.

Ветеринарно-санітарна експертиза м\’яса курчат, виробленого при стимуляції їх росту та розвитку (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2893
Скачать документ

ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ

МЕДИЦИНИ ІМЕНІ С.З.ГЖИЦЬКОГО

ЯВОРСЬКА

ОЛЕКСАНДРА ВІТАЛІЇВНА

УДК:619:612:6:636.5

Ветеринарно-санітарна експертиза м’яса курчат, виробленого при
стимуляції їх росту та розвитку

16.00.09 – ветеринарно-санітарна експертиза

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Львів-2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі ветеринарно-санітарної і радіологічної
експертизи Львівської національної академії ветеринарної медицини імені
С.З.Гжицького, Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор, академік УААН,

заслужений діяч науки і
техніки України

Кравців Роман Йосипович

Львівська державна
академія ветеринарної медицини імені

С.З. Гжицького, ректор,
завідувач кафедри ветеринарно-санітарної і

радіологічної експертизи

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор

Касянчук Вікторія Вікторівна

Білоцерківський державний аграрний університет,

Інститут післядипломного навчання керівників і

спеціалістів ветеринарної медицини, завідувач кафедри

хвороб молодняку, патанатомії та ветсанекспертизи

продукції тваринництва

доктор ветеринарних наук, професор

Волинець Леонід Кузьмич,

Інститут ветеринарної
медицини УААН (м. Київ),

завідувач лабораторії
ветеринарно-санітарної

експертизи

Провідна установа: Вінницький державний аграрний університет
Міністерства

аграрної політики України, кафедра
мікробіології та

технології переробки продуктів
тваринництва

Захист відбудеться “___” _____________2004 року о ______ год. на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.03 у Львівській
національній академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького за
адресою: 79010, м.Львів-10, вул. Пекарська, 50, аудиторія №1.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівської національної
академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького за адресою: 79010,
м.Львів-10, вул. Пекарська,50.

Автореферат розісланий “___” _________________2004р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат ветеринарних наук, доцент
Салата В.З.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Збільшення виробництва м’яса може
досягатись за рахунок інтенсифікації птахівництва шляхом найбільш
повного використання фізіологічних особливостей організму курей при
застосуванні стимулюючих кормових добавок, під впливом яких
покращуються обмінні процеси та фізіологічний стан організму і таким
чином підвищуються прирости живої маси при відгодівлі, збільшується
вихід м’яса (Алексеев Ф.Ф., Бельченко Н.Б., 1991; Кравців Р.Й., Бінкевич
В.Я., Параняк Р.П., 1996; Царенко О.М., Байдевлятов А.Б., Достоєвський
П.П., 1999). Тонус центрів автономної нервової системи забезпечує
здатність ефекторних її клітин до відповіді як з підвищенням, так і
зниженням їх активності. Ця особливість автономної нервової системи
лежить в основі складного механізму вегетативного гомеостазу (Ноздрачев
А.Д., 1986; Смирнов В.М., 1993). Вегетативний тонус вивчався в
основному на експериментальних тваринах (щурі, морські свинки, собаки).
У курей досліджувався (Самонина Г.Е., Соколова Н.А., Котилова Г.Н.,
1983) лише тонічний вплив центрів блукаючих нервів на серце, а
співвідношення між тонусом симпатичного і парасимпатичного відділів
автономної системи в процесі росту і розвитку, а також зв’язок цих
процесів з динамікою приросту живої маси курчат не вивчено. Однією з
найбільш значних проблем у сучасному птахівництві є різке зниження
життєздатності молодняку, зумовлене суттєвим погіршенням екологічної
ситуації, не завжди збалансованим раціоном (особливо щодо протеїну і
вітамінів), збудниками інфекцій (Карпунь І.М., 1995; Кравців Р.Й., 2000;
Косенко М., Любенко Я., 2001). Разом з тим ці ж фактори є основною
причиною виникнення набутих імунодефіцитів у молодих птахів, що
призводить до низької життєздатності, опірності і реактивності, появи
захворювань, а разом з тим і низької продуктивності та зниження якості
м’яса (Красніков Г., 2001; Чумаченко В.Ю., 2001). У зв’язку з цим
підвищення природної резистентності, як і росту та розвитку курчат, є
однією з ключових проблем фізіології в сучасному птахівництві.

