.

Вплив терапії аспірином та стрептокіназою на відновлення систолічної функції серця, динаміку порушень серцевого ритму та ішемії у хворих, що проходили

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2078
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ
КАРДІОЛОГІЇ ІМ. АКАД. М.Д.СТРАЖЕСКА

Чубучна Ірина Іванівна

УДК: 616.127 – 005.8 – 036.82.86 – 085

ВПЛИВ ТЕРАПІЇ АСПІРИНОМ ТА СТРЕПТОКІНАЗОЮ НА ВІДНОВЛЕННЯ СИСТОЛІЧНОЇ ФУНКЦІЇ СЕРЦЯ, ДИНАМІКУ ПОРУШЕНЬ СЕРЦЕВОГО РИТМУ ТА ІШЕМІЇ У ХВОРИХ, ЩО ПРОХОДИЛИ ПРИСКОРЕНУ ПРОГРАМУ РЕАБІЛІТАЦІЇ ПІСЛЯ ПЕРЕНЕСЕНОГО ІНФАРКТУ МІОКАРДА

14.01.11 – кардіологія

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Київ – 1999

Дисертація є рукописом
Робота виконана в Українському науково-дослідному інституті кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска МОЗ України

Науковий керівник:
доктор медичних наук, старший науковий співробітник Шумаков Валентин Олександрович, завідувач відділення інфаркту міокарда та відновлювального лікування Українського науково-дослідного інституту кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска МОЗ України

Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор Бендет Яків Абрамович, головний науковий співробітник відділу набутих вад серця Інституту серцево-судинної хірургії АМН України, м.Київ

доктор медичних наук, старший науковий співробітник Пархоменко Олександр Миколайович, завідувач відділення реанімації та інтенсивної терапії Українського науково-дослідного інституту кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска МОЗ України
Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України, кафедра факультетської терапії № 2

Захист відбудеться “27” квітня 1999 року о 12-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.616.01 при Українському науково-дослідному інституті кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска (252151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5)

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Українського науково-дослідного інституту кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска (252151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5)

