.

Вплив внутріпородного підбору з використанням спорідненого розведення та міжлінійних кросів на молочну продуктивність корів різних генотипів: Автореф.

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2710
Скачать документ

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Гиль Михайло Іванович

УДК 636.082:636.22\.28

ВПЛИВ ВНУТРІПОРОДНОГО ПІДБОРУ З ВИКОРИСТАННЯМ СПОРІДНЕНОГО РОЗВЕДЕННЯ ТА МІЖЛІНІЙНИХ КРОСІВ НА МОЛОЧНУ ПРОДУКТИВНІСТЬ КОРІВ РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ

06.02.01 — розведення та селекція тварин

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільскогосподарських наук

Херсон — 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Херсонському державному аграрному університеті Мінестерства АПК України

Науковий керівник — доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України КОВАЛЕНКО Віталій Петрович, Херсонський державний аграрний університет Мінестерства АПК України, завідувач кафедри генетики і розведення сільськогосподарських тварин

Офіційний опонент: доктор сільськогосподарських наук, доцент Хомут Іван Семенович, Одеська державна сільсько¬господарська дослідна станція, завідувач відділу тваринництва
Офіційний опонент: кандидат сільськогосподарських наук,доцент, Миронов Віктор Гаврилович, Херсонський державний аграрний університет Мінестерства АПК України, доцент кафедри спеціальної зоотехніки

Провідна установа – інститут тваринництва степових районів України ім. М.Ф.Іванова “Асканія-Нова”, відділ скотарства

Захист відбудеться “9” вересня 1999 р. о 10 годині на засіданні спеціалізо¬ваної вченої ради К 67.830.02. в Херсонському державному аграрному універ¬си¬теті (325006, м. Херсон, вул. Р.Люксембург, 23, головний учбовий корпус, ауди¬торія 64).
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Херсонського державного аграрного університету за адресою: 325006, м. Херсон, вул. Р.Люксембург, 23, головний учбовий корпус.

Автореферат розісланий “3” серпня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Карапуз В.Д.

. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед актуальних задач тваринництва проблема подальшого удосконалення вітчизняних порід великої рогатої худоби належить до числа найбільш вагомих. Але темпи якісного удосконалення порід недостатні, а фактичний рівень молочної продуктивності у більшості регіонів країни залишається низьким. Тому закономірним явищем є підвищена зацікавленість до розробки нових підходів в теорії і практиці селекційного процесу на основі досягнень не тільки зоотехнії, але й споріднених наук. В значній мірі ефективність відбору і підбору визначається удосконаленням комплексної оцінки худоби при виборі її на племя, знанням генетичної дискретності ліній, стад і цілих порід, а також поєднуваністю різних заводських ліній і родин в межах породи (М.В.Зубець, В.П.Буркат, І.П.Петренко, 1997).
На сучасному етапі селекційних робіт важлива роль відводиться генетично регулюємому гетерозису, що поки не став у повній мірі фактором виробництва.
М.П.Дубінін (1976) вказує, що для прояву гетерозису гібриди повинні бути одержані від ліній, що характеризуються генетично обумовленою комбінаційною здатністю. Остання є спадковою і може бути широко використана у виробництві товарної продукції.
Нині достатньо детально розробляються питання моделювання селекційних ознак в тваринництві та птахівництві. Розроблені моделі яєчної, молочної та мясної продуктивності (Mc.Millan, 1970 Т.Bridges, 1986). Використання цих моделей дозволяє визначити компоненти складних полігенних ознак і здійснювати відбір за елементами продуктивності, який теоретично більш ефективний (Д.Фанс і Д.Торклі, 1987). Також можна використовувати принципи стабілізуючого відбору для створення гнучких систем вирощування ремонтного молодняку й експлуатації товарних гібридів при умові виділення з популяції трьох типів особин за мірними ознаками мінус-варіанти, плюс-варіанти і модальний клас (В.П.Коваленко, 1997).
Виходячи з вище викладеного, актуальним є проведення порівняльного ана- лізу типів підбору при селекції молочної худоби, вивчення дискретності дослід- жуємих структурних елементів породи, визначення їх варіанс і ефектів загальної та специфічної комбінаційної здатностей, порівняльного вивчення екстерєрно-конституційних і продуктивних якостей.
Звязок роботи з науковими прграмами. Робота була складовою частиною науково-дослідних робіт Херсонського державного аграрного університету і ви- конувалась згідно з темою Розробка генетичних основ селекції тварин з використанням сучасних досягнень популяційної і екологічної генетики (N держ. регістрації 0195U028318).
Мета і задачі досліджень. Метою досліджень стало вивчення впливу внутріпородного підбору з використанням інбридингу та міжлінійних кросів на молочну продуктивність корів, а також встановлення ефективності використання принципів стабілізуючого відбору при селекції молочної худоби.
Відповідно до поставленої мети були визначені такі завдання
– провести оцінку провідних ліній червоної степової породи за ознаками мо-
лочної продуктивності
– визначити ступінь генетичної дискретності досліджуємих ліній і їх комбіна-
націй
– провести оцінку аутбредного та інбредного розведення молочної худоби
– оцінити різні типи підбору за умовами крослінійного та внутришньолінійно-
го розведення тварин
– вивчити ефекти прямих і реципрокних кросів на молочну продуктивність
худоби
– встановити ефективність оцінки тварин за пробіт-методом при стабілізуючо-
му відборі
– визначити варіанси загальної та специфічної комбінаційної здатності ліній
червоної степової породи при різних типах підбору.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше для молочної худоби встановлена доцільність вивчення комбінаційної здатності структурних еле- ментів породи з визначенням гетерозисного ефекту, здійснена оцінка генетич- ної дискретності ліній на підставі кластерного аналізу із використанням ЕОМ, та виконана інтегральна оцінка фенотипової цінності молочної худоби, яка має високий рівень звязку з молочною продуктивністю і може бути використана як метод відбору тварин.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що відбір тварин з оптимальних класів розподілу за мірними ознаками сприяє підвищенню їх молочної продуктивності, покращує селекційні ознаки худоби. Використання оцінки комбінаційної здатності дозволяє прогнозувати продуктивність тварин, спрямовано отримувати гетерозисний ефект за селекційними ознаками. Використання кращих поєднань ліній забезпечить економічний ефект в сумі 1684.01…52973.68 грн, тоді як внутришньолінійний підбір – 17532.25… 115078.70 грн, а інбридинг молочної худоби – збитки у 135558.88…186183.23 гривень.
Особистий внесок здобувача. Розробка тематики і методики досліджень, обробка і систематизація даних, їх аналіз, формування наукових положень, які витікають з результатів досліджень проведені автором особисто під науковим керівництвом доктора с.-г. наук, професора В.П.Коваленко.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи викладені і обговорені на міжобласних науково-практичних конференціях Перспективні напрямки розвитку АПК Причорноморського регіону (м.Миколаїв, 1996, 1997, 1998 роки), на міжнародній конференції молодих вчених Творчий розвиток наукової спадщини академіка М.Ф.Іванова (Асканія-Нова, 1998 рік), на науковій конференції Херсонського державного сільськогосподарського інституту (м.Херсон, 1998 рік), на розширеному засіданні кафедр генетики та розведення сільськогосподарських тварин (м.Херсон, 1999 рік) і годівлі та розведення сільськогосподарських тварин (м.Миколаїв, 1999 рік).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано девять робіт у фахових виданнях, де викладено основний зміст наукових досліджень.
Структура та обсяг дисертаційної роботи. Робота включає вступ, огляд літератури, матеріал і методику досліджень, результати власних досліджень та їх обговорення, висновки, пропозиції виробництву, список використанних джерел і додатки.
Матеріали дисертації викладені на 141 сторінці машинописного тексту, вміщують 54 таблиці і пять рисунків. Список літератури включає 171 джерело, з них 29 іноземних.
Загальна методика і основні методи досліджень
Дослідження проведені у період з 1996 по 1998 рр. на кафедрі генетики і розведення сільськогосподарських тварин Херсонського державного аграрного університету та в племінних господарствах Херсонської, Миколаївської, Запорізької та Дніпропетровської областей по розведенню червоної степової породи.
Матеріалом для досліджень послужили тварини червоної степової і англер- ської порід загальним обсягом 973 та 190 гол, відповідно. В обробку були залу- чені 10-ть внутришньолінійних поєднань, 35 комбінацій прямого кросу та 32 – реципрокного. Етапи і обсяг дослідженого матеріалу наведені в таблиці 1.
На першому етапі досліджувались породно-лінійні характеристики червоної степової худоби згідно методики М.О.Плохинського (1969) визначались особливості динаміки молочної продуктивності чистопородних тварин внутришньолінійного розведення у порівнянні із показниками всього врахованого поголівя та з її генетичним потенціалом за допомогою селекційного індексу
СІ = (2М + ММ + МБ)  4 (1)
де, М – середній рівень розвитку ознаки матерів
ММ – середній рівень розвитку ознаки матерів матерів
МБ – середній рівень розвитку ознаки матерів батьків
2 та 4 – коефіцієнти.
Вивчення ефективності крослінійного і внутришньолінійного розведення здійснювали у два прийоми. Попередньо оцінено впливи прямого і реципрокно-
го кросів на головні селекційні ознаки молочних корів. Тварини були згрупо- вані за видами підбору – по 11-ть міжлінійних кросів та шість – внут- ришньолінійного розведення. Останні прийняті за контроль порівнювався генетичний тренд нащадків F1 до генетичного потенціалу батьків. Дотримувались схеми внутришньолінійний підбір (“А”) – прямий крос (“Б”) – реципрокний крос (“В”). Оцінені тридцять лінійно-породних поєднань червоної степової худоби.

