.

Змiни нейро- та психофізіологічних показників при проведеннi серії сеансів біологічного зворотного зв`язку за характеристиками ЕЕГ (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
128 3135
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. В.І. ВЕРНАДСЬКОГО

ТРИБРАТ ОЛЕКСАНДР ГЕОРГІЙОВИЧ

УДК 612.822.3.08: 612.821.2

Змiни нейро- та психофізіологічних показників при проведеннi серії
сеансів біологічного зворотного зв`язку за характеристиками ЕЕГ

03.00.13 – фізіологія людини і тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Сімферополь, 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі фізіології людини і тварин та біофізики
Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського
Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: – доктор біологічних наук,

Володимир Борисович Павленко,

професор кафедри фізіології людини і тварин та біофізики Таврійського
національного університету

ім. В.І. Вернадського.

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук,

Дмитро Артурович Василенко,

провідний науковий співробітник Інституту фізіології

ім. О.О. Богомольця НАН України.

– кандидат біологічних наук,

Олена Юріївна Грабовська,

доцент, завідувач кафедри медико-біологічних основ фізичної культури
Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського

Захист відбудеться 25 жовтня 2007 року о 14 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 52.051.04 Таврійського національного
університету ім. В.І. Вернадського за адресою: вул. Вернадського, 4,
Сімферополь, 95007.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Таврійського національного
університету ім. В.І. Вернадського за адресою: вул. Вернадського, 4,
Сімферополь, 95007.

Автореферат розісланий 24 вересня 2007 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради К 52.051.04 Д.Р. Хусаінов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Дослідженнями останніх років показано, що існують
кореляційні зв’язки між електроенцефалографічними показниками роботи
мозку і функціональними характеристиками поточного стану людини,
зокрема, рівнем його загальної активації, самопочуттям і емоційним
станом (Костюніна М.Б., Куликов М.А., 1995; Crawford H.J. et al., 1996;
Костюніна М.Б., 1998; Krause С.М. et al., 2000; Aftanas L.I. et al.,
2004). Тісний взаємозв’язок між електро-, нейро- і психофізіологічними
процесами лежить в основі методу зворотного зв’язку за ЕЕГ (ЕЕГ-ЗЗ,
нейрофідбек, нейротерапія). Суть методу полягає в тому, що
випробовуваний, користуючись різною технікою (фізичне розслаблення,
психічна релаксація або, навпаки, концентрація уваги), цілеспрямовано
змінює свій психічний стан, орієнтуючись на сигнал зворотного зв’язку,
ЕЕГ, що інформує про амплітудно-частотні характеристики.

Одним із найчастіше вживаних протоколів ЕЕГ-ЗЗ є т.з. альфа-тета
тренінг. Суть тренінгу полягає в проведенні сеансів ЕЕГ-ЗЗ, спрямованих
на зміну співвідношення потужності альфа- і тета-ритмів. Сеанси, метою
яких було збільшення співвідношення потужності альфа- і тета-ритмів
показали свою ефективність для лікування неврозів, ендогенної депресії,
порушень сну, аддіктивних розладів, синдрому хронічної втоми, а також
для зниження тривожності і зняття психоемоційної напруги після
інтенсивної роботи на персональному комп’ютері (Сороко С.І. і співавт.,
1995; Тюнін В.Л., Павленко В.Б., 2005).

Не дивлячись на те, що альфа-тета тренінги знайшли своє практичне
застосування, про природу сприятливого впливу сеансів ЕЕГ-ЗЗ на процеси,
що протікають у ЦНС і організмі загалом, є поки лише окремі припущення.
Так, висловлені гіпотези, що результатом подібних тренінгів є зміна
збудливості нейронів неокортексу при перебудові висхідних впливів від
вентробазального комплексу таламуса (Sterman B., 1996) або від
неспецифічних стволових систем амінергічної природи (Lubar J.F., 1997).

