.

Зміни білків і білково-вуглеводних сполук у синовіальній рідині та сироватці крові при асептичних артритах у молодняку великої рогатої худоби (клініко

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2410
Скачать документ

БІЛОЦЕРКIВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНIВЕРСИТЕТ

Чорнозуб Микола Петрович

УДК 619: 617. 57/. 58]: 636. 2. 053.

Зміни білків і білково-вуглеводних сполук у синовіальній рідині та сироватці крові при асептичних артритах у молодняку великої рогатої худоби (клініко-експериментальні дослідження)

16.00.05 – ветеринарна хірургія

Автореферат
дисертацiї на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

БIЛА ЦЕРКВА – 1999

Дисертацiєю є рукопис.

Робота виконана в Бiлоцеркiвському державному аграрному унiверситеті

Науковий керiвник доктор ветеринарних наук,професор
Iздепський Вiталiй Йосипович, Полтавський
державний сiльськогосподарський iнститут,
завiдувач кафедри хiрургiї та акушерства

Офiцiйнi опоненти:
доктор ветеринарних наук, професор кафедри хірургії Національного аграрного університетуБорисевич Володимир Борисович
кандидат бiологiчних наук, доцент Юрченко Леонід Іванович,
Харківський зооветеринарний інститут, завiдувач кафедри хiрургiї

Провiдна установа
Воронезький державний аграрний університет, м. Воронеж, Росiйська Федерація

Захист дисертацiї вiдбудеться “__23_.09. 1999 р. о __14 годинi на засiданнi спецiалiзованої вченої ради Д 27.821.02 при Бiлоцеркiвському державному аграрному унiверситетi за адресою: 256400, Київська область, м. Бiла Церква, вул. Ставищанська, 126; навчальний корпус 5, ауд. 1

З дисертацiєю можна ознайомитись у бiблiотецi Бiлоцеркiвського державного аграрного унiверситету: м. Бiла Церква, Соборна площа, 8/1.

Автореферат розiсланий “__21___”___08____1999 року.

