АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ФТИЗІАТРІЇ І ПУЛЬМОНОЛОГІЇ
ім. Ф.Г. ЯНОВСЬКОГО
CЛЕПЧЕНКО НАТАЛІЯ СТЕПАНІВНА
УДК: 613.84-02:616.24-008.4:613.956:100.52:577
Вплив паління на функцію зовнішнього дихання, показники якості життя у
підлітків
14.01.27 – пульмонологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ – 2005
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Вінницькому національному медичному університеті
ім. М.І. Пирогова МОЗ України.
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Мостовий Юрій
Михайлович, Вінницький національний медичний університет ім. М.І.
Пирогова МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб
Офіційні опоненти:
– доктор медичних наук, професор, Дзюблик Олександр Ярославович,
Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України,
завідувач відділенням технологій лікування неспецифічних захворювань
легень;
– доктор медичних наук, професор, Свінціцький Анатолій Станіславович,
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, завідувач кафедри
госпітальної терапії №2
Провідна установа: Львівський національний медичний університет ім.
Данила Галицького МОЗ України, кафедра фтизіатрії і пульмонології, м.
Львів.
Захист дисертації відбудеться 23 травня 2005 р. о 13 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.552.01 при Інституті фтизіатрії і
пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України (03680 м. Київ, вул.
Амосова, 10).
З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту фтизіатрії і
пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України (м. Київ, вул. Амосова,
10).
Автореферат розісланий 19 квітня 2005 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Бегоулева Ж.Б.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Паління тютюну є багатогранною проблемою, яка має
медичний, соціальний, психологічний та економічний аспекти (Фещенко
Ю.І., 1997, 2001; Чучалин А.Г., 1999).
Обсяг українського тютюнового ринку оцінюється у 80 млрд. штук сигарет
на рік, тобто більше 4 сигарет на день на кожного жителя України. За
споживанням тютюну в абсолютних цифрах Україні належить 17-е місце в
світі; 1,5 % світової тютюнової продукції споживається в Україні, тоді
як її населення складає лише
0,8 % від населення Землі. За потужністю тютюнова промисловість України
посідає 20-е місце в світі, що є досить високим показником на тлі
загальної економічної нестабільності.
Міжнародна класифікація хвороб 10-го перегляду (MKX-10) виділяє паління
тютюну в окрему нозологічну одиницю (F17). Захворювання може бути
представлене гострою інтоксикацією (F17.1), синдромом залежності
(F17.2), абстиненцією (F17.3) та ін. Очевидно, що всі курці, а також
багато з тих, хто кинув палити, потрапляють під одну з цих рубрик, тому
паління завжди є хворобою. Специфіка паління як хвороби полягає в
тривалому малосимптомному перебігу та відсутності на початкових етапах
вираженого негативного впливу на здоров’я. Нікотинова залежність повинна
розглядатись як патологічний стан, що потребує діагностики і
відповідного лікування.
Встановлено, що паління як агресивний фактор ризику сприяє виникненню та
прогресуванню хвороб органів дихання, серцево-судинних захворювань,
негативно впливає на психоемоційну сферу, погіршує перебіг
гастроентерологічних і дерматологічних захворювань, викликає сексуальні
розлади, збільшує ризик онкологічних захворювань тощо (Перцева Т.О.,
2001).
Доведено, що паління тютюну є найбільш вагомою причиною розвитку
хронічних захворювань легень. Багато дослідників (Peto R., 1999, Sethi
J.M., 2000, Thun M., 2000) відзначають зв’язок між хронічною обструкцією
дихальних шляхів і бронхіальною гіперреактивністю, з одного боку, і
палінням з іншого. За даними M. Kogevinas із співавт. (1996), паління
впливає на формування атопічного синдрому, тому у дітей, народжених у
сім’ях, де палять, частіше діагностують бронхіальну астму. Клінічна
практика свідчить про те, що чим важчий перебіг бронхіальної астми, тим
виразніша гіперреактивність дихальних шляхів і тим чутливіший організм
хворого до тютюнового диму. З віком погіршується прохідність дихальних
шляхів, що відображається в щорічному зниженні обсягу форсованого видиху
за 1 секунду (ОФВ1) на 0,02–0,04 л, а паління прискорює цей процес у 2-3
рази (Перцева Т.О., 2001). Незважаючи на велику кількість досліджень, в
яких розглядається взаємозв’язок між палінням і захворюваннями органів
дихання, практично відсутні роботи про вплив паління на функцію
зовнішнього дихання та розвиток патології дихальної системи у підлітків.
