Міністерство Охорони ЗДОРОВ’Я УкраЇнИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ім. П.Л.Шупика

ДУНАЄВ ОЛЕКСАНДР ВІТАЛІЙОВИЧ

УДК 612.112-742:340.6”7129”

Вплив алкоголю на імунні показники трупної крові загиблих від травм при
встановленні давності настання смерті

14.01.25- судова медицина

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ — 2004 Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Луганському державному медичному університеті

Науковий керівник:

Костилєв Володимир Ілліч, доктор медичних наук, професор кафедри
патологічної анатомії, судової медицини та основ права Луганського
державного медичного університета

Офіційні опоненти:

Дідковська Софія Петрівна, доктор медичних наук, професор, Київський
університет туризму, економіки і права, професор кафедри
кримінально-правових дисциплін

Сухий Валентин Дмитрович, кандидат медичних наук, начальник Центру
судових експертиз Міністерства оборони України, головний судово-медичний
експерт МО України

Провідна установа:

Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, м.
Донецьк.

Захист відбудеться «11» червня 2004 року о 12 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д.26.613.03 при Київській медичній академії
післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м.
Київ, вул. Дорогожицька,9.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Київської медичної
академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика за адресою: 04112, м.
Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий » 7 » травня 2004р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, доцент В.Г. Бурчинський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Встановлення давності настання смерті є однією із
актуальних проблем судово-медичної науки і практики. Це обумовлено тим,
що судово-слідчі органи під час розслідування справ, пов’язаних з
розкриттям злочинів проти життя людини потребують судово-медичних даних
про час настання смерті. Як вказує слідча практика, визначення цього
питання має виключне значення для розкриття таких злочинів.

Про необхідність всебічної розробки цієї проблеми неодноразово
відмічалося на всіх форумах судових медиків — як в недалекому минулому
( 1, 2, 3 Всесоюзні з’їзди судових медиків), так і в наш час. Крім
того, наукова рада СРСР з судової медицини визначила проблему діагности
давності настання смерті як один з напрямків наукових досліджень. Ця
проблема входить до пріоритетних напрямків досліджень і в Україні.

Зараз з метою визначення давності настання смерті використовують
динаміку трупних явищ, морфологічні методи та показники біохімічних та
біофізичних змін в тканинах, внутрішніх органах та рідинах трупа (.
Ботезату Г.А, 1979, 1981, 1987;. Хохолева Т.В, 1978; Мельников Ю.Л,
Балабан О.А., 1980; Казарновская М.Л 1983; Дмитриенко Ю.А., 1984;
Томилин В.В., 1984; Науменко В.Г., 1984; . Коровин Д.А із сооавт.,
2001 і ін.).

Однак, як вказує судово-медична практика, дотепер при встановленні
давності настання смерті виникають складності і труднощі, які обумовлені
тим, що на діагностичні ознаки впливають різні ендогенні і екзогенні
фактори (Пашинян Г.А., 1997) До таких факторів відносять вплив причини
смерті, віку, алкогольної інтоксикації. Якщо вплив причини смерті та
віку судові медики інтенсивно вивчали, то такий фактор як алкогольна
інтоксикація залишається без належної уваги судових медиків. В той же
час відомо, що алкогольна інтоксикація суттєво впливає на перебіг
захворювань серцево-судинної системи (Концевич І.А., Михайличенко Б.В.,
1997), черепно-мозкову травму ( Ромоданов А.П., 1982), показники
давності нанесення травми. Важливим залишається і вивчення впливу
алкогольної інтоксикації на показники давності настання смерті.

Серед розроблених методів діагностики давності настання смерті ми
звернули свою увагу на імунологічні методи дослідження. Відомо, що
фактори зовнішнього середовища передусім впливають на імунологію людини.
Крім того, безпосередньо (Костылев В.И., 1989) уперше була доведена
можливість використання комплексу імунологічних реакцій бластної
трансформації лімфоцитів, розеткоутворення Т-і-В-лімфоцитів і
кількісного визначення імуноглобулінів для визначення часу настання
смерті протягом перших 3-х діб. Разом з тим залишилося без належної
уваги питання впливу алкогольної інтоксикації на властивості
В-і-Т-лімфоцитів ( Тзагальних, Т-хелперів, Т-супресорів) та визначення
давності настання смерті у випадку сполучення травми і наявності
алкоголю в крові.

Прагнення заповнити зазначені прогалини в науці та в практиці і
визначили вибір нами теми досліджень: з вивчення і виявлення
закономірностей змін імунних показників трупної крові при
судово-медичному визначенні часу настання смерті загиблих від травм за
умови різної концентрації алкоголю в крові

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Ця робота є
фрагментом науково-дослідних розробок, що ведуться на кафедрі судової
медицини та основ права Луганського державного медичного університету з
визначення об’єктивних критеріїв визначення часу настання
смерті.(державний реєстраційний номер – 0100U001031).

Мета і задачі дослідження. Метою нашої роботи було вивчення впливу
різних концентрацій алкоголю на показники клітинного імунітету крові
людей, що загинули від насильницької та раптової смерті у динаміці
раннього післясмертного періоду.

Для досягнення поставленої мети нами сформульовано ряд конкретних задач:

Вивчити за допомогою існуючих імунологічних методик реакції
розеткоутворення В-і-Т-лімфоцитів, Т-хелперів, Т-супресорів трупної
крові осіб, що загинули від насильницької та раптової смерті в динаміці
післясмертного періоду впродовж 3-х діб;

Вивчити вплив алкоголю та його кількості на динаміку змін
розеткоутворення імунних показників крові – Т-і-В-лімфоцитів та
Т-хелперів, Т-супресорів впродовж 3-х діб післясмертного періоду з
врахуванням генезу смерті;

Провести оцінку ступеня інформативності отриманих показників;

Провести порівняльну оцінку доказового значення реакцій розеткоутворення
для встановлення давності настання смерті при різних генезах смерті з
врахуванням вмісту алкоголю в крові померлих осіб;

Розробити практичні рекомендації для підвищення точності діагностики
давності настання смерті при різних генезах смерті у разі наявності
алкоголю в крові померлих осіб за допомогою імунологічних реакцій з
використанням діагностичних таблиць.

Об’єктом дослідження є трупи осіб, що загинули від травм і захворювань.

Предметом дослідження є трупна кров осіб, що загинули від травм,
асфіксії і захворювань, з наявністю і відсутністю алкоголю в крові,
розеткоутворення В-лімфоцитів, Т-загальних, Т-хелперів, Т-супресорів.

Методи дослідження. В роботі використані імунологічні методи вивчення
розеткоутворення лімфоцитів трупної крові.

Виділення лімфоцитів трупної крові проводили за методом Bojum (1990) в
запропонованій нами модифікації. Здатність лімфоцитів трупної крові до
розеткоутворення визначали для: Т-лімфоцитів загальних — за Jondal з
співавт. (1972); Т-хелперів і Т-супресорів — за Limatibul S. (1978);
В-лімфоцитів — за Чернушенко Є.Ф. та Когосовою Л.С. (1978). Математико —
статистичний аналіз проводили з використанням комп’ютерних програм.

