РЕФЕРАТ

на тему:

“Історичні нариси

розвитку мікробіології”

Роберт Кох народився 1843 р. Він провів класичні дослідження з
етіології сибірки, туберкульозу й холери, завдяки чому ввійшов в історію
як один з основоположників сучасної мікробіології. На початку його
маленька лабораторія була влаштована в кімнаті для прийому хворих, а
єдиними лабораторними тваринами були миші, яких він ловив сам. Пізніше
вчений заснував Інститут інфекційних хвороб у Берліні (1891 р.) і став
його директором. До Коха в цей інститут їхали на навчання і
вдосконалення мікробіологи з багатьох країн світу.

Р.Кох вперше виділив чисту культуру збудника сибірки. У 1878 р. з цих
питань надрукована його робота, яку оцінено як дійсно вищий взірець
наукової творчості. Він блискуче розробив методи вирощування і виділення
чистих культур бактерій на щільних живильних середовищах (желатин, зсіла
сироватка), що мало вирішальне значення для подальшого прогресу в
лабораторній діагностиці інфекційних хвороб. Він ввів у мікробіологічну
практику метод забарвлення бактерій аніліновими барвниками, метод
“висячої краплі” для вивчення рухливості мікробів, імерсійну систему,
конденсор Аббе й мікрофотографування. Ним запропоновано апарат для
стерилізації живильних середовищ, які не витримують високої температури,
а також методи дезинфекції.

Світового значення набуло відкриття Кохом збудника туберкульозу (1882
р.), за яке він отримав Нобелівську премію (1885 р.). Він також
запропонував препарат для лікування цього захворювання – туберкулін,
який, на жаль, виявився неефективним. У наш час туберкулін вживають для
постановки алергічної проби Манту при діагностиці туберкульозу.

У 1883 році був надрукваний ще один класичний твір Роберта Коха – про
збудника холери. Цей видатний успів випав на долю вченого під час
спеціальних наукових експедицій для вивчення епідемій холери в Єгипті та
Індії.

Одна з величезних заслуг Коха полягає в тому, що він створив світову
школу бактеріологів, які відкрили багатьох збудників інфекційних хвороб.

Після класичних досліджень Пастера й Коха настала найуспішніша, так
звана золота бактеріологічна ера в історії медицини. Протягом короткого
часу були відкриті майже всі основні збудники бактеріальних,
ринетсіозних і протозойних інфекцій.

Ці великі успіхи глибоко переконали науковців і практичних лікарів, що
причиною епідемічних хвороб є живі мікроскопічні агенти. Постала гостра
проблема лікування і профілактики цих захворювань, а отже й вивчення
захисних реакцій з боку макроорганізму на дію збудників і продуктів їх
життєдіяльності.

Помер Роберт Кох 1910 р.

Похожие записи