Курсова робота

Флора урочища Козмищик

План

№ стор.

Вступ

1. Методика та об’єкти досліджень

2. Огляд літератури

3. Фізико-географічна характеристика урочища “козмищик”

3.1 Географічне положення

3.2 Геологічна будова

3.3 Геоморфологія

3.4 Водні ресурси

3.5 Ґрунти

3.6 Клімат

3.7 Рослинний покрив

4. Флора урочища

4.1 Конспект флори

4.2 Аналіз флори

4.3 Рідкісні та зникаючі види флори урочища

4.4 Еколого біологічні особливості найбільш поширених видів рослин
урочища

Висновки

Література

Додатки

1. Методика та об’єкти дослідження

Для проведення дослідження території урочища “Козмищик” ми користувалися
маршрутним методом.

Цей метод дав змогу нам охопити всі об’єкти, які трапляються на даному
маршруті.

Спочатку ми проводили рекогнесцирування місцевості, тобто попередні
огляди, збирали попередні дані щодо рослинності цієї території. Пізніше
проводили планування необхідних для дослідження маршрутів.

Пізніше використовували детально-маршрутний метод. Під час такого методу
дослідження ми склали перелік всіх видів рослин, які нам зустрічалаися
на шляху, вказували рясність видів та місце зростання.

Під час маршруту ми збирали гербарний матеріал.

Для прокладання маршруту, ми користовувалися методами профільних ліній.
Тому на репрезентативних ділянках ми заклали пробні ділянки площею 1 м2.

В ході проведення дослідження ми пройшли і ретельно обстежили 500 метрів
території.

Для визначення знайдених рослин ми користувалися визначником А.Л.
Тахтаджяна. А також використовували “Опредилитель высших растрений” і
“визначник рослин Українських Карпат”.

2. Огляд літератури

Рослинність урочища “Козмищик”, майже не збереглася в не порушному стані
внаслідок вирубування цінних порід дерев, випасання худоби.

Урочище належить до масиву Карпат де проводяться різноманітні
спостереження.

Рослинність Українських Карпат вивчало багато природодослідників. Перші
нариси про рослинність відносяться до кінця XVIII ст. (B/ Hacquet, 1970)
і носять фізіоологічний характер. Ширші дослідження були проведені через
півстоліття Є. Покелем (1865), Т. Гербіхом (1865), Г. Запало вічем
(1889), Є. Волощаком (1889), Й. Почовським (1898).

Цікаві матеріали про рослинність Карпат знаходяться в монографії А.
Гаєка (1912), Шафара (1937).

В 1867 р. були надруковані праці про рослинність Чорногорки С.
Вітвицького (1867), Г. Зіпсера (1867) та М. Ломницького (1868).

Вивчено рослинності Закарпаття присвячені роботи Ф. Гажлінського
(1852-1864). Вивчення взаємозв’язку рослинних формацій і едафічних
факторів в Закарпатській області займались: М. Молох (1931- 1932); М.
Дейл (1931-1940); К. Долін (1930-1931); А. Златнік (1934-1938).

В роботі М. Дейла (1940) наведено дані про водний режим грунтів та їх
властивості в різних рослинних формаціях.

Значну роботу по охороні природи в Закарпатті провели чехословацькі
вчені. Після першої світової війни тут охоронялись багато об’єктіві
друкувалися повідомлення про це в журналах: “Krasa naseho Domova”,
“Lesnicka prace”, “Ceskzahraniche Listy”, “Ohrana roslin” і ін.

Активно працювали в цьому напрямі А. Гімітцер (1933), А. Златнік
(1932-1938), М. Дейл (1936).

В працях вчених 40-х років опубліковано багато важливих даних про флору
і рослинність Закарпаття: А. Пілата (1940-1941), А. Гіліпцера (1940).

Нариси рослинності закарпатської області висвітлені П. Д. Ярошенком
(1947) і М.Г. Поповим (1948).

За характером ґрунтів територію Закарпаття Є.М. Руднєва поділила на
Примисянську підпровінцію бурих лісових опідзолених поверхнево глеюватих
і лучно-дерново-глеюватих грунтів та закарпатську гірсько-буроземну
провінцію.

Цікаві відомості про поширення та способи заготівлі лікарських рослин
проведено в працях В.І. Комендора (1961); Д.С. Івашина(1955-1959); Н.А.
Борисова (1957-1959); В.Д. Бузика (1959); В.С. Соколова (1954); Г.В.
Козія (1955). В праці Г.В. Коазія наведено розподіл Карпат на райони
заготівель лікарської сировини, в яких подано найбільш поширені рослини.

Питаннями інтродукції рослин в Карпатах займались І.В. Артемчик
(1957-1958); І.І. Буряк (1958, 1960); З.І. Гещак (1960); З.К. Костевич
(1960); П.В. Попов (1952); В.І. Чопик (1957, 1960).