В основу одержання діагностичної інформації лежать імунні показники
трупної крові людей, що загинули від раптової смерті, странгуляційної
асфіксії ( повішення ) та травматичної смерті.

Наукова новизна одержаних результатів. У роботі вперше вивчено вплив
різних концентрацій алкоголю на здатність до розеткоутворення
Т-і-В-лімфоцитів, Т-хелперів, Т-супресорів крові померлих від
захворювань, та травм.

Доведено необхідність врахування наявності алкоголю в крові на імунні
показники крові — В-лімфоцитів, Т-загальних, Т-хелперів, Т-супресорів
при визначені часу настання смерті за розеткоутворенням лімфоцитарної
ланки імунітету.

Розроблено діагностичні таблиці, що підвищують об’єктивність
встановлення ДНС залежно від генезу смерті і різної концентрації
алкоголю в крові.

Практична значимість отриманих результатів. Запропоновано імунологічний
метод дослідження лімфоцитарної ланки імунітету за показниками здатності
лімфоцитів до розеткоутворення для судово-медичної діагностики ДНС у
випадках смерті від насильницьких причин та від раптової смерті при
наявності алкоголю в крові померлих.

Розроблені діагностичні таблиці для встановлення ДНС, які дають
можливість об’єктивувати встановлення давності настання смерті в
залежності від ступеня алкогольної інтоксикації. Це підвищує надійність
і об’єктивність експертних висновків.

Методика дослідження відрізняється простотою, є технічно доступною.
Результати проведених досліджень використовуються в практичній роботі
Луганського бюро судово-медичної експертизи, у навчальному процесі (
курс лекцій і практичних занять на кафедрах судової медицини
Луганського, Донецького, Запорізького медуніверситетов і в Київській
медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Національному
мед університеті ім. О.О. Богомольца).

Особистий внесок здобувача. Дисертантом у повному обсязі проведено
вивчення імунологічним методом показників розеткоутворення
Т-і-В-лімфоцитів, а також Т-хелперів і Т-супресорів в крові померлих.
Після статистичної обробки матеріалу ним запропоновані спеціальні
діагностичні таблиці для більш точного встановлення ДНС в залежності від
причини смерті і різного вмісту алкоголю в крові. Особиста участь автора
в одержанні наукових результатів підтверджується висновком комісії
Луганського державного медичного університету, що була ознайомлена з
первинною документацією проведених досліджень.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи
повідомлені і обговорені на засіданнях Луганського відділення
Української наукової спілки судових медиків і криміналістів (1998,
1999, 2000, 2001, 2002р.м.), на науково-практичних конференціях бюро
судово-медичної експертизи Луганської облдержадміністрації
(1998-99р.р.), на науковій конференції, присвяченій 55-річчю
Запорізького бюро судово-медичної експертизи (1999р.), міжнародній
науковій конференції при Луганському інституті внутрішніх справ
(1999р.) а також на ювілейній конференції, яка присвячена 25-річчю
кафедри судово-медичної експертизи Харківської медичної академії
післядипломної освіти (Харків, 2000р.)

Публікації. Основні результати роботи відображено в чотирьох, що
опубліковані у спеціалізованому журналі «Український судово-медичний
вісник» і 3 статтях, що представлені в матеріалах наукових ювілейних
конференцій ( Запорізьких, Київських, Луганського медичних
університетів), Харківської медичної академії післядипломної освіти, а
також у віснику Луганського інституту МВС України. Отримано два
посвідчення на раціоналізаторські пропозиції ( №- 3315 від 19.09.2001р.,
і 3316 від 17 09 2001р.).

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається з введення та семи
глав, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури та додатку.
Загальний обсяг роботи з додатком складає 169 сторінок. Основний
матеріал висловлений на 117 сторінках, ілюстрований 13 малюнками, 48
таблицями. Список літератури включає 202 джерел, з них 160 українською
та російською мовою, 34 англійською, 6 німецькою, 2 італійською.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі наведено огляд сучасної вітчизняної та зарубіжної
літератури, присвяченої проблемі встановлення давності настання смерті.
Відмічена численність проведених наукових досліджень, направлених на
об’єктивізацію експертних критеріїв ДНС. Найбільші труднощі в
діагностиці визначення давності настання смерті пов’язані з тим, що
діагностичні ознаки зазнають впливу різних зовнішніх і внутрішніх
факторів, що в свою чергу ускладнює вибір експертних критеріїв. В
зв’язку з цим продовжується пошук нових критеріїв для визначення ДНС.
Останнім часом більшість авторів при вивчені питань діагностики ДНС
зробили акцент на лабораторні дослідження різних тканин і рідин трупа –
ліквору, крові та її сироватки, які вивчають з використанням
морфологічних, біохімічних, біофізичних, імунологічних та інших методів.
Перспективними з них є імунологічні методи дослідження. Так, Костилєв
В.І. вперше доказав можливість використання комплексу імунологічних
тестів — бласттрансформації лімфоцитів, розеткоутворення Т- і
В-лімфоцитів та їх підгруп. Для встановлення ДНС залишилися поза увагою
вивчення досліджень імунних показників трупної крові, у випадках
померлих від раптової та насильницької смерті на фоні алкогольної
інтоксикації різного ступеня.

В другому розділі наведено відомості про матеріал та методи дослідження.
Матеріалом дослідження була кров правої половини серця від 120 трупів
людей, що вмерли у віці від 16 до 60 років в період з 1998 по 2000рік.
Смерть цих осіб настала від раптової, травматичної смерті та повішення.
Забір крові робили під час судово-медичного розчину трупа, який був
проведений в танатологічному відділі бюро судово-медичної експертизи
Луганської обласної державної адміністрації. Вилучену після смерті кров
зберігали в холодильнику при температурі +4-6 С до моменту її
дослідження. Стать та вік загиблих представлені у таблиці 1.

Таблиця 1

Розподіл трупного матеріалу за віком і статтю.

Вікова група Загальна кількість Усього

чоловіки жінки

16-20 5 3 8

21-30 8 3 11

31-40 8 6 14

41-50 43 11 54

51-60 24 9 33

Разом 88 32 120

Таким чином, найбільша цільність загиблих чоловіків приходилась на
вікові групи в межах від 41 до 60 років, кількість яких у цьому
віковому періоді склала 67, порівняно з 20 жінками. Загальна кількість
померлих чоловіків склала 88. а жінок-32. Такий розподіл померлих за
статтю і віком в цілому характерний для судово-медичного секційного
матеріалу. Розподіл секційного матеріалу залежно від генезу смерті та
наявності у крові алкоголю наведено в таблиці 2.

Таблиця 2.

