МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

На правах рукопису

МАСНА ЗОРЯНА ЗЕНОВІЇВНА

УДК 611.314:611.716.1/.4]-018.4-053.31:618.29

Закономірності формування та розвитку твердих тканин зубощелепного
апарату на різних етапах онтогенезу

14.03.01 – нормальна анатомія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному медичному університеті імені
Данила Галицького Міністерства охорони здоров’я України

Науковий консультант:

Доктор медичних наук, професор Бобрик Іван Іванович,

Національний медичний університет імені О.О.Богомольця.

професор кафедри нормальної анатомії.

Офіційні опоненти:

Доктор медичних наук, професор Давиденко Лариса Михайлівна, Медичний
інститут Української асоціації народної медицини, професор кафедри
нормальної анатомії (м. Київ).

Доктор медичних наук, професор Головацький Андрій Степанович,
Ужгородський національний університет, завідувач кафедри анатомії людини
та гістології медичного факультету (м. Ужгород).

Доктор медичних наук, професор Вакуленко Іван Петрович, Донецький
державний медичний університет ім. М.Горького, завідувач кафедри
променевої анатомії (м. Донецьк).

Провідна установа:

Івано-Франківська державна медична академія, кафедра анатомії людини,
МОЗ України, м. Івано-Франківськ.

Захист дисертації відбудеться “ 5 ” травня 2005 року о
13. 30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.06 в
Національному медичному університеті імені О.О.Богомольця (03057, м.
Київ, проспект Перемоги, 34)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного
університету ім. О.О.Богомольця (03057, м. Київ, вул.. Зоологічна, 1)

Автореферат розісланий “ 31 ” березня 2005 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук,

професор
О.М.Грабовий

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Cтоматологічна захворюваність дитячого населення
України, не зважаючи на численні профілактичні заходи, залишається
сьогодні дуже високою [Казакова Р.В., Кольцова Н.І., 1996, Головінов
В.Г., Дурягіна Л.Г., Чубара А.П., 1999, Флюнт І.І., 2000, Куроедова
В.Д., 2001, Нейко Є.М., Рудько Г.І., Смоляр Н.І., 2001, Попович З.Б.,
Лаврів Н.Є. 2003]. Значною мірою ріст стоматологічних захворювань, в
тому числі вродженої патології щелепно-лицевої ділянки (ЩЛД), залежить
від впливу зовнішніх чинників, чільне місце серед яких займає стан
навколишнього природного середовища. Погіршення природних умов,
зумовлене господарською діяльністю людини, технічним прогресом, а також
низкою екологічних катастроф, що мали місце в кінці минулого століття,
веде до масових захворювань флюорозом, гіпоплазією емалі та карієсом
зубів, остеопоротичними ураженнями щелеп [Нейко Є.М., Рудько Г.І.,
Смоляр Н.І., 2001] та до інших вроджених і набутих вад зубощелепного
апарату, що сприяє розвитку важких патологічних змін функцій
щелепно-лицевої ділянки, деформуванню обличчя, та провокує зміни у
психіці хворих, особливо дітей. Це, а також порушення функціональної
здатності верхніх дихальних шляхів та низки функцій ЩЛД негативно
впливає на загальний стан здоров’я дітей і надає проблемі соціального
значення.

Під впливом ряду зовнішніх чинників, а також у зв’язку з явищем
акселерації [Косоуров А.К., 2004] навіть у дітей, які не мають явної
стоматологічної патології, спостерігаються відхилення у термінах
прорізування та зміни зубів, тривалості їх мінералізації та формування
коренів у порівнянні з термінами та тривалістю даних процесів, що
наводились дослідниками другої половини минулого століття і тому виникає
необхідність їх перегляду та уточнення. Отже, сьогодні є актуальним
проведення поглибленого вивчення процесів формування і розвитку щелеп і
зубів, починаючи з ранніх термінів ембріогенезу. Фундаментальні
дослідження закономірностей становлення зубощелепного апарату на різних
етапах розвитку мають велике значення для успішного вирішення
найактуальніших проблем стоматології. Лише на підставі таких досліджень
можлива науково обгрунтована розробка нових методів попередження
виникнення і розвитку зубощелепної патології та її лікування.

Пошук ефективних методів профілактики та корекції різних видів
зубощелепної патології є одним з основних напрямків сучасних наукових
досліджень. Він передбачає таке досконале і глибоке вивчення процесів
становлення зубощелепного апарату, при якому розвиток твердих тканин
зубощелепної системи розглядався б в їх структурно-функціональній
єдності та в поєднанні із віковою динамікою їх мінерального складу. Саме
такий підхід має сьогодні фундаментальне значення для вивчення
патогенезу, діагностики, передбачення перебігу захворювань, розробки
відповідних профілактично-лікувальних заходів та визначення ефективності
лікування. Тому проблема становлення та перебудови зубощелепного апарату
в процесі розвитку займає сьогодні одне з чільних місць у морфології
людини.

Оскільки формування твердих тканин зубощелепної системи включає два
процеси – гістогенез та мінералізацію кісткової тканини і зубів, що
незначно різняться в часі перебігу, а на певних етапах розвитку
протікають паралельно, для всебічного їх вивчення необхідним є
проведення глибоких морфологічних, фізіологічних та біохімічних
досліджень. Їх результати дадуть змогу створити морфологічну модель, яка
стане основою для вивчення відхилень у структурі тканин зубощелепної
системи при різноманітних патологічних станах і дозволить реально
впливати на формування, розвиток та ріст щелеп і зубів на різних вікових
етапах.

За останні роки значна увага приділяється поглибленню теоретичних знань
щодо вивчення закономірностей розвитку органів зубощелепної системи
[Дєльцова О.І., Чайковський Ю.Б., Геращенко С.Б., 1994, Луцик О.Д.,
Макєєв В.Ф., Ященко А.М і співав., 1999, Sadler T.W. ,1995, Вath-Balogh
M. Fehrenbach M..J., 1997]. Аналіз вивчених літературних джерел теж
свідчить про те, що процеси формування та розвитку щелеп і зубів
привертають увагу багатьох вітчизняних та зарубіжних дослідників.
Вивчення структурних та біохімічних перетворень складових елементів
зубощелепного апарату на різних етапах розвитку залишається однією з
важливих актуальних проблем стоматології та морфології [Фалин, 1963,
Варес, 1967, Фрейдин, 1967, Степаненко, 1974, Дєльцова О.І., Чайковський
Ю.Б., Геращенко С.Б., 1994, Луцик О.Д., Макєєв В.Ф., Ященко А.М і
співав., 1999, Смоляр Н.І., Солонько Г.М., Ковалишин В.І. і співав.
2001, Вath-Balogh M., Fehrenbach M.J, 1997].

Сучасні дослідження присвячені переважно вивченню проблем гістогенезу
твердих тканин щелепного апарату людини на ранніх етапах ембріогенезу.
Проте слід відзначити, що більшість досліджень базується переважно на
клінічному матеріалі, не маючи достатньої морфологічної бази [Магид
Е.А., Касибина А.Ф., 1980, Гречишников В.И., 1990, Смоляр Н.И., Солонько
Г.М., Антонникова Е.В., 1991, Солонько Г.М., Поліканова Л.Г., 1992,
Солонько Г.М., 1995, Демчина Г.Р., Кухта С.Й., 2001]. Вікова динаміка
змін, що відбуваються у морфологічній структурі щелеп та зубів до
останнього часу відображена лише в небагатьох працях і охоплює тільки
окремі вікові проміжки [Фалин Л.И., 1963, Варес Е.Я., 1967, Фрейдин
Л.Н., 1967, Дєльцова О.І., Чайковський Ю.Б., Геращенко С.Б., 1994,
Смоляр Н.І., Солонько Г.М., Ковалишин В.І., Пришко З.Р., 2001, Барсуков
Н.П., Ивахненко Е.В., Борсукова Е.А. и др., 2002, Sadler T.W. ,1995,
Вath-Balogh M., Fehrenbach M.J, 1997].

На сьогодні хімічний склад кісток та його вікова динаміка вивчені досить
глибоко [Ньюман У.Ф., Ньюман М., 1961, Касавина Б.С., Торбенко В.П.,
1979, Аникин Ю.М., Колнесников Л.Л., 1995, Минченко Б.И., Беневоленский
Д.С., Тишенина Р.С., 1999]. Однак даних, що стосуються безпосередньо
цього аспекту щодо кісткової тканини щелеп в доступній літературі нами
не виявлено.

Нам відомі деякі роботи, присвячені комплексному вивченню хімічного
складу твердих тканин зубів, хоча значна кількість робіт спрямована на
визначення вмісту в них певних окремих мікроелементів та їх динаміки
(вікової, а також при різноманітних патологіях) [Луцик Л.А., 1969,
Кодола Н.А., 1969, Грохольський А.П., 1974, Удод О.А., Трубка І.О.,
Піляєв А.Г., Хачатурова К.М., 2001]. І тільки поодинокі дослідження
присвячені комплексному вивченню структурної перебудови кісткової
тканини щелеп та твердих тканин зубів у поєднанні з динамікою їх
мінерального складу [Никулин В.Н., Леонтьев В.К., 1982, Shams S.H.,
1995, Ragazzoni E., Martignoni M., Cocchia D., 1995, Скрипніков П.М.
2001, Скрипніков П.М., 2002,].

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибраний
напрямок дослідження є частиною планової наукової роботи кафедри
нормальної анатомії “Структурно-функціональна організація ряду органів,
їх кровоносного русла, взаємовідношення їх структурних компонентів в
нормі, онтогенезі, при порушеннях кровопостачання, травмах, корегуючих
впливах, відновних операціях і цукровому діабеті” номер держреєстрації
0199U003675, що виконувалась на кафедрі нормальної анатомії Львівського
національного медичного університету ім. Данила Галицького протягом
1999-2003 рр. та планової наукової роботи кафедри нормальної анатомії
на тему “Морфогенез і архітектоніка судинного русла ряду органів у пре-
і постнатальному періоді онтогенезу, при експериментальних порушеннях
гемоциркуляції та корегувальних впливах”, номер держреєстрації
0195U006511, яка виконується у Львівському національному медичному
університеті ім. Данила Галицького згідно з державним планом та
програмою в 2004-2005 рр..

Мета дослідження. Встановити закономірності формування і розвитку
кісткової тканини щелеп, твердих тканин молочних і постійних зубів та їх
зачатків в структурно-функціональній єдності, а також особливості
вікових змін їх структурної організації та мінерального складу у плодів,
дітей та підлітків.

Для досягнення поставленої мети дослідження необхідно вирішити наступні
задачі:

1. Визначити основні періоди становлення зубощелепного апарату до
завершення формування постійного прикусу та уточнити їх вікові терміни.

2. Встановити закономірності перебудови складових частин зубощелепного
апарату, що пов’язані із прорізуванням та зміною зубів.

3. Вивчити закономірності структурної перебудови твердих тканин
зубощелепного апарату на різних етапах його становлення.

3. Встановити закономірності змін у мінеральному складі щелепних кісток,
зубних зачатків і зубів залежно від віку.

