Реферат на тему:
Антропологія
Антропологія – це наука, яка вивчає людство та його культуру.
Антропологи досліджують способи життя серед членів різних соціальних
груп. Ці вчені досліджують властивості людських істот, як членів одного
виду і деякі шляхи, якими вони пристосовуються до різного оточення.
Вчені також аналізують продукти соціальних груп – в більшій мірі
матеріальні об’єкти і в меншій – системи їхньої віри та цінностей.
Антропологи також як і інші соціальні дослідники систематично вивчають
загальні ознаки людської поведінки. Вони розвивають теорії і
використовують наукові методи як підтвердження теорій. Їх дослідницька
робота є порівняльною в плані різних культур – таким чином вчені
вивчають різницю і подібність різних груп людей. Вчені соціологи в інших
сферах працюють в індустріальних урбаністичних спільнотах і роблять
порівняння між культурами села і міста набагато рідше.
Інша важлива риса антропології є її акцент на внутрішньому стані
суспільства. Антропологи намагаються визначити як люди, які належать до
певної тієї чи іншої культури бачать світ. Антропологія може зробити
суттєвий внесок у встановлення міжнаціональної гармонії, тому що вона
допомагає розумінню різних культур.
Гілки антропології
Основні різновиди антропології включають: фізичну антропологію,
археологію, лінгвістичну антропологію, антропологію культур та соціальну
антропологію. Ці гілки часто перетинаються одна з одною. Наприклад,
археологи та антропологи різних культур вивчають багато спільного з тією
лише різницею, що археологи мають акцент на минулих цивілізаціях, а
антропологи різних культур працюють здебільшого з теперішнім матеріалом.
Така спеціальність, як прикладна антропологія використовує практичні
здобутки інших напрямків.
Фізична антропологія
Фізична антропологія або біоантропологія вивчає людські фізичні
характеристики. Дві найбільш визначні характеристики людських істот –
це є великий мозок та здатність до прямоходіння. Фізичні антропологи
вивчають закам’янілі рештки з доісторичних часів і простежують розвиток
різних характеристик. Такі вчені часто називаються паліоантропологами.
Вони також шукають сліди культур, такі як кам’яні знаряддя і залишки
вогнищ, а також аналізують зв’язки між розмірами головного мозку,
здатністю до прямоходіння та культурним розвитком. Деякі фізичні
антропологи вивчають тварин, які найближче стоять до людських істот,
включаючи шимпанзе та інших мавп. Спостерігаючи за цими тваринами, вчені
намагаються зрозуміти як виглядали наші доісторичні предки і як людські
істоти змінилися на протязі тисяч років. Передові методи вивчення
людських і тваринних протеїнів допомагають вченим відкрити те як близько
різні види стоять один від одного.
Фізичні антропологи вивчають як людські істоти різняться між собою
фізично на прикладі кров’яних тілець, різних кольорів шкіри та спадкових
хвороб. Вони також аналізують вплив харчування на людську поведінку.
Наприклад, дослідження виявили, що нестача вітаміну D робить людей більш
агресивним. Деякі фізичні антропологи вивчають те, як соціальна
активність людей поєднується з їхньою їжею і кліматом і як все це
впливає на тривалість людського життя.
Археологія вивчає об’єкти, залишені попередніми людьми. Це включає
роботи по мистецтві, будинки, одяг, глиняний посуд та знаряддя праці.
Археологи прослідковують розвиток культур, вивчають речі, які були
зроблені і використані людьми. Такі об’єкти допомагають їм визначити на
що було подібне первісне життя. Наприклад, розмір домівок та кількість
домашніх вогнищ для приготування їжі може показати кількість людей, які
жили під одним дахом. Різниця в кількості і цінності предметів
покладених в поховання може говорити про класову та соціальну різницю.
Кістки тварин і залишки рослин виявляють чи люди розводили тварин,
полювали на них і чи вони вирощували різні культури або збирали дикі
рослини для їжі.
Лінгвістична антропологія
Лінгвістична антропологія аналізує мови людей різних культур.