Для перевірки цих припущень представляється логічним вивчити не тільки
зміну частотного патерну ЕЕГ у процесі тренінгу і після його закінчення,
але і характер змін ендогенних компонентів, так званих пов’язаних із
подіями ЕЕГ-потенціалів (ППП). Встановлено, що амплітудні характеристики
ППП у значній мірі визначаються активністю неспецифічних висхідних
систем головного мозку, завдяки чому відображають поточний нейро- і
психофізіологічний стан людини (Birbaumer N. et al., 1990). Раніше нами
показано, що одноразові сеанси альфа-тета-тренінгу приводять до
значущого скорочення часу сенсомоторної реакції і зростання амплітуди
умовної негативної хвилі, зареєстрованих в умовах двостимульної
експериментальної парадигми з попереджувальним і старанним сигналами
(Павленко В.Б. і співавт., 2001). Проте особливий інтерес представляє
вивчення характеру змін ППП в експериментальній ситуації з внутрішнім
відліком заданих тимчасових інтервалів. Така експериментальна парадигма
залучає випробовуваного до одного з складних видів діяльності, що
вимагає відмірювання часових інтервалів, включає підготовку руху, що
самоініціюється, і забезпечує значний рівень невизначеності (Павленко
В.Б., Конарєва І.М., 2000). Є підстави вважати, що реєстровані у
вказаній експериментальній ситуації ендогенні компоненти ППП, що
включають потенціал готовності (ПГ), умовну негативну хвилю (УНХ) і
потенціал Р300 під впливом ряду сеансів ЕЕГ-ЗЗ зазнаватимуть характерні
зміни.

Потрібно також відзначити, що одноразові сеанси альфа-тета-тренінгу
дозволяють досягти збільшення співвідношення потужності альфа- і
тета-ритмів лише окремим випробовуваним, тоді як загалом за групою
спостерігаються лише тенденції до статистично незначущої зміни
потужності ритмів ЕЕГ (Павленко В.Б. і співавт., 2001; Конарєва І.М.,
2005). Тривала серія з 10-15 сеансів приводить до достатньо стійких змін
потужності ритмів ЕЕГ у більшості учасників досліджень, особливо в
правій півкулі, оскільки воно тісніше пов’язане з емоційними процесами і
внутрішнім відліком часу (Сороко С.І. і співавт., 1995; Цуканов Б.І.,
1996). Динаміка ж частотного патерну ЕЕГ впродовж відносного короткого
тренінгу, що складається з трьох сеансів ЕЕГ-ЗЗ, залишається недостатньо
вивченою.

Таким чином, є підстави вважати, що виявленню динаміки патерну поточної
ЕЕГ-активності впродовж трьох сеансів альфа-тета- тренінгу, а також
аналіз супутних змін амплітудних характеристик ППП, зареєстрованих у
парадигмі внутрішнього відліку заданих часових інтервалів, стане внеском
у вивчення ефектів і закономірностей вказаного тренінгу.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконувалася як фрагмент теми кафедри фізіології людини і тварин
і біофізики Таврійського національного університету ім. В.І.
Вернадського “Психофізіологічні механізми забезпечення досліджень
моделей оптимізації навчально-виховного процесу в середній школі” (№
держ. реєстрації 0101U005768) і теми лабораторії нейроетології кафедри
“Корекція несприятливих психофізіологічних станів за допомогою
реєстрації біологічного зворотного зв’язку за електроенцефалограмою” (№
держ. реєстрації 0106U001215).

Мета дослідження – вивчити динаміку поточної ЕЕГ і ППП у центральних
локусах при проведенні серії сеансів біологічного зворотного зв’язку по
ЕЕГ, спрямованих на збільшення співвідношення альфа- і тета-ритму правої
півкулі.

Задачі дослідження:

Дати характеристику змінам основних ритмів ЕЕГ і психологічних
показників, які відбуваються при проведенні сеансів ЕЕГ-ЗЗ, спрямованих
на збільшення співвідношення альфа- і тета-ритмів.

Оцінити зміни потужності піддіапазонів альфа-ритму випробовуваних під
впливом сеансів ЕЕГ-ЗЗ.

Виявити індивідуальні стратегії розслаблення, які застосовують
випробовувані при проведенні сеансів ЕЕГ-ЗЗ і особливості патерну ЕЕГ,
відповідні кожній із них.

Проаналізувати зміни під дією сеансів ЕЕГ-ЗЗ параметрів ППП,
зареєстрованих у парадигмі внутрішнього відліку часу.

Об’єкт дослідження – нейро- і психофізіологічний статус людини при
проведенні серії сеансів ЕЕГ-ЗЗ.

Предмет дослідження – характеристики основних ритмів поточної ЕЕГ,
показники ППП і психічний статус випробовуваних.

Методи дослідження. У роботі використовували методику зворотного зв’язку
за ЕЕГ, реєстрацію і аналіз поточної ЕЕГ, ППП і психологічне тестування
випробовуваних. Дані обробляли з використанням стандартних методів
варіаційної статистики.

