.

Вплив легенево-протективної штучної вентиляції легень на частоту розвитку і тяжкість синдрому гострого пошкодження легень при тяжкій черепно-мозковій

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2652
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім. П. Л. ШУПИКА

ПИЛИПЕНКО МАКСИМ МИКОЛАЙОВИЧ

УДК: 616.714 – 001:612.216.2

Вплив легенево-протективної штучної вентиляції легень на частоту
розвитку і тяжкість синдрому гострого пошкодження легень при тяжкій
черепно-мозковій травмі

14.01.30 – анестезіологія та інтенсивна терапія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

КИЇВ 2005

Дисертацією

є рукопис

Робота виконана

в Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ
України

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор

Шлапак Ігор Порфирійович,

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ
України,

завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Глумчер Фелікс Семенович,

Національний державний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ
України,

завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії;

доктор медичних наук, професор

Зубков Віктор Іванович, Українська військово-медична академія МОЗ
України,

професор кафедри анестезіології і реаніматології.

Провiдна

установа Харківський державний медичний університет МОЗ України, кафедра
медицини невідкладних станів та анестезіології, м.Харків.

Захист відбудеться “25” лютого 2005 р. о 12 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Київській медичній академії
післядипломної освіти

ім. П.Л. Шупика МОЗ України (за адресою 04107, м. Київ, вул.
Багговутівська, 1, Київський обласний центр охорони здоров’я матері та
дитини, 9 пов. аудиторія).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київської медичної
академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (04112, м.
Київ, вул. Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланий “19” січня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, доцент Т.Г. Романенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Останнім часом в Україні черепно-мозкова травма
(ЧМТ) стала серйозною медико-соціальною проблемою. Від ЧМТ щороку гине
понад 10 тисяч чоловік, і з року в рік цей показник неухильно
збільшується. Летальність при тяжкій ЧМТ в Україні залишається вкрай
високою (Поліщук М.Є. та співавт., 2003). Серед основних причин, які
обумовлюють високу летальність у хворих з тяжкою ЧМТ, можна виокремити
надзвичайно велику кількість легеневих ускладнень (Черній В.І. та
співавт., 2000; Шлапак І.П., Пилипенко М.М., 2000). Одним з найбільш
тяжких ускладнень є синдром гострого пошкодження легень (СГПЛ) і його
найтяжча форма – гострий респіраторний дистрес-синдром (ГРДС). Проте у
вітчизняній літературі немає результатів проспективних досліджень
частоти розвитку ГРДС при тяжкій ЧМТ.

У хворих з тяжкою ЧМТ не визначеними залишаються багато питань стосовно
вибору параметрів штучної вентиляції легень (ШВЛ), зокрема рівня
позитивного тиску в кінці видиху (ПТКВ). Хоча безпечність використання
ПТКВ у хворих з тяжкою ЧМТ доведена в багатьох дослідженнях (Cooper K.R.
та співавт., 1985; McGure G. та співавт., 1997), оптимальний рівень ПТКВ
у таких хворих залишається дискутабельним. Існують ефективні методи
визначення оптимального ПТКВ у хворих з СГПЛ, такі як аналіз кривої
тиск-об’єм та визначення ПТКВ за методом найвищого комплайнсу (Servillo
G. та співавт., 1997; Ward N.S. та співавт., 2002). Ці методи лежать в
основі “легенево-протективної” ШВЛ, яка дозволяє зменшувати прояви
вентилятор-асоційованого ушкодження легень. Проте ефективність та
безпечність застосування цих методів пошуку оптимального комплайнсу у
хворих з ЧМТ до проведення нашого дослідження була не визначеною.
Наукового обґрунтування, розробки та впровадження потребувала
аналгоседація як метод адаптації до ШВЛ, а також зменшення частоти
епізодів підвищення внутрішньочерепного тиску (ВЧТ), обумовлених
десинхронізацією з респіратором. Таким чином, розв’язання проблеми
визначення оптимального ПТКВ та адаптації до ШВЛ має важливе значення
для клінічної практики і дозволяє встановити, якою мірою вибір
оптимальних параметрів вентиляції може впливати на частоту розвитку та
ступінь тяжкості СГПЛ, а також на результати лікування хворих з тяжкою
ЧМТ.

