ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ

ім. О. М. МАРЗЕЄВА АМН УКРАЇНИ

МАЛАНЧУК ОЛЕКСАНДРА МИКОЛАЇВНА

УДК 575.1:618.33:516-007-07

Внесок генетично детермінованої патології в частоту та спектр
репродукційних втрат популяції

ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

03.00.15 – генетика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті спадкової патології АМН України, м. Львів

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

ГНАТЕЙКО Олег
Зіновійович,

Інститут спадкової
патології АМН України,

Директор, м. Львів

Офіційні опоненти: член-кореспондент АМН України, академік УЕАН,

доктор медичних наук,
професор,

ГРЕЧАНІНА Олена Яківна,

завідувач кафедрою медичної
генетики Харківського

державного медичного
університету,

директор Харківського
спеціалізованого

медико-генетичного центру,

директор Українського
інституту клінічної генетики

доктор медичних наук,
професор,

ГОРДІЄНКО Ірина Юріївна,

завідувач відділення
медицини плода Інституту педіатрії,

акушерства та
гінекології АМН України, м. Київ

Провідна установа: Одеський державний медичний університет, кафедра
клінічної

імунології, генетики та медичної біології

Захист дисертації відбудеться “ 12 “ квітня 2007 р. о
10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.604.02

Інституту гігієни та медичної екології АМН України ім.. О.М.
Марзеєва

за адресою: 02660, м. Київ, вул. Попудренка, 50

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці ІГМЕ АМНУ

Автореферат розісланий “ 7 ” березня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Е.М.
Омельченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Попри виконання державних програм, скерованих на
збереження здоров’я населення України, стан його не можна вважати як
задовільний (Тимченко О.І. та ін., 2002; Елагін В.В., 2005). Сучасний
стан здоров’я населення України вимагає детального аналізу та глибокого
вивчення керованих чинників негативного впливу, розробки і застосування
дієвих заходів профілактики (Богатирьова Р.В., Гречаніна О.Я., 2003).
Упродовж останніх десятиріч в Україні погіршується медико-демографічна
ситуація, що реалізується у від’ємному прирості населення внаслідок
падіння народжуваності, зростання захворюваності та смертності (Галаган
В.О., Тимченко О.І., 2003). Чільне місце у дитячій захворюваності та
смертності обіймає вроджена і спадкова патологія. Вроджені вади розвитку
обумовлюють чверть випадків неонатальної та дитячої смертності, що
вказує на необхідність первинної профілактики генетичних дефектів
(Гречаніна О.Я. та ін., 2005). Іншою вагомою причиною зниження простого
відтворення населення України є репродукційні втрати в сім’ях
дітородного віку (Богатирьова Р.В., 1999; Тимченко О.І. та ін., 2001).
10–25% вагітностей завершуються невиношуванням, причому генетичні
дефекти є вагомою причиною ранніх самовільних викиднів та антенатальної
загибелі плода.

Отже, в умовах негативної демографічної ситуації, що створилася в
Україні, плід повинен бути об’єктом турботи протягом усього терміну
гестації (Гойда Н.Г. та ін., 2001). Ефективне спостереження за станом
здоров’я плода вимагає вдосконалення програми пренатальної діагностики з
урахуванням технологічних та етичних аспектів (Арбузова С.Б., 2002;
Гордієнко І.Ю., 2004). При цьому, ефективне запобігання перинатальним
втратам потребує профілактичних заходів задовго до народження дитини в
межах програми преконцепційної профілактики (Гречаніна О.Я., 2003;
Тимченко О.І., 2003). Ефективна профілактика генетично детермінованих
репродукційних втрат є вагомим внеском в покращання демографічної
ситуації у країні і повинна розроблятись з урахуванням регіональних
особливостей техногенного забруднення довкілля та генетичної структури
популяції. В Україні ще не створена єдина 3-х рівнева система
попередження вродженої і спадкової патології, за якою ВООЗ поділила світ
на розвинуті та нерозвинуті країни. Але підстави для реалізації такої
системи реальні. Так, аналіз частоти та спектру генетично детермінованих
репродукційних втрат, оцінка ефективності преконцепційної профілактики і
пренатальної діагностики, вдосконалення медико-генетичної допомоги
населенню можуть бути основою для її створення. Тому, на часі є
визначення частоти та структури репродукційних втрат, питомої ваги
генетично детермінованої патології у популяції Львівської області та
дозволять розробити модель такої системи профілактики..

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Ця робота була
фрагментом комплексних тем, які виконувалися в Інституті спадкової
патології АМН України: “Розробка системи заходів ефективної
преконцепційної профілактики та пренатальної діагностики в сім’ях з
високим ризиком поширеної вродженої і спадкової патології” (№ держ.
реєстрації 0101U001296, термін виконання І.2001р. – ХІІ. 2003р.),
“Генетичний моніторинг вроджених вад розвитку у Західному регіоні
України на основі комплексу епідеміологічних,

клініко-генетичних та патологоанатомічних досліджень” (№ держ.
реєстрації 0102U0001774, термін виконання І. 2002р. – ХІІ. 2004р.).

Мета й завдання дослідження. Мета роботи – визначити ефективність
системи заходів первинної (преконцепційної) і вторинної профілактики(
МГК та пренатальна діагностика ВВР) на тлі визначення частоти та спектру
генетично детермінованих репродукційних втрат у популяції Львівської
області для надання профілактичним заходам і індивідуального, і
популяційного характеру.

Для досягнення поставленої мети вважали необхідним виконати наступні
завдання.

Оцінити характер репродукційних втрат, їх частоту у популяції Львівської
області на підставі аналізу всіх спостережень медико-генетичного центру
та інших акушерських та педіатричних закладів м. Львова.

Дослідити внесок генетично детермінованої патології у загальну структуру
репродукційних втрат у Львівській області.

Оцінити ефективність неінвазійної та інвазійної пренатальної діагностики
вроджених вад розвитку та хромосомної патології, як однієї із складових
вторинної профілактики у запобіганні народженню дитини з вказаною
патологією.

Вивчити ефективність пренатальної діагностики на основі проведення
ретроспективного аналізу завершення вагітності у жінок, підданих
інвазійним методам дослідження.

Дослідити ефективність преконцепційної профілактики у сім’ях високого
ризику вроджених вад розвитку та хромосомних хвороб.

Об’єкт дослідження: генетично детермінована патологія серед
репродукційних втрат.

Предмет дослідження: документація медико-генетичного центру
(медико-генетичні карти), результати пренатальної діагностики,
цитогенетичні порушення в клітинах плода.

Методи дослідження: клініко-епідеміологічні, інвазійної пренатальної
діагностики, цитогенетичні, біохімічні, статистичні (з використанням
комп’ютерних програм).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше обчислено частоту
репродукційних втрат у популяції Львівської області, яка у загальному за
9 років (1996-2004рр.) становила 8 на 100 зареєстрованих вагітностей.
Частка самовільних викиднів дорівнювала 6,28%, мертвонароджених — 0,6%,
абортів за медичними показаннями — 0,7%, померлих дітей від народження
до 6 діб — 0,5%. Вперше встановлено частоту вроджених вад розвитку (ВВР)
та хромосомної патології у новонароджених Львівської області упродовж
1999-2004рр., яка становила 45,9‰. Вперше досліджено ефективність
селективного ультразвукового дослідження вагітних Львівської популяції,
яка становила 41,6 жінок на 1000 обстежених. Показник охоплення
селективним ультразвуковим дослідженням вагітних Львівської популяції
зріс від 7,5% у 1996 р. до 28,8% у 2004 р.

