Реферат на тему:

Філософський аналіз біоетики — традиції і сучасність

В історії філософії склалися у певних модифікаціях перманентно
повторювалися так звані вічі проблеми: життя та смерті, сутності людини,
її місця у світі, її взаємовідносин з іншими людьми, з природою, з
життям взагалі. Розвиток суспільства, пізнання підносив на новий рівень
ці проблеми. Під впливом нових знань і нових духовно – культурних та
соціальних умов “вічні” філософські проблеми й вирішувалися по новому.

Кардинальні зрушення в мдикоклінічній практиці, які вплинули на успіхи
генетики, генної інженерії і трансплантації органів, загострили моральні
проблеми, пов?язані зі ставленням до життя людини, тварини, природи,
живого взагалі. Сучасна медицина може “давати“ життя (штучне
запліднення), визначати і змінювати його якісні параметри ( генна
інженерія, транс сексуальна хірургія), “відтягувати” час смерті
(реанімація, трансплантація, геронтологія), чи, навпаки, “встановлювати”
її момент (евтаназія). Виявилося, що медицина може не тільки лікувати, а
й управляти життям людини. Крім того, поява генної інженерії створила
надзвичайно тривожну ситуацію, оскільки використання її досліджень щодо
різноманітних форм життя привідкрило “скриню Пандори” можливість
створення “біологічної бомби”, менш дорогої ніж ядерна, але й з
меншими??? можливостями для контролю. Все це породило страх, зумовлений
вірогідністю того, що в майбутньому людина може змінити біосферу і
екосистему. Виникло багато запитань: наскільки моральне наше втручання,
до яких меж воно допустиме, наскільки дозволено використовувати нові
біотехнології повною мірою без збитків моральності і що служить мірилом
моральності?

З’явилась необхідність у створенні нової етики, яка б допомогла
уникнути можливості катастрофи для всього людства, — етики всієї
біосфери, яка змогла б сформулювати свої вимоги в межах самої
біологічної еволюції. Тому не дивно, що в середині ХХ ст.. формується
нова система знань про межі допустимих маніпулювань про життям і смертю,
новий регламентуючий стрижень, без наявності якого людство може скинути
себе в хаос самознищення – білетика, — етика життя.

Актуалізація проблем, які сьогодні об’єднуються терміном “білетика”, є
своєрідним індикатором корінного перелому в історії людства, перелому,
коли вивчення феномену життя набуває нової розмірності та внутрішньої
перспективи. Така актуалізація приводить до того, що цей термін стає
модним, і, отже, потребує постійної корекції, а сама білетика –
уточнення меж і можливостей своєї компетенції.

Специфіка білетики полягає в тому, що вона одночас є новою науковою
дисципліною, складним комплексом проблем, викликаних до життя взаємодією
наук, професійною медичною етикою, формою моральної філософії. Ось чому
необхідна обґрунтована філософська рефлексія білетики. Актуальність цієї
роботи витікає і з безпосереднього зв’язку білетики і філософії.
Білетика не може обійтися без ключових філософських понять, категорій,
законів для окреслення своїх принципів і проблем. Крім того, сама поява
біоетики є фактично продовженням філософсько-етичних традицій.

Розвиток боетики в Україні вимагає осмислення не тільки чужих, а й
філософсько-етичних традицій, аналізу їхніх ідейних джерел і тих
горизонтів, які вони відкривають у новому відношенні людина – життя
взагалі.

Без перебільшення розвиток біоетики в нашій країні допоможе
суспільству адаптуватися до нової системи страхової медицини, дозволить
виробити ціннісні орієнтації особистості, які б відповідали правам
людини, фундаментальним цінностям людства.

Вимагає філософського аналізу й внутрішня суперечність терміну
“біоетика”. З одного боку, обстоюючи захист тварин, ми вимагаємо
скорочення усіх видів робіт з лабораторними тваринами, а з другого,
ніхто не протестує проти скотобоєнь, рибальства чи мисливства. Утримання
пацюків і кроликів перевіряють комітети з біоетики, водночас ніхто не
звертає увагу на умови життя людей на звалищах, бомжів і т.п. Ми
виступаємо на захист якогось “історичного дерева”, під яким колись сидів
якийсь політик чи митець і не помічаємо масові вирубки тайги, джунглів,
???, ховаючись за зручним терміном – “виробнича необхідність”.
Специфічна ситуація склалася з тим, що ми вкладаємо в такі відомі
поняття як “гуманізм”, “права людини”. Те, що є “гуманним” і
проголошується “правом людини” у економічно розвинутих країнах, може
взагалі не стосуватися менш розвинутих країн.

Зазначені суперечності обумовили поки що незавершений цикл філософських
досліджень ??? змісту, предметом яких є біоетика. На теорію і практику
сучасної медицини і біології екстраполюється понятійно-категоріальний
апарат сучасної філософії науки. Проте специфіка біоетики, яка водночас
є науковою дисципліною, моральною філософією, прикладною етикою
унеможливлює прямі аналогії. Тут потрібний органічний синтез шляхом
сходження до конкретного, який власне і покладений в основу
дисертаційного дослідження.

Об’єктом дослідження є біоетика як філософсько-етична проблема.

Предметом дослідження і філософського аналізу є передумови та причини
біоетики, історія розробки основних принципів і проблем біоетики та
вплив біоетики на світоглядно-праксеологічні концепції в Україні.

Метою дослідження є виявлення основних філософсько-світоглядних
традицій, які визначають біоетичну проблематику; вияснення ролі
біоетики у формуванні праксеологічно-медичних парадигм; прогнозування
етичного співвідношення у житті.