4. Дослідити закономірності розподілу мінеральних елементів між
складовими частинами зубощелепного апарату в різні вікові періоди.

5. Дослідити закономірності зв’язків між структурною перебудовою та
змінами у мінеральному складі твердих тканин зубощелепного апарату на
різних етапах розвитку.

6. Провести математичний аналіз процесів, що відбуваються в твердих
тканинах зубних зачатків, зубів і кістковій тканині щелеп в процесі
розвитку, використовуючи комплекс комп’ютерних програм.

Об‘єкт дослідження – складові елементи зубощелепного апарату – щелепи,
зачатки молочних і постійних зубів та зуби обох генерацій.

Предмет дослідження – структурна перебудова та динаміка мінерального
складу кісткової тканини щелеп та твердих тканин зубних зачатків і зубів
молочної та постійної генерацій в пренатальному періоді онтогенезу, у
дітей та підлітків.

Методи дослідження – в дисертації використані променеві, гістологічні,
хімічні та математичні методи дослідження, які дозволили встановити
закономірності якісно-кількісних змін у структурі та мінеральному
складі кісткової тканини щелеп та твердих тканин зубних зачатків і зубів
обох генерацій в їх структурно-функціональній єдності на різних етапах
становлення зубощелепного апарату, а саме у плодів, дітей та підлітків і
встановити залежність між динамікою щільності досліджуваних тканин та
динамікою вмісту в них ряду мінеральних елементів.

Наукова новизна отриманих результатів. Шляхом комплексного застосування
променевих, гістологічних, біохімічних методів дослідження виділено та
описано етапи становлення зубощелепного апарату, уточнено їх терміни і
терміни мінералізації, прорізування та зміни зубів.

Уперше проведено комплексне визначення щільності твердих тканин всіх
складових елементів зубощелепного апарату та аналіз її вікової динаміки.

Уперше з допомогою атомно-емісійного спектрального аналізу проведено
детальне вивчення мінерального складу всіх частин зубощелепного апарату
(кісткової тканини щелеп, молочних і постійних зубів та їх зачатків) в
їх структурній єдності. Отримано дані про закономірності розподілу
мінеральних елементів між складовими частинами зубощелепного апарату на
різних етапах його розвитку та встановлено його вікову динаміку.

Уперше проведено математичний аналіз процесів вікової динаміки щільності
та мінерального складу кісткової тканини щелеп, зубних зачатків і
твердих тканин зубів. Уперше встановлено наявність залежності між
щільністю досліджуваних тканин та вмістом в них ряду мінеральних
елементів.

Практичне значення отриманих результатів З використанням променевих
методів обстеження – дентальної рентгенографії, радіовізіографії та
комп’ютерної томографії, а також розроблених пристроїв для фіксації
черепа, на які отримано деклараційні патенти України, одержано об’ємну
характеристику структур зубощелепного апарату. Це дає можливість
адекватно оцінити стан цього апарату у дітей різного віку та уточнити
терміни періодів його становлення, терміни формування, мінералізації і
прорізування молочних і постійних зубів, формування їх коренів,
резорбції коренів зубів молочної генерації, а також почерговості виходу
зубів в ротову порожнину. Встановлено частоту відхилень термінів усіх
перелічених процесів від середньостатистичної норми.

Зібраний матеріал став основою для видання атласа рентгенограм “Розвиток
зубощелепного апарату в рентгенівському зображенні”, що впроваджений у
навчальний процес на кафедрах морфологічного профілю Львівського
національного медичного університету ім. Данила Галицького,
Ужгородського національного університету, Кримського державного
медичного університету ім. С.І.Георгієвського, в лекційний курс та
практичні заняття для студентів стоматологічного факультету.

Запропоновано спосіб виготовлення шліфів, що може бути використаний для
вивчення не лише твердих тканин зубів, а й кісткової тканини, на який
отримано посвідчення про раціоналізаторську пропозицію.

Розширені та уточнені відомості щодо термінів формування, прорізування,
зміни зубів, варіантів заміни молочних зубів на постійні потрібні в
сучасній клініці стоматології дитячого віку для розробки профілактичних
заходів.

Встановлення залежності між щільністю кісткової тканини щелеп та твердих
тканин зубів і вмістом в них мінеральних елементів має суттєве практичне
значення і ці дані можуть бути використаними в клініці дитячої та
терапевтичної стоматології, оскільки дають змогу при встановленні
тенденції до значної зміни щільності обстежуваних об’єктів ще на
доклінічних етапах прогнозувати та своєчасно діагностувати можливу
патологію, зумовлену порушеннями мінерального складу і попередити її
розвиток.

Запропонований спосіб вимірювання щільності тканин анатомічних
препаратів, на який отримано деклараційний патент України на винахід,
може бути використаний для дослідження щільності як твердих, так і
м’яких тканин людського організму.

Встановлення закономірностей розподілу мінеральних елементів між
складовими частинами зубощелепного апарату в різні вікові періоди
доцільне для застосування в практиці педіатрії та дитячої стоматології,
оскільки дозволить розробити збалансовані, повноцінні та збагачені
мікроелементами профілактично-лікувальні харчові раціони для дітей та
підлітків кожної вікової групи до завершення формування постійного
прикусу.

Результати аналізу літератури, проведеного за темою роботи, а також
власних досліджень з використанням променевих, гістологічних та хімічних
методів стали основою написання розділу довідника “Стоматологія.
Симптоми, синдроми, епонімні хвороби, термінологія”, та лекцій “Загальна
остеологія. Будова і розвиток скелету. Розвиток і вікові особливості
черепа” і “Функціональна анатомія органів ротової порожнини. Будова,
розвиток. Вади розвитку” для студентів стоматологічного факультету, що
впроваджені у навчальний процес на кафедрах анатомії, хірургічної
стоматології та дитячої стоматології Львівського національного медичного
університету імені Данила Галицького, розділу “Анатомія та фізіологія
щелепно-лицевої ділянки в різні вікові періоди” в навчальному посібнику
для студентів медичних навчальних закладів III-IV рівнів акредитації
“Безпека та ефективність місцевої анестезії в стоматології дитячого
віку”.

Матеріали дисертаційної роботи впроваджені в навчальний процес на
кафедрах нормальної анатомії, топографічної анатомії, гістології,
променевої діагностики та на профільних стоматологічних кафедрах ряду
медичних вузів України, що підтверджено актами впровадження.

Особистий внесок здобувача Ідеї і розробки, що використані у дисертації,
належать здобувачу. Автором особисто проведено аналіз проблеми,
визначений об’єкт, мета і завдання дослідження. Збір матеріалу,
морфологічні та хімічні дослідження проведені здобувачем особисто.
Математична обробка цифрових даних, написання розділів дисертації,
публікацій за темою дослідження автором виконані самостійно. Ідея
визначення залежності між динамікою щільності та мінерального складу
окремих складових елементів зубощелепного апарату, розробка
морфологічного обґрунтування даного методу теж належить здобувачу.

Здобувач щиро вдячна за велику консультативну допомогу науковому
консультанту професору Бобрику Івану Івановичу, а також за технічну
допомогу співавторів окремих наукових праць. Здобувач також висловлює
вдячність колективу кафедри нормальної анатомії Національного медичного
університету ім. О.О.Богомольця за надану можливість використати у
роботі музейні експонати з колекції професора Беца В.О., колективу
.клініки “Перфект-Дент” та особисто п. Мирославі та п. Володимиру
Дрогомирецьким, а також д-ру Л. Василіву, д-ру Р. Лозинському та д-ру Ю.
Миляну за допомогу, надану при виконанні променевих досліджень;
колективу науково-дослідного інституту геології та геохімії горючих
копалин НАН України та особисто п. М.Спрінському за допомогу у виконанні
біохімічних досліджень та колективу лабораторії “Біоптат” і особисто п.
Ю.Бісяріну за допомогу при заборі патологоанатомічного матеріалу та
виконанні гістологічних досліджень.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень оприлюднено на:
ІV Міжнародному конгресі інтегративної антропології, м. Москва, 2000 р.;
ІІІ Національному Конгресі анатомів, гістологів, ембріологів та
топографоанатомів України м. Київ, 2002 р.; ІХ Конгресі Світової
Федерації Українських лікарських товариств м. Луганськ, 2002 р.; VІІ
з’їзді Всеукраїнського лікарського товариства м. Тернопіль, 2003 р.;
міжнародному конгресі “Розвиток в морфологічних, експериментальних та
клінічних дослідженнях положень вчення В.М. Шевкуненка про індивідуальну
мінливість будови тіла людини” м. Полтава, 2003 р.; науково-практичній
конференції “Актуальні питання клінічної медицини та післядипломної
освіти” м. Ялта, 2004 р.; VІ міжнародній науково-практичній конференції
морфологів України, присвяченій проблемам функціональної анатомії, м.
Львів, 2004 р.; V Міжнародному конгресі інтегративної антропології м.
Вінниця, 2004 р.; Національних Пироговських читаннях м. Вінниця, 2004
р.; Х Конгресі Світової Федерації Українських лікарських товариств м.
Чернівці, 2004 р.; Всеукраїнській науковій конференції “Актуальні
питання клінічної анатомії та оперативної хірургії” м. Чернівці, 2004
р.; симпозіумі “Біологія опорно-рухового апарату” (морфо-функціональні
та клінічно-прикладні аспекти) м. Ялта, 2004 р.; Всеросійській науковій
конференції з міжнародною участю, присвяченій 100-річчю з дня народження
М.Г.Привеса, м. Санкт-Петербург, 2004 р.

Публікації. Результати дисертації опубліковано у 40 роботах, із них у
фахових наукових виданнях, ліцензованих ВАК України – 24 статті, з яких
21 самостійна, а також у збірниках наукових праць, матеріалах і тезах
конференцій. За результатами дисертації видано атлас, написано розділи
до навчального посібника та довідника, отримано 3 деклараційні патенти
на винахід.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена українською
мовою на 325 сторінках машинопису. Основний текст займає 250 сторінок.
Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, розділу “Матеріали
і методи дослідження”, розділу власних досліджень, який складається з
шести підрозділів, розділу аналізу і узагальнення результатів
дослідження, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних
джерел. Робота ілюстрована 115 рисунками, у тому числі 18
рентгенограмами та радіовізіограмами, 12 томограмами, 17
мікрофотограмами, 47 діаграмами, 16 гістограмами, а також 14 таблицями.
Список використаних джерел включає 342 найменування, з яких кирилицею –
187, латиницею – 155.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Проведено 715 досліджень, обєктами яких
стали 135 плодів людини (від 9 тижнів внутрішньоутробного розвитку),
500 дітей різного віку та 80 підлітків, віком до 15 років. Матеріал
дослідження представлений черепами плодів людини, дітей різного віку та
підлітків, рентгенівськими, радіовізіографічними знімками та
комп’ютерними томограмами щелепно-лицевої ділянки плодів, дітей та
підлітків, гістопрепаратами щелепно-лицевої ділянки плодів, інтактними
молочними та постійними зубами і їх зачатками різного ступеня
сформованості, шліфами молочних та постійних зубів. Характеристика
матеріалу наведена у таблиці 1.