У вирішенні вказаної проблеми суттєву роль може відіграти
розробка ефективних методів (Литвин В.П., 1996; Литвин В.П., Бойко Н.В.,
Поліщук В.В., 2000) підвищення життєдіяльності молодняку птахів за
допомогою біостимуляторів, які вводяться в організм курей у вигляді
кормових добавок, компоненти яких є субстратом клітинного метаболізму.
Підбираючи склад кормової добавки до збалансованого раціону птахів,
можна ефективно впливати на ріст, розвиток і реактивність організму
курчат та отримувати високоякісну продукцію.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота є розділом комплексної теми кафедри
ветеринарно-санітарної і радіологічної експертизи Львівської
національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького (номер
державної реєстрації 01.01 “Розробка і впровадження системи використання
біологічно активних речовин при інтенсивній технології виробництва
яловичини, м’яса птиці і молока”).

Мета і задачі досліджень. Метою була ветеринарно-санітарна
експертиза м’яса птиці (курчат) за умови згодовування їм росто- та
імуностимулюючої кормової добавки “Стимугал” в динаміці у зв’язку з
становленням їх типологічних особливостей автономної регуляції серцевого
ритму.

Для реалізації мети поставлено такі завдання:

– розробити методичні шляхи забезпечення ефективності
застосування молочно-дріжджової кормової добавки “Стимугал” в
отриманні здорового поголів’я та високоякісної продукції.

– провести вибір молочнокислих бактерій і дріжджів, складу
середовища для культивування мікрофлори, що синтезує біостимулюючі і
антибактеріальні фактори кормової добавки “Стимугал”;

– дослідити ростостимулюючий та імуностимулюючий вплив кормової
добавки “Стимугал” на організм курчат кросу “Тетра-СЛ”;

– вивчити вплив кормової добавки “Стимугал” на динаміку маси
тіла курчат у зв’язку з становленням їх типологічних особливостей
автономної регуляції серцевого ритму;

– розробити метод прогнозування продуктивних можливостей курей на
основі врахування стану автономної регуляції серцевого ритму;

– вивчити вплив біостимулюючої кормової добавки “Стимугал” на
морфологічні та біохімічні показники крові;

– дослідити забійні показники і якість м’яса тушок курчат, яким
згодовували досліджувану кормову добавку;

– дати характеристику хімічного складу , харчової та
біологічної цінності м(яса курчат, при вирощуванні яких
застосовувалась кормова добавка “Стимугал”;

– дати ветеринарно-санітарну оцінку одержаної м(ясної
продукції від птахів, яким згодовували досліджувану кормову
добавку.

Об(єкт дослідження: тушки молодняку курчат,
молочно-дріжджова кормова добавка “Стимугал” , а також молодняк
курчат кросу “Тетра-СЛ” (кров, м(язова тканина, становлення в
процесі росту курчат типологічних особливостей автономних впливів).

Предмет дослідження: ветеринарно-санітарна та біологічна
оцінка отриманої м(ясної продукції від курчат при застосуванні
кормової добавки “Стимугал”, її вплив на ріст, розвиток,
продуктивність та імунобіологічну реактивність і резистентність.

Методи дослідження: ветеринарно-санітарні – біохімічні,
фізико-хімічні, мікроскопічні, мікробіологічні, органолептичні,
біологічні; морфометричні, фізіологічні, гематологічні, зоотехнічні.

Наукова новизна одержаних результатів. Полягає в
експериментальному обґрунтуванні росто- та імуностимулюючої дії
спеціально розробленої молочно-дріжджової добавки “Стимугал”, що
застосовувалась при вирощуванні курчат. Розроблені наукові основи
росто- та імуностимулюючого застосування кормової добавки
“Стимугал” в птахівництві і встановлені параметри фізіологічного
впливу та стимулюючого ефекту.

Вперше на курчатах вивчено процеси постнатального
становлення стану автономної регуляції серцевого ритму і його
зв(язок з динамікою маси тіла в різні періоди розвитку птахів.

Вперше проведена комплексна ветеринарно-санітарна оцінка
продуктів забою курчат, які отримували кормову добавку
“Стимугал”. Проведені хімічні, органолептичні дослідження і
вивчена біологічна цінність м(яса птиці. Показана активуюча дія
досліджуваної кормової добавки на гуморальні фактори неспецифічної
резистентності організму курчат. Застосування в раціонах курчат
“Стимугалу” дозволяє одержувати м(ясо курчат вищої якості
порівняно з птицею, яка не отримувала даної кормової добавки.
Введення в раціон курчат даної кормової добавки в перспективі
може бути одним із шляхів підвищення продуктивності птиці та
отримання високоякісного м’яса птиці.

