.

Вплив медикаментозних і фізичних факторів на стан організму вагітних при штучних абортах пізніх строків (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
122 3022
Скачать документ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

САЛТОВСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК: 618. 39: [611. 33: 615. 332. 9]

Вплив медикаментозних і фізичних факторів на стан організму вагітних при
штучних абортах пізніх строків

14.01.01 – акушерство та гінекологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському державному медичному університеті МОЗ
України

Науковий керівник: академік НАН України, доктор медичних наук, професор
Грищенко Валентин Іванович, Харківський державний медичний університет,
завідувач кафедри акушерства та гінекології №1.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Танько Ольга Петрівна,
Харківський державний медичний університет, професор кафедри акушерства
та гінекології № 2

Заслужений діяч науки та техніки України, доктор медичних наук, професор
Воронін Корнелій Валентинович, Дніпропетровська державна медична
академія МОЗ України, професор кафедри акушерства та гінекології

Провідна установа: Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН
України, м.Київ, відділення патології вагітності і пологів

Захист дисертації відбудеться “8” червня 2006р. о 13.30 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.01. при Харківському
державному медичному університеті МОЗ України (61022, м.Харків,
пр.Леніна, 4)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного
медичного університету (61022, м.Харків, пр.Леніна, 4)

Автореферат розісланий “5” травня 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор В.В.Лазуренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Штучне переривання вагітності в пізні терміни (з 14
до 22 тижнів) на даний час залишається складною медико-соціальною
проблемою акушерства та гінекології, бо займає одне з провідних місць в
структурі причин материнської захворюваності та смертності, призводить
до значних порушень репродуктивного здоров’я [Н.А.Шешукова, 2002]. Це
зумовлено тим, що складність оперативного втручання та, відповідно,
частота ускладнень збільшуються пропорційно зростанню терміну вагітності
[А.П.Ніконов, 2001].

Переривання вагітності в пізні терміни досягає 10-15% усіх штучних
абортів, але на їх частку доводиться 2/3 найбільш важких ускладнень
[М.Н.Чириков, 1995]. Відомо, що в структурі материнської смертності
загибель жінок після абортів займає друге місце, і цей показник не має
тенденції до зниження [А.С.Акопян, 1998].

На даний час запропонована велика кількість різних способів штучного
переривання вагітності в пізні терміни. Найбільше розповсюдження,
безумовно, отримали медикаментозні методи, але більшість існуючих
способів переривання вагітності пізніх термінів мають великий ряд
недоліків, можуть викликати значну кількість ускладнень і, головне, не
можуть бути використані при тій патології, яка є найбільш частим
показанням для переривання вагітності (серцево-судинні захворювання,
хвороби нирок, епілепсія). Тому пошук та розробка нових методів
переривання вагітності пізніх термінів, які будуть сприяти зменшенню
негативного впливу медикаментозних речовин на стан жіночого організму, є
актуальною проблемою сучасного акушерства.

У сучасній літературі є дані про численні позитивні ефекти впливу
факторів охолодження на організм людини, що знайшло своє відображення в
різних галузях медицини, у тому числі й в акушерстві та гінекології
[В.І.Грищенко, 1974, 1999; О.В.Грищенко, 1980; А.М.Торчинов 1984,
С.А.Амаякян, 1988; В.В.Лазуренко, 2002]. Локальна гіпотермія
використовується з метою підвищення резистентності тканин до кисневого
голодування та зменшення рівня обмінних процесів у них, зупинки
кровотечі, також виявлено ефекти місцевого охолодження: протизапальний,
знеболюючий, антиалергійний, регулюючий судинний тонус [І.М.Грязнова,
1973; А.М.Аветисян, 1975; А.М.Торчинов, 1984; А.Ю.Анисимов, 1995]. До
переваг локальної гіпотермії також відносять неінвазивність,
безболісність, розширення нозологічного та вікового спектру показань,
скорочення часу процедури, індивідуальне “дозування” холодового впливу
[А.М. Білоус 1994; Г.А.Бабийчук, 1995; В.Г.Бабийчук, 1997].

