ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ
ДУПАК Надія Василівна
УДК 37.031.4:372.862
ВИХОВАННЯ КУЛЬТУРИ ПРАЦІ
МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ПРОЦЕСІ
НАВЧАЛЬНОЇ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
13.00.01 – теорія та історія педагогіки
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Київ – 1999
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Рівненському державному педагогічному інституті.
Науковий керівник: – доктор педагогічних наук, професор
МАДЗІГОН Василь Миколайович,
дійсний член АПН України, віце-президент Академії педагогічних наук України
Офіційні опоненти: – доктор педагогічних наук, професор
ЛЕВКІВСЬКИЙ Михайло Васильович,
Житомирський педагогічний інститут,
професор кафедри педагогіки
– кандидат педагогічних наук,
старший науковий співробітник
ТИМЕНКО Володимир Петрович,
Інститут педагогіки АПН України,
провідний науковий співробітник лабораторії навчання та виховання молодших школярів
Провідна установа: – Тернопільський державний педагогічний університет, кафедра педагогіки, м.Тернопіль.
Захист відбудеться 19 лютого 1999 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.452.03 в Інституті педагогіки АПН України (252054, м.Київ, вул.Артема, 52а).
З дисертацією можна ознайомитися в науковій частині Інституту педагогіки АПН України.
Автореферат розісланий 19 січня 1999 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради М.П.Легкий
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. Розбудова самостійної Української держави, перехід до ринкових відносин з новою силою поставили питання про зміни в галузі народної освіти та висунули якісно нові вимоги до трудової підготовки учнів загальноосвітньої школи. Однією з провідних цілей школи в новій соціально-економічній ситуації є кардинальні зміни у трудовому навчанні та вихованні підростаючого покоління починаючи з початкової школи.
Система трудової підготовки учнів є фундаментом для формування свідомого ставлення до практичного впровадження знань, умінь та навичок на практиці, усвідомленого вибору майбутньої професії, виховання культури праці. Виховання культури праці в початковій школі є однією з головних умов становлення особистості молодших школярів і повинно розглядатися як наслідок розумового, морального, трудового, естетичного, фізичного виховання, як один із результатів комплексного підходу до навчання і виховання.
Вчитель – центральна фігура навчально-виховного процесу. Від його творчої діяльності зале-жить успіх у вихованні і навчанні молодших школярів. Важливим є те, щоб засвоєні учнями знання як елементи культури праці переходили б в гнучкі уміння, раціональні способи, щоб навчальний результат уроку праці поєднувався з розвитком пізнавальних здібностей, творчої ініціативи та самостійності.
Загальноосвітня школа накопичила значний досвід роботи з трудового навчання, вченими педагогами визначені основні поняття та ведучі напрямки виховання культури праці, проведені численні дослідження з методики виховання окремих елементів культури праці.
На важливість виховання культури праці школярів звертали увагу П.П.Блонський, Н.К.Крупська, А.В.Луначарський, А.С.Макаренко, В.О.Сухомлинський, Т.С.Шацький.
Шляхи вдосконалення політехнічного трудового навчання і виховання культури праці досліджуються в роботах П.Р.Атутова, С.Я.Батишева, Ю.К.Васильєва, В.М.Мадзігона, Я.А.Рожнєва, Д.О.Тхоржевського, М.П.Тименка, І.П.Фрейтаг та ін.
Педагогічні аспекти виховання елементів культури праці розглядаються в дослідженнях Б.А.Адаскіна, В.І.Андріяшина, Д.М.Зембицького, С.В.Журавля, В.П.Струманського та ін.
Дослідженню психолого-педагогічних особливостей виховання культури праці учнів різних вікових груп присвячені роботи Е.А.Мілеряна, Е.А.Фарапонової, В.В.Чебишевої.
Згадані дослідники зробили вагомий внесок у вивчення конкретних питань, що стосуються цієї проблеми. Проте праці, яка б передбачала виховання культури праці учнів початкової школи в процесі навчальної трудової діяльності немає.