Зв’язок теми дисертації з науковими програмами, планами і темами.
Дисертаційна робота є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри
анестезіології та інтенсивної терапії Київської медичної академії
післядипломної освіти (КМАПО) ім. П.Л. Шупика “Особливості діагностики,
лікування та профілактики пневмонії в умовах відділення інтенсивної
терапії” (реєстраційний шифр ШТ-10.1 № 0101V000961).

Мета дослідження полягає в розробці та обґрунтуванні принципів
лікування, які дозволяють знизити частоту розвитку та ступінь тяжкості
СГЛП у хворих з тяжкою ЧМТ за рахунок впровадження респіраторної
підтримки згідно концепції легенево-протективної вентиляції.

Завдання дослідження. Виходячи з мети, були поставлені наступні завдання
дослідження:

Вcтановити частоту розвитку та ступінь тяжкості СГПЛ у хворих з тяжкою
ЧМТ, що перебувають на подовженій ШВЛ.

Порівняти величини ПТКВ, встановлені клінічно, з величинами оптимального
ПТКВ, встановленого за даними аналізу легеневої механіки.

Вcтановити вплив легенево-протективної ШВЛ на частоту розвитку СГПЛ у
хворих з тяжкою ЧМТ.

Оцінити ефективність застосування ШВЛ, параметри якої встановлюються з
урахуванням статичного легеневого комплайнсу, в запобіганні
прогресуванню симптомів легеневого ушкодження та підтриманні адекватного
газового складу крові у хворих з тяжкою ЧМТ.

Визначити летальність у хворих з тяжкою ЧМТ, що перебувають на
подовженій ШВЛ та оцінити вплив на летальність застосування
легенево-протективної ШВЛ.

Об’єкт дослідження – хворі з тяжкою ЧМТ, що перебували на подовженій
ШВЛ.

Предмет дослідження – легеневі ускладнення (симптоми СГПЛ) та параметри
ШВЛ у хворих з тяжкою ЧМТ.

Методи дослідження: клінічні, лабораторні, інструментальні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проспективно досліджено
частоту розвитку та ступінь тяжкості СГПЛ у хворих з тяжкою ЧМТ. Вперше
встановлено вплив різних режимів ШВЛ на розвиток СГПЛ у хворих з тяжкою
ЧМТ. Вперше оцінено безпечність та ефективність визначення показників
механіки легень у моніторуванні перебігу СГПЛ у хворих з тяжкою ЧМТ, а
також методу аналізу кривої тиск-об’єм та методу найвищого комплайнсу
для визначення оптимального ПТКВ. Досліджено кетамін для синхронізації з
респіратором, та його вплив на ВЧТ та церебральний перфузійний тиск.

Практичне значення одержаних результатів. В клінічну практику
запроваджено використання шкали пошкодження легень Мюррея для
діагностики та визначення ступеню важкості СГПЛ. Розроблено алгоритм
визначення оптимального ПТКВ за методом найвищого комплайнсу та алгоритм
визначення статичного комплайнсу при використанні респіраторів, в яких
не реалізований режим плато. Розроблено алгоритм проведення
респіраторної підтримки у хворих з тяжкою ЧМТ з урахуванням ступеню
тяжкості СГЛП. Впроваджено аналгоседацію, як метод адаптації до
проведення ШВЛ у хворих з тяжкою ЧМТ.

В результаті впровадження легенево-протективної ШВЛ досягнуто значного
зменшення кількості легеневих ускладнень при проведенні подовженої
респіраторної підтримки та достовірного зниження летальності.

Результати роботи впроваджені в практику ВІТ загального профілю КМКЛШМД
(акт впровадження від 14.05.04), ВІТ Дніпропетровської областної
кліничної лікарні ім. І.І. Мечникова (акт від 14.07.04), ВІТ

2 міської лікарні м. Кривий Ріг (акт від 19.07.04). Крім того,
результати впроваджені в педагогічну практику кафедри анестезіології та
ІТ КМАПО

ім. П.Л. Шупика (акт від 14.05.04) та кафедри анестезіології, ІТ, та
хірургії Луганського державного медичного університету (акт від
26.07.04).

