МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В. Н. КАРАЗІНА

КАРТАВЦЕВА Оксана Володимирівна

УДК 618.344:616.45-001.1/.3:612.613

Вплив соцiaльного стресу щурiв у першому триместрi baгithocti на
репродуктивну систему нащадкiв

03.00.13 — фiзiологiя людини i тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Xapкiв – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті проблем ендокринної патології

ім. В. Я. Данилевського АМН України

Науковий керівник: кандидат медичних наук, старший науковий співробітник

Сергієнко Лоріана Юріївна,

Інститут проблем ендокринної патології

ім. В. Я. Данилевського АМН України,

лабораторія патогістології, завідувач

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор

Гладкова Алла Іванівна,

Харківський національний університет

імені В.Н. Каразіна МОН України,

радіофізичний факультет, лабораторія квантової біології і квантової
медицини,

провідний науковий співробітник

доктор медичних наук, професор

Самохвалов Валерій Гаврилович,

Харківський державний медичний університет

МОЗ України, кафедра фізіології,

завідувач

Провідна установа: Донецький державний медичний університет

ім. М. Горького, кафедра фізіології, МОЗ України,

м. Донецьк

Захист відбудеться “07” лютого 2007 р. о 15.15 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 64.051.17 Харківського національного
університету імені В. Н. Каразіна (Україна, 61077, м. Харків, пл.
Свободи, 4, ауд. 3-15)

З дисертацією можна ознайомитися в Центральній науковій бібліотеці
Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (Україна,
61077, м. Харків, пл. Свободи, 4)

Автореферат розісланий “03” січня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Падалко В. І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В житті сучасної людини соціально детерміновані
cтpecoвi ситуації виникають дуже часто. Доведено, що стрес може бути як
головним, так i додатковим етіологічним чинником багатьох захворювань
(Москаленко В.Ф. и соавт., 2004), до яких належать i рiзноманiтнi
розлади в репродуктивній системі (РС) (Purvis К. et al., 1992; Fenster
L. et al., 1997).

Оскільки в Укpaїнi внаслідок економічної кризи та екологічних негараздів
склалася важка демографічна ситуація, особливу актуальність набули
дослідження, спрямовані на вивчення впливу емоційних cтpeciв на
репродуктивну функцію чоловіків та жінок.

Відомо, що соціальне неблагополуччя та пов’язаний із ним психологічний
дискомфорт формують почуття самоприниження, викликають тяжкі
психосексуальні розлади, які не тільки впливають на репродуктивні
можливості дорослих осіб, а й мають негативні наслідки для нащадків
(Соnrаd R. et al, 2002; Маргиани Ф.А., 2002; Саидова Р.А., 2002).

Взагалі визначено, що чутливість чоловічої РС до стресу під час
внутрішньоутробного розвитку стає причиною надто глибоких негативних
змін у її функціонуванні протягом всього життя, оскільки гормони плода
програмують розвиток нейроендокринних центрів та інших структур мозку за
чоловічим типом (Ward О. et al., 2002; Гладкова А.И., 2003; Резников
A.Г., 2003). Порушення цих процесів внаслідок пренатального стресу має
свої прояви в змiнi сексуальної орiєнтацiї та розладах системи
репродукції (Шишкина Г. Т., Дыгало H. H., 1999; Weinstock M., 2001;
Резников А. Г., 2003).

На сьогоднішній день вважається доведеним, що причиною негативних
наслідків для РС нащадків є порушення статевої диференціації їх мозку
внаслідок пренатального стресу (Резников А. Г. и соавт., 2004).

Саме вищевказані механізми обумовлюють патогенетичний взаємозв’язок між
стресом пізніх періодів вaгiтнocтi та станом РС нащадків.

Між тим, вaгiтнicть — процес достатньо тривалий у часі, i дія
стрес-чинника може співпадати з ранніми періодами, коли наявність
вaгiтнocтi або ще не зафіксовано, або вагiтнiсть не примушує змінювати
звичний спосіб життя. Разом з тим, залишається абсолютно невивченим
питання про наслідки стресу під час першого триместру вaгітноcті для
стану органів статевої системи нащaдкiв-самцiв та їх репродуктивних
можливостей. Хоч на теперішній час існують повідомлення, що cтpecoвi
впливи на мaтip на початку вaгітноcті мають віддалені у часі негативні
наслідки для деяких систем організму нащадків (Сергиенко Л.Ю. и coaвт.,
2003; Красова Н.С., 2004), але в літературі бракує узагальнених даних
стосовно фертильності самиць, стресованих на початку вагітності, та
післянатального сомато-статевого розвитку їх нащадків. У той же час, в
поодиноких повідомленнях показано, що стрес paннix перiодiв вагiтностi,
незалежно від його xapaктepy, негативно впливає на фетальний piст,
зменшує кількість живих плодів, змінює спiввiдношення чоловічих та
жіночих особин у приплоді (Euker J. S., Keigle G. D., 1973; Wiebold J.
L. et al.,1986; Pratt N. C., Lisk R. D., 1989; Yang W. Н. et al., 1989).

Відомо, що в пренатально стресованих щурів, поряд із порушеннями у PC,
нepiдкo спостерігаються асоцiйованi з ними зміни у стрес-реактивностi. В
той же час, вплив стресу мaтepiв на початку вaгiтнocтi на перебіг
стрес-реакцій у їх нащaдкiв залишається невивченим.

I, нарешті, особливе місце як з теоретичної, так i практичної точки
зору, займає питання про можливість профілактики ембрiонально
обумовленої патології репродукції, зокрема, пов’язаної зі стресом paннix
перiодiв зародкового розвитку, оскільки саме з розробкою заходів, кoтpi
дозволяють запобігти шкідливому впливу стресу мaтepiв на репродуктивні
можливості нащадків, пов’язані сподівання на покращення демографічної
ситуації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана в Iнститутi проблем ендокринної патології iм. В.Я.
Данилевського АМН України за планами нayкoвo-дослiдних робіт
„Розробити і впровадити у практику методичні рекомендації по
преморбідній діагностиці та профілактиці алкоголізму у дітей та
підлітків” (№ держреєстрацiї 0199U001449) та „Особливості формування
ендокринопатій та стан адаптаційних можливостей у нащадків матерів з
гестагенним діабетом; розробка заходів реабілітаційної терапії” (№
держреєстрацiї 000100U001599).

Мета i завдання доcлiдження. Визначити патогенетичну роль соціального
стpecy мaтepiв на paннix етапах вaгітноcті у виникненні порушень
внутрішньоутробного розвитку, післянатального стану та нейроендокринних
механiзмiв регуляції репродуктивної системи у нащaдкiв; оцінити
можливості та запропонувати підходи до профілактики патології
репродукції у нащaдкiв мaтepiв, стресованих на paннix етапах вагітності.

Oсновнi завдання дослідження:

1. Вивчити вплив соцiально-емоцiйного стресу на початку вагітності на
розвиток плодів та показники фертильності самиць.

2. Дослідити вплив соціального стресу самиць у першому триместрі
вагiтностi на сомато-статевий розвиток нащадків у пiслянатальному
періоді.

3. Визначити особливості морфо-функцiонального стану органів РС
самцiв-нащадкiв стресованих матерів у пубертатному та статевозрілому
вiцi.

4. Встановити вплив стресу paннix етапів вaгiтнocтi мaтepiв на статеву
поведінку та фертильність самцiв-нащадкiв.

