ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ

ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

ІМЕНІ С.З. ҐЖИЦЬКОГО

КОВАЛЬЧУК

РУСЛАН ЛЕОНІДОВИЧ

УДК: 636.087:636.2:

Ветеринарно-санітарна та якісна оцінка яловичини за відгодівлі бугайців
кормами, збагаченими гуматом натрію та метіонатами кобальту і йоду

16.00.09 – ветеринарно-санітарна експертиза

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

ЛЬВІВ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Львівській національній академії ветеринарної медицини
імені С.З. Ґжицького Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор, академік УААН,

заслужений діяч науки і техніки України

Кравців Роман Йосипович,

Львівська національна академія ветеринарної медицини
імені С.З. Ґжицького, ректор, завідувач кафедри ветеринарно-санітарної і
радіологічної експертизи, стандартизації та сертифікації

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор

Фотіна Тетяна Іванівна,

Сумський національний аграрний університет, завідувач кафедри
ветеринарно-санітарної експертизи, мікробіології та зоогігієни

доктор ветеринарних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки
України

Ковбасенко Володимир Мусійович,

Одеський державний аграрний університет,

завідувач кафедри ветеринарно-санітарної експертизи та фармакології

Провідна установа: Харківська державна зооветеринарна академія,
кафедра зоогігієни, ТПТ та ветсанекспертизи Міністерства аграрної
політики України

Захист відбудеться “13” квітня 2007 року о 14 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 35.826.03 у Львівській національній
академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького за адресою: 79010, м.
Львів, вул. Пекарська, 50, аудиторія № 1

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської національної
академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького за адресою: 79010,
м. Львів, вул. Пекарська, 50.

Автореферат розісланий “12” березня 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат ветеринарних наук, доцент
Салата В.З.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Нестача мікроелементів у раціонах тварин та їх низька
засвоюваність, антагоністичні властивості між ними, утворення
нерозчинних комплексних сполук є однією з причин низької продуктивності
тварин та невисокої якості одержаної від них продукції (Кальницкий Б.
Д., 1985; Лебедев Н. Н., 1990; Кузнєцов С.Г., 1992; Кокорев В.А. и др.,
2000).

Неадекватність стандартних преміксів до господарських і біогеохімічних
особливостей регіону, дефіцит мікроелементів (МЕ) в організмі тварин як
кофакторів ферментів, складових гормонів, вітамінів, призводить до
значних порушень обміну речовин, зниження продуктивності та погіршення
якості тваринницької продукції ( Хенниг А., 1975; Самохин В.Т. 1981,
Кравців Р. Й., 1990-1998).

Застосування гумату натрію як біологічноактивної речовини (продукту
лужного гідролізу торфу, лігніту, боліт) не є достатньо вивченим як
окремо, так і в поєднанні з метіонатами кобальту та йоду, є актуальним і
складає наукову новизну у вивченні даної суміші та її впливу на
метаболізм організму тварин, продуктивність, ветеринарно-санітарну і
якісну оцінку яловичини.

Науково-дослідним інститутом біоекологічного моніторингу у складі
Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С. З.
Гжицького встановлено, що грунти областей західного регіону бідні на
рухомі форми мінеральних речовин. Це сприяло формуванню чисельних
біогеохімічних зон (Полісся, Лісостеп, Передкарпати, Карпати і понад
десять провінцій) за вмістом в них і нестачею в кормах мікроелементів
(Островський Я. Ю., 1970; Кравців Р. Й. і співавтори, 1984-1998).