Таблиця 1 – Етапи і обсяг досліджень
Ета-
пи Найменування досліджень Кількість дослідже- ного поголівя, гол.
1.
2.
3.

4.

5.

6.

7. Вивчення породно-лінійних характеристик худоби
Визначення дискретності ліній і поєднань
Вивчення впливу ступеню інбридингу на основні селекційні ознаки молочної худоби
Оцінка крослінійного і внутришньолінійного під- бору в межах породи
Оцінка впливу генотипових особливостей метода- ми дисперсійного аналізу
Визначення загальної і специфічної комбінаційної здатності
Дослідження звязку типологічних особливостей і молочної продуктивності худоби 592
285

190

613

326

326

100
На третьому етапі досліджень було визначено вплив ступеню інбридингу на основні господарсько корисні ознаки у корів англерської породи. Проведено вивчення молочної продуктивності худоби (надій, вміст жиру, молочний жир) у порівнянні з її генетичним потенціалом з використанням селекційного індексу та співставлення рівня ознак у дочок і матерів в залежності від ступеню інбридингу. За контрольну групу прийняті тварини аутбредного походження.
Визначення дискретності структурних одиниць червоної степової породи здійснено за 10-ма лініями внутришньолінійного підбору. Вивчали рівні молочної продуктивності корів за першу, третю і кращу лактації, а також за жіночими предками пробандів, показники екстерєру і конституції останніх.
Для визначення спорідненості або відмінності ліній за оцінюємими блоками ознак розраховували за відповідними програмами дистанцію між ними (евклі- дова відстань). З метою більш детальної оцінки спільного походження та рівня
продуктивності вивчаємих генотипів застосовано кластерний аналіз. Обробка матеріалів дослідження проведена з використанням пакету програм STATISTICA-5.
Проведено дисперсійний аналіз мінливості молочної продуктивності червоної степової породи дніпропетровського і запорізького зональних типів девяти поєднань, відповідно, за першу, третю і кращу лактації, а також за морфофізіологічними властивостями вимя і живою масою корів.
Оцінку варіанс та ефектів загальної (g.c.a.) і специфічної (s.c.a.) комбінаційної здатності проводили за методикою М.А.Федіна, Д.Д.Сіліса, А.В.Смиряєва (1980) та В.П.Коваленко (1972), використовуючи першу модель.
На останньому етапі досліджень встановлювали звязок типологічних особ-
ливостей (за промірами і індексами) корів червоної степової породи з їх молоч-
ною продуктивністю. На підставі оцінки кожного з чотирьох промірів (висота в
холці, коса довжина тулубу, обхват грудей за лопатками і обхват пястка) та жи-
вої маси тварини були розподілені на класи мінус (М-), модальний (Мо) та
плюс-варіанти (М+). По кожній з пяті ознак були здійснені пробіти
P = (Xi – X)   + 5 (2)
де, Xi – індивідуальне значення ознаки X – середнє значення ознаки
 – дисперсія розподілу ознаки 5 – кількість ознак в дослідженні.
За кожним значенням пробіта знаходили межі розподілу для модального
класу (Мо) -Х  0.67 при цьому, тварин із значенням пробіту нижче вказаних меж, відносили до класу мінус-варіант (М-), вище – до класу плюс-варіант (М+).
Відносно класів розподілу була зясована кількість тварин і порахована їх частка. Відповідність фактичного і теоретичного розподілу визначали за кри- терієм хі-квадрат і таблиць стандартних значень.
За значенням середніх пробітів були виділені класи, знайдені середні зна- чення промірів, живої маси, індексів тілобудови і ознак молочної продуктив- ності із використанням методики варіаційної статистики.
Економічну ефективність впливу типів підбору молочної худоби різних генотипів розраховували згідно Методики визначення економічної ефективності використання у сільському господарстві результатів науково- дослідних і дослідно-конструкторських праць, нової техніки, досліджень і ра-ціоналізаторських пропозицій.
Обробку показників здійснювали на програмуємому мікрокалькуляторі Електроніка МК – 61 та ЕОМ типу Pentium – 100 із набором програм.
Результати досліджень
Параметри основних ознак ліній червоної степової породи
Аналіз головних селекційних ознак (надій та вміст жиру) у жіночих предків досліджуємих ліній дозволяє стверджувати про їх суттєву різницю (табл.2). Так, корови ліній Златоуста, Казбека, Курая, Ладного та Фукса переважали (у показниках селекційного індексу) середні значення всього врахованого поголівя за надоєм на 4.98, 1.84, 3.24, 2.38, 5.04, відповідно, а решта – поступались на 2.15 – 7.97. За вмістом жиру перевагу мали корови ліній Зевса (1.82), Казбека (1.56), Курая та Рибака (0.52) і найбільше – Ладного (3.64).
Встановлено, що генетичний потенціал жіночих предків найбільш високий у тварин лінії Ладного, Фукса та Рибака і найменший – Візита та Зевса з широ- тою мінливості 186.5 – 213.5 кг жиру.

