УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ КЛІНІЧНОЇ ГЕНЕТИКИ

ХАРКІВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ МОЗ УКРАЇНИ

ПРИХОДЬКО ТЕТЯНА АНАТОЛІЇВНА

УДК 575.17 : 616–084

Вроджені щілини губи і/або піднебіння: поширеність серед новонароджених
і чинники ризику виникнення

03.00.15 – генетика

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків –
2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державній установі “Інститут гігієни та медичної
екології ім. О.М.Марзєєва Академії медичних наук України”, м.Київ

Науковий керівник

доктор медичних наук професор Кривич Ірина Пантеліївна, Державна
установа “Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзєєва АМН
України”, провідний науковий співробітник лабораторії генетичної
епідеміології, м.Київ

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук професор Жадан Ірина Андріївна, Харківська медична
академія післядипломної освіти МОЗ України; професор кафедри медичної
генетики та ультразвукової діагностики м. Харків;

доктор медичних наук професор Германов Володимир Тимофійович, Луганський
державний медичний університет, професор кафедри фтизіатрії, клінічної
імунології, алергології і генетики, м. Луганськ

Захист відбудеться “22” листопада 2007 р. о 13 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 64.600.05 Українського інституту клінічної
генетики Харківського державного медичного університету за адресою
61022, м. Харків, пр. Леніна, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у біб ліотеці Харківського державного
медичного університету за адресою: 61022, м. Харків, пр. Леніна, 4.

Автореферат розісланий “22” жовтня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Озерова Л.С. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Всесвітня організація охорони здоров‘я (ВООЗ) вважає
забезпечення здорового початку життя дитини та збереження її фізичного і
психічного здоров‘я найбільш пріоритетними завданнями, які стоять перед
будь-яким суспільством [ВООЗ, 1999]. Більшість хвороб сучасного людства
мають вагоме генетичне підґрунтя [Гречанина Е.Я., 2003]. ВООЗ також
визначені глобальні цілі, що повинні бути досягнуті в сфері
стоматологічного здоров‘я населення, серед яких не останнє місце
належить вивченню поширеності стоматологічних захворювань [Walt R.G.,
2005]. Між тим, цілісної картини стоматологічної захворюваності
населення України не існує [Опанасюк Ю.В., 2004].

За даними МОЗ в Україні частота вродженої і спадкової патології за
1992-2005 рр. складала 26,70‰, що співставимо з показниками європейських
країн. Ризик її виникнення за останнє десятиліття збільшився в 1,3 разу,
що пов‘язують з підвищенням частоти виникнення хвороб та покращанням
організації медико-генетичної служби [Сердюк А.М. та співавт., 2003].

Серед загалу вродженої патології щілина губи і/або піднебіння (Q 35,0-Q
37,9 за Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених
проблем охорони здоров‘я 10 перегляду – МКХ-10) відноситься до т.з.
”сторожових” вад, тобто тих, що мають помітну частоту і діагностуються
при народженні. Визначення етіології хвороби, методів лікування і
реабілітації пацієнтів потребує застосування системного аналізу, що
знаходиться в рамках сучасних наукових підходів. Медична допомога дітям
з цією патологією вважається однією з найважливіших проблем
стоматології.

За поглядами ВООЗ спадкові чинники обумовлюють не менше 20% у формуванні
здоров‘я людини. Поряд із зовнішніми впливами їх дія відбивається на
формуванні черепно-лицьових вад у плода. Визнається, що надання медичної
допомоги хворим з вродженою щілиною губи і/або піднебіння не може бути
задовільно вирішене без співпраці стоматологів з генетиками [Гризодуб
В.И., Гордиенко С.А., 2001;. Харьков Л.В, Горовенко Н.Г., Яковенко Л.Н
та ін., 2004].

Існування відмінностей в генетичній структурі популяцій є об‘єктивною
реальністю, яка ставить на порядок денний вивчення регіональних
особливостей частоти і структури захворювань. За даними МОЗ приблизно
один новонароджений з тисячі має вроджену щілину губи і/або піднебіння.
Але відомості щодо частоти захворювання, представлені в літературі, не
систематичні, питома вага різних форм практично не визначалася.

Епідеміологічні дослідження свідчать, що зовнішні чинники можуть бути
етіологічним фактором і впливати на ймовірність виникнення щілини губи
і/або піднебіння у новонародженого [Гуцан А.Э., 1980; Shaw G.M. аt аll.,
1996]. Але в Україні їх вплив кількісно не характеризувався;
співвідношення впливу зовнішньої та генетичної детермінованості не
визначалося.

Таким чином, вивчення причин і умов виникнення щілини губи і/або
піднебіння, можливостей зменшення їх тягаря залишаються актуальними.
Соціальна значущість проблеми, розміри впливу кількості щілин губи і/або
піднебіння на тягар вроджених і спадкових хвороб, необхідність
обґрунтування шляхів вдосконалення профілактики патології обумовили
вибір теми, мету і завдання наукового дослідження.

Зв‘язок теми з науковими програмами, темами. Робота виконана в рамках
Цільової комплексної програми генетичного моніторингу в Україні на
1999-2003 рр., НДР “Вплив радіаційного чинника в зв‘язку з проживанням
на радіоактивно забруднених територіях на рівень репродуктивних втрат
(на моделі населення Київської області)”, № державної реєстрації
0104U002531 та Державної програми “Здоров‘я нації”, НДР “Вдосконалити
медичну допомогу дітям з щілинами губи і/або піднебіння”, № державної
реєстрації ДП.10.07.

Автором проаналізовані дані, зосереджені в реєстрах вродженої патології
та здорових доношених дітей на територіях, що підлягали генетичному
моніторингу, перевірений первинний матеріал стосовно народження дітей із
щілинами губи і/або піднебіння.

Мета роботи полягала у епідеміологічній характеристиці вроджених щілин
губи і/або піднебіння для наукового обґрунтування заходів, спрямованих
на профілактику патології.

Для досягнення мети вважали за доцільне виконання таких завдань.

Встановити поширеність вродженої щілини губи і/або піднебіння серед
народжених живими в областях за даними МОЗ України.

2. Визначити частоту і структуру щілини губи і/або піднебіння за даними
епідеміологічної системи спостереження

Кількісно характеризувати вплив деяких спадкових чинників ризику
вказаної патології.

Визначити вплив екстрагенітальних хвороб подружжя у розвитку вродженої
щілини губи і/або піднебіння новонародженого.

Виявити можливість впливу зовнішніх чинників на виникнення вродженої
щілини губи і/або піднебіння серед новонароджених та надати їх кількісну
характеристику.

Об’єкт дослідження — випадки вродженої щілини губи і/або піднебіння у
новонароджених.

Предмет дослідження – чинники ризику виникнення вродженої щілини губи
і/або піднебіння: спадкова компонента та зовнішні фактори.

Методи дослідження – епідеміологічні (проведення дослідження),
статистичні (розрахунок показників і аналіз даних), графічні (аналіз і
представлення даних).

Наукова новизна. Визначена структура патології у Київському і Західному
регіонах України. Питома вага різних форм захворювання суттєво
коливається між областями: вроджена щілина піднебіння в структурі
займала у Київській, Івано-Франківській, Чернівецькій областях і м.
Києві 38,30%, 40,63%, 24,24% та 16,52 %; вроджена щілина губи з або при
відсутності щілини піднебіння – 61,70 %, 59,38%, 75,75%, 83,48 %
відповідно, що відображає різницю в етіології хвороби.

На структурі патології відбивається національний склад населення: питома
вага щілин піднебіння в структурі патології збільшена в областях з майже
стовідсотковим українським населенням.

