.

Вікові особливості модуляції обміну ліпідів та зовнішньосекреторної функції печінки щурів флавоноїдами (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 3677
Скачать документ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В. Н. КАРАЗІНА

ШАХОВА ОЛЕНА ГРИГОРІВНА

УДК 612.66: 615.322: [577.125+612.357]

Вікові особливості модуляції обміну ліпідів та зовнішньосекреторної
функції печінки щурів флавоноїдами

03.00.13 – фізіологія людини і тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Харків – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті імені
В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України (м. Харків).

Науковий керівник –

Офіційні опоненти:

Провідна установа – доктор біологічних наук, старший науковий
співробітник

Бабенко Наталія Олексіївна,

Харківський національний університет

імені В. Н. Каразіна МОН України, завідувач відділу фізіології
онтогенезу Науково-дослідного інституту біології

доктор біологічних наук, професор

Бондаренко Тетяна Петрівна,

Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, завідувач
відділу кріобіохімії і фармакології нейрогуморальних систем

доктор медичних наук, професор

Давидов Вадим В’ячеславович,

Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків АМН України, завідувач
лабораторії вікової ендокринології та обміну речовин

Інститут геронтології АМН України (лабораторія регуляції метаболізму),
м. Київ

Захист відбудеться “6” березня 2007 р. о 14 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 64.051.17 Харківського національного
університету імені В. Н. Каразіна (61077, м. Харків, пл. Свободи, 4,
ауд. III-15).

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці
Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна за адресою:
61077, м. Харків, пл. Свободи, 4.

Автореферат розісланий “29” січня 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради
В. І. Падалко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Останніми десятиріччями інтенсивно розвивається
уявлення про те, що ліпіди є не тільки структурними компонентами
клітинних мембран і ліпідних рафтів, але й залучені до регуляції таких
важливих фізіологічних функцій клітин, як секреція, эндоцитоз,
мембранний транспорт та ін. [Abdel-Latif, 1986; Kogteva, 1998; van
Blitterswik і співавт., 2003].

Відомо, що на пізніх етапах онтогенезу в метаболізмі ліпідів
відбуваються істотні зміни. Відзначають модифікації жирнокислотного
складу ліпідів різних субклітинних фракцій [Alvares і співавт., 1993;
Кульчицкий і співавт, 2001, 2004], падіння швидкості ацильного обміну
[Бабенко, 1991; Никитин і співавт., 1992], порушення метаболізму
гліцероліпідів (фосфатидилхоліну (ФХ), триацилгліцеринів (ТГ) та ін.),
холестеролу (ХС) і жовчних кислот (ЖОК) [Bose і співавт, 2005; Mulas і
співавт, 2005; Pessayre, 2001]. Відомо, що ХС є попередником ЖОК –
фізіологічних регуляторів зовнішньосекреторної функції печінки
[Синельник і співавт., 2003]. Порушення обміну ХС і утворення ЖОК у
старості, поряд із зниженням транспортної здатності каналікулярних
мембран гепатоцитів, вважають важливими причинами порушення процесів
жовчоутворення і жовчовиділення [Uchida і співавт., 1990; Hashimoto і
співавт., 2001].

Результати досліджень останніх років свідчать про більш активний обмін
сфінголіпідів (СФЛ) у старих щурів у порівнянні з молодими [Lightle і
співавт., 2000] і акумуляцію церамідів та сфінгозину в деяких тканинах і
клітинах при старінні [Giusto і співавт., 1992; Lightle і співавт.,
2000]. Вважають, що цераміди відіграють важливу роль в індукції
процесів, характерних для старіння клітин: додавання цих ліпідів до
культури тканини викликає експресію в-галактозидази, дефосфорилювання
продукту гена ретинобластоми, інгібування теломерази, синтезу ДНК і
мітогенезу [Venable і співавт., 1999; Cutler і співавт., 2001; Hannun і
співавт., 2002].