Особистий внесок здобувача. Дисертантом проаналізована наукова
література, визначена мета і завдання дослідження. Разом з науковим
керівником проф. Шлапаком І.П. та завідувачем кафедри судової експертизи
КМАПО ім. П.Л. Шупика проф. Ю.П. Шупиком складені питання опитувальника
щодо причин смерті від ЧМТ в Україні. Дисертантом особисто проведено
ретроспективний аналіз 362 історій хвороб в медичному архіві. Розроблено
програму дослідження кривої тиск-об’єм у хворих з тяжкою ЧМТ, яка на
конкурсній основі була затверджена Австрійським фондом академічного
обміну. Дисертант особисто провів дослідження кривої тиск-об’єм у хворих
з тяжкою ЧМТ у м. Відні.

Разом з науковим керівником проф. Шлапаком І.П. розроблений комплекс
заходів інтенсивної терапії та респіраторної підтримки у постраждалих з
тяжкою ЧМТ, а саме запровадження оптимального ПТКВ та аналгоседації.
Дисертант приймав участь у лікуванні 60 хворих з тяжкою ЧМТ, які
включені до проспективного дисертаційного дослідження. Автором проведена
статистична обробка отриманих результатів усіх проведених досліджень,
здійснено їх інтерпретацію, сформульовані основні положення, висновки і
рекомендації щодо подальшого впровадження результатів дослідження.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати
дисертаційної роботи викладені в доповідях на науково-практичних
конференціях: на засіданні Київської спілки асоціації анестезіологів
України (м. Київ, 1999, 2001 рр.), 2-му Міжнародному Дунайському
Симпозіумі з анестезіології та інтенсивної терапії” (м. Відень, 2002
р.), на науковій конференції присвяченій 80-річчю проф. А.І.
Тріщинського (м. Київ, 2003 р.), на науково-практичній конференції
асоціації анестезіологів України (м. Ялта, 2003 р.), дві доповіді на
4-му Національному конгресі анестезіологів України (м. Донецьк, 2004
р.).

Апробація дисертаційної роботи відбулась 18 травня 2004 року на
спільному засіданні кафедр анестезіологі? та інтенсивно? терапії,
дитячо? анестезіологі? та інтенсивно? терапії, невідкладних станів,
кафедри медицини катастроф КМАПО ім. П.Л. Шупика;
анестезіологі?-реаніматології та медицини катастроф НМУ ім. О.О.
Богомольця; анестезіології-реаніматології та інтенсивної терапії
Української військово-медичної академії.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 13 робіт, серед яких
1 монографія, 9 робіт у фахових виданнях України, 3 роботи в зарубіжних
виданнях (англомовних). У виданнях, визначених та затверджених ВАК
України, як фахові, – 8 робіт. Серед них 5 журнальних статей, 3 статті у
збірниках матеріалів наукових конференцій. Одна робота опублікована
самостійно.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 160 сторінах
машинописного тексту, складається з вступу, огляду літератури,
матеріалів та методів дослідження, трьох розділів власних досліджень,
аналізу та узагальнення досліджень, висновків, практичних рекомендацій
та списку використаних джерел, який містить 39 джерел надрукованих
кирилицею, а також 120 англомовних джерел. Робота ілюстрована 16
рисунками та 8 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Відповідно до мети і завдань дисертаційної роботи було проведено

4 окремих дослідження:

1) епідеміологічне дослідження смертності від ЧМТ в Україні;

2) ретроспективний аналіз історій хвороб з метою визначення ситуації з
лікування тяжкої ЧМТ та діагностики легеневих ускладнень;

3) проспективне пілотне дослідження частоти розвитку СГПЛ, а також
ефективності та безпечності використання аналізу кривої тиск-об’єм у
виборі оптимального рівня ПТКВ;

4) проспективне контрольоване дослідження впливу легенево-протективної
ШВЛ на частоту розвитку та ступінь тяжкості СГПЛ.