Застосування інвазійної пренатальної діагностики з біохімічним і
цитогенетичним дослідженням, дозволило діагностувати вроджену та
хромосомну патологію плода у 17,6% вагітних. Підтверджена недоцільність
проведення трацсцервікальної біопсії хоріона у порівнянні з
трансабдомінальними методами. Переважне використання трансабдомінального
амніоцентезу у відділенні пренатальної діагностики показало вищу на 9,8%
результативність цитогенетичного дослідження амніотичної рідини від
біоптатів хоріона і плаценти та зниження ризику самовільного викидня
після амніоцентезу більше ніж у 2 рази (2,5%).

Практичне значення отриманих результатів. Доведено, що комплексна
пренатальна діагностика вродженої патології плода є ефективним засобом
для зниження перинатальних втрат у популяції Львівської області за
рахунок своєчасного проведення лікувально-профілактичних заходів.
Визначено необхідність впровадження ефективних програм профілактики
хромосомної патології у жінок молодого віку. Результати застосування
фолієвої кислоти в дозі 0,4 мг/день протягом 2-3 місяців до зачаття та
перших трьох місяців вагітності у жінок групи ризику показали
профілактичне значення вітаміну щодо вад невральної трубки.

Запропоновано систему організаційних заходів, спрямованих на покращання
профілактики вродженої патології у популяції Львівської області, на
засадах преконцепційної профілактики, медико-генетичного консультування
та пренатальної діагностики. Отримані результати склали основу
інформаційного листа: “Профілактика вродженої та спадкової патології
плода у жінок з порушеним репродукційним анамнезом” (АМН України,
Інформаційний бюлетень, випуск 20, К., 2005, стор. 126).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним дослідженням
автора. Весь обсяг дисертації, пошук та опрацювання літературних джерел
виконані автором особисто. Самостійно опрацьовано результати роботи,
проведено статистичний аналіз отриманих вислідів та підготовлено текст
дисертації. Робота виконана в межах комплексних науково-дослідних робіт,
одноосібним виконавцем наукових фрагментів був здобувач. Опублікування
результатів роботи на тему дисертації здійснено у співавторстві з
безпосередніми співвиконавцями досліджень. У колективних та одноосібних
публікаціях не порушені права співавторів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
викладено у доповідях на міжнародній конференції “Placentologic
monitoring studies and ecotoxicologic aspects of genetic
disease”(Краків, Польща, 2000), на ІІІ з’їзді медичних генетиків України
(Львів, 2002), на конференції “Актуальні питання сучасного акушерства”
(Тернопіль, 2003), на науково-практичній конференції “Профілактика
вроджених вад розвитку і спадкової патології”(Київ, 2004).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 16 наукових праць, в тому
числі 7 статей у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 9 у
збірниках наукових праць.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 165
сторінках машинописного тексту, складається із вступу, огляду
літератури, опису матеріалів та методів дослідження, 4 глав власних
досліджень, узагальнення, висновків, практичних рекомендацій, переліку
використаних джерел та додатку А. Текст дисертації ілюстрований 37
таблицями та 9 рисунками. Перелік використаних джерел становить 364
посилань, із них 122 іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення сформульованих завдань
та досягнення мети використовували наступні показники: кількість
зареєстрованих вагітностей, пологів і новонароджених, самовільних
викиднів, мертвонароджень, абортів за медичними показаннями, померлих
протягом перших 6 діб життя (рання неонатальна смертність). Безвибірково
ретроспективно опрацьовано документацію Львівського міжобласного
медико-генетичного центру (генетичні карти) за 1996-2004 рр.
Проаналізовано показники державної статистичної звітності та річних
звітів (форми №21, 13), протоколи розтинів плодів та новонароджених, які
загинули в перинатальний період.

Із метою комплексної пренатальної діагностики вродженої та спадкової
патології використовували неінвазійні (селективне УЗ-дослідження,
визначення рівня АФП в сироватці крові вагітних) та інвазійні
(амніоцентез, біопсія ворсин хоріона та плаценти, кордоцентез) методи
дослідження.

Селективне дослідження вагітних групи ризику проводили з допомогою
апарату “Combison 320-5”, що працює в реальному масштабі часу з
використанням абдомінального лінійного та секторального сенсорів
(частота 3,5 Мгц). Детально оцінювали біометричні, морфологічні та
патофізіологічні особливості плода, використовуючи систему пренатальної
оцінки, розроблену О.Я. Гречаніною (1990). Визначення рівня АФП в
сироватці крові та в амніотичній рідині проводили з допомогою
імуноферментного методу з використанням діагностикумів АФП.

Інвазійна пренатальна діагностика (ІПД) проведена 346 вагітним
середнього та високого ступеня ризику з підозрою на вроджену та
хромосомну патологію. У процесі досліджень проводили анкетування із
зазначенням віку жінки, місця проживання, порядкового номера вагітності,
репродукційного анамнезу, особливостей перебігу даної вагітності й
пологів, наявності генітальних та екстрагенітальних захворювань.
Цитогенетичні дослідження біоптатів хоріона та плаценти за допомогою
“прямого” методу отримання хромосомних препаратів проведено у 136
вагітних, а шляхом культивування амніоцитів — у 118 вагітних високого
ступеня ризику.

Шляхом анкетного листування для зворотного зв’язку з жінками (додаток
А), яким проведена ІПД, оцінено результати завершення вагітності у 204
жінок.

Статистичне вичислення отриманих результатів проводили за
загальноприйнятими методами із застосуванням програм STATISTICA та
Microsoft Excel 9-2000.

Результати дослідження та їх обговорення. Демографічна основа
репродукційного потенціалу жінок Львівської області. Із метою визначення
частоти та спектру репродукційних втрат серед виходів зареєстрованих
вагітностей популяції Львівської області упродовж 9-ти років (1996-2004
рр.) ми проаналізували загальну кількість зареєстрованих вагітностей та
пологів (табл.1).

Таблиця 1

Загальна кількість вагітностей, зареєстрованих у Львівській
області,1996-2004 рр.

Роки дослідження Кількість

Абсолютна %

1996 32851 100,0

1997 30170 91,8

1998 29116 88,6

1999 26605 81,0

2000 25639 78,0

2001 24368 74,2

2002 24645 75,0

2003 25488 77,6

2004 26955 82,1

1996-2004 245837

Примітка: показники порівнювали з 1996 роком.

Отож, в останні роки прослідковується чітка тенденція до зниження
загальної кількості зареєстрованих вагітностей у популяції Львівської
області на 17,9% у 2004 р. порівняно з 1996 р. Найменша кількість
вагітностей спостерігалася у 2001р. – на 25,8% менша ніж у 1996 р.

Ми проаналізували результати 228 418 тис. пологів, які відбулися у
стаціонарах Львівської області упродовж 1996-2004 років (табл.2).

Таблиця 2

Загальна кількість пологів, зареєстрованих у Львівській області,
1996-2004 рр.

Роки дослідження Кількість

Абсолютна %

1996 30133 100,0

1997 27605 91,6

1998 26549 88,1

1999 24067 79,9

2000 23792 78,9

2001 22801 75,7

2002 23241 77,1

2003 24277 80,6

2004 25953 86,1

1996-2004 228418

Примітка: показники порівнювали з 1996 роком.