Проведені дослідження місцевого використання факторів охолодження довели
ефективність їх впливу на скорочувальну функцію матки, сприяння
нормалізації пологової діяльності при її аномаліях [Н.П.Сухіна, 1974;
О.В.Грищенко, 1980; В.В.Лазуренко, 2002]. Даних про використання
локальної гіпотермії для переривання вагітності в доступній літературі
не знайдено. З вищевикладеного можна зробити висновок, що пошук нових
ефективних безпечних методів переривання вагітності пізніх термінів є
актуальною проблемою, що й обумовило вибір теми даної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є фрагментом НДР кафедри акушерства та гінекології №1 ХДМУ “Нові
підходи до профілактики та лікування в перинатальній охороні плоду та
при порушеннях репродуктивної функції” (№ держреєстрації 0104U002231).
Автор самостійно виконував фрагмент теми з вивчення впливу
медикаментозних факторів та локального охолодження на стан організму
вагітних при штучних абортах пізніх термінів.

Мета та задачи дослідження. Визначити вплив медикаментозних і фізичних
факторів на стан організму вагітних при перериванні вагітності в пізні
терміни традиційними способами та розробити новий ефективний метод
штучного аборту пізніх термінів з використанням локального охолодження.

Для досягнення мети поставлені такі завдання

Вивчити клінічний, гормонально-імунологічний стан та
токографічно-допплерометричні показники в жінок, яким проведено
переривання вагітності шляхом інтраамніального введення лікарських
препаратів.

Вивчити клінічний, гормонально-імунологічний стан та
токографічно-допплерометричні показники в жінок, яким проведено
переривання вагітності з використанням простагландинів.

Вивчити клінічний, гормонально-імунологічний стан та
токографічно-допплерометричні показники в жінок, яким проведено
переривання вагітності шляхом ЛОГД та ЛОГД у комбінації з
медикаментозними препаратами.

Провести порівнювальну оцінку терапевтичної ефективності локального
охолодження й традиційних методів переривання вагітності пізніх
термінів, їх впливу на організм жінок.

З’ясувати механізм дії ЛОГД та обгрунтувати його використання для
переривання вагітності пізніх термінів.

Розробити показання, протипоказання та оптимальну схему застосування
ЛОГД для переривання вагітності пізніх термінів.

Об’єкт дослідження – штучне переривання вагітності пізніх термінів.

Предмет дослідження – комплексне вивчення клінічних, гормональних,
імунологічних, токографічних, допплерометричних показників у жінок при
перериванні вагітності пізніх термінів медикаментозними методами та з
використанням локального охолодження.

Методи дослідження: клінічні, імунологічні, імуноферментні,
радіоімунологічні, токографічні, ультразвукові, допплерометричні та
статистичні методи.

Наукова новизна отриманих результатів. У представленій роботі вперше
вивчені гормонально-імунологічний стан та токографічно-допплерометричні
показники в жінок, яким проведено переривання вагітності в пізні терміни
медикаментозними засобами або з використання фізичних факторів. Уперше
вивчено вплив інтраамніального введення лікарських препаратів,
інтрацервікального введення простагландинів Е1 на стан організму
вагітної при штучному аборті пізніх строків.

Уперше розроблені нові підходи до переривання вагітності пізніх
термінів, науково обгрунтована та доведена ефективність застосування
ЛОГД із цією метою, з’ясовано механізм його дії як при самостійному
застосуванні, так і в комплексі з простагландинами.

Практична значимість роботи. Полягає в тому, що внаслідок проведених
досліджень розроблено та впроваджено в акушерсько-гінекологічну практику
новий ефективний та безпечний метод переривання вагітності пізніх
термінів за медичним та соціальним показанням із застосуванням фізичних
факторів – локальне охолодження. Використання даного способу дозволяє
скоротити перебування вагітної в стаціонарі, зменшити витрати на
придбання лікарських препаратів, знизити материнську смертність та
кількість ускладнень у даної групи жінок, що узгоджується з національною
політикою в галузі охорони репродуктивного здоров’я, яка проводиться в
Україні.

Розроблений метод переривання вагітності пізніх термінів впроваджено в
роботу пологових відділень Обласної клінічної лікарні, пологових
будинків №1, №4, №5, №7. Теоретичні та практичні рекомендації
дисертаційної роботи використовуються в педагогічному процесі кафедр
акушерства та гінекології №1 та №2 Харківського державного медичного
університету, кафедри перинатології та гінекології Харківської медичної
академії післядипломної освіти. За результатами дослідження отримано
патент на винахід № 2003119919 “Спосіб переривання вагітності в пізніх
термінах”.