Вважають, що зміна метаболізму ліпідів в організмі людини і
експериментальних тварин у процесі старіння може лежати в основі
розвитку жовчнокам’яної хвороби, цукрового діабету, кардіоваскулярних і
нейродегенеративних захворювань [Lightle і співавт., 2000; Unger, 2002;
Кульчицкий і співавт., 2004; Cutler і співавт., 2004; Statford і
співавт., 2004]. Означене вище, а також зниження при старінні
детоксикаційної функції печінки і підвищення частоти розвитку побічних
реакцій при використанні хіміотерапевтичних засобів [McLean і співавт.,
2004] визначають актуальність пошуку фізіологічних шляхів корекції
вікових порушень обміну ліпідів і зовнішньосекреторної функції печінки.
Особливу увагу дослідників привертають флавоноїди — природні фенольні
сполуки, широко розповсюджені в рослинному світі [Middleton і співавт.,
2000]. Постійне надходження флавоноїдів до організму людини і тварин у
складі рослинної їжі в процесі еволюції зумовило широкий спектр
біологічної активності цих сполук. Встановлено, що флавоноїди здатні
модулювати фізіологічні функції клітин (секрецію, міжклітинні взаємодії,
мітогенез та ін.) шляхом регулювання активності ферментів, які залучені
до реалізації цих процесів [Барабой, 1976; Middleton і співавт., 2000;
Nijveldt і співавт., 2001]. Результати ряду досліджень свідчать про те,
що флавоноїди нормалізують обмін нейтральних ліпідів у організмі людини
і тварин при його порушенні у процесі старіння [Nijveldt і співавт.,
2001; Bastianetto і співавт., 2002] і при експериментальній патології
[Zern і співавт., 2003; Martins і співавт., 2005]. Флавоноїди знижують
синтез ліпідів, їх циркуляцію, реабсорбцію у кишечнику, а також
посилюють катаболізм нейтральних ліпідів [Crocenzi і співавт., 2000;
Wood, 2004; Huang і співавт., 2005]. Відомо також, що флавоноїди є
інгібіторами продукції цитокінів (IL-в, TNF-б), регуляторами
редокс-статусу клітини і рівня глутатіону – факторів, які модулюють
активність сфінгомієліназ (СМАЗ) [Hougee і співавт., 2005; Singab і
співавт., 2005]. Ці дані дають підставу припустити участь флавоноїдів у
регуляції сфінгомієлінового циклу. Проте механізми реалізації
біологічних ефектів флавоноїдів багато в чому невідомі, даних про вікові
аспекти впливу флавоноїдів на обмін ліпідів і функціональний стан
печінки в літературі недостатньо, а вплив флавоноїдів на обмін
сфінголіпідів практично не вивчався.

З огляду на важливу роль порушення метаболізму ліпідів у зниженні
функціональної активності печінки при старінні і зважаючи на здатність
флавоноїдів регулювати обмін ліпідів, видається актуальним вивчення
вікових аспектів модуляції вмісту й обміну ФХ, ХС, СФЛ і нейтральних
ліпідів, а також зовнішньосекреторної функції печінки щурів
флавоноїдами.

У роботі використовували флавоноїди Chamomilla recutita: камілофлан,
який являє собою комплекс найбільш розповсюджених флавоноїдів (апігенін,
апігенін-7-глюкозид (АП-7-ГЛ), лютеолін, лютеолін-7-глюкозид,
ізорамнетин, кверцетин, герніарин та ін.), а також основний компонент
камілофлану – АП-7-ГЛ.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана
у відділі фізіології онтогенезу НДІ біології Харківського національного
університету імені В.Н. Каразіна в рамках науково-дослідної роботи
“Дослідження механізму розвитку резистентності клітин до дії
регуляторних сигналів при старінні” (№ держреєстрації: 0103U004275).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження було встановлення вікових
особливостей вмісту і обміну гліцероліпідів, сфінголіпідів, холестеролу,
жовчних кислот та зовнішньосекреторної функції печінки щурів лінії
Вістар, а також корекція експериментальних порушень і вікових змін
функціонального стану печінки за допомогою флавоноїдів. Відповідно до
мети було поставлено такі завдання:

— провести дослідження вікових особливостей вмісту і обміну гліцеро-,
сфінголіпідів і холестеролу в печінці та ізольованих гепатоцитах щурів;

— з’ясувати вплив флавоноїдів Chamomilla recutita на вміст і обмін
ліпідів у печінці шурів 3-, 24 і 27-28-місячного віку;