Аналіз щорічної кількості пологів дозволив виявити тенденцію до
зменшення кількості жінок, які народжують на 13,9% у 2004 р. порівняно з
1996 р. Найменшу кількість пологів спостерігали у 2001 р. — на 24,3%
менша ніж у 1996 р. Із 2002 р. виявляється позитивна тенденція до
збільшення кількості пологів.

Репродукційні втрати серед наслідків зареєстрованих вагітностей. На
фоні несприятливої демографічної ситуації у Львівській області, що до
речі співпадає у загальному в Україні, яка не уможливлює відтворення
населення держави з подальшою перспективою його скорочення, важливого
значення набувають репродукційні втрати серед бажаних вагітностей.

Аналіз структури та частоти репродукційних втрат серед наслідків
зареєстрованих вагітностей, засвідчив, що частота репродукційних втрат у
загальному за 9 років (1996-2004 рр.) становила 8 на 100 зареєстрованих
вагітностей. На фоні зниження загальної кількості зареєстрованих
вагітностей, зменшення пологів у популяції Львівської області упродовж
1996-2004 років, настає зниження питомої ваги всіх складових
репродукційних втрат, в межах від 10,7% в 1999 р. до 4,5% в 2004 р (рис.
1).

Рис.1 Динаміка частоти репродукційних втрат популяції Львівської
області, 1996-2004 рр., %

Основна частка у структурі репродукційних втрат належала самовільним
викидням, яка за 9 років становила 6,28%, коливаючись від 8,8% в 1999 р.
до 3,0% в 2004 р. Частка мертвонароджень та абортів за медичними
показаннями залишалася практично незмінною і становиа 0,6% та 0,7%
відповідно, а от частка дітей, померлих до 6 діб, зменшилась від 0,6% в
1998 р. до 0,3% в 2004 р. і становила за 9 років 0,46%. Абортами за
медичними показаннями, до яких відноситься генетична патологія плода,
закінчувалася кожна 140-ва зареєстрована вагітність.

Обчислені за 9 років (1996-2004 рр.) частоти репродукційних втрат дають
підстави стверджувати, що частота плодових репродукційних втрат серед
зареєстрованих вагітностей у Львівській області останні кілька років
знижувалася. Зменшення репродукційних втрат є позитивним і засвідчує про
покращання роботи медичних служб охорони репродукційного здоров’я
області. З іншого боку, згідно свідчень інших авторів (Сердюк А.М.,
Тимченко О.І., 2003) збереження усіх вагітностей знижує процеси
природного добору, що в свою чергу може негативно позначитися на
генофонді наступних поколінь. В той же час можна зазначити, що
відповідно до принципів біоетики, які останнім часом пропагує
цивілізоване суспільство, кожна сімейна пара має право на народження
дитини, а кожна зачата людина має право на життя і на виживання. На
цьому тлі проблема збереження кожної бажаної вагітності в умовах
зниження народжуваності потребує індивідуального підходу.

Пренатальне УЗ дослідження вагітних групи ризику. Рівень охоплення
селективним УЗ-дослідженням вагітних групи ризику Львівської популяції
упродовж 1996-2004 років має тенденцію до розширення і зросло із 7,5% у
1996 р. до 28,8% у 2004 році (рис. 2).

Рис. 2 Охоплення селективним ультразвуковим дослідженням вагітних
Львівської області,

1996-2004 рр., %

Важливим елементом дослідження було вивчення частоти та структури ВВР і
спадкових захворювань плода при селективному ультразвуковому
дослідженні. Аналіз представлених показників вказує на достатньо високий
рівень виявлення на Львівщині вад розвитку нервової системи – 30,67%,
сечовивідної системи – 12,11%, множинних вроджених вад розвитку –
10,32%, вад розвитку системи кровообігу – 6,54% до 28 тижнів вагітності
(термін при якому до 2005 р. була можлива елімінація ушкодженого плода).
Для порівняння в Україні ця патологія виявляється наступними
показниками: 30,6%, 22,9%, 15,9%, 7,9% відповідно; в Київській області
ці показники становили: 24,1%, 28,4%, 27,5%, 5,8% відповідно (Єлагін
В.В., 2005). Отож, рівень виявлення найбільш поширених ВВР до 28 тижнів
вагітності у Львівській області порівняльний з даними по Україні та
Київській області у загальному. Нашу увагу звернула низька питома вага
МВВР, яку можна пояснити припущенням, що Львівщина відноситься до
екологічно чистих регіонів України і її генетичний вантаж відрізняється
від інших областей.

Всього виявлено 2064 випадки плодів з ВВР, що становить частоту 41,6‰.
Упродовж 1996-2004 років частота ВВР, виявлених при селективному
дослідженні коливається у межах від 38,4‰ в 1996 р. до 39,7‰ у 2002 р.,
а у 2004 р становила 59,7‰ (табл.3).

Таблиця 3

Частота вроджених вад розвитку та спадкової патології, виявлених при
селективному ультразвуковому дослідженні у Львівській області,
1996-2004рр, ‰

Роки Кількість вагітних які пройшли селективне дослідження Кількість
плодів з ВВР та СП Частота

1996 2471 95 38,4

1997 4253 178 41,9

1998 4345 206 47,4

1999 4755 173 36,4

2000 5026 197 39,2

2001 5345 210 39,3

2002 6920 275 39,7

2003 8783 266 30,3

2004 7769 464 59,7

1996-2004 49667 2064 41,6

Таким чином, за останні роки спостерігаєтьсяся тенденція до зростання
частоти ВВР, виявлених при селективному дослідженні, що співпадає з
показниками по Україні (Тимченко О.І. та ін., 2001). Це частково може
пояснюватись покращанням реєстрації ВВР, проте, не виключено, що є
ефектом техногенного забруднення довкілля. Той факт, що УЗ селективне
дослідження до 28 тижнів гестації дозволив виявити у 49,2% плодів
несумісні з життям ВВР свідчить про наявність негативних чинників
оточуючого середовища в якому виношується вагітність.

Частота вродженої та хромосомної патології серед наслідків
зареєстрованих вагітностей. Із метою створення передумов підвищення
ефективності преконцепційної профілактики, пренатальної діагностики та
можливої корекції вродженої патології ми провели ретроспективний аналіз
ВВР та хромосомної патології серед новонароджених упродовж 6 років
(1999- 2004рр.) (табл.4).

На підставі проведеного дослідження встановлено частоти ВВР та
хромосомної патології серед новонароджених Львівської області – показник
інтегральної частоти за 6 років (1999- 2004 рр.) становив 45,9‰, що є
вищим за показник серед населення м.Києва (37,19‰ за 1999-2002 рр.)
(Галаган В.О., 2004) та населення України (30,75‰ за 1999-2001 рр.)
(Тимченко О.І., 2001). Це можна пояснити своєчасністю уточнюючою
генетичною діагностикою вітальних форм ВВР. Неповна експресія можливо є
свідченням певної техногенної чистоти регіону за термін спостереження і
є приводом для подальшої розробки системи медико-соціальної реабілітації
таких форм ВВР з метою поліпшення якості життя носіїв цієї патології.