Оцінений вплив сімейного анамнезу на ймовірність виникнення патології на
територіях, що досліджувалися. Виявлено, що при наявності вроджених вад
розвитку у майбутньої матері ймовірність народження хворої дитини
підвищувалася в 14,38 разу (довірчий інтервал (ДІ) 5,71-35,93). При
наявності вроджених аномалій у батька ймовірність захворювання у дитини
підвищувалася в тій же мірі, що і при обтяженій спадковості у матері.
Ймовірність народження дитини з вродженою щілиною губи і/або піднебіння
зростала при наявності генетичних порушень у близьких родичів матері і
батька (відношення шансів OR=5,45; ДІ 2,59-11,22 та OR=4,64; ДІ
1,84-11,20 відповідно) і величина ймовірності не змінювалась при
розгляді окремих форм патології. На рівень народження дітей з вродженою
щілиною губи і/або піднебіння впливав ступінь гетерозиготності
угруповання населення, обумовлений шлюбною дистанцією подружжя.

Визначені і кількісно характеризовані зовнішні чинники формування щілини
губи і/або піднебіння серед новонароджених. Ризик виникнення щілини губи
або щілини губи і піднебіння підвищував вплив професійних шкідливостей
(ОR=3,28; ДІ 2,09-5,11 для жінок та 2,44; ДІ 1,60-3,69 для чоловіків).
При накопиченні загальної дози радіоактивного опромінення більше 5,0 мЗв
ймовірність народження дітей із щілиною піднебіння підвищувало
проживання в радіоактивно забруднених населених пунктах (ОR=5,79; ДІ
1,50-23,93). Паління підвищувало ризик виникнення у новонародженої
дитини вродженої щілини губи і/або піднебіння: OR=2,92; ДІ 1,81-4,66 у
випадку тютюнопаління матері та 1,29; ДІ 1,00-1,67 – батька. Але
ймовірність народження дитини з вродженою щілиною піднебіння зростала
тільки при палінні жінки: OR=2,70; ДІ 1,04-6,57. Вживання ліків в
преконцепційний період підвищувало ймовірність народження хворої дитини:
OR=5,79; ДІ 2,97-11,12 при вживанні ліків жінкою та 5,73; ДІ 1,82-16,86
– чоловіком. Вживання жінкою ліків в перші 12 тижнів гестації також
впливало на величину ризику народження дитини з вадою: OR=2,82; ДІ
1,80-4,38. Спостерігались відмінності впливу вживання ліків на
формування різних форм патології.

Ймовірність народження дитини з щілиною губи і/або піднебіння
підвищували хронічні екстрагенітальні, в т.ч. і ендокринні, та хронічні
інфекційні захворювання батьків (OR=1,95; ДІ 1,40-2,70 для матері та
3,04; ДІ 1,98-4,64 для батька; OR =1,85; ДІ 1,21-2,81 для матері та
12,75; ДІ 4,35-36,61 для батька; OR =2,15; ДІ 1,39-3,30 для матері та
4,94; ДІ 2,37-10,09 для батька відповідно). Патологія батьків була більш
вагомим чинником у виникненні вродженої щілини губи з щілиною
піднебіння або без неї, ніж для щілини піднебіння.

Практичне значення роботи полягає у встановлені частоти вродженої
щілини губи і/або піднебіння за 1993-2004 рр. в Україні серед народжених
живими: вона дорівнює 0,98 на 1000 народжених живими, що дозволяє
обґрунтовано планувати обсяги медичної допомоги та мати базову частоту
для подальших спостережень генетичних процесів в популяціях. Найвищі
значення показника зафіксовані у Чернівецькій і Сумській (по 1,26‰) та
Черкаській (1,13 ‰) областях.

Визначені пріоритетні фактори виникнення патології. Науково обґрунтовані
заходи профілактики. Отримані дані відносно підвищення ймовірності
народження дитини з щілиною губи і/або піднебіння при застосуванні
лікарських препаратів в периконцепційний період потребують відповідної
санітарно-просвітньої роботи серед населення, додаткової просвіти серед
лікарів усіх спеціальностей, посилення контролю за доступом населення до
ліків, що можуть мати тератогенний і мутагенний вплив, та, можливо,
удосконалення обстеження фармакологічних препаратів на генотоксичність.

За матеріалами дисертаційної роботи надрукований і впроваджений в
практику роботи жіночих консультацій та кабінетів планування сім‘ї
Київської області інформаційний лист; отримані дані використовуються у
викладанні курсу валеологічних основ охорони здоров‘я у Національному
педагогічному університеті ім. М.П.Драгоманова, курсу валеології у
Черкаському Національному університеті ім. Б.Хмельницького, основ
сімейної медицини у Національній академії післядипломної освіти ім.
П.Л.Шупіка.

Особистий внесок здобувача Дисертантом самостійно складений план
дослідження, проведений пошук, збір і аналіз літератури вітчизняних та
зарубіжних авторів з питань поширеності щілини губи і/або піднебіння
серед новонароджених, структури патології, чинників ризику її виникнення
та методів профілактики; проаналізовані існуючі методи досліджень, для
виконання роботи відібрані найбільш адекватні; проведена перевірка
первинного матеріалу стосовно народження дітей із щілинами губи і/або
піднебіння; проаналізовані дані, зосереджені в реєстрах вродженої
патології та здорових доношених дітей на територіях, що підлягали
генетичному моніторингу; написана і оформлена дисертаційна робота.
Статистична обробка даних проведена в лабораторії генетичної
епідеміології ДУ “Інститут гігієни та медичної екології АМН України” при
консультації к.б.н. Линчак О.В.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації
доповідались і обговорювались на науково-практичних конференціях
“Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України (Перші і другі
марзеєвські читання)” (Київ, 2005, 2006); the 8th European symposium
prevention of congenital anomalies, (Польща, Познань, 2005); міжнародній
науково-практичній конференції “Сучасні технології щелепно-лицьової
хірургії і хірургічної стоматології “(Івано-Франківськ, 2005);
українському конгресі з міжнародною участю “Метаболічні спадкові
захворювання” (Харків, 2005); конференції “Vulnerability of the Fetus
and Infant to Ambient Pollutants and Reduced Food Intake in Pregnancy“
(Польща, Краків, 2006); симпозіумі “Біоетика та цінності громадського
суспільства” (Київ, 2006); міжнародній конференції “Health consequences
of the Chornobyl catastrophe. Strategy of recovery” (Киев, 2006); V
Російському конгресі з міжнародною участю “Современные технологии в
педиатрии и детской хирургии” (Москва, 2006); науково-практичній
конференції “Экология человека, гигиена и медицина окружающей среды на
рубеже веков: состояние и перспективы развития”, Москва, 2006;
міжнародній конференції з медичної генетики “Плід як частина родини”,
Харків, 2007.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 19 наукових робіт. Серед
них 7 статей у наукових фахових виданнях, що входять до переліку,
затвердженого ВАК України; 11 тез доповідей; колективна монографія.

Структура дисертації. Дисертація викладена на 188 стор. і містить
вступ; огляд літератури; розділ з обґрунтуванням вибору методології,
об‘єкту, предмету та методів дослідження; результати і обговорення
власних досліджень; заключення; висновки; практичні рекомендації; список
використаних джерел літератури (244 роботи вітчизняних і зарубіжних
авторів); додатки. Робота включає 60 таблиць, 10 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Об’єкт дослідження — випадки вродженої
щілини губи і/або піднебіння у новонароджених (Q 35,0-Q 37,9 МКХ-10).

Предмет дослідження – чинники ризику виникнення щілини губи і/або
піднебіння: спадкова компонента та зовнішні фактори.

Методи дослідження – епідеміологічні (проведення дослідження),
статистичні (розрахунок показників і аналіз даних).

Використані матеріали відомчої звітності МОЗ (звіти обласних
медико-генетичних кабінетів, міжобласних медико-генетичних центрів за
формою № 49-здоров «Звіт про надання медико-генетичної допомоги) за
1993-2004 рр. Частота розглядалась як співвідношення зареєстрованих
медико-генетичною службою випадків протягом даного часового періоду до
числа народжених живими та визначалась на 1000 [Вороненко Ю.В.,
Москаленко В.Ф., 2000]. Частоти оцінювали по Україні в цілому та по
областях за 1993-2004 рр. Кількість новонароджених визначалась за
щорічними статистичними збірниками Держкомстату.

