.

Вплив походження живців на плодоношення клонів та ріст саджанців у культурах дуба звичайного в умовах Київського Полісся: Автореф. дис… канд. c.-г.

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2637
Скачать документ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

М’ЯСОЇД МИКОЛА ПЕТРОВИЧ

УДК: 630.165.6:582.632.2

ВПЛИВ ПОХОДЖЕННЯ ЖИВЦІВ НА ПЛОДОНОШЕННЯ
КЛОНІВ ТА РІСТ САДЖАНЦІВ У КУЛЬТУРАХ
ДУБА ЗВИЧАЙНОГО В УМОВАХ
КИЇВСЬКОГО ПОЛІССЯ

06.03.01 — лісові культури, селекція, насінництво

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук

Київ — 1999
Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі лісових культур та лісової фітопатології Національного аграрного університету Кабінету Міністрів України.

Науковий керівник – доктор біологічних наук, професор
Гордієнкко Михайло Іванович,
Національний аграрний університет,
професор кафедри лісових культур та лісової фітопатології

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор Ониськів Микола Ількович, Боярська лісова дослідна станція, заступник директора з наукової роботи

доктор сільськогосподарських наук, професор Білоус Василь Іванович, Уманська сільськогосподарська академія, професор кафедри екологіії, декоративного садівництва і дендрології.

Провідна установа — Український науково-дослідний інститут лісового господарства і агромеліорації ім. Г.М.Висоцького, лабораторія селекції, насінництва та інтродукції, м.Харків.

Захист відбудеться “23”червня 1999 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.09 в Національному аграрному університеті: м. Київ, вул. Героїв оборони,15, навчальний корпус 3, ауд. 65.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного аграрного університету: м. Київ, вул. Героїв оборони,11, навчальний корпус 10, читальний зал.
Автореферат розісланий “18” травня 1999 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради МАНІТА О.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Підвищення продуктивності, покращення якісного складу і прискорення росту лісів із широким застосуванням у лісівництві селекційно-генетичних методів є головним завданням сучасної лісогосподарської діяльності. Особливо гостро воно стоїть в Україні, де ліс має соціальне та екологічне значення. У розв’язанні цієї задачі велике значення мають штучні насадження. За умов раціонального добору посівного та посадкового матеріалу з високим генетичним потенціалом штучні насадження не поступаються природним щодо біологічної стійкості та значно перевершують їх за продуктивністю. Оскільки постійні насіннєві плантації в країні почали закладати недавно, є потреба вивчення теоретичної сторони цього питання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Питання, що висвітлені в дисертації, є складовою частиною держбюджетного наукового проекту 110/53 “Розробки біолого – екологічні та технологічні основи інтенсифікації цільового лісовирощування та комлексної системи захисту лісів від шкідників і збудників хвороб” кафедри лісових культур та лісової фітопатології лісогосподарського факультету Національного аграрного університету. Висновки дисертації підтверджуються агро-хімічними та фізіологічними дослідами.
Мета і задачі дослідження. Метою роботи передбачалось розробити пропозиції по удосконаленню методичного і практичного забезпечення створення клонових насіннєвих плантацій дуба звичайного в умовах Центрального Полісся України для отримання елітного, районованого насіння і створення на його основі сіянців, які могли б забезпечити високу продуктивність майбутніх деревостанів.
Основні завдання:
визначити метеорологічні та грунтові умови насаджень з участю плюсових дерев, а також насіннєвої плантації Клавдієвського лісгоспу;
встановити вплив походження плюсових дерев на їх розвиток, інтенсивність росту та плодоношення клонів;
дослідити взаємозв’язок вмісту поживних речовин в органічному опаді плюсових дерев і клонів на плантації, фази розвитку останніх, розповсюдження дрібного коріння;
визначити вплив догляду за клонами на їх стан і плодоношення; вплив походження, розмірів та маси жолудів на інтенсивність росту сіянців у розсаднику та саджанців у випробних культурах;
визначити ефективність насіннєвої плантації дуба звичайного в свіжих суборах.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлено особливості розвитку та росту різних за походженням клонів дуба звичайного на насіннєвій плантації, створеній у свіжих суборях. Визначено взаємозв’язок походження клонів та інтенсивності їх плодоношення; маси жолудів та розмірів сіянців у розсаднику і саджанців у випробних культурах різного походження; фактори, що впливають на появу водяних пагонів, вміст поживних речовин в органічному опаді плюсових дерев та клонів, інтенсивність транспірації, обводненість та фотосинтез листків.
Практичне значення одержаних результатів. Визначено райони розташування плюсових дерев дуба та вік для заготовлення живців при створенні майбутніх насіннєвих плантацій; опрацьовано пропозиції щодо ведення лісогосподарських заходів для підвищення врожайності жолудів та раціонального використання ділянок, що зайняті лісонасіннєвими плантаціями. Запропоновано агротехнічні заходи і способи догляду за ними.
Результати досліджень використовувались під час догляду за плантацією в Клавдієвському держлісгоспі. Нову постійну насіннєву плантацію та випробні культури в Клавдієвському держлісгоспі закладено з урахуванням пропозицій, викладених у дисертаційній роботі.
Особистий внесок здобувача. Експериментальний матеріал одержаний автором протягом 1990 — 1996 років. Особисто розроблено програму досліджень, розроблені методики їх виконання, проведено обробку і аналіз експериментального матеріалу, а також опрацювали літературні джерела по темі дисертаційної роботи.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались, обговорювались і отримали позитивну оцінку на наукових конференціях професорсько-викладацького складу лісогосподарського факультету НАУ (Київ, 1991 — 1996), на кафедрі лісових культур та лісової фітопатології. Пропозиції щодо створення плантацій прийняті Київським державним лісогосподарським об’єднанням “Київліс”.
Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 6 наукових праць.
Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота, викладена на 151 сторінці машинописного тексту, складається із вступу, шести розділів, висновків та пропозицій виробництву і списку використаних джерел, котрий нараховує 221 найменування. Цифровий матеріал систематизований у 45 таблицях. Робота ілюстрована 26 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

