.

Вплив типу запальної реакції на загоєння кукси бронха у тварин після пульмонектомії (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2703
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені І.Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО

ВАЙДА Олена Валентинівна

УДК: 616.233-002.286 – 002 – 02:616.24 – 089] – 092.9

Вплив типу запальної реакції на загоєння кукси бронха у тварин після
пульмонектомії

14.03.04 – патологічна фізіологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Тернопіль – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Тернопільському державному медичному університеті
імені І.Я.Горбачевського МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Мисула Ігор Романович,

Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.
Горбачевського МОЗ України,

завідувач кафедри фізіотерапії,

медичної реабілітації та курортології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Гудима Арсен Арсенович, Тернопільський
державний медичний університет імені І.Я.Горбачевського МОЗ України,
завідувач кафедри медицини катастроф та військової медицини;

доктор медичних наук, професор Клименко Микола Олексійович,
Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач
кафедри патологічної фізіології.

Провідна установа: Національний медичний університет імені О.О.
Богомольця МОЗ України, кафедра патологічної фізіології, м. Київ.

Захист відбудеться 26 травня 2005 р. о 14 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 58.601.01 у Тернопільському державному
медичному університеті імені І.Я.Горбачевського МОЗ України (46001, м.
Тернопіль, майдан Волі, 1).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Тернопільського державного
медичного університету імені І.Я. Горбачевського МОЗ України (46001, м.
Тернопіль, вул.Руська, 12).

Автореферат розісланий 25 квітня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, професор Боднар Я.Я.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Відомо, що в основі перебігу раневого процесу лежить
запальна реакція, яка може перебігати за нормо-, гіпер- або гіпоергічним
типом (В.Н. Сокрут, 2000; J.D.Whitney , 1999; H. Sirbu et al., 2001). В
останні роки особливо важливого значення набули питання, пов’зані із
загоєнням кукси бронха після пульмонектомії. Ряд авторів показали, що
основну роль у виникненні недостатності кукси бронха відіграє не метод
її пластики, а зміна запальної реакції, яка порушується на фоні ракової
інтоксикації, передопераційної гама-терапії, хіміотерапії та супутнього
діабету(Ю.Н. Шанин і співавт., 1998; S. Haraguchi et al., 1996; K.
Athanassiadi et al., 1999; Pujol J.Lopez et al., 2000). Зокрема, частота
цього ускладнення при раку легенів коливається від 3,5 до 30,1 %, при
нагнiйних захворюваннях – від 3,1до 32,0 %, а при туберкульозі легенів
від 5 до 35,0 % (А.Г. Куницын 1994; Г.В. Гилляр і співавт., 1995; В.
Krishnadasan et al., 2000; Y. Ichinose et al., 2001; B.J. Pomerantz et
al., 2001).

На даний час в літературі описано більше 35 способів ушивання та
пластики кукси бронха при виконанні пульмонектомії. Проте безпосередні
результати показали, що застосування цих методик не зменшило частоту
виникнення недостатності кукси бронха після оперативних втручань на
легенях. У зв’язку з цим сьогодні ряд хірургів вважає, що пошуки
надійного способу закриття бронха є малоперспективними, а проблема кукси
бронха є не стільки хірургічною, скільки біологічною (H. Asamura et al.,
1992; C.D. Wright, et al., 1996; K. Athanassiadi et al., 1999).

Обов’язковою ланкою будь-якого патологічного процесу, що супроводжується
альтерацією на тканинному рівні, є активація протеолітичних регуляторних
систем, оскільки пошкодження тканин супроводжується надходженням у кров
активних внутрішньоклітинних протеаз, виходом тромбопластичних
субстанцій, які містяться у всіх тканинах, активацією контактних
факторів (К.Н. Веремеєнко, 2000). Активність тканинного протеолізу тісно
співпадає із вираженістю запальної реакції організму, що виникає у
відповідь на пошкодження безпосередньо через систему комплементу та
опосередковано через лізосомальні ферменти, які беруть участь у реакціях
клітинного імунітету (В.А. Кудинов, 1996; С. Gabay , 1999; С.А. Owen,
1999).

