НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ГОРЮК ВІКТОР ВАСИЛЬОВИЧ

УДК: 619:618,2/7:636,2[447,43]

Використання сапоніту в системі заходів з профілактики неплідності
худоби на Поділлі

16.00.07 – ветеринарне акушерство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Київ — 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Подільській державній аграрно-технічній академії
Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник – доктор біологічних наук, професор, заслужений діяч
науки і техніки України, член-кореспондент УААН Яблонський Валентин
Андрійович, Національний аграрний університет, професор кафедри
акушерства, гінекології та біотехніки відтворення тварин

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор Калиновський
Григорій Миколайович, Державний агроекологічний університет, завідувач
кафедри акушерства, терапії та хірургії

кандидат ветеринарних наук, Гришко Дмитро Семенович, Харківська державна
зооветеринарна академія, доцент кафедри акушерства, гінекології і
біотехнології розмноження тварин

Провідна установа – Білоцерківський державний аграрний університет
Міністерства аграрної політики України, кафедра акушерства і штучного
осіменіння сільськогосподарських тварин, м. Біла Церква

Захист дисертації відбудеться «6 » липня 2004 р. о 10 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.13 у Національному
аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв
оборони, 15, навчальний корпус №3, аудиторія №65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного
університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 13,
навчальний корпус №4, к.41

Автореферат розісланий «29» червня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Лакатош В.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Відтворення тварин – складний біологічний процес, що
можливий лише при нормальному перебігу усіх його ланок, починаючи від
гаметогенезу, запліднення, внутрішньоутробного розвитку зародка (плода),
народження, вирощування, статевого та фізіологічного дозрівання і до
включення сформованого організму в розмноження собі подібних, з
подальшим продовженням цього біологічного ланцюга в нових поколіннях
нащадків впродовж усього продуктивного життя.

Неплідність – це тимчасова чи постійна нездатність тварин до відтворення
собі подібних.

Неплідність тварин має широке розповсюдження і завдає значних збитків
господарствам, а тому її профілактика належить до важливих першочергових
завдань керівників і власників господарств, фахівців зооінженерної та
ветеринарної служби.

Цій проблемі присвятили багато праць А.П. Студенцов, І.Ф.Заянчковський,
Г.В.Звєрєва, В.С. Шипілов, А.Г. Нежданов, В.А.Яблонський, А.І.Сергієнко,
М.В.Косенко, С.П.Хомин, В.Й.Любецький – практично всі акушери, але вона
залишається такою ж широко розповсюдженою. Професор Студенцов А. П.
запропонував у 50-х роках класифікацію неплідності, яку було покладено в
основу заходів її діагностики, лікування та профілактики. Важливим
доповненням цієї системи стала акушерська та гінекологічна
диспансеризація маточного поголів’я.

Розроблена ціла низка заходів з профілактики неплідності, на першому
місці серед яких є організація повноцінної годівлі тварин, особливо
сухостійних корів, забезпечення їх основними поживними речовинами –
білками, вуглеводами, жирами, вітамінами, макро- та мікроелементами.
Дослідження ветеринарних лабораторій показують, що раціони для корів у
багатьох господарствах є дефіцитними за вмістом основних елементах
живлення. Для компенсації цього дефіциту запропоновано використання
вітамінів, молозива, природних мінералів (цеоліти, вермикуліти,
бентонітові глини, на стадії вивчення використання бішофіту, глауконіту,
сапоніту і альнациму і ін.).

Проблема додаткового введення дефіцитних макро- і мікроелементів
тваринам для забезпечення повноцінної годівлі завжди була актуальною,
вона є актуальною і для Хмельниччини, землі якої бідні на мідь, цинк,
кобальт, залізо, марганець, кремній, йод, селен. Останнім часом тут
відкрили родовища сапоніту – природного мінералу, багатого на макро- та
мікроелементи. Ми вирішили вивчити можливість застосування його в
чистому вигляді, в суміші з екструдованим кормом зернофуражу та у
поєднанні з вітамінами і аутомолозивом у системі заходів з профілактики
неплідності худоби.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота
проводилась згідно державної програми наукових досліджень у галузі
ветеринарної медицини: “Становлення та формування неспецифічного
імунітету у великої рогатої худоби по періодах відтворної функції, його
змін під впливом факторів середовища, в тому числі екологічних факторів”
(номер держреєстрації 0197U013621). Напрямки експериментальних
досліджень дисертації були складовою частиною тематичного плану
Подільської державної агротехнічної академії “Вдосконалення
біотехнологічних методів прискореного розмноження тварин, стимуляції їх
відтворної функції, оцінки та корекції імунного статусу та запровадження
їх у виробництво” (номер держреєстрації 0196U016335) і наукових
досліджень Національного аграрного університету за темою: “Розробити
методи оцінки імунного гомеостазу у корів, його змін у зв’язку з
розладами їх відтворної здатності” на 2001 – 2005 роки, № 110/1-Ф.