Багато уваги охороні природи Карпат приділяли у своїх працях Ю.Д. Третяк
(1956, 1957); П. С. Погрібняк (1959, 1960); С.М. Стойко (1957, 1960);
І.Г. Підоплічко, О.Л. Липа (1958, 1960) та ін.

3. Фізико –географічна характеристика урочища “Козмищик”

3.1. Українські Карпати належать до типу середньо високих гір. Вони є
часткою гірської системи Східних Карпат і розміщені між 24(11( і 26(00(
східної довготи та 49(36( і 47(14( північної широти. Їх вершини
простяглися на 270 км велетенською дугою, яка проходить через
Закарпатську область. Висота і ширина гірських хребтів збільшується з
північного заходу до південного сходу. Найвищою точкою в
південно-східній частині Карпат є гора Говерла (2061 м). Найвищі гірські
хребти становлять осьову частину країни. Паралельно осьовій частині гір
розміщуються численні хребти, які відокремлені долинами повздовжніх рік.

3.2. Урочище входить до складу альпійської складчастої споруди Карпат.
Як порівняно молода (їй близько 25 млн. років), входить в
альпійсько-гімалайський пояс складчастих гір. Горотворчі процеси тут
розпочалися ще в палеозої, в результаті чого утворилися так звані
Пракарпати. Але вони були невисокими і згодом в наслідок опускання суші
затопилися морем Тетіди, яке існувало від початку крейдового періоду аж
до кінця палеогену. Протягом мільйонів років на морському дні
нагромаджувались потужні (5-7 км) товщі флішу.

У геологічній будові даного регіону переважають флішеві відклади
крейдового і палеогенного періодів.

Вапнякові прошарки в товщі флішу зустрічаються рідко. Глинисті сланці не
утворюють скель, при вивітрюванні легко розсипаються в жорству та м’яку
глину темно-сірого та коричневого кольорів. Пісковики визначаються
великою міцністю і місцями утворюють скелі (вершини г. Говерли,
П’єтросу). На вершинах Говерли і П’єтросу пісковики з’являються на
поверхні у вигляді брил, валунів та щебеню.

У верхніх шарах фміну розвинена глибока свита мазурських пісковиків, з
яких складаються найбільш високі хребти і масиви: Свидовець, Чорногора
та ін.

3.3. Характерною рисою геоморфології Карпат є численні тераси в річкових
долинах, які складені переважно з галечників. Особливості геоморфології
визначаються тектонічним рельєфом. Гірські хребти мають асиметричну
будову: північно-східні схеми більш стрімкі, ніж південо-східні.

3.4. Українські Карпати порізані густою сіткою річок і потоків. Гірські
ріки особливо Лазещина, Чорна Тиса, Тересва, Ріка, Теребля і т.д.

Потоки і ріки, які беруть свій початок в горах, мають велике падіння в
середньому 4 м на 1 км, а тому течія їх дуже швидка (2-3 м/с).

В горах долини рік досить вузькі. Потік Лазещина належить до басейну
річки Чорна Тиса. Річка бере початок у підніжжя г. Говерла.

Ріки даного регіону мають змішаний тип живлення: дощове переважно в
літку і восени, снігове-взимку і навесні, підземне-протягом року.
Найшвидше рівень води в ріках спостерігається під час танення снігу в
горах. Під час весняної повені рівень води піднімається на 1-2 м, вода
заливає заплаву і з великою швидкістю мчить на рівнину, виносячи
гальку, каміння. Вода в річках каламутна. Незначне піднесення води
відбувається під час дощів у горах, які найчастіше бувають влітку і
восени.

3.5. Грунти в гірських районах відносно молоді, мають незначну
потужність. Неглибоке залягання ґрунтових вод сприяє їх оглеєнню, а
наявність ділянок лісу – опідзолює.

Для грунтів гірської частини характерна вертикальна поясність.
Найпоширенішими є бурі гірсько-лісові грунти. Вони вкривають схили гір
до висоти 1100-1500 м, тобто в межах лісового поясу. Верхня частина
грунту – це лісова підстилка (2-8 см). Гумусовий горизонт неглибокий
(12-25 см), має сіро-буре забарвлення внаслідок нагромадження
гідроксидів заліза і алюмінію.

Дерново-підзолисті грунти займають підвищені ділянки – горби, гряди під
лісовою рослинністю. Вони малогумусні, безструктурні, кислі, в нижній
частині оглеєні. Погано забезпечені доступними для рослин поживними
речовинами.

3.6 Територія має м’який помірно-континентальний клімат. Він сформувався
під впливом сонячної радіації , що потрапляє на поверхню, циркуляції
повітряних мас і рельєфу території.

Величина сонячної радіації залежить від кута падіння сонячного проміння,
який змінюється від 64-65( в червні до 17-18( в грудні.