Паління у підлітків набуло масового характеру і є одним з
найнегативніших нав’язливих станів. Внаслідок взаємодії його шкідливих
впливів на організм, що розвивається, слід очікувати розвитку ряду
патологічних змін (Mihailescu S., 2000, Thun M., 2000). В розробці
антисмокінгових програм для підлітків в Україні важливо знати
розповсюдженість паління серед даного контингенту та мотиваційні
аспекти, що, з одного боку, спонукають до куріння, з іншого можуть
стати важелем для відмови від нього. В Україні лише поодинокі публікації
висвітлюють цей аспект проблеми.
На сучасному етапі розвитку медицини та пульмонології зокрема все
частіше увагу привертає вивчення параметрів якості життя (ЯЖ). ВООЗ
визначає ЯЖ як індивідуальне співвідношення свого стану в суспільстві із
завданням (бажаннями) даного індивідуума, з його планами, можливостями
та ступенем загального невлаштування. Дослідження ЯЖ у курців, зокрема у
підлітків, в нашій державі відсутні. Встановлення відповідних змін у
курців також може стати одним з потужних мотиваційних напрямків у
спонуканні підлітків до відмови від паління.
Таким чином епідеміологічні показники паління у підлітків, вплив його на
вентиляційну функцію легень та параметри ЯЖ недостатньо вивчені в
Україні. Це й обумовило потребу наукового дослідження і дало підстави
сформулювати мету роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана на кафедрі пропедевтики внутрішніх хвороб Вінницького
національного медичного університету ім. М.І. Пирогова як фрагмент
планової науково-дослідної роботи за темою “Особливості надання медичної
допомоги на амбулаторному та стаціонарному етапах за розповсюджених
захворювань внутрішніх органів з урахуванням параметрів якості життя та
фармакоекономічних показників” (№ держреєстрації 0103V000201).
Мета дослідження: встановити закономірності розповсюдженості та
інтенсивності паління тютюну серед осіб віком 13-16 років, вплив на
функцію зовнішнього дихання та на показники ЯЖ залежно від його стажу та
інтенсивності.
Задачі дослідження:
Вивчити розповсюдженість та інтенсивність тютюнопаління серед підлітків
в статево-віковому аспекті.
Оцінити ступінь нікотинової залежності, мотивації залучення та відмови
від паління у підлітків.
Вивчити вплив паління на показники функції зовнішнього дихання в спокої
та після фізичного навантаження у підлітків, які палять, порівняно з
тими, які позбавлені цієї звички.
Користуючись українською версією міжнародного питальника SF-36
(Ю.І. Фещенко із співавт.), вивчити показники якості життя
підлітків-курців з різною інтенсивністю тютюнопаління.
Об’єкт дослідження – паління в осіб чоловічої та жіночої статі віком
13-16 років.
Предмет дослідження – Розповсюдженість та інтенсивність тютюнопаління,
показники функції зовнішнього дихання, параметри якості життя у
підлітків, які палять порівняно з некурцями.
Методи дослідження: у роботі застосовані: клініко-функціональний,
соціологічний (анкетний, інтерв’ю), статистичний (створення основ
вибірки, порівняння середніх величин за допомогою t критерію Стьюдента,
непараметричного критерію Манна-Уїтні, для зв’язаних груп критерію
Уїлкоксона, для встановлення кореляційних зв’язків критерій кореляції
Спірмена, використані таблиці спряженості для аналізу структури;
застосовано математичне прогнозування).
Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено епідеміологічні
показники (розповсюдженість, інтенсивність, термін початку паління та
формування регулярної залежності) серед школярів віком 13-16 років і
встановлено строк, протягом якого найбільш ефективна антисмокінгова
діяльність.
Оцінено ступінь нікотинової залежності, а також ступінь мотивації
позбавитись тютюнопаління.
Проаналізовано вплив паління на формування змін функції зовнішнього
дихання у підлітків різної статі у спокої та на тлі фізичного
навантаження.
Виявлено міжстатеві індивідуальні коливання швидкісних та об’ємних
показників у курців порівняно з особами, які не палять.
Вивчено показники ЯЖ в осіб з різним ступенем нікотинової залежності.
Встановлено погіршення параметрів фізичної та соціальної активності,
емоційних проблем в обмеженні життєдіяльності, життєздатності,
загального здоров’я, здоров’я порівняно з тим, що було рік тому.
Виявлено ряд змін, асоціативно пов’язаних зі статтю досліджуваних та
інтенсивністю паління.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані реальні показники
розповсюдженості паління та нікотинової залежності у підлітків, виявлені
провідні мотиваційні фактори, що призводять до тютюнопаління.
Встановлено строк, протягом якого найбільш ефективна антисмокінгова
діяльність серед школярів віком 13-16 років. Виявлені міжіндивідуальні
розбіжності погіршення показників вентиляційної функції легень та певних
параметрів якості життя дають змогу обґрунтувати розробку
антисмокінгових програм для підлітків.
Епідеміологічні, клінічні, соціологічні дані, отримані нами, можуть
стати вагомим мотиваційним важелем організаційно-методичних заходів
проти паління в навчальних закладах, серед батьків, підлітків, медичних
сестер та лікарів.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим
дослідженням автора. Автор здійснила збір і аналіз науково-патентної
інформації з обраної тематики, проаналізувала літературні джерела за
період з 1980 по 2004 рр. Визначила мету та завдання роботи. Розробила
анкету для обстеження пацієнтів, які палять, порівняно з тими, які не
палять, самостійно провела відбір міжнародних тестів, згідно з якими
обстежила даний контингент. Самостійно виконала анкетування
респондентів, обстеження функції зовнішнього дихання, провокаційні
проби. Самостійно проаналізувала та узагальнила результати, статистично
опрацювала матеріал, оформила дисертаційну роботу. Дисертант підготувала
ряд доповідей на наукових конференціях, наукові публікації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи
доповідалися та обговорювалися на IX науково-практичній конференції
“Актуальні проблеми терапії” (м. Вінниця, 2002 р.), VІІІ
університетській науково-практичній конференції молодих вчених та
фахівців (м. Вінниця,
2002 р. – 1 місце серед молодих вчених), VI міжнародному медичному
конгресі студентів і молодих вчених (м. Тернопіль, 2002 р. – 1 місце
серед молодих вчених), IX конгресі Світової федерації лікарських
товариств (СФУЛТ)
(м. Луганськ, 2002 р), X науково-практичній конференції “Актуальні
проблеми терапії” (м. Вінниця, 2003 р.), науково-практичній конференції
молодих вчених “Від фундаментальних досліджень до прогресу в терапії”
(м. Харків, 2003 р. – 1 місце серед молодих вчених), науково-практичній
конференції “Сучасні проблеми внутрішньої патології”, присвяченій
90-річчю заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата державних
премій, професора, доктора медичних наук А.П.Пелещука (м. Київ, 2003
р.), обласній науково-практичній конференції „Депресивні розлади в
практиці дільничного та сімейного лікаря” (м. Вінниця, 2003 р.), XI
науково-практичній конференції “Терапія-2004: досягнення та перспективи”
(м. Вінниця, 2004 р.), VІ міжнародному медичному конгресі студентів і
молодих вчених (м. Тернопіль, 2004 р. – 1 місце серед молодих вчених),
науково-практичній конференції „Мультидисциплінарний підхід в лікуванні
психічних і поведінкових розладів у дітей та підлітків”
(м. Вінниця, 2004 р.), X науково-практичній конференції терапевтів
військово-повітряних сил України (м. Вінниця, 2004 р.), науковій сесії
кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб та лікарів МКЛ №1 (м. Вінниця,
2005 р.),
XIІ науково-практичній конференції “Актуальні проблеми терапії” (м.
