.

Використання магнітофорезу намацита і вітаміну d3 у комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2352
Скачать документ

Використання магнітофорезу намацита і вітаміну d3 у комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2147
Скачать документ

ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ДАВІДЕНКО Ольга Миколаївна

УДК 616.314.17-008.1:615.847.8

Використання магнітофорезу намацита і вітаміну d3 у комплексному
лікуванні хворих на генералізований пародонтит

14.01.22 – стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному медичному університеті МОЗ
України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор, член-кор. АМН
України,

Косенко Костянтин Миколайович, Інститут стоматології

АМН України, директор

Офіційні опоненти:

– доктор медичних наук, професор Воскресенський Олег Миколайович,

Інститут стоматології АМН України, завідувач лабораторією
фармакології;

– доктор медичних наук, професор Білоклицька Галина Федорівна,

Інститут стоматології Київської медичної академії післядипломної
освіти

ім. П.Л. Шупика МОЗ України, завідувач кафедри терапевтичної

стоматології

Провідна установа:

Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
МОЗ України

Захист відбудеться “4” липня 2005 року о 15.00 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Інституті
стоматології АМН України за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,
11.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту
стоматології АМН України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11).

Автореферат розісланий “3” червня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Чумакова Ю. Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Генералізований пародонтит (ГП) –
дистрофічно-запальний процес у тканинах пародонта, який має
прогресуючий, найчастіше хронічний перебіг, що у багатьох випадках
приводить до важких ускладнень, втрати зубів, багатофакторного
патогенного впливу на організм хворого (Грудянов А.И., 1996, 1999;
Иванов В.С., 1998; Вишняк Г.Н., 1999; Кирсанов А.И., Горбачева И.А.,
1999). Масова поширеність генералізованого пародонтиту та велика частота
загострень вже після проведеного комплексного лікування свідчать про
актуальність пошуку патогенетично заснованих шляхів досяг-нення
стабілізації патологічного процесу (Кузьмина Э.М., 1995; Данилевский
Н.Ф., Борисенко А.В., 2000).

Запальний процес у пародонті, який є наслідком гемоциркуляторних
(Калинин В.И., 1994; Шаповалов В.Д., 1995), імунологічних порушень
(Мащенко И.С., 1990; Воложин А.И., Логинова Н.К., 1993) приводить до
розвитку метаболічних розладів, гіпоксії, дистрофічних та дегенеративних
змін навколозубних тканин (Пахомова В.А., 1992; Белоклицкая Г.Ф., 1998;
Левицкий А.П., 1998; Itis G., Alcuoffe P., 1990), включаючи остеопороз
(Иванов В.С., 1989; Лемецкая Т.И., 1998).

Ураження альвеолярного відростка при пародонтиті супроводжується втратою
мінерального та органічного компонентів кістки (Сергеева И.Е., 1994;
Мазур И.П., 1996). В цьому зв’язку необхідно використовувати такі
способи лікування, які не тільки мають протизапальну дію на м’які
тканини пародонта, але благотворно вплинуть на структурно-функціональний
стан кісткової тканини альвеолярного відростка (Данилевський М.Ф., 1990;
Куцевляк В.Ф., 1995). У значній мірі зазначеним вимогам задовольняє
магнітотерапія (МТ). Розповсюдженість цього методу не тільки в
стоматології, але і в інших галузях медицини, зумовлена тим, що
магнітотерапія сприяє пригніченню патогенної мікрофлори, поліпшенню
мікроциркуляції, репаративних процесів, стимулює імунну систему, а також
має протизапальний, протибольовий та антиалергічний ефекти (Демецкий
А.М., Чернов В.Н., 1987; Меркулова Л.М., 1989; Самойлович В.А., 1998;
Moore R.L., 1978).

Важливим елементом молекулярних механізмів дії імпульсного магнітного
поля є коливальні та вібраційні ефекти, які зумовлюють зміни
проникненості клітинних мембран і тим самим поліпшують умови проникання
лікарських засобів у клітини (Кикут Р.П., 1981; Демецкий А.М., 1987,
1989; Улащик В.С., 1986; Крекшина В.Е., 1986). Крім цього магнітні поля
мають властивості підвищення фармакологічної активності лікарських
засобів у концентраціях, що застосовуються для електрофорезу (Кармазина
И.В., Левкович А.Н., 1988). Це створило умови для виникнення одного з
методів магнітотерапії – магнітофорезу (МФ), який широко застосовується
в офтальмології (Скринник А.В., 1990, 1991; Вайнштейн Е.С., 1981),
отолярінгології (Портенко Г.М., Графская Н.А., 2002), неонатології
(Кокенски П.Х., 1988), стоматології (Михайлова Р.И. с соавт., 1986;
Кармазина И.В., Левкович А.Н., 1988; Крекшина В.Е., 1989; Фліс О.В.,
2000; Гунько И.И., Берлов Г.А., 2002). Магнітофорез подвоює лікувальний
ефект із-за складання дії фізичного фактору (імпульсне низькочастотне
магнітне поле) та фармакологічної дії лікарських засобів (Вайнштейн
Е.С., Зобина Л.В., 1982).

Таким чином, було вирішено використати у комплексному лікуванні
генералізованого пародонтиту такі лікарські засоби, котрі мали би
патогенетичну обґрунтованість у застосуванні, тобто намацит, який
нормалізує метаболічний гомеостаз у тканинах (Гулый М.Ф., 1983;
Белоклицкая Г.Ф., Пахомова В.А., 1994) і вітамін D3, регулятор
кальцієвого обміну, який запобігає розвитку остеопорозу (Родионова С.С.
с соавт., 1989; Воложин А.И., Петрович Б.А., 1987; Поворознюк В.В.,
1998). До цього часу не вивчався вплив комбінації цих препаратів і,
саме, місцеве застосування їх у поєднанні з магнітотерапією на
структурно-функціональний стан тканин пародонта, зокрема кістку
альвеолярного відростка. 