Використовували поняття ймовірності випадку [Beaghehole R., Bonita R.,
Kjellstrom T., 1993]. Ймовірність народження дитини з патологією в
областях порівнювали з загальноукраїнською. Співставляли дані за
1993-1998 та 1999-2004 рр. Статистична модель подання даних описана
[Сердюк А.М. та співавт., 2003]. Визначали відносний ризик (ВР, RR):
відношення ризику виникнення хвороби в одній групі населення стосовно
іншої (Last J. M., 1988). Використовували 95% ДІ.

Проаналізовані випадки виникнення щілини губи і/або піднебіння у дітей,
що були народжені в Київський, Івано-Франківській і Чернівецькій
областях та м. Києві протягом 1999-2003 рр., зібрані в базі даних ДУ
“Інститут гігієни та медичної екології АМН України” в рамках Цільової
комплексної програми генетичного моніторингу в Україні на 1999-2003 рр.
База даних містить записи відносно народження здорових дітей та немовлят
з вродженою патологією. Розглянуто 259 випадків народження дітей з
щілиною губи і/або піднебіння (64 випадки в Івано-Франківській, 33 в
Чернівецькій, 47 у Київській області і 115 у м. Києві) та 5060 випадків
народження здорових дітей (1482 випадки в Івано-Франківській, 1010 в
Чернівецькій, 975 у Київській області і 1593 у м. Києві).

Для визначення чинників ризику використане епідеміологічне дослідження
типу “випадок-контроль” [Beaghehole R., Bonita R., Kjellstrom T., 1993].
Для виключення систематичної помилки, пов‘язаної з відбором осіб,
основна група не була зміщеною, контрольна група сформована з того ж
населення, протягом того ж періоду дослідження. При заповненні
опитувальників ні лікарям, ні пацієнтам не була відома кінцева мета
дослідження – таким чином виключена дія випадку на спогади про впливи та
дія випадку на оцінку або реєстрацію впливу протягом того ж періоду
(інші систематичні помилки). Особи, які були задіяні у дослідженні,
згодилися на нього.

Для визначення можливого впливу радіаційного чинника розглядалися
випадки народження дітей із щілиною губи і/або піднебіння у батьків, які
жили в населених пунктах Київської області, забруднених радіонуклідами
внаслідок аварії на ЧАЕС. Для кожної жінки визначали накопичені нею дози
загального опромінення [Загальнодозиметрична паспортизація населених
пунктів України, які зазнали радіоактивного забруднення після
Чорнобильської аварії. Зб.8, 2000]. При неможливості визначення дози
випадки не розглядалися. Виключені також сім‘ї, де один із батьків був
ліквідатором наслідків аварії або переселений із зони обов‘язкового
радіаційного контролю. Використано OR при 95% ДІ [Beaghehole R., Bonita
R., Kjellstrom T., 1993].

Розрахунки виконані за допомогою пакету програм Epi Info. Оформлення
роботи здійснювали за програмами Epi-Map та Microsoft® Excel 97.

Результати досліджень та їх обговорення. Частота щілини губи і/або
піднебіння серед народжених живими в областях України за 1993-2004 рр.
складала 0,98‰ (табл.1) і коливалась майже втричі: від 0,45‰ в Київській
до 1,26‰ в Чернівецькій і Сумській областях.

Таблиця 1

Частота щілини губи і/або піднебіння серед народжених живими в областях
України (1993-2004 рр., на 1000 народжених живими, дані
медико-генетичної служби)

Області Роки

1993-1998 1999-2004 1993-2004

Крим 0,90 0,90 0,90

Вінницька 0,89 0,97 0,92

Волинська 0,78 1,23 0,99

Дніпропетровська 0,94 1,01 0,97

Донецька 0,87 1,05 0,95

Житомирська 1,22 0,97 1,12

Закарпатська 0,61 1,24 0,90

Запорізька 0,74 1,03 0,87

Івано-Франківська 0,84 1,18 0,99

Київська 0,15 0,81 0,45

Кіровоградська 0,89 0,99 0,93

Луганська 1,09 0,93 1,02

Львівська 1,08 1,29 1,17

Миколаївська 0,89 0,78 0,85

Одеська 0,96 0,98 0,97

Полтавська 1,25 0,96 1,12

Рівненська 1,16 1,04 1,11

Сумська 1,40 1,08 1,26

Тернопільська 1,04 1,19 1,11

Харківська 0,86 0,95 0,90

Херсонська 0,83 1,03 0,91

Хмельницька 0,79 1,04 0,90

Черкаська 1,07 1,21 1,13

Чернівецька 1,35 1,15 1,26

Чернігівська 1,24 0,77 1,03

м. Київ 0,57 1,21 0,90

м. Севастополь 1,11 0,88 0,99

Україна 0,93 1,05 0,98

По відносному ризику, що характеризує ймовірність народження дитини з
щілиною губи і/або піднебіння, області України в 1999-2004 рр. не
відрізняються від держави загалом за винятком трьох адміністративних
одиниць – Миколаївської (ВР=0,75 при ДІ 0,56-0,99), Київської (ВР=0,77
при ДІ 0,60-0,99), в яких ймовірність появи патології серед
новонароджених знижена, і Львівської, де спостерігається підвищення
ризику (ВР=1,25 при ДІ 1,08-1,45) (рис.1).

Рис. 1. Ризик виникнення щілини губи і/або піднебіння в регіонах
України, 1999-2004 рр.

Можна також говорити про несприятливу ситуацію відносно народження
дітей з такою патологією у м. Києві. Практично однакова ймовірність
народження дитини з такою патологією в областях може свідчити по
вирівнення доступу населення до медико-генетичної допомоги. З іншого
боку, нижче значення відносного ризику в Київській області можна
пояснити налагодженням системи профілактики вродженої патології, в т.ч.
первинної, при задовільній діагностиці і реєстрації вроджених хвороб
[Поканєвич Т.М., 2003]. Підвищення ймовірності, зафіксоване у Львівській
області, може відображати загальну тенденцію до вищої частоти патології
у Західному регіоні (Львівська, Чернівецька, Івано-Франківська,
Тернопільська області), що узгоджується з даними літератури [Рузін Г.П.
і співавт., 1995; Волкова Г.С., 1999].

Розглядалися області, показники в яких значно різнилися в різні
періоди. У Волинській області відносний ризик народження дитини з
щілиною губи і/або піднебіння не відрізнявся від України загалом ні в
1993-1998 рр., ні в 1999-2004 рр., в той же час в останні шість років
він збільшився в 1,57 разу (ДІ 1,14-2,16). Це ж стосується і Донецької
(ВР=1,22 при ДІ 1,00-1,48) та Івано-Франківської (ВР=1,40 при ДІ
1,06-1,86) областей.

Розглядалися області, де відносний ризик протягом 1993-1998 рр. був
нижчий за загальноукраїнський, а в 1999-2004 рр. зріс: Закарпатська
(ВР=2,03; ДІ 1,49-2,77), Запорізька (ВР=1,39; ДІ 1,03-1,88), м. Київ (ВР
=2,13; ДІ 1,61-2,82). В Київській області ймовірність патології за
1999-2004 рр. зросла в 5,4 разу (ДІ 3,03-9,65), що пояснюється розвитком
медико-генетичної допомоги [Поканєвич Т.М., 2003]. Зниження відносного
ризику в 1999-2004 рр. порівняно з попередніми роками спостерігалось
лише в Чернігівській області (ВР=0,62 при ДІ 0,43-0,90).