Забезпечення населення повноцінними, екологічно чистими продуктами
харчування та досягнення високої продуктивності тварин, покращення
якості яловичини можливе лише за умови повноцінної годівлі,
збалансування раціонів годівлі не лише макро-, а й мікроелементами.
Одним із методів її досягнення є балансування раціонів відгодівельного
молодняка гуматом натрію в поєднанні з хелатними сполуками (метіонатами
Co і J).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є розділом комплексної теми кафедри ветеринарно-санітарної і
радіологічної експертизи, стандартизації та сертифікації Львівської
національної академії ветеринарної медицини імені С. З. Ґжицького (номер
державної реєстрації 0102U001331 “Екологічний моніторинг
біологічноактивних речовин в природі і продуктах тваринництва та
розробка методів корекції з метою підвищення продуктивності тварин і
поліпшення якості їх продукції”).

Мета та завдання досліджень. З’ясувати фізіологічну доцільність
поєднаного згодовування бугайцям гумату натрію і хелатних сполук
метіонатів кобальту і йоду та вплив їх на еритропоез, білковий обмін,
продуктивність, забійні і м’ясні показники; провести
ветеринарно-санітарну оцінку яловичини та визначити її біологічну
цінність.

Для реалізації мети були поставлені такі завдання:

— з’ясувати дію гумату натрію як окремо,так і в поєднанні з хелатними
сполуками Co і J на еритропоез, білковий обмін, активність трансаміназ у
бугайців на відгодівлі;

— дослідити вплив гумату натрію та хелатних сполук Co і J на м’ясну
продуктивність бугайців, швидкість та інтенсивність їх росту;

— вивчити вплив гумату натрію і хелатних сполук Co і J на забійні і
м’ясні показники бугайців;

— провести ветеринарно-санітарну оцінку яловичини та визначити її
хімічний склад і біологічну цінність;

— розрахувати економічну ефективність застосованих біологічноактивних
речовин для відгодівельних бугайців.

Об‘єкт дослідженнь: метаболізм речовин у організмі бугайців при
згодовуванні гумату натрію і хелатних сполук (метіонатів) Co і J .

Предмет дослідженнь: морфологічні, біохімічні показники крові бугайців
та ветеринарно-санітарна експертиза туш після забою і оцінка якості
м’яса.

Методи дослідженнь: фізіологічні, клінічні, гематологічні, біохімічні,
органолептичні, хімічні та математичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Розроблено ефективний спосіб
регуляції метаболізму, підвищення продуктивності відгодівельних бугайців
та якості яловичини, доступний для використання в господарствах з
відгодівлі великої рогатої худоби, що забезпечує виробництво яловичини з
кращим хімічним складом, біологічною цінністю і ветеринарно-санітарними
якостями. За рахунок збагачення кормових раціонів гуматом натрію в
поєднанні з хелатними сполуками (метіонатами) мікроелементів (Со та J) у
розроблених нами дозах. Підгодівля також сприяє збільшенню забійного
виходу, сортності туш, співвідношення поживних частин туш. За
органолептичними і основними фізико-хімічними показниками м’ясо
дослідних тварин мало кращі показники, ніж контрольні групи. В м’ясі
дослідних тварин під впливом гумату натрію в поєднанні з хелатними
сполуками Co і J знижується вміст вологи, збільшується кількість білків
та жиру, зростає біологічна цінність м’яса.

Новизна виконаних досліджень полягає в тому, що вперше було проведено
комплексні дослідження з вивчення впливу гумату натрію як біологічно
активної речовини в поєднанні з хелатними сполуками (метіонатами Co і J
) на продуктивність, ветеринарно-санітарні та якісні характеристики
м’яса бугайців. До елементів наукової новизни належать також дослідження
з визначення біологічної цінності м’яса бугайців на відгодівлі із
застосуванням кормів, збагачених гуматом натрію в поєднанні з хелатними
сполуками (метіонатами Co і J).