Автореферат розісланий “26” березня 1999 року

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Деяк С.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнiсть теми. Гострий iнфаркт мiокарда (IМ) є загрозливим для життя ураженням серця, яке значною мiрою визначає загальну смертнiсть вiд серцево-судинних захворювань. Високий ризик захворювання та iнвалiдизацiї осiб працездатного вiку призводить до переростання цiєї проблеми iз власне кардiологiчної чи навiть медичної в соцiальну. В зв’язку з цим на протязi кiлькох десятирiч проводилось iнтенсивне вивчення гострих форм IХС та застосування патогенетичних методiв фармакологiчної корекцiї, зокрема тромболiтичної терапiї, антикоагулянтiв та антиагрегантiв, що дозволило значно знизити летальнiсть вiд IМ шляхом зменшення зони некрозу, попередження розвитку аневризми серця, аритмiй, гострої серцевої недостатностi, кардiогенного шоку, тобто основних причин летальностi та ускладненого перебiгу IМ. У результатi смертнiсть вiд гострого IМ знизилась з 20% на початку 70-х рокiв до 7-8% у даний час у найбiльших свiтових кардiологiчних центрах [GISSI, 1986, ISIS-2, 1990, ISIS-3, 1992, GUSTO, 1993].
У той же час, успiхи невiдкладної кардiологiї пiдняли ряд нових проблем. Перш за все, хворi пiсля перенесеного IМ, якi у бiльшостi випадкiв ранiше переходили на iнвалiднiсть, почали все частiше повертатися до активної трудової дiяльностi, що вимагало розробки принципiв фiзичної, трудової i соцiальної реабiлiтацiї [H.Denolin, 1985, В.М.Альхимович, 1987, В.Є.Казаков, 1995, I.К.Следзевска, 1995, A.Villela, 1995].
Новi технологiї лiкування гострого IМ направленi на вiдновлення вiнцевого кровообiгу у першi години пiсля розвитку клiнiчної картини захворювання та на запобiгання повторного коронарного тромбозу у гострому та реабiлiтацiйному перiодах IМ (Dietrich C. Gulbe, 1997, Амосова Е.Н., 1998). Застосування тромболiтичної терапiї стало майже рутинною процедурою у практичнiй медицинi розвинутих країн свiту. Так, проведений в першу годину захворювання, тромболiзис рятує 35 життiв на 100 хворих на IМ впродовж госпiтального перiоду, проведений у першi 6 годин – до 20 хворих.
Завдяки цим результатам з’явилася теоретична можливiсть прискорити темпи розширення рухового режиму та фiзичної реабiлiтацiї у цiєї категорiї хворих. Але iснує, як мiнiмум, двi проблеми: по-перше, для прискореного розширення рухового режиму повиннi iснувати передумови, такi, як вiдсутнiсть iшемiчних епiзодiв на ЕКГ, загрозливих порушень ритму та клiнiчних проявiв серцевої недостатностi, а також задовiльнi показники системної та внутрiшньосерцевої гемодинамiки, по-друге, прискорений режим не повинен погiршити цi показники. У яких хворих на гострий IМ та в якi термiни захворювання можна застосовувати “iнтенсивну” реабiлiтацiю, як вона позначається на функцiональному станi серцевого м’яза та коронарному кровообiгу досi залишається невiдомо.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дослiджень є частиною дослiдження, яке проводилося у вiддiленнi iнфаркту мiокарда та вiдновлювального лiкування Українського науково-дослiдного iнституту кардiологiї iм. акад. М.Д.Стражеска i є складовою частиною заключного звiту вiддiлення про науково-дослiдну роботу за 1992 – 1994 рр. “Розробити новi технологiї в дiагностицi, лiкуваннi та реабiлiтацiї хворих з гострими порушеннями коронарного кровообiгу та порушеннями серцевого ритму” (№ держ. реєстрацiї А01008394р)
Мета i задачi дослiдження. Вивчити змiни внутрiшньосерцевої гемодинамiки, рiвень коронарного резерву i толерантнiсть до фiзичного навантаження у хворих з гострим iнфарктом мiокарда пiсля тромболiтичної та антиагрегантної терапiї при прискоренiй фiзичнiй реабiлiтацiї. З даної мети випливають наступнi задачi:
1. Визначити вплив тромболiтичної терапiї i прийому аспiрину на показники систолiчної функцiї лiвого шлуночка у хворих, що перенесли гострий iнфаркт мiокарда протягом 6 мiсяцiв.
2. Дослiдити вплив тромболiтичної терапiї i прийому аспiрину на появу порушеннь ритму у хворих пiсля гострого iнфаркту мiокарда протягом 6 мiсяцiв.
3. Визначити вплив тромболiтичної терапiї i прийому аспiрину на прояви iшемiї мiокарда у хворих пiсля гострого iнфаркту мiокарда протягом 6 мiсяцiв.
4. Визначити значущi фактори виникнення раптової коронарної смертi, iшемiї та серцевої недостатностi.
5. Визначити можливiсть прискорення вiдновлення працездатностi протягом 0.5 року у хворих гострим iнфарктом мiоакарда пiсля терапiї стрептокiназою та аспiрином.
Hаукова новизна одержаних результатiв. Встановлено тiсний кореляцiйний зв’язок мiж сумарною тривалiстю iшемiї при добовому монiторуваннi ЕКГ, фракцiєю викиду i рiвнем виконаної роботи в першi днi гострого iнфаркту мiокарда. Вперше визначенi критерiї раннього дозованого фiзичного навантаження у хворих з гостим iнфарктом мiокарда, прогностично несприятливi у вiдношеннi розвитку раптової коронарної смертi, серцевої недостатностi та повторних коронарних атак. Встановлено, що терапiя стрептокiназою та аспiрином дозволяє безпечно проводити прискорену програму фiзичної реабiлiтацiї хворих iнфарктом мiокарда.
Практичне значення одержаних результатiв. Обґрунтували важливiсть раннього призначення тромболiтичної терапiї i аспiрину хворим на гострий iнфаркт мiокарда для прискорення вiдновлення систолiчної функцiї лiвого шлуночка, зниження ймовiрностi виникнення пiсляiнфарктної стенокардiї i порушень ритму. Обґрунтували можливiсть прискореної програми реабiлiтацiї у хворих на гострий iнфаркт мiокарда, у яких була проведена тромболiтична терапiя i застосовувався аспiрин. Зменшили час перебування хворого у стацiонарi, знизили тимчасову непрацездатнiсть та iнвалiднiсть пiсля iнфаркту мiокарда шляхом застосування тромболiтичної терапiї та аспiрину.
Впровадження результатiв дослiдження в практику. Результати дослiдження впроваджено в практику роботи iнфарктного вiддiлення Львiвського обласного кардiологiчного центру, вiддiлення iнфаркту мiокарда та вiдновловального лiкування Українського науково-дослiдного iнституту кардiологiї iм. акад. М.Д.Стражеска, iнфарктного вiддiлення лiкарнi швидкої допомоги м.Києва.
Особистий внесок здобувача. Внесок здобувача в отримання наукових результатiв є основним i полягає в особистому проведеннi суттєвого об’єму клiнiчних та iнструментальних дослiджень, в аналiзi, узагальненнi та обробцi результатiв дослiдження, пiдготовцi до друку оглядових та оригiнальних статей, оформленнi дисертацiйної роботи та автореферату.
Апробацiя результатiв дисертацiї. Основнi положення дисертацiї доповiдалися та обговорювалисяi на засiданнi Одеського обласного товариства кардiологiв (Одеса, 1995), на Пленумi правлiння Українського наукового товариства кардiологiв “Гостра та хронiчна серцева недостатнiсть, раптова смерть” (Вiнниця, 1995), засiданнi Львiвського обласного товариства кардiологiв (Львiв, 1996), V Конгресi кардiологiв України (Київ, 1997), другому мiжнародному з’їздi з серцевої недостатностi (Серцева Недостатнiсть-97, Кельн, 1997).
Публiкацiї. Матерiали дисертацiї висвiтленi в 13 публiкацiях (6-ти статтях у наукових журналах i 7 тезах доповiдей).
Структура дисертацiї. Матерiали дисертацiї викладенi на 139 сторiнках друкованого тексту, iлюстрованi 21 рисунком та 26 таблицями i складаються зi вступу, огляду лiтератури, п’яти роздiлiв власних дослiджень, заключення, висновкiв, практичних рекомендацiй. Список використаної лiтератури мiстить 212 джерел, з яких 43 вiтчизняних та 169 зарубiжних.

