.

Застосування нових пестицидів в інтегрованій системі захисту озимої пшениці від найбільш поширених збудників хвороб в умовах Правобережного Лісостепу

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
121 3232
Скачать документ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

САХНЕНКО ВОЛОДИМИР ВАДИМОВИЧ

УДК 632.9.118.3/477.42/

ЗАСТОСУВАННЯ НОВИХ ПЕСТИЦИДІВ В ІНТЕГРОВАНІЙ СИСТЕМІ ЗАХИСТУ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ВІД НАЙБІЛЬШ ПОШИРЕНИХ ЗБУДНИКІВ ХВОРОБ В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ ТА ПОЛІССЯ УКРАЇНИ

06.01.11 – фітопатологія

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук

Київ – 1999
Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті захисту рослин УААН.

Науковий керівник – академік УААН, доктор біологічних наук, професор ПЕРЕСИПКІН Володимир Федорович, Національний аграрний університет, професор кафедри фітопатології

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор
ПОЛОЖЕНЕЦЬ Віктор Михайлович,
Державна агроекологічна академія, завідувач кафедри селекції і фітомедицини

кандидат сільськогосподарських наук
КОВАЛИШИНА Ганна Миколаївна,
Миронівський інститут пшениці ім.В.Н.Ремес-ла УААН, завідуюча відділом захисту рослин

Провідна установа – Інститут землеробства УААН, смт. Чабани

Захист відбудеться “ 18 ” червня 1999 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.02 в Національному аграрному університеті за адресою: 252041, м.Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус № 3, аудиторія 65.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 252041, м.Київ-41, вул. Героїв Оборони, 11, навчальний корпус 10.