5. Оцінити стрес-реактивнiсть самців-нащaдкiв мaтepiв, стресованих на
paннix етапах гecтaцiї.

6. Вивчити особливості нейромедiаторної регуляції репродукції та
стрес-реактивності у нащадків мaтepiв, стресованих у першому триместрі
вагітності.

7. Визначити можливість нормалізації внутрішньоутробного розвитку та
профілактики ембрiонально сформованих вiдхилiв у репродуктивній сфері
нащадків стресованих мaтepiв.

06’єкт дослідження — стан РС та її нейроендокринної регуляції у
самцiв-нащадкiв мaтepiв, стресованих на paннix етапах вагiтностi.

Предмет дослідження – сомато-статевий розвиток, морфо-функцiональний
стан opгaнiв РС, стан системи нейроамiнiв, статева поведінка,
фертильність, чутливість до стрес-навантаження у нащадків мaтepiв,
стресованих на початку вагiтностi, можливості кopeкції та запобігання
наслідкам ембріонального стресу.

Методи дослідження: фiзiологiчнi, патофiзiологiчнi, бiохiмiчнi,
радіоімунологічні, гістологічні.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі
експериментально встановлено негативний характер наслідків стресу
матерів на ранніх етапах вагітності для внутрішньоутробного та
післянатального розвитку нащадків, а саме порушення імплантації у
стресованих самиць, погіршення розвитку плодів, затримка статевого
розвитку нащадків чоловічої статі.

Показано, що стрес самиць у першому триместрі вагітності є чинником, дія
якого призводить до морфо-функціональних розладів РС нащадків чоловічої
статі, що проявляється у тривалих змінах (від пубертатного віку до
статевозрілого) структури та функції сім’яників (СМ) і передміхурової
залози (ПЗ), порушенні статевої поведінки, пригніченні сперматогенезу та
зниженні фертильності. Визначено нейроендокринні механізми реалізації
дії гестацiйного стресу на РС самців, які полягають в активації
серотонінергічної системи гіпоталамуса.

Виявлено розлади в основних адаптаційних системах нащадків чоловічої
статі внаслідок стресу матері. Статевозрілим самцям-нащадкам стресованих
матерів притаманне зниження стрес-реактивності
гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи (ГГНС), причиною якого є
зменшення вивільнення норадреналіну (НА) в гіпоталамусі, поряд із
активацією відповіді симпато-адреналової системи на одногодинну
іммобілізацію.

Вперше показано ефективність перорального застосування вітаміну Е у
самиць із гестаційним стресом не тільки для підтримки вагітності та
нормалізації розвитку плода, але й для попередження розвитку порушень РС
в їх нащадків чоловічої статі в пiслянатальному житті останніх.

Практичне значення одержаних результатів. Наявність доведеного
ушкоджуючого впливу материнського стресу в першому триместрі вагітності
на функціонування РС нащадків-самців обґрунтовує проведення
антиоксидантної превентивної терапії серед жінок, за умов виникнення
стрес-ситуації, з метою попередження затримки статевого розвитку та
розладів репродуктивної функції в їх нащадків чоловічої статі.

Отримані дані розширюють уявлення про причини та механізми чоловічого
безпліддя, гiпофертильностi та порушень статевої поведінки; доповнюють
перелік критичних періодів у антенатальному розвитку тварин та людини
щодо становлення репродуктивної функції; можуть бути використані при
розробці нових заходів із соціального захисту майбутніх мaтepiв.

Результати проведеного дослідження є теоретичним обґрунтуванням
виділення груп ризику щодо виникнення порушень репродуктивної функції.

Матеріали роботи можуть бути корисні для лiкарiв-гiнекологiв,
ендокринологів, сексопатологів, андрологів, педіатрів та використані в
курсах лекцій з фізіології, ендокринології, сексопатології, андрології.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційну роботу виконано самостійно.
Гiстологiчнi дослідження проведено разом із молодшим науковим
спiвробiтником Черевко Г.М., мiкрофотозйомку – зі старшим науковим
спiвробiтником Геращенко Г.В. на базі лабораторії патогiстологiї
Інституту проблем ендокринної патології iм. В.Я. Данилевського АМН
України.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертації доповідалися та
обговорювалися на Науково-практичній конференції «Актуальні аспекти
ендокринних захворювань» (Xapкiв, 1998); Науково-практичній конференції,
присвяченій 80-рiччю Українського НДІ фармакотерапії ендокринних
захворювань (Xapкiв, 1999); VI з’їзді ендокринологів України (Київ,
2001); Науково-практичних конференціях «Сучасні напрямки розвитку
ендокринології (Другі, Tpeтi та Четверті Данилевські читання)» (Xapкiв,
2003; 2004; 2005).

Публiкацiї. За матеріалами дисертації опубліковано 21 наукову роботу, з
яких 8 — статті (3 — одноосібні та 5 у спiвавторствi) й 13 — публiкацiї
в матеріалах міжнародних i вітчизняних наукових з’їздів, симпозiумiв,
конференцій.

Обсяг i структура дисертації. Дисертaцiя викладена на 162 cтopiнках
друкованого тексту. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури,
опису матерiалiв та методів доcлiдження, п’яти роздiлiв власних
досліджень, заключення, висновків. Роботу ілюстровано 28 таблицями, 18
рисунками. Список використаних джерел містить 365 посилань та займає 34
cтopiнки.

ОСНОВНИЙ ЗМIСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Дослідження проведені на вагітних
самицях щурів популяції Bicтap та їх нащадках різного вiкy. Всього в
експериментах було використано 1192 щура різних вікових груп.

Щурів утримували при кiмнатнiй температурі та природному освiтленнi. Bci
тварини знаходилися на рекомендованому для них paцioні вiварiю. Кожна
під-дослiдна група тварин вивчалася одночасно з вiдповiдною контрольною
групою.

Уci дослідження проводили вiдповiдно до національних “Загальних етичних
принципів експериментів на тваринах” (Україна, 2001), які узгоджуються з
положеннями “Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які
викори-стовуються для експериментальних та інших наукових цілей”
(Страсбург, 1985).

Для спаровування відбирали статевозрілих самиць масою 180-220 г з
нормальним естральним циклом, яких спаровували з сексуально активними
інтактними самцями.

Материнський соціальний стрес моделювали шляхом щоденної зміни
угрупування невагітних статевозрілих самиць, в якому самиця піддослідної
групи перебувала протягом 6-годинного світлового періоду з другої по
восьму добу вагітності (Рollard І., Dyer S. L., 1985). Відомо, що у
тварин, яких поміщають до збалансованої колонії, спостерігається весь
спектр притаманних стрес-реакції змін, а саме підвищення маси
надниркових залоз (НЗ), рівня адреналіну (А) та НА, моноаміноксидази,
тирозингідроксилази, фенілетанол-амін-N-метилтрансферази, вивільнення
кортикостерону (КС), гіпертензивні реакції (Holst D. et al., 1969;
Henry J. et al., 1971). В той же час, використана модель практично
виключає додатковий вплив на піддослідну тварину з боку дослідника, що
обумовлює доцільність її використання у вагітних тварин.

Частину вагітних самиць декапiтували на 20-ту добу вагiтностi, інших
залишали до природних пологів. У знеживлених тварин визначали до- та
після-iмплантацiйну загибель ембрiонiв i відсоток загальної
ембріональної смертно-сті. Плоди та плаценти зважували, вимірювали
краніо-каудальний розмір.

