Реферат на тему:

Активність ряду ферментів шляху Ентнера–Дудорова та пентозофосфатного
циклу у чутливого та стійких до антибіотиків штамів Neisseria
gonorrhoeae

 

Основною проблемою в терапії гонококових інфекцій є
антибіотикорезистентність збудника [1, 2]. Очевидно, що вирішення цієї
проблеми потребує всебічного вивчення явища стійкості до антибіотиків.
Безумовно, особливої уваги заслуговує встановлення закономірностей
метаболічних перебудов, зокрема змін інтенсивності катаболічних
процесів, у антибіотикорезистентних штамів патогенних бактерій.

В зв’язку з цим, нами було проведено порівняльне дослідження активності
ряду ферментів катаболізму глюкози у чутливого та стійких до
антибіотиків штамів Neisseria gonorrhoeae. Виходячи з того, що
катаболізм глюкози у гонококів здійснюється переважно за
пентозофосфатним циклом та схемою Ентнера-Дудорова [3], нами було
визначено активність ферментів цих катаболічних шляхів при культивуванні
в аеробних умовах (Табл. 1).

Активність гексокінази у досліджуваних штамів спостерігалась в межах
17,3(0,5 — 21,6(0,8 нмоль за 1 хв. на 1 мг білка. Аналіз гексокіназної
активності вказує на більш високу активність для штамів з множинною
стійкістю (штам Е – стійкий до пеніциліну та стрептоміцину,
характеризується зниженою чутливістю до тетрацикліну, штам D – стійкий
до пеніциліну, стрептоміцину та тетрацикліну, характеризується зниженою
чутливістю до цефалоспоринів та хлорамфеніколу). Так для штаму D
гексокіназна активність була вищою на 25%, а для штаму Е — на 16% в
порівнянні зі штамом В, який є чутливим до антибіотиків.

Активність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази складала 59,2(5,8 — 75,8(6,8
нмоль за 1 хв. на 1 мг білка. Найбільш висока активність ферменту була
відмічена у множинностійких штамів Е і D.

Таблиця 1

Активність ряду катаболічних ферментів

(нмоль за 1 хвилину на 1 мг білка)

 

Фермент Штами Neisseria gonorrhoeae

B А C D E

Гексокіназа 17,3(0,5

  18,2(0,6

р( 0,05 18,5(0,6

р( 0,05 21,6(0,8

р< 0,05 20,1(0,7 р< 0,05 Глюкозо-6-фосфатдегідро-геназа 59,2(5,8   63,1(4,8 р( 0,05 64,3(6,2 р( 0,05 75,8(6,8 р< 0,05 69,3(5,3 р< 0,05 6-фосфо-глюконатдегідрогеназа 12,6(1,1   11,6(0,8 р( 0,05 11,1(0,6 р( 0,05 9,1(0,7 р< 0,05 10,2(0,5 р< 0,05 2-кето-3-дезокси-6-фосфоглюконат-альдолаза 38,4(3,2   38,9(4,1 р( 0,05 40,1(4,5 р( 0,05 50,7(4,9 р< 0,05 48,3(3,7 р< 0,05   Було встановлено, що досліджувані штами характеризувались 6-фосфоглюконатдегідрогеназною активністю в межах 9,1±0,7 – 12,6±1,1 нмоль за 1 хв. на 1 мг білка. В порівнянні з чутливим штамом В множинностійкі штами Е і D характеризувались зниженням активності 6-фосфоглюконатдегідрогенази на 19% та 28%. Зниження активності 6-фосфоглюконатдегідрогенази у множиннорезистентних штамів можна розглядати як свідчення зниження інтенсивності окислювальної ланки пентозофосфатного циклу у цих штамів. Порівнюючи активність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази та 6-фосфоглюконатдегідрогенази, слід відмітити, що перша була значно вищою. Це може вказувати на те, що у досліджуваних штамів гонокока менша частина 6-фосфоглюконату включається в пентозофосфатний цикл, при цьому окислювальний етап гексозомонофосфатного шунту лімітується на рівні 6-фосфоглюконатдегідрогенази, а більш інтенсивно 6-фосфоглюконат утилізується за схемою Ентнера – Дудорова. Досліджувані штами характеризувались 2-кето-3-дезокси-6-фосфоглюконат-альдолазною активністю в межах 38,4±3,2 – 50,7±4,9 нмоль за 1 хв. на 1 мг бiлка. Порівняльний аналіз 2-кето-3-дезокси-6-фосфоглюконат-альдолазної активності вказує на більш високу активність цього ферменту у полірезистентних штамів D та E. Активність альдолази 2-кето-3-дезокси-6-фосфоглюконату у множинностійких штамів E та D була вищою на 26% та 32% відповідно, в порівнянні з чутливим штамом B. Штами А та С, що характеризуються стійкістю до спектиноміцину та стрептоміцину відповідно, за показниками активності вказаних ферментів суттєво не відрізнялись від чутливого штаму В. Таким чином, приведені дані свідчать про інтенсифікацію шляху Ентнера – Дудорова у штаму E, який є стійким до пеніциліну і стрептоміцину, має знижену чутливість до тетрацикліну, та штаму D, який стійкий до пеніциліну, стрептоміцину, тетрацикліну, має знижену чутливість до хлорамфеніколу, цефуроксиму та цефокситіну. В той же час, вказані штами характеризувались дещо зниженою активністю 6-фосфоглюконат дегідрогенази, що може свідчити про менш інтенсивний перебіг окислювальної ланки пентозофосфатного циклу у цих штамів у порівнянні з чутливим штамом В.   Список літератури 1. Ray K, Bala M, Kumari S, Narain JP Antimicrobial resistance of Neisseria gonorrhoeae in selected World Health Organization Southeast Asia Region countries: an overview // Sex Transm Dis. – 2005. – Vol. 32, № 3. – P. 178 - 184. 2. Harry C. The management of uncomplicated adult gonococcal infection: should test of cure still be routine in patients attending genitourinary medicine clinics?// Int J STD AIDS. – 2004. – Vol.15, № 7.- P. 453 - 458. 3.Holten E. Radiorespirometric studies in genus Neisserai: I. The catabolism of glucose // Acta Pathol Microbiol Scand [B]. – 1975. – Vol. 83, № 4. – P.353-366.    

Похожие записи