Реферат з біології

на тему:

Характеристика рослин:

БЕРЕЗА БОРОДАВЧАСТА,

БЕРЕЗКА ПОЛЬОВА, БЕРЕЗОВИЙ ГРИБ

БЕРЕЗА БОРОДАВЧАСТА

(береза повисла)

Betula pendula

Однодомне дерево родини березових. Кора гладенька, бiла, при основi
стовбура — чорно-сiра. Крона ажурна, з пониклими гiлками. Листки
черговi, довгочерешковi, двопилчастi. Квiтки в одностатевих сережках.
Цвiте у квiтнi — травнi. Плід — горiшок.

Росте в лiсових районах Карпат, долинах рiчок, утворюючи чистi або
змiшанi з iншими породами дерев лiси. Насаджують у парках.

Для лiкарських потреб використовують бруньки, молоде листя, сік берези.
Бруньки заготовляють рано навеснi, переважно, у квiтнi, коли вони
запашні i клейкі. По сік ідуть у березнi, до розпускання листя.

Бруньки i листя мiстять сапонiни, флавоноїди, каротин, вiтамiни С i РР,
ефiрнi олiї, до складу яких входять бетулен, бетулол, бетуленова
кислота, нафталiн, дубильнi речовини. Березовий сік мiстить цукор,
дубильнi й ароматичнi речовини, сполуки залiза, кальцiю, магнiю, яблучну
кислоту.

Галеновi препарати мають жовчогiннi, сечогiннi, протизапальнi,
антиатеросклеротичнi, спазмолiтичнi, ранозагоювальні, протигрибковi
властивостi.

Застосовують галеновi препарати при атеросклерозi, набряках, хворобах
нирок, спазмах гладкої мускулатури внутрішніх органiв, бронхiтi,
гіпертонічній хворобі, злоякiсних пухлинах, лейкозi, анемiї, нервових
розладах, для нормалiзацiї обмiну речовин.

Мiсцево — при дерматозах, гнiйних трофiчних виразках i ранах, пролежнях,
артритi.

Внутрiшньо — настiй листя i бруньок берези (1:10), вживати по 50 мл
тричі на день. Настоянку бруньок (1:5, на 70% розчинi спирту) приймати
по 1 ч ложцi тричі на день. Свiжий сік берези п’ють по 50 мл 4 рази на
день.

Для лiкування остеохондрозу використовують сумiш рослинної сировини — 1
кг кори берези, 1 кг кори осики (тополя тремтяча), 100 г кори дуба (кору
слiд збирати лiтом або восени). Зiбрану й висушену сировину треба
змолоти як каву. Відвар слiд готувати так: 6 ст ложок сумiшi всипати до
емальованого чистого посуду, залити 1,5 л води, кип’ятити суміш на
малому вогнi протягом 30 хв. Отриманий вiдвар процiдити. Приймати по 50
мл тричі на день за 30 хв до їди протягом 30 днiв. Через 4 — 5 днiв болi
посиляться, але швидко зникнуть. Через рiк курс лiкування повторити.

Зовнiшньо — настiй бруньок i листя (1:10) служить для обробки ран,
виразок, при дерматитах, свiжий березовий сік — для вмивання при вуграх
i пiгментних плямах на обличчі.

БЕРЕЗКА ПОЛЬОВА

(берiзка, оплiтка, повiйка, повитиця, в’юнок)

Convolvulus arvensis

Багаторiчна трав’яниста витка рослина родини березкових. Стебло довге,
тонке, ребристе, голе. Листки черговi, довгочерешковi, видовженi. Квiтки
правильнi, одиничнi. Вiночок лiйковидно — дзвониковий, рожевий або
бiлий. Цвiте у травнi — серпнi. Плід — коробочка.

Росте як бур’ян на полях, городах, в засмiчених мiсцях.

Для виготовлення галенових лiкарських препаратiв збирають траву березки
пiд час цвiтiння. Використовують як свiжу, так i висушену рослину.

Трава березки польової мiстить глiкозид (конвольвулiн), вiтамiни А, С,
Е, мікроелементи гiркi речовини, флавоноїди, сапонiни, протеолiтичнi
ферменти.

Галеновi препарати березки мають анестезуючi, протизапальнi,
кровоспиннi, послаблюючi властивостi. Крiм того, препарати березки мають
гiпотензивну, бронхолiтичну, жовчогiнну здатність.

Застосовують галенові препарати при хворобах печiнки, жовчного мiхура,
гiпертонiї, бронхiтах, гастритi. Сік трави березки п’ють при катарах
верхнiх дихальних шляхiв.

Мiсцево використовують свiже подрiбнене листя березки при укусах змiй
(накладають на мiсце укусу). Вiдваром листя лікують гнiйничкові
захворюваннях шкiри.

Внутрiшньо — настiй свiжої трави березки польової (1 ст ложка трави на
200 мл окропу) приймати по 2 ст ложки тричі на день. Настiй сухої трави
(1 ст ложка на 400 мл окропу, настоювати 1 год) вживати по 2 ст ложки
тричі на день. Сік трави — по 1/2 ч ложки тричі на день. Настоянку
свiжої трави з квiтками (1:5, на 70% розчинi спирту настоювати 15 днiв),
приймати по 1 ч ложцi двічі на день.

Зовнiшньо — 1ст ложку настоянки свiжої трави розводять у 100 мл
кип’яченої води і використовують для компресiв та обмивання ран.

БЕРЕЗОВИЙ ГРИБ

(чага, гриб, урода)

Inonotus oblyquus

 

Багаторiчний паразитичний гриб родини гіменохетових. Розвивається у
виглядi чорних наростiв на живих дорослих стовбурах берези.

Заготовляють протягом усього року, збиваючи нарости сокирою. Для
тривалого зберігання гриб подрiбнюють на шматки 4 — 5 см i висушують.

Березовий гриб мiстить смоли, марганець, агарацинову кислоту пiгменти,
що утворюють полiфенолкарбоновi комплекси.

Галеновi препарати березового гриба використовують як активнi бiогеннi
стимулятори, що пiдвищують захиснi сили органiзму, стимулюють центральну
нервову систему, полiпшують обмiн речовин, регулюють дiяльнiсть
серцево-судинної системи.

Застовують внутрiшньо як протипухлинний засiб, що полiпшує стан хворих,
а також при гастритах, виразковiй хворобi шлунка, променевiй лейкопенiї.

Для приготування настою цілий березовий гриб обливають, потім замочують
у кип’яченiй водi так, яка має покривати його повністю, настоюють 6 год.
Потому треба подрiбнити i залити підігрітою кип’яченою водою (1:5),
використовуючи ту, яка залишилась вiд першого замочування. Настоюють 48
год, проціджують осад віджимають. Одержаний настiй доводять водою до
початкового об’єму. Приймати потрібно по 150 мл тричі на день невеликими
порцiями за 30 хв до їди. При пухлинах органiв малого таза додатково
призначають мiкроклiзми по 50 мл на нiч. Хворим, яким не бажано вводити
велику кiлькість рiдини, готують настiй подвiйної мiцностi (2:5).
Лiкування проводять курсами 3 — 5 мiсяцiв з перервою на 10 днiв. Слiд
пам’ятати, що хворi, якi вживають настiй березового гриба, повиннi
дотримуватись молочно рослинної дiєти. Крiм того забороняється вводити
хворому антибіотики бета-лактамні (бiцилiн та його аналоги),
внутрішньовенно — глюкозу.

Похожие записи