.

Вазокоригуюча терапія у комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2957
Скачать документ

ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

МОЗГОВА Наталя Вікторівна

УДК 616.314.18-002.4-031.81-085

Вазокоригуюча терапія у комплексному лікуванні генералізованого
пародонтиту

14.01.22 – стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Донецькому державному медичному університеті ім. М.
Горького МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Ярова Світлана Павлівна,

Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України,

завідувач кафедри загальної стоматології факультету післядипломної
освіти

Офіційні опоненти:

– доктор медичних наук, професор Дєньга Оксана Василівна,
Інститут стоматології АМН України, м. Одеса, завідувач відділенням
стоматології дитячого віку;

– доктор медичних наук, професор Силенко Юрій Іванович, Вищий
державний навчальний заклад України “Українська медична стоматологічна
академія” МОЗ України, м. Полтава, професор кафедри терапевтичної
стоматології

Провідна установа:

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, кафедра
терапевтичної стоматології, МОЗ України, м. Київ

Захист відбудеться “11” червня 2007 року о 13.00 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Інституті
стоматології АМН України за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,
11.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту
стоматології АМН України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11).

Автореферат розісланий “8” травня 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради
Ю.Г. Чумакова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Лікування генералізованого пародонтиту є однією з
центральних проблем сучасної стоматології (Иванов В.С., 1998; Мащенко
И.С., 2003; Борисенко А.В., 2005). Про актуальність пошуку можливих
шляхів досягнення стану стабілізації в пародонті свідчать дані про
масову поширеність і високу частоту загострень генералізованого
пародонтиту після проведеної терапії, особливо на тлі соматичної
патології (Заболотний Т.Д., 1992; Данилевський М.Ф., 1981, 2001). Тому
усі аспекти комплексного лікування пародонтиту продовжують залишатись у
центрі уваги дослідників (Куцевляк В.Ф., 1995; Белоклицкая Г.Ф., 2001;
Чумакова Ю.Г., 2002; Ярова С.П., 2006).

Сучасні принципи лікування запальних захворювань пародонта базуються на
знанні основних ланок патогенезу. Відомо, що в розвитку генералізованого
пародонтиту суттєву роль відіграють порушення реґіонарного кровообігу, у
тому числі мікроциркуляції (Евдокимов А.И., 1975; Жижина Н.А.,
Прохончуков А.А., 1981; Кречина Е.К., 1996). У зв’язку з цим
обґрунтовано необхідність патогенетичного використання в комплексному
лікуванні вазотропних медикаментозних препаратів і фізіотерапевтичних
методів (Ефанов А.И., 1997; Деньга О.В., 2004; Дедова Л.Н., 2005;
Грудянов А.И., 2006). Проведені чисельні дослідження показали, що
застосування вазокоригуючих препаратів дає стійкий клінічний ефект,
нормалізує кровообіг в тканинах пародонта на рівні мікроциркуляторної
ланки (Політун А.М., 1983; Силенко Ю.І., 1997; Цепов Л.М., 2002; Орехова
Л.Ю., 2005). Разом з тим, взаємозв’язок судинних змін при патології
пародонта з обтяженим соматичним тлом вивчено недостатньо.

Відомо, що зрушення в системі гемостазу можуть обумовлюватися станом
судинної стінки, а також можуть самі спричинювати зміни структури й
функції капілярів, артеріол і вен. Існують дані про особливо високу
частоту захворювань пародонта при серцево-судинній патології, залежність
між рівнем артеріального тиску й характером пародонтальних уражень
(Ибрагимов Т.И., 2002; Колесова Н.В., 2004). Встановлено високий рівень
кореляції між запальними явищами в пародонті та клінічними проявами
мозкового й периферичного судинного атеросклерозу (Заболотний Т.Д.,
1992; Чучмай Г.С., 1997). Тому логічним є припущення, що характер
судинних змін при пародонтиті визначатиметься як станом реґіонарного,
так і системного кровообігу. Це дозволяє вважати доцільною розробку
диференційованої корекції судинних порушень у комплексному лікуванні
хворих на генералізований пародонтит.