Таблиця 2 – Генетичний потенціал тварин різних ліній за надоєм та
вмістом жиру
Значення селеційного індексу за
надоєм, кг вмістом жиру в мол оці,%
Лінія n значення відхилення значення відхилення
ознаки
(X) абсо-лютні відносні ознаки
(X) абсо-лютні відносні
Андалуза 32 5108 -112 2.15 3.80 -0.05 1.30
Візита 13 4949 -271 5.19 3.75 -0.10 2.60
Веселого 26 4959 -261 5.00 3.83 -0.02 0.52
Златоуста 12 5480 260 4.98 3.79 -0.06 1.56
Зевса 20 4804 -416 7.97 3.92 0.07 1.82
Казбека 32 5316 96 1.84 3.91 0.06 1.56
Курая 19 5389 169 3.24 3.87 0.02 0.52
Ладного 31 5344 124 2.38 3.99 0.14 3.64
Рибака 41 5038 -182 3.49 3.87 0.02 0.52
Фукса 59 5483 263 5.04 3.80 -0.05 1.30
Середнє 285 5220 х х 3.85 х х
Вивчення власної продуктивності корів свідчить, що найбільший рівень за даними першої лактації був у тварин ліній Візита (6094344 кг) і Златоуста (5926315 кг), за вмістом жиру – лінії Казбека (4.080.06) і Ладного (4.10
0.05). Жирномолочною виявилась худоба ліній Візита (Р0.95), Ладного (Р
0.95) та Златоуста (Р0.95), які мають 1749.6 – 17517.6 кг молочного жиру за першу лактацію вони ж зберегли цю перевагу і за кращу лактацію – 24615.7 – 2175.0 кг при Р0.95.
Корови ліній Візита і Ладного переважали середні значення врахованого в дослідженні поголівя тварин за рахунок одночасного збільшення надою і вмісту жиру, в той час як ліній Златоуста і Фукса – тільки за надоями, а Казбека – лише за вмістом жиру (4.080.06, Р0.99). Високодостовірно поступаються рівнем продуктивності за кращу лактацію усім дослідженим групам тварини
лінії Зевса, що обумовлено низьким надоєм (4839141 кг, Р0.99) та вмістом жиру в молоці (3.840.03, Р0.95).
За даними всіх лактацій відносно низьким рівнем надоїв характеризуються тварини лінії Курая (3584-4719-4898 кг, Р0.95 – Р0.99) і Зевса (3758-4772- 4839 кг, Р0.95 – Р0.99), а за вмістом жиру – Златоуста (3.79-3.75-3.87, Р 0.99 – Р0.999) і Андалуза (3.81-3.82-3.80, Р0.95 – Р0.99).
Порівняння генетичного потенціалу та власної продуктивності тварин ліній свідчить про різний вплив матерів і батьків на рівень розвитку селекційних оз- нак. В лініях Візита, Андалуза і Златоуста використовувались переважно препотентні плідники-поліпшувачі за надоєм і тому частка впливу матерів на дочок не суттєва а за вмістом жиру в молоці – в тій же лінії Візита та Казбека і Курая (табл.3). Тварини ліній Казбека, Ладного і особливо Курая характеризуються значно меншим рівнем молочності у порівнянні з генетичним потенціалом (на 1.75 0.99 та 9.11, відповідно), а за жирністю молока – більшим на 4.35, 2.76 та 4.13, відповідно, тоді як ліній Златоуста і Зевса – навпаки.
Таблиця 3 – Порівняльна оцінка корів різних ліній з їх генетичним
потенціалом
Показники генетичного потенціалу і
розвитку ознак потомства за кращу рівня
лактацію
Лінія n генетичний потомство різни ця
потенціал абсолютна відносна

Андалуза
32 Х1 Х2
5108 3,80 Х1 Х2
5420 3,80 Х1 Х2
312 0 Х1 Х2
6,11 0
Візита 13 4949 3,75 6049 4,06 1100 0,31 22,23 8,27
Веселого 26 4959 3,83 4991 3,88 32 0,05 0,65 1,31
Златоуста 12 5480 3,79 5826 3,78 346 -0,01 6,31 0,26
Зевса 20 4804 3,92 4839 3,84 35 -0,08 0,73 2,04
Казбека 32 5916 3,91 5223 4,08 -93 0,17 1,75 4,35
Курая 19 5389 3,87 4898 4,03 -491 0,16 9,11 4,13
Ладного 31 5344 3,99 5291 4,10 -53 0,11 0,99 2,76
Рибака 41 5038 3,87 5036 3,84 -2 -0,03 0,04 0,78
Фукса 59 5483 3,80 5540 3,87 57 0,07 1,04 1,84
Середнє
285 5220 3,85 5287 3,92 67 0,07 1,28 1,82
Примітка Х1 – надій молока, кг Х2 – вміст жиру в молоці,%.
За живою масою потомство ліній Візита, Златоуста, Фукса, Андалуза та Рибака на 3223.0 кг, 2718.4, 269.0, 2313.1 і 611.9 кг, відповідно, переважали середні показники (табл.4), тоді як корови лінії Ладного мали найменшу живу масу і рівень її мінливості (Cv = 7.5). Найменшу швидкість молоковіддачі мали корови лінії Казбека (1.320.22 кг/хв, Р0.95), і тільки корови ліній Курая, Веселого, Рибака та Златоуста переважали показник 1.70 кг/хв (Р0.95 – Р 0.999). Разом з тим в середньому червона степова худоба за
живою масою досить консолідована, а за швидкістю молоковіддачі характеризується значною мінливостю.