Територія розміщена в прохолодній зоні з середньою температурою липня
(біля верхньої межі зони) близько 13( і січня 8,5( розташована між
висотами 850-1250 м над рівнем моря. Теплий період продовжується 220
днів, а загальний вегетаційний – 136 днів.

В горах зима тривала, досить сувора і сніжна, а літо коротке і
прохолодне. Як з’ясовано, з підвищенням над рівнем моря клімат стає
більш холодним і в той же час більш вологим.

За даними метеорологічних станцій, кількість опадів у межах Карпат не
буває менше від 700 до 1600 мм на рік.

Максимум опадів припадає на червень-липень. Це пов’язано із західними
вітрами, які приносять вологу з Атлантичного океану.

Відносна вологість повітря дуже мінлива. Середня відносна вологість
повітря в горах дуже висока (50-80%).

Переважаючі вітри обумовлені процесами циркуляції та циклічною дією.

3.7. Дуже розмаїтий рослинний світ краю. Тут росте близько 2,6 тис.
видів вищих спорових рослині насіннєвих рослин (із майже 3,5 тис., що
поширені в Україні), 650 видів листяних мохів (із 800), 860 видів
лишайників (із 1000).

Для гірської частини характерна зміна рослинності залежно від висоти
місцевості, тобто висотна поясність. Виділяють лісовий, субальпійський і
альпійський пояси. Вони чітко простежуються у південно-східній,
найвищій, частині області.

У нижній смузі лісового поясу (500-900 м) ростуть густі букові ліси.
Зрідка в них домішуються граб, явір, а в підліску – вовчі ягоди, бузина,
жимолость, бруслина. Трав’янистий покрив рідкий. Вище 900 м в умовах
вологого прохолодного клімату ростуть хвойно-широколисті ліси.

Гірська частина має багатий видовий склад реліктових і ендемічних
рослин. До реліктових відносяться тис ягідний, плющ, водяний горіх,
ялівець козацький, реліктова сосна, модрина польська. Серед ендемічних
рослин шафран банатський, айстра альпійська, еритремій собачий зуб та
ін.

Багато рослин перебувають на межі зникнення і тому занесені до “Червоної
книги України”. Це – едельвейс альпійський, білоцвіт літній, нарцис
вузьколистий, тис ягідний.

4. Флора урочища “Козмищик”

4.1. Конспект флори.

За час вивчення флори урочища “Козмищик” нами виявлено 105 видів рослин,
характеристика та перелік яких наводяться в таблиці 1.

Таблиця 1. Перелік видів рослин урочища “Козмищик”

Родина Вид Рясність Місце зростання Флороценотип

Айстрові

Asteraceae Стократки багаторічні

Bellis Perennis L. Часто На узліссі монтанна

котячі лапки дводомні

Antennaria dioica L. Рідко На узліссі монтанна

оман високий

Inula helenium L. Рідко На луках лучний

оман шершавий

Inula hirta L. Рідко На узліссі лучний

лопух малий

arctium minus (hill) Часто На луках Лучний

крем’яник гарний

(telekia speciosa) Рідко На узліссі Монтанна

деревій звичайний

(achillea submillefolium) Часто На луках Лучна

королиця звичайна

(Leucanthemum vurgalere Lam) Часто Налуках Лучна

сухоцвіт лісовий

(gnapholium gilvaticum) Рідко На полі бореальний

полин гірський

(Frtemisia absinthium L.) Часто На полі рудеральний

полин звичайний

(Artemisia compestris L.) Часто На луках лучний

мати-й-мачуха

(Tussila-go farfara L.) Часто На березі річки

арніка гірська

(Arnica Montana L.) Часто На березі струмка монтанні

підбілик альпійський

(Homogine alpina L.) Часто На березі струмка Монтанні

лопух павутинистий

(Arctium tomentosum mill) Рідко На луках Лучна

ромашка не пахуча

(Metricaria perforata) Часто На луках Лучна

волошка сумська

(Centaurea sumensis kalen.) Рідко У лісі Монтана

волошка лучна

(Centaurea jasea) Рідко На луках Лучна

тижмо звичайне

(Tanacetum vulgare) Рідко На луках Лучна

козельці сумнівні

(Tragopogon dubius Scop.) Рідко На луках Лучна

кульбаба лікарська

(Taraxanum officinole Wigg.) Дуже часто На луках Лучна

нечуйвітер оранжево-червоний

(Heracium durantiacum) Часто На узліссі монтанна

айстра альпійська

(Aster alpius)