Мета і задачі досліджень. Основна мета проведених досліджень – вивчення
ефективності застосування сапонітового борошна в системі заходів з
профілактики неплідності худоби на Поділлі на прикладі Чемеровецького
району Хмельницької області.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі задачі:

— з’ясувати стан відтворення поголів’я великої рогатої худоби на Поділлі
(на прикладі Чемеровецького району Хмельницької області) та зміни його
за останні десять років;

— проаналізувати основні причини неплідності великої рогатої худоби;

— дослідити ефективність застосування вітамінних препаратів,
аутомолозива та сапоніту та їх вплив на перебіг сухостійного періоду,
родів та післяродового періоду;

— дослідити економічну ефективність застосування вітамінів, аутомолозива
та сапоніту в профілактиці неплідності худоби.

Об’єктом дослідження була відтворна здатність корів і телиць та їх
імунобіологічна реактивність у зв’язку з умовами ведення господарств та
змінами, що відбулися в них протягом останніх десяти років.

Предметом дослідження були корови та телиці парувального віку вказаних
господарств та отриманий від них молодняк, їх статева система та кров.

Методи дослідження: клінічні, статистичні, зоотехнічні, акушерські і
гінекологічні та біометричні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вивчено основні причини
неплідності худоби в Чемеровецькому районі Хмельницької області, її
різновиди та економічні збитки від неї. Встановлено, що основною формою
неплідності худоби в Чемеровецькому районі Хмельницької області є
аліментарна, на другому місці за поширенням виявилася симптоматична
неплідність, інші форми неплідності зустрічалися значно рідше. Вивчено
ефективність застосування вітамінів та аутомолозива з метою профілактики
неплідності худоби. Вперше застосовано сапонітове борошно (в чистому
вигляді, екструдованій формі, у поєднанні з вітамінними препаратами та
аутомолозивом) у системі заходів з профілактики неплідності худоби та
підвищення життєспроможності новонароджених телят.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати дали
можливість з’ясувати нинішній стан відтворення поголів’я худоби в
Чемеровецькому районі Хмельницької області, встановити його форми,
поширення неплідності худоби, розробляти заходи щодо її профілактики.
Застосування сапонітового борошна, вітамінних препаратів та аутомолозива
у запропонованій схемі дозволяє знизити неплідність худоби, підвищити її
відтворну здатність та стійкість новонароджених телят до захворювань.

Результати досліджень знайшли практичне застосування в господарствах
Хмельницької, Тернопільської, Чернівецької, Івано-Франківської,
Вінницької областей.

Особистий внесок здобувача. Всі експериментальні та лабораторні
дослідження проведені за безпосередньою участю здобувача.

Особисто здобувачем проведено огляд та аналіз джерел наукової літератури
за темою дисертації, статистичну обробку отриманих результатів.

Аналіз та обговорення результатів досліджень, підготовку їх до друку та
написання дисертації й автореферату здійснено самостійно за допомогою
наукового керівника, доктора біологічних наук, професора,
член-кореспондента УААН, заслуженого діяча науки і техніки В.А.
Яблонського.

Апробація роботи. Основні положення дисертації доповідались на
науково-практичних конференціях факультету ветеринарної медицини
Подільської державної аграрно-технічної академії, м.
Кам’янець-Подільський, 1997, 1998, 1999 рр.; наукових конференціях
факультету ветеринарної медицини Національного аграрного університету м.
Київ, 2000, 2001, 2002, 2003 рр.; науковій конференції, присвяченій
100-річчю від дня народження С.З Гжицького, м. Львів, 2000 р., інституту
кормів УААН, м. Вінниця, 2002 р.; науковій конференції, присвяченій
10-річчю ветеринарного факультету Полтавської ДАА, 2002 р.