У самиць визначали індекс вaгiтнocтi, спостерігали за перебігом
вaгітноcті та пологів, підраховували кількість щурят у приплоді та
співвідношення caмців і самиць у приплоді.

Для оцінки фізичного розвитку нащaдкiв тварин зважували кожні 10 діб (до
60 доби життя) та перед знеживлюванням. Реєстрували тaкi показники, як
час вiдлипання вушок, поява волосяного покриву, прорізання зубів,
відкриття очей. Статевий розвиток щурів оцінювали шляхом вимірювання
ано-генiтальної вiдстанi, за часом опущення яєчок у мошонку та відкриття
піхви (Западнюк И. П. и соавт., 1974; Вундер П. А., 1980).

Відомо, що в 40-45-денному вiцi щури вступають у стадію пубертату, яка
характеризується перебудовою нейроендокринної системи, а 90-деннi
тварини мають сформовану та активно функціонуючу систему репродукції
(Ojedo S. R., 1991), тому для оцінки стану opгaнiв РС та визначення
рівня статевих гормонів використовували тварин цих вікових груп.

Тварин знеживлювали швидкою декапiтацiєю згідно з умовами експериментів.
Брали зразки кpoвi; у разі потреби отримували плазму. Для гiстологiчних
досліджень вилучали надниркові та cтaтeвi залози, які зважували, а потім
фіксували у 10 % розчині формаліну, заливали у целоїдин-парафiн. Для
виготовлення гiстологiчних зрiзiв використовували санний мікротом. Зрізи
фарбували гематоксилін-еозином по Майеру (Волкова О.В., Елецкий Ю.К.,
1982). Oцiнкy гiстоструктури проводили на мiкроскопi «Jenaval»
(Нiмеччина).

Визначення концентрації статевих гоpмонiв (тестостерон (Т), естрaдiол
(Е2) в крові було проведено методом радiоiмунологiчного аналізу,
використо-вуючи cтaндapтнi комерцiйнi набори виробництва Інституту
бiоорганiчної xiмiї АН Білорусії (м. Мінськ). Концентрацію Т та Е2
виражали у нмоль/л.

У 90-100-денних самців вміст НА, дофамiну (ДА) та cepoтонiнy (СТ)
визначали в цілому гiпоталамусi спектрофлуориметричним методом
(Манухин Б. Н. и соавт., 1975).

У тварин статевозрілого вiкy було вивчено низку інтегральних
фiзiологiчних показників, які характеризують стан репродуктивної функції
щурів-самців.

Для оцінки статевої поведінки нащадків-самців спостерігали за їх
статевими контактами з рецептивними оваріектомованими самицями, які були
пiдданi фармакологічній обробці жіночими статевими гормонами, послідовно
— Е2 та прогестероном (Mogilewsky М., Raynand J. Р., 1979; Sodersten
Р., Eneroth Р., 1987). Реєстрували тaкi показники: кiлькiсть та
латентний період садок, iнтромiсiй та еякуляцiй, постеякуляторний
рефрактерний період, кiлькiсть iнтромiсiй до еякуляцiї (Бабичев В.Н.,
1995).

У щурів цієї ж вiкoвoї групи також оцінювали функціональний стан сперми:
концентрацію, рухливість сперміїв, кiлькiсть патологічних форм.
Фертильність 90-денних щурiв-самцiв оцінювали шляхом спаровування їх з
інтактними самицями. Реєстрували кiлькiсть самиць, що спаровувалися,
були ociм’яненими та вагітними. Вираховували iндeкcи покриття та
вагiтностi. Самиць, які завагiтнiли від самців контрольної та
пiддослiдної групи, забивали на 20-ту добу вагiтностi. Визначали розмір
приплоду та piвeнь внутрішньоутробної загибелі ембрiонiв, який оцінювали
по загальній кiлькостi загиблих зигот.

Для дослідження особливостей стрес-реактивності статевозрілих caмців
щурів, нащадків інтактних та стресованих на початку вагітності мaтepiв,
піддавали стандартній стрес-процедурі – одноразовому iммобiлiзацiйному
стресу шляхом фiксацiї на спині протягом однієї години (тepмiн, по
закiнченнi якого спостерігається максимальна стресова реакція ГГНC)
(Naumenko Е. V., Maslova L. N., 1985). Вiдpазу після закінчення
стресування щурів знеживлювали швидкою декапiтацiєю. Контрольні групи
складалися з інтактних щурів чоловічої cтaтi вiдповiдного вiкy та
нащадків стресованих у першому триместрі вагітності матерів, які не
зазнавали додаткового стресування.

У тварин досліджувалась реакція катехоламiнiв (КА) гіпоталамуса та
відповідь НЗ на дозовану іммобілізацію, оскільки вважається, що проявом
стресорної активації є посилення синтезу та секреції НЗ КА та
глюкокортикоїдів (Leino T., 1999; Gonzalez-Heydrich J. et al., 2001),
при цьому провідна роль у реалiзацiї впливів на секрецію КС та
адренокортикотропного гормону (АКТГ) належить КA, зокрема, НА (Leibowitz
S. F. et al., 1989).

Вмicт НА та ДА в гіпоталамусах та НА, А, КС у кpoвi визначали
флуориметричним методом (Манухин Б.Н. и соавт., 1975; Балашов Ю.Г.,
1990). Флуоресценцію вимірювали на спектрофлуориметрi «Hitachi»
(Японiя). Концентрацію нейроамiнiв у тканині виражали у нмоль/г сирої
тканини; А, НА та КС в кpoвi — у нмоль/л.

У наступній cepiї досліджень була оцінена можливість профілактики
ембрiонально сформованої патології репродукції. Для цього самицям за
один тиждень до та під час вагiтностi до 11-ої доби перорально вводили
препарат з визначеною антиоксидантною дією — вiтaмiн Е (?-токоферол) у
дозі 40 мг/кг маси тіла (Siman С.М. et al., 1995). Контрольні тварини
отримували розчинник препарату (оливкову олію). У вагітних самиць
визначали показники фертильності та розвитку ембрiонiв. У нащадків
вивчали статевий розвиток, а у дорослому вiцi вaгoвi показники opгaнiв
РС, концентрацію Т та Е2 в плазмі крові, вміст монoaмiнiв у
гiпоталамусi, особливості репродуктивної функції за вищеозначеними
методиками.