Спільність пускових механізмів і тісні біохімічні зв’язки зумовлюють
необхідність вивчити та провести паралель між активністю запальної
реакції та протеолізом в куксі бронха після пульмонектомії, що дасть
можливість прогнозувати виникнення ускладнень у процесі її загоєння.

Однією з головних причин порушення регенерації тканин при резекції
легенів, яка призводить до розвитку недостатності швів, бронхіальних
нориць і емпієми плеври, є недостатнє кровопостачання ушитого кінцевого
відділу кукси бронха. Останнє сприяє виникненню ішемії і некрозу тканин
стінки кукси. Проте за іншими даними (Ю.Д. Волынский, 1989), основною
причиною розвитку ускладнень є гіперваскуляризація дистального відділу
кукси бронха, обумовлена дезорганізацією лімфовідтоку і кровобігом по
бронхіальним венам. Декомпенсація відтоку призводить до ще більшого
загострення запалення і вторинної активізації інфекції, замикаючи таким
чином “хибне коло”.

Враховуючи крайню обмеженість та суперечливість літературних даних щодо
факторів, які впливають на загоєння кукси бронха після пульмонектомії,
актуальним вбачається вивчити роль запальної реакції в перебігу
зазначеної вище патології.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконані
дослідження є частиною комплексної роботи кафедри факультетської терапії
Тернопільського державного медичного університету імені І.Я.
Горбачевського “Клініко-патогенетичні та морфо-функціональні особливості
ішемічної хвороби серця при супутньому хронічному бронхіті, цукровому
діабеті, експериментальному гіпертиреозі, гастродуоденальних виразках та
їх диференційована терапія”, № держреєстрації 0103U001017. У її
виконанні автором проведені дослідження стосовно впливу різних типів
запальної реакції на зміни протеолітичної активності кукси бронха після
пульмонектомії. Тема дисертаційної роботи затверджена Проблемною
комісією “Патологічна фізіологія та імунологія” (протокол № 29 від
23.10.2003 року).

Мета дослідження. З’ясувати особливості загоєння кукси бронха після
пульмонектомії у тварин з різним типом запальної реакції.

Завдання дослідження:

1. Простежити особливості динаміки деструктивних, репаративних процесів,
перекисного окислення ліпідів, антиоксидантного захисту та ендогенної
інтоксикації в процесі загоєння кукси бронха у тварин після
пульмонектомії в залежності від типу запальної реакції.

2. Дослідити залежність між інтенсивністю запальної реакції та
активністю протеолізу в куксі бронха.

3. Вивчити зв’язок між динамікою ендогенної інтоксикації, деструктивних,
репаративних процесів, активністю протеолізу та гістологічними змінами в
куксі бронха.

4. З’ясувати особливості бронхіального кровоплину кукси бронха після
пульмонектомії при різних формах запальної реакції і вивчити його роль
при ускладнених формах загоєння.

Обґєкт дослідження. Запальна реакція.

Предмет дослідження. Особливості загоєння кукси бронха після
пульмонектомії в залежності від типу запальної реакції.

Методи дослідження: – біохімічні (активність аспартатамінотрансферази
(АСТ) та аланінамінотрансферази (АЛТ), як показники активності
некробіотичних процесів, гама-глутамілтрансферази (ГГТФ), як показник
репаративних процесів, вміст малонового діальдегіду (МДА) для оцінки
стану перекисного окислення ліпідів, концентрацію церулоплазміну як
показник активності антиоксидантної системи, лізис низько-,
високомолекулярних білків, колагену та азофібрину, як показник
фібринолітичної та протеолітичної активності, вміст молекул середньої
маси як маркер ендогенної інтоксикації); – морфологічні (гістологічне
дослідження біоптатів кукси бронха для вивчення оцінки стану розвитку
грануляційної тканини та рубцевих змін), планіскопічні (посмертна
контрастна рентген ангіографія бронхіальних артерій); – статистичний
аналіз використаний з метою оцінки достовірності даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше комплексно досліджено влив
типу запальної реакції на особливості загоєння кукси бронха у тварин
після пульмонектомії. Встановлено залежність між інтенсивністю запальної
реакції та активністю протеолізу в тканинах кукси бронха. Вперше
досліджено активність фібринолізу в куксі бронха і встановлено, що в
тварин з нормоергічною запальною реакцією сумарна фібринолітична
активність зростає за рахунок ензиматичної фракції. В той же час при
гіпо- та гіперергічній запальній реакції має місце зниження
фібринолітичної активності, що призводить до дистрофічних змін в
тканинах кукси бронха та неповноцінного та затяжного загоєння. Вивчено
зв’язок між динамікою ендогенної інтоксикації, активністю трансаміназ,
гама-глутамілтрансферази та гістологічними змінами в куксі бронха.