Оцінювали частоту щілини губи і/або піднебіння за даними
епідеміологічної системи спостереження, порівнюючи її з інформацією,
отриманою за відомчою статистичною звітністю МОЗ України. Частка
заповнених карт в системі генетичного моніторингу від кількості
зареєстрованих медико-генетичною службою МОЗ складала в м. Києві 89,15%,
в Київській області – 88,68%, в Івано-Франківській – 78,05 %, в
Чернівецькій – 68,75% випадків. По реєстру охоплення дорівнювало
83,01%, що дозволило в подальшому аналізувати дані і робити обґрунтовані
висновки. Частоти по областях, подані за відомчою звітністю,
статистично не відрізнялись від тих, що були розраховані за матеріалами,
зібраними в базах даних (табл.2).

Таблиця 2

Частота щілини губи і/або піднебіння серед народжених живими, 1999-2003
рр.

Область Частота за відомчою звітністю МОЗ України Частота за даними
генетичного моніторингу

м. Київ 1,24±0,21 1,10±0,12

Київська область 0,83±0,16 0,74±0,13

Івано-Франківська область 1,15±0,10 0,90±0,08

Чернівецька область 1,03±0,10 0,71±0,15

Вся територія разом 1,09±0,10 0,91±0,01

Визначалася структура патології. За різними видами хвороби постають їх
етіологічні чинники – етіологія щілин піднебіння відрізняється від
етіології щілин губи з або у відсутності вади піднебіння [Лильин Е.Т.,
Богомазов Е.А., Гофман-Кадошников П.Б.,1990; Mitchell, L.E., Risch,
N.,1992; Волкова А.С., Григорчук Ю.Ф., Рузин Г.П., 1997]. Крім того,
визначення структури патології надає можливість зорієнтуватися щодо
прогнозування виду медичної допомоги і її об‘ємів. Якщо розглядати всі
випадки щілини губи і/або піднебіння серед новонароджених Чернівецької,
Івано-Франківської, Київської областей та м. Києва разом, то можна
зазначити, що майже половину їх складали випадки поєднання щілин
піднебіння й губи – 44,02 %. Щілини губи окремо зустрічались у 28,57 %
випадків, щілини піднебіння – в 27,41 %. Коливаючись по роках, в цілому
за весь період питома вага щілини піднебіння в структурі патології
складає 16,5 %, щілини губи – 32,17%, щілини губи і піднебіння – 51,3%.
Питома вага різних форм патології в цілому суттєво коливається між
областями (рис.2). На структурі захворювання відображається національний
склад угруповання: питома вага щілин піднебіння в структурі патології
збільшена в областях з майже стовідсотковим українським населенням .

Рис. 2. Структура вроджених щілин губи і піднебіння за даними
генетичного моніторингу, Київська, Івано-Франківська, Чернівецька
області та м. Київ, 1999-2003 рр.

Засвідчений негативний вплив підвищення шлюбної дистанції батьків: для
всієї патології ОR=1,39 при ДІ 1,03-1,87 та при наявності щілини губи й
піднебіння – ОR=1,54 при ДІ 1,09-2,16.

Виявлено, що співвідношення хлопчики/дівчатка серед дітей з щілиною
піднебіння відрізняється від співвідношення статей, яке спостерігалося
серед здорових доношених дітей (р<0,001); серед випадків народження дітей з щілиною губи та щілиною губи і піднебіння та серед усіх випадків патології співвідношення статей не змінене. Нині все більше значення надається епідеміологічним дослідженням, результати яких, отримані в рамках доказової медицини, дозволяють виявити чинники ризику виникнення захворювань і надають підстави для профілактичних втручань. ВООЗ сформульована концепція, суть якої полягає в тому, що для забезпечення здоров‘я населення необхідно визначення чинників ризику його порушення і видалення таких факторів із середовища існування людини [WHO, 2002]. Вивчався вплив деяких чинників ризику на виникнення вродженої щілини губи і/або піднебіння. Важливим щодо ймовірності виникнення патології виявився надто молодий вік членів подружжя. При цьому ймовірність виникнення вади підвищувалася вдвічі (ОR=2,02; ДІ=1,46-2,78 для жінки; ОR=2,48; ДІ 1,08-5,44 для чоловіка). Ймовірність появи патології підвищувала наявність вроджених вад розвитку у членів подружньої пари (ОR=14,38; ДІ=5,71-35,93 якщо вада була у жінки; ОR=2,48; ДІ 1,08-5,44 – у чоловіка) або їх близьких родичів (жінки – ОR=5,45; ДІ=2,59-11,22; чоловіка – ОR=4,64; ДІ 1,84-11,28). В табл. 3 представлені дані відносно ймовірності народження дитини з патологією при наявності у подружжя зовнішніх факторів ризику. Показане підвищення ймовірності виникнення у дитини вродженої щілини губи та вродженої щілини губи і піднебіння при дії на батьків шкідливих професійних чинників фізичного, хімічного та біологічного походження. Вплив професійних шкідливостей на виникнення вродженої щілини піднебіння не зафіксований. Розглядалася хронічна екстрагенітальна патологія (до уваги приймалися гіпертонічна та виразкова хвороби, бронхіальна астма, ревматизм, нервово-психічні захворювання) Її вплив на виникнення вад виявився значущим при наявності патології як у матері, так і у батька при вадах губи і губи з піднебінням та тільки у матері при виникненні щілини піднебіння. Окремо виділена ендокринна патологія. Вона більше, ніж на 90%, складалася з цукрового діабету і захворювань щитовидної залози. Ендокринні хвороби мали вплив на виникнення вроджених вад губи і губи з піднебінням і були незначущим чинником для виникнення вроджених вад піднебіння. Хронічні інфекційні хвороби (враховували захворювання стафілококового, стрептококового, гонококового, трихомонадного походження; лістеріозні інфекції; хвороби, викликані цитомегаловірусом, вірусами герпесу та захворювання на токсоплазмоз, мікоплазмоз, червінку, туберкульоз) не впливали на ймовірність виникнення вроджених вад губи і/або піднебіння. Щодо паління, то воно підвищувало ймовірність виникнення щілини піднебіння тільки при палінні жінки, хоча для щілини губи і губи та піднебіння виявилося значущім куріння як жінки так і чоловіка. Можна також відмітити, що паління є більш вагомим фактором у виникненні вад для жителів Київського регіону. Підвищувало ймовірність виникнення вродженої щілини губи і губи та піднебіння застосування у преконцепційний період як чоловіком, так і жінкою лікувальних препаратів, а для виникнення вроджених вад лікування чоловіка виявилося незначущим. Вживання ліків жінкою у перші 12 тижнів вагітності збільшувало ризик в групі вроджених щілин губи та губи і піднебіння (2,30 при ДІ 1,23-4,24 в Київському, 8,95 при ДІ 4,13-19,02 – в Західному регіоні та 3,68 при ДІ 2,30-5,84 на території разом). На виникнення щілин піднебіння лікування жінок під час першого триместру гестації не вплинуло. Виявлено також підвищення ймовірності появи щілин піднебіння у дітей жінок, які проживали на радіоактивно забрудненій території та накопичили дозу загального опромінення більше 5 мЗв (OR=5,79; ДІ 1,50-23,93) (табл.4). Таблиця 3 Ймовірність народження дитини з патологією при наявності факторів ризику у подружжя, 1999-2003 рр. ? v ??? ?????$ ??? ? ? ? ? I „O ^„O ?????$???????$?? ????? ????? +R–V?X?Z?n?c™?™1/4™3/4™A™O™e™ue™oaaaUeII?uIII Oe0ay 1 ^„ 1$^„a$ ?&???uuu ???&?(??‘†xxx

?>?@?V?`?j?t?Ԡxxx

?t?v?????c?¬?‘†xxx

?¬?®?A?I?Oe?a?‘†xxx

?Ԡxxx

?4?>?H?R?Ԡxxx

?R?T?d?n?x?‚?‘†xxx

?‚?„?c?¬?¶?A?‘†xxx

?A?A?O?Ue?ae???Ԡxxx

??????????

”yO

!

”yO

!

”yO

!

”yO

!