На стані вирішення цієї проблеми позначилися такі обставини:
по-перше, відсутня така методика, яка б допомагала виховувати культуру праці учнів початкової школи на уроках трудового навчання з забезпеченням наступності в процесі засвоєння знань, практичних умінь і навичок, які складають елементарну базу культури праці;
по-друге, вчителі початкової школи не мають науково обгрунтованих методичних рекомендацій, що містять відомості про наступність виховання культури праці, на що вони могли б спертися у своїй роботі при проведенні уроків трудового навчання.
В кінцевому підсумку таке становище значною мірою знижує якість трудової підготовки молодших школярів, а відтак ефективність виховання культури праці на першому ступені навчання в загальноосвітній школі.
Актуальність проблеми, її виключно важливе соціально-педагогічне значення, недостатність наукових розробок, спрямованих на її розв’язання, дали підстави для обрання теми дослідження і визначили його напрямок.
Об’єкт дослідження – процес трудового навчання і виховання учнів початкових класів.
Предмет дослідження – зміст і засоби виховання культури праці учнів 1-4 класів у процесі трудового навчання і виховання.
Мета дослідження – теоретично обгрунтувати та практично перевірити зміст, засоби, методи ефективного виховання культури праці молодших школярів у процесі навчальної трудової діяльності.
Вивчення досвіду роботи початкової школи, пов’язаного з проблемою виховання культури праці, та проведені попередні дослідження дозволили сформулювати гіпотезу, згідно з якою рівень культури праці набагато успішніше буде здійснюватися за умов:
оволодіння учнями початкової школи відповідною поглибленою графічною підготовкою;
систематичне залучення до аналізу продукту праці, читання ескізів, складання креслень площинних та об’ємних фігур;
використання комплексу творчих конструкторських і технологічних завдань, спрямованих на застосування у незнайомих ситуаціях;
забезпечення наступності в процесі засвоєння знань, практичних умінь і навичок;
використання активних методів трудового навчання.
Предмет, мета і гіпотеза дослідження обумовили його основні завдання:
вивчити стан дослідження проблеми виховання культури праці у філософській, соціологічній та психолого-педагогічній літературі, методиці трудового навчання і практиці початкової школи;
визначити підходи у відборі змісту та засобів ефективного виховання культури праці учнів 1-4 класів;
розробити і апробувати зміст, форми і методи педагогічного управління процесом виховання культури праці молодших школярів;
узагальнити результати дослідно-експериментальної перевірки виховання культури праці учнів початкової школи.
Методологічну основу дослідження становлять:
теорія наукового пізнання, основні положення системного і діяльнісного підходів у педагогіці і психології, принцип єдності теорії і практики, гуманізації та демократизації освіти.
В процесі дослідження ми орієнтувалися на педагогічну методологію, відображену в працях П.Р.Атутова, Ю.К.Бабанського, Н.К.Крупської, І.Я.Лернера, А.С.Макаренка, М.І.Махмутова, М.М.Скаткіна, В.О.Сухомлинського, К.Д.Ушинського.
Для розв’язання поставлених завдань застосовувався комплекс взаємопов’язаних методів, зокрема, теоретичних:
вивчення праць педагогів, психологів, соціологів, офіційної документації, програм, підручників і методичних посібників;
аналіз літератури з питань культури праці, програм 1-4 класів з трудового навчання;
емпіричних:
спостереження, анкетування, бесіда, інтерв’ювання;
дослідно-експериментальна перевірка методики проведення занять з трудового навчання у 1-4 класах;
статистичні і математичні методи обробки результатів дослідження.
Використано також досвід роботи дисертанта як вчителя трудового навчання у 1-4 класах.
Експериментальною базою дослідження були СШ №№ 15, 5, 13 м.Рівне і Рівненської області (м.Костопіль СШ №№ 1, 2, м.Здолбунів СШ № 4).
Етапи дослідження
І етап – 1992-1993 рр. – вивчався стан проблеми дослідження, проводився констатуючий експеримент, підбирався склад вчителів-експериментаторів, проводилася теоретична розробка методичної системи виховання культури праці учнів початкової школи.
ІІ етап – 1994-1995 рр. – продовжувалося теоретичне дослідження, проводилися експерименти по перевірці моделі методичної системи, виявленню ефективних форм організації навчально-трудової діяльності з урахуванням отриманих експериментальних даних і експертних оцінок, здійснювалося коректування методичної системи, уточнювалася модель регулювання складності навчального матеріалу.