ОСНОВНИЙ ЗМIСТ РОБОТИ

Матерiали та методи дослiдження
В обстеження було включено 127 хворих (чоловiкiв) з неускладненим iнфарктом мiокарда у вiцi вiд 21 до 70 рокiв (середнiй вiк хворих становив 46.3+3.1 рокiв), якi лiкувалися в iнфарктному вiддiленнi Львiвського обласного кардiологiчного центру в перiод з 1993 по 1995 рiк.
Усi включенi в обстеження пацiєнти належали до 1-2 класу за Кiллiпом: 80 – до першого, а 47 – до другого класу. У хворих першого класу були вiдсутнi ознаки застiйної серцевої недостатностi, а у хворих другого класу спостерiгались ознаки помiрної лiвошлуночкової недостатностi: перiодичне виникнення задишки i посилення серцебиття, вологi хрипи в нижнiх вiддiлах легень, патологiчний третiй тон на верхiвцi серця. У всiх пацiєнтiв зберiгався синусовий ритм.
У 42 хворих IМ був першим клiнiчним проявом IХС; у 85 в анамнезi були приступи стенокардiї, у 31 – артерiальна гiпертензiя (у 9 хворих 1-ї, а у 22 хворих – 2-ї стадiї), у 14 – компенсований цукровий дiабет II-го типу.
У дослiдження не включали хворих з протипоказами до проведення тромболiтичної терапiї та швидкого розширення рухового режиму, вiком понад 70 рокiв, з важкими проявами недостатностi кровообiгу, важкими системними захворюваннями, печiнковою або нирковою недостатнiстю, миготливою аритмiєю або трiпотiнням передсердь, хронiчними неспецифiчними захворюваннями легень, онкологiчними захворюваннями, при неякiсному ехокардiографiчному зображеннi.
Дiагноз гострого IМ встановлювали при наявностi двох критерiїв з таких трьох: 1) типового ангiнозного приступу; 2) типових для IМ змiн ЕКГ; 3) зростання активностi мiокардiальних ферментiв. Всiм хворим при поступленнi проводилась електрокардiографiя та ехокардiографiя, за даними яких встановлювалася локалiзацiя та глибина ураження мiокарду. У всiх хворих дiагностували трансмуральний IМ (iз зубцем Q). За локалiзацiєю у 74 хворих був IМ передньої локалiзацiї, у 37 – задньо-нижньої локалiзацiї, у 10 – бокової локалiзацiї, у 6 – розповсюджений IМ (передньо-боковий або задньо-боковий).
Всiх хворих рандомiзували у три групи: I група (“А+СК”) – 15 хворих, якi отримували тромболiтичну терапiю (стрептокiназа довенно 1.5 млн од. протягом 60 хвилин) i аспiрин у дозi 325 мг щоденно; II група (“А”)- 49 хворих, якi отримували аспiрин у дозi 325 мг щоденно; III група (контрольна) – 63 хворих, якi не отримували аспiрину i тромболiтичної терапiї. Решта лiкування у всiх групах було стандартним: гепарин по 5 тис.од. пiдшкiрно 4 рази на день протягом 5 дiб, пропанолол 20 мг 3 рази на день, нiтросорбiд 20 мг 3 рази на день.
Пiсля виписки зi стацiонару всi групи хворих продовжували приймати призначене лiкування.
Через 10 дiб, 20 дiб i 6 мiсяцiв проводили повторне обстеження хворих. До 6-го мiсяця вiд початку захворювання померли 2 хворих з другої групи (смерть настала раптово вдома пiсля виписки з клiнiки) i 3 хворих з контрольної групи (один – вiд повторного iнфаркту мiокарда, а два хворих – при наростаючих явищах серцевої недостатностi). Вiдповiдно, через 6 мiсяцiв кiлькiсть обстежених в другiй i контрольнiй групах зменшилась: було обстежено 47 хворих з другої групи i 60 хворих з третьої групи.
Усiм хворим вiд моменту поступлення в клiнiку проводили загальноклiнiчне обстеження, яке передбачало загальний аналiз кровi, загальний аналiз сечi, бiохiмiчний аналiз кровi, монiторування ЕКГ впродовж перших двох дiб захворювання, подальший щоденний контроль ЕКГ, рентгенологiчне дослiдження органiв грудної клiтки, комплексне ехокардiографiчне дослiдження, холтерiвське монiторування ЕКГ з метою уточнення характеру порушень ритму та провiдностi. На 10 день захворювання, перед випискою (20-21 день) i через 6 мiсяцiв при вiдсутностi протипоказань проводили пробу з фiзичним навантаженням.