Розподіл досліджуваного матеріалу залежно від генезу смерті та наявності
у крові алкоголю.

Генез смерті Наявність алкоголю Усього

+ —

Раптова смерть 28 15 43

Механічна асфіксія

(повішення) 20 15 35

Травматична смерть 32 10 42

Разом 80 40 120

При травматичній смерті нами досліджена кров від 42 трупів, при
повішенні від 35 трупів та при раптовій смерті від-43 трупів. Причому,
відповідно до статі 10 загиблих від травматичної смерті, що були перед
смертю тверезими, кількість чоловіків та жінок склала по 5 осіб. Серед
загиблих від травматичної смерті, що перед смертю перебували у стані
алкогольного сп’яніння, було 21 чоловіків та 11 жінок.

У разі повішення, серед 15 осіб, перед смертю перебували у тверезому
стані, було 14 чоловіків та одна жінка. Що ж стосується 20 померлих,
які перебували в стані алкогольного сп’яніння, то серед них було 19
чоловіків та одна жінка.

У групі з 15 тверезих осіб, смерть яких настала від раптової смерті,
було 13 чоловіків та 2 жінки, в той же час як у групі з 28 осіб,
знаходились у стані алкогольного сп’яніння, було 16 чоловіків та 12
жінок.

Як видно із таблиці 2, більша кількість померлих осіб перебувала перед
смертю на фоні алкогольної інтоксикації. Причому, при смерті від
травматичної смерті кількість таких осіб склала -32, при повішені – 20,
а у разі смерті від раптової смерті – 28.

Розподіл померлих осіб, що перебували в стані алкогольної інтоксикації
залежно від ступеня алкогольного сп’яніння був такий: із 32 осіб,
смерть яких настала від травматичної смерті на фоні алкогольного
сп’яніння, 12-осіб мали в крові алкоголь в кількості 1-2 мг/мл; у
15-осіб в крові було 2,1-3,0 мг/мл алкоголю; у 5-осіб в крові було
3,1-5,0 мг/мл алкоголю. З 20 померлих осіб, смерть яких настала від
повішення, 3-осіб за життя мали 1-2 мг/мл алкоголю в крові; 12-осіб
мали 2,1-3,0 мг/мл алкоголю в крові; 5-осіб перебували у стані тяжкого
сп’яніння, маючи 3,1-5,0 мг/мл этанолу в крові. Щи ж стосується
раптової смерті, то з 28 осіб з 1-2 мг/мл алкоголю в крові мали 11-осіб;
2,1-3,0 мг/мл мали 11-осіб; та у тяжкому сп’янінні було 6-осіб.

Характеристика проведених імунологічних досліджень наведена в таблиці
3.

Таблиця 3.

Загальна кількісна характеристика проведених імунологічних досліджень
залежно від генезу смерті та давності її настання.

ДНС (в годинах) Генез смерті Усього

Раптова смерть Повішення Травматична смерть

6 41 36 45 122

9 40 45 62 147

12 20 30 64 114

24 30 24 84 138

48 95 40 95 230

60 44 23 72 139

72 24 15 36 75

Разом 213 294 458 965

Як видно з таблиці 3, найбільша кількість імунологічних досліджень
крові в групі загиблих від травматичної смерті-458, при смерті від
повішення проведено-213, а уразі смерті від раптової смерті нами
виконано-294 дослідження. Таким чином, кількість проведених
імунологічних досліджень розеткоутворюючої здатності лімфоцитів склала
965 аналізів.

При виконанні роботи нами були використані імунологічні методики, які є
поширеними в лабораторній практиці.

Виділення лімфоцитів трупної крові проводили за методом Bojum в
запропонованій нами модифікації. Суть методики полягає в наступному: в
пробірку з кров’ю додають середовище 199 в пропорції 1:2, вміст пробірки
за допомогою пастерівської піпетки добре перемішують, напластовують на
уротраст, щільність якого 1,077 г/мл, після чого центрифугують впродовж
20 хвилин при 1000 обертах за хвилину. Далі надосадову рідину зливають,
лімфоцитарний залишок ресуспендують в 1 мл середовища 199 і перед
використовуванням суспензії лімфоцитів перевіряють їх життєздатність.
Для цього беруть рівні обсяги 0,1% розчину водяного еозину в розчині
Хенкса і 0,1% розчину трепанового синього, перемішують і перед
дослідженням 1-2 краплі одержаного розчину додають до краплі суспензії
кліток, які потім розглядають в камері Горяєва. Підраховують забарвлені
(мертві) клітки на 100 кліток в полі зору. Відсоток мертвих кліток у
суспензії лімфоцитів не повинен перевищувати трьох.

Здатність лімфоцитів трупної крові до розеткоутворення для Т-лімфоцитів
загальних визначали за методикою Jondal, котра полягає в наступному: до
0,1 мл суспензії лімфоцитів додають рівний об’єм 0,5% суспензії
еритроцитів барана. Співвідношення еритроцитів і лімфоцитів не повинне
перевищувати 50:1. Одержану суспензію витримують при кімнатній
температурі впродовж 5 хвилин, після чого інкубують 5 хвилин в
термостаті при температурі 37°С. Потім суміш центрифугують 5 хвилин при
1000 обертах за хвилину і 1 годину витримують в холодильнику. Для
підрахунку кліток у камері Горяєва беруть 0,25 мл суміші. Враховують
тільки ті Т-розетки, які зв’язують 3 і більше еритроцитів барана.

Здатність до розеткоутворення теофілінрезистентних Т-хелперів та
теофілінчутливих Т-супресорів визначали за методикою Limatibul S. Для
проведення реакції розеткоутворення цих класів Т-лімфоцитів необхідне:
середовище 199 або середовище Хенкса, еритроцити барана, 0,5% розчин
теофіліну. Для виявлення розеткоутворення клітин в пробірку з 0,1 мл
лімфоцитарної суспензії додають 0,1 мл 0,5% розчину теофіліну. Одержану
суміш поміщають в термостат на 20 хвилин при температурі 37°С, після
чого витримують 5 хвилин при кімнатній температурі. В пробірку додають
0,1 мл 0,1% розчину еритроцитів барана, суміш поміщають в холодильник на
60 хвилин, а потім центрифугують 5 хвилин при 1000 об/хв. Підрахунок
клітин проводять в камері Горяєва. Приготування мазків проводять таким
чином: до відмитих лімфоцитів додають 2 краплі глютарового альдегіду,
витримують при кімнатній температурі 20 хвилин, після чого фіксують 70%
розчином спирту. Мазки зафарблюють за способом Романовського — Гимзи
впродовж 70 хвилин.