Вінниця, 2005 р.)
Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 робіт, у тому числі 4
статті у наукових фахових журналах, що входять до переліку ВАК України,
7 у матеріалах з’їздів та конгресів.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду
літератури, опису методів дослідження, клінічної характеристики
обстежених контингентів, результатів особистих досліджень, обговорення
отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку
використаної літератури, додатків. Дисертація викладена на 160 сторінках
друкованого тексту, ілюстрована 23 таблицями, 14 малюнками в основному
тексті. Додатки викладені на 10 сторінках. Список літератури налічує
299 джерел, з них 218 вітчизняних і 81 закордонних.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали та методи дослідження
Згідно з поставленою метою і завданням роботи проведено обстеження 2123
учнів 8-11 класів на базі загальноосвітніх шкіл м. Вінниці.
На першому етапі роботи ми вивчали розповсюдженість та інтенсивність
паління тютюну, а також ставлення до нього серед юнаків та дівчат м.
Вінниці у віці від 13 до 17 років (1988–1984 років народження).
В дослідження була включена вибірка осіб віком 13 і 16 років загальною
кількістю 837 осіб. Група 13-річних складалась із 221 хлопця і 183
дівчат, до групи 16-річних підлітків входило 198 хлопців і 235 дівчат.
В подальшому з 837 респондентів було виділено 250 підлітків віком 13
років для подальшого клініко-функціонального обстеження, вивчення
показників якості життя. З них було сформовано дві групи. Перша група
включала 128 підлітків зі стажем паління близько 5 років, з різними
ступенями нікотинової залежності, яким згідно з МКХ-10 було
діагностовано синдром залежності, викликаний вживанням тютюну (F17.2).
Для визначення ступеня нікотинової залежності використовували опитувач
К.O. Fagerstrom. В контрольну групу увійшли 122 підлітки, які ніколи не
палили та згідно з медичною документацією не мають хронічних
захворювань.
Критеріями виключення з дослідження визнавались:
відмова респондента брати участь у дослідженні;
наявність анамнестичних, клінічних ознак патології, в разі яких
протипоказане проведення спірографії.
В зв’язку з метою і завданням дослідження застосовано анкетний,
клінічний, соціально-демографічний та статистичний методи. Збір
медико-статистичної інформації проведено експедиційним методом і
самореєстрацією. За допомогою оригінального питальника, сформованого на
основі анкети ВООЗ, та інших опитувальних тестів вивчено
розповсюдженість та інтенсивність тютюнопаління в статево-віковому
аспекті. Перед опитуванням проводилась бесіда, під час якої пояснювали
його мету та завдання, значення відвертих відповідей. Опитування
здійснювалося в присутності та за участю здобувача, за згодою та
підтримкою адміністрації, мало добровільний характер.
У дослідженні були охарактеризовані такі аспекти формування звички
паління тютюну: залучення респондентів до паління; аналіз мотивів
залучення до паління; ставлення респондентів до реклами цигарок, до
боротьби з палінням; з’ясовувалось, чи потребують респонденти допомоги,
щоб кинути палити.