Жовтенцеві

Ronunculoiolea

купальниця європейська

(Trollius europaеus L.) Часто На лісових галявинах монтанна

Чемерник червонуватий

(Heleborus purpuresceus Waldst. et. Kit Рідко На галявинах монтанна

жовтець золотистий

(Ranunculus auriconus L.) Часто На лісових луках монтанна

анемона лісова

(Anemone sulvestris L.) На узліссі Степова

сон білий

(Pulsatilla alpina schrank) Часто На скелях Монтанні

анемона дібровна

(Anemone nemorosa L.) Часто На узліссі Нормальна

жовтець їдкий

(Ranunculus aceris L.) Часто На луках Лучна

Злакові

Poaceae тимофійка лучна

(Phleum pratense L.) Часто На лісових галявинах Лучна

тимофійка альпійська

(Phleum alpinum) Часто На узліссі Монтанна

грястиця збірна

(Dostylis glomerata L.) Рідко На луках Лучна

гребінник звичайний

(Cinosurus Cristotus L.) Рідко На луках Лучна

тонконіг однорічний

(Poa annua L.) Рідко Налуках Лучний

Тонконіг лучний

(Poa pratensis L.) Часто На луках Лучний

Зонтичні

Apiacea астранція велика

(Astrantia major) Рідко На узліссі Монтанні

миколайчики плоскі

(Eryngium planum L.) Рідко На лісових галявинах лучний

Кмин звичайний

(Carum carvi L.) Часто На луках Лучний

Тирличеві

Gentianaceae тирлич ваточниковидний

(Gentiana asclepiaolea L.) Часто В лісі Монтанна

Тирлич весняний

(Gentiana verna L.) Рідко На схилах Монтанний

тирлич вирізаний

( LINK Word.Document.8 «D:\\ПОРТАЛ\\00.06.2003\\7,06\\№5
28.05_4.06,.doc» OLE_LINK1 \a \r \* MERGEFORMAT Ошибка! Ошибка связи.
a exus Presl) Рідко на схилах Монтанний