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну
роботу виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри
терапевтичної стоматології Одеського державного медичного університету
МОЗ України „Розробка та оцінка ефективності засобів ангіопротекторної і
ремінералізуючої дії та методів їх введення в комплексному лікуванні
захворювань пародонта” (№ ДР 0100U006457) і спільної науково-дослідної
роботи кафедри терапевтичної стоматології з ЦНДЛ ОДМУ „Вивчення
карієспрофілактичної та ангіопротекторної дії нових
лікувально-профілактичних засобів та розробка методів їх використання в
лікуванні карієсу і запальних захворювань пародонта” (№ ДР 0101U006966).
Здобувач була безпосереднім виконавцем окремих фрагментів вищезазначених
НДР.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – підвищення
ефективності лікування хворих на генералізований пародонтит на підставі
експериментально-клінічного обгрунтування застосування в комплексній
терапії магнітофорезу намацита і вітаміну D3.

Для досягнення поставленої мети були сформульовані наступні завдання:

1. Вивчити в експерименті на білих щурах в умовах
модельованого пародонтиту за допомогою біохімічних методів зміни
ферментативної активності тканин пародонта, печінки та стегнової кістки
тварин під дією магнітотерапії та магнітофорезу окремо намацита та
вітаміну D3 і магнітофорезу комбінації намацита з вітаміном D3.

2. Визначити у дослідних тварин, що отримували відповідні лікувальні
втручання, ступінь атрофії альвеолярного відростка щелеп та зміни
кислотно-лужної рівноваги у крові.

3. Розробити спосіб лікування генералізованного пародонтиту з
вико-ристанням магнітофорезу намацита і вітаміну D3 у комплексній
терапії захворювання і оцінити його лікувальну ефективність у найближчі
та віддалені терміни. 

4. Розробити практичні рекомендації по використанню магнітофорезу
намацита і вітаміну D3 та впровадити їх в клінічну практику.

Об’єкт дослідження – тканини пародонта хворих на генералізований
пародонтит; експериментальні тварини.

Предмет дослідження – експериментально-клінічне обгрунтування та оцінка
ефективності застосування магнітофорезу намациту і вітаміну D3 в
комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит.

Методи дослідження: Експериментальні (біофізичні, біохімічні,
морфометричні) – для визначення метаболічних порушень в тканинах
пародонта, крові, печінки і стегнової кістки щурів в умовах
модельованого пародонтиту і можливості корекції їх методом магнітофорезу
намацита і вітаміну D3; клініко-рентгенологічні – обстеження хворих з
використанням індексної оцінки стану тканин пародонта і рентгенографія
щелеп для оцінки ефективності проведеної терапії в найближчі та
віддалені терміни; статистичні – для визначення вірогідності отриманих
даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в комплексному лікуванні
генералізованого пародонтиту запропоновано та вивчено терапевтичну
ефективність магнітофорезу комбінації засобів намацита і вітаміну D3.
Пріоритетність дослідження підтверджена Патентом України на винахід
„Спосіб лікування пародонтиту” (№ 64270 А від 16.02.2004 р.).

Вперше в експерименті на тваринах під дією магнітофорезу доведено
поліпшення енергетичних процесів, відновлення кислотно-лужної рівноваги,
зниження гіпоксії та перекисного окислення в тканинах пародонта та
крові, що закономірно привело до посилення біосинтетичних процесів і
запобігання розвитку атрофії кісткової тканини пародонта.

На підставі клініко-рентгенологічних досліджень доведена раціональність
використання магнітофорезу намацита і вітаміну D3 у комплексному
лікуванні хворих на генералізований пародонтит. Показано, що
магнітофорез  у рекомендованому режимі сприяє стійкому пролонгованому
лікувальному ефекту, продовженню періоду ремісії та запобіганню
прогресування патологічного процесу в тканинах пародонта, що
підтвердилось двухрічним спостереженням.

Встановлено, що підвищення ефективності комплексного лікування
генералізованого пародонтиту з використанням магнітофорезу
запропонованих засобів досягається внаслідок складання позитивного
впливу фізичного фактору (імпульсне магнітне поле) та
препаратів-коректорів гомеостазу в тканинах пародонта (намацит і вітамін
D3) на основні патогенетичні ланки хронічного пародонтиту.

Практичне значення одержаних результатів. Науково обґрунтовано і
апробовано на підставі експериментально-клінічних досліджень новий
спосіб комплексного лікування генералізованого пародонтиту з
використанням магнітофорезу намацита і вітаміну D3, який впроваджено в
практичну роботу стоматологічних установ: Одеської обласної
стоматологічної консультативної поліклініки, міської стоматологічної
поліклініки м. Сімферополь, стоматологічної поліклініки № 5 м. Кривий
Ріг.

Теоретично-практичні розробки по темі впроваджено до методичного
забезпечення в навчальному процесі на кафедрі терапевтичної стоматології
ОДМУ для студентів стоматологічного факультету 4 курсу 8 семестру.

Запропонований спосіб фізіотерапевтичного лікування, як складова частина
комплексної терапії генералізованого пародонтиту, відрізняється
простотою, доступністю, відсутністю ускладнень, дешевизною, можливістю
широкого застосування в стоматологічних установах різного рівня.