Для визначення активності В-лімфоцитов крові до розеткоутворення була
використана методика, запропонована Чернушенко Є.Ф. і Когосовою Л.С.
(1978). Для проведення реакції необхідні: середовище 199, еритроцити
барана, гемолітична сироватка, комплемент сухий (мишачий). Еритроцити
барана відмивають 2 рази середовищем 199, центрифугують 5-10 хв при 1500
об/хв і готують 2 % суспензію (0,02 мл осаду відмитих еритроцитів барана
і 1 мл середовища 199). До 1 мл 2 % суспензії еритроцитів барана додають
1 мл розведеної (1:3000) гемолітичної сироватки (0,01 мл гемолітичної
сироватки з додаванням 3 мл середовища 199), перемішують і розмішують в
термостат на 30 хвилин при +370С. Після цього суспензію відмивають 2
рази середовищем 199. Надосадочну рідину зливають, до осаду еритроцитів
барана додають 2 мл середовища 199. До 2 мл гемолітичної системи додають
0,1 мл мишачого комплементу. Суміш термостатують 30 хвилин при +370С,
потім двічі відмивають середовищем 199 (5 хв 1500 об/хв), зливають
надосадову рідину і доводять середовищем 199 до 2 мл. В пробірку
вміщують 0,1 мл розчину приготовленої гемолітичної системи і 0,1 мл
відмитих лімфоцитів. Суміш витримують в пробірці при кімнатній
температурі 5 хвилин, термостатують 15-20 хвилин при +370С,
центрифугують 5 хвилин при 800-850 об/хв. Клітки переводять в суспензію
і підраховують в камері Горяєва.

При з’ясуванні впливу алкоголю на імунологічні показники трупної
крові померлих внаслідок раптової смерті, механічної асфіксії та
травматичної смерті проводили: а) порівняння цих показників в динаміці
післясмертного періоду з визначенням статистичної різниці (Р1); б)
порівняння їх значень в трупах померлих без наявності алкоголю в крові
до відповідних показників з трупами, в яких був алкоголь у кількості 1-2
0/00 (Р2); 2,1-3,00/00 (Р3); 3,1-5,00/00 (Р4).

При визначені відносної здатності лімфоцитів до розеткоутворення в
динаміці після смертного періоду та залежно від концентрації алкоголю в
крові за 100%. ( вихідний рівень) вважали відповідні показники
розеткоутворення через 6 годин після смерті та їх значення, що
встановлені у 6-72 годинному післясмертному періоді для осіб, які перед
смертю перебували у стані алкогольного сп’яніння.

Зазначені вище величини дозволили обчислити показники вірогідності (Р)
по таблицях, розробленим Ойвіном И.А. (1959). Весь цифровий матеріал
обробляли за допомогою комп’ютера типу Pentium з використанням програм
MS Exel.

Третій розділ присвячений вивченню впливу генезу смерті на здатність
до розеткоутворення лімфоцитарної ланки імунітету. У зв’язку з цим нами
проведено вивчення здатності Т і В-лімфоцитів та Т-хелперів і
Т-супресорів до розеткоутворення у осіб, смерть яких настала раптово
від захворювань, від травм та механічної асфіксії. При цьому здатність
генерацій лімфоцитів до розеткоутворення, яку виявляли в термін, що не
перевищував 6 годин після настання смерті, порівнювали з відповідними
показниками крові здорових осіб-донорів, які були контролем. Проведене
дослідження показала, що в крові донорів-здорових осіб здатність до
розеткоутоврення Т-загальних лімфоцитів становить-48,6±0,2;
В-лімфоцитів-21,6±0,67; Т-хелперів-26,3±0,46 та Т-супресорів-15,4±0,67%.
У трупів осіб, смерть яких настала від раптової смерті, здатність до
розеткоутворення Т-загальних лімфоцитів склала 22,2±0,37;
В-лімфоцитів-18,0±0,25; Т-хелперів-12,0±0,67 та Т-супресорів-7,2±0,41%.

У разі смерті від травм здатність до розеткоутворення Т-загальних
лімфоцитів становила 21,2±0,49; В-лімфоцитів-18,8±0,37;
Т-хелперів-13,5±0,21 та Т-супресорів-6.2±0,33%.

При смерті від механічної асфіксії через повішення здатність до
розеткоутворення Т-загальних лімфоцитів була-21,0±0,35;
В-лімфоцитів-17,1±0,23; Т-хелперів-11,1±0,67 і Т-супресорів-7,2±0.41%.

Порівняльний аналіз визначених рівнів розеткоутворення у крові померлих
з кров’ю здорових донорів показав, що їх рівні є статистично вірогідно
меншими. При цьому при раптовій смерті здатність до розеткоутворення
Т-загальних лімфоцитів становить тільки-45,6%;В-лімфоцитів-83%;
Т-хелперів-45,6% та Т-супресорів-46,7%.

У разі смерті від травм ця здатність становить відповідно
Т-загальних-43,6%, В-лімфоцитів- 87%, Т-хелперів-51,3%,
Т-супресорів-40,2% від контрольного рівня, це визначено за кров’ю
здорових осіб.

При смерті від механічної асфіксії здатність лімфоцитарної ланки
імунітету склала Т-загальних-43%, В-лімфоцитів-78%, Т-хелпери-42,2%,
Т-супресори-46,7% відповідно від імунологічних показників крові здорових
осіб.

Oe

ue

. J

p

¤

&

R

T

O

Oe

ue

H

J

p

???????

?????

??

¬kdd

ae

ae

©kd0

ae

ae

ae

ae

ae

ae

??????-

:ть до розеткоутворення Т-загальних та В-лімфоцитів поступово
втрачається із збільшенням терміну ДНС як за умов відсутності, так і
наявності алкоголю в крові померлих. Що ж стосується Т-хелперів та
Т-супресорів, то їх здатність до розеткоутворення за умов наявності
алкоголю в крові втрачається швидше, ніж у разі його відсутності.

Концентрація алкоголю 1-2,00/00 не впливає на здатність Т-загальних,
В-лімфоцитів, Т-хелперів, Т-супресорів до розеткоутворення.

Збільшення концентрації алкоголю у крові померлих призводить до
стабільного зменшення здатності до розеткоутворення Т-зальних та
в-лімфоцитів впродовж 24 годинного післясмертного періоду, в той час
як для Т-супресорів — стабільне зменшення здатності до розеткоутворення
визначається впродовж 9 годин після смерті, а у термін до 12 годин
після смерті-тільки для концентрації алкоголю в крові, що не перевищує
30/00.

В п’ятому розділі приведені результати вивчення динаміки імунних
показників трупної крові померлих від повішення на фоні алкогольної
інтоксикації. При цьому встановлено, якщо в крові померлих було
1-2,00/00 етанолу, то розеткоутворення Т-загальних лімфоцитів
становило 20,4±0,55%; 19,0±0,51%; 17,5±0,48%; 13,8±0,25%; 11,4±0,22%;
9,8±0,32%;7,0±0,51% відповідно до визначених термінів настання смерті.
Ці показники вірогідно різні ( Р1).