Таблиця 4

Частота вроджених вад розвитку та хромосомної патології

серед новонароджених Львівської області, 1999-2004 рр., ‰

Роки Загальна кількість новонароджених Кількість новонароджених з ВВР та
ХП Частота

1999 24113 1202 49,8

2000 23850 1533 64,3

2001 22885 1398 61,1

2002 23291 869 37,3

2003 24373 888 36,4

2004 26065 750 28,8

1999-2004 144577 6640 45,9

Вагомим внеском у структуру ВВР та хромосомної патології новонароджених
Львівської області були вади кістково-м’язової системи, що становили
42,1%. На нашу думку за цими вадами, які частково маніфестували при
народженні криється частина моногенних синдромів та спадкових порушень
обміну речовин. Той факт, що питома вага вказаної патології упродовж
6-ти років була відносно стабільною та високою, свідчить про
необхідність впровадження масового скринінгу на патологію м’язової
системи серед новонароджених, для раннього скерування таких дітей до
генетика враховуючи високу ефективність коригуючих заходів. Щодо високої
питомої ваги ВВР статевих органів серед новонароджених, яка становила
20,9%, то на нашу думку ці вади можна вважати маркерною ознакою МВВР
різного ґенезу з неповною експресією. Питома вага ВВР системи кровообігу
серед новонароджених має тенденцію до збільшення (з 5,7% в 1999 р. до
13,5% в 2003 р.), що пов’язане з покращанням діагностики даного виду
патології та високими можливостями сучасного діагностичного обладнання,
разом з тим зміни питомої ваги ВВР системи кровообігу відбиває вплив
негативних чинників і перш за все – інфекційного ураження плода.
Зростання питомої ваги хромосомної патології з 4,2% в 1999 р. до 6,9% у
2004 р., а особливо у 2001р., яка становила 11,2% є свідченням
відсутності в регіоні тотальної системи преконцепційної профілактики з
одного боку, а з другого наявність м’яких форм хромосомних синдромів
пов’язаних з високою питомою вагою мозаічної форми моносомії Х.

На нашу думку введення системи преконцепційної профілактики, підвищення
рівня ультразвукового пошуку ранніх маркерних ознак хромосомних хвороб в
І триместрі вагітності могло б попередити народження 1828 (27,5%) дітей
з вродженою патологією.

Інвазійні методи пренатальної діагностики. Упродовж 10 років (1996-2005
рр.) проведено інвазійну пренатальну діагностику (ІПД) 346 вагітним з
підозрою на вроджену або хромосомну патологію плода. Контрольну групу
становили 55 жінок, практично здорових, без ускладненого репродукційного
анамнезу, які народили здорових дітей. Переважна кількість вагітних
(74,3%) була віком 20-34 роки, що підтверджує необхідність приділення
максимальної уваги, в плані поглибленого обстеження, саме жінкам
найбільш активного репродукційного віку. Репродукційний анамнез був
ускладненим у 49,7±2,7% жінок, підданих ІПД. При поглибленому вивченні
клініко-генеалогічного анамнезу встановлено, що 13,6±1,8% жінок основної
групи та 32,7±6,3% жінок контрольної групи мали генітальну патологію.
Різниця між цими показниками статистично вірогідна (Р<0,05). Різноманітну екстрагенітальну патологію виявлено приблизно в однакової кількості жінок обох груп (Р>0,05): у 19,7±2,1% жінок основної та у
21,8±5,6 % жінок контрольної груп. Ускладнений перебіг вагітності
відзначали 48,7±2,7% жінок основної та 60,0±6,6% контрольної груп.
Різниця між цими показниками в обох групах є статистично не вірогідна
(Р>0,05).

Отож, у 201 (58,1%) вагітної ІПД ми провели у зв’язку з наявністю
чинників ризику: зміни рівня АФП в сироватці крові — у 74 (21,4±2,2%)
вагітних, в т. ч. підвищений рівень АФП (більше 2,0 МоМ) — у 37 (10,7%)
жінок та знижений рівень АФП (менше 1,0 МоМ) — у 37 (10,7%) жінок;
підозріння на ВВР плода за даними УЗД – у 64 (18,5±2,1 %), обтяжений
анамнез – у 39 (11,3±1,7%) та вік вагітної більше 35 років – у 24
(6,9±1,4 %) жінок. У менше половини обстежених – 145 (41,9%) вагітних
ІПД проведено у зв’язку з поєднанням двох – у 126 (36,4±2,6%), трьох – у
18 (5,2±3,0%) або чотирьох факторів – у одної (0,3±0,3%) вагітної
відповідно.

Всього виконано такі методи ІПД: трансабдомінальний амніоцентез – 138
(39,9±2,5%), амніоцентез у поєднанні з біопсією плаценти – 202
(58,4±2,6%), трансцервікальна біопсія ворсин хоріона – 5 (1,4±0,4%),
кордоцентез у поєднанні з амніоцентезом – 1 (0,3±0,3%). Отож, 346
вагітним виконано 549 інвазійних втручань. У 203 (58,7%) вагітних
одночасно використовували декілька інвазійних досліджень з метою
уточнення діагнозів пренатальної діагностики. Обсяг інвазійних втручань
вирішували індивідуально. Доцільність їх застосування розглядали в
кожному конкретному випадку під кутом зору найменшої шкоди для плода і
вагітної та отримання найбільшої інформації про стан плода. Перед
проведенням втручання зважали на загальноприйняті протипокази до
вказаної маніпуляції. Наші дані засвідчують, що найбільш розповсюдженим
інвазійним діагностичним методом пренатальної діагностики є амніоцентез,
що співпадає з більшістю вітчизняних та зарубіжних дослідників.

Цитогенетичне дослідження біоптатів хоріона та плаценти за допомогою
“прямого” методу отримання хромосомних препаратів проведено у 136
(53,5%) вагітних групи високого ризику. У 18 (13,2%) випадках кількість
мітозів виявилася недостатньою для пренатального діагнозу. Однак у 118
(86,8%) випадках результати отримано і діагноз було встановлено. Ризик
виникнення самовільного викидня після біопсії хоріона і плаценти
становив 5,9%.

Визначення каріотипу плода шляхом культивування амніоцитів проведено у
118 (46,5%) вагітних групи високого ризику. У 114 (96,6%) випадках
встановлено пренатальний діагноз, а у 4 (3,4%) випадках встановлення
каріотипу не було можливим. Ризик виникнення самовільного викидня після
амніоцентезу дорівнював 2,5%.

c

¤

AE

E

  ae

ae

c

  Z

a

ae

O09Ae:¬;l=¶>¬?R@?AaB4IOeM?R0VeZx^A_>[email protected]?jAn?s?????eeessssssOeeeeeIeA
Ae

&

??

???????? ???????

kd.

kd?

a$

lddXdXdddd

Згідно з нашими свідченнями результативність цитогенетичного
дослідження амніотичної рідини виявилась на 9,8% вищою ніж
цитогенетичного дослідження біоптатів хоріона та плаценти, а ризик
самовільного викидня після амніоцентезу становив 2,5%, що є значно
нижчим ніж після біопсії хоріона і плаценти та загальнопопуляційної
частоти переривання вагітності. Отже, трансабдомінальний амніоцентез
можна вважати альтернативним методом ІПД.

У результаті проведеної ІПД 346 вагітним виявлено у 61(17,6%) —
патологію плода, в т. ч. у 43 (12,4%) — ВВР плода та у 18 (5,2%) –
хромосомну патологію.