Особистий внесок здобувача. Здобувач самостійно провела глибокий
патентно-інформаційний пошук, сформулювала мету і завдання
експериментальних та клінічних досліджень, що полягли в основу
обґрунтування запропонованого способу лікування генералізованого
пародонтиту з використанням магнітофорезу намацита і вітаміну D3 у
комплексній терапії захворювання.

Експериментальні дослідження автор виконувала на базі Одеського НДІ
стоматології разом із співробітниками віварію та біохімічної лабораторії
(завідувач – д.мед.н. Пахомова В.О.). Клінічні дослідження та лікування
хворих автор проводила особисто на базі Одеської обласної
стоматологічної поліклініки. Організація досліджень, статистична
обробка, аналіз отриманих результатів і написання дисертації проведено
здобувачем самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
повідомлені й обговорені на VIII Українському біохімічному з’їзді (м.
Чернівці, 2002), конференції „Біофізичні стандарти та інформаційні
технології в медицині” (м. Одеса, 2003), конференції “Вопросы
экспериментальной и клинической стоматологии”  (м. Харків, 2004),
науково-практичній конференції “Сучасні проблеми терапевтичної
стоматології”, присвяченій пам’яті проф. М.А. Кодоли і 40-річчю кафедри
терапевтичної стоматології Інституту стоматології КМАПО ім. П.Л. Шупика
(м. Київ, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових праць,
серед яких 4 статті у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 4
тез у сбірниках матеріалів конференцій та з’їздів, 1 патент України на
винахід.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 147 сторінках
принтерного тексту і складається із вступу, огляду літератури, описання
обєктів і методів дослідження, 2 розділів власних досліджень, аналізу та
узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій,
списку використаних джерел, який включає 248 першоджерел, з них 71
іноземних авторів. Робота ілюстрована 25 малюнками, містить 11 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

         Матеріали та методи дослідження. З метою обґрунтування
використання в клініці МФ намацита та вітаміну D3 проведено
експериментальні дослідження на 43 білих щурах у віці 1,5-2 місяця, яких
розподілили на 6 груп: 1 група – інтактні тварини (контрольна), у тварин
2, 3, 4, 5 та 6 груп моделювали пародонтит. Пародонтит у щурів
відтворювали, моделюючи метаболічний ацидоз за допомогою хлористого
амонію, який додавали з їжею щоденно на протязі 10 днів (Журавський
Н.І., Пахомова В.О, 1980). Через 2 тижня після початку эксперименту
тварини 3 групи отримували магнітотерапію, 4 групи – МФ з намацитом, 5
групи – МФ з вітаміном D3, 6 групи – МФ з намацитом та вітаміном D3. МТ
проводили апаратом  ПДМТ-01 у режимі прямокутної форми імпульсного
магнітного поля напружністю 20 мТл частотою 50 Гц малими індукторами по
10 хвилин щоденно на протязі 10 днів. Для МФ на ясна накладали марлеві
серветки, змочені розчинами 5% намациту або вітаміну D3 („Videchol”
0,25%), або їх сумішшю (1:1), згідно належності до експериментальної
групи.

По закінченні експерименту у всіх щурів визначали в крові показники
кислотно-лужної рівноваги (КЛР): рН та парциальний тиск вуглекислоти
(ви-значали за допомогою біологічного аналізатора „Раделкис” по
номограмам). У тканинах (ясна, печінка, альвеолярна та стегнові кістки)
визначали активність ферментів: глюкозо-6-фосфатдегидрогенази (Г-6-ФДГ)
(Kornberg B., Honecker A.., 1955), фруктозодифосфатази (ФДФ) (Underwood,
1965), глутатіонредуктази (ГлР) (Путилина Л.Е., 1982) і
глутатіонпероксидази (ГлП) (Пахомова В.А. с соавт., 1982), а також
метаболітів: пирувата, лактата, фосфоенолпирувата (ФЕП) (Асатиани В.С.,
1965; Bergmeyer H.U., 1970), дисульфідних (-SS-) и сульфгидрильних
(-SH-) груп водорозчинних білків (Веревкина И.В. с соавт., 1977).

Ступінь атрофії альвеолярного відростка щелеп встановлювали за допомогою
бінокулярного дисекційного мікроскопа шляхом визначення лінійних
розмірів оголення коренів молярів (Николаева Е.П., 1965).

З метою визначення лікувальної ефективності апробованого в експери-менті
методу МФ намацита і вітаміну D3 в клініці проведено спостереження 104
хворих на ГП початкового та I-II ступеня важкості хронічного та
загостреного перебігу у віці від 20 до 57 років з тривалістю
захворювання від 3 до 11 років, серед яких було 43 чоловіка та 61 жінка.
Діагностику захворювань пародонта проводили у відповідності з
класифікацією М.Ф. Данилевського (1994). Основними критеріями для
постановки діагнозу були клінічні та рентгенолочіні показники
патологічного процесу в пародонті.

Загальноприйняте клінічне обстеження усіх хворих включало аналіз скарг,
анамнезу, огляду порожнини рота, зубів і тканин пародонта. Визначали ряд
гігієнічних та пародонтальних індексів: РМА, Гріна-Вермільона (OHI-S),
Турескі, подразнення (О’Лірі) і кровоточивості, проби Шилера-Писарева,
ступенів гноєтечі та рухливості зубів, глибини пародонтальних кишень
(ПК), втрати кісткової тканини (ВКТ) та проби Кулаженка (по
загальноприйнятим методикам згідно рекомендаціям Г.Ф. Белоклицької,
1996).