При наявності в крові 2,1-3,00/00 етанолу, розеткоутоврення
Т-загальних лімфоцитів було наступним: 19,8±%;18,2±0,55%; 16,1± 0,78%;
12,0±,4,6%; 9,8±0,18; 9,0±0,32% та 7,2±0,41%, відповідно термінів
6-9-12-24-48-60-72 годин після смерті що є вірогідно значимим ( Р1).

Наявність в крові етанолу у кількості 3,1-5,00/00 обумовлює наступне
розеткоутворення: 17,4±0,42%; 16,2±0,40%; 14,4±0,78%; 11,1±0,46%;
8,2±0,43; 7,5±0,31% та 5,4±0,35% відповідно до термінів спостереження.
Порівняння цих показників вказує на їх статистично вірогідну різницю (
Р1).

Аналізуючи показники розеткоутворення В -лімфоцитів померлих від
повішення, в крові якої було 1-2,00/00 етанолу, то розеткоутворення
становило 16,5±0,31%;15,5±0,3%; 14,4±0,3%,11,5±0,23%; 9,8±0,41%;
7,5±0,32% та 4,2±0,31%. Між собою ці показники мають статистично
вірогідну різницю(Р1).

Коли ж в крові померлих було 2,1-3,00/00 етанолу, то розеткоутворення у
відповідні терміни після смерті становило 15,8±0,54%; 14,0±0,32%;
12,8±0,28%; 10,1±0,25%; 8,4±0,55%; 7,0±0,32%; 4,0±0,38%, що є вірогідно
значимим ( Р1). При збільшені концентрації алкоголю в крові до
3,1-5,00/00, то розеткоутворення складало 13,2±0,34%; 12,3±0,22%;
11,2±0,31%; 10,3±0,28%; 8,0±0,62%; 6,0±0,24%; 3,2±0,35% при вірогідно
значимій статистичній різниці ( Р1).

Що ж стосується дії концентрації алкоголю на показники розеткоутворення
Т-хелперів при повішені, то ці дані статистичного аналізу (Р2,Р3,Р4)
вказують, що етанол у кількості 1-2,00/00 не впливає на
розеткоутворення Т-хелперів (Р2); в той же час, як його концентрації
2,1-3,00/00 та 3,1-5,00/00 (Р3, Р4) чинять вплив на здатність Т-хелперів
до розеткоутворення. Залежно від ДНС Т-хелпери втрачають здатність до
розеткоутворення, причому, при наявності алкоголю вона зникає раніше,
ніж у разі його відсутності. Здатність до розеткоутворення Т-хелперів
визначається також залежно від концентрації алкоголю в крові.

Аналізуючи дані розеткоутворення Т-супресорів, з’ясовано, що воно
наявне впродовж 24 годин в крові осіб, де немає алкоголю, в той час, як
у разі його наявності воно зберігається впродовж 9-12 годин після смерті
( Р1). Що ж стосується впливу його концентрації, то її показники
1-20/00 не впливають на здатність Т-супресорів до розеткоутворення, в
той же час як концентрація 2,1-3,00/00 та 3,1-5,00/00 ( Р3, Р4)
обумовлюють зменшення цієї здатності.

В шостому розділі наведено особливості динаміки імунних показників
крові загиблих від травм на фоні алкогольної інтоксикації. Аналізуючи
дані розеткоутворення Т-загальних лімфоцитів впродовж 3-діб посмертного
періоду загиблих від травм на фоні алкогольної інтоксикації,
встановлено, що при наявності в крові 1-20/00 алкоголю динаміка
розеткоутворення була у аналогічні інтервали спостереження є такою –
22,0±0,45%; 20,5±0,5%; 19,2±0.25%; 17,4±0,53%; 11,5±0.2%; 9,3±0.62% та
7,3±0,51%. Ці показники вірогідно ( Р1) різняться між собою.

Якщо в крові померлих наявно 2,1-3,00/00 етанолу, то через 6 годин
розеткоутворення склало 22,8±0.2%; 21,8±0,32%; 20,8±0,28%; 17,9±0.35%;
13,8±0,15; 12,0±0,62%; 8,7±0,48% через 9-12-24-48-60-72 години
відповідно. Ці показники вірогідно (Р1) різняться між собою.

При наявності у крові померлих 3,1-5,00/00 етанолу розеткоутворення
Т-загальних лімфоцитів через 6-9-12-24-48-60-72 годин складало:
20,0±0,21%; 18,8±0,42%; 17,2±0,39%; 16,2±0,25%; 9,2±0,32%; 8,5±0,21% та
6,5±0.33% відповідно. Причому, ці показники вірогідно ( Р1) різняться
між собою.

Що ж стосується впливу алкоголю на показники розеткоутворення
В-лімфоцитів загиблих від травм, то динаміка їх змін у крові яких
наявно 1-20/00 алкоголю становила через 6 годин-18,9±0,25%; а у наступні
9-12-24-48-60-72 години відповідно 17,9±0,30%; 16,9±0,35%; 13,1±0,65%;
10,1±0,20%; 6,3±0,22% та 4,3±0,27%, які вірогідно ( Р1) різняться між
собою.

Здатність до розеткоутворення В-лімфоцитів у загиблих, в крові яких було
2,1-3,00/00 етанолу була такою: через 6-годин-20,4±0,20%; та 19,2±0,52%;
18,4±0,25%; 13,8±0.45%; 9,8±0,22%; 6,5±0,32%; 5,0±0,68% у наступні
9-12-24-48-60-72 години після смерті. Ці показники є статистично значимі
(Р1) між собою.

Якщо в крові загиблих наявно 3,1-5,00/00 етанолу, то динаміка
розеткоутворення у післясмертному періоді була наступною: 19,9±0,27%;
18,8±0,12%; 17,6±0,29; 14,5±0,47%; 8,6±0,33%; 6,0±0,18%; 3,1±0,23%
відповідно через 6-9-12-48-60 та 72 години після смерті. Порівняння їх
між собою вказує на наявність вірогідної статистичної різниці ( Р1).

Вивчення впливу етанолу на розеткоутворення Т-хелперів в динаміці
післясмертного періоду проведено в терміни 6-9-12-24-48-60 годин після
смерті відносно була такою. При наявності алкоголю в крові 1-20/00 в
динаміці після смертного періоду через 6-9-12-24-48-60 годин
розеткоутворення Т-хелперів становило 13,8±0,28%; 12,7±0,52%;
11,2±0,21%; 7,0±0,21%; 4,7±0,21% та 2,5±0,32% відповідно. Ці показники
статистично вірогідно різні ( Р1).

Якщо в крові загиблих було 2,1-3,00/00 етанолу, то в динаміці після
смертного розеткоутворення Т-хелперів складало 14,3±0,22%; 12,3±0,33%;
11,4±0,23%; 6,8±0.33%; 4,8±0,32% та 2,5±0,52%. Відповідно до термінів
спостереження, які є статистично вірогідно різними ( Р1).

