НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ КРІОБІОЛОГІЇ І КРІОМЕДИЦИНИ

Шкодовська Наталія Юріївна

УДК: 615.361.77.014.41.451.2:616.5

Вплив режимів кріоконсервування шкіри на склад водно–сольових екстрактів
та їх ефективність при різних ураженнях шкіри

03.00.19- кріобіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Харків-2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті проблем кріобіології і кріомедицини НАН
України

Науковий керівник: Доктор медичних наук, Заслужений діяч науки і техніки
України, професор, завідувач відділу експериментальної кріомедицини,
Сандомирський Борис Петрович, Інститут проблем кріобіології і
кріомедицини НАН Укрїни, м. Харків

Офіційні опоненти:

Доктор біологічних наук, заступник директора з наукової
роботи Малова Наталія Георгіївна, Інститут проблем ендокринноі патології
ім. В.Я. Данилевського АМН України, м. Харків

Доктор біологічних наук, професор, завідуюча лабораторією
морфології сполучної тканини Дєдух Нінель Василівна, Інститут патології
хребта та суглобів ім. проф. М.І Сітенка АМН України, м. Харків

Провідна установа: Харківський національний університет
ім. В.Н. Каразіна, Міністерство освіти і науки

Захист відбудеться “_18___” __квітня___________2006 р. о 13-30____
годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.242.01 в Інституті
проблем кріобіології і кріомедицини НАН України (61015, м. Харків, вул.
Переяславська, 23)

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту проблем
кріобіології і кріомедицини НАН України (61015, м. Харків, вул.
Переяславська, 23)

Автореферат розісланий “_16___” __березня_______________ 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор

член — кореспондент НАН України
Гольцев А.М.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Проблема лікування ран, зокрема опікових і холодових,
була і залишається однією з актуальних в сучасній медицині. Разом з
традиційними методами лікування було запропоновано методи клітинної
терапії, направлені на оптимізацію репараційних процесів.

У клінічній медицині клітинна терапія займає все більш міцні позиції.
Особливістю клітинної терапії є надходження в організм пацієнта
інформації від живих полівалентних або спеціалізованих клітин і їх
елементів [Белоцький С., Бреагман Р., Григор’єва Т.Г., Грищенко В.І.,
Сандомирський Б.П., 2000] .

В зв’язку з цим вважалося, що чим вища життєздатність матеріалу, тим
більш ефективна і результативна клітинна терапія. Даний напрям
реалізується шляхом заміщення і доповнення природних функцій тканин і
клітин хворого, відновлення нейрогуморальних систем і зв’язків, а також
імунокорекції. Разом з тим, є дані, що біологічну активність проявляють
не тільки живі тканини, але і їх гомогенати і екстракти з них.

На даний час в багатьох країнах відбувається бурхливий розвиток
біотехнологій, присвячених одержанню біологічно активних сполук,
зокрема, створенню препаратів на основі фетальної сировини, а також
ксеноорганів: селезінки, печінки, наднирників і т.д [Гальченко С.Є.,
Сандомирський Б.П. та ін., 2003]. Це пов’язано із збільшенням останніми
роками інтересу до різноманіття і можливостей біологічно активних
речовин, які можна отримати з такого матеріалу. Одним з напрямів в
клітинній терапії травм шкіри може бути використовування екстрактів
нормальної шкіри, які містять біологічно активні речовини. Ці речовини
можуть проявляти регуляторний вплив як на епітеліальну, так і на
сполучну тканини.

Не дивлячись на свою відносно просту будову, шкіра виконує численні,
важливі для організму функції. Проте велике функціональне навантаження,
несприятлива дія факторів зовнішнього середовища можуть приводити до
різного роду травматизації шкіри, а також до розвитку в ній патологічних
процесів. Найпоширенішими травмами, що приводять до пошкодження шкірного
покриву, є термічні і холодові. Сильні подразники, викликаючи порушення
цілісності епідермісу і дерми на певній ділянці шкіри, індукують
природні захисні реакції, що протікають з явищами запалення і направлені
на видалення тканин, що омертвіли, та подальшу заміну їх новоутвореними
клітинами.

При запаленні, що супроводжується загоєнням опіків і відморожень одними
з перших реагують судини, лейкоцити, макрофаги та епідермальні клітини
[Clarke D., 1998]. Останні швидко мігрують від країв пошкодженої шкіри і
заповнюють рану. Цей утворений епідермальний шар товщає, в кератиноцитах
активуються протеази, які виводять фібрин і інші білки, тим самим
готують умови для відновлення дерми [Castagnoli C., 1999, Kuyven C.R.,
2003]. У зв’язку з цим є передумови, які дозволяють припустити, що
екстракти, одержувані з нормальної кріоконсервованої шкіри, можуть
містити біологічно активні речовини, необхідні для регуляції процесів
загоєння та ефективнішої терапії патологічних процесів. Можна
припустити, що екстракти шкіри новонароджених поросят можуть проявляти
позитивний вплив при різних ураженнях і травмах шкіри, а також на
репараційно-регенераційні процеси.

Кріобіологічні технології дозволяють одержувати біологічно активний
матеріал, що має саме той ступінь деструктивних змін, який необхідний і
достатній для максимального виходу потрібних нам біологічно активних
речовин з тканини при екстрагуванні [Гальченко С.Є., 2004].

Проте в даний час відсутні відомості про вплив режимів кріоконсервування
шкіри на склад одержуваних екстрактів. Не вивчено також вплив біологічно
активних речовин, які одержані із використанням режимів
заморожування–відігріву зі шкіри, на динаміку запального і
регенераційного процесів в пошкодженій шкірі.

З’вязок роботи з науковими програмами, планами, темами, Дисертація
виконана відповідно до плану науково – дослідних робіт по темі
„Дослідження впливу і механізму дії кріоконсервованих тканинних
препаратів з ксеногенних органів на перебіг ряду патологічних процесів в
організмі” Інституту проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
(шифр 2.2.6.05 номер державної реєстрації 0102U002027).

Мета і задачі дослідження. Отримання водно–сольового екстракту з
кріоконсервованих фрагментів шкіри новонароджених поросят з високим
вмістом речовин пептидної природи, визначення впливу екстракту на
репараційні процеси в експериментальних опікових і холодових ранах.

Відповідно до поставленої мети передбачалось:

Вивчити вплив режимів і умов кріоконсервування на якісний і кількісний
склад екстракту шкіри новонароджених поросят (ЕШНП).