Стан кісткової тканини пародонта оцінювали за даними панорамної та
внутрішньоротової контактної рентгенографії в області фронтальних зубів,
премолярів і молярів.

Весь об’єм клінічних досліджень був виконаний у хворих до лікування,
безпосередньо після лікування та у терміни 1 місяць, півроку, 1 і 2 роки
після початку лікування.

Усім хворим проводилось комплексне лікування ГП, яке містило раціональні
місцеві втручання, а також підбирались засоби індивідуальної гігієни
порожнини рота. Традиційна комплексна терапія включала санацію порожнини
рота, видалення над- та під’ясеневого зубного каменю, професіональну
чистку зубів та місцеве медикаментозне лікування, а саме антисептичні
полоскання порожнини рота та іригацію пародонтальних кишень 0,05%
розчином хлоргексидину, аплікації та інстіляції розчинів ротокана, соку
подорожника або сумішші трихополу з антибіотиками при гноєтечі,
накладання пародонтальних пов’язок на основі метилурацилової мазі або
гелю „Метрогил Дента”, 4-6 сеансів вакуумтерапії або вакуум-масажу. На
заключних етапах лікування всім хворим призначали курс фізіотерапії.

В залежності від методу фізіотерапії всі пацієнти були розподілені
рів-номірно згідно віку, полу та діагнозу на 2 групи: основна – 68 і
контрольна – 36 хворих. В основній групі традиційна комплексна терапія
пародонтиту доповнювалась МФ намацита і вітаміну D3 щоденно на протязі
10 днів, пацієнти контрольної групи отримували електрофорез (ЕФ) 10%
розчину глюконату кальцію також щоденно 10 днів.

МФ проводили по загальноприйнятій методиці (Кармазина И.В., Левкович
А.Н.,1988): після антисептичної обробки порожнини рота на ясна верхньої
і нижньої щелеп накладали марлеві серветки, складанні у 3 шари і змочені
сумішшю (1:1) 5% розчину намацита і вітаміну D3 (0,25% розчин відехола).
Середні магнітні індуктори апарата сам хворий утримував у щільному
контакті з шкірою щік праворуч і ліворуч на рівні премолярів. З метою МФ
застосовувався апарат ПДМТ-01 (№133 Одеського заводу „Промсвязь” 1989
року випуску ТУ 45-8 9m3.293.000 ПС) при наступних фізичних параметрах:
прямокутна форма імпульсного магнітного поля напружністю магнітної
індукції 20 мТл (III cтупінь) частотою 50 Гц експозицією 10-15 хвилин.
ЕФ проводили за допомогою апарата „Поток-1” при силі струму 1,5-2 мА по
10-15 хвилин (метод. рекомендації О.І. Єфанова, 1980). Протирецидивні
курси терапії проводились через 6 місяців, 1 та 2 роки від початку
лікування.

Протипоказань до використання фізіотерапевтичного лікування у пацієнтів
як основної, так і контрольної груп не було встановлено. Критерії, за
якими оцінювали позитивний ефект в обох групах хворих, були: покращення
місцевого клінічного статусу тканин пародонта, гігієнічних та
пародонтальних індексів, резистентності капілярів за Кулаженком,
результатам рентгенографії.

         Всі отримані результати оброблялися методами математичної
статистики з використанням t-критерію Ст’юдента на персональному
комп’ютері IBM PC.

Результати досліджень та їх обговорення. В ході виконання
експериментальних досліджень проведено визначення показників
кислотно-лужної рівноваги (КЛР) крові у тварин, зміни ферментативної
активності в альвеолярному відростку, яснах, печінці, як у самому
чутливішому на зміни метаболізму органі, та стегновій кістці, як східної
за будовою на альвеолярний відросток, це являлось контролем метаболізму
кісткової тканини.

Проведений аналіз результатів експерименту на білих щурах показав, що в
групі дослідних тварин при моделюванні пародонтиту спостерігалось
зниження рН до 7,15±0,14 та вмісту вуглекислоти в крові до 39,83±2,11 (у
інтактних тварин ці показники встановлювали відповідно 7,34±0,08 та
54,57±3,26). Ці зміни відбувались за рахунок зв’язування іонів амонію,
які у надлишку поступали з їжею, у карбамід, аніони хлору, що
залишались, заки-слювали середу та витискували вуглекислоту.

В групі тварин з модельованим пародонтитом було отримано достовірне (в
порівнянні з інтактним контролем) зниження активності
глюкозо-6-фосфатдегидрогенази (Г-6-ФДГ) (рtOf ’ ? ??????????? ? ?????????? моделлю, а саме підвищення активності Г-6-ФДГ (рANNOTATION Davidenko O.N. The Using of Magnetophoresis of Namacyte and Vitamin D3 in Complex Medical Treatment Generalized-form of Periodontitis. – Manuscript.          Thesis for a degree in medicine by speciality 14.01.22 - stomatology.- The Odessa State Medical University, Odessa, 2005. It is patogenetically substantiated in experiment on 43 white rats, tested in the complex treatment of 104 patients with generalized periodontitis I-II degree and provided by patent new method of magnetophoresis of namacyte and vitamin D3 for purpose of effectivness improvment. There was proved, that combination preparations-correctors with impuls magnetic field, being tested on animals, prevents development of biochemical violations caused by modeling of experimental periodontitis, as well provides braking of resorption of alveolar bone . On the basis of clinical and X-ray methods it was shown that magnetophoresis in recommended regime provides stable prolongation of therapeutical effect, increasing remission periods and prevention of the progress in pathological process          Key word: generalized periodontitis, treatment, magnetophoresis, namacyte, vitamin D3.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ДАВІДЕНКО Ольга Миколаївна

