МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ЗОЗУЛЯ ОЛЕНА СЕРГІЇВНА

УДК 611.126:577.95]-092.6

Закономірності розвитку та будови передсердно-шлуночкових клапанів серця
в пре- і постнатальному онтогенезі

14.03.01 — нормальна анатомія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Дніпропетровськ — 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ
України.

Науковий керівник: заслужений діяч науки і техніки України, доктор
медичних наук, професор Козлов Володимир Олексійович, Дніпропетровська
державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри анатомії
людини.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Мішалов Володимир Дем’янович,
Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ
України, завідувач кафедри судової медицини;

доктор медичних наук, професор Васильєв Володимир Анатолійович,
Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України,
професор кафедри анатомії людини.

Провідна установа:

Харківський державний медичний університет МОЗ України, кафедра анатомії
людини.

Захист відбудеться “21” вересня 2007 року о 11 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 08.601.03 в Дніпропетровській державній
медичній академії МОЗ України (49005, м. Дніпропетровськ, вул.
Севастопольська, 17).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровської
державної медичної академії (49044, м. Дніпропетровськ, вул.
Дзержинського, 9).

Автореферат розісланий “18” вересня 2007 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, доцент
Машталір М.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Досягнення сучасної клінічної медицини не
можливі без фундаментальних досліджень. Одне з перших місць серед причин
смертності та інвалідизації людей посідають захворювання серця. Не
дивлячись на велику кількість морфологічних досліджень (Кульчицкий К.И.
та ін., 1990; Мішалов В.Д., 1994; Соколов В.В., 2003), низка питань, які
стосуються вивчення клапанного апарату серця, лишаються невирішеними.
Розвиток неінвазивних методів дослідження клапанів серця дозволяє
сьогодні отримати більш об’єктивну інформацію про роботу серця і його
клапанного апарату (Соколов В.В., 1996; Wenink A.C., 1992; Anderson
R.H., 2000).

У зв’язку з цим нове морфологічне дослідження, присвячене цьому питанню,
робить суттєвий внесок у вирішення проблем, пов’язаних з особливостями
функції клапанів. Клапанний апарат серця забезпечує як нормальну
гемодинаміку структури серцевого викиду, так і біомеханіку серця в
цілому. Опису клапанного апарату серця присвячено безліч фундаментальних
робіт як вітчизняних (Асфандияров Р.И., Куртусупов Б.Т., 1993;
Кирьякулов Г.С., Васильєв В.А., 1997; Кмить Г.В., 2000), так і
закордонних авторів (Berishvili I.I. et al., 1996; Tlaskal T., 2002).
Велика кількість досліджень вивчає патологію серця, пов’язану з
ушкодженням клапанів (Горбачевский С.В., Хамидов А.В., 1999; Дзяк В.Г.,
2000), частина робіт присвячена морфологічним дослідженням (Соколов
В.В., 2003). Незважаючи на це, залишається актуальним питання про
динаміку вікових змін клапанів і їхніх структурних компонентів, оскільки
вони несуть велике функціональне навантаження.

Ушкодження якого-небудь з структурних компонентів
передсердно-шлуночкового клапана (фіброзне кільце, стулка клапана,
сосочкоподібний м’яз, сухожилкові струни) призводить до появи патології
клапанного апарату в цілому, що може призвести до порушень гемодинаміки.
У клінічній медицині спостерігаються аномалії розвитку клапанів серця та
їх структурних компонентів, стенози яких є набутими і вродженими вадами
розвитку (Кулик Я.П., Марущенко Г.Н., 1982).

Таким чином, незважаючи на інтенсивні дослідження, залишаються
невивченими питання про особливості розвитку та будови структурних
компонентів клапанів серця, що визначає необхідність проведення наукових
досліджень. Тобто вивчення морфологічних перетворень клапанного апарату
і його структурних компонентів протягом онтогенезу є актуальним.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема
дисертаційної роботи є фрагментом планової наукової роботи кафедри
анатомії людини Дніпропетровської державної медичної академії “Розвиток
та становлення серця, його судин, папілярно-трабекулярного і клапанного
апарату в онто- і філогенезі.” (№ держреєстрації 0101V000777).

Мета і завдання дослідження. Встановлення закономірностей розвитку та
особливостей будови передсердно–шлуночкових клапанів серця в пре- та
постнатальному онтогенезі.

Для досягнення поставленої мети були сформульовані такі завдання:

1. Виділити етапи формування передсердно-шлуночкових клапанів серця в
пренатальному онтогенезі.

2. Вивчити особливості будови передсердно-шлуночкових клапанів в
пренатальному онтогенезі.

3. Вивчити особливості будови передсердно-шлуночкових клапанів в
постнатальному онтогенезі.

4. Виявити динаміку параметрів передсердно-шлуночкових клапанів серця в
постнатальному онтогенезі.