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше детально вивчені зміни
активності поточної ЕЕГ-активності, ППП і психофізіологічного статусу
людини при проведенні серії сеансів ЕЕГ-ЗЗ, спрямованих на збільшення
співвідношення альфа- і тета-ритмів ЕЕГ у центральних локусах правої
півкулі головного мозку. Показано, що серія з трьох сеансів ЕЕГ-ЗЗ
приводить до значущої перебудови патерну ЕЕГ в заданому напрямі. У
післядії тренінгу виявлена сприятлива зміна емоційного статусу
випробовуваних, а також зміна співвідношень потужності основних ритмів,
що свідчать про досягнення випробовуваними більшого розслаблення в
порівнянні з контрольною групою. У післядії сеансу ЕЕГ-ЗЗ виявлено
значуще зростання амплітуди пов’язаних із подіями ЕЕГ-потенціалів (ПГ і
УНХ), що також свідчить про наближення до оптимального балансу процесів
збудження і гальмування в ЦНС. Отже, альфа/тета ЕЕГ-тренінги дозволяють
досягти оптимального стану ЦНС і можуть бути рекомендовані для
цілеспрямованого досягнення стану релаксації.

Практичне значення отриманих результатів. Проведене дослідження включає
і фундаментальні і прикладні аспекти, оскільки направлено на розкриття
механізмів ЕЕГ-ЗЗ, а також способів корекції психофізіологічного стану
людини. Результати роботи можуть представляти інтерес для фахівців у
галузях нейрофізіології, психофізіології і медицини. Результати
дослідження розширюють уявлення про немедикаментозні способи корекції
несприятливих змін психофізіологічного стану людини; у зв’язку з чим
матеріали роботи можуть бути використані в лекційних курсах “Фізіологія
вищої нервової діяльності”, “Психофізіологія”, “Валеологія” і
“Фізіологія центральної нервової системи”, що викладаються у ВНЗ.

Особистий внесок здобувача. Методика, схема експериментів і основні
принципи аналізу отриманих даних розроблені спільно з науковим
керівником. Самостійно був проведений аналіз даних літератури і виконані
експериментальні дослідження нейрофізіологічних феноменів і
психофізіологічного статусу випробовуваних контрольною і досвідчених
груп. У дисертації не використані ідеї і розробки, які належать
співавторам опублікованих робіт.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати
проведеного дослідження були представлені на I республіканській
конференції молодих учених Криму “Актуальні питання сучасної біології”
(Сімферополь, 2000), Всеукраїнській науковій конференції, присв.
160-річчю кафедр фізіології людини і тварин Київського національного
університету ім. Тараса Шевченка “Психофізіологічні і вісцелярні функції
в нормі і патології” (Київ, 2002), III симпозіумі “Особливості
формування і розвитку психофізіологічних функцій в онтогенезі” (Черкаси,
2003), III конференції Українського суспільства нейронаук із міжнародною
участю (Донецьк, 2005), наукових конференціях Таврійського національного
університету ім. В.І. Вернадського (2000-2005), V міжнародному
симпозіумі “Актуальні проблеми біофізичної медицини” (Київ, 2007).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 4 статті в
наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, і 4 публікації в
матеріалах конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 136
сторінках, складається з переліку умовних скорочень, вступу, чотирьох
розділів: огляду літератури (1 розділ), опису матеріалів і методів
дослідження (2 розділ), результатів дослідження (3 розділ), обговорення
результатів дослідження (4 розділ), висновків і списку з 299 джерел
літератури, серед яких 65 робіт авторів України і країн СНД і 234 робіт
зарубіжних авторів. Дисертація ілюстрована 16 рисунками і включає 6
таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Огляд літературних даних” приведено аналіз даних
літератури про основні види ЕЕГ-потенціалів головного мозку, їх
функціональні корреляти і методи електроенцефалографічного зворотного
зв’язку і його використання для підвищення ефективності діяльності
людини.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Загальна характеристика експерименту. У дослідженні взяло участь 70
здорових випробовуваних, студенти Таврійського національного
університету ім. В.І. Вернадського у віці від 18 до 30 років, обох
статей. З них 37 чоловік входили до експериментальної групи, 33 – в
групу контролю. Всі випробовувані були добровольцями і не знаходилися в
стані емоційного стресу.

