ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ПОЛІТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ АПН УКРАЇНИ

ХЛОПОНІНА НАТАЛІЯ ЄВГЕНІВНА

УДК 159.922.27(048)

Вплив рольових очікувань подружжя на характер сімейного спілкування

Спеціальність

19.00.05 – соціальна психологія; психологія соціальної роботи

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Київському національному університеті імені Тараса
Шевченка

Науковий керівник:

кандидат філософських наук, доцент

Ануфрієва Наталія Михайлівна, доцент

кафедри соціальної психології Київського національного університету
імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор

Семиченко Валентина Анатоліївна, проректор з наукової роботи
Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти

кандидат філософських наук

Лавриненко Наталія Василівна, старший науковий співробітник відділу
соціальних структур Інституту соціології НАН України

Провідна установа

Інститут психології ім. Г.С. Костюка

АПН України, лабораторія соціальної психології, м. Київ

Захист відбудеться 14 червня 2007 р. об 11 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 26.457.01 в Інституті соціальної та
політичної психології АПН України за адресою: м. Київ, вул. Андріївська
15

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту соціальної та
політичної психології АПН України за адресою м. Київ, вул. Андріївська
15

Автореферат розісланий 12 травня 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник Жадан І. В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сім’я є необхідним елементом соціальної структури
людського суспільства, важливим інститутом соціалізації особистості.
Негативні тенденції розвитку сучасної сім’ї (збільшення кількості
розлучень за психологічними мотивами, зменшення народжуваності, рольове
первантаження молодого подружжя та ін.) викликають занепокоєння фахівців
різних галузей науки, а також актуалізують практичні
соціально-психологічні дослідження закономірностей функціонування
сучасної сім’ї, ефективних форм і методів психологічної допомоги
сучасному подружжю.

Сім’я є об’єктом ретельного наукового аналізу дослідників з різних
психологічних галузей. Особлива увага сучасних досліджень приділяється
родині як етіологічному й патогенетичному чинникові неврозів,
психосоматичних і сексуальних розладів (Е.Г.Ейдеміллер, Г.С.Кочарян,
О.С.Кочарян, В.В.Столін, І.А.Семьонкіна, В.В.Юстицкіс). Дослідження
психологічної готовності сучасної молоді до шлюбних стосунків,
особливостей статеворольової диференціації в умовах сучасної сім’ї,
причин і механізмів порушень функцій сім’ї, загальних тенденцій розвитку
української сім’ї є важливою основою для розширення психодіагностичних і
психокорекційних методів сімейного консультування й психотерапії
(М.І.Алексєєва, О.Ф.Бондаренко, Т.В.Буленко, Л.Ф.Бурлачук, Т.В.Говорун,
Т.А.Демидова, А.А.Денисенко, Л.В.Долинська, О.Б.Кізь, О.М.Кікінеджі,
З.Г.Кісарчук, О.Я.Кляпець, С.Д.Максименко, М.І.Мушкевич, Т.М.Титаренко).

Але поруч із проблемою психологічної корекції сімейних стосунків не менш
актуальною постає проблема профілактики дисгармоній сімейного
спілкування, виникнення та деструктивного розвитку сімейних конфліктів.
Адже відомо, що можливих порушень легше запобігти, ніж їх усунути. Саме
в контексті профілактики сімейних конфліктів спрямовано дослідження
рольових очікувань (експектацій) як важливого регулюючого компоненту
міжособистісного спілкування.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне
дослідження виконувалося відповідно до планів наукової роботи кафедри
соціальної психології Київського національного університету імені Тараса
Шевченка в рамках комплексної наукової програми “Інноваційна поведінка
молоді в період становлення Української держави” (номер держреєстрації
0198U000061).

Об’єкт дослідження – рольові очікування подружжя.

Предмет дослідження – особливості впливу рольових очікувань подружжя на
характер сімейного спілкування.

Мета дослідження – визначити особливості впливу рольових очікувань
подружжя, як складової сімейно-рольової взаємодії, на характер сімейного
спілкування шлюбних партнерів.

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що рольові очікування
подружжя як компонент сімейно-рольової взаємодії істотно впливають на
конфліктогенність сімейного спілкування та загальну задоволеність
шлюбними стосунками подружжя.

Досягнення мети дисертаційного дослідження здійснювалось послідовним
вирішенням таких завдань:

Визначення поняття рольових очікувань в структурі міжособистісної
взаємодії.

Визначення рольових очікувань подружжя як компоненту сімейно-рольової
взаємодії, з’ясування особливостей подружніх рольових очікувань, що
обумовлюють конфліктогенність сімейного спілкування.

Розробка програми емпіричного дослідження рольових очікувань подружжя як
складової сімейно-рольової взаємодії.

З’ясування особливостей впливу рольових очікувань подружжя, як складової
сімейно-рольової взаємодії, на характер сімейного спілкування і
задоволеність сімейними стосунками.

Методологічна та теоретична основа дослідження: рольові теорії
особистості, в яких підкреслюється концептуальна роль взаємодії у
формуванні соціально-психологічних явищ (Г.Блумер, Е.Гофман, Дж.Г.Мід,
Р.Лінтон,), психологія конвенціональності (Т.Шибутані); концепції
статево-рольової соціалізації (Т.В.Говорун, О.Кікінеджі, Т.М.Титаренко),
рольової соціалізації особистості (П.П.Горностай); концепція психології
сімейних відносин (Т.В.Андрєєва, Л.Я.Гозман, С.І.Голод, В.М.Дружинін,
С.В.Ковальов, М.М.Обозов); сучасні теорії системної сімейної
психотерапії (Н.Аккерман, С. Кратохвіл, В.В.Столін, Ч. Фішман, Д.Фрімен,
Е.Г.Ейдеміллер, В.В.Юстіцкіс).