Епідеміологічне дослідження смертності від ЧМТ в Україні.

На початку дослідження разом з кафедрою судової експертизи КМАПО

ім. П.Л. Шупика (зав. кафедрою проф. Ю.П. Шупик) нами був складений
опитувальник і розісланий всім обласним бюро судово-медичної експертизи
(включаючи АР Крим та м. Київ). На питання опитувальника відповіли всі
обласні бюро судово-медичної експертизи. В результаті виявлено, що за
1999 рік від ЧМТ в Україні загинуло 11564 постраждалих. З них на
догоспітальному етапі загинули 59% і 41% в стаціонарі. Від ізольованої
ЧМТ померли 60% постраждалих, від поєднаної – 40%. Смертність від ЧМТ –
2,4 на 10 тис. населення, що на 15-25% вище, ніж в США. Характерною
особливістю в структурі смертності від ЧМТ є те, що 41% тих, хто
загинув, померли в стаціонарі, що перевищує цей показник в розвинених
країнах (близько 30%). Це опосередковано вказує на вищу
внутрішньогоспітальну летальність.

Ретроспективний аналіз історій хвороб хворих з тяжкою ЧМТ. Для
тестування гіпотези, що була висунута в ході попередньо проведеного
епідеміологічного дослідження, щодо високої внутрішньогоспітальної
летальності, ми провели аналіз історій хвороб 362 хворих з діагнозом
тяжкої ЧМТ, які протягом 2001р. перебували на лікуванні у
нейрохірургічних відділеннях Київської міської клінічної лікарні швидкої
медичної допомоги (КМКЛШМД). Метою дослідження було визначити
летальність у хворих з тяжкою ЧМТ залежно від глибини порушення
свідомості та потреби в проведенні ШВЛ та виявити частоту розвитку
легеневих ускладнень у хворих, які перебували на подовженій ШВЛ (більше
2 діб).

У результаті виявлено, що загальна летальність у хворих з діагнозом
тяжкої ЧМТ становила 56% (серед 362 хворих померли 203). При
стратифікації хворих за міжнародно-визнаним критерієм тяжкості ЧМТ
“кращий бал за ШКГ після ресусцитації ?8 балів” виявлено 152 хворих; з
них вижили 20, а летальність була достовірно вищою, ніж у загальній
групі хворих з діагнозом тяжкої ЧМТ (р?0,01) і становила 87%. Одним з
висновків, які ми зробили на основі результатів ретроспективного
аналізу, є те, що при проведенні досліджень у хворих з тяжкою ЧМТ слід
використовувати загальноприйнятий за кордоном критерій тяжкості ЧМТ
“кращий бал за ШКГ після ресусцитації ?8 балів”. Це дозволить
стандартизувати діагностику тяжкості ЧМТ і виключити елемент
упередженості при визначенні ефективності нових методів лікування.

Серед 152 хворих з діагнозом тяжкої ЧМТ, в яких кращий бал за ШКГ після
ресусцитації був ?8 балів, ми виокремили 100 осіб, які потребували
подовженої ШВЛ (більше 2 діб); з них вижили 5, а летальність склала 95%.
Це була найтяжча категорія хворих, проте виявлений рівень летальності
значно перевищував цей показник у розвинених країнах.

Незважаючи на часті прояви легеневого ушкодження у хворих з діагнозом
тяжкої ЧМТ, у жодного з 362 проаналізованих нами хворих, ані клінічно,
ані на секції не встановлено діагнозу ГРДС чи СГЛП. Таким чином,
ретроспективний аналіз дозволив прийти до висновку, що незадовільна
діагностика СГПЛ та ГРДС і обумовлена цим неадекватна респіраторна
підтримка могли бути додатковими факторами, що спричинили вкрай високу
летальність у хворих з тяжкою ЧМТ.