Автореферат розісланий “ 17 ” травня 1999 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Менджул В.І.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. В Україні озима пшениця є основною продовольчою культурою, яка в структурі зернових займає близько 50% площ і забезпечує понад половини валового збору зерна. Виробництво зерна озимої пшениці становить у степовій зоні – 50, лісостеповій – 35 та поліській – 15 відсотків. Потенціальні можливості цієї культури дуже високі – 50 і більше центнерів зерна з гектара (Л.А.Животков, 1989).
Одночасно використовуючи високопродуктивні сорти та інтенсивну технологію їх вирощування, господарства щорічно втрачають понад 30% врожаю від ураження озимої пшениці хворобами, пошкодження шкідниками, а також із-за забур’яненості (В.Ф.Пересипкін, 1979; 1987; 1991; В.П.Васильєв, М.П.Лісовий, І.В.Веселовський, 1993; Л.І.Бублик, Г.І.Васечко, В.П.Васильєв та ін., 1999).
В інтегрованій системі захисту озимої пшениці одним з важливих елементів є застосування нових хімічних препаратів: фунгіцидів, інсектицидів, гербіцидів. Тому пошук, вивчення та застосування в інтегрованій системі захисту нових високоефективних препаратів є актуальним і має першочергове значення для збільшення виробництва зерна озимої пшениці.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною тематичної програми досліджень відділу захисту зернових культур Інституту захисту рослин УААН “Захист зернових культур” науково-технічної програми “Продовольство-95”, номер державної реєстрації 01.08.0.046818.
Мета і задачі досліджень. Метою дисертаційної роботи є вдосконалення інтегрованої системи захисту посівів озимої пшениці від найбільш поширених хвороб, а також фітофагів і бур’янів з використанням нових препаратів в умовах Правобережного Лісостепу та Полісся України з метою забезпечення підвищення врожаю та якості зерна озимої пшениці.
Для досягнення цієї мети передбачалось:
 вивчити ефективність та технологію застосування протруйників насіння максим, 2,5 т.к.с.; дивіденд, 3% т.к.с.; промет, 40% мк.с., а також фун¬гіциду тілт-преміум, 37,5% з.п.; суміші фунгіцидів (тілт + альто); гербіциду сатіс, 18% з.п.;
 визначити вплив перерахованих препаратів на ріст і розвиток рослин, біохімічні процеси в рослинах, урожай та якість зерна озимої пшениці;
 дати екологічну та економічну оцінку оптимальних норм витрати препаратів.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах Правобережного Лісостепу та Полісся України вивчено дію препаратів-протруйників – максим, дивіденд; інсектициду промет, фунгіциду тілт-преміум, суміші фунгіцидів та гербіциду сатіс на розвиток і розмноження комплексу організмів, ріст і розвиток озимої пшениці, біохімічні процеси в рослинах, урожай і якість зерна та їх економічну ефективність.
Удосконалена технологія застосування суміші фунгіцидів (тілт + альто) проти комплексу хвороб озимої пшениці, що оптимізує хімічний захист культури в період формування врожаю.
Уточнена система захисту озимої пшениці від найбільш поширених збудників хвороб у регіоні досліджень.
Використання сукупності результатів цих досліджень забезпечує вирі¬шення проблеми захисту озимої пшениці від комплексу шкідливих організ¬мів, що розповсюджуються як через насіння, так і в період вегетації рослин.
Практичне значення одержаних результатів. Обгрунтована необхідність застосування ефективних норм витрати нових препаратів, які достовірно оптимізують технологічні прийоми захисту озимої пшениці від хвороб та інших шкідливих організмів. Комплексне застосування протруйників максим, 2,5% т.к.с., промет, 40% мк.с., а також фунгіциду тілт-преміум, 37,5% з.п. та гербіциду сатіс, 18% з.п. найбільш відповідає вимогам щодо охорони довкілля порівняно з іншими системами захисту рослин.
Застосування нових препаратів для захисту озимої пшениці від комплексу шкідливих організмів забезпечує збереження до 11,6 ц/га зерна високої якості, економічний ефект – 144,9 грн./га.
Матеріали досліджень використані при складанні “Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”, 1996 рік.
Результати досліджень пройшли широку виробничу перевірку та впровадження в господарствах Правобережного Лісостепу і Полісся України: фунгіцид тілт-преміум – на 47 тис. га; інсектицидний препарат промет – на 2,5 тис. га; гербіцид сатіс – на 8,4 тис. га.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана автором самостійно. Планування та проведення дослідів з використанням хімічних засобів захисту рослин, обліки, спостереження, математична обробка одержаних даних виконані дисертантом особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень доповідались на науково-практичних конференціях Національного аграрного університету (1994, 1995, 1996, 1997 рр.), науково-технічних радах об’єднання “Украгрохім” (1994, 1995, 1996, 1997, 1998 рр.). Дисертаційна робота обговорена та схвалена на розширеному засіданні відділу захисту зернових культур Інституту захисту рослин у 1999 році.
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 5 наукових статей.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 165 сторінках машинописного тексту, складається із вступу, чотирьох розділів та висновків з рекомендаціями виробництву, включає 53 таблиці в тексті та 18 таблиць в додатках, списку використаних джерел із 156 найменувань, у тому числі іноземних авторів – 48.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ
Подано короткий огляд літератури з питань інтегрованого захисту озимої пшениці від хвороб. У розділі розглядаються основні хвороби, особливості розмноження комплексу шкідливих організмів у посівах озимої пшениці, сучасна система захисту її від хвороб та агроекологічні аспекти застосування нових пестицидів.
УМОВИ ТА МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Метеорологічні та грунтові умови
Польові досліди із захисту озимої пшениці від хвороб проводили в 1986-1988 рр. у колгоспі ім. ХХІV з’їзду КПРС Богуславського району Київської області; стаціонарно-виробничі досліди щодо захисту посівів від шкідників, хвороб та бур’янів – у 1992-1997 рр. на Агрономічній дослідній станції Національного аграрного університету Васильківського району Київської області та в дослідному господарстві Інституту сільського господарства Полісся; лабораторні аналізи рослин і грунту – в Національному аграрному університеті та лабораторіях Інституту сільського господарства Полісся.
Досліди проводили у різні за метеорологічними умовами роки, що були сприятливими для вирощування озимої пшениці.
Методика проведення досліджень
Досліди із захисту озимої пшениці закладали згідно з “Методиками проведення польових дослідів із зерновими культурами” (1968, 1992). Як у Лісостеповій, так і в Поліській зонах у дослідах вирощували озиму пшеницю сорту Миронівська 61, який є середньостійким до хвороб. Пшеницю сіяли насінням першого класу. Всі роботи виконували згідно вимог інтенсивної технології вирощування культури. Обробку насіння та посівів препаратами проводили згідно схем дослідів. Урожай збирали комбайном “Сампо”.
У польових та лабораторних умовах виконували такі дослідження:
1. Вплив протруйника максим 025, 2,5% т.к.с. на розвиток кореневих гнилей озимої пшениці, врожай і якість зерна. При цьому вивчали норми застосування препарату – 1,5, 2,0, 2,5 л на 1 т насіння порівняно з контролем (без обробки) та еталоном – фундазол (беноміл), 50% з.п., 3 кг/т.
2. Ефективність використання протруйника дивіденд 030 проти кореневих гнилей озимої пшениці, його вплив на врожай і якість зерна досліджували за такою ж схемою, як і препарату максим.
3. Вплив фунгіциду тілт-преміум на розвиток хвороб озимої пшениці, врожай і якість зерна, де порівнювались норми витрати – 0,25, 0,33 та 0,5 кг/га з контрольним варіантом (без обробки), еталоном – фундазолом (беномілом), 0,5 кг/га та стандартом – тілтом, 25% к.е., 0,5 л/га.
4. Ефективність обробки посівів озимої пшениці сумішшю фунгіцидних препаратів на розвиток хвороб, урожай та якість зерна, де проводили порівняльну ефективність застосування суміші альто, 40% к.с., 0,1 л/га з тілтом, 25% к.е., 0,25 л/га з еталоном (фундазолом) та стандартами – альто, 40% к.с., 0,2 л/га, тілт, 25% к.е., 0,5 л/га, тілт-преміум, 37,5% з.п., 0,33 кг/га.
5. Вплив протруйника промет 400 на розмноження фітофагів, урожай і якість зерна озимої пшениці. При цьому вивчали норми витрати препарату – 4,5 та 6 л на 1 т насіння порівняно з контролем (без обробки).
6. Вплив гербіциду сатіс на забур’яненість посіву, урожай і якість зерна озимої пшениці. Порівнювали норми витрати сатісу, 18% з.п. – 0,10, 0,15 і 0,20 кг/га з контрольним варіантом (без обробки) та еталоном – гербіцидом 2,4 Д, 40% в.к., 2 л/га.
Облікова площа ділянки – 100 м2 в чотирикратному повторенні. Виробничу перевірку оптимальних варіантів – обробка насіння препаратами максим у нормі 2 л/т, дивіденд – 2 л/т, промет – 5 л/т, обробка посіву фунгіцидом тілт-преміум, 37,5% з.п. у нормі 0,33 кг/га, сумішшю фунгіцидів альто, 0,1 л/га з тілтом – 0,25 л/га, гербіцидом сатіс – у нормі 0,15 кг/га проводили на площі 10 га. За еталон брали обробку насіння та вегетуючих рослин фундазолом у нормі 3 кг/т та 0,5 кг/га, обприскування посівів у фазу весняного кущення гербіцидом, 2,4 Д амінна сіль, 40% в.к., 2 л/га.
На всіх варіантах визначали посівні якості насіння, проводили фенологічні спостереження.
Облік уражених рослин кореневими гнилями проводили в фазі кущення та молочної стиглості. Рослини викопували по діагоналі площі з двох сумісних рядків завдовжки 0,5 м.
Облік хвороб здійснювали методом снопової проби за шкалою, в якій враховували фактично зайняту грибницею чи плямами площу листка і стебел (В.Ф.Пересипкін, 1979; 1989).
Чисельність грунтових шкідників визначали методом грунтових розкопок (Б.А.Арешніков, 1992).
Облік бур’янів проводили за методом облікових ділянок розміром 0,25 м2 у фазі кущення озимої пшениці, через 20 днів після обробки гербіцидами і перед збиранням урожаю.
Площу листя визначали методом “висічок”, вміст пігментів у листках – в ацетоновому екстракті на спектрофотометрі СФ-10 з наступними розрахунками за Т.Н.Годнєвим (1963). Чисту продуктивність фотосинтезу розраховували за формулою Кідда та інших (1961).
Вміст білка та сирої клейковини в зерні визначали за загальноприйнятою методикою (П.П.Вавілов, 1983).
Статистичну обробку даних проводили методом дисперсійного аналізу з рівнем вірогідності 05 (В.А.Доспехов, 1985).
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Вплив інкрустації насіння препаратами максим 025 та дивіденд 030
на ураження рослин озимої пшениці кореневими гнилями, урожай
та якість зерна
У роки досліджень кореневими гнилями уражувалось в середньому 16,6% рослин, у тому числі в сильному ступені 4,1 відсотка, що значно позначалось на показниках урожайності.
Обробка насіння препаратом фундазол, 50% з.п. в нормі 3 кг/т, забезпечила захист рослин від кореневих гнилей на 43,4%, ураження рослин зменшилось до 9,4%, у тому числі в сильному ступені до 1,9 відсотка. Розвиток збудників твердої і летючої сажок та ураження ними рослин зменшилось до 0,8% або на 63,4%, тобто до рівня, який не впливає на врожай. Інкрустація насіння препаратом максим, 2,5% т.к.с. з нормами витрати 1,5, 2,0 та 2,5 л/т виявилась більш ефективною. При цьому норма препарату 1,5 л/т в середньому за три роки забезпечила ефективність проти кореневих гнилей 65% та проти сажок – 91%, що на 2,7 та на 27,8% вище ефективності еталону (фундазолу). Норма витрати препарату максим 2,0 л/т знизила ураження рослин кореневими гнилями в середньому на 71,1% та на 100% від збудників сажкових хвороб. При нормі 2,5 л/т ураження рослин кореневими гнилями не перевищувало 2% при повному захисті рослин від збудників твердої і летючої сажок (рис.1).
У варіантах інкрустації насіння препаратом максим, 2,5% т.к.с. рослини в усі фази росту та розвитку мали добре розвинену кореневу систему та надземну масу. Чітко проявлялась тенденція збільшення їх кущистості, густоти стояння продуктивних стебел та висоти.
Інкрустація насіння протруюючим препаратом максим 2,5% т.к.с. з нормами витрати 1,5; 2,0; 2,5 л/т забезпечила збільшення відносно показників контролю: довжину колосу – на 12,7-19,7%, кількість зерен у

