ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ДАВІДЕНКО Ольга Миколаївна

УДК 616.314.17-008.1:615.847.8

Використання магнітофорезу намацита і вітаміну d3 у комплексному
лікуванні хворих на генералізований пародонтит

14.01.22 – стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса — 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному медичному університеті МОЗ
України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор, член-кор. АМН
України,

Косенко Костянтин Миколайович, Інститут стоматології

АМН України, директор

Офіційні опоненти:

— доктор медичних наук, професор Воскресенський Олег Миколайович,

Інститут стоматології АМН України, завідувач лабораторією
фармакології;

— доктор медичних наук, професор Білоклицька Галина Федорівна,

Інститут стоматології Київської медичної академії післядипломної
освіти

ім. П.Л. Шупика МОЗ України, завідувач кафедри терапевтичної

стоматології

Провідна установа:

Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
МОЗ України

Захист відбудеться «4» липня 2005 року о 15.00 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Інституті
стоматології АМН України за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,
11.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту
стоматології АМН України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11).

Автореферат розісланий «3» червня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Чумакова Ю. Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Генералізований пародонтит (ГП) –
дистрофічно-запальний процес у тканинах пародонта, який має
прогресуючий, найчастіше хронічний перебіг, що у багатьох випадках
приводить до важких ускладнень, втрати зубів, багатофакторного
патогенного впливу на організм хворого (Грудянов А.И., 1996, 1999;
Иванов В.С., 1998; Вишняк Г.Н., 1999; Кирсанов А.И., Горбачева И.А.,
1999). Масова поширеність генералізованого пародонтиту та велика частота
загострень вже після проведеного комплексного лікування свідчать про
актуальність пошуку патогенетично заснованих шляхів досяг-нення
стабілізації патологічного процесу (Кузьмина Э.М., 1995; Данилевский
Н.Ф., Борисенко А.В., 2000).

Запальний процес у пародонті, який є наслідком гемоциркуляторних
(Калинин В.И., 1994; Шаповалов В.Д., 1995), імунологічних порушень
(Мащенко И.С., 1990; Воложин А.И., Логинова Н.К., 1993) приводить до
розвитку метаболічних розладів, гіпоксії, дистрофічних та дегенеративних
змін навколозубних тканин (Пахомова В.А., 1992; Белоклицкая Г.Ф., 1998;
Левицкий А.П., 1998; Itis G., Alcuoffe P., 1990), включаючи остеопороз
(Иванов В.С., 1989; Лемецкая Т.И., 1998).

Ураження альвеолярного відростка при пародонтиті супроводжується втратою
мінерального та органічного компонентів кістки (Сергеева И.Е., 1994;
Мазур И.П., 1996). В цьому зв’язку необхідно використовувати такі
способи лікування, які не тільки мають протизапальну дію на м’які
тканини пародонта, але благотворно вплинуть на структурно-функціональний
стан кісткової тканини альвеолярного відростка (Данилевський М.Ф., 1990;
Куцевляк В.Ф., 1995). У значній мірі зазначеним вимогам задовольняє
магнітотерапія (МТ). Розповсюдженість цього методу не тільки в
стоматології, але і в інших галузях медицини, зумовлена тим, що
магнітотерапія сприяє пригніченню патогенної мікрофлори, поліпшенню
мікроциркуляції, репаративних процесів, стимулює імунну систему, а також
має протизапальний, протибольовий та антиалергічний ефекти (Демецкий
А.М., Чернов В.Н., 1987; Меркулова Л.М., 1989; Самойлович В.А., 1998;
Moore R.L., 1978).

Важливим елементом молекулярних механізмів дії імпульсного магнітного
поля є коливальні та вібраційні ефекти, які зумовлюють зміни
проникненості клітинних мембран і тим самим поліпшують умови проникання
лікарських засобів у клітини (Кикут Р.П., 1981; Демецкий А.М., 1987,
1989; Улащик В.С., 1986; Крекшина В.Е., 1986). Крім цього магнітні поля
мають властивості підвищення фармакологічної активності лікарських
засобів у концентраціях, що застосовуються для електрофорезу (Кармазина
И.В., Левкович А.Н., 1988). Це створило умови для виникнення одного з
методів магнітотерапії – магнітофорезу (МФ), який широко застосовується
в офтальмології (Скринник А.В., 1990, 1991; Вайнштейн Е.С., 1981),
отолярінгології (Портенко Г.М., Графская Н.А., 2002), неонатології
(Кокенски П.Х., 1988), стоматології (Михайлова Р.И. с соавт., 1986;
Кармазина И.В., Левкович А.Н., 1988; Крекшина В.Е., 1989; Фліс О.В.,
2000; Гунько И.И., Берлов Г.А., 2002). Магнітофорез подвоює лікувальний
ефект із-за складання дії фізичного фактору (імпульсне низькочастотне
магнітне поле) та фармакологічної дії лікарських засобів (Вайнштейн
Е.С., Зобина Л.В., 1982).

Таким чином, було вирішено використати у комплексному лікуванні
генералізованого пародонтиту такі лікарські засоби, котрі мали би
патогенетичну обґрунтованість у застосуванні, тобто намацит, який
нормалізує метаболічний гомеостаз у тканинах (Гулый М.Ф., 1983;
Белоклицкая Г.Ф., Пахомова В.А., 1994) і вітамін D3, регулятор
кальцієвого обміну, який запобігає розвитку остеопорозу (Родионова С.С.
с соавт., 1989; Воложин А.И., Петрович Б.А., 1987; Поворознюк В.В.,
1998). До цього часу не вивчався вплив комбінації цих препаратів і,
саме, місцеве застосування їх у поєднанні з магнітотерапією на
структурно-функціональний стан тканин пародонта, зокрема кістку
альвеолярного відростка. 

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну
роботу виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри
терапевтичної стоматології Одеського державного медичного університету
МОЗ України „Розробка та оцінка ефективності засобів ангіопротекторної і
ремінералізуючої дії та методів їх введення в комплексному лікуванні
захворювань пародонта” (№ ДР 0100U006457) і спільної науково-дослідної
роботи кафедри терапевтичної стоматології з ЦНДЛ ОДМУ „Вивчення
карієспрофілактичної та ангіопротекторної дії нових
лікувально-профілактичних засобів та розробка методів їх використання в
лікуванні карієсу і запальних захворювань пародонта” (№ ДР 0101U006966).
Здобувач була безпосереднім виконавцем окремих фрагментів вищезазначених
НДР.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – підвищення
ефективності лікування хворих на генералізований пародонтит на підставі
експериментально-клінічного обгрунтування застосування в комплексній
терапії магнітофорезу намацита і вітаміну D3.

Для досягнення поставленої мети були сформульовані наступні завдання:

1. Вивчити в експерименті на білих щурах в умовах
модельованого пародонтиту за допомогою біохімічних методів зміни
ферментативної активності тканин пародонта, печінки та стегнової кістки
тварин під дією магнітотерапії та магнітофорезу окремо намацита та
вітаміну D3 і магнітофорезу комбінації намацита з вітаміном D3.

2. Визначити у дослідних тварин, що отримували відповідні лікувальні
втручання, ступінь атрофії альвеолярного відростка щелеп та зміни
кислотно-лужної рівноваги у крові.

3. Розробити спосіб лікування генералізованного пародонтиту з
вико-ристанням магнітофорезу намацита і вітаміну D3 у комплексній
терапії захворювання і оцінити його лікувальну ефективність у найближчі
та віддалені терміни. 

4. Розробити практичні рекомендації по використанню магнітофорезу
намацита і вітаміну D3 та впровадити їх в клінічну практику.

Об’єкт дослідження – тканини пародонта хворих на генералізований
пародонтит; експериментальні тварини.

Предмет дослідження – експериментально-клінічне обгрунтування та оцінка
ефективності застосування магнітофорезу намациту і вітаміну D3 в
комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит.

Методи дослідження: Експериментальні (біофізичні, біохімічні,
морфометричні) – для визначення метаболічних порушень в тканинах
пародонта, крові, печінки і стегнової кістки щурів в умовах
модельованого пародонтиту і можливості корекції їх методом магнітофорезу
намацита і вітаміну D3; клініко-рентгенологічні – обстеження хворих з
використанням індексної оцінки стану тканин пародонта і рентгенографія
щелеп для оцінки ефективності проведеної терапії в найближчі та
віддалені терміни; статистичні – для визначення вірогідності отриманих
даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в комплексному лікуванні
генералізованого пародонтиту запропоновано та вивчено терапевтичну
ефективність магнітофорезу комбінації засобів намацита і вітаміну D3.
Пріоритетність дослідження підтверджена Патентом України на винахід
„Спосіб лікування пародонтиту” (№ 64270 А від 16.02.2004 р.).

Вперше в експерименті на тваринах під дією магнітофорезу доведено
поліпшення енергетичних процесів, відновлення кислотно-лужної рівноваги,
зниження гіпоксії та перекисного окислення в тканинах пародонта та
крові, що закономірно привело до посилення біосинтетичних процесів і
запобігання розвитку атрофії кісткової тканини пародонта.

На підставі клініко-рентгенологічних досліджень доведена раціональність
використання магнітофорезу намацита і вітаміну D3 у комплексному
лікуванні хворих на генералізований пародонтит. Показано, що
магнітофорез  у рекомендованому режимі сприяє стійкому пролонгованому
лікувальному ефекту, продовженню періоду ремісії та запобіганню
прогресування патологічного процесу в тканинах пародонта, що
підтвердилось двухрічним спостереженням.

Встановлено, що підвищення ефективності комплексного лікування
генералізованого пародонтиту з використанням магнітофорезу
запропонованих засобів досягається внаслідок складання позитивного
впливу фізичного фактору (імпульсне магнітне поле) та
препаратів-коректорів гомеостазу в тканинах пародонта (намацит і вітамін
D3) на основні патогенетичні ланки хронічного пародонтиту.

Практичне значення одержаних результатів. Науково обґрунтовано і
апробовано на підставі експериментально-клінічних досліджень новий
спосіб комплексного лікування генералізованого пародонтиту з
використанням магнітофорезу намацита і вітаміну D3, який впроваджено в
практичну роботу стоматологічних установ: Одеської обласної
стоматологічної консультативної поліклініки, міської стоматологічної
поліклініки м. Сімферополь, стоматологічної поліклініки № 5 м. Кривий
Ріг.

Теоретично-практичні розробки по темі впроваджено до методичного
забезпечення в навчальному процесі на кафедрі терапевтичної стоматології
ОДМУ для студентів стоматологічного факультету 4 курсу 8 семестру.

Запропонований спосіб фізіотерапевтичного лікування, як складова частина
комплексної терапії генералізованого пародонтиту, відрізняється
простотою, доступністю, відсутністю ускладнень, дешевизною, можливістю
широкого застосування в стоматологічних установах різного рівня.

Особистий внесок здобувача. Здобувач самостійно провела глибокий
патентно-інформаційний пошук, сформулювала мету і завдання
експериментальних та клінічних досліджень, що полягли в основу
обґрунтування запропонованого способу лікування генералізованого
пародонтиту з використанням магнітофорезу намацита і вітаміну D3 у
комплексній терапії захворювання.