Визначити вплив ЕШНП на процеси репарації в експериментальних опікових
ранах.

Визначити вплив ЕШНП на процеси репарації після кріопошкодження шкіри.

Дослідити цитологічні та бактеріологічні характеристики ран при
використовуванні ЕШНП.

Об’єкт дослідження. Режими кріоконсервування шкіри, водно–сольові
екстракти, призначені для парентерального уведення при лікуванні
експериментальних опікових і холодових пошкоджень.

Предмет дослідження. Кріоконсервована шкіра новонароджених поросят,
водно–сольовий екстракт шкіри новонароджених поросят.

Методи дослідження. Реалізація поставлених задач розв’язувалась за
допомогою методів кріоконсервування фрагментів шкіри, отримання
водно–сольових екстрактів, моделювання опікових і холодових ран, а також
хроматографічного, планіметричного, мікробіологічного, гістологічного і
цитологічного методів.

Наукова новизна одержаних результатів. Основні результати роботи
одержано вперше. Проведені дослідження дозволили визначити вплив різних
режимів кріоконсервування фрагментів шкіри новонароджених поросят на
якісний і кількісний склад отриманих з них водно-сольових екстрактів.
Встановлено, що водно–сольові екстракти містять низькомолекулярні
пептиди і їх концентрація достовірно більша в екстракті, який отримано з
фрагментів шкіри після кріоконсервування в присутності 10%-го ПЕО-1500 з
повільними швидкостями охолодження в порівнянні з екстрактом, отриманим
з нативних фрагментів шкіри.

Пказано, що отримані екстракти стимулюють репараційні процеси в опікових
і холодових ранах: внаслідок оптимізації процесу загоєння ран
відбувається відновлення структури шкіри, а також загоєння ран при
мінімальному розвитку грануляційної тканини.

Практичне значення одержаних результатів. Проведені дослідження
показують перспективність використовування водно–сольових екстрактів при
розробці препаратів для лікування ран різного генезу. Дані обставини
дозволяють використовувати запропонований метод одержання водно–сольових
екстрактів кріоконсервованої шкіри в практиці лікування опіків і
відморожень з мінімальним розвитком грануляційної тканини.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проведено:
патентно–інформаційний пошук, підготовку аналітичного огляду літератури,
експериментальні дослідження на тваринах, статистичну обробку і аналіз
експериментальних даних. Розроблено основні положення і висновки
дисертації. В наукових працях, виконаних у співавторстві, здобувачу
належить планування дослідницької роботи, організація експерименту та
участь в його реалізації. Співавторами робіт, опублікованих за темою
дисертації, є: Сандомирський Б.П. – консультації щодо вибору методик
досліджень в роботах [1, 2, 3, 5. 6, 7, 8, 9], Гальченко С.Є.-
консультації з методів дослідження біологічної дії екстракту шкіри
новонароджених поросят [1, 2, 3, 5. 6, 7, 8, 9], Мамонтова А.В. –
допомога у підготовці експериментів з тваринами [5], Висеканцев І.П. —
консультації з проведення мікробіологічних досліджень [9], Гойденко
Н.І., – консультація та допомога у виготовленні гістологічних препаратів
[8].

Апробація результатів дисертації. Матеріали роботи доповідались на
міжнародної конференції «Cryobiomol, Low temperature biology» Коімбра,
Португалія 14-18 вересня 2003 р., конференції „Ліки–людині,” Харків,
2004 р., на щорічній конференції молодих вчених “Холод в біології і
медицині”, ІПКіК НАН України, Харків 2003,2004,2005р., на Х Конгресі
Світової Федерації Українських Лікарських Товариств, м. Чернівці, 2004
р, на VIII з’їзді ВУЛТ (Всеукраїнського лікарського товариства),
Івано–Франківськ, 21-22 квітня 2005 р, на конференції з міжнародною
участю «Актуальні проблеми і досягнення кріобіології і кріомедицини.
Структурна і функціональна організація стовбурових клітин за умов дії
низьких температур», Харків 22-24 листопада 2005р.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 друкованих робіт, з
них 3–статті у фахових наукових журналах, 1 патент на винахід, 5 тез
доповідей.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 157 сторінках
друкарського тексту і включає вступ, огляд літератури, матеріали і
методи досліджень, результати власних досліджень і їх обговорення,
аналіз і узагальнення результатів досліджень, висновки і список
літератури. Основній текст дисертації викладено на 130 сторінках. Текст
ілюстровано 53 рисунками і 19 таблицями. Бібліографія включає 193
найменування на 25 сторінках.

Основний зміст роботи

Матеріали і методи експериментальних досліджень

Дослідження проводилися в Інституті проблем кріобіології і кріомедицини
НАН України у відділі експериментальної кріомедицини. Екстракт
одержували, інкубуючи здрібнені фрагменти шкіри у фізіологічному розчині
(рН – 7,4) у співвідношенні 1:10 при 20-23°С протягом 60 хв. Білки з
екстракту видаляли фільтруванням після його кип ятіння протягом 15 хв.
Зберігали екстракт у морозильній камері побутового холодильника при
температурі -6°С. Загальну концентрацію білків в екстракті визначали за
допомогою модифікованого методу Лоурі. Концентрацію пептидів і
нуклеотидів визначали спектрофотометричним методом при довжині хвиль 280
нм та 260 нм відповідно. У екстракті вивчали молекулярно–масовий
розподіл речовин пептидної природи. Для цього використовували метод
високоефективної гельпроникаючої хроматографії – ВЕГПХ.

Експерименти проведено на 180 лабораторних щурах лінії Вістар.

Щури є лабораторними тваринами, що найчастіше використовуються при
вивченні патологічних процесів, які викликаються експериментальними
впливами на організм, зокрема тими з них, які пов’язані з різними
пошкодженнями тканин. В організмі щурів спостерігаються явища, схожі з
тими, що відбуваються при аналогічних впливах і в організмі людини.

Як контроль порівняння було взято екстракт плаценти офіцинальний
Державного Київського підприємства з виробництва бактерійних препаратів
“Біофарма”, серія Р.12.99/01311. Екстракт плаценти (ЕПл) є препаратом
біологічного походження, який включає фракції пептидів і застосовується
як терапевтичний препарат у лікуванні різних патологічних станів, а
також лікування ран різної етіології. ЕПл також проявляє деяку
стимулюючу дію на процеси репарації.

