.

Взаємозв’язок скорочувальної функції жовчного міхура та морфологічного стану слизової оболонки гастродуоденальної зони: Автореф. дис… канд. мед. нау

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2670
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ”Я УКРАЇНИ
КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМ. П. Л. ЩУПИКА

Климанська Нелля Вікторівна

УДК 616.361-002:616.342]-085.24

ВЗАЄМОЗВ”ЯЗОК СКОРОЧУВАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ ЖОВЧНОГО МІХУРА ТА МОРФОЛОГІЧНОГО СТАНУ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОЇ ЗОНИ

14. 01. 02- внутрішні хвороби

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

КИЇВ-1999

Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Сумському державному університеті Міністерства освіти України.

Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор, ОРЛОВСЬКИЙ ВІКТОР ФЕЛІКСОВИЧ, Сумський державний університет Міністерства освіти України, кафедра терапіїї медичного факультету, професор кафедри.

Офіційні опоненти :
доктор медичних наук, професор БАБИНІНА ЛІДІЯ ЯКІВНА, Київська медична академія післядипломної освіти ім П. Л.Щупика МОЗ України, кафедра сімейної медицини, професор кафедри.

доктор медичних наук, професор ПЕЛЕЩУК АНАТОЛІЙ ПЕТРОВИЧ, Національній медичний університет ім О.О. Богомольця МОЗ України, кафедра госпітальної терапії № 2, професор кафедри.

Провідна установа: Інститут терапії АМН України, відділення гастроентерології, м. Харків.

Захист дисертації відбудеться “ 17 ” червня 1999 р. о 11-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.01 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П. Л. Щупика МОЗ України за адресою: 254112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9, аудіторія № 3.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Щупика МОЗ України за адресою: 254112, м. Київ, Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий “ 15 ” травня 1999 року

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат медичних наук, доцент О. І. Романенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За даними різних авторів (Аксельродов Н.Т.,1991; Опарін А.Г. та співавт.,1993; Волошин О.Т., Шашко Н.Б.,1994; Камарчук Л.В.,1994; СурмилоМ.М.,1996) виразкова хвороба дванадцятипалої кишки(ВХДПК) супроводжується дискінезіями жовчного міхура(ЖМ) та позапечінкових жовчовивідних шляхів(ППЖВШ) в 60-80% спостережень. Наявність супутніх дискінезій ППЖВШ у хворих на ВХ ДПК призводить до зміни клінічної картини захворювання, ускладнює діагностику та лікування основного захворювання (Решетілов Ю. І., Сурмило М. М.,1994; Комаров Ф.І. та співавт., 1995; Hoosshang M., Mollot M., Lorgan B., 1994).
Проблемі ураження органів гепатобіліарної зони при ВХДПК присвячені роботи, в яких підкреслюється онтогенетичний зв”язок та спільність дванадцятипалої кишки(ДПК) та ППЖВШ, автори підкреслюють спільність інервації слизової оболонки, м”язевих та залозистих структур у зв”язку з присутністю так званої “ентеральної нервової системи“, як незалежної частини вегетативної нервової системи, та ендокринної інтестінальної системи (Клімов П.К., 1974; Уголєв О. М., 1978; Іванченкова Р.А., 1986). Згідно даним літератури (Барашков В.М.,1975; ЛєбєдєвМ. М.,1987;Решетілов Ю.І., Орловський В.Ф., Сурмило М.М.,1995) слизова оболонка дванадцятипалої кишки(СОДПК) представляє собою рецепторну зону, котра забезпечує регуляцію моторно-евакуаторної функції жовчовивідних шляхів.
Основним гормональним регулятором моторно-евакуаторної функції ЖМ є холецистокінін-панкреозимін(ХК-ПЗ), котрий синтезується I-клітинами СО ДПК. ХК-ПЗ впливає на скорочення ЖМ та розслаблення сфінктера Одді, а також стимулює екзокринну діяльність підшлункової залози (Геллер Л. І., 1977; Mitsukawa T. et al., 1990; Ledeboer M. et al., 1997). В цілому ряді робіт вивчався морфологічний стан СО ДПК при ВХ ДПК (Джулай П.С., 1990; Рашкова В. М. та співавт., 1990; Опарін А.Г. та співавт., 1993; Камарчук Л.В.,1994). Дистрофія та атрофія слизової оболонки(СО) гастродуоденальної зони супроводжується значним зменшенням кількості I-клітин та концентрації ХК-ПЗ у крові, що може бути початковим механізмом розвитку порушень скрочувальної функції ЖМ(Геллер Л.І., Грязнова М.В., Рибалка О.Д.,1996).
Згідно сучасним поглядам основною причиною морфологічних змін СО гастродуоденальноє зони є її інфікованість Helicobacter pylorі (НР),