Серед аномалій плода найчастіше діагностували вади розвитку нервової
системи – 23 (37,7%) (табл.5).

Таблиця 5

Структура вроджених вад розвитку

Нозології Кількість

Вади розвитку нервової системи 23

МВВР 7

Вади розвитку та деформації кістково-м’язової системи 7

Вади розвитку сечовивідної системи 2

Вади розвитку системи кровообігу 1

Неімунна водянка плода 1

Спінальна амніотрофія Верніге-Гоффмана 1

Зрослі близнюки 1

Разом 43

Пренатальне каріотипування проводилось у 254 (73,4%) вагітних, з них
цитогенетичний діагноз встановлено у 232 (91,3%). У 22 (8,7%) плодів
кількість мітозів виявилась недостатньою для встановлення діагнозу, у
зв’язку з чим рекомендована повторна ІПД. У 210 (90,6%) випадках
каріотип плода виявився нормальним, причому частота плодів чоловічої та
жіночої статі була практично однаковою (відповідно 47,0% і 43,6%). У 18
(7,7%) встановлений аномальний незбалансований каріотип (трисомія,
триплоїдія, моносомія, мозаїцизм). У 4 (1,7%) плодів мали місце
структурні перебудови окремих хромосом (табл.6). У 92 (26,6%) випадках
проводилось тільки визначення АФП в амніотичній рідині

Таблиця 6

Хромосомні порушення, діагностовані у плода

Хромосомні парушення

(каріотип плода) Кількість

Хвороба Дауна 5

Синдром едварсда 2

Синдром Патау 1

Синдром Вольфа – Гіршгорна 1

Триплоідія 3

47,ХY,+mar 1

mos 45,X[20] / 46,XX[10] 1

mos 45,X[24] / 46,XX[6] 1

mos 45,X[18]/ 68,XX[12] 1

46,XY, del (15)(q 22) 1

mos 47,XY,+ 8[22] / 46,XY[8] 1

Всього 18

Переважна кількість жінок 77,8%, у яких виявлено хромосомну патологію
плода, були молодого віку (від 19 до 34 років), а саме: 55,6% жінок —
віком 19 – 31 роки та 22,2% – 32 – 34 роки. Жінки старшого віку (після
35 років) становили 22,2%.

Слід зазначити, що основним критерієм показу до ІПД у випадках, коли у
плода діагностовано аномальний незбалансований каріотип, була наявність
ультрасонографічних маркерів при обстеженні вагітних — у 33,3%, зміни
рівня сироваткових маркерів крові матері – у 27,8%, віковий ценз – у
16,7%, обтяжений анамнез (двома самовільними викиднями) – у 5,5% жінок;
у 16,7% вагітних показанням до ІПД було поєднання двох факторів ризику:
зміни рівня сироваткових маркерів крові матері з наявністю
ультрасонографічних маркерів (1), віковий ценз з наявністю
ультрасонографічних маркерів (1), обтяжений анамнез зі зміною рівня
сироваткових маркерів крові матері (1). Аналіз отриманих результатів
вказує на доцільність проведення каріотипування плода у жінок при
наявності чинників ризику хромосомної патології.

Проаналізовані рівні АФП при різних ВВР плода та хромосомних порушеннях
у сироватці крові матері – 53 випадки та в амніотичній рідині – 57
випадків. Найбільш високі концентрації АФП в сироватці крові матері
виявлено: у 71,4% випадків ВВР ЦНС, у 60,0% вад розвитку передньої
черевної стінки, у 100% вад розвитку сечовивідної системи, у 16,7% МВВР,
у 100,0% вад розвитку системи кровообігу та у 50,0% вад розвитку та
деформації кістково-м’язової системи. Найбільш високі концентрації АФП в
амніотичній рідині виявлено: у 16,7% МВВР, у 39,1% ВВР ЦНС (при
аненцефалії та спинно-мозковій килі) та у 100,0% вад розвитку передньої
черевної стінки (гастрошизис), що співпадає з вислідами інших авторів
(Гречаніна О.Я., 1990; Гордієнко І.Ю., 1996, 2001).

Хромосомні захворювання плода супроводжуються зниженням рівня АФП, як у
сироватці крові вагітної так і в амніотичній рідині. Згідно з нашими
показниками зниження рівня АФП в сироватці крові вагітних ми реєстрували
у 46,7% випадків, підвищення рівня АФП – у 26,65%, а значне підвищення
рівня АФП – у 26,65% випадках. Амніотична рідина при хромосомних
захворюваннях характеризувалася зниженням концентрації АФП, особливо при
синдромі Дауна, що співпадає зі свідченнями багатьох дослідників
(Гречаніна О.Я., 1990, Арбузова С.Б. та ін., 2004).

Таким чином, комплексне застосування неінвазійних та інвазійних методів
пренатальної діагностики дозволило діагностувати вроджену і хромосомну
патологію плода у 17,6% вагітних групи ризику.

Застосована нами система анкетного листування для зворотного зв’язку з
жінками, яким проведена ІПД (додаток А) дозволила оцінити результати
завершення вагітності у 204 (59,0%) обстежених. Рекомендовано було
пролонгувати вагітність у 152 (74,5%), а у 52 (25,5%) випадках із
виявленою вродженою та хромосомною патологією плода, при згоді сім’ї –
переривання вагітності за медичними показаннями (рис. 3).

Рис. 3. Рекомендації щодо подальшої тактики ведення вагітності (n=204),
%

Результати завершення вагітності представлені на рисунку 4.

Рис.4 Результат завершення вагітності (n= 204), %

Пологи відбулися у 147(72,1%) вагітних, із них у термін – у 137(93,2%),
передчасні – у 10(6,8%); фізіологічні пологи – у 116(78,9%), операційне
родорозрішення – у 31(21,1%). Ускладнення перебігу пологів відзначено у
19,0±3,2% жінок основної та у 23,6±5,7% жінок контрольної груп,
кількість яких в обох групах була практично однаковою (Р>0,05). Серед
ускладнень перебігу пологів простежувалася тенденція до більшої частоти
несвоєчасного вилиття навколоплодових вод у жінок основної та
контрольної груп – 9,5% та 20,0% відповідно. Зазначені ускладнення
перебігу пологів спричинили дещо вищу частоту родорозрішення роділь обох
груп шляхом кесарського розтину – 21,1% та 21,8% відповідно.

Із 25,5% жінок, яким було рекомендовано перервати вагітність — 22,5%
погодилися на елімінацію з наступною патологоанатомічною верифікацією
діагнозу; 3,0% вагітних, які відмовилися від елімінації, народили дітей
з вродженою патологією: 4 дітей померло (діагноз верифіковано), 2
дітей-інвалідів живе (у 1 — синдром Дауна та ВВР системи кровообігу, у 1
— МВВР (їй проведено два етапи операцій з приводу дефекту грудини). У
5,4% жінок вагітність завершилася самовільними викиднями, із них лише у
2,9% жінок слід пов’язувати з проведенням інвазійних втручань.