При моделюванні опікових ран тварини були розділені на 6 груп. Кожна
група складалась з 30 тварин. 1-а група — контрольна, тваринам уводили
фізіологічний розчин, 2-а група – тварини, яким уводили екстракт
плаценти офіцинальний (Епл), 3-я група — тварини, яким уводили ЕШНП. При
моделюванні холодових травм тварини розподілялися аналогічно. Для
моделювання експериментальних опіків і відморожень використовували
мідний аплікатор діаметром 10 мм з температурою 100°С і -196°С
відповідно і часом експозиції 60 с. Експерименти проводили згідно з
правилами «Європейської конвенції захисту хребетних тварин, що
використовуються в експериментальних та інших дослідних цілях» (м.
Страсбург, 1985р).

Перед нанесенням травм під інгаляційним ефірним наркозом епілювали
шерсть в області стегна. Фізіологічний розчин, ЕПл і ЕШНП уводили щодня,
один раз на день впродовж усього експерименту (28 діб) по 0,5 мл від
периферії до центру рани підшкірно. Для дослідження темпу загоєння ран
нами було використано планіметричний метод. При дослідженні
мазків–відбитків в роботі використовували метод “раневих відбитків”. З
поверхні рани заздалегідь знімався гній, якщо такий організовувався, або
ж фібрінний наліт, але не верхній лейкоцитарний шар, який підлягав
дослідженню, і стерильним склом торкалися до поверхні рани. Після цього
на склі залишаються клітини, що пристали до нього. Мазки–відбитки
відбирали і досліджували на 3, 7, 14 — у добу спостереження. Препарати
фіксували етанолом протягом 15хв. Потім висушували. Забарвлення
проводили стандартним розчином азур-еозина за методом Романовського.

Для виготовлення гістологічних препаратів тварин під ефірним наркозом
декапітували. Матеріал забирали на 3, 7, 14 і 28-у добу після нанесення
рани. Зразки шкіри фіксували в 10%-му розчині формаліну, зневоднювали в
спиртах і поміщали в целоїдин. Диференціювання препаратів проводили під
світловим мікроскопом “Біолам”–Р-11.

Для дослідження мікрофлори гомогенати раневого ексудату суспендіювали в
1 мл тіогліколієвого середовища. Одержану суспензію висівали на живильні
середовища відповідно до методик з виділення і ідентифікації
мікроорганізмів. Ідентифікацію ентеробактерій проводили з використанням
набору “Ентеротест- 16”, стрептококів – “Streptoтест-16”, анаеробів —
“Анаеротест-23” (всі тест- системи виробництва PLIVA- Lachema, Брно,
Чехія). Бактеріологічні препарати досліджували за допомогою мікроскопа
Zeiss Laboval.

Статистична обробка результатів досліджень проводилася за методом
Стьюдента–Фішера з використанням пакета комп’ютерних програм EXCEL XP.
Як критерій статистичної достовірності різниці приймали рівень 95%
(р<0,05), звичайний для біологічних досліджень. Отримані результати та їхне обговорення Отримання і склад водно-сольового екстракту шкіри новонароджених поросят. Ми вивчили концентрацію білків, пептидів і нуклеотидів в екстракті залежно від швидкості охолодження і молекулярної маси поліетиленоксидів з 10%-ю концентрацією. Як контроль використовували нативні фрагменти шкіри і заморожені без кріопротекторів. Як кріопротектор були вибрані ПЕО-400 і ПЕО-1500 у зв'язку з тим, що вони забезпечують високе збереження шкіри і фрагментів деяких інших органів при кріоконсервуванні. Максимальний вихід білків спостерігався при отриманні екстракту з фрагментів шкіри, кріоконсервованих без кріопротектора. Максимальний вихід пептидів і нуклеотидів спостерігався, якщо фрагменти кріоконсервували в присутності ПЕО-400 або ПЕО-1500 зі швидкістю охолоджування 1°С/хв або 8000°С/хв без кріопротектора. Заморожування шкіри зі швидкістю 1°С/хв в присутності поліетиленоксидів або 8000°С/хв без кріопротектора забезпечують високе збереження деконсервованого матеріалу. Найперспективнішими є режими, що забезпечують максимальний вихід пептидів, оскільки відомо, що екстракти тканин містять набір специфічних, характерних тільки для певного виду тканини речовин пептидної природи. Далі нами було вивчено молекулярно-масовий розподіл речовин в ЕШНП. Хроматограма екстракту шкіри новонароджених поросят характеризувалась 5 піками, які відповідають фракціям пептидної природи з молекулярними масами >10000, 4800, 1300, 1100, 800. Отже, в екстракті
присутній широкий спектр пептидів, які можуть проявляти регуляторні
властивості на репараційні процеси в експериментальних ранах.

Вплив ЕШНП на процеси регенерації в експериментальних опікових ранах. В
результаті контролю за динамікою загоєння експериментальних опікових ран
на 3-ю добу з моменту нанесення травми, а також після введення ЕПл
офіцинального і ЕШНП опікова поверхня мало чим відрізнялася від такої в
контролі. Поверхня рани контрольних тварин сірого кольору, темнішого в
центрі, відмічалися нерівності, а також дрібні точкові геморагії по
периферії.

На 7-у добу дослідження в контрольній групі тварин рани були покриті
зеленувато-сірою плівкою фібрину, під якою намічалася грануляція,
відмічалась плазморея, переважно в центрі. У тварин, яким уводили ЕПл,
ранева поверхня являла собою різко гіпереміровані грануляції, з
елементами пастозності і залишками тканинного детриту. У тварин, яким
уводили ЕШНП, рана набувала рівномірно рожевого забарвлення, набряклість
зменшувалася, відмічалася значна контракція рани.

На 14-у добу спостереження відмінності в загоєнні опікових ран між 1,2 і
3 групами тварин ставали виразнішими. На 28-у добу спостерігалось повне
загоєння ран. Слід зазначити, що некроз після контактного опіку завжди
носив коагуляційний характер, відторгнення його починалося на периферії
після утворення лінії демаркації і відбувалося самостійно.
Підтвердженням більш високого темпу загоєння опікової рани при введенні
екстрактів, особливо ЕШНП, можуть служити результати динамічної
планіметрії ран в трьох групах спостереження (Рис. 1).