За матеріалами лісовпорядкування та документами вибору плюсових дерев у Ніжинському (Чернігівська обл.), Білокоровицькому (Житомирська обл.) та Клавдіївському (Київська обл.) держлісгоспах виявлено лісництва, квартали, виділи, де ростуть плюсові дерева. В кожному насадженні закладали тимчасові пробні площі за існуючими в лісівництві методиками (Анучин, 1982; Гордиенко, 1979). У кінці вегетаційного періоду у плюсових дерев і клонів збирали опале листя для агрохімічного аналізу. В межах проекції крони кожного плюсового дерева буром відбирали грунт по генетичних горизонтах для агрохімічного аналізу в п’яти повтореннях. На насіннєвій плантації грунт для аналізу відбирали, викопуючи один шурф глибиною 1,5 м і п’ять прикопок, розташованих у шаховому порядку, глибиною до материнської породи.
У лабораторії кафедри грунтознавства НАУ визначали: гумус та азот за Тюріним, фосфор — за Кирсановим, калій — з використанням полум’яного фотометра, гідролітичну кислотність — за Каппеном, суму поглинених основ — за Каппеном—Гількевичем, pH водної витяжки — потенціометром.
Інтенсивність транспірації листя клонів різного походження встановлювали за методикою Л.А. Іванова та ін. (1950), вологість листя — за методикою М.І. Гордієнка (1979). Листя для аналізу зривали із пагонів останніх трьох років верхньої південно-західної гарно освітленої протягом дня частини крони.
Розповсюдження фізіологічно активного (товщиною до 2 мм) коріння вивчали з використанням бура в межах проекції крони трьох середніх за габітусом дерев. Свердловини об’ємом 1000 см3 закладали на віддалі одного метра від стовбура у чотирьох повтореннях і розташовували їх у напрямку рядів. З усього об’єму вийнятого грунту вручну вибирали всі корінці дуба, відмивали їх від часточок грунту, висушували до повітряно-сухого стану і зважували. Результати досліджень обробляли методами математичної статистики (Никитин, Швиденко, 1978) з використанням ЕОМ і мікрокалькуляторів за програмами, розробленими на кафедрі лісової таксації НАУ.

ХАРАКТЕРИСТИКА І УМОВИ МІСЦЕЗРОСТАННЯ
ПЛЮСОВИХ ДЕРЕВ

Для створення насіннєвої плантації дуба звичайного в Клавдієвському держлісгоспі живці заготовляли із пагонів плюсових дерев Кобищанського лісництва Ніжинського держлісгоспу (Чернігівська обл.), Поясківського лісництва Білокоровицького держлісгоспу (Житомирська обл.), Дубрівського лісництва Клавдієвського держлісгоспу (Київська обл.).
Вища середня температура повітря відмічена у районі Дубрівського лісництва, а середня річна кількість атмосферних опадів в районі Поясківського лісництва.
Незначні відхилення погодних умов не могли суттєво вплинути на енергію росту клонів насіннєвої плантації Клавдієвського лісництва, але позначилися на їх спадкових властивостях.
Плюсові дерева в усіх господарствах вибирали в стиглих (вік 110 — 180 років) насадженнях із зімкнутістю крон 0,6 на рівній за рельєфом місцевості, в яких грунт протягом всього року вкритий суцільним шаром підстилки (табл.1).
Т а б л и ц я 1 – Характеристика насаджень з участю плюсових дерев дуба звичайного У Кобищанському лісництві дуб виявляє ріст за І класом бонітету, в інших — за ІІ.

За нашим визначенням, в насадженнях Дубрівського лісництва висота плюсових дерев складає 28,5—31,0 м, в Кобищанського — 30,5—32,5, Поясківського 28,0—32,0. Діаметр стовбурів плюсових дерев на висоті 1,3 м становить відповідно 47—66, 47—54, 50—70 см.
Крона найнижче опущена у плюсових дерев Дубрівського лісництва, де вона бере початок з висоти 12,5—18,5 м, і найвище – 16,0—20,0 м в Кобищанському лісництві. Найкраще крона розвинена у плюсових дерев Дубрівського лісництва (площа її проекції коливається від 86 до 176 м2) та Поясківського лісництва (38—295 м2). Найменша – 57—102 м2 у плюсових дерев Кобищанського лісництва.
При обстеженні плюсових дерев ознак збудників хвороб, наявності шкідників та механічних ушкоджень не виявлено.