ІІІ етап – 1996-1997 рр. – проводився основний навчаючий експеримент, який дозволив зробити узагальнення і висновки щодо ефективності використання в шкільній практиці методики виховання культури праці, продовжувалося коректування деяких структурних елементів методичної системи, вибір окремих дидактичних засобів з урахуванням різних факторів навчально-виховного процесу.
Наукова новизна дослідження полягає в уточненні сукупності знань і практичних умінь, які є елементами культури праці; в розробці критеріїв оцінювання рівнів сформованості культури праці молодших школярів; в розробці змісту і педагогічних засобів, які забезпечують ефективне виховання культури праці учнів 1-4 класів у процесі навчальної трудової діяльності.
Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що розроблені теоретичні основи змісту навчального матеріалу з виховання культури праці учнів 1-4 класів в залежності від їх вікових та психологічних особливостей; обгрунтовано форми і методику організації змісту трудової підготовки молодших школярів, які забезпечують ефективне виховання культури праці в процесі навчальної трудової діяльності.
Практичне значення дослідження визначається розробкою змісту творчих конструкторських і технологічних завдань, спеціальних вправ з виховання культури праці учнів початкової школи і методики їх проведення в процесі навчальної трудової діяльності; отримані в ході виконання роботи результати, висновки і рекомендації використані в навчально-виховному процесі початкової школи на уроках трудового навчання. Результати дослідження можуть бути використані викладачами і студентами педагогічних вузів у практичному здійсненні підготовки майбутніх вчителів початкової школи та в системі післядипломної освіти вчителів трудового навчання.
Особистий внесок здобувача в статті “Педагогічні засоби формування культури праці учнів у навчально-трудовій діяльності” визначається розробленням та теоретичним обгрунтуванням моделі організаційних форм виховання культури праці учнівської молоді.
Обгрунтованість та вірогідність результатів забезпечується:
даними тривалої дослідно-експериментальної перевірки;
використанням комплексу методів, розроблених педагогічною наукою і адекватних меті, завданням, гіпотезі;
використанням достовірних даних та їх математичною обробкою;
методологічною обгрунтованістю вхідних і вихідних положень, результатів експериментальної роботи.
Апробація результатів дисертації відбувалася у процесі експериментальної роботи по вихованню культури праці учнів початкових класів шкіл м.Рівне – СШ №№ 15, 5, 13, а також шкіл Рівненської області (м.Костопіль СШ №№ 1, 2, м.Здолбунів СШ № 4).
Хід і основні результати дослідження обговорювалися на науково-практичних конференціях з проблем трудового навчання, професійної підготовки вчителя (Рівне, 1994-1996), Міжнародній науково-практичній конференції “Миротворча діяльність школи і вузу” (Рівне, 1997), науково-ме-тодичному семінарі кафедри загальнотехнічних дисциплін і методики трудового навчання Рівнен-ського педагогічного інституту (1997), у доповідях на засіданнях міських методичних об’єднаннях з проблем трудового навчання і виховання та науково-практичних семінарах учителів трудового навчання шкіл Рівненської області (1995-1997).
Публікації. Результати дисертації опубліковано у статтях в журналі “Нрва педагогічна думка (1998р., №1, 1998 р., №4, 1999 р., №1) двох збірниках наукових праць Рівненського Економіко-Гуманітарного інституту (1997 р.), у статті в журналі “Слово молодим дослідникам” (1998 р.) Рівненського інституту культури, методичних рекомендаціях (1996, 1997 р.р.), навчально-методичному посібнику (1998 р.), матеріалах науково-практичних конференцій у м.Рівне (1994, 1996, 1997 р.р.).
СТРУКТУРА І ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ.
Робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури із 162 найменувань і 4 додатків обсягом 28 сторінки. Повний обсяг роботи становить 193 сторінки, робота вміщує 6 таблиць, 15 рисунків.
У вступі обгрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження, сформульовано гіпотезу, охарактеризовано методи та етапи роботи, розкрито наукову новизну, теоретичну і практичну значущість одержаних результатів, викладено положення, які виносяться на захист.