Антрополінгвісти намагаються знайти зв’язки між мовою людей та іншими
аспектами їх культур. Наприклад, в індонезійській мові багато стверджень
мають соціальний відтінок. Доми та інші предмети мають різні назви в
залежності від соціального статусу людини до якої ці предмети належать.
Їхня мова відображає важливість соціального класу в індонезійській
культурі. Інші об’єкти вивчення включають формальну і неформальну мови,
форми звертань та жарти. Ці антропоексперти також аналізують структуру
мов, які не мають письмового вираження. Такі антропологи, як етновчені
вивчають як слова, так їх значення. Все це відображає їхні уявлення про
оточуюче середовище та суспільство. Нуерське плем’я Східної Африки
вживає багато слів для позначення кольорів, а також слова, які
визначають велику рогату худобу. Їхній словниковий запас показує
важливість домашньої худоби в їхньому житті. Шляхи, якими різні культури
класифікують тварин, рослин та родичів показують яко вони бачать світ.
Англійська мова використовує слово „дядько” для назви як брата тата або
мами і слово „чоловік” у випадку сестри батьків. Але деякі мови мають
окреме слово для кожної з цих назв. Такі слова акцентують різні ролі і
поведінку у відносинах між людьми різних культур.
Антропологія культур
Антропологія культур вивчає людські культури. Так як і археологи,
антропологи культур вивчають мистецтво, житло, знаряддя праці та інші
об’єкти культури. Вони також присвячують багато уваги духовній сфері,
вивчаючи музику, вірування, символи та системи цінностей. Деякі
антропологи спеціалізуються в різних сферах антропології культур.
Екологічна антропологія вивчає взаємний вплив між екологічним
середовищем та суспільством. Екоантропологи вивчають також взаємний
вплив між культурою та особистістю.
Соціальна антропологія
Соціальна антропологія має справу з соціальними відносинами між
людськими групами. Такі взаємовідносини включають одруження, сімейне
життя, авторитарність та конфлікти. Соціальні антропологи багато
досліджують як соціальне життя організовано в різних суспільствах.
Дослідник має вивчати спільноту для того, щоб визначити, к люди поділені
на групи в середині неї і вивчити взаємовідносини між цими групами.
Багато досліджень присвячено людським характеристикам, таким як : вік,
стать, родинність, які є універсальними, але мають різні функції в
різних суспільствах. В деяких спільнотах ці характеристики визначають що
суспільство очікує від особистості. З іншого боку такі характеристики як
освіта, дохід і місце проживання допомагають визначити певну людську
поведінку. Раніше соціальні антропологи часто вивчали спільноту в
загальному, включаючи всі аспекти її соціального життя. Сьогодні
вірогідно, що ці науковці об’єднують декілька спеціальностей. Наприклад,
економічні антропологи вивчають шляхи випуску і розповсюдження товарів
народного вжитку, в той час, як політичні антропологи – аналізують те,
як приймаються рішення і як вирішуються конфлікти в середині спільноти.
Прикладна антропологія
Прикладна антропологія використовується для практичних цілей. Вона більш
допомагає активно покращити ситуацію, аніж тільки аналізувати її. Одним
із досягнень прикладної антропології є Вікос Проект, який був
започаткований в 50-х роках Корнуельстким університетом і урядом Перу. В
цьому проекті американські та перуанські антропологи працювали з
селянами в сфері сільського господарства з Вікосу, Перу. Науковці
допомагали фермерам покращити врожаї, побудувати школу та медичну
клініку. В свою чергу фермери стихійно сформували свій кооператив для
того, щоб купити свою власну землю і стати незалежними. Прикладні
антропологи також працюють в лікарнях, школах, в центрах для пацієнтів з
психічними розладами, в будинках перестарілих та приймають участь в
проектах, які покращують добросусідські відносини.