5. Провести кореляційний аналіз між параметрами серця і параметрами
клапанного апарата.

Об’єкт дослідження: серце, передсердно–шлуночкові клапани серця.

Предмет дослідження: морфологічні зміни передсердно-шлуночкових клапанів
серця в онтогенезі.

Методи дослідження: для встановлення динаміки змін будови, положення
передсердно-шлуночкових клапанів використано препарування, топографічні
зрізи на рівні передсердно-шлуночкового отвору з відповідним
морфометричним та статистично-математичним аналізом; для вивчення
вікових особливостей будови передсердно-шлуночкових клапанів та їх
кровопостачання використано гістологічний та імуногістохімічний методи.
Для математичної обробки отриманих даних використовували стандартні
процедури біометричного, кореляційного аналізів. Необхідні розрахунки
проводили на IBM PC „Pentium” при застосуванні відповідних ліцензійних
прикладних програм (№ продукта 00045-139-426-974).

Наукова новизна отриманих результатів. У даній роботі уперше вирішено
важливе наукове завдання, яке стосується морфогенезу клапанного апарату
серця, зокрема були отримані результати, які дозволяють поглибити та
доповнити дані про структурно-функціональні особливості розвитку та
будови передсердно-шлуночкових клапанів протягом онтогенезу.

Уперше встановлено закономірності вікових змін структур
передсердно-шлуночкових клапанів серця, виділено етапи розвитку клапанів
в пренатальному онтогенезі: утворення ендокардіальних подушок
передсердно-шлуночкового каналу; заселення ендокардіальних подушок
мезенхімними клітинами; делямінація стінки передсердно-шлуночкового
каналу; формоутворення передсердно-шлуночкового клапана серця.

В результаті проведених досліджень вперше показані закономірності
послідовних змін передсердно-шлуночкових клапанів та їх структурних
компонентів. На основі системного підходу з використанням комплексу
морфологічних і кількісних методик були отримані дані про особливості
будови передсердно-шлуночкових клапанів протягом онтогенезу. Отримані
кількісні дані про структурні компоненти передсердно-шлуночкових
клапанів, а також клапанного апарату в цілому та їхні зміни в різні
вікові періоди.

Практичне значення отриманих результатів. Одержані результати
поглиблюють і розширюють відомості про розвиток та динаміку вікових змін
передсердно-шлуночкових клапанів. Дані дослідження є морфологічною
основою для оптимізації даних ультразвукового дослідження серця як
плодів, так і людей різних вікових груп.

Отримані дані використовуються в навчальному процесі та
науково-дослідній роботі на кафедрах анатомії людини Запорізького
державного медичного університету, Буковинського державного медичного
університету, Вінницького національного медичного університету ім. М.І.
Пирогова, Івано–Франківського медичного університету, Тернопільського
державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, Луганського
медичного університету, Ужгородського національного університету,
Кримського державного медичного університету, Донецького державного
медичного університету ім. М. Горького, що підтверджено актами
впровадження.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено набір
матеріалу, всі морфологічні дослідження, виготовлення гістологічних
препаратів. Визначені мета та задачі дослідження, проведено літературний
пошук, вивчені гістологічні та імуногістохімічні препарати. В роботах,
опублікованих у співавторстві, здобувачем проведено набір матеріалу,
обробку та аналіз отриманих результатів. Особисто написані всі розділи
наукової роботи, також самостійно проведено математично-статистичний
аналіз та опис отриманих результатів.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень і основні
положення дисертації були викладені та обговорені на міжнародній
конференції “Саміт нормальних анатомів України та Росії” (Тернопіль,
2003), на III Національному конгресі анатомів, гістологів, ембріологів
та топографоанатомів України (Київ, 2002), на II Всеукраїнській
науково-практичній конференції “Україна наукова 2002” (Дніпропетровськ,
2002), на засіданнях Дніпропетровського обласного відділення товариства
АГЕТ України (2006, 2007), на III Всеукраїнській науковій морфологічній
конференції “Карповські читання” (Дніпропетровськ, 2006).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 наукових праць, які
повністю відображають зміст проведеного дослідження, з них 5 статей у
наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (3 статті
опубліковано без співавторів), 7 тези матеріалів наукових конгресів,
конференцій.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота написана державною
мовою на 147 сторінках машинописного тексту, з яких власне залікового
принтерного тексту – 108 сторінок, і складається зі вступу, огляду
літератури, опису матеріалу та методів дослідження, двох розділів
власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень,
висновків, рекомендацій щодо використання здобутих результатів, списку
використаних джерел літератури, що містить 200 джерел, з яких 99
іноземною мовою. Робота ілюстрована і документована 51 рисунками і 21
таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Матеріалом для морфологічного вивчення
передсердно–шлуночкових клапанів серця в онтогенезі послужили 96 сердець
ембріонів, плодів та людей різних вікових груп.