Ехокардiографiчне дослiдження проводили на ехокардiографi Sigma-44 HVD (Kontron Instr., Францiя) за допомогою механiчного датчика 3.5 МГц.
Для оцiнки систолiчної функцiї лiвого шлуночка (ЛШ) використовувався метод, який базується на визначеннi кiнцево-дiастолiчного об’єму за допомогою методу L. Teicholtz i ударного об’єму, який визначається допплерехо¬кардiографiчним методом при реєстрацiї систолiчного потоку в аортi. Фракцiю викиду (ФВ) отримували як виражене у вiдсотках спiввiдношення ударного об’єму до кiнцево-дiастолiчного об’єму ЛШ, кiнцево-систолiчний об’єм вираховували як рiзницю мiж кiнцево-дiастолiчним об’ємом ЛШ i ударним об’ємом.
Пробу з фiзичним навантаженням на велоергометрi проводили звичайно вранцi на дослiдницькому комп’ютеризованому велоергометрич¬ному комплексi АВЕ.10.25 Київського науково-дослiдного конструкторського бюро “Ергометр” з вiзуальним контролем на монiторi ЕКГ у трьох вiдведеннях (II, V2, V5) i можливiстю перегляду ЕКГ у будь-яких iнших вiдведеннях зi швидкiстю педалювання 55-60 обертiв на 1 хв. Пiсля закiнчення проби здiйснювався перегляд ЕКГ упродовж усього тесту з друкуванням фрагментiв ЕКГ у певнi моменти.
Використовувалось ступенеподiбне зростаюче безперервне навантаження. Тривалiсть кожного ступеня становила 3 хвилини; початкове навантаження було 25 Вт, а кожне наступне збiльшувалось на 25 Вт.
Критерiї припинення проби регламентувались Наказом МОЗ України №206 вiд 30.12.1992 року “Про заходи щодо органiзацiї та пiдвищення якостi кардiологiчної допомоги населенню України”.
Толерантнiсть до навантаження оцiнювали за показниками потужностi, загального об’єму виконаної роботи, а також кiлькостi метаболiчних одиниць та подвiйному добутку.
24-годинну реєстрацiю ЕКГ здiйснювали на магнiтну стрiчку за допомогою одноразових електродiв Carbo Cone (Швейцарiя) i портативного кардiомонiтору Holter Reрorter фiрми ACS (США), який дозволяє записувати ЕКГ у трьох модифiкованих вiдведеннях V1, V3 i V5.
Аналiз добового запису ЕКГ здiйснювали за допомогою дешифратора The Holter Reрorter, Multi Tasking Analyser 2-3 тiєї ж фiрми (на базi комп’ютера IBM АТ-386). Оцiнювались динамiку сегменту ST – тривалiсть та частоту виникнення iшемiї та загальну кiлькiсть шлуночкових та надшлуночкових порушень ритму за добу та їх частоту за кожну годину.
Оцiнку достовiрностi вiдмiнностi показникiв, якi являють собою параметричнi величини проводили з допомогою t-тесту: аналiз динамiки отриманих параметрiв проводився з допомогою парного t-тесту, а порiвняння параметрiв у рiзних клiнiчних групах з допомогою непарного t-тесту (результати вважалися достовiрними при р 0.05 та з 32.7+15.3 хв. до 43.8+16.9 хв., р>0.05 вiдповiдно, рiзниця недостовiрна, в той час як у контрольнiй групi тривалiсть iшемiї достовiрно зростає майже в два рази (з 33.2+17.2 хв. до 71.1+32.6 хв., р0.05). Це пояснюється тим, що одним з критерiїв припинення велоергометрiї було досягнення рiвня навантаження 75 Вт або ЧСС 120/хв. незалежно вiд проявiв iшемiї на ЕКГ. Проте вже на 20 день, коли велоергометрiя проводилась до досягнення субмаксимальної ЧСС або проявiв iшемiї, зареєстрований достовiрний сильний прямий зв’язок мiж тривалiстю iшемiї i пороговим рiвнем навантаження (r=-0.67, p 40% // Heart Fealure` 97. – Cologne, Germany, May 24-27, 1997. – P 186. – P. 49.