Соціально-демографічний метод вжито для аналізу факторів, які впливали
на формування і наступний перебіг тютюнопаління в обстежуваного
контингенту. Під час опитування та вивчення документів збиралась
необхідна інформація про респондентів, зокрема про стан здоров’я,
спадковість, шкідливі звички. Соматичний стан обстежуваних
встановлювався шляхом вивчення їх амбулаторних карт, в разі випадків,
обстеження лікарем. Для визначення нікотинової залежності у курців
використовували питальник К.О. Fagerstrom.
Для оцінки стану вентиляційної функції легень проведена спірометрія за
допомогою комп’ютерного спірографа “Vitalograph-Alpha” (Німеччина).
Вивчались стандартні показники функції зовнішнього дихання: життєва
ємність легень (ЖЄЛ), форсована життєва ємність легень (ФЖЄЛ),
максимальна вентиляція легень (МВЛ), об’єм форсованого видиху за першу
секунду (ОФВ1), максимальна об’ємна швидкість повітря на рівні видиху 25
%, 50 % та 75 % ФЖЄЛ (МОШ 25, МОШ 50, МОШ 75 ), пікова швидкість видиху
(ПШВ). Всі показники були наведені у відсотках до належних величин.
У підлітків основної і контрольної групи застосовано провокаційний тест
з уніфікованим фізичним навантаженням, до і після якого проводилось
спірографічне дослідження. Інтенсивність фізичного навантаження
задавалась в такому темпі, який викликав збільшення частоти серцевих
скорочень на 85 % від максимальної. Тривалість навантаження складала 6-9
хв.
Функцію зовнішнього дихання вимірювали безпосередньо перед фізичним
навантаженням і через півгодини після її завершення.
Для вивчення зв’язку індивідуальних особливостей підлітка з
тютюнопалінням використано методику визначення ЯЖ за допомогою
загального питальника MOS SF-36. З’ясовано такі показники, як: фізична
активність (ФА), роль фізичних проблем в обмеженні життєдіяльності (РФ),
біль (Б), життєздатність (ЖЗ), соціальна активність (СА), роль емоційних
проблем в обмеженні життєдіяльності (РЕ), психічне здоров’я (ПЗ),
загальне здоров’я (ЗЗ), стан здоров’я порівняно з тим, що було рік тому
(ЗР).Вони відображались в балах до належних величин.
На основі отриманих даних і рекомендацій обчислені показники ЯЖ в
обстежених осіб. Порівняння проводилось за середнім з урахуванням
стандартного відхилення, медіани. Медіана, коли відхилення від
нормального має ліво- чи правобічний характер, є більш наочною, середнє
тоді не надто характерне для певного ряду. Перед порівнянням варіаційні
ряди перевірялись на нормальність розподілу за рекомендаціями С.Н. Лапач
та співавт., (2001 р.). У більшості випадків встановлено, що розподіл
показників ЯЖ в обстежених групах відрізнявся від нормального, мав
виражений ліво- чи правобічний характер, тому для порівняння середніх
використано непараметричний критерій Манна-Уїтні, для встановлення
кореляційних зв’язків непараметричний критерій кореляції Спірмена, для
зв’язаних груп критерій Уїлкоксона.
Результати досліджень та їх обговорення
В результаті проведеної роботи нами встановлено, що поширеність
тютюнопаління суттєво вища серед 16-річних підлітків – 24,2 % проти
12,9 % у 13-річних дітей.
Подібна закономірність проявляє себе й у диференційованому за статтю
аналізі показників. Частота вживання тютюну в осіб жіночої і чоловічої
статі значимо вища у 16 років, ніж в 13. Зіставлення показників дозволяє
також зробити висновок, що рівень паління суттєво вищий в осіб чоловічої
статі в кожній віковій групі. Визначення зростання звички до
тютюнопаління від 13 до 16 років засвідчило, що в осіб жіночої статі це
зростання більш інтенсивне в 2,7 рази, коли в осіб чоловічої статі в
1,6 рази. Очевидно, що кількість підлітків, які палять, за три роки
подвоїлась; вірогідно, що з віком кількість курців надалі зростатиме
(рис. 1).