Розподіл анатомічного матеріалу було проведено на підставі схеми вікової
періодизації життя людини, запропонованої Л.К.Семеновою (1986).

Увесь матеріал розподілили на два окремих періоди життя. Перший
пренатальний період складали серця ембріонів та плодів, а другий – серця
постнатального періоду розвитку. В пренатальному періоді матеріалом
послужили ембріони та плоди загальною кількістю 16 сердець. В
постнатальному онтогенезі було виділено п’ять вікових груп: I-
новонароджені та грудні (від 1 дня до 1 року); II- дитинство (від 1 року
до 11 років); III- підлітки (від 12 років до 21 року); IV- зрілий вік-
(від 22 років до 60 років); V- похилий вік (від 61 року до 75 років)
(табл.1).

Таблиця 1

Розподіл матеріалу дослідження передсердно-шлуночкових клапанів серця
протягом онтогенезу

Стать Пренатальний період Постнатальний період

ембріони плоди I II III IV V ВСЬОГО

чоловіки 4 6 7 5 8 7 5 42

жінки 3 3 9 6 5 19 9 54

ВСЬОГО 7 9 80 96

I – новонароджені та грудного віку;

II – дитинство;

III – підлітковий вік;

IV – зрілий вік;

V – похилий вік.

Такий розподіл матеріалу і виділення цих вікових груп дозволили з
високою долею ймовірності відобразити найбільш важливі періоди
становлення, стабілізації й інволюції морфо-функціональних процесів, що
відбуваються у передсердно-шлуночкових клапанах протягом постнатального
онтогенезу.

Комісією з етичних питань та біоетики Дніпропетровської державної
медичної академії (протокол №2 від від 14 лютого 2007 року) встановлено,
що проведені дослідження відповідають принципам Гельсінської декларації,
прийнятої Генеральною асамблеєю Всесвітньої медичної асоціації
(1964-2000 р.), Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину
(1997 р.), відповідним положенням ВООЗ Міжнародної ради медичних,
наукових товариств, Міжнародного кодексу медичної етики (1983 р.) та
законам України.

Забір матеріалу для анатомічного дослідження проводили у морзі
Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи, у морзі
Дніпропетровської обласної дитячої клінічної лікарні, а також у
патологоанатомічних відділеннях лікарень міста Дніпропетровська.

З грудної порожнини людей досліджуваних вікових груп вилучали серце,
після його промивання під проточною водою серце поміщали в 10 % розчин
нейтрального формаліну. Після фіксації переходили до анатомічного
препарування та виготовлення топографічних зрізів на рівні
передсердно-шлуночкових клапанів. Матеріал дослідження у вигляді
шматочків з різних відділів передсердно-шлуночкових клапанів серця
розмірами до 1см3 також фіксували у 10% розчині формаліну. Проводка
препаратів здійснювалась за стандартною схемою.

Для вивчення особливостей змін структурних компонентів клапанного
апарату серця в онтогенезі, виявлення сполучнотканинних і м’язових
елементів проводилося забарвлення гістологічних зрізів
гематоксиліном-еозином за загальновизнаними методиками.

На нефіксованому препараті серця, попередньо вилученого з грудної
порожнини трупа, за допомогою лінійки та терезів вимірювали висоту,
ширину, товщину та масу серця.

На топографічних зрізах передсердно-шлуночкових клапанів вимірювали:

діаметр передсердно-шлуночкового отвору L1;

площу однієї стулки S1, S2, S3, S4, S5;

кут (, проведений між прямою по вінцевому синусу та лінією, проведеною
через найбільший лінійний розмір отвору лівого передсердно-шлуночкового
клапану в поперечній площині зрізу серця;

кут в, проведений між прямою по вінцевому синусу та лінією, проведеною
через найбільший лінійний розмір отвору правого передсердно-шлуночкового
клапану в поперечній площині зрізу серця.

Також підраховували кількість та товщину сосочкоподібних м’язів,
вимірювали довжину і товщину сухожилкових струн та їх кількість
(сухожилкові струни 1-го порядку — від верхівки сосочкоподібного м’яза
до місця першого розгалудження, сухожилкові струни 2-го порядку — від
1-го до 2-го розгалудження, сухожилкові струни 3-го порядку — від
другого розгалудження до місця прикріплення на стулці
передсердно-шлуночкового клапану).

Для вивчення процесів васкулогенезу та кровопостачання стулок клапанів
використовували цитоспецифічний маркер CD 34, який накопичується і
фарбує у коричневий колір судинний ендотелій. Внутрішнім контролем даної
постановочної реакції є накопичення маркера CD 34 в ендокарді серця.