— установити роль флавоноїдів Chamomilla recutita в елімінації ХС із
організму через гепатобіліарний тракт і з’ясувати вплив цих сполук на
зовнішньосекреторну функцію печінки щурів 3- і 24-місячного віку;

— вивчити вміст ліпідів і функціональний стан печінки щурів 3- і
24-місячного віку в умовах експериментального стеатозу, індукованого
чотирихлористим вуглецем (CCl4), і при його корекції флавоноїдами
Chamomilla recutita;

— вивчити вміст і обмін сфінголіпідів у печінці щурів 3-місячного віку в
умовах експериментального стеатозу і при його корекції флавоноїдами
Chamomilla recutita.

Об’єкт дослідження. Модуляція вікових змін і експериментальних порушень
обміну ліпідів та функціонального стану печінки щурів флавоноїдами.

Предмет дослідження. Вміст і обмін ліпідів у печінці та ізольованих
гепатоцитах, секреція жовчі, вміст ХС і ЖОК у жовчі щурів різного віку.

Методи дослідження: фізіологічні (дослідження зовнішньосекреторної
функції печінки), хроматографічні (розподіл ліпідів на класи),
спектрофотометричні (визначення вмісту ліпідів, ферментів, білірубіну,
жовчних кислот і білка), радіоізотопні (включення 14С-мічених
попередників до складу ендогенних ліпідів), гістологічні (вивчення
гістоструктури тканини печінки), статистичні (критерій
Вілкоксона-Манна-Уїтні й t-критерій Стьюдента – при порівнянні двох
груп, критерій Крускала-Уоліса і дисперсійний аналіз – при множинних
порівняннях).

Наукова новизна отриманих результатів. Установлено вікові особливості
вмісту і обміну гліцеро-, сфінголіпідів, холестеролу, жовчних кислот та
зовнішньосекреторної функції печінки самців щурів лінії Вістар, а також
модулюючу дію флавоноїдів Chamomilla recutita на функціональний стан
печінки, змінений з віком і експериментально. Встановлено, що з віком у
печінці щурів відбувається змінення обміну СФЛ, що виявляється в
прогресуючому підвищенні вмісту церамідів і зниженні вмісту СФМ за
рахунок активації СМАЗ. З’ясовано, що флавоноїди Chamomilla recutita
знижують вміст церамідів у печінці старих щурів до рівня молодих тварин
шляхом інгібування сфінгомієліназної активності.

Доведено, що, не впливаючи на вміст досліджуваних ліпідів у печінці
3-місячних щурів, камілофлан знижує підвищений з віком вміст ХС і
вільних жирних кислот (ВЖК) і підвищує вміст ФХ у печінці 24-місячних
тварин. Ефект флавоноїдів на вміст ФХ і ВЖК відбувається за рахунок
стимуляції в печінці старих тварин синтезу ФХ de novo, активації
процесів ацилювання і синтезу загальних фосфоліпідів (ФЛ), а також
попередників ФЛ — діацилгліцеринів (ДАГ). Зниження вмісту ХС у печінці
старих щурів під дією камілофлану відбувається шляхом інгібування
біосинтезу цього ліпіду, посилення його перетворення в жовчні кислоти і
виведення з жовчю.

Встановлено зниження з віком зовнішньосекреторної функції печінки самців
щурів лінії Вістар, що виявляється в зменшенні біліарної екскреції
жовчних кислот і холестеролу. Камілофлан чинить стимулюючий вплив на
холерез як у молодих, так і у старих щурів, підсилюючи біліарну
екскрецію жовчних кислот. Разом з тим камілофлан стимулює виведення з
жовчю холестеролу в старих тварин, не впливаючи на його біліарну
екскрецію в молодих щурів.

Доведено, що експериментальний стеатоз, індукований CCl4,
супроводжується накопиченням церамідів у печінці 3-місячних щурів, яке
відбувається за рахунок підвищення сфінгомієліназної та інгібування
церамідазної активності печінки. Флавоноїди Chamomilla recutita
нормалізують обмін СФЛ і перешкоджають надлишковій продукції й
накопиченню церамідів у печінці молодих щурів в умовах стеатозу шляхом
зниження сфінгомієліназної і підвищення церамідазної активності печінки.