Своєчасне встановлення діагнозу вродженої або хромосомної патології
плода та коректна тактика подальшого ведення вагітності сприяє зменшенню
репродукційних втрат. При аналізі пологів у жінок основної групи
встановлено, що народилося 89,8% здорових дітей, а 10,2% – із
патологією. У дітей з патологією у 6 випадках були ВВР (жінки
відмовилися від переривання вагітності), по два випадки стверджено
синдром дихальних розладів та гемолітичної хвороби на грунті
резус-ізосенсибілізації, по одному випадку — діабетична фетопатія,
енцефалопатія та внутрішньоутробне інфікування, одна дитина померла в
1,5 місяці з невиясненої причини, у однієї дитини – постнатально
діагностовано синдром Дауна (не була каріотипована пренатально). У жінок
контрольної групи народилося 55 (100%) здорових дітей.

Отримані результати дослідження можна використовувати з метою
підвищення ефективності пренатальної діагностики вад розвитку та
хромосомної патології, аналізу моніторингу ВВР, підвищення рівня знань
із медичної генетики і проведення широкої санітарно-освітньої роботи
серед населення.

Застосування методів ІПД в системі профілактики ВВР та хромосомної
патології дозволило перейти в медико-генетичному консультуванні від
ймовірності встановлення діагнозу та визначення прогнозу до дієвих
рекомендацій у плануванні народження дітей серед вагітних групи ризику.
Сьогодні сім’ї, які з причин високого генетичного ризику не
відважувалися народжувати дітей, мають змогу інвазійного пренатального
обстеження і дослідження здорового плода, а у випадку виявлення
патології є можливість при згоді сім’ї переривання вагітності.

Дослідженням встановлено, що пренатальна діагностика зі застосуванням
сучасних методів скринінгових програм є основою формування технологій
вторинної профілактики ВВР, що визначає напрямок підвищення ефективності
боротьби з цією патологією.

Із метою вивчення профілактичної дії фолієвої кислоти щодо вроджених вад
невральної трубки у жінок групи ризику, ми сформували групу (основна) з
30 вагітних жінок з ускладненим репродукційним анамнезом (ВВР плода або
новонародженого при попередній вагітності), які під час цієї вагітності
приймали фолієву кислоту: по 0,4 мг. щоденно впродовж 2-3 місяців до
зачаття та перші три місяці вагітності. Контрольну групу становили 55
жінок, у яких в анамнезі не було народження дітей з вадами невральної
трубки. Для них доза фолієвої кислоти також виносила 0,4 мг. денно. У
всіх жінок основної та контрольної груп народились здорові діти. Таким
чином, підсумовуючи результати порівняльного аналізу, можна допустити,
що профілактичне застосування фолієвої кислоти жінкам групи ризику перед
і під час вагітності, обумовило запобігання народженню дітей з вадами
невральної трубки, причому перебіг вагітності, пологів у жінок обох груп
був практично однаковим. Отримані нами дані підтримують програму
первинної профілактики генетичних дефектів (Гречаніна О.Я. та ін.,
2005).

ВИСНОВКИ

Проведене наукове дослідження та узагальнення його результатів дають
підстави зробити наступні висновки.

1. Частота репродукційних втрат у популяції Львівської області
в середньому становила 8% та відзначалась поступовим зниженням упродовж
9 років з 10,7 до 4,5% після впровадження системи профілактики.

Охоплення вагітних жінок групи ризику селективним ультразвуковим
дослідженням зросло з 7,5% до 28,8% упродовж 1996-2004 рр., а
ефективність його була 41,6‰.

У структурі вродженої патології, виявленої при селективному
ультразвуковому дослідженні вагітних групи ризику, найбільш поширеними
виявились вади розвитку нервової системи (30,67%), вади розвитку нирок і
сечовивідних шляхів (12,11%), множинні вроджені вади розвитку (10,32%).

У структурі ВВР серед новонароджених Львівської області визначені
найчастіші вади: вроджені вади і деформації кістково-м’язової системи
(Q65-Q79) складали 42,1%, вроджені вади розвитку статевих органів
(Q50-Q59) – 20,9%, вроджені вади серця і судин (Q20-Q28) – 7,9%, МВВР
(Q89.7) – 7,9%, що дало можливість спланувати заходи профілактики ВВР в
регіоні.

Застосування інвазійних методів пренатальної діагностики дозволило
діагностувати вроджену та хромосомну патологію плода в 17,6% вагітних,
що вказує на високу питому вагу генетично детермінованих репродукційних
втрат для яких розроблені засоби профілактики.

Результати зворотного зв’язку довели, що у жінок з нормальним розвитком
плода народилися здорові діти в 89,8% випадках, а у 10,2% — з
патологією.

У 7,7% плодів вагітних жінок високого ступеня ризику щодо народження
дітей з хромосомною патологією виявлені: трисомія, триплоїдія,
моносомія, мозаїцизм; у 1,7% плодів – структурні перебудови окремих
хромосом, що свідчить про значну роль незбалансованих каріотипів у
виникненні репродукційних втрат.

Підтверджено необхідність впровадження ефективних програм профілактики
хромосомної патології плода у жінок молодого віку, оскільки у 55,6%
випадків вік жінок був менший ніж 31 рік.

Проведене дослідження довело ефективність профілактики репродукційних
втрат при умові оцінки їхньої частоти і характеру в регіоні та
використанні системи профілактичних заходів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

На підставі проведених досліджень запропонована система заходів
удосконалення діяльності служби пренатальної діагностики:

? активне формування жінок групи ризику та своєчасне скерування їх на
медико-генетичне консультування;

? підвищення рівня охоплення вагітних Львівської області методами
пренатальної діагностики до 20 тижнів гестації;

? — забезпечення обов’язкового проведення масового біохімічного
скринінгу вагітних з метою оцінки ризику народження хворої дитини,
бажано безоплатно;

? — удосконалення пренатального ультразвукового обстеження (вчасна
оцінка УЗ маркерів, використання сучасного УЗ обладнання);

? — вчасне скерування вагітних групи високого ризику, за показаннями,
для проведення інвазійної пренатальної діагностики (біопсія хоріона та
плаценти, амніоцентез, кордоцентез);

? — методом вибору в умовах Львівської області слід вважати
трансабдомінальний амніоцентез, як найбільш інформаційний та безпечний
спосіб інвазійної пренатальної діагностики.

Питання переривання вагітності при наявності у плода вродженої або
спадкової патології вирішується індивідуально, в залежності від терміну
вагітності, важкості захворювання, можливості його корекції, рівня
постнатальної спеціалізованої допомоги і обов’язково супроводжуватись
патогістологічним дослідженням.

При наявності у плода захворювання, що коригується, проводиться
пренатальна диспансеризація з визначенням тактики проспективного
спостереження, родорозрішення та лікування.

Із метою профілактики дефектів невральної трубки і деяких інших
вроджених аномалій плода, всім жінкам репродукційного віку рекомендовано
упродовж 2-3 місяців до зачаття (преконцепційна профілактика) та перші
три місяці вагітності вживати фолієву кислоту щоденно в дозі 0,4 мг., і
на весь період вагітності дотримуватись раціонального харчування з
вживанням продуктів багатих на фолієву кислоту (апельсиновий сік,
зародки пшениці, темно-зелені листові овочі, печінка).

Використання згаданих заходів в системі практичної охорони здоров’я,
сприятиме вчасному проведенню ефективної профілактики вродженої та
спадкової патології, запобіганню або зменшенню частоти народження
дітей-інвалідів, зниженню показників дитячої захворюваності та
інвалідності, що матиме медично-соціальний та економічний ефект.