Аналіз такого показника, як середній вік залучення до регулярного
тютюнопаління, за ознакою статі свідчить, що як у дівчат, так і у
хлопців 16-річного віку регулярне вживання тютюну сформувалось
відповідно в 14,8 та 14,3 роки, а серед 13-річних відповідно в 12,1 та
11,8 роки, тобто в більш ранньому віці. Отож, існує проміжок часу
близько 2 років в який, на нашу думку, антисмокінгові програми найбільш
ефективні, оскільки ще не встигла сформуватись стійка залежність від
тютюнопаління.
Доведено, що, особи жіночої статі швидше звикають до регулярного
вживання тютюну, хоча палити раніше починають хлопці (рис. 2).
В аналізі інтенсивності паління звертає на себе увагу зменшення з віком
кількості підлітків, що палять епізодично, і збільшення інтенсивності
тютюнопаління. Нами встановлено зв’язок між палінням респондентів та їх
батьків. У підлітків, які палять, 70 % батьків теж мають цю ж звичку.
Значний інтерес становить вивчення мотиваційних факторів, що сприяють
залученню підлітків до тютюну. Аналіз свідчить про негативний вплив
соціального оточення, а також дозволяє зробити припущення про вияв
психологічних негараздів у формуванні шкідливих звичок. Це дає
можливість встановити спрямування психологічно-педагогічних корекційних
заходів. Виявлено, що такі мотиваційні фактори більшою мірою характерні
для 13-річних, ніж для 16-річних, тобто з віком паління перестає бути
маніфестною ознакою психологічного дискомфорту, а трансформується в
звичку.
Досить велика кількість підлітків відзначає зв’язок між інтенсивністю
паління і поганим настроєм. Група осіб, що поділяють це твердження,
суттєво більша серед 16-річних, ніж серед 13-річних, особливо цю думку
підтримують особи жіночої статі. Переважна більшість (понад 50 %
опитаних) вважає, що паління допомагає у спілкуванні та встановленні
контактів з людьми. Більш впевнені в цьому особи чоловічої статі.
Більшість 13-річних респондентів (72,2 %) вказала, що паління допомагає
їм виглядати більш привабливо, ефектно. Серед 16-річних питома вага
осіб, які підтримують це твердження, значно менша. Таким чином, 13-річні
респонденти палять деякою мірою заради того, щоб виглядати впевненіше,
тоді як в групі 16-річних підлітків ця потреба вже переросла в звичку.
Одним з найбільш актуальних питань, яке постійно в центрі уваги вчених,
лікарів, педагогів, є взаємозв’язок між палінням та психологічним станом
людини. З точки зору більшості опитаних тютюнопаління може бути ознакою
внутрішнього дискомфорту, внутрішніх психологічних проблем. Таким чином,
у розробці антисмокінгових програм для підлітків слід акцентувати увагу
на хибній думці, що паління здатне ліквідувати або зменшити внутрішні
проблеми.
i
R~‚
?
i
ue
th
???????
O
??????????альною проблемою, яку слід вирішувати на державному рівні.
Отож існує прошарок молоді, для якого антинікотинова програма може мати
позитивне значення. Близько 80 % підлітків стверджують, що можуть кинути
палити без сторонньої допомоги. Впевненість більшості курців у
можливості самостійного припинення паління демонструє, що вони
ставляться до своєї звички анозогностично, тобто не зовсім усвідомлюють
паління як залежність. Це необхідно враховувати прагнучи відмовити їх
від паління.
Отримані нами результати дають підстави стверджувати, що проблема
паління підлітків є багатофакторною. В першу чергу це пов’язано з
інтенсивним зростанням цієї розповсюдженої звички, різнонаправленістю
причин, що її формують, нерозуміння як курцями, так і оточенням
трагічних наслідків тютюнопаління. Тому й антисмокінгова діяльність має,
з одного боку, базуватись на агресивному ставленні до курців, з другого
боку впливати на ті фактори, що ініціюють тютюнопаління. Ці підходи
можуть бути підсилені низкою фактів та матеріалів, а саме оцінкою тих
змін, які відбуваються в органах-мішенях під впливом паління, тому ми
вивчали функцію зовнішнього дихання у підлітків.