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено в дев’яти
наукових працях, у тому числі в шести статтях, надрукованих у виданнях,
що входять до переліку, затвердженого ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі
вступу, огляду літератури, матеріалів і методів досліджень,
експериментальних досліджень, обговорення наслідків досліджень,
висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел та
додатків. Робота викладена на 143 сторінках комп’ютерного тексту,
проілюстрована 37 таблицями і 3 рисунками. Список використаних джерел
включає 238 найменувань, у тому числі 9 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал, загальна методика та основні методи досліджень. Для проведення
експериментальної частини роботи в господарствах, за принципом аналогів
(за віком, породою, продуктивністю, живою масою та фізіологічним станом
тварин) формували відповідні групи тварин, керуючись наявними
методичними вимогами. Утримували тварин у типових приміщеннях, у яких
роздача кормів, водонапування та видалення гною були механізовані.
Утримання тварин було стійловим – взимку з вигулом у погожі дні у
загорожі, а влітку – з активним моціоном по дорозі на пасовище та
безпосередньо на пасовищі. В досліджуваних господарствах вивчали стан
відтворення тварин, поширення неплідності та її причини, ефективність її
профілактики.

Відтворну здатність тварин визначали за записами книг зоотехнічного
обліку та журналів штучного осіменіння тварин. При цьому враховували
тривалість післяродового періоду, часу від отелення до першої охоти, від
отелення до запліднення, кратність осіменіння. У дослідних тварин
реєстрували всі випадки захворювань, у тому числі акушерських та
гінекологічних, виявляли неплідних корів та телиць, визначали відсоток
яловості.

У жовтні кожного року в дослідних господарствах проводили акушерську і
гінекологічну диспансеризацію з визначенням фізіологічного стану тварин,
кількості тільних, у післяродовому періоді, неплідних. Встановлювали
форму та причини неплідності кожної корови.

Аналізували годівлю і утримання тварин, брали кров від 10–15 % маточного
поголів’я для біохімічного дослідження, контролювали стан вим’я
(сухостійних та лактуючих корів).

Про наявність та поширення аліментарної неплідності робили висновки на
підставі аналізу раціонів тварин, їх структури та поживності, даних
біохімічних досліджень крові та хімічного складу кормів.

Симптоматичну неплідність діагностували на підставі даних клінічного,
акушерського та гінекологічного досліджень тварин, перебігу у них
вагітності, родів та післяродового періоду, виникнення та характеру
акушерських та гінекологічних захворювань, їх впливу на відтворну
здатність тварин.

Розрахунки економічних збитків від неплідності проводили за

Л.Г. Субботіною.

Враховуючи найширше розповсюдження в дослідних господарствах (і по
району) аліментарної неплідності, основну увагу в своїх дослідженнях ми
зосередили на профілактиці саме цього виду неплідності. З цією метою в
даних господарствах було закладено серію дослідів з попередження
зниження на цій основі відтворної здатності тварин та стимуляції у них
імунобіологічної реактивності з використанням засобів неспецифічної
стимуляції – вітамінних препаратів (тривіту та вітаміну А), аутомолозива
першої порції надою клінічно здорових корів, сапонітового борошна в
чистому вигляді та у складі екструдованої зернової суміші.

Всього проведено чотири серії дослідів. Першу серію дослідів проведено
на 4 групах сухостійних корів, по 9–11 голів у кожній. Коровам першої
дослідної групи вводили внутрішньом’язово протягом 7–8-го місяців
тільності вітамін А тричі, в дозі 200 тис. одиниць дії, з інтервалом 7–8
днів. Коровам другої дослідної групи вводили внутрішньом’язово тривіт в
дозі 6 мл, з інтервалом 7 днів. Третій дослідній групі корів згодовували
щоденно з розрахунку 0,3 г/кг маси тіла сапонітове борошно вранці перед
годівлею.

Другу серію дослідів проведено на трьох групах корів на 7–8-му місяці
тільності – контрольна (9 голів) і дві дослідних (по 10 голів). Коровам
обох дослідних груп згодовували протягом сухостійного періоду сапонітове
борошно в дозі 0,3 г/кг маси тіла. Після отелу коровам першої дослідної
групи вводили підшкірно по 30 мл аутомолозива і через 5–6 днів повторно.
Коровам другої дослідної групи вводили у цих же дозах аутомолозиво і
згодовували сапонітове борошно.