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено та експериментально
обгрунтовано виробництво екологічно безпечної продукції великої рогатої
худоби, підвищення продуктивності бугайців та покращення якості
яловичини за рахунок поєднаної дії гумату натрію із хелатними сполуками
кобальту і йоду. Розроблена і апробована мікроелементна корекція
раціонів із включенням: гумату натрію – 300 мг/голову; метіонату
кобальту – 0,05 мг/кг маси тіла; метіонату йоду – 0,03 мг/кг маси тіла,
яку необхідно згодовувати протягом всього періоду відгодівлі бугайців
(Патент України на винахід № 68795А. Спосіб якісного покращення
продукції та підвищення продуктивності відгодівельних бугайців), (Патент
України на корисну модель №14349 “Спосіб підвищення продуктивності
бугайців і покращення фізико-хімічних та біохімічних властивостей м’яса
в умовах дефіциту мікроелементів”). Результати виконаних досліджень
апробовані у господарстві “Ямниця” Тисменецького району
Івано-Франківської області.

Особистий внесок здобувача. Експериментальні дослідження за темою
дисертаційної роботи, добір і аналіз даних літератури, статистична
обробка, теоретичне обгрунтування одержаних результатів, їх опис
здійснено аспірантом особисто за методичної і наукової підтримки доктора
біологічних наук, професора, академіка УААН, заслуженого діяча науки і
техніки України Кравціва Р. Й.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
доповідались, обговорювались і схвалені на Міжнародній
науково-практичній конференції молодих вчених та спеціалістів ”Молоді
вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” 26-27 червня,
Львів, 2003р., ”Актуальні проблеми розвитку тваринництва” 23-24 жовтня
Львів, 2003р., ” Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і
практики” 17-18 червня, Львів, 2004р.

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 8 наукових
праць, серед яких 4 статті – у фахових виданнях, що входять до переліку,
затвердженого ВАК України; одні науково-методичні рекомендації,
затверджені Державним департаментом ветеринарної медицини МАП України;
один інформаційний листок та отримано один Деклараційний патент на
винахід України і один Деклараційний патент на корисну модель України.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація надрукована на 146 сторінках
комп’ютерного тексту і складається із вступу, огляду літератури,
матеріалів та методів досліджень, результатів досліджень, обговорення
результатів, висновків і пропозицій, вміщує 38 таблиць та 19 рисунків.
Список використаних джерел літератури складається із 420 джерел, у тому
числі 150 іноземних.

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проведено в господарстві “Ямниця” Тисменецького району
Івано-Франківської області. Експериментальна частина роботи виконана на
кафедрі ветеринарно-санітарної і радіологічної експертизи,
стандартизації та сертифікації Львівської національної академії
ветеринарної медицини імені С. З. Ґжицького протягом 2002-2005 років.

Відповідно до мети, визначали мінеральний склад раціону тварин
дослідного господарства “Ямниця” Івано-Франківської області,
коренебульбоплодів, соковитих, концентрованих, грубих кормів та води.

Мінеральний склад рослинних кормів та води досліджували за методикою
Бріцке М. Є. (1980) на атомно-абсорбційному спектрофотометрі AAS-30.

У зв’язку із встановленням попередніми дослідженнями у кормах нестачі
кобальту і йоду та пониженим вмістом їх у крові відгодівельного
молодняку розроблено суміш, складовими якої були гумат натрію (300-500
мг/голову) та мікроелементи у формі хелатних сполук з амінокислотою
метіонін. До складу хелатних сполук входили: метіонат кобальту
(0,05-0,06 мг/кг м.т.) та метіонат йоду (0,03-0,05 мг/кг м.т.).

З метою дослідження впливу розробленої суміші на фізіологічний стан
тварин, якість яловичини, виробленої в умовах природної нестачі
мікроелементів, а саме кобальту та йоду у кормах, та для з’ясування
ефективності застосування розробленої суміші в різних пропорціях
проведено дослідження в господарстві “Ямниця”. Для цього в господарстві
підібрано методом пар-аналогів 75 бугайців чорно-рябої породи другого і
третього періоду відгодівлі, близьких за живою масою та віком.
Сформовано чотири дослідні й одна контрольна групи по 15 голів кожна,
схема проведення досліду представлена у таблиці 1. Під час проведення
експерименту досліджували морфологічні та біохімічні показники крові
бугайців (кров відібрали з яремної вени після ранкової годівлі через дві
години). Інтервал досліджень — кожні три місяці протягом експерименту.

