ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ПАВЕЛКІВ ОЛЬГА МИКОЛАЇВНА

УДК 373.61+057.874

Виховання у старшокласників інтересу до підприємницької діяльності у
процесі оволодіння економічним розрахунком

13.00.07 – теорія і методика виховання

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Рівненському державному гуманітарному університеті
Міністерства освіти та науки України, м. Рівне

Науковий керівник:
доктор психологічних наук, професор,

дійсний член АПН України Бех

Іван Дмитрович, директор Інституту

проблем виховання АПН України

Офіційні опоненти:
доктор психологічних наук, професор

Побірченко Неоніла Антонівна,

завідувач відділом психології

профорієнтації Інституту педагогіки і

психології професійної освіти АПН України;

кандидат педагогічних наук, старший

науковий співробітник Закатнов

Дмитро Олексійович, завідувач лабораторії

трудового виховання і профорієнтації

Інституту проблем виховання АПН України

Провідна установа:
Кіровоградський державний педагогічний

університет імені Володимира Винниченка,

кафедра педагогіки, Міністерство освіти та науки України, м. Кіровоград

Захист відбудеться “18 “ травня 2004 р. о 14 год. на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 26.454.01 в Інституті проблем виховання
АПН України (04060, м. Київ, вул. Берлинського, 9).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту проблем
виховання АПН України (04060, м. Київ, вул. Берлинського, 9).

Автореферат розісланий “17” квітня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Г.П. Пустовіт

Загальна характеристика роботи

Актуальність проблеми. Українська держава пов’язує свій подальший
розвиток із соціально орієнтованою ринковою економікою, яка функціонує
на засадах конкуренції та підприємливості, співіснуванні різноманітних
форм власності. Стратегічні орієнтири господарювання вимагають
сформованості у населення країни адекватної системи цінностей,
економічних знань та умінь, особистісних якостей, а саме: здатності
приймати виважені економічні рішення та брати на себе відповідальність
за них, здатність до ділового ризику тощо.

Особливо гостро відчувається некомпетентність молоді в сутності ринкових
відносин, їх морально-психологічна неготовність до ефективного
здійснення підприємницької діяльності. Отже, виникла об’єктивна
необхідність підготовки молоді, зокрема школярів, до сучасної
професійно-трудової діяльності, передусім до вибору та оволодіння
підприємницькими професіями. Насамперед йдеться про виховання в учнів
стійкого, глибокого інтересу до підприємницької діяльності.

Психолого-педагогічні дослідження загальних проблем, пов’язаних з
вихованням у школярів тих чи інших інтересів, здійснювали Л.І.Божович,
Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, В.М.М’ясищев, К.К.Платонов, С.Л.Рубінштейн.
Такі дослідники, як Г.І.Щукіна, Н.Г.Морозова, В.О.Онищук, розглядали
інтерес як засіб виявлення і постійної підтримки у дітей активної
зацікавленості навколишнім середовищем, зокрема — соціально-економічним
життям. У працях О.О.Бодальова, Л.С.Виготського, М.Ф.Добриніна,
О.М.Леонтьєва, Н.Г.Морозової, Д.Б.Ельконіна показано, що становлення та
розвиток інтересу до певного виду діяльності є складним та
багатоплановим процесом, який, поряд з іншими елементами психіки,
регулює поведінку особистості при виборі професії. Обґрунтування
класифікації інтересів, різноманітність їх проявів знайшли висвітлення у
роботах Л.А.Гордона, О.В.Запорожця, М.Д.Левітова, О.М.Леонтьєва,
В.С.Мерліна, А.В.Петровського, С.Л.Рубінштейна, Б.М.Теплова, Ю.В.Шарова.
Певні шляхи виховання в учнів професійних інтересів відображено в
роботах В.П.Корнєєва, І.А.Кравцова, С.П.Крягжде, В.С.Мерліна,
Є.М.Павлютенкова, Б.О.Федоришина, Г.І.Щукіної та інших дослідників.

Психолого-педагогічні аспекти підготовки школярів до підприємницької
діяльності, зокрема виховання в учнів інтересу до неї, досліджували
В.В.Дрижак, Д.О.Закатнов, С.В.Мельник, Н.О.Пасічник, Н.А.Побірченко,
О.В.Тополь та інші дослідники. Все ж слід зазначити, що в
психолого-педагогічній літературі не висвітлені проблеми, пов’язані з
оволодінням учнями економічним розрахунком, який є невід’ємним елементом
будь-якої підприємницької діяльності. Лише деякі фрагменти цієї
проблеми, головним чином використання математичних задач у процесі
економічного виховання та навчання школярів, розкрито у дослідженнях
У.Жалелова, Л.Ла, З.К.Левчука, Н.Б.Мельнікової, В.М.Монахова.

Тому, враховуючи актуальність і недостатню теоретичну та практичну
розробленість означеної проблеми, а також об’єктивну потребу у
підготовці школярів до підприємницької діяльності, нами була обрана тема
дослідження: “Виховання у старшокласників інтересу до підприємницької
діяльності у процесі оволодіння економічним розрахунком”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є
складовою науково-дослідної теми кафедри теорії та методики виховання і
науково-дослідної лабораторії інноваційних виховних технологій
Рівненського державного гуманітарного університету “Громадянське
виховання учнівської і студентської молоді в умовах суверенної України”,
державний реєстраційний номер 0101U005600. Тему дослідження затверджено
вченою радою Рівненського державного гуманітарного університету
(протокол № 8 від 28 квітня 2000 року) та рішенням бюро Ради з
координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в
Україні (протокол № 7 від 26 жовтня 2000 року).

Об’єкт дослідження: виховання у старшокласників інтересу до
підприємницької діяльності у навчально-виховному процесі середньої
загальноосвітньої школи.

Предмет дослідження: педагогічні умови виховання у старшокласників
інтересу до підприємницької діяльності у процесі оволодіння економічним
розрахунком.