Матеріал для дослідження розвитку щелеп та зубів людини в пренатальному
періоді був отриманий в Львівському обласному патологоанатомічному бюро,
куди надходив з акушерських та гінекологічних відділень клінічних
лікарень м. Львова.

Вік плодів встановлювали за результатами анамнезу,
гінекологічно-акушерського огляду пацієнтки при її поступленні в
лікарню, і уточнювали шляхом проведення вимірів тім’яно-п’яткової та
тім’яно-куприкової довжини, що співставлялися з даними таблиць
Б.М.Петена.

Кістковий матеріал – черепи та щелепи плодів, новонароджених, дітей
різного віку та підлітків використано з фондів кафедри нормальної
анатомії, а також музею анатомії людини Львівського національного
медичного університету ім. Данила Галицького та колекції професора Беца
В.О. музею кафедри нормальної анатомії Національного медичного
університету ім. О.О.Богомольця (м. Київ).

Рентгенівські та радіовізіографічні знімки щелепно-лицевої ділянки дітей
різного віку та підлітків отримано із стоматологічних клінік м. Львова;
рентгенівські та радіовізіографічні знімки щелепно-лицевої ділянки
плодів та новонароджених одержано в результаті проведення рентгенівської
та радіовізіографічної зйомки патологоанатомічного матеріалу.

Комп’ютерні томограми щелепно-лицевої ділянки виконано на черепах
плодів, новонароджених, дітей різного віку та підлітків з фондів кафедри
нормальної анатомії, музею анатомії людини Львівського національного
медичного університету ім. Данила Галицького та музею кафедри нормальної
анатомії Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця (м.
Київ).

Таблиця 1

ХАРАКТЕРИСТИКА МАТЕРІАЛУ ДОСЛІДЖЕННЯ

Дослідження щелеп, зубних

зачатків та зубів Кількість

об’єктів

досліджень

(n) Рентгено-

графічне досліджен-

ня (n) Комп’ю-

терна томо-графія (n) Радіовізіо-

графічне

досліджен-

ня (n) Гістоло-

гічне до-

сліджен-ня (n) Атомно-

емісійний

спектраль-

ний

аналіз (n)

1 2 3 4 5 6 7

Пренатальний період розвитку

(плоди людини)

9-16 тижнів

5

5

17-24 тижнів

40

10

5

10

5

10

25-32 тижнів

45

10

5

10

10

10

33-39 тижнів

45

10

5

10

10

10

Період формування молочного прикусу і сформованого молочного прикусу

(діти) до 6 місяців

35

10

5

10

10

6-12 місяців

50

10

5

10

10

15

1-2 років

80

25

5

25

10

15

3-4 років

85

25

5

25

10

20

Період змінного прикусу і формування постійного прикусу

(діти і підлітки) 5-6 років

85

25

5

25

10

20

7-9 років

85

25

5

25

10

20

10-13 років

80

25

5

25

10

15

14-15 років

80

25

5

25

10

15

Всього 715 200 55 200 100 160

Інтактні молочні та постійні зуби і зубні зачатки дітей різного віку та
підлітків без органічної патології, видалені за ортодонтичними показами
та в результаті травм отримано в стоматологічних клініках м. Львова.

При виконанні роботи використовувались наступні методи дослідження:

рентгенологічне дослідження щелепно-лицевої ділянки;

комп’ютерна томографія щелепно-лицевої ділянки;

радіовізіографічне дослідження щелепно-лицевої ділянки;

гістологічне дослідження щелеп і зубних зачатків плодів людини;

дослідження шліфів молочних та постійних зубів;

атомно-емісійний спектральний аналіз мінерального складу кісткової
тканини щелеп, зубних зачатків та зубів;

статистична обробка та математичний аналіз одержаних результатів.

Здобувачем були запропоновані пристрої для фіксації черепа при
проведенні рентгенологічного та томографічного дослідження особливостей
структури зубощелепної ділянки у плодів та дітей, спосіб вимірювання
щільності тканин анатомічних препаратів, на які отримано деклараційні
патенти України на винахід та спосіб виготовлення шліфів зубів, на який
отримано посвідчення про раціоналізаторську пропозицію.

Для вивчення особливостей та закономірностей вікової перебудови
зубощелепного апарату в пренатальному та постнатальному періодах його
становлення, для уточнення термінів формування та мінералізації зубних
зачатків, прорізування зубів та формування їх коренів, резорбції коренів
молочних зубів та зміни зубів проведено рентгенологічне дослідження
щелепно-лицевої ділянки плодів, дітей та підлітків віком до 15 років.

Виконання зовнішньоротових знімків у лобовій, стріловій, косих та
напіваксіальних проекціях проводилось апаратом РУМ-20 при номінальній
робочій напрузі на трубці 40 кV, номінальному анодному струмі 60 mА. Час
експозиції – 0,06 сек., висота зйомки 20 см.

Внутрішньоротова дентальна зйомка виконувалась апаратом для дентальної
рентгенографії ЭКСПЛОР – Х 70, а ортопантомографічну зйомку проводили
апаратом ORTHOPHOS 3 DS з комп’ютерним забезпеченням.

Рентгенівські знімки виконувались на плівці “Кровлекс ” з використанням
підсилюючого екрана ЕУІ-4.

Комп’ютерна томографія щелепно-лицевої ділянки черепів плодів,
новонароджених, дітей різного віку та підлітків проводилась з метою
встановлення типових особливостей та закономірностей просторової
організації та перебудови структур зубощелепного апарату в процесі його
становлення, тобто при формуванні та мінералізації зубних зачатків,
прорізуванні зубів та формуванні їх коренів, резорбції коренів молочних
зубів та зміні зубів.

Комп’ютерне томографічне дослідження виконане апаратом PHILIPS TOMOSCAN
CX при номінальній робочій напрузі 120 кV, номінальному анодному струмі
150 mА. Тривалість скану – 4,5 сек, товщина зрізу – 2 – 5 мм, крок
сканування – 2 – 5 мм. Сканування здійснювалось в аксіальній та
напіваксіальній проекціях від підорбітального краю верхньої щелепи до
нижнього краю нижньої щелепи.

Для радіовізіографічного дослідження зубощелепного апарату, яке
дозволило визначити ступінь щільності його складових частин та
прослідкувати її вікову динаміку використано апарат для проведення
дентального радіовізіографічного обстеження фірми SIEMENS з програмним
забезпеченням TROPHY RADIOLOGY.

Застосування програми для виміру щільності твердих тканин давало
можливість визначити щільність кісткової тканини верхньої та нижньої
щелеп в ділянках тіл, коміркових відростків, міжзубних перегородок, а
також щільність тканин зубних зачатків і зубів різних груп та генерацій.
За одиницю виміру щільності тканин брали умовну одиницю сірості (УОС).
Вимірювання щільності кісткової тканини тіл, коміркових відростків та
міжзубних перегородок на кожній щелепі проводилося паралельно в ділянках
кількох зубощелепних сегментів, в тому числі в зонах сегментів, у яких в
даному віковому проміжку мали місце прорізування або зміна зубів.

Гістологічне вивчення складових елементів зубощелепного апарату протягом
пренатального періоду розвитку проводилось для виявлення рівня
сформованості та структурних особливостей кісткової тканини щелеп та
твердих тканин зубних зачатків на різних термінах їх формування та
визначення залежності вікової динаміки щільності досліджуваних тканин
від їх структурної перебудови. Для гістологічного дослідження у плодів
від 9-ти тижнів внутрішньоутробного розвитку та новонароджених забирали
фрагменти різних ділянок верхньої та нижньої щелеп з зубними зачатками.
Фіксацію матеріалу проводили в 10% нейтральному розчині формаліну.
Декальцинація мінералізованих тканин здійснювалась 8% розчином азотної
кислоти. Зрізи здійснювались на санному мікротомі МС-2 у стріловій,
горизонтальній, лобовій та косих площинах. Зрізи фарбували
гематоксиліном і еозином.

Шліфи молочних та постійних зубів різного ступеня сформованості
вивчались та порівнювались з метою виявлення структурних особливостей
твердих тканин зубів кожної генерації, які можуть бути визначальними для
характеристики властивостей досліджуваних тканин, зокрема – їх
щільності.

Для отримання шліфів зуб розпилювали за допомогою ортопедичного диска на
дві частини Поверхня розпилу шліфувалась абразивними дисками різної
зернистості (діаметр зерна поступово знижувався) до максимальної
гладкості і фіксувалась на предметне скельце. Частину зуба, що виступала
над скельцем обережно зішліфовували широкими абразивними дисками,
постійно орошуючи за допомогою спринцівки із стоматологічним
наконечником. Готовий шліф накривали покривним скельцем.

Шліфи зубів і гістологічні препарати вивчали та фотографували під
мікроскопом МБИ-1 при збільшеннях 5 х: окуляр 5, об’єктив 0; 10 х:
окуляр 10, об’єктив 0; 40 х: окуляр 5, об’єктив 8; 80 х: окуляр 10,
об’єктив 8; 100 х: окуляр 5, об’єктив 20; 200 х: окуляр 10, об’єктив
20; 400 х: окуляр 10, об’єктив 40.

Для збереження цілості твердих тканин зубів, зокрема – емалі, яка має
високий ступінь крихкості і тому при обробці абразивними дисками часто
вкривається тріщинами, фрагменти її відколюються, що значно погіршує
якість та інформативність шліфів, автором розроблено удосконалену
методику виготовлення шліфів, на яку одержано свідоцтво на
раціоналізаторську пропозицію. Згідно запропонованої методики перед
розпилом зуб вкривають шаром стоматологічної пластмаси “Протакрил” на
5-7 мм товщини. Після застигання пластмаси її разом із зубом розпилюють
і отримують дві половини зуба у протакрилових “футлярах”. Далі
шліфування проводять за загальноприйнятою методикою, проте шар
протакрилу не дозволяє сколюватись периферичним часткам емалі. Виконання
тонких шліфів за цією методикою забезпечує збереження цілості всіх
тканин зубів, уникнувши виникнення тріщин та зламів.

За допомогою атомно-емісійного спектрального аналізу (атомно-емісійної
спектроскопії) вивчався вміст 4-х макроелементів: кальцію (Са), натрію
(Na) магнію (Mg) та фосфору (Р), а також 17-ти мікроелементів: стронцію
(Sr), кремнію (Si), заліза (Fe), міді (Cu), срібла (Ag), молібдену (Mo),
марганцю (Mn), барію (Ba), олова (Sn), фтору (F), алюмінію (Al), ванадію
(V), нікелю (Ni), хрому (Cr), лантану (La), свинцю (Pb), цинку (Zn) в
твердих тканинах зубних зачатків та зубів і в кістковій тканині щелеп на
різних етапах розвитку. Дослідження виконувалось з використанням
генератора дуги ИВС-28 та спектрографа СТЭ-1 з фотографічною реєстрацією
спектрів, що дозволяє визначати мікрокількості елементів.