УДК 616.314.17-008.1:615.847.8

Використання магнітофорезу намацита і вітаміну d3 у
комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит

14.01.22 – стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному медичному університеті МОЗ
України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор, член-кор. АМН
України,

Косенко Костянтин Миколайович, Інститут стоматології

АМН України, директор

Офіційні опоненти:

– доктор медичних наук, професор Воскресенський Олег Миколайович,

Інститут стоматології АМН України, завідувач лабораторією
фармакології;

– доктор медичних наук, професор Білоклицька Галина Федорівна,

Інститут стоматології Київської медичної академії післядипломної
освіти

ім. П.Л. Шупика МОЗ України, завідувач кафедри терапевтичної

стоматології

Провідна установа:

Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
МОЗ України

Захист відбудеться “4” липня 2005 року о 15.00 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Інституті
стоматології АМН України за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,
11.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту
стоматології АМН України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11).

Автореферат розісланий “3” червня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Чумакова Ю. Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Генералізований пародонтит (ГП) –
дистрофічно-запальний процес у тканинах пародонта, який має
прогресуючий, найчастіше хронічний перебіг, що у багатьох випадках
приводить до важких ускладнень, втрати зубів, багатофакторного
патогенного впливу на організм хворого (Грудянов А.И., 1996, 1999;
Иванов В.С., 1998; Вишняк Г.Н., 1999; Кирсанов А.И., Горбачева И.А.,
1999). Масова поширеність генералізованого пародонтиту та велика частота
загострень вже після проведеного комплексного лікування свідчать про
актуальність пошуку патогенетично заснованих шляхів досяг-нення
стабілізації патологічного процесу (Кузьмина Э.М., 1995; Данилевский
Н.Ф., Борисенко А.В., 2000).

Запальний процес у пародонті, який є наслідком гемоциркуляторних
(Калинин В.И., 1994; Шаповалов В.Д., 1995), імунологічних порушень
(Мащенко И.С., 1990; Воложин А.И., Логинова Н.К., 1993) приводить до
розвитку метаболічних розладів, гіпоксії, дистрофічних та дегенеративних
змін навколозубних тканин (Пахомова В.А., 1992; Белоклицкая Г.Ф., 1998;
Левицкий А.П., 1998; Itis G., Alcuoffe P., 1990), включаючи остеопороз
(Иванов В.С., 1989; Лемецкая Т.И., 1998).

Ураження альвеолярного відростка при пародонтиті супроводжується втратою
мінерального та органічного компонентів кістки (Сергеева И.Е., 1994;
Мазур И.П., 1996). В цьому зв’язку необхідно використовувати такі
способи лікування, які не тільки мають протизапальну дію на м’які
тканини пародонта, але благотворно вплинуть на структурно-функціональний
стан кісткової тканини альвеолярного відростка (Данилевський М.Ф., 1990;
Куцевляк В.Ф., 1995). У значній мірі зазначеним вимогам задовольняє
магнітотерапія (МТ). Розповсюдженість цього методу не тільки в
стоматології, але і в інших галузях медицини, зумовлена тим, що
магнітотерапія сприяє пригніченню патогенної мікрофлори, поліпшенню
мікроциркуляції, репаративних процесів, стимулює імунну систему, а також
має протизапальний, протибольовий та антиалергічний ефекти (Демецкий
А.М., Чернов В.Н., 1987; Меркулова Л.М., 1989; Самойлович В.А., 1998;
Moore R.L., 1978).

Важливим елементом молекулярних механізмів дії імпульсного магнітного
поля є коливальні та вібраційні ефекти, які зумовлюють зміни
проникненості клітинних мембран і тим самим поліпшують умови проникання
лікарських засобів у клітини (Кикут Р.П., 1981; Демецкий А.М., 1987,
1989; Улащик В.С., 1986; Крекшина В.Е., 1986). Крім цього магнітні поля
мають властивості підвищення фармакологічної активності лікарських
засобів у концентраціях, що застосовуються для електрофорезу (Кармазина
И.В., Левкович А.Н., 1988). Це створило умови для виникнення одного з
методів магнітотерапії – магнітофорезу (МФ), який широко застосовується
в офтальмології (Скринник А.В., 1990, 1991; Вайнштейн Е.С., 1981),
отолярінгології (Портенко Г.М., Графская Н.А., 2002), неонатології
(Кокенски П.Х., 1988), стоматології (Михайлова Р.И. с соавт., 1986;
Кармазина И.В., Левкович А.Н., 1988; Крекшина В.Е., 1989; Фліс О.В.,
2000; Гунько И.И., Берлов Г.А., 2002). Магнітофорез подвоює лікувальний
ефект із-за складання дії фізичного фактору (імпульсне низькочастотне
магнітне поле) та фармакологічної дії лікарських засобів (Вайнштейн
Е.С., Зобина Л.В., 1982).

Таким чином, було вирішено використати у комплексному лікуванні
генералізованого пародонтиту такі лікарські засоби, котрі мали би
патогенетичну обґрунтованість у застосуванні, тобто намацит, який
нормалізує метаболічний гомеостаз у тканинах (Гулый М.Ф., 1983;
Белоклицкая Г.Ф., Пахомова В.А., 1994) і вітамін D3, регулятор
кальцієвого обміну, який запобігає розвитку остеопорозу (Родионова С.С.
с соавт., 1989; Воложин А.И., Петрович Б.А., 1987; Поворознюк В.В.,
1998). До цього часу не вивчався вплив комбінації цих препаратів і,
саме, місцеве застосування їх у поєднанні з магнітотерапією на
структурно-функціональний стан тканин пародонта, зокрема кістку
альвеолярного відростка. 

