МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ім. П.Л. ШУПИКА

ЕЙЯД М.С. АЛАР

УДК
616.831-005-053.9:612.824:612.397.2

Вікові особливості церебральної гемодинаміки та ліпідного обміну у
хворих на ішемічний інсульт

14.01.15 — Нервові хвороби

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ-2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті геронтології АМН України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Кузнєцова Світлана
Михайлівна, Інститут геронтології АМН України, завідувач відділу
судинної патології головного мозку.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Зозуля Іван
Савович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика
МОЗ України, завідувач кафедри медицини невідкладних станів;

доктор медичних наук, професор Грицай Наталія Миколаївна, Українська
медична стоматологічна академія МОЗ України, завідувач кафедри нервових
хвороб.

Провідна установа: Харківський державний медичний університет МОЗ
України, кафедра нервових хвороб.

Захист відбудеться “ 20 ” квітня 2004 р. о 11
годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.01 у Київській
медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України
(04112, м. Київ -112, вул. Дорогожицька, 9, аудиторія №3).

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київської
медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України за
адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий “ 17 ” березня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Усатенко О.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Поширеність судинних захворювань і атеросклерозу,
зокрема в теперішній час настілки велика, що можна говорити про епідемію
або навіть пандемію атеросклерозу, що охопила цивілізовані країни [І.С.
3озуля, В.І. Боброва, 2000; Ю.І. Головченко та співавт., 2001; Н.М.
Грицай та співавт., 2002; Є.І. Гусєв и соавт., 2003].

Тягар інсульту величезний як для країн що розвиваються, так і для
розвинених країн. Інсульт займає третє місце серед причин смерті в
усьому світі і є ведучою причиною інвалідизації у розвинених країнах
[І.А. Григорова, 1997; C.J. Murray et al., 1997; С.М. Вінічук, 1999;
О.В. Ткаченко и соавт., 2001; П.В. Волошин та співавт., 2002; Н.М.
Грицай та співавт., 2002; Л.А. Дзяк и соавт. 2002; А.Ю. Руденко, 2003;
Т.С. Міщенко и соавт., 2003]. Мозковий інсульт щорічно уражає близько 6
млн. осіб у світі, 700 000 у США, понад 450 000 у Росії. Інсульт –
основна причина інвалідізації населення [Є.І. Гусєв и соавт., 2003; М.Є.
Поліщук та співавт., 2003]. Смертність від цього захворювання широко
варіює в різних країнах світу, у розвинутих державах сягаючи 50-100
чоловік на 100 000 населення за рік [C. Argentine et al., 2000; J.
Bogousslavsky et al., 2000]. В Україні щорічно виявляється близько 175
тис. нових випадків інсульту, приблизно половина з яких закінчується
смертю пацієнта протягом року. Захворюваність інсультом складає 2,5 — 3
випадки на 1000 населення за рік, смертність — 1 випадок на 1000
населення за рік [Ю.І. Головченко та співавт., 2001; С.М. Кузнєцова
2003]. Летальність у гострому періоді інсульту в Україні 35 %,
збільшуючись на 12-15 % до кінця першого року після перенесеного
інсульту [І.С. Зозуля та співавт., 2000; В.М. Коваленко та співавт.,
2001].

В патогенезі цереброваскулярних захворювань атеросклероз відіграє
провідну роль [В.М. Школьник, 1990; І.А. Григорова, 1997; Є.Г. Дубенко,
1999; С.К. Євтушенко и соавт., 2001; В.І. Боброва и соавт., 2002;
Верещагін М.В., 2003]. В останні роки більшість учених розглядає
атеросклероз як патологічний процес, що уражає не тільки осіб літнього і
старечого віку, але і молодих [A.V. Alexandrov et al., 2001; С.М.
Кузнєцова, 2003].

Актуальним напрямом дослідження проблеми є вивчення патогенетичних
механізмів розвитку інсульту і формування постінсультних синдромів.
Важливою ланкою є оцінка стану церебральної гемодинаміки.

Дотепер акцент у вивченні змін мозкового кровообігу у хворих на інсульт
робився переважно на аналізі церебральної гемодинаміки в гострий період
інсульту [С.М. Вінічук, 1990; А.Ю. Руденко и соавт., 1990; Є.І. Гусєв и
соавт., 1999]. У той же час, системний аналіз стану церебральної
гемодинаміки у хворих на інсульт у реабілітаційний період важливий для
розробки адекватної вазоактивної терапії і профілактики повторних
порушень мозкового кровообігу.

Ці дані мають не тільки теоретичне, але і важливе практичне значення,
тому, що є необхідними для виявлення осіб, які мають високий ризик
розвитку інсульту та з метою своєчасної профілактики та ефективної
терапії.

Отже, усе вищевикладене свідчить про актуальність обраної теми,
медико-соціальну значимість проблеми і формує стратегію наукових
досліджень.

Зв’язок роботи з науковою програмою, планами, темами. Дисертаційна
робота, що виконана відповідно з планом науково-дослідних робіт
Інституту геронтології АМН України, є фрагментом комплексних тем відділу
судинної патології головного мозку “Вікові особливості
морфо-метаболічних і гемодинамічних змін головного мозку і шляхи їх
корекції у хворих на інсульт” (№ держреєстрації 0102U003070, шифр теми
АМН 02.02.) і «Регіонарно-етнічні особливості старіння і вікової
патології на Україні» (№ держреєстрації 0101U002035, шифр теми
00.84.30.).

Мета дослідження – вивчити вікові особливості церебральної гемодинаміки,
ліпідного обміну і взаємозв’язок церебральної і системно-кардіальної
гемодинаміки у хворих на ішемічний інсульт в каротидному басейні.

Задачі дослідження:

1. Провести клініко-неврологічне обстеження хворих на ішемічний інсульт
(ІІ) і осіб контрольної групи (КГ).

2. Визначити характер і локалізацію порушення мозкового кровообігу за
даними магнітно-резонансної томографії (МРТ) головного мозку.

3. Вивчити вікову динаміку структурних змін та гемодинамічних
показників магістральних артерії голови (МАГ) за даними ультразвукового
дуплексного сканування груп, що обстежуються.

4. Провести дослідження ліпідного спектру крові осіб літнього віку.

5. Визначити особливості структури взаємозв’язків між показниками
церебральної гемодинаміки і ліпідного обміну у хворих на ІІ в похилому
віці.

6. Проаналізувати структуру взаємозв’язків показників церебральної і
системно-інтракардіальної гемодинаміки у хворих на ІІ різного віку.

Об’єкт дослідження. Вікові зміни церебральної гемодинаміки та ліпідного
обміну у хворих на ішемічний інсульт в каротидному басейні в ранньому
реабілітаційному періоді.

Предмет дослідження. Показники структурних змін МАГ, церебральної
гемодинаміки, ліпідного обміну і взаємин церебральної і
системно-інтракардіальної гемодинаміки у хворих на ІІ різного віку в
період реабілітації.

Методи дослідження. Загальне клініко-неврологічне обстеження хворих,
ультразвукове дуплексне сканування (УЗДС) судин головного мозку, МРТ
головного мозку, ехокардіографія (Ехо-КГ), дослідження показників
ліпідного обміну і гемостазу.

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше на підставі комплексного
аналізу стану церебральної гемодинаміки у хворих на ІІ середнього і
похилого віку представлена характеристика вікових особливостей
патогенетичних механізмів цереброваскулярних синдромів, що формуються
після інсульту. Встановлені вікові особливості ризику розвитку
повторних порушень мозкового кровообігу у хворих на ІІ. Так, у хворих на
ІІ середнього віку виявлені більш виражені порушення церебральної
гемодинаміки (висока частота зустрічаємості стенозування понад 75 %
просвіту судини, менше внутрішні розміри загальної сонної артерії (ЗСА),
превалювання гіпоехогенних атеросклеротичних бляшок, більш низький
рівень лінійної й об’ємної швидкості кровотоку в судинах каротидного
басейну), чим у хворих похилого віку.

Дана характеристика структури взаємозв’язків між показниками
церебральної і системно-інтракардіальної гемодинаміки у хворих на ІІ
різного віку в реабілітаційному періоді. Дані про вікові особливості
церебро-кардіальних взаємозв’язків є теоретичним обґрунтуванням для
розробки системи їх фармакологічної корекції.

