Реферат на тему:

Сучасний стан та перспективи розвитку ощадного банку України

Основою ефективного функціонування банківської системи будь-якої країни
є наявність достатніх джерел фінансових ресурсів. У більшості країн
формування ресурсної бази банків відбувається за рахунок залучення
заощаджень населення. На сьогоднішній момент в Україні постала проблема,
пов’язана з формуванням ресурсної бази банків. Так у той час, коли
комерційні банки стрімкими темпами збільшують обсяги залучення на
рахунки коштів фізичних та юридичних осіб, Ощадний банк втрачає позиції,
порівняно з комерційними банками за рахунок більш повільних темпів
приросту основних показників. В нинішніх умовах до Ощадного банку у
населення ще існує недовіра, тому його стан є досить важким.

У сучасних наукових дослідженнях чимало уваги приділяється проблемам
розвитку банків та банківської системи в Україні, однак питання,
пов’язані з функціонуванням та розвитком Ощадного банку, фактично не
досліджені. Частково проблеми формування ресурсів для інвестиційних
потреб із залученням ощадних коштів висвітлені в працях вітчизняних
учених, таких як О.В. Васюренко, О.В. Дзюблюк, А.М Мороз, М.І. Савлук,
Р.І. Тиркало та інших.

В даній статті розглядаються проблеми удосконалення структури управління
Ощадного банку України, визначаються стратегічні напрямки його
подальшого розвитку.

Ощадний банк України виконує ряд функцій: кредитування населення;
обслуговування населення грошово-речовими лотереями; добровільні внески
громадян у державні та інші цільові фонди; операції за державними
позиками; виплата заробітної плати; приймання комунальних платежів,
окремих податків і зборів [2].

Існуюча структура управління Ощадного банку не сприяє його становленню
як загальнодержавного універсального банку, що забезпечує надання
якісних послуг своїм клієнтам: фізичним особам, представникам малого та
середнього бізнесу, громадським організаціям, великим підприємствам.
Незважаючи на статус державного банку, у ньому не обслуговується жодна
бюджетна установа, окрім Пенсійного фонду України.

Протягом усього існування Ощадного банку України точиться дискусія
стосовно його долі. Існували такі, абсолютно протилежні позиції:

— створити на його основі бюджетний банк;

— обмежити його права в обслуговуванні юридичних осіб, залишивши лише
функцію обслуговування населення;

— ліквідувати Ощадний банк взагалі, передавши його функції комерційним
банкам [3].

Враховуючи світовий досвід розвитку ощадних банків, можна однозначно
стверджувати, що Ощадний банк України повинен існувати. Він має зайняти
свою нішу на ринку банківських послуг в першу чергу за рахунок
використання своїх переваг, порівняно з іншими банками, однією з яких є
наявність найбільшої кількості філій та відділень. На початок 2005 року
мережа підрозділів банку складала 25 регіональних управлінь, 441
відділення та 7416 філій з центральним апаратом у м. Києві.

Для підвищення конкурентоспроможності Ощадного банку України потрібна,
перш за все, реформа структури його управління. Для цього необхідно
здійснити його приватизацію. Основним акціонером має стати держава в
особі Кабінету Міністрів. Однак процес приватизації сам по собі не
вирішить проблем, пов’язаних із низькою конкурентоспроможністю банку на
ринку. Так у 2007 році за розміром активів Ощадний банк України
знаходився на восьмому місці, за розміром чистого прибутку банк також
ледве потрапив у десятку банків, поступаючись найбільшим комерційним
банкам. Завдяки успішним діям керівництва банку на початку 2008 року
основні показники діяльності банку дещо покращились.