ХАРАКТЕРИСТИКА НАСІННЄВОЇ ПЛАНТАЦІЇ
КЛАВДІЄВСЬКОГО ДЕРЖЛІСГОСПУ

У Клавдієвському лісництві (кв.102) під плантацію відведено свіжий розкорчований, рівний за рельєфом зруб у середині лісового масиву. Після планування і вичісування коріння грунт готували за системою чорного пару.
Однорічні добре розвинені сіянці без механічних ушкоджень і ознак хвороб висаджували на постійне місце навесні 1978 р. під меч Колесова із розміщенням посадкових місць 5,0  5,0 м.
Щеплення проводили навесні 1982 р. вприклад бруньок, які заготовляли із пагонів плюсових дерев ранньої форми розпускання Кобищанського, Поясківського та Дубрівського лісництв.
Основною схемою розміщення клонів на плантації прийнята розсіяно-збалансована.
Корчування пнів дещо порушило будову сталого профілю грунту, що виявилося в безсистемній зміні вмісту поживних речовин з глибиною. Проте незважаючи на однакові кліматичні й грунтові умови, в яких створено насіннєву плантацію, вміст поживних речовин в органічному опаді клонів різного походження різний. Найменше азоту зафіксовано в органічному опаді клонів кобищанського походження, а найбільше в опаді клонів дубрівського походження. Вміст основних елементів живлення в органічному опаді батьківських (плюсових) дерев не корелює із вмістом азоту, фосфору і калію в органічному опаді клонів відповідного походження. Так, у клонів кобищанського походження майже в два рази менше азоту, ніж в органічному опаді плюсових дерев цього лісництва. Така ж закономірність спостерігається і відносно калію (табл. 2).
Найбільше азоту, фосфору і калію в органічному опаді плюсових дерев Кобищанського лісництва, найменше – Поясківського лісництва. Максимальна кількість азоту, фосфору і калію мав опад клонів Дубрівського лісництва, найменше – Кобищанського.

Т а б л и ц я 2 – Вміст поживних речовин в органічному опаді клонів і плюсових дерев, %
Походження клонів
і місцезнаходження
плюсових дерев

Азот
Фосфор
Калій

Клони
Кобищанського походження 0,8 0,3 0,2
Поясківського походження 1,1 0,4 0,1
Дубрівського походження 1,5 0,4 0,2

Плюсові дерева
Кобищанське лісництво 1,6 0,4 0,4
Поясківське лісництво 0,8 0,3 0,2
Дубрівське лісництво 1,2 0,3 0,2

У віці 14 років дерева клонів дуба дубрівського походження досягли середньої висоти 4,7 м, з коливаннями в межах 4,2—5,3 м, кобищанського і поясківського — відповідно 4,2 і 4,2, з відхиленням в межах 3,5 —4,9 м і 3,6-4,9 м.
Отже, клони дуба місцевого походження перевищують клони з інших місць на 0,5 м. Але ця різниця несуттєва: t – критерій різниці складає 1,4.
Невелика інтенсивність росту всіх клонів дуба обумовлений відсутністю підгону. Діаметр стовбурів на висоті 0.8 м різний, навіть у дерев одного і того ж походження. Так, дерева клонів дубрівського походження мають середній діаметр 5,5 см, який коливається від 4,5 до 7,4 см. Найменший середній діаметр 4,2 см з відхиленнями 3,1—6,2 см мали клони кобищанського походження. Близькі до них за діаметром стовбури мали дерева поясківського походження (середній 4,6 см з відхиленням 3,3—6,4 см).