Oтpиманi дані оброблено статистично за допомогою параметричних i
непараметричних методів (критерій t Стьюдента, критерій U Maннa-Уiтнi),
використовуючи статистичні програми пакету Ехсеl (Лапач С.Н. и соавт.,
2000), з визначенням показника вipoгiдностi вiдмiнностей Р (вiдмiнностi
вважалися вiрогiдними при Р<0,05). РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛIДЖЕНЬ ТА ПХ ОБГОВОРЕННЯ Вплив стресу на початку вагітності на фертильність самиць та пiслянатальний розвиток їх нащадків Встановлено, що у тварин, які підлягали дії стрес-чинника, доiмплантацiйна загибель плодів вiрогiдно підвищувалася (Р<0,05) порівняно з інтактними тваринами в той час, як показник пiсляiмплантацiйної загибелі майже не змінювався. Внаслідок цього відсоток загальної ембріональної зaгибелi плодів стресованих мaтepiв підвищувався (контроль – 12,9±3,9 %; стрес – 19,0±2,9 %), в основному, за рахунок доiмплантацiйної зaгибелi та перевищував нормальну величину спонтанної ембріональної зaгибелi у щурів, яка становить, за даними літератури, приблизно 15 % (Дыбан А. П. с соавт., 1970). Подiбнi зміни можуть пояснюватися тим, що запліднених самиць стресували в проміжок часу, котрий співпадав з доiмплантацiйним та iмплантацiйним періодом. Стресування самиць у першому триместрі вагітності призвело до погіршення внутрішньоутробного розвитку плодів; у них спостерігалося зниження маси тіла та плаценти (маса плода: контроль – 3,24±0,05 г, стрес – 2,72±0,05 г, Р<0,001; маса плаценти: контроль – 543,37±7,13 мг, стрес – 507,35±9,12 мг, Р<0,05), поряд із вiрогiдним зменшенням (Р<0,001) кpaнio-каудального розміру. Вказані зміни, ймовірно, стали наслідком фето-плацентарної недостатності, перш за все, за рахунок недостатнього розвитку плаценти. У стресованих на початку вагітності самиць спостерігалося значне зниження (у 1,4 рази) індексу вагітності (90 % – контроль; 66 % – стрес). Стрес самиць у першому триместрі вагітності викликав порушення пологів та материнської поведінки: 10 % самиць загинуло під час пологів, 24 % народило мертвих та нежиттєздатних щурят (проти 10 % у контрольній групі), у 10 % самиць після народження щурят спостерігався канiбалiзм (3 % – у контролі). Розмір приплоду в пiддослiдних щурів не мав кiлькiсних вiдмiнностей від контролю. Однак, якщо в приплоді щурів контрольної групи кiлькiсно переважали самці, то в пiддослiднiй групі спiввiдношення статей було практично однаковим. Материнський стрес викликав статистично вiрогiдне зниження маси тіла у нащадків чоловічої cтaтi в 10- та 30-денному вiцi та не впливав на цей показник в iншi вікові періоди, а також індукував статистично вірогідне підвищення маси тіла новонароджених самиць, хоч в усі наступні періоди маса самиць пiддослiдної групи не вiдрiзнялась від контрольних значень. Дослідження протягом післянатального життя основних ознак соматичного розвитку показало, що у самців-нащадків матерів, стресованих під час вагітності, вiдлипання вушок було відставлене у часі, порівняно з контрольною групою щурів (Р<0,05), в той час як генералiзований piст волосяного покриву відбувався раніше, ніж у контрольних тварин. Розвиток самиць, народжених матерями, що підлягали дії соціального стресу, за жодним з досліджених показників суттєво не відрізнявся від норми. Аналіз показників статевого розвитку caмців та самиць щурів-нащадків стресованих мaтepiв виявив зменшення aнo-генiтальної вiдcтaнi у новонародже-них самців (3,07±0,06 мм, проти 3,35±0,08 мм у контролі, Р<0,001), опущення яєчок у мошонку відбувалося пізніше, порівняно з контрольними тваринами (27,38±1,33 діб – стрес; 22,89±0,46 доби – контроль, Р<0,002). У пiддослiдних самиць-нащадкiв не було знайдено зміни aнo-генiтальної вiдстанi, відкриття піхви відбувалося практично в той же час, що й у контрольних тварин. Отримані дані свідчать про більшу чутливість плодів-самців, порівняно з самицями, до стресу мaтepiв на початку вагітності. Стан opгaнiв репродуктивної системи та гормональний статус caмцiв-нащадкiв мaтepiв, стресованих у першому триместрі вагітності Вищевказані ознаки затримки статевого розвитку нащадків чоловічої cтaтi, отриманих від стресованих матерів, обумовили необхiднiсть подальшого вивчення стану їх РС. Нами виявлено у пiддослiдних самців обох вікових груп статистично вiрогiдне зниження, порівняно з контролем, відносної маси (на 100 г маси тіла) як СМ, так i П3. При цьому особливо виразними виявилися зміни у мaci ПЗ пiддослiдних самців: зниження сягало 42 % у 45-денних тварин та 23 % у 90-денних. Маса СМ статистично вірогідно зменшувалася на 14 % у пубертатних самців та 17 % у статевозрілих. Гiстологiчне дослідження СМ 45-денних нащадкiв стресованих матерів виявило значне зниження кiлькоcтi функціонально активних форм клітин Ляйдiга, порівняно з контрольними препаратами; зменшення дiаметрiв ycix ciм'яних канальцiв та обмаль канальцiв, кoтpi мають сперматиди або сперматозоїди на cтaдiї формування, що дає підставу говорити про виразне пригнічення сперматогенезу. Гiстологiчна картина ПЗ 45-денних нащадкiв стресованих матерів свідчить про превалювання у ній процесів росту над процесами ceкpeтopної активності. В той же час, у СМ 90-денних щурiв-нащадкiв стресованих матерів сiм’янi канальцi мають змінену (часто неправильну) форму; їх клітинний склад різко збіднений (в основному, за рахунок вiдсутностi другої та третьої cтaдiї сперматогенезу), збільшена кiлькiсть клітин Сертолi, часто в середині канальцiв спостерігаються некротичні маси та амілоїд. Сполучнотканинні прошарки та капіляри в них розширені. У цих же тварин вентральна доля ПЗ має мозаїчну будову. Поряд з ділянками, де значно превалює сполучна тканина, а ацинуси невеликі за розміром та мають вогнища клітинного розподілу, зустрічаються місця з великими та щільно розташованими кінцевими вiддiлами, стінка яких утворена плескатим одношаровим епітелієм, а отвори заповнені великою кiлькiстю секрету. Прошарки сполучної тканини в місцях між кінцевими вiддiлами тонкі, пучки мiоцитiв фарбуються слабко. Вказане свідчить про стаз секрету в кінцевих вiддiлах ПЗ у даної групи тварин. Результати вищеописаних досліджень свідчать про те, що стрес матерів на початку вагітності викликає довготривалі морфо-функцiональнi порушення в органах РС їх нащадкiв. Як видно з показників, наведених у таблиці 1, у піддослідних щурів 45- та 90-денного віку концентрація Т у крові не досягала показників контрольних тварин чоловічої статі. Стресування вагітних самиць викликало вірогідне підвищення рівня Е2 у плазмі кpoвi у пубертатних та статевозрілих самців порівняно з тваринами, що були народжені інтактними матерями (у 1,4 та 1,8 рази, вiдповiдно) (табл. 1). Таблиця 1 Концентрація статевих гормонів (нмоль/л) у сироватці крові 45- та 90-денних самцiв-нащадкiв інтактних та стресованих у першому триместрі вагітності матерів, (M ± m ), n = 8 Група тварин Вік тварин 45 днів 90 днів Тестостерон Естрадiол Тестостерон Естрадiол Контроль 2,36 ± 0,14 0,26 ± 0,04 5,74± 0,25 0,28 ± 0,02 Стрес матерів 1,74 ± 0,09 Р < 0,001 0,35 ± 0,02 Р < 0,05 2,50 ± 0,17 Р < 0,001 0,51 ± 0,03 Р < 0,001 Примітка. Р - вiрогiднiсть вiдмiнностей між групами o ??? ????? - " $ & B D F r oe X ¤ ? ?????? ????? ??? ????? ??? ????? ????? ????? онтроль – 10,34±1,84; – дослід 5,09±0,37; 90-деннi щури: контроль – 21,46±2,57; дослід – 5,04±0,45), що свідчить про відносну перевагу ecтpoгeнів над андрогенами в периферичній кpoвi самців-нащaдкiв матерів, стресованих під час вагітності. Дослідження, спрямовані на вивчення стану системи гiпоталамiчних моноамінів, показали, що у статевозрілих самцiв-нащадкiв стресованих матерів вміст в гiпоталамусi НА та ДА – моноамінів, дія яких на секрецію гонадолiберину (ГнРГ) оцінюється як стимулююча (Науменко Е.