Таблиця 1.

Схема проведення досліду

Групи Кількість голів у групі Характер годівлі

Контрольна 15 Основний раціон (ОР)

І дослідна 15 ОР + гумат натрію 400 мг/голову

ІІ дослідна 15 ОР + метіонат кобальту 0,05 + метіонат йоду 0,03 мг/кг
м.т. + 300 мг/голову гумату натрію

ІІІ дослідна 15 ОР + метіонат кобальту 0,055 + метіонат йоду 0,04 мг/кг
м.т. + 400 мг/голову гумату натрію

ІV дослідна 15 ОР + метіонат кобальту 0,06 + метіонат йоду 0,05 мг/кг
м.т. + 500 мг/голову гумату натрію

У цільній крові визначали:

— кількість еритроцитів спектрофотометрично за методикою Є. С.
Гаврилець, М. В. Демчука (1966);

— вміст гемоглобіну за Г. В. Дервізом та А. І. Воробйовим (1959);

— концентрацію йоду та кобальту на атомно-абсорбційному
спектрофотометрі ААS-30 за Бріцке М. Є. (1980).

У сироватці крові визначали:

— загальний білок – біуретовим реактивом за методом Л. М Делекторської
та ін. (1971);

— співвідношення білкових фракцій (%) шляхом електрофорезу на пластинах
7,5% поліакриламідного гелю (ПААГ). Фореграми зафарбовували 1% розчином
амідо-чорного 10Б. Знебарвлення фону проводили в 7% розчині оцтової
кислоти. Вміст білкових фракцій визначали прямим скануванням пластин
(ПААГ) на аналізаторі фореграм АФ-1 при довжині хвилі 610 нМ.

— концентрацію вільних сульфгідрильних груп (SH) білків амперметричним
титруванням Соколовський В. В. (1962);

— вміст загального глутатіону за методикою Вудварда і Фрея мікрометодом
в модифікації Чулкової М. С. (1955);

— активність аспартатамінотрансферази (К. Ф. 2.6.1.1.) і
аланінамінотранферази (К. Ф. 2.6.1.2) за методом Райтмана і Френкеля в
модифікації К. Г. Капетанакі (1962).

Через 90 та 180 днів проведення експерименту у господарстві проводили
контрольний забій тварин (по три голови з кожної групи), через 270 днів
проведено забій всього поголів’я, що брало участь в дослідженнях.

Ветеринарно-санітарну експертизу і якісні показники туш та внутрішніх
органів проводили згідно з “Правилами ветеринарного огляду забійних
тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м’яса і м’ясних продуктів”
(2002). При цьому визначали:

— вгодованість туш за ГОСТом 779-87 “М’ясо – яловичина в напівтушах і
четвертинах”;

— органолептичні показники м’яса на різних стадіях зберігання згідно з
ГОСТом 7169-79 “М’ясо. Методи відбору зразків і органолептичні методи
визначення свіжості”;

— фізико-хімічні властивості м’яса згідно з ГОСТом 23392-78 “Методи
хімічного і мікроскопічного аналізу”;

— pH екстракту м’яса — pHметром ЛПУ-01;

— інтенсивність кольору м’язової тканини за Февсоном і Кірсаммером;

— вміст білка в м’ясі розраховували за кількістю азоту методом
Кьєльдаля;

— калорійність м’яса за В. А. Макаровим (1987);