Практичне значення одержаних результатів. На основі
проведених досліджень обґрунтована доцільність використання кормової
добавки “Стимугал” в годівлі курчат в господарствах різних форм
власності. Апробовані оптимальні дози досліджуваної кормової
добавки, застосування яких забезпечує підвищення середньодобових
приростів. Разом з тим показано зростання рівня неспецифічної
резистентності і прискорення процесів росту та розвитку птахів.
Розроблений на основі варіаційно-пульсометричних досліджень спосіб
визначення стану автономної регуляції серцевого ритму дає
можливість обґрунтувати продуктивні якості курей, а у птахів
раннього віку навіть прогнозувати їх. Доказом цього є
розроблений нами “Спосіб прогнозування продуктивних якостей
сільськогосподарських тварин і птахів” (деклараційний патент
України на винахід, №34373 А). Цей спосіб має суттєву цінність
для селекційно-племінної роботи, оскільки дає можливість добирати
більш продуктивних птахів. Згодовування кормової добавки “Стимугал”
сприяє підвищенню обмінних процесів в організмі курчат і
покращенню харчової та біологічної цінності м(яса.

Особистий внесок здобувача. Дисертант самостійно виконала
увесь запланований обсяг експериментальних досліджень по дисертації
та патентній розробці. Особисто провела статистичну обробку
одержаних результатів, пошук та опрацювання даних літератури за
темою наукової роботи. Спільно з науковим керівником академіком
УААН, доктором біологічних наук, професором Кравцівим Р.Й.
здобувачка здійснила складання дисертаційного плану, аналіз та
трактування результатів досліджень, оформлення дисертаційної роботи
та розробку заявки на винахід.

Апробація результатів дисертації. Основні положення
дисертації доповідались, обговорювались та схвалені на (( і (((
міжнародному симпозіумі Україна-Австрія. Сільське господарство:
наука і практика. Львів 1996р., Чернівці 2000р. та міжнародній
науково-практичній конференції “Актуальні проблеми розвитку
сучасної зооветеринарної науки”, присвяченої 120-річчю від часу
заснування ветеринарної школи у Львові 2003р., на засіданні
Львівського філіалу Українського фізіологічного товариства
2001,2002рр.

Публікації матеріалів досліджень. За матеріалами
дисертаційної роботи опубліковано 10 наукових праць, із яких 6
у фахових виданнях, визнаних ВАК України і патент України, в
яких висвітлені основні положення і результати досліджень.

Структура і обсяг роботи. Дисертація викладена на 230
сторінках комп’ютерного тексту, ілюстрована 30 таблицями, 23
рисунками і складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів
і методики досліджень, експериментальної частини, обговорення
результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій
виробництву, списку літератури, який включає 403 джерела, в
тому числі українською та російською мовами 320, іншими мовами –
83.

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Поставлені завдання вирішувались в експериментальних
дослідженнях, проведених на здорових курчатах кросу “Тетра-СЛ” в умовах
господарства ВАТ “Жовківський племптахорепродуктор” Жовківського району
Львівської області. Проведено експериментальні дослідження на курчатах,
починаючи з добового до тримісячного віку в умовах промислового
вирощування в групових клітках, у весняно-літній період 1997-1998 років.
Щільність посадки, фронт годівлі та напування відповідали зоотехнічним
нормативам. Основний об’єм роботи було виконано в лабораторіях кафедри
ветеринарно-санітарної і радіологічної експертизи Львівської
національної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького, а також у
забійному цеху господарства ВАТ “Жовківський племптахорепродуктор”.

Умови утримання курчат відповідали загальноприйнятій
технології вирощування, годували за нормами ВНДТІП сухими повноцінними
комбікормами (основний раціон), згідно вікових періодів з 1 до 30 доби
та з 31 до 90 доби. Доступ до корму і води був вільним.

Для підвищення збереження і покращення росту та розвитку
курчат нами(Кравців Р.Й., Яворська О.В.) розроблена молочно-дріжджова
кормова добавка “Стимугал”, яка виготовлялась із нежирного коров’ячого
молока за спеціальною технологією, що включає підбір молочнокислих
бактерій і дріжджів, які при культивуванні активно продукують вітамін
групи В, антибіотичні фактори та імуномодулятори.