”yO

!

”yO

!

???

??

c6clcC-

o

?

o

5 0,69-9,78

Вся територія разом 0,89 0,22-2,96 1,43 0,60-3,27

Вроджена щілина губи та вроджена щілина губи і піднебіння

Київський регіон 2,91 1,75-4,80 2,56 1,58-4,14

Західний регіон 4,97 1,42-15,65 2,00 0,69-5,33

Вся територія разом 3,28 2,09-5,11 2,44 1,60-3,69

Хронічна екстрагенітальна патологія Вроджена щілина піднебіння

Київський регіон 4,06 1,94-8,42 2,49 0,84-6,86

Західний регіон 0,30 0,02-2,03 — —

Вся територія разом 2,00 1,06-3,69 1,84 0,65-4,81

Вроджена щілина губи та вроджена щілина губи і піднебіння

Київський регіон 1,84 1,12-2,98 2,70 1,51-4,77

Західний регіон 1,99 1,04-3,76 6,83 2,82-16,02

Вся територія разом 1,93 1,32-2,83 3,49 2,19-5,55

Ендокринна патологія Вроджена щілина піднебіння

Київський регіон 1,51 0,45-4,51 16,67 0,58-87,62

Західний регіон 2,86 0,85-8,60 — —

Вся територія разом 1,91 0,85-4,16 13,80 0,76-9,69

Вроджена щілина губи та вроджена щілина губи і піднебіння

Київський регіон 1,58 0,85-2,89 — —

Західний регіон 2,21 0,91-5,13 137,78 15,49-349,94

Вся територія разом 1,83 1,11-2,97 12,37 3,65-39,74

Хронічні інфекційні хвороби Вроджена щілина піднебіння

Київський регіон 2,05 0,69-5,58 4,11 0,86-3,78

Західний регіон 1,11 0,74-5,41 — —

Вся територія разом 1,67 0,65-4,03 3,29 0,89-6,12

Вроджена щілина губи та вроджена щілина губи і піднебіння

Київський регіон 1,71 0,92-3,14 4,85 1,91-11,74

Західний регіон 4,29 1,82-9,73 8,84 1,22-49,17

Вся територія разом 2,33 1,43-3,77 5,56 2,48-12,08

Паління Вроджена щілина піднебіння

Київський регіон 3,11 1,05-8,57 1,51 0,73-3,16

Західний регіон 2,17 0,89-7,11 0,84 0,42-1,67

Вся територія разом 2,70 1,04-6,57 1,12 0,68-1,83

Вроджена щілина губи та вроджена щілина губи і піднебіння

Київський регіон 3,16 1,77-5,60 1,45 0,96-2,20

Західний регіон 0,97 0,87-4,49 1,27 0,81-2,02

Вся територія разом 2,98 1,73-5,08 1,36 1,00-1,84

Вживання ліків в преконцепційний період Вроджена щілина піднебіння

Київський регіон 5,88 1,34-21,80 – –

Західний регіон — — – –

Вся територія разом 4,47 1,07-15,57 – –

Вроджена щілина губи та вроджена щілина губи і піднебіння

Київський регіон 4,74 1,97-11,02 5,57 1,23-21,55

Західний регіон — — 17,90 2,06-134,15

Вся територія разом 6,30 3,00-12,94 7,95 2,51-23,54

Таблиця 4

Ймовірність народження дитини з щілиною губи і/або піднебіння у жінок,
які проживають в радіоактивно забруднених населених пунктах Київської
області порівняно з радіоактивно «чистими», 1999-2003 рр.

Доза загального опромінення Щілина піднебіння Щілина губи та щілина
губи і піднебіння

OR ДІ OR ДІ

Наявна 2,99 0,87-11,21 0,91 0,36-2,27

В т.ч. до 5,0 мЗв 1,62 0,34-7,74 1,35 0,53-3,39

5,0 і більше мЗв 5,79 1,50-23,93 — —

Проведене дослідження надає підстави для висновку про вагому роль освіти
у попередженні народження дітей з вродженими щілинами губи і/або
піднебіння, що співпадає із загальною концепцією ВООЗ щодо освіти і
здоров‘я населення [WHO,2002]. Серед жінок, які народили здорову дитину,
у порівнянні з тими, хто мав немовля з вадою, зменшений відсоток осіб,
що мають неповну середню освіту, і збільшений (окрім Івано-Франківської
області) відсоток осіб з вищою освітою. За допомогою до платної медицини
зверталося 5,33% жінок, які народили дитину з щілиною губи і/або
піднебіння і 3,93% жінок, які народили здорову дитину (р=0,320).

Отримані дані та матеріали, викладені в літературі, слугують підставою
для формулювання положень, що можуть бути основою конкретних
профілактичних заходів. Профілактика патології полягає у необхідності
реального втілення проголошеної в країні політики збереження і зміцнення
здоров‘я (health promotion), яка би забезпечила умови для збереження і
зміцнення соматичного здоров‘я майбутніх батьків. Адже діти з вродженими
щілинами губи і/або піднебіння потребують складної медичної і соціальної
реабілітації.

Оскільки ізольована вроджена щілина губи і/або піднебіння не входить у
список вроджених вад, плоди з якими рекомендуються до елімінації,
особливе значення необхідно надавати первинній профілактиці патології.

В першу чергу, це загальноосвітні заходи щодо розуміння причин і умов
виникнення патології у новонароджених, що починаються з курсу
валеології, який нині викладається в рамках середньої і вищої освіти,
важлива роль належить ЗМІ (особливо телебаченню).

Що стосується охорони здоров‘я, то всі питання профілактики повинні
вирішуватися лікарями у співдружності акушерів-гінекологів,
стоматологів, педіатрів, з активною участю медичних генетиків. По
відношенню до стоматологічної служби необхідно зазначити, що у батьків
дітей з щілинами губи і/або піднебіння мультифакторного походження
можуть бути знайдені мікроознаки, які можна вважати проявом дії генів
схильності до захворювання: для щілини губи – прогнатія і девіація осі
носу, для щілини піднебіння – прогенія, діастема, розщеплення язичка
[Лильин Е.Т., Богомазов Е.А., Гофман-Кадошников П.Б, 1990]. Доцільно
звертати на це увагу людей репродуктивного віку, пояснюючи при цьому
потенційну загрозу для їх майбутніх дітей і наголошуючи на методах
планування вагітності.

Отримані дані свідчать, що в країні поширене неконтрольоване
застосування ліків населенням.

При досягненні працездатного, а разом з тим репродуктивного віку люди
підпадають про тиск професійних впливів, які нині в умовах розширення
приватної діяльності поширюються і незадовільно контролюються. Ймовірно,
слід законодавчо передбачити відповідальність роботодавця за
неінформоване перебування осіб репродуктивного віку в умовах, шкідливих
не тільки для їх соматичного, а й репродуктивного здоров‘я, для здоров‘я
їх майбутньої дитини.

Нарешті, згідно з існуючим законодавством, сама особа повинна нести
відповідальність за своє здоров‘я і здоров‘я своїх нащадків. Для цього,
окрім роз‘яснювальної роботи, ймовірно, необхідно передбачити
відповідальність людини за шкідливий спосіб життя, зокрема, паління під
час вагітності.

Висновки

Отримана епідеміологічна характеристика ізольованих вроджених щілин губи
і/або піднебіння серед новонароджених Західного і Київського регіонів
України (частота, структура, ймовірність виникнення, сімейна
обтяженість, приорітетні зовнішні чинники ризику та фактори способу
життя), яка може бути науковим обґрунтуванням заходів, спрямованих на
профілактику патології.

1. Показано, що частота вродженої щілини губи і/або піднебіння серед
новонароджених протягом 1993-2004 рр. дорівнювала 0,98 на 1000
народжених живими. Найвищі значення показника зафіксовані у Чернівецькій
і Сумській (по 1,26‰) та Черкаській (1,13‰) областях.