Завдання:

проаналізувати суть і становлення терміну “біоетика”;

дослідити філософсько-світоглядні джерела біоетики;

розкрити “???онтоцентричну”, “антро???центричну” світоглядні парадигми;

здійснити порівняльний аналіз основних біоетичних принципів;

дослідити моделі взаємовідношення людина – життя та їх детермінантний
вплив на формування ієрархії цінностей та діяльністні принципи;

розглянути суть впливу біоетичних парадигм на сучасне українське
світолядне середовище.

Методологічні засади дослідження.

Теоретична та практична значимість роботи обумовлена новизною самого
терміну “біоетика” для України, необхідністю його філософського аналізу
і може представляти цінність для:

подальшого філософського опрацювання біоетики, екоетики, еволюційної
етики, біофілософії і т.д.;

визнчення перспектив розвитку сучасної біоетики та ефекивності
біоетичного руху для України;

розробки способів та методів нейтралізації дегуманізуючих впливів
сучасної медицини та біології на людину і життя взагалі;

визначення перспектив розвитку сучасної медичної деонтології.

Матеріали роботи можуть використовуватися у читанні курсів і спецкурсів
з християнської етики, етики, історії філософії, соціальної філософії,
моральної філософії та для впровадження у медико-освітню систему курсу
“Біомедична етика”.

Особистий внесок здобувача визначається самостійним глибоким вивченням
проблеми; обгрунтуванням актуальності ??? розробкою плану та програми
наукового дослідження; особистим пошуком первинного матеріалу, його
розробкою та аналізом, формуванням висновків і наукової новизни.

Наукові публікації по темі включають наступні статті:

“Філософські засади біоетики”;

“Біоетика: спроба осмислення предмету”;

“Біоетична освіта в Україні: стан та перспективи”;

“Справедливість як важливий принцип біоетики”;

“Натуралістично-прагматична етика і біоетика”.

Апробація дослідження.

Результати дослідження апробовувалися на міжнародній науково-практичній
конференції присвяченій 2000-тю прийняття християнства (м.
Івано-Франківськ, 2000 р.).

Структура дисертації визначається її проблематикою та завданнями.
Робота складається із вступу, трьох розділів (шести параграфів),
заключення та висновків.

Філософський аналіз біоетики: традиції і сучасність.

Вступ.

Розділ 1. Біоетика і світоглядні традиції.

???Епістемологічне обгрунтування біоетики.

Проблема взаємовідношення біоетики і світоглядних традицій.

Розділ 2. Основні парадигми біоетики.

2.1. Загальні біоетичні принципи (“не нашкодь”, “чини добро”, автономія
особистості, справедливість).

2.2.

Розділ 3. Біоетика в Україні: стан та перспективи.

3.1 Перспективи діяльності біоетичних соціальних структур.

3.2. Вплив біоетики на формування світоглядно-праксеологічних концепцій
в Україна.

Висновки.

Список літератури.

Стан наукового опрацювання теми.

Питання життя і смерті, сутності людини, її взаємовідносин з іншими
людьми, рослинами, з тваринами, з Природою тисячоліттями хвилювало
людство. З кожним розвитком сіспільства ці “вічні” проблеми набували
конкретнішого звучання, і кожна епоха давала їм своє філісофське
обгрунтування. В середині ХХ ст. фантастичні успіхи новітніх
біотехнологій загострилиморальні проблеми пов’язані зі ставленням до
життя людини, тварин, природи, до живого взагалі. Безмежні технологічні
можливості людини, яка використовує методи генної інженерії, клонування
вимагають нової визначеності суспільства в плані ставлення до людини як
природної і соціокультурної цінності і в плані ставлення до життя як
такого. Ознакою світоглядно-теоретичних спроб осмислити окреслену
стуацію стало глибоке вживання останніми роками такого поняття як
біоетика.

Наприкінці 60-тих років минулого соліття на Заході з’являється велика
кількість літератури присвяченій аналізу біоетики і її основних проблем.
Насамперед необхідно відмітити працю В.Р. Поттера “Біоетика – міст у
майбутнє”. Поттер, посилаючись на думку Ч. Сноу, що недооцінка вченими
соціальних наслідків наукових відкриттів приведе до загибелі людської
цивілізації, пропонує побудувати “міст до майбутнього” – біоетику, яка б
поєднувала в собі досягнення як гуманітарних, так і природничих наук.
Поттер не дає чіткого визначення біоетики. Для нього біоетика – це і
“поєднання біологічного знання і пізнання системи людських цінностей”, і
“наука вживання”, і “науковий гуманізм” , і “ етичне керівництво”. З
одного боку, він прагне сформувати біоетику у відповідності з ідеалом
науковості, характерним для природознавства, а з іншого, підкреслює її
міждисциплінарну природу і чітко виражену світоглядно-ціннісу
спрямованість, що надає їй філософського статусу. Крім того, біоетика, в
поттерівському розумінні, в центр своєї уваги повинна поставити не
людину, а біосферу як ціле. Тобто біоетику, насамперед, повинні цікавити
всі аспекти науково-технічного втручання людини в життя як таке. Таке
тлумачення біоетики веде до більш широкого її розуміння як “глобальної
біоетики”.

Неоднозначний зміст вкладає в термін “біоетика” і фундаментальне
англо-американське видання “Енциклопедія біоетики” за 1978 р. Біоетика
інтерпритується, з одного боку, як “міждисциплінарна теорія”,
“світоглядна концепція”, викликана до життя конфліктом між бірхливо
розвиваючими “технологіями” і “основними людськими цінностями”, а з
іншого, як “напрямок досліджень”, “галузь проблем”, які стосуються
моральних аспектів сучасної медичної\ практики і прикладних біологічних
досліджень.

Похожие записи