До складу бактеріальної флори кормової добавки “Стимугал”
входили штами мезофільних стрептококів і лактобактерій, отриманих з
дослідного виробництва бактеріальних заквасок технологічного інституту
молока і м’яса (АЛЬБА-ТИММ), які культивувалися згідно розробленої нами
технології з пекарськими дріжджами. Курчатам згодовували повнораціонні
комбікорми, збалансовані за основними поживними і біологічно активними
речовинами відповідно до періодів їх вирощування, за рецептами ВНДТІП
комбікормів для молодняку курей яєчних ліній. Для досліду було відібрано
курчат добового віку кросу ”Тетра-СЛ”. Вирощування проводили до
тримісячного віку в групових клітках. Виконано 14 серій дослідів на 1408
курчатах. Курчата контрольних груп одержували основний раціон, згідно
вказаного рецепту, що забезпечував їх потребу в протеїні, енергії,
макро- і мікроелементах. Курчатам дослідних груп до основного раціону
згідно розробленої нами схеми додавали кормову добавку “Стимугал”.
Інтенсивність росту і розвитку курчат досліджували за результатами
зважування всього поголів’я в 1,10,20,30,40,50,60,70,80 і в 90-денному
віці, а також взяттям промірів довжини і обхвату тулуба, довжини плесни
у курчат в 50,60,70,80,90-денному віці. Збереженість молодняку вивчали
шляхом щоденного врахування падежу. Для фізіолого-біохімічних досліджень
від курчат одержували проби крові від 5-ти курчат кожної групи після їх
забою, який проводився методом декапітації в 30,50,70,90-денному віці.
Проби стегнових та грудних м’язів отримували від 5 курчат 90-денного
віку.

В пробах крові досліджували: кількість
еритроцитів(підраховували в камері Горяєва), вміст гемоглобіну (Дервиз
Г.В.,Воробьев А.И.,1969), загальний білок (біуретовий метод за
Делекторською Л.Н. та ін.,1971), білкові фракції за уніфікованим методом
електрофоретичного розподілу на плівках із ацетату целюлози (Меньшиков
В,В., Делекторская Л.Н., Золотницкая Р.П. и др., 1987), глюкозу за
орто-толуїдиновим методом (Кондрахин И.П., Курилов Н.В., Малахов А.Г.,
1985), загальні ліпіди сироватки крові (фотометрично, за допомогою
біотесту Lachema), активність аспартатамінотрансферази (К.Ф.2.6.1.1.) і
аланінамінотрансферази (К.Ф.2.6.1.2.) за уніфікованим
динітрофенілгідразиновим методом Ратмана і Френкеля (МеньшиковВ.В.,
ДелекторскаяЛ.Н., ЗолотницкаяР.П. и др.,1987). При
ветеринарно-санітарній експертизі тушок, отриманих при стимуляції росту
і розвитку курчат кормовою добавкою “Стимугал”, визначали
середньодобовий приріст живої маси, його динаміку, масу непотрошених,
напівпотрошених і потрошених тушок, масу їстивних та неїстивних частин
згідно методики Т.М.Поліванової (1967).

Ветеринарно-санітарну експертизу і визначення якісних
показників тушок та внутрішніх органів проводили згідно “Правил
передзабійного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м’яса
та м’ясних продуктів” (2002) . В пробах, відібраних із грудних і
стегнових м’язів, визначали вміст протеїну (за загальним азотом ГОСТ
25011-81), загальних ліпідів (методом Сокслета-ГОСТ 23042-85),
калорійність м’яса, суху речовину, золу за методами, описаними
П.П.Остапчуком (1979). Визначення фізико-хімічних властивостей м’яса
птиці проводили відповідно до ГОСТ 23392-78 “Методи хімічного і
мікроскопічного аналізу” та за Г.В.Колоболотським (1974). Разом з тим рН
екстракту м’язів (1:10) визначали іонометром, вологоємкість прес-методом
за Грау і Гамма (1957) в модифікації Воловінської і Кельман (1962).
Тривалість зберігання свіжості м’яса визначали за наступними методами:
реакцією на аміак, формольною пробою, реакцією на пероксидазу, з
розчином сірчанокислої міді. Проведення бактеріологічного дослідження
м’яса птиці здійснювали відповідно до ГОСТ 21237-75 “Методи
бактеріологічного аналізу”.

Стан симпатичної і парасимпатичної регуляторних систем
оцінювали за методом варіаційної кардіоінтервалографії за Баевским Р.М.
та ін. (1984), шляхом аналізу показників варіаційної
кардіоінтервалографії та розрахунку показника вегетативного балансу,
який вказує на співвідношення між тонусом симпатичного і
парасимпатичного відділів автономної нервової системи та індексу
напруження регуляторних систем, що відображає ступінь централізації
керування відповідними органами (Баевский Р.М. и др.,1984; Маркова Е.А.,
Зоря Л.В., 1983; Чабан Т.І., 1998). За отриманими показниками визначали
типи прояву співвідношень тонусу симпатичних і парасимпатичних відділів
автономної нервової системи (симпатикотонія, нормотонія, початкова
парасимпатикотонія) і оцінювали стан вегетативного гомеостазу. Показники
варіаційної кардіоінтервалографії, автономного балансу, індекс
напруження регуляторних систем, живу масу тіла і добові прирости
визначали в 20-,90-і 150-денному віці курчат.