2. Встановлено, що питома вага різних форм захворювання суттєво
коливалась між областями: вроджена щілина піднебіння в структурі займала
у Київській, Івано-Франківській, Чернівецькій областях і м. Києві
38,30%, 33,33% 24,24% та 16,52%; вроджена щілина губи – 19,15 %,
24,76%, 36,36%, 32,17%; вроджена щілина губи і/або піднебіння – 42,55
%, 41,90%, 39,39%, 51,31% відповідно, що відображає різницю в етіології
захворювання.

3. Виявлено, що при наявності вроджених вад розвитку у майбутньої матері
ймовірність народження хворої дитини підвищувалася в 14,38 разу (при ДІ
5,71-35,93). При наявності вроджених аномалій у батька ймовірність
захворювання у дитини підвищувалась в тій же мірі, що і при обтяженій
спадковості у матері. Величина підвищення не змінювалась при розгляді
окремих форм патології.

4. Показано підвищення можливості народження дитини з вродженою щілиною
губи і/або піднебіння при наявності вродженої патології у близьких
родичів матері (ОR=5,45 при ДІ 2,59-11,22). Ймовірність народження
хворої дитини при наявності вроджених хвороб у близьких родичів чоловіка
також підвищена (ОR=4,64 при ДІ 1,84-11,20). Величина ймовірності
підвищення у всій групі не змінювалась при розгляді окремих форм
патології.