колосі – на 16,6-24,4% та масу 1000 зерен – на 10,5-13,2%, що підвищило врожай зерна на 11,9-21,2% (4,6-8,2 ц/га) та помітно поліпшило його якість.
Поряд з препаратом максим проти кореневих гнилей застосовували препарат дивіденд (дифеноконазол), 3% т.к.с., ефективність якого за результатами лабораторно-польового та виробничого дослідів виявилась дещо вищою.
Ефективність препарату тілт-преміум та суміші альто з тілтом
проти хвороб і їх вплив на врожай та якість зерна озимої пшениці
У роки досліджень озима пшениця уражалась головним чином борошнистою росою та септоріозом, ступінь розвитку яких значно коливався по роках і в середньому становив відповідно 14,5% та 26,8%. Розвиток інших хвороб був незначним. За даними обліків обробка посіву у фазу виходу в трубку фунгіцидом фундазол (еталон) знижувала ураженість рослин борошнистою росою в 3 рази, а септоріозом – в 3,5 раза. Застосування фунгіциду тілт, 25% к.е. з нормою витрати 0,5 л/га знижувало ураженість рослин борошнистою росою в 3,6 раза (з 14,5 до 4%) та септоріозом – у 4,4 раза (з 26,8 до 6,1%). Більш ефективною була обробка посіву тілтом-преміум, 37,5% з.п. з нормою витрати 0,33 кг/га, при якій ураженість рослин борошнистою росою в середньому знижувалась в 4,5 раза (з 14,5 до 3,2%) та септоріозом – в 5,8 раза (з 26,8 до 4,6%).
При обробці посіву тілтом-преміум з нормою витрати 0,33 та 0,5 кг/га площа листової поверхні була більшою в фазі виходу в трубку на 26,8-30,0%, колосіння – на 20,5-24,1% та у фазі цвітіння – на 35,8-44,1 відсотка порівняно з іншими варіантами (рис. 2).