Номенклатура ферментів подана згідно вимог міжнародного
біохімічного союзу. Отримані результати досліджень обробляли біометрично
за методикою, описаною Минцер О.П., Угаров Б.Н., Власов В.В. (1982) і
Лакін Г.Н. (1990) з використанням комп’ютерної програми Excel і
комп’ютера Intel Celeron 333. Результати середніх значень вважали
статистично вірогідними при р(0,05-*; р(0,02-**; р(0,01-***;
р(0,001-****.

Крім варіаційно-статистичної обробки, отримані показники
досліджуваних величин були піддані кореляційному аналізу.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

1. Характеристика ростостимулюючого впливу кормової добавки “Стимугал”
на курчат кросу “Тетра-СЛ”

Вплив кормової добавки на динаміку маси тіла курчат.
Стимуляція росту і розвитку організму курочок кормовою добавкою
призводила до вірогідного підвищення добових приростів. В період з 10
по 50 день досліду підвищення вказаних приростів складало 21,80 – 26,97%
по відношенню до контрольної групи. Далі спостерігалось плавне,
поступове зменшення ефекту росту (на 60 день – 15,53%, 70 – 15,13%, 80 –
14,07% і на 90 день 11,80% по відношенню до контрольної групи). В
кінцевому результаті жива маса тіла курочок була вищою в дослідній групі
на 117,55г. Аналогічна закономірність спостерігалась при стимуляції
кормовою добавкою росту і розвитку організму півників. Показано
вірогідно позитивний вплив кормової добавки “Стимугал” на загальні
прирости живої маси курчат.

Екстер’єрні показники росту організму курчат під впливом
кормової добавки “Стимугал”. Стимуляція росту і розвитку птиці
призводила до вірогідного збільшення промірів тулуба і кінцівок
порівняно з контрольною групою. Так, довжина тулуба дослідних курочок
вірогідно збільшувалась як в період з 50 по 70 день дослідження з
19,14(0,31см до 21,38(0,33см, що складало 15,01 –16,85% порівняно з
контрольною групою, так і з 70 по 90 день, коли довжина тулуба
становила 21,70(0,38 – 23,18(0,33см (11,97 – 12,63%). Порівняно
близькі, але дещо вищі величини характеризують довжину тулуба
півників.

Найбільше зростання обхвату тулуба у курочок спостерігалося з
50 до 70 дня вирощування (25,86(0,27см – 28,64(0,35см) і було на 10,26
– 10,67% вищим, ніж у контрольній групі, причому вказані різниці були
вірогідними. Дещо нижчі показники, які характеризують темп зростання
обхвату тулуба дослідних курочок від 70 до 90 дня досліду (28,64(0,35см
– 29,90), вони складають 8,46 – 9,60%, але їх різниці також є
вірогідними. У дослідній групі півників також відмітили більш інтенсивне
і вірогідне зростання обхвату тулуба.

Аналізуючи показник довжини плесни у курочок дослідної
групи, виявили, що на 50 – 70 день він збільшився з 8,88(0,27 до
10,72(0,29 і був вищим, ніж у контролі на 17,15 – 18,18%, а на 70 – 90
дні – 14,23 – 16,77%. Дослідна група півників характеризувалася також
вірогідним зростанням довжини плесни.

Проведений кореляційний аналіз виявив тісний зв’язок між
показниками живої маси і екстер’єрними промірами: довжиною тулуба
(R=+0,48 до +0,84, р(0,05-0,001) і його обхватом (R=+0,47 до +0,50,
р(0,05) та довжиною плесни (R=+0,49 до +0,86, р(0,05-0,001), які
характеризують м’ясність і масивність тіла курчат.

2. Динаміка маси тіла в процесі становлення типологічних
обливостей автономної регуляції серцевого ритму у процесі росту
курчат кросу “Тетра-СЛ”.

Становлення автономної регуляції серцевого ритму і динаміка
маси тіла у курчат кросу “Тетра-СЛ”. На основі характеристики
автономного тонусу в процесі росту і розвитку курчат (табл. 1)
визначено три типи прояву співвідношень тонусу симпатичного і
парасимпатичного відділів автономної нервової системи: симпатикотонія,
нормотонія, початкова парасимпатикотонія.