Отримані результати оброблені статистично за Плохінським М. В. (1969).
Результати середніх значень вважали статистично вірогідними при:
*-р<0,05; **- р<0,02;***- р<0,01, **** р<0,001. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ Дослідження морфолого-біохімічних та фізіолого-біологічних показників крові дослідних бугайців. Встановлено, що з наявних у господарстві кормів тварини забезпечені Со на 32%, J на 46% від фізіологічної потреби. Підгодівля бугайців на відгодівлі хелатними сполуками Со та J в поєднанні з гуматом натрію дозволила усунути нестачу цих мікроелементів у їх раціонах. Застосування різних доз хелатних сполук Со та J в поєднанні з різними дозами гумату натрію дало змогу вивчити їхній вплив на фізіолого-біохімічний статус організму бугайців на відгодівлі, їх продуктивність та якість отриманої від них яловичини. Перед проведенням досліду було проведено тестування морфобіохімічних показників крові у всіх п’яти групах тварин. При цьому відмічено, що морфологічні та біохімічні показники крові всіх груп мали незначні коливання і знаходились майже на одному рівні. Після закінчення досліджень після кожного етапу від тварин усіх груп було взято проби крові. Через три місяці в крові бугайців дослідних груп кількість еритроцитів зросла на 4,4% в І групі, на 6,1 в ІІ групі, на 5,9 в ІІІ групі та в ІV 5,6% . Через 6 місяців постановки досліду кількість еритроцитів зросла в І групі на 7,3, в ІІ на 10,3; в ІІІ на 9,7 і в ІV на 9,4%, що вказує на позитивний вплив гумату натрію та метіонатів Со і J на обмінні процеси в організмі тварин. По закінченні досліджень (через 9 місяців) показник кількості еритроцитів зріс в І групі на 4,4; в ІІ на 8,8%; в ІІІ на 6,2 та в ІV групі на 6,6%. При дослідженні вмісту гемоглобіну в крові дослідних бугайців величина показника на початку досліду коливалась по групах в межах 97,8±1,2 - 98,92±1,3 г/л, що дещо нижче від фізіологічної норми. Через три місяці проведення експерименту спостерігалось підвищення показника вмісту гемоглобіну у всіх дослідних групах тварин: в І на 5,2 , в ІІ на 6,8, в ІІІ на 6,0 та в ІV на 6,2%. Після шести місяців експерименту вміст гемоглобіну змінився і зріс в І групі тварин на 4,9; в ІІ на 8,9; в ІІІ на 8,7 та в ІV на 8,3% . В кінці постановки досліду рівень вмісту гемоглобіну зріс порівняно з контролем в І на 5,1; в ІІ на 9,6; в ІІІ на 7,7 та в ІV групі на 7,0% . Після закінчення першого етапу постановки експерименту вміст загального білка у сироватці крові дослідних бугайців коливався в межах 78,60±0,46 до 80,90±0,54 (г/л). Ріст показника вмісту загального білка у сироватці крові відмічено у ІІ, ІІІ та ІV дослідних групах,відповідно на 4,7; 2,2; 2,8%. Після шести місяців проведення досліджень показник вмісту загального білка у сироватці крові зріс у всіх дослідних групах тварин відповідно на: в І – 3,5; в ІІ на 8,5; в ІІІ на 5,6 та в ІV на 6,6% . Після закінчення експерименту ріст показника вмісту загального білка у сироватці крові склав відповідно в І на 3,2; в ІІ на 9,6; в ІІІ на 6,7 та в ІV на 