Тирлич жовтий

(Gentiana lutea L.) Рідко На високих гірних луках Монтанний

Капустяні

Brassicaceae жеруха лучна

(Cardamine pratensis L.) Часто На луках Лучний

грицики звичайні

(Capsella bursa pastoris L.) Часто На полі Рудеральний

Дзвоникові

companulaceae фітсума кругла

(Phyteuma orbiculare) Часто У лісі Монтанні

дзвоники скупчені

(companula glomerata) Часто На луках Лучний

дзвоники розлогі

(companula patula L.) Часто На луках Лучний

дзвоники карпатські

(companula carpatica) Часто На луках Лучний

фітсум Вагнера

(Phuteuma vagneri L.) Часто На гірських луках Лучний

Губоцвіті

Lamiaceae чебрець повзучий

(Thymus serpyllum L.) Часто На узліссі Лучний

буквиця лікарська (Betonica offienalis L.) Часто На узліссі Лучний

материнка звичайна

(Origanum vulgare L.) Часто На узліссі Лучний

розхідник звичайний

(Glochoma tryllum) Часто На узліссі Лучний

самосил гайовий

(Teucrium chomaedris L.) Рідко На узліссі Лучний

сухо вершки звичайні

(Prunella vulgaris L.) Часто На луках Лучний

Розові

Rosaceae приворотень стрункий (Alchenulla micans Bus) Часто На луках
Рудеральний

гадючник оголений

(Filipendula olenudata) Рідко На вологих луках гігрофітний

ожина сиза

(Rubuscaesius L.) Часто На узліссі Лучний

малина

(robus idaeus) Часто На узліссі Лучний

суниця лісова

(Fragaria vesca L.) Часто В чагарниках Неморальний

парило звичайне

(Agrimonia eupatoria L.) Рідко На узліссі Лучний

Бобові

Fabaceae буркун лікарський

(Melilotus Officinalis) Часто На узліссі Рудеральний

конюшина польова

(Trifolium arvense L.) Часто На узліссі Рудеральний

конюшина повзуча

(Trifolium nepens L.) Часто На луках Лучний

лядвенець рогатий

(Lotus cornicuatus L.) Часто На луках Лучний

горошок мишачий

(Vicia cracca L.) Часто На луках Лучний

Гвоздичні

Coryophyllaceae мильнянка лікарська

(Sapionaria officinalis L.) Рідко На луках Лучний

віскарія звичайна

(Vicaria vulgaris Bernh) Рідко На луках Лучний

роговик польвий

(Cerastium arvense L.) Рідко На луках Лучний

Лілійні

Liliaceae веснівка дволиста

(Majonthemum bifolium) Рідко У лісі Бореальний

лілія лісова

(Majonthemum martagon L.) Рідко У лісі Бореальний

купина лікарська

(Polygonatum odoratum Druce) Часто У лісі Бореальний

Фіалкові

Violaceae фіалка польова

(Viola arvensis Murr.) Часто На полі Рудеральний

фіалка триколірна

(Viola Tricolor L.) Часто На луках Лучний

Первоцвіти

Primulaceae первоцвіт весняний

(Primula veris L.) Часто У лісі Бореальний

Півникові

Iridaceae косарик черисшатий

(Gladiolus imbricotus) Часто На луках Лучний

Подорожникові

Planteginaceae подорожник великий

(Plantago major L.) Часто На луках Лучний

подорожник середній

(plantago media L.) Часто На луках Лучний

подорожник ланцетолистий

(Plantago lancelolata L.) Часто На луках Рудеральний

Ситникові

Juncaceae ситник розлогий

(Juncus effuses L.) Часто На березі водойм Гігрофітний

ситник жаб’ячий

(Juncus bufnius L.) Часто На вологих місцях Гігрофітний

ожика бліда

(Luzula pallescens Sul) Часто На луках Лучний

Звіробійні

Hypericeae звіробій звичайний

(Hypericum perforatum L.) Часто На луках Лучний

звіробій гірський

(Hypericum montanum L.) Рідко У чагарниках Неморальний

Молочайні

Euphorbiaceae молочай карпатський

(Euphorbia carpatica) Рідко На луках Лучний

молочай солодкий

(Euphorbia dulcus) Рідко На луках Лучний

Зозулинцеві

Orchidaceae зозулині черевички

(cypripedium calceolus) Часто На луках Лучний

пальчатокорінник травневий

(Dactulorhiza majolis) Рідко На вологих місцях гігрофітний

Ранникові

Scrophula riaceae дивина залізняковидна

(Verbascum phlomoides L.) Рідко На узліссі Рудеральний

дивина фіолетова

Verbascum phoeniceum L.) Рідко У лісі Бореальний

льонок звичайний

(Linaria rulgaris mill) Рідко на полі Лучний

дивина чорна (Verbascum nigrum) Рідко На луках Лучний

авран лікарський

(Gratіola officinalis L.) Рідко На вологих місцях Гігрофітний

вероніка довголиста

(Veronica longifolia L.) Рідко Ена вологих місцях Гігрофітний

вероніка польова

(Veronica arvensis L.) Часто На полі Рудеральний

вероніка весняна

(Veronica verna L.) Часто На луках Лучний

перестріч лучний

(Melampyrum pratense L.) Часто На луках Лучний

очанка гребінчаста

(Euphrasia pectinata Ten.) Рідко На луках Лучний

дзвінець малий

(Khinanthus minor Dum). Рідко На узліссі Рудеральний

кравник звичайний

Odontites vulgaris Moench) Рідко На узліссі Бореальний

Вересові

Ericaceae рододендрон жовтий

(Rododendron luteum Suret.) Рідко На узліссі Бореальний

Плаунові

lycopodiaceae плаун булавовидний

(Lycopodium clavatum L.) Часто У лісі Бореальний

плаун річний

(Lycopodium annotinum L.) Часто У лісі Бореальний

плаун колючий

(Lycopodium annotinum) Рідко У лісі Бореальний

Аралієві

Araliaceae плющ звичайний

(Hedera helix L.) Рідко У лісі бореальний

4.2. Аналіз флори.

За даними таблиці ми бачимо, що рослини урочища “Козмищик” мають різне
місце зростання. І на основі цього ми зробили аналіз за флороценотипом і
його дані занесено до таблиці 2.

Таблиця 2: Еколого-ценотична структура флори.

Флороценотип Кількість видів % Основні представники

1. Монтанний 19 18,09 Gentiana lutea L., Bellis perennis, Antenaria
dioica, Telekia speciosa, Arnika Montana, Homogine alpina, Gentaurea
sumensis, Heracium durantiacum, Aster alpinus, Trollius europaeus,
Helleborus purpurescens, Ronunculus auricomus, Ast rantia major,
Gentiana verna, Gentiana excisa Prese, Phleum alpinum, Gentiana
asclepiadea, Pulsatilla alpina, Schrank.

2. Лучний 52 49,52 Inula helenium, Inula hirta, Achillea submillefolium,
leucanthemum vulgare, artemisia compestris, Metricaria perforata,
Centaurea jacea, Tanacetum vulgare, Trapogon dubius, Taraxacum
officinale, Ranunculus aceris, Phleum pratense, Doctulis glomerata,
Cynosurus cristotus, Poa annuta, Poa Pratensis, Eryngium planum, Carum
carri, Companula patula, Cordamine pratensis L., Companula carpatica,
Phyteuma vagneri, Thymus serpyllum, Origanum vulgare, Glechoma tryllum,
Teucrium chamaedris, Prunella vulgaris, Rubus, Rubus idaeus, Agrimonia
eupatoria, Trifolium nepens, Lotus corniculatus, Vicia cracca, Viola
tricolor, Gladiolus imbricatus, Plantago media, Luzula pallescens,
Euphorbia carpatica, Euphorbia dulcis, Cypripedium calceolus, Linaria
vulgaris, Verbascum nigrum, Veronica verna, Melampyrum pratense, Arnica
montana, Betonica officinalis L., Euphrasia pectinata, Arctium
tomentosum, Hedera helix.