Методи дослідження. Для реалізації завдань дослідження використовувався
комплекс методів: теоретичних, емпіричних (застосування класичних
опитувальників, методів суб’єктивного шкалювання), методів математичної
обробки даних (кореляційний аналіз, дисперсійний аналіз, використання
t-критерій Стьюдента для незалежних вибірок).

Наукова новизна дослідження полягає у застосуванні комплексного підходу
до дослідження рольових очікувань подружжя, узгодженості сімейних
цінностей, рольової адекватності подружжя, рівня конфліктності в різних
сферах сімейно-рольової взаємодії. Встановлено взаємозв’язок значущості
для шлюбних партнерів різних сфер сімейних цінностей, взаємозв’язок
узгодженості сімейних цінностей у різних сферах сімейно-рольової
взаємодії. Встановлено взаємозв’язок оцінок подружжя рівня
конфліктності в різних сферах сімейно-рольової взаємодії за принципом
кругової каузальності, вплив рівня конфліктності в сферах
сімейно-рольової взаємодії на показники сімейного благополуччя,
задоволеність шлюбними стосунками.

Теоретичне значення отриманих результатів. Теоретичне обґрунтування
поняття “рольові очікування” стосовно сімейно-рольової взаємодії
подружжя, з’ясування особливостей впливу узгодженості рольових очікувань
подружжя на характер сімейного спілкування і задоволеність шлюбом.

Практичне значення отриманих результатів. Для практики психологічної
допомоги сім’ї мають значення результати дослідження складових
сімейно-рольової взаємодії (рольові очікування, узгодженість сімейних
цінностей, рольова адекватність подружжя), їх зв’язок із показниками
сімейного благополуччя. Виявлені закономірності щодо узгодженості
функціонально-рольової структури сім’ї, спрямованості на шлюбного
партнера можуть бути використані в психодіагностичній,
психопрофілактичній та психокорекційній роботі з конфліктними сім’ями.

Надійність і вірогідність одержаних результатів забезпечувалися вибором
методів, що відповідали меті і завданням дослідження; проведенням
емпіричного дослідження на репрезентативній вибірці; коректним
використанням методів статистичної обробки отриманих даних.

Упровадження результатів дисертації. Результати проведених досліджень
упроваджено в практику сімейного консультування кабінету психотерапії і
психокорекції лабораторії “Діагностики і корекції психофізичного
розвитку дітей і дорослих” кафедри дефектології і психокорекції і
психологічної служби Луганського національного педагогічного
університету імені Тараса Шевченка.

Апробація результатів дисертаційного дослідження: Основні результати
дослідження доповідалися на Міжнародній науково-практичній конференції
“Психологічна допомога сім’ї: досвід, проблеми, перспективи” (15-16
травня 2003 р., м.Києв), Всеукраїнській науково-практичній конференції
“Соціально-психологічні детермінанти особистісного становлення сучасної
молоді” (1-3 жовтня 2003 р. м.Луганськ), III міжнародній
науково-практичній конференції “Соціально-психологічні проблеми
трансформації сучасного суспільства” (5-6 листопада 2003 р.,
м.Луганськ), Міжнародній науково-практичній конференції “Соціалізація
особистості в умовах системних змін: теоретичні і прикладні проблеми”
(20 березня 2006 р., м.Києв), VI Всеукраїнській науково-практичній
конференції “Актуальні проблеми практичної психології” (20-22 квітня
2006 р., м.Херсон).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 8
друкованих праць, з них 4 публікації у фахових наукових виданнях,
рекомендованих ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається з вступу, трьох
розділів, висновків, списку використаних джерел (204 найменування) та 11
додатків. Обсяг основної частини дисертації складає 185 сторінок,
містить 15 таблиць, 3 графіки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, сформульовано мету і
завдання дослідження, визначено об’єкт, предмет і методичний
інструментарій. Висвітлено наукову новизну, теоретичну та практичну
значущість одержаних результатів роботи. Наведено дані про апробацію
результатів дисертаційного дослідження та впровадження їх у практику.

В першому розділі “Рольові очікування подружжя як складова
функціонально-рольової структури сім’ї” здійснено теоретичний аналіз
сучасного стану розробки проблеми соціальних очікувань, визначено
поняття “соціальні” очікування у сучасній соціально-психологічній науці.
Ґрунтуючись на фундаментальних положеннях розуміння особистості як
активного суб’єкта діяльності і відносин зі світом, соціальні очікування
розглядаються як прояв самосвідомості особистості, базовий психологічний
механізм саморегуляції поведінки (М.Й.Боришевський, С.П.Тищенко), а
також як компонент соціальних цінностей і ціннісних орієнтацій
особистості (І.М.Альошина, Г.М.Андрєєва, М.І.Бобнєва, А.О.Ручка).

Соціальні очікування розглядаються як мотиваційний компонент особистості
(М.Л.Гомелаурі, О.О.Єршов), як компонент комунікативної взаємодії, що
відображає об’єктивну необхідність узгоджених дій (В.В.Авдєєв,
Г.Д.Долинський, Я.Л.Коломінський, Ю.В.Янотовська); як вид соціальної
оцінки і прояв особистісної рефлексії (Е.С.Гейзіна, Н.І.Гуткіна,
В.Р.Кисловська, Т.Т.Рибакова). В теоріях атрибуції та міжособистісної
перцепції підкреслюється провідна роль експектацій у процесі становлення
і збереження взаєморозуміння (О.О.Бодальов, Е.Н.Лінчевський,
В.Б.Ольшанський). В теоріях рольової поведінки та теорії
конвенціональності, соціальні очікування розглядаються як компонент
соціальної ролі, як нормативні очікування, що виступають в ролі
соціальних санкцій (Г.Блумер, Е.Гофман, Р.Лінтон, Дж.Г.Мід, Т.Шибутані).