Діаметр крони клонів усіх походжень близький і складає 2,7—3,6 м. Крона одного середнього дерева має площу 13,4 м2. При розміщенні посадкових місць за схемою 5,0  5,0 м на плантації росло 400 дерев. Таким чином, у 14 років повнота по зімкнутості крон становить близько 0,5. Враховуючи прискорення росту з віком, крони на плантації зімкнуться не раніше, як через п’ять — сім років, а повне їх зімкнення відбудеться у 19—20 років. Отже, відведена під насіннєву плантацію дуба площа у перші 20—25 років використовується вкрай нераціонально. Тому для її більш ефективного використання при закладанні нової насіннєвої плантації в Дубрівському лісництві в 5-метрові міжряддя введено по одному ряду аронії чорноплідної і калини звичайної з відстанню між рядами дерев дуба і чагарників 2,5 м. У дерев дуба в 14 років найбільший діаметр крони 5,3, найменший — 2,9 м. Таким чином, до 14 років його дерева не будуть затіняти чагарники. За час існування плантації із кущів цих чагарників можна буде збирати ягоди.
Аронія чорноплідна не довговічна. Вона живе до 35—40 років, калина звичайна — до 80—90 років і починає плодоносити з четвертого—шостого року. Калина більш тіньовитривала, ніж аронія. Перша досить рясно плодоносить навіть із повнотою по зімкнутості крони 0,7. Отже, навіть за умов нерівномірного затінення, що настане на плантації в 18—20 років, калина буде ще плодоносити.
Введення чагарників у міжряддя дуба доцільно також з лісівницького погляду. На плантації впродовж 14 років грунт тримають у чорному пару. З цією метою кожен рік проводять три культивації (навесні, влітку та восени). При культивації розпушування грунту проводиться на глибину 20—22 см, а іноді й глибше. Наші дані свідчать, що в чистих середньовікових насадженнях дуба у верхньому 10-сантиметровому шарі грунту свіжих суборів зосереджено 26—76 % фізіологічно активного коріння дуба від загальної його маси до глибини 1,25 м. Отже, починаючи з третього року після садіння сіянців на постійне місце їх коріння при механізованому догляді за грунтом у міжряддях систематично пошкоджується і навіть знищується, що негативно впливає на стан і енергію росту дерев дуба.
Незважаючи на деякі відмінності погодних і грунтових умов районів, де знаходилися плюсові дерева, а також різний їх вік, середній приріст верхівкових пагонів клонів дуба на плантації, у 14 років був майже однаковий.
Обрізування нижніх гілок до висоти 0,5—0,7 м у 10-річних дерев різних походжень обумовило появу жолудів. Дерева, на яких гілки не обрізували до 14 років, не плодоносили. Вилучення пасивних гілок збільшило накопичення продуктів асиміляції, і у таких дерев вистачило поживних речовин на життєдіяльність і утворення генеративних органів. У дерев, гілки яких обрізували до висоти 1,0—1,4 м, на стовбурах з’явилися водяні пагони, що не сприяло утворенню жолудів до 14 років. Ми це пояснюємо тим, що інтенсивність транспірації листків водяних пагонів у середині липня вища (293—328 мг/(дм2•год)), ніж листків у верхній частині крони (164—188 мг/(дм2•год)).
Для організації лісонасіннєвих плантацій, клони слід добирати не тільки за типом форм (рання, пізня), але й за фенологічними фазами, особливо, щоб співпадала фаза квітування. На плантації Клавдієвського лісництва початок і масове квітування щеп всіх клонів за малим виключенням співпадає. Квітування закінчується раніше у щеп місцевого походження 24—27 квітня, а у щеп клонів поясківського і кобищанського походження воно починається 27 квітня. Суттєвої різниці в початку інших фаз розвитку клонів різного походження на плантації не виявлено.
Коренева система виконує виключно важливу роль у життєдіяльності рослин. Походження клонів впливає на масу та розповсюдження дрібного коріння. До глибини 1,2 м найбільше дрібного коріння (в середньому 23,4 г в 1000 см3 грунту) мають клони поясківського походження і найменше (в середньому 9,2 г в 1000 см3) — клони кобищанського походження. За масою дрібного коріння клони місцевого походження займають проміжне місце (в середньому 14,5 г в 1000 см3). В протилежність викладеному у верхньому 12-сантиметровому шарі грунту найбільше (59% від загальної маси) зосереджено дрібного коріння клонів дубрівського походження, найменше — 34% клонів поясківського походження. За масою дрібного коріння клони кобищанського походження займають проміжне місце(56%).
У клонів усіх походжень найвища інтенсивність транспірації спостерігається навесні, коли в грунті є велика кількість вологи і листя молоде. Найнижча вона у клонів дуба всіх походжень у середині літа, коли в грунті насадження найменше вологи. Восени інтенсивність транспірації займає проміжне місце.
Встановлено, що на інтенсивність транспірації впливає також походження клонів. За незначним винятком у листя клонів дуба місцевого походження транспірація інтенсивніша впродовж всього вегетаційного періоду, ніж у листя клонів поясківського і кобищанського походження.
Незважаючи на вищу інтенсивність транспірації листя дуба дубрівського походження, вологість його виявилася більшою, ніж у листя дуба іншого походження. Критерій різниці вологості дубрівського і поясківського походження становить 9,2, дубрівського і кобищанського — 12,2. Це свідчить, що дерева дуба місцевого (дубрівського) походження більш раціонально використовують вологу, яку поглинають з грунту.
Як і слід очікувати, в середині сонячного дня найбільша інтенсивність фотосинтезу листя спостерігалася на верхній частині крони ( 100%), дещо менша (63 – 70%) в середній частині й слабка (18 – 22%) у нижній.
Враховуючи інтенсивність транспірації та вологість листя, слід відзначити, що дерева дуба місцевого походження не тільки накопичують більше поживних речовин в процесі фотосинтезу, а й виявляють вищу біологічну стійкість.

ПЛОДОНОШЕННЯ ДЕРЕВ ДУБА НА ПЛАНТАЦІЇ

За нашими спостереженнями в насадженнях Клавдієвського держлісгоспу дерева дуба з великою площею живлення починають плодоносити з 12—15 років, а в зімкнутих насадженнях з 25—28 років. Рясні врожаї повторюються через кожні три—п’ять років. Початок плодоношення прищеплених клонів на плантації Клавдієвського лісництва відзначено в 1990 р. Проте навіть за сприятливих умов освітлення і достатньої кількості опадів не всі дерева щорічно плодоносили. Дерева місцевого походження дещо краще плодоносили, ніж з інших місць.
В усіх плодоносних дерев жолуді з’явились на верхній частині крони. Їх маса та розміри не однакові. Найменші за довжиною жолуді кобищанського походження (24,8 см), за товщиною поясківського (14,2 см) (табл. 3). Причому за масою жолуді дубрівського та кобищанського походження мають суттєву різницю, критерій різниці складає 6,8.