Атомізація зразка здійснювалась в електричній дузі при температурі ~
4000о К, що виникає між графітовими електродами. Пробу поміщали в
заглиблення одного з електродів; протиелектрод містив конусоподібний
стрижень. Для разового аналізу використовували 10 – 30 мг проби. Для
підготовки проби проводили попереднє прожарювання та озолювання
досліджуваного об‘єкта. Реєстрація спектрів здійснювалась фотографічно.
Для визначення кількісного складу елементів на фотопластинці 2-3- кратно
реєстрували спектр аналізованого зразка, а також спектри не менше 3-х
еталонів (стандартних зразків), що за складом близькі до аналізованого.
За довжиною хвиль ліній в спектрі проби, які належать до відповідних
елементів, користуючись таблицями спектральних ліній, визначали
наявність в пробі даних елементів.

Кількісні параметри величин отримували шляхом використання
характеристичних ліній атомів та вимірювання мікрофотометром їх
відносної інтенсивності – різниці між інтенсивностями ліній порівняння і
визначуваного елемента. Концентрацію макро- та мікроелементів в пробах
вказували в мкг/г. Похибка аналізу є меншою 8-10% при концентраціях
0,001% і вище; при нижчій присутності домішок відносна похибка не
перевищує 15%.

Забір кісткової тканини однієї вікової групи проводився на обох щелепах
з ділянок різних зубощелепних сегментів, в тому числі – з сегментів, в
яких протягом даного вікового проміжку відбувалось прорізування або
зміна зубів.

Усі числові величини, що отримані в процесі виконання дисертаційної
роботи базувались на 5-10 паралельних визначеннях і оброблялись
статистично. Варіаційно-статистичне опрацювання результатів визначення
щільності кісткової тканини щелеп та твердих тканин зубних зачатків і
зубів методом радіовізіографії, а також кількісного вмісту макро- і
мікроелементів в твердих тканинах зубощелепної системи шляхом
атомно-емісійного спектрального аналізу проведено на персональному
комп’ютері за загальноприйнятими методами з використанням стандартних
статистичних функцій електронних таблиць Excel та за допомогою пакету
прикладних програм для статистичного аналізу даних медико-біологічних
обстежень “Instat” (GraphPad Software Ins.,1993). При цьому отримано
результати у вигляді середнього значення досліджуваного параметра (М),
стандартного відхилення (m), парного критерія Стьюдента або показника
достовірності (t) та рівня імовірності (р).

Отже, проведений аналіз використаного матеріалу за допомогою адекватних
комплексних методів дослідження дозволив вивчити морфологічно-біохімічні
особливості складових частин зубощелепного апарату в їх
структурно-функціональній єдності на різних етапах його формування і
отримати статистично достовірні дані.

Результати дослідження. Застосування комплексу променевих методів
дослідження дало змогу дослідити та вивчити типові закономірності
структурної перебудови зубощелепного апарату в процесі його розвитку та
провести уточнення вікових термінів основних періодів його становлення.

Нами було встановлено, що вперше суцільний кістковий контур
щелепно-лицевої ділянки з контурованими фолікулами зубних зачатків
рентгенологічно визначається у плодів 17 тижнів внутрішньоутробного
розвитку. В цей же період в ділянці закладки нижніх присередніх різців
вперше виявляються ознаки мінералізації зубних зачатків. Ці дані
дозволяють стверджувати, що за останні чотири десятиліття відбулося
значне “омолодження” процесу формування кісткового контуру щелеп,
оскільки за даними Фрейдина, дослідження якого проводились у 1967 році,
вперше суцільний кістковий контур верхньої щелепи утворювався на 21,5
тижні внутрішньоутробного розвитку.

Аналіз рентгенограм щелепно-лицевої ділянки плодів більш пізніх термінів
пренатального розвитку, а також дітей різного віку та підлітків дав
змогу визначити терміни початку мінералізації зачатків зубів обох
генерацій, їх прорізування в ротову порожнину та зміни зубів, а також
тривалість мінералізації, формування коренів і резорбції коренів
молочних зубів і таким чином встановити, що період молочного прикусу
триває до моменту прорізування першого постійного зуба у 5-річному віці
(табл. 2) – від цього моменту бере початок період змінного прикусу, що
триває до втрати останнього молочного зуба у віці 11-12 років.

Таблиця 2.

Терміни розвитку молочних зубів

Щелепа Зуб Початок мінералізації

коронки (місяці

пренатального розвитку) Прорізування в

ротову порожнину

(місяці) Закінчення

формування

коренів (роки) Початок

резорбції

коренів (роки)

Нижня 1

4

6

1,5

4

2

4

11 – 12

2,5

5

3

5

18 – 19

4

8

4

5

14 – 15

4

7

5

6

22 – 24

4

8

Верхня 1

4,5

7- 8

1,5

4-4,5

2

4,5

10 – 11

2,5

5-5,5

3

5

18 – 20

5

8

4

5

15 – 16

4

7-7,5

5

7

23 – 24

4

8

Період формування постійного прикусу морфологічно завершується з
прорізуванням третіх великих кутніх зубів, терміни прорізування яких є
індивідуальними, припадають, як правило, на юнацький або зрілий вік і не
зумовлюють значної перебудови структур зубощелепної ділянки. Тому
завершення основного етапу формування постійного прикусу визначається
завершенням формування коренів других великих кутніх зубів у 15-річному
віці (табл.3).

Таблиця 3.

Терміни розвитку постійних зубів

Щелепа Зуб Початок мінералізації коронки Прорізування

Початок

прорізуванн (роки)

Вихід в ротову

порожнин (роки)

Закінчення

формування

коренів (роки)

Нижня 1

3-4 міс

5,5-6

6-6,5

8,5-9

2

4-6 міс

6,5-7

7-7,5

10

3

4-5 міс

9-10

10-10,5

12,5-13

4

1,5-2 роки

8,5-9

9-9,5

12

5

2-2,5 роки

11-11,5

11,5-12

13,5-14

6

При народженні

4,5-5

5-5,5

8

7

2,5-3 роки

11-12

12-13

15

8

7-… років

14-15…

Верхня 1

3-4 міс

6-6,5

6,5-7

9

2

6-12 міс

7-7,5

7,5-8

10

3

4-5 міс

10-10,5

10,5-11

13

4

1,5-2 роки

8-9

9-10

13

5

2-2,5 роки

10,5-11

11-12

13-14

6

При народженні

5-5,5

5,5-6

8

7

2,5-3 роки

11,5-12

12,5-13

15

8

7-… років

14-15…

Встановлені терміни є характерними для кожної групи зубів, проте часові
відхилення перелічених процесів і для молочних і для постійних зубів
трапляються в 10-40% випадків як у вигляді випередження, так і у вигляді
затримки.

Паралельно проведений аналіз структурної перебудови зубощелепної ділянки
в період змінного прикусу дозволив встановити, що заміна зубів в цей
період відбувається внаслідок комбінації резорбції коренів молочних
зубів та резорбції кісткової пластинки, що відокремлює зачаток
постійного зуба від його молочного попередника. Процеси резорбції
кісткової пластинки та коренів молочних зубів можуть відбуватись
синхронно або неодночасно, в результаті чого можливі три фізіологічні
варіанти прорізування постійних зубів:

з синхронним перебігом резорбції кісткової пластинки зубної комірки та
коренів молочного зуба;

з затримкою резорбції коренів молочного зуба;

з затримкою резорбції кісткової пластинки.

Усі три варіанти можуть спостерігатись у однієї дитини при прорізуванні
різних зубів. При фізіологічній зміні зубів часовий проміжок між
завершенням резорбції коренів молочних зубів та кісткової пластинки є
нетривалим, затримку одного з процесів можна діагностувати лише
рентгенологічно. Тривала затримка резорбції кісткової пластинки зубної
комірки чи коренів молочних зубів може стати причиною розвитку аномалій
прорізування зубів і їх ретенції.

Проведене комп’ютерне томографічне дослідження дозволило об’ємно
відтворити структурні особливості досліджуваної ділянки на різних етапах
розвитку.

Зокрема нами було встановлено, що протягом пренатального періоду
розвитку більш інтенсивна мінералізація тіл та коміркових відростків
щелеп спостерігається зі сторони власне ротової порожнини, тоді як
мінералізація зубних зачатків переважає зі сторони передсінка.

Після прорізування зубів в ротову порожнину в період формування їх
коренів відзначаємо значно вищий рівень мінералізації стінок коренів зі
сторони власне ротової порожнини.

Комп’ютерна томографія дозволяє також встановити співвідношення зачатків
постійних зубів з їх молочними попередниками в період молочного та
змінного прикусів. Оскільки, як бачимо на томограмах, зубні зачатки на
ранніх етапах розвитку розміщені з орального боку коміркового відростка,
переміщення їх в процесі прорізування відбувається не тільки в напрямі
гребеня коміркового відростка, але й у вестибулярному напрямі, тобто рух
зубного зачатка в товщі щелепи є не площинним, а просторовим.

Томографічне дослідження дозволяє також визначити положення коренів
зубів та міжкоміркових і міжкореневих перегородок та їх співвідношення
між собою і з оточуючими тканинами.

Застосування дентальної радіовізіографії, як якісно нового методу
променевої діагностики, дозволило окрім вивчення особливостей будови
щелепно-лицевої ділянки, визначити структурні характеристики об’єктів
дослідження, зокрема – щільність окремих тканин.

Нами було встановлено, що вікова динаміка щільності твердих тканин
різних складових частин зубощелепного апарату протягом досліджуваного
періоду є різною і характерною для кожного окремого об’єкта:

протягом пренатального періоду розвитку щільність зачатків зубів обох
генерацій на обох щелепах є значно нижчою, ніж щільність кісткової
тканини щелеп;

в період молочного прикусу щільність кісткової тканини щелеп та твердих
тканин молочних зубів є значно вища, ніж щільність зубних зачатків;

в період змінного прикусу та формування постійного прикусу щільність
твердих тканин постійних зубів суттєво перевищує щільність інших
складових елементів зубощелепного апарату.

Показники щільності кісткової тканини коміркових відростків на обох
щелепах значно знижуються при прорізуванні та зміні зубів.

У період як молочного, так і змінного прикусу щільність зубів, що вже
прорізались, значно перевищує щільність зубних зачатків.

Для зубів обох генерацій протягом усього досліджуваного періоду
щільність коронок значно перевищує щільність коренів зубів.

Щільність твердих тканин кореня перебуває в залежності від ступеня його
сформованості і є максимальною в період стабілізації. Ступінь
сформованості та щільність твердих тканин коренів зубів значною мірою
визначають величину середнього показника щільності твердих тканин зубів
в цілому.

U

ph

$

O

$

O

$

O

dh1$]„?a$

*

??????*

,

.

0

2

4

6

8

P

R

?

??????????????‚

?

O

U

O

O

O

O

O

$

O

O

O

$

O

O

O??

O??

$

O

$

O

O

$

O

O

-

-

O

O

??????рації, одне з чільних місць серед яких, на наш погляд, посідають
структурні особливості твердих тканин молочних та постійних зубів.

Для встановлення типових структурних особливостей твердих тканин зубів
обох генерацій нами було проведено вивчення їх шліфів, в результаті
якого ми констатували, що структура твердих тканин молочних та постійних
зубів різниться низкою ознак, які є характерними лише для зубів даної
генерації.