В контексті дослідження рольові очікування розглядаються як компонент
функціонально-рольової структури сім’ї; здійснюється аналіз функцій
сім’ї, які визначають основний зміст сукупності сімейних ролей, а також
особливостей функціонально-рольового розподілу сучасної сім’ї. Рольова
структура сім’ї забезпечує ефективне її функціонування й задоволення
потреб усіх її членів за умов рольової узгодженості – несуперечливості
сімейних ролей, які утворюють цілісну систему. Основними параметрами
рольової структури сім’ї є характер керівництва, який визначає систему
стосунків влади й підпорядкування, тобто, ієрархічну побудову сім’ї і
розподіл ролей у відповідності з тими завданнями, які вирішує сім’я на
певній стадії свого життєвого циклу.

Егалітаризація сім’ї, яка відбувається на сучасному етапі, призводить до
необхідності по-новому подивитися на соціальні функції чоловіка й жінки
в сім’ї. Сучасні труднощі функціонування сім’ї слід шукати у
співвідношенні традиційних і егалітарних тенденцій розподілу сімейних
ролей, особливостей сімейно-рольової взаємодії у сучасному подружжі.

Розподіл моделей сім’ї на традиційні й егалітарні зумовлений
функціонально-рольовим розподілом у сім’ї, а також розподілом сфер влади
й відповідальності. Для традиційної моделі сім’ї характерна сувора
статеворольова диференціація сімейних ролей. У традиційній
патріархальній сім’ї природним є верховенство чоловіка, яке виявляється
в тому, що в його руках зосереджені економічні ресурси і прийняття
основних рішень. Традиційна сім’я потребує від своїх членів підкорення й
покірливості, а це в свою чергу може стати джерелом конфліктів і навіть
початком розриву стосунків.

Українська традиційність у сфері шлюбно-сімейних відносин дещо
відрізняється від психології статевого, насамперед чоловічого шовінізму,
історично притаманного іншим слов’янським народам (Т.В.Говорун,
О.М.Кікінеджі). На думку багатьох вітчизняних дослідників (А.С.Баронін,
Т.В.Говорун, О.М.Кікінеджі, А.М.Льовочкіна, М.І.Пірен), домінуючою
гендерною рисою українців є пошана до жінки та її волі, партнерство
статей, взаємна довіра і рівність. Специфічну роль у ментальності
українців відіграє архетип Матері, що зумовлює особливе місце жінки у
системі родинних стосунків.

Егалітарна модель сім’ї характеризується однаковим залученням шлюбних
партнерів до реалізації сімейних ролей. Рольовий розподіл у даній моделі
сім’ї відбувається насамперед виходячи з особистісних уподобань і на
основі взаємної домовленості подружжя, а не на основі статеворольвої
диференціації. Однак, саме свобода вибору егалітарної моделі дуже часто
стає тим підводним каменем, на який наражається молодий “сімейний
човен”. На думку Т.А.Гурко, труднощі у взаєморозумінні молодого подружжя
зумовлені, насамперед, тим, що в сучасній сім’ї зразки поведінки
чоловіка і дружини стають менш жорсткими.

Аналіз традиційної й егалітарної моделі функціонально-рольового
розподілу в сім’ї доводить, що не слід вести мову про однозначну
перевагу однієї моделі над іншою, тим більше, що зміни характеру
розподілу ролей у сім’ї в процесі сімейного циклу є природними і
сприяють успішній адаптації сім’ї до нових життєвих ситуацій. Для
успішного сімейного життя більш важливим є збіг уявлень про рольову
поведінку й рольові очікування подружжя в контексті прийнятої моделі.

На думку вітчизняних та зарубіжних дослідників (П.П.Горностай,
А.М.Обозов, М.М.Обозов, Ю.Н.Олейник), показником ефективної
сімейно-рольової взаємодії подружжя є сімейно-рольова сумісність, як вид
міжособистісної сумісності. На думку А.Н.Волкової та Т.М.Трапезнікової,
сімейно-рольова сумісність подружжя передбачає узгодженість сімейних
цінностей, узгодженість рольових очікувань і рольових домагань подружжя,
загальну рольову адекватність шлюбних партнерів.

Теоретичний аналіз проблеми рольових очікувань подружжя, як складової
сімейно-рольової взаємодії, дав змогу виявити властивості
функціонально-рольового розподілу, які за певних обставин обумовлюють
конфліктогенність сімейного спілкування. Це суперечливість сімейних
ролей, вузькі межі їх виконання, що не задовольняють особистісних потреб
членів сім’ї, рольова перевантаженість шлюбних партнерів (зокрема,
жінки), невизначеність рольових очікувань подружжя, невідповідність
сімейних ролей можливостям особистості, загальна ригідність і
хаотичність функціонально-рольової структури сучасної сім’ї.

В другому розділі “Дослідження рольових очікувань подружжя як складової
сімейно-рольової взаємодії” представлені результати пілотажного
дослідження, методологічні основи та процедура основного емпіричного
дослідження рольових очікувань подружжя. У дослідженні взяли участь 280
респондентів (140 сімей). Емпіричне дослідження базується на вивченні
таких параметрів подружньої взаємодії: об’єкт подружньої взаємодії,
умови сімейної взаємодії, показники стабільності подружніх стосунків,
демографічні та соціально-економічні характеристики сім’ї. Відповідно до
завдань емпіричного дослідження було підібрано методики дослідження:
опитувальник “Рольові очікування й домагання у шлюбі” (О.Волкова,
Г.Трапезникова), опитувальник “Міжособистісний сімейний конфлікт”
(В.П.Левкович, О.Е.Зуськова), шкала “Життєві цінності” (адаптований
варіант методики М.Рокича), опитувальник “Задоволеність шлюбом”
(В.Столін, Т.Романова, Г.Бутенко), авторська методика
“Соціально-демографічна довідка” (О.Волкова, Г.Трапезникова).