Найвищий вміст хлорофілу “а” та “б” як у фазу виходу в трубку, так і в фазу цвітіння відмічено у варіантах з обробкою посіву фунгіцидом тілт-преміум з нормою витрати 0,33 кг та 0,5 кг/га, причому в цих варіантах відмічається і підвищення суми каротиноїдів (рис.3).

Обробка посіву тілтом-преміум з нормою витрати 0,33 та 0,5 кг/га сприяла підвищенню продуктивності фотосинтезу на 8,8-63,6 відсотків. У цих варіантах середньодобовий приріст сухих речовин також переважав показники інших варіантів.
Враховуючи, що фунгіциди альто (ципроконазол), 40% к.е. і тілт (пропіконазол), 25% к.е. мають близький хімічний склад та спектр дії, нами для підвищення їх ефективності було випробувано суміш цих препаратів у половинних нормах витрати.
При обробці посіву озимої пшениці цією сумішшю ураженість рослин борошнистою росою зменшилась на 96,3 та септоріозом на 98,8 відсотка, що на 26,6 і 24,5% вище ефективності еталону (фундазолу), на 14,4-15,1% – стандартів (альто та тілту), на 10,7 і 7,1% – ефективності тілту-преміум з оптимальною нормою (рис. 4), що забезпечило достовірне підвищення урожаю зерна (3,2-3,74 ц/га).