У першому розділі – “Проблема виховання культури праці учнів початкової школи” – розглядаються теоретико-методологічні передумови вдосконалення змісту і засобів виховання культури праці молодших школярів; аналізуються психолого-педагогічні аспекти виховання культури праці учнів у дослідженнях вітчизняних і зарубіжних вчених; аналізується стан проблеми у практиці початкової школи.
Проблема сутності “культура праці” вирішувалася в першу чергу у філософській літературі.
Культура праці розглядалася як стійка система організації діяльності і виражалася не тільки в тому, що робиться, але і в тому як робиться; в якій мірі в тих чи інших факторах праці виявляється творча сутність людини; коли передаються не окремі сторони або властивості людини, а її інтегра-льні, об’єднані в єдине ціле якості (Келле В.Ж., Ковальзон М.Я., Щербак Ф.М., Ойзерман Г.І.). Згі-дно з такими поглядами людина представлена в культурі як саморозвиваюча істота, як суб’єкт і одночасно як результат особистої діяльності, яка є активним творчим процесом.
У вітчизняній педагогіці та психології дослідниками проблеми виховання культури праці встановлено, що потреба у навчальній діяльності спонукає учнів до засвоєння теоретичних знань як елементів культури праці, мотивів навчальних дій – до оволодіння способами їх побудови, спрямованими на розв’язання навчальних трудових завдань (П.П.Блонський, Л.С.Виготський, О.М.Леонтьєв, Л.С.Рубінштейн).
Рядом дослідників здійснено успішну спробу у вивченні проблеми виховання культури праці учнів (П.Р.Атутов, Г.М.Боркова, Е.Д.Варнакова, С.В.Журавель, Д.М.Зембицький, Т.В.Кудрявцев, С.Е.Матушкін, Е.А.Милерян, Т.С.Михальчик, І.Г.Майорова, Я.А.Рожнєв, В.П. Струманський, Е.А.Фарапонова, І.П.Фрейтаг, В.В.Чебишева).
Одні автори розглядають культуру праці з позиції умінь наукової організації праці, раціонального використання робочого часу (Е.Д.Варнакова), планування своєї роботи, умінні контролювати її якість, працювати в колективі, творчо відноситися до праці (В.П.Струманський, Д.М.Зембицький, Е.А.Фарапонова, Е.А.Милерян), регулюванні і усуненні помилок (В.В.Чебишева). Інші бачать культуру праці як сукупність спеціальних умінь і навичок, в якості основи виділяють точність знань і дій (С.Е.Матушкін).
Переконливою видається думка дослідників (П.Р.Атутов, Я.А.Рожнєв, І.П.Фрейтаг, І.Г.Майорова) про те, що загальноосвітня школа, починаючи з першого року навчання повинна дати учням політехнічну підготовку, ознайомити з предметом праці, знаряддями праці, діяльністю людини в праці і продуктами праці.
Вагомими у нашому дослідженні є висновки щодо необхідності введення на уроках трудового навчання елементів гри, за допомогою яких молодші школярі ефективно засвоюють теоретичні знання, уміння і навички як елементи культури праці (Е.А.Фарапонова).
Проведений аналіз праць педагогів, психологів підтверджує наявність досліджень з питань засвоєння учнями трудових знань, практичних умінь і навичок, але наступність у вихованні елементів культури праці на першому ступені навчання не отримала належного висвітлення.
Аналіз констатуючого експерименту дозволив зробити висновок, що відсутність обгрунтованих рекомендацій для вчителів з виховання культури праці, наявність недоліків при проведенні уроків трудового навчання вимагає вдосконалення змісту і засобів, які сприяють розв’язанню проблеми в практиці роботи початкової школи.
Дані дослідження свідчать про те, що в таких роботах як складання плану технологічної послідовності виготовлення виробу не брали участі 66 % учнів, при побудові креслення виробу – 62 %, а у аналізі і оцінюванні результатів праці – 54 %. Учні не залучаються до активної участі на уроках трудового навчання. По суті у них не виховуються важливі елементи культури праці.