Для курчат 20-денного віку характерною є симпатикотонія, а завдяки
кормовій добавці “Стимугал” їхня жива маса підвищилася на 22,69%
(р(0,001), порівняно з контрольною групою.

Тип вегетативної регуляції у курчат 90-денного віку
характеризувався як нормотонія і стимуляція росту та розвитку організму
за допомогою вказаної кормової добавки підвищила живу масу на 15,8%
(р(0,01) та добові прирости на 16,46% (р(0,01) порівняно з контрольною
групою. Для курчат 150-денного віку характерний тип вегетативної
регуляції – початкова парасимпатикотонія. Застосування кормової добавки
вірогідно підвищило живу масу лише на 9,27% (р(0,02) та добові прирости
-9,54% (р(0,02).

Прогнозування потенційних продуктивних можливостей курей на
основі врахування типологічних особливостей автономної регуляції
серцевого ритму.

Як витікає з табл. 1, середня жива маса і середньодобові прирости
найбільші у птахів відносних ваготоніків (р(0,01), дещо менші ці
величини у відносних нормотоніків (р(0,01) і найменші у півнів
симпатикотоніків (р(0,001).

Таблиця 1

Стан вегетативного гомеостазу півнів кросу “Тетра-СЛ”.

Показники

Кількість голів у групі 30

Середній вік на початку досліду, дні 90

Тривалість досліду, дні 60

Розподіл піддослідних півнів за тонусом вегетативних центрів Симпати-

котоніки Відносні

нормотоніки Відносні

ваготоніки

Кількість голів 14 5 11

Середня жива маса на початок досліду, г 978,05(11,03 1030,18(11,03
1080,02(14,04

Середня жива маса на кінець досліду, г 1931,01(18,02 2119,18(21,05
2326,04(24,01

Середньодобовий приріст 15,93(0,097 18,15(0,11 20,77(0,20

Отже, отриманий експериментальний матеріал дає можливість
стверджувати, що стан автономної регуляції характеризується відповідним
рівнем обмінних процесів, що відповідає певному рівню живої маси
піддослідних курчат.

Якщо врахувати, що у 5-місячних півнів, в основному,
встановився тип автономної регуляції, то на основі отриманих показників
можна прогнозувати майбутню продуктивність птиці. Згідно отриманого
деклараційного патенту на винахід (6 А 01 К 67/00, 99063694, Україна,
2001) врахування типологічних особливостей автономних впливів пропонуємо
використовувати для прогнозування майбутньої продуктивності птиці при
виведенні нових або вдосконаленні існуючих порід курей.

3. Оцінка біостимулюючого впливу кормової добавки “Стимугал”
на морфологічні та біохімічні показники крові.

В курчат дослідної групи кількість еритроцитів і гемоглобіну в
крові значно більша (р(0,01 – 0,001), ніж у курчат контрольної групи, а
також вміст загального білка значно більший, ніж у сироватці крові
курчат контрольної групи (р(0,02 – 0,01). При цьому у складі білків
сироватки крові курчат дослідної групи порівняно до курчат контрольної
групи збільшується відносна кількість (-глобулінів (р(0,02 – 0,001) і (-
глобулінів (р(0,02), що свідчить про стимулюючий вплив кормової добавки
“Стимугал” на імунну функцію в організмі курчат. Цим пояснюється більше
збереження (98%) курчат дослідної групи, ніж у курчат контрольної групи
(93%). Протягом досліджуваного періоду в сироватці крові курчат обох
груп підвищується активність аланінамінотрансферази і
аспартатамінотрансферази (р(0,01 – 0,001). Вища активність
амінотрансфераз, а також більший вміст білків у сироватці крові курчат
дослідної групи, ніж у курчат контрольної групи свідчить про стимуляцію
обміну білків в їх організмі під впливом кормової добавки “Стимугал”,
що узгоджується з даними літератури про зв’язок активності
амінотрансфераз сироватки крові курчат з їх продуктивними якостями.