Експериментальні дослідження автор виконувала на базі Одеського НДІ
стоматології разом із співробітниками віварію та біохімічної лабораторії
(завідувач — д.мед.н. Пахомова В.О.). Клінічні дослідження та лікування
хворих автор проводила особисто на базі Одеської обласної
стоматологічної поліклініки. Організація досліджень, статистична
обробка, аналіз отриманих результатів і написання дисертації проведено
здобувачем самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
повідомлені й обговорені на VIII Українському біохімічному з’їзді (м.
Чернівці, 2002), конференції „Біофізичні стандарти та інформаційні
технології в медицині” (м. Одеса, 2003), конференції “Вопросы
экспериментальной и клинической стоматологии”  (м. Харків, 2004),
науково-практичній конференції “Сучасні проблеми терапевтичної
стоматології”, присвяченій пам’яті проф. М.А. Кодоли і 40-річчю кафедри
терапевтичної стоматології Інституту стоматології КМАПО ім. П.Л. Шупика
(м. Київ, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових праць,
серед яких 4 статті у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 4
тез у сбірниках матеріалів конференцій та з’їздів, 1 патент України на
винахід.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 147 сторінках
принтерного тексту і складається із вступу, огляду літератури, описання
обєктів і методів дослідження, 2 розділів власних досліджень, аналізу та
узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій,
списку використаних джерел, який включає 248 першоджерел, з них 71
іноземних авторів. Робота ілюстрована 25 малюнками, містить 11 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

         Матеріали та методи дослідження. З метою обґрунтування
використання в клініці МФ намацита та вітаміну D3 проведено
експериментальні дослідження на 43 білих щурах у віці 1,5-2 місяця, яких
розподілили на 6 груп: 1 група – інтактні тварини (контрольна), у тварин
2, 3, 4, 5 та 6 груп моделювали пародонтит. Пародонтит у щурів
відтворювали, моделюючи метаболічний ацидоз за допомогою хлористого
амонію, який додавали з їжею щоденно на протязі 10 днів (Журавський
Н.І., Пахомова В.О, 1980). Через 2 тижня після початку эксперименту
тварини 3 групи отримували магнітотерапію, 4 групи – МФ з намацитом, 5
групи – МФ з вітаміном D3, 6 групи – МФ з намацитом та вітаміном D3. МТ
проводили апаратом  ПДМТ-01 у режимі прямокутної форми імпульсного
магнітного поля напружністю 20 мТл частотою 50 Гц малими індукторами по
10 хвилин щоденно на протязі 10 днів. Для МФ на ясна накладали марлеві
серветки, змочені розчинами 5% намациту або вітаміну D3 („Videchol”
0,25%), або їх сумішшю (1:1), згідно належності до експериментальної
групи.

По закінченні експерименту у всіх щурів визначали в крові показники
кислотно-лужної рівноваги (КЛР): рН та парциальний тиск вуглекислоти
(ви-значали за допомогою біологічного аналізатора „Раделкис” по
номограмам). У тканинах (ясна, печінка, альвеолярна та стегнові кістки)
визначали активність ферментів: глюкозо-6-фосфатдегидрогенази (Г-6-ФДГ)
(Kornberg B., Honecker A.., 1955), фруктозодифосфатази (ФДФ) (Underwood,
1965), глутатіонредуктази (ГлР) (Путилина Л.Е., 1982) і
глутатіонпероксидази (ГлП) (Пахомова В.А. с соавт., 1982), а також
метаболітів: пирувата, лактата, фосфоенолпирувата (ФЕП) (Асатиани В.С.,
1965; Bergmeyer H.U., 1970), дисульфідних (-SS-) и сульфгидрильних
(-SH-) груп водорозчинних білків (Веревкина И.В. с соавт., 1977).

Ступінь атрофії альвеолярного відростка щелеп встановлювали за допомогою
бінокулярного дисекційного мікроскопа шляхом визначення лінійних
розмірів оголення коренів молярів (Николаева Е.П., 1965).

З метою визначення лікувальної ефективності апробованого в експери-менті
методу МФ намацита і вітаміну D3 в клініці проведено спостереження 104
хворих на ГП початкового та I-II ступеня важкості хронічного та
загостреного перебігу у віці від 20 до 57 років з тривалістю
захворювання від 3 до 11 років, серед яких було 43 чоловіка та 61 жінка.
Діагностику захворювань пародонта проводили у відповідності з
класифікацією М.Ф. Данилевського (1994). Основними критеріями для
постановки діагнозу були клінічні та рентгенолочіні показники
патологічного процесу в пародонті.

Загальноприйняте клінічне обстеження усіх хворих включало аналіз скарг,
анамнезу, огляду порожнини рота, зубів і тканин пародонта. Визначали ряд
гігієнічних та пародонтальних індексів: РМА, Гріна-Вермільона (OHI-S),
Турескі, подразнення (О’Лірі) і кровоточивості, проби Шилера-Писарева,
ступенів гноєтечі та рухливості зубів, глибини пародонтальних кишень
(ПК), втрати кісткової тканини (ВКТ) та проби Кулаженка (по
загальноприйнятим методикам згідно рекомендаціям Г.Ф. Белоклицької,
1996).

Стан кісткової тканини пародонта оцінювали за даними панорамної та
внутрішньоротової контактної рентгенографії в області фронтальних зубів,
премолярів і молярів.

Весь об’єм клінічних досліджень був виконаний у хворих до лікування,
безпосередньо після лікування та у терміни 1 місяць, півроку, 1 і 2 роки
після початку лікування.

Усім хворим проводилось комплексне лікування ГП, яке містило раціональні
місцеві втручання, а також підбирались засоби індивідуальної гігієни
порожнини рота. Традиційна комплексна терапія включала санацію порожнини
рота, видалення над- та під’ясеневого зубного каменю, професіональну
чистку зубів та місцеве медикаментозне лікування, а саме антисептичні
полоскання порожнини рота та іригацію пародонтальних кишень 0,05%
розчином хлоргексидину, аплікації та інстіляції розчинів ротокана, соку
подорожника або сумішші трихополу з антибіотиками при гноєтечі,
накладання пародонтальних пов’язок на основі метилурацилової мазі або
гелю „Метрогил Дента”, 4-6 сеансів вакуумтерапії або вакуум-масажу. На
заключних етапах лікування всім хворим призначали курс фізіотерапії.

В залежності від методу фізіотерапії всі пацієнти були розподілені
рів-номірно згідно віку, полу та діагнозу на 2 групи: основна – 68 і
контрольна – 36 хворих. В основній групі традиційна комплексна терапія
пародонтиту доповнювалась МФ намацита і вітаміну D3 щоденно на протязі
10 днів, пацієнти контрольної групи отримували електрофорез (ЕФ) 10%
розчину глюконату кальцію також щоденно 10 днів.

МФ проводили по загальноприйнятій методиці (Кармазина И.В., Левкович
А.Н.,1988): після антисептичної обробки порожнини рота на ясна верхньої
і нижньої щелеп накладали марлеві серветки, складанні у 3 шари і змочені
сумішшю (1:1) 5% розчину намацита і вітаміну D3 (0,25% розчин відехола).
Середні магнітні індуктори апарата сам хворий утримував у щільному
контакті з шкірою щік праворуч і ліворуч на рівні премолярів. З метою МФ
застосовувався апарат ПДМТ-01 (№133 Одеського заводу „Промсвязь” 1989
року випуску ТУ 45-8 9m3.293.000 ПС) при наступних фізичних параметрах:
прямокутна форма імпульсного магнітного поля напружністю магнітної
індукції 20 мТл (III cтупінь) частотою 50 Гц експозицією 10-15 хвилин.
ЕФ проводили за допомогою апарата „Поток-1” при силі струму 1,5-2 мА по
10-15 хвилин (метод. рекомендації О.І. Єфанова, 1980). Протирецидивні
курси терапії проводились через 6 місяців, 1 та 2 роки від початку
лікування.

Протипоказань до використання фізіотерапевтичного лікування у пацієнтів
як основної, так і контрольної груп не було встановлено. Критерії, за
якими оцінювали позитивний ефект в обох групах хворих, були: покращення
місцевого клінічного статусу тканин пародонта, гігієнічних та
пародонтальних індексів, резистентності капілярів за Кулаженком,
результатам рентгенографії.

         Всі отримані результати оброблялися методами математичної
статистики з використанням t-критерію Ст’юдента на персональному
комп’ютері IBM PC.

Результати досліджень та їх обговорення. В ході виконання
експериментальних досліджень проведено визначення показників
кислотно-лужної рівноваги (КЛР) крові у тварин, зміни ферментативної
активності в альвеолярному відростку, яснах, печінці, як у самому
чутливішому на зміни метаболізму органі, та стегновій кістці, як східної
за будовою на альвеолярний відросток, це являлось контролем метаболізму
кісткової тканини.

Проведений аналіз результатів експерименту на білих щурах показав, що в
групі дослідних тварин при моделюванні пародонтиту спостерігалось
зниження рН до 7,15±0,14 та вмісту вуглекислоти в крові до 39,83±2,11 (у
інтактних тварин ці показники встановлювали відповідно 7,34±0,08 та
54,57±3,26). Ці зміни відбувались за рахунок зв’язування іонів амонію,
які у надлишку поступали з їжею, у карбамід, аніони хлору, що
залишались, заки-слювали середу та витискували вуглекислоту.