Т а б л и ц я 3 – Характеристика жолудів урожаю 1992 р.

Походження
Довжина, мм
Товщина, мм
Маса, г
клона M m t M m t M m t

Поясківське
29,4
0,34
14,2
0,24
3,2
0,14
1,5 3,9 3,1
Дубрівське 28,6 0,38 15,4 0,22 3,9 0,17
6,3 0,8 6,8
Кобищанське 24,8 0,46 15,2 0,24 2,4 0,12
Виробничі насадження
Дубрівського лісництва
25,4 0,38 15,2 0,18 2,6 0,14

ПОТОМСТВО ПЛЮСОВИХ ДЕРЕВ

Походження клонів і їх насіння впливає на ріст та продуктивність аж до віку стиглості. Ця різниця в розмірі і біомасі рослин починає виявлятися вже на стадії 1—2 – річних сіянців.
Для вивчення впливу плодів різного походження на ріст саджанців жолуді у 1992 р. збирали з високопродуктивних насаджень Дубрівського лісництва і одночасно на плантації з різних клонів. Сіянці з цих жолудів вирощували в розсаднику. Одержані дані свідчать, що в однорічному віці сіянці дуба із жолудів, заготовлених у високопродуктивному місцевому насадженні, досягли середньої висоти 15,1, сіянці клонів поясківського походження — 17,1 см. t – різниці між висотою сіянців цих двох походжень складає 2,1. Сіянці, що виросли із клонів дубрівського походження, досягли найбільшої середньої висоти 19,2 см. Різниця у висоті сіянців дубрівського походження, що виросли із жолудів, які заготовляли на плантації і в насадженні, велика, t – критерій складає 3,0. Сіянці кобищанського походження мають найменшу (16,1 см) середню висоту і практично не відрізняються від сіянців дубрівського походження, для вирощування яких використовують жолуді з високопродуктивного місцевого насадження. t – критерій різниці складає 0,7.
Вирощені в розсаднику дослідні однорічні сіянці висаджували у випробні культури, що створювалися в Дубрівському лісництві Клавдієвського держлісгоспу (кв.56), на свіжому нерозкорчованому зрубі. За умовами місцезростання ділянка відноситься до свіжих суборів. Грунт готували прокладанням борозни плугом ПКЛ-70.
За родючістю грунт, на якому створювали культури, типовий для насадженнь Клавдієвського держлісгоспу, зокрема де вибрано плюсові дерева.
Ділянка знаходиться на рівній за рельєфом місцевості. Сіянці висаджували в дно борозни і в гребінь. Всі висаджені сіянці прижилися, але лінійний приріст верхівкових пагонів був різним і прямо залежав від розмірів однорічних сіянців впродовж чотирьох років після їх висаджування на постійне місце. Найбільший середній лінійний приріст наступного року після висаджування однорічних сіянців був у посадкового матеріалу місцевого походження при його розміщенні як в дно борозни (11,0), так і в гребінь (11,6 см). Найменший – у саджанців клонів кобищанського походження. При висаджуванні саджанців в дно борозни він складав 8,7, а в гребінь — 9,1 см. Різниця у прирості саджанців дубрівського і кобищанського походжень суттєва. При висаджуванні сіянців у дно борозни t – критерій різниці складав 2,2, в гребінь — 2,7. Приріст у висоту саджанців поясківського походження наближався до приросту саджанців дубрівського походження.
Як за середніми розмірами посадкового матеріалу, так й за приростом верхівкових пагонів сіянці кобищанського походження мали найменші показники, які були близькі до відповідних у сіянців, вирощених із жолудів дубрівського походження, заготовлених у високопродуктивних насадженнях. Їх t – критерій різниці в обох способах садіння складав 0,3.
Виявлено, що лінійний приріст верхівкових пагонів одного походження також має значну різницю. Більший він при посадці в гребінь.
На другий рік після садіння на постійне місце приріст у висоту змінився мало, особливо у саджанців кобищанського походження, а на третій рік майже лишився таким, як і в попередньому році. Це пояснюється тим, що при викопуванні та пересаджуванні саджанців частина коріння і особливо кореневі волоски пошкоджуються або знищуються. Це порушує корелятивне відношення між масою надземної частини і кореневою системою. Тому поки це відношення не відновиться, спостерігається слабкий розвиток і ріст надземної частини. У дуба це відношення відновлюється, як відмічає М.І.Гордієнко (1986), на третьому-четвертому році після висаджування сіянців на постійне місце. Цим можна пояснити збільшення приросту у висоту верхівкових пагонів у 4-річних саджанців (табл. 4). У цьому ж віці найбільшу висоту і річний приріст у випробних культурах мали саджанці місцевого, дубрівського, походження. При висаджуванні сіянців у дно борозни вони досягли середньої висоти 65,6 см і середнього приросту в рік 22,1 см, а в гребінь — відповідно 68,3 і 23,2 см. Найменшу висоту і приріст мали 4-річні саджанці кобищанського походження.
При висаджуванні в дно борозни вони
досягали середньої висоти лише 50,2 см і мали середній приріст 16,6 см, а у гребінь — відповідно 52,8 і 17, 2 см. Проміжне місце за цими показниками мали саджанці поясківського походження. Слід відзначити, що саджанці, вирощені із жолудів, зібраних у насадженнях Дубрівського лісництва в 4-річному віці, мали середній приріст 15,0 см, а в гребінь —15,7 см (табл. 4), а середня висота відповідно становила 48,4 та 49,1 см.
Враховуючи слабкий ріст як сіянців, так і лінійний приріст у висоту саджанців, слід вважати, що при створенні насіннєвої плантації живці треба заготовляти з плюсових дерев дуба в біологічно стійких високопродуктивних насадженнях.