7,2%. Ріст кількості загального білка в сироватці крові здійснювався за рахунок альбумінів, великих коливань фракції глобулінів не відмічалось. Після проведення І етапу постановки експерименту вміст загального глутатіону в крові тварин дослідних груп зріс порівняно з контролем в І групі на 4,9; в ІІ на 12,2; в ІІІ на 10,4 та в ІV групі на 9,6%. Через шість місяців постановки досліду ріст показника загального глутатіону в крові тварин склав: І група на 3,8; ІІ на 15,0; ІІІ група на 10,6 та ІV група на 9,9% відповідно. Після закінчення досліджень показник загального глутатіону зріс у всіх дослідних групах на: 5,7 в І групі; 17,4 в ІІ; 11,3 в ІІІ та 12,3% в ІV. При цьому відмічалось зниження рівня окисленого глутатіону та підвищення рівня відновленої форми глутатіону протягом всього експерименту. Функціонально біокаталітичні властивості білків, ферментів та гормонів білкової природи залежать від кількості та реакційної здатності SH-груп, тому ефективність відгодівлі молодняку великої рогатої худоби залежить від їх вмісту в біокаталітичній системі живого організму. Як видно з таблиці 2, суттєві зміни величини SH-груп відмічались через 6 та 9 місяців постановки досліду. Таблиця 2. Вміст сульфгідрильних груп в сироватці крові бугайців за корекції годівлі гуматом натрію з метіонатами Со і J, ммоль/л, М±m; n = 3(9) Контрольна група І група ІІ група ІІІ група ІV група На початок досліду 482,9±2,1 485,2±6,8 485,4±2,6 484,2±4,8 485,1±7,9 через 3 місяці 482,8±1,16 484,1±4,69 **** 486,6±4,24 * 484,8±4,2 * 485,4±4,6 через 6 місяців 426,6±26,4 **** 486,2±28,8 **** 491,1±24,2 **** 486,6±25,4 **** 486,2±28,8 через 9 місяців 484,3±27,7 ** 526,4±29,4 **** 554,7±32,3 *** 545,4±33,6 *** 538,2±28,8 Так, показник вмісту SH-груп через 6 місяців постановки досліду зростав у всіх дослідних групах порівняно з контролем відповідно в І групі на 14; в ІІ групі на 15,1; в ІІІ групі на 14,1 і в ІV на 14%. На кінець проведення досліджень ріст показника SH-груп становив: в І групі-8,7; в ІІ-14,5; в ІІІ-12,6 і в ІV на 11,1% порівняно з контролем. Значний вплив на ефективність відгодівлі молодняку має активність білоксинтезуючих систем, до яких входять АсАТ (рисунок 1) та АлАТ (рисунок 2). Порівняно з контролем зростання активності АсАТ в сироватці крові склало: 11,5% в І; 19,8% в ІІ; 15,6 в ІІІ і 16,7% в ІV групах. Найвищу активність АсАТ одержано в ІІ групі тварин, де вона зросла від 0,93 до 1,153 ммоль/год/л, у цій групі основний раціон збагачувався гуматом натрію в поєднанні з хелатними сполуками кобальту і йоду. Рис.1. Динаміка активності АсАТ в сироватці крові бугайців за підгодівлі гуматом натрію окремо і в поєднанні з хелатами кобальту та йоду. Рис.2. Динаміка активності АлАТ в сироватці крові бугайців за підгодівлі гуматом натрію окремо і в поєднанні з хелатами кобальту та йоду. Активність АлАТ у процесі постановки досліду зазнала змін і на закінчення досліду складала по групах: контрольна група – 0,59±0,12ммоль/год/л, І група – 0,63±0,04, ІІ група – 0,68±0,07, ІІІ група – 0,64±0,06, ІV група – 