Вперше показано особливості бронхіального кровоплину і виявлена його
роль в розвитку ускладненого загоєння кукси бронха за різних типів
запальної реакції.

Практичне значення результатів дослідження. Отримані експериментальні
дані розширюють існуючі уявлення про причинно-наслідкові зв’язки між
типом запальної реакції та особливостями загоєння кукси бронха після
пульмонектомії. Результати роботи є підґрунтям для пояснення можливих
ускладнень з боку кукси бронха після пульмонектомії і створюють
можливості для розробки нових експериментальних моделей попередження
розвитку недостатності кукси бронха.

Результати досліджень впроваджені у навчальний процес на кафедрах
патологічної фізіології, патологічної анатомії, шпитальної хірургії
Тернопільського державного медичного університету імені І.Я.
Горбачевського, кафедр патологічної фізіології Львівського національного
медичного університету ім. Данила Галицького, Запорізького, Одеського
Івано-Франківського та Буковинського державних медичних університетів.

Особистий внесок здобувача. Автору належить розробка основних
теоретичних та практичних напрямків роботи, проведений аналіз
літератури, сформульовані мета та завдання дослідження. Представлені у
роботі наукові матеріали та практичні дані є самостійним внеском у
розроблену тему. Самостійно проведені експериментальні дослідження, їх
аналіз, статистична обробка, сформульовані основні положення та
висновки, підготовлені матеріали до опублікування. Біохімічні
дослідження автором виконано особисто на базі центральної
науково-дослідної лабораторії Тернопільського державного медичного
університету імені І.Я. Горбачевского. Лабораторія сертифікована (
сертифікат акредитації серія ЦНДЛ № 001488 від 3.10. 2003р.). Посмертну
ангіографію судин кукси бронха та гістологічні дослідження проводили за
технічної підтримки співробітників лабораторії і кафедри оперативної
хірургії та топографічної анатомії університету. Дослідження
протеолітичної та фібринолітичної активності тканин кукси бронха
проведені на базі Центральної науково-дослідної лабораторії
Буковинського державного медичного університету за безпосередньою участю
здобувача. Основний творчий доробок і фактичний матеріал в опублікованих
наукових працях у співавторстві, а також актах впровадження, що
стосується науково-практичної новизни належить здобувачу.

Апробація матеріалів дисертації. Основні положення дисертації
оприлюднені на VІІ міжнародному медичному конгресі студентів і молодих
вчених (Тернопіль, 2003), медичному конгресі студентів і молодих вчених
(Чернівці, 2004), ХVLІ, ХVL підсумкових (міжрегіональних) науково –
практичних конференціях “Здобутки клінічної та експериментальної
медицини” (Тернопіль, 2002, 2003), ІV конгресі патофізіологів України
(Чернівці, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових праць, з
яких 5 – у фахових журналах рекомендованих ВАК України і 4 – у
матеріалах і тезах конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 146 сторінках і
складається із вступу, 7 розділів, висновків, рекомендацій щодо
наукового й практичного використання здобутих результатів, списку
використаних джерел, який включає 264 бібліографічних описів, з яких 111
надруковані кирилицею і 153 – латиницею, додатків. Робота ілюстрована 13
таблицями, 12 рисунками. Ілюстрації, бібліографічний опис літературних
джерел, додатки викладені на 38 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Для досягнення поставленої мети були
проведені експерименти на 62 безпородних собаках масою від 10 до 12 кг.
Всі тварини були поділені на 4 експериментальні групи.

Робота з тваринами виконувалась згідно з правилами Європейської
конвенції про гуманне відношення до лабораторних тварин. (European
convention for the protection of vertebrate animals used for
experimental and other scientific purposes. – Council of Europe.
Strasbourg – 1986).