Від емалево-дентинної границі у зубів обох генерацій беруть початок
емалеві пучки, які у постійних зубів чітко контуровані і зосереджені в
ділянках борозен та шийки, іноді – на вістрях жувальних горбиків. В
емалі молочних зубів слабо виражені нечіткі емалеві пучки виявляються
вздовж усієї емалево-дентинної границі. Поверхня дентину вздовж
емалево-дентинного з’єднання у молочних зубів часто є горбистою, випини
дентину зумовлюють нерівномірність товщини емалі. На різальних краях у
молочних різців та ікол і на вістрях жувальних горбів у молочних великих
кутніх зубів часто спостерігається стирання емалі, що може мати різний
ступінь вираженості і поширюватись на плащовий дентин. У товщі емалі
молочних зубів, паралельно до зовнішнього контура коронки проходить
добре виражена темна смуга неонатальної лінії.

Значно різниться структура дентину молочних та постійних зубів.
Звапнування дентину у зубів обох генерацій відбувається нерівномірно. У
молочних зубів розміри зон інтерглобулярного дентину і їх кількість є
значно більшими, ніж у постійних зубів і становлять 12-16 зон в полі
зору. В дентині постійних зубів ділянки інтерглобулярного дентину
зосереджені в основному вздовж межі дентину з цементом та біля
емалево-дентинної границі. В глибоких шарах дентину кількість зон
інтерглобулярного дентину є значно меншою, ніж в аналогічних ділянках
молочних зубів і становить 3-5 в полі зору. Кількість та структура
цементу в коренях зубів обох генерацій залежить від ступеня
сформованості кореня. Проте слід відзначити, що у молочних зубів, які
перебувають в стадії стабілізації, ділянки клітинного цементу практично
не спостерігаються, а у постійних зубів клітинний цемент в значних
кількостях виявляється в приверхівкових ділянках та в зонах розгалуження
коренів багатокореневих зубів.

Отже, структурні особливості твердих тканин молочних та постійних зубів
значною мірою впливають на показники їх щільності і певною мірою
зумовлюють різницю щільності досліджуваних тканин зубів різних
генерацій.

З метою встановлення впливу структурної перебудови твердих тканин
зубощелепного апарату в пренатальному періоді розвитку на динаміку їх
щільності нами було проведено гістологічне дослідження фрагментів обох
щелеп у різні терміни розвитку плода. Зрізи щелеп, виконані в стріловій
площині, дозволили також визначити взаємне положення кісткової тканини
щелеп, зачатків молочних зубів, що перебувають на різних ступенях
сформованості, та зачатків постійних зубів, розміщених позаду зачатків
своїх молочних попередників

Вивчення гістологічних препаратів підтвердило, що формування кісткової
тканини щелеп відбувається поступово, протягом всього досліджуваного
періоду.

Кісткова тканина щелеп у плодів 17-24 тижнів внутрішньоутробного
розвитку представлена ділянками губчастої кістки різного ступеня
сформованості з неоднорідними за формою та розмірами кістковими балками
та міжбалковими просторами, оточеними по периферії зонами хрящової
тканини.

У плодів 25-32 тижнів кісткова тканина щелеп представлена сформованими
кістковими балками, частина з яких лежить окремо, частина, з’єднуючись
мостиками, формує губчасту кістку, оточену по периферії острівцями
хрящової тканини.

Кісткова тканина щелеп плодів 33-39 тижнів внутрішньоутробного розвитку
та новонароджених представлена неоднорідними за формою та розмірами
кістковими балками з острівцями гемопоезу в міжбалкових просторах.
Кісткові балки, серед яких переважають великі за розмірами, формують
губчасту кістку звичайної будови.

Структура ж зачатків молочних зубів протягом досліджуваного періоду
змінюється мало. Вже у плодів 17 тижнів до складу зубних зачатків
входять три компоненти – зубний мішечок, зубний сосочок та емалевий
орган. На більш пізніх етапах розвитку зубні зачатки є повністю
сформованими і мають ознаки звапніння емалі та дентину різного ступеня
вираженості.

Таким чином, і структурна перебудова твердих тканин зубощелепного
апарату, і наявність та склад їх мінерального компонента є тими
чинниками, що зумовлюють динаміку щільності досліджуваних тканин на
різних етапах пренатального розвитку.

За допомогою атомно-емісійного спектрального аналізу нами визначено
вміст у досліджуваних тканинах 4 макро- та 17 мікроелементів. У
результаті проведених вимірів було встановлено, що всі 21 мінеральний
елемент присутні в об’єктах дослідження в кількостях, можливих для
визначення.

Протягом пренатального періоду розвитку вміст мінеральних елементів в
кістковій тканині щелеп статистично достовірно перевищує їх кількість в
твердих тканинах зачатків молочних та постійних зубів (виняток становить
фосфор, вміст якого протягом всього досліджуваного періоду переважає в
зубних зачатках) (табл. 4).

Після народження дитини різко змінюється мінеральний склад зачатків
молочних та постійних зубів за рахунок кількісного (для зачатків
молочних зубів) і кількісно-якісного (для зачатків постійних зубів)
збагачення макро- та мікроелементами. Динаміка мінеральних елементів у
твердих тканинах зубощелепного апарату протягом наступних періодів його
розвитку є відмінною і характерною як для кожного окремого мінерального
елемента, так і для кожної з досліджуваних тканин (див. табл. 4).

Мінеральний склад кісткової тканини є більш стабільним у порівнянні з
мінеральним складом зубних зачатків та зубів, для яких характерні значні
та різкі коливання.

Аналіз питомого складу мінерального компонента досліджуваних тканин
дозволив встановити, що вікова динаміка питомих часток макро- та
мікроелементів у складі мінерального компонента твердих тканин
зубощелепного апарату на різних етапах його становлення різниться від
динаміки їх абсолютних показників. У складі мінерального компонента всіх
досліджуваних елементів зубощелепного апарату протягом всіх періодів
розвитку встановлено наявність стійкого співвідношення між мінеральними
макроелементами, що входять до їх складу – найбільшою є питома частка
кальцію, значно меншою – фосфору, і лише динаміка співвідношення питомих
часток магнію та натрію є характерною для кожного об’єкта дослідження
зокрема.

Співвідношення та якісний склад питомих часток мікроелементів кісткової
тканини щелеп є значно стабільнішими у порівнянні з твердими тканинами
зубів обох генерацій та їх зачатків.

Таблиця 4.

Розподіл макро- і мікроелементів між складовими частинами зубощелепного
апарату протягом різних періодів його формування та їх вікова динаміка
(n = 30; M+m)

Мінеральні елементи Пренатальний період

розвитку

Формування молочного прикусу

та молочний прикус

Змінний прикус та формування постійного прикусу

Кістко-

ва тка-нина

Зачатки

молоч-

них зубів

Зачатки

постій-

них зубів

Кістко-

ва тка-

нина

Зачатки

молоч-

них зубів

Молоч-

ні зуби

Зачатки

постій-

них зубів

Кістко-

ва тка-

нина

Молоч-

ні зуби

Зачатки

постій-

них зубів

Постійні зуби

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Ca 179266+

4628 150574+

5232 132516+

1256 182550+

5453 227800+

10365 225466+

5740 225250+

6512 200875+

5585 187560+

13824 230150+

3675 225275+

7417

Na 4316+

712 1079+

62 862+

168 10340+

1002 970+

92 10933+

1316 16300+

1531 8463+

936 7460+

225 7858+

1060 7191+

1365

Mg 7730+

310 5206+

474 4620+

943 9625+

614 9320+

612 11233+

511 13050+

1212 8742+

1407 10960+

575 14722+

75 13375+

1424

P 46355+

7078 64266+

3364 56400+

4368 70785+

7532 65400+

2959 133080+

2696 127000+

12100 105835+

5259 125600+

7114 123245+

3910 123250+

5467

Sr 15,7+

1,2 1,47+

1,01 0 38,45+

4,82 43,01+

4,53 54,01+

10,65 19,01+

2,13 58,30+

3,60 33,6+

2,15 33,40+

4,98 45,65+

4,52

Si 38,67+

4,78 4,47+

1,23 2,1+

1,2 33,25+

3,48 40,1+

1,9 21,53+

3,24 27,01+

12,5 42,90+

5,64 29,12+

5,83 26,25+

3,32 28,10+

2,62

Fe 18,67+

7,61 2,93+

1,08 2,08+

1,24 71,5+

6,140 38,2+

3,610 29,73+

4,11 36,01+

15,20 36,75+

5,73 38,6+

5,6 37,60+

2,49 32,01+

2,46

Cu 1,34+

0,17 0,84+

0,12 0 1,39+

0,61 1,26+

0,16 1,17+

0,12 1,28+

0,15 1,41+

0,16 1,62+

0,38 1,62+

0,18 2,97+

0,64

Ag 1,22+

0,13 0,21+

0,08 0,22+

0,18 0,33+

0,09 0,7+

0,1 0,55+

0,08 0,16+

0,07 0,22+

0,06 1,01+

0,12 0,66+

0,14 0,70+

0,10

Mo 3,27+

0,46 0,07+

0,07 0 2,13+

0,44 0,4+

0,3 6,82+

3,18 0,2+

0,1 1,49+

0,34 20,18+

5,62 1,26+

0,29 1,20+

0,17

Mn 17,87+

1,53 0,50+

0,18 0 15,5+

1,30 8,52+

0,62 12,06+

0,95 12,01+

2,07 11,67+

1,39 9,43+

0,31 9,76+

0,62 10,22+

0,57

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Ba 45,4+

6,1 4,0+

1,1 1,9+

0,9 74,45+

8,61 21,4+

5,2 84,27+

5,14 92,01+

15,16 56,35+

3,99 37,15+

7,64 58,90+

7,15 56,65+

5,66

Sn 3,83+

0,59 0,19+

0,09 0 2,02+

0,56 0,7+

0,5 2,29+

0,57 0,6+

1,02 0,76+

0,31 2,21+

0,76 1,27+

0,28 1,87+

0,28

F 69,01+

18,42 6,4+

4,8 0,03+

0,03 72,01+

11,10 65,14+

30,72 135,47+

6,88 43,7+

29,3 52,01+

16,28 112,15+

14,32 75,6+

36,3 98,2+

22,7

Al 6,08+

2,11 2,89+

1,44 1,25+

0,62 14,92+

1,64 4,2+

2,6 13,27+

1,57 13,01+

2,46 8,25+

2,25 11,24+

3,49 14,4+

3,6 12,30+

2,26

V 3,09+

0,59 0,09+

0,07 0,02+

0,01 1,47+

0,52 0,06+

0,06 0,42+

0,13 4,9+

0,1 0,48+

0,10 1,48+

0,36 2,68+

1,69 4,25+

1,10

Ni 15,46+

4,86 4,54+

3,48 0,43+

0,18 12,88+

5,58 0,22+

0,14 2,19+

0,81 0,7+

1,1 5,71+

1,40 3,54+

0,82 1,93+

0,76 1,88+

0,26

Cr 0,83+

0,25 0,11+

0,08 0 1,48+

0,37 0,43+

0,22 0,77+

0,15 0,8+

0,4 0,38+

0,10 1,03+

0,11 2,25+

0,44 1,49+

0,27

La 29,07+

2,59 0,82+

0,36 0,16+

0,06 19,06+

1,90 22,6+

4,9 16,38+

1,31 29,01+

2,16 21,11+

1,39 29,15+

3,27 29,56+

5,58 36,71+

3,24

Pb 0,46+

0,16 0,49+

0,18 0 3,09+

0,87 0,64+

0,40 1,20+

0,26 2,9+

0,9 7,56+

1,79 1,76+

0,48 1,37+

0,24 1,75+

0,35

Zn 0,30+

0,15 3,47+

1,49 2,7+

1,3 2,45+

0,63 178,8+

121,8 49,33+

19,92 36,01+

22,16 2,28+

0,36 135,6+

112,8 22,05+

8,12 112,72+

68,27

P1? 0,05

Р2 ?0,05

P1 – показник вірогідності відмінності вмісту мінеральних елементів в
різних складових частинах зубощелепного апарату в межах одного вікового
проміжку.