Таблиця 4 – Порівняльна оцінка показників розвитку і швидкості молоковід-
дачі корів у залежності від лінійного складу
Рівень розвитку ознак, їх мінливість та ймов ірність
Лінія n жива маса, кг швидкість молоковіддачі, кг/хв
X  Sx Cv d  Sd X  Sx Cv d  Sd
Андалуза 32 53012,1 12,9 2313,1 1,530,06 18,3 -0,160,07*
Візита 13 53922,4 15,0 3223,0 1,610,09 17,0 -0,080,09
Веселого 26 49411,6 12,0 -1312,7 1,780,07 16,4 0,090,08
Златоуста
12 53417,7 11,5 2718,4 1,720,10 20,8 0,030,10
Зевса 19 50714,4 12,7 0 1,650,07 17,7 -0,040,08
Казбека 32 4818,6 10,2 -269,99** 1,320,22 23,6 -0,370,20
Курая 19 48319,1 17,3 -2419,8 1,910,10 24,7 0,220,10
Ладного 31 4636,3 7,5 -448,1*** – – –
Рибака 41 51310,8 13,5 611,9 1,760,09 29,5 0,070,09
Фукса 59 5337,4 10,7 269,0** 1,660,06 25,1 -0,030,07
Середнє 285 5075,1 17,2 х 1,690,03 24,0 х
Примітка різниця по відношенню до контрольної групи достовірна при *-
Р0.95, **-Р0.99, ***-Р0.999.
Дискретність генетичного потенціалу
молочної продуктивності корів різних ліній
Результати досліджень продуктивних якостей жіночих предків корів червоної степової породи дозволяють стверджувати, що її лінії мають суттєву
різницю за основними ознаками селекції.
Кластерний аналіз розподілу деяких структурних елементів породи за па- раметрами показників надою і вмісту жиру в молоці дозволяє визначити три угрупування ліній Андалуз – Рибак – Веселий Зевс – Курай – Візит – Казбек – Ладний та Златоуст – Фукс.
Вивчення власної продуктивності корів цих же ліній дозволило виявити їх
суттєву дискретність не тільки за надоєм та вмістом жиру, а і за кількістю молочного жиру, живою масою первісток та швидкістю молоковіддачі. Так, тварини лінії Курая, Візита, Златоуста, Казбека і Ладного характеризуються найменшою генетичною відстанню і утворюють один кластер, тоді як у другий увійшли первістки ліній Андалуза, Фукса, Веселого, Зевса та Рибака із значним відхиленням від попереднього угрупування в 0.053-0.035 одиниць.
Дендрограма генетичної відстані структурних елементів червоної степової породи за показниками надою, вмісту жиру в молоці та кількістю молочного жиру за кращу лактацію (рис.1), також, утворює два кластери перший –
Андалуз – Фукс – Казбек – Ладний – Златоуст і другий – Веселий – Рибак – Курай – Зевс. Але ступінь генетичної диференціації в межах обох кластерів (у порівнянні з такими за першу лактацію) значно збільшилась, хоча залишились і “тотожні” лінії – Андалуз і Фукс, Казбек і Ладний, Веселий і Рибак.
Разом з тим помітна обособленість лінії Візита, яка характерна і її жіночим предкам при цьому кількість оцінених ознак майже співпадає.
Порівняльним аналізом дендрограм екстерєрно-конституційних особливостей і ознак молочної продуктивності за кращу лактацію виявлена тотожність кластерного розподілу ліній червоної степової породи, що вказує на певний звязок основних і другорядних ознак селекції молочної худоби.
Андалуз
Фукс
Казбек
Ладний
Златоуст
Веселий
Рибак
Курай
Зевс
Візит
0.00 0.02 0.04 0.06 0.08 0.10 0.12 0.14
Рис.1. Дендрограма генетичної відстані між тваринами червоної степової
породи різних ліній за кращу лактацію
Вплив ступеню інбридингу на основні селекційні ознаки
молочної худоби
Аналіз генетичного потенціалу тварин дослідних груп за надоєм та вмістом жиру в молоці дозволяє стверджувати, що отримані при віддаленому інбридин- гу корови за надоєм мають перевагу над аутбредними тваринами, в той час як в інших варіантах інбридингу – поступаються, при цьому із збільшенням ступеню інбредності різниця збільшується. Кардинально протилежна характеристика жіночих предків тварин різних ступенів інбридингу за вмістом жиру в молоці. Генетичний потенціал тварин усіх дослідних груп за цією ознакою нижчий ніж у тварин аутбредного походження і найменша різниця виявлена у тварин близького типу інбридингу – 0.05 вмісту жиру в молоці, що знаходиться на рівні одного відсотка, в інших групах – від 1.4 до 5.6 (табл.5). Аналогічно за ознакою жирномолочності найбільш суттєва різниця виявлена у матерів тварин різних ступенів інбридингу (-14…-31 кг) та матерів батьків тісного, близького і помірного ступенів, чого не спостерігається у матерів матерів, де вона практично відсутня.
Проведені дослідження продуктивності потомства за всіма формами підбору є чітким підтвердженням негативного впливу інбридингу на молочну продуктивність корів. Узагальнення показників надою та вмісту жиру
Таблиця 5 – Порівняльна оцінка генетичного потенціалу тварин аутбредного
і інбредного походження різних ступенів
Тип Значення селекційного індексу за
підбору n надоєм, кг вмістом жиру,%
та ступені відхилення відхилення
інбриднгу Х абсолютні відносні Х абсолютні відносні
Тісний 10 5273 -254 4,57 4,89 -0,11 2,2
Близьки 50 5461 -96 1,73 4,95 -0,05 1,0
Помірний 48 5362 -195 3,51 4,93 -0,07 1,4
Віддалений 22 5632 75 1,35 4,72 -0,28 5,6
Аутбридинг 50 5557 х х 5 х х
(табл.6) свідчать, що лише по першій лактації корови віддаленого інбридингу на 56.7кг (Р0.95) переважали аутбредних, а решта – поступались. За третю та кращу лактації корови усіх груп мали гірший рівень продуктивності, ніж аутбредні тварини і від першої до кращої лактації вірогідність одержаних показників збільшувалась, як і варіабельність ознак. Разом з тим, виявлена негативна тенденція між одночасним зменшенням рівня розвитку ознаки та збільшенням коефіцієнту гомозиготності.
Таблиця 6 – Жирномолочність корів англерської породи у залежності від
типу інбридингу
Тип під-
бору та Кількість молочного жиру, кг
ступені n перша лактація третя лактація краща лактація
інбридингу X  Sx d  Sd X  Sx d  Sd X  Sx d  Sd