Переваги суміші альто з тілтом у половинних нормах були підтверджені у виробничих умовах. Залишкових кількостей діючих речовин: ципроконазолу та пропіконазолу в зерні, соломі та грунті не виявлено.
Вплив обробки насіння препаратом промет на чисельність
грунтових шкідників у посівах озимої пшениці, урожай та якість зерна
Як показали осінні розкопки, на варіанті, де насіння не обробляли інсектицидом промет, чисельність дротяників у середньому складала 9,3 екз. на 1 м2, що перевищувало поріг шкодочинності, личинок пластинчатовусих – на 76,0% та пошкодженість ними сходів – на 73,4%.
У виробничому досліді при осінніх розкопках кількість дротяників на 1м2 була 11,4 екз., личинок пластинчатовусих – 1,6 екз. Після посіву на варіанті з інкрустованим насінням чисельність дротяників складала 0,8 екз./м2, або всього 7% до контролю, а личинок пластинчатовусих не було виявлено.
Залишкових кількостей промету (фуратіокарбу) у зерні, соломі та грунті не виявлено.
Ефективність гербіциду сатіс проти бур’янів озимої пшениці
Гербіцид сатіс характеризується широким спектром дії на дводольні та деякі інші види багаторічних бур’янів, захищає посіви від стійких до 2,4 Д видів: триреберника, фіалки, жабрію та інших бур’янів.
Встановлена висока ефективність гербіциду сатіс 18% з.п. з нормою витрати 0,10; 0,15 та 0,20 кг/га порівняно з гербіцидом 2,4 Д, 40% к.е., 2,0 л/га. Так, в середньому за три роки кількість знищених бур’янів становила 99,9 відсотка. Це забезпечило підвищення врожаю зерна порівняно з контролем на 10,0 ц/га та іншими варіантами на 3,6 ц/га.
Виробнича перевірка застосування нових препаратів
для захисту озимої пшениці від комплексу шкідливих організмів
У 1995-1996 рр. ефективність застосування хімічних засобів захисту рослин (максим, промет, тілт-преміум та сатіс) ми вивчали на виробничих посівах озимої пшениці.
Обстеження поля навесні показало, що на контролі і в варіанті з застосуванням гербіциду 2,4 Д та фунгіциду фундазол (еталон) кореневими гнилями було уражено 12,7% рослин, в грунті налічувалось дротяників 8,4 екз./м2, пошкоджено ними 10,6% сходів. У варіанті з застосуванням комплексу препаратів кореневими гнилями було уражено 0,6% рослин, чисельність дротяників склала 0,8 екз./м2, якими було пошкоджено 0,5% сходів, пластинчатовусих не було виявлено.
У контрольному варіанті ураженість рослин борошнистою росою становила 11,6%, септоріозом – 8,2%. Обробка посіву розчином фундазол з нормою витрати 0,5 кг/га зменшила ураженість рослин борошнистою росою до 3,7% та септоріозом – до 2,4%, а при обприскуванні посіву тілтом-преміум, 37,5 з.п. з нормою витрати 0,33 кг/га – до 1,8 % борошнистою росою та до 1,1% – септоріозом.
У контрольному варіанті на кожному квадратному метрі нараховувалось 86 шт. бур’янів. При застосуванні гербіциду 2,4 Д, 40% к.е. з нормою витрати 2 л/га кількість бур’янів зменшилась до 7 шт./м2, у варіанті з обробкою посіву розчином гербіциду сатіс, 18% з.п. (0,15 кг/га) – до 3 шт./м2.
Більша кількість зерен та вища їх маса визначили врожай, який у варіанті з комплексним застосуванням нових препаратів (максим, промет, сатіс, тілт-преміум) виявився в середньому на 11,6 ц/га (35,6%) вищим від контролю та на 7,2 ц/га (19,4%) перевищував урожай варіанта, де застосовувався звичайний захист рослин. При цьому зерно пшениці у варіанті з комплексом нових препаратів відрізнялось підвищеною якістю.
ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАХИСТУ
ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ НОВИМИ ПЕСТИЦИДАМИ
При визначенні економічної ефективності ми користувалися цінами, які склались на кінець 1996 року. Прямі затрати та рентабельність вирощування озимої пшениці у варіанті без обробки (контроль) взяті ті, що фактично були в господарствах.
Підрахунками підтверджено високий економічний ефект дії протруюючого препарату максим з нормою витрати 2 л на 1 т насіння проти кореневих гнилей, при якій отримано 225 гривень з 1 га при окупності 2,9 гривні на 1 гривню витрат.
Економічний ефект фунгіцидного препарату дивіденду виявився дещо вищим. При його застосуванні отримано прибавку врожаю на 255 гривень з 1 га при окупності 3,2 гривні на 1 гривню витрат.
Обробка посіву проти хвороб фунгіцидом тілт-преміум з оптимальною нормою витрати 0,33 кг/га сприяла підвищенню врожаю в грошовому виразі порівняно з контролем (без обробки) на 276 грн./га порівняно з варіантом, де використовували фундазол (еталон) – на 150 грн./га та порівняно з варіантом обробки посіву розчином тілту – на 117 грн./га. Умовно-чистий прибуток при цьому отримано вищий від контролю на 225 грн./га при окупності 5,5 гривень на 1 гривню додаткових затрат; варіант з обробкою посіву фундазолом – на 129,0 грн./га та варіант з обробкою посіву тілтом – на 106,1 грн./га.
Суміш фунгіцидів альто, 40% к.е. з тілтом, 25% к.е. з половинними нормами забезпечила підвищення врожаю в грошовому виразі порівняно з контролем (стандарт) – на 300 грн./га, фундазолом – 186 грн./га, альто 0,2 л/га – 119 грн./га, тілтом – 96 грн./га і тілтом-преміум – на 60 грн./га. При цьому окупність додаткових затрат також була вищою – відповідно на 5,7, 1,0, 1,4, 0,9, та 0,1 грн. (табл.).

Таблиця
Економічна ефективність суміші фунгіцидів альто з тілтом на посівах
озимої пшениці (середнє за 1995-1997 рр.)
Економічна ефективність у розрахунку на 1 га по варіантах досліду

Показники без обробки
(контроль) обробка
посіву
фундазолом,
50% з.п.,
0,5 кг/га
(еталон) обробка
посіву
альто, 40% к.с., 0,2 л/га обробка
посіву
тілтом,
25% к.е.,
0,5 л/га обробка
посіву
тілтом-
преміум, 37,5% з.п., 0,33 кг/га обробка посіву
сумішшю аль-
то, 40% к.с.,
0,1 л/га з тіл-том, 25% к.е.,
0,25 л/га
1. Вартість зерна, грн. 1119 1233 1308 1323 1359 1419
2. Вартість прибавки врожаю,
грн.

114
189
204
240
300
3. Затрати на препарати та їх
внесення, грн.

14
27,0
24,2
21,5
25,8
4. Затрати на збирання та дороб-
ку додаткової продукції, грн.

10,3
17,0
18,4
21,6
27,0
5. Всього прямих затрат, грн. 354,4 378,7 398,4 397,0 397,5 407,2
6. Умовно-чистий прибуток 764,6 854,3 909,6 926,0 961,5 1011,8
7. Окупність 1 гривні додатко-
вих затрат, грн.