У третьому розділі “Вплив рольових очікувань на показники сімейного
благополуччя подружжя” інтерпретуються результати дослідження складових
сімейно-рольової взаємодії, їх вплив на показники сімейного благополуччя
та рівень конфліктності в різних сферах сімейно-рольової взаємодії, а
також здійснюється аналіз впливу соціально-економічних і демографічних
характеристик сім’ї на показники рольової взаємодії та сімейного
благополуччя.

Отримані результати дисперсійного аналізу виявили вплив оцінки подряжжям
рівня конфліктності в сферах подружньої підтримки й емоційного комфорту
(за шкалами методики “Міжособистісний сімейний конфлікт”) на
задоволеність шлюбом як чоловіка, так і дружини. Таким чином, показники
задоволеності шлюбом і рівня конфліктності в цих сферах сімейно-рольової
взаємодії утворюють єдиний інтегрований показник сімейного благополуччя,
психологічний зміст якого полягає у емоційно-оцінному ставленні подружжя
до власного шлюбу.

Результати дисперсійного аналізу виявили також вплив оцінки подружжям
рівня конфліктності в сферах сімейного спілкування та культури
спілкування (за шкалами методики “Міжособистісний сімейний конфлікт”) на
задоволеність шлюбом подружжя. Отримані результати підтверджують той
факт, що комунікативні труднощі залишаються однією з провідних причин
сімейних конфліктів у сучасній сім’ї.

Результати дослідження впливу складових сімейно-рольової взаємодії на
окремі показники сімейного благополуччя засвідчують, що в подружній парі
спостерігається взаємозв’язок ступеня значущості для шлюбних партнерів
різних сфер сімейних цінностей і сімейно-рольової взаємодії (Таблиця 1).
Виявлений взаємозв’язок засвідчує загальну тенденцію до узгодженості
ціннісної сфери і, як наслідок, сфери сімейно-рольової взаємодії.
Тенденція до ціннісної узгодженості спостерігається, насамперед, між
інтимно-сексуальною, емоційно-терапевтичною, господарсько-побутовою
сферами і сферою соціальної активності подружжя.

Таблиця 1.

Взаємозв’язок показників значущості сфер сімейних цінностей подружжя

Інтимно-сексуальна сфера (друж.) Сфера особистісної ідентифікації
(друж.) Господарсько-побутова сфера (друж.) Батьківсько-виховна сфера
(друж.) Сфера соціальної активності (друж.) Емоційно-терапевтична сфера
(друж.) Сфера зовнішньої привабливості (друж.)