завдяки їх великій протеолетичній та цитотоксичній активності, яка призводить до деструктивно проліферативних змін клітин (Аруїн Л. Й, Григор”єв П.Я., Ісаков В.А., Яковенко Е.П., 1993; ХарченкоН.В., Загоруйко Ж.В.,1998; Tytgat G.N.,1995). Але на теперішній час відсутні дослідження де б вивчався взаємозв”язок моторно-евакуаторної функції ЖМ та морфологічного стану СО гастродуоденальної зони і її засіяності НР, стан І-клітин СОДПК та залежності цієї функції від нормалізації стану СО гастродуоденальної зони з включенням антихелекобактерної терапії.
Зв”язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження є фрагментом науково-дослідної роботи медичного факультету Сумського державного університету № держреєстрації 0197U016606 “Стан вегетативного забезпечення серцево-судинної та травної систем у дітей та дорослих з екологічно несприятливої місцевості”.
Мета і задачі дослідження. Метою даного дослідження була розробка патогенетично обгрунтованого методу лікування супутніх дискінезій ЖМ в залежності від присутності Helicobacter pylori та морфологічного стану СО гастродуоденальної зони. Для реалізації зазначеної мети поставлені наступні конкретні задачі:
1. Вивчити частоту та форми дискінезій ЖМ у обстежених хворих на ВХ ДПК
2. Вивчити особливості клінічного перебігу ВХ ДПК в поєднанні з різними типами дискінезій ЖМ та взаємозв”язок типу дискінезій ЖМ з тривалістю захворювання на ВХДПК та вік хворих.
3. Провести морфологічні та морфометричні дослідження СО гастродуоденальної зони при загостренні ВХ ДПК та після лікування.
4. Вивчити за допомогою електронної мікроскопії стану I-клітин СО ДПК.
5. Вивчити частоту виявлення та ступінь засіяності СО гастродуоденальної зони НР у обстежених хворих.
6. Співставити морфологічний стан та засіяність СО гастродуоденальної зони НР з частотою та характером дискінезій ЖМ.
7. Вивчити вплив антихелікобактерної терапії на стан СО гастродуоденальної зони на частоту та тип дискінезії ЖМ.
8. Розробити патогенетично обгрунтований метод лікування дискінезій ЖМ у хворих на ВХ ДПК.
Наукова новизна одержаних результатів. У результаті здійснення комплексу клініко-інструментальних досліджень вперше проведено дослідження впливу ступеня засіяності СО гастродуоденальної зони НР на характер дискінезії ЖМ. Доведено, що по мірі зростання важкості АГ й