Мета дослідження: обґрунтувати та експериментально перевірити
педагогічні умови виховання у старшокласників інтересу до
підприємницької діяльності у процесі оволодіння економічним розрахунком.

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що виховання у
старшокласників інтересу до підприємницької діяльності здійснюватиметься
ефективніше, якщо:

— зміст навчання з математики учнів 10-11 класів буде доповнений
навчальним та практичним матеріалом, спрямованим на формування та
закріплення у них базових економічних понять як теоретико-прикладної
основи економічного розрахунку;

— буде розроблено та впроваджено факультативний курс, який матиме
профорієнтаційну спрямованість та забезпечуватиме ознайомлення учнів з
використанням математичних методів, у тому числі економічним
розрахунком, у підприємницькій діяльності, а у процесі його викладання
будуть реалізовані форми навчально-виховної роботи, які дозволять
моделювати цю діяльність у єдності її мотиваційно-ціннісної та
змістовно-операційної складових.

Завдання дослідження:

— проаналізувати стан проблеми у психолого-педагогічній теорії та
практиці;

— уточнити сутність поняття “інтерес до підприємницької діяльності” у
контексті сучасних соціально-економічних реалій, визначити структурні
складові, рівні, критерії та показники вихованості в учнів інтересу до
підприємницької діяльності;

— обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови
виховання в учнів старших класів середніх загальноосвітніх шкіл інтересу
до підприємницької діяльності у процесі оволодіння економічним
розрахунком;

— розробити рекомендації для вчителів загальноосвітніх шкіл щодо
виховання у старшокласників інтересу до підприємницької діяльності у
процесі оволодіння економічним розрахунком.

Методологічною основою дослідження є філософські положення про
діалектичний зв’язок явищ об’єктивної дійсності, про механізми
трансформації суспільних цінностей в особистісні надбання, а також
засади детермінації і самодетермінації становлення та розвитку
особистості у певних вікових періодах.

Теоретичною основою дослідження стали наукові праці І.С.Кона,
Г.С.Костюка, О.М.Леонтьєва, В.М.М’ясищева, К.К.Платонова,
С.Л.Рубінштейна, В.О.Сухомлинського, які розкривають закономірності та
особливості розвитку підростаючої особистості; роботи Л.І.Божович,
Л.А.Гордона, Б.І.Додонова, С.Л.Рубінштейна, Г.І.Щукіної з проблем
виховання в учнів широких соціальних і пізнавальних інтересів. Для
уточнення вихідних позицій дисертаційної роботи використовувалися
положення Законів України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”,
Державної національної програми “Освіта” (“Україна ХХІ століття”),
Національної доктрини розвитку освіти України.

Для розв’язання поставлених завдань застосовувались такі методи
дослідження:

— теоретичні: аналіз соціологічної, філософської,
психолого-педагогічної, економічної літератури та нормативних
документів, вивчення та узагальнення педагогічного досвіду роботи
середніх закладів освіти із здійснення формування інтересу
старшокласників до підприємницької діяльності;

— емпіричні: педагогічні спостереження, анкетування, бесіди та інтерв’ю,
психодіагностичне тестування; експертна оцінка, педагогічний
експеримент;

— праксиметричні: аналіз процесу та результатів навчально-виховної
діяльності, професіографічний аналіз; аналіз емпіричних результатів
дослідно-експериментальної роботи методами математичної статистики.

База дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася в
середніх загальноосвітніх школах №№ 24, 26, 28 та гімназії № 1 м. Рівне.

До проведення формуючого етапу педагогічного експерименту було залучено
більш як 380 учнів 10 – 11-х класів середніх закладів освіти.

Організація дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася
в три етапи протягом 1998-2003 років.

На першому етапі (1998-1999 рр.) дослідження вивчався стан проблеми у
психолого-педагогічній теорії та практиці, визначалися основні завдання
дослідження, розроблялися програма і методика дослідно-експериментальної
роботи, проводився констатуючий етап експерименту, яким було охоплено
близько 400 учнів старших класів, спрямований на виявлення особливостей
виховання у старшокласників інтересу до підприємницької діяльності,
вивчався та узагальнювався передовий педагогічний досвід, розроблялася
програма факультативного курсу “Основи економічних розрахунків” для
учнів 10-11-х класів загальноосвітніх шкіл. На цьому етапі було
визначено об’єкт, предмет, мету та завдання дослідження, сформульовано
робочу гіпотезу.

На другому етапі (1999-2002 рр.) здійснювався формуючий етап
експерименту, який полягав у перевірці теоретично обґрунтованих
педагогічних умов виховання у старшокласників інтересу до
підприємницької діяльності у процесі вивчення експериментального курсу
“Основи економічних розрахунків”, а також загальноосвітніх курсів
математики та основ економіки.

На третьому етапі (2002-2003 рр.) проводилася обробка, аналіз і
узагальнення здобутих експериментальних даних, опис та інтерпретація
емпіричних матеріалів дослідження, формулювалися загальні висновки та
оформлялися результати дослідження.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше виявлені та
обґрунтовані педагогічні умови виховання у старшокласників інтересу до
підприємницької діяльності у процесі оволодіння економічним розрахунком;
визначені показники, критерії та рівні вихованості у старшокласників
цього особистісного утворення; виявлені форми та методи організації
навчально-практичної діяльності старшокласників, які дозволяють
моделювати підприємницьку діяльність у єдності її мотиваційно-ціннісної
та змістовно-операційної складових.

Практичне значення дослідження полягає у розробці науково обґрунтованих
методичних рекомендацій щодо виховання у старшокласників інтересу до
підприємницької діяльності у процесі оволодіння економічним розрахунком
та процедури оцінювання рівнів його вихованості; визначенні форм та
методів здійснення профінформаційної роботи зі старшокласниками у
процесі вивчення факультативних курсів.