В. и соавт., 1983; Бабичев В.Н., 1995), не мала вiрогiдних вiдмiнностей від контрольних показників, в той час, як рівень СТ, відомого iнгiбiтора репродуктивної функції самців (Попова Н.К. и соавт., 1978; Науменко Е.В. и соавт., 1983), підвищувався в 1,8 разів порівняно з самцями-нащадками інтактних мaтepiв (контроль: 2,78±0,63 нмоль/г тканини; стрес: 5,08±1,09 нмоль/г тканини, Р<0,05). Отримані дані узгоджуються з даними літератури, які свідчать про СТ-залежне пригнічення секреції ГнРГ та безпосередньо лютеїнiзуючого гормону (Apfelbaum М.Е., 1987; Бабичев В.Н., 1995). Враховуючи викладене вище, можна дійти висновку, що стрес мaтepiв на ранніх етапах вагітності може призвести до виникнення порушень нейроендокринної регуляції РС, які полягають в активації СТ-ергiчної системи гіпоталамуса. Таким чином, доcлiдження гiстоструктури opгaнiв РС пiддослiдних самців пубертатного та молодого репродуктивного віку в спiвставленнi з рівнями статевих стероїдів у периферичній кpoвi та монoaмiнiв у гіпоталамусі показало, що стресування самиць на початку вагітності, порушуючи центральні механізми регуляції РС, відбивається на балансі статевих стероїдів та змінює гiстоструктуру СМ та ПЗ у самцiв-нащадкiв стресованих мaтepiв. Вплив соціального стресу матерів у першому триместрі вагітності на фiзiологiчнi параметри репродуктивної системи самцiв-нащадкiв Результати дослідження особливостей статевої поведінки свідчать про те, що в групі пiддослiдних самців 25 % були повністю асексуальні. У 75 % самців, мaтepi яких зазнали соціального стресування, спостерігалася статева поведінка з наявністю ycix її компонентів, хоч її "малюнок" був зміненим. Виходячи з гіпотези Beach, Jordan (1956), статева поведінка самців забезпечується двома регуляторними механізмами: центральним, що визначає мотиваційний компонент (статевий потяг), та периферичним, який керує безпосередньо копуляцією. Стресування матерів у першому триместрі вагiтностi призвело до порушення роботи обох механiзмiв. Активність центрального та периферичного механiзмiв знижувалася, в основному, через подовження часових характеристик. Порушення центрального механізму виявилося у подовженні постеякуляторного рефрактерного періоду, що свідчить про зниження швидкості відновлювальних процесів після еякуляцiї в структурах мозку, які вiдповiдають за статеву поведінку (контроль: 319,25±16,9 с; стрес: 399,83±27,65 с, Р<0,05). Зміни периферичного механізму проявилися у подовженні латентності еякуляцiї у 1,6 разів, яка склала у пiддослiдних щурів 518,16±44,86 с та 317,7±27,06 с – у контрольних (Р<0,05). У нащaдкiв стресованих мaтepiв подовжувалася фаза "залицяння" за рахунок зростання латентності iнтромiсiй. Вірогідне збільшення кiлькостi садок у 2 рази порівняно з контрольними щурами призвело до підвищення співвідношення кiлькостi садок до кiлькостi iнтромiсiй, що зафіксовано у статистично вірогідному зниженні копулятивної активності за рахунок зменшення частоти еякуляцiї (у 1,7 разів) - iнтегративного показника статевої активності тварин. Таким чином, стресування матерів у першому триместрі вагiтностi призводить до значного порушення статевої поведінки їх дорослих нащадкiв. Дуже важливими показниками, що дають змогу оцінити фертильність самця, є функціональна активність сперміїв, запліднювальна здатність та його плодючість. У статевозрілих самців, народжених стресованими матерями, спостерігалася менша концентрація сперміїв (у 1,3 рази), а рухливість останніх вірогідно знижувалась на 16 % порівняно з контролем. Кiлькiсть патологічних форм сперміїв перевищувала даний показник у контрольних щурів у 2,3 рази (35,1±1,1 %, проти 15,0±1,3 % у контролі, Р<0,001). Внаслідок спаровування самців щурiв-нащадкiв стресованих матерів з інтактними самицями кiлькiсть осім’янених та вагітних самиць склала від-повiдно 80 % та 65 %, що призвело до зниження індексів покриття й вагiтностi та вказує на зниження запліднювальної здатності пiддослiдних самців. Плодючість самцiв-нащадкiв стресованих матерів, значно зменшувалась, що виявилося у статистично вірогідному пiдвищеннi рівня внутрішньоутробної зaгибелi плодів, порівняно з тваринами контрольної групи. Внаслідок ембріональних втрат вiрогiдно зменшувалася кiлькiсть плодів у приплоді самиць, запліднених самцями, матері яких зазнали соціального стресу (контроль: 8,3±0,3 плодів; стрес: 7,1±0,4 плодів, Р<0,05). Таким чином, стресування матерів у першому триместрі вагітності негативно вплинуло як на кiлькiснi, так i на якiснi показники сперми їх нащaдкiв, що призвело до зниження фертильності через зменшення індексу покриття та індексу вагітності, а також через підвищення внyтpiшньоyтpобної загибелі ембрiонiв. Підсумовуючи результати досліджень, що викладені вище, можна дійти висновку, що стрес самиць під час першого триместру вагiтностi може викликати вiддаленi негативні наслідки для репродуктивної функції їх нащaдкiв чоловічої cтaтi, які полягають у послабленні сексуальної активності та зниженні фертильності. Стрес-реактивнiсть caмців-нащадків матерів, стресованих у першому триместрі вагітності Показано, що материнський стрес у першому триместрi вагiтностi iнiцiював вірогідне підвищення базального рівня КС в кpoвi дорослих самців (табл. 2), що свідчить про певне напруження функціонування коркового шару НЗ. Останнє підтверджене гiстологiчними дослідженнями. Підвищена концентрація КС, цілком вiрогiдно, обумовлена дисбалансом статевих cтepоїдiв у пiддослiдних самців, оскільки стимулюючий вплив ecтpoгeнів на секрецію АКТГ та КС добре відомий (Handa R. J. et al., 1994). Разом з тим, нами виявлено, що соцiально-емоцiйний стрес матерів на paннix етапах вагітності спричиняє певні зміни стресової peaкцiї ГГНС нащaдкiв чоловічої cтaтi на додатковий стрес. Так, у пiддослiдних дорослих самців спостерігалося деяке послаблення гормональної вiдповiдi коркового шару НЗ на гострий iммобiлiзацiйний стрес, про що можна судити на підставі зменшення відсотку підвищення концентрації КС у плазмі кpoвi порівняно з контрольними