дуоденіту та ступеня засіяності СО гастродуоденальної зони збільшується кількість пацієнтів з супутніми дискінезіями ЖМ, а також змінюється їх характер: зменшується кількість спостережень гіпермоторної дискінезії та збільшується кількість хворих з гіпомоторною формою дискінезії ЖМ.
Вперше вивчено стан I-клітин у хворих на ВХ ДПК у поєднанні з дискінезіями ЖМ, та встановлено, що при загостренні ВХДПК в І-клітинах СОДПК відбуваються зміни. які не відновлюються навіть під час ремісії ВХДПК.
Розроблено раціональний, патогенетично обгрунтований метод лікування дискінезій ЖМ у хворих на ВХ ДПК з урахуванням стуктури СО гастродуоденальної зони та присутності НР з призначенням антихелікобактерних засобів, які зменшують активність АГ й дуоденіту та позитивно впливають на характер перебігу супутніх дискінезій ЖМ.
Практичне значення одержаних результатів. Продемонстрована залежність дискінезії ЖМ від стану СО гастродуоденальної зони та її засіяності НР.
Запропоновано патогенетично обгрунтований метод лікування дискінезій ЖМ з урахуванням стуктури СО гастродуоденальної зони та її засіяності НР.
Теоретичні положення дисертації викладаються на кафедрі терапії медичного факультету Сумського державного університету Міністерства освіти України, Запорізького державного медичного університету МОЗ України, кафедрі терапії Запорізького інституту удосконалення лікарів МОЗ України, кафедрі терапії Харківського інституту удосконалення лікарів МОЗ України, кафедрі терапії Ураїнської медичної стоматологічної академії МОЗ України. Видано інформаційний лист “Метод використання антихелікобактерної терапії при лікуванні супутніх дискінезій жовчовивідних шляхів у хворих з ураженнями слизової оболонки гастродуоденальної зони”. Результати дослідження впроваджено в практику охорони здоров”я: в гастроентерологічному відділенні 5-ї міської та обласної клінічної лікарні м.Суми, в гастроентерогічному відділенні обласної клінічної та 9-ої клінічної лікарень м.Запоріжжя. Практичне використання матеріалів дисертації підтверджується актами впровадження з відповідних установ.
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно визначені завдання даного дослідження, проаналізована наукова література з проблеми, самостійно проводилось клініко-анамнестичне обстеження хворих, вибір та призначення лікування, контроль за станом пацієнтів у процесі лікування, розшифровка даних ультразвукового дослідження скорочувальної функції ЖМ, мікрофотографування гістологічних зрізів та їх оцінка, морфометричні дослідження. Особисто автором проведено

статистичний аналіз результатів дослідження, написані всі розділи дисертації, сформовані висновки та запропоновані практичні рекомендації. Оформлення автореферату здійснено автором самостійно.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались: на ІІ Українському тижні гастороентерологів 23-25 вересня 1997р. в м.Дніпропетровськ; на республіканській науково-практичній конференції “Досягнення та невирішенні питання гастроентерології 7-8 квітня 1998 р. в м. Харків, а також на щорічних наукових сесіях медичного факультету Сум ДУ(1996-1998).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 друкованих
робіт, з них: 3 у профільних медичних журналах, 3 у матеріалах з”їздів та конференцій України та країн СНД.
Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 160 сторінках машинописного тексту та складається зі вступу, огляду літератури, 4 розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел, який містить 275 джерел, з них 88 зарубіжних. Робота ілюстрована 18 таблицями, 26 рисунками, 5 графіками.

ЗМІСТ РОБОТИ

Контингент обстеження та методи дослідження. Робота виконана на базі гастроентерологічного відділення Сумської обласної лікарні. Було обстежено 130 хворих на ВХ ДПК(97 чоловіків та 33 жінок) віком від 17 до 68 років. Тривалість захворювання становила від 0,5 до 20 років. Контрольну групу становили 20 практично здорових осіб у віці від 17 до 60 років.
Для вивчення взаємозв”язку скорочувальної функції ЖМ та морфологічних змін СО гастродуоденальної зони окрім клінічних методів обстеження хворих були застосовані слідуючі методи дослідження: фіброезофагогастродуоденоскопія(ФЕГДС) з прицільною біопсією СОДПК та шлунка, гістологічне дослідження біоптатів після їх фарбування гематоксилін-еозином, морфометричне дослідження СО щлунка; гістологічне визначення Helicobacter pylori(НР);ультразвукове дослідження скорочувальної функції ЖМ; електронно-мікроскопічне дослідження I-клітин СО ДПК.
Наявність та ступінь засіяності НР антрального відділу шлунка визначали морфологічним методом після фарбування біоптатів за Романовським – Гімзою.
Ультразвукове дослідження ЖМ проводилось за методиками,