Проспективне пілотне дослідження ефективності та безпечності
використання аналізу кривої тиск-об’єм у виборі оптимального рівня ПТКВ
у хворих з тяжкою ЧМТ та СГПЛ. Виходячи з нагальних потреб вдосконалення
респіраторної підтримки у хворих з тяжкою ЧМТ, у яких клінічний перебіг
ускладнюється розвитком СГПЛ, ми провели науковий пошук серед зарубіжних
літературних джерел останніх років. Ми розробили і подали на конкурсній
основі до Австрійського фонду академічного обміну програму дослідження,
що мала за мету порівняти результати аналізу “оптимального” ПТКВ,
визначеного на основі аналізу кривої тиск-об’єм з рівнями ПТКВ,
встановленими лікарями на основі клінічних критеріїв.

У відповідності з цією програмою з 12.10.2001 р. по 31.01.2002 р. у
трьох відділеннях інтенсивної терапії (ВІТ) Віденського
Університетського Шпиталю проводили аналіз кривої тиск-об’єм у хворих з
тяжкою ЧМТ. Крім того ми провели обсерваційні спостереження:
проспективний аналіз частоти розвитку СГПЛ, та впливу кетаміну на ВЧТ та
церебральний перфузійний тиск (ЦПТ).

Матеріал. Серед 16 хворих, які відповідали критеріям включення у фазу
скринінгу (найвищий бал після ресусцитації за оцінкою за ШКГ не
перевищував 8 балів, ШВЛ більше 2 діб) до проспективного дослідження
частоти розвитку СГПЛ потрапили 14 хворих. Їх середній вік становив
51,9?16,4 років, а оцінка за ШКГ при надходженні була 5,7±1,2 балів.

В дослідження кривої тиск-об’єм включили 9 хворих з тяжкою ЧМТ, які
відповідали критеріям СГПЛ (шкала пошкодження легень Мюррея > 1).

Методи. Ми порівнювали ПТКВ, який призначався лікарями на основі
клінічних даних (реальний ПТКВ) з тиском, що на 1 см. вод. ст.
перевищував нижню точку перегину кривої тиск-об’єм (“оптимальний” ПТКВ).
Для того, щоб аналіз кривої тиск-об’єм не впливав на рівень ПТКВ, який
встановлювали лікарі, медичний персонал, що брав участь у лікуванні цих
хворих, не був інформований про результати аналізу кривої тиск-об’єм.

Особливістю дослідження кривої тиск-об’єм був вибір самого сучасного і
поки-що мало розповсюдженого напівстатичного методу з використанням
техніки постійного низького потоку (Lu Q та співавт., 1999). Для
побудови кривої на екрані монітору проводили один вдих з інспіраторним
потоком 9 л/хв та дихальним об’ємом 12 мл/кг. Крива вимірювалась при
нульовому рівні ПТКВ. Для забезпечення повного виходу повітря з легень
тривалість фази видиху перед проведенням тестового вдиху збільшували до
6 с. Крива зберігалась (заморожувалась) на екрані, і подальший її аналіз
проводився “of-line”, тобто після переводу хворого на ШВЛ з попередніми
параметрами вентиляції. Головною перевагою цього методу є швидкість
проведення процедури (15-16 с необхідно для побудови кривої і приблизно
30 с для її аналізу), що запобігає виникненню гіперкапнії і є особливо
важливим саме у хворих з ЧМТ.

Результати. У 9 хворих, які відповідали критеріям СГПЛ, було проведено
64 дослідження кривої тиск-об’єм. Яких-небудь ускладнень при проведенні
дослідження кривої тиск-об’єм не відмічалось. Нижню точку перегину (НТП)
кривої виявлено у 47 випадках з 64 досліджень (у 7 хворих з 9). У 17
дослідженнях НТП кривої виявлено не було. У 23 дослідженнях (у 5 хворих
з 7) виявлено значну відмінність (? 3 см вод. ст.) між клінічно
встановленим рівнем ПТКВ та значеннями НТП + 1 см. У 20 дослідженнях
значення клінічно встановленого ПТКВ на 3см вод. ст. чи більше
перевищували значення НТП + 1 см. У 3 дослідженнях значення клінічно
встановленого ПТКВ на 3см вод. ст. чи більше були нижчими за значення
НТП + 1см.