Всі імуногістохімічні реакції проводили на парафінових зрізах сердець
людини з використанням відповідних первинних антитіл (DAKO) і системи
візуалізації LSAB (Labelled Streptavidin-Biotin) у діагностичному центру
ДДМА.

Імуногістохімічний метод дозволяє ідентифікувати антигенні детермінанти
клітин та тканин на основі специфічноії взаємодії антигену та антитіла,
що визначається на світлооптичному або ультраструктурному рівнях.

Нівелювати цей дефект можливо шляхом фіксації у нейтральному 10%
забуференому формаліні з наступним проведенням теплової індукції
антигенного повернення. Першопочатково усі блоки підлягали
гістологічному дослідженню. Зрізи товщиною 4-5 мкм наносили на скло,
обробляли адгезивною рідиною, депарафінізували згідно прийнятим
стандартам. Демаскування антигенів проводили шляхом нагрівання зрізів у
цитратному буфері з рН=6,0 на водяній бані протягом 30 хвилин після
досягнення в буфері температури 98-99°С, а також шляхом автоклавування
протягом 5 хвилин при температурі 121°С.

Для математичної обробки отриманих даних використовували стандартні
процедури біометричного, кореляційного аналізів. Необхідні розрахунки
проводили на IBM PC „Pentium” при застосуванні відповідних ліцензійних
прикладних програм (№ продукта 00045-139-426-974).

Результати дослідження та їх обговорення. Після проведеного дослідження
передсердно-шлуночкових клапанів нами було встановлено ряд етапів
розвитку, їх тривалість розвитку. На четвертому тижні пренатального
онтогенезу в ділянці передсердно-шлуночкового каналу помітні здуття –
ендокардіальні подушки, які виповнені кардіогелем та виконують роль
первинних передсердно-шлуночкових клапанів і не містять в собі ніяких
клітин. На п’ятому тижні відбувається подальше трансформування
ендокардіальних подушок, які потовщуються, і згодом починається
заселення їх мезенхімними клітинами внаслідок епітеліально-мезенхімних
перетворень ендотеліальної вистілки речовини самої подушки. На шостому
тижні спостерігається розмежування міокарду стінки шлуночків та
атріовентрикулярного каналу серця ембріона – делямінація (Шаторная В.Ф.,
Крамар С.Б., 2002; Козлов В.А. и соавт., 2003).

З сьомого тижня ембріонального розвитку в серці має місце сформована
делямінаційна пластинка з внутрішнього шару міокарду шлуночків. Верхня
частина делямінаційної пластинки атріовентрикулярного каналу та
мезенхімо-ендокардіальних подушок бере участь у формуванні
передсердно-шлуночкового отвору та первинних стулок
передсердно-шлуночкових клапанів. Нижня частина делямінаційної пластини
бере участь у формуванні первинних сухожилкових ниток клапанного апарату
та верхівки сосочкоподібного м’язу шлуночка. Одержані нами результати
дозволяють стверджувати, що достовірно відбуваються певні зміни в серці,
структурних компонентах його клапанного апарату.

Результати власних досліджень показали, що протягом постнатального
онтогенезу йде рівномірне зростання всіх параметрів серця, у тому числі
його маси, довжини, товщини та ширини як у чоловіків, так і жінок.
Плавний підйом показників спостерігався з першої по п’яту групу
індивідуального розвитку без різких підйомів. Протягом постнатального
періоду має місце рівномірне зростання показників діаметра як
тристулкового, так і мітрального клапанів. Так, збільшення діаметра
тристулкового клапана у чоловіків у цей термін відбувалося в 2,7 рази, а
мітрального в 2 рази (рис.1).

Рис. 1. Динаміка змін діаметра передсердно-шлуночкового отвору у жінок
та чоловіків у різних вікових групах.

(

i

i

oe

o

u

° e ¦

E

I

(

*

,

.

\

^

o

u

c

¤

¦

I

„@

1$^„@

„@

]„ry^„@

a$ I

?????

`„?

??

U

????????????$??

???

?????

???мірний ріст показників площі як тристулкового, так і мітрального
клапанів. Інтенсивний ріст показників спостерігався з першої по третю
групи, і свого максимального значення вони досягли в третій групі
онтогенезу (рис.2).

Рис. 2. Динаміка змін площі стулок мітрального клапану серця чоловіків
та жінок у різних вікових групах.

Кут б тристулкового клапана у чоловіків збільшувався у 1,3 рази, а
мі-трального у 1,2 рази. Це відбувалось внаслідок збільшення всіх
параметрів серця, що і призводило до збільшення кута б.