В групі тварин з модельованим пародонтитом було отримано достовірне (в
порівнянні з інтактним контролем) зниження активності
глюкозо-6-фосфатдегидрогенази (Г-6-ФДГ) (р<0,05), а також спостерігали  значне зростання в тканинах альвеолярного відростка, стегновій кістці та печінці активності фруктозодифосфатази (ФДФ) (p<0,001). Активність глутатіонпероксидази (ГлП) знижалась в стегновій кістці та зростала у печінці. Зменшення кількості фосфоенолпирувата (ФЕПа) (p<0,01) у стегновій кістці пов’язано із підвищенням активності ФДФ, что підтверджує лабильність метаболизму кісткової тканини на зміни гомеостазу. Спостерігали підвищення рівня тиолів (SH) та дисульфідів (SS) в альвеолярній кістці, печинці та яснах. Таким чином, у групі щурів з модельованим пародонтитом вдалось активізувати глюконеогенез, першу характерну ознаку ацидозу. Такий метаболічний поворот має компенсаторний механізм, спрямований на нейтралізацію надлишку іонів водню в тканинах. Ознаки гипоксії у щурах констатували по відношенню пируват/лактат (зростання останнього було значним у кістковій тканині).          В групі тварин, яким для лікування пародонтиту використовували МТ, лужні основи крові підвищувались, а гипоксія знижувалась, що поліпшувало енергетичний обмін у тканинах. Парціальний тиск СО2 у цій групі підвищувався з 39,83±2,11 до 79,00±7,06 (на 50%), значення рН – з 7,15±0,14 до 7,30±0,10. Це перешкоджало виведенню мінеральних сполук із кісткового депо, знижуючи дистрофічні процеси у альвеолярному відростку. ? t O f ’ ? ??????????? ? ?????????? моделлю, а саме підвищення активності Г-6-ФДГ (р<0,05), значне зниження ФДФ (p<0,001) в альвеолярному відростку. У стегновій кістці встановлено зростання активності Г-6-ФДГ та ферментів глутатіонової системи, а також зменшення активності ФДФ, кіль-кості пирувата, дисульфідних груп на тлі підвищення вмісту сульфгидрильних груп. Ці зміни показали запобігання розвитку ацидозу в кістках, а також високу чутливість кісткової тканини до терапевтичної дії. В яснах спостерігали підвищення активності Г-6-ФДГ та зниження кількості пирувата (р<0,01), що свідчить про зниження гіпоксії та зменшення запалення. Але у печінці щурів цієї групи спостерігали протилежну картину: при незмінному рівні активності Г-6-ФДГ, зростали ФДФ и ГлР, підвищувалась кількість лактату і сульфгидрильних групп у порівнянні з тваринами з модельованим пародонтитом, що вказує на активацію глюконеогенезу, зниження окислення глюкози та створення гликогена, але це характерно для печінки, такі зміни трактувались позитивно. МФ вітаміну D3 приводив до позитивних змін: в крові метаболічний ацидоз переходив у респираторний, але не надовго; рСО2  підвищувався з 39,83±2,11 до 74,00±3,07 (на 46%), рН зростало з 7,15±0,14 до 7,35±0,04, що відповідає компенсованому респираторному ацидозу. В альвеолярному відростку спостерігали незмінність активності Г-6-ФДГ і значне зниження ФДФ, що свідчить про позитивні зміни у метаболізмі. Активація ГлР при незмінності ГлП показує підвищення компенсаторних антиоксидантних систем. У стегновій кістці отримали  аналогічну картину. В печінці відбувалась активація Г-6-ФДГ і зниження ГлП. В яснах спостерігали зниження гипоксичних маркерів: пирувата, ФЕПа та активності ФДФ. Але поряд з активацією ГлР, зменшувалась кількість тилових сполук. МФ намацита і вітаміну D3 показав синергічний ефект взаємодії лікарських сполук і МТ в тканинах. КЛР крові в цій групі діагностовано як норма: рСО2 підвищився до 88,25±7,47 (на 55%), рН – до 7,37±0,05 (р<0,05). Вивчення активності ферментів показало практично у всіх дослідних тканинах значне достовірне (р<0,001) зниження ФДФ, що свідчить як позитивний вплив на метаболізм, підвищення ГлР – про активацію компенсаторних антиоксидантних систем, тому що активність ГлП при цьому не змінювалась. Вивчення метаболитів альвеолярного відростка показало наступне: різьке зниження рівня пирувата, більше, ніж лактата, вмісту SH-групп та зростання SS- у порівнянні з тваринами, яких лікували  МФ тільки намацита и МФ тільки вітаміну D3. Це можна трактувати як метаболічні зміни в тканинах при лікуванні ацидозу (перевага окислених форм над відновленими, дисульфідних груп над сульфгидрильними), що характеризує дію МФ комбинації намацита з вітаміном D3, як більш ефективне у порівнянні з МФ тільки намацита и МФ тільки вітаміну D3. Найдостовірнішим показником пародонтиту є атрофія кістки альвеолярного відростка. Ацидоз, який створювали для моделювання захворювання, викликав атрофію кістки альвеолярного відростка щелеп експериментальних щурів, достовірно вищу, ніж у інтактних тварин: 45,60±1,52% і 41,2±1,33% відповідно (р<0,05). Порівняння цих показників представлено на рис. 1. Рис. 1. Ступінь атрофії кістки альвеолярного відростка щелеп щурів (%). МФ намацита перешкоджав розвитку пародонтиту, ступінь атрофії була на рівні 37,43±1,93%, МФ вітаміну D3 не достовірно знижував розвиток атрофії – 41,38±2,0%, МФ намацита з вітаміном D3 - 39,10±1,22% (для порівняння: модельований пародонтит – 45,60±1,52%). Проведено клінічні випробування МФ для використання в комплексній терапії генералізованного пародонтиту (ГП). В ході виконання даної частини роботи обстежено та знаходилось на лікуванні 104 хворих на ГП. Оцінку ефективності використання МФ намацита і вітаміну D3 проведено шляхом порівняння пародонтального статусу хворих основної групи (68 пацієнтів), які отримували лікарський МФ, та контрольної (36 пацієнтів) з призначенням ЕФ глюконату кальцію, у найближчі та віддалені терміни після лікування. Аналіз безпосередніх результатів лікування продемонстрував покращення пародонтального статусу хворих як основної, так і  контрольної груп, а саме: суттєве зменшення запалення, ліквідацію гноєтечі та кровоточивості ясен, про що свідчить динаміка регресії таких пародонтальних індексів, як РМА, кровоточивості, гноєтечі, значення проби Шилера-Писарева. Але терміни та ступінь зменшення цих індексів були різними. Так, у хворих основної групи суб’єктивне та об’єктивне одужання наступало в залежності від перебігу пародонтиту в середньому на 3,8±0,8 відвідування фізіотерапевтичного лікування, у хворих контрольної групи - на 6,3±0,4. Безпосередньо після закінчення курсу лікування отримано достовірну різницю показників зазначених індексів. Так, індекс РМА в основній групі склав 0,24±0,04 бала, у контрольній – 0,53±0,06 (р<0,001); індекс кровоточивості в основній – 0,17±0,03, в контрольній – 0,57±0,05 бала (р<0,001); індекс гноєтечі в основній - 0,12±0,02, в контрольній – 0,22±0,04 бала (р< 0,01). Через 1 місяць після курсу лікування було отримано аналогічну достовірну різницю між показниками зазначених індексів. Але показники ступеня рухомості зубів, глибини ПК, індексу ВКТ та проби Кулаженка у цей термін показали недостовірну різницю у пацієнтів основної та контрольної груп. Через півроку спостерігалось погіршення стану тканин пародонта у хворих контрольної групи, що вимагало проведення повторного курсу лікування. У хворих основної групи значення пародонтальних індексів показали незначне підвищення, але це закономірний процес перебігу пародонтиту. Порівнюючи ці показники, було встановлено достовірність різниці, що можна розцінити як тенденцію до стабілізації процесу в основній групі. Так, індекс РМА в основній групі показав значення 0,86±0,06 бала, в контрольній – 1,78±0,06; індекс кровоточивості у групах порівняння – 0,52±0,05 бала та 1,32±0,06 відповідно; індекс гноєтечі – 0,49±0,05 та 1,14±0,04 балів відповідно, різниця між значеннями є достовірною (р<0,001). Обстеження в цьому терміні показало вперше достовірну різницю між значеннями індексів рухомості зубів: в основній групі 0,76±0,05 бала, в контрольній – 1,08±0,03 (р<0,001); глибини ПК: в основній – 3,26±0,06 (мм), в контрольній – 3,56±0,08 (р<0,01); індексу ВКТ: в основній – 3,82±0,08 бала, в контрольній – 4,15±0,13 (р<0,01); проби Кулаженка: в основній – 18,83±0,40 (с), в контрольній – 12,92±0,40 (р<0,001). Такі зміни пояснюються поліпшенням стану мікроциркуляторного русла, метаболічного гомеостазу та стимуляцією регенераторної здібності тканин пародонта під дією імпульсного магнітного поля (ІМП) та намацита. Поліпшення гігієнічного стану показало достовірну різницю між хворими основної та контрольної груп тільки через 1 місяць після лікування. Так, в цьому терміні спостереження індекс Гріна-Вермільона в основній групі становив 0,51±0,03 бала, в контрольній – 0,68±0,04 (р<0,01); індекс Турескі в основній – 0,78±0,03 бали, в контрольній – 0,94±0,05 (р<0,01). Більш достовірна різниця у показниках усіх гігієнічних індексів між хворими основної та контрольної груп (р<0,001) була встановлена через 6 місяців після початку лікування. Аналіз результатів рентгенологічного обстеження хворих основної групи показав зменшення явищ остеопорозу міжзубних перетинок альвеолярного відростка, що пояснюється відсутністю рецидивів запалення (тільки у 3 пацієнтів основної групи відмічено загострення ГП на протязі цього терміну), а також остеотропною дією вітаміну D3 у комбінації з імпульсним магнітним полем. Аналізуючи пародонтальний статус хворих основної групи у віддалені терміни, можна зробити висновок, що комплексна терапія ГП, а також превентивні курси лікування з використанням МФ намацита і вітаміну D3 викликають довготривалу стабілізацію патологічного процесу (стадію ремісії). Так, індекс РМА в основній групі через 1 рік становив 0,89±0,06 бала, через 2 роки – 0,91±0,07; в контрольній групі – 2,06±0,08 та 2,03±0,08 бала відповідно (р<0,001); індекс кровоточивості в основній групі через 1 рік становив 0,55±0,05 бала, через 2 роки – 0,53±0,05, в контрольній – 1,52±0,06 та 1,54±0,07 бала відповідно. Це характеризує протизапальні властивості запропонованого методу. Стимуляцію репаративних здібностей тканин пародонта показує зниження індексів рухомості зубів і глибини ПК. Так, ступінь рухомості зубів в основній групі залишилась через 1 рік  на рівні 0,78±0,05 бала, через 2 роки – на 0,79±0,05 проти відповідно 1,23±0,05 та 1,24± 0,06 в контрольній групі хворих (р<0,001). Глибина ПК в основній групі через 1 рік становила 3,28±0,06 мм, через 2 роки – 3,31±0,06 проти 3,85±0,10 та 3,86±0,10 мм відповідно в контрольній (р<0,001). Про поліпшення функціонального стану судинного русла пародонта свідчать значення проби Кулаженка: цей показник основної групи через 1 рік становив 17,97±0,44 с, через 2 роки – 17,03±0,52, контрольної групи відповідно 11,68±0,39 та 11,48±0,43 с (р<0,001). Ліквідація явищ остеопорозу, підвищення щільності кісткової тканини пародонта у віддалені терміни спостерігалось у 62,7% пацієнтів основної групи, проти 21,4% в контрольній. Таким чином, проведені дослідження показали, що запропонована і експериментально апробована методика фізіотерапевтичного лікування ГП у складі комплексної терапії захворювання є патогенетично обґрунтованою і дійсно підвищує лікувальну ефективність. ВИСНОВКИ У дисертаційній роботі представлено теоретичне та експериментально-клінічне обгрунтування і наукове вирішення актуального завдання клінічної пародонтології, пов’язаного з підвищенням ефективності лікування хворих на генералізований пародонтит шляхом використання у комплексній терапії захворювання магнітофорезу намацита и вітаміну D3. 