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну
роботу виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри
терапевтичної стоматології Одеського державного медичного університету
МОЗ України „Розробка та оцінка ефективності засобів ангіопротекторної і
ремінералізуючої дії та методів їх введення в комплексному лікуванні
захворювань пародонта” (№ ДР 0100U006457) і спільної науково-дослідної
роботи кафедри терапевтичної стоматології з ЦНДЛ ОДМУ „Вивчення
карієспрофілактичної та ангіопротекторної дії нових
лікувально-профілактичних засобів та розробка методів їх використання в
лікуванні карієсу і запальних захворювань пародонта” (№ ДР 0101U006966).
Здобувач була безпосереднім виконавцем окремих фрагментів вищезазначених
НДР.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – підвищення
ефективності лікування хворих на генералізований пародонтит на підставі
експериментально-клінічного обгрунтування застосування в комплексній
терапії магнітофорезу намацита і вітаміну D3.

Для досягнення поставленої мети були сформульовані наступні завдання:

1. Вивчити в експерименті на білих щурах в умовах
модельованого пародонтиту за допомогою біохімічних методів зміни
ферментативної активності тканин пародонта, печінки та стегнової кістки
тварин під дією магнітотерапії та магнітофорезу окремо намацита та
вітаміну D3 і магнітофорезу комбінації намацита з вітаміном D3.

2. Визначити у дослідних тварин, що отримували відповідні лікувальні
втручання, ступінь атрофії альвеолярного відростка щелеп та зміни
кислотно-лужної рівноваги у крові.

3. Розробити спосіб лікування генералізованного пародонтиту з
вико-ристанням магнітофорезу намацита і вітаміну D3 у комплексній
терапії захворювання і оцінити його лікувальну ефективність у найближчі
та віддалені терміни. 

4. Розробити практичні рекомендації по використанню магнітофорезу
намацита і вітаміну D3 та впровадити їх в клінічну практику.

Об’єкт дослідження – тканини пародонта хворих на генералізований
пародонтит; експериментальні тварини.

Предмет дослідження – експериментально-клінічне обгрунтування та оцінка
ефективності застосування магнітофорезу намациту і вітаміну D3 в
комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит.

Методи дослідження: Експериментальні (біофізичні, біохімічні,
морфометричні) – для визначення метаболічних порушень в тканинах
пародонта, крові, печінки і стегнової кістки щурів в умовах
модельованого пародонтиту і можливості корекції їх методом магнітофорезу
намацита і вітаміну D3; клініко-рентгенологічні – обстеження хворих з
використанням індексної оцінки стану тканин пародонта і рентгенографія
щелеп для оцінки ефективності проведеної терапії в найближчі та
віддалені терміни; статистичні – для визначення вірогідності отриманих
даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в комплексному лікуванні
генералізованого пародонтиту запропоновано та вивчено терапевтичну
ефективність магнітофорезу комбінації засобів намацита і вітаміну D3.
Пріоритетність дослідження підтверджена Патентом України на винахід
„Спосіб лікування пародонтиту” (№ 64270 А від 16.02.2004 р.).

Вперше в експерименті на тваринах під дією магнітофорезу доведено
поліпшення енергетичних процесів, відновлення кислотно-лужної рівноваги,
зниження гіпоксії та перекисного окислення в тканинах пародонта та
крові, що закономірно привело до посилення біосинтетичних процесів і
запобігання розвитку атрофії кісткової тканини пародонта.

На підставі клініко-рентгенологічних досліджень доведена раціональність
використання магнітофорезу намацита і вітаміну D3 у комплексному
лікуванні хворих на генералізований пародонтит. Показано, що
магнітофорез  у рекомендованому режимі сприяє стійкому пролонгованому
лікувальному ефекту, продовженню періоду ремісії та запобіганню
прогресування патологічного процесу в тканинах пародонта, що
підтвердилось двухрічним спостереженням.

Встановлено, що підвищення ефективності комплексного лікування
генералізованого пародонтиту з використанням магнітофорезу
запропонованих засобів досягається внаслідок складання позитивного
впливу фізичного фактору (імпульсне магнітне поле) та
препаратів-коректорів гомеостазу в тканинах пародонта (намацит і вітамін
D3) на основні патогенетичні ланки хронічного пародонтиту.

Практичне значення одержаних результатів. Науково обґрунтовано і
апробовано на підставі експериментально-клінічних досліджень новий
спосіб комплексного лікування генералізованого пародонтиту з
використанням магнітофорезу намацита і вітаміну D3, який впроваджено в
практичну роботу стоматологічних установ: Одеської обласної
стоматологічної консультативної поліклініки, міської стоматологічної
поліклініки м. Сімферополь, стоматологічної поліклініки № 5 м. Кривий
Ріг.

Теоретично-практичні розробки по темі впроваджено до методичного
забезпечення в навчальному процесі на кафедрі терапевтичної стоматології
ОДМУ для студентів стоматологічного факультету 4 курсу 8 семестру.

Запропонований спосіб фізіотерапевтичного лікування, як складова частина
комплексної терапії генералізованого пародонтиту, відрізняється
простотою, доступністю, відсутністю ускладнень, дешевизною, можливістю
широкого застосування в стоматологічних установах різного рівня.