Зв(язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи Донецького
державного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України
“Диференційована корекція судинних порушень у комплексному лікуванні
генералізованого пародонтиту” (№ ДР 0105U008733, шифр МК 06.07.02).
Автор є безпосереднім виконавцем даної НДР.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – підвищити ефективність
лікування й збільшити тривалість ремісії генералізованого пародонтиту
шляхом розробки диференційованої вазокоригуючої терапії в комплексному
лікуванні на підставі вивчення показників функціонального стану
реґіонарного та системного кровообігу.

Мета дослідження досягалася рішенням наступних завдань:

Оцінити стоматологічний статус у соматично здорових пацієнтів і в хворих
з патологією серцево-судинної системи.

Виявити особливості перебігу деструктивно-запального процесу в пародонті
у залежності від стану системного й реґіонарного кровообігу в хворих на
генералізований пародонтит, які є соматично здоровими.

Вивчити особливості стану пародонта й системного та реґіонарного
кровообігу у хворих на генералізований пародонтит із серцево-судинною
патологією.

Розробити комплексний метод лікування генералізованого пародонтиту з
урахуванням індивідуальних особливостей функціонального стану судин
пародонта й системного кровообігу.

Оцінити клініко-лабораторну ефективність запропонованих диференційованих
комплексів лікувальних заходів у хворих на генералізований пародонтит.

Об(єкт дослідження – тканини пародонта і функціональний стан системного
й реґіонарного кровообігу у соматично здорових пацієнтів з
генералізованим пародонтитом та у хворих з супутньою серцево-судинною
патологією.

Предмет дослідження – розробка, обґрунтування й оцінка ефективності
диференційованої вазокоригуючої терапії у хворих на генералізований
пародонтит.

Методи дослідження: клініко-рентгенологічні – для визначення
стоматологічного статусу, стану тканин пародонта, структури кісткової
тканини, особливостей клінічного перебігу й оцінки ефективності
лікування генералізованого пародонтиту; функціональні – для оцінки стану
регіонарного кровообігу пародонта та магістрального кровообігу
щелепно-лицьової ділянки (за показниками загальної і зовнішньої сонних
артерій); статистичні – для аналізу отриманих результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексне
вивчення функціонального стану регіонарного й системного кровообігу у
пацієнтів з клінічно здоровим пародонтом і в хворих на генералізований
пародонтит.

Встановлено, що за клінічним станом серцево-судинної системи та
функціональними показниками реґіонарного й системного кровообігу хворих
на генералізований пародонтит можна розподілити на три групи: соматично
здорові пацієнти з реґіонарними змінами кровообігу в пародонті,
соматично здорові пацієнти зі змінами реґіонарного й системного
кровообігу, хворі на серцево-судинні захворювання зі змінами
реґіонарного й системного кровообігу.

Вперше показано можливість виділення на доклінічному рівні груп ризику
виникнення запального процесу в тканинах пародонта й груп з його ранніми
активними проявами на основі виявлення ознак розладу судинних порушень.

Науково обґрунтовано, розроблено, апробовано й доведена ефективність
методів вазокоригуючої терапії в комплексному лікуванні хворих на
генералізований пародонтит з диференційованою корекцію судинних порушень
у залежності від індивідуальних особливостей стану серцево-судинної
системи кожного пацієнта.

Встановлена висока ефективність застосування вазокоригуючого препарату
„Капіляр” з озокеритолікуванням в комплексній терапії генералізованого
пародонтиту в осіб з судинними порушеннями.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлені особливості
соматичного статусу та показники функціонального стану регіонарного й
системного кровообігу, які визначають особливості клінічного перебігу
генералізованого пародонтиту.