1. В умовах експеримента на білих щурах при моделюванні пародонтиту введенням хлориду амонію показано розвиток метаболічного ацидозу в наслідок активації глюконеогенезу, що підтверждується значним підвищенням рівня ФДФ, достовірним зниженням Г-6-ФДГ, ФЕПа в тканинах пародонта, стегновій кістці та печінці дослідних тварин у порівнянні з інтактним контролем, а також зниженням рН і парциального тиску СО2 в крові. 2. Установлено, що під дією МФ намацита и вітаміну D3 у дослідних тварин відбувається попередження біохімічних змін, індукованих моделюванням пародонтиту. Таке запобігання патологічних порушень обумовлює гальмування розвитку атрофії кістки альвеолярного відростка, що підтверджується статистично достовірними показниками (p<0,05). 3. Використання МФ намацита і вітаміну D3 у комплекснії терапії генералізованого пародонтиту приводить до більш швидкої та стійкої ліквідації запалення в тканинах пародонта, про що свідчить у найближчі терміни зниження в більш, ніж 2 рази, индексів РМА, кровоточивості, гноєтечі, в 1,5 рази проби Шилера-Писарева в основній групі в порівнянні з контрольною. 4. Встановлено, що МФ запропонованих засобів викликає стійку ремісію патологічного процесу, сприяє відсутності рецидивів, про що свідчать достовірні (р<0,001) відмінності значень гігієнічних індексів та індексу гноєтечі в основній та контрольній групах у віддалені терміни спостереження. 5.   Показано, що МФ намацита і вітаміну D3 нормалізує мікроциркуляторні  порушення, про що свідчить підвищення значень проби Кулаженка в 1,5 рази в основній групі в порівнянні з контрольною, підсилює компенсаторну здібність пародонта, що підтверджується зменшенням глибини ПК та індексу ВКТ в основній групі на 14-15%  в порівнянні з контрольною у віддалені терміні спостереження, а саме через 1 і 2 роки після початку лікування. Доведено, що цей метод не визиває побічних ефектів, простий і доступний у використанні, не потребує значних матеріальних витрат, що дає можливість рекомендувати його для широкого застосування у практичній пародонтології. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 1. Аналіз отриманих результатів дозволяє рекомендувати в клініці терапевтичної стоматології у комплексній терапії хворих на генералізований пародонтит початкового та I-II ступеня важкості МФ намацита и вітаміну D3. 2. МФ рекомендується проводити щоденно курсом 10-12 відвідувань, по наступній методиці: після антисептичної обробки порожнини рота на ясна верхньої та нижньої щелеп накладаються марлеві серветки, змочені сумішшю 5% розчину намацита і 0,25% розчину відехола у співвідношенні 1:1. Середні індуктори апарата ПДМТ-01 пацієнт утримує в контакті зі шкірою щік на рівні премолярів. 3. За допомогою апарата ПДМТ-01 процедуру рекомендується виконувати при наступних фізичних параметрах: прямокутна форма імпульсного магнітного поля, напружність 20 мТл (III ступінь), частота 50 Гц, експозиція 10 хвилин. ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ: 1. Косенко К.Н., Крюкова Г.Н., Давиденко О.Н. Экспериментальное обоснование применения магнитофореза в комплексном лечении пародонтита // Вісник стоматології. - 1996. - № 2. - С. 99-103. Участь здобувача в моделюванні пародонтиту, проведенні МФ препаратів у щурів, заборі тканин для біохімічних досліджень, статистичній обробці та аналізі результатів, написанні статті. 2. Крюкова Г.М., Давиденко О.М. Біохімічне обгрунтування застосування вітаміну D3 з намацитом при лікуванні пародонтиту // Одеський медичний журнал. – 2000. - № 3 (59). – С. 74-75. Автором проведено експериментальні дослідження, статистична обробка отриманих результатів, їх аналіз, написання статті. 3. Косенко К.М., Давиденко О.М. Порівняння ефективності магнітофорезу розчинів намациту та вітаміну D3 з електрофорезом глюконату кальцію у комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту // Вісник стоматології. – 2003. - № 4. – С. 18-20. Здобувачем проведено обстеження та лікування хворих на ГП, аналіз і статистична обробка отриманих даних, написання статті. 4. Давиденко О.Н., Крюкова Г.Н. Применение магнитофореза для лечения пародонтита // Вісник стоматології. – 2000. - № 2. – С. 2-3. Автором проведено експериментальні дослідження, статистична обробка отриманих результатів, їх аналіз, написання статті. 5. Патент № 64270 А, Україна, МПК 7 А61К6/00, А61N1/00. Спосіб лікування пародонтиту /Давиденко О.М. – Заявка №2003043670; Заявл. 22.04.2003; Опубл. 16.02.2004. – Бюл. № 2. 6. Давиденко О.Н. Применение магнитофореза растворов намацита и витамина D3 в комплексном лечении пародонтита // Український біохімічний журнал. – 2002. - Т. 74, Спец. випуск. - №4 а (додаток 1). - С. 129. (Матеріали VIII Українського біохімічного з’їзду, 1-3 жовтня 2002 р., м. Чернівці). 7. Давиденко О.Н. Применение магнитофореза намацита и витамина D3 в комплексном лечении больных генерализованным пародонтитом // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии: Сборник статей. - Харьков. - 2004. – Вып. 7. - С.15-16. 8. Давиденко О.Н. Применение магнитофореза намацита и витамина D3 в комплексном лечении больных генерализованным пародонтитом // Матеріали конференції “Біофізичні стандарти та інформаційні технології в медицині” (Листопад, 2003, м. Одеса). – С. 6-7. 9. Давиденко О.М. Використання магнітофорезу намациту і вітаміну D3 в комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит // Матеріали науково-практичної конференції “Сучасні проблеми терапевтичної стоматології”, присвяченій пам’яті проф. М.А. Кодоли и 40-річчю кафедри терапевтичної стоматології Інституту стоматології КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ, 2004р. – С. 56-58. АНОТАЦІЯ Давіденко О.М. Використання магнітофорезу намацита і вітаміну D3 у комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит. – Рукопис.          Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидита медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. Одеський державний медичний університет МОЗ України, Одеса, 2005. Розроблена в експеріменті на 43 щурах, опрацьована у комплексному лікуванні 104 хворих на генералізований пародонтит I-II ступеня і захищена патентом нова методика фізіотерапевтичного лікування – магнітофорез на-мацита і вітаміну D3. Встановлено, що комбінація препаратів-коректорів гомеостазу (намацита і вітаміну D3) з імпульсним магнитним полем у дослідних тварин запобігає розвитку біохімічних порушень, індукованих моделюванням пародонтиту, а також сприяє гальмуванню атрофії кістки альвеолярного відростка. Показано на підставі клініко-рентгенологічних досліджень, що магніто-форез у рекомендованому режимі сприяє стійкому пролонгованому лікуваль-ному ефекту, продовженню періоду ремісії та запобіганню прогресування па-тологічного процесу в тканинах пародонта. Ключові слова: генералізований пародонтит, фізіотерапевтичне ліку-вання, магнітофорез, намацит, вітамін D3. АННОТАЦИЯ         Давиденко О.Н. Применение магнитофореза намацита и витамина D3 в комплексном лечении  больных генерализованным пародонтитом. – Рукопись.          Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 – стоматология. – Одесский государственный медицинский университет МОЗ Украины, Одесса, 2005. Диссертация посвящена повышению эффективности комплексного лечения генерализованного пародонтита с применением новой методики физиотерапии – магнитофореза намацита и витамина D3. Разработан, патогенетически обоснован и защищен патентом способ применения комбинации препаратов - корректоров гомеостаза – намацита и витамина D3 с импульсным магнитным полем. В эксперименте на модели ацидотического пародонтита у белых крыс показана терапевтическая эффективность предложенного способа на основании биохимических методов исследования, о чем свидетельствует восстановление кислотно-щелочного равновесия, снижение гипоксии и перекисного окисления липидов в тканях пародонта и крови, что закономерно привело к усилению биосинтетических процессов. Предотвращение развития патологических нарушений у крыс под действием лекарственного магнитофореза обусловливало достоверное (р<0,05) торможение развития атрофии кости альвеолярного отростка по сравнению с группой моделированного пародонтита.          На основании клинико-рентгенологических методов обследования у 104 больных генерализованным пародонтитом показана рациональность использования магнитофореза намацита и витамина D3 в составе комплексного лечения заболевания. Оценка эффективности использования магнитофореза проведена путем сравнения пародонтального статуса больных основной группы и контрольной, которой назначался электрофорез 10% раствора глюконата кальция.          Показано, что применение магнитофореза намацита и витамина D3 в комплексном лечении больных генерализованным пародонтитом приводит к более быстрой и стойкой ликвидации воспаления в тканях пародонта, о чем свидетельствует в ближайшие сроки снижение в более, чем 2 раза индексов РМА, кровоточивости, гноетечения, в 1,5 раза пробы Шиллера-Писарева в основной группе по сравнению с контрольной. В отдаленных сроках наблюдения (1 и 2 года) достоверные отличия (р<0,001) значений гигиенических индексов и индекса гноетечения у больных основной и контрольной групп подтверждают, что магнитофорез предложенных средств приводит к стойкой ремиссии и отсутствию рецидивов.          Нормализация микроциркуляторных нарушений показана на основании повышения значений пробы Кулаженко в 1,5 раза в основной группе по сравнению с контрольной. Наблюдаемое уменьшение глубины пародонталь-ных карманов и индекса убыли костной ткани в основной группе на 14 -15% в сравнении с контрольной в отдаленных сроках наблюдения (1 и 2 года) подтверждает усиление компенсаторных способностей пародонта. Повышение эффективности комплексного лечения генерализованного пародонтита с использованием магнитофореза намацита и витамина D3 достигается вследствие сочетания и синергичного действия физического фактора (импульсное магнитное поле) и препаратов корректоров гомеостаза (намацита и витамина D3) на основные патогенетические звенья хронического пародонтита.          Предлагаемый метод не вызывает побочных эффектов, прост и доступен в использовании, не требует значительных материальных затрат, что дает основание рекомендовать его для широкого применения в практической сто-матологии.          Ключевые слова: генерализованный пародонтит, физиотерапевтическое лечение, магнитофорез, намацит, витамин D3. ANNOTATION Davidenko O.N. The Using of Magnetophoresis of Namacyte and Vitamin D3 in Complex Medical Treatment Generalized-form of Periodontitis. – Manuscript.          Thesis for a degree in medicine by speciality 14.01.22 - stomatology.- The Odessa State Medical University, Odessa, 2005. It is patogenetically substantiated in experiment on 43 white rats, tested in the complex treatment of 104 patients with generalized periodontitis I-II degree and provided by patent new method of magnetophoresis of namacyte and vitamin D3 for purpose of effectivness improvment. There was proved, that combination preparations-correctors with impuls magnetic field, being tested on animals, prevents development of biochemical violations caused by modeling of experimental periodontitis, as well provides braking of resorption of alveolar bone . On the basis of clinical and X-ray methods it was shown that magnetophoresis in recommended regime provides stable prolongation of therapeutical effect, increasing remission periods and prevention of the progress in pathological process          Key word: generalized periodontitis, treatment, magnetophoresis, namacyte, vitamin D3.