Бореальний 11 10,48 Gnapholium silvaticum, Majanthemum bifolium,
Primula veris, Verbascum phoeniceum, Odontites vulgaris, Licopodium
annotinum, Lycopodium onnotinum, Polygonotum odoratum Druce.

Artemisia absinthium, Alchemilla micans, Melilotus officinalis,
Trifolium arrense, Viola arvensis, Plantago major, Plantago lanceolata,
Verbascum phlomoides, Rhinanthus minor, Capsella bursa pastoris L.,

Неморальна 5 4,76 Anemone nemorosa, Fragaria vesca, Hypericum
perforatum, Hypericum montanum, Rododendron luteum,

Гігрофільний 7 6,6 Filipendula denudata, Juncus effecsus, Juncus
bufonius, Dactylorhiza majalis, Gratiola officinalis, Veronica
longifolia

За даними таблиці 2 складаємо діаграму.

Діаграма 1. Розподіл флороценотипів.

Під час вивчення флори урочища “Козмищик” нами було виявлено 95 видів
рослин які входять до 22 родин.

Таблиця 3. Систематична структура флори рослин.

Родина Роди Види

Абсолютне число % Абсолютне число %

Asteraceae 19 24,4 27 25,7

Ronunculoiolea

5 6,4 7 6,6

Poaceae 4 5,1 6

5,7

Apiacea 3 3,8 3 2,8

Gentianaceae 1 1,3 4 3,8

companulaceae 2 2,6 5 4,76

Lamiaceae 5 6,4 5 4,76

Rosaceae 6 7,6 6 5,7

Fabaceae 4 5,1 5 4,76

Coryophyllaceae 3 3,8 3 2,8

Brassicaceae 2 2,6 2 1,9

Liliaceae 3 3,8 3 2,8

Violaceae 1 1,3 2 1,9

Primulaceae 1 1,3 1 0,9

Iridaceae 1 1,3 1 0,9

Planteginaceae 1 1,3 3 2,8

Juncaceae 2 2,6 3 2,8

Hypericeae 1 1,3 2 1,9

Euphorbiaceae 1 1,3 2 1,9

Orchidaceae 2 2,6 2 1,9

Scrophula riaceae 8 10,2 12 11,4

Ericaceae 1 1,3 1 0,9

lycopodiaceae 1 1,3 3 2,8

Araliaceae 1 1,3 1 0,9

За даними таблиці 3 складаємо діаграму за родами

Діаграма 2. Розподіл родин по кількості родів (%).

4.3. рідкісні та зникаючі види флори урочища.

Серед усіх живих організмів, що населяють нашу Землю, рослини є найбільш
беззахисними живими істотами і тому їх потрібно охороняти.

На основі нашого аналізу нам стало відомо, що велика кількість рослин
урочища “Козмищик” знаходиться на межі зникнення. І до них належать такі
види як: дзвоники карпатські (companula carpatica), лілія лісова (Lilium
mortagon), первоцвіт весняний (Primula veris L.), плаун булавовидний
(Lycopodium clavatum L.), плющ звичайний (Hedera helix L.), айстра
альпійська (Aster alpius), арніка гірська (Arnica Montana L.), сон білий
(Pulsatilla alpina schrank), тирлич вирізаний ( LINK Word.Document.8
«D:\\ПОРТАЛ\\00.06.2003\\7,06\\№5 28.05_4.06,.doc» OLE_LINK1 \a \r \*
MERGEFORMAT Ошибка! Ошибка связи. a exus Presl), тирлич жовтий
(Gentiana lutea L.), рододендрон жовтий (Rododendron luteum Suret.),
суниця лісова (Fragaria vesca L.), веснянка дволиста (Majonthemum
bifolium), оман високий (Inula helenium L. ), плаун річний (Lycopodium
annotinum L.)

4.4. Еколого-біологічні особливості найбільш поширених видів рослин
урочища.

На території урочища “Козмищик” досить поширеним видом є Айстра
Альпійська (Aster alpius ), родина айстрові (Asteraceae).

Багаторічна трав’яниста рослина, досягає 5-20, а інколи в нижчих
положеннях зростання й 50 см заввишки. Листки цілісні,
довгасто-лопатоподібні, гергові. Квітки зібрані в кошичках поодинокі на
верхівках стебел. Крайові квітки у кошечку язичкові, неплідні,
синьо-фіолетові, або світло-голубі, серединні-трубчасті, жовті, плідні.

Цвіте в липні – серпні.

Росте на сухих грунтах, багатих на вапно на висоті 1400-1800 м над
рівнем моря.

Оман (Inula) – багаторічні рослини з більш-менш великими кошиками в
щиткоподібних суцвіттях; крайові квітки звичайно жовті, маточкові;
серединні – трубчасті, двостатеві. У флорі України росте переважно на
луках.