При вивченні товщини сосочкоподібних м’язів нами було встановлено, що в
мітральному клапані передній сосочкоподібний м’яз перевершував товщину
заднього в 1,25 рази, і це співвідношення залишалось протягом всього
онтогенезу. Збільшення товщини сосочкоподібних м’язів відбувалось у 2,4
рази. При вивченні показників тристулкового клапана показники діаметра
сосочкоподібних м’язів суттєво не відрізнялись між собою, і збільшення
їх товщини відбувалось рівномірно, в 2,7 рази.

При вивченні особливостей будови сухожилкових струн встановлено, що їх
довжина, діаметр і кількість протягом онтогенезу варіювались. Так
кількість сухожилкових струн перегородкової стулки мітрального клапана
різко збільшувалась в третій групі і максимальної кількості досягала в
п’ятій групі. Найбільшим змінам підлягали сухожилкові струни третього
порядку. Кількість сухожилкових струн задньої стулки майже не
змінювалась.

В тристулковому клапані найбільшим змінам підлягали сухожилкові струни
третього порядку задньої стулки, де спостерігалося різке зростання
кількісних показників, у тому числі і площі їх в четвертій групі
(рис.3).

Рис.3. Динаміка змін площі стулок тристулкового клапану серця чоловіків
та жінок у різних вікових групах.

Показники діаметра і довжини сухожилкових струн збільшувались рівномірно
з першої по п’яту групи як в мітральному, так і тристулковому клапанах.
Так, діаметр сухожилкових струн мітрального клапана першого порядку
передньої стулки збільшувався в 3 рази, задньої в 2 рази. Діаметр
сухожилкових струн тристулкового клапана першого порядку передньої
стулки збільшувався в 3,5 рази, задньої в 2,5 рази, перегородкової в 2,3
рази. Довжина сухожилкових струн мітрального клапана першого порядку
передньої стулки збільшувалась в 3,8 рази, задньої в 3,5 рази. Довжина
сухожилкових струн тристулкового клапана першого порядку передньої
стулки збільшувалась в 3 рази, задньої в 2,6 рази, перегородкової в 4
рази.

Достатньо дискусійним залишається питання щодо кровопостачання клапанів
серця (Кульчицкий К.И., Роменский О.Ю., 1985; Кульчицкий К.И. и соавт.,
1990; Соколов В.В., 1996, 2003; Hamlett W.C. et al., 1996; Anderson R.H.
et al., 2000). За допомогою імуногістохімічних методик нами було
показано, що судинний ендотелій міститься в стулках
передсердно-шлуночкових клапанів протягом всього постнатального
онтогенезу. Ми вважаємо, що протягом онтогенезу змінюється
ангіоархітектоніка кровоносного русла стулок клапанів, при цьому джерела
кровопостачання не змінюються. Джерелом кровопостачання стулок клапанів
є судини, які починаються від стінок серця, волокнистих кілець та
розгалужуються в стулках передсердно-шлуночкових клапанів. Під час
відносного зменшення товщини стулок передсердно-шлуночкових клапанів
протягом онтогенезу кількість кровоносних судин та судин
гемомікроциркуляторного русла, які розташовані ближче до краю стулки,
зменшується за рахунок облітерації просвіту термінальних капілярів. У
зв’язку з цим кількість судинного ендотелію (маркер CD 34) в основі
стулок клапанів (місце переходу з волокнистого кільця на стулку) завжди
більша, ніж у вільному краї стулки передсердно-шлуночкових клапанів.

Кількість судин в стулках клапанів збільшується при патології (Федонюк
Л.Я., Захарова В.П., 2006; Kanani M. et al., 2005), що надало
дослідникам можливість стверджувати, що в нормі в стулках клапанів вони
відсутні, або їх кількість є незначною.

ВИСНОВКИ

У роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового
завдання, сутність якого полягає у визначенні морфологічних змін
особливостей будови передсердно-шлуночкових клапанів серця в пре- та
постнатальному онтогенезі.

1. Протягом онтогенезу мають місце такі етапи формування
передсердно-шлуночкових клапанів: утворення ендокардіальних подушок
передсердно-шлуночкового каналу раннього ембріонального серця; заселення
ендокардіальних подушок мезенхімними клітинами внаслідок
епітеліально-мезенхімних перетворень; делямінація стінки
передсердно-шлуночкового каналу та утворення делямінаційної пластинки;
формоутворення передсердно-шлуночкового клапана серця.

2. На 6-7-му тижні пренатального онтогенезу спостерігається закладка
первинного клапанного апарата серця. В закладці і формуванні волокнистих
кілець та стулок передсердно-шлуночкових клапанів беруть участь
мезенхіма ендокардіальних подушок і верхня частина делямінаційної
пластинки стінки серця, атріовентрикулярного каналу. Нижня частина
делямінаційної пластинки стінки серця бере участь у закладці первинних
сухожилкових струн клапанного апарата і верхівки сосочкоподібних м’язів
шлуночків.