Вчений секретар спецiалiзованої вченої
ради, кандидат ветеринарних наук П.О.Стадник
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Значного поширення серед поголів’я великої рогатої худоби набули артрити інфекційного та неінфекційного походження. Б.С. Семенов (1985) повідомляє, що, залежно від умов утримання, захворюваність на артрит серед корів та молодняку на відгодівлі може становити 6–11,2%. За даними В.Б. Борисевича (1989), у зв’язку з дією комплексу етіологічних факторів артрити можуть зустрічатися у 3–7% поголів’я тварин. При обстеженні деяких господарств Київської області С.В. Рубленко і В.Й. Іздепський (1997) виявляли 2,9–3,6% тварин, хворих на артрит. При даному захворюванні втрати молочної продуктивності можуть складати 30–45%, зменшення середньодобового приросту маси тіла – 6–9% (Братюха І.С., Борисевич В.Б., 1988).
Зважаючи на поширення хвороб суглобів серед поголів’я великої рогатої худоби, існує потреба в опрацюванні нових, більш ефективних методів та засобів лікування цієї патології. Це, у свою чергу, потребує більш глибокого вивчення механізмів розвитку та перебігу даного захворювання у тварин.
Питанню патогенезу артритів у тварин присвячено багато наукових праць. Протягом тривалого часу дослідниками вивчається роль підвищеного внутрішньосуглобового тиску та інтероцепції суглобa в розвитку артритів, зміни білкового складу в синовіальній рідині, проникності капілярно-тканинного бар’єру синовіальної оболонки, вплив сенсибілізації на розвиток та перебіг артритів у бичків, стан протеолітичної та фібринолітичної систем синовіальної рідини при даному захворюванні (Поваженко И.Е., 1948; Борисов М.С., 1972; Матвеев В.А., 1978; Семенов Б.С., 1985; Рубленко С.В., Іздепський В.Й., 1997).
Проте, при вивченні асептичних артритів поза увагою перебувало значення білків гострої фази, сіалових кислот, глікопротеїдів, які виконують в організмі функцію неспецифічного захисту, а їх концентрація є неспецифічним показником реактивності організму (Ефремов О.М., 1982; Стекольников А.А., 1985). Залишаються нез’ясованими проблеми порушення обміну глікозаміногліканів, рівень яких відображає наявність деструктивних процесів у тканинах (Неверов И.В., Титоренко Н.И., 1979).
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася згідно з кафедральною тематикою науково-дослідної роботи.
Мета роботи. Метою дослідження було вивчення змін вмісту білків і білково-вуглеводних сполук у синовіальній рідині та сироватці крові при асептичних артритах і опрацювання на цій основі патогенетично обгрунтованих методів їх лікування.
Для досягнення мети необхідно було вирішити наступні завдання:
– вивчити вміст загального білка і його склад, зокрема рівень білків гострої фази, у синовіальній рідині та сироватці крові молодняку великої рогатої худоби в нормі і в динаміці асептичних артритів;
– вивчити вміст сіалових кислот, глікопротеїдів, глікозаміногліканів у синовіальній рідині та сироватці крові молодняку великої рогатої худоби в нормі і в динаміці асептичних артритів;
– опрацювати та провести клінічну оцінку і патогенетичне обгрунтування деяких методів лікування при асептичних артритах у молодняку великої рогатої худоби.
Наукова новизна одержаних результатів.
1. Вперше вивчено рівень білків гострої фази, сіалових кислот, глікопротеїдів та глікозаміногліканів у синовіальній рідині телят у нормі.
2. Вперше вивчено динаміку білків гострої фази, сіалових кислот, гліко-протеїдів та глікозаміногліканів у синовіальній рідині при асептичних артритах у молодняку великої рогатої худоби.
3. Вперше вивчено ефективність і науково обгрунтовано патогенетичний метод лікування при асептичних артритах у телят шляхом внутрішньосуглобової ін’єкції полівінілпіролідону (штучного замінника синовіальної рідини) з гідрокортизоном та лідокаїном.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що автором розкриті нові механізми патогенезу асептичних артритів у молодняку великої рогатої худоби, опрацьований ефективний метод їх лікування шляхом внутрішньосуглобової ін’єкції полівінілпіролідону з гідрокортизоном та лідокаїном.
Одержані результати використовуються при читанні лекцій та проведенні лабораторно-практичних занять з хірургії на факультетах ветеринарної медицини Білоцерківського ДАУ, НАУ, Полтавського державного сільськогосподарського інституту, в Інституті післядипломного навчання КСВМ при БДАУ, при лікуванні тварин у хірургічній клініці університету та у господарствах Київської області.
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно виконано весь обсяг експериментальних досліджень, зроблено аналіз та узагальнення одержаних результатів.
Апробація результатів дисертації. Результати роботи доповідались на щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Білоцерківського ДАУ, ІІ-й Міжнародній науково-практичній конференції з проблем неінфекційної патології тварин (м. Біла Церква, 4­5 червня 1998 р.), на засіданні науково-технічного товариства ім. І.І. Мечникова Білоцерківського ДАУ.
Публікації. Результати експериментальних досліджень опубліковані у 5 статтях, що вийшли у “Віснику Білоцерківського державного аграрного університету”.
Структура та обсяг дисертації. Робота викладена на 164 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 9 рисунками, 18 таблицями і включає вступ, огляд літератури, власні дослідження та їх обговорення, висновки та пропозиції виробництву, список використаних літературних джерел з 317 , у тому числі 54 іноземних.
ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕННЯ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ
Дослідження виконувались протягом 1996–1999 рр. у КСП ім. Ватутіна та “Маяк” Київської області, в навчально-дослідному господарстві та в умовах клініки кафедри хірургії Білоцерківського ДАУ. За цей період було піддано клінічному обстеженню 1432 голови великої рогатої худоби різних вікових груп, з яких було виявлено 246 тварин (17,18%) з хірургічними захворюваннями кінцівок. Серед них на артрит хворіло 49 голів (19,92%). Переважно вражався тарзальний суглоб, запальний процес характеризувався асептичним перебігом.
Оскільки спонтанні артрити виникали не одночасно і діагностувались на різних стадіях захворювання, що не давало можливості вивчати зміни у складі синовіальної рідини в динаміці запального процесу, матеріалом для виконання дисертаційної роботи були бички чорно-рябої породи 4–6-місячного віку з експериментально викликаними за методикою Б.С. Семенова (1979) асептичними артритами.
Відповідно до поставлених завдань було проведено три серії дослідів з вивчення білкового складу, вмісту сіалових кислот, глікопротеїдів, глікозаміногліканів у синовіальній рідині та сироватці крові молодняку великої рогатої худоби в нормі, при асептичних артритах та при деяких методах їх лікування.
У першій серії дослідів (16 голів) вивчали названі показники у синовіальній рідині та сироватці крові клінічно здорового молодняку великої рогатої худоби, які в подальшому вважали за норму. Синовіальну рідину отримували шляхом пункції тарзального суглоба через передньозовнішній чи передньовнутрішній вивороти.
У другій серії дослідів (16 голів) вивчали зміни білкового складу, вмісту сіалових кислот, глікопротеїдів, глікозаміногліканів у синовіальній рідині та сироватці крові молодняку великої рогатої худоби в динаміці експериментально викликаного асептичного артриту тарзального суглоба.
Експериментальні артрити викликали на фоні сенсибілізації. Для цього тваринам підшкірно вводили свіжу сироватку крові коня по 15 мл тричі, з інтервалом у 2 доби. На 21-й день від останньої сенсибілізуючої ін’єкції після спорожняючої пункції тарзального суглоба в його порожнину вводили 10 мл 20%-ного розчину натрію хлориду та 0,3 мл терпентинової олії. У динаміці захворювання проводили загальне дослідження тварин та обстеження ураженого суглоба, при якому звертали увагу на ознаки місцевої запальної реакції: температуру, біль, консистенцію параартикулярних тканин та виворотів суглоба, органолептичні показники синовіальної рідини. На 3-ю, 7-у і 11-у добу захворювання проводили дослідження морфологічного складу крові, білкового складу, вмісту сіалових кислот, глікопротеїдів і глікозаміногліканів у синовіальній рідині ураженого суглоба та сироватці крові тварин.
У третій серії дослідів опрацьовано та проведено клінічну оцінку і патогенетичне обгрунтування методу лікування при асептичних артритах у молодняку великої рогатої худоби. У зв’язку з цим було сформовано дослідну (10 гол.) та контрольну (11 гол.) групи бичків з експериментальними асептичними артритами тарзального суглоба, лікування яких проводили на 3-ю добу захворювання. Тваринам дослідної групи після спорожняючої пункції порожнини суглоба внутрішньосуглобово одноразово ін’єктували 10–15 мл 15%-ного розчину полівінілпіролідону з додаванням 2 мл (50 мг) суспензії гідрокортизону ацетату, 1 мл 10%-ного розчину лідокаїну гідрохлориду та 1 мл 4%-ного розчину гентаміцину сульфату. У контрольній групі лікування проводили загальноприйнятим методом: внутрішньосуглобово ін’єктували 5–6 мл (125–150 мг) суспензії гідрокортизону ацетату та 10 мл 0,5%-ного розчину новокаїну з додаванням 1 мл 4%-ного розчину гентаміцину сульфату. При необхідності деяким тваринам ін’єкцію повторювали на 5-у добу лікування.
У процесі лікування проводили загальне дослідження тварин обох груп, обстеження ураженого суглоба, а на 5-у та 9-у добу лікування досліджували морфологічний склад крові, вміст білків, сіалових кислот, глікопротеїдів, глікозаміногліканів у синовіальній рідині ураженого суглоба та сироватці крові.
Гематологічні дослідження (кількість еритроцитів, лейкоцитів, рівень гемоглобіну та лейкограму) проводили загальноприйнятими методами.
У синовіальній рідині та сироватці крові визначали вміст загального білка (уніфікованим методом за біуретовою реакцією), білковий склад (шляхом зонального електрофорезу дослідного матеріалу в поліакриламідному гелі з наступним фарбуванням 0,25%-ним розчином Кумассі брильянтового блакитного R-250 та денситометрією на аналізаторі фореграм АФ-1 за B.G.Davis, 1964), вміст сіалових кислот (фотоелектроколориметричним методом за F.Hess, 1957), рівень глікопротеїдів та глікозаміногліканів (фракційним методом за И.В.Неверовым та Н.И.Титоренко, 1979).
Отриманий цифровий матеріал оброблений статистично на програмованому мікрокалькуляторі “SHARP” EL-506 P з визначенням середньої арифметичної (M), статистичної помилки середньої арифметичної (m). Вірогідність різниці (p) між середніми арифметичними двох варіаційних рядів визначали за критерієм достовірності (t) і таблицями Стьюдента. Різницю між двома величинами вважали вірогідною при рівній можливості p0,05), а у синовіальній рідині істотно відрізнявся від вмісту у здорових тварин (р0,05).
На 7-у добу захворювання, порівняно з попереднім дослідженням, у синовіальній рідині підвищився рівень преальбумінів (в 1,6 рази; р0,05, порівняно з клінічно здоровими тваринами.
Зміни решти показників вірогідні.