Використання матеріалів дисертаційного дослідження вчителями
загальноосвітніх шкіл дозволить підвищити ефективність профорієнтаційної
роботи з учнями старших класів та рівень їх підготовки до усвідомленого
вибору професій сфери підприємницької діяльності.

Особистий внесок автора полягає у тому, що визначені теоретичні
положення, які характеризують особливості виховання у старшокласників
інтересу до підприємницької діяльності у процесі оволодіння економічним
розрахунком; розроблено комплекс практичних завдань, які дозволяють
ознайомити старшокласників із застосуванням математичних методів в
економічній, зокрема підприємницькій діяльності, і позитивно впливають
на виховання інтересу до неї; розроблено програму факультативного курсу
“Основи економічних розрахунків”; підготовлено методичні рекомендації
для вчителів щодо виховання в учнів інтересу до підприємницької
діяльності.

Надійність і вірогідність дослідження забезпечується методологічною
обґрунтованістю його вихідних позицій, використанням методів, адекватних
предмету, меті та завданням дослідження, репрезентативністю вибірки,
кількісним і якісним аналізом емпіричних даних, зіставленням отриманих
даних з результатами інших досліджень.

Апробація і впровадження результатів дослідження. Основні положення та
результати дисертаційної роботи доповідалися і обговорювалися на
Міжнародній науковій конференції, присвяченій 35-річчю наукової та
педагогічної діяльності академіка С.Д.Максименка (2002р., м.Київ),
Всеукраїнській науково-практичній конференції “Інноваційні виховні
технології в системі діяльності навчальних закладів освіти: Проблеми та
перспективи” (2002р., м.Рівне), регіональному методологічному семінарі
керівників експериментальних навчальних закладів науково-дослідної
лабораторії інноваційних виховних технологій РДГУ (2002р., м.Рівне),
Всеукраїнській нараді-семінарі заступників начальників управлінь освіти
і науки облдержадміністрацій (2003р., м.Рівне), засіданнях кафедри
теорії та методики виховання (1998-2003рр.) і науково-дослідної
лабораторії інноваційних виховних технологій Рівненського державного
гуманітарного університету (2000 -2003 рр.).

Матеріали дослідження представлені у 5 одноосібних публікаціях, 4 з яких
у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура роботи. Дисертація складається із вступу, двох розділів,
висновків за розділами, загальних висновків, списку основної
використаної літератури (295 джерел) та додатків. Повний обсяг
дисертації 227 сторінок, основний текст викладено на 176 сторінках.
Робота містить 27 таблиць та 5 рисунків на 16 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначені об’єкт,
предмет, мета, гіпотеза та завдання дослідження; визначено
теоретико-методологічну основу та методи дослідження, етапи його
проведення, розкриті наукова новизна та практичне значення дослідження,
вірогідність одержаних результатів; подано відомості про апробацію та
впровадження результатів дослідження, особистий внесок автора; визначено
експериментальну базу дослідження.

У першому розділі “Проблема виховання у старшокласників інтересу до
підприємницької діяльності в педагогічній теорії і практиці”
аналізується стан проблеми у психолого-педагогічній теорії та практиці
роботи середніх закладів освіти, розкрито сутність інтересу до
підприємницької діяльності, визначено його структуру, показники,
критерії та рівні вихованості у старшокласників цього особистісного
утворення.

Аналізу природи інтересу присвячено значну кількість філософських,
психологічних, педагогічних, соціологічних досліджень. Методологічні
підходи до визначення природи інтересу та механізмів його впливу на
діяльність людини розкрито у роботах М.Ф.Беляєва, Л.І.Божович,
Л.А.Гордона, Б.І.Додонова, С.Л.Рубінштейна, Г.І.Щукіної та інших
дослідників. Аналіз психолого-педагогічної літератури дає підстави
розглядати інтерес як стійке, вибіркове ставлення особистості до певного
предмета та явища дійсності; синтетичний, складний процес, що включає
взаємозв’язок інтелектуального, емоційного і практичного компонентів;
динамічну категорію, що розвивається поетапно від емоцій афективного
характеру до усвідомлення об’єктів та явищ дійсності. Загальні
теоретичні положення щодо сутності інтересу слугували основою для
виявлення специфіки процесу виховання у старшокласників інтересу до
підприємницької діяльності.

За результатами теоретичного аналізу проблеми виховання в учнів
інтересів, були виявлені психолого-педагогічні підходи до визначення
сутності, структури та засобів виховання у школярів інтересу до певного
напряму професійної діяльності. Так, наприклад, інтерес до професії
А.А.Вайсбург, С.П.Крягжде та А.П.Сейтешев трактували як вибіркове
позитивне ставлення до неї; як спрямованість особистості на певний вид
діяльності його визначали Г.Ф.Георгієв, Є.П.Гроссу, Т.К.Панкратов; як
ставлення особистості до конкретного виду чи роду діяльності —
Т.Л.Бухаріна, М.В.Даниленко, В.Ф.Сахаров; як одну із властивостей
особистості, яка характеризує не лише позитивне ставлення людини до
певного виду трудової діяльності, але й її спрямованість на цю
діяльність визначала інтерес до професії З.С.Нечипорук.

На основі проведеного дослідження сутності інтересу можна стверджувати,
що інтерес до підприємницької діяльності має професійну спрямованість і
визначається як психічне утворення потребнісно-мотиваційної сфери
індивіда, що ґрунтується на усвідомленні суспільно-економічної та
особистісної значущості цієї діяльності, вимог, які вона ставить до
людини і яке проявляється у прагненні старшокласника оволодіти
необхідними знаннями, уміннями та професійно значущими якостями.