Тісний 10 18310,5 -1111,5 24314,0 -2516,2 24717,1 -5018,9*
Близький 50 1744,3 -206,3** 2276,9 -4110,6** 2294,7 -689,4***
Помірний 47 1803,5 -145,8* 2314,5 -379,3*** 2304,0 -679,0***
Віддалений 22 1994,9 56,7 2637,1 -510,8 2637,5 -3411,0**
Аутбридинг 50 1944,6 x 2688,1 x 2978,1 x
Інтерпретація параметрів ознак молочної продуктивності матерів (через се- лекційні індекси) та їх дочок за кращу лактацію підтверджує попередні вис-
новки про негативний вплив інбридингу на рівень надою молока за винятком корів віддаленого інбридингу (табл.7). Останні та корови аутбредного розведення на 416 та 908 кг, відповідно, переважають показники генетичного потенціалу жіночих предків. За вмістом жиру корови аутбредного походження та тісно і помірно інбредовані найбільш (0.43, 0.41 та 0.40, відповідно) поступились жіночим предкам.
Таблиця 7 – Порівняльна оцінка корів різних варіантів підбору з їх
генетичним потенціалом
Тип Показники продуктивності за кращу лактацію
підбору та надій, кг вміст жиру в молоці, %
ступені генетичний потом- різниця генетичний потом- різниця
інбридингу потенціал ство потенціал ство
Тісний 5273 5531 -258 4,89 4,48 -0,41
Близький 5462 5027 -434 4,95 4,58 -0,37
Помірний 5362 5079 -283 4,93 4,53 -0,40
Віддалений 5632 6048 416 4,72 4,37 -0,35
Аутбредні 5557 6465 908 5,00 4,57 -0,43
Вплив крослінійного розведення на селекційні ознаки корів
червоної степової породи
Всі дочки різних типів підбору високовірогідно перевищили показники своїх матерів (табл.8) з найбільшою різницею (603128 кг) за надоєм по пря-
мому кросу, а за вмістом жиру (0.110.03) – при внутришньолінійному розведенні.
Дослідженням цих ознак через селекційні індекси встановлена необхідність запобігання кросування ліній за надоєм, тоді як жирність молока здатна покращуватись при всіх формах підбору, але найменша користь – від реципрокного розведення.
Таблиця 8 – Порівняльна оцінка тварин різного типу підбору за надоєм
та вмістом жиру в молоці у суміжних поколіннях
Параметри ознак у матерів і дочок за кращу лактацію
Тип Пари надій, кг вміст жиру, %
під- мати- X  Sx різниця та її X  Sx різниця та її
бору дочка дочок матерів вірогідність дочок матерів вірогідність
А 148 534177 475896 583123*** 3,900,02 3,790,02 0,110,03***
Б 160 538269 4779108 603128*** 3,860,01 3,760,02 0,100,02***
В 163 537172 4826101 545124*** 3,850,01 3,760,02 0,090,02***
За тривалістю лактації, швидкістю молоковіддачі та живою масою корів до-
стовірних різниць не було виявлено.
Аналізом конкретних комбінацій ліній за надоями кращої лактації всі типи кросів у поєднаннях з тваринами ліній Веселого, Зевса, Курая перевищили показники тварин внутришньолінійного розведення на 30235 – 752243 кг (Р0.95 – Р0.99) молока.
Найвищий рівень надоїв виявлений у корів лінії Візита – 6049344 кг, найменший – Зевса (4838141 кг). Внутришньолінійні тварини Візита, Фукса і Курая майже за всіма лактаціями переважали кросові комбінації (Р0.95 – Р0.99) із найбільшим вмістом жиру за кращу лактацію у корів лінії Візита – 4.060.09, а за першу – кросу Курай х Зевс – 4.110.09 в останніх ознака з віком зменшилась до 4.030.08.
Внутришньолінійні комбінації Візита (24616 кг) і Златоуста (22312 кг) мають найбільшу жирномолочність і переважають відповідні кросові комбінації на 2521 – 4218 кг та 218 – 14 16 кг (Р0.95), відповідно.
Аналіз показників швидкості молоковіддачі вказує на перевагу на рівні першого-другого порогів вірогідності прямого кросу Візит х Златоуст і реципрокного типу Візит х Златоуст в порівнянні з тваринами внутришньолінійного розведення в лініях Златоуста та Візита, відповідно на 0.330.14 кг/хв та 0.440.13 кг/хв. Крослінійні комбінації реципрокного типу у тварин лінії Візита зменшують живу масу на 1227 – 1425 кг, а за типом прямого кросу – навпаки. Одночасно, всі міжлінійні поєднання із представниками лінії Курая, особливо реципрокного варіанту виявились кращими (на 57 27 – 5529 кг, Р 0.95) ніж при внутришньолінійному підборі.
Комбінаційна здатність ліній червоної степової породи
Дисперсійним аналізом встановлена суттєва різниця міжлінійної диф- ференціації за основними ознаками селекції молочної худоби. Наслідки аналізу свідчать про значну перевагу впливу материнського генотипу на рівень надою корів дніпропетровського зонального типу (Р0.95), високоймовірний вплив генотипу обох батьків на жирномолочність, тоді як швидкість молоковіддачі та жива маса більш залежні від плідників (Р0.95 – Р0.95). У худоби запорізького зонального типу вплив генотипів був ймовірним на жирномолочність (Р0.95) та вміст жиру (Р0.95), рівень надою за кращу лактацію (Р 0.95).
Дані аналізу варіанс комбінаційної здатності червоної степової породи запорізького зонального типу свідчать про високовірогідний вплив ЗКЗ на різноманітність комбінацій кросів ліній за надоєм, але високоймовірно СКЗ за цією ознакою була вдвічі більша. Мінливість за вмістом жиру у молоці нащадків більшою мірою зумовлена ЗКЗ, тоді як за кількістю молочного жиру –одночасно ЗКС і СКЗ, а різноманітність живої маси залежить переважно від СКЗ, яка майже вдвічі більша за ЗКЗ а такий фен, як швидкість молоковіддачі – в рівній мірі обумовлен впливами обох комбінаційних здатностей (Р0.99).
Порівняльна оцінка ефектів комбінаційної здатності (табл.9 і 10) дає підставу стверджувати, що тварини лінії Курая, які виявилися кращими (ефект +121) за ЗКЗ і в конкретній комбінації з лінією Веселого показали високий ре-