4,7
4,3
4,8
5,6
5,7
8. Рентабельність, % 215,7 225,6 228,3 233,2 241,9 248,5

При інкрустації насіння препаратом промет (5 л/т) отримано умовно-чистий прибуток 592 гривні на 1 га при окупності 2 гривні на 1 гривню додаткових затрат та рівні рентабельності 117,7 відсотка.
Захист посіву озимої пшениці від бур’янів обробкою гербіцидом сатіс з оптимальною нормою витрати 0,15 кг/га забезпечив по відношенню до контролю прибавку врожаю в грошовому виразі 300 грн./га, умовно-чистий прибуток – 254,5 грн./га при окупності 6,6 грн. на 1 гривню додаткових затрат. Оптимальна норма витрати цього гербіциду виявилась економічно більш вигідною порівняно з використанням гербіциду 2,4 Д (2 л/га) і забезпечила прибавку вартості врожаю 108 грн./га та умовно-чистого прибутку 105,9 грн./га при вищому на 21,6% рівні рентабельності.
Комплексне використання в інтегрованій системі захисту посівів озимої пшениці протруюючого препарату максим, 2 л/т, інсектициду промет, 5 л/т, гербіциду сатіс, 0,15 кг/га та фунгіциду тілт-преміум, 0,33 кг/га забезпечило прибавку врожаю в грошовому виразі порівняно з контролем – 348 грн./га, умовно-чистий прибуток – 144 грн./га та порівняно з системою захисту, яка пропонувалась виробництву до 1996 р. (еталон) – 216 грн./га вартості прибавки врожаю та 79,2 грн./га умовно-чистого прибутку.
ВИСНОВКИ
1. У Правобережному Лісостепу та Поліссі України значної шкоди посівам озимої пшениці завдають хвороби: кореневі гнилі, борошниста роса, септоріоз, бура іржа та інші, які уражують до 35 відсотків рослин.
2. Препарат максим (флудіоксоніл), 2,5% т.к.с. є високоефективним для захисту посівів озимої пшениці від кореневих гнилей. Оптимальна норма витрати препарату – 2, 0 л на тонну насіння забезпечує зниження розвитку збудників хвороб на 72-88%, активізує ріст рослин, що проявляється в збільшенні кількості продуктивних стебел, довжини колоса, кількості зерен у колосі та їх маси, підвищує врожай зерна на 19.4% (7,5 ц/га) порівняно з контролем (без обробки). Ефективність препарату максим на 27,7-44,6% вища порівняно з препаратом фундазол (беноміл), 50% з.п. (3 кг/т).
3. Для протруювання насіння озимої пшениці проти кореневих гнилей з високою ефективністю може застосовуватись препарат дивіденд (дифеноконазол), 3,0% т.к.с., який за оптимальної норми витрати (2,0 л/т) знижує ураження рослин кореневими гнилями на 90,9-97,2%, що на 29,8% вище ефективності фундазолу (беномілу), підвищує врожайність зерна порівняно зі стандартом на 4,8-5,4 ц/га (14,8-16,9%).
4. Для захисту посівів озимої пшениці від хвороб листя, стебел і колоса, особливо борошнистої роси та септоріозу, найбільш ефективним є малотоксичний фунгіцид тілт-преміум, 37,5% з’. п’., який забезпечує захист посівів на 80-98,4%. Ефективність тілту-преміум на 11-24% вища порівняно з фундазолом та на 1,1-5,6% – порівняно з тілтом, 25% к.е.
5. Оптимальна норма витрати фунгіциду тілт-преміум – 0,33 кг/га, яка сприяє підвищенню фізіолого-біохімічних процесів у рослинах на 25-63,6% (вміст пігментів, продуктивність фотосинтезу, накопичення сухих речовин та інше) порівняно з контролем, та на 5-33,2% порівняно з варіантами, де посіви обробляли фунгіцидами: фундазолом або тілтом, 25% к.е. При цьому урожайність зерна підвищується на 15,2-20,3% (7,5-9,3 ц/га) порівняно з контролем, поліпшується його якість: натура, скловидність, вміст протеїну та клейковини.
6. Застосування суміші фугніцидів альто (ципроконазол), 40% к.е. з тілтом (пропіконазол), 25% к.е. в половинних нормах підвищує ефективність цих препаратів, забезпечує зниження ураженості рослин озимої пшениці борошнистою росою на 92,4-96,3 і септоріозом на 95,8-98,8%, що на 14,4-15,1% вище ефективності альто і тілту, взятих окремо і на 10,7 та 7,1% – тілту-преміуму. Урожайність зерна при цьому підвищується на 16,7-30,6% (6,2-7,5 ц/га) порівняно з еталоном (фундазолом), на 8,7-24,4% (3,2-6,0 ц/га) – із застосуванням альто і тілту, взятими окремо, та на 5,5-6,9% (1,7-2,0 ц/га) – порівняно з тілтом-преміум.
7. Інкрустація насіння низькотоксичним інсектицидним препаратом промет (фуратіокарб), 40% мк.с. є ефективним заходом щодо захисту озимої пшениці від грунтових шкідників. Найбільш оптимальною нормою витрати цього препарату є 5 л на тонну насіння, яка забезпечує зменшення кількості дротяників у грунті на 86-89,2%, повне знищення личинок пластинчастовусих, на 96% зменшення пошкодження сходів озимої пшениці грунтовими фітофагами, позитивно впливає на ріст та розвиток рослин, забезпечує підвищення врожайності зерна на 17-31,2% (5.3-10,5 ц/га) та його якості.
8. Малотоксичний гербіцид сатіс, 18% з.п. є високоефективним для захисту посівів озимої пшениці від бур’янів, який забезпечує чистоту посівів на 91-99,9% порівняно з контролем, підвищення врожайності зерна на 5,3-10 ц/га порівняно з контролем і на 3,6-10,2 ц/га – з застосуванням гербіцида 2,4 Д. Його біологічна ефективність на 9,3-13,0% вища порівняно з гербіцидом 2,4 Д, 40% к.е. (2 л/га). При цьому зростає скловидність зерна, вміст протеїну та клейковини відповідно на 14,0%; 3,6% та 4,3%.
9. Застосування комплексу нових засобів захисту озимої пшениці від хвороб, грунтових шкідників та бур’янів (максим, 2.5% т.к.с., 2 л/т; промет, 40% мк.с., 5 л/т; сатіс, 18% з.п., 0,15 кг/га та тілт-преміум, 37,5% з.п., 0,33 кг/га) забезпечує зниження ураженості рослин хворобами на 85,4%, кількості дротяників та пластинчастовусих – на 91,2%, та знищення бур’янів – на 96,5%, що на 4-15% вище порівняно з варіантом застосування фунгіциду фундазол та гербіциду 2,4 Д. Дані препарати сприяють оптимізації інтегрованої системи захисту озимої пшениці від хвороб, грунтових шкідників і бур’янів та охороні навколишнього середовища від забруднення пестицидами.
10. При застосуванні для обробки насіння препаратів максим та промет з подальшим обприскуванням рослин фунгіцидом тілт-преміум і гербіцидом сатіс підвищується врожай зерна озимої пшениці в середньому на 19,4% (7,2 ц/га), вартість його – на 216 грн./га і умовно-чистий прибуток на 79,2 грн./га порівняно з показниками системи захисту, що рекомендована до 1996 року.
11. Для захисту озимої пшениці від хвороб, шкідників та бур’янів і одержання високої економічної ефективності слід проводити інкрустацію насіння фунгіцидним препаратом максим (флудіоксоніл), 2,5% т.к.с. або дивідендом (дифеноконазол), 3,0% т.к.с., (2 л/т), інсектицидним препаратом промет (фуратіокарб), 40% м.к.с., 5 л/т; посіви в фазу весняного кущення обприскувати гербіцидом сатіс, 18% з.п., 0,15 кг/га та в фазу виходу в трубку – фунгіцидом тілтом-преміум, 37,5% з.п., 0,33 кг/га. Рекомендується також використовувати суміш препаратів альто (ципроконазол), 40% к.с. з тілтом (пропіконазол), 25% к.е. в половинних нормах, яка за ефективністю дещо перевищує тілт-преміум.
ПУБЛІКАЦІЇ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ
1. Сахненко В.В. Високоефективна технологія захисту посівів озимої пшениці // Захист рослин. – 1997. – №3. – С. 16-17.
2. Сахненко В.В. Шкідники пшениці, ареал поширення в Україні // Захист рослин. – 1997. – №4. – С. 22-23.
3. Сахненко В.В. Сатіс – це повна гарантія // Захист рослин. – 1997. – №2. – С. 12-13.
4. Сахненко В.В. Нова перспектива захисту посівів від хвороб // Захист рослин. – 1997. – №7. – С. 9.
5. Сахненко В.В. Нові гербіциди на озимині // Захист рослин. – 1998. – №10. – С. 2.