CПИСОК НАУКОВИХ ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Маланчук О.М. Чинники ризику виникнення природженої та спадкової
патології плода за результатами ретроспективного аналізу інвазійної
пренатальної діагностики // Acta Medica Leopoliensia. – 2003. – V. 9, №
3. – C. 77-81.

2. Гнатейко О.З., Маланчук О.М., Школьник О.С. Дослідження структури
репродукційних втрат у жінок з ризиком природженої та спадкової
патології // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної
імунології: Зб. наук. праць. Вип. 7(60). – Київ-Луганськ-Харків, 2004. –
С. 75-77. ( дисертанту в рівній мірі з співавторами належить збір,
опрацювання і виклад матеріалу та презентація його на конференції).

3. Школьник О.С., Маланчук О.М., Акопян Г.Р. Дослідження частоти
поліморфних варіантів хромосом в контингенті подружніх пар з
репродуктивними втратами // Зб. наук. праць співроб. КМАПО ім..
П.Л.Шупика. Випуск 13. Книга 5. – Київ, 2004. – С. 213-217. (дисертанту
належить в рівній мірі з співавторами опрацювання і виклад матеріалу).

4. Школьник О.С., Каченюк Ю.А., Самохвалова А.В., Маланчук О.М.
Медико-генетичне консультування сімей з обтяженим
акушерсько-гінекологічним анамнезом // Вісник наукових досліджень. –
2003. — № 1. – С. 100-102. (дисертанту в рівній мірі з співавторами
належить опрацювання і виклад матеріалу).

5. Mаланчук О.М. Ретроспективний аналіз інвазійної пренатальної
діагностики // Цитология и генетика. – 2006. — № 2. – С. 68-72.

6. Школьник О.С., Самохвалова А.В., Маланчук О.М., Меленчук Л.М.,
Єфименко О.К. Аналіз ефективності пренатальної оцінки стану плода для
діагностики природженої та спадкової патології // Зб. наук. праць
Асоціації акушер-гінекологів України. – К.: Інтермед, 2006. – С. 764-766
(дисертанту в рівній мірі з співавторами належить опрацювання і виклад
матеріалу).

7. Самохвалова А.В., Школьник О.С., Каченюк Ю.А., Нечай О.С., Маланчук
О.М. Комплексний підхід до пренатальної діагностики природжених вад
розвитку та спадкових захворювань // Зб. наук. праць Асоц.
акушер.-гінекол. України. – Київ, 1999. – С. 410-413. ( дисертанту в
рівній мірі з співавторами належить опрацювання і виклад матеріалу).

8. Школьник О.С., Маланчук О.М., Меленчук Л.М., Кобецький О.О.,
Єфименко О.К. Дослшідження частоти та структури репродуктивних втрат у
жінок з екстрагенітальною патологією // Вісник наукових досліджень. –
2006. — № 2. – С.8-9. .(дисертанту в рівній мірі з співавторами належить
опрацювання і виклад матеріалу).

9. Самохвалова А.В., Школьник О.С., Каченюк Ю.А., Маланчук О.М. Сучасна
діагностика імунного статусу новонароджених від матерів з ризиком
природженої та спадкової патології // Педіатрія, акушерство та
гінекологія. – 1999. — № 6. – С. 69-70. ( дисертанту в рівній мірі з
співавторами належить опрацювання і виклад матеріалу).

10. Нечай О.С., Маланчук О.М., Школьник О.С. Комплексний підхід до
пренатальної діагностики природжених вад розвитку центральної нервової
системи у плода // ІV Українсько-Баварський Симпозіум “Медико-соціальна
реабілітація дітей з органічними ураженнями нервової системи”: Тези
доповідей. – Одеса, 1999. (дисертантом в рівній мірі з співавторами
належить опрацювання і виклад матеріалу).

11. Маланчук О., Меленчук Л. Пренатальна діагностика як засіб
попередження народження дітей з природженими вадами розвитку та
хромосомною патологією // Міжнародний мед. конгрес студентів і мол.
учених: Тези доповідей. – Тернопіль,1999. – С. 237-238. (дисертанту в
рівній мірі належить опрацювання і виклад матеріалу).

12. Malanchouk O., Melenchouk L., Nechay O., Temekih B.
Placentocentesis as method of diagnostic of chromosomal fetal pathology
// International Conference “Placentologic Monitoring Studies and
Ecotoxicologic Aspects of Genetic Diseases”. – 2000. – Cracow. – P. 4.
(дисертанту в рівній мірі належить опрацювання, виклад матеріалу та
презентація його на конференціі).

13. Маланчук А.Н. Анализ эффективности инвазивных методов пренатальной
диагностики // Вестник РГМУ: Мaтериалы Пироговской студенческой научной
конференции. – Москва, 2002. — № 1(22).- С. 77.

14. Школьник М., Маланчук О., Чемерис М. Оцінка ефективності методів
пренатальної діагностики // ІІІ Міжнародна мед. конф. студ. та мол.
вчених “Медицина-Здоров’я-ХХІ сторіччя”: Збірник тез. – Дніпропетровськ,
2002. – С. 155. (дисертанту належить в рівній мірі з співавторами збір,
опрацювання та виклад матеріалу).

15. Школьник О. С., Каченюк Ю. А., Самохвалова А. В., Маланчук О. М.
Сучасні критерії пренатальної діагностики природженої та спадкової
патології у жінок з ризиком внутрішньоутробного інфікування плода // ІІІ
з’їзд мед. генетиків України: Тези доп. – Львів, 2002. – С. 26.
(дисертанту в рівній мірі з співавторами належить опрацювання і виклад
матеріалу).

16. Самохвалова А.В., Школьник О.С., Маланчук О.М. Оцінка стану
новонароджених від матерів з ризиком природженої та спадкової патології
// Науково-практ. конф. “Сучасні досягнення в дихальній підтримці
новонароджених і споріднені проблеми неонатології”: Тези доповідей. –
Львів, 2003. – С. 111-115. (дисертанту в рівній мірі з співавторами
належить опрацювання і виклад матеріалу).

АНОТАЦІЯ

МАЛАНЧУК О.М. ВНЕСОК ГЕНЕТИЧНО ДЕТЕРМІНОВАНОЇ ПАТОЛОГІЇ В ЧАСТОТУ ТА
СПЕКТР РЕПРОДУКЦІЙНИХ ВТРАТ ПОПУЛЯЦІЇ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 03.00.15 – генетика. – Інститут гігієни та медичної
екології ім..О.М.Марзеєва АМН України, Київ, 2007.

Дисертаційна робота присвячена вивченню ефективності системи заходів
первинної і вторинної профілактики на тлі визначення частоти та спектру
репродукційних втрат, питомої ваги генетично детермінованої патології у
популяції Львівської області для надання профілактичним заходам і
індивідуального, і популяційного характеру.

У жінок Львівщини на фоні зниження загальної кількості зареєстрованих
вагітностей, зменшення пологів, стверджено зниження питомої ваги всіх
складових репродукційних втрат. Обчислено частоту репродукційних втрат
плода у популяції Львівської області упродовж 1996-2004 рр. з переважною
часткою самовільних викиднів. Встановлено зростання рівня охоплення
селективним ультразвуковим дослідженням вагітних. Визначено тенденцію до
зростання частоти ВВР плода, виявлених при селективному ультразвуковому
дослідженні. Досліджено ефективність селективного УЗ дослідження
вагітних. За 1999-2004 рр. дослідженням встановлено, що частота ВВР та
спадкової патології серед новонароджених Львівської області є вищою ніж
по Україні у загальному.

