.

Динаміка перекисних процесів ліпідів сої під впливом антиоксидантів при зберіганні зерна (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
361 2628
Скачать документ

Реферат на тему:

Динаміка перекисних процесів ліпідів сої під впливом антиоксидантів при
зберіганні зерна

Особливості хімічного складу зерна сої характеризують її як малостійку
культуру при зберіганні. В зерні сої міститься 18–25% ліпідів, вміст
високоненасичених жирних кислот в яких складає близько 64% [1].
Присутність у соєвій олії ліноленової кислоти є причиною швидкого
переокислення в процесі зберігання, що знижує її харчову цінність [2].

Інтенсивність гідролітичних і перекисних процесів у ліпідному комплексі
сої визначається як умовами зберігання, так і тими речовинами, які
закладено в процесі дозрівання насіння. За сприятливих умов вирощування
рослин у насінневих тканинах формується багатокомпонентна система
антиоксидантного захисту (АОЗ), яка включає низькомолекулярні
біоантиоксиданти (каротиноїди, токофероли, фосфоліпіди та ін.) і
антиоксидантні ферменти (супероксиддисмутаза, каталаза, пероксидаза та
ін.) [3]. Від рівня сформованності АОЗ залежить інтенсивність
пероксидного окислення ліпідів (ПОЛ) і ступінь ушкодження біоактивних
речовин при зберіганні насіння [4,5].

Тому метою нашої роботи було з’ясування впливу інкрустації насіння сої
антиоксидантним препаратом дистинол на процеси ліпопероксидації і
антиоксидантного захисту у вирощеному зерні при тривалому зберіганні.

Дослідження проводили на сої сорту Срібна (група середньопізніх сортів)
врожаю 2003 р., вирощену в Мелітопольському районі Запорізької області
на південних чорноземах із вмістом гумусу 3,8% при зрошенні. Перед
посівом насіння інкрустували робочим розчином препарату дистинол із
розрахунку 10 л розчину на 1т насіння. Використовували розчини з
концентрацією дистинолу (Д) 0,063% (№2), 0,125(№3), 0,250 (№4) і 0,500%
(№5). У контрольному варіанті (№1) насіння обробляли дистильованою
водою.

Вирощений урожай збирали в стадії технічної стиглості і зберігали в
нетерморегульованому складському приміщенні при відносній вологості
повітря 50–60 % протягом року. Відбір проб насіння сої брали на десятий
день після збирання та через кожні 80 днів з наступним визначенням таких
показників як: вміст ліпідів у сухій речовині, вологість насіння,
кислотне число олії (КЧ), перекисне число олії (ПЧ); вміст ТБК–активних
продуктів, вітаміну Е, каротиноїдів, фосфоліпідів; активність
пероксидази (ПР) та супероксиддисмутази (СОД).

Кількість загальних ліпідів визначали екстрагуванням насіння сої
діетиловим ефіром в апараті Сокслета (ГОСТ 10857–86), вологість, КЧ, ПЧ
— за загальновідомими методиками [5], вміст вторинних продуктів
пероксидації визначали за реакцією з 2–тіобарбітуровою кислотою
(ТБК–активні продукти) і виражали в нмоль малонового діальдегіду (МДА)
на 1г наважки [6], вітаміну Е — за реакцією із залізопіридиловим
реактивом, каротиноїдів — фотометрією ефірного екстракту ліпідів при ? =
440 нм [7]. Вміст фосфоліпідів визначали гравіметричним методом, який
полягає в осадженні фосфоліпідів ацетоном з ліпідного екстракту за
Фолчем [8], активність ПР (КФ 1.11.1.7) — фотометрією розчину
індигокарміну, який окислюється Н2О2 в присутності ПР [9], активність
СОД (КФ 1.15.1.1) оцінювали за ступенем гальмування відновлення
нітросинього тетразолію в присутності NАDH і феназинметасульфату [10].

Результати досліджень опрацьовано статистично за критерієм Ст’юдента при
Р?0,05 [11].

Результати досліджень та їх обговорення

У свіжозібраному насінні сої протікають процеси післязбирального
дозрівання. В цей період для нього характерна підвищена вологість та
активність ферментативного комплексу. Обробіток посівного матеріалу
препаратом дистинол суттєво вплинув на вологість зібраного зерна. У
дослідних варіантах вона була на 5,7–8,0% (відносних) (РСписок літератури: Мельник Б.Е., Лебедев В.Б., Винников Г.А. Технология приемки, хранения и переработки зерна. – М.: Агропромиздат,1990.– 364 с. Казанина М.А., Воронкова В.Я., Петровская В.А. Справочник по хранению семян и зерна. – Минск: Ураджай, 1991. – 198 с. Шевелуха В.С. Сельскохозяйственная библиотека. – М.:Высш. шк., 1998. –С.352–353. Зенков Н.К., Кандалинцева Н.В., Ланкин В.З., Меньщикова Е.Б., Просенко А.Е. Фенольные биоантиоксиданты. – Новосибирск: СО РАМН, 2003. – С.41. Барабат В.А. Перекисное окисление и стресс. – Л.:Наука, 1992.–148 с. Покопцева Л.А., Калитка В.В. Вплив антиоксидантів на адаптивні можливості соняшнику в умовах південного степу України // Актуальні проблеми сучасного землеробства: Матеріали конференції. – Луганськ: Вид.–во ЛНАУ, 2003. – С.401–406. Калашникова С.В. Динамика содержания белка в семенах сои в процессе хранения, // Хранение и переработка сельхозсырья. – 2002. – №4 – С.28–30. Крищенко В.П. Методы оценки качества растительной продукции. – М.: Колос, 1983. – 192 с. Владимиров Ю.А., Аргаков А.И. Перекисное окисление липидов в биологических мембранах. – М.: Наука, 1972. – 252 с. Лабораторные исследования в ветеринарии: биохимические и микологические: Справочник / Под ред. Б.И.Антонова. – М.: Агропромиздат, 1991. – С. 23–42. Чевари С., Чаба И., Секей Й. Роль супероксиддисмутазы в окислительных процессах клетки и метод определения ее в биологических материалах // Лабораторное дело. – 1985. – №11. – С. 678 – 681. Методы биохимического исследования растений / Под ред. А.Н.Ермакова. – Л.: «Колос», Ленинградское отделение, 1972. – С.258–260. Лакин П.Ф. Биометрия. – М.: Высш. шк., 1990. – 352 с. Таран Н.Ю. Адаптаційні зміни ліпідних компонентів мембран хлоропластів за дії на рослини факторів довкілля // Укр.біохім.журнал.–2000. – Т.72. – №1. –С.21–31.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020