Т а б л и ц я 4 – Порівняння річного приросту саджанців дуба різного походження у випробних культурах

Походження Місце Спосіб висаджування саджанців у культурах
клона заготівлі в дно борозни в гребінь
жолудів приріст,см m t приріст,см m t
3-річні саджанці, за розмірами восени 1995 р.
Поясківське Плантація 11,5 0,94 13,6 0,71
1,9 2,5
Дубрівське Насадження
(контроль) 8,6 1,18 9,5 1,45
3,2 2,5
Дубрівське Плантація 13,2 0,83 14,2 1,13
Кобищанське Плантація 8,7 0,95 9,5 1,25
0,7 0,1
Дубрівське Насадження
(контроль) 8,6 1,18 9,5 1,45
4-річні саджанці за розмірами восени 1996 р.
Поясківське Плантація 19,4 1,44 21,8 2,28
2,4 2,1
Дубрівське Насадження
(контроль) 15,0 1,09 15,7 1,67
4,1 2,7
Дубрівське Плантація 22,1 1,32 23,2 2,15
Кобищанське Плантація 16,6 0,95 17,2 1,78
0,7 1,0
Дубрівське Насадження
(контроль) 15,0 1,09 15,7 1,67

Потомство із живців, заготовлених з дерев старшого віку, відзначається слабким ростом. Якщо і в майбутньому буде слабка інтенсивність росту потомства кобищанського походження, дерева клонів цього лісництва можуть бути видалені, але після тривалої перевірки на потомство, щоб позбавити від небажаного перехресного запилення інших клонів.
Отримані нами результати досліджень інтенсивності росту клонів дубрівського, кобищанського і поясківського походження мають практичне і теоретичне значення, які будуть використані в майбутньому для перевірки спадковості клонів і можуть бути використані, як пропонує В.І.Білоус, через 25-30 років.
Визначення ефективності використання елітного насіння лісових деревних порід при повній відсутності фактичних даних по вартості створення та експлуатації плантацій, а також продуктивності лісових культур, закладених селекційним матеріалом, має значні труднощі. Тому для розрахунків прийнято використовувати нормативи за даними В.І.Білоуса (1994).
Складовими сумарного економічного ефекту прийнято: збільшення урожайності насіння лісових деревних порід; скорочення строку початку плодоношення; підвищення продуктивності штучних деревостанів, та вартості деревостанів.
Прийнятий норматив ефективності виробництва ( 19% ), строк окупності (5-6 років), норматив ефективності затрат ( 0,03 ), а також нормативи товарності деревостанів дуба, лісотаксові обсяги дозволяють виконати розрахунки та визначити загальну таксову вартість додаткової деревини у віці головної рубки деревостанів.
Стиглі деревостани дуба звичайного 1,2 бонітетів в Клавдієвському держлісгоспі мають запас 210 м3/га. При підвищенні продуктивності майбутніх деревостанів на 19% додатково отримаємо до віку головної рубки – 40 м3/га деревини (19% від 210 м 3/ га ), а на всій площі культур держлісгоспу (1800 га ) – 72 тис. м 3.
Загальна таксова вартість додаткової деревини складе 2605 тис. грн., а прибуток на один гектар – 147,2 грн.
Приведені розрахунки підтверджують доцільність створення клонових лісонасіннєвих плантацій, які здатні забезпечити формування більш продуктивних деревостанів. Враховуючи те, що прогноз розрахунків зроблено в реальному часі (1998 рік ), то в перспективі із ростом попиту, цін очікуваний економічний ефект плантаційного насінництва може значно підвищитись.