При наявності в крові 3,1-5,00/00 етанолу впродовж після смертного
періоду розеткоутворення Т-хелперів складало 11,4±0,5%; 10,2±0,45%;
8,5±0,44%; 6,1±0,25%; 3,5±0,42% та 2,0±0,23% відповідно до 6-60
годинного терміну спостереження. Ці дані статистично вірогідно (Р1)
різні.

Аналізуючи дані розеткоутворення Т-супресорів, видно, що воно наявне
впродовж 24 годин в крові осіб, де немає алкоголю, в той час, як у разі
його наявності воно зберігається впродовж 9 12 годин після смерті ( Р1).
При наявності алкоголю в крові 1-2,00/00 динаміка розеткоутворення
Т-супресорів була такою відповідно до термінів після смерті: 6,4±0,28%;
4,5±0.43; 3,0±0,44%; 1,4±0,25%. Ці показники статистично вірогідно
різняться (Р1) між собою.

Якщо в крові загиблих було етанолу 2,1-3,00/00 , то розеткоутворення
Т-супресорів складало 7,0±0,52%; 5,0±0,35%; 3,2±0,35% та 1,5±0,22%
відповідно до 6-9-12-24 години після смерті. Ця динаміка є вірогідною (
Р1) значимою.

При наявності в крові загиблих 3,1-5,00/00 етанолу динаміка становила
5,2±0,25%; 3,8±0,22% розеток через 6-9 годин після смерті, що є
вірогідно ( Р1) значимим.

Таким чином, алкогольна інтоксикація впливає на тривалість здатності
лімфоцитарної ланки імунітету до розеткоутворення, а концентрація
алкоголю-впливає як на її тривалість, так і прояви.

В останньому розділі приведено обговорення одержаних результатів
досліджень.

Результати проведених нами досліджень було встановлено, що після смерті,
не дивлячись на її генез-травматичну чи раптову смерть або механічну
асфіксію через повішення, впродовж 72 годинного післясмертного періоду
відбувається поступова втрата здатності Т-загальних, В-лімфоцитів,
Т-хелперів, Т-супресорів до розеткоутворення.

Так, при травмі розеткоутворення Т-загальних лімфоцитів крові осіб,
які перебували в стані алкогольної інтоксикації через 72 годин після
смерті становило 7,8±0,51%; В-лімфоцитів-5,1±0,21%; Т-хелперів через 60
годин-2,4±0,22%; Т-супресорів через 24 години-1,6±0,23%.

Якщо ж померлі особи перед смертю перебували у стані алкогольного
сп’яніння, то здатність до розеткоутворення лімфоцитів у відповідні
строки ДНС зникала раніше. Так, концентрація алкоголю 1-2,00/00 не
впливає на розеткотворення Т-загальних, В-лімфоцитів в 6-72 годинному
післясмертному періоді, а концентрація алкоголю 1-3,00/00 не впливає на
розеткоутворення Т-хелперів і Т-супресорів в 6-60 та 6-24 годинному
після смертному періоді відповідно. При концентрації алкоголю в крові
2,1-3,00/00 впродовж 6-72 після смерті розеткоутворення Т-загальних
лімфоцитів збільшується. А при концентрації 3-5,00/00 – зменшується.
Розеткоутворення В-лімфоцитів при концентрації алкоголю в крові померлих
збільшується впродовж 6-24 після смерті. Розеткоутворення Т-хелперів та
Т-супресорів при концентрації алкоголю в крові при концентрації алкоголю
в крові зменшується впродовж 6-9 годинного післясмертного періоду.

Таким чином, при визначені ДНС осіб, що перебували перед смертю в стані
алкогольного сп’яніння за деякими імунологічними показниками
лімфоцитарної ланки імунітету необхідно враховувати наявність і
концентрації алкоголю в крові.

Нами запропонований спосіб, заснований на застосуванні
середньоарифметичних показників з урахуванням визначеної помилки.

Підставою для визначення середньоарифметичного значення давності
настання смерті є те, що процес розеткоутворення Т- (Т-загальних,
Т-хелперів, Т-супресорів) і В-лімфоцитів підкоряється одній
експонценальній залежності, але має різні кількісні показники. Тому, ці
показники можуть бути використані для встановлення
середньоарифметичного значення часу.

При цьому необхідно враховувати дані, що наведені в табл. 4,5.

Таблиця 4

Діагностичні значення розеткоутворення Т-загальних і В-лімфоцитів для
встановлення ДНС.

ДНС

(год) Значення розеткоутворення ( %)

Т-загальні В-лімфоцити

Без алкоголю 2,1-3,00/00 3,1-5,00/00 Без алкоголю 2,1-3,00/00
3,1-5,00/00

6 21,9±

0,29 22,8±

0,2 20,0±

0,21 18,8±

0,37 20,4±

0,2 19,9±

0,27

9 20,2±

0,31 21,8±

0,32 18,8±

0,42 17,6±

0,31 19,2±

0,52 18,8±

0,12

12 18,4±

0,4 20,8±

0,28 17,2±

0,39 16,0±

0,68 18,4±

0,25 17,6±

0,29

24 15,2±

0,39 17,9±

0,35 16,2±

0,25 12,7±

0,71 14,5±

0,45 14,5±

0,47

48 12,4±

0,51 13,8±

0,15 9,2±

0,32 10,2±

0,52 — 8,6±

0,33

60 10,4±

0,41 12,0±

0,62 8,5±

0,21 7,4±

0.31 — 6,0±

0,18

72 7,8±

0,51 8,7±

0,48 6,5±

0,33 5,1±

0,21 — 3,1±

0,23

Таблиця 5.

Діагностичні значення розеткоутворення Т-хелперів та Т-супресорів для
встановлення ДНС

ДНС

(год) Значення розеткоутворення ( %)

Т-хелпери Т-супресори

Без алкоголю 3,1-5,00/00 Без алкоголю 3,1-5,00/00

6 13,5±0,21 11,4±0,5 6,2±0,33 5,2±0,25

9 12,2±0,35 10,2±0,45 5,0±0,32 3,8±0,22

12 11,3±0,21 8,5±0,44 3,2±0,31

24 7,4±0,51 6,1±0,025 1,6±0,23

48 4,6±0,51 — —

60 2,4±0,22 — —

У випадках, кількість, що коли обчислюється Т-або В-лімфоцитів, не
значиться в таблиці масових досліджень, а знаходиться між найближчими
значеннями N(1), Т(2), t(1) і t(2), для визначення ДНС можна
користуватися формулою лінійної інтерполяції ( І.С.Березін, Н.П. Жидков,
1963), що вперше успішно використав у своїх роботах В.І. Костилєв.

де N — кількість розеток, визначена вимірами;

N(1) — найближче табличне значення розеток більше N;

N(2) — найближче табличне значення розеток менше N;

t(l) — табличний час, що відповідає кількості розеток N(1);

t(2) — табличний час, що відповідає кількості розеток N(2).