Вивчення психолого-педагогічної літератури дозволило виділити у
структурі інтересу компоненти, які забезпечують цілісне розуміння цього
явища у контексті розвитку потребнісно-мотиваційної сфери особистості.
Аналіз робіт А.В.Мордовської, В.Ф.Сахарова, А.П.Сейтешева, Н.О.Пасічник,
О.В.Осипова та інших дослідників дає підстави включити до структури
інтересу старшокласників до підприємницької діяльності мотиваційний,
пізнавально-діяльнісний та практичний компоненти. Ці компоненти
дозволяють враховувати як об’єктивні (природжені якості індивіда), так і
суб’єктивні (соціально-педагогічний вплив) фактори виникнення та
розвитку в учнів інтересу до певної професійної діяльності.

Основними складовими мотиваційного компонента професійного інтересу є:
усвідомлення суспільного значення підприємництва; здатність до
самоаналізу якостей особистості; здатність до аналізу професій;
професійні ціннісні орієнтації; мотиви вибору майбутньої професії.
Пізнавально-діяльнісний компонент складають: пізнавальні інтереси;
пізнавальна активність особистості в оволодінні професійно важливими
знаннями та вміннями; інформованість про зміст і вимоги до людини певних
професій, знання шляхів оволодіння обраною професією. До практичного
компонента професійного інтересу входять: прагнення розвинути професійно
важливі якості особистості; самостійність у процесі виконання
навчально-практичних завдань, що відповідають професії, яка є предметом
інтересу учня; наявність особистісних професійних планів та здійснення
практичних заходів з їх реалізації.

Розкриття особливостей та структури інтересу старшокласників до
підприємницької діяльності дозволило диференціювати його за трьома
рівнями вихованості, а саме: ситуативно-пасивним, пізнавально-активним
та активно-перетворювальним. Ситуативно-пасивний інтерес
характеризується нейтральним або позитивним ставленням до певного
навчального предмету та пов’язаним з ним напрямом трудової діяльності у
формі, що привертає мимовільну увагу школяра, але не є причиною вольових
зусиль, спрямованих на пізнання обраної професії та поглиблення
відповідних знань та умінь. Пізнавально-активний інтерес
характеризується активним сприйняттям інформації щодо визначеної
професії, активною, з переживанням позитивних емоцій, діяльністю з
власної ініціативи, спрямованою на реалізацію відповідних знань та
умінь, їх поповненням через зовнішні джерела. Активно-перетворювальний
інтерес характеризується стійким позитивним ставленням до
підприємницької діяльності, постійними проявами творчої активності у
відповідній навчально-практичній діяльності.

Для виховання у старшокласників інтересу до підприємницької діяльності
необхідно створити педагогічні умови для пролонгованого, а не
дискретного педагогічного впливу на учнів. За такого підходу, як
зазначали у своїх роботах Н.К.Степанкова, М.А.Хомутова, Г.І.Щукіна та
інші дослідники, виховання професійних інтересів повинно здійснюватися
на основі адекватних пізнавальних інтересів. У своєму дослідженні ми
розрізняли такі поняття як “інтерес до професії” та “професійний
інтерес”, виходячи з того, що професійний інтерес лежить в основі
інтересу до професії. За такого підходу виховання у старшокласників
інтересу до підприємницької діяльності може здійснюватися за такою
схемою: пізнавальний інтерес до економіки ( інтерес до професії (
професійний інтерес. З цієї точки зору викладання практично кожного
шкільного предмета може бути використаним з метою виховання в учнів
інтересу до відповідної професії. Ми вважаємо, що значні потенційні
можливості виховання в учнів інтересу до підприємницької діяльності
закладені у процесі підготовки школярів до оволодіння економічним
розрахунком, який здійснюється в процесі вивчення ними комплексу
загальноосвітніх предметів, насамперед математики та основ економіки.

Під економічним розрахунком ми розуміємо систему знань та умінь, які
дозволяють старшокласнику здійснювати економічний аналіз як побутової,
так і професійної фінансово-господарської діяльності. Згадана система
включає не лише суто економічні знання та уміння, необхідні для
здійснення аналізу фінансово-господарської діяльності, але й знання та
уміння, пов’язані з практичним застосуванням певних математичних методів
у економічній (побутовій або професійній) діяльності.

У роботі проаналізовано стан проблеми у практиці роботи середніх
загальноосвітніх шкіл. Зокрема з’ясовано, що у контексті розв’язання
проблеми виховання в учнів інтересу до підприємницької діяльності
виховний потенціал загальноосвітніх предметів реалізується недостатньо.
Попри те, що значна частка опитаних учнів (понад 25%), пов’язує свої
близькі (по закінченню школи) професійні наміри з підприємництвом,
результати констатуючого експерименту свідчать про те, що такий вибір
здійснюється в основному за зовнішніми ознаками відповідних професій
(престижність, високий заробіток і таке інше). При цьому за результатами
дослідження зафіксовано наявність у переважної більшості учнів, задіяних
в експерименті (понад 72% респондентів), ситуативно-пасивного рівня
прояву інтересу до відповідних професій (пізнавально-активного та
активно-практичного рівнів — відповідно для 19% та 8% вибірки),
відсутність практичних дій з оволодіння професіями сфери підприємницької
діяльності. Такий стан речей, зокрема, обумовлено відсутністю у школярів
достовірної інформації щодо мети, змісту, форм підприємницької
діяльності, вимог, які вона ставить до особливостей особистості людини.
У практиці роботи школи не застосовуються форми та методи
навчально-виховної роботи, спрямовані на ознайомлення школярів із
мотиваційно-ціннісною та змістовно-операційною складовими
підприємницької діяльності.

Одним із соціально-педагогічних чинників, які обумовлюють доцільність
підготовки учнів загальноосвітніх шкіл до підприємницької діяльності, є
фактичне залучення школярів (за даними соціологічних досліджень близько
6% неповнолітніх школярів поєднують навчання з постійною працею, понад
40% виконують певну роботу за матеріальне заохочення) до економічної
діяльності.