0,63±0,012ммоль/год/л. На кінець постановки досліду вміст кобальту та йоду у крові контрольної групи тварин зменшився на 11,5% та 12,5% відповідно. У першій дослідній групі тварин виявлено підвищення вмісту кобальту та йоду порівняно з контролем на 12,5 та 18,5% відповідно. Найвищі показники вмісту кобальту та йоду встановлено в групах, де проводилась корекція раціонів годівлі гуматом натрію в поєднанні з хелатними сполуками кобальту і йоду, відповідно по групах - кобальту: ІI група – 18,8%, ІІI група – 14,6%, ІV група – 12,5% порівняно з вихідними показниками на початок дослідження. Втім вміст йоду зріс на 18,0% в I, 33,3 в II, 25,9 в III та 22,2% в IV групах. Продуктивність дослідних бугайців за корекції годівлі гуматом натрію в поєднанні з метіонатами кобальту та йоду. Зростання середньодобових приростів живої маси тіла порівняно з контрольною групою досягнуто у всіх чотирьох групах тварин, але кращі показники одержано в групах, де згодовували основний раціон, збагачений гуматом натрію в поєднанні з хелатними сполуками кобальту та йоду. З даних таблиці №3 видно, що показник середньодобових приростів у першій групі були вищими порівняно з контролем на 12,8%, а за корекції раціонів гуматом натрію в поєднанні з хелатними сполуками кобальту та йоду (ІI, ІІI та ІV групи) показники середньодобових приростів були значно вищими: ІI група – на 29,5, ІІI група – 18,9, ІV група – 17,7% порівняно з контролем. Швидкість росту тварин за корекції раціону годівлі їх гуматом натрію в поєднанні з хелатними сполуками кобальту та йоду зросла порівняно з контролем відповідно на 3,8%; 13,7; 6,9 та 5,2%, в той же час показник інтенсивності росту зріс по групах відповідно на 10,3%; 23,1; 12,8 та 7,7%. Як наслідок, у цих групах і кращим був вихід туш порівняно з контролем. Так, по групах це склало відповідно на: І група – 6,16%, ІI група – 6,65%, ІІI і ІV групи по 6,6% відповідно. Таблиця 3. Продуктивність бугайців за підгодівлі їх гуматом натрію та метіонатами Со і J, М±m, n = 3(9) Групи тварин Жива маса, кг Приріст Швид- кість росту, % Інтенсив- ність росту, г/кг/добу На початок досліду На кінець досліду Загаль- ний, кг Середньо- добовий, г Контрольна 205,6±6,4 422±4,70 217,6 820 69,3±2,4 3,9±0,14 І 208,4±5,2 ** 452,6±5,2 244,2 925 71,9±2,8 4,3±0,18 ІІ 215,8±5,2 **** 496,2±6,10 280,4 1062 78,8±3,2 4,8±0,26 ІІІ 220,4±3,6 **** 480,0±5,10 259,6 975 74,1±2,0 4,4±0,22 ІV 225,4±4,6 **** 484,0±5,5 258,6 965 72,9±1,9 4,2±0,18 Виявлено і більший вихід жиру (таблиця 4) в групах, де згодовувались раціони, збагачені гуматом натрію в поєднанні з хелатними сполуками кобальту та йоду порівняно з контрольною групою. Як видно з таблиці, у всіх дослідних групах зріс забійний вихід відповідно на 1,43, 3,73, 3,70 та 3,69%. Таблиця 4. Забійні показники бугайців за впливу гумату натрію в поєднанні з хелатними сполуками (метіонатами) кобальту та йоду, М±m, n = 9 Показники Контрольна група Дослідні групи І ІІ ІІІ ІV Жива маса на кінець досліду, кг 422±4,70 ** 452,6±5,2 **** 496,2±6,10 **** 480,0±5,10 **** 