Типи запальної реакції моделювали за методикою В.Н. Сокрута, (1992) та
А.Г. Высоцкого, (1993).

Першу експериментальну групу становили собаки, яким проводилось
оперативне втручання без введення препаратів, які впливають на запальний
процес та загоєння післяопераційної рани.

Другу експериментальну групу становили тварини, яким моделювали
гіперергічну запальну реакцію. Для цього за день до пульмонектомії та
протягом 7 днів після операції щоденно внутрішньом’язово вводили
імуностимулятор полісахаридної природи – пірогенал.

Тваринам третьої експериментальної групи за 3 дні до і тиждень після
операції щоденно внутрішньом’язово вводили алкілуючий цитостатик
циклофосфан. Застосування цього препарату забезпечувало послаблення
лейкоцитарної реакції, що дозволяло створити модель гіпоергічного
запалення.

Четверта група тварин була контрольною.

Всі операції виконувались в умовах дроперідоло-кетамінового наркозу з
керованим диханням. Після правобічної торакотомії в V міжребер’ї
виконувалась блокада рефлексогенних зон (корінь легені і симпатичний
вузол) шляхом введення 0,5 % – 15-20 мл розчину новокаїну. Елементи
кореня легені роздільно перев’язували, додатково прошивали. Легеню
видаляли. Куксу бронха формували ручним швом по Сюїту, укривали
медіастинальною плеврою. Плевральна порожнина осушувалась, ребра
зводились, післяопераційна рана пошарово герметично ушивалась.
Дренування плевральної порожнини не проводилось.

Перебіг післяопераційного періоду оцінювався за загальним станом
тварини, її активністю, частотою дихання, фізикальними даними, прийомом
їжі, фізіологічним виділенням, перебігом загоєння шкірної рани.

Для вивчення змін тканин кукси бронха на 3, 7, 14 та 30-ту добу
проводилась евтаназія тварин шляхом швидкого довенного введення великих
доз концентрованого розчину тіопенталу натрію. З метою дослідження
протеолітичної та фібринолітичної активності тканини кукси бронха
відразу після пульмонектомії заморожували в рідкому азоті. Наважки кукси
гомогенізували в 2,0 мл боратного буферу (рН 9,0) і надалі
використовували для аналізів. Протеолітичну активність 1 % гомогенатів
тканин кукси бронха визначали за лізисом азоальбуміну, азоказеїну та
азоколу (“Simko Ltd”, Україна). Принцип методу полягає в тому, що при
інкубації білкових азосполук у присутності активаторів та інгібіторів
протеолізу, які містяться в плазмі крові і тканинах, відбувається лізис
азоальбуміну (деградація низькомолекулярних протеїнів), азоказеїну
(протеоліз високомолекулярних білків) та азоколу (колагеноліз),
інтенсивність якого оцінюється за ступенем забарвлення інкубаційного
середовища.

Визначення сумарного, ферментативного, неферментативного фібринолізу в
куксі бронха проводили за лізисом азофібрину (“Simko Ltd”, Україна): при
інкубації азофібрину із стандартною кількістю плазміногену в присутності
активаторів та інгібіторів фібринолізу, які містяться в плазмі крові або
в тканинах, утворюється плазмін, а інтенсивність фібринолізу оцінюється
за ступенем забарвлення розчину в лужному середовищі в присутності
е-амінокапронової кислоти (неферментативний фібриноліз), або без неї
(сумарна фібринолітична активність). Різниця між ними відповідає
інтенсивності ферментативного фібринолізу (О.Л. Кухарчук 1996).

У тварин усіх груп проби крові брали в наступні терміни: до операції,
безпосередньо після операції, на 6, 12, 24-ту годину та 1, 3, 7, 10, 14,
18, 24, 30-ту добу після оперативного втручання (В.Н. Cокрут 1992, А.Г.
Висоцкий 1993).

Кількість лейкоцитів підраховували в камері Горяєва.

Активність АЛТ (КФ2.6.1.2) і АСТ (КФ 2.6.1.1) визначали за методом
Райтмана і Френкеля ( В.В.Меншиков 1987)

Динаміку репаративних процесів вивчали за активністю
гама-глутамілтрансферази, яку визначали за методом L.G. Nielsen (1987).