Порівняльна характеристика економічної діяльності дорослого населення та
дітей шкільного віку за такими категоріями, як працюючі за наймом,
роботодавці та самозайняті, свідчить про те, що відносна частка дітей
шкільного віку, яку можна віднести до двох останніх категорій, тобто
власне підприємців, є вищою (близько 27%) у порівнянні з дорослими (за
офіційними даними — 2,5% роботодавців та 5% самозайнятих). Тобто
економічна діяльність школярів більшою мірою орієнтована на
підприємництво.

У другому розділі “Експериментальна перевірка педагогічних умов
виховання у старшокласників інтересу до підприємницької діяльності у
процесі оволодіння економічним розрахунком” обґрунтовані педагогічні
умови підвищення ефективності виховання у старшокласників інтересу до
підприємницької діяльності у процесі оволодіння економічним розрахунком,
розкрито організацію і здійснення формуючого педагогічного етапу
експерименту, показано динаміку виховання в учнів інтересу до
підприємницької діяльності.

4

^

`

?

?

Ae

`

?

?

???????

?????

?????? ???????

? за мету формування в учнів системи економічних понять та умінь,
притаманних підприємницькій діяльності, з’ясування її сутності,
принципів та організаційних форм, оволодіння школярами економічним
розрахунком як необхідним елементом фахової підприємницької діяльності;
професійний, який передбачає формування в учнів відповідних
систематизованих професіографічних знань та створення умов для набуття
ними адекватного допрофесійного досвіду у процесі оволодіння економічним
розрахунком.

Проблема виховання у старшокласників інтересу до підприємницької
діяльності розглядалася нами у контексті проблеми їх підготовки до
усвідомленого вибору відповідних професій. Педагогічна допомога учням у
виборі професії потребує спеціальної організації їх навчально-практичної
діяльності, спрямованої на формування у школярів здатності до
самоаналізу та аналізу світу професій, забезпечення умов для рефлексії
набутого допрофесійного досвіду у проекції на майбутню професійну
діяльність.

Аналіз програм загальноосвітніх курсів математики та основ економіки
показав, що передбачений ними теоретичний та практичний навчальний
матеріал не дозволяє ефективно вирішувати як завдання підготовки
старшокласників до оволодіння економічним розрахунком, притаманним
підприємницькій діяльності, так і не включає в себе професіографічний
матеріал, який би дозволяв ознайомити учнів зі змістом, формами та
методами діяльності підприємців. Це обумовило необхідність розробки
програми факультативного курсу для учнів 10-11-х класів “Основи
економічних розрахунків”, зміст та методика викладання якого були
спрямовані на ознайомлення школярів з мотиваційно-ціннісною та
змістовно-операційною сторонами підприємницької діяльності. Курс
складається з таких розділів: “Економіка сім’ї”, “Економіка
підприємства”, “Ціноутворення”, “Математичні методи в економіці”. Зміст
навчального матеріалу спрямовано не лише на формування у старшокласників
більш широкої, у порівнянні з загальноосвітнім курсом економіки, системи
знань та вмінь, пов’язаних з економічними розрахунками, але й на їх
ознайомлення з використанням математичних методів, які не висвітлені у
загальноосвітньому курсі математики (наприклад лінійним
програмуванням), у підприємницькій діяльності. Розробка та впровадження
факультативного курсу також були обумовлені необхідністю створення
організаційно-предметного середовища, в якому б реалізовувалися
педагогічні умови виховання у старшокласників інтересу до
підприємницької діяльності у процесі оволодіння економічним розрахунком.

З метою перевірки вихідних теоретичних положень дослідження протягом
1999-2002 рр. у СЗШ №№ 24, 26, 28 та гімназії № 1 м.Рівне нами було
проведено формуючий етап експерименту, у якому було задіяно більш як 380
учнів 10-11-х класів (близько 200 в експериментальній групі, та понад
180 — у контрольній).

Як експериментальні фактори нами були визначені такі педагогічні умови
підвищення ефективності процесу виховання у старшокласників інтересу до
підприємницької діяльності: включення до загальноосвітніх курсів
математики та основ економіки практичних завдань, які знайомлять учнів
із застосуванням математичних методів в економічній діяльності, формують
уміння здійснювати економічний розрахунок; впровадження факультативного
курсу “Основи економічних розрахунків”, який має профорієнтаційну
спрямованість; використання у процесі викладання згаданого курсу форм та
методів організації навчально-пізнавальної діяльності старшокласників
(ділові ігри, аналіз конкретних ситуацій, професійні проби тощо), які
дозволяють моделювати професійну діяльність підприємницького характеру,
сприяють розвитку відповідних професійно важливих якостей особистості;
самостійна робота учнів, спрямована на ознайомлення з особливостями
підприємницької діяльності (розробка бізнес-проектів) та відповідними
професіями (професіографічні дослідження, підготовка відповідних
рефератів та доповідей і т. ін); здійснення індивідуального та
диференційованого підходу до учнів з урахуванням особливостей
сформованості їхніх інтересів до підприємницької діяльності.

На формуючому етапі експерименту ставилося завдання посилити дієвість
профорієнтаційної роботи з учнями у процесі оволодіння економічним
розрахунком. Як зазначалося вище, виховання у старшокласників інтересу
до підприємницької діяльності має одним із своїх провідних завдань їхню
підготовку до усвідомленого вибору відповідної професії. За цих умов ми
виходили з положення про те, що педагогічна допомога учням у виборі
професії потребує спеціальної організації їх діяльності, яка передбачає:
здобуття знань про себе, спрямоване на формування образу “Я” та
здатності до самоаналізу, систематизованих знань про світ сучасної
професійної праці, які є когнітивною основою для аналізу професійної
діяльності, співвіднесення знань про себе і знань про професійну
діяльність. Отже, профконсультаційна робота розглядалася нами як один із
провідних факторів впливу на виховання в учнів інтересу до
підприємницької діяльності. В організаційному плані вона здійснювалася
шкільними психологами у позаурочний час. А набута учнями об’єктивна
інформація щодо особливостей їх особистості слугувала пізнавальною
основою для здійснення самоаналізу.