АНОТАЦІЯ
Чубучна I.I. Вплив терапiї аспiрином та стрептокiназою на вiдновлення систолiчної функцiї серця, динамiку порушень серцевого ритму та iшемiї у хворих, що проходили прискорену програму реабiлiтацiї пiсля перенесеного iнфаркту мiокарда. – Рукопис.
Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спецiальнiстю 14.01.11 – кардiологiя. Український науково-дослiдний iнститут iм. акад. М.Д.Стражеска МОЗ України, Київ, 1999 р.
Проведенi дослiдження присвяченi вивченню внутрiшньосерцевої гемодинамiки, рiвню коронарного резерва та толерантностi до фiзичного навантаження у хворих з ГIМ пiсля тромболiтичної та антиагрегантної терапiї. Встановлено, що стрептокiназа та аспiрин незалежно один вiд одного прискорюють вiдновлення систолiчної функцiї лiвого шлуночка, а їх поєднане застосування сприяє зменшенню проявiв iшемiї як в ранньому перiодi захворювання, так i впродовж 6 мiсяцiв спостереження. Дане лiкування дозволяє безпечно проводити прискорену програму фiзичної реабiлiтацiї хворим з ГIМ.
Ключовi слова: iнфаркт мiокарда, лiкування, реабiлiтацiя, ехокардiографiя, Холтерiвське монiторування, велоергометрiя.