Підходи до розв’язання проблеми виховання культури праці учнів 1-4 класів нами були визначені при аналізі досвіду вітчизняної та зарубіжної педагогіки на сучасному етапі, який свідчить проте, що початкова школа повинна озброювати учнів глибокими і міцними знаннями, розвивати здібність до творчого мислення, збуджувати позитивне ставлення до розумової діяльності, формувати систему цінностей, створювати модель життєдіяльності, давати загальноосвітню та політехнічну підготовку. При цьому велика увага приділяється посиленню політехнічної спрямованості предметів трудового циклу та реалізації принципу міжпредметних зв’язків.
Тільки в такому випадку виховується самостійність, ініціатива, творча активність школярів, розвивається потреба пізнати нове, формуються уміння використовувати набуті знання на практиці – тобто все те, що складає культуру праці.
У другому розділі “Дослідно-експериментальне дослідження ефективності змісту і засобів виховання культури праці учнів початкової школи на уроках трудового навчання” розглядаються основні результати експериментальної перевірки ефективності змісту і педагогічних засобів з виховання культури праці молодших школярів у процесі навчальної трудової діяльності. Експериментальна робота проводилася в умовах природнього педагогічного процесу на уроках трудового навчання. Для перевірки запропонованої методики нами була розроблена система оцінювання ступенів розвитку культури праці, яка складається з фіксації відповідних рівнів (найвищого, високого, середнього, низького) і критеріїв їх сформованості, які відображають уміння самостійно складати план майбутньої роботи з урахуванням необхідних засобів і матеріалів, а також дотримування технологічної послідовності; здатності погоджувати свою діяльність із товаришами по праці; товариська взаємодопомога; творче і естетичне ставлення до праці, пошуки раціональних прийомів, способів, методів розв’язування проблеми; уміння контролювати і самостійно підводити підсумок виконаної роботи.
Умовою і показником ефективності педагогічного впливу на виховання культури праці молодших школярів є розвиток їх творчих і індивідуальних здібностей, колективізму і працьовитості.
В процесі дослідно-експериментальної роботи визначились умови, які забезпечують виховання культури праці молодших школярів:
систематичне залучення учнів до аналізу продукту праці, читання ескізів, складання креслень площинних та об’ємних фігур, планування послідовності виготовлення виробу;
використання комплексу творчих конструкторських і технологічних завдань із елементами естетики, проблемних ситуацій;
створення умов колективної роботи в складі бригад і ланок;
використання активних методів навчання;
забезпечення творчої та естетичної спрямованості при розробці ескізів та естетичному оформленні майбутніх виробів.
З метою визначення вихованості культури праці в процесі проведення формуючого експерименту нами визначені основні елементи цього процесу:
уміння планувати трудове завдання та послідовність виготовлення виробу;
творче та естетичне ставлення до роботи;
уміння працювати в колективі.
Подані елементи охоплюють основні моменти трудового процесу.
Виховуючи і розвиваючи вище названі елементи культури праці в учнів експериментальних груп, ми приділяли значну увагу виробленню умінь контролювати якість виконаної роботи, аналізувати отримані результати і робити висновки.
При розробці методики виховання культури праці молодших школярів передбачалось, що поряд з оволодінням загальнотеоретичними, загальнотехнічними, політехнічними знаннями, практичними уміннями та навичками у відповідності до навчальної програми з метою закріплення вводився комплекс творчих конструкторських і технологічних завдань із елементами естетики, проблемних ситуацій, використанням активних методів трудової підготовки учнів початкової школи.
В дисертації описана методика навчання учнів початкової школи планувати навчальне трудове завдання в процесі проведення уроків трудового навчання. Учні поетапно виконували спеціальні завдання, вправи, які сприяли формуванню умінь розбиратися в графічних зображеннях, читати ескізи, складати найпростіші креслення, самостійно розробляти послідовність виготовлення виробу. Результати експерименту показали, що систематичні вправи по розпізнаванню геометричних форм дозволяють краще зрозуміти конструкцію виробу, спланувати послідовність трудових дій по виготовленню продукту праці.
В дисертації розглядається експериментальна робота по вихованню в учнів початкової школи культури праці в ході реалізації творчих навчальних трудових завдань. У своєму дослідженні ми виходили з того, що обов’язковими якостями творчої особистості є: уміння переносити знання і вміння в нову ситуацію, гнучкість мислення, розвинена уява, уміння створювати нові образи, бачити нові функції об’єктів, легко звільнятися від стереотипів, знаходити багатоваріантність розв’язання навчальних завдань. Усі ці якості необхідно виявляти, розвивати і закріплювати, починаючи з перших років навчання в процесі самостійної пошукової діяльності, на уроках трудового навчання.