З метою активізації профінформаційної роботи у процесі оволодіння
економічним розрахунком нами застосовувались профорієнтаційні ігри, а
також професіографічні дослідження, у процесі виконання яких учням
пропонувалося за визначеною схемою самостійно підготувати опис однієї з
професій сфери підприємницької діяльності. Крім того, у процесі
викладання експериментального курсу характеризувалися найпоширеніші
професії сфери підприємницької діяльності. Наводились не лише їх
соціально-економічна характеристика (географія та перспективи розвитку
професії, форми організації праці, виробнича характеристика, професійно
необхідні знання, вміння, навички), але й учнів знайомили з вимогами,
які ставлять відповідні професії до індивідуально-психологічних
особливостей людини.

Нами бралося до уваги, що формування в учнів інтересу до певного виду
діяльності передбачає використання таких форм та методів
навчально-виховної роботи, які б дозволяли застосувати набуті відповідні
знання та вміння у практичній, наприклад, побутовій, або
навчально-практичній діяльності. Однією з умов вирішення цієї проблеми
ми вбачали розробку та використання у процесі вивчення загальноосвітніх
курсів математики, основ економіки та запропонованого нами
експериментального факультативного курсу комплексу задач, які б
знайомили учнів із використанням економічних розрахунків у
підприємницькій діяльності.

Однією з умов реалізації індивідуального, на основі врахування
особливостей рівня вихованості інтересу до підприємницької діяльності,
підходу до учнів ми визначили запровадження практичних завдань, таких,
що поступово ускладнюються, спрямованих на розв’язання певної практичної
проблеми. За такого підходу зазначена прикладна проблема була взята з
практики підприємницької діяльності і передбачала застосування
економічних розрахунків для її розв’язання. Такі завдання моделювали
елементи конкретного виду професійної діяльності у вигляді завершеного
технологічного процесу і відповідали таким вимогам: результатом їх
виконання є одержання завершеного продукту діяльності; процес виконання
завдання спрямовано на формування у школярів цілісного уявлення про
конкретну професію, групу споріднених професій сфери підприємницької
діяльності; характер навчально-практичної діяльності спрямовано на
розвиток інтересів, нахилів, можливостей, професійно важливих якостей
особистості школяра, що досягається за рахунок поступового ускладнення
змісту практичних завдань відповідно до рівня підготовленості школярів
до їх виконання, внесення до змісту завдання елементів творчості і
самостійності.

За такого підходу згадана навчальна практична діяльність здійснювалась
за трьома рівнями складності.

Перший рівень включав завдання, які передбачали наявність в учнів
початкових професійних умінь, достатніх для їх розв’язання в якості
виконавця.

Завдання другого рівня містили елементи творчого характеру і передбачали
раціоналізацію професійної діяльності.

Завдання третього рівня складності передбачали самостійну діяльність
учнів — планування, постановку проміжних і кінцевих цілей, аналіз і
самооцінку результатів діяльності.

У процесі формуючого етапу експерименту нами застосовувалися практичні
завдання, які відповідали переліченим вище вимогам і передбачали
виконання учнями комплексу робіт, пов’язаних з бухгалтерським обліком у
підприємницькій діяльності.

Як одну із форм застосування у навчально-практичній діяльності
економічного розрахунку ми використовували залучення учнів до
самостійної творчої роботи пошукового характеру, яка здійснювалася у
позаурочний час. Її виконання пов’язувалося зі створенням навчальних
“фірм” у складі 5-7 учнів, діяльність яких спрямовувалася на розробку
проекту виробництва нового товару або послуги, плану його виготовлення
та визначення шляхів збуту. Виконання таких завдань передбачало розробку
комерційної схеми започаткування підприємницької діяльності, одним з
найбільш важливих елементів якої є фінансовий план, який вимагає
виконання значної кількості економічних розрахунків.

Відповідно до структури професійного інтересу у процесі педагогічного
експерименту досліджувався вплив запропонованих нами педагогічних умов
здійснення підготовки школярів до оволодіння економічним розрахунком як
на його структурні складові (мотиваційну, пізнавальну та практичну), так
і кожен з їх компонентів. За таких умов кожний з компонентів структурних
складових інтересу до підприємницької діяльності був досліджений з
допомогою адекватних методик, а здобуті емпіричні результати пройшли
статистичну обробку.

Емпіричні дані, одержані у процесі формуючого етапу експерименту,
зокрема свідчать про суттєві позитивні зміни у поінформованості
учнів про професії сфери підприємництва, їх здатності до здійснення
аналізу відповідних професій та самоаналізу. Так, після закінчення
експериментальної роботи понад 90% учнів експериментальної групи
показали високий та середній рівень здатності до аналізу професій, а
понад 68% — високий та середній рівень здатності до самоаналізу (у
контрольних групах відповідні показники склали менш за 70% та 50%).
Одержані дані свідчать і про позитивний вплив запропонованих
педагогічних умов на виховання таких якостей особистості, як економність
та розважливість, які є необхідними для успішного здійснення
підприємницької діяльності. Так, в експериментальних групах кількість
учнів з високим та середнім рівнем прояву цих показників склала понад
50%, а в контрольних — відповідно 38% та 34,6%.

Загальна результативність дослідно-експериментальної роботи з виховання
в учнів інтересу до підприємницької діяльності у процесі оволодіння
економічним розрахунком наводиться в таблиці 1.

Таблиця 1.