Значення клінічно встановленого ПТКВ було достовірно вищим за значення
оптимального ПТКВ (НТП + 1 см) (10,2 ±2,5 (середнє значення ? стандартне
відхилення) cм вод. ст. проти 8,7±2,3 cм вод. ст. відповідно;

p 1 бала під час
контрольних обстежень (на 1, 2, 3, 7 та 14 дні спостереження) середній
рівень ПТКВ в основній групі становив 6,7?1,5 см вод. ст., а в
контрольній – 5,0?1,3 см вод. ст.

Використання гіпервентиляції та її ступінь при проведенні подовженої
ШВЛ. Величини хвилинної вентиляції були вищими в контрольній групі
протягом усього періоду спостереження, що проявлялось достовірно меншими
величинами EtCO2 (див. табл.1). Для адаптації до проведення ШВЛ в
основній групі застосовували більш глибоку седацію, а в контрольній –
збільшення величини ХОД. В основній групі протягом всього періоду
спостереження вдавалось проводити ШВЛ в режимі помірної вентиляції і
навіть нормовентиляції. В контрольній групі більшості хворих
респіраторну підтримку проводили в режимі вираженої гіпервентиляції, що
несе в собі ризик ішемії мозку.

Таблиця 1

ПТКВ, величина EtCO2, дози препаратів для аналгоседації у хворих з
тяжкою ЧМТ (середні ± стандартні помилки, різниця в %, величина р)

Параметри Групи хворих Дні спостереження

1 день

2 день

3 день

7 день

ПТКВ,

см вод. ст. Основна

5,7±0,2

6,7±0,25

6,9±0,27

7,0±0,43

Контрольна

3,8±0,29

4,4±0,29

5,2±0,25

5,4±0,46

Різниця, %

р

50%;

р=0,001

52%;

р=0,001

38%;

р=0,001

30%;

р=0,145

Et CO2,

мм рт. ст. Основна

33,5?1,0

34,3?1,1

34,8?0,9

32,7?1,8

Контрольна

23,0?1,7

26,8?1,3

26,9?1,4

28,3?1,8

Різниця, %

p

46%;

0,012

28%;

0,002

29%;

0,001

16%;

0,57

Еквіваленти фентанілу,

мл/добу Основна

11,8?1,5

9,5?1,5

7,7?1,9

8,9?2,0

Контрольна

2,1?1

5,3?2

5,7?2,1

2,4?1

Різниця, %

p

462%;

0,001

79%;

0,014

35%;

0,196

370%;

0,1

Еквіваленти сибазону,

мл/добу Основна

7,9?1,1

5,8?1,3

7,2?2,1

5,1?1,2

Контрольна

2,4?1

2,8?0,8

2,5?0,6

2,4?0,8

Різниця, %

р

229%;

0,001

107%;

0,04

188%;

0,068

113%;

0,465

Аналгоседація. Згідно з протоколом дослідження, в контрольній групі
седативні засоби застосовувались переважно болюсно в рамках рутинної
клінічної практики, тоді як в основній групі – планово, шляхом постійної
крапельної інфузії. Як видно з табл. 1., в основній групі застосовували
більші дози наркотичних аналгетиків та бензодіазепінів. Це дозволило в
більшості випадків запобігти появі кашлю та пручанню хворих під час
проведення таких процедур, як санація трахеї, перестилання хворих, що
запобігало підвищенню ВЧТ. Окрім того, в основній групі вдавалося
досягти повної адаптації до проведення ШВЛ без застосування вираженої
гіпервентиляції.

Частота розвитку СГПЛ у хворих основної та контрольної груп.