Р2 – показник вірогідності відмінності вмісту мінеральних
елементів в межах кожної окремої складової частини зубощелепного апарату
в різні вікові періоди.

При проведенні атомно-емісійного спектрального аналізу хімічного складу
твердих тканин постійних зубів у жодній з досліджуваних вікових груп
нами не було виявлено слідів Zr, Cd, Bi, Sb, As, Be, Ga, Ge, Sc, Y, Yb,
Pt.

Заключним етапом нашої роботи було порівняння вікової динаміки щільності
досліджуваних тканин та вікової динаміки вмісту в них окремих
мінеральних елементів. Аналіз вікової динаміки показників щільності
складових компонентів зубощелепного апарату засвідчив, що щільність
кісткової тканини зростає в період молочного прикусу у порівнянні з
пренатальним періодом, після чого незначно знижується в період
формування постійного прикусу. Щільність тканин зачатків молочних зубів
має виражену позитивну динаміку, така ж позитивна динаміка щільності,
але менше виражена, характерна для зачатків постійних зубів. Щільність
тканин самих молочних зубів в період змінного прикусу має незначну
тенденцію до зниження у порівнянні з періодом молочного прикусу.

Порівняння динаміки щільності твердих тканин зубощелепного апарату та
динаміки вмісту в них макроелементів показало, що вміст магнію в
кістковій тканині щелеп, зачатках молочних зубів, в молочних зубах та
зачатках постійних зубів характеризується динамікою, подібною до
вікових коливань їх щільності.

Вміст кальцію змінюється подібно до щільності в молочних зубах і
зачатках зубів обох генерацій.

Кількість фосфору та натрію в твердих тканинах молочних зубів знижується
синхронно до щільності цих тканин. Синхронною також є вікова динаміка
щільності кісткової тканини щелеп та вмісту в ній натрію.

Аналіз динаміки вмісту мікроелементів в складових частинах зубощелепного
апарату дозволив встановити, що синхронно до щільності змінюється вміст:

алюмінію, барію та заліза в кістковій тканині щелеп;

алюмінію, стронцію, лантану, свинцю, хрому, барію, молібдену, міді,
заліза в зачатках молочних зубів;

алюмінію, стронцію, барію і марганцю в молочних зубах;

алюмінію, стронцію, лантану, хрому, нікелю, молібдену, міді і

заліза в зачатках постійних зубів.

Знання закономірностей вікової динаміки щільності та мінерального складу
твердих тканин зубощелепного апарату і наявність виявленої синхронності
цих процесів дозволяє стверджувати, що зміна щільності досліджуваних
тканин є свідченням зміни вмісту в них окремих мінеральних елементів. На
нашу думку, це положення може бути основою для розробки нових методик
ранньої діагностики патологічних уражень твердих тканин зубощелепного
апарату ще на доклінічних етапах їх розвитку та способів їх
профілактики, шляхом корекції мінерального складу ураженого об’єкта

Таким чином, дані, що отримані за допомогою сучасних, комплексних,
взаємодоповнюючих методів досліджень, містять нову інформацію про
закономірності та терміни формування і розвитку твердих тканин
зубощелепного апарату, їх структуру та мінеральний склад в пренатальному
періоді онтогенезу, в період формування молочного прикусу, сформованого
молочного прикусу, змінного прикусу та формування постійного прикусу.
Проведені нами дослідження дозволили встановити закономірності вікової
перебудови складових частин зубощелепного апарату, пов’язаної з
розвитком зубних зачатків в товщі щелеп, прорізуванням та зміною зубів і
формуванням їх кореневої системи, а також прослідкувати вікову динаміку
структури та мінерального складу кісткової тканини щелеп і твердих
тканин зубних зачатків та зубів обох генерацій в їх
структурно-функціональній єдності на різних етапах його становлення.

Використані у роботі методи статистичної обробки та математичного
аналізу дозволили систематизувати отримані результати, провести
математичні паралелі процесів, що відбуваються у структурі та
мінеральному складі твердих тканин зубощелепного апарату та показати
наявність залежності між щільністю досліджуваних тканин та вмістом в них
окремих мінеральних елементів у віковому аспекті.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі викладено теоретичні узагальнення і нове
вирішення наукової проблеми, що полягає у виявленні особливостей
структури та мінерального складу твердих тканин зубощелепного апарату в
їх структурно-функціональній єдності на різних етапах онтогенезу та їх
вікової динаміки. Вказані проблеми вирішені у комплексі. Основні
результати праці знайшли впровадження у наукову та навчальну роботу
кафедр морфологічного та стоматологічного профілю, практичне
застосування в стоматологічних клініках для розробки заходів ранньої
діагностики патології твердих тканин зубощелепного апарату на
доклінічних етапах розвитку та вироблення профілактичних заходів з метою
попередження виникнення та розвитку патології, пов’язаної з порушеннями
процесів структурного становлення та мінералізації твердих тканин
зубощелепного апарату у дітей та підлітків.

1. Результати рентгенологічного, комп’ютерного томографічного та
радіовізіографічного досліджень дозволили одержати об’ємну
характеристику структур зубощелепного апарату, допомогли адекватно
оцінити стан зубощелепної системи у різні періоди її розвитку, провести
періодизацію цього розвитку та уточнити терміни кожного періоду його
становлення. Вперше суцільний кістковий контур обох щелеп з вираженими
фолікулами зачатків зубів рентгенологічно виявляється у плодів 17 тижнів
внутрішньоутробного розвитку. Період молочного прикусу завершується з
прорізуванням перших постійних зубів у 5-річному віці – від цього
моменту бере початок період змінного прикусу, що триває до втрати
останнього молочного зуба Завершення основного етапу формування
постійного прикусу визначається завершенням формування коренів других
великих кутніх зубів у 15-річному віці.

2. Становлення зубощелепного апарату у плодів, дітей та підлітків
характеризується його просторовою перебудовою та переміщеннями його
складових елементів, які пов’язані з процесами:

– формування та росту зубних зачатків зубів обох генерацій в товщі

тіл та коміркових відростків верхньої і нижньої щелеп;

– прорізування та зміни зубів;

– формування коренів зубів обох генерацій та резорбції коренів

молочних зубів.

3. Протягом пренатального періоду розвитку більш інтенсивна
мінералізація тіл та коміркових відростків щелеп спостерігається зі
сторони власне ротової порожнини, тоді як мінералізація зубних зачатків
переважає з вестибулярної сторони. Переміщення зубних зачатків в процесі
прорізування відбувається не тільки в напрямі гребеня коміркового
відростка, але й у вестибулярному напрямі, тобто рух зубного зачатка в
товщі щелепи є не площинним, а просторовим.

4. Відхилення у термінах мінералізації та прорізування як молочних, так
і постійних зубів, формування їх коренів та резорбції коренів зубів
молочної генерації, а також у почерговості їх виходу в ротову порожнину
спостерігається у 10-40% випадків як у вигляді передчасності, так і у
вигляді затримки вказаних процесів.

5. Заміна зубів в період змінного прикусу відбувається в результаті
комбінації процесів резорбції коренів молочних зубів та резорбції
кісткової пластинки, що відокремлює зачаток постійного зуба від його
молочного попередника, які можуть перебігати одночасно або неодночасно,
в результаті чого можливі три фізіологічні варіанти прорізування
постійного зуба:

з синхронним перебігом резорбції кісткової пластинки зубної

комірки та коренів молочного зуба;

з затримкою резорбції коренів молочного зуба;

з затримкою резорбції кісткової пластинки.

6. Усі три варіанти можуть спостерігатись у однієї дитини при
прорізуванні різних зубів. При фізіологічній зміні зубів часовий
проміжок між завершенням резорбції коренів молочних зубів та кісткової
пластинки є нетривалим, затримку одного з процесів можна діагностувати
лише рентгенологічно. Затримка резорбції кісткової пластинки зубної
комірки чи коренів молочних зубів може стати причиною розвитку аномалій
прорізування зубів.

7. Вікова динаміка щільності твердих тканин окремих складових частин
зубощелепного апарату протягом досліджуваного періоду є різною і
характерною для кожного окремого об’єкта:

– протягом пренатального періоду розвитку щільність зачатків зубів

обох генерацій на обох щелепах є нижчою, ніж щільність кісткової

тканини щелеп;

– в період молочного прикусу щільність кісткової тканини щелеп та

твердих тканин молочних зубів є значно вища, ніж щільність

зубних зачатків;

– в період змінного прикусу та формування постійного прикусу

щільність твердих тканин постійних зубів суттєво перевищує

щільність інших складових елементів зубощелепного апарату, в

тому числі кістковоїтканини щелеп.

У період як молочного, так і змінного прикусу щільність зубів, що вже
прорізались, значно перевищує щільність зубних зачатків.

8. Показники щільності кісткової тканини коміркових відростків на обох
щелепах значно знижуються при прорізуванні та зміні зубів, що свідчить
про переважання в ці періоди процесів резорбції.

9. У зубах обох генерацій протягом усього досліджуваного періоду
щільність коронок значно перевищує щільність коренів зубів. Щільність
твердих тканин кореня перебуває в залежності від ступеня його
сформованості і сягає максимального рівня в період стабілізації. Ступінь
сформованості та щільність твердих тканин коренів зубів значною мірою
визначають величину середнього показника щільності твердих тканин зубів
в цілому.

10. Емаль та дентин молочних зубів характеризуються нижчим ступенем
звапнування, ніж у постійних зубів, свідченням чого є наявність більшої
кількості ділянок з низьким рівнем мінералізації (емалеві пучки,
інтерглобулярний дентин), а отже одним із визначальних чинників, що
обумовлюють різницю щільності твердих тканин молочних та постійних зубів
є їх структурні особливості, характерні лише для зубів певної генерації

11. Розвиток зубощелепного апарату в пренатальному періоді онтогенезу
включає два процеси – формування щелеп та зубних зачатків і їх
мінералізацію. Формування та мінералізація кісткової тканини щелеп
протікає рівномірно протягом всього періоду пренатального розвитку,
співпадаючи в часі з її структурним становленням; процес гістогенезу
зачатків молочних та постійних зубів різною мірою випереджує в часі
мінералізацію їх твердих тканин.