Рис.1.Площа опікових ран в залежності від умов експерименту

Примітки: *- відмінності статистично достовірні в порівнянні з
контролем, p < 0,05, **- відмінності статистично достовірні в порівнянні з ЕПл, p < 0,05. Гістологічна характеристика експериментальних опікових ран при лікуванні ЕПл і ЕШНП. Для отримання відомостей про кожну стадію загоєння, у всіх трьох групах тварин проводили забір шкіри для гістологічних досліджень. На 3-ю добу в препаратах усіх 3-х груп тварин відмічали повну десквамацію шарів епідермісу. Виявляли поодинокі клітини сполучної тканини, з явищами каріопікнозу. На 7-у добу експерименту в препаратах 1-ї групи тварин сосочковий і сітчастий шари дерми не відновлювали свою структуру, переважали клітини фібробластичного ряду. У препаратах 2-ї групи тварин джерелом епітеліального регенерату виявлялися базальні клітини багатошарового епітелію краю рани. Навколо судин розташовувалися тучні клітини. У препаратах 3-ї групи спостерігали проліферацію епітеліоцитів на краю рани і утворення груп епітеліоцитів у волосяних фолікулах, що збереглися. На 14-у добу в препаратах 1-ї групи по краю рани базальні клітини придбали характерну для них призматичну форму. В 2-й групі тварин в регенераті визначали сформовані волосяні фолікули без ознак росту шерсті, а також одиничні сальні залози. У тварин 3-ї групи в препаратах із центру рани виявляли незрілу грануляційну тканину, покриту струпом. Підшкірна жирова тканина в цій зоні зберігала свою структуру, лейкоцитарна інфільтрація зникла. На 28-у добу в 1-ї групі тварин в центрі рани спостерігали грануляційну тканину, диференціювання епітеліальних шарів. В 2-й групі тварин виявляли епітелізацію всієї поверхні раневого дефекту. У тварин 3-ї групи відбувалася повна епітелізація раневого дефекту, в сітчатому шарі містились сформовані сальні залози. Таким чином застосування ЕПл і ЕШНП стимулює регенерацію епітеліального пласта з утворенням усіх нормальних структур шкіри в порівнянні з контрольною групою, де регенерація була неповною з утворенням рубця, а відновлення нормальної будови шкіри спостерігалося на межі із здоровою тканиною. Вплив ЕШНП на репараційні процеси в експериментальних холодових ранах. На 3-ю добу експерименту в 3-х групах спостереження істотних відмінностей не відзначалось. Разом з гіперемією утворювалися невеликі міхурці з серозним вмістом. На 7-у добу експерименту в контрольних холодових ранах спостерігали пастозність по периферії, в центрі добре організований струп, відзначали організовану демаркаційну лінію багрового забарвлення. Краї рани чіткі. Після введення ЕПл відзначали зменшення набряку, центр рани покрито нитками фібрину. Спостерігали часткову ретракцію з країв рани. Введення ЕШНП приводило до значного зменшення площі і глибини рани. Набряк практично не спостерігали. Шкіра навколо пошкодження рожевого відтінку. У центрі рани розташовувались соковиті грануляції рожево-червоного кольору. На 14-у добу в контрольних ранах відмічали організований струп багрового кольору. При введенні ЕПл спостерігали зменшення пошкодження в об'ємі, пастозність не спостерігали, грануляції з країв рани рожевого кольору. При введенні ЕШНП відбувалося загоєння рани. Формування легко відокремлюваних скориночок сіро-коричневого кольору, набряк не спостерігали, шкіра в області відмороження не відрізнялася від здорової, спостерігали проростання шерсті в зоні пошкодження. Для опису динаміки загоєння відморожень при лікуванні їх ЕПл і ЕШНП в різні терміни спостереження нами було досліджено планіметричні показники ран в 3-х групах спостереження (Рис. 2). Рис.2 Площа холодових ран в залежності від умов експеримента Примітки: * - відмінності статистично достовірні в порівнянні з контролем, Р< 0,05 ; ** - відмінності статистично достовірні в порівнянні з ЕПл, Р< 0,05 З рис. 2 видно, що темп загоєння холодових ран в контролі повільніший, клінічна характеристика носила ішемічний характер пошкодження. Після введення ЕПл офіцинального і ЕШНП темп загоєння збільшувався в порівнянні з контрольною групою і був більш вираженим у 3-й групі експериментальних тварин. Гістологічна характеристика експериментальних холодових ран при лікуванні ЕПл і ЕШНП. На 3-ю добу в препаратах усіх груп тварин в зоні відмороження відмічали повну десквамацію шарів епідермісу. Лейкоцитарна інфільтрація була дифузною, щільною і поширеною, особливо на межі з власним м’язом шкіри. На 7-у добу експерименту в контрольній групі тварин виявляли проліферацію клітин базального шару по краю рани і формування клітин молодого епітелію. У волосяних фолікулах спостерігали проліферацію епітелію. Сосочковий і сітчастий шари дерми деструктивно змінені. У 2-й групі тварин міжклітинна речовина дерми представлена у вигляді гомогенної маси, волокна повністю втратили свою структуру, шари дерми не помітні. Це свідчить про виражені вторинні зміни ішемічного генезу. У 3-й групі тварин виявилася проліферація клітин епітелію, сальні залози відновили свою структуру, набряк та лейкоцитарна інфільтрація зменшилися. ue 4 A ae e D F TH a 3/4 A e & & 4у добу в 1-й групі спостерігали епітелізацію раневого дефекту, сітчатий шар містив сформовані сальні залози та волосяні фолікули. У 2-й групі тварин відмічали стратифікацію шарів епідермісу, волосяні фолікули с ознаками росту шерсті. У 3-й групі тварин відмічали по краю рани відростання шерсті, сітчатий шар мав розпушовану структуру. Таким чином, застосування для лікування холодових ран ЕШНП зменшує вторинні ішемічні пошкодження дерми. ЕШНП стимулює регенерацію епітеліального пласта з утворенням дериватів шкіри з мінімальним розвитком грануляційної тканини в порівнянні з контрольною групою, де регенерація була неповною при утворенні рубця, а відновлення нормальної будови шкіри спостерігалося лише на межі із здоровою