Особистий внесок здобувача. Здобувач самостійно провела глибокий
патентно-інформаційний пошук, сформулювала мету і завдання
експериментальних та клінічних досліджень, що полягли в основу
обґрунтування запропонованого способу лікування генералізованого
пародонтиту з використанням магнітофорезу намацита і вітаміну D3 у
комплексній терапії захворювання.

Експериментальні дослідження автор виконувала на базі Одеського НДІ
стоматології разом із співробітниками віварію та біохімічної лабораторії
(завідувач – д.мед.н. Пахомова В.О.). Клінічні дослідження та лікування
хворих автор проводила особисто на базі Одеської обласної
стоматологічної поліклініки. Організація досліджень, статистична
обробка, аналіз отриманих результатів і написання дисертації проведено
здобувачем самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
повідомлені й обговорені на VIII Українському біохімічному з’їзді (м.
Чернівці, 2002), конференції „Біофізичні стандарти та інформаційні
технології в медицині” (м. Одеса, 2003), конференції “Вопросы
экспериментальной и клинической стоматологии”  (м. Харків, 2004),
науково-практичній конференції “Сучасні проблеми терапевтичної
стоматології”, присвяченій пам’яті проф. М.А. Кодоли і 40-річчю кафедри
терапевтичної стоматології Інституту стоматології КМАПО ім. П.Л. Шупика
(м. Київ, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових праць,
серед яких 4 статті у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 4
тез у сбірниках матеріалів конференцій та з’їздів, 1 патент України на
винахід.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 147 сторінках
принтерного тексту і складається із вступу, огляду літератури, описання
обєктів і методів дослідження, 2 розділів власних досліджень, аналізу та
узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій,
списку використаних джерел, який включає 248 першоджерел, з них 71
іноземних авторів. Робота ілюстрована 25 малюнками, містить 11 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

         Матеріали та методи дослідження. З метою обґрунтування
використання в клініці МФ намацита та вітаміну D3 проведено
експериментальні дослідження на 43 білих щурах у віці 1,5-2 місяця, яких
розподілили на 6 груп: 1 група – інтактні тварини (контрольна), у тварин
2, 3, 4, 5 та 6 груп моделювали пародонтит. Пародонтит у щурів
відтворювали, моделюючи метаболічний ацидоз за допомогою хлористого
амонію, який додавали з їжею щоденно на протязі 10 днів (Журавський
Н.І., Пахомова В.О, 1980). Через 2 тижня після початку эксперименту
тварини 3 групи отримували магнітотерапію, 4 групи – МФ з намацитом, 5
групи – МФ з вітаміном D3, 6 групи – МФ з намацитом та вітаміном D3. МТ
проводили апаратом  ПДМТ-01 у режимі прямокутної форми імпульсного
магнітного поля напружністю 20 мТл частотою 50 Гц малими індукторами по
10 хвилин щоденно на протязі 10 днів. Для МФ на ясна накладали марлеві
серветки, змочені розчинами 5% намациту або вітаміну D3 („Videchol”
0,25%), або їх сумішшю (1:1), згідно належності до експериментальної
групи.

По закінченні експерименту у всіх щурів визначали в крові показники
кислотно-лужної рівноваги (КЛР): рН та парциальний тиск вуглекислоти
(ви-значали за допомогою біологічного аналізатора „Раделкис” по
номограмам). У тканинах (ясна, печінка, альвеолярна та стегнові кістки)
визначали активність ферментів: глюкозо-6-фосфатдегидрогенази (Г-6-ФДГ)
(Kornberg B., Honecker A.., 1955), фруктозодифосфатази (ФДФ) (Underwood,
1965), глутатіонредуктази (ГлР) (Путилина Л.Е., 1982) і
глутатіонпероксидази (ГлП) (Пахомова В.А. с соавт., 1982), а також
метаболітів: пирувата, лактата, фосфоенолпирувата (ФЕП) (Асатиани В.С.,
1965; Bergmeyer H.U., 1970), дисульфідних (-SS-) и сульфгидрильних
(-SH-) груп водорозчинних білків (Веревкина И.В. с соавт., 1977).

Ступінь атрофії альвеолярного відростка щелеп встановлювали за допомогою
бінокулярного дисекційного мікроскопа шляхом визначення лінійних
розмірів оголення коренів молярів (Николаева Е.П., 1965).

З метою визначення лікувальної ефективності апробованого в експери-менті
методу МФ намацита і вітаміну D3 в клініці проведено спостереження 104
хворих на ГП початкового та I-II ступеня важкості хронічного та
загостреного перебігу у віці від 20 до 57 років з тривалістю
захворювання від 3 до 11 років, серед яких було 43 чоловіка та 61 жінка.
Діагностику захворювань пародонта проводили у відповідності з
класифікацією М.Ф. Данилевського (1994). Основними критеріями для
постановки діагнозу були клінічні та рентгенолочіні показники
патологічного процесу в пародонті.

Загальноприйняте клінічне обстеження усіх хворих включало аналіз скарг,
анамнезу, огляду порожнини рота, зубів і тканин пародонта. Визначали ряд
гігієнічних та пародонтальних індексів: РМА, Гріна-Вермільона (OHI-S),
Турескі, подразнення (О’Лірі) і кровоточивості, проби Шилера-Писарева,
ступенів гноєтечі та рухливості зубів, глибини пародонтальних кишень
(ПК), втрати кісткової тканини (ВКТ) та проби Кулаженка (по
загальноприйнятим методикам згідно рекомендаціям Г.Ф. Белоклицької,
1996).