Сахненко В.В. Застосування нових пестицидів в інтегрованій системі захисту озимої пшениці від найбільш поширених збудників хвороб в умовах Правобережного Лісостепу та Полісся України – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.11 – фітопатологія – Національний аграрний університет, Київ, 1999.
Дисертацію присвячено питанням удосконалення системи захисту посівів озимої пшениці від хвороб, фітофагів і бур’янів в умовах Правобережного Лісостепу і Полісся України. В дисертації наведено порівняльне вивчення ефективності та результати визначення економічно вигідних норм витрати: протруйників максим 025 (флудіоксоніл), 2,5% т.к.с. та дивіденд 030 (дифеноконазол), 3% т.к.с., фунгіциду тілту-преміум (пропіконазол), 37,5% з.п., суміші фунгіцидів альто (ципроконазол), 40% з тілтом (пропіконазол), 25% к.е., протруйника-інсектициду промет (фуратіокарб), 40% мк.с., та гербіциду сатісу (триазулфурон, 6% + флуороглікофен-етил, 12%), 18% з.п.
Досліджено дію препаратів на розвиток хвороб, розмноження шкідників, забур’яненість посівів, ріст, розвиток та біохімічні процеси в рослинах, урожай та якість зерна озимої пшениці, а також економічну ефективність. Оптимальні норми витрати препаратів та їх комплексне застосування перевірені у виробничих дослідах. За результатами досліджень препарати включені до “Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні” з 1996 року, впроваджуються у виробництві.
Ключові слова: озима пшениця, пестициди, інсектициди, фунгіциди, гербіциди, норми застосування, урожай, якість, економічна ефективність.