Теоретичне i практичне значення отриманих результатів. Отримані в роботі
дані про зміни обміну СФЛ у печінці щурів при старінні та за умов
моделювання експериментального стеатозу, індукованого CCl4, сприятимуть
розвитку сучасних уявлень про роль СФЛ у процесах старіння та у
реалізації токсичності CCl4.

Дані про зниження флавоноїдами Chamomilla recutita утворення церамідів і
про їх стимулюючий вплив на синтез ФЛ, катаболізм ХС і екскрецію ЖОК
сприятимуть розумінню шляхів дії флавоноїдів на обмін ліпідів і
зовнішньосекреторну функцію печінки.

Установлене в роботі зменшення секреції ЖОК і ХС із жовчю старих щурів,
у порівнянні з молодими тваринами, свідчить на користь уявлень про
зниження екскреторної функції печінки цих тварин з віком.

Виявлені в дослідженнях вікові особливості модуляції метаболізму ліпідів
і зовнішньосекреторної функції печінки щурів флавоноїдами можуть бути
основою для подальшого вивчення впливу флавоноїдів на фізіологічні
функції тварин різного віку.

Використання даних про корекцію обміну ліпідів і зовнішньосекреторної
функції печінки флавоноїдами Chamomilla recutita у клініці і дієтології
сприятиме підвищенню ефективності комплексної терапії токсичних уражень
печінки і захворювань, пов‘язаних із порушеннями обміну ліпідів.

Особистий внесок здобувача. Разом з науковим керівником обрано об’єкт і
предмет дослідження, визначено мету, завдання і тему дисертаційної
роботи, інтерпретовано отримані результати. Автор самостійно здійснив
аналіз наукової літератури, виконав експериментальні дослідження,
оформив та підготував матеріали до публікації.

Апробація результатів. Основні положення дисертаційної роботи були
представлені на І Національному з’їзді фармакологів України “Сучасні
проблеми фармакології” (Полтава, 1995 р.); V Національному з’їзді
фармацевтів України “Досягнення сучасної фармації та перспективи її
розвитку у новому тисячолітті” (Харків, 1999 р.); IV, VI і VII
Міжнародних симпозіумах “Биологические механизмы старения”
(Харків, 2000, 2004, 2006 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній
конференції “Динаміка наукових досліджень 2003” (Дніпропетровськ,
2003 р.); Установчому з’їзді Українського товариства клітинної біології
(Львів, 2004 р.); ІІІ Львівсько-Люблінській конференції з
експериментальної та клінічної біохімії (Львів, 2004 р.); 5th Parnas
Conference “Molecular mechanisms of cellular signaling”, April 26-29
(Kyiv, 2005 р.); конференції “Сучасні проблеми медичної та клінічної
біохімії” (Чернівці, 2005 р.); IV Національному конгресі геронтологів та
геріатрів України (Київ, 2005 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 15 наукових робіт, з
яких 7 – статті (3 – у фахових наукових журналах) і 8 – тези доповідей у
збірниках матеріалів конференцій. Публікації повністю відображують
основний зміст дисертаційної роботи.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 158 сторінках
друкованого тексту і містить вступ, огляд літератури, опис матеріалів і
методів дослідження, три розділи власних досліджень, заключну частину,
висновки і список наукових джерел. Роботу ілюстровано 15 таблицями і 23
рисунками. Список літератури складається з 297 найменувань та займає 30
сторінок.

ОБ’ЄКТ, МАТЕРІАЛИ та МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

В експериментах використовували самців щурів лінії Вістар 3-, 24- і
27-28- місячного віку масою 180-250 і 350-450 г. Дослідження проводили
відповідно до вимог “Європейської конвенції про захист хребетних тварин,
що використовуються в експериментальних та інших наукових цілях”
(Страсбург, 1985). Знеживленя тварин здійснювали під ефірним наркозом.
Печінку тварин перфузували 0,9 % розчином NaCl, гомогенат тканини
отримували шляхом продавлення печінки через перфоровану платівку з
діаметром отворів 0,3 мм. Нативність ізольованих гепатоцитів, які було
виділено за методом Канаевой і співавт. (1975) у модифікації Петренка і
співавт. (1991), оцінювали загальновживаним методом за допомогою
трипанового синього. Життєздатні клітини становили 85-95 % від їх
загальної кількості. Гепатоцити ресуспендували (до концентрації 6·106
клітин в 1 мл) у середовищі Ігла (рН 7,4), що містило 25 мМ HЕРЕS,
пеніцилін (61 мг/л) і стрептоміцин (100 мг/л), та інкубували при 37оС із
флавоноїдами (камілофлан 500 мкг/мл, АП-7-ГЛ 30 мкM/л) протягом 4 або
24-х годин. В окремих випадках до гепатоцитів, передінкубованих протягом
2-х годин з флавоноїдами або без них, додавали CСl4 (40 мM/л), після
чого клітини інкубували ще 2 години.