Стан кісткової тканини пародонта оцінювали за даними панорамної та
внутрішньоротової контактної рентгенографії в області фронтальних зубів,
премолярів і молярів.

Весь об’єм клінічних досліджень був виконаний у хворих до лікування,
безпосередньо після лікування та у терміни 1 місяць, півроку, 1 і 2 роки
після початку лікування.

Усім хворим проводилось комплексне лікування ГП, яке містило раціональні
місцеві втручання, а також підбирались засоби індивідуальної гігієни
порожнини рота. Традиційна комплексна терапія включала санацію порожнини
рота, видалення над- та під’ясеневого зубного каменю, професіональну
чистку зубів та місцеве медикаментозне лікування, а саме антисептичні
полоскання порожнини рота та іригацію пародонтальних кишень 0,05%
розчином хлоргексидину, аплікації та інстіляції розчинів ротокана, соку
подорожника або сумішші трихополу з антибіотиками при гноєтечі,
накладання пародонтальних пов’язок на основі метилурацилової мазі або
гелю „Метрогил Дента”, 4-6 сеансів вакуумтерапії або вакуум-масажу. На
заключних етапах лікування всім хворим призначали курс фізіотерапії.

В залежності від методу фізіотерапії всі пацієнти були розподілені
рів-номірно згідно віку, полу та діагнозу на 2 групи: основна – 68 і
контрольна – 36 хворих. В основній групі традиційна комплексна терапія
пародонтиту доповнювалась МФ намацита і вітаміну D3 щоденно на протязі
10 днів, пацієнти контрольної групи отримували електрофорез (ЕФ) 10%
розчину глюконату кальцію також щоденно 10 днів.

МФ проводили по загальноприйнятій методиці (Кармазина И.В., Левкович
А.Н.,1988): після антисептичної обробки порожнини рота на ясна верхньої
і нижньої щелеп накладали марлеві серветки, складанні у 3 шари і змочені
сумішшю (1:1) 5% розчину намацита і вітаміну D3 (0,25% розчин відехола).
Середні магнітні індуктори апарата сам хворий утримував у щільному
контакті з шкірою щік праворуч і ліворуч на рівні премолярів. З метою МФ
застосовувався апарат ПДМТ-01 (№133 Одеського заводу „Промсвязь” 1989
року випуску ТУ 45-8 9m3.293.000 ПС) при наступних фізичних параметрах:
прямокутна форма імпульсного магнітного поля напружністю магнітної
індукції 20 мТл (III cтупінь) частотою 50 Гц експозицією 10-15 хвилин.
ЕФ проводили за допомогою апарата „Поток-1” при силі струму 1,5-2 мА по
10-15 хвилин (метод. рекомендації О.І. Єфанова, 1980). Протирецидивні
курси терапії проводились через 6 місяців, 1 та 2 роки від початку
лікування.

Протипоказань до використання фізіотерапевтичного лікування у пацієнтів
як основної, так і контрольної груп не було встановлено. Критерії, за
якими оцінювали позитивний ефект в обох групах хворих, були: покращення
місцевого клінічного статусу тканин пародонта, гігієнічних та
пародонтальних індексів, резистентності капілярів за Кулаженком,
результатам рентгенографії.

         Всі отримані результати оброблялися методами математичної
статистики з використанням t-критерію Ст’юдента на персональному
комп’ютері IBM PC.

Результати досліджень та їх обговорення. В ході виконання
експериментальних досліджень проведено визначення показників
кислотно-лужної рівноваги (КЛР) крові у тварин, зміни ферментативної
активності в альвеолярному відростку, яснах, печінці, як у самому
чутливішому на зміни метаболізму органі, та стегновій кістці, як східної
за будовою на альвеолярний відросток, це являлось контролем метаболізму
кісткової тканини.

Проведений аналіз результатів експерименту на білих щурах показав, що в
групі дослідних тварин при моделюванні пародонтиту спостерігалось
зниження рН до 7,15±0,14 та вмісту вуглекислоти в крові до 39,83±2,11 (у
інтактних тварин ці показники встановлювали відповідно 7,34±0,08 та
54,57±3,26). Ці зміни відбувались за рахунок зв’язування іонів амонію,
які у надлишку поступали з їжею, у карбамід, аніони хлору, що
залишались, заки-слювали середу та витискували вуглекислоту.

В групі тварин з модельованим пародонтитом було отримано достовірне (в
порівнянні з інтактним контролем) зниження активності
глюкозо-6-фосфатдегидрогенази (Г-6-ФДГ) (р|Uen ? O ??????????” ?????????? моделлю, а саме підвищення активності Г-6-ФДГ (рANNOTATION Davidenko O.N. The Using of Magnetophoresis of Namacyte and Vitamin D3 in Complex Medical Treatment Generalized-form of Periodontitis. – Manuscript.          Thesis for a degree in medicine by speciality 14.01.22 - stomatology.- The Odessa State Medical University, Odessa, 2005. It is patogenetically substantiated in experiment on 43 white rats, tested in the complex treatment of 104 patients with generalized periodontitis I-II degree and provided by patent new method of magnetophoresis of namacyte and vitamin D3 for purpose of effectivness improvment. There was proved, that combination preparations-correctors with impuls magnetic field, being tested on animals, prevents development of biochemical violations caused by modeling of experimental periodontitis, as well provides braking of resorption of alveolar bone . On the basis of clinical and X-ray methods it was shown that magnetophoresis in recommended regime provides stable prolongation of therapeutical effect, increasing remission periods and prevention of the progress in pathological process          Key word: generalized periodontitis, treatment, magnetophoresis, namacyte, vitamin D3.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020