484,0±5,5 Маса туші, кг 213,9±18,0 ** 243,5±24,6 **** 268,2±25,91 **** 259,4±23,8 **** 261,5±26,5 Вихід туші, % 50,68±1,46 *** 53,80±1,90 **** 56,11±1,78 **** 56,08±1,9 **** 56,07±1,8 Маса внутрішнього жиру, кг 7,4±1,6 *** 8,1±1,3 **** 10,2±1,9 **** 9,8±1,6 **** 9,9±1,7 Вихід жиру, % 3,45±0,24 *** 3,32±0,24 **** 3,81±0,23 *** 3,78±0,21 *** 3,78±0,22 Забійний вихід, % 54,12±1,48 *** 55,58±1,72 **** 57,85±1,78 **** 57,82±1,73 **** 57,81±1,64 Відмінності в показниках забійного виходу вказують на зміни в морфологічному складі туш при згодовуванні раціонів, збагачених гуматом натрію в поєднанні з хелатними сполуками кобальту і йоду за рахунок поліпшення біосинтетичних процесів. У цих же групах відмічається і покращення виходу м’язової тканин, та зниження виходу кісткової тканини (таблиця 5). Так, вихід м’язової тканини в І, ІІ, ІІІ та ІV групах тварин, порівняно з контролем, зріс відповідно на 0,87, 2,28, 1,71 та 0,75%. Покращився і сортовий склад м’язової тканини за рахунок збільшення виходу м’язової тканини вищого гатунку та зниження виходу ІІ гатунку. Вихід м’язової тканини вищого гатунку зріс у дослідних групах відповідно на: І – 1,63, ІІ – 8,73, ІІІ – 6,79, та ІV – 6,59%. Таблиця 5. М’ясні показники бугайців за впливу гумату натрію в поєднанні з хелатними сполуками (метіонатами) кобальту та йоду, М±m, n = 9 Показники Контрольна група Дослідні групи І ІІ ІІІ ІV Вихід м’язової тканини Загальний 80,11±0,23 * 80,98±0,27 ***** 82,39±1,08 ** 81,82±0,88 * 80,86±0,64 Вищого гатунку 12,61±0,40 **** 14,24±0,88 **** 21,34±6,74 **** 19,40±5,34 **** 19,20±5,56 І гатунку 21,31±0,49 **** 23,90±1,64 ** 21,76±0,08 ** 21,80±0,22 21,30±0,02 ІІ гатунку 46,19±1,51 **** 42,84±1,46 **** 39,29±3,22 **** 40,62±3,12 **** 40,36±3,24 Вихід жирової тканини, % 2,2±0,14 2,2±0,12 **** 2,6±0,23 *** 2,5±0,22 * 2,4±0,24 Вихід сполучної тканини, % 2,1±0,12 2,0±0,11 **** 1,6±0,22 *** 1,8±0,23 * 1,9±0,22 Вихід кісткової тканини, % 15,81±0,31 *** 14,87±0,66 *** 13,41±0,89 ** 13,98±1,67 *** 14,84±1,64 М’ясний коефіцієнт 5,07±0,28 * 5,45±0,43 **** 6,14±0,64 **** 5,85±0,46 * 5,45±0,45 Відмічено зменшення виходу кісткової тканини в І, ІІ, ІІІ та ІV групах відповідно на: 0,94; 2,4; 1,83 та 0,97%. В результаті цього зріс м’ясний коефіцієнт на 0,38; 1,07; 0,78 та 0,38 з різним ступенем вірогідності відповідно в м’ясі тварин I – IV дослідних груп. Ветеринарно-санітарна експертиза та харчова оцінка яловичини ( 0 P ? ® h ? $ & ( ????( * , . 0 2 4 N | h ? ????? ????????????? ??????????? ??????????? ??????????? ??????????? ??????? ??? ????? ????? ????? ????? ??? ??? ????? ??? ????? ????? ??? ?’?nnnnnnnnnn »UGGGGGGG 4 4 >[email protected]~»nnnnnnnn

4

1/4»3/4»E»I»Oe»O»e»i»th»nnnnnnnn

4

>[email protected]/4L1/4N1/4V1/4X1/4j1/4l1/4~1/4nnnnnnnn

4

?1/41/41/4E1/4E1/4O1/4O1/4ae1/4e1/4u1/4nnnnnnnn

???

u

u

NAdAnA„A?AcA¤AAAAAeeeeeWII

u

u

u

u

u

?????

K

PIRITIrItI?IQCC55

IeeUeeeUe

I»I$I:IDIQCC555

DIZI`IvI|I’I”I?IeeeUeee

?I¬I®IAeIAEIUeIQCC55

I’I¤I¦I?IQC5555

?P?R?d?n?????????°?nnnnnnnnnn

N-N&N

Похожие записи