Уперше в результаті проведеного комплексного обстеження встановлені
особливості взаємозв’язків між показниками церебральної гемодинаміки в
інтактній та ураженій півкулях і станом ліпідного обміну у хворих на ІІ
похилого віку, що доповнює положення про роль порушень ліпідного обміну
у формуванні інсульту в літньому віці.

Нове рішення актуальної наукової проблеми полягає в тому, що, базуючись
на комплексному клінічному, інструментальному і біохімічному
дослідженні, виявлена роль церебральної гемодинаміки, структурних змін
МАГ і ліпідного обміну у механізмі розвитку ішемічних порушень мозкового
кровообігу у хворих з атеросклеротичним ураженням МАГ.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблено інформативну
програму аналізу стану церебральної гемодинаміки у хворих на ІІ, що
включає в себе визначення товщини комплексу інтима-медіа (ІМТ), ступеня
стенозування МАГ, структури і локалізації атеросклеротичних бляшок,
величини лінійної й об’ємної швидкості кровотоку в екстра- та
інтракраніальних судинах каротидного і вертебро-базилярного (ВББ)
басейнів.

Дано вікову характеристику показників церебральної гемодинаміки в
судинах каротидного і ВББ у хворих на ІІ в реабілітаційному періоді.

У хворих на ІІ середнього віку виявлені більш виражені порушення
церебральної гемодинаміки (висока частота стенозування понад 75 %
просвіту судини, менші внутрішні розміри ЗСА, висока частота
гіпоехогенних атеросклеротичних бляшок, більш низький рівень лінійної й
об’ємної швидкості кровотоку в судинах каротидного басейну), чим у
хворих похилого віку.

Дані про стан церебральної гемодинаміки у хворих на ІІ середнього віку
дають підстави розглядати хворих цієї вікової групи, як осіб з високим
ризиком розвитку повторного порушення мозкового кровообігу і визначають
необхідність регулярної системної вторинної профілактики.

У хворих на ІІ похилого віку в структурі взаємозв’язків церебральної і
системно-інтракардіальної гемодинаміки виявлені лімітуючі ланки, які
необхідно враховувати при застосуванні вазоактивних та гіпотензивних
препаратів.

Особистий внесок дисертанта. Дисертація є самостійною науковою працею
здобувача. Автором проведено аналіз наукової літератури за темою
дисертаційної роботи. Дисертантом особисто сформульовані мета і задачі
дослідження, розроблена програма дослідження, методологічні підходи.
Основним є внесок дисертанта в проведення комплексного
клініко-неврологічного, інструментального, біохімічного досліджень.
Самостійно проведений кореляційний аналіз і статистична обробка даних із
застосуванням комп’ютерних програм, узагальнені і проаналізовані
отримані результати, сформульовані основні положення і висновки.
Підготовлені та опубліковані результати досліджень.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи
були повідомлені й обговорені на засіданні сектора клінічної
геронтології і геріатрії Інституту геронтології АМН України (2001, 2002,
2003 р.), IV Українській конференції молодих вчених, присвяченій пам’яті
академіка В.В. Фролькіса (Київ, 2003 р.), конференції молодих вчених
“Актуальні питання сучасного природознавства” (Сімферополь, 2003 р.),
науково-практичній конференції молодих вчених з міжнародною участю
“Кардіальний, церебральний та периферійний атеросклероз. Актуальні
питання діагностики та лікування” (Івано-Франківськ, 2003), V
Міжнародному симпозіумі “Актуальні питання неврології: судинні і вірусні
захворювання” (Судак 2003 р.), науково-практичній конференції,
присвяченій 105-річчю з дня народження С.І. Георгієвського
(Сімферополь, 2003 р.). Апробація дисертації відбулася на засіданні
відділу судинної патології головного мозку та засіданні Наукової ради
сектора клінічної геронтології та геріатрії Інституту геронтології АМН
України (Київ, 2003 рік).

Публікації. За результатами роботи опубліковано 12 наукових праць, серед
них 6 статей у фахових наукових журналах, рекомендованих ВАК України (з
них 2 самостійні), 6 тез у збірниках матеріалів науково-практичних
конференцій і з’їздів (з них 4 самостійні).

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 158 сторінці
машинописного тексту, складається із вступу, огляду літератури, розділу
матеріали і методи дослідження, 5 розділів, присвячених результатам
власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій і списку
використаної літератури. Текст дисертації містить 15 таблиць і 25
малюнків. Бібліографічний покажчик включає в себе 301 літературне
джерело (114 робіт кирилицею і 187 латиницею).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Обстежено 98 хворих на ІІ віком 40-79
років. Тривалість інсульту була від 1 місяця до 1 року після
перенесеного гострого порушення мозкового кровообігу. Діагноз ішемічного
інсульту в каротидному басейні було встановлено на підставі результатів
комплексного клініко-інструментального обстеження, верифікованого за
допомогою МРТ головного мозку. Дані про тривалість та перебіг
захворювання одержані на підставі вивчення медичної документації,
витягів з історії хвороби.

Хворих було розподілено на дві вікові групи: середнього віку (40-59
років) – 45 осіб (45,9 %) і похилого віку (60-79 років) – 53 особи (54,1
%). У ХІІ середнього віку однобічне атеросклеротичне ураження
каротидного басейну виявлено у 19 осіб (42,3 %), двобічне – у 26 осіб
(58,7 %), у хворих похилого віку відповідно – у 20 осіб (37,7 %) і 33
осіб (62,3 %).

До контрольної групи увійшли 62 особи без клінічних ознак
цереброваскулярної патології двох вікових груп: середнього віку – 33
особи (53,2 %) і похилого віку – 29 осіб (64,8 %).

Стан структурних змін та гемодинамічних показників МАГ вивчали методом
ультразвукового дуплексного сканування судин головного мозку на апаратах
Sonoline Elegra (SIEMENS) та Logidop-5, Kranzbuhler (Німеччина) за
допомогою датчиків 8 МГц (для екстракраніальних судин) та 2 МГц (для
інтракраніальних судин). Стан церебральної гемодинаміки оцінювався за
такими даними: товщина комплексу інтима-медіа (мм), ступінь стенозу МАГ
(%), внутрішній діаметр ЗСА (мм), структура (тип) та частота виявлення
атеросклеротичних бляшок (%), показники лінійної та об’ємної швидкості
кровотоку в церебральних судинах. Проводили якісну та кількісну оцінку
доплерограм. Кількісний аналіз кривої включав у себе: лінійну систолічну
швидкість кровотоку (ЛСШК, см/с), середню швидкість кровотоку за цикл
(СШКц, см/с), діастолічну лінійну швидкість кровотоку (ДЛШК, см/с) та
об’ємну швидкість кровотоку (ОбШК, л/хв) у екстра- та інтракраніальних
судин; визначення індексу циркуляторного опору та індексу пульсації
відповідних судин (Ю.М. Никитин, 1995; С.Е. Лелюк, 1999).

Дослідження інтракардіальної та системної гемодинаміки проводили методом
Ехо-КГ у М-режимі на апараті Technicare фірми Jonson & Jonson (США) за
стандартною методикою (В.В. Зарецький, 1979).

МРТ головного мозку проводилася на томографі 1.5 Т Magnetom Vision Plus
“Siemens” (Німеччина).

Дослідження рівня ліпідів і ліпопротеїнів у плазмі крові хворих
проводили за допомогою стандартних наборів фірми SENTENEL CH (Італія) на
фотометрі 5010 Boehringer (Німеччина).

Статистичний аналіз отриманих даних проведено на персональному
комп’ютері з використанням стандартного статистичного пакету Statistic
6.0. (С. Гланц, 1999). Вірогідність відмінностей між групами оцінювали
за допомогою t-критерію Стьюдента. Наявність зв’язків між показниками
гемостазу, ліпідного спектру крові, системно- інтракардіальної та
церебральної гемодинаміки встановлювали шляхом визначення коефіцієнта
кореляції.