Запропоновано найбільш інформативні критерії оцінки стану судинної
системи у хворих на генералізований пародонтит, що дозволяє проводити
розподіл хворих по групах і контролювати ефективність лікування.

Розроблено метод диференційованої вазокоригуючої терапії в комплексному
лікуванні генералізованого пародонтиту (Деклараційний патент України на
корисну модель № 14643 від 15.05.2006 р.). Показано його високу
ефективність, що дозволяє рекомендувати цей метод до використання в
клініці.

Результати наукових розробок впроваджені в клінічну практику
стоматологічних закладів м. Донецька (ЦМКЛ №1, УНЛК).

Основні наукові і практичні положення дисертації використовуються в
навчальному процесі на кафедрі загальної стоматології факультету
післядипломної освіти Донецького державного медичного університету ім.
М. Горького.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто проведений
патентно-інформаційний пошук за досліджуваною темою, сформульовані мета
та завдання дослідження, запропонований комплекс
лікувально-профілактичних заходів для хворих на генералізований
пародонтит, що супроводжується функціональними регіонарними й системними
розладами кровообігу. Особисто автором проведено лікування хворих на
генералізований пародонтит, здійснено усі клінічні дослідження. Автором
самостійно зроблені систематизація й статистична обробка отриманих
результатів, написані всі розділи роботи, впроваджено комплекс
лікувально-профілактичних заходів в практичну охорону здоров(я. Разом з
науковим керівником проведені аналіз та узагальнення результатів
клінічних досліджень, зроблено наукові висновки та практичні
рекомендації.

Дослідження функціонального стану системного кровообігу проведено разом
із співробітниками діагностичного центру м. Донецька ДОТКМО.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи
доповідалися й обговорювалися на ІІ (IX) з’їзді Асоціації стоматологів
України (Київ, 2005); на I-й науково-практичній конференції „Харчові
добавки. Харчування здорової людини” (Донецьк, 2005); на II-й
науково-практичній конференції „Актуальні проблеми терапевтичної
стоматології” (Київ, 2005), на I-й науково-практичній конференції
лікарів-пародонтологів “Актуальні питання профілактики захворювань
тканин пародонта та слизової оболонки порожнини рота” (Київ, 2007).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових праць,
серед яких 7 статей у виданнях, рекомендованих ВАК України, 2
деклараційних патенти України, 3 тез доповідей на науково-практичних
конференціях, з’їзді.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 169 сторінках
комп(ютерного тексту і складається зі вступу, огляду літератури,
розділів об(єктів та методів дослідження, результатів власних
досліджень, обговорення результатів, висновків, практичних рекомендацій,
списку використаних джерел, що включає 205 джерел кирилицею і 44 –
латиницею. Фактичні дані наведені у 37 таблицях, ілюстровані 9 рисунками
та 9 фотографіями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. З метою розподілення на групи в
залежності від соматичного статусу і стану тканин пародонта проведено
епідеміологічне обстеження 206 осіб (108 соматично здорових пацієнтів та
98 хворих з гіпертонічною хворобою I, II стадії). Виявлено 128 хворих на
генералізований пародонтит віком від 30 до 55 років та 26 клінічно
здорових людей такого ж віку (1-а група, контрольна). Середній вік
пацієнтів із супутньою серцево-судинною патологією склав 42,0 ± 5,2
років, без неї – 42,3 ± 3,1 років.

У соматично здорових пацієнтів поширеність захворювань пародонта склала
75,9 %. У 68 осіб діагностовано генералізований пародонтит (2-а група).
У хворих із серцево-судинною патологією поширеність захворювань
пародонта склала 87,8 %. У осіб з фоновою патологією відзначали різні
патологічні процеси в пародонті – гінгівіт, локалізований пародонтит,
пародонтоз. Найбільш часто спостерігався генералізований пародонтит
(76,8 %).