Другий напрямок пов’язаний із вихованням в учнів знань, умінь та навичок, необхідних для творчої діяльності. І нарешті, третій напрямок – стимулювання творчої активності учнів шляхом розвитку у них інтересу до творчої праці.
У зв’язку з цим при плануванні поурочної діяльності для учнів експериментальних груп ми поділили навчальний матеріал на дві частини – репродуктивну і репродуктивно-творчу.
В репродуктивній частині передбачили ті знання і навички, які відповідно до програмних вимог призначені для обов’язкового засвоєння учнями.
Репродуктивний рівень у нашому дослідженні передбачав: виконання трудових дій за зразками прийомів, які виконує вчитель; використання набутих трудових прийомів, дій при аналогічному виготовленні виробу.
В репродуктивно-творчій частині склали творчі завдання, проблемні питання, які сприяють самостійності та ініціативі, стимулюють розумову, пізнавальну і творчу активність учнів.
На репродуктивно-творчому рівні нами було передбачено: виконання учнями трудових прийомів, раніше засвоєних і найбільш доцільних для використання в аналогічних і незнайомих ситуаціях; самостійне виконання трудових прийомів в умовах нового виду трудової діяльності.
Результати експерименту показали, що учні експериментальних класів проявили здібності самостійно розв’язувати завдання, у них більше розвинута уява про конструкцію виробу, при наявності ескіза або креслення вони вміють описати його форму, розміри, уміють створити конструкцію нових деталей, внести елементи естетики при оздобленні виробу. Створені спеціальні педагогічні умови в експериментальних класах стимулюють творчу активність молодших школярів, розвивають індивідуальні конструкторські здібності, формують потребу до самоаналізу, виховують культуру праці. У них ефективно виховалися такі елементи культури праці як знання, уміння організовувати робоче місце, планувати технологічну послідовність виготовлення виробу, контролювати процес праці, аналізувати і оцінювати свою роботу і роботу своїх товаришів.
Кількість учнів експериментальних класів, які виконали оздоблення виробів з оцінкою “відмі-нно” складає: ІІІ кл – 76,8%; IV кл – 89,5%. Учні контрольних класів виявили слабкий ступінь зда-тностей до виконання самостійних творчих завдань, перенесення знань і умінь у нестандартні си-туації. Кількість учнів контрольних класів, які виконали оздоблення виробу з оцінкою “відмінно” складає: ІІІ кл – 38,3%; IV кл – 43,8%.
Результати формуючого експерименту підтвердили наше припущення про те, що створені вчителем ситуації розвитку творчих здібностей і конструкторських рішень сприяють прояву пізнавальної активності молодших школярів, стимулюють їх прагнення до самостійної роботи, ефективно виховують культуру праці.
В дисертації розкривається вплив колективної навчальної трудової діяльності на виховання культури праці учнів початкової школи. При цьому виховання в учнів умінь працювати в колективі передбачало побудову такої системи зв’язків і відношень учня з колективом, у ході якої засвоювався б принцип колективної взаємодопомоги, прагнення до взаємозаміни і почуття індивідуальної відповідальності за виконання своїх функцій.
В нашому дослідженні було виявлено, що виконання перелічених якостей повинно здійснюватись поетапно і проходити стадії формування, закріплення, розвитку. Велике значення при цьому відіграє забезпечення реальної участі всіх учнів в процесі навчальної трудової діяльності, яка своїм психологічним змістом адекватна дійсній праці. Разом з тим необхідно, щоб включення молодших школярів в ході навчання в діяльність здійснювалась з урахуванням того, що вони зможуть:
усвідомлювати значення завдань, які вирішуються;
орієнтуватися в технологічних, організаційних принципах виробництва;
брати участь в ділових відносинах, які відповідають відносинам учасників виробничого процесу.
Матеріал навчальних трудових завдань підбирався таким чином, щоб перед учнями послідовно розкривалась орієнтовна основа професійно-трудових дій.