Результати дослідження і їх обговорення. Результати дослідження умовно
можна розділити на три розділи: перший розділ — вікові особливості
церебральної гемодинаміки у хворих на ІІ; другий розділ — дослідження
метаболізму ліпідів і ліпопротеїнів та їх взаємин з церебральною
гемодинамікою у хворих на ІІ похилого віку; третій розділ — дослідження
вікових особливостей взаємозв’язку між церебральною і
системно-інтракардіальною гемодинамікою у хворих на ІІ.

Порівняльний аналіз величини IMT у хворих на ІІ двох вікових груп з
урахуванням наявності одно- та двобічного ураження ЗСА в порівнянні з КГ
відповідного віку дозволив установити залежність товщини IMT від віку і
від кількості уражених ЗСА (одна чи дві). Встановлено, що з віком в осіб
КГ статистично достовірно збільшуються розміри IMT (у середньому віці
0,75±0,06 мм, у похилому — 1,05±0,08 мм, р<0,05). У хворих на ІІ так само виявлені вікові відмінності товщини IMT (таблиця 1). У хворих на ІІ у середньому віці при одно- і двобічному ураженні каротид товщина IMT в обох ЗСА статистично вірогідно вище, ніж у осіб КГ відповідного віку (р<0,01). У хворих на ІІ похилого віку як з однобічним, так і з двобічним стенозуванням судин каротидного басейну показники IMT тільки в іпсілатеральній ЗСА вірогідно вище, ніж в осіб КГ (відповідно у хворих на ІІ 1,2±0,05 і 1,2±0,06, у КГ 1,05±0,08, р<0,05). У хворих на ІІ середнього віку з однобічним ураженням судин каротидного басейну у порівнянні з хворими похилого віку статистично вірогідно менші розміри IMT як в іпсилатеральній (р<0,05), так і в гетеролатеральній ЗСА. Спостерігається лише тенденція до більш низьких значень розмірів IMT у хворих на ІІ середнього віку. У хворих із двобічним ураженням ЗСА середнього віку статистично вірогідно більше товщина IMT в гетеролатеральній ЗСА в порівнянні з хворими похилого віку (відповідно 1,15±0,04 і 1,02±0,06, р<0,05). Таким чином, у хворих на ІІ середнього віку з однобічним ураженням ЗСА зміни товщини IMT менш виражені, ніж у хворих на ІІ похилого віку, і при двобічних ураженнях ЗСА товщина IMT у хворих на ІІ середнього віку більше, ніж у хворих на ІІ похилого віку, що дає підставу думати, що при двобічному ураженні ЗСА ступінь виразності ураження у хворих середнього віку більш значна, чим у хворих похилого віку. Однак, для об'єктивізації цього положення був проведений вимір діаметра ЗСА, що відображає, деякою мірою, локалізацію атеросклеротичного процесу (таблиця 1). У хворих на ІІ середнього віку з одно- та двобічним ураженням каротид внутрішні розміри іпсілатеральної і гетеролатеральної ЗСА відповідають цим показникам у осіб КГ і менші, ніж у хворих на ІІ похилого віку, що свідчить, деякою мірою, про більш виражене атеросклеротичне ураження ЗСА у хворих на ІІ середнього віку. Аналіз ступеня оклюзійного ураження судин у хворих на ІІ двох вікових груп з ізольованим ураженням однієї із судин каротидного басейну виявив, що частота виявлення стенозів не перевищуючих 50 % діаметру судини вірогідно не відрізняється в обстежуваних хворих двох вікових груп (у хворих на ІІ середнього віку – 26 %, похилого віку – 32 %). Стенози 50-75 % діаметру судин частіше спостерігались у хворих на ІІ середнього віку (29 %), ніж у хворих похилого віку (23,5 %). Високостенозні ураження судин (понад 75 % діаметра судини) визначались у 45 % хворих на ІІ середнього віку та у 44,5 % хворих похилого віку (таблиця 1). Слід зазначити, що в осіб КГ середнього і похилого віку переважали стенози <50 % діаметра судини (відповідно, 18 % і 25 %), стенозуючі ураження 50-75 % діаметру судини виявлено відповідно в 3 % і 6,5 % осіб КГ. Аналіз частоти різних ступенів стенозування судин у хворих на ІІ з ураженням двох каротидних басейнів продемонстрував, що стенози не перевищуючі 50 % діаметру судини більш характерні для гетеролатеральної в порівнянні з іпсілатеральною ЗСА, а частота їх виявлення вірогідно не відрізнялась у хворих середнього і похилого віку (відповідно в гетеролатеральній – 56 % і 50 %, у іпсілатеральній – 44 % і 38 % ). Таблиця 1 Вікова динаміка структурних змін магістральних артерій голови у хворих на ІІ Показник Вікова група, роки Контрольна група Хворі на ішемічний інсульт іпсілатеральна ЗСА гетеролатеральна ЗСА однобічний стеноз двобічний стеноз однобічний стеноз двобічний стеноз ІМТ, мм 40-59 0,75±0,06 1,0±0,03**# 1,2±0,09** 0,94±0,08** 1,15±0,04**# 60-79 1,04±0,08 1,2±0,09* 1,2±0,05* 1,04±0,07 1,02±0,06 Діаметр, мм 40-59 6,1±0,018 6,46±0,027 6,1±0,024# 6,16±0,021# 6,4±0,036 60-79 6,3±0,027 6,7±0,033* 6,5±0,021 6,71±0,023* 6,8±0,019* Стенози до 50 %, % 40-59 18 26 44** - 56** 60-79 25 32 38* - 50** Стенози 50-75 %, % 40-59 3 29** 23**## - 11*## 60-79 6,5 23,5* 42* - 38* Стенози >75 %, % 40-59 0 45** 33**# — 33**##