Третю серію досліду провели на трьох групах корів по 11–12 голів на 7–8
місяці тільності. Тваринам першої дослідної групи згодовували сапонітове
борошно в дозі 0,3 г/кг маси тіла протягом сухостійного та
післяотельного періоду. Коровам другої дослідної групи згодовували
сапонітове борошно із розрахунку 0,3 г/кг маси тіла корови, лише у
складі екструдованої зернової суміші. При екструдуванні зерна додавали
в екструдер сапоніт із розрахунку в одному кілограмі екструдованого
корму 150 г сапоніту

Четверту серію дослідів провели на новонароджених телятах.

Стан народжених телят оцінювали за їхнім клініко-фізіологічним станом, з
визначенням маси тіла, часу прояву рефлексів руху та ссання. До
нормально розвинутих відносили телят, у яких при народженні маса тіла
становила 25 кг і більше, довжина тулуба 80 см і більше. Ці тварини мали
рівномірний волосяний покрив на всій поверхні тіла, 6–8 добре розвинених
різців, міцне кріплення їх в яснах, при цьому повноцінні рефлекси руху
та ссання проявлялись у них не пізніше 60–70 хв після народження. З
новонароджених телят першого досліду було сформовано 4 групи. За
тваринами вели клініко-фізіологічне спостереження, а також проводили
відповідні біохімічні та імунологічні дослідження.

З метою профілактики ускладненнь перебігу вагітності, родів та
післяродового періоду у дослідних господарствах було проведено
виробничий дослід із застосуванням досліджуваних препаратів. Всього у
досліди було залучено 245 корів та 40 телят.

Біохімічними дослідженнями сироватки крові визначали вміст загального
білка – рефрактометрично за методом Рейса (1975); білкові фракції –
нефелометричним методом; вміст каротину – спектрофотометрією за
методикою Бесея в модифікації А.А. Анісової (1969), загальний кальцій –
трилонометричним методом з мурексидом; неорганічний фосфор – за Дусе;
резервну лужність крові – за Ван-Слайком.

Таблиця 1–Результати акушерської та гінекологічної диспансеризації корів

Господарство Всього

корів, гол. Тільні,

корів./% До 30 днів після родів,

корів./% Неплідні,

гол./% У тому числі

уроджена,

корів/% стареча,

корів./% експлуатацій-на,

корів./% кліматична,

корів./% аліментарна,

корів./% симптоматич-

на,

корів./% штучно набута,

корів./%

Станом на 15 жовтня 1990 р.

КСГП ім.Б.Хмельницького

400

16/13,3

СС “Світанок” 380 223/59 31/8 126/33 1/0,8 4/3,2 5/4,0 — 71/56,3 34/27,0
11/8,7

Станом на 15 жовтня 1995 р.

КСГП ім.Б.Хмельницького 350 186/53 31/9 133/38 1/0,8 1/0,8 3/2,2 1/0,8
77/57,9 33/24,9 17/12,9

КГЗ “Чорнянське” 380 209/55 23/6 148/39 1/0,7 3/2,1 3/2,1 — 89/60,1
40/27,0 12/8,0

СС “Свінанок” 230 131/57 12/5 87/38 2/2,3 2/2,3 2/2,3 — 50/57,5 21/24,1
10/11,5

Станом на 15 жовтня 1999 р.

КСГП ім.Б.Хмельницького 164 89/54 11/7 64/39 1/1,6 — 2/3,1 1/1,6 38/59,3
17/26,6 5/7,8

ЗКГЗ “Чорнянське” 281 143/51 14/5 124/44 1/0,8 — 4/3,2 1/0,8 78/62,9
30/24,2 10/8,1

СС “Світанок” 150 81/54 14/9 55/37 — — 1/1,8 1/1,8 33/60,0 14/25,5
6/10,9

Таблиця 2–Хімічний склад і поживність раціону годівлі сухостійних корів

у 1990 – 1999 рр., КСГП ім. Б. Хмельницького

Кормові

одиниці Обмінна енергія,

Мдж

Суха речо-вина,

кг Перетрав-

ний

протеїн,

г Клітко-

вина, г Цу-

кор,

г Са,

г М(,

г Р,

г Си,

мг ((,

мг Со,

мг Каро

тин,

мг

Норма

9,1

1990 р.

Всього містилось 9,0

123

13,1 930 3883 747 83,8 20,9 53 59,7 392 2,95 475

( до норми -0,1

12

— 920 608 -68 -11,2 1,1 — -20,3 -13 -3,15 60

% 98,9

110,8 100,0 102,2 118,6 91,7 88,2 105,5 100 74,6 96,8
48,4 114,4

1999 р.