За даними спірографічного обстеження у курців і здорових підлітків до
провокаційної проби нами було встановлено певну різницю в показниках
функції зовнішнього дихання.
Відзначено, що ЖЄЛ не відрізнялась від норми. У підлітків-курців
порівняно зі здоровими виявлено достовірно нижчий показник ФЖЄЛ.
Показник МВЛ в обох порівнюваних групах майже не відрізнявся. Достовірно
гіршим у нікотинозалежних виявився показник ОФВ1 (72,0?16,7) % порівняно
зі здоровими (87,5?18,7) %. В подальшому ми порівнювали такі швидкісні
показники, як МОШ на рівні видиху 25 %, 50 % та 75 % ФЖЄЛ. Помітна
лише тенденція до їх зниження у підлітків-курців. Отримані дані дали
підстави вважати, що в обстежених підлітків є прихована обструкція
бронхів без видимих клінічних проявів.
Аналізуючи вентиляційну функцію легень залежно від статі, ми встановили,
що зниження показників відбувається в основному за рахунок змін у осіб
чоловічої статі. Паління у осіб жіночої статі тривалий час не впливає на
зміни ФЗД, що вірогідно пов’язано з особливостями вегетативного та
гормонального статусів і більш вираженими адаптаційними механізмами.
Вивчення показників ФЗД залежно від інтенсивності паління встановило, що
швидкісні показники також більшою мірою знижені у хлопців, ніж у дівчат,
хоча виражених статистичних розбіжностей не зафіксовано.
Тест з фізичним навантаженням проведено загальній групі порівняно з
контрольною та в зв’язку зі статтю й інтенсивністю куріння з подальшим
дослідженням вентиляційної функції легень.
Встановлено, що провокаційний тест у підлітків-курців суттєво вплинув на
ФЖЄЛ, який був істотно нижчим від нормальних величин і складав в
середньому (62,0?13,5) %.У здорових цей показник відповідає нормальному
рівню (77,5?17,6)%. Аналізуючи зміни з боку швидкісних показників нами
виявлено, що фізичне навантаження більшою мірою у підлітків, що палять,
ніж у здорових, призводить до падіння після провокаційного тесту ОФВ1
(70,0?15,1) %. У здорових підлітків даний показник не відрізнявся від
норми (84,0?19,7) %. Аналогічні дані отримані щодо МОШ на рівні видиху
50 % і 25 % ФЖЄЛ.
Отримані дані дають підстави вважати, що фізичне навантаження як
провокаційний фактор у підлітків-курців порівняно зі здоровими
призводить до більш вираженої варіабельності швидкісних показників. Це
може свідчити про те, що курці схильні до розвитку синдрому
гіперреактивності бронхів, який, як відомо, в подальшому внаслідок
накопичення негативних ефектів може трансформуватись у стійку
обструкцію.
Таким чином, оцінка показників вентиляційної функції бронхів у
підлітків, залежних від тютюну, дозволила підтвердити її особливості у
вигляді прихованої обструкції дихальних шляхів з її посиленням після
фізичного навантаження.
Вивчення параметрів ЯЖ стає невід’ємним методом, що дозволяє оцінити
ефективність лікувальних, реабілітаційних заходів та зміни, що
відбуваються навіть в дебюті різних патологічних станів. Показники ЯЖ
суттєво доповнюють інформацію щодо клінічного статусу пацієнта, тому
таке дослідження є дуже важливим у випадку паління, адже відомо, що
інколи навіть тривале вживання тютюну не призводить до появи об’єктивних
змін, а показники якості життя можуть виявити мінімальні зсуви в різних
сферах діяльності людини.