ВИСНОВКИ
1. У результаті досліджень встановлено, що використання плюсових дерев Дубрівського походження дозволяє отримати найбільш продуктивні деревостани з найшвидшим плодоношенням.
2. За метеорологічними умовами мікрорайон Дубрівського лісництва характеризується вищою середньою річною температурою повітря, ніж Кобищанського та Поясківського лісництв. Середня кількість атмосферних опадів за рік випадає більше в районі останнього (на 19 мм). Проте ці умови мало вплинули на особливості розвитку клонів на плантації.
Початок всіх фаз у клонів різного походження настає майже одночасно, але вони проходять у більш стислі терміни у клонів місцевого походження.
3. Незважаючи на різницю агрометеорологічних умов, в яких ростуть плюсові дерева, а також їх віку дерева всіх клонів дуба в 14 років мають досить близькі висоту і діаметр на висоті 0,8 м.
В умовах достатньої кількості опадів на лінійний приріст верхівкових пагонів дуба більше впливає температура повітря, ніж походження клонів, вік плюсових дерев і умови місцезростання останніх.
4. Дерева клонів дуба почали плодоносити в 1990 році. Залежно від їх походження жолуді мають різну масу, яка не завжди корелює з розмірами вирощених сіянців.
У чотирирічному віці найбільшої середньої висоти (65,6 см) досягли сіянці, що виросли із жолудів дубрівського, найменшої (50,2 см) — кобищанського походження. Останні за величиною майже не відрізняються від саджанців, що виросли із жолудів, заготовлених у високопродуктивному насадженні Дубрівського лісництва.
5. Впродовж усього вегетаційного періоду найвища інтенсивність транспірації у листків клонів дубрівського походження і найнижча — у кобищанського. В середині літа вологість листя найвища у клонів дубрівського походження, що свідчить про раціональне використання ними вологи.
6. Вміст поживних речовин в органічному опаді батьківських (плюсових) дерев і відповідного походження клонів не співпадає. Найбільше азоту, фосфору і калію в органічному опаді плюсових дерев Кобищанського лісництва, найменше — в органічному опаді дерев Поясківського лісництва. Найбільше цих поживних речовин в опаді клонів дубрівського, найменше — кобищанського походження.
Встановлено, що навіть при вегетативному розмноженні не всі властивості батьківських дерев за вмістом в органічному опаді азоту, фосфору, калію передаються нащадкам.
7. Походження прищеп впливає на будову кореневої системи клонів. В одиниці об’єму грунту найменше фізіологічно активного коріння у клонів кобищанського і найбільше — поясківського походження. За масою такого коріння клони дубрівського походження займають проміжне положення.
На світло-сірих суглинкових грунтах основна маса фізіологічно активного коріння у всіх клонів зосереджена в акумулятивному шарі.
8. Порівняно з контрольними (вирощеними із жолудів, що заготовлені у високопродуктивному насадженні Дубрівського лісництва) у 4 роки саджанці дубрівського походження виросли на 33—37, поясківського — на 24—30, кобищанського — на 10—16 %. За умов подальшої слабкої інтенсивності росту потомства кобищанського походження ці клони можуть бути видалені, але тільки після тривалої перевірки на потомство, щоб позбавити від небажаного перехресного запилення інших клонів.
9. На плантації Клавдієвського лісництва нижні гілки доцільно обрізувати до висоти 0,5—0,7 м, а водяні пагони — на рівні поверхні стовбурів. Такі заходи підвищать плодоношення клонів на насіннєвій плантації.
10. З метою мінімального пошкодження і знищення коріння дуба під час догляду за грунтом, запобігання розростанню трав’яних рослин і підвищення економічної ефективності плантації доцільно в міжряддях висаджувати чагарники. В експерименті для цього використовували калину звичайну та аронію чорноплідну.
11. Для насіннєвих плантацій живці слід заготовляти у місцевих насадженнях із середньовікових плюсових дерев, що ростуть в ідентичних з майбутньою плантацією умовах. Клони необхідно підбирати з одночасним розвитком за фенологічними фазами, особливо квітування, а живці заготовляти з верхньої добре освітленої частини крони.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових виданнях:
1. М’ясоїд М.П. Створення постійної насіннєвої плантації дуба // Лісовий журнал — 1993. — № 5. — С. 16—17.
2. М’ясоїд М.П. Методичні основи плантаційного насінництва дуба звичайного // Науковий вісник Національного аграрного університету. – Київ, 1998. – № 3, – С.203-208
3. М’ясоїд М.П. Економічна ефективність створення насіннєвих плантацій дуба звичайного // Науковий вісник Національного аграрного університету. – Київ, 1998. – № 4, – С.193-197.

Тези і матеріали доповідей:
1. М’ясоїд М.П. Плодоношення дуба на плантації // Проблеми агропромислового комплексу: пошук, досягнення. — К.: УСГА, 1993. — С. 167.
2. М’ясоїд М.П. Догляд за деревами дуба на насіннєвій плантації // Проблеми агропромислового комплексу: пошук, досягнення. — К.: УСГА, — 1994. — С. 5.
3. Гордиенко М.И., Мясоед Н.П., Гойчук А.Ф. Плодоношение дуба на плантации и характеристика потомства плюсовых деревьев // Интенсификация выращивания потомства лесопосадочного материала. -Йошкар – Ола, 1996, – С. 58-68.

