РЕФЕРАТ

На тему:

“Груша звичайна”

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96
%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B
0%D1%86%D1%96%D1%8F» \o «Біологічна класифікація» Біологічна
класифікація

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD_%28%D0%B1%D
1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F%29» \o «Домен (біологія)»
Домен : HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD_%D0%AF%D0%B
4%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96» \o «Домен Ядерні» Ядерні (Eukaryota)

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE
_%28%D0%B1%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F%29» \o «Царство
(біологія)» Царство : HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D1%8
0%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B8» \o «Зелені рослини» Зелені
рослини (Viridiplantae)

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B4%D1%96%D0%BB_%28%D
0%B1%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F%29» \o «Відділ
(біологія)» Відділ : HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/Streptophyta» \o «Streptophyta»
Streptophyta

— HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96
_%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B8» \o «Судинні рослини»
Судинні (Tracheophyta)

— HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%96
» \o «Насінні» Насінні (Spermatophyta)

— HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE
%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%96» \o «Покритонасінні»
Покритонасінні (Magnoliophyta)

— HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%BA%D0%BE%D1%82
%D0%B8» \o «Еудікоти» Еудікоти (Eudicots)

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81
_%28%D0%B1%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F%29» \o «Підклас
(біологія)» Підклас : HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B8» \o
«Розиди» Розиди (Rosids)

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA
_%28%D0%B1%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F%29» \o «Порядок
(біологія)» Порядок : HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D1%86%D0%B2%D1%96
%D1%82%D1%96» \o «Розоцвіті» Розоцвіті (Rosales)

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%28%D
0%B1%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F%29» \o «Родина
(біологія)» Родина : HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%96» \o
«Розові» Розові (Rosaceae)

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8
%D0%BD%D0%B0_%28%D0%B1%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F%29» \o
«Підродина (біологія)» Підродина : HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%B1%D0%BB%D1%83%D0%BD%D0%B5%D0%B2
%D1%96» \o «Яблуневі» Яблуневі (Maloideae)

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%96%D0%B4_%28%D0%B1%D1%96%D0%BE%D
0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F%29» \o «Рід (біологія)» Рід : HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B0» \o «Груша»
Груша (Pyrus)

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B4_%28%D0%B1%D1%96%D0%BE%D
0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F%29» \o «Вид (біологія)» Вид : Груша
звичайна

Груша звичайна (Pyrus communis L.) Місцеві назви — груша дика, лісовка,
дичка тощо. З родини розових — Rosaceae.

Дерево (20-30 м заввишки). Стовбур стрункий, вкритий товстою бурою корою
з глибокими поздовжніми тріщинами. Гілки бурувато-сірі, блискучі, часто
з укороченими колючими пагонами. листки чергові, майже округлі або
овальні (2-8 см завдовжки, 1,5-3 см завширшки), по краю дрібнопилчасті з
загостреною вершиною, на довгих черешках, густоповстистоопушені, пізніше
голі. Старі ластки темно-зелені, блискучі. Квітки білі або блідо-рожеві
(до 3 см у діаметрі), зібрані в 2-12-квіткові щіткоподібні суцвіття.
Чашечка з п’яти трикутних листочків, пелюсток п’ять, тичинок багато,
маточка одна, стовпчиків п’ять зав’язь нижня. Плоди мінливі за формою
(1,5-4 см завдовжки, 1,5-2 см завширшки), зелені або жовтуваті. Насіння
видовжене, з загостреною основою ї заокругленою вершиною. Росте в
другому ярусі деревостанів листяних і мішаних лісів, на галявинах,
узліссях. Тіньовитривала, солевитривала, зимостійка рослина. Цвіте у
квітні, травні, плоди достигають у вересні, жовтні.

Поширена по всій Україні, крім крайнього Степу. Райони заготівель:
Волинська, Житомирська, Рівненська, Сумська, Харківська, Чернігівська
області, Прикарпаття, Закарпаття, а також у штучних насадженнях Донбасу,
Вінницької, Київської, Черкаської та інших областей. Запаси сировини
значні.

Практичне використання

Харчова, деревинна, медоносна, лікарська, фітонцидна, танідоносна,
фарбувальна, декоративна й фітомеліоративна рослина.

Плоди груші звичайної

Плоди груші вживають у їжу свіжими, сухими. Вони застосовуються в
безалкогольній, лікеро-горілчаній та інших галузях харчової
промисловості, для виробництва соків, сиропів, екстрактів, вин, начинок,
квасу. Плоди є сировиною для приготування оцту, грушевої гірчиці. Сухі
плоди служать сурогатом чаю й кави.

Плоди груші містять цукри (9-10% ), яблучну, лимонну кислоти (до 1 %),
дубильні й пектинові речовини, ефірні олії, ферменти, мінеральні солі,
вітамін С (12 — 22 мг % ), каротин і вітамін В1. Улежані плоди смачніші.

Насіння груші містить до 35% жирної олії, а також білкові речовини.
Деревина груші міцна, щільна, прекрасно полірується й фарбується, при
забарвленні чорним лаком подібна до чорного дерева. Використовують для
виготовлення токарних і столярних виробів, меблів, музичних
інструментів, креслярських приладів.

Груша — посередній весняний медонос, що дає підтримуючий взяток.
Медопродуктивність 15-20 кг з 1 га. У народній медицині плоди груші
рекомендують як в’яжучий засіб при розладах шлунка, відвар з них як
протигарячковий, а сік і настої — як сечогінний засіб.

У корі молодих дерев міститься 4-7 % танідів. У корі, листках і в соку
плодів груші містяться барвники, за допомогою яких тканини фарбують у
коричневий, жовтий, ніжно-рожевий і фіолетовий кольори. Камбіальний шар
використовують для фарбування килимів. У садово-парковій культурі грушу
застосовують для групових і поодиноких посадок, створення алей, у
молодому віці — для високих живоплотів. Це газостійка рослина. Груша
звичайна є родоначальником культурних сортів груш.

Ціниться в полезахисних і прибалкових посадках як посухо- й вітростійка
порода. Насіння груші використовують як посівний матеріал в плодових
розсадниках для створення підщеп для культурних сортів груш.

У полезахисному лісорозведенні особливо ціниться груша маслинколиста.
Завдяки посухостійкості, морозостійкості, невибагливості до ґрунту,
солевитривалості її використовують для закріплення кам’янистих схилів,
ярів і балок. Крім того, вона біологічно стійка в лісових умовах, добре
витримує запиленість і загазованість повітря, придатна для декорування
схилів, створення живоплотів, контрастних груп на газонах.

Збирання, переробка та зберігання

Груша досить високоврожайна порода, з одного дерева середнього віку в
сприятливі роки можна зібрати до тонни плодів. Найчастіше плоди збирають
після часткового або повного обсипання, після легкого струшування
дерева. За один робочий день один працівник може зібрати 120 — 200 кг
плодів. Плоди сортують на калібрувальних машинах, після чого
відправляють на пункти переробки. Свіжі плоди зберігають протягом
двох-трьох місяців у прохолодних приміщеннях. Сушать їх у сушарках,
спочатку при температурі 82-84°, пізніше — 70°, зберігають у паперових
або матер’яних мішках вагою 20-40 кг.

Джерела

Єлін Ю.Я., Зерова М.Я., Лушпа В.І., Шаброва С.І. Дари лісів. – К.:
«Урожай», 1979

Похожие записи