описаними у сучасній літературі. Визначали об”єм ЖМ як до так через 50 хвилин після жовчогінного сніданку, який складався з двох сирих жовтків або півстакана сметани. Об”єм ЖМ визначали за формулою Поляк Е. З.(1968). Скорочувальну функцію ЖМ оцінювали порівнюючи об”єми ЖМ до і після жовчогінного сніданку, визначаючи коефіцієнт спорожнення(Кос)(Пелещук А.П. та співавт.,1985). При оцінці скорочувальної функції ЖМ ми користувались тим, що у здорових осіб після жочогінного сніданку ЖМ скорочується на 1/3 – 2/3 від свого первісного об”єму, при гіперкінетичній дискінезії скорочення ЖМ відбувається більше ніж на 66% , а при гіпокінетичній дискінезії ЖМ скорочується менш ніж на 33% від свого первісного об”єму (Антонов О.С., Ротанов О.П.,1986).
Проведено 16 електронно-мікроскопічних досліджень I-клітин СО ДПК, з них: 4 у пацієнтів контрольної групи, 6 – у хворих під час загострення, 6- під час ремісії ВХДПК. Ультратонкі зрізи, після їх контрастування цитратом свинцю, вивчались під електронним мікроскопом ЕМВ-100БР при прискорюючому напруженні 75 кв. Збільшення підбиралось адекватне цілям дослідження і коливалось у межах 25000-50 000х.
Результати досліджень та їх обговорення. Серед обстежених хворих переважали особи чоловічої статі 97 осіб(74,6%), жінок було 33(25,4%). Серед чоловіків найбільша кількість хворих спостерігалась у віковій групі до 20 років, а серед жінок- у віковій групі від 30 до 40 років.
При розподілі хворих обох статей в залежності від триавалості захворювання на ВХДПК було виявлено, що серед жінок найбільша кількість хворих спостерігалась з виразковим анамнезом до 1 року(36,4%), а серед чоловіків найбільша кількість пацієнтів відзначалась з тривалістю захворювання від 1 до 5 років(38,1%). Таким чином, ВХДПК у чоловіків починається у більш молодому віці і на момент обстеження в однакових вікових групах чоловіки мають більш подовжений виразковий анамнез, що свідчить про більш агресивний перебіг захворювання у них, в порівнянні з жінками.
В залежності від типу дискінезії ЖМ хворі були розподілені на 3 групи: 1 група-31 хворий з нормальною скорочувальною функцією ЖМ; 2 гр.-56 хворих з гіпекінетичною дискінезією ЖМ, 3 гр.-43 хворих з гіпокінетичною дискінезією ЖМ, т.ч. у 76,2% хворих на ВХДПК відзначались порушення скорочувальної функції ЖМ. Гіперкінетична форма дискінезії виявлена у 43,1% обстежених. Вона становила серед чоловіків – 39,1% та 54,5% спостережень серед жінок.Гіпокінетична дискінезія ЖМ визначена у 33,1% обстежених, в тому числі серед