У подальшому (на 11-у добу захворювання) у синовіальній рідині був менший вміст альбумінів (у 2,3 рази; р0,05).
У віддалений від початку захворювання термін (45-а доба) вміст загального білка у синовіальній рідині не повертався до норми у видужалих на цей час тварин (18,67±2,50 г/л; р0,05).
У подальшому (7-а доба захворювання) в синовіальній рідині знизився рівень сіалових кислот (на 13%; р0,05).На 11-у добу захворювання, порівняно зі здоровими тваринами, у синовіальній рідині хворих тварин був вищим уміст сіалових кислот (у 16 разів; р0,05, порівняно з клінічно здоровими тваринами.
Зміни решти показників вірогідні.

У віддалений від початку захворювання термін (45-а доба) у видужалих на цей час тварин і, особливо, хворих на хронічний фіброзит, був підвищений уміст сіалових кислот (відповідно 21,67±5,45 од. Гесса; р0,05 та в 1,4 рази; р0,05, порівняно з клінічно здоровими тваринами.
Зміни решти показників вірогідні.

У сироватці крові в цей період також підвищився вміст загального білка– на 3% в дослідній ( р>0,05) та контрольній ( р0,05).
У тварин контрольної групи, відповідно, спостерігали вищий рівень преальбумінів (в 1,4 рази; р0,05) та нижчий– альбумінів (на 3,52%; р0,05). Проте у тварин обох груп знизився вміст глікозаміногліканів (на 18% в дослідній; р0,05) і вірогідно не відрізнявся у контрольній (р>0,05).

Таблиця 4
Вміст глікозаміногліканів у сироватці крові та синовіальній рідині при лікуванні асептичного артриту, мг/л
Рідини
організму Здорові
тварини Хворі
тварини Доба лікування
5-а 9-а
Сироватка крові 556,73 ± 24,43 866,11 ± 29,61 711,54 ±17,27
606,99 ±35,95 * 625,38 ±13,30
804,20 ± 2 8,91
Синовіальна рідина 41,06 ± 2,12 196,64 ± 3,07 156,77 ± 6,43
104,62 ±3,94 113,23 ± 5,96
156,15 ± 2,88
Примітка. 1. Чисельник – дослідна, знаменник – контрольна групи.
2. * р>0,05, порівняно з клінічно здоровими тваринами.
Зміни решти показників вірогідні.

Вміст глікозаміногліканів продовжував динамічно знижуватись у дослідній групі, але залишався значно вищим, ніж у здорових тварин (у 2,8 рази у синовіальній рідині; р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019