У встановленні давності настання смерті за отриманими даними для Т- і
В-розеткоутворюючих лімфоцитів є два теоретичних значення часу настання
смерті. За цими двома критеріями одержуємо середній показник часу
настання смерті.

де tcp — середній арифметичний час.

t – час, отриманий при підрахунку Т-загальних розеткоутворюючих
лімфоцитів.

t – час, отриманий при підрахунку В-розеткоутворюючих лімфоцитів.

У встановленні давності настання смерті за отриманими даними для
Т-хелперів і Т-супресорів є два теоретичних значення часу настання
смерті. За цими двома критеріями одержуємо середній показник часу
настання смерті.

де tcp — середній арифметичний час.

tХ – час, отриманий при підрахунку Т-хелперів

.tС – час, отриманий при підрахунку Т-супресорів.

Висновки

1. Судово-медичне визначення ДНС з використанням імунологічних
показників — розеткоутворення лімфоцитів трупної крові із врахуванням
генезу смерті та наявності алкоголю в крові потребує наукової розробки.

2. Після смерті, не дивлячись на її генез-травматичну чи раптову смерть
або механічну асфіксію через повішення, впродовж 72 годинного
післясмертного періоду Т-загальні, В-лімфоцити, Т-хелпери, Т-супресори
втрачають здатність до розеткоутворення.

3. За умов наявності алкоголю в крові померлих від травм здатність до
розеткоутворення лімфоцитів в післясмертному періоді зникає раніше, ніж
у разі його відсутності.

4. Здатність лімфоцитів трупної крові до розеткоутворення в
післясмертному періоді залежить від концентрації алкоголю в крові з
врахуванням ДНС.

Так, концентрація алкоголю 1,0-2,00/00 не впливає на розеткоутворення
Т-загальних, В-лімфоцитів в 6-72 годинному післясмертному періоді, а
концентрація 1-30/00 алкоголю не впливає на розеткоутворення Т-хелперів
і Т-супресорів в 6-60 та 6-24 годинному післясмертному періоді
відповідно.

При концентрації алкоголю в крові 2,1-3,00/00 впродовж 6-72 після смерті
розеткоутворення Т-загальних лімфоцитів збільшується, а при концентрації
3-50/00 – зменшується. Розеткоутворення В-лімфоцитів при концентрації
алкоголю в крові померлих збільшується впродовж 6-24 після смерті.

Розеткоутворення Т-хелперів та Т-супресорів при концентрації алкоголю в
крові зменшується впродовж 6-24 та 6-9 годинного післясмертного періоду.

5. Врахування наявності та концентрації алкоголю в крові померлих від
травм при визначенні давності настання смерті об’єктивізує її
судово-медичну діагностику за імунними показниками трупної крові.

Практичні рекомендації

При визначені ДНС з використанням розеткоутворення лімфоцитарної ланки
імунітету у випадках травматичної смерті необхідно враховувати наявність
та концентрацію алкоголю в крові.

1. Встановлення наявності алкоголю в крові трупа. Під час
судово-медичного розчину вилучають кров з серця для
судово-токсикологічного виявлення алкоголю та встановлення його
концентрації.

2. Виділення популяції лімфоцитів. Кров для виділення популяції
лімфоцитів вилучають 10 мл крові, з якої виділяють популяцію лімфоцитів
за методикою Bojum (1990) з правої половини серця як найшвидше після
доставки трупа в морг. У популяції лімфоцитів має бути не більш 3%
нежиттєздатних лімфоцитів Т і В-лімфоцитів, Т-хелперів, Т-супресорів.

Розеткоутворення Т-загальних лімфоцитів визначають за методикою Jondal
з співавт. (1972); В-лімфоцитів — за методикою Чернушенко Є.Ф. і
Когосової Л.С. (1978); Т-хелперів і Т-супресорів — по Limatibul S.
(1978). Підрахунок % розеток проводять у камері Горєва.

3. Оцінка результатів дослідження. Перед проведенням оцінки результатів
дослідження обов’язково враховують наявність на концентрацію алкоголю в
крові. Встановлені при досліджені дані розеткоутворення Т і
В-лімфоцитів, Т-хелперів, Т-супресорів порівнюють з усередненими
показниками з врахуванням концентрації алкоголю ( табл. 4,5). При цьому,
для визначення ДНС за Т і В-лімфоцитів за умов наявності алкоголю в
крові до 20/00 , а Т-хелпери і Т-супресори за наявності алкоголю 30/00
використовують показники розеткоутворення відповідних ним лімфоцитів
без наявності алкоголю в крові померлих. За отриманими показниками
визначають ДНС, яка є усередненим показником при використані Т і
В-лімфоцитів, Т-хелперів, Т-супресорів.

Список робіт, опублікованих по темі дисертації

1.Влияние алкоголя на динамику активности иммунных показателей при
определении давности наступления смерти / Костылев Д.В.// Вопросы
теории и практики судебно-медицинской экспертизы. Запорожье, 1999.-С.
115-117.

2.Влияние алкоголя на состояние иммунных показателей при установлении
давности наступления смерти / Костылев В.И., Костылев Д.В.// Вісник МВС
України. Спец. випуск., Луганськ, 1999. №-2, С. 43-45.

3. Вплив алкогольної інтоксикації на зміну рівня вмісту імунних
показників крові у випадках черепно-мозкової травми // Український
судово-медичний вісник.-1999.-№-2.-С.23-25.

4. Вплив алкоголю на динаміку імунних показників крові померлих від
ішемічної хвороби серця ( ІХС) при встановленні давності настання смерті
// Український судово-медичний вісник.-2000.-№-1.-С. 36-38.

5. Зміна деяких імунних показників крові в залежності від рівня вмісту
алкоголю у випадках смерті від черепно-мозкової травми // Український
судово-медичний вісник.-2000.-№-2.-С. 22-24.

6. Влияние этанола на иммунные показатели крови погибших от
механической травмыпри определении давности наступления смерти //
Актуальні питання теорії та практики судової експертизи. -Харків,
2000.-С 97-98.

7. Вміст Т-і-В-лімфоцитів та їх підгруп у загиблих від
черепно-мозкової травми хворих на хронічний алкоголізм // Український
судово-медичний вісник.-2001.-№-1.-С. 36-37.

8. Спосіб підвищення діагностики давності настання смерті по імунним
показникам за допомогою поправочних коефіцієнтів // Посвідчення на
раціоналізаторську пропозицію ЛугДМУ №-3315 від 17.09.2001р.

9.Спосіб виявлення впливу алкоголю на імунні показники крові, загиблих
від черепно-мозкової травми в динаміці посмертного періоду //
Посвідчення на раціоналізаторську пропозицію ЛугДМУ №-3316 від
17.09.2001р.

АНОТАЦІЯ

Дунаєв О.В. Вплив алкоголю на імунні показники трупної крові загиблих
від травм при встановленні давнини настання смерті. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
фахом 14.01.25- судова медицина Луганський державний медичний
університет, Луганськ, 2004р.