Інтимно-сексуальна сфера (чол.) 0,23 0,16 0,11 0,04 0,11 0,05 0,11

Сфера особистісної ідентифікації (чол.) 0,15 0,26 0,06 0,13 0,11 0,04
0,13

Господарсько-побутова сфера (чол.) 0,31 0,06 0,18 0,36 0,17 0,16 0,20

Батьківсько-виховна сфера (чол.) 0,17 0,11 0,14 0,28 0,02 0,10 0,02

Сфера соціальної активності (чол.) 0,17 0,24 0,09 0,16 0,20 0,13 0,15

Емоційно-терапевтична сфера (чол.) 0,22 0,02 -0,01 0,13 0,21 0,30 0,18

Сфера зовнішньої привабливості (чол.) 0,31 0,13 0,08 0,13 0,12 0,08 0,23

Примітка: жирним кеглем виділені значущі коефіцієнти кореляції на рівні
p<0,05. Виявлено взаємозв’язок між узгодженістю сімейних цінностей в інтимно-сексуальній сфері, сфері соціальної активності і показниками задоволеності шлюбом як чоловіка, так і дружини. Отримані результати засвідчують, що інтимно-сексуальна сфера є однією з провідних сфер гармонізації подружніх стосунків, і, водночас, найбільш конфліктогенною сферою. Вплив сфери соціальної активності на задоволеність шлюбом подружжя може пояснюватися активною соціальною (професійною) позицією сучасної людини. Виявлено взаємозв’язок між показниками узгодженості сімейних цінностей (УСЦ) і рольовою адекватністю (РА) подружжя в різних сферах сімейних цінностей (за шкалами методики “Рольові очікування та домагання у шлюбі”) (Таблиця 2). Таким чином, узгодженість цінісної сфери подружжя передбачає не тільки досягнення когнітивної згоди, але й узгодженість рольової поведінки шлюбних партнерів. Результати дисперсійного аналізу виявили вплив узгодженості сімейних цінностей в інтимно-сексуальній сфері і сфері соціальної активності на задоволеність шлюбом обох шлюбних партнерів, а також вплив узгодженості сімейних цінностей в господарсько-побутовій сфері на задоволеність шлюбом чоловіка. Крім того, виявлено вплив значущості для дружини емоційно-терапевтичної сфери на задоволеність шлюбом подружжя, а також вплив значущості для чоловіка батьківсько-виховної сфери на задоволеність шлюбом дружини. Таблиця 2. Взаємозв’язок показників узгодженості сімейних цінностей і рольової адекватності подружжя Господарсько-побутова сфера – РА (чол.) Господарсько-побутова сфера – РА (друж.) Батьківсько-виховна сфера – РА (чол.) Батьківсько-виховна сфера – РА (друж.) Сфера соціальної активності – РА (чол.) Сфера соціальної активності – РА (друж.) Емоційно-терапевтична сфера – РА (чол.) Емоційно-терапевтична сфера – РА (друж.) Сфера зовнішньої привабливості – РА (чол.) Сфера зовнішньої привабливості – РА (друж.) Інтимно-сексуальна сфера – УСЦ 0,02 0,04 0,15 -0,05 0,14 0,15 -0,01 -0,03 0,13 -0,10 Сфера особистісної ідентифікації – УСЦ 0,04 0,13 0,13 0,01 0,06 0,13 0,02 0,16 0,12 0,01 Господарсько-побутова сфера - УСЦ 0,34 0,47 0,07 0,06 0,19 0,06 0,01 -0,01 -0,06 0,02 Батьківсько-виховна сфера – УСЦ 0,07 0,14 0,25 0,47 0,05 0,12 0,01 0,18 0,05 0,09 Сфера соціальної активності – УСЦ 0,06 0,11 0,15 0,10 0,55 0,30 0,12 0,10 0,05 0,15 Емоційно-терапевтична сфера –УСЦ 0,08 0,14 0,05 0,16 0,12 0,09 0,39 0,50 0,08 0,09 Сфера зовнішньої привабливості – УСЦ 0,14 -0,03 0,02 0,02 0,10 0,03 0,10 0,26 0,60 0,45 Примітка: жирним кеглем виділені значущі коефіцієнти кореляції на рівні p<0,05. : < ? ¶ ? ¶ ? TH a a ae ae ?????, x , . 0 2 4 Z \ ¤ ???v x ¤ a ?????????? ?????????? FfA " =м загальної узгодженості функціонально-рольової структури сім’ї. Тенденція до узгодженості в ціннісному і функціонально-рольовому плані може свідчити про особливу спрямованість на партнера, яка характерна для узгодженої пари і виявляється у прагненні відповідати очікуванням партнера. Спрямованість на партнера може виконувати роль позитивного сімейного мотиватора, який виявляється у прагненні керуватися в сімейно-рольовій взаємодії інтересами шлюбного партнера, членів сім’ї та потребами сім’ї як цілого. Результати дослідження впливу оцінки подружжям рівня конфліктності в різних сферах сімейно-рольової взаємодії на показники сімейного благополуччя засвідчують, що в подружніх парах спостерігається взаємозв’язок між оцінками чоловіка і дружини рівня конфліктності в певній сфері сімейно-рольової взаємодії, а також взаємозв’язок оцінок подружжя рівня конфліктності в сімейно-рольовій сфері та у сферах сімейного благополуччя та подружнього спілкування (Таблиця 3). Таблиця 3 Взаємозв’язок оцінок подружжя рівня конфліктності в різних сферах сімейно-рольової взаємодії і в сферах спілкування й сімейного благополуччя Оцінка рівня конфліктності “Батько-Мати” (чол.) Оцінка рівня конфліктності “Батько-Мати” (друж.) Оцінка рівня конфліктності “Чоловік-Дружина” (чол.) Оцінка рівня конфліктності “Чоловік-Дружина” (друж.) Оцінка рівня конфліктності “Господар-Господиня” (чол.) Оцінка рівня конфліктності “Господар-Господиня” (друж.) Оцінка рівня конфліктності “Чоловік-Жінка” (чол.) Оцінка рівня конфліктності “Чоловік-Жінка” (друж.) Оцінка рівня конфліктності “Спілкування” (чол.) 0,09 -0,03 0,13 0,03 0,18 0,09 0,18 0,08 Оцінка рівня конфліктності “Спілкування” (друж.) 0,06 0,13 0,06 0,23 0,07 0,37 0,08 0,21 Оцінка рівня конфліктності “Культура спілкування” (чол.) 0,20 0,21 0,39 0,23 0,42 0,34 0,44 0,34 Оцінка рівня конфліктності “Культура спілкування” (друж.) 0,26 0,26 0,13 0,33 0,15 0,49 0,21 0,34 Оцінка рівня конфліктності “Підтримка” (чол.) 0,27 -0,07 0,12 0,09 0,16 -0,02 0,18 0,08 Оцінка рівня конфліктності “Підтримка” (друж.) 0,27 0,25 0,11 0,34 0,20 0,43 0,09 0,34 Оцінка рівня конфліктності “Емоційний комфорт” (чол.) 0,10 0,22 0,24 0,08 0,29 0,12 0,13 0,21 Оцінка рівня конфліктності “Емоційний комфорт” (друж.) 0,23 0,10 0,18 0,38 0,12 0,39 0,22 0,38 Задоволеність шлюбом (чол.) -0,15 -0,12 -0,33 -0,29 -0,09 -0,22 -0,40 -0,26 Задоволеність шлюбом (друж.) -0,10 -0,39 -0,32 -0,52 -0,07 -0,43 -0,16 -0,46 Примітка: жирним кеглем виділені значущі коефіцієнти кореляції на рівні p<0,05. Крім того, результати дисперсійного аналізу виявили, що оцінка дружиною рівня конфліктності в усіх представлених сферах сімейно-рольової взаємодії (інтимно-сексуальна, господарсько-побутова, батьківсько-виховна і сфера подружнього партнерства) впливає на її задоволеність шлюбом, що може свідчити про генералізацію конфлікту у сприйнятті дружиною сімейної ситуації в цілому, а задоволеність шлюбом жінки пов’язана з її загальною оцінкою рівня конфліктності в сім’ї. Оцінка подружжям рівня конфліктності в інтимно-сексуальній сфері і сфері подружнього