5. Виявлено, що співвідношення хлопчики/дівчатка серед дітей з вродженою
щілиною піднебіння відрізнялось від співвідношення статей, яке
спостерігалося серед здорових доношених дітей (р<0,001); серед випадків народження дітей з вродженою щілиною губи та щілиною губи і піднебіння та в цілому серед усіх випадків патології співвідношення статей не змінене. Показано, що збільшення шлюбної дистанції у подружжя, підвищує ймовірність народження дітей з вродженою щілиною губи і/або піднебіння (ОR =1,39 при ДІ 1,03-1,87). Національний склад угруповання відображається на структурі захворювання: в областях з майже стовідсотковим українським населенням питома вага щілин піднебіння в структурі патології збільшена. 7. Встановлено, що вплив професійних шкідливостей підвищує ймовірність виникнення у новонароджених щілини губи або щілини губи і піднебіння (ОR =3,28 при ДІ 2,09-5,11 для жінок та ОR=2,44 при ДІ 1,60-3,69 для чоловіків). Підвищення ризику народження дітей із щілиною піднебіння при умові впливу негативних професійних факторів на членів подружжя не відмічено. Виявлено підвищення ймовірності народження дітей із щілиною піднебіння при накопиченні загальної дози радіоактивного опромінення більше 5,0 мЗв (ОR= 5,79 при ДІ 1,50-23,93) в зв‘язку із проживанням в радіоактивно забруднених населених пунктах. 9. Встановлено, що хронічні екстрагенітальні, в т.ч. і ендокринні, та хронічні інфекційні захворювання батьків підвищують ймовірність народження дитини з щілиною губи і/або піднебіння (ОR=1,95 при ДІ 1,40-2,70 для матері та 3,04 при ДІ 1,98-4,64 для батька; ОR=1,85 при ДІ 1,21-2,81для матері та 12,75 при ДІ 4,35-36,61 для батька; ОR=2,15 при ДІ 1,39-3,30 для матері та 4,94 при ДІ 2,37-10,09 для батька відповідно). Патологія батьків є більш вагомим чинником у виникненні вродженої щілини губи з щілиною піднебіння або без неї, ніж для щілини піднебіння. Виявлено, що паління підвищує ймовірність виникнення у новонародженої дитини вродженої щілини губи і/або піднебіння: OR=2,92 при ДІ 1,81-4,66 у випадку тютюнопаління матері та 1,29 при ДІ 1,00-1,67 – батька. Ймовірність народження дитини з вродженою щілиною піднебіння підвищується тільки при палінні жінки: OR=2,70 при ДІ 1,04-6,57. 11. Показано, що вживання ліків в преконцепційний період підвищує ймовірність народження хворої дитини: OR=5,79 при ДІ 2,97-11,12 при вживанні ліків жінкою та 5,73 при ДІ 1,82-16,86 – чоловіком. Застосування жінкою ліків в перші 12 тижнів гестації також підвищувало ймовірність народження дитини з вадою: OR=2,82 при ДІ 1,80-4,38. Спостерігались відмінності впливу вживання ліків на формування різних форм патології. Практичні рекомендації Проведене дослідження може слугувати підставою для надання таких практичних рекомендацій. На рівні МОЗ України передбачити виконання ст. 29 Закону Основи законодавства України про охорону здоров‘я (1992) у частині створення служби генетичного моніторингу; посилити контроль за впливом професійних чинників ризику на населення репродуктивного віку; визначити профілактику здорового способу життя головною темою санітарно-освітньої роботи серед населення; обмежити безконтрольний доступ населення, в т.ч. репродуктивного віку, до вживання ліків, особливо до фармпрепаратів з тератогенними і мутагенними властивостями (антигіпертензивних; антиагрегантів і антикоагулянтів; антиалегрічних; амфетамінів; антиконвульсантів; антидепресантів; деяких вітамінів; барбітуратів; бензодіазепінів; препаратів літію; нейролептиків; антибіотиків; нестероїдних протизапальних; глюкокортикоїдів; седативних; препаратів статевих гормонів; тих, що регулюють діяльність щитовидної залози та знижують рівень цукру; препаратів що, впливають на мозковий кровообіг; антитуберкульозних, протигрибкових, антивірусних та ін.); вдосконалити програми викладання медичної генетики для студентів стоматологічних факультетів. На рівні лікарів кабінетів планування сім‘ї, жіночих консультацій, сімейних лікарів, враховуючи неетичність елімінації плодів з вродженою щілиною губи і/або піднебіння, особливе значення необхідно надавати первинній профілактиці патології: сприяти вихованню у пацієнтів потреби в здоровому способі життя; надавати плануванню вагітності більшу питому вагу серед бажаних вагітностей; при плануванні вагітності жінки обов‘язково звертати увагу на питання обтяженості сімейного анамнезу вродженими і спадковими хворобами (у майбутньої матері і батька та їх найближчих родичів); для тих, хто проживає на територіях, забруднених радіонуклідами, дотримуватися правил радіозахисного харчування. При виявленні обтяженої спадковості рекомендувати і застосовувати необхідні методи пренатальної діагностики вади, що надає в подальшому можливість оптимізувати пологи і перебіг неонатального періоду та якнайшвидше впровадити заходи, необхідні для адаптації хворої дитини в сім‘ї. На рівні лікарів стоматологічної служби у осіб репродуктивного віку доцільно звертати увагу на мікроознаки, які можна вважати проявом дії генів схильності до виникнення захворювання (для щілини губи – прогнатія і девіація осі носу, а для щілини піднебіння – прогенія, діастема, розщеплення язичка) та пояснювати пацієнтам потенційну загрозу для їх нащадків, наголошуючи на необхідності застосування у таких пацієнтів преконцепційної підготовки до вагітності. ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ 1. Генофонд і здоров‘я: відтворення населення України / А.М. Сердюк, О.І. Тимченко, Н.В. Брезицька, І.А. Бондарець, О.В. Горіна, Г.Г. Зінченко, В.В. Єлагін, С.С. Карташова, І.П. Кривич, О.В. Линчак, Е.М Омельченко., О.В. Підгорна, Т.М. Поканєвич, О.О. Полька, Т.А. Приходько / Під ред. А.М. Сердюка, О.І. Тимченко – К.: МВЦ "Медінформ", 2006. – 272 с. Дисертант здійснював аналіз даних щодо шлюбної дистанції подружніх пар, національного розподілу в областях. Поширеність індикаторних вроджених аномалій серед новонароджених України / Е.М. Омельченко, О.О. Полька, Т.А. Приходько, В.В. Єлагін, Т.М. Поканєвич, Н.Г. Кравчук // Гігієна населених місць: Зб. наук. пр. – К., 2005. – Вип. 45. – С. 418-422. Дисертант здійснював аналіз літературних джерел щодо поширеності вроджених щілин губи і/або піднебіння та розрахунки частоти даної патології. Приходько Т.А., Линчак О.В. Щілини губи і/або піднебіння: структура патології серед новонароджених Чернівецької, Івано-Франківської, Київської областей та м. Києва // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Зб. наук. пр. Вип. 13. – Київ-Луганськ, 2006. – С. 234-238. Дисертант здійснював аналіз літературних джерел та аналіз структури щілини губи і/або піднебіння. Чинники ризику народження дитини з вродженою щілиною губи і/або піднебіння в Західному регіоні України / Т.А. Приходько, О.В. Линчак, Н.М. Фоменко, О.І. Максіян // Медичні перспективи. – 2006. – № 1. – С. 115-120. Дисертант здійснював аналіз літературних джерел щодо чинників ризику народження дитини з вродженою щілиною губи і/або піднебіння та аналізував фактори ризику в Західному регіоні України. Чинники ризику народження дитини з вродженою розщілиною губи і/або піднебіння в Київському регіоні / О.В. Линчак, Т.А. Приходько, Т.М. Поканєвич, Г.Г. Зінченко // Гігієна населених місць: Зб. наук. пр. – К., 2006. – Вип. 47. – С. 471-477. Дисертант здійснював аналіз літературних джерел щодо чинників ризику народження дитини з вродженою щілиною губи і/або піднебіння та аналізував фактори ризику в Київському регіоні України. Приходько Т.А., Зінченко Г.Г., Кривич І.П. Щілини губи і/або піднебіння: вплив соціально-економічних чинників на їх виникнення у новонароджених // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Зб. наук. пр. Вип. 14. – Київ-Луганськ, 2007. – С. 268-275. Дисертант аналізував результати впливу соціально-економічних чинників на народження дитини з вродженою щілиною губи і/або піднебіння. Приходько Т.А., Линчак О.В., Поканєвич Т.М. Щілини губи і/або піднебіння: вплив вживання ліків на їх виникнення у новонароджених // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Зб. наук. пр. Вип. 14. – Київ-Луганськ, 2007. – С. 276-281. Дисертант здійснював аналіз результатів щодо впливу вживання ліків на народження дитини з вродженою щілиною губи і/або піднебіння в Івано-Франківській та Чернівецькій області. Спадковість як чинник ризику народження дитини з вродженою щілиною губи і/або піднебіння / Приходько Т.А., Линчак О.В., Фоменко Н.М., Кривич І.П. // Медичні перспективи. 2006. – Т. ІХ, № 4. – С. 114-120. Дисертант здійснював підбір та аналіз літератури щодо впливу спадкових чинників на ризик народження дитини з вродженою щілиною губи і/або піднебіння та аналіз результатів щодо впливу спадковості в реєстрах генетичного моніторингу. Pokanevych T., Prychodko T., Polka O. Medical and Genetic Consultation of Babies with Different Forms of Face Splitting // Archives of Perinatal Medicine: The 8th European symposium prevention of congenital anomalies (Program and Abstracts). – Supplement 2005. – P. 65. Дисертант здійснював збір та вибірку первинного матеріалу, розрахунки та аналіз щодо вроджених щілин губи і/або піднебіння серед новонароджених. Галаган В.О., Приходько Т.А., Линчак О.В. Розщеплення губи та піднебіння: поширеність та медико-генетичне консультування // Сучасні технології щелепно-лицевої хірургії і хірургічної стоматології: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. – Івано-Франківськ, 2005. – С. 8. Дисертант здійснював аналіз поширеності вроджених щілин губи і/або піднебіння серед новонароджених. Пренатальна ультразвукова діагностика плоду в Київській області / О.Л. Метенько, В.В. Єлагін, Т.М. Поканєвич, О.В. Полька, Т.А. Приходько, О.В. Линчак, О.І. Тимченко // Ультразвукова перинатальна діагностика: ІІ український конгрес з міжнародною участю "Метаболічні спадкові захворювання" – 2005. – Вип. 20. – С. 130. Дисертант здійснював аналіз результатів пренатальної ультразвукової діагностики щілин губи і/або піднебіння у плодів. Поширеність індикаторних вроджених аномалій в Київському регіоні / Е.М. Омельченко, О.О. Полька, Т.А. Приходько, В.В. Єлагін, Т.