Дисертаційне дослідження присвячено вивченню однієї з актуальних у
теоретичному і практичному відношенні проблем — вивченню поствітальних
явищ та процесів загиблих від травм, та захворювань, що протікають у
крові в залежності від кількісного впливу алкоголю на показники Т- і
В-лімфоцитів у перші 3-доби раннього посмертного періоду.

У роботі розвивається напрямок на об’єктивізацію експертних критеріїв
по встановленню давності настання смерті, приведені результати
імунологічних досліджень трупної крові без алкоголю і з різним
кількісним змістом алкоголю в крові.

Встановлена статистично достовірна залежність динаміки імунних
показників трупної крові. При цьому встановлено, що після смерті, не
дивлячись на її генез-травматичну чи раптову смерть або механічну
асфіксію через повішення, впродовж 72 годинного післясмертного періоду
Т-загальні, В-лімфоцити, Т-хелпери, Т-супресори втрачають здатність до
розеткоутворення. За умов наявності алкоголю в крові померлих від травм
здатність до розеткоутворення лімфоцитів в післясмертному періоді зникає
раніше, ніж у разі його відсутності. Здатність лімфоцитів трупної крові
до розеткоутворення в після смертному періоді залежить від концентрації
алкоголю в крові з врахуванням ДНС.

Так, концентрація алкоголю 1,0-2,00/00 не впливає на розеткоутворення
Т-загальних, В-лімфоцитів в 6-72 годинному після смертному періоді, а
концентрація 1-30/00 алкоголю не впливає на розеткоутворення Т-хелперів
і Т-супресорів в 6-60 та 6-24 годинному післясмертному періоді
відповідно.

При концентрації алкоголю в крові 2,1-3,00/00 впродовж 6-72 після
смерті розеткоутворення Т-загальних лімфоцитів збільшується, а при
концентрації 3-50/00 – зменшується.

Розеткоутворення В-лімфоцитів при концентрації алкоголю в крові
померлих збільшується впродовж 6-24 після смерті.

Розеткоутворення Т-хелперів та Т-супресорів при концентрації алкоголю в
крові зменшується впродовж 6-24 та 6-9 годинного після смертного
періоду.

Розроблені і запропоновані діагностичні таблиці, що підвищують
вірогідність діагностики часу настання смерті при наявності і
відсутності алкоголю в крові. Результати досліджень впроваджені в
судово-медичну практику і педагогічний процес. Основні результати
дисертаційної роботи будуть корисними для судово-медичних експертів.

Ключові слова: імунні показники, вплив алкоголю, час настання смерті.

АННОТАЦИЯ

Дунаев А.В. Влияние алкоголя на иммунные показатели трупной крови
погибших от травм при установлении давности наступления смерти.-
Рукопись.

Диссертация на соискание ученной степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.01.25- судебная медицина- Киевская медицинская академия
последипломного образования им. П.Л. Шупика, Киев 2004г.

Диссертационное исследование посвящено одной из актуальных в
теоретическом и практическом отношении проблем — изучения поствитальных
явлений и процессов протекающих в организме погибших от травм, и
заболеваний, и влиянию концентрации алкоголя на показатели
розеткообразования Т- и В-лимфоцитов в течении 3-х суток раннего
посмертного периода.

В работе развивается направление на объективизацию экспертных критериев
по установлению давности наступления смерти, приведенные результаты
иммунологических исследований трупной крови без алкоголя и с разным
количественным содержанием алкоголя в крови.

Установлена статистически достоверная зависимость динамики иммунных
показателей трупной крови. При этом установлено, что после смерти, не
смотря на ее генез-травматичну или внезапную смерть или механическую
асфиксию через повешение, в течение 72 часового посмертного периода
Т-общие, В-лимфоциты, Т-хелперы, Т-супресоры теряют способность к
розеткоутворення. При условиях наличия алкоголя в крови умерших от травм
способность к розеткообразованию лимфоцитам в посмертном периоде
исчезает раньше, чем в случае его отсутствия. Способность лимфоцитов
трупной крови к розеткообразованию в посмертном периоде зависит от
концентрации алкоголя в крови с учетом ДНС.

Так, концентрация алкоголя 1,0-2,00/00 не влияет на
розеткообразование Т-общих, В-лимфоцитов в 6-72 часовом после смертном
периоде, а концентрация 1-30/00 алкоголя не влияет на розеткообразование
Т-хелперов и Т-супрессоров в 6-60 и 6-24 часовом посмертном периоде
соответственно.

При концентрации алкоголя в крови 2,1-3,00/00 в течение 6-72 после
смерти розеткообразования Т-общих лимфоцитов увеличивается, а при
концентрации 3-50/00 – уменьшается.

Розеткообразование В-лимфоцитов при концентрации алкоголя в крови
умерших увеличивается в течение 6-24 после смерти.

Розеткообразование Т-хелперов и Т-супрессоров при концентрации алкоголя
в крови уменьшается в течение 6-24 и 6-9 часового после смертного
периода.

Разработанные и предложенные диагностические таблицы, которые повышают
достоверность диагностики времени наступления смерти при наличии и
отсутствии алкоголя в крови. Основные результаты диссертационной
работы будут полезными для судебно-медицинских экспертов.

. Ключевые слова: иммунные показатели, влияние алкоголя, время
наступления смерти.

THE SUMMARY

A.V Dunaev Influence of alcohol on immune parameters of cadaveric
blood of victims from traumas at an establishment of prescription of
approach.- Manuscript.

Dissertation for Candidate of medical Sciences degree by speciality
14.01.25-Forensic medicine –Lugansk State Medical Universitity,
Lugansk. 2004.

Dissertational research is devoted to one of actual in the theoretical
and practical attitude of problems – studying the phenomena and
processes of victims proceeding in blood from traumas and diseases and
quantitative influence of alcohol on parameters Т-and B-lymphocytes
(T-helpers, T-suppressors) during 3 days of the early posthumous period.

In work develors the direction on expert criteria on an establishment
of prescription of approach of death develops, results immunological
researches of cadaver blood without alcohol and with the various
quantitative contents of alcohol in blood are resulted.

Statistically authentic dependence of dynamics of immune parameters
cadaver blood is established. Thus it is established, that at the
various reasons of death and with the various contents of alcohol in
blood, immune parameters behave on miscellaneous. There was found
statistically proven dependence of the dynamics of alcohol of
rosetteformers of Т-and B-lymphocytes (T-helpers, T-suppressors) in the
course of three days after death period. Diagnostic tables and the
correction factors raising reliability of diagnostics of time of
approach of death at presence and absence of alcohol in blood are
developed and offered. Results of researches are introduced into
forensic medicine practice and pedagogical process. The basic results of
dissertational work will be useful to forensic medicine experts.

Key words: immune parameters, influence of alcohol, time of approach
of death.

PAGE 2

PAGE 20

Похожие записи