зультат за обільномолочністю (перше місце серед усіх випробувань). Подібна тенденція спостерігається у вище зазначених лініях і за кількістю молочного жиру. В той же час плідники лінії Веселого при низькій ЗКЗ в поєднанні з лінією Зевса проявили високий ступінь гетерозису за надоєм та жирномолочністю. За живою масою найвищий ефект ЗКЗ (+17) виявлений у корів лінії Курая, тоді як за СКЗ перше місце серед усіх випробувань належить комбінації Зевс х Курай. Висока ступінь ефекту гетерозису за швидкістю молоковіддачі властива коровам лінії Курая, що обумовлено обома комбінаційними здатностями, а специфічна, очевидно, посилює розвиток ознак при внутришньолінійному розведенні (+0.14) за рахунок консолідації спадковості та тиску відбору.
Таблиця 9 – Оцінка ефектів загальної комбінаційної здатності червоної
степової худоби запорізького зонального типу
Лінії Надій, Вміст Кількість Жива Швидкість
худоби кг жиру в молочного маса, молоковіддачі,
молоці,% жиру, кг кг кг/хв
Веселого 36 -0,03 -1 -10 -0,06
Зевса -157 -0,03 -8 -7 -0,03
Курая 121 0,08 8 17 0,09
Таблиця 10 – Оцінка ефектів (Ŝij) специфічної комбінаційної здатності
червоної степової худоби запорізького зонального типу
Лінії худоби
(материнські) Ознаки Лінії худоби (бать
Веселого Зевса ківські)
Курая
Веселого Х1 -277,00 -19,00 297,00
Х2 0,05 0,01 -0,07
Х3 -8,00 0 9,00
Х4 3,00 -24,00 22,00
Х5 0,07 0,03 -0,10
Зевса Х1 239,00 -116,00 -123,00
Х2 -0,03 -0,03 0,05
Х3 9,00 -6,00 -2,00
Х4 -4,00 -1,00 6,00
Х5 0 0,03 -0,03
Курая Х1 37,00 135,00 -173,00
Х2 -0,03 0,01 -0,89
Х3 1,00 6,00 -6,00
Х4 2,00 26,00 -27,00
Х5 -0,07 -0,07 0,14
Встановлено, що тварини лінії Курая мали найвищу ЗКЗ і, одночасно, низький показник СКЗ за більшістю селекційних ознак, тоді як худоба інших ліній запорізького зонального типу – навпаки.
Отже, метод діаллельних кросів ліній дозволяє оцінити ефекти гетерозису і відносну величину загальної і специфічної комбінаційної здатностей генетичної варіанси.
Стабілізуючий відбір в селекції молочної худоби
Пробіт-метод дав змогу визначити чіткі різниці за всіма врахованими показниками оцінки тілобудови молочної худоби і таким чином, що тварини модального класу переважають аналогічних мінус-варіантів, але і поступаються плюс-варіантам (табл.11). Подібна тенденція властива і характеру зміни мінливості живої маси, косої довжини тулуба та обхвату грудей за лопатками, тоді як за висотою в холці і обхватом пястка – навпаки. Очевидним є і той факт, що худоба класу М- була найбільш компактною, найменш збитою, порівняно тонкокостною і з найменшим розвитком мясних частин тулубу, тоді як корови класу М+ на 9 та 7 довше, відповідно, аналогів М- та Мо. Корови – плюс-варіанти при найвищій збитості характеризувались максимальним (за дослідними групами) індексом мясності (1927.5), що повязано з гарним розвитком опорної системи (індекс костистості – 15.30.3). Представники модального класу мали проміжні характеристики.
Таблиця 11 – Показники деяких селекційних ознак різних класів розподілу
Класи
Ознаки М- (n = 21) Мо (n = 58) М+ (n = 21)
X Sx Cv X  Sx Cv X  Sx Cv
Надій, кг 5175158,7 13,7 5201115,9 16,5 5824223 17,1
Вміст жиру в молоці, % 3,870,05 6,10 3,910,03 5,80 3,970,07 8,0
Кількість молочного
жиру, кг
2006,4
14,3
2034,6
17,0
23210,2
19,6
Дойні дні, дн 33630,5 12,9 33826 17,2 31418,5 14,4
Швидкість молоковіддачі, кг/хв
1,670,1
25,5
1,670,05
21,9
1,640,10
23,1
Індекс вимя, % 47,41,6 12,4 471,0 12,6 481,4 10,3
Аналіз параметрів молочної продуктивності в межах здійснених попередньо угрупувань дозволяє стверджувати, що корови модального класу за першу лактацію (5201115.9 кг) поступаються на 623 кг (Р0.99) молока аналогічним М+ класу і переважають мінус-варіанти на 26 кг (Р0.95). Подібна тенденція виявлена і за вмістом жиру в молоці (0.0.7, Р 0.95 0.04, Р0.95) та кількістю молочного жиру (29 кг, Р0.99 3 кг, Р0.95), параметрів мінливості цих ознак. Проте не встановлено подібної тенденції за показниками швидкості молоковіддачі та індексу вимя. Характерно, що генетична відстань за екстерєрно-конституційним і продуктивними ознаками співпадає, при чому відстань Мо – М+ більша, ніж М- – Мо. Отже класи тварин, які переважають ровесниць за типологічними властивостями досить ймовірно будуть мати вищу молочну продуктивність, що можна враховувати як при формуванні молочних стад, так і в процесі відбору племінних тварин.
Економічна ефективність різних типів підбору молочної худоби
На підставі одержаних результатів бажаним є внутришньолінійний підбір в лініях Златоуста, Ладного, Фукса, Казбека і особливо Візита, де на розрахункову кількість корів (400 гол, як і скрізь надалі) вірогідне одержання 18.51 додаткової кількості молока, або 115078.70 грн. Одночасно, збитковим є розведення ліній Веселого, Рибака, Курая, Андалуза та Зевса.
Застосування інбридингу всіх ступенів зменшує обільномолочність корів на 10.55 – 22.14, або на 88718.75 – 186183.23 грн із найбільшим негативним ефектом при близьких та помірних інцухтах.
Використання прямих і реципрокних кросів, окрім поєднань Зевс х Курай, Курай х Зевс, Зевс х Веселий, Веселий х Зевс та Фукс х Візит забезпечує одержання додаткової продукції від 0.27 до 6.37, або 1684.01 – 52973.68 грн.
Отже, впровадження кросування ліній худоби різних типів у парувальній мережі може запрограмувати як прибуток, так і збитки при веденні селекційної роботи з червоною степовою породою, а через це – необхідність доцільності використання певного кросу не підлягає сумніву.
Використання пробіт-методики в селекції молочної худоби забезпечує одержання від тварин М+ класу 9.23 додаткової продукції, або 58592.87 грн, окрім технологічних переваг.
ВИСНОВКИ
1.Встановлена можливість підвищення молочної продуктивності при чисто-
породному розведенні червоної степової худоби шляхом використання