При згодовуванні кормової добавки “Стимугал” у сироватці
крові курчат дослідної групи на всіх етапах дослідження виявлений також
вірогідно більший вміст глюкози і загальних ліпідів (р(0,01 – 0,001).
Кормова добавка “Стимугал” проявляє ростостимулюючий та
імуностимулюючий вплив у курчат, про що свідчить проведений кореляційний
аналіз. Так, жива маса тіла курчат вірогідно корелює з кількістю
еритроцитів (r=0.49, р(0,05) і гемоглобіну (r=0,54, р(0,02), вмістом
глюкози (r=0,53, р(0,05), загальних ліпідів (r=0,57, р(0,01), загальним
вмістом білків крові (r=0,53, р(0,02), вмістом альбумінів (r=0,41,
р(0,05), (-глобулінів (r=0,51, р(0,02), (-глобулінів (r=0,52, р(0,02),
(-глобулінів (r=0,53, р(0,02), а також активністю аланін- (r=0,46,
р(0,05) та аспартатамінотрансферази (r=0,53, р(0,02).

4. Забійні показники і якість тушок курчат кросу “Тетра-СЛ” при
застосуванні в час вирощування кормової добавки Стимугал”.

В результаті використання кормової добавки “Стимугал” виріс
забійний вихід (табл.2) на 3,80% (р(0,01), спостерігається зростання
живої маси на 13,80% (р(0,01), середньодобовий приріст також збільшився
порівняно з контролем на 13,93% (р(0,01). Збереження птиці у дослідній
групі було вищим на 5,0%.

Аналіз даних табл.2 свідчить про позитивний вплив кормової
добавки “Стимугал” на морфологічний склад тушок курчат. Так, у дослідній
групі відмічається збільшення маси м’язової тканини на 85,5 г (р(0,02),
що на 21,37% вище порівняно з контрольною групою.

Таблиця 2

?Т??????

??

*

,

8°>

i

?0???’?

?0???’?

?0???’?

?0???’?

k

k

k

k

k

0

@

N

`

?

?

O

Забійний вихід і якість тушок курчат при вирощуванні із застосуванням

кормової добавки “Стимугал”, М(m, n=5

Групи курчат Жива маса, г Середньо-добовий

приріст Збере-

ження, % Маса напівпотро-шеної

тушки, г Маса пот-рошеної тушки, г

Контро-льна

група 1002,12(19,26 11,13(0,21 93,0 799,66

(

34,30 640,17(

18,69

Дослідна група ***

1140,38(20,32 ***

12,68(0,22

98,0 *

951,07

(

38,83 *

762,17(

18,97

Групи курчат Забійний

вихід, %

Маса їстівних

частин, г Відношення маси

їстівних частин до живої маси Відношення маси їстівних частин до
напівпотрош. тушки

Контро-льна

група 79,58(0,34 583,19(19,74 58,22 72,93

Дослідна група ****

83,38(0,57 ***

698,46(18,16

61,29

73,49

Групи курчат Маса м’язів, г Відношення маси

м’язів до живої маси Відношення маси м’язів до напівпотрошеної тушки

Контро-льна

група

400,10(13,92

39,93

50,04

Дослідна група

485,61(14,36**

42,58

51,06

* р(0,05 ** р(0,02 *** р(0,01 **** р(0,001

Дані табл.2 свідчать, що маса їстівних частин була більшою у
дослідній групі на 15,27г. (р(0,05), що становить 19,77% порівняно з
контролем. Маса напівпотрошеної тушки була вищою на 151,41г. (18,93 %,
р(0,05). Маса потрошеної тушки також вища на 122г (19,06 %, р(0,05)
порівняно з контрольною групою.

Відношення маси їстівних частин, як і відношення маси м’язів до
живої маси і маси напівпотрошеної тушки, є вірогідно вищим у дослідній
групі порівняно з контролем.

Таким чином, результати контрольного забою і анатомічного
аналізу тушок, проведених в 90-денному віці курчат, показали певні
вірогідні відмінності в м’ясних якостях контрольної і дослідної груп.
Тушки дослідної групи мали у тушках більше їстівних частин і вірогідно
більш вигідне співвідношення їстівних та неїстівних частин. Збільшення
їстівних частин тушки під впливом вказаної кормової добавки виходить, в
основному, за рахунок приросту м’язів стегна і грудини.

Аналіз даних табл.3 свідчить, що вміст сухої речовини в
м’язовій тканині

Таблиця 3

Характеристика хімічного складу, харчової та біологічної цінності м’яса

курчат при застосуванні кормової добавки “Стимугал”. М(m, n=5

М’язи грудини

Пока-зники Вологість Суха ре-човина Протеїн Жир Зола Калорій-ність,

КДж/100г.