Оскільки у 206 обстежених генералізований пародонтит домінував серед
захворювань пародонта по частоті, далі з метою поглибленого клінічного
спостереження, визначення динаміки розвитку захворювання, аналізу
клінічних і функціональних показників відібрано 134 хворих, у яких
діагностовано генералізований пародонтит, і 38 осіб з клінічно здоровим
пародонтом. Серед 38 осіб з клінічно здоровим пародонтом 26 були
соматично здорові (1-а група – контроль) і 12 хворих з захворюваннями
серцево-судинної системи (4-а група). Серед 134 пацієнтів з ГП були 68
соматично здорових пацієнтів (2-а група) і 66 хворих з серцево-судинними
захворюваннями (3-я група). Середній вік пацієнтів із супутньою
серцево-судинною патологією склав 42,0 ± 5,2 років, без неї – 42,3 ± 3,1
років. Обстежені групи представлені у таблиці 1.

Таблиця 1

Розподіл обстежених по групах

Групи

обстежених Соматично здорові пацієнти Пацієнти із серцево-судинною
патологією

1-а група

(контроль)

n=26 2-а група

n=68 3-я група

n=66 4-а група

n=12

Клінічно

здоровий

пародонт Генералізований пародонтит Генералізований пародонтит Клінічно
здоровий

пародонт

Після аналізу даних досліджень регіонарного кровообігу пародонта та
магістральних судин щелепно-лицьової ділянки в обстежених групах,
соматично здорові пацієнти з ГП (2-а група) були розподілені на 2А групу
(пацієнти з регіонарними змінами судин пародонта) та 2В групу (пацієнти
з регіонарними й системними змінами кровообігу). Усі обстежені з ГП на
тлі серцево-судинних захворювань мали порушення як регіонарного, так і
системного кровообігу, вони склали 3-ю групу (табл. 2.). Оскільки у 4
пацієнтів з 12 обстежених (4-а група) з гіпертонічною хворобою і
клінічно здоровим пародонтом виявлені функціональні розлади регіонарного
кровообігу пародонта, їм було рекомендовано з метою профілактики
загальну корекцію вазокоригуючим препаратом, але через малу чисельність
групи оцінка ефективності проведення профілактики захворювань пародонта
у пацієнтів цієї групи не проводилась.

Таблиця 2

Розподіл обстежених пацієнтів по групах за показниками регіонарного та
системного кровообігу

1-а група

(контроль)

n=26 2А група

n=32 2В група

n=30 3-я група

n=66

Соматично здорові пацієнти з клінічно

здоровим пародонтом Соматично здорові пацієнти з ХГП з регіонарними
судинними змінами Соматично здорові пацієнти з ХГП з регіонарними та
системними судинними змінами хворі з гіпертонічною хворобою з ХГП, з
порушеннями системного та регіонарного кровообігу

На заключному етапі було проведено комплексне лікування генералізованого
пародонтиту у пацієнтів з судинними порушенями. Для оцінки ефективності
запропонованого диференційованого лікування кожна група пацієнтів (2А,
2В, 3-я групи), була поділена на 2 рівні підгрупи: порівняння, що
отримували традиційне комплексне лікування і основну, що додатково
отримували вазокоригуючі препарати за запропонованими схемами. При
цьому, основна і підгрупа порівняння були рондомізовані за віком та
статтю пацієнтів.