виявлених оптимальних міжлінійних кросів та аутбредного підбору. Це забез-
печить збільшення надою за лактацію на 30235 – 752243 кг молока (Р0.95-
Р0.99) та 0.080.04 – 0.190.09% жиру (Р0.95-Р0.95).Найбільш ефектив-
ними за рівнем молочної продуктивності виявилися тварини лінії Візита (6049
кг – 4.06% – 246кг), тоді як підбір худоби ліній Златоуста та Фукса бажано
використовувати на закріплення високої молочності із одночасною спрямова-
ністю відбору за вмістом жиру. Лінія Казбека характеризується високою
жирністю молока (4.080.06%).
2.Методом кластерного аналізу основних селекційних ознак виявлено дис-
кретність ліній червоної степової породи, що виступає генетичною базою
прояву у наступних поколіннях гетерозисного ефекту в міжлінійних кросах
при умові спрямованого підбору. Мінливість ознак продуктивності корів
обумовлена онтогенетичними факторами при цьому доведена можливість
оцінки характеру і динаміки генетичних змін в межах конкретної лінії та по-
роди, її мікроеволюційних процесів.
3.Встановлено, що віддалений інбридинг та аутбредний підбір покращує показ-
ники надою і жирномолочності тварин на 7.39-16.34% та 6%, відповідно.
Виявлена негативна залежність між одночасним зменшенням рівня розвитку
ознаки та збільшенням коефіцієнту гомозиготності і варіабельності ознак
молочної продуктивності із віком.
4.Дослідженням виявлені оптимальні кроси ліній, які сприяють підвищенню рі-
вня молочної продуктивності Веселий х Курай, Веселий х Зевс, Курай х Ве-
селий і Зевс х Веселий, Зевс х Курай.
5.Встановлена загальна та специфічна комбінаційна поєднаність певних ліній
запорізького і дніпропетровського зональних типів червоної степової породи
із найкращими комбінаціями Курай х Зевс, Веселий х Курай, Візит х Візит та
Златоуст х Златоуст.
6.Дисперсійним аналізом виявлена суттєва перевага впливу материнського
генотипу (F = 0.73, Р0.05) на рівень надою корів дніпропетровського зональ-
ного типу, високоймовірний вплив обох батьків на жирність молока (F = 4.05,
Р0.01), тоді як швидкість молоковіддачі та жива маса більш залежні від
спадковості плідників. У худоби запорізького зонального типу вплив обох
генотипів був ймовірним на величину надою (F = 3.24, Р0.05), а жирномо-
лочність та вміст жиру знаходились під переважним контролем батьківського
генотипу (F = 4.47, Р0.05 та F = 5.50, Р0.05, відповідно).
7.Показана можливість оцінки ефекту гетерозису і відносної величини загаль-
ної і специфічної комбінаційної здатностей, що дозволяє передбачувати
якості кросованих тварин молочної худоби за одними вихідними лініями при
створенні високопродуктивних стад та обумовлення типів підбору в ліній-
ній селекції.
8.Доведена ефективність використання принципів стабілізуючого відбору (ви-
ділення особин модального класу) при селекції молочної худоби за розвит-
ком і типологічними особливостями. Встановлена перевага особин М+ класу
за основними ознаками молочної продуктивності (623 кг – 0.06% – 29 кг) по
відношенню до тварин модального класу.
9.При проведенні поглибленої племінної роботи з молочною худобою реко-
мендувати впровадження сучасних досягнень популяційної генетики з ме-
тою встановлення характеристики лінії чи родини, визначення їх загальної
та специфічної комбінаційної здатності.
10.При удосконаленні червоної степової породи використовувати міжлінійні
кроси виявлених оптимальних поєднань її структуриних одиниць.
11.В селекційній практиці застосовувати розподіл особин за мірними ознаками
і вести відбір по класу плюс-варіант (М+).
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Гиль М.І., Бесараб О.П. Ефективність використання червоно-рябих гол-
штинів для покращення продуктивних якостей тварин червоної степової
породи / / Таврійський науковий вісник Зб. наук. пр. – Херсон ХДСГІ. –
1996. – N1. – С.507-508.
2. Гиль М.І. Оцінка відтворювальної функції корів червоної степової породи в
залежності від розвитку і рівня продуктивності / / Сучасні проблеми ветери-
нарної медицини, зооінженерії та технології продуктів тваринництва Зб. на-
ук. пр. – Львів ЛАВМ. – 1997.- С.103-104.
3. Гиль М.І. Ефективність поєднання спадковості основних структурних
одиниць стада великої рогатої худоби агрофірми Дружба народів Баштан-
ського району / / Вісник аграрної науки Причорноморя Зб. наук. пр. – Мико-
лаїв МДСГІ. – 1997. – N1. – С.108-111.
4. Гиль М.І. Вплив крослінійного розведення на селекційні ознаки корів
червоної степової породи / / Таврійський науковий вісник Зб. наук. пр. –
Херсон ХДСГІ. – 1998. – N2. – С.100-104.
5. Гиль М.І. Молочна продуктивність корів різних структурних одиниць черво-
ної степової породи від внутришньолінійного розведення / / Таврійський на-
уковий вісник Зб. наук. пр. – Херсон ХДСГІ. – 1998. – N3. – С.79-85.
6. Гиль М.І., Бесараб О.П., Мельник О.А. Ефективність різних варіантів схре-
щування червоної степової породи в умовах племзаводу Миколаївської
ДСГДС / / Таврійський науковий вісник Зб. наук. пр. – Херсон ХДСГІ. –
1998. – N5. – С.66-68.
7. Гиль М.І., Бесараб О.П. Вплив ступеню інбридингу на основні селекційні оз-
наки корів англерської породи / / Вісник аграрної науки Причорноморя Зб.
наук. пр. – Миколаїв МДСГІ. – 1998. – N3. – С.94-97.
8. Гиль М.І. Оцінка комбінаційної здатності провідних ліній червоної степової
породи дніпропетровського зонального типу / / Вісник аграрної науки При-
чорноморя Зб. наук. пр. – Миколаїв МДСГІ. – 1998. – N4. – С.93-96.
9. Гиль М.І. Дискретність генетичного потенціалу молочної продуктивності
корів червоної степової породи різних ліній // Вісник аграрної науки
Причорноморя Зб. наук. пр. – Миколаїв МДАА. – 1999. – N6.