В умовах постійно зростаючої конкуренції на фінансовому ринку результати
діяльності ВАТ “Ощадбанк” за січень-лютий 2008 року свідчать про те, що
банк володіє значним економічним потенціалом та спроможний зміцнити свої
позиції на ринку банківських послуг.

u

ue

ue

З початку 2008 року обсяг чистих активів ВАТ “Ощадбанк” зріс на 202 млн.
грн. і склав 19,5 млрд. грн. Обсяг кредитів, наданих установами банку
клієнтам, зріс на 833 млн. грн. і становив 9,7 млрд. грн., в тому числі:
кредити, надані суб’єктам господарювання — 4,2 млрд. грн., населенню –
5,5 млрд. грн.

Залучені банком кошти клієнтів зросли на 492 млн. грн. і склали 14,2
млрд. грн., з яких кошти фізичних осіб становили 11,5 млрд. грн., або
81%, та кошти юридичних осіб – 2,7 млрд. грн., або 19,0 %.

З метою диверсифікації активів та зниження ризиків банк продовжує
вкладати значну частку активів у державні цінні папери та боргові цінні
папери, що рефінансуються або емітовані Національним банком України.
Станом на 01.03.2008р. їх обсяг склав 2,3 млрд. грн., або майже 12%,
чистих активів банку, їх обсяг зріс на 241 млн. грн., порівняно з
аналогічним періодом 2007 року.

За результатами діяльності операційний дохід склав 301 млн. грн., що на
52 % перевищує рівень відповідного періоду 2007 року.

Чистий процентний дохід становив 184 млн. грн., або майже на 63 %
більше, ніж за січень-лютий 2007 року. Аналогічно чистий комісійний
дохід склав 90 млн. грн., що майже вдвічі більше відповідного показника
станом на 01.03.2007 року. При цьому банк отримав чистий прибуток в сумі
46 млн. грн., що на 23% перевищує показник за відповідний період 2007
року.

Незважаючи на позитивні тенденції розвитку банку на початку 2008 року, в
цілому результати аналізу показують послаблення позицій Ощадного банку
на ринку поряд з іншими банками, хоча ринок ощадної справи в Україні
розвивається стрімкими темпами. Так у 2007 році порівняно з 2006 роком
приріст заощаджень населення становив 45%, тоді як в Ощадбанку обсяг
залучених коштів у 2007 році зріс лише на 0,5%, що свідчить про низьку
конкурентоспроможність банку на вітчизняному ринку. Подальше посилення
виявлених тенденцій може призвести до повної втрати банком своїх
ринкових позицій, а далі — й до його витіснення з ринку.

Підсумовуючи результати дослідження, можна зробити такі висновки:

1) ощадний банк з плином часу втрачає свої позиції на ринку фінансових
послуг, що пов’язано з недосконалою структурою управління та
неконкурентоспроможною політикою;

2) для відновлення втрачених позицій потрібно провести акціонування
банку і розподілити частину акцій серед трудового колективу, що
підвищить мотивацію праці та сприятиме ефективності роботи;

3) оскільки Ощадний банк є державним, на урядовому рівні необхідно
створити економічне підґрунтя для його успішного розвитку, з цією метою
доцільно розробити механізм залучення коштів бюджетних установ та
державних підприємств на його рахунки;

4) з метою підвищення добробуту громадян, ощадний банк повинен сприяти
реалізації соціальних та економічних функцій, визначених державою.

Стан довіри населення до Ощадного банку може частково відновити
повернення знецінених заощаджень. У роботі з населенням Ощадному банку
необхідно вивчати досвід зарубіжних країн і знаходити можливості
адаптації цього досвіду в Україні, враховуючи реалії розвитку
української економіки та стан довіри населення до ощадних установ.

Література:

Стрілець Т.М. Теоретичні основи удосконалення ощадної справи //
Актуальні проблеми економіки. – 2006. — №12. – С.78-83.

Фінансова статистика (з основами теорії статистики): Навч. посіб. / А.В.
Головач, В.Б. Захожай, Н.А. Головач, Г.Ф. Шепітко. – К.:МАУП, 2002.-224
с.

Ханас Г. Проблеми і перспективи розвитку Ощадного банку України //
Регіональна економіка облік. – 2006. – №1. – С.104-109.

Похожие записи