3. Протягом постнатального онтогенезу діаметр правого
передсердно-шлуночкового отвору змінюється в межах від 1,1 см до 4,2 см,
тобто в 3,8 рази. Діаметр лівого передсердно-шлуночкового клапану
змінюється в межах від 0,9 см до 4,4 см, що свідчить про динаміку і
становлення дефінітивного стану.

4. Середня величина площі стулок правого передсердно-шлуночкового
клапана у досліджуваних вікових групах зростає: передньої – від 60,4+5,2
ммІ до 454+3,5 ммІ; задньої – від 100±2,5 ммІ до 500,3±1,5 ммІ;
перегородкової – від 102,7±3,4 ммІ до 500,8±5,5 ммІ. Середня величина
площі стулок лівого передсердно-шлуночкового клапана зростає: передньої
– від 120,4±4,5 ммІ до 629,8±3,6 ммІ, задньої – від 113,7±4,4 ммІ до
515,6 ±2,4 ммІ, що є результатом функціонального навантаження серця з
віком.

5. У всіх досліджуваних вікових групах спостерігається нерівномірне
накопичення маркера ендотелію судин (CD 34) у стулках
передсердно-шлуночкових клапанів. Найбільша кількість маркера
знаходиться в основі стулки, тобто ближче до волокнистого кільця.
Кількість маркера зменшується у напрямку до вільного краю стулки, що
свідчить про градієнт розташування судинного ендотелію.

6. Найбільша кількість кореляційних зв’язків відмічається у людей
зрілого віку, в тому числі сильних прямих (r=0,70-0,86), між
морфометричними параметрами серця в цілому (r=0,54-0,83) та параметрами
окремих структурних компонентів передсердно-шлуночкових клапанів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Проведені дослідження дозволяють поглибити та доповнити відомості про
закономірності формоутворення передсердно-шлуночкових клапанів серця
людини протягом онтогенезу. Встановлена вікова динаміка структур
передсердно-шлуночкових клапанів серця може бути використана при
проведенні ехокардіографії в клініці.

2. Результати, отримані в даному дослідженні, можуть бути використані
при розробці протезів як клапанів окремо, так і клапанного апарата серця
в цілому, при цьому слід враховувати вікові особливості пацієнтів.

3. Результати даного дослідження можуть бути впроваджені в учбовий
процес та наукову роботу кафедр фундаментальних дисциплін: нормальної та
патологічної анатомії, гістології, топографічної анатомії та оперативної
хірургії, біохімії та біофізики; клінічних дисциплін: терапії,
кардіології, кардіохірургії.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Козлов В.А., Шаторная В.Ф., Зозуля Е.С., Козловская А.А. Особенности
строения клапанного аппарата сердца // Вісн. морфології.- 2003.- Т.9,
№2.- С.163-165 (здобувач брав участь у зборі матеріалу, його
статистичній обробці).

Зозуля Е.С. Особенности строения предсердно-желудочковых клапанов у
людей второго периода зрелого возраста // Вісн. проблем біол. і мед..-
2006.- №3.- С.97-102.

Зозуля Е.С. Особенности строения предсердно-желудочковых клапанов сердца
в онтогенезе человека // Укр. морфол. альманах.- 2006.- №4.- С.30-32.

Зозуля Е.С., Кошарный В.В. Динамика морфометрических показателей
предсердно-желудочковых клапанов на протяжении онтогенеза // Вісн.
проблем біол. і мед.- 2006.- №4.- С.63-66 (здобувачем набрано матеріал,
проведено морфологічне дослідження, проведено аналіз та опис отриманих
даних).

Зозуля О.С. Особливості розвитку стулок передсердно-шлуночкових клапанів
// Морфологія.- 2007.- Т.1, №2.- С.54-58.

Козлов В.А., Шаторная В.Ф., Довгаль Г.В., Крамарь С.Б., Абдул-Оглы Л.В.,
Зозуля Е.С. Закладка папиллярных мышц и сухожильных хорд сердца в раннем
эмбриогенезе // Мат-ли І Всеукр. наук.-практ. конф. „Україна наукова
2001”.- Дніпропетровськ, 2001.- С.17-18 (здобувачем проведено пошук і
аналіз наукової літератури з даного питання).

Довгаль Г.В., Абдул-Оглы Л.В., Инджикулян А.А., Зозуля Е.С., Жариков
Н.Ю. Роль синусоидов в микроциркуляции сердца человека // Актуальные
проблемы медицины: Сб. науч. тр. под ред. проф. Н.Г.Дубовской.-
Днепропетровск, 2002.- С.6-7 (здобувачем особисто підготовлено матеріал
та виконано морфологічні дослідження ).