партнерства впливає на задоволеність шлюбом чоловіка, тобто для чоловіка задоволеність шлюбними стосунками пов’язана, насамперед, із гармонізацією сексуального життя подружжя і виявленням партнерства і співробітництва в межах сімейної системи. Виявлений взаємозв’язок між оцінками подружжям рівня конфліктності в різних сферах сімейно-рольової взаємодії та показниками сімейного благополуччя і сімейного спілкування свідчить про наявність кругової каузальності (причинності) сімейних конфліктів. Наявність конфлікта в одній із сфер сімейно-рольової взаємодії проектується подружжям на інші сфери і впливає на загальну оцінку рівня конфліктності в сім’ї і на задоволеність шлюбом подружжя. Крім того, висока конфліктність в рольових сферах часто є наслідком неузгодженості особистісних потреб шлюбних партнерів у співробітництві і емоційній підтримці, що в свою чергу впливає на загальну задоволеність подружнім спілкуванням в сім’ї. Результати дослідження впливу соціально-економічних та демографічних характеристик сім’ї на показники рольової взаємодії та сімейного благополуччя засвідчують, що на сучасному етапі соціально-економічні характеристики сім’ї зумовлюють її благополуччя, виступаючи фактором ризику чи, навпаки, фактором стабільності подружжя. Відсутність значущих розбіжностей між бездітними сім’ями та сім’ями, що мають дітей, за показниками сімейно-рольової взаємодії, оцінкою рівня конфліктності, особливостей сімейного спілкування і задоволеності шлюбом засвідчує, що відчуття сімейного благополуччя у сучасній сім’ї не залежить напряму від кількості дітей, що має подружжя. Виявлені значущі розбіжності між розширеною сім’єю та нуклеарною і подружньою сім’ями в оцінці чоловіком рівня конфліктності в господарсько-побутовій сфері та ступені значущості для чоловіка сфери соціальної активності, засвідчують, що на сучасному етапі у подружніх та нуклеарних сім’ях не тільки дружина, але й чоловік відчувають рольове перевантаження, яке призводить до загальної напруженості сімейних стосунків. Виявлені значущі розбіжності в оцінці подружжям рівня конфліктності в господарсько-побутовій сфері між сім’ями з добрими і незадовільними житловими умовами (суб’єктивна оцінка респондентів) засвідчують, що житлові умови є тим об’єктивним фактором, що впливає як на господарсько-побутову організацію життєдіяльності сім’ї, так і на суб’єктивну оцінку подружжям своєї задоволеності сімейним побутом і реалізацією господарських ролей в межах сім’ї. Виявлені значущі розбіжності між сім’ями з добрим і незадовільним матеріальним станом (суб’єктивна оцінка респондентів) в ступені задоволеності шлюбом, значущості майже всіх сфер сімейних цінностей, в оцінці подружжям рівня конфліктності в сферах сімейного спілкування, подружньої підтримки і емоційного комфорту засвідчують, що неналагодженість сімейного побуту, господарсько-побутові труднощі й недостатнє матеріальне забезпечення сім’ї, як цілісної системи життєдіяльності, породжує емоційну напругу й загострює хронічні конфлікти між шлюбними партнерами. Задоволеність матеріальним станом сім’ї, хоч і непрямо, але створює більш сприятливі умови для реалізації функцій сім’ї і високої задоволеності шлюбом вцілому. Виявлені значущі розбіжності в оцінці чоловіком рівня конфліктності в сфері культури спілкування і в оцінці дружиною рівня конфліктності у сфері подружньої підтримки між сім’ями, де дружина страша за чоловіка, і сім’ями, де чоловік старший за дружину або відсутня вікова різниця засвідчують, що вікова різниця може бути основою для розподілу сімейної влади за старшістю. Верховенство чоловіка створює умови для патріархального функціонально-рольового розподілу, який у багатьох культурах вважається традиційним. Верховенство жінки, хоча і сприймається у сучасному суспільстві як цілком можливе, але вважається більш антитрадиційним, таким, що суперечить існуючим гендерним стереотипам маскулінності і болісно сприймається самим чоловіком. Жінка в такому подружжі отримує сімейну владу, але відчуває дефіцит емоційної підтримки з боку чоловіка. Виявлені значущі розбіжності в оцінці подружжям значущості емоційно-терапевтичної сфери і сфери спільності інтересів між сім’ями з однаковим формальним рівнем освіти і сім’ями, де формальний рівень освіти одного із шлюбних партнерів вищий, засвідчують, що чоловіки з більш високим формальним освітнім рівнем надають більшого значення емоційній підтримці шлюбних партнерів, налагодженню стосунків взаєморозуміння і взаємоприйняття. Жінки з сімей, де подружжя має однаковий формальний освітній рівень, або освітній рівень дружини є вищим, надають більшого значення спільності інтересів подружжя, що, вочевидь, створює умови для сімейного спілкування і спільності ціннісних орієнтацій подружжя. ВИСНОВКИ 1. Соціальні очікування (експектації) – це система вимог, у відповідності з якими здійснюється рольова поведіка особистості. Виступаючи різновидом соціальних санкцій, рольові очікування впорядковують систему стосунків і взаємодії, але, на відміну від офіційних регулятивів поведінки, вони носять неформалізований характер. Невизначеність і суперечливість рольових очікувань ускладнюють рольову поведінку, що знижує ефективність рольової взаємодії. 2. Сімейні рольові очікування є компонентом сімейно-рольової взаємодії, яка являє собою сукупність установок, норм і зразків поведінки, що характеризують одних членів сім’ї в їхньому ставленні до інших її членів. Сімейні рольові очікування є похідними від моделей сімейно-рольвого розподілу – традиційної, антитрадиційної, егалітарної, які виділяються з урахуванням статеворольової диференціації. Для успішності сімейного життя важливою є узгодженість уявлень про рольову поведінку й рольові очікування подружжя в контексті прийнятої моделі, а також гнучкість самої моделі, її здатність відповідати актуальним потребам життєдіяльності сім’ї. В умовах сучасної неклеарної сім’ї суперечливість сімейних ролей, вузькі межі їх виконання призводять до незадоволення особистісних потреб членів сім’ї, виступають причиною рольового перевантаження, рольових конфліктів (зокрема рольового конфлікту працюючої жінки). Неоднозначне розуміння подружжям сімейних ролей, ригідність або невизначеність рольових очікувань, неузгодженість рольових очікувань і рольових домагань подружжя, співвідношення високого рівня рольових очікувань стосовно шлюбного партнера і низької оцінки його рольової поведінки виступають причиною незадоволеності сімейних рольових потреб подружжя і, як наслідок, причиною сімейних конфліктів. 