Особистий внесок здобувача. Автором на підгрунті аналітичного огляду
вітчизняної та зарубіжної літератури розроблено програму виконання
дослідницької роботи, визначена мета й завдання дослідження, самостійно
обрано комплекс методів обстеження, особисто проведено клінічне та
ультразвукове обстеження, проаналізовані отримані результати
гормонально-імунологічного та токографічно-допплерометричного
дослідження 120 вагітних. Здобувачем самостійно проведені всі випадки
переривання вагітності, статистичну обробку та узагальнення результатів,
які отримані, сформульовані висновки та практичні рекомендації.

Апробація роботи. Основні положення й результати були повідомлені на
науково-практичній конференції “Сучасні аспекти репрудоктології,
перинатальної медицини та кріобіології” (Харків, 2003), пленумі
асоціації акушерів-гінекологів (Львів, 2005), засіданні наукового
товариства акушерів-гінекологів (Харків, 2003), науково-практичній
конференції “Від фундаментальних досліджень до медичної практики”
(Харків, 2005), на межвузівській конференції молодих учених (Харків,
2006). Робота була обговорена на спільному засіданні співробітників
кафедр акушерства та гінекології №1 і №2 Харківського державного
медичного університету (2006).

Публікації за темою дисертації. За матеріалами опубліковано 9 друкованих
праць, з них 4 статті в спеціалізованих наукових журналах, затверджених
ВАК України, 4 роботи у збірниках наукових праць та тезах доповідей на
наукових форумах. Отримано 1 деклараційний патент на винахід.

Структура та обсяг наукової роботи. Дисертацію викладено на 131 сторінці
і складається зі вступу, огляду літератури, розділу матеріалів та
методів дослідження, 4 розділів власних досліджень, аналізу та
обговорення результатів, висновків і практичних рекомендацій, списку
літературних джерел. Список використаних джерел має 309 посилань, з них
173 роботи із країн СНД і 136 зарубіжних джерел літератури. Робота
ілюстрована 77 таблицями, 10 малюнками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для досягнення встановленої мети та
вирішення задач обстежено 120 вагітних жінок, яким проводилося
переривання вагітності в пізні терміни (16 – 22 тижнів) у клінічному
пологовому будинку №5 м. Харкова з 2002 по 2005 рр.

Переривання вагітності здійснювалося за медичними та соціальними
показаннями на підставі постанови Кабінету Міністрів України від
12.11.1993 р. №926 “Про порядок штучного переривання вагітності від 12
до 28 тижнів” та наказу МОЗ України від 28.06.1994 р. №111 “Про
затвердження інструкції про порядок проведення операції штучного
переривання вагітності” зі змінами від 16.12.2004 р.

У залежності від способу переривання вагітності, жінки були розподілені
на 4 клінічні групи, які мали однорідні характеристики жінок за віком,
соціальним статусом, перенесеним захворюванням, терміном вагітності та
показанням до їх переривання.

До І клінічної групи віднесені жінки, яким для переривання вагітності
використовувалось інтраамніальне введення окситоцину 10 ОД у поєднанні з
граміцидином 2% – 5 мл. і глюкозою 40% – 20мл. – 35 (29,17%) жінок.

До ІІ клінічної групи ввійшло 26 (21,67%) жінок, яким для переривання
вагітності інтрацервікально застовувалось 200 мкг ПГЕ1 (мізопростол).

До ІІІ клінічної групи віднесено 28 (23,33%) жінок, яким для переривання
вагітності використовувалося ЛОГД. Для проведення охолодження жінкам на
передню черевну стінку накладали охолоджуючий аплікатор, поєднаний за
допомогою гнучких шлангів з гіпотермогенератором серійного виробництва.
Температура в контурі – +2оС. Термін маніпуляції 45 – 50 хвилин.

IV клінічна група включала 31 (25,83%) жінку, яким для переривання
вагітності використовувався комбінований метод: ЛОГД в поєднанні з
інтрацервікальним уведенням половинної дози 100 мкг ПГЕ1 (мізопростол).

В роботі нами використовувався мізопростол фірми Searle (США) –
фармакологічна назва – “Сайтотек”.