Козлов В.А., Кулемзина Т.В., Шаторная В.Ф., Кошарный В.В., Зозуля Е.С.,
Довгаль Г.В. К вопросу формирования клапанного и трабекулярного аппарата
сердца в пренатальном онтогенезе // Мат-ли II Всеукр. наук.-практ. конф.
“Україна наукова 2002”.- Т.1.- С.20-21 (здобувач брав участь у зборі
матеріалу, його статистичній обробці, описанні отриманих результатів і
підготовці матеріалу до друку).

Козлов В.А., Довгаль Г.В., Шаторная В.Ф., Крамарь С.Б., Абдул-Оглы Л.В.,
Зозуля Е.С. Анатомия сосочковых мышц и сухожильных нитей у плодов //
Мат-лы IV междунар. конгр. по интегративной антропологии.-
Санкт-Петербург, 2002.- С.171-172 (здобувачем підготовлено матеріал та
проведено морфологічні дослідження).

Козлов В.О., Шаторна В.Ф., Зозуля О.С., Козловська Г.О., Крамар С.Б.
Формування клапанного апарату серця в ембріогенезі // Актуальні питання
морфології: Наук. праці III нац. конгр. анатомів, гістологів,
ембріологів і топографоанатомів України.- Тернопіль: Укрмедкнига, 2002.-
С.144-145 (здобувачем проведено пошук і аналіз наукової літератури з
даного питання, взято участь у підготовці матеріалу до друку).

Козлов В.О., Машталiр М.А., Довгаль Г.В., Шаторна В.Ф., Абдул-Огли
Л.В., Зозуля О.С., Козловська Г.О. Розвиток серця // Зб. статей мiжнар.
конф. „Саміт нормальних aнaтoмiв України та Pociї”, присвяченої року
Росії в Укpaїні.- Тернопiль: Укрмедкнига, 2003.- С.58-61 (здобувачем
проведено огляд літератури з даного питання).

12. Зозуля Е.С. Корреляционная зависимость между параметрами клапанного
апарата сердца у людей второго периода зрелого возраста // Мат-ли ІІІ
Всеукр. наук. морфол. конф. „Карповські читання”.- Дніпропетровськ:
Пороги, 2006.- С.29-31.

АНОТАЦІЯ

Зозуля О.С. Закономірності розвитку та будови передсердно-шлуночкових
клапанів серця в пре- та постнатальному онтогенезі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 14.03.01 – нормальна анатомія. – Дніпропетровська державна
медична академія МОЗ України, Дніпропетровськ, 2007.

Дисертація присвячена вивченню закономірностей розвитку та особливостей
будови передсердно-шлуночкових клапанів серця в пре- та постнатальному
онтогенезі. За допомогою комплексу морфологічних методик, що включає
імуногістохімічні, вивчено 96 препаратів передсердно-шлуночкових
клапанів серця.

Вперше показано зміни формоутворення передсердно-шлуночкових клапанів
серця, шляхом утворення ендокардіальних подушок передсердно-шлуночкового
каналу, епітеліально-мезенхімних перетворень, делямінації стінки
передсердно-шлуночкового каналу та утворення делямінаційної пластинки.

З використанням імуногістохімічних методик (маркер CD 34) уточнили дані
про розташування кровоносних судин у стулках передсердно-шлуночкових
клапанів. Вперше встановлена вікова динаміка структур
передсердно-шлуночкових клапанів серця в онтогенезі, а також визначені
закономірності цих змін.

Ключові слова: серце, передсердно-шлуночкові клапани, стулка клапану,
сосочкоподібний м’яз, сухожилкові струни, онтогенез.

АННОТАЦИЯ

Зозуля Е.С. Закономерности развития и строение предсердно-желудочковых
клапанов сердца в пре- и постнатальном онтогенезе. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.03.01 – нормальная анатомия. – Днепропетровская
государственная медицинская академия МЗ Украины, Днепропетровск, 2007.

Диссертация посвящена изучению закономерностей развития и особенностям
строения предсердно-желудочковых клапанов сердца в пре- и постнатальном
онтогенезе.

На 96 сердцах эмбрионов, плодов и людей разных возрастных групп (I –
новорожденные и грудного возраста (от 1 дня до 1 года); II – дети (от 1
года до 11 лет); III – подростки (от 12 лет до 21 года); IV – зрелый
возраст (от 22 лет до 60 лет); V – преклонный возраст (от 61 года до 75
лет) с использованием морфологических, гистологических и
иммуногистохимических методов изучена возрастная динамика структурных
компонентов предсердно-желудочковых клапанов.