В основній групі критеріям СГПЛ (оцінка за шкалою Мюррея ? 1бала)

під час хоча б одного контрольного обстеження відповідали 66,7% хворих,

а в контрольній групі – всі хворі (100%) (рАНОТАЦІЯ Пилипенко М.М. Вплив легенево-протективної штучної вентиляції легень на частоту розвитку і тяжкість синдрому гострого пошкодження легень при тяжкій черепно-мозковій травмі. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук зі спеціальності 14.01.30 – анестезіологія та інтенсивна терапія. Дисертаційна робота складалась з 4 частин. В ході епідеміологічного дослідження встановлено, що в 1999р. в Україні від ЧМТ загинуло 11564 постраждалих. Згідно ретроспективному аналізу історій хвороб хворих з діагнозом тяжкої ЧМТ встановлено, що у хворих які потребували подовженої респіраторної підтримки летальність була вкрай високою. Результати проведеного в університетській клініці м. Відня дослідження кривої тиск-об’єм свідчать про те, що у хворих з тяжкою ЧМТ і супутнім СГПЛ клінічно встановлюваний ПТКВ був навіть вищим, ніж той, який був би необхідним для підтримання альвеол у відкритому стані. Проведено контрольоване дослідження застосування легенево-протективної ШВЛ, основаної на визначені оптимального ПТКВ і повній адаптації до ШВЛ за рахунок аналгоседації. В результаті виявлено, що в групі лененево-протективної ШВЛ частота розвитку, ступінь тяжкості СГПЛ, а також летальність достовірно знизились. Ключові слова: черепно-мозкова травма, позитивний тиск в кінці видиху, комплайнс, синдром гострого пошкодження легень. АННОТАЦИЯ Пилипенко М.Н. Влияние легочно-протективной искусственной вентиляции легких на частоту развития и степень тяжести синдрома острого легочного повреждения (СОЛП) у больных с тяжелой черепно-мозговой травмой (ЧМТ). – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.30 – анестезиология и интенсивная терапия. Диссертационная работа состояла из 4 частей. В ходе эпидемиологического исследования установлено, что от ЧМТ в Украине в 1999г. погибло 11564 потерпевших. Согласно ретроспективному анализу 362 историй болезни, у пациентов с диагнозом тяжелой ЧМТ, требовавших проведения продленной ИВЛ, летальность была очень высокой. Диагностика СОЛП была неудовлетворительной. Результаты проведенного в университетской клинике г. Вены исследования кривой давление-объем свидетельствуют о том, что у больных с тяжелой ЧМТ и сопутствующим СОЛП клинически установленное ПДКВ было достоверно выше, чем необходимо для поддержания альвеол в открытом состоянии (10,2 ±2,5 cм вод. ст. против 8,7±2,3 cм вод. ст., соответственно; pSUMMARY Pylypenko M.M. The influences of the lung-protective mechanical ventilation on the incidence and severity of acute lung injury (ALI) in severe head injured (SHI) patients. – Manuscript. Dissertation for competition of scientific degree of candidate of medical science in speciality 14.01.30 – anesthesiology and intensive care. The thesis work consists of 4 parts. In epidemiologic study of mortality in Ukraine the 11564 death of SHI patients in 1999 has been revealed. According to the retrospective study of patients with diagnosis of SHI the mortality rate were extremely high in patients who required prolonged mechanical ventilation. The results of the study of pressure-volume curve analysis conducted in University clinic of Vienna suggest that the PEEP levels set up clinically were even higher that PEEP is necessary for open alveoli keeping. The controlled study of the lung-protective mechanical ventilation is based on the optimal PEEP searching and total synchronization to respirator has been conducted. It results in significant decreasing of the incidence and severity of ALI as well as mortality in lung protective group. Key words: severe head injury, positive end-expiratory pressure, compliance, acute lung injury. ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ВІТ – відділення інтенсивної терапії ВЧТ – внутрішньочерепний тиск ГРДС – гострий респіраторний дистрес-синдром КМКЛШМД – Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги ПТКВ – позитивний тиск в кінці видиху СГПЛ – синдром гострого пошкодження легень ЧМТ – черепно-мозкова травма ШПЛМ – шкала пошкодження легень Мюррея ШКГ – шкала ком Глазго ШВЛ – штучна вентиляція легень EtСО2 – парціальний тиск вуглекислого газу наприкінці видиху РаСО2 – парціальний тиск вуглекислого газу в артеріальній крові РаО2 – парціальний тиск кисню в артеріальній крові SpО2 – сатурація артеріальної крові, виміряна методом пульсоксиметрії PAGE \* Arabic 1

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020