Основна частина дослідження проводилася за наступною схемою:

1. Перший день дослідження. Реєстрація початкових показників стану
випробовуваного, що включає наступні елементи і проведення тренінгу або
його імітації: реєстрація ВП і ППП (ПГ, УНХ, Р300) в парадигмі
визначення часу простої сенсомоторної реакції з попередженням;
психологічне тестування з використанням комп’ютерного варіанту
опитувальника (“самопочуття-активність-настрій (САН)”, опитувальники
Спілбергера та Ізарда); проведення сеансу ЕЕГ-ЗЗ (експериментальна
група) або його імітації (контрольна група).

2. Другий день дослідження. Проведення сеансу ЕЕГ-ЗЗ або його імітації.

3. Третій день дослідження. Проведення сеансу ЕЕГ-ЗЗ або його імітації.
Повторна реєстрація ВП і ППП (ПГ, УНХ, Р300) в парадигмі визначення часу
простої сенсомоторної реакції з попередженням. Підсумкове заповнення
тестів (САН, опитувальники Спілбергера та Ізарда). Клінічна бесіда з
випробовуваним про вживану ним техніку пригнічення “білого шуму” під час
сеансу ЕЕГ-ЗЗ.

Відведення електроенцефалограми та її аналіз. Випробовуваний
розташовувався в зручному кріслі в затемненій екранованій камері.
Відведення і аналіз ЕЕГ здійснювали за загальноприйнятою методикою за
допомогою автоматизованого комплексу, що складається з
електроенцефалографа ЕЕГ-16S (“Medicor”, Угорщина), інтерфейсу і
комп’ютера IBM РС.

ЕЕГ-потенціали відводили монополярно, з розташуванням електродів за
системою “10-20” в точках С3 і С4.

Після закінчення дослідження спектр ЕЕГ аналізували за допомогою швидких
перетворень Фур’є. Нормовану спектральну потужність ЕЕГ розраховували
для наступних частотних діапазонів: 1-4 Гц (дельта-ритм), 4-8 Гц
(тета-ритм), 8-14 Гц (альфа-ритм), 14-30 Гц (бета-ритм).

Для виділення піддіапазонів альфа-ритму визначали положення піку
альфа-2-ритму: в діапазоні повільніших частот щодо його нижньої межі
розташований піддіапазон альфа-1-ритму, в діапазоні швидших частот –
піддіапазон альфа-3-ритму. Ширина кожного з піддіапазонів складає
близько 2 Гц.

Реєстрація і аналіз пов’язаних із подією потенціалів у ході відмірювання
часових інтервалів. Для вивчення ППП, пов’язаних із завданням
внутрішнього відліку часового інтервалу, використовували програму
експерименту, що заснована на модифікації відомої експериментальної
парадигми (Damen E.J.P., Brunia C.H.M. 1987) і дозволяє також
аналізувати параметри часового інтервалу. З метою реєстрації ПГ і УНХ
(низькочастотні компоненти ППП) ми піддали модифікації два канали
ЕЕГ-16S, що забезпечило постійну часу 10 с. Верхня межа смуги
пропускання склала 30 Гц. Частота дискретизації ЕЕГ-сигналу складала 100
с-1.

Випробовуваному потрібно було виконати наступне завдання. Необхідно було
в довільний момент часу натиснути на кнопку і після цього почати
внутрішній відлік часового інтервалу тривалістю 20 с. Стартове
натиснення на кнопку забезпечувало подачу синхроімпульсу для накопичення
ППП. Коли випробовуваний закінчував відлік “правильного” (на його
суб’єктивну думку) інтервалу, він натискав на кнопку другий раз (фінішне
натиснення). Загалом, серія включала 30 реалізацій.

Випробовуваного наперед попереджали про те, що про правильність
вимірювання такого інтервалу він дізнається за сигналом зворотного
зв’язку, що видається комп’ютером: подібна ситуація забезпечувала
підтримку стійкої уваги протягом виконання всього завдання і високого
рівня невизначеності. Сигнал зворотного зв’язку включався на табло через
2 с після вторинного (що укладає) натиснення на кнопку. Контактна кнопка
знаходилася в правій руці.

В умовах реалізації завдання на відмірювання перед фінішним натисненням
на кнопку (як і перед стартовим) реєструвався ПГ, перед сигналом
зворотного зв’язку – УНХ, а після сигналу зворотного зв’язку – потенціал
Р300. У ряді випадків потенціал Р300 зливався з подальшими позитивними
коливаннями в єдиний комплекс, тому як Р300 розглядали значне за
амплітудою позитивне коливання, що виникає через 250-600 мс після
пред’явлення сигналу зворотного зв’язку (Павленко В.Б., Конарєва І.Н.,
2000).