З метою проведення порівняльної оцінки терапевтичної ефективності
фізичних і медикаментозних методів переривання вагітності пізніх
термінів, їх впливу на стан організму жінок, розробки показань,
протипоказань до застосування ЛОГД, вивчення його механізму дії, жінки
всіх клінічних груп підлягали комплексному обстеженню. Окрім
стандартного клінічного обстеження, усім вагітним було виконано
імунологічне дослідження крові, визначення показників згортувальної
системи крові, рівня деяких гормонів та БАР – окситоцину, кортизолу,
естрадіолу, прогестерону, ФСГ, ЛГ, простагландину Е1, імуноферментним
методом, ультразвукове дослідження плодів та допплерометричне
дослідження маткового кровотоку, токографічне дослідження скорочувальної
функції матки. В усіх жінок збирався анамнез за спеціально розробленою
схемою. До індивідуальної карти вносилися паспортні дані, місце праці та
посада, відомості про екстрагенітальну патологію, менструальну та
генеративну функцію, гінекологічні захворювання, дані обстежень,
відмічався метод, який було використано для переривання вагітності, час
аборту, наявність ускладнень.

Клінічні, імунологічні та гормональні дослідження було виконано тричі в
динаміці: при надходженні вагітної до стаціонару, через 4 години після
застосування одного з методів переривання вагітності, після аборту.

Ультразвукове дослідження вагітних на апараті Аloka-1100 (Японія)
виконувалося вперше – при надходженні жінки визначалися маса й розміри
плоду для уточнення терміну гестації та підтвердження, у разі потреби,
тієї чи іншої аномалії розвитку плоду, удруге – через 18 – 24 год. після
аборту для підтвердження відсутності залишків плаценти, плідного яйця чи
згустків крові в порожнині матки.

Допплерометричне дослідження якісних та кількісних характеристик
кровообігу матки виконувалося за допомогою ультразвукової діагностичної
системи Hawk 2102 (Данія) тричі – при надходженні жінки до стаціонару,
через 4 години після застосування одного з методів переривання
вагітності та при появі маткових скорочень. При цьому визначалися
максимальна систолічна та кінцева діастолічна швидкості кровообігу в
маткових артеріях. У зв’язку зі складністю вимірювання абсолютної
швидкості кровотоку нами для порівняльного аналізу використовувався
показник систоло-діастолічного відношення.

Токографічне дослідження скорочувальної функції матки з використанням
апарату Biomedica-9141 (Німеччина) проводилося відразу після
застосування одного з методів переривання вагітності для визначення
початку маткових скорочень, їх кількісних та якісних характеристик.

Результати всіх проведених досліджень підлягали статистичній обробці з
використанням стандартної програми “Microsoft Excel 2000” для обробки
статистичної інформації. Достовірність різниці між порівнюваними групами
визначалася за таблицями Ст’юдента. У роботі враховувалися тільки
достовірні результати (Р 0,05) та склала 756 хв. ±
84 хв. у І групі, 809 хв. ± 83 хв. у ІІ групі, 992 хв. ± 98 хв. у ІІІ
групі, час до аборту в ІV групі достовірно (р 0,05)
не відрізняються, можна стверджувати, що інтраамніальне введення
медикаментозних речовин негативно впливає на організм вагітної,
викликаючи відповідну реакцію у вигляді підвищення рівня лейкоцитів та
ШОЕ вище за норму. Хоча вміст еритроцитів та гемоглобіну достовірно не
змінювалися (р > 0,05) порівняно з вихідними даними та незначно
відрізнялися між групами, слід звернути увагу на їхнє зниження в І та ІІ
групах нижче за норму, причиною чого можна вважати надмірну крововтрату
під час аборту.

Аналізуючи дані імунологічного дослідження, які отримали, виявлено
достовірне (𠔤?¶?O: ^ ` ? E ? ? ¶ 6 8 : „@ „^„@ „@ „Ao^„@ h–mJH*9Численними дослідженнями було показано, що завершення вагітності на різних її термінах супроводжується типовими змінами не тільки в розвитку клінічної симптоматики, але також і у фізіологічних та біохімічних процесах, які визначають її перебіг. Провідне місце серед них належить гормональним змінам, які визначають характер перебігу вагітності та процес її закінчення. Для додаткового підтверження останнього нами проведено дослідження вмісту гормонів – окситоцину, кортизолу, естрадіолу, прогестерону, ФСГ, ЛГ – у периферічній крові жінок у динаміці пізнього штучного аборту. Перелік гормонів, включених у дослідження, визначався їх значимістю в забезпеченні гестаційного процесу та йго завершення. Як бачимо (таблиця), тенденції в змінах концентрацій вищеперерахованих гормонів однакові в жінок усіх груп. Зокрема, рівні окситоцину, простагландинів Е1, кортизолу, естрадіолу достовірно (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020