тканиною. Цитологічна характеристика експериментальних ран. При цитологічному дослідженні раневих відбитків опікових ран на 3-ю добу переважав деструктивно-запальний тип, що відображає початкові ознаки запальної реакції. На контрольних препаратах містилася значна кількість нейтрофільних лейкоцитів, а також відмичали наявність лімфоцитів, обсіменіння мікрофлорою, нитки фібрину, фагоцитарна активність слабка (поодинокі макрофаги). Аналогічна картина виявлялась і в групах тварин, яким вводилися ЕПл і ЕШНП. На 7-у добу в контрольних опікових ранах проявлявся виражений лейкоцитоз. При введенні ЕПл в мазках-відбитках відмічали зменшення кількості нейтрофілів. Після введення ЕШНП до цього терміну в раневому відокремлюваному ще виявляли деяку кількість лейкоцитів. Лейкоцити при цьому проявляли фагоцитуючі властивості. Відмічали наявність недиференційованих клітин, макрофагів. Міжклітинна речовина мала дрібнозернистий вигляд, з'являлися волоконні структури. На 14-у добу спостереження в опікових ранах 1-ї групи тварин мазки-відбитки характеризувалися макрофагами. У ці ж терміни в 2-й і 3-й групах відзначали зменшення кількості лейкоцитарних елементів в полі зору, спостерігали появу молодих клітин грануляційної тканини, таких як багатоядерні клітини, плазматичні клітини, клітини молодого епітелію, що відповідає фазі проліферації (у групі тварин при введенні ЕШНП) (Табл. 1). Таблиця 1 Цитологічна характеристика опікових ран Клітинні елементи Група тварин 7 доба 14 доба Контр ЕПл ЕШНП Контр ЕПл ЕШНП Нейтрофіли 60±5 55±7 47±6 47±5 43±4 40±6 Лімфоцити 2,7±,2 2,2±0,3 2,0±0,2 5,2±0,2 5,6±0,3 5,8±0,2 Недиференційовані сполучнотканинні клітини 4,0±0,2 6,2±0,2* 9,2±0,3* 14,2±0,2 5,6±0,3 14,5±0,2* Макрофаги 4,3±0,3 5,3±0,2* 6,2±0,2* 13,3±0,3 13,6±0,2 11,2±0,2* Клітини фібробластичного ряду - 1,5±0,2* 2,4±0,3* 7,3±0,3 8,7±0,3* 12,2±0,3* Багатоядерні клітини - 2,4±0,3* 3,3±0,2* 7,6±0,2 8,2±0,4 12,2±0,3* Молодой епітелій - - поодинокі клітини групи клітин групи клітин пласти клітин Примітка. 1 Відмінності в порівнянні з контролем статистично достовірні, р<0,05 На 3-ю добу спостереження при дослідженні мазків-відбитків холодових ран в 1-й групі тварин відзначали значний лейкоцитоз, обривки оксифільно забарвленої безструктурної речовини. У 2-й групі в цей же термін - лейкоцитоз, переважно раневий ексудат в'язкої структури. У 3-й групі тварин на цей час переважали нейтрофільні лейкоцити, а також деякі ділянки тягучої речовини, очевидно, м'язової тканини. На 7-у добу в мазках-відбитках холодових ран в 1-й групі виявляли лейкоцитоз, деструктивна зміна форм лейкоцитів, тяжі оксифільно забарвленої безструктурної речовини. У 2-й групі до цього терміну відмічали значну кількість макрофагів, нейтрофільних лейкоцитів, появу недиференційованих клітин. У 3-й групі спостерігали зменшення кількості лейкоцитів в полі зору, перевагу одиничних клітин молодого епітелію. У холодових ранах на 14-у добу в 1-й групі тварин виявляли незначний лейкоцитоз, зменшення деструктивних форм нейтрофілів. У 2-й групі в ті ж терміни помічали наявність ізольованих лейкоцитів, виявляли групи молодих епітеліальних клітин, тяжі рожевого слизу. У 3-й групі переважали недиференційовані клітини, що може говорити про регенерацію тканини, виявляли незначну кількість лейкоцитів (Табл.2). Таблиця 2 Цитологічна характеристика холодових ран Клітинні елементи % Група тварин 7 доба 14 доба Контр ЕПл ЕШНП Контр ЕПл ЕШНП Нейтрофіли 60±8 56±6 50±4 45±9 42±5 30±4 Лімфоцити 2,3±0,2 2,5±0,3 2,8±0,3 5,3±0,3 5,7±0,3 6,1±0,5 Недиференційовані сполучнотканинні клітини 11,3±0,2 13,4±0,4 1 15,3±0,5* 12,4±0.3 13,1±0,3 14,6±0,5* Макрофаги 5,4±0,3 6,3±0,2 8,8±0,4* 10,4±0,3 12,8±0,5 14,4±0,6* Клітини фибробластичного ряду - - - 8,5±0,6 8,8±0,4 9,4±0,5 Багатоядерні клітини - - - 7,3±0,4 8,7±0,2 11,6±0,3* Молодой епітелій - Фрагменти клітин Поодинокі організовані клітини Групи клітин Групи клітин Пласти клітин Примітки: Відмінності в порівнянні з контролем статистично достовірні, р<0,05 Таким чином застосування ЕШНП при місцевій терапії експериментальних опікових і холодових ран приводить до значних змін цитограм на різних термінах дослідження у вигляді зменшення альтеративних і ексудативних порушень, стимулює наступ фази проліферації. Бактеріологічне дослідження експериментальних ран. При мікробіологічному дослідженні біоптатів опікових ран, узятих на 3-ю добу, було встановлено наявність змішаної бактеріальної інфекції. До складу мікробної асоціації входили 6 аеробів і факультативно- анаеробних бактерій: ?-гемолітичний S. epidermidis, ?-гемолітичний S. faecium, P. vulgaris, E. сoli, E. cloacaе. Титр бактеріальних клітин на 1 г біоптату складав від 104 до 108 КУО/г. На 7-у добу мікробна обсеменінність опікових ран в контрольній групі складала 102-103 КУО/г, в групі з введенням ЕПл - 10-102 КУО/г. У групі з введенням ЕШНП концентрація P.vulgaris знижалась з 1.103 до 1.102 КУО/г. Концентрація решти бактерій знижалася до 10 КУО/г. При цьому показник мікробної обсеменінності ран S.epidermidis и S.faecium був достовірно нижчим, чим в 2-й групі. На 14-у добу в контрольній групі спостерігали ерадикацію ран від E. сoli, E. cloacaе. Концентрація решти видів складала 10-102КУО/г. У групі з введенням ЕПл виділяли P. vulgaris в концентрації 10 КУО/г і S. epidermidis, а S. faecium, E. coli, E. cloacaе у тварин цієї групи не виділяли. У групі з введенням ЕШНП мікрофлору з раневого вмісту не виділяли (табл.3). Таблиця 3 Бактеріологічна характеристика опікових ран на 7 і 14 добу спостереження (кількість КУО на 1 г біоптату) Мікро-організми Група тварин 7 доба 14 доба Контр ЕПл ЕШНП Контр ЕПл ЕШНП Staphylocoсcus epidermidis (2±0,2) 104 (1±0,3).102 10±0,3*# 102±0,4 10±0,3 * _ Streptocoсcus faecium (4±0,2).102 (2±0,4).102 10±0,3*# 10±0,3 _ _ Proteus vulgaris (1±0,3).103 (1±0,3).102 (1±0,3).102* 10±0,3 10±0,3 _ Escherichia сoli (2±0,3).102 10±0,5 10±0,3 * _ _ _ Enterobaсter cloacaе (1±0,3).102 10±0,4 10±0,3 * _ _ _ Примітки: * – відмінності статистично достовірні в порівнянні з контролем, р<0,05; # – відмінності статистично достовірні в порівнянні з ЕПл, р<0,05 При мікробіологичому дослідженні раневого вмісту після холодовых пошкоджень нами було встановлено також наявність змішаної бактеріальної інфекції. З цих ран, на відміну від опікових, було виділено 6 культур бактерій, зокрема одна анаеробна бактерія F. necroforum. Решта бактерій не відрізнялась від видового складу мікрофлори експериментальних опікових ран. На 3-ю добу концентрація бактерій в ранах контрольної групи складала 104- 105 КУО/г. В тканинах з холодових ран тварин 2-ї групи концентрація бактерій S.epidermidis, S. faecium, P.vulgaris, E. coli, E.cloacaе достовірно знижувалася в 10-100 разів. Концентрація клітин анаеробных бактерій F.necrophorum достовірно не змінювалась. При дослідженні біоптатів з ран тварин 3-ї групи (введення ЕШНП), була встановлена ерадикація от S. faecium. Концентрація бактерій S.epidermidis, P.vulgaris, E. coli, E.cloacaе також достовірно знижувалася в 10-100 разів в порівнянні з показниками контрольної групи і достовірно не відрізнялась від показників 2-ї групи. На 7-у добу концентрація бактерій в тканинах ран 1-ї групи складала 102-103 КУО/г. У 2-й групі достовірне зниження кількості мікробних клітин в 10 разів в порівнянні з 1-ю групою тварин відзначали для бактерій S.epidermidis, P.vulgaris, E. coli, E.cloacaе, кількість бактерій S. faecium, F. necroforum достовірно не змінювалася. У 3-й групі тварин на 7-у добу відбулася ерадикація ран від S. faecium, P.vulgaris, E.cloacaе, F. necroforum. Бактерії E. coli зберігалися в тканинах ран. При цьому їх концентрація була достовірно нижчою, ніж в контрольній групі, і не відрізнялася достовірно від показників 2-ї групи. На 14-у добу, коли спостерігалося загоєння ран (фаза проліферації), в контрольній групі зберігалися бактерії в концентрації 10 КУО /г. У 2-й групі з біоптатів виділяли S. epidermidis також в концентрації 10 КУО/г. У тварин 3-ї групи відмічали ерадикацію від усіх видів бактерій (табл.4). Таблиця 4 Бактеріологічна характеристика холодових ран на 7 і 14 добу спостереження (кількість КУО на 1 г біоптату) Мікроорганізми Група тварин 7 доба 14 доба Контр ЕПл ЕШНП Контр ЕПл ЕШНП Staphylo-coсcus epidermidis (2±0,3).103 (2±0,2).102 * 10±0,3*# (1±0,2).10 10±0,3* _ Streptocoс-cus faecium (4±0,3).102 (1±0,3).102 _ (1±0,3).10 _ _ Proteus vulgaris (5±0,3).103 (2±0,3) 102* _ _ _ _ Еscherichia coli (1±0,3).102 (1±0,3) 10* 10±0,2*# _ _ _ Enterobaс-ter cloacaе (3±0,2).102 (1±0,4) 10* _ _ _ _ Fusobacte-rium necropho-rum (6±0,2).102 (1±0,3).102 _ _ _ _ Примітки: * – відмінності статистично достовірні в порівнянні з контролем, р<0,05; # – відмінності статистично достовірні в порівнянні з ЕПл, р<0,05 Результати досліджень свідчать, що експериментальні опікові і холодові рани при веденні тварин в умовах віварію без забезпечення асептичних умов протікають як інфіковані запальні процеси. Мікрофлора, яку виділили з цих ран, є змішаною і являє собою як грампозитивні коки (S. epidermidis, S. faecium) так і грамнегативні ентеробактерії (P. vulgaris, E. coli, E. cloacaе). На відміну від тканин з опікових ран, з біоптатів холодових ран виділено ізолят аспорогенної анаеробної бактерії F. necroforum. Було показано, що введення тваринам ЕШНП надає достовірний терапевтичний ефект при лікуванні інфікованих опікових і холодових ушкоджень II-го ступеня без застосування антибіотиків і консервативного місцевого лікування. В той же час встановлено, що ЕШНП не надає бактеріцидної або бактеріостатичної дії, а, навпаки, в його присутності в ростових середовищах МПБ, сироватковому бульоні, рідкому середовищі “Pronadisa” стимулюються проліферативні властивості бактерій. Всі штами бактерій ділилися швидше у присутності ЕШНП. Таким чином, встановлено, що застосування ЕШНП сприяє швидшій і повнішій ерадикації інфікованих вищезгаданих ран від патогенної і умовно–патогенної мікрофлори і що дія ЕШНП не пов'язана з бактеріцидним ефектом препарату. Висновки 1. Одним з напрямів в клітинній терапії може бути використовування екстрактів нормальної шкіри, які містять біологічно активні речовини. Таким препаратом може бути екстракт шкіри новонароджених поросят, який було одержано з кріоконсервованих фрагментів шкіри, з високим вмістом низькомолекулярних пептидів. 2. Експериментально визначені умови одержування ЕШНП з високим вмістом низькомолекулярних речовин пептидної природи: заморожували фрагменти шкіри новонароджених поросят під захистом 10% ПЕО-400 або ПЕО–1500 з повільними швидкостями охолодження, а також без застосування кріопротектора з охолоджуванням із швидкістю 8000°С /хв. Відігрівання проводили на водяній бані при температурі 38°С, інкубація у фізіологічному розчині 60 хв. Показано, що концентрація низькомолекулярних пептидів в екстракті, що був одержаний з кріоконсервованого матеріалу, перевищує концентрацію низькомолекулярних пептидів в екстракті із нативних фрагментів шкіри. 3. Кріоконсервування фрагментів шкіри новонароджених поросят з використанням ПЕО–400 і ПЕО–1500 в концентрації 10%, з повільними швидкостями охолодження (1°С/хв) збільшує вміст пептидів у водно–сольовому екстракті. Швидке заморожування фрагментів шкіри новонароджених поросят без кріопротекторів забезпечує такий же вихід пептидів у водно– ольовий екстракт. 4. Речовини пептидної природи, що містяться в ЕШНП, проявляють регуляторні властивості при експериментальних пошкодженнях шкіри у лабораторних тварин, що виражається в зменшенні ознак альтерації і ексудації, у вищому темпі регенерації і повноцінному відновленні тканинних структур. 