Конт-роль-на група

74,86(0,49

25,14(

0,21

21,96(

0,15

2,06(

0,11

1,10(

0,02

566,81(

6,74

Дос-лідна група *

72,56(0,61 *

27,44(

0,22 *

23,62(

0,12 *

2,61(

0,10 *

1,19(

0,02 ****

649,58(

6,98

М’язи стегна

Конт-роль-на група 76,67(0,46 23,33(

0,25 19,28(

0,10 2,85(

0,09 1,08(

0,01 776,49(

7,41

Дос-лідна група *

74,12(0,49 ***

25,88(

0,23 **

21,08(

0,11 ***

3,51(

0,11 *

1,15(

0,02 **

819,81(

9,02

* р(0,05 ** р(0,02 *** р(0,01 **** р(0,001

грудини курчат дослідної групи збільшився на 2,28% (р(0,01), в тканині
стегна на 2,57 % (р(0,01). Порівняно з контрольною групою зріс вміст
протеїну в м’язовій тканині грудини і стегна під впливом кормової
добавки “Стимугал” відповідно на 1,66 (р(0,05) і 1,80% ( р(0,01). За
абсолютною величиною вміст білка більший в білих грудних м’язах,
порівняно з червоними стегновими м’язами. Разом з тим у курчат дослідної
групи виявлено вірогідне зростання кількості жиру в грудних і стегнових
м’язах порівняно з контролем. В стегнових м’язах жиру міститься більше,
ніж у грудних.

У м’язовій тканині курчат дослідної групи знайдено вірогідне
підвищення кількості золи, зниження вологості. Покращення загального
хімічного складу м’яса призвело до підвищення його калорійності. Так, в
дослідній групі в м’язах грудини вона зросла на 14,60 % (р(0,001), а в
м’язах стегна на 7,25 % (р(0,01).

Органолептичними дослідженнями туш і внутрішніх органів не
було виявлено видимих патолого-анатомічних змін. Як видно з табл.4,
м’ясо курчат

Таблиця 4

Фізико-хімічні показники і санітарні властивості м’яса курчат,
виробленого при застосуванні кормової добавки “Стимугал”, М(m, n=5.

Показники Термін зберігання м’яса при

t 0+20С, діб М’ясо курчат контрольної групи

М’ясо курчат дослідної групи

Величина

рН

2

15

5,77(0,02

6,84(0,02 ***

5,70(0,01

****

6,34(0,02

Реакція з сірчанокислою міддю 2

15 –

+/- –

Реакція на пероксидазу 2

15 +

+/- +

+

Реакція на аміак з реактивом Неслера 2

15 –

+ –

Формольна реакція 2

15 –

+/- –

Бактеріоскопія мазків – відбит-ків (кількість мікроорганізмів в одному
полі зору) 0

15 Поодинокі мікроорганізми

26 – 29 Поодинокі мікроорганіз-ми

18 – 21

*** р(0,01 **** р(0,001

як дослідної, так і контрольної груп за основними фізико-хімічними
показниками і санітарними властивостями після забою та після
48-годинного зберігання було доброякісним і придатним до зберігання.

Проведені якісні реакції (з сірчанокислою міддю, формаліном,
реактивом Неслера на аміак) в м’ясі курчат після 48-годинного
зберігання були від’ємними, а реакція з бензидином на пероксидазу –
позитивною.

Як витікає з даних табл. 4, м’ясо курчат дослідної групи
виявилося значно стійкішим до псування в процесі 15-добового зберігання
при зниженій температурі (0 – +20С), що пояснюється більш кислим
середовищем дослідної м’язової тканини як після 2-добового (р(0,01), так
і після 15-добового (р(0,001) зберігання. З цим і пов’язане затримання
розвитку гнильної мікрофлори, що викликає псування м’яса і яка завжди
присутня в ньому.

Органолептична оцінка вареного м’яса та бульйону.

Аналіз даних дегустаційної оцінки як вареного м’яса, так і
бульйону, виготовленого з нього, свідчить про вірогідну перевагу
показників дослідної групи порівняно з контролем: м’ясо було більш
ніжним, ароматним, соковитим, бульйон прозорий, приємного смаку та
запаху.

Таким чином, слід відмітити, що застосування кормової добавки
“Стимугал” покращує не тільки фізико-хімічні, біологічні, але й харчові
якості м’яса.

ВИСНОВКИ

1. Ветеринарно-санітарна експертиза м’яса курчат, виробленого
при застосуванні кормової добавки „Стимугал”, показала її позитивний
вплив на забійний вихід та якість тушок курчат породи “Тетра-СЛ”, що
означає вірогідне збільшення забійного виходу на 4,78 % по відношенню до
контрольної групи, маси напівпотрошеної тушки на 18.93% (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020