Всього містилось 7,68

106,5

11,5 763 3419 849 66,5 16,8 48,4 44,3 293,4 2,88 366

( до норми -1,42

-4,5

-1,6 -147 144 34 -28,5 -3,0 -4,6 -35,7 -111,6

-3,22 -49

% 84,4

95,9

87,8 83,8 104,4 104,2 70,0 84,8 91,3 55,4 72,4 47,2 88,2

Таблиця 4–Вплив застосованих препаратів на перебіг сухостійного періоду,
родів та післяродового

періоду у корів

Групи тварин n

Жива маса на початку сухостійного періоду, кг Жива маса в кінці
сухостійного періоду, кг Тривалість стадій родів, год Тривалість
виділення лохій, дн. Тривалість часу від отелення до появи першої тічки
та охоти, дн. Заплідненість від

1-го осіменіння, % % корів з післяро-

довою патоло-

гією

Середньо-

бовий надій за 30-днів після отелення, кг

підготовча виве-_дення плода послідова

Контроль 10 449,8(12,5 482,4(8,6 16,2(6,8 2,26(4,5 18,45(1,2 14,1(2,6
45,4(6,9 40,5(5,4 40,6(6,2 9,9(6,2

Дослід 1

(вітамін А) 10 450,4(12,7 490,1(11,3 12,5(1,1 2,0(1,2 15,7(1,4 12,5(1,9
40,6(3,8 55,8(6,4 33,4(4,2 10,4(0,9

Дослід 2

(тривіт) 9 454,5(10,2 485,6(8,6 9,9(1,3 1,5(0,8 14,63(1,6 10,0(2,3
38,1(4,4 60(4,5 22,1(3,6 10,5(1,3

Дослід 3

(сапонітове борошно) 11 447,5(11,6 484,6(10,5 8,2(1,4 1,53(2,2 9,6(1,6
9,1(3,2 34,3(6,5 56(3,8 18,9(5,1 10,7(0,8

Економічну ефективність від проведених профілактичних заходів з
профілактики неплідності худоби вираховували за методиками
А.Ф. Євтушенка із співавторами, статистичну обробку проводили
на комп’ютері Pentium – 3 за програмою Gesta. Ступінь вірогідності
оцінювали за критерієм Стьюдента (Р(0,05).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Вивчення стану організації відтворення великої рогатої худоби в
Чемеровецькому районі Хмельницької області, її змін за останнє
десятиріччя показало, що з 1990 по 1999 рік кількість корів у
колективних господарствах району зменшилася на 43 %, із 11 835 голів до
6 755.

Зменшилось за цей період і народження телят. Так, якщо в КСГП

ім. Б.Хмельницького у 1990 та 1991 р.р. народжувалося по 500 і 547
телят, то у 1992–1994 роках – 437–427, а в останні два роки знизилось на
51,6–61,2 % від вихідного рівня (вихід телят на 100 корів знизився з 95
у 1990 році до 58 у 1999 р.). Подібна ситуація спостерігалась і в інших
господарствах.

Зміна чисельності поголів’я тварин позначилася і на динаміці осіменінь.
Якщо в 1990 році в КСГП ім. Б.Хмельницького було осіменено загалом 469
корів, то в 1999 р. – 281, або 59,9 % від вихідного рівня.

Аналіз причин неплідності

Результати акушерської та гінекологічної диспансеризації показали, що у
1990 році в КСГП ім. Б.Хмельницького із наявних корів 34 % були
неплідними, в 1995 році – 38 %, а в 1999 році – 39 %. В КГЗ “Чорнянське”
відповідно 32; 39 і 44 %; в СС “Світанок” – 33; 38 і 37 %, але за цей
час поголів’я тварин у даних господарствах зменшилось відповідно на 59;
27; та 51 %. Відсоток тварин з аліментарною неплідністю становив
57,5–62,9, а з симптоматичною – 24,1–28,1. Разом аліментарна і
симптоматична неплідність становили 81–87 %. Інші форми неплідності в
різні роки становили від 0,8 до 18 %.

Тобто значно менше змінювалася структура неплідності, ніж її форми.