60-79 0 44,5** 20** — 12**

Примітки: * – р <0,05, ** – р<0,01 у порівнянні з контрольною групою. # – р<0,05, ## – р<0,01 у порівнянні з хворими на ІІ в віці 60-79 років. Частота середніх і високих ступенів стенозів судин іпсі- і гетеролатерального каротидного басейнів має виражені вікові розходження. Середні ступені стенозів (50-75 % діаметру судини) у більшій мірі характерні для хворих на ІІ похилого віку (42 % - ураження іпсілатеральної і 38 % - гетеролатеральної ЗСА), ніж у хворих на ІІ середнього віку (відповідно, 23 % і 11 %) (р<0,01). Високостенозні ураження (понад 75 % діаметра судини) частіше спостерігались в групі хворих середнього віку (частота ураження як іпсілатерального, так і гетеролатерального басейнів 33 %), ніж у хворих похилого віку (відповідно, 20 %, р<0,05 і 12 %, р<0,01) (таблиця 1). Таким чином, у хворих на ІІ середнього і похилого віку вище частота стенозуючого ураження каротид у порівнянні з особами КГ відповідного віку. Структура розподілу частоти різного ступеня стенозування судин каротидного басейну у хворих на ІІ середнього і похилого віку з ураженням одного з каротидних басейнів однотипна. Частота виражених стенозів каротид спостерігалась більше у хворих на ІІ середнього віку з ураженням обох каротидних басейнів. В розвитку ішемії мозку значну роль відіграє не тільки ступінь стенозування судини, але і морфологія атеросклеротичної бляшки, характеристика її поверхні. Результати аналізу особливостей частоти виявлення різних типів атеросклеротичних бляшок у хворих на ІІ двох вікових груп показали, що при однобічному ураженні ЗСА у хворих середнього і похилого віку частота гетерогенних атеросклеротичних бляшок однакова і складає 53 %. У хворих похилого віку майже у 2 рази вище частота гіперехогенних бляшок (41 %), ніж у хворих середнього віку (24 %) (р<0,05). Поряд з цим питома вага гіпоехогенних бляшок у хворих середнього віку з однобічним ураженням судин каротидного басейну в 4 рази (23 %) більша, ніж у хворих похилого віку (6 %) (р<0,01). Розподіл частоти різних типів атеросклеротичних бляшок у хворих з двобічним ураженням судин каротидного басейну в середньому і похилому віці деякою мірою співпадав з розподілом, характерним для хворих з однобічним ураженням каротид відповідних вікових груп (таблиця 2). Таблиця 2 Вікові особливості частоти виявлення різних типів атеросклеротичних бляшок у хворих на ІІ, % Тип бляшки Вікова група, роки Контрольна група Хворі на ішемічний інсульт однобічний стеноз двобічний стеноз Гіперехогенні 40-59 19 24# 24 60-79 24 41* 31 Гетерогенні 40-59 3,5 53** 52**# 60-79 8 53** 67** Гіпоехогенні 40-59 0 23**## 24**## 60-79 0 6* 2 Примітки: * – р <0,05, ** – р<0,01 у порівнянні з контрольною групою. # – р<0,05, ## – р<0,01 у порівнянні з хворими на ІІ в віці 60-79 років. Отже, для хворих на ІІ характерні виражені вікові розходження по частоті виявлення гіпоехогенних бляшок. У хворих на ІІ середнього віку із двобічним ураженням судин каротидного басейну в 12 разів частіше діагностувалися гіпоехогенні бляшки (24 %), чим у хворих похилого віку (2 %) (р<0,01). Частота виявлення гіперехогенних бляшок у хворих середнього віку складала 24 %, у хворих похилого віку –31 %. Вікові розходження по частоті виявлення гетерогенних бляшок у більшій мірі характерні для хворих похилого віку (67 %), чим для хворих на ІІ середнього віку з двобічним ураженням каротид (52 %) (р<0,05). Таким чином, в результаті аналізу частоти і типу атеросклеротичних бляшок у хворих на ІІ встановлені виражені вікові особливості не залежні від кількості уражених каротидних басейнів. З найбільшою частотою в обох вікових групах спостерігались гетерогенні атеросклеротичні бляшки. Гіперехогенні атеросклеротичні бляшки більш характерні для хворих на ІІ похилого віку, тоді як гіпоехогенні – для хворих середнього віку, що свідчить про більш високий ступінь прогресування атеросклеротичного ураження церебральних судин у хворих на ІІ середнього віку. В осіб КГ обох вікових груп у загальній структурі розподілу бляшок по ехогенному складу переважали гіперехогенні атеросклеротичні бляшки (в осіб середнього віку - 19 %, похилого віку – 24 %), і невисока частота гетерогенних (відповідно – 3,5 % і 8 %) (таблиця 2). Для оцінки стану церебральної гемодинаміки у хворих на ІІ, аналізувалися лінійні та об'ємні гемодинамічні показники. Порівняльний аналіз гемодинаміки в ЗСА у хворих на ІІ середнього і похилого віку показав, що у хворих ЛСШК нижче, ніж в осіб КГ відповідного віку. Так, у хворих на ІІ в середнього віку ЛСШК у іпсілатеральній ЗСА з одно- і двобічним ураженням каротидних басейнів складала відповідно 45,6±3,1 см/с і 46,2±4,7 см/с, у гетеролатеральній ЗСА 52,14±3,4 см/с і 45±4,4 см/с; в осіб КГ 81±6,7 см/с, (р<0,01). У хворих на ІІ похилого віку в іпсілатеральній ЗСА з однобічним ураженням 50± ,4 см/с, із двобічним ураженням – 50±3,7 см/с, у гетеролатеральній ЗСА відповідно 51,7±3,9 см/с і 42±4,0 см/с; у КГ – 65±5,1 см/с (р<0,05). У той же час ЛСШК в ЗСА у хворих середнього віку відповідала показникам ЛСШК, характерним для хворих похилого віку. Найбільш повна якісна характеристика гемодинаміки представлена в показниках об'ємної швидкості кровотоку. У хворих на ІІ середнього віку з однобічним ураженням каротид ОбШК в іпсілатеральній ЗСА складала 0,15±0,06 л/хв (р<0,01), із двобічним ураженням – 0,2±0,057 л/хв, у гетеролатеральній ЗСА відповідно 0,22±0,09 і 0,21±0,087 л/хв і в КГ – 0,32±0,07 л/хв (р<0,05). У хворих на ІІ похилого віку при однобічному ураженні каротид в іпсілатеральній ЗСА Обшк складала 0,24±0,05 л/хв, у гетеролатеральній – 0,26±0,07 л/хв; при двобічному відповідно 0,16±0,041 л/хв (р<0,05) і 0,21±0,05 л/хв, у осіб КГ 0,27±0,04 л/мін. Отже, у хворих середнього віку при одно- та двобічному ураженні каротид статистично вірогідно нижче ОбШК у порівнянні з особами КГ цього ж віку. У хворих похилого віку тільки при двобічному ураженні каротид в іпсілатеральній ЗСА виявлено статистично вірогідно нижчу ОбШК у порівнянні з особами контрольної групи. Таким чином, результати оцінки кількісних гемодинамічних показників в ЗСА у хворих на ІІ та у КГ свідчили про значне зниження рівня кровотоку у хворих середнього віку з одно- і двобічним ураженням каротидного басейну та у хворих з двобічним ураженням каротидного басейну похилого віку, у порівнянні з особами КГ. Аналіз лінійних показників гемодинаміки в ВСА у хворих на ІІ та у осіб КГ середнього віку показав наявність достовірної різниці між показниками ЛСШК в обох ВСА у хворих на ІІ з одно- і двобічним ураженням каротидного басейну по відношенню до осіб КГ (ЛСШК у гетеролатеральній ВСА у хворих з однобічним ураженням каротид середнього віку складала 60±4,7 см/с, у хворих з двобічним ураженням – 58±3,5 см/с (р<0,05), у іпсілатеральній відповідно – 46±4,8 см/с і 51±3,7 см/с, у осіб КГ – 75±4,9 см/с (р<0,01), в похилому віці ці розходження характерні тільки для іпсилатеральної вогнищу ураження ВСА у хворих на ІІ з однобічним стенозуванням каротид (51±3,9 см/с, у КГ – 62±3,5 см/с, р<0,05). Порівняльний аналіз ОбШК в ВСА у хворих на ІІ та у КГ продемонстрував вірогідно більш низькі значення ОбШК в обох ВСА у хворих середнього віку у порівнянні з особами КГ (р<0,01). Так, ОбШК в іпсілатеральній ВСА у хворих на ІІ з однобічним ураженням каротид середнього віку складала 0,09±0,009 л/хв, у хворих з двобічним ураженням – 0,16±0,008 л/хв, у гетеролатеральній – відповідно 0,23±0,022 л/хв і 0,24±0,037 л/хв, у осіб КГ – 0,35±0,041 л/хв (р<0,01). У групі хворих інсультом похилого віку тільки у хворих з однобічним ураженням каротид ОбШК в іпсілатеральній ВСА (0,14±0,045 л/хв) вірогідно нижче, ніж у осіб КГ (0,22±0,033 л/хв) (р<0,05). Стан гемодинаміки в середній мозковій артерії (СМА) у хворих на ІІ деякою мірою характеризує порушення інтракраніальної гемодинаміки і ризик повторних порушень мозкового кровообігу. У хворих на ІІ в середньому віці вірогідно знижена ЛСШК у двох СМА в порівнянні з особами КГ (р<0,05). Так, ЛСШК у хворих з однобічним ураженням каротид в іпсілатеральній СМА складала 103±12,5 см/с, у гетеролатеральній – 101±12,5 см/с, у хворих із двобічним ураженням каротид відповідно 98±9,1 см/с і 104±7,4 см/с, у осіб КГ – 117±9,4 см/с. У хворих на ІІ похилого віку ЛСШК в обох СМА трохи нижче, ніж у осіб КГ цього ж віку і знаходилася в діапазоні 92 – 102 см/с. Рівень ОбШК в СМА у хворих на ІІ двох вікових груп із двобічним ураженням каротид статистично вірогідно нижче, ніж у осіб КГ відповідного віку (р<0,01). У хворих на ІІ середнього та похилого віку з однобічним ураженням каротид ОбШК не відрізнялась від ОбШК у осіб КГ. Так, у хворих середнього віку з двобічним ураженням каротид ОбШК в іпсілатеральній СМА складала 0,23 ± 0,04 л/хв, у гетеролатеральній – 0,28±0,03 л/хв, у КГ – 0,44±0,047 л/хв, у хворих похилого віку відповідно 0,25 ± 0,027 л/хв і 0,29±0,029 л/хв, у КГ – 0,41±0,029 л/хв (р<0,01). D t ‚ ? a a ae ? ? ae O U Ue D D t v x z | ~ ? ‚ ? I a ae ? O U Ue „@ ^„@ ???-??????????? ????? ¤<¤iaeaeaeU?AAAAAA Y(Y„vvvvvvvvvv ??!?? ??????? h?? ‚1/4„1/4†1/4’1/4?1/4 1/4¦1/4„vvvvv ?????¦1/4?1/4A1/4I1/4O1/4TH1/4e1/4„vvvvv 1/2„vvvvv 1/2 1/2.1/2:1/2>1/2L1/2Z1/2„vvvvv

?????Z1/2\1/2^1/2j1/2n1/2t1/2×1/2„vvvvv

???????