При вивченні синтезу ФЛ і ХС у печінці щурів використовували
[14С]Н3COONa (5,18 МБк/мл) і флавоноїди у концентраціях, які були
вказані вище. При визначенні сфінгомієліназної активності печінки
інкубаційна суміш містила 50 мМ ацетатний буфер (рН 5,0) або 50 мМ
трис-HCl-буфер (рН 7,35), у які додавали 1 мМ ЕДТА, 10 мМ MgCl2,
2 мМ [N-метил-14С]СФМ (2,15 ГБк/мМ) або попередньо мічений
[14С]пальмітиновою кислотою (370 КБк/мл) СФМ [Petkova, 1986]. Гомогенат
інкубували протягом 1 год у присутності флавоноїдів (камілофлан –
500 мкг/мл, АП-7-ГЛ – 30 мкМ/л) або без них. Сфінгомієліназну активність
печінки оцінювали за переходом мітки у вигляді
[N-метил-14С]фосфорилхоліну у водно-метанольну фазу після екстракції
ліпідів (при використанні [N-метил-14С]СФМ) і за зменшенням [14С]СФМ та
зростанням [14С]церамідів (при використанні [14С]СФМ). При вивченні
обміну СФЛ гомогенат печінки інкубували в присутності флавоноїдів у
50 мМ трис-HCl-буфері (рН 7,4), який містив 0,25 М сахарозу, 0,15 мМ КCl
і [14С]церамід. Церамідазну активність оцінювали за утворенням
[14С]сфінгозину, СФМ-синтазну активність — за перетворенням
[14С]цераміду в [14С]СФМ. Крім того, вплив флавоноїдів на обмін СФЛ
вивчали на ізольованих гепатоцитах, при цьому інкубаційна суміш містила
[14С]серин (370 КБк/мл) [Messmer, 1989]. Радіоактивність зразків
визначали за допомогою лічильника радіоактивності БЕТА-1 (“Медприбор”,
Київ).

Вивчення вмісту гліцеро- і сфінголіпідів та їх обміну в печінці тварин в
умовах експериментального стеатозу і при його корекції флавоноїдами
проводили, використовуючи модель гострого та хронічного токсичного
ураження CСl4 [Скакун, 1998]. Ліпіди екстрагували за методом Bligh i
Dyer (1959). Розподіл ліпідів на фракції проводили методом тонкошарової
хроматографії в силікагелі Wоеlm, використовуючи системи розчинників:
для ДАГ, ХС, ВЖК, ТГ і загальних ФЛ – гексан: діетиловий ефір: оцтова
кислота (73:25:2, за об’ємом), для СФЛ – 1) діетиловий ефір, 2)
хлороформ: метанол: вода (40:10:1, за об’ємом) [Кейтс, 1975]. Плями ДАГ,
ХС, ВЖК, ТГ і ФЛ проявляли в парах йоду, сфінгозину — в 3 % розчину
нінгідрину в бутанолі, після чого ідентифікували порівнянням зі
стандартами. Вміст ліпідів у пробах визначали за методом March i
Weinstein (1966), вміст білка – за методом Lowry і співавт. (1951).