Вміст МДА визначали фотоколорометричним методом за інтенсивністю
забарвленого комплексу, який утворюється при взаємодії МДА з
тіобарбітуровою кислотою в кислому середовищі (В.Б.Гаврилов 1987).

Про ступінь ендотоксикозу у тварин робили висновок за вмістом в
сироватці крові токсичних продуктів пептидної природи – молекул
середньої маси, концентрацію яких визначали за скринінговим методом М.І.
Габріеляна і співавторів (1985).

Рівень церулоплазміну (КФ 1.16.3.1), визначали модифікованим методом
Равіна, заснованому на окисленні р-фенілендіаміна при участі
церулоплазміну з зупинкою реакції розчином фтористого натрію
(А.А.Покровський, 1969).

Для посмертного рентгенологічного вивчення судин бронхіальні артерії
через аорту заповнювали підігрітою водною суспензією свинцевого сурику
за допомогою апарата Боброва. Рентгенографію в передньо-задній проекції
здійснювали при напрузі в трубці 70-75 кВ і силі струму 10 мА, фокусній
віддалі – 50 см і експозиції 6 сек без підсилюючих екранів.

Оцінку морфологічного стану тканини кукси бронха проводили на основі
гістологічного дослідження. Після виведення тварин з експерименту на 3,
7, 14, 30 добу з дотриманням всіх правил евтаназії, на аутопсії виділяли
препарат кукси бронха. Шматочки тканин кукси бронха розміром 2ґ1см
фіксували в 96 о спирті, 10 % розчині нейтрального формаліну. Парафінові
зрізи товщиною 5-7 мкм фарбували гематоксиліном і еозином та за ван
Гізон. Препарати вивчались під світлооптичним мікроскопом МБД-6 при
різних збільшеннях.

Результати досліджень опрацьовували методами варіаційного статистичного
аналізу з визначенням критерію Стьюдента за програмою “Biostat”.

Результати дослідження та їх обговорення. Вже з перших годин після
пульмонектомії у тварин з нормоергічним типом запальної реакції
спостерігалась системна відповідь на оперативне втручання. В сироватці
крові спостерігалось підвищення активності трансаміназ, перекисного
окислення ліпідів, що вказувало на активацію деструктивних процесів.
Паралельно збільшувалася кількість лейкоцитів в крові, яка сягала свого
максимуму на третю добу. Активність деструктивних процесів сягала свого
максимуму до кінця першої доби. В цей час показники активності
трансаміназ були у 3-4 рази вищими, ніж показники контрольної групи
тварин (p1

@

b

??????????I

°

o

O

O

??????евий відділ кукси бронха, що пов’язано з її регенерацією, а на
кінець 30-ї доби після пульмонектомії утворювали густу артеріальну сітку
на периферії кукси бронха. Ці явища співпадали в часі із зростанням
вмісту ГГТФ.

Наведені біохімічні, гістологічні та ангіографічні дані дозволяють
зробити висновок, що у групі тварин із нормоергічним типом запальної
реакції на 3-тю добу після пульмонектомії розвивався гострий запальний
процес в ділянці кукси бронха, який утримувався до двох тижнів. У
динаміці запальної реакції репаративні процеси синхронізувалися з
деструктивними за рахунок активації захисних систем організму. Починаючи
з 14-ї доби післяопераційного періоду активуються процеси регенерації,
яка приводить до нормалізації змін, які мали місце в куксі.

Відомо, що запальна реакція може перевищувати поріг, який призводить до
нормального загоєння. У експериментальних тварин з гіперергічним типом
запалення явища загоєння перебігали на тлі надмірної реакції організму у
відповідь на пошкодження.

Динаміка лейкоцитарної реакції після пульмонектомії характеризувалася
стрімким зростанням кількості лейкоцитів у периферичній крові з
максимумом на третю добу післяопераційного періоду. Це супроводжувалось
вираженими деструктивними процесами, що проявлялися у високій активності
трансаміназ та перекисного окислення ліпідів. Значення активності АЛТ і
АСТ в ранньому післяопераційному періоді в 3,5-4 рази перевищували
контрольні показники і були на 20 % вищими, ніж максимальні значення
активності зазначених ферментів у тварин з нормоергічною запальною
реакцією (p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020