Для аналізу використовували усереднене інтегральне значення амплітуди ПГ
і УНХ, які розраховували як середнє арифметичне поточних амплітуд,
зміряних через кожні 10 мс, аналізували значення середніх амплітуд
раннього і пізнього компонентів ПГ і УНХ.

Аналогічним чином розраховували значення амплітуди Р300, але за базовий
рівень приймали середню амплітуду електричної активності за 200 мс після
включення сигналу зворотного зв’язку.

Проведення сеансів ЕЕГ-ЗЗ або їх імітації. Для проведення сеансів ЕЕГ-ЗЗ
використовували спеціально розроблену програму “Biofeedback-2” (автор
програми В.В. Арбатов). При роботі програми біопотенціали з електродів
через блок комутації подавалися на аналізатор спектру ЕЕГ, де
відбувалося виділення альфа- і тета-ритмів, що поступали потім на плату
інтерфейсу комп’ютера.

Відведення ЕЕГ здійснювали за описаною вище методикою. Сигнал, що
поступає з аналізатора, виводився на дисплеї у вигляді кривої, яка
відповідала потужності альфа- і тета-ритмів. Програмне забезпечення
забезпечувало обробку ЕЕГ в реальному масштабі часу. В процесі
експерименту на екран дисплея в реальному часі виводилася ЕЕГ правої і
лівої півкуль, дві криві, які відповідають спектрам потужності альфа- і
тета-ритмів, графік співвідношення потужностей названих ритмів.

Для проведення процедури ЕЕГ-ЗЗ був організований безперервний
акустичний зворотний зв’язок за співвідношенням потужностей альфа- і
тета-ритмів. Як сигнал зворотного зв’язку використовувався білий шум.
Одночасно випробовуваному подавали спокійні плавні мелодії, які сприяють
релаксації.

Під час експерименту випробуваний розташовувався в зручному кріслі, із
закритими очима в стані спокою. Камера, в якій знаходилося крісло
випробовуваного, протягом сеансу була затемнена і частково
звукоізольована. Для кращої звукоізоляції випробовуваному надягали
навушники, які були підключені до комп’ютерної аудіоплати.

Сеанс ЕЕГ-ЗЗ складався з трьох етапів. Перший етап продовжувався 2,5
хвилини. У цей період подавалася музика і середній за гучністю білий
шум. Випробовуваний не мав можливості контролювати його, оскільки
зворотний зв’язок на цьому етапі не включався.

Другий етап продовжувався п’ять хвилин. З моменту його початку включали
біологічний зворотний зв’язок. Як і впродовж першого етапу, подавали
музику і білий шум, але впродовж даного етапу шум програмно мінявся
залежно від співвідношення альфа- і тета-ритму правої півкулі.
Випробовуваний міг контролювати гучність даного сигналу – шум
посилюється при напруженому стані, тобто домінуванні тета-ритму, і
затихає при розслабленому стані, тобто домінуванні альфа-ритму.

Третій етап продовжувався 2,5 хвилини. Впродовж даного етапу вивчали
ефект післядії тренінгу з використанням ЕЕГ-ЗЗ. На початку даного етапу
білий шум вимикали, залишали тільки музичний фон.

Загальна тривалість сеансу складала близько десяти хвилин.

Випробовуваним контрольної групи пропонувався сеанс прослуховування того
ж музичного фону з часовими характеристиками, аналогічними такими в
експериментальній групі (етапи по 2,5, 5 і 2,5 хв) і наявністю білого
шуму на першому і другому етапах, проте інструкції щодо управління своєї
ЕЕГ не давали. Білий шум був постійним за гучністю.

Попередня реєстрація ЕЕГ у 16 відведеннях показала, що в процесі
тренінгу спостерігається зміна потужності альфа-ритму як потиличних, так
і в лобових відведеннях. Проте найбільш виражений і стійкий характер
зміна ЕЕГ носила в центральному регіоні. Крім того, в цій зоні
оптимально реєструються ПГ, УНХ і Р300 (Павленко В.Б., Конарєва І.М.,
2000). У зв’язку з цим, в основній серії досліджень ми мінімізували
кількість відведень, що дозволило зробити експерименти комфортнішими для
випробовуваних і реєстрували ЕЕГ у локусах С3 і С4.