Підтверджено ефективність запропонованих заходів преконцепційної
профілактики та пренатальної діагностики для покращання репродукційної
функції в родинах високого генетичного ризику, зниження перинатальної
захворюваності і смертності.

Запропонована система організаційних заходів, спрямованих на покращання
профілактики вродженої та спадкової патології, полягає у преконцепційній
профілактиці, медико-генетичному консультуванні та пренатальній
діагностиці.

Ключові слова: медико-генетичне консультування, пренатальна
діагностика, репродукційні втрати, вроджені вади розвитку, спадкова
патологія.

АННОТАЦИЯ

МАЛАНЧУК А.Н. ВКЛАД ГЕНЕТИЧЕСКИ ДЕТЕРМИНИРОВАННОЙ ПАТОЛОГИИ В ЧАСТОТУ И
СПЕКТР РЕПРОДУКТИВНЫХ ПОТЕРЬ ПОПУЛЯЦИИ ЛЬВОВСКОЙ ОБЛАСТИ. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по
специальности 03.00.15 – генетика. – Институт гигиены и медицинской
экологии им.О.М. Марзеева АМН Украины, Киев, 2007.

Диссертационная работа посвящена определению эффективности системы
мероприятий первичной и вторичной профилактики на основе изучения
частоты и структуры репродуктивных потерь, удельного веса генетически
детерминированной патологии популяции Львовской области с целью
предоставления профилактическим мероприятиям и индивидуального, и
популяционного характера.

Рассчитана частота репродуктивных потерь за счет плода, которая в период
1996-2004 гг. составила 8%; за 9 лет исследований наблюдалось
постепенное снижение всех составляющих репродуктивных потерь, колеблясь
от 10,7% в 1999 г. до 4,5% в 2004 г. У 72,4% беременных селективное
ультразвуковое обследование проведено до 28 недель; за 9 лет
исследований наблюдалось постепенное повышение показателя. Уровень
охвата беременных селективным ультразвуковым обследованием возрос от
7,5% в 1996 г. до 28,8% в 2004 г. В структуре ВПР и наследственной
патологии плодов, выявленных до 28 недель на протяжении 1996-2004 гг.
пороки развития нервной системы составляли 30,67%, мочевыделительной
системы – 12,11%, МВПР – 10,32%, пороки развития системы кровообращения
– 6,54%. За 9 лет исследований наблюдалась тенденция к повышению частоты
ВПР. Исследована эффективность селективного ультразвукового обследования
беременных, которая составила 41,6 случаев на 1000 обследованных. За
1999-2004 гг. исследований установлено частоту ВПР и наследственной
патологии у новорожденных Львовской области, которая составила 45,9‰ и
является высшей, чем по Украине в целом (30,75‰). Весомым вкладом в
структуру ВПР и наследственной патологии новорожденных были пороки
костно-мышечной системы, которые составили 42,1%, а удельный вес ВПР
половых органов среди новорожденных составил 20,9%. Удельный вес ВПР
системы кровообращения среди новорожденных возрос с 5,7% в 1999 г. до
13,5% в 2003 г. Обращает внимание рост удельного веса ВПР ЦНС и
хромосомной патологии среди новорожденных: с 1,4% и 4,2% соответственно
в 1999 г. до 8,6% и 6,9% соответственно в 2004 г. На протяжении 10 лет
(1996-2005 гг.) 346 беременным группы риска с подозрением на врожденную
или наследственную патологию плода выполнена инвазивная пренатальная
диагностика (ИПД). Выявлено 17,6% случаев патологии плода, в т.ч. у
12,4% — ВПР и у 5,2% — хромосомную патологию. У 7,7% выявлен аномальный
несбалансированный кариотип (трисомия, триплоидия, моносомия,
мозаицизм). У 1,7% имела место структурная перестройка отдельных
хромосом. Выявлена на 9,8% высшая результативность цитогенетического
исследования амниотической жидкости и меньший риск возникновения
самопроизвольного выкидыша после амниоцентеза, который составил 2,5%,
что является значительно меньшим, нежели после биопсии хориона и
плаценты (5,9%). Определена целесообразность внедрения эффективных
программ профилактики хромосомной патологии, в т. ч. кариотипирование
плода у женщин молодого возраста по показаниям. Оценены результаты
завершения беременности у 59% обследованных, подверженных ИПД путем
примененной нами системы почтового анкетирования. У 89,8% женщин
родились здоровые дети, а у 10,2% с патологией. У 5,4% беременность
закончилась самопроизвольным выкидышем, в т. ч. у 2,9%, связанными с
ИПД. С 25,5% женщин, которым было рекомендовано прерывание беременности
по медицинским показаниям 22,5% согласились на элиминацию, а 3%
отказавшихся родили детей с патологией. Современная диагностика
врожденной и наследственной патологии плода и корректная тактика ведения
беременности способствует снижению репродуктивных потерь.

Результаты применения фолиевой кислоты по 0,4 мг/день на протяжении 2-3
мес. до зачатия и первые 3 мес.беременности у женщин группы риска
показали профилактическое действие витамина относительно ВПР невральной
трубки.

Научно обоснована необходимость усовершенствования и углубления МГК
относительно профилактики врожденной и наследственной патологии.
Предложена система организационных мероприятий, направленных на
улучшение профилактики вродженной патологии, которая заключается в
преконцепционной профилактике, МГК и пренатальной диагностике.

Ключевые слова: медико-генетическое консультирование, пренатальная
диагностика, репродуктивные потери, врожденные пороки развития,
наследственная патология.

ANNOTATION

MALANCHUK A.N. CONTRIBUTION OF GENETICALLY DETERMINED PATHOLOGY IN
FREQUENCY AND SPECTRUM OF REPRODUCTIVE LOSSES IN POPULATION OF LVIV
REGION. — Manuscr Candidate’s thesis is dedicated to revealing of
frequency and spectrum of reproductive losses, specific weight of
genetically determined pathology in Lviv region’s population with
following creation of effective measure’s system of preconception
prophylaxis and prenatal diagnostics.

Among women population of Lviv region decreasing of general amount of
registered pregnancies, as well as decreased level of childbirths has
been confirmed. On this background we observed diminishing of special
weight of all reproductive losses components. We calculated frequency of
reproductive losses due to the fetus in the population of Lviv region
during the period from 1996 till 2004 with prevailed part of spontaneous
abortions. Increased level of spreading of selective ultrasound
examination of pregnant women has been confirmed. Also we observed a
tendency to increasing of frequency of congenital malformation in fetus
revealed by selective screening. Effectiveness of selective screening of
pregnant women was examined. Within the period from 1999 till 2004 we
revealed that frequency of congenital malformation and hereditary
pathology of newborns in Lviv region was higher then in Ukraine in
general. High effectiveness of proposed methods of preconception
prophylaxis and prenatal diagnostics for the process of improving of
reproductive function in families with high genetic risk was shown, as
well as for the process of diminishing of morbidity and mortality.

System of organization measures needed for improving of prophylaxis of
congenital and hereditary pathology has been proposed. Mentioned above
system is represented by combination of preconception prophylaxis,
medical and genetic consultation and prenatal diagnostics.

Key words: medical and genetic consultation, prenatal diagnostics,
reproductive losses,congenital malformations, hereditary pathology.

Похожие записи