????

?????? ???????¤?????У хворих на ІІ з двобічним ураженням каротид
статистично вірогідно нижчий рівень об’ємного кровотоку в СМА, чим у
хворих з однобічним ураженням каротид (р<0,05). З віком у хворих на ІІ та осіб КГ ОбШК в СМА не змінювалась. У хворих на ІІ з порушенням гемодинаміки в каротидному басейні компенсація церебрального кровообігу відбувається за рахунок ВББ. У зв'язку з цим аналіз стану гемодинаміки в ВББ у хворих на ІІ у каротидному басейні заслуговує на особливу увагу. Як виявлено в результаті дослідження ЛСШК у правій і лівій хребцевих артеріях (ХА) у хворих середнього віку з однобічним ураженням каротид (відповідно 33±3,5 см/с і 35±4,5 см/с) і двобічним (33±3,5 см/с і 33±2,9 см/с) відповідала показникам ЛСШК, характерним для осіб КГ (відповідно 39±2,8 см/с і 39±3,5 см/с). Особливої увагу заслуговує група хворих похилого віку з однобічним ураженням каротид, в якій показники ЛСШК в ХА відповідали показники осіб КГ, а деякі перевищують їх (у правій ХА у хворих – 41±3,5 см/с, а у КГ – 37±5,4 см/с). ЛСШК у базилярній артерії (БА) у хворих двох вікових груп відповідала ЛСШК осіб КГ. Так, у хворих середнього віку при однобічному ураженні каротидного басейну ЛСШК у БА складала 59±5,4 см/с, при двобічному – 64±6,1 см/с, у КГ – 68±7,2 см/с, у хворих похилого віку відповідно 72±7,0 см/с, 52±6,1 см/с і 57±5,5 см/с. Таким чином, у хворих середнього і похилого віку у ХА і БА рівень гемодинаміки відповідав рівню, характерному для осіб КГ, що свідчить про роль ВББ у компенсації церебральної гемодинаміки у хворих на ІІ в судинах каротидного басейну. Серед існуючих факторів ризику в патогенезі атеросклеротичного ураження судин важливу роль відіграють порушення ліпідного метаболізму - дисліпопротеїнемії (ДЛП). У обстежених хворих на ІІ похилого віку було виявлено виражену ДЛП (таблиця 3). Так, у хворих на ІІ рівень загального холестерину (ХС) вище, ніж в осіб КГ (відповідно 6,09±0,17 ммоль/л і 5,6±0,21 ммоль/л). В обстежуваній групі хворих було виявлено статистично вірогідне підвищення концентрації в сироватці крові атерогенних ліпопротеїнів низької густини (ЛПНГ) стосовно змісту їх у сироватці осіб КГ (відповідно 3,01±0,05 ммоль/л і 1,92±0,21 ммоль/л, р<0,01) на фоні зниження концентрації ліпопротеїнів високої густини (ЛПВГ) в порівнянні з особами КГ (відповідно 0,95±0,04 і 1,1±0,02 ммоль/л), що підтверджувалось високим коефіцієнтом атерогенності у хворих на ІІ (5,4±0,4 і 4,09±0,3 в осіб КГ, р<0,05). Так само у хворих на ІІ концентрація аполіпопротеїну В (апо В) статистично вірогідно вище (1,41±0,05 г/л), чим у осіб КГ у яких цей показник незначно перевищував вікову норму і складав 1,22±0,06 г/л, (р<0,05) (норма - не вище 1,15 г/л). В обстежуваній групі виявлено статистично вірогідне зниження концентрації в сироватці крові антиатерогенних аполіпопротеїнів А1 (апоА1) стосовно вмісту цих ЛП у сироватці осіб КГ (відповідно 1,57±0,06 г/л і 1,82±0,07 г/л, р<0,05), а також статистично вірогідне зниження коефіцієнта АпоА1/АпоВ у хворих на ІІ (1,1±0,03 і 1,4±0,02 у КГ, р<0,05). Звертає на себе увагу високий рівень тригліцеридів у хворих на ІІ в порівнянні з особами КГ (відповідно 2,27 ± 0,16 ммоль/л і 1,74±0,14 ммоль/л, р<0,05), що є самостійним фактором ризику розвитку атеросклерозу. Таким чином, аналіз стану метаболізму ліпідів і ліпопротеїнів у хворих на ІІ похилого віку в реабілітаційний період показав зміни, які характеризувались підвищенням рівню ХС, ЛПНГ, аполіпопротеїна В, тригліцеридів і зниженням змісту антіатерогенних факторів ЛПВГ і аполіпопротеїна А1. Для розуміння патогенетичних механізмів порушення мозкового кровообігу у хворих на ІІ важливим був аналіз відносин між церебральною гемодинамікою, ліпідним обміном та показниками гемостазу. Таблиця 3 Рівень ліпідів і липопротеїнів в плазмі крові у хворих на ІІ похилого віку Показник Контрольна група Хворі на ішемічний інсульт Загальний холестерин, ммоль/л 5,6±0,21 6,09±0,17 Холестерин-ЛПВГ, ммоль/л 1,1±0,02 0,95±0,04 Холестерин-ЛПНГ, ммоль/л 1,92±0,06 3,01±0,05** Тригліцеріди, ммоль/л 1,74±0,14 2,27±0,16* Аполіпопротеїн А1, г/л 1,82±0,07 1,57±0,06* Аполіпопротеїн В, г/л 1,22±0,06 1,41±0,05* Коефіцієнт атерогенності 4,09±0,3 5,4±0,4* АпоА1/АпоВ 1,5±0,02 1,1±0,03* Примітки: * – р <0,05, ** – р<0,01 у порівнянні з контрольною групою. В результаті кореляційного аналізу характеристик церебральної гемодинаміки, ліпідного обміну і гемостатичних показників було встановлено, що у хворих на ІІ похилого віку ЛСШК в ЗСА як в інтактній, так і в ураженій півкулі, а також у передній мозковій артерії (ПМА) інтактної півкулі позитивно корелює з рівнем ЛПВГ (відповідно в ЗСА r=+0,42 і r=+0,41; у ПМА r=+0,48, р<0,05) і ЛСШК у ХА ураженої півкулі негативно корелює з ЛПНГ (r=-0,49, р<0,05). У хворих на ІІ похилого віку в реабілітаційний період зниження ЛСШК у ХА на стороні інтактної і ураженої півкулях, у задній мозковій артерії (ЗМА) і ПМА на стороні інтактної півкулі деякою мірою зумовлено порушенням гемокоагулятивних властивостей крові про що свідчила наявність негативних кореляційних зв'язків між ЛСШК у цих судинах і рівнем фібриногену, гематокриту і протромбінового індексу. Враховуючи роль патології серця в формуванні патогенезу, перебігу та активності реабілітації хворих на ІІ важливу роль відіграють розлади системної гемодинаміки у цих хворих. В зв'язку з цим, вивчення клінічних аспектів взаємозв'язків мозку та серцево-судинної системи у хворих на ІІ актуально, так як дозволяє розробити ефективні шляхи корекції порушень цих взаємин. В результаті кореляційного аналізу показників, що характеризують церебральну, системно-інтракардіальну гемодинаміку, у хворих на ІІ були виявлені вікові півкульні особливості цих взаємин. У хворих на ІІ середнього віку структура кореляційних зв'язків характеризувалась твердою системою кореляцій між показниками системної гемодинаміки (систолічний артеріальний тиск (САТ), середній артеріальний тиск (ср. АТ), пульсовий артеріальний тиск (ПАТ), хвилинний об'єм крові (ХОК), загальний периферичний судинний опір (ЗПСО), фракція викиду (ФВ)) і показниками гемодинаміки в судинах каротидного (ЗСА, ВСА, сифон ВСА, надблоковій артерії (НА), СМА) і вертебро-базиллярного басейнів (ХА, ЗМА) ураженої півкулі (30 кореляційних зв'язків), в інтактній (2 кореляційних зв'язки) (р<0,05). Найбільша кількість кореляцій (8) рівня гемодинаміки в ЗСА (8) із САТ, ср. АТ, ПАТ, ХОК, ФВ (р<0,05). Кореляції показників церебральної гемодинаміки в інтактній півкулі незначні і відзначені між гемодинамікою в ВСА і ср. АТ, між рівнем кровообігу в ЗМА і ФВ (р<0,05). Аналогічні півкульні особливості кореляційних взаємозв'язків були встановлені у хворих на ІІ середнього віку між рівнем мозкового кровообігу і показниками кардіальної гемодинаміки. Так, в ураженій півкулі численні кореляції були виявлені між показниками церебральної гемодинаміки переважно в каротидному басейні і зокрема в ЗСА, сифоні ВСА і показниками, що характеризували кінцевий діастолічний розмір, кінцевий діастолічний об`єм, кінцевий систолічний розмір, кінцевий систолічний об`єм лівого шлуночка, масу міокарда (ММ), розміри лівого передсердя у діастолу (ЛПд) (р<0,05). Максимальна кількість кореляційних зв'язків (11) формувалась між показниками