12. Протягом пренатального періоду розвитку абсолютний вміст мінеральних
елементів в кістковій тканині щелеп є значно вищим, ніж в твердих
тканинах зачатків молочних та постійних зубів (виняток становить фосфор,
вміст якого протягом всього досліджуваного періоду переважав в зубних
зачатках). Мінеральний склад зачатків молочних та постійних зубів різко
змінюється після народження дитини, за рахунок кількісного (для зачатків
молочних зубів) і кількісно-якісного (для зачатків постійних зубів)
збагачення макро- та мікроелементами.

13. Якісний склад та співвідношення питомих часток мікроелементів
кісткової тканини щелеп характеризується значно більшою стабільністю у
порівнянні з твердими тканинами зубів обох генерацій та їх зачатків.

14. Динаміка абсолютних показників вмісту макро- та мікроелементів у
кістковій тканині щелеп та твердих тканинах молочних і постійних зубів і
їх зачатків протягом трьох основних періодів становлення зубощелепного
апарату є відмінною від динаміки питомої частки цих елементів у складі
мінерального компонента досліджуваних тканин.

15. Динаміка щільності кісткової тканини щелеп та твердих тканин зубів
обох генерацій і їх зачатків протягом кожного вікового періоду
становлення зубощелепного апарату перебуває в залежності як від
структурних особливостей досліджуваних тканин, так і від вікових
кількісно-якісних показників вмісту в них окремих макро- та
мікроелементів.

16. Динаміка вмісту окремих мінеральних елементів в складових частинах
зубощелепного апарату відповідає динаміці їх щільності:

– магнію та алюмінію для всіх складових частин зубощелепного

апарату;

– натрію, барію та заліза для кісткової тканини;

– кальцію, стронцію, лантану, свинцю, хрому, барію, молібдену, міді,

заліза для зачатків молочних зубів;

– кальцію, фосфору, натрію, стронцію, барію і марганцю для

молочних зубів;

– кальцію, стронцію, лантану, хрому, нікелю, молібдену, міді та

заліза для зачатків постійних зубів.

Це переконливо доводить залежність між щільністю досліджуваних тканин та
вмістом в них названих елементів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Врахування можливості відхилень у термінах мінералізації та
прорізування зубів обох генерацій, формування їх коренів та резорбції
коренів молочних зубів є необхідним при призначенні дітям віком до 15-ти
років ортодонтичного чи ендодонтичного лікування і є важливою підставою
для проведення таким пацієнтам обов’язкового рентґенологічного
обстеження перед початком лікування.

2. У період змінного прикусу рентгенологічне виявлення затримки
резорбції кісткової пластинки зубної комірки чи коренів молочних зубів є
підставою для продовження спостереження над процесом прорізування
конкретного постійного зуба.

3. Дослідження особливостей різних варіантів прорізування постійних
зубів є основою для розробки профілактичних заходів щодо аномалій
прорізування зубів та формування зубних рядів.

4. Одержані дані, щодо динаміки змін мінерального складу зубних зачатків
та зубів обох генерацій мають значення для вивчення ролі мікроелементів
в обмінних процесах організму, зокрема зубощелепної ділянки, в тому
числі їх участі в забезпеченні резистентності твердих тканин зубів до
впливу різноманітних патогенних факторів.

5. Результати аналізу закономірностей розподілу мінеральних елементів
між складовими частинами зубощелепного апарату в різні вікові періоди є
науковим обґрунтуванням для розробок збалансованих, повноцінних та
збагачених мінеральними елементами лікувально-профілактичних харчових
раціонів дітям та підліткам кожної вікової групи.

6. Знання взаємозв’язків структурних особливостей твердих тканин зубів
різних генерацій і особливостей їх мінерального складу має важливе
значення для визначення ступеня ризику розвитку карієсу зубів та їх
некаріозних уражень у дітей різного віку, а також для правильного
препарування зубів, що значною мірою забезпечує якісне їх лікування.

7. Отримані дані щодо щільності твердих тканин зубощелепного апарату на
різних етапах становлення у поєднанні з особливостями їх мінерального
складу можуть лягти в основу створення моделі визначення гранично
допустимих значень змін щільності кісткової тканини щелеп та твердих
тканин кореневих та коронкових частин молочних і постійних зубів та їх
зачатків. Це дало б змогу при встановленні тенденції до значної зміни
щільності обстежуваних об’єктів ще на доклінічних етапах прогнозувати
розвиток можливих захворювань, пов’язаних з порушеннями мінералізації,
своєчасно діагностувати їх та проводити превентивні заходи.

8. Врахування закономірностей просторового переміщення зубних зачатків в
процесі прорізування є необхідним для діагностики, прогнозування та
складання плану лікування ортодонтичної патології.

9. При передчасному прорізуванні зубів необхідно враховувати різницю між
мінеральним складом їх твердих тканин та твердих тканин зубів, що
прорізались вчасно для розробки лікувально-профілактичних заходів,
скерованих на підвищення ступеня резистентності таких зубів до карієсу
шляхом корекції складу їх мінерального компонента.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Масна З.З. Розвиток зубощелепного апарату в рентгенівському
зображенні. Атлас рентгенограм. – Львів, — 2004. – 68 с.

2. Масний З., Адамович О., Масна З., Безвушко Е., Журбанська Г., Масна
О., Чалий Т. Стоматологія: симптоми, синдроми, епонімні хвороби,
термінологія. Під ред. З. Масного. Львів – 2001. – 194 с.

Здобувачем проведено пошук та аналіз літератури за темою та написання
розділу “Термінологія”.

3. Безпека та ефективність місцевої анестезії у стоматології дитячого
віку / Під ред..Р.А.Гумецькогою – Львів: “ГалДент”, 2004. – 244с.

Здобувачем написано розділ “Анатомія та фізіологія щелепно-лицевої
ділянки у дітей в різні вікові періоди”.

4. Масна З.З. Структурні особливості зубо-щелепового апарату в плідному
періоді онтогенезу людини // Вісник морфології. – 2002. – Т.8, № 1. –
С.121-122.

5. Масна З.З. Особливості хімічного складу молочних зубів // Новини
стоматології. – 2003. — № 2 (35). – С. 28-29.

6. Масна З.З. Визначення динаміки щільності твердих тканин зубощелепного
апарату плодів та новонароджених методом радіовізіографії // Acta Medica
Leopoliensia (Львівський медичний часопис). – 2003. – Vol. 9, № 2. – С.
29-31.

7. Масна З.З. Розподіл мікроелементів між твердими тканинами
зубощелепової системи в період формування молочного прикусу //
Практична медицина. – 2003. – Т. ІХ, № 2. – С. 136-138.

8. Масна З.З., Матешук-Вацеба Л.Р., Милян Ю.П. Застосування комп’ютерної
томографії для дослідження розвитку щелепових кісток і зубів на різних
етапах онтогенезу // Вісник проблем біології і медицини. – 2003. – Вип.
3. – С.92-95.

Здобувачем проведено аналіз комп’ютерних томограм 42 черепів плодів,
новонароджених та дітей віком до 15 років, встановлено вікові
особливості, характерні для щелепно-лицевого апарату плодів та дітей
різного віку, написано та підготовано до друку статтю.

9. Масна З.З. Динаміка хімічного складу твердих тканин постійних зубів
у період формування постійного прикусу //Експериментальна та клінічна
фізіологія і біохімія. – 2003. — № 3 (23). – С. 46-49.

10. Масна З.З. Рентгенологічна характеристика зубо-щелепового апарату
плодів та дітей (огляд) // Вісник морфології. – 2003. – Т. 9, № 1 –
С.156-157.

11. Масна З.З. Вікова динаміка щільності постійних зубів у дітей // Acta
Medica Leopoliensia (Львівський медичний часопис). – 2003. – Vol. 9, №
3. – С.18-20.

12. Масна З.З. Вікова динаміка структури та мінерального складу зубних
зачатків та кісткової тканини щелеп в пренатальному періоді онтогенезу//
Актуал. пробл. сучасн. мед.: Вісн. Укр. мед. стомат. акад. – 2003. – Т.
3, Вип. 2 (6). – С.30-33.

13. Масна З.З. Динаміка щільності твердих тканин зубощелепної системи в
період формування молочного прикусу // Практична медицина. – 2003. – Т.
ІХ, № 4. – С. 114-116.

14. Масна З.З. Визначення динаміки щільності кісткової тканини щелеп у
дітей різного віку методом радіовізіографії // Вісник морфології. –
2003. – Т. 9, № 2. – С. 420-421.

15. Масна З.З. Рентгенологічне дослідження зубощелепної системи в
процесі розвитку //Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. –
2003. – № 4 (24). – С. 74-79.

16. Масна З.З. Дослідження щільності твердих тканин зубощелепного
апарату в період змінного прикусу //Науковий вісник Ужгородського
університету, серія “Медицина”. – 2003. – Вип. 21. – С. 21-24.

17. Масна З.З. Вікові особливості формування та розвитку постійних зубів
// Практична медицина. – 2003. – Т. ІХ, № 5. – С. 101-104.

18. Масна З.З. Особливості вікової динаміки щільності молочних зубів //
Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини
ім. С.З.Гжицького. – 2004. – Т.6 (1), № 1. – С. 101-105.

19. Масна З.З. Особливості хімічного складу щелепних кісток на різних
етапах розвитку людини // Вісник проблем біології і медицини – 2004. –
Вип 1. – С. 74-78.

20. Масна З.З. Варіанти прорізування постійних зубів у рентгенівському
зображенні //Вісник морфології. – 2004. – Т.10, № 1. – С. 87-90.

21. Масна З.З. Комп’ютерно-томографічне дослідження зубощелепної системи
в процесі розвитку // Biomedical and biosocial antrhropology. – 2004. –
№ 2. – С. 191-193.

22. Масна З.З. Застосування променевих методів дослідження при вивченні
анатомічних особливостей щелепно-лицевої ділянки // Клінічна анатомія та
оперативна хірургія. – 2004. – Т. 3, № 1. – С. 62-64.

23. Масна З.З. Особливості структури твердих тканин молочних та
постійних зубів // Таврический медико-биологический вестник. – 2004. –
Т. 7, № 2. – С. 104-106.

24. Масна З.З. Особливості вікової періодизації розвитку молочних зубів
// Acta Medica Leopoliensia (Львівський медичний часопис). – 2004. –
Vol. 10, № 1. – С.18-21.

25. Масна З.З. Динаміка структури та мінерального складу твердих тканин
зубощелепної ділянки на різних етапах онтогенезу // Таврический
медико-биологический вестник. – 2004. – Т. 7, № 4. – С.259-264.

26. Масна З.З., Сафонова Ю.С., Матешук-Вацеба Л. Р. Аналіз щільності
твердих тканин молочних та постійних зубів у дітей // Практична
медицина. – 2004. – Т. Х, №. 1. – С. 90-93.