М’ясоїд М.П. “Вплив походження живців на плодоношення клонів та ріст саджанців у культурах дуба звичайного в умовах Київського Полісся”. – Рукопис.
Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.01 – лісові культури, селекція, насінництво. Національний аграрний університет, м.Київ,1999.
Захищається рукопис дисертації, в якій обгрунтовані підсумки наукових досліджень 1990-1996 р.р., опублікованих в шести друкованих роботах.
У роботі відображені метеорологічні умови і фізико – хімічні властивості грунту районів місцезростання плюсових дерев і насіннєвої клонової плантації; вивчені фази розвитку клонів, інтенсивність основних фізіологічних процесів, їх листя і розповсюдження дрібного коріння з глибиною, інтенсивність плодоношення, масу жолудів клонів різного походження, розміри сіянців у розсаднику і саджанців у випробних культурах; визначені фактори, які впливають на плодоношення і появу водяних пагонів на стовбурах дуба на насінневій плантації; запропоновані заходи, направлені на підвищення плодоношення клонів і раціональне використання площі, відведеної під лісонасіннєві плантації.
Ключові слова: насадження, плюсові дерева, насіннєва плантація, клони, жолуді, водяні пагони, сіянці, лісові культури, саджанці, дрібне коріння.

Мясоед Н.П. “Влияние происхождения черенков на плодоношение клонов и рост саженцев в культурах дуба черешчатого в условиях Киевского Полесья”. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.03.01 — лесные культуры, селекция, семеноводство. Национальный аграрный университет, г. Киев, 1999.
Защищается рукопись диссертации, в которой обобщены итоги научных исследований 1990—1996 гг., опубликованных в шести печатных работах.
В работе отражены климатические условия и физико-химические свойства почвы районов произрастания плюсовых деревьев и семенной клоновой плантации; изучены фазы развития клонов, интенсивность основных физиологических процессов их листьев и распространение мелких корней с глубиной, интенсивность плодоношения, масса желудей клонов разного происхождения, размеры сеянцев на питомнике и саженцев в испытательных культурах; определены факторы, влияющие на плодоношение и появление водяных побегов на стволах дуба на семенной плантации; предложены мероприятия, направленные на повышение плодоношения клонов и рациональное использование площади, отведенной под лесосеменные плантации.
Испытания показали, что для прививок побеги необходимо заготавливать с плюсовых деревьев верхней хорошо освещенной части кроны. При таких условиях наблюдается более раннее плодоношение клонов на плантации. На протяжении всего вегетационного периода наивысшая интенсивность транспирации наблюдается у листьев клонов дубравского происхождения, наинизшая – у кобыщанского. Влажность этих листьев в середине лета у клонов дубравского происхождения выше, что свидетельствует о рациональном использовании ими влаги.
Содержание питательных веществ в органическом опаде плюсовых деревьев и соответствующего происхождения клонов не совпадает. Больше этих питательных веществ в органическом опаде клонов дубравского, меньше – кобыщанского происхождения. Происхождение привоев влияет на строение корневой системы клонов. В единице объема почвы наименьше количество физиологических корней у клонов кобыщанского и наибольшее – поясковского происхождения. За массой таких корней клоны дубравского происхождения занимают промежуточное место.
Деревья клонов начали плодоносить через 8 лет после прививок. Желуди разных клонов имеют разную массу: наибольшая – дубравского происхождения, наименьшая – кобыщанского. Интенсивность роста саженцев находится в прямой зависимости от массы желудей. В 4-летнем возрасте наибольшей средней высоты достигли саженцы дуба дубравского происхождения, наименьшей – кобыщанского. За последние два года прирост верхушечных побегов у саженцев дубравского происхождения также оказался выше, чем у саженцев кобыщанского происхождения. Есть возможность предположить, что такая разница по приросту будет иметь место и в будущем.
Положительно влияют на интенсивность плодоношения удаление у деревьев каждого клона низших пассивных веток до высоты 0,7 м. Для уменьшения затрат по уходу за почвой на плантации целесообразно в междурядья вводить плодовые или ягодные кустарники,
Ключевые слова: насаждения, плюсовые деревья, семенная плантация, клоны, желуди, водяные побеги, сеянцы, лесные культуры, саженцы, мелкие корни.

N.P. Miasoed “Influence of the origin of the (seed pieces) propagules on the fructifications of the clones and growth of planting stock in the sylviculture of Quercus Robur in the conditions of Kiev Polissya”. –
Manuscript.
Ph. D. In agricultural sciences, speciality code 06.03.01 — forestry cultures, selection, seed-growing and planting cities with trees and gardens. National Agrarian University, Kyiv, 1999.
Dissertation is prepared on a basis of the results of scientific researches conducted in 1990-96, and reflected in 6 published works.
Climate conditions, as well as physical and chemical land characteristics of the regions where plus trees are being grown and of seed clone plantations are reflected in the thesis: phases of clones’ development, intensity of main physiological processes in leaves, spreading of small roots and depth of spreading, intensity of bearing, mass of acorns of the clones of different origin, size of seeddlings in nurseries and of saplings of industrial cultures; factors influencing on bearing and appearance of water sprouts on oak trunks on seed plantations, measures aimed on improvement of clones’ bearing and rational use of space earmarked for forest seed plantations.

Key words:plantations, elite trees, seed plantations, clones, acorns, water stems (offsets), seedling, planting stock, sylviculture, tiny roots.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020