Сахненко В.В. Применение новых пестицидов в інтегрированной системе защиты озимой пшеницы от наиболее распространенных возбудителей болезней в условиях Правобережной Лесостепи и Полесья Украины. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.11 – фитопатология – Национальный аграрный университет, Киев, 1999.
Диссертация посвящена вопросам усовершенствования системы защиты посевов озимой пшеницы от болезней, фитофагов и сорняков в условиях северной части Лесостепи и Полесья Украины. В диссертации приведено сравнительное изучение эффективности и результаты определения экономически выгодных норм расхода протравителей семян максим 025 (флудиоксонил), 2,5% т.к.с. и дивиденд 030 (дифеноконазол), 3% т.к.с., фунгицида тилт-премиум (пропиконазол), 37,5% с.п., смеси фунгицидов альто (ципроконазол), 40% к.с. с тилтом (пропиконазол), 25% к.э., протравителя-инсектицида промет (фуратиокарб), 40% мк.с., и гербицида сатис (триазул-фурон, 6% + флуорогликофен-етил, 12%), 18% с.п.
Исследовано действие препаратов на развитие болезней, размножение вредителей, засоренность посевов, рост, развитие и биохимические процессы в растениях, урожай и качество зерна озимой пшеницы, а также экономическую эффективность. Оптимальные нормы препаратов и их комплексное применение проверены в производственных условиях.
Протравители семян максим и дивиденд оказались высокоэффективными для защиты посевов озимой пшеницы от корневых гнилей. В оптимальной норме 2 л на 1 т семян они обеспечивали снижение поражения растений корневыми гнилями на 88-97% и 100-процентную защиту от сажек, повышение урожайности зерна на 15, 0-19,4% (5,4-7,5 ц/га) при некотором улучшении его качества.
Для защиты посевов озимой пшеницы от мучнистой росы и септориоза более эффективным по сравнению с фундазолом (беномилом) и тилтом оказался тилт-премиум, 37,5% с.п., при оптимальной норме расхода которого (0,33 кг/га) снижалась пораженность растений мучнистой росой на 78% и септориозом – на 82,8% по сравнению с контролем. В среднем за три года урожай зерна получен на 20,5% (10,8 ц/га) выше урожая в контроле и на 3,9 ц/га выше показателя варианта с тилтом.
Смешивание фунгицидов альто с тилтом в половинных нормах обеспечило повышение их эффективности на 14,4-15,1% против эффективности при раздельном применении. При этом эффективность смеси оказалась на 7,1-10,7% выше эффективности фунгицида тилт-премиум. Применение смеси альто с тилтом дало достоверную прибавку урожая зерна повышенного качества.
Инкрустация семян инсектицидным препаратом промет в оптимальной норме 5 л на 1 т семян обеспечила снижение численности проволочника на 85%, полное уничтожение личинок пластинчатоусых, положительно влияла на рост и развитие растений, повысила урожай зерна на 17% (5,3 ц/га).
Обработка посевов озимой пшеницы гербицидом сатис в оптимальной норме 0,15 кг/га снижала засоренность посева на 91-99,9%, что на 50% выше эффективности стандарта (гербицида 2,4 Д), повышала урожайность зерна на 3,6-10,2 ц/га.
Высокая эффективность изучаемых препаратов подтверждена производственной проверкой.
По результатам исследований изучаемые препараты включены в “Перечень пестицидов и агрохимикатов, разрешенных к использованию в Украине” с 1996 года, внедряются в производство.
Ключевые слова: озимая пшеница, пестициды, инсектициды, фунгициды, гербициды, нормы использования, урожай, качество, экономическая эффективность.

Sakhnenko V.V. Use of new pesticides in the integrated system of winter wheat protection against most spread pathogenic organisms under conditions of Right Bank Forest-Steppe and Marshy Woodlands of Ukraine.
Thesis for academic degree of Doctor of Agricultural science, speciality 06.01/11 – phytopathology. – National agrarian University, Kyiv, 1998.
Thesis is devoted to the questions of improvement of the system of winter wheat sowing protection against phytophagans, diseases and weeds under conditions of northern part of Forest-Steppe and Marshy Woodlands of Ukraine.
Given thesis contains the comparative studying of efficacy and definition of economically favorable application rate: disinfectant MAXIM 025 FS (fludioxonil), disinfectant DIVIDEND 030 (difenokonazol), fungicide TILT-PREMIUM 37,5 WP (propikonazol), fungicide ALTO ( ziprokonazol) + TILT (propikonazol), dizinfectant-insecticide PROMET 400 CS (furatiocarb) and herbicide SATIS 18 WP (triazulphuron, 6% + fluoroglikofen-ethyl, 12%).
The action of the products have been examined on insects reproduction, on diseases development, on weedness of sowing, on growth, development and biochemical process in the crops, on harwest and quality of winter wheat grain and economical efficacy. Optimal norms of the products and their integrated application have been tested under working conditions.
Studied products are included into “The List of Pesticides and Agrochemicals, which are permitted to be applied in Ukraine” and starting from 1996 are applied in industry.
Key words: winter wheat, pesticides, irsecticides, fungicides, herbicides, application rate, harvest, quality, economical effecacy.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020