Здобувачем проведено визначення щільності твердих тканин молочних та
постійних зубів 25 дітей та 25 черепів дітей віком до 15 років шляхом їх
радіовізіографічного дослідження, аналіз результатів дослідження,
написана та підготована до друку стаття.

27. Масна З., Гук Р., Капало М., Кахнич І. Аналіз морфологічних
варіантів структури пришийкових ділянок різних груп постійних зубів
//Вісник Вінницького національного медичного університету. – 2004. – №
8 (2). – С. 493-495.

Здобувачем проведено вивчення структурних особливостей пришийкової
ділянки зубів різних груп, аналіз варіантів співвідношення емалі та
цементу в пришийковій ділянці, статистичну обробку результатів
дослідження, написана та підготована до друку стаття.

28. Масна З.З., Масна О.З. Антропометрические исследования несращений
верхней губы, альвеолярного отростка и неба у детей первого года жизни
// Российские морфологические ведомости. – 2000. – № 1-2. – С. 221-222.

Здобувачем проведено аналіз літератури за темою роботи, визначення
локалізації та вимірювання розмірів незрощень коміркових відростків та
твердого піднебіння, а також статистичну обробку отриманих результатів
дослідження.

29. Патент 57477 А Україна 7 А61В17/16. Пристрій для фіксації черепа /
Масна З.З., Адамович О.П., Милян Ю.П. — №2002108565, Заявл. 29.10.2002.
Опубл. 16.06 2003. Бюл. № 6.

Здобувачу належить ідея створення пристрою, а також розробка проекту
фіксуючої частини. Здобувачем також проведено із використанням
сконструйованого пристрою рентгенівське обстеження 45 черепів, що стало
частиною всього досліджуваного матеріалу.

30. Патент 59037 А Україна, 7 А61В5/37. Пристрій для фіксації черепа /
Масна З.З. — № 2002129882, Заявл. 10. 12. 2002. Опубл. 15. 08. 2003.
Бюл. № 8.

31. Патент 69735 А Україна 7 А61В6/14. Спосіб вимірювання щільності
тканин анатомічних препаратів / Масна З.З. — № 20031110701, Заявл. 26.
11. 2003. Опубл. 15.09.2004. Бюл. № 9.

32. Масна З.З. Закономірності розвитку твердих тканин зубощелепової
ділянки на різних етапах морфогенезу (огляд).// Стоматологічні новини.
Львів. – 2002. – Вип. 2. – С.10-19.

33. Масна З.З. Розвиток зубо-щелепового апарату плодів і дітей в
рентгенівському зображенні // ІХ-й конгрес СФУЛТ. тези допов. –
Луганськ-Київ-Чикаго. – 2002. – С. 482.

34. Масна З.З. Особливості структури зубо-щелепового апарату у плодів та
новонароджених // Актуальні питання морфології: наукові праці ІІІ-го
національного конгресу анатомів, гістологів, ембріологів і
топографоанотомів України. – Київ. – 2002. – С. 201-202.

35. Масна З.З. Застосування радіовізіографії для визначення динаміки
щільності твердих тканин зубощелепної системи в пренатальному періоді
розвитку. // Українські медичні вісті.. Тези доповідей VІІ з’їзду
Всеукраїнського лікарського товариства. Тернопіль. – 2003. – Т.5, №
1(63). – С. 202-203.

36. Масна З.З. Вікова динаміка мінерального складу кісткової тканини та
твердих тканин зубів // Стоматологічні новини. Львів. – 2003. Вип. 2. –
С.23-28.

37. Масна З.З. Вікова динаміка мінерального складу кісткової тканини
щелеп у дітей // Актуальні питання клінічної медицини та післядипломної
освіти. Тези доповідей науково-практичної конференції до 25-річчя
факультету післядипломної освіти Кримського державного медичного
університету ім. С.І.Георгієвського. – Ялта. – 2004. – С. 121-122.

38. Масна З.З. Значення дентальної радіовізіографії для діагностики
уражень твердих тканин зубощелепного апарату на доклінічних стадіях //“X
Конгрес Світової федерації Українських лікарських товариств. Тези
доповідей”. Чернівці-Київ-Чикаго. – 2004 – С. 573.

39. Масна З.З. Рентгенологічна класифікація варіантів прорізування
постійних зубів.// Клінічна анатомія та оперативна хірургія. – 2004. –
Т.3, № 3. – С.71.

40. Матешук-Вацеба Л.Р., Масна З.З. Применение компьютерной томографии
для изучения возрастных особенностей зубочелюстного аппарата у детей
дошкольного возраста // Современные аспекты фундаментальной и прикладной
морфологи. Санкт-Петербург. – 2004. – С. 144-146.

Здобувачем проведено аналіз комп’ютерних томограм черепів дітей
дошкільного віку, встановлено вікові особливості, характерні для їх
щелепно-лицевої ділянки, написано та підготовано до друку статтю.

АНОТАЦІЯ

Масна З.З. Закономірності формування та розвитку твердих тканин
зубощелепного апарату на різних етапах онтогенезу. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за
спеціальністю 14.03.01 – нормальна анатомія. – Національний медичний
університет імені О.О.Богомольця, Київ, 2005.

Дисертацію присвячено проблемі формування і розвитку кісткової тканини
щелеп, твердих тканин молочних і постійних зубів та зачатків зубів обох
генерацій в їх структурно-функціональній єдності і віковим змінам їх
морфологічної структури та мінерального складу у плодів, дітей і
підлітків.У дисертаційній роботі запропоновано нове вирішення наукової
проблеми, що полягає у виявленні особливостей структури та мінерального
складу твердих тканин зубощелепного апарату в їх
структурно-функціональній єдності на різних етапах онтогенезу та їх
вікової динаміки. Одержано об’ємну характеристику структур зубощелепного
апарату, що дозволило адекватно оцінити його стан у різні періоди
розвитку, провести періодизацію цього розвитку та уточнити терміни
кожного періоду. Встановлено закономірності вікової динаміки щільності
твердих тканин різних складових частин зубощелепного апарату протягом
досліджуваного періоду та залежність даного показника як від структурних
особливостей досліджуваних тканин, так і від ступеня їх мінералізації.
Виявлено відповідність між динамікою щільності твердих тканин складових
частин зубощелепного апарату та динамікою вмісту в них окремих
мінеральних елементів. Основні результати праці знайшли впровадження у
наукову та навчальну роботу кафедр морфологічного та стоматологічного
профілю і практичне застосування в стоматологічних клініках.

Ключові слова: кісткова тканина, зуби, зубні зачатки, структура,
мінералізація, щільність

АННОТАЦИЯ

Масна З.З. Закономерности формирования и развития твердых тканей
зубочелюстного аппарата на разных етапах онтогенеза. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по
специальности 14.03.01 – нормальная анатомия. – Национальный медицинский
университет имени О.О.Богомольца, Киев, 2005.

Диссертация посвящена проблеме формирования и развития костной ткани
челюстей, твердых тканей молочных и постоянных зубов и зачатков зубов
обеих генераций в их структурно-функциональном единстве и возрастным
изменениям их морфологической структуры и минерального состава у плодов,
детей и подростков. В дисссертационной работе предложено новое решение
научной проблемы, состоящее в определении особенностей структуры и
минерального состава твердых тканей зубочелюстного аппарата в их
структурно-функциональном единстве на различных етапах онтогенеза и их
возрастной динамики. Получено объемную характеристику структур
зубочелюстного аппарата, что позволило адекватно оценить его состояние в
разные периоды развития, провести периодизацию этого развития и уточнить
сроки каждого периода. Установлено закономерности возрастной динамики
плотности твердых тканей разных составных частей зубочелюстного аппарата
на протяжении исследуемого периода и зависимость данного показателя как
от структурных особенностей исследуемых тканей, так и от степени их
минерализации. Обнаружено соответствие между динамикой плотности твердых
тканей составных частей зубочелюстного аппарата и динамикой содержания в
них отдельных минеральных элементов. Основные результаты работы внедрены
в научную и учебную работу кафедр морфологического и стоматологического
профиля, нашли практическое применение в стоматологических клиниках.

Ключевые слова: костная ткань, зубы, зубные зачатки, структура,
минерализация, плотность.

ANNOTATION

Masna Z.Z. Regularities of formation and development of hard tissues of
dental maxillary apparatus at various stages of ontogenesis. Hand
written copy.

Thesis for a degree of Doctor of Medical Sciences in specialty 14.03.01
– Regular Anatomy. – The O.O. Bogomolets National Medical University,
Kyiv, 2005.

The thesis focuses on the issue of formation and development of
maxillary bone tissues, hard tissues of milk and second teeth, and teeth
rudiments of both generations in their structural and functional
integrity, and on the age modifications of their morphologic structure
and mineral composition of embryos, children and teenagers.

The thesis suggests a new solution for a scientific issue which is based
in the identification of peculiarities of the structure and mineral
composition of dental maxillary hard tissues in their structural and
functional integrity at various stages of ontogenesis and their age
dynamics.

The research involved 715 investigations which included study and
analysis of x-rays, computer tomography and radiovisiography of
maxillary and facial section, spectrograms of the mineral component of
the analyzed tissues and the histological preparations of jaws, teeth,
and teeth rudiments.

Application of complex radial methods of analysis resulted in a profound
characteristics of the dental maxillary apparatus structure which
enabled to estimate adequately the dental maxillary system status at
various stages of its development, to classify the periods of this
development and specify the terms of each period.

The thesis defines regularities of the age dynamics of thickness of hard
tissues of various units of dental maxillary apparatus within the
research period, as well as the dependence of this figure both on the
structural peculiarities of the analyzed tissues and the presence and
composition of their mineral component.

The author has researched 21 mineral components in hard tissues of
dental maxillary apparatus (4 macro- and 17 micro components). The
thesis specifies the regularities of the bone structure of the mineral
composition of the maxillary bone structure and hard tissues of the
teeth rudiments and teeth of both generations, its age dynamics and
regularities of the mineral elements distribution among various dental
maxillary section at different stages of its development.

The author identifies the correspondence between the dynamics of
thickness of hard tissues of dental maxillary apparatus components and
the dynamics of content of mineral components in them (Mg, Al – in all
its components and Ca, Na, P, Sr, La, Pb, Cr, Ba, Ni, Mo, Mn, Cu, Fe in
some of them) which allows to state the interdependence between the
thickness of the researched tissues and the content of the said elements
in them.

During the work on the thesis the author has elaborated and improved on
certain methods, which is testified with three Ukrainian declaration
invention patents and a Certificate on rationalization proposal.

Basic work results are gained due to modern compensatory investigation
methods containing new information on modern regularities and terms of
formation and development of dental maxillary hard tissues, their
structure and mineral composition at the prenatal stage of ontogenesis,
during milk bite development, temporary and constant bite and have been
introduced in the scientific and academic activities of morphologic and
dental departments, practical application in dental clinics for early
diagnosis of dental maxillary hard tissue pathologies at preclinical
stages of development and elaboration of preventive measures against
pathologies resulting from dysfunction within structural development and
mineralization of dental maxillary hard tissues of children and
teenagers.

Key words: bone structure, teeth, teeth rudiments, structure,
mineralization, thickness.

Похожие записи