Рівні вихованості у старшокласників інтересу до підприємницької

діяльності (абсолютні та відносні показники)

Рівень/групи Констатуючий експеримент Формуючий експеримент

активно-практичний пізнавально-активний ситуативно-пасивний
активно-практичний пізнавально-активний ситуативно-пасивний

Контрольні

Експериментальні 16/8,6

19/9,6 37/19,9

38/19,2 133/71,5

141/71,2 21/11,2

44/22,2 42/22,6

93/46,9 123/66,2

59/30,9

Визначення типу різниці між результатами, показаними контрольною та
експериментальними групами здійснювалося за застосуванням критерію ?2
Пірсона. Одержані результати свідчать про те, що різниця між рівнями
вихованості інтересу до підприємницької діяльності, показаними
контрольною і експериментальною групами є суттєвою, а ймовірність
нульової гіпотези ?<1%, тобто її можна відкинути. Наведене вище дозволяє зробити висновок про ефективність запропонованих педагогічних умов виховання у старшокласників інтересу до підприємницької діяльності у процесі оволодіння економічним розрахунком. Результати проведеного дослідження дають підстави зробити такі загальні висновки: 1. Аналіз психолого-педагогічних досліджень проблеми виховання в учнів інтересу дозволив уточнити сутність і структуру інтересу старшокласників до підприємницької діяльності у контексті сучасних соціально-економічних реалій та виявити педагогічні умови підвищення ефективності процесу його виховання у процесі оволодіння учнями 10-11-х класів економічним розрахунком. 2. Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив нам визначити інтерес учнів до підприємницької діяльності як психічне утворення потребнісно-мотиваційної сфери індивіда, що ґрунтується на усвідомленні суспільно-економічної та особистісної значущості цієї діяльності, вимог, які вона ставить до людини і яке проявляється у прагненні старшокласника оволодіти необхідними знаннями, уміннями та професійно значущими якостями особистості. 3. Уточнення структури інтересу до підприємницької діяльності, визначення показників та критеріїв, які у своїй сукупності репрезентують сутність цього поняття, дозволили диференціювати особливості його вихованості у старшокласників за трьома рівнями та визначити інструментарій для їх діагностики. Наявність значної кількості учнів 10-11-х класів з невисоким рівнем вихованості інтересу до підприємницької діяльності, виявленої за результатами констатуючого етапу дослідження, дозволяє зробити висновок про недостатню ефективність навчально-виховної роботи школи за цим напрямом. 4. Одним з напрямів виховання інтересу до підприємницької діяльності ми вважаємо підготовку старшокласників до оволодіння економічним розрахунком, який є її невід’ємною складовою. Ця підготовка має міждисциплінарний характер і може здійснюватися у процесі вивчення старшокласниками ряду загальноосвітніх (математика, основи економіки) та спеціальних курсів. 5. Вивчення сучасного досвіду виховання у старшокласників інтересу до підприємницької діяльності дозволило виявити та обґрунтувати ефективні педагогічні умови удосконалення цього процесу. Теоретичний аналіз проблеми та вивчення її стану у практиці роботи середніх закладів освіти дозволили визначити такі напрями роботи з виховання в учнів інтересу до підприємницької діяльності: суб’єктний, спрямований на ознайомлення учнів з особливостями власної особистості та виховання професійно важливих якостей особистості; навчальний, який має за мету формування в учнів економічних понять та категорій, притаманних підприємницькій діяльності, з’ясування її сутності, принципів та організаційних форм, оволодіння школярами економічним розрахунком як необхідним елементом фахової підприємницької діяльності; професійний, який передбачає формування в учнів відповідних систематизованих професіографічних знань та створення умов для набуття ними адекватного допрофесійного досвіду у процесі оволодіння економічним розрахунком. 6. Аналіз навчальних програм з математики та основ економіки в загальноосвітній школі з позицій розв’язання проблеми виховання у старшокласників інтересу до підприємницької діяльності обумовив доцільність розробки факультативного курсу “Основи економічних розрахунків”. Його впровадження ми розглядали як головну умову підвищення ефективності навчально-виховної роботи за загаданим напрямом, як організаційно-практичне середовище, в якому реалізуються педагогічні умови виховання у старшокласників інтересу до підприємницької діяльності. 7. Результати формуючого етапу експерименту дозволяють констатувати, що виховання в учнів інтересу до підприємницької діяльності є педагогічно керованим процесом, а його ефективність зростає за умов: - надання навчальному матеріалу з математики економічної і практичної спрямованості за рахунок запровадження задач, які знайомлять старшокласників із застосуванням математичних методів в економіці; - розширення економічних знань і умінь учнів 10-11-х класів шляхом реалізації міжпредметних зв’язків у процесі оволодіння економічним розрахунком, через використання економічних понять та категорій під час розв’язування прикладних економічних завдань, що передбачають застосування елементів економічного аналізу; - застосування у навчально-виховній роботі методів активізації навчально-виховного процесу (ділові, імітаційні та рольові ігри, проблемні ситуації), спрямованих не лише на ознайомлення старшокласників із застосуванням економічного розрахунку у підприємницькій діяльності, але передбачають використання відповідних знань та умінь для розв’язання навчально-практичних завдань; - ознайомлення учнів старших класів із змістом, формами, принципами та методами підприємницької діяльності здійснюється не лише у процесі залучення школярів до навчально-практичної діяльності, яка дозволяє ознайомити їх із змістовно-операційною складовою фахової діяльності підприємців, але й у процесі професіографічних досліджень, які здійснюються у формі самостійної позаурочної роботи учнів; - зміст навчально-практичної діяльності старшокласників підприємницького характеру повинен сприяти розвитку професійно важливих якостей особистості, передбачати можливість диференціації її здійснення шляхом поступового ускладнення завдань, які забезпечують перехід від репродуктивного застосування відповідних знань та умінь до їх творчого використання, яке зокрема потребує від учня пошуку і застосування додаткової інформації, самостійності у визначенні підходів до організації та виконання практичного завдання. Проведене теоретико-експериментальне дослідження не розв’язує всіх проблем виховання в учнів інтересу до підприємницької діяльності. Важливим для дослідження є визначення змісту, форм та методів профорієнтаційної роботи з учнями в умовах профільного навчання, забезпечення взаємозв’язку виховання професійних інтересів. Основні положення та результати дослідження відображено в таких публікаціях автора: 1. Павелків О.М. Формування інтересу старшокласників до професій як психолого-педагогічна проблема // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. Вип. 17. - Рівне, 2001. - С. 77-82. 