Деревій звичайний (Achillea millefolium L.). Багаторічна розсіяно
опущена рослина заввишки 40-100 см з повзучим розгалуженим кореневищем.
Листки ланцетні, 2-пересторозсічені, з численними, віддалено розміщеними
сегментами, стрижень листка (1-2 мм завширшки) крилатий, з кінцевими
частками (0,5-1,5 мм завширшки), без додатків. Цвіте в червні –вересні.

Буквиця лікарська (Betonica officnalis L.). Багаторічна жорстко
волосиста рослина заввишки 20-80 см з прямостоячим, простим або мало
розгалуженим стеблом. Листки довгасто –яйцевидні, зарубчасті; тупі, біля
основи серцевидні; прикореневі – у розетці, довго черешкові; 2-3 пари
верхніх листків сидячі, дрібніші. Суцвіття густі, головчасті, із
зближених кілець по 10-30 квіток. Приквітки яйцевидні, гострокінцеві.
Чашечка з остистозагостреними зубцями, удвічі коротшими за її трубочку.
Віночок 2-губий, пурпуровий, трубочка виступає з чашечки; верхня губа
віночка довгаста, зарубчаста, згодом відігнута назад.

Рослина медоносна, харчова, технічна, декоративна. Молоді листки
вживають у їжу.

Чебрець повзучий (Thymus serpyllum L.) мал. 1. Багаторічна світлолюбна
посухостійка рослина заввишки 2-13 см. Кореневищний пів кущик з
повзучими дерев’яніючими стеблами, що мають приємний запах. Квітконосні
стебла висхідні, вегетативні — повзучі. Листки еліптичні або
довгастоеліптичні, цілокраї, по краях війчасті, коротко черешкові, з
випнутими зісподу бічними жилками. Квіти дрібні, у щільних головчастих
верхівкових суцвіттях. Чашечка з 10 жилками, 2 чуба. Зубці верхньої губи
по краях з численними війкми. Віночок 6-8 мм завдовжик
рожево-фіолетовий, з виямчистою верхньою і 3-лопатевою нижньою губами.
Тичинок 4, вони розходяться і виступають з віночка. Горішки дрібні,
овальні, буро-коричневі.

Цвіте у другій половині червня-у липні. Чебрець літній медонос.

Жеруха лучна (Cardamine pratensis L.). Багаторічна гола, іноді
розсіяноопушена рослина заввишки 15-30 см з коротким повзучим
кореневищем. Стебло округле, прямостояче, порожнисте. Листки перисті. З
8-12 парами листочків; верхня частка листка більша, біля основи
серцевидна. Прикореневі листки в розетці, довгочерешкові, з округлими
листочками; стеблові-короткочерешкові, з довгасто-лінійними, лінійними,
цілокраїми або виїмчасто-зубчастими листочками. Квітки у верхівкових
китицях. Пелючтки лілові або білуваті, великі (8-15 мм. завдовжки),
втричі довші за чашолистки. Пиляки тичинок жовті. Стручки (24-40 мм
завдовшки) з товстим носиком (1-2 мм), коротшим за ширину стручка.
Стручки на косо відхилених плодоніжках спрямовані вгору. Стулки плода
плоскі, без середньої жилки. Під час достигання стручків стулки
еластично скручуються і відокремлюються від плівчасної перегородки.
Насінини жовтобурі.

Цвіте в травні-червні. Рослина медоносна лікарська.

Первоцвіт весняний (Primula veris L.) мал. 2. Багаторічна світло-зелена
рослина заввишки (5-20см) з розеткою прикореневих листків і безлистим
квітконосним стеблом. Листки (5-20 см. завдовжки) еліптичні або
довгасто-яйцевидні, тупі, по краях хвилясто-зубчасто-виїмчасті, з
моршкуваті, до основи звужені в черешок. Квіти двостатеві, правильні, у
простих однобічних зонтиках, з обгорткою з лінійних листочків. Оцвітина
подвійна, зрослопелюсткова, 5-членна. Чашечка зрослолисткова, на час
цвітіння вузька, після квітіння здута, залишається при плодах. Віночок
світло-жовтий, з видовженою трубочкою і коротким 5-зубастим відчином.
Тичинок 5, з нитками, прирослими до трубочки віночка. Маточка 1,
стовпчик 1. Зав’язь верхня. Плід-багатонасінна яйцевидна коробочка такої
самої довжини, як чашечка.

Цвіте у квітні – травні. Харчова, медоносна рослина.

Дзвоники скупчені (Campanula glomerata L.). багаторічна рослина заввишки
25-80 см з товстим коротким дерев’янистим кореневищем. Стебла
прямостоячі, тупогранчасті, сірувато-зелені або червонуваті. Листки 1
стебла голі або розсіяном’яковолосисті. Нижні листки довгочерешкові,
довчгасто-яйцевидні або довгасто-ланцетні, біля основи серцевидні або
округлі; верхні стеблові-сидячі, яйцевидно-ланцетні, трохи
стебообгортні, нерівномірнозарубчастопилчасті. Квітки сидячі, численні,
зібрані в пазухах верхніх листків у верхівкову головку, оточену біля
основи яйцевидними листками. Частки чашечки ланцетні, загострені,
коротші за віночок. Віночок (15-35 мм завдовжки) фіолетовий, на 1/3
розділений на частки. Стовпчик з приймочками, які не виступають з
віночка. Коробочка розкривається отворами біля основи.