Як показало наше дослідження, включення учнів у гру і доступну для них трудову діяльність сприяло вихованню у них навичок колективної праці, товариської взаємодопомоги, високої дисципліни, працездатності.
Результати якісно-кількісного аналізу характеризували зміни навченості і розвитку певних якостей учня.
Сутність критеріїв, система реєстрації показників при оцінці їх виконання надали змогу розв’язати такі завдання експерименту:
визначити вплив рольових ігор на творчий характер діяльності учня;
визначити вплив методики гри на розвиток в учня загальнотрудових знань, умінь і навичок, як елементів культури праці;
визначити вплив участі учнів у навчально-ігровій діяльності на характер відносин у колективі.
При аналізі підсумків експерименту було проведене порівняння результатів по традиційній і новій методиках:
а) в рамках традиційних навчальних занять в умовах індивідуальної діяльності;
б) при формуванні досвіду професійно-рольової поведінки і погодженого виконання практичних комунікативних дій.
Послідовне порівняння результатів навчання показало, що:
учні експериментальних груп краще розв’язували завдання з вказівкою практичних виробничих умов, при цьому вміло використовували знання, уміння і навички, отримані на уроках трудового навчання;
в процесі навчальної трудової діяльності в учнів експериментальних груп колективізм, товариська взаємодопомога, відповідальність за доручену справу розвивалися інтенсивніше, ніж в учнів контрольних груп;
в учнів експериментальних груп в процесі навчальної трудової діяльності частіше з’являлися елементи творчих і естетичних підходів до вирішення поставлених перед ними завдань.
Виклад результатів експериментальної роботи доводить ефективність розробленої нами методики виховання культури праці молодших школярів.
Підтвердженням ефективності розроблених нами педагогічних умов є порівняльний аналіз змін рівнів вихованості культури праці в учнів експериментальних і контрольних груп. Кількість учнів експериментальних груп з високим і найвищим рівнем вихованості культури праці складає в ІІІ класах – 44%, в IV класах – 74,2%, а в контрольних групах відповідно – 21,2% і 34,5% (див. рис. 1).
Експериментальні групи Контрольні групи
ІІІ клас
ІV клас
Умовні позначення:
– найвищий – середній
– високий – низький
На підставі результатів дослідження зроблено такі висновки:
1. Виховання культури праці молодших школярів – це така опора, яка дозволить надалі виявляти і розвивати творчі і естетичні здібності учнів, збагачувати їх загальнотеоретичні, загальнотехніч-ні, політехнічні знання, уміння і навички, відкривати шлях до творчої діяльності на наступному ступені навчання у загальноосвітній школі.
2. Процес виховання культури праці учнів 1-4 класів здійснюється шляхом цілеспрямованого включення їх в творчу трудову діяльність в складі бригад і ланок з використанням конструкто-рсько-технологічних завдань, спеціальних вправ, які забезпечують розвиток знань, практичних умінь і навичок, як елементів культури праці, притаманних робітнику сучасного виробництва.
3. Визначальними елементами культури праці молодших школярів і одночасно критеріями рівнів їх вихованості є уміння планувати майбутню роботу, працювати в колективі, творчо, з елемен-тами естетики підходити до виконання трудового завдання, з урахуванням умінь контролювати якість роботи і аналізувати отримані результати.
4. Розроблений нами зміст занять з трудового навчання учнів 1-4 класів передбачає використання таких педагогічних засобів, як постійне залучення учнів до аналізу продукту праці, читання ес-кізів, складання креслень площинних та об’ємних фігур; використання комплексу творчих кон-структорських і технологічних завдань спрямованих на застосування у незнайомих ситуаціях; створення проблемних ситуацій; планування робіт по виготовленню виробу з елементами есте-тики; умінь працювати в колективі творчо у складі бригад і ланок, що в кінцевому рахунку сприяє ефективному вихованню культури праці.
5. Результати дослідно-експериментальної роботи, а також статистичного матеріалу дають підста-ви для висновку щодо застосування і широкого використання в сучасних умовах виявлених та обгрунтованих нами педагогічних напрямків (способів, форм, прийомів) виховання в учнів 1-4 класів культури праці.