кардіальної гемодинаміки і рівнем кровообігу в СМА, ЗСА і сифоні ВСА і незначна кількість кореляційних зв'язків з показниками гемодинаміки в судинах вертебро-базиллярного басейну (ХА – 1 кореляційний зв'язок, ЗМА – 2, р<0,05). В інтактній півкулі показники кардіальної гемодинаміки, такі як ЛПд і ММ, корелюють тільки з ВСА (2 кореляційні зв'язки) і ЗМА (2 кореляційні зв'язки) (р<0,05). Таким чином, у хворих на ІІ середнього віку формуються численні кореляційні зв'язки між показниками гемодинаміки переважно в судинах каротидного басейну ураженої півкулі (ЗСА, сифон ВСА, СМА) і системно-кардіальною гемодинамікою. Взаємозв'язки між гемодинамікою в інтактній півкулі і системно-кардіальною гемодинамікою незначні: гемодинаміка у ВСА і ЗМА корелює з ММ (р<0,05). У хворих на ІІ похилого віку як і у хворих середнього віку кореляційні взаємини церебральної гемодинаміки з системною найбільш значні в ураженій півкулі (42 кореляційних зв'язків), чим в інтактній (12 кореляційних зв'язків, р<0,05). Максимальна кількість кореляцій між системною гемодинамікою та гемодинамикою в ВСА (14 зв'язків), ХА (7 зв'язків) і ЗМА (5 зв'язків) ураженої півкулі. В інтактній півкулі кореляційні зв'язки між системною і церебральною гемодинамікою відзначались в ХА та у сифоні ВСА (Р<0,05). У хворих на ІІ похилого віку в ураженій півкулі кількість кореляційних зв'язків між показниками церебральної і кардіальної гемодинаміки складала 33 і констатувались переважно зв'язки з гемодинамікою в сифоні ВСА і СМА (25 кореляційних зв'язків). У хворих на ІІ похилого віку в ураженій півкулі переважаючими у картині кореляційних зв'язків були кореляції між гемодинамікою в ВСА, ХА і показниками системної гемодинаміки (діастолічний артеріальний тиск (ДАТ), ср.АТ, ПАТ, ХОК, ЗПСО, загальний судинний еластичний опір, Р<0,05). В інтактній півкулі у хворих на ІІ похилого віку виявлялись незначні кореляції між гемодинамікою в сифоні ВСА, НА і ХА і показниками системної (САТ, ДАТ, ср. АТ, ПАТ, ХОК, ЗПСО, загальний судинний еластичний опір). (Р<0,05). В структурі кореляційних зв'язків між церебральною і інтракардіальною гемодинамікою значну питому вагу займали кореляції між гемодинамікою у сифоні ВСА, СМА і кінцевим діастолічним розміром та об`ємом, кінцевим систолічним розміром та об`ємом лівого шлуночка, ММ, ЛПд (Р<0,05). У хворих на ІІ похилого віку в інтактній півкулі констатувались тільки 3 кореляційні зв'язки між гемодинамікою у НА і СМА і показниками кардіальної гемодинаміки (ММ, ЛПд). Таким чином, у хворих на ІІ структура і ступінь виразності кореляційних зв'язків між показниками церебральної гемодинаміки, системної і інтракардіальної гемодинаміки мала вікові та півкулі особливості. У хворих на ІІ похилого віку більш тверда система взаємозв'язку між системною, інтракардіальною гемодинамікою і церебральним кровотоком як в ураженій так і в інтактній півкулі, що свідчило про більш виражене звуження діапазону автономності церебральної гемодинаміки у хворих похилого віку. У хворих на ІІ середнього і похилого віку кореляційні зв'язки церебральної гемодинаміки з показниками системної і інтракардіальної гемодинаміки в ураженій півкулі більш численні, чим в інтактній. ВИСНОВКИ 1. В дисертацій наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної проблеми що полягає у визначені ролі вікових особливостей церебральної гемодинаміки, структурних змін магістральних артерій голови та ліпідного обміну в формуванні ішемічних уражень головного мозку. 2. У хворих на ІІ середнього віку при одно- та двобічному ураженні ЗСА товщина ІМТ в іпсілатеральній і гетеролатеральній ЗСА статистично вірогідно більша, ніж в осіб КГ відповідного віку. У хворих похилого віку з одно- та двобічним ураженням ЗСА товщина ІМТ тільки в іпсілатеральній ЗСА статистично вірогідно більша, ніж в осіб КГ відповідного віку. 3. Встановлено, що у хворих на ІІ з однобічним ураженням ЗСА в середньому віці товщина ІМТ в іпсі- та гетеролатеральній ЗСА менша, ніж у хворих похилого віку. У хворих на ІІ середнього віку із двобічним ураженням ЗСА товщина ІМТ в гетеролатеральній ЗСА більша, ніж у хворих похилого віку. 4. У хворих на ІІ середнього і похилого віку при однобічному ураженні ЗСА частота і ступінь стенозування судин каротидного басейну однакова і переважали стенози понад 75 % (відповідно 45 % і 44,5 %). У хворих на ІІ середнього віку із двобічним ураженням каротид вища частота стенозування іпсілатеральних і гетеролатеральних судин понад 75 % (відповідно 33 % і 33 %), ниж у хворих похилого віку (відповідно 20 % і 12 %), що свідчить про вищий ступінь прогресування атеросклеротичного процесу у хворих на ІІ середнього віку. 5. У хворих на ІІ середнього віку вища, ніж у хворих похилого віку частота виявлення гіпоехогенних атеросклеротичних бляшок в ЗСА (при однобічному ураженні – у 4 рази частіше, при двобічному – у 12 разів) та внутрішній діаметр ЗСА менший, ніж у хворих похилого віку, що свідчить про більш “агресивний” перебіг атеросклерозу у хворих середнього віку. 6. Виявлено, що у хворих на ІІ середнього віку із двобічним ураженням ЗСА товщина ІМТ більша, ніж у хворих похилого віку, вища частота стенозування судин каротидного басейну понад 75 % просвіту судини і менші внутрішні розміри ЗСА. У хворих на ІІ середнього віку у загальній структурі атеросклеротичних бляшок висока питома вага гіпоехогенних бляшок, що дає підставу хворих середнього віку із двобічним ураженням ЗСА розглядати як групу з високим ризиком повторного порушення мозкового кровообігу. 7. У хворих на ІІ двох вікових груп в екстракраніальних судинах (ЗСА і ВСА) знижувався рівень кровотоку, в порівнянні з особами КГ. У хворих на ІІ середнього віку із двобічним ураженням каротид рівень кровотоку в сонних артеріях відповідав значенням, характерним для хворих похилого віку, а у хворих на ІІ середнього віку з однобічним стенозуванням каротид в іпсілатеральних вогнищах ураження ЗСА і ВСА рівень кровотоку нижчий, ніж у хворих похилого віку. 8. Встановлено, що у хворих на ІІ двох вікових груп з однобічним ураженням ЗСА в інтракраніальних судинах каротидного басейну не виявлялось вірогідної різниці між показниками ОбШК у СМА в порівнянні з особами КГ відповідного віку. У хворих на ІІ середнього і похилого віку із двобічним ураженням каротид ОбШК в іпсі- і гетеролатеральних СМА вірогідно нижче, ніж в осіб КГ і хворих з однобічним стенозуванням каротид. У хворих на ІІ двох вікових груп рівень ЛСШК в судинах ВББ (ХА, БА) відповідав рівню, характерному для осіб КГ відповідного віку, що свідчить про роль ВББ у компенсації церебральної гемодинаміки у хворих на ІІ в судинах каротидного басейну. 9. У хворих на ІІ похилого віку в реабілітаційний період виявлялись ДЛП: підвищення рівня загального холестерину, ЛПНГ, аполіпопротеїнів В, триглицеридів і зниження вмісту антиатерогенних факторів - ЛПВГ і аполіпопротеїнів А1. У хворих на ІІ похилого віку ЛСШК в ЗСА як в інтактній, так і в ураженій півкулі, а також ЛСШК у ПМА інтактної півкулі позитивно корелювала з рівнем ЛПВГ і ЛСШК у ХА ураженої півкулі негативно корелювала з рівнем ЛПНГ. 10. У хворих на ІІ структура і ступінь виразності кореляційних зв'язків між показниками церебральної і системно-інтракардіальної гемодинаміки мала вікові особливості. У хворих на ІІ похилого віку більш сильна, ніж у хворих середнього віку система взаємозв'язку між системною, інтракардіальною гемодинамикою та церебральним кровотоком як в ураженій так і в інтактній півкулях, що свідчить про більш виражене звуження діапазону автономності церебральної гемодинаміки у хворих похилого віку. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 1. Запропонована методика комплексного та динамічного дослідження хворих на ІІ, що включає оцінку неврологічного статусу, застосування МРТ головного мозку, УЗДС, Ехо-КГ, вивчення показників ліпідного обміну підвищує рівень діагностики цереброваскулярної патології та дозволяє розробити адекватну вазоактивну терапію та профілактику повторних порушень мозкового кровообігу. 2. Всебічна діагностика структурних та гемодинамічних змін в екстра- та інтракраніальних судинах у хворих на ІІ, в яку входить визначення товщини комплексу інтима-медіа, ступеня стенозу МАГ, внутрішнього діаметру ЗСА, структури та частоти виявлення атеросклеротичних бляшок, показників лінійної та об'ємної швидкостей кровотоку в церебральних судинах, дозволяє спостерігати їх в динаміці, виявляти хворих з підвищенним ризиком розвитку повторного інсульту та вибрати ефективну тактику консервативного лікування і профілактики у хворих на ІІ у відновлюваний період. 3. Необхідно раннє виявлення порушення метаболізму ліпідів, що дає можливість корекції цих порушень при індивідуальному підборі терапії хворих на ІІ в реабілітаційний період. 4. Визначення вікових та півкульних особливостей кореляційних зв'язків між показниками церебральної та системно-інтракардіальної гемодинаміки у хворих на ІІ на фоні церебрального атеросклерозу у відновному періоді мають теоретичне та практичне значення для системного підходу до фармакологічної корекції порушень церебральної гемодинаміки у хворих на ІІ. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ 1. Ейяд М.С. Алар. Возрастные особенности морфо-функциональной структуры магистральных артерий головы у лиц без клинических признаков церебральной сосудистой патологии // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения (Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского). – 2002. – № 1 (том 138). – С. 85–87. 2. Ейяд М.С. Алар. Возрастные особенности атеросклеротического поражения магистральных артерий головы у больных ишемическим инсультом // Проблемы старения и долголетия – 2003. – № 3 (том 12). – С. 259–264. 3. Ейяд М.С. Алар. Шульженко Д.В. Корреляция уровня атерогенных и антиатерогенных факторов с мозговым кровотоком при церебральном атеросклерозе у пожилых больных ишемическим инсультом // Проблемы старения и долголетия – 2003. – № 4 (том 12). – С. 388–394. (Внесок здобувача полягає у самостійно клінічному підборі і обстежуванні хворих, статистичній обробці, аналізі отриманих даних і підготовці статті до друку). 4. Красиленко Е.П., Ейяд М.С. Алар. Возрастные особенности внутрисистемной корреляции церебральной гемодинамики у лиц с высоким генетическим или экологическим риском развития цереброваскулярной патологии // Проблемы старения и долголетия – 2002. – № 4 (том 11). – С. 405–416. (Приймав особисто участь у наданні ідеї статті, обстежував методом ультразвукової доплерографії, статистично обробляв та аналізував отримані дані та підготував статтю до друку). 5. Ященко И.А., Ейяд М.С. Алар. Особенности гемодинамики и липидного спектра разных стадий дисциркуляторной энцефалопатии // Таврический медико-биологический вестник. –2002. – № 2 (том 5). – С. 161–164. (Особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні результатів обстеження за методом ультразвукової доплерографії, статистичній обробці та аналізі отриманих даних і підготовці статті до друку). 6. Ященко И.А., Ейяд М.С. Алар, Савчук Е.А. Гемодинамические особенности разных стадий дисциркуляторной энцефалопатии // Таврический журнал психиатрии. –2002. – том 6, № 1 (18). – С. 20–22. (Приймав безпосередню участь у наборі клінічного матеріалу та обстеженні хворих, проводив аналіз та статистичну обробку отриманих даних, підготував статтю до друку). 7. Ейяд М.С. Алар. Возрастные особенности толщины комплекса интима-медиа и частоты атеросклеротического поражения магистральных артерий головы у лиц без клинических признаков церебральной сосудистой патологии // Тези доповідей IV Української конференції молодих вчених, присвяченій пам`яті акад. В.В.Фролькіса. – Київ, 24 січня 2003. – С. 7– 8. 8. Ейяд М.С. Алар, Кузнецов В.В. Изменение содержания липидов, липопротеинов и аполипопротеинов плазмы крови у больных ишемическим инсультом в реабилитационный период // Тезисы докладов научно-практической конференции, посвященная 105-летию со дня рождения С.И. Георгиевского. – Симферополь, 13-14 мая 2003. – С. 18–20. (Внесок здобувача полягає у самостійному клінічному підборі і обстеженні хворих, статистичній обробці, аналізі отриманих даних та підготовці тез до друку). 9. Ейяд М.С. Алар. Особенности морфо-функциональной структуры магистральных артерий головы у больных ишемическим инсультом на фоне церебрального атеросклероза в пожилом возрасте // Тезисы докладов материалы 75-й научно-практической конференции молодых учёных. – Симферополь, 23-24 апреля 2003. – С. 129–130. 10. Ейяд М.С. Алар. Особенности церебральной гемодинамики у лиц пожилого возраста по данным ультразвукового дупплексного сканирования // Тезисы докладов всеукраинской конференции молодых учёных посвященной актуальным вопросам современного естествознания. – Симферополь, 11–13 апреля 2003. – С. 34. 11. Ейяд М.С. Алар. Вікова динаміка товщини комплексу інтима-медіа у хворих на ішемічний інсульт на фоні церебрального атеросклерозу // Тези доповідей матеріалів науково-практичної конференції молодих вчених із міжнародною участю "Кардіальний, церебральний та периферійний атеросклероз. Актуальні питання діагностики та лікування". – Івано-Франківськ, 15–16 травня 2003. – С. 60– 61. 12. Кузнецов В.В., Ейяд М.С. Алар. Возрастные особенности объемной скорости мозгового кровотока у больных ишемическим инсультом на фоне церебрального атеросклероза // Тезисы докладов 75-й научно-практической конференции молодых учёных. – Симферополь. – 2003, 23-24 апреля. – С. 129. (Внесок здобувача полягає у клінічному та інструментальному обстеженні хворих, статистичній обробці та аналізі отриманих даних і підготовці тез до друку). АНОТАЦІЯ Ейяд М.С. Алар. Вікові особливості церебральної гемодинаміки і ліпідного обміну у хворих на ішемічний інсульт. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.15 – нервові хвороби. - Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2004. Виявлено, що у хворих на ІІ середнього віку вище частота атеросклеротичного ураження МАГ в порівнянні з особами КГ того ж віку та хворими похилого віку, що свідчило про більш "агресивний" перебіг атеросклерозу у хворих середнього віку і високий ризик розвитку повторних гострих порушень мозкового кровообігу. Показники церебральної гемодинаміки в екстра- та інтракраніальних судинах у хворих на ІІ середнього і похилого віку значно нижче, ніж у осіб КГ. У хворих на ІІ середнього віку рівень кровотоку в церебральних судинах відповідав значенням, характерним для хворих похилого віку. У той же час, у хворих на ІІ в каротидному басейні відзначалась збереженість мозкового кровотоку в ХА і БА, що свідчило про роль ВББ у компенсації церебральної гемодинаміки у хворих на ІІ. У хворих на ІІ похилого віку в реабілітаційний період виявлялось підвищення рівня ХС, ЛПНГ, апо В, тригліцеридів і зниження вмісту антиатерогенних факторів - ЛПВГ і апо А1. ЛСШК у хворих на ІІ похилого віку як в інтактній, так і в ураженій півкулі позитивно корелювала з рівнем ЛПВГ і негативно з рівнем ЛПНГ. У хворих на ІІ похилого віку більш тверда система взаємозв'язків між системною, інтракардіальною гемодинамікою і церебральним кровотоком як в ураженій так і в інтактній півкулях, що свідчить про більш виражене звуження діапазону автономності церебральної гемодинаміки у хворих похилого віку Ключові слова: ішемічний інсульт, середній і похилий вік, атеросклероз, ліпіди, церебральна гемодинаміка, системна та інтракардіальна гемодинаміка. АННОТАЦИЯ Ейяд М.С. Алар. Возрастные особенности церебральной гемодинамики и липидного обмена у больных ишемическим инсультом. – Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.15 – нервные болезни. - Киевская медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика МЗ Украины, Киев, 2004. Было обследовано 98 больных, перенесших ишемический инсульт. Длительность инсульта была от 1 месяца до 1 года после перенесенного острого периода инсульта. Контрольную группу составили 62 человека без клинических признаков цереброваскулярной патологии. Проведенное исследование показало, что для больных ишемическим инсультом (БИИ) среднего возраста с двухсторонним поражением общих сонных артерий (ОСА) характерны наиболее выраженные увеличения толщины IMT, выше частота стенозирования сосудов каротидного бассейна более 75 % просвета, меньше внутренние размеры ОСА и выше частота обнаружения гипоэхогенных атеросклеротических бляшек по сравнению с БИИ пожилого возраста: при одностороннем поражении – в 4 раза чаще, при двухстороннем – в 12 раз; что свидетельствует о более "агрессивном" течении атеросклероза у больных среднего возраста и высоком риске развития повторных острых нарушений мозгового кровообращения. Показатели церебральной гемодинамики в экстра- и интракраниальных сосудах у БИИ среднего возраста с односторонним и двухсторонним поражением каротидного бассейна значительно снижены, по сравнению с лицами КГ. У БИИ среднего возраста уровень кровотока в церебральных сосудах соответствовал значениям, характерным для БИИ пожилого возраста. В то же время у больных, перенесших ишемический инсульт (ИИ) в каротидном бассейне на фоне выраженных изменений гемодинамики, отмечалась сохранность мозгового кровотока в позвоночных артериях (ПА) и БА, что свидетельствует о роли ВББ в компенсации церебральной гемодинамики у БИИ в реабилитационный период. У больных, перенесших ИИ, пожилого возраста в реабилитационный период обнаруживалось повышение уровня холестерина, липопротеинов низкой плотности (ЛПНП), аполипопротеина В, триглицеридов и снижение содержания антиатерогенных факторов - липопротеинов высокой плотности (ЛПВП) и аполипопротеина А1 в отличие от лиц КГ. У БИИ пожилого возраста линейная систолическая скорость кровотока (ЛССК) в ОСА как в интактном, так и в пораженном полушарии, а также ЛССК в передней мозговой артерии интактного полушария положительно коррелировала с уровнем ЛПВП и ЛССК в ПА пораженного полушария отрицательно коррелировала с уровнем ЛПНП. Установлено, что у БИИ пожилого возраста более жесткая система взаимосвязи между системной, интракардиальной гемодинамикой и церебральным кровотоком как в пораженном, так и в интактном полушариях, что свидетельствует о более выраженном сужении диапазона автономности церебральной гемодинамики у больных пожилого возраста Ключевые слова: ишемический инсульт, средний и пожилой возраст, атеросклероз, липиды, церебральная гемодинамики, системная и интракардиальная гемодинамика. SUMMARY Iyad M.C. Alar. Cerebral hemodynamics and lipid мetabolism in the patients with ischemic stroke varies with the age. – Manuscript. The dissertation for a Candidate of Medical Science degree in speciality 14.01.15 – nervous diseases. – Kyiv Medical Academy for Post-Graduate Education named after P.L. Shupik, Health Ministry of Ukraine, Kyiv, 2004. In the middled-aged patients, it was possible to observe the most pronounced complex intima media thickening, the higher incidence of carotid basin vessel stenosing, the smaller internal common carotid artery sizes, and the higher hypo-echogenic atherosclerotic plaques detection, as compared to elderly patients, evidencing for a more “aggressive” atherosclerotic course and for the greater risk of repeated strokes at this age interval. Indices of cerebral hemodynamics in the extra- and intracranial arteries in both patient groups were significantly lower than in control subjects. However, the above changes were more pronounced in middled-aged patients. In the course of elderly post-stroke patients rehabilitation, levels of the cholesterol, LDL, apoB and triglycerides were increased and the contents of antiatherogenic factors, LDL and apo A1. In elderly patients, the linear cerebral blood flow in vessels of the carotid and vertebrobasilar systems in damaged and intact, hemispheres correlated positively with HDL and negatively with LDL. In elderly patients, a more strict system of interrelations was found between the cerebral and systemic-intra-cardiac hemodynamics in both, damaged and intact, hemispheres. This evidenced for the more marked narrowing of a range of the cerebral hemodynamics autonomy in old age. Key words: ischemic stroke, middled-aged patients, elderly patients, cerebral atherosclerosis, lipids, cerebral hemodynamics, systemic and intracardial hemodynamics, structure of correlations. ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ БА – базилярна артерія ВББ – вертебро-базилярний басейн ВСА – внутрішня сонна артерія ДАТ – діастолічний артеріальний тиск ДЛП – дисліпопротеїнемія ДЛШК – діастолічна лінійна швидкість кровотоку ЗМА – задня мозкова артерія ЗПСО – загальний периферичний судинний опір ЗСА – загальна сонна артерія ІІ – ішемічний інсульт ІМТ – товщина комплексу інтима-медіа ЛПВГ – ліпопротеїни високої густини ЛПд – розмір лівого передсердя в діастолу ЛПНГ – ліпопротеїни низької густини ЛСШК – лінійна систолічна швидкість кровотоку МАГ – магістральні артерії голови ММ – маса міокарду лівого шлуночка МРТ – магнітно-резонансна томографія НА – надблокова артерія ОбШК – об'ємна швидкість кровотоку ПАТ – пульсовий артеріальний тиск ПМА – передня мозкова артерія САТ – систолічний артеріальний тиск СМА – середня мозкова артерія ср. АТ – середній артеріальний тиск СШКц – середня швидкість кровотоку за цикл УЗДС – ультразвукове дуплексне сканування ФВ – фракція викиду ХА – хребцева артерія ХОК – хвилинний об'єм крові ХС – загальний холестерин Підписано до друку 15.03. 2004 р. Формат 60х901/16. Папір офсетний. Друк офсетний. Автор. арк. 0,8. Тираж 100 екз. Замовлення №38. Видавництво та друк - Інформаційно-видавничий центр Товариства "Знання" України. 03150, м. Київ-150, вул. Велика Васильківська (Червоноармійська), 57/3, к.314. Тел. 227-41-45, 227-30-97. PAGE 1 \page\* ARABIC 22

Похожие записи