М. Поканевич // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України (Перші марзеєвські читання): Зб. тез доп. – К., 2005. – С. 153-154. Дисертант здійснював збір та вибірку первинного матеріалу, розрахунки та аналіз поширеності вроджених щілин губи і/або піднебіння серед новонароджених. Chornobyl accident genetic consequences and their prophylaxis / О. Timchenko, O. Lynchak, S. Kartashova, E. Omelchenko, O. Polka, T. Pokanevych, O. Gorina, T. Prichodko, O. Metenko // International Journal of Radiation Medicine. Abstracts of the International Conference "Health consequences of the Cernobyl catastrophe. Strategy of recovery" – 2006. – Special Issue 8. – P. 28, 75-76. Дисертант здійснював аналіз результатів щодо впливу дози загального опромінення жінки на ризик народження дитини з вродженою щілиною губи і/або піднебіння. Risk Factors of Cleft Lip and/or Palatine among Newborns: Smoking in Different Regions of Ukraine / O. Lynchak, T. Prichodko, G. Zinchenko, T. Pokanevych, O. Maksiyan // Vulnerability of the Fetus and Infant to Ambient Pollutants and Reduced Food Intake in Pregnancy: Book of Abstracts. – Krakow, 2006. – P. 100. Дисертант здійснював аналіз результатів розрахунків ризику народження дитини з вродженою щілиною губи і/або піднебіння при тютюнопалінні майбутніх батьків. Линчак О.В., Приходько Т.А., Полька О.О. Ризик народження дитини з щілиною губи і/або піднебіння: проживання на радіоактивно забруднених територіях // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України (Другі марзеєвські читання): зб. тез доп. наук.-практ. конф. – К., 2006. – С. 126-127. Дисертант здійснював аналіз результатів щодо впливу проживання жінки на радіоактивно забрудненій території на ризик народження дитини з вродженою щілиною губи і/або піднебіння. Линчак О.В., Приходько Т.А. Расщелины губы и/или неба: структура, размеры влияния наследственной компоненты и внешних факторов // Пятый Российский конгресс "Современные технологии в педиатрии и детской хирургии": Матер. конгресса. – М., 2006. – С. 564. Дисертант аналізував результати щодо впливу спадкових і зовнішніх факторів. Біоетичні аспекти первинної профілактики вродженої і спадкової патології / О.В. Линчак, О.О. Полька, Т.А. Приходько, Ю.О. Щербак, О.І. Максіян // Розвиток ідей біоетики в Європейському контексті: Матер. IV міжнародн. симпозіуму з біоетики. – К., 2006. – С. 81. Дисертант здійснював аналіз літературних джерел щодо первинної профілактики вроджених щілин губи і/або піднебіння. Приходько Т.А., Линчак О.В., Кривич І.П. Зовнішні чинники ризику і первинна профілактика ізольованої щілини губи і/або піднебіння // Ультразвукова перинатальна діагностика: Матер. Міжнарод. Конф. з медичної генетики „Плід - як частина родини”. – № 23-24 (2007). – Харків, 2007. – С. 109-110. Дисертант здійснював аналіз результатів щодо впливу зовнішніх чинників виникнення ізольованої щілини губи і/або піднебіння та визначав напрямки її профілактики. Генетичні наслідки впливу наслідків Чорнобильської аварії на різних етапах онтогенезу людини / О.І. Тимченко, О.В. Линчак, В.В. Єлагін, І.П. Кривич, Е.М. Омельченко, С.С. Карташова, Н.В. Брезіцька, О.О. Полька, Т.М. Поканєвич, О,В. Горіна, Т.А. Приходько, О.Л. Метенько // Віддалені наслідки впливу іонізуючого випромінювання: міжнарод. наук.-практ. конф. Тези доп. – К., 2007. – С. 216-218. Дисертант здійснював аналіз результатів щодо впливу проживання жінки на радіоактивно забрудненій території на ризик народження дитини з вродженою щілиною губи і/або піднебіння. Анотація Приходько Т.А. Вроджені щілини губи і/або піднебіння: поширеність серед новонароджених і чинники ризику виникнення. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.15 – генетика – Харківський державний медичний університет, м. Харків, 2007. Частота вродженої щілини губи і/або піднебіння серед живонароджених за 1993-2004 рр. дорівнює 0,98‰. Вона найвища у Чернівецькій і Сумській (по 1,26‰) та Черкаській (1,13‰) областях. Щілина піднебіння в структурі займає у Київській, Івано-Франківській, Чернівецькій областях і м.Києві 38,30%, 33,33% 24,24% та 16,52%; щілина губи й піднебіння – 61,70 %, 59,38%, 75,75%, 83,48 %, що відображає різницю в їх етіології. Питома вага щілин піднебіння в структурі збільшена областях з майже стовідсотковим українським населенням. Оцінений вплив наявності вроджених вад у матері, батька та найближчих родичів та величини шлюбної дистанції на ризик виникнення вад. Показане значення хронічних екстрагенітальних, ендокринних хвороб, хронічних інфекційних захворювань, професійних шкідливостей, паління, вживання ліків в періконцепційний період, проживання на радіаційно забрудненій території на підвищення ймовірності виникнення патології у новонароджених та можливості первинної профілактики. Ключові слова: вроджена щілина губи і/або піднебіння, частота, структура, чинники ризику. Аннотация Приходько Т.А. Врожденные расщелины губы и/или неба: распространенность среди новорожденных и факторы риска возникновения – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 03.00.15 – генетика – Харьковский государственный медицинский университет, Харьков, 2007. Частота врожденной расщелины губы и/ неба среди рожденных живыми в Украине за 1993-2004 гг. составляет 0,98‰. Наибольшие значения показателя зафиксированы в Черновицкой, Сумской (по 1,26‰) и Черкасской (1,13‰) областях. Расщелина неба в структуре патологии занимает в Киевской, Ивано-Франковской, Черновицкой областях и г..Киеве 38,30%, 33,33% 24,24% та 16,52%; расщелина губы и неба – 61,70 %, 59,38%, 75,75%, 83,48 % соответственно, что отражает различия в этиологии заболевания. Удельный вес расщелин неба в структуре патологии увеличен в областях с почти стопроцентным украинским населением. Вероятность возникновения патологии увеличивается при наличии врожденных пороков развития у будущей матери или отца (отношение шансов ОR=14,38 при доверительном интервале CІ 5,71-35,93 и 20,76 при СІ 6,23-70,04 ), а также их близких родственников (ОR=5,45 при СІ 2,59-11,22 и 4,64 при СІ 1,84-11,20 соответственно). Риск патологии увеличивается с увеличением брачной дистанции супругов. Соотношение мальчики/девочки среди детей с врожденными расщелинами неба отличается от соотношения полов, которое наблюдается среди здоровых доношенных детей (р<0,001); среди случаев рождения детей с расщелиной губы и расщелиной губы и неба, а также в целом среди всех случаев патологии соотношение полов не изменено. Показано влияние хронических экстрагенитальних, эндокринных, хронических инфекционных заболеваний (ОR=1,95; ДИ 1,40-2,70 для матери и 3,04; ДИ 1,98-4,64 для отца; ОR=1,85; ДИ 1,21-2,81 для матери и 12,75; ДИ 4,35-36,61 для отца; ОR=2,15; ДИ 1,39-3,30 для матери и 4,94; ДИ 2,37-10,09 для отца соответственно). Патология родителей является более весомым фактором в возникновении врожденной расщелины губы с расщелиной неба или без нее, чем для расщелины неба. Вероятность рождения ребенка с расщелиной губы и/или неба повышает курение: OR=2,92; ДИ 1,81-4,66 в случае курения матери и 1,29; ДИ 1,00-1,67 – отца. Вероятность рождения ребенка с расщелиной неба повышается только при курении женщины: OR=2,70; ДИ 1,04-6,57. Употребление лекарств в преконцепционный период влияет на вероятность рождения больного ребенка: OR=5,79; ДИ 2,97-11,12 при использовании лекарств женщиной и 5,73; ДИ 1,82-16,86 – мужчиной. Употребление женщиной лекарств в первые 12 недель гестации также повышает вероятность рождения ребенка с пороком: OR=2,82; ДІ 1,80-4,38. Наблюдались отличия во влиянии приема лекарств на формирование разных форм патологии. Вероятность возникновения расщелин губы и неба у новорожденных изменяют профессиональные вредности родителей (ОR=3,28; ДИ 2,09-5,11 для женщин та ОR=2,44; ДИ 1,60-3,69 для мужчин). Однако повышение риска рождения детей с расщелинами неба при действии негативных профессиональных факторов на родителей не выявлено. Вероятность рождения ребенка с расщелиной неба увеличивается при проживании матери на территории, загрязненной радионуклидами вследствие аварии на ЧАЭС, и накоплении нею дозы общего облучения больше 5 мЗв. Поскольку изолированная расщелина губы и/или неба не входит в список врожденных пороков, плоды с которыми рекомендуются к элиминации, особенное значение необходимо придавать первичной профилактике: устранению факторов риска из окружения лиц репродуктивного возраста, преконцепционной подготовке к беременности. У лиц репродуктивного возраста также целесообразно обращать внимание на микропризнаки, которые можно считать проявлением действия генов, предрасполагающих к заболеванию (для расщелины губы – прогнатия и девиация оси носа, а для расщелины неба – прогения, диастема, расщепление язычка). Ключевые слова: врожденная расщелина губы и/или неба, частота, структура, факторы риска. Annotation Prykhodko T.A. Сongenital cleft lip and/or palate: рrevalence among newborns and risk factors of origin. – Manuscript. Dissertation for candidate of science degree competition in genetics (medical sciences) – specialty 03.00.15. Kharkiv State Medical University, Kharkiv, 2007. Congenital cleft lip and/or palate prevalence was 0,98‰ during 1993-2004. There were the highest possible indexes in Chernivetska (1,26‰), Sumska (1,26‰) and Cherkaska (1,13‰) regions. In birth defects structure palate cleft makes up 38,30% in Kyiv Region, 33,33% in Ivano-Frankivsk Region, 24,24% in Chernivetska Region and 16,52% in Kyiv; cleft and/or palate make up 61,70% in Kyiv Region, 59,38% in Ivano-Frankivsk Region, 75,75% in Chernivetska Region and 83,48% in Kyiv, that show the difference in birth defects etiology. Specific gravity of palate cleft is more in regions where Ukrainians make up almost 100%. Family anamnesis (birth defects among parents and their close relatives) and marriage distance were estimated concerning pathology origin probability. Influence of chronic extragenital and endocrine diseases, chronic infectious diseases, occupational hazards, smoking, perinatal drugs use, living on radiation polluted territory on the increase of harelip and/or palate cleft origin probability among newborns was shown. Key words: cleft lip and/or palate, prevalence, structure, risk factors. Підп. до друку 10.10.2007 р. Формат 60х84/16 Папір офсетний № 1. Гарнітура “Таймс”. Офс. друк Фіз. друк. арк. 1,25. Ум. друк. арк. 1,13. Тираж 150. МВЦ “Медінформ” 03179, м. Київ, вул.. Котельникова, 95 Тел./факс (044) 459-58-13 Свідоцтво про державну реєстрацію ДК № 1194 від 15.01.2003 р. PAGE 2

Похожие записи