Дослідження зовнішньосекреторної функції печінки щурів проводили за
методом Дроговоз і співавт. (1994). Холеретичний ефект флавоноїдів
оцінювали за швидкістю секреції жовчі за кожну годину спостереження
(мл/год) і за загальною кількістю жовчі за увесь час досліду (мл/4 год).
У жовчі визначали концентрацію холестерину й загальний вміст жовчних
кислот за методом Громашевської і співавт. (1998). Світлооптичне
дослідження гістоструктури тканини печінки проводили за методами
Меркулова (1969). Морфологічні ознаки патологічного процесу в печінці
(стеатоз, некроз, регенерація) оцінювали, використовуючи чотирибальну
систему: 0 балів – відсутність ознаки, 1 бал – слабо виражена ознака, 2
бали – помірно виражена ознака, 3 бали – виражена ознака, 4 бали – різко
виражена ознака [Автандилов і співав., 1981].

При аналізі отриманих даних використовували критерії
Вілкоксона-Манна-Уїтні, Крускала-Уоліса, t-критерій Стьюдента i
дисперсійний аналіз (ANOVA, критерій Turkey й Fisher LSD – test).

У роботі було використано: [N-метил-14С]СФМ (2,15 ГБк/мМ, “Amersham”,
Англія), [14C]пальмітинову кислоту (2,22 ГБк/мМ, “Amersham”, Англія),
[14С]серин (860 ГБк/М, Росія), [14С]H3COONa (1,7 ТБк/М, Росія),
Тритон Х-100, HEPES, трипановий синій (“Serva”, Німеччина),
дитіотрейтол, силікагель (“Woelm”, Німеччина), стандартні набори
реактивів фірми “LACHEMA” (Чехія). Також застосовували сахарозу, ЕДТА й
інші реактиви вітчизняного виробництва кваліфікації х.ч. Флавоноїди,
виділені з Chamomilla recutita (камілофлан, АП-7-ГЛ, ЛЮ-7-ГЛ), були
надані ДП “Державний науковий центр лікарських засобів” м. Харкова.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Вікові особливості модуляції вмісту і обміну гліцероліпідів та
холестеролу в печінці щурів флавоноїдами Chamomilla recutita. У поданій
роботі встановлено підвищення вмісту ВЖК і ХС, а також зниження вмісту
ФХ в печінці 24-місячних тварин у порівнянні з 3-місячними (табл. 1).

Таблиця 1

Вікові особливості впливу камілофлану на вміст ВЖК, ФХ і ХС у печінці
щурів, нмоль/мг білка (М(m, n = 6)

Вік тварин, міс. Ліпіди Умови експерименту

Контроль Камілофлан

3 ВЖК 24,62(2,23 23,33(1,11

ФХ 92,77(8,83 87,88(4,91

ХС 12,16(1,57 15,83(1,27

24 ВЖК 35,33(2,04** 23,77(1,12*

ФХ 59,66(5,32** 97,26(3,04*

ХС 34,28(4,59** 14,92(1,47*

Примітка. * – вірогідно щодо контролю, рLRZ\`‚„†??Ae2 j ( ’”–???Ae2 j ? ?? ?? ?? ?? ?? ?? ?? I @ ?????$????????$????????(?????$?????(?????іпідів у печінці щурів в умовах стеатозу, індукованого CCl4, і його регуляція флавоноїдами. Відомо, що важливою патогенетичною причиною ураження печінки при дії гепатотоксинів є продукція прозапальних цитокінів (TNF-б, IL-в й ін.), які призводять до некрозу і/або апоптозу клітин [Weber і співавт., 2003]. Встановлено також, що цитокіни модулюють активність СМАЗ і викликають утворення індукторів апоптозу - церамідів [Memon і співавт., 1999, Karakashian і співавт., 2004]. Ці дані вказують на важливу роль церамідів у розвитку ураження печінки, однак вплив CCl4 на рівень і метаболізм церамідів у печінці не вивчено. Нами виявлено, що CCl4 і при чотириразовому підшкірному введенні 3-місячним щурам, і при внесенні в середовище інкубації ізольованих гепатоцитів викликає підвищення вмісту церамідів і збільшення співвідношення цераміди/СФМ у печінці (рис. 4). Разом з тим введення флавоноїдів на тлі дії CCl4 запобігає цим змінам і приводить до збільшення вмісту СФМ у гепатоцитах щурів (рис. 4). Рис. 4. Вплив CCl4 і флавоноїдів на вміст церамідів і сфінгомієліну в ізольованих гепатоцитах 3-місячних щурів. Примітка. * - вірогідно щодо контролю; ** - вірогідно щодо CCl4, р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020