Цвіте в червні-серпні. Рослина декоративна.

Висновки:

На снові досліджень можна зробити такі висновки:

На території урочища “Козмицик” нами виявлено 105 видів рослин, які
належать до 24 родин.

найбільша кількість виді належить до таких родин: Asteraceae,
Scrophulariaceae, Ranncoloidea, Poaceae, Rosaceae;

На території урочища переважає лучний флороценотип.

серед флори виявлено 40 видів лікарських рослин.

Флора урочища є багата і різноманітна і тому вона може бути
заповідальною.

Література

Воропай Л.І., Куниця М.О. Українські Карпати. – Київ, Радянська школа
1965р.

Голубець М.А., Малиновський К.А. Проблеми ботаніки. – т. ХІ Л., Наука,
1969р.

Голубець М.А., Малиновський К.А. Природа Українських Карпат. – Львів:
вид-во Льв. ун-ту, 1968р.

Єлін Ю.Я., Зернова М.Я., Лушта В.І., Шабарова С.І. “Дари лісів” К.:
Урожай, 1985р.

Береговський П.М. Геоботаніка. – Київ: В-во: Радянська школа, 1966. –
176с.

Бурда Р.И. Антропоченная трансформация флори. – Киев. Наукова думка,
1991. – 169с.

Визначник рослин Українських Карпат. – Київ: Наукова думка, 1977-436с.

География растительного покрова Украины/ Шеляч-Сосонко Ю.Р., Осичнюк
В.В., Андриенко Т.Л. – Киев: Наукова думка, 1980.-288с.

Жизнь растений в 6-ти томах. – Л.: Просвещение. – 1974.

Зелена книга Украинской ССР. Редкие, исчезающие и типичные, нуждающиеся
в охране растительные сообщества / Под. общ. Ред. Ю.Р. Шеляч-Сосонко. –
Киев: Наукова думка, 1985. 192с.

Злобин Ю.А. Принципы и методы изучения ценотипических популяций
растений. – Казань: Изд-во Казань. Ун-та, 1989. 148с.

Кригфалуший В.В., Календар В.И. Биоэконология редких видов растений (На
примере эфемероидов Карпат). Львів: Світ, 1990. – 160с.

Малиновський К.А. Рослинність високогірр’я Українських Карпат. – Київ:
Наукова думка, 1980.-277с.

Нестерук Ю.Рослини Українських Карпат. Львів: Поллі. – 2000. – 136с.

Нечитайло В.А. Систематика вищих рослин. – Київ :Наукова думка, 1997.

Определитель высших растений Украины. – Киев: Наукова думка, 1987-548с.

Природа Закарпатської області / За ред. Геренчука К.І. – Київ: В-во:
Вища школа, 1975-163с.

Продромус растительности Украины. – Киев: Наукова думка. 1991 – 272с.

Редкие и ищезаючие растения и животные Украины / Справочник. – Київ:
Наук. думка. – 1988. – 256с.

Стойко С.М. Лісове господарство Карпат. – К.: В-во УАСГН, 1960. – 183с.

Стойко С.М. Каппатам зеленіти вічно. – Ужгород: Карпати, 1977-173с.

Стойко С.М, Мілкіна Л.І., Тасєнкевич Л.О. та ін. Природа Карпатського
національного парку. – Київ: Наук. думка. – 1993. – 215с.

Стойко С.М., Міякіна Л.І., Ященко П.Т. та ін. Раритетні фітоценози
західних регіонів України (Регіональна “Зелена книга”). – Львів: Поялі,
1997 – 190с.

Толмачев А.И. Методы сравнительной флористики и проблемы флорогенеза. –
Новосиб.: Наука, 1986 – 246с.

Толмачев А.И. Введення в географію рослин. – Л.: ЛГУ. 1974-244с.

Червона книга України. Рослинний світ. Київ: Українська енциклопедія,
1996. – 608с.

Червона книга Української РСР. – Київ: Наук.думка. – 1980. – 504с.

Чопик В.И. Редкие и исчезающие растения Украины. – Київ: Наукова думка,
1978-212с.

Чопик В.І. Високогірна флора Українських Карпат. – Київ: Наукова думка.
– 1976-270с.

Чопик В.І. Рідкісні рослини України. – Київ: Наукова думка, 1970-188с.

Бровдій В.М. Охорона природи. – Київ: В-во: Генеза, 1997-188с.

Тахтаджян А.Л. Цветные растения. – т. Х. ч. ІІІ. Київ: узд. Урожай.

Похожие записи