Як антропологи працюють
Перші антроподослідники працювали в ізольованих общинах, про які ми дуже
мало знаємо. Більшість цих общин знаходилися в Африці, Південній Америці
та південній частині Тихого океану. Вони були настільки маленькими, що
одного дослідника вистачало на все і на всіх. В таких випадках
антропологи часто використовували так званий метод учасника
дефіз-спостерігача, який вивчав людей живучи серед них, приймаючи участь
в їхньому щоденному житті. Сьогодні цей метод і надалі є прогресивним,
але тепер вже антропологи використовують і інші методи. Як і всі вчені,
антропологи починають дослідження шляхом опитування і формулювання
можливих відповідей, так званий гіпотез. Потім вони можуть збирати
наявний матеріал, який і є основою гіпотез. Типовий антроподослідницький
проект має 4 фази: 1) входження в спільноту, 2) розвиток гіпотез, 3)
збирання наявного матеріалу, 4) формулювання висновків.
Входження в спільноту
Антрополог стає членом спільноти, маючи на меті дві основні цілі: 1)
встановити роль для самого себе, 2) сформулювати основну думку про життя
спільноти. Деякі дослідники приймають вже запропоновану роль, таку як
вчитель, або працівник лікарні. Інші намагаються привернути увагу до
себе, як до спостерігачів життя спільнот. Такі антропологи роблять все
разом зі спільнотою – приймають їжу, грають в ігри, працюють над різними
завданнями, відвідують домівки тощо. По-перше, дослідник збирає
інформацію здебільшого, як спостерігач. Він спілкується з членами
спільноти. Більшість вузьких спеціалістів роблять нотатки кожен день і
друкують їх вночі. Багато дослідників займаються переписом населення. Це
дає їм можливість зустрітися з людьми в спільноті і пояснити ціль свого
дослідження.
Розвиток гіпотез
Антрополог має вирішити, яку інформацію треба зібрати про спільноту.
Потім дослідник задає питання і формує гіпотези, як відповіді. Багато
нових питань залежить від знань дослідника про спільноту. Під час цієї
фази проекту антрополог приймає участь лише в деяких заходах спільноти,
які мають пряме відношення до цієї дослідницької фази.
Збирання наявного матеріалу
h|
h|
h|
|
Антрополог збирає інформацію для ствердження або заперечення певних
гіпотез. Більшість антропологів і надалі приймають участь в заходах
спільноти, а деякі йдуть іншим шляхом. Дослідник може запропонувати
серію питань всім, або окремій групі. Антрополог може записувати
інтерв’ю або якісь події, пов’язані з виголошенням промов, музикою, або
робити фотографії різних заходів. Дослідник може вивчати рівень
активності або агресії як основних характеристик людей в спільноті. Це
дослідження базується на індивідуальному судженні дослідника, але воно є
джерелом статистичної інформації, яке може бути проаналізоване. В
доповненні антрополог може запросити на допомогу спеціалістів по
психологічних тестах.
Формулювання висновків
Дослідник має впорядкувати всю зібрану інформацію з ціллю простоти і
ефективності використання. Наприклад, сотні листочків нотатків мають
бути пронумеровані так, щоб будь-яку тему можна було швидко знайти. Дані
по перепису населення мають бути класифіковані, як і психологічні тести.
Антрополог, як і інші науковці, може використовувати комп’ютер для
аналізу великої кількості інформації. В кінці кінців дослідник збирає
вже сформульовані гіпотези і записує для подальшого друку в наукових
журналах та книгах.
Історія попередньої антропологічної думки
Вивчення людської культури почалося вже давно, але антропологія стала
окремою наукою не раніше ніж в середині 18 століття. Перші антропологи
підтримували теорію еволюції в своїх дослідженнях. Вони бачили історію
людської культури як процес еволюції від нищих до вищих форм. Цей процес
торкався культур Європи та Південної Америки. Так звані примітивні
народи, чий розвиток поступався західним націям, являли собою ранні
стадії розвитку. Наприклад, американський антрополог Люїс Генрі Морган
вивчав шлюбний обряд в різних спільнотах. Він дійшов до висновку, що
обряд шлюбу еволюціонував через віки від полігамного шлюбу до західного
моногамного аналогу.
Розвиток вузької сфери
Наприкінці 18 сторіччя багато вчених почали критикувати еволюційні
теорії Моргана та інших. Вони також відчували, що інформація про різні
групи має бути зібрана перед тим, як різні ізольовані спільноти
трансформуються через контакт з Заходом.