Похожие записи

ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ДАВІДЕНКО Ольга Миколаївна

УДК 616.314.17-008.1:615.847.8

Використання магнітофорезу намацита і вітаміну d3 у
комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит

14.01.22 – стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса — 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному медичному університеті МОЗ
України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор, член-кор. АМН
України,

Косенко Костянтин Миколайович, Інститут стоматології

АМН України, директор

Офіційні опоненти:

— доктор медичних наук, професор Воскресенський Олег Миколайович,

Інститут стоматології АМН України, завідувач лабораторією
фармакології;

— доктор медичних наук, професор Білоклицька Галина Федорівна,

Інститут стоматології Київської медичної академії післядипломної
освіти

ім. П.Л. Шупика МОЗ України, завідувач кафедри терапевтичної

стоматології

Провідна установа:

Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
МОЗ України

Захист відбудеться «4» липня 2005 року о 15.00 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Інституті
стоматології АМН України за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,
11.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту
стоматології АМН України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11).

Автореферат розісланий «3» червня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Чумакова Ю. Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Генералізований пародонтит (ГП) –
дистрофічно-запальний процес у тканинах пародонта, який має
прогресуючий, найчастіше хронічний перебіг, що у багатьох випадках
приводить до важких ускладнень, втрати зубів, багатофакторного
патогенного впливу на організм хворого (Грудянов А.И., 1996, 1999;
Иванов В.С., 1998; Вишняк Г.Н., 1999; Кирсанов А.И., Горбачева И.А.,
1999). Масова поширеність генералізованого пародонтиту та велика частота
загострень вже після проведеного комплексного лікування свідчать про
актуальність пошуку патогенетично заснованих шляхів досяг-нення
стабілізації патологічного процесу (Кузьмина Э.М., 1995; Данилевский
Н.Ф., Борисенко А.В., 2000).

Запальний процес у пародонті, який є наслідком гемоциркуляторних
(Калинин В.И., 1994; Шаповалов В.Д., 1995), імунологічних порушень
(Мащенко И.С., 1990; Воложин А.И., Логинова Н.К., 1993) приводить до
розвитку метаболічних розладів, гіпоксії, дистрофічних та дегенеративних
змін навколозубних тканин (Пахомова В.А., 1992; Белоклицкая Г.Ф., 1998;
Левицкий А.П., 1998; Itis G., Alcuoffe P., 1990), включаючи остеопороз
(Иванов В.С., 1989; Лемецкая Т.И., 1998).

Ураження альвеолярного відростка при пародонтиті супроводжується втратою
мінерального та органічного компонентів кістки (Сергеева И.Е., 1994;
Мазур И.П., 1996). В цьому зв’язку необхідно використовувати такі
способи лікування, які не тільки мають протизапальну дію на м’які
тканини пародонта, але благотворно вплинуть на структурно-функціональний
стан кісткової тканини альвеолярного відростка (Данилевський М.Ф., 1990;
Куцевляк В.Ф., 1995). У значній мірі зазначеним вимогам задовольняє
магнітотерапія (МТ). Розповсюдженість цього методу не тільки в
стоматології, але і в інших галузях медицини, зумовлена тим, що
магнітотерапія сприяє пригніченню патогенної мікрофлори, поліпшенню
мікроциркуляції, репаративних процесів, стимулює імунну систему, а також
має протизапальний, протибольовий та антиалергічний ефекти (Демецкий
А.М., Чернов В.Н., 1987; Меркулова Л.М., 1989; Самойлович В.А., 1998;
Moore R.L., 1978).

Важливим елементом молекулярних механізмів дії імпульсного магнітного
поля є коливальні та вібраційні ефекти, які зумовлюють зміни
проникненості клітинних мембран і тим самим поліпшують умови проникання
лікарських засобів у клітини (Кикут Р.П., 1981; Демецкий А.М., 1987,
1989; Улащик В.С., 1986; Крекшина В.Е., 1986). Крім цього магнітні поля
мають властивості підвищення фармакологічної активності лікарських
засобів у концентраціях, що застосовуються для електрофорезу (Кармазина
И.В., Левкович А.Н., 1988). Це створило умови для виникнення одного з
методів магнітотерапії – магнітофорезу (МФ), який широко застосовується
в офтальмології (Скринник А.В., 1990, 1991; Вайнштейн Е.С., 1981),
отолярінгології (Портенко Г.М., Графская Н.А., 2002), неонатології
(Кокенски П.Х., 1988), стоматології (Михайлова Р.И. с соавт., 1986;
Кармазина И.В., Левкович А.Н., 1988; Крекшина В.Е., 1989; Фліс О.В.,
2000; Гунько И.И., Берлов Г.А., 2002). Магнітофорез подвоює лікувальний
ефект із-за складання дії фізичного фактору (імпульсне низькочастотне
магнітне поле) та фармакологічної дії лікарських засобів (Вайнштейн
Е.С., Зобина Л.В., 1982).

Таким чином, було вирішено використати у комплексному лікуванні
генералізованого пародонтиту такі лікарські засоби, котрі мали би
патогенетичну обґрунтованість у застосуванні, тобто намацит, який
нормалізує метаболічний гомеостаз у тканинах (Гулый М.Ф., 1983;
Белоклицкая Г.Ф., Пахомова В.А., 1994) і вітамін D3, регулятор
кальцієвого обміну, який запобігає розвитку остеопорозу (Родионова С.С.
с соавт., 1989; Воложин А.И., Петрович Б.А., 1987; Поворознюк В.В.,
1998). До цього часу не вивчався вплив комбінації цих препаратів і,
саме, місцеве застосування їх у поєднанні з магнітотерапією на
структурно-функціональний стан тканин пародонта, зокрема кістку
альвеолярного відростка. 

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну
роботу виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри
терапевтичної стоматології Одеського державного медичного університету
МОЗ України „Розробка та оцінка ефективності засобів ангіопротекторної і
ремінералізуючої дії та методів їх введення в комплексному лікуванні
захворювань пародонта” (№ ДР 0100U006457) і спільної науково-дослідної
роботи кафедри терапевтичної стоматології з ЦНДЛ ОДМУ „Вивчення
карієспрофілактичної та ангіопротекторної дії нових
лікувально-профілактичних засобів та розробка методів їх використання в
лікуванні карієсу і запальних захворювань пародонта” (№ ДР 0101U006966).
Здобувач була безпосереднім виконавцем окремих фрагментів вищезазначених
НДР.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – підвищення
ефективності лікування хворих на генералізований пародонтит на підставі
експериментально-клінічного обгрунтування застосування в комплексній
терапії магнітофорезу намацита і вітаміну D3.

Для досягнення поставленої мети були сформульовані наступні завдання:

1. Вивчити в експерименті на білих щурах в умовах
модельованого пародонтиту за допомогою біохімічних методів зміни
ферментативної активності тканин пародонта, печінки та стегнової кістки
тварин під дією магнітотерапії та магнітофорезу окремо намацита та
вітаміну D3 і магнітофорезу комбінації намацита з вітаміном D3.

2. Визначити у дослідних тварин, що отримували відповідні лікувальні
втручання, ступінь атрофії альвеолярного відростка щелеп та зміни
кислотно-лужної рівноваги у крові.

3. Розробити спосіб лікування генералізованного пародонтиту з
вико-ристанням магнітофорезу намацита і вітаміну D3 у комплексній
терапії захворювання і оцінити його лікувальну ефективність у найближчі
та віддалені терміни. 

4. Розробити практичні рекомендації по використанню магнітофорезу
намацита і вітаміну D3 та впровадити їх в клінічну практику.

Об’єкт дослідження – тканини пародонта хворих на генералізований
пародонтит; експериментальні тварини.

Предмет дослідження – експериментально-клінічне обгрунтування та оцінка
ефективності застосування магнітофорезу намациту і вітаміну D3 в
комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит.

Методи дослідження: Експериментальні (біофізичні, біохімічні,
морфометричні) – для визначення метаболічних порушень в тканинах
пародонта, крові, печінки і стегнової кістки щурів в умовах
модельованого пародонтиту і можливості корекції їх методом магнітофорезу
намацита і вітаміну D3; клініко-рентгенологічні – обстеження хворих з
використанням індексної оцінки стану тканин пародонта і рентгенографія
щелеп для оцінки ефективності проведеної терапії в найближчі та
віддалені терміни; статистичні – для визначення вірогідності отриманих
даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в комплексному лікуванні
генералізованого пародонтиту запропоновано та вивчено терапевтичну
ефективність магнітофорезу комбінації засобів намацита і вітаміну D3.
Пріоритетність дослідження підтверджена Патентом України на винахід
„Спосіб лікування пародонтиту” (№ 64270 А від 16.02.2004 р.).

Вперше в експерименті на тваринах під дією магнітофорезу доведено
поліпшення енергетичних процесів, відновлення кислотно-лужної рівноваги,
зниження гіпоксії та перекисного окислення в тканинах пародонта та
крові, що закономірно привело до посилення біосинтетичних процесів і
запобігання розвитку атрофії кісткової тканини пародонта.

На підставі клініко-рентгенологічних досліджень доведена раціональність
використання магнітофорезу намацита і вітаміну D3 у комплексному
лікуванні хворих на генералізований пародонтит. Показано, що
магнітофорез  у рекомендованому режимі сприяє стійкому пролонгованому
лікувальному ефекту, продовженню періоду ремісії та запобіганню
прогресування патологічного процесу в тканинах пародонта, що
підтвердилось двухрічним спостереженням.

Встановлено, що підвищення ефективності комплексного лікування
генералізованого пародонтиту з використанням магнітофорезу
запропонованих засобів досягається внаслідок складання позитивного
впливу фізичного фактору (імпульсне магнітне поле) та
препаратів-коректорів гомеостазу в тканинах пародонта (намацит і вітамін
D3) на основні патогенетичні ланки хронічного пародонтиту.

Практичне значення одержаних результатів. Науково обґрунтовано і
апробовано на підставі експериментально-клінічних досліджень новий
спосіб комплексного лікування генералізованого пародонтиту з
використанням магнітофорезу намацита і вітаміну D3, який впроваджено в
практичну роботу стоматологічних установ: Одеської обласної
стоматологічної консультативної поліклініки, міської стоматологічної
поліклініки м. Сімферополь, стоматологічної поліклініки № 5 м. Кривий
Ріг.

Теоретично-практичні розробки по темі впроваджено до методичного
забезпечення в навчальному процесі на кафедрі терапевтичної стоматології
ОДМУ для студентів стоматологічного факультету 4 курсу 8 семестру.

Запропонований спосіб фізіотерапевтичного лікування, як складова частина
комплексної терапії генералізованого пародонтиту, відрізняється
простотою, доступністю, відсутністю ускладнень, дешевизною, можливістю
широкого застосування в стоматологічних установах різного рівня.

Особистий внесок здобувача. Здобувач самостійно провела глибокий
патентно-інформаційний пошук, сформулювала мету і завдання
експериментальних та клінічних досліджень, що полягли в основу
обґрунтування запропонованого способу лікування генералізованого
пародонтиту з використанням магнітофорезу намацита і вітаміну D3 у
комплексній терапії захворювання.