5. При термічних пошкодженнях шкіри місцеве застосування ЕПл офіцинального і ЕШНП стимулює регенерацію епітеліального пласта з утворенням усіх нормальних структур шкіри, в порівнянні з контрольною групою, де регенерація була неповною з утворенням рубця, а відновлення нормальної будови шкіри спостерігалося на межі із здоровою тканиною. Повне відновлення відбувається в раніші терміни при лікуванні ЕШНП, ніж при лікуванні ЕПл, при цьому утворення фіброзної тканини в незначній кількості відмічали тільки у тварин, що одержували ЕПл, в порівнянні з контрольною групою. 6. Застосування ЕШНП при холодових пошкодженнях шкіри скорочує терміни очищення ран, зменшує вторинні ішемічні пошкодження дерми, стимулює регенерацію епітеліального пласта з утворенням усіх нормальних структур шкіри з мінімальним розвитком грануляційної тканини. У контрольній групі регенерація була неповною з утворенням рубця, а відновлення нормальної будови шкіри спостерігалося на межі із здоровою тканиною. Повне відновлення відбувається в раніші терміни при лікуванні ЕШНП, ніж при лікуванні ЕПл, при цьому утворення фіброзної тканини у мінімальній кількості виявляли тільки у тварин, що одержували ЕШНП. 7. Порівняльне вивчення регенерації шкіри після термічних і холодових травм при місцевій терапії ЕПл і ЕШНП свідчить про те, що ЕШНП сприяє більш швидкій і повній ерадикації інфікованих опікових і холодових ран від патогенної і умовно – патогенної мікрофлори, що не пов'язано з прямою бактерицидною дією екстракту. Список опублікованих робіт за темою дисертації Шкодовская Н.Ю., Гальченко С.Е., Мамонтова А.В., Сандомирский Б.П. Влияние экстракта кожи новорожденных поросят на заживление ожоговых ран //Пробл. криобиологии.-2004.-N 4.-С. 46-50. Шкодовская Н.Ю., Гойденко Н.И., Гальченко С.Е., Сандомирский Б.П. Экспериментальные холодовые раны кожи при терапии экстрактами плаценты официнальным и кожи новорожденных поросят //Пробл. медич. науки та освіти. - 2005.-№4.- С.41-45. Шкодовская Н.Ю., Высеканцев И.П., Гальченко С.Е., Сандомирский Б.П. Бактериологическая характеристика ран при лечении их экстрактом кожи новорожденных поросят //Пробл. криобиологии.- 2005.- №4.- С. 30-33. Гальченко С.Є., Шкодовська Н.Ю., Сандомирський Б.П., Грищенко В.І. Спосіб отримання екстрактів ксеногенних органів Пат. 64381 А Україна, МПК7 А61К35/12. Опубл.16.02.2004.- Бюл. Промисл. власність № 2. Galchenko S.E., Belochkina I.V., Sleta I.V., Galchenko E.S., Shkodovskaya N.Yu., Sandomirsky B.P. Biologically active substance extracting from xenogenic organs with applying cryobiological technologies //Cryobiomol, Low temperature biology.- Coimbra, Portugal, 14-18 September 2003.-P.164. Шкодовская Н.Ю., Гальченко С.Е., Сандомирский Б.П. Влияние экстракта кожи новорожденных поросят на регенерационные процессы ожоговых ран //Ліки-Людині. Сучасні аспекти фармакотерапії. Матеріали науково-практичної конференції. –Харків. - 2004.-С.210-211. Гальченко С.Є., Бєлочкіна І.В., Тининика Л.М., Слета І.В., Гальченко К.С., Шкодовська Н.Ю., Сандомирський Б.П. Порівняльне вивчення ефективності різних форм препаратів з ксеногенних органів //Х Конгрес Світової Федерації Українських Лікарських Товариств: тези доповідей .- Чернівці. - 2004.-С.617. Шкодовська Н.Ю. Вплив екстракту шкіри новонароджених поросят на процеси регенерації опікових ран //Х Конгрес Світової Федерації Українських Лікарських Товариств: тези доповідей.-Чернівці. - 2004.- С.626. Шкодовська Н.Ю., Гальченко С.Є., Сандомирський Б.П. Вплив екстракту шкіри новонароджених поросят на цитологічну характеристику опікових і холодових ран //Тези доп. Ювілейного VIII з'їзду ВУЛТ (Всеукраїнського лікарського товариства), присвячений 15-річчю організації (1990-2005), Івано-Франківськ, 21-22 квітня 2005.-С. 499. АННОТАЦИЯ Шкодовская Н.Ю. Влияние режимов криоконсервирования кожи на состав водно – солевых экстрактов и их эффективность при различных поражениях кожи.- Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.19 –криобиология.- Институт проблем криобиологии и криомедицины НАН Украины, г. Харьков,2005. В настоящей работе был произведен экспериментально обоснованный подбор криопротектора и режима криоконсервирования фрагментов кожи новорожденных поросят, обеспечивающих максимальный выход низкомолекулярных биологически активных веществ в экстракт – замороживание со скоростью 1°С/мин в 10%-м ПЭО – 1500. Разработана технология получения водно–солевого экстракта из криоконсервированных фрагментов кожи новорожденных поросят путем экспозиции отогретых фрагментов в физиологическом растворе. С этой целью нами была изучена зависимость концентрации водорастворимых пептидов от продолжительности нахождения измельченных фрагментов кожи в физиологическом растворе. При этом было установлено, что увеличение экспозиции фрагментов в физиологическом растворе приводит к увеличению концентрации пептидов в надосадке в течение первого часа. В дальнейшем концентрация пептидов остается постоянной. Далее в работе было изучено молекулярно-массовое распределение пептидов в ЭКНП. Был произведен анализ хроматограммы, которая характеризовалась 5-ю пиками с соответствующей молекулярной массой. Хроматограмма и данные по временам удерживания показывают, что наиболее интенсивный пик соответствовал фракции 1. Эта фракция, по всей видимости, белковой природы, которая после термообработки не коагулировала. Аналогичные выводы можно сделать и для остальных фракций. Фракция 5 с площадью пика 28,3, вторая по величине со временем удерживания 58,4 мин с м.м. 800, соответствует пептидной природе. Фракции 3 и 4 можно идентифицировать как сумму коротких пептидов с м.м. около 1300 и 1100, фракцию 2 со временем удерживания 19,5 мин с м.