ANNOTATION
Chubuchna I.I. Influence of aspirin and streptokinase therapy on restoring of systolic function of heart, changes of violations of a cordial rhythm and ischemia at the patients, which passed the accelerated program of rehabilitation after transferred of the myocardium infarction. – Manuscript.
Thesis on competition of a scientific degree of the candidate of medical sciences on a speciality 14.01.11 – Cardiology. The M.D.Strazhesko Ukrainian research institute of cardiology by Ukraine Health Ministry, Kiev, 1999.
The conducted researches are devoted to study the intercardiac hemodynamics, level of a coronary reserve and tolerance to a physical load at the patients with AMI of the ambassador trombolytic and antyagregation therapy. Is established, that the trombolytic therapy and aspirin is independent from each other accelerate restoring of systolic function of left ventricular, and their sharing promotes a diminution of manifestation ischemia both in early period of disease, and on stretch 6 months of observation. The given treatment allows safely to conduct the accelerated program of physical rehabilitation by the patient AMI.
Key words: miocardial infarction, treatment, rehabilitation, echocardiography, Holter’s monitoring, exercise testing.

АННОТАЦИЯ
Чубучная И.И. Влияние терапии аспирином и стрептокиназой на восстановление систолической функции сердца, динамику нарушений сердечного ритма и ишемии у больных, которые проходили ускоренную программу реабилитации после перенесенного инфаркта миокарда. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.11 – кардиология. Украинский научно-исследовательский институт кардиологии им. М.Д.Стражеско МЗО Украины, Киев, 1999 г.
Проведенные исследования посвящены изучению внутрисердечной гемодинамики, уровню коронарного резерва и толерантности к физической нагрузке у больных с острым инфарктом миокарда после тромболитической и антиагрегантной терапии при проведении ускоренной программы физической реабилитации.
Установлено тесную корреляционную связь между суммарной длительностью ишемии при суточном Холтеровском мониторировании, фракцией выброса и уровнем выполненной работы в остром периоде инфаркта миокарда. Тромболитическая терапия и аспирин независимо друг от друга ускоряют восстановление систолической функции левого желудочка. Наибольший прирост фракции выброса наблюдается у больных с низкими исходными показателями систолической функции сердца. У больных, нелеченных аспирином и томболитиками, происходит более медленное восстановление этих показателей. Спустя 6 месяцев от начала заболевания показатели систолической функции левого желудочка становятся практически одинаковыми во всех исследованых группах. В то же время показатель фракции выброса левого желудочка и значение конечно-диастолического объема в первые сутки заболевания являются важнейшими прогностическими показателями возникновения внезапной коронарной смерти, сердечной недостаточности и повторных коронарных атак.
Использование стрептокиназы и аспирина способствует увеличению частоты нарушений ритма в раннем периоде заболевания, но с 10 суток достоверно уменьшается частота аритмий в сравнении с группой больных, не получавших указанного лечения.
Установлено, что совместное использование аспирина и стрептокиназы способствует уменьшению проявления ишемии при суточном мониторировании ЭКГ как в раннем периоде инфаркта миокарда, так и спустя 6 месяцев от момента заболевания.
Предложено безопасное раннее нагрузочное тестирование после острого инфаркта миокарда, результаты которого служат прогностическим фактором дальнейшего течения ишемической болезни сердца. Установлено, в частности, что у больных, не достигших на 10 сутки заболевания нагрузки 75 Вт при стресс-тесте или имевших прирост ЧСС выше 120 уд/мин до достижения данной нагрузки, дальнейшее течение ИБС достоверно чаще осложнялось развитием внезапной смерти, сердечной недостаточности и длительными эпизодами ишемии при проведении повторного суточного Холтеровского мониторирования. Ранний нагрузочный тест позволяет также объективно отобрать больных для проведения ускоренной физической реабилитации, а проведение ускоренной программы физической реабылитации у больных с использование тромболитиков и антиагрегантов в остром периоде инфаркта миокарда позволяет сократить срок их пребывания в стационаре.
Ключевые слова: инфаркт миокарда, лечение, реабилитация, эхокардиография, Холтеровское мониторирование, велоэргометрия.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020