Експериментальні дослідження автор виконувала на базі Одеського НДІ
стоматології разом із співробітниками віварію та біохімічної лабораторії
(завідувач — д.мед.н. Пахомова В.О.). Клінічні дослідження та лікування
хворих автор проводила особисто на базі Одеської обласної
стоматологічної поліклініки. Організація досліджень, статистична
обробка, аналіз отриманих результатів і написання дисертації проведено
здобувачем самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
повідомлені й обговорені на VIII Українському біохімічному з’їзді (м.
Чернівці, 2002), конференції „Біофізичні стандарти та інформаційні
технології в медицині” (м. Одеса, 2003), конференції “Вопросы
экспериментальной и клинической стоматологии”  (м. Харків, 2004),
науково-практичній конференції “Сучасні проблеми терапевтичної
стоматології”, присвяченій пам’яті проф. М.А. Кодоли і 40-річчю кафедри
терапевтичної стоматології Інституту стоматології КМАПО ім. П.Л. Шупика
(м. Київ, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових праць,
серед яких 4 статті у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 4
тез у сбірниках матеріалів конференцій та з’їздів, 1 патент України на
винахід.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 147 сторінках
принтерного тексту і складається із вступу, огляду літератури, описання
обєктів і методів дослідження, 2 розділів власних досліджень, аналізу та
узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій,
списку використаних джерел, який включає 248 першоджерел, з них 71
іноземних авторів. Робота ілюстрована 25 малюнками, містить 11 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

         Матеріали та методи дослідження. З метою обґрунтування
використання в клініці МФ намацита та вітаміну D3 проведено
експериментальні дослідження на 43 білих щурах у віці 1,5-2 місяця, яких
розподілили на 6 груп: 1 група – інтактні тварини (контрольна), у тварин
2, 3, 4, 5 та 6 груп моделювали пародонтит. Пародонтит у щурів
відтворювали, моделюючи метаболічний ацидоз за допомогою хлористого
амонію, який додавали з їжею щоденно на протязі 10 днів (Журавський
Н.І., Пахомова В.О, 1980). Через 2 тижня після початку эксперименту
тварини 3 групи отримували магнітотерапію, 4 групи – МФ з намацитом, 5
групи – МФ з вітаміном D3, 6 групи – МФ з намацитом та вітаміном D3. МТ
проводили апаратом  ПДМТ-01 у режимі прямокутної форми імпульсного
магнітного поля напружністю 20 мТл частотою 50 Гц малими індукторами по
10 хвилин щоденно на протязі 10 днів. Для МФ на ясна накладали марлеві
серветки, змочені розчинами 5% намациту або вітаміну D3 („Videchol”
0,25%), або їх сумішшю (1:1), згідно належності до експериментальної
групи.

По закінченні експерименту у всіх щурів визначали в крові показники
кислотно-лужної рівноваги (КЛР): рН та парциальний тиск вуглекислоти
(ви-значали за допомогою біологічного аналізатора „Раделкис” по
номограмам). У тканинах (ясна, печінка, альвеолярна та стегнові кістки)
визначали активність ферментів: глюкозо-6-фосфатдегидрогенази (Г-6-ФДГ)
(Kornberg B., Honecker A.., 1955), фруктозодифосфатази (ФДФ) (Underwood,
1965), глутатіонредуктази (ГлР) (Путилина Л.Е., 1982) і
глутатіонпероксидази (ГлП) (Пахомова В.А. с соавт., 1982), а також
метаболітів: пирувата, лактата, фосфоенолпирувата (ФЕП) (Асатиани В.С.,
1965; Bergmeyer H.U., 1970), дисульфідних (-SS-) и сульфгидрильних
(-SH-) груп водорозчинних білків (Веревкина И.В. с соавт., 1977).

Ступінь атрофії альвеолярного відростка щелеп встановлювали за допомогою
бінокулярного дисекційного мікроскопа шляхом визначення лінійних
розмірів оголення коренів молярів (Николаева Е.П., 1965).

З метою визначення лікувальної ефективності апробованого в експери-менті
методу МФ намацита і вітаміну D3 в клініці проведено спостереження 104
хворих на ГП початкового та I-II ступеня важкості хронічного та
загостреного перебігу у віці від 20 до 57 років з тривалістю
захворювання від 3 до 11 років, серед яких було 43 чоловіка та 61 жінка.
Діагностику захворювань пародонта проводили у відповідності з
класифікацією М.Ф. Данилевського (1994). Основними критеріями для
постановки діагнозу були клінічні та рентгенолочіні показники
патологічного процесу в пародонті.

Загальноприйняте клінічне обстеження усіх хворих включало аналіз скарг,
анамнезу, огляду порожнини рота, зубів і тканин пародонта. Визначали ряд
гігієнічних та пародонтальних індексів: РМА, Гріна-Вермільона (OHI-S),
Турескі, подразнення (О’Лірі) і кровоточивості, проби Шилера-Писарева,
ступенів гноєтечі та рухливості зубів, глибини пародонтальних кишень
(ПК), втрати кісткової тканини (ВКТ) та проби Кулаженка (по
загальноприйнятим методикам згідно рекомендаціям Г.Ф. Белоклицької,
1996).

Стан кісткової тканини пародонта оцінювали за даними панорамної та
внутрішньоротової контактної рентгенографії в області фронтальних зубів,
премолярів і молярів.

Весь об’єм клінічних досліджень був виконаний у хворих до лікування,
безпосередньо після лікування та у терміни 1 місяць, півроку, 1 і 2 роки
після початку лікування.

Усім хворим проводилось комплексне лікування ГП, яке містило раціональні
місцеві втручання, а також підбирались засоби індивідуальної гігієни
порожнини рота. Традиційна комплексна терапія включала санацію порожнини
рота, видалення над- та під’ясеневого зубного каменю, професіональну
чистку зубів та місцеве медикаментозне лікування, а саме антисептичні
полоскання порожнини рота та іригацію пародонтальних кишень 0,05%
розчином хлоргексидину, аплікації та інстіляції розчинів ротокана, соку
подорожника або сумішші трихополу з антибіотиками при гноєтечі,
накладання пародонтальних пов’язок на основі метилурацилової мазі або
гелю „Метрогил Дента”, 4-6 сеансів вакуумтерапії або вакуум-масажу. На
заключних етапах лікування всім хворим призначали курс фізіотерапії.

В залежності від методу фізіотерапії всі пацієнти були розподілені
рів-номірно згідно віку, полу та діагнозу на 2 групи: основна – 68 і
контрольна – 36 хворих. В основній групі традиційна комплексна терапія
пародонтиту доповнювалась МФ намацита і вітаміну D3 щоденно на протязі
10 днів, пацієнти контрольної групи отримували електрофорез (ЕФ) 10%
розчину глюконату кальцію також щоденно 10 днів.

МФ проводили по загальноприйнятій методиці (Кармазина И.В., Левкович
А.Н.,1988): після антисептичної обробки порожнини рота на ясна верхньої
і нижньої щелеп накладали марлеві серветки, складанні у 3 шари і змочені
сумішшю (1:1) 5% розчину намацита і вітаміну D3 (0,25% розчин відехола).
Середні магнітні індуктори апарата сам хворий утримував у щільному
контакті з шкірою щік праворуч і ліворуч на рівні премолярів. З метою МФ
застосовувався апарат ПДМТ-01 (№133 Одеського заводу „Промсвязь” 1989
року випуску ТУ 45-8 9m3.293.000 ПС) при наступних фізичних параметрах:
прямокутна форма імпульсного магнітного поля напружністю магнітної
індукції 20 мТл (III cтупінь) частотою 50 Гц експозицією 10-15 хвилин.
ЕФ проводили за допомогою апарата „Поток-1” при силі струму 1,5-2 мА по
10-15 хвилин (метод. рекомендації О.І. Єфанова, 1980). Протирецидивні
курси терапії проводились через 6 місяців, 1 та 2 роки від початку
лікування.

Протипоказань до використання фізіотерапевтичного лікування у пацієнтів
як основної, так і контрольної груп не було встановлено. Критерії, за
якими оцінювали позитивний ефект в обох групах хворих, були: покращення
місцевого клінічного статусу тканин пародонта, гігієнічних та
пародонтальних індексів, резистентності капілярів за Кулаженком,
результатам рентгенографії.

         Всі отримані результати оброблялися методами математичної
статистики з використанням t-критерію Ст’юдента на персональному
комп’ютері IBM PC.

Результати досліджень та їх обговорення. В ході виконання
експериментальних досліджень проведено визначення показників
кислотно-лужної рівноваги (КЛР) крові у тварин, зміни ферментативної
активності в альвеолярному відростку, яснах, печінці, як у самому
чутливішому на зміни метаболізму органі, та стегновій кістці, як східної
за будовою на альвеолярний відросток, це являлось контролем метаболізму
кісткової тканини.

Проведений аналіз результатів експерименту на білих щурах показав, що в
групі дослідних тварин при моделюванні пародонтиту спостерігалось
зниження рН до 7,15±0,14 та вмісту вуглекислоти в крові до 39,83±2,11 (у
інтактних тварин ці показники встановлювали відповідно 7,34±0,08 та
54,57±3,26). Ці зміни відбувались за рахунок зв’язування іонів амонію,
які у надлишку поступали з їжею, у карбамід, аніони хлору, що
залишались, заки-слювали середу та витискували вуглекислоту.