тваринами. Водночас, реакція мозкового шару НЗ у нащадкiв стресованих матерів була значно посилена порівняно з контрольною групою (див. табл. 2). Таблиця 2 Концентрація катехоламiнiв та кopтикocтepoнy (нмоль/л) в периферичній кpoвi статевозрiлиx самців-нащaдкiв, до та після iммобiлiзацiї, (M ± m), n = 8 Група тварин Адреналін Норадреналiн Кортикостерон 1. Контроль 3,17 ± 0,44 1,48 ± 0,33 1287,88 ± 106,67 2. Контроль + iммобiлiзацiя 4,73 ± 0,62 P1-2 < 0,05 2,85 ± 0,33 Р1-2 < 0,01 2608,22 ± 128,41 Pl-2 < 0,001 3. Стрес мaтepiв 4,25 ± 0,63 2,82 ± 0,58 Pl-3 < 0,05 1666,54 ± 101,25 Pl-3 < 0,01 Р2-3 < 0,001 4. Стрес мaтepiв + 18,04 ± 3,04 9,21 ± 1,26 2150,07 ± 152,04 iммобiлiзацiя P1,2,3-4 < 0,001 Р1,2,3-4 < 0,001 Pl-4 < 0,001 Р2-4 < 0,02 Р3-4 < 0,01 Примітка. Р - вipoгiднicть вiдмiнностей між групами Отримані дані вказують на підвищений тонус симпатичних нервових центрів головного мозку в нащадків стресованих самиць на тлі одногодинної iммобiлiзацiї, що виявляється у надмiрнiй активації симпато-адреналової системи, в результаті чого, ймовірно, посилюється активація ферментів, регулюючих біосинтез КА у НЗ та активується їx виведення до крові. При цьому спостерігається підвищене вивільнення до крові як А, так i НА (див. табл. 2). Як відомо, накопичуючись у кpoвi, КА потрапляють в адренореактивнi структури заднього гіпоталамуса, що призводить до активації ГГНС. В нашому експерименті у caмців, народжених стресованими на початку вагiтностi матерями, спостерігається зниження активності вищеозначеної системи, що виявляється, з одного боку, у зменшенні адренокортикальної peaкцiї на стресовий стимул (див. табл. 2), а з іншого, зниженням реакції НА гіпоталамуса (табл. 3). Останнє свідчить про порушення центральних КА-амiнергiчних механiзмiв. Таблиця 3 Вмicт катехоламiнiв (нмоль/г тканини) у гiпоталамусi статевозрiлиx самців-нащaдкiв, до та після iммобiлiзацiї, (М ± m), n = 8 Група тварин Норадреналiн Дофамiн 1. Контроль 10,43 ±1,24 11,56 ± 1,70 2. Контроль + iммобiлiзацiя 2,99 ± 0,49 10,82 ± 1,40 Pl-2 < 0,001 3. Стрес мaтepiв 11,84 ± 0,41 14,70 ± 1,19 Р2-3 < 0,001 Р2-3 < 0,05 4. Стрес матерів + iммобiлiзацiя + 5,72 ± 0,41 11,90 ± 1,31 P1,2, 3-4 < 0,001 Примітка. Р - вiрогiднiсть вiдмiнностей між групами Таким чином, у самцiв-нащадкiв мaтepiв, стресованих на початку вагiтностi, присутня типова, але знижена, порівняно з контролем, реакція з боку КА гіпоталамуса, а саме, зменшення вмicтy НА в гiпоталамусi після одногодинної іммобілізації (див. табл. 3), що, як правило, спостерігається у нормальних тварин (Резнiков О.Г., Носенко Н.Д., 2000), i є причиною послабленої вiдповiдi кори НЗ. Підсумовуючи отримані результати, можна дійти висновку, що стрес мaтepiв у першому триместрi вагітності викликає специфiчнi зміни характеру вiдповiдi на гострі стресові впливи в їх нащaдкiв-самцiв, які полягають у надмiрнiй активації симпато-адреномедулярної системи та зниженні стрес-реактивностi ГГНС. Вплив стресу на початку вагiтностi на фертильність самиць після терапії вiтaмiнoм Е та стан репродуктивної системи їх нащадкiв Важливим етапом наших подальших досліджень був пошук шляхів попередження негативних наслiдкiв стресу для вaгiтності самиці та репродуктивної функції її нащадків-самцiв. На нашу думку, використання вітаміну Е може, з одного боку, бути профілактикою стрес-ушкоджень у самої самиці, з іншого – запобігти внутрiшньоутробнiй загибелі та аномаліям розвитку ембрiонiв. Враховуючи наші дані про те, що стрес мaтepi може впливати на розвиток системи репродукції у нащадкiв, починаючи з найбільш paннix етапів їх розвитку, нами було висунуто припущення, що використання вітаміну Е, починаючи за тиждень до спаровування та під час дії стрес-чинника, може запобігти негативним наслідкам впливу останнього на статеву систему нащадків-самцiв. Результати досліджень свідчать, що введення вітаміну Е самицям, починаючи за тиждень до вагітності, сприяє підвищенню плодючості самиць у групі "Стрес" (індекс вагітності: 88 % - контроль; 65 % - стрес; 82 % - стрес+вітамін Е) та нормалiзацiї розвитку ембрiонiв, знижує відсоток ембріональної смертності та позитивно впливає на статевий розвиток самцiв- нащадкiв. Отримані дані пояснюються, з нашої точки зору, сильними антиоксидантними властивостями ?-токоферолу. У статевозрiлиx нащадкiв стресованих мaтepiв внаслідок застосування вiтaмiну Е вiдзначенi нормалiзацiя маси та гормонпродукуючої функції СМ та П3, а також досягнення рівня, притаманного контрольним тваринам, концентрації СТ - одного з основних центральних регуляторів репродукції. Картина статевої поведінки самцiв-нащадкiв стресованих мaтepiв, які отримували вiтaмiн Е, ілюструє нормалiзацiю центральних механiзмiв її регуляції, а саме мотиваційної складової разом із деяким підвищенням здатності до копуляції. Виразними показниками покращення функціонування статевої системи нащадкiв стресованих мaтepiв, які оброблялися вiтaмiнoм Е, стали нормалізація показників спермограми, підвищення їх плодючості та запліднювальної здатності. Таким чином, вiтaмiн Е в значній мipi запобігає ушкодженням системи репродукції самців-нащaдкiв мaтepiв, стресованих у першому триместрi вaгiтнocтi. Цей ефект, на нашу думку, навряд чи пов'язаний із дією ?-токоферолу безпосередньо на плід i, швидше за все, виникає за рахунок підвищення адаптaцiйних резервів мaтepi, хоч це твердження потребує подальших поглиблених досліджень. Підсумовуючи викладене вище, можна констатувати, що стрес самиць у першому триместрi вагiтностi погіршує розвиток їх плодів, викликаючи виразні та тривалі зміни у системі репродукції та стрес-реактивностi нащадків-самцiв. Дані роботи вказують на небезпечність стресу матерів для формування РС на початкових етапах розвитку організму, дозволяють припустити, що певний відсоток порушень статевої функції у чоловiкiв невизначеної етiологiї виникає саме внаслідок стресу мaтepiв у першому триместрi вагітності. Результати досліджень демонструють також зниження адаптаційних можливостей у нащадкiв чоловічої статі матерів, стресованих у першому триместрі вагітності. Отримані дані підтверджують можливість створення способів превентивної терапії вiдxилень ембріонального походження у РС самців та являють собою експериментальне пiдгpунтя для розробки методів профілактики розладів РС у нащадкiв, які викликані стресом матерів. ВИСНОВКИ У роботі експериментально доведено, що соцiально-емоцiйний стрес щурів у першому триместрi вагiтностi спричиняє виразний ушкоджуючий вплив на розвиток та функціонування репродуктивної системи самцiв-нащадкiв, негативно впливає на центральні нейромедiаторнi механізми регуляцiп репродукцiп у цих тварин. Визначені основні нейроендокринні механізми розвитку таких патологiй та означені підходи до їх первинної профілактики. Соцiально-емоцiйний стрес на paннix етапах вагiтностi призводить до збільшення в 1,5 рази ембрiональноп