Сучасна антропологія
Швидкі зміни в багатьох спільнотах на протязі 20 сторіччя стимулювали
зміни в антропологічній думці. Замість вивчення суспільства в певній
точні в певний час, антропологи почали вивчати культуру як таку по
інтервалах часу. Вони хотіли вивчити, як суспільство змінилося і
проаналізувати процес змін як такий. Наприклад, Кліффорд Дж. Гіртз з
Америки вивчав економічний розвиток в Індонезії, а Абнер Коген з Великої
Британії – вивчав зміни в релігійній системі серед скотоводів
Африканської Гаузи. Медичні антропологи соціальні взаємовідносини в
госпіталях і дитячих будинках. Наприклад, порівняння дитячого будинку в
Шотландії з аналогічним в Америці показало, що люди не відомо чому в
Шотландському будинку почувалися більш задоволені і спокійні.
Історії
Антропологію треба вивчати як науку щей тому, що вона має окрім
теоретичних аспектів, практичні. Я хочу запропонувати Вашій увазі деякі
приклади, які мали місце з давніх часів до сьогодення. Давайте почнемо з
сучасного дослідження гробниці французького короля Людовіка ХІ
(1441-1483рр.) в Нотр-Дам-де-Клері згідно з дослідженнями С.А.Горбенка.
все це відбувалося в місті Клері-Св.Андре, департамент Луаре в Франції.
Зверніть увагу – 2002 рік. Це дослідження стало сенсацією. Це поховання
короля Людовіка ХІ і його дружини Шарлоти Савойської має визначне
історичне національне та міжнаціональне значення, тому що більшість
королівських поховань тих часів не збереглися по причині війн та
революцій. Більшість з цих поховань були знищені з ціллю наживи. В
подальшому завдання було відтворити два портрети облич згідно з даними
черепами і зрівняти їх (оновленні обличчя) з тими, які є на портретах
відомих художників.
Для того щоб бути лаконічним і щоб не втратилася ниточка цікавості для
звичайного слухача або не спеціаліста, я хочу звернути Вашу увагу на
висновок, що вчені в даному випадку оприділили групи кісткових
комплексів: кістковий комплекс короля Людовіка ХІ (№1) та кістковий
комплекс Шарлоти Савольської (№2). Чому було так необхідна ця підготовча
робота? Тому що, навіть на перший погляд ці кісткові рештки визивають
деякі сумніви щодо приналежності до короля і королеви. Під час
досліджень виявлено, що скоріше всього вони належать невідомій третій
або четвертій особі. Таким чином, це поховання не є оригінальним і
ідентифікувати черепа чітко з якимось типом тіла – дуже тяжко. (типи
тіл: „брахіморф” – коротке і товсте тіло, „мезоморф” – тіло середніх
розмірів, „доліхоморф” – високе і худе тіло). Але експертиза є
експертизою. Давайте продовжувати далі…
Згідно з різними цифрами і таблицями різних антропо- і судово-медичних
методів було оприділено вік „особи-власника” кришки черепа – приблизно
60-70 років. Але ж ми знаємо дату народження і смерті короля (він помер
в 1483 році в віці 63 років) – таким чином, ми можемо здогадуватися, що
цей череп дійсно належить Людовіку ХІ. Але у випадку королеви – це не
так. Було оприділено вік кришки черепа Шарлоти Савойської – мінімум 50
років. Але це не можливо, тому що королева Шарлота Савойська померла у
віці 38 років згідно з добре відомими фактами історії. Це була перша
сенсація. Наступний крок – це було дослідження зубів, гарно збережених
або частково.