В групі тварин з модельованим пародонтитом було отримано достовірне (в
порівнянні з інтактним контролем) зниження активності
глюкозо-6-фосфатдегидрогенази (Г-6-ФДГ) (р<0,05), а також спостерігали  значне зростання в тканинах альвеолярного відростка, стегновій кістці та печінці активності фруктозодифосфатази (ФДФ) (p<0,001). Активність глутатіонпероксидази (ГлП) знижалась в стегновій кістці та зростала у печінці. Зменшення кількості фосфоенолпирувата (ФЕПа) (p<0,01) у стегновій кістці пов’язано із підвищенням активності ФДФ, что підтверджує лабильність метаболизму кісткової тканини на зміни гомеостазу. Спостерігали підвищення рівня тиолів (SH) та дисульфідів (SS) в альвеолярній кістці, печинці та яснах. Таким чином, у групі щурів з модельованим пародонтитом вдалось активізувати глюконеогенез, першу характерну ознаку ацидозу. Такий метаболічний поворот має компенсаторний механізм, спрямований на нейтралізацію надлишку іонів водню в тканинах. Ознаки гипоксії у щурах констатували по відношенню пируват/лактат (зростання останнього було значним у кістковій тканині).          В групі тварин, яким для лікування пародонтиту використовували МТ, лужні основи крові підвищувались, а гипоксія знижувалась, що поліпшувало енергетичний обмін у тканинах. Парціальний тиск СО2 у цій групі підвищувався з 39,83±2,11 до 79,00±7,06 (на 50%), значення рН – з 7,15±0,14 до 7,30±0,10. Це перешкоджало виведенню мінеральних сполук із кісткового депо, знижуючи дистрофічні процеси у альвеолярному відростку. ? | Ue n ? O ??????????” ?????????? моделлю, а саме підвищення активності Г-6-ФДГ (р<0,05), значне зниження ФДФ (p<0,001) в альвеолярному відростку. У стегновій кістці встановлено зростання активності Г-6-ФДГ та ферментів глутатіонової системи, а також зменшення активності ФДФ, кіль-кості пирувата, дисульфідних груп на тлі підвищення вмісту сульфгидрильних груп. Ці зміни показали запобігання розвитку ацидозу в кістках, а також високу чутливість кісткової тканини до терапевтичної дії. В яснах спостерігали підвищення активності Г-6-ФДГ та зниження кількості пирувата (р<0,01), що свідчить про зниження гіпоксії та зменшення запалення. Але у печінці щурів цієї групи спостерігали протилежну картину: при незмінному рівні активності Г-6-ФДГ, зростали ФДФ и ГлР, підвищувалась кількість лактату і сульфгидрильних групп у порівнянні з тваринами з модельованим пародонтитом, що вказує на активацію глюконеогенезу, зниження окислення глюкози та створення гликогена, але це характерно для печінки, такі зміни трактувались позитивно. МФ вітаміну D3 приводив до позитивних змін: в крові метаболічний ацидоз переходив у респираторний, але не надовго; рСО2  підвищувався з 39,83±2,11 до 74,00±3,07 (на 46%), рН зростало з 7,15±0,14 до 7,35±0,04, що відповідає компенсованому респираторному ацидозу. В альвеолярному відростку спостерігали незмінність активності Г-6-ФДГ і значне зниження ФДФ, що свідчить про позитивні зміни у метаболізмі. Активація ГлР при незмінності ГлП показує підвищення компенсаторних антиоксидантних систем. У стегновій кістці отримали  аналогічну картину. В печінці відбувалась активація Г-6-ФДГ і зниження ГлП. В яснах спостерігали зниження гипоксичних маркерів: пирувата, ФЕПа та активності ФДФ. Але поряд з активацією ГлР, зменшувалась кількість тилових сполук. МФ намацита і вітаміну D3 показав синергічний ефект взаємодії лікарських сполук і МТ в тканинах. КЛР крові в цій групі діагностовано як норма: рСО2 підвищився до 88,25±7,47 (на 55%), рН – до 7,37±0,05 (р<0,05). Вивчення активності ферментів показало практично у всіх дослідних тканинах значне достовірне (р<0,001) зниження ФДФ, що свідчить як позитивний вплив на метаболізм, підвищення ГлР – про активацію компенсаторних антиоксидантних систем, тому що активність ГлП при цьому не змінювалась. Вивчення метаболитів альвеолярного відростка показало наступне: різьке зниження рівня пирувата, більше, ніж лактата, вмісту SH-групп та зростання SS- у порівнянні з тваринами, яких лікували  МФ тільки намацита и МФ тільки вітаміну D3. Це можна трактувати як метаболічні зміни в тканинах при лікуванні ацидозу (перевага окислених форм над відновленими, дисульфідних груп над сульфгидрильними), що характеризує дію МФ комбинації намацита з вітаміном D3, як більш ефективне у порівнянні з МФ тільки намацита и МФ тільки вітаміну D3. Найдостовірнішим показником пародонтиту є атрофія кістки альвеолярного відростка. Ацидоз, який створювали для моделювання захворювання, викликав атрофію кістки альвеолярного відростка щелеп експериментальних щурів, достовірно вищу, ніж у інтактних тварин: 45,60±1,52% і 41,2±1,33% відповідно (р<0,05). Порівняння цих показників представлено на рис. 1. Рис. 1. Ступінь атрофії кістки альвеолярного відростка щелеп щурів (%). МФ намацита перешкоджав розвитку пародонтиту, ступінь атрофії була на рівні 37,43±1,93%, МФ вітаміну D3 не достовірно знижував розвиток атрофії – 41,38±2,0%, МФ намацита з вітаміном D3 - 39,10±1,22% (для порівняння: модельований пародонтит – 45,60±1,52%). Проведено клінічні випробування МФ для використання в комплексній терапії генералізованного пародонтиту (ГП). В ході виконання даної частини роботи обстежено та знаходилось на лікуванні 104 хворих на ГП. Оцінку ефективності використання МФ намацита і вітаміну D3 проведено шляхом порівняння пародонтального статусу хворих основної групи (68 пацієнтів), які отримували лікарський МФ, та контрольної (36 пацієнтів) з призначенням ЕФ глюконату кальцію, у найближчі та віддалені терміни після лікування. Аналіз безпосередніх результатів лікування продемонстрував покращення пародонтального статусу хворих як основної, так і  контрольної груп, а саме: суттєве зменшення запалення, ліквідацію гноєтечі та кровоточивості ясен, про що свідчить динаміка регресії таких пародонтальних індексів, як РМА, кровоточивості, гноєтечі, значення проби Шилера-Писарева. Але терміни та ступінь зменшення цих індексів були різними. Так, у хворих основної групи суб’єктивне та об’єктивне одужання наступало в залежності від перебігу пародонтиту в середньому на 3,8±0,8 відвідування фізіотерапевтичного лікування, у хворих контрольної групи - на 6,3±0,4. Безпосередньо після закінчення курсу лікування отримано достовірну різницю показників зазначених індексів. Так, індекс РМА в основній групі склав 0,24±0,04 бала, у контрольній – 0,53±0,06 (р<0,001); індекс кровоточивості в основній – 0,17±0,03, в контрольній – 0,57±0,05 бала (р<0,001); індекс гноєтечі в основній - 0,12±0,02, в контрольній – 0,22±0,04 бала (р< 0,01). Через 1 місяць після курсу лікування було отримано аналогічну достовірну різницю між показниками зазначених індексів. Але показники ступеня рухомості зубів, глибини ПК, індексу ВКТ та проби Кулаженка у цей термін показали недостовірну різницю у пацієнтів основної та контрольної груп. Через півроку спостерігалось погіршення стану тканин пародонта у хворих контрольної групи, що вимагало проведення повторного курсу лікування. У хворих основної групи значення пародонтальних індексів показали незначне підвищення, але це закономірний процес перебігу пародонтиту. Порівнюючи ці показники, було встановлено достовірність різниці, що можна розцінити як тенденцію до стабілізації процесу в основній групі. Так, індекс РМА в основній групі показав значення 0,86±0,06 бала, в контрольній – 1,78±0,06; індекс кровоточивості у групах порівняння – 0,52±0,05 бала та 1,32±0,06 відповідно; індекс гноєтечі – 0,49±0,05 та 1,14±0,04 балів відповідно, різниця між значеннями є достовірною (р<0,001). Обстеження в цьому терміні показало вперше достовірну різницю між значеннями індексів рухомості зубів: в основній групі 0,76±0,05 бала, в контрольній – 1,08±0,03 (р<0,001); глибини ПК: в основній – 3,26±0,06 (мм), в контрольній – 3,56±0,08 (р<0,01); індексу ВКТ: в основній – 3,82±0,08 бала, в контрольній – 4,15±0,13 (р<0,01); проби Кулаженка: в основній – 18,83±0,40 (с), в контрольній – 12,92±0,40 (р<0,001). Такі зміни пояснюються поліпшенням стану мікроциркуляторного русла, метаболічного гомеостазу та стимуляцією регенераторної здібності тканин пародонта під дією імпульсного магнітного поля (ІМП) та намацита. Поліпшення гігієнічного стану показало достовірну різницю між хворими основної та контрольної груп тільки через 1 місяць після лікування. Так, в цьому терміні спостереження індекс Гріна-Вермільона в основній групі становив 0,51±0,03 бала, в контрольній – 0,68±0,04 (р<0,01); індекс Турескі в основній – 0,78±0,03 бали, в контрольній – 0,94±0,05 (р<0,01). Більш достовірна різниця у показниках усіх гігієнічних індексів між хворими основної та контрольної груп (р<0,001) була встановлена через 6 місяців після початку лікування. Аналіз результатів рентгенологічного обстеження хворих основної групи показав зменшення явищ остеопорозу міжзубних перетинок альвеолярного відростка, що пояснюється відсутністю рецидивів запалення (тільки у 3 пацієнтів основної групи відмічено загострення ГП на протязі цього терміну), а також остеотропною дією вітаміну D3 у комбінації з імпульсним магнітним полем. Аналізуючи пародонтальний статус хворих основної групи у віддалені терміни, можна зробити висновок, що комплексна терапія ГП, а також превентивні курси лікування з використанням МФ намацита і вітаміну D3 викликають довготривалу стабілізацію патологічного процесу (стадію ремісії). Так, індекс РМА в основній групі через 1 рік становив 0,89±0,06 бала, через 2 роки – 0,91±0,07; в контрольній групі – 2,06±0,08 та 2,03±0,08 бала відповідно (р<0,001); індекс кровоточивості в основній групі через 1 рік становив 0,55±0,05 бала, через 2 роки – 0,53±0,05, в контрольній – 1,52±0,06 та 1,54±0,07 бала відповідно. Це характеризує протизапальні властивості запропонованого методу. Стимуляцію репаративних здібностей тканин пародонта показує зниження індексів рухомості зубів і глибини ПК. Так, ступінь рухомості зубів в основній групі залишилась через 1 рік  на рівні 0,78±0,05 бала, через 2 роки – на 0,79±0,05 проти відповідно 1,23±0,05 та 1,24± 0,06 в контрольній групі хворих (р<0,001). Глибина ПК в основній групі через 1 рік становила 3,28±0,06 мм, через 2 роки – 3,31±0,06 проти 3,85±0,10 та 3,86±0,10 мм відповідно в контрольній (р<0,001). Про поліпшення функціонального стану судинного русла пародонта свідчать значення проби Кулаженка: цей показник основної групи через 1 рік становив 17,97±0,44 с, через 2 роки – 17,03±0,52, контрольної групи відповідно 11,68±0,39 та 11,48±0,43 с (р<0,001). Ліквідація явищ остеопорозу, підвищення щільності кісткової тканини пародонта у віддалені терміни спостерігалось у 62,7% пацієнтів основної групи, проти 21,4% в контрольній. Таким чином, проведені дослідження показали, що запропонована і експериментально апробована методика фізіотерапевтичного лікування ГП у складі комплексної терапії захворювання є патогенетично обґрунтованою і дійсно підвищує лікувальну ефективність. ВИСНОВКИ У дисертаційній роботі представлено теоретичне та експериментально-клінічне обгрунтування і наукове вирішення актуального завдання клінічної пародонтології, пов’язаного з підвищенням ефективності лікування хворих на генералізований пародонтит шляхом використання у комплексній терапії захворювання магнітофорезу намацита и вітаміну D3. 