Уроджена неплідність. Найменше поширення в господарствах мала уроджена
неплідність, як результат недорозвитку статевої системи, її
афункціонального стану чи спадкових аномалій органів репродукції у
телиць, що досягли віку фізіологічної зрілості. В більшості господарств
статевий цикл у телиць проявлявся не у 16–18 місяців, а у віці 22 місяці
і старше. Найкращі результати вікової структури статевого дозрівання 156
телиць у КСГП ім. Б.Хмельницького ми спостерігали в 1990 році;
осімінених телиць 73 % 114 голів були у віці 19-22 місяці, а 15,5 % 24
голови у віці старше

22 місяців. В 1995–1998 рр. кількість проведених
осіменінь

телиць у 16–18-ти місячному віці знизилась до 5,9 %, а в 1999 році їх
взагалі вже не було.

Стареча неплідність. Це так само відноситься і до старечої неплідності
корів на основі незворотних, вікових, атрофічних змін у статевій системі
самок. Проведений нами аналіз показав, що в господарствах регіону зараз
вважають старими корів у віці старше 9 років. У КСГП
ім. Б.Хмельницького в 1990 році таких корів було 55 голів (13,7
%), а в 1999 році 10 голів (6,1 %). У 1990 році, коли стан тваринництва
був набагато кращим, запліднюваність корів усіх вікових груп (у межах
досліджуваних) була практично однаковою. В 1995 і особливо в 1999 році
запліднюваність корів старше 9 років значно знизилась. Тобто, відтворна
здатність тварин більше визначається умовами їх існування. З погіршенням
цих умов, очевидно, нейрогуморальні механізми виявляються неспроможними
підтримувати відтворну здатність дев’ятирічних і старше корів та у них
розвивається стареча неплідність.

Експлуатаційна неплідність Результати акушерської та гінекологічної
диспансеризації також показали, що у частини корів
(0,8–4,0 %) проявлялася експлуатаційна (так звана лактаційна)
неплідність через підвищення затрат організмом поживних речовин на
молокоутворення, що підтверджується взаємозв’язком запліднюваності корів
з тривалістю лактації. Так, запліднюваність корів у КСГП ім.
Б.Хмельницького з тривалістю лактації 255–285 днів становила 82 %, з
тривалістю лактації понад 345 днів – 48 %. Подібна ситуація
спостерігалась і в інших господарствах.

Кліматична неплідність Протягом дослідного періоду ми не спостерігали на
Поділлі кліматичної неплідності, тобто пригнічення функції статевої
системи під впливом несприятливих кліматичних умов чи географічних
факторів довкілля. Проте у частини корів, починаючи з 1995 року,
протягом зимово-стійлового періоду спостерігалися розлади відтворної
здатності через незадовільні умови утримання – в душних, сирих
приміщеннях з високою концентрацією аміаку та сірководню, при
відсутності моціону. Головною причиною її був незадовільний мікроклімат,
тому ми класифікували її, за В.С. Шипіловим, В.А. Яблонським,
О.І. Сергієнком, як мікрокліматичну неплідність. Тривала відсутність
моціону та цілодобове прив’язне утримання, невідповідність мікроклімату
корівника зоогігієнічним нормативам призводили до пригнічення функції
статевої системи, статеві цикли були неповноцінними. Отели у таких корів
були важкими, довше проходила інволюція статевих органів.

Залежно від умов утримання корів різною була їх відтворна здатність по
періодах року. Так, у КСГП ім. Б. Хмельницького вона була найвищою в І
кварталі і найнижчою – в ІІІ та ІV кварталах. У КГЗ “Чорнянське” 50 %
корів осіменялося в І кварталі, 30 – у другому і 20 % — у ІІІ-му. В СС
“Світанок” найбільша кількість осіменінь припадала на другий квартал,
значно менше на перший квартал і найменша – на ІІІ – IV квартали.
Аліментарна неплідність. Для з’ясування розмірів аліментарної
неплідності ми проаналізували поживність раціонів годівлі сухостійних
корів у досліджуваних господарств за 10 років (табл. 2). Встановлено, що
поживність раціонів сухостійних корів у зимово-стійловий період у
досліджуваних господарствах у 1990 році була наближеною до зоотехнічних
вимог. У другій половині дослідного періоду ситуація в тваринництві
значно погіршилась, слабшою стала кормова база, поживність раціону
знизилася до 7,68 к.од. або 106,5 МДж (проти 9,0 та 123 у 1990 р.),
тобто на 15 %. Кількість перетравного протеїну – до 763 г (проти 930 г у
1990р.).

„ A c

AE

3/4

?

 

??

?????? ??????????????????

??

?????

Ff

?ue‹}eeeeeeeeee

$

$

????????

n—~—?—c—?—AE—O—ae—o—u—6?

Похожие записи