На основе полученных данных выделены этапы развития структурных
компонентов клапанов. На протяжении раннего пренатального онтогенеза в
области председно-желудочкового канала формируются эндокардиальные
подушки, заполненные кардиогелем, которые выполняют роль первичных
председно-желудочковых клапанов. Трансформация эндокардиальних подушек,
происходит за счет эпителиально-мезенхимних превращений. На
шестой-седьмой неделе наблюдается деляминация, которая происходит в
результате расслоения миокарда стенки желудочков и миокарда
атриовентрикулярного канала сердца эмбриона с образованием
деляминационной пластинки, которая принимает участие в формировании
отдельных компонентов первичного предсердно-желудочкового клапанного
аппарата. Деляминационная пластинка в последующем делится на первичные
сухожильные хорды, количество и место прикрепления которых широко
варьирует. Это может привести к образованию аномально расположенных
сухожильных хорд.

В постнатальном онтогенезе предсердно-желудочковые клапаны представляют
собой структуры, состоящие из фиброзного кольца, створок клапана,
сухожильных хорд и сосочковых мышц. Диаметр фиброзного кольца на
протяжении онтогенеза меняется, достигая максимума к началу зрелого
периода. Створки предсердно-желудочковых клапанов имеют различную форму
и площадь. Наибольшая средняя величина площади отмечается в передней
створке митрального клапана, а максимальная ее величина составляет у
мужчин – 670,9 мм2, у женщин – 652,4 мм2; перегородочной в
трехстворчатом клапане – у мужчин – 523 мм2, у женщин – 511 мм2.

От створки клапанов отходят сухожильные хорды, длина которых, а также
соотношение мышечной и сухожильной частей, широко варьирует. Так, у
новорожденных сухожильные хорды на протяжении онтогенеза имеют почти
одинаковый диаметр и состоят как из соединительнотканных, так и
отдельных мышечных элементов. Соотношение длины сухожильных хорд и длины
сосочковых мышц на протяжении онтогенеза увеличивается. Длина и толщина
сухожильных хорд достигает своего максимального значения к началу
зрелого периода и равняется в среднем: длина – 1,7±0,1 см, диаметр –
0,09±0,2 см. Изменение соотношения длины мышечной и фиброзной частей
сухожильных хорд происходит за счет уменьшения количества мышечных
клеток в их мышечной части. В ряде случаев в зрелом и пожилом возрасте
сухожильные хорды представляют собой структуры, состоящие только из
фиброзных и коллагеновых волокон.

При гистологическом исследовании створок предсердно-желудочковых
клапанов в различных возрастных группах отмечается их трёхслойное
строение с различной степенью выраженности клеточных элементов
коллагеновых и эластических волокон. В детском возрасте расположение
этих волокон более рыхлое. Расположения волокон и фибробластов
показывают, что они расположены более компактно, пучки гладкомышечных
клеток, объединённые в округлые тяжи, хорошо различимы на поперечных
срезах. В прослойке гладкомышечных клеток находится соединительная ткань
с большим количеством волокон, клеточные элементы соединительной ткани
расположены хаотично. Полученные данные с помощью иммуногистохимического
метода позволяют утверждать о наличии сосудов в створах
предсердно-желудочковых клапанов людей различных возрастных групп.
Источником образования сосудов створок клапанов являются артерии
фиброзных колец и стенки сердца.

Ключевые слова: сердце, предсердно-желудочковые клапаны, створка
клапана, сосочковая мышца, сухожильные хорды, онтогенез.

SUMMARY

Zozulya О.S. Conformities to the law of development and structure of
atrio-ventricular valves of heart in prenatal and postnatal ontogenesis.
– Manuscript.

The thesis for a scientific degree of Candidate of Medical Sciences in
specialty 14.03.01 – normal anatomy.– Dnipropetrovsk state medical
academy of MHP of Ukraine, Dnipropetrovsk, 2007.

The thesis is dedicated to the study of conformities to the law of
development and features of structure of atrio-ventricular valves of
heart in prenatal and postnatal ontogenesis. The complex of
morphological methods which includes immunohistochemical research of 96
preparations of atrio-ventricular valves of heart are studied.

The changes of forming of atrio-ventricular valves of heart are first
shown, by formation of endocardial pillows of the atrio-ventricular
opening, epithelial-mesenchymic transformations, delamination of wall of
the atrio-ventricular opening and formation of delaminational plate.

With the use of immunohistochemical methods (marker CD 34) specified
information about the location of bloods vessels in the leaves of
atrio-ventricular valves. The age-old dynamics of structures of
atrio-ventricular valves of heart is first set in ontogenesis, and also
conformities to the law of these changes are certain.

Keywords: heart, atrio-ventricular valves, leaf of valve, papillary
muscle, string tendon, ontogenesis.

Відповідальний за випуск д.мед.н. Машталір М.А.

Підписано до друку 21.06.2007 р.

Формат 60Ч84 1/16

Папір офсетний. 1,0 ум. друк. акр.

Замовлення № 39. Наклад 100 прим.

Видавничій центр ДДМА, Дніпропетровськ-44, пл. Жовтнева, 14

PAGE 1

Похожие записи