Після закінчення третього сеансу ЕЕГ-ЗЗ для визначення індивідуальної
стратегії саморегуляції, спрямованої на досягнення релаксації тренінгу,
з випробовуваними експериментальної групи нами проводилася клінічна
бесіда. Учасникові дослідження пропонувалося вибрати твердження,
найбільш відповідне до його техніки релаксації.

Статистична обробка даних. Експериментальний матеріал реєстрували і
обробляли в реальному режимі часу, а також після закінчення експерименту
з використанням комп’ютеризованих пакетів статистичного аналізу.

Дані електрофізіологічного дослідження кількісно оброблялися з
використанням стандартних методів варіаційної статистики (Лакін Г.Ф.,
1989).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Динаміка патерну ЕЕГ і психологічних характеристик випробовуваних при
проведенні сеансів нейрофідбек. Пред’явлення випробовуваним контрольної
групи складного акустичного сигналу, яким є білий шум і музичний фон
призводило до наступних змін частотного патерну ЕЕГ.

У обох півкулях виявлялося зниження потужності альфа-ритму, яке досягало
статистично значущого рівня до кінця сеансів (рис. 1, зліва). Зниження
потужності вказаного ритму збільшувалося від сеансу до сеансу. Так,
протягом першого сеансу потужність альфа-ритму в обох півкулях знизилася
приблизно на 17% (Р " ( L N \ ‚ Ae J L N P R T V X ~ ¬ ® ueth$ ( \ $ Ae Ae ‚ ” o \ ? & F* AE D L ????????7.8%), в правой - у 16 (43.2%) з 37 (100%) випробовуваних експериментальної групи. У контрольній групі на цьому етапі збільшення такого співвідношення і для правої та для лівої півкулі виявлено тільки у 11 (32.4%) із 34 (100%) чоловік. До кінця другого сеансу збільшення показника в порівнянні з початковим рівнем першого дня виявлене в обох півкулях майже у половини учасників дослідження експериментальної групи - у 18 (48.7%) чоловік. Подібна зміна ЕЕГ у цей період спостерігалася у лівій півкулі у 13 (38.2%), в правом - у 12 (35.3%) контрольної групи. До кінця третього сеансу збільшення показника в порівнянні з початковим рівнем першого дня виявлене в обох півкулях у 16 (43.2%) осіб експериментальної групи. У випробовуваних контрольної групи в цей період збільшення показника виявлене в 12 (35.3%) випадках для лівої і правої півкуль. Таким чином, існує тенденція до приросту співвідношення альфа- і тета-ритму у більшості випробовуваних експериментальної групи, в порівнянні з контрольною. Нами була проведена оцінка психологічного стану учасників дослідження, віднесених до обох груп. Виявлено зниження ситуативної тривожності у випробовуваних експериментальної групи на 4% (табл. 1). До тренінгу рівень даного показника склав 32.7±1.59 бала, після - 31.4±1.55 балів. Відмінності між цими величинами статистично значущі (Р=0.02). Рівень особової тривожності у випробовуваних експериментальної групи не зазнавав істотних змін, проте у випробовуваних контрольної групи цей показник до кінця досліджень навіть підвищувався. Показники тесту САН в обох групах не зазнали істотних змін. Таблиця 1 Показники тривожності (опитувальник Спілбергера), самопочуття, активності, настрою (тест САН) у випробовуваних обстежених груп Психологічні показники Контроль (n=33) Експеримент (n=37) до імітації ЕЕГ-ЗЗ після до тренінгу ЕЕГ-ЗЗ після ситуативна тривожність 31.69±1.24 32.00±1,20 32.68±1.59 31.38±1.55* особова тривожність 34.47±1.38 36.92±1.76 34.31±1.49 34.75±1.77 самопочуття 5.09±0.12 4.57±0.22 5.11±0.17 5.04±0.20 активність 5.38±0.11 5.23±0.21 5.56±0.11 5.29±0.16 настрій 5.64±0.12 5.33±0.20 5.55±0.15 5.40±0.20 Примітка. Однією зірочкою відзначені значення, що достовірно відрізняються від початкових показників (до тренінгу) при Р PAGE 1 Права півкуля Ліва півкуля Експериментальна група Контрольна група * * * * * * * * * бали Групи: експериментальна контрольна

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020