Параметри ЯЖ порівнювались у здорових та курців. Нами встановлено, що в
загальній групі залежних від паління респондентів показники фізичного,
психічного та загального статусів достовірно нижчі, ніж серед осіб, які
не палять. Особливо низькими виявились загальний статус (що відбувалось
за рахунок зниження життєздатності і погіршення здоров’я в порівнянні з
тим, що було рік тому) та психічний статус (за рахунок емоційних проблем
при виконанні буденної роботи порівняно зі здоровими та завдяки
зменшенню соціальної активності ). Фізичний статус у курців також
достовірно знижений, але меншою мірою (рис.3).
Ми порівняли ЯЖ серед дівчат, які палять і здорових. Встановлено, що
паління значно погіршує показники ЯЖ у осіб жіночої статі практично за
всіма параметрами, особливо дівчата відмічають погіршення здоров’я
порівняно з тим, що було рік тому. У хлопців, які палять, порівняно з
тими, хто не палить, ми спостерігали аналогічну картину.
Диференційовано до статі складається така ситуація: у дівчат, що палять,
достовірно нижчий, ніж у хлопців, загальний статус (57,3?11,8) балів
проти (64,7?14,3) балів. В осіб жіночої статі помітне значне погіршення
здоров’я порівняно з попереднім роком (49,1?21,1) балів, у хлопців також
досить низький даний показник (56,8?24,6) балів. У дівчат, які залежать
від паління, більше, ніж у хлопців, обмежена життєздатність (63,3?14,8
проти 67,8?17,9) балів. Достовірно нижчим у них є фізичний статус
(76,2?17,0) балів, порівняно з хлопцями (81,4?17,6) балів. Фізична
активність дівчат-курців також достовірно нижча. Психічний статус тих,
хто палить, низький, дещо нижчий у жінок. У них достовірно нижчі
показники соціальної активності і психічного здоров’я. Тобто якість
життя дівчат, які палять, гірша, ніж у хлопців-курців. Відповідно до
питальника SF-36 достовірно зниженими виявились такі параметри: фізична
активність, психічне здоров’я, соціальна активність, загальне здоров’я.
Таким чином, нами встановлено, що паління досить суттєво впливає на ЯЖ
підлітків-курців, особливо на осіб жіночої статі (табл. 1).
Таблиця 1
Особливості показників якості життя курців залежно від статі
Показники Дівчата (n=54)
Хлопці (n=74)
Середнє
Медіана
Стандартне відхилення
Середнє
Медіана
Стандартне відхилення
z P
1. Фізична активність 88,0 90,0 9,9 88,6 95,0 14,9 1,97? 0,04
2. Роль фізич-них проблем в обмеженні життєдіяль-ності 68,5 75,0 31,2
74,3 75,0 27,8 0,95 0,34
3. Біль 72,2 77,5 21,8 81,2 87,5 19,2 2,23? 0,02
4. Соціальна активність 64,8 62,5 20,3 75,0 75,0 21,1 2,72? 0,01
5. Психічне здоров’я 65,8 64,0 14,0 74,8 76,0 15,5 3,70? 0,00
6. Роль емоцій-них проблем в обмеженні життєдіяль-ності 60,5 66,7 34,3
67,6 66,7 26,4 0,97 0,33
7. Життє-здатність 63,3 65,0 14,8 67,8 70,0 17,9 1,70 0,09
8. Загальне здоров’я 51,3 55,0 15,4 61,5 60,0 14,2 3,35? 0,00
9. Здоров’я порівняно з тим, що було рік тому 49,1 50,0 21,1 56,8 50,0
24,6 1,48 0,13
1. Фізичний статус 76,2 80,8 17,0 81,4 86,7 17,6 2,01? 0,04
2. Психічний статус 63,7 62,9 18,9 72,5 75,2 16,8 0,99 0,32
3. Загальний статус 57,3 57,5 11,8 64,7 65,0 14,3 3,25? 0,00
Примітка. ?- різниця достовірна при р
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