чоловіків- 34,0 %, а жінки складали 30,3 % спостережень. Одержані дані узгоджуються з літературними відомостями, згідно яких ВХДПК у 80-100% хворих супроводжується порушеннями скорочувальної функції ЖМ(Решетілов Ю. І., Сурмило М. М.,1994; Камарчук Л. В., 1994).
Аналізуючи основні скарги хворих на ВХ ДПК в поєднанні з дискінезіями ЖМ встановлено, що при гіпокінетичній дискінезії ЖМ, як правило, спостерігався ниючий, помірної інтенсивності біль у правому підребер”ї. При гіперкінетичній формі дискінезії ЖМ хворі скаржились на переймоподібний інтенсивний біль у правому підребер”ї. Незалежно від типу дискінезії ЖМ біль у правому підребер”ї був пов”язаний з прийомом гострої їжі, часто поєднувався з порушеннями режиму харчування, з психоемоціональними стресами, вживанням алкоголю. Ірадіація болю була типовою: частіше в праве плече, рідше в праву лопатку, ділянку серця.
Аналіз взаємозв”язку типу дискінезії ЖМ та тривалості захворювання на ВХДПК показав, що у осіб з виразковим анамнезом до 1 року, не залежно від статі хворих, переважала гіперкінетична дискінезія ЖМ(48,6%). Серед хворих з тривалістю захворювання на ВХДПК від 1 до 5 років також переважала гіперкінетична форма дискінезії ЖМ(44,8%), в той же час різко збільшувалась кількість випадків гіпокінетичної форми дискінезій ЖМ (31,1%), що відбувалось за рахунок
зменшення кількості хворих без порушень моторно-евакуаторної функції ЖМ. При тривалості виразкового анамнезу від 5 до 10 років гіпокінетична форма дискінезії ЖМ вже реєструвалась у 50,0% випадків. Звертає на себе увагу, що серед хворих з тривалістю захворювання на ВХ ДПК більше 10 років значно зросла кількість випадків гіпокінетичної дискінезії ЖМ (52,9%) і залишились лише поодинокі випадки нормокінезії ЖМ. Таким чином, чим більше тривалість захворювання на ВХ ДПК, тим більше кількість хворих з супутніми дискінезіями ЖМ, а також змінюється їх характер: переважаюча на початку захворювання гіперкінетична форма змінюється гіпокінетичною, що корелює з даними Аксельродова Н.Т.( 1991) та Сурмило М. М. (1996).
Аналіз взаємозв”язку типу дискінезії ЖМ та віку хворих на ВХДПК показав: серед хворих до 50 років переважала гіперкінетична дискінезія ЖМ. Після 50 літнього віку, як серед чоловіків так і серед жінок, починає переважати гіпокінетична форма дискінезії ЖМ(70,0%). Особливо це видно на хворих вікової групи бiльше 60 років-85,7% спостережень. Привертає увагу, що серед жінок з ВХ ДПК до 30 літнього віку, на відміну від чоловіків, ми не знайшли жодного випадку гіпокінетичної форми дискінезії ЖМ.

Нами встановлено, що у хворих жінок віком старше 40 років не було випадків збереження нормальної скорочувальної функції ЖМ, тобто всі вони мали ту чи іншу форму дискінезії ЖМ. Серед останніх спочатку, до 50 літнього віку, переважає гіперкінетична форма дискінезії ЖМ, а після 50 років – гіпокінетична. Це свідчить про тісний зв”язок ураження СО гастродуоденальної зони та скорочувальної функції ЖМ у хворих на ВХДПК, але серед жінок процес зміни типу дискінезії від гіпер- до гіпокінетичної форми дискінезії ЖМ йде повільніше, в порівнянні з чоловіками.
Для оцінки скорочувальної функції ЖМ ми досліджували зміни лінійних розмірів ЖМ як до так і після жовчогінного сніданку. Оптимальним для вивчення скорочувальної функції ЖМ є оцінка об”єму ЖМ, а найбільшу інформацію про скорочувальну функцію ЖМ дає Кос ЖМ, який вказує на процентні зміни об”єму ЖМ після проби, та дає можливість порівнювати показники в залежності від типу дискінезії ЖМ, не зважаючи на різні отримані особові варіації лінійних розмірів ЖМ.
Нами встановлено, що при нормокінезії ЖМ Кос ЖМ становив 43,6+2,1%, при гіперкінетичній дискінезії ЖМ Кос був у середньому 71,3+1,4%, при гіпокінетичній дискінезії ЖМ Кос ЖМ виявився 22,8+1,2%. При порівнянні об”єму ЖМ залежно від статі хворих при різних типах дискінезії ЖМ статистично достовірно встановлено збільшення його об”єму серед жінок як до так і після жовчогінного сніданку при гіпокінетичній дискінезії ЖМ( р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019