1. В умовах експеримента на білих щурах при моделюванні пародонтиту введенням хлориду амонію показано розвиток метаболічного ацидозу в наслідок активації глюконеогенезу, що підтверждується значним підвищенням рівня ФДФ, достовірним зниженням Г-6-ФДГ, ФЕПа в тканинах пародонта, стегновій кістці та печінці дослідних тварин у порівнянні з інтактним контролем, а також зниженням рН і парциального тиску СО2 в крові. 2. Установлено, що під дією МФ намацита и вітаміну D3 у дослідних тварин відбувається попередження біохімічних змін, індукованих моделюванням пародонтиту. Таке запобігання патологічних порушень обумовлює гальмування розвитку атрофії кістки альвеолярного відростка, що підтверджується статистично достовірними показниками (p<0,05). 3. Використання МФ намацита і вітаміну D3 у комплекснії терапії генералізованого пародонтиту приводить до більш швидкої та стійкої ліквідації запалення в тканинах пародонта, про що свідчить у найближчі терміни зниження в більш, ніж 2 рази, индексів РМА, кровоточивості, гноєтечі, в 1,5 рази проби Шилера-Писарева в основній групі в порівнянні з контрольною. 4. Встановлено, що МФ запропонованих засобів викликає стійку ремісію патологічного процесу, сприяє відсутності рецидивів, про що свідчать достовірні (р<0,001) відмінності значень гігієнічних індексів та індексу гноєтечі в основній та контрольній групах у віддалені терміни спостереження. 5.   Показано, що МФ намацита і вітаміну D3 нормалізує мікроциркуляторні  порушення, про що свідчить підвищення значень проби Кулаженка в 1,5 рази в основній групі в порівнянні з контрольною, підсилює компенсаторну здібність пародонта, що підтверджується зменшенням глибини ПК та індексу ВКТ в основній групі на 14-15%  в порівнянні з контрольною у віддалені терміні спостереження, а саме через 1 і 2 роки після початку лікування. Доведено, що цей метод не визиває побічних ефектів, простий і доступний у використанні, не потребує значних матеріальних витрат, що дає можливість рекомендувати його для широкого застосування у практичній пародонтології. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 1. Аналіз отриманих результатів дозволяє рекомендувати в клініці терапевтичної стоматології у комплексній терапії хворих на генералізований пародонтит початкового та I-II ступеня важкості МФ намацита и вітаміну D3. 2. МФ рекомендується проводити щоденно курсом 10-12 відвідувань, по наступній методиці: після антисептичної обробки порожнини рота на ясна верхньої та нижньої щелеп накладаються марлеві серветки, змочені сумішшю 5% розчину намацита і 0,25% розчину відехола у співвідношенні 1:1. Середні індуктори апарата ПДМТ-01 пацієнт утримує в контакті зі шкірою щік на рівні премолярів. 3. За допомогою апарата ПДМТ-01 процедуру рекомендується виконувати при наступних фізичних параметрах: прямокутна форма імпульсного магнітного поля, напружність 20 мТл (III ступінь), частота 50 Гц, експозиція 10 хвилин. ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ: 1. Косенко К.Н., Крюкова Г.Н., Давиденко О.Н. Экспериментальное обоснование применения магнитофореза в комплексном лечении пародонтита // Вісник стоматології. - 1996. - № 2. - С. 99-103. Участь здобувача в моделюванні пародонтиту, проведенні МФ препаратів у щурів, заборі тканин для біохімічних досліджень, статистичній обробці та аналізі результатів, написанні статті. 2. Крюкова Г.М., Давиденко О.М. Біохімічне обгрунтування застосування вітаміну D3 з намацитом при лікуванні пародонтиту // Одеський медичний журнал. – 2000. - № 3 (59). – С. 74-75. Автором проведено експериментальні дослідження, статистична обробка отриманих результатів, їх аналіз, написання статті. 3. Косенко К.М., Давиденко О.М. Порівняння ефективності магнітофорезу розчинів намациту та вітаміну D3 з електрофорезом глюконату кальцію у комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту // Вісник стоматології. – 2003. - № 4. – С. 18-20. Здобувачем проведено обстеження та лікування хворих на ГП, аналіз і статистична обробка отриманих даних, написання статті. 4. Давиденко О.Н., Крюкова Г.Н. Применение магнитофореза для лечения пародонтита // Вісник стоматології. – 2000. - № 2. – С. 2-3. Автором проведено експериментальні дослідження, статистична обробка отриманих результатів, їх аналіз, написання статті. 5. Патент № 64270 А, Україна, МПК 7 А61К6/00, А61N1/00. Спосіб лікування пародонтиту /Давиденко О.М. – Заявка №2003043670; Заявл. 22.04.2003; Опубл. 16.02.2004. – Бюл. № 2. 6. Давиденко О.Н. Применение магнитофореза растворов намацита и витамина D3 в комплексном лечении пародонтита // Український біохімічний журнал. – 2002. - Т. 74, Спец. випуск. - №4 а (додаток 1). - С. 129. (Матеріали VIII Українського біохімічного з’їзду, 1-3 жовтня 2002 р., м. Чернівці). 7. Давиденко О.Н. Применение магнитофореза намацита и витамина D3 в комплексном лечении больных генерализованным пародонтитом // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии: Сборник статей. - Харьков. - 2004. – Вып. 7. - С.15-16. 8. Давиденко О.Н. Применение магнитофореза намацита и витамина D3 в комплексном лечении больных генерализованным пародонтитом // Матеріали конференції “Біофізичні стандарти та інформаційні технології в медицині” (Листопад, 2003, м. Одеса). – С. 6-7. 9. Давиденко О.М. Використання магнітофорезу намациту і вітаміну D3 в комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит // Матеріали науково-практичної конференції “Сучасні проблеми терапевтичної стоматології”, присвяченій пам’яті проф. М.А. Кодоли и 40-річчю кафедри терапевтичної стоматології Інституту стоматології КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ, 2004р. – С. 56-58. АНОТАЦІЯ Давіденко О.М. Використання магнітофорезу намацита і вітаміну D3 у комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит. – Рукопис.          Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидита медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. Одеський державний медичний університет МОЗ України, Одеса, 2005. Розроблена в експеріменті на 43 щурах, опрацьована у комплексному лікуванні 104 хворих на генералізований пародонтит I-II ступеня і захищена патентом нова методика фізіотерапевтичного лікування – магнітофорез на-мацита і вітаміну D3. Встановлено, що комбінація препаратів-коректорів гомеостазу (намацита і вітаміну D3) з імпульсним магнитним полем у дослідних тварин запобігає розвитку біохімічних порушень, індукованих моделюванням пародонтиту, а також сприяє гальмуванню атрофії кістки альвеолярного відростка. Показано на підставі клініко-рентгенологічних досліджень, що магніто-форез у рекомендованому режимі сприяє стійкому пролонгованому лікуваль-ному ефекту, продовженню періоду ремісії та запобіганню прогресування па-тологічного процесу в тканинах пародонта. Ключові слова: генералізований пародонтит, фізіотерапевтичне ліку-вання, магнітофорез, намацит, вітамін D3. АННОТАЦИЯ         Давиденко О.Н. Применение магнитофореза намацита и витамина D3 в комплексном лечении  больных генерализованным пародонтитом. – Рукопись.          Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 – стоматология. – Одесский государственный медицинский университет МОЗ Украины, Одесса, 2005. Диссертация посвящена повышению эффективности комплексного лечения генерализованного пародонтита с применением новой методики физиотерапии – магнитофореза намацита и витамина D3. Разработан, патогенетически обоснован и защищен патентом способ применения комбинации препаратов - корректоров гомеостаза – намацита и витамина D3 с импульсным магнитным полем. В эксперименте на модели ацидотического пародонтита у белых крыс показана терапевтическая эффективность предложенного способа на основании биохимических методов исследования, о чем свидетельствует восстановление кислотно-щелочного равновесия, снижение гипоксии и перекисного окисления липидов в тканях пародонта и крови, что закономерно привело к усилению биосинтетических процессов. Предотвращение развития патологических нарушений у крыс под действием лекарственного магнитофореза обусловливало достоверное (р<0,05) торможение развития атрофии кости альвеолярного отростка по сравнению с группой моделированного пародонтита.          На основании клинико-рентгенологических методов обследования у 104 больных генерализованным пародонтитом показана рациональность использования магнитофореза намацита и витамина D3 в составе комплексного лечения заболевания. Оценка эффективности использования магнитофореза проведена путем сравнения пародонтального статуса больных основной группы и контрольной, которой назначался электрофорез 10% раствора глюконата кальция.          Показано, что применение магнитофореза намацита и витамина D3 в комплексном лечении больных генерализованным пародонтитом приводит к более быстрой и стойкой ликвидации воспаления в тканях пародонта, о чем свидетельствует в ближайшие сроки снижение в более, чем 2 раза индексов РМА, кровоточивости, гноетечения, в 1,5 раза пробы Шиллера-Писарева в основной группе по сравнению с контрольной. В отдаленных сроках наблюдения (1 и 2 года) достоверные отличия (р<0,001) значений гигиенических индексов и индекса гноетечения у больных основной и контрольной групп подтверждают, что магнитофорез предложенных средств приводит к стойкой ремиссии и отсутствию рецидивов.          Нормализация микроциркуляторных нарушений показана на основании повышения значений пробы Кулаженко в 1,5 раза в основной группе по сравнению с контрольной. Наблюдаемое уменьшение глубины пародонталь-ных карманов и индекса убыли костной ткани в основной группе на 14 -15% в сравнении с контрольной в отдаленных сроках наблюдения (1 и 2 года) подтверждает усиление компенсаторных способностей пародонта. Повышение эффективности комплексного лечения генерализованного пародонтита с использованием магнитофореза намацита и витамина D3 достигается вследствие сочетания и синергичного действия физического фактора (импульсное магнитное поле) и препаратов корректоров гомеостаза (намацита и витамина D3) на основные патогенетические звенья хронического пародонтита.          Предлагаемый метод не вызывает побочных эффектов, прост и доступен в использовании, не требует значительных материальных затрат, что дает основание рекомендовать его для широкого применения в практической сто-матологии.          Ключевые слова: генерализованный пародонтит, физиотерапевтическое лечение, магнитофорез, намацит, витамин D3. ANNOTATION Davidenko O.N. The Using of Magnetophoresis of Namacyte and Vitamin D3 in Complex Medical Treatment Generalized-form of Periodontitis. – Manuscript.          Thesis for a degree in medicine by speciality 14.01.22 - stomatology.- The Odessa State Medical University, Odessa, 2005. It is patogenetically substantiated in experiment on 43 white rats, tested in the complex treatment of 104 patients with generalized periodontitis I-II degree and provided by patent new method of magnetophoresis of namacyte and vitamin D3 for purpose of effectivness improvment. There was proved, that combination preparations-correctors with impuls magnetic field, being tested on animals, prevents development of biochemical violations caused by modeling of experimental periodontitis, as well provides braking of resorption of alveolar bone . On the basis of clinical and X-ray methods it was shown that magnetophoresis in recommended regime provides stable prolongation of therapeutical effect, increasing remission periods and prevention of the progress in pathological process          Key word: generalized periodontitis, treatment, magnetophoresis, namacyte, vitamin D3.

Похожие записи