2. Павелків О.М. Формування в учнів інтересу до професій сфери економіки та підприємництва // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. Вип. 20. - Рівне, 2002. - С. 65-70. 3. Павелків О.М. Формування професійних інтересів старшокласників у процесі факультативних занять // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. Вип. 22. - Рівне, 2002. - С. 27-31. 4. Павелків О.М. Інтерес до підприємницької діяльності як чинник професійного самовизначення у контексті громадянського виховання учнівської молоді // Нова педагогічна думка. - 2003. - № 1. - С. 51-54. 5. Павелків О.М. Структурні компоненти та критерії оцінки інтересу старшокласників до професій сфери економіки та бізнесу // Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології: Матеріали міжн. наук. конф., присвяченої 35-річчю наукової та педагогічної діяльності академіка С.Д. Максименка.- У 2 т. - Т.2. - К.: Міленіум, 2002. - С. 190-195. Анотація Павелків О.М. Виховання у старшокласників інтересу до підприємницької діяльності у процесі оволодіння економічним розрахунком. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 - теорія і методика виховання. - Інститут проблем виховання АПН України, Київ, 2004. Дисертацію присвячено питанням теорії і практики виховання у старшокласників інтересу до підприємницької діяльності у процесі оволодіння економічним розрахунком. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури уточнено поняття “інтерес до підприємницької діяльності”, виявлено його структуру, визначені показники та критерії, які у своїй сукупності репрезентують сутність даного поняття, сформульовано педагогічно спрямоване визначення поняття “економічний розрахунок”. У роботі висвітлені соціально-педагогічні передумови виховання у старшокласників інтересу до підприємницької діяльності. Теоретично обґрунтовані та експериментально перевірені педагогічні умови підвищення ефективності процесу виховання в учнів старших класів загальноосвітніх шкіл інтересу до підприємницької діяльності. Ключові слова: інтерес до професії, професійний інтерес, підприємницька діяльність, економічний розрахунок, педагогічні умови. Аннотация Павелкив О.Н. Воспитание интереса старшеклассников к предпринимательской деятельности в процессе овладения экономическим расчетом. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 - теория и методика воспитания. - Институт проблем воспитания АПН Украины, Киев, 2004. В диссертации теоретически обоснованы и экспериментально проверены концептуальные положения о воспитании у старшеклассников интереса к предпринимательской деятельности в процессе овладения экономическим расчетом. На основе анализа литературных источников уточнена психолого-педагогическая сущность понятия “интерес к предпринимательской деятельности”. Показано, что интерес к определенному виду деятельности приводится в действие специфическим мотивационным механизмом, который находится в самой структуре интереса, составляя его компоненты. В структуре интереса к предпринимательской деятельности в диссертации выделены следующие компоненты: мотивационный, обеспечивающий избирательно-положительное эмоциональное отношение к предпринимательской деятельности, связь с ценностными ориентациями личности; познавательный, характеризующий устойчивое, постоянное стремление к овладению знаниями о содержании, условиях и характере труда в сфере предпринимательства; практический, определяющий уровень самостоятельности и активности старшеклассников в стремлении овладеть знаниями и умениями, необходимыми для будущей профессии. Показано, что эффективность формирования у старшеклассников интереса к предпринимательской деятельности в процессе овладения экономическим расчетом требует совершенствования профориентационной направленности содержания названных предметов, расширения межпредметных связей с целью приближения субъективного видения учащимися мира к пониманию объективных потребностей общества в условиях развития рыночной экономики. Для реализации поставленных задач исследования обоснованы педагогические условия, реализация которых способствует повышению эффективности процесса воспитания у старшеклассников интереса к предпринимательской деятельности. В работе приведена качественная характеристика структуры интереса к профессии, представлены показатели уровней воспитанности интереса старшеклассников и определены следующие направления работы по формированию интереса учащихся к предпринимательской деятельности: субъектный (изучение личностных проявлений учащихся и развитие профессионально необходимых качеств); образовательный (изучение основных экономических понятий и категорий, сущности и принципов предпринимательства и его организационных форм); профессиональный (ознакомление школьников с социально-экономической и производственной характеристиками профессий сферы предпринимательства). Одним из условий повышения эффективности процесса воспитания интереса к предпринимательской деятельности является преподавание факультативного курса “Основы экономических расчетов” для учащихся 10-11-х классов. В диссертации разработаны конкретные научно-практические рекомендации по совершенствованию учебных программ предметов в плане усиления их профориентационной направленности, раскрыта совокупность форм и методов формирования у старшеклассников интереса к предпринимательской деятельности. Ключевые слова: интерес к профессии, профессиональный интерес, предпринимательская деятельность, экономический расчет, педагогические условия. ANNOTATION Pavelkiv O.N. Education of interest of senior pupils to enterprise activity during mastering by economic calculation. – Manuscript. The dissertation on reception of a scientific degree of the candidate of pedagogical sciences behind a speciality 13.00.07 - the theory and a technique of education. - Institute of problems of education Academy of pedagogical science of Ukraine, Kiev, 2004. The dissertation is devoted by a question of the theory and practice of education at senior pupils of interest to enterprise activity during mastering by economic calculation. On the basis of the analysis of the psychology-pedagogical literature the concept “interest to enterprise activity” is specified, the structure, the certain parameters and criteria which definition of concept “economic calculation" in the set presentation essence of the given concept, is formulated is determined. In work social - pedagogical preconditions of education at senior pupils of interest to enterprise activity are covered. Pedagogical conditions of increase of efficiency of process of education at learning senior classes of comprehensive schools of interest to enterprise activity are theoretically proved and checked experimentally up. Key words: interest to a trade, professional interest, enterprise activity, economic calculation, pedagogical conditions. PAGE 14

Похожие записи