6. Реалізація основних положень та висновків дисертації спрямована на удосконалення навчально-виховного процесу учнів початкової школи в умовах гуманітаризації та гуманізації освіти.
7. Проведене дослідження не вичерпує можливих аспектів означеної проблеми, а відкриває перспективи для вирішення таких напрямків як виховання культури праці учнів початкової школи у позанавчальній діяльності, підготовки майбутніх педагогів до виховання культури праці молодших школярів у процесі навчальної діяльності.
Основні положення дисертаційного дослідження відображено в таких публікаціях:
1. Дупак Н.В. Питання формування культури праці учнів / Нова педагогічна думка. – 1998. – №1. – С.20-23.
2. Дупак Н.В. Педагогічні засоби формування культури праці учнів у навчально-трудовій діяльності./ Нова педагогічна думка. -1998. №4. С.30-32. (співавт. Лісова С.В.).
3. Дупак Н.В. Виховання в учнів культури праці в ході виконання творчих трудових завдань. / Нова педагогічна думка. -1999. №1. С.42-45.
4. Дупак Н.В. Деякі аспекти професійної підготовки майбутніх фахівців вищої школи / Слово мо-лодим дослідникам. – 1998. – №1. – С.179-185.
5. Дупак Н.В. Виховання творчої особистості на уроках трудового навчання в початковій школі / Миротворча діяльність школи і вузу. Збірник наукових праць. – Рівне: Тетіс, 1997. С.139-141.
6. Дупак Н.В. Методологічні передумови формування культури праці учнівської молоді / Мирот-ворча діяльність школи і вузу. Збірник наукових праць. – Рівне: Тетіс, 1997. С.69-71
7. Дупак Н.В. Методи трудового навчання та їх використання в початковій школі / Методичні ре-комендації. – Рівне: РЕГІ, 1996. – 24с.
8. Дупак Н.В. Реалізація принципів трудового навчання в початкових класах / Методичні рекоме-ндації. – Рівне: РІС КСУ, 1996. – 29с.
9. Дупак Н.В. Виховання культури праці учнів початкової школи / Навчально-методичний посіб-ник. – Рівне: РІС КСУ, 1998. – 31с.
АНОТАЦІЇ
Дупак Н.В. Виховання культури праці молодших школярів у процесі навчальної трудової діяльності. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 – теорія та історія педагогіки. – Інститут педагогіки АПН України, Київ, 1998.
Дисертацію присвячено актуальній проблемі виховання культури праці молодших школярів в процесі навчальної трудової діяльності. В роботі обгрунтовані дидактичні умови, розроблені зміст і система педагогічних засобів, що забезпечують ефективне виховання культури праці учнів початкової школи. Розробка і моделювання організаційних форм змісту і засобів виховання культури праці обгрунтована теоретично і підтверджена практикою.
Ключові слова: культура праці, елементи культури праці, активні методи навчання, проблемні ситуації.
Дупак Н.В. Воспитание культуры труда младших школьников в процессе учебной трудовой деятельности. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 – теория и история педагогики. – Институт педагогики АПН Украины, Киев, 1998.
Диссертация посвящена актуальной проблеме воспитания культуры труда младших школьников в процессе учебной трудовой деятельности. В работе обоснованы дидактические условия, разработано содержание и система педагогических приемов, которые обеспечивают эффективное воспитание культуры труда учащихся начальной школы. Разработка и моделирование организационных форм содержания и приемов воспитания учащихся обоснована теоретически и подтверждена практикой.
Ключевые слова: культура труда, элементы культуры труда, активные методы обучения, проблемные ситуации.
N.V.Dupak. Education of work culture of junior pupils in the process of school work activity. – Manuscript.
The thesis for competition of the academic degree of a candidate of pedagogical sciences in speciality 13.00.01 – theory and history of pedagogics. – The Institute of Pedagogics APS of Ukraine, Kyiv, 1998.
The thesis is dedicated to the actual problem of development of work culture of junior pupils in the process of school work activity. In the given work are based didactic conditions, worked out contents and system of pedagogical methods which ensure effective development of work culture of pupils of a primary school. Working out and modelling of organizational forms of contents and methods of education pupils are based theoretically and confirmed in practice.
Key words: work culture, elements of work culture, active methods of culture, problematic situations.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