м. 4800. Следует отметить, что фракции коротких пептидов могут определять биологическую активность изучаемого препарата На основании данного анализа можно сделать вывод, что в экстракте присутствует широкий спектр веществ пептидной природы, которые могут обладать регуляторными свойствами на репарационный процесс в экспериментальных ранах. При терапии экспериментальных ожогов и оморожений ЭКНП наблюдается ускорение процесса заживления ран. Под влиянием введения экстракта происходит уменьшение выраженности воспалительной реакции, а также существенное ускорение темпов формирования грануляционной ткани. При гистологическом исследовании препаратов ожогов и отморожений наблюдали стимуляцию регенерации эпителиального пласта с образованием всех нормальных структур кожи, по сравнению с контрольной группой, где регенерация была неполной с образованием рубца, а восстановление нормального строения кожи наблюдалось на границе со здоровой тканью. Применение ЭКНП при местном лечении термо- и криоповреждений в эксперименте позволяет наблюдать значительные изменения цитограмм на разных сроках исследования в виде уменьшения альтеративных и экссудативных нарушений, стимуляции начала фазы пролиферации. При бактериологическом исследовании ожоговых и холодовых ран было показано, что введение животным ЭКНП оказывает достоверный терапевтический эффект при лечении инфицированных ожоговых и холодовых повреждений II-й степени без применения антибиотиков и консервативного местного лечения. Введение ЭКНП приводило к достоверному снижению инфицирования тканей ран по сравнению с контрольной группой животных, которым вводили физиологический раствор, и с группой животных, которым вводили ЭПл, уже к 7-м суткам наблюдения. К 14-м суткам у животных, которым вводили ЭКНП, произошла полная эрадикация ран от микрофлоры. В контрольных группах животных, которым не вводили экстракты, после ожогов к этому сроку выделяли 3 вида бактерий, после отморожений – 2 вида бактерий. В группах животных, которым вводили ЭПл, соответственно выделяли 2 и 1 вид бактерий. Показано, что терапевтическое действие препарата не связано с прямым бактерицидным или бактериостатическим воздействием на изоляты бактерий, выделенных из инфицированных ожоговых и холодовых ран экспериментальных животных, и механизмы терапевтического эффекта от его применения следует искать в воздействии на защитные иммунные реакции. Ключевые слова: экспериментальные ожоги и отморожения, экстракт кожи новорожденных поросят, пептиды, репарация, регенерация. АНОТАЦІЯ Шкодовська Н.Ю. Вплив режимів кріоконсервування шкіри на склад водно–сольових екстрактів і їх ефективність при різних ураженнях шкіри.- Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.19 – кріобіологія.- Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, м. Харків, 2005р. У роботі розроблена технологія отримання водно–сольового екстракту з кріоконсервованих фрагментів шкіри новонароджених поросят. На підставі аналізу хроматографічних досліджень можна зробити висновок, що в екстракті присутній широкий спектр речовин пептидної природи, які можуть володіти регуляторними властивостями. При терапії експериментальних опікових і холодових ран ЕШНП спостерігається прискорення процесу загоєння ран. Екстракт сприяє зменшенню вираженості запальної реакції, а також істотному прискоренню темпів формування грануляційної тканини. При застосуванні ЕШНП для місцевого лікування опікових і холодових ран в експерименті спостерігаються значні зміни цитограм в різних термінах дослідження у вигляді зменшення альтеративних і ексудативних порушень, стимуляції початку фази проліферації. Було показано, що введення тваринам ЕШНП справляє достовірний терапевтичний ефект при лікуванні інфікованих опікових і холодових ушкоджень II-го ступеня без застосування антибіотиків і консервативного місцевого лікування. Ключові слова: експериментальні опіки і відмороження, екстракт шкіри новонароджених поросят, пептиди, репарація, регенерація. Summary Shkodovskaya N. Yu. Effect of skin cryopreservation regimens on composition of agueous- saline extracts and their efficiency at various injuries.- A manuscript. Thesis for the candidate of biological sciences degree on specialty 03.00.19- Cryobiology.- Institute for Problems of Cryobiology and Cryomedicine of National Academy of Sciences of Ukraine, Kharkiv, 2006. This research deals with the technology of obtaining aqueous saline extract derived from cryopreserved skin fragments of newoborn piglets. Due to analysis of chromatographic studies one can judge that in the extract there is a wide spectrum of substances of peptide origin with possible regulatory properties. During therapy of experimental burn and cold wounds with a newborn piglets skin extract (NPSE) there is observed an acceleration of wound heaiing. Under the effect of extract introduction there is a decrease in the manifestation of inflammatory reaction and significant acceleration in the rates of granulation tissue formation. Use of NPSУ under local therapy of thermo- and cryoinjury in experiment enables observation of considerble changes in cytogrammes at various research terms as a reduction of alterative and exudative impairments, stimulatin of the beginning of proliferation phase. It has been shown that introduction of NPSE to animals renders therapeutic effect when treating infected burn and cold damages of the 2 grade with no use of antibiotics and conservative local therapy. Key words: experimental burns and cold injury, skin extracts of newborn piglets, peptides, reparation, regeneration. Відповідальний за випуск Г.О. Бабійчук ________________________________________________ Підписано до друку 14.03. 2006 р. Формат 60x90 1/16 Тираж 100 прим. Авт.арк. 0.9. Замовлення №320 Надруковано в НВП “Інфотех-сервіс”, м. Харків, пр. Московський,10/12 Тел.: 7199-831 PAGE 2 * * * ** ** * * * **

Похожие записи