АНОТАЦІЯ
Гиль М.І. Вплив внутріпородного підбору з використанням спорідненого
розведення та міжлінійних кросів на молочну продуктивність корів різних
генотипів. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин – Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 1999.
Дисертація присвячена питанням удосконалення і розробки типів підбору і прийомів розведення молочної худоби при внутришньопородній її селекції, визначенню дискретності і комбінаційної здатності ліній червоної степової породи, вибору найбільш високопродуктивних класів розподілу за мірними ознаками. Визначена недоцільність безцільового кросування ліній худоби і застосування у товарних стадах спорідненого розведення, тоді як оцінка комбінаційної здатності ліній, використання інбридингу і принципів стабілізуючого відбору є невідємною частиною в селекції молочної худобі в основних репродукторах породи.
Ключові слова:.Лінія, інбридинг, крос, аутбридинг, комбінаційна здатність, кластер,
дисперсійний аналіз, генетична варіанса, лактація, параметри молочної
продуктивності, пробіт-метод.

АННОТАЦИЯ
Гиль М.И. Влияние внутрипородного подбора с использованием
родственного разведения и межлинейных кроссов на молочную
продуктивность коров различных генотипов. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 – разведение и селекция животных. – Херсонский государственный аграрный университет, Херсон, 1999.
Диссертация посвящена вопросам совершенствования и разработки типов подбора и приемов разведения молочного скота при ее внутрипородной селекции, определению дискретности и комбинационной способности линий красной степной породы, выбору наиболее высокопродуктивных классов распределения по мерным признакам.
Наиболее высококачественными по уровню молочной продуктивности среди исследуемого поголовья животных внутрипородной селекции является потомство линии Визита КГН –26, которая характеризуется высокими показателями по всем лактациям. Животных линий Златоуста ДН-29 и Фукса ЗАН-11 можно использовать в подборе на закрепление высокой молочности при одновременном давлении отбора по содержанию жира. Линия Казбека ЗАН-60 характеризуется высоким содержанием жира, что генетически закреплено еще в предыдущих поколениях и может быть использовано в последующей селекции, тогда как коровы линии Курая ЗАН-6 с генетически обусловленной высокой жирностью и молочностью требуют усиления селекции по удою.
Животные линии Ладного КМН-179 при условии высокого генетического потенциала значительно повысили в дочках жирномолочность, но единствен-ные уступают своим матерям по уровню удоя. Нецелесообразно использовать внутрилинейный подбор в линии Зевса ЗАН-10, так как это обеспечивает снижение селекционных показателей.
С использованием кластерной методики определена дискретность линий красной степной породы и характер микроэволюционных процессов по ре- зультатам оценки как по основным параметрам селекции молочного скота, так и по второстепенным.
Установлено, что использование инбридинга умеренных, близких и тесных степеней отрицательно влияет на молочную продуктивность англерских коров и увеличение гомогенности животных понижает их продуктивность. Исполь- зование аутбридинга и иногда отдаленного инбридинга, наоборот, повышает параметры удоя и жирномолочности коров. Вообще, использование инбридинга при несоответствии цели племенного и условий продуктивного использования животных неэффективно и может привести к ложным заключениям.
Определено, что вопрос необходимости кроссового разведения или внутри- линейного подбора следует изучать по конкретным комбинациям без исскус- твенного объединения животных в целые группы по типу подбора, которые скрывают специфическое взаимодействие и отталкивают селекционеров от углубленной селекции породы при использовании эффективных кроссов линий.
Вместе с тем, широкое внедрение межлинейного разведения животных красной степной породы требует тщательной оценки комбинационных способностей исходящих родительских форм и является генетической основой проявления гетерозисного эффекта у потомков.
Метод диаллельных кроссов линий красной степной породы позволил оценить эффекты гетерозиса и относительную величину общей и специфической комбинационной способности кроссированных животных по одним исходящим линиям с последующим использованием полученной инфор- мации при создании высокопродуктивных стад молочного скота и выбора типа подбора в линейной селекции.
Установлена возможность применения принципов стабилизирующего отбора (на основе пробит-метода) для формирования равновесных сообществ скота, что позволяет не только вести направленную селекцию с использованием мерных признаков, а и прогнозировать финальную продуктивность животных.
Ключевые слова: Линия, инбридинг, кросс, аутбридинг, комбинационная способность,
кластер, дисперсионный анализ, генетическая варианса, лактация,
параметры молочной продуктивности, пробит-метод.

ANNOTATION
Guile M.I. The influence of the intra-breed selection using the kindred breeding
and interlinear cross at the milk production of cows of different genetypes. –
Manuscript.
Thesis for awarding of Candidate of Agricultural Sciences Degree, speciality 06.02.01 – animal breeding and selection. – Kherson State Agrarian University, Kherson, 1999.
The thesis is deveoted to the questions of improvement and working out of selection and methods of cattle breeding at intra-breed selection, determination of discrection and combinative ability of red steepe breeds lines, selection of most productive classes of distribution under the measured sings. The shortcoming of instillation of aimless crossing of the cattle lines and use of inbreeding in the herds is determined, whereas evaluation of combinative ability of lines, use of inbreeding and principles of stable selection is the integral part in selection of cattle breeding in the main breeds reproduction.
Key words: Line, inbreeding, cross, outbreeding, combinative ability, dispersion analisys,
klaster, gene variant, lactation parameters of milk production, probit-method.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020