3. Рольові очікування подружжя виявляються у значущості для подружжя певних сфер сімейних цінностей. Узгодженість сфер значущості утворює загальну узгоджінсть сімейних цінностей подружжя. Відповідність рольових очікувань одного шлюбного партнера рольовим домаганням іншого визначаються як рольова адекватність подружжя. Оцінка подружжям рівня конфліктності в певній сфері сімейно-рольової взаємодії визначається в залежності від того, наскільки рольова поведінка шлюбного партнера співпадає з рольовими очікуваннями стосовно нього як виконавця певної сімейної ролі. 4. Встановлено узгодженість (збіг) ступеня значущості для шлюбних партнерів кожної сфери сімейних цінностей. Узгодженість ступеня значущості в багатьох сферах сімейних цінностей виявляється у загальній ціннісній узгодженості подружжя. Для сім’ї з високою узгодженістю сімейних цінностей характерна висока рольова адекватність шлюбних партнерів, низький рівень конфліктності в сферах подружньої підтримки, емоційного комфорту, культури спілкування, а також висока задоволеність шлюбними стосунками. Узгодженість сімейно-рольової взаємодії виступає показником загальної узгодженості функціонально-рольової структури сім’ї. Для узгодженої пари характерна особлива спрямованість на партнера, яка виявляється у прагненні відповідати його очікуванням. Спрямованість на партнера виконує роль позитивного сімейного мотиватора, який виявляється у прагненні керуватися в сімейно-рольовій взаємодії інтересами шлюбного партнера, членів сім’ї та потребами сім’ї як цілого. 5. Встановлено взаємозв’язок між оцінками шлюбних партнерів рівня конфліктності в кожній з досліджуваних сфер сімейно-рольової взаємодії. Взаємозв’язок сфер конфліктності свідчить про наявність кругової каузальності (причинності) сімейних конфліктів. Наявність конфлікту в одній із сфер сімейно-рольової взаємодії проектується подружжям на інші сфери та впливає на загальну оцінку рівня конфліктності в сім’ї і на задоволеність шлюбом подружжя. Найбільш конфліктогенними у сучасному подружжі виступають інтимно-сексуальна, господарсько-побутова, емоційно терапевтична та сфера соціальної (професійної) активності подружжя. 6. Встановлено взаємозв’язок між оцінкою подружжям матеріального стану та житлових умов сім’ї та показниками сімейного благополуччя. Подружжя, що виявляє високу задоволеність матеріальним станом і житловими умовами сім’ї, виявляє також більш високу задоволеність шлюбними стосунками, меньший рівень конфліктності в сферах сімейно-рольової взаємодії та сімейного спілкування у порівнянні з сім’ями, де матеріальний стан та житлові умови сім’ї оцінюються як незадовільні. Дослідження соціально-демографічних характеристик сім’ї виявило, що чоловіки, що мають більш високий освітній рівень, ніж у дружини, виявляються більш вимогливими щодо прояву подружньої підтримки, взаєморозуміння, взаємоприйняття. Жінки, що мають більш високий освітній рівень, ніж у чоловіка, або рівний з ним освітній рівень, більшого значення надають спільності інтересів у подружжі. Наявність дітей в сім’ї, їх кількість, істотно не впливають на задоволеність шлюбом, оцінку подружжям рівня конфліктності в різних сферах сімейно-рольової взаємодії і сімейного спілкування. Таким чином, результати теоретико-емпіричного дослідження довели вплив рольових очікувань подружжя як компоненту сімейно-рольової взаємодії на характер сімейного спілкування, показники сімейного благополуччя, загальну задоволеність шлюбом подружжя. Перспективою дослідження рольових очікувань подружжя є вивчення “ефекту очікувань” подружжя стосовно різних сфер сімейно-рольової взаємодії, шлюбного партнера, шлюбу як форми співіснування, а також вивчення деструктивного впливу негативних очікувань і сприятливого впливу позитивних очікувань стосовно життєдіяльності сім’ї і взаємодії зі шлюбним партнером. Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях автора: Особливості статеворольової диференціації в сучасній сім’ї //Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. - №16 (111). – Луганськ: Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, 2006. – С.228-234. Вплив соціально-демографічних характеристик на показники рольової взаємодії та сімейного благополуччя подружжя //Наукова молодь: Зб. праць молодих вчених. Вип.2. – Луганськ: Знання, 2006. – Т.1. Психолого-педагогічні науки. Історичні і соціологічні науки. – 160 с. – С.115-121. Вплив соціально-економічних характеристик сім’ї на показники рольової взаємодії та сімейного благополуччя подружжя //Матеріали науково-практичної конференції “Актуальні проблеми практичної психології”– Херсон, ПП Вишемирський В.С., 2006 р. – 351 с. – С.253-256. Функционально-ролевое распределение в современной семье: тенденции традиционности и эгалитарности //Теоретичні і прикладні проблеми психології та педагогіки: Зб. наукових праць. – Луганськ: Видавництво СНУ ім. В., 2005. - №3(11) 2005. – С.209-215. Ролевой конфликт работающей женщины как социально-психологический феномен современной семьи //Матеріали науково-практичної конференції “Актуальні проблеми практичної психології” – Херсон, Персей, 2005. – С.190-193. Особенности функционально-ролевой структуры современной семьи //Теоретичні і прикладні проблеми психології та педагогіки: Зб. наукових праць. - Луганськ: Видавництво СНУ ім.В.Даля, 2003. - №1(5)2003.– С.95-104. Статеворольові стереотипи як соціально-психологічні детермінанти становлення особистості // Зб. наукових праць інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. /За ред. Максименка С.Д. – К.: 2003, т.5, ч.5 – 334 с. – С.290-293. Вплив рольових очікувань подружжя на характер сімейного спілкування //Актуальні проблеми психології. Том 3: Консультативна психологія і психотерапія: Зб. наукових праць Інстиуту психології ім.Г.С.Костюка АПН України / За ред.Максименка С.Д., Кісарчук З.Г. – К.: Міленіум, 2003. - Вип.2. – 228 с. – С.132-137. АНОТАЦІЇ Хлопоніна Н.Є. Вплив рольових очікувань подружжя на характер сімейного спілкування. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.05 – соціальна психологія; психологія соціальної роботи. – Інститут соціальної та політичної психології АПН України, Київ, 2007. Дисертацію присвячено вивченню особливостей впливу рольових очікувань подружжя як складової сімейно-рольової взаємодії на особливості сімейного спілкування та загальну задоволеність шлюбними стосунками. Розглянуто особливості сімейно-рольової взаємодії, сімейно-рольової сумісності подружжя стосовно різних сфер сімейних цінностей; зв’язок оцінки рівня конфліктності в різних сферах сімейно-рольової взаємодії із показниками сімейного благополуччя. У ході дослідження теоретично обґрунтовано поняття “рольові очікування” стосовно сімейно-рольової взаємодії подружжя, визначено властивості сімейних рольових очікувань, що істотно впливають на характер сімейного спілкування та показники сімейного благополуччя. Встановлено значущий зв’язок між суб’єктивною задоволеністю шлюбом і оцінкою подружжям рівня конфліктності в сферах подружньої підтримки й емоційного комфорту (єдиний емпіричний показник сімейного благополуччя). Виявлено комплексний характер узгодженості рольових очікувань, особистісної значущості та подружньої узгодженості сімейних цінностей, рольової адекватності подружжя, рівня конфліктності в різних сферах сімейно-рольової взаємодії (за принципом кругової каузальності). Запропоновано модель шлюбної мотивації – спрямованості на шлюбного партнера та сімейну систему, модель подружніх стосунків на основі ступеня узгодженості функціонально-рольової системи сім’ї. Ключові слова: функціонально-рольова структура сім’ї, рольові очікування, значущість сімейних цінностей, узгодженість сімейних цінностей, рольова адекватність подружжя, сімейно-рольова взаємодія, рольовий конфлікт, сімейний конфлікт, спрямованість на партнера, шлюбна мотивація. Хлопонина Н.Е. Влияние ролевых ожиданий супругов на характер семейного общения. – Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.05 – социальная психология; психология социальной работы. – Институт социальной и политической психологии АПН Украины, Киев, 2007. Диссертация посвящена изучению особенностей влияния ролевых ожиданий супругов как составляющей семейно-ролевого взаимодействия на особенности семейного общения и общую удовлетворенность отношениями в браке. Рассмотрены особенности семейно-ролевого взаимодействия, семейно-ролевой совместимости супругов относительно разных сфер семейных ценностей; связь оценки уровня конфликтности в разных сферах семейно-ролевого взаимодействия с показателями семейного благополучия. В ходе исследования теоретически обосновано понятие “ролевые ожидания” относительно семейно-ролевого взаимодействия супругов, определены особенности семейных ролевых ожиданий, которые существенно влияют на характер семейного общения и показатели семейного благополучия. Установлено значимую связь между субъективной удовлетворенностью браком и оценкою супругами уровня конфликтности в сферах супружеской поддержки и эмоционального комфорта (единый эмпирический показатель семейного благополучия). Выявлено комплексный характер согласованности ролевых ожиданий, личностной значимости и супружеской согласованности семейных ценностей, ролевой адекватности супругов, оценки уровня конфликтности в разных сферах семейно-ролевого взаимодействия (по принципу круговой каузальности). Предложено модель брачной мотивации – направленности на брачного партнера и семейную систему, модель супружеских отношений на основе степени согласованности функционально-ролевой системы семьи. Направленность на партнера проявляется в стремлении соответствовать его ролевым ожиданиям в большинстве сфер жизнедеятельности семьи, руководствоваться в ролевом взаимодействии интересами семьи как системы. Противоположной тенденцией, которая характерна для несогласованной пары, является отстаивание собственных индивидуальных интересов, самоутверждение в той или иной ролевой позиции или неосознанное следование семейным сценариям родительской семьи. Направленность на партнера предполагает также наличие у супругов умений и навыков межличностного взаимодействия, которые определяются как “способность к браку”: способность сочувствовать, сопереживать; способность к сотрудничеству, межличностному общению; высокая моральная культура. Ключевые слова: функционально-ролевая структура семьи, ролевые ожидания, значимость семейных ценностей, согласованность семейных ценностей, ролевая адекватность супругов, семейно-ролевое взаимодействие, ролевой конфликт, семейный конфликт, направленность на партнера, брачная мотивация. Hloponina N.E. The influence of role expectations for the style of family communication. – Handwritten text. The dissertation for Candidate degree in psychological sciences in specialty 19.00.05 – social psychology, psychology of social work. Institute of Social and Political Psychology at the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2007. The dissertation is devoted to the study of the peculiarities of the influence of role expectations of spouses as elements of family-role interaction for peculiarities of family communication and general satisfaction with relations in marriage. There are examined the peculiarities of the family-role interaction, family-role compatibility of spouses, concerning to different areas of family-role interaction and values of family wellbeing. During research we substantiated theoretically the conception of “role expectations”, concerning to the family-role interaction of spouses, defined the peculiarities of family-role expectations that influence essentially for the style of family communication and values of family wellbeing. We established the important connection between the subjective satisfaction with marriage and valuation by spouses of the level of conflictness in areas of the support of spouses and emotional comfort (the united empiric index of family wellbeing). We discovered the complex character of concordance of family valuables, adequate role of spouses, valuation of level of conflictness in different areas of family-role interaction (on the principle of circle causality). We proposed the model of marriage relations on base of the degree of the concordance of functional-role system of family. Key words: functional-role structure of family, role expectations, the importance of family valuables, concordance of family valuables, adequate role of spouses, family-role interaction, role conflict, focus to the partner, marriage motivation.

Похожие записи