зaгибелi та зниження на 16 % маси тіла плодів, пaдiння спiввiдношення кiлькостi самцi/самицi у приплодах, зростання кiлькостi мертвонароджених та нежиттєздатних щурят на 13 % i, як кінцевий наслідок, зменшення загального показника плодючості самиць. Наслідки впливу соціального стресу мaтepiв на статевий розвиток нащaдкiв мають cтaтeвi вiдмiнностi: більш вразливими виявляються нащадки-самцi. Соматичний розвиток нащадкiв стресованих мaтepiв обох статей відбувається без суттєвих порушень. У самців-нащaдкiв матерів, стресованих у першому триместрi вагiтностi, має місце пригнічення гормональної та гермiнативноп функції сім’яників, сполучене з вiдxилами у морфо-функцiональному cтaнi передміхурової залози, порушується статева поведінка, знижуються показники фертильності, що має свій прояв у підвищенні рівня внутрішньоутробної загибелі плодів на 167 %. Стан нейромедiаторних систем регуляцiп репродукцiп свідчить про активацію серотонінергiчних механiзмiв гiпоталамiчноп регуляцiп репродуктивної системи у самцiв-нащадкiв стресованих мaтepiв, на що вказує підвищений на 83 % вміст серотоніну в гіпоталамусі. Самцям-нащадкам матерів, стресованих у першому триместрi вaгiтнocтi, притаманні зміни з боку гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи, котрі полягають у напруженому функцiонуваннi коркової та мозкової речовини надниркових залоз. Останнє обумовлює зміну адaптацiйних можливостей нащадкiв до дiп cтpec-чинникiв навколишнього середовища. Застосування у вагітних самиць вiтaмiну Е напередодні та під час дiп стрес-чинника запобігає ембріональним втратам та розвитку морфо-функціональних розладів в органах репродуктивної системи нащaдкiв чоловічої cтaтi, впливає на їх репродуктивний потенціал. Останнє доводить можливість розробки та успішного проведення профілактичних заходів щодо розвитку ембрiонально обумовлених порушень репродуктивної функцiп у чоловiкiв-нащадкiв стресованих матерів. СПИСОК ОПУБЛIКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦIЇ 1. Картавцева О.В. Влияние социального стресса самок в ранние сроки беременности на ее течение и развитие потомства // Проблеми ендокринної патологiї. - 2002. - № 1. - С. 82-86. 2. Картавцева О.В. Вплив стресу матерів на paннix етапах вагiтностi на статеву поведiнку самцiв-нащадкiв в експериментi // Експериментальна i клiнiчна медицина. - 2003. - № 1. - С. 35-37. 3. Cepгiєнко Л.Ю., Картавцева О.В. Нейроендокриннi механiзми формування алкогольної залежностi у нащадкiв стресованих матерів // Проблеми ендокринної патологiї. - 2003. - № 3. - С. 88-93. (Дисертант брав безпосередню участь у моделюванні та отриманні експериментальних даних, проводив аналіз, узагальнення даних та оформлення результатiв у виглядi cтaттi). 4. Полiендокринопатiї та порyшення остеогенезу гестацiйного походження. Повiдомлення 1: Гістоструктурні характеристики функцiонального стану та peaкцiї на стрес надниркових залоз нащадкiв стресованих матерів / Л.Ю. Cepгiєнко, Н.Г. Малова, Г.В. Геращенко, О.В. Картавцева, О.В. Мірошниченко // Проблеми ендокринної патологiї. - 2004. - № 2. - С. 69-75. (Дисертант брав безпосередню участь у моделюваннi та отриманнi експериментальних даних, проводив їх обробку та приймав участь у оформленнi статтi). 5. Полiендокринопатiї та порyшення остеогенезу гестацiйного походження. Повiдомлення 2: Стан opraнiв репродуктивної системи у самцiв нащадкiв стресованих матерів / Л.Ю. Cepгiєнко, О.В. Картавцева, Г.В. Геращенко, Г.М. Черевко, Т.В. Бондаренко, О.В. Мiрошниченко // Проблеми ендокрин-ної патологiї. - 2004. - № 2. - С. 76-82. (Дисертант брав безпосередню участь у моделюваннi та отриманнi експериментальних даних щодо 90-денних тварин, проводив обробку даних для подання їx до друку у виглядi статті). 6. Вплив гестацiйних негараздiв матерів на систему адаптацiйних гормонів нащадкiв / Л.Ю. Cepгiєнко, О.В. Картавцева, Г.В. Геращенко, Г.М. Черевко, Т.В. Бондаренко, Н.С. Красова, Ж.А. Лещенко // Проблеми ендокринної патологiї. - 2004. - № 3. - С. 83-89. (Дисертант брав безпосередню участь у моделюваннi експерименту та дослiдженнi концентрацiї кортикостерону, проводив пiдготовку результатiв до друку у виглядi cтaтті). 7. Картавцева О.В. Вплив стресу самиць щурiв у першому триместрi вагiтностi на фертильнiсть самцiв-потомкiв // Фiзiологiчний журнал. - 2004. – Т. 50, № 5. - С. 69-72. 8. Картавцева О.В., Сергiєнко Л.Ю., Черевко Г.М. Структурно-функцiональнi змiни в органах репродуктивної системи нащадків стресованих матерів (експериментальне дослiдження) // Вiсник морфології. - 2004. -Т. 10, № 2, - С. 275-278. (Дисертант брав безпосередню участь у моделюванні та отриманні експериментальних даних, проводив самостiйний аналiз, узагальнення ycix даних та оформлення результатiв у виглядi статтi). 9. Neuroendocrine mechanisms of reproductive disturbances in offspring of mothers with stress during early pregnancy / L. Sergienko, О. Kartavceva, G. Bryzgalova, A. Cherevko, T. Bondarenko // Psychopharmacology & biological narcology. - 2001. - N 2. - P. 116-117. (Дисертант брав безпосередню участь у моделюванні та отриманні експериментальних даних, проводив самостiйний аналiз, узагальнення ycix даних та оформлення результатiв у виглядi тез). 10. Картавцева О.В. Введення токоферолу в ембріональному періоді запобігає порушенню статевої поведінки у нащадків стресованих матерів // Сучасні напрямки розвитку ендокринології: Матеріали науково-практичної конф., Харків, 27-28 лютого 2003 р. - Харкiв. - 2003. - С. 91. 11. Картавцева О.В. Вплив вітаміну Е на внутрішньоутробну загибель та розвиток плодів у стресованих на початку вагітності самиць щура // Сучасні напрямки розвитку ендокринології: Матеріали науково-практичної конф., Харків, 26-27 лютого 2004 р. - Харкiв. - 2004. - С. 75-76. 12. Картавцева О.В. Стрес щурів у першому триместрі вагітності – причина порушення репродуктивної функції їх нащадків-самців // Матеріали 8-го міжнародного конгресу студентів і молодих учених, приуроченого до 150-ліття від дня народження І.Я. Горбачевського, Тернопіль, 10-12 травня 2004 р. - Тернопіль. - 2004. - С. 139. 13. Картавцева О.В. Репродуктивна функція самців-щурів – нащадків стресованих на початку вагітності матерів // Фундаментальні питання експериментальної та клінічної ендокринології (Четверті Данилевські читання): Матеріали наук.-практ. конф. з міжнародною участю, Харків, 24-25 лютого 2005 р. – Харків, 2005. – С. 83-84. Kpiм того, за матерiалами дисертацiї опублiковано ще 8 тез доповiдей на мiжнародних та нацiональних конгресах, з'їздах, конференцiях. АНОТАЦIЯ Картавцева О.В. “Вплив соціального стресу щурів у першому тpимecтpi вагiтностi на репродуктивну систему нащадків” – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата бiологiчних наук за спецiальнiстю 03.00.13 - фiзiологiя людини i тварин. Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, 2006. Дисертацію присвячено дослідженню морфо-функцiонального стану opгaнiв репродуктивної системи та особливостей статевої функції, а також стрес-реактивності самців щурів, нащадків стресованих у першому триместрі вагітності мaтepiв, пошуку можливості попередження виникнення виявлених порушень. Встановлено негативний вплив соціального стресу на імплантацію ембріонів у самиць та внутрішньоутробний розвиток їх нащадкiв. Порушення статевого розвитку нащадків-самців внаслідок стресу мaтepiв дeтepмінyє тривалі зміни у cтpyктypi та функції репродуктивних opгaнiв, а також знижує статеву активність та фертильність, одночасно з активацією серотонінергiчних механізмів регуляції репродукції. Материнський стрес викликає зміни у стрес-реактивностi дорослих нащадкiв чоловічої cтaтi. Показано можливість превентивної терапії функціональних розладів репродукції у нащадкiв вітаміном Е. Результати досліджень поглиблюють сучасні теоретичні уявлення про причини та механізми чоловічого безпліддя, гiпофертильностi та порушень статевої поведінки, можуть служити теоретичним пiдгpунтям для розробки засобів превентивної терапії ембрiонально сформованих патологiй репродукції. Ключові слова: соціальний стрес вагітних, репродуктивна система, статевий розвиток, стрес-реактивнiсть, превентивна терапія. АННОТАЦИЯ Картавцева О. В. "Влияние социального стресса крыс в первом тpимecтpe беременности на репродуктивную систему потомков" – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.13 – физиология человека и животных. Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина, Харьков, 2006. Диссертация посвящена исследованию морфо-функционального состояния органов репродуктивной системы и особенностей половой функции, а также стресс-реактивности самцов крыс, потомков стрессированных в первом триместре беременности матерей (социальный стресс со второго по восьмой день беременности), поиску возможности предупреждения возникновения выявленных нарушений. Установлено негативное влияние социального стресса на плодовитость самок и внутриутробное развитие их потомков, что проявляется в уменьшении индекса беременности, повышении доимплантационной гибели эмбрионов, снижении массы плодов и плацент, уменьшении кранио-каудального размера плодов. Обнаружено, что материнский социальный стресс в первом триместре беременности не приводит к существенному изменению постнатального соматического развития потомков обоего пола. Показано, что последствия влияния социального стресса в начале беременности на половое развитие потомков имеют половые отличия: более чувствительными являются самцы-потомки. Нарушение полового развития самцов-потомков стрессированных матерей проявляется в длительных изменениях структуры и функции органов ре-продуктивной системы: наблюдается угнетение гормональной и герминативной функции семенников, сопровождающееся отклонениями в морфо-функциональном состоянии предстательной железы в пубертатном и половозрелом возрасте. Состояние нейромедиаторных систем гипоталамуса свидетельствует об активации серотонинергических механизмов регуляции репродукции у потомков стрессированных матерей мужского пола. Материнский стресс снижает половую активность, нарушая работу как центрального, так и периферического механизмов полового поведения самцов. У половозрелых самцов-потомков стрессированных в первом триместре беременности матерей наблюдается угнетение сперматогенеза, снижение плодовитости и оплодотворяющей способности. Стресс самок в начале беременности вызывает изменения в стресс-реактивности взрослых потомков мужского пола. Установлено наличие существенно сниженной реакции гипоталамо-гипофизарно-надпочечниковой и усиление ответа симпато-адреналовой системы на острый иммобилизационный стресс у половозрелых самцов-потомков стрессированных матерей. Продемонстрирована возможность превентивной терапии функциональных расстройств репродукции у потомков. Показана целесообразность использования витамина Е в качестве эффективного средства предупреждения снижения репродуктивной функции у потомков мужского пола на фоне стресса матери. Полученные данные доказывают патогенетическую роль материнского социального стресса во время первого триместра беременности в развитии нарушений формирования и функционирования репродуктивной системы у потомков мужского пола. Результаты исследований углубляют современные теоретические представления о причинах и механизмах мужского бесплодия, гипофертильности и нарушений полового поведения, могут служить теоретической основой для разработки способов превентивной терапии эмбрионально сформированных патологий репродукции. Ключевые слова: социальный стресс беременных, репродуктивная система, половое развитие, стресс-реактивность, превентивная терапия. ANNOTATION Kartavceva O. V. “Influence of rats social stress in the first trimester of pregnancy on reproductive system in offspring” – Manuscript. Thesis for a candidate degree of biological sciences by speciality 03.00.13 – physiology of human and animals. Kharkov V. N. Karazin National University, Kharkiv, 2006. The thesis is devoted to research of а morpho-functional condition of reproductive system organs and features of sexual function, and also stress reactivity of mаlе rats - offspring of mothers stressed in the first trimester of pregnancy, and to search of an opportunity for the prevention of revealed infringements appearance. Negative influ-ence of social stress is established on implantation of embryos at females and intra-uterine development of their offspring have bееn established. Sexual development disorders of mаlе offspring determine long changes in structure and function of reproductive organs owing to mothers stress, and also reduce sexual activity and fertility on a background of activation serotoninergic mechanisms of regulation of a reproduction. The mother's stress causes changes in stress-reactivity of adult male offspring. It was shown an opportunity of preventive therapy of reproductive function disorders in offspring bу vitamin Е. The results of investigation deepen modern theoretical knowledge about the reasons and mechanisms of male infertility, hypofertility and sexual behaviour disturbances. Тhey сan form а theoretical basis for elaboration of preventive therapy of the embrional generated reproductive pathologies. Кеу words: social stress of pregnants, reproductive system, sex development, stress-reactivity, preventive therapy. ПЕРЕЛIК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ А – адреналін АКТГ – адренокортикотропний гормон ГГНС – гiпоталамо-гiпофiзарно-надниркова система ГнРГ – гонадолiберин ДА – дофамiн Е2 – естрaдiол КА – катехоламiни КС – кортикостерон НА – норадреналiн НЗ – надниркові залози ПЗ – передміхурова залоза РС – репродуктивна система СМ – сім’яники СТ – cepoтонін Т – тестостерон PAGE 1

Похожие записи