Експертиза кісткового комплексу № 1 Людовіка ХІ його щелепи та зубів
показала мінімальний вік 55 років. Таким чином, ні верхня, ні нижня
щелепи не можуть належати Людовіку ХІ, хоча кришка черепа в свою чергу
може належати королю. „Чому і щелепи?” – Ви можете запитати, адже зуби
можуть бути збережені окремо від щелеп. „Так, але кут між щелепними
гілками є більш подібний до жіночого, таким чином ніхто до цих пір точно
не знає хто похований там разом з королем…” Навіть оприділення статі
по методиці визначення кута між щелепами (метод школи М.М.Герасимової –
Г.В.Лебединської) показав, що поруч з королем Людовіком ХІ була похована
не його дружина, а інша жінка, таким чином, навіть дві жінки – і друга
також не являє собою Шарлоту Савойську, по тій причині, що він її кришки
черепа – 50 років. В той час, як ми знаємо, що Шарлота Савойська померла
у віці 38 років, як і було зазначено вище. Щодо кісткових рештків
невідомої третьої або четвертої особи – їх неможливо ідентифікувати по
причині незадовільного збереження.
Висновки: стало очевидним, що поховання було зруйновано в наслідок
вандалічних дій під час війн або революцій. Таким чином, пам’ятник над
похованням побудований Мішелем Бурданом (1617 – 1622 рр.) відображає
неправдиві події. Можливо автор знав так само багато як і ми з вами. Цей
величний і дійсно гарний монумент зроблений мармуру та коштовних камінь
пам’ятає непрємні часи нелюдського на собі впливу, але на жаль нам він
нічого не може розповісти, тому що камінь розмовляти не вміє.
Пам’ятник роботи Мішеля Бурдана, побудований над похованням короля
Людовіка ХІ та його дружини Шарлоти Савоцької
Два цікавих факти
1. Чому дві перші персони Франції – король та королева були поховані в
одній гробниці? Це не типово для тих часів. За звичай поховання
королівської сім’ї відбувалося таким чином, що кожного короля та
королеву – ховали окремо, тим більше що, дофін Карл VIII мав достатньо
часу та можливостей побудувати окрему гробницю для своєї мами, якщо це
було необхідно. До того ж цікаво чия ж ця дитина була похована в
маленькій гробниці біля поховань королеви та короля. Широко відомо, що
їхні діти – Їєронім і Франуа померли в інфальтильному віці задового до
смерті своїх батьків. Чому тоді ця невідома дитина була похована
недалеко від поховань королеви та короля. Можливо ця дитина була
народжена не Шарлотою Савойською, але в той же час має пряме відношення
до батька. Це тільки припущення…
використовуючи різні методи порівняльної антропології вчені дійшли до
сенсаційних висновків, що кісткові рештки в місці поховань королівської
сім’ї належать невідомим особам і ідентифікувати їх з першими
ВІП-персонами Франції абсолютно неможливо. Вірогідно поховання було
вандалічно знищене під час одної з багаточислених французький війн.
2. І хочу показати важливість порівняльної антропології на прикладі
подорожі Тура Хеєрдала в Полінезію (група островів, розташованих на дуже
широкому просторі Тихого океану). Багато вчених думають про
Полінезійську расу людей яка збереглася до наших днів, як про ту, яка
прийшла не з Південно-Східної Азії, а з’явилася оригінально на цих
вулканічних та коралових островах. Але героїчна подорож п’яти норвезьких
вчених на чолі з Туром Хеєрдалом на плоту „Кон-Тікі” влітку 1947 року
змінило кут історії. Ця подорож була здійснена з Кальяо (Перу) до рифу
Рарон між архіпелагом Туамоту та островом Таїті. Вони показали, що
використовуючи навіть примітивні плоти є можливим почати подорож з
Америки і досягти цих островів. Звичайно, це не протирічить теорії про
Південно-Азіатське походження Полінезійської раси. Тому що їхня мовна
група є ідентичною до Південно-Азіатського ареалу. Окрім племен Китаю,
Південна Азія в ІІІ сторіччі також мала контакти з Полінезійською расою
згідно до деяких гарно збережених джерел. Антропологи зазначають
унікальне поєднання людей там, поєднання південних азіатів,
американських індіанців і власне островітян. Це поєднання
спостерігається в нетиповому волосяному покрові по всьому тілі, скулових
кістках і співвідношенні між довжиною рук та загальним ростом.
В світлі географічної порівняльної антропології стало очевидна
можливість трагсміграції американських індіанців на плотах до
Полінезійських островів.
.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