Стан твердих тканин зубів визначали за даними основних клінічних
методів, таких як огляд, зондування, перкусія, термометрія. З допоміжних
клінічних методів використовували вітальне фарбування, рентгенографію
(прицільну) й електроодонтодіагностику, а також параклінічні методи:
показники індексів КПВз (каріозні, пломбовані, видалені або зуби, які
підлягають видаленню), КПВп (каріозні і пломбовані порожнини зубів,
видалені або зуби, які підлягають видаленню). Окремо враховували
кількість видалених зубів (КВЗ). Для діагностики захворювань пародонта
використовували класифікацію Данилевського М.Ф. (1994). Стан тканин
пародонта оцінювали за допомогою клінічних і параклінічних методів
досліджень. З основних клінічних методів використовували огляд та
зондування пародонтальних кишень, клінічний стан тканин пародонта
визначали за наявністю гіперемії, набряку слизової оболонки, кровотечі
ясен; з допоміжних – рентгенографію (прицільну та панорамну) для оцінки
стану альвеолярної кістки. Патологічні зміни в тканинах пародонта
реєстрували з використанням папілярно-маргінально-альвеолярного (РМА)
індексу, пародонтального індексу за Раселом, визначення глибини
пародонтальних кишень. Гігієнічний стан порожнини рота оцінювали за
допомогою гігієнічного індексу (ГІ) за Ю.О. Федоровим, В.В. Володкіною.
Ступінь запальних явищ у яснах визначали за допомогою проби
Писарєва-Шиллера. Стан слизової оболонки порожнини рота і червоної
облямівки губ оцінювали візуально. При наявності патологічних елементів,
їх діагностику проводили згідно з класифікацією Є.В. Боровського і А.Л.
Машкіллейсона (1984). Загальний стан пацієнтів оцінювали за заключенням
лікаря-терапевта.

Для встановлення функціонального стану судин пародонта визначали
стійкість капілярів ясен за допомогою вакуумної проби за Кулаженком та
індексу периферичного кровообігу (ІПК) (Дедова Л.Н.).

Для визначення системної гемодинаміки було проведено аналіз
магістральних артерій щелепно-лицьової ділянки. Відповідно до завдань
дійсної роботи досліджували стан параметрів гемодинаміки в загальних
сонних артеріях (ЗагСА), зовнішних сонних артерій (ЗСА).

На заключному етапі досліджень були розроблені, апробовані й впроваджені
схеми диференційованої корекції судинних порушень у комплексному
лікуванні генералізованого пародонтиту у пацієнтів з порушеннями
регіонарного й системного кровообігу.

Суть диференційованої корекції судинних порушень полягала у тому, що
соматично здоровим пацієнтам з ГП, що супроводжується тільки змінами
функціонального стану пародонта, за доцільне вважали проведення місцевої
вазокоригуючої терапії. Так, пацієнтам з регіонарними судинними змінами
в пародонті (2А група, основна підгрупа) проводили місцеве лікування
запропонованим складом, іммобілізованим на полісорбі, що включає
препарат на основі біофлавоноїдів „Капіляр”. Він поліпшує роботу
капілярів і захищає мембрани клітин, відновлює мікроциркуляцію крові в
усьому організмі, нормалізує проникність капілярів. Крім того, препарат
має протизапальну, протинабрякову дію, знижує рівень холестерину і
тромбоутворення, зменшує в’язкість крові. Маючи лікувальну
самостійність, цей вазокоригуючий препарат підвищує результативність
комплексної терапії, застосовується для посиленния дії фізіотерапії.
Протипоказань після багаторічних випробувань не виявлено. Виробник: ТОВ
„ЕЛІТ-ФАРМ” (Україна, Дніпропетровськ). Сертифіковано МОЗ України (ТУ У
15.8-32547646-001-2003); гігієнічний висновок № 05.03.02-04/53647 від
25.12.2003 р.

Іммобілізація суміші полісорбом пролонгує її фармакологічну дію, а сам
полісорб, який володіє сорбційними властивостями, дозволяє виводити з
патологічного вогнища тканин пародонта токсини мікроорганізмів і
продукти розпаду тканин. Склад для лікування генералізованого
пародонтиту використовували таким чином: інстиляції в пародонтальні
кишені й аплікації пропонованої суміші на ясна на 1 годину, щодня,
протягом 10 діб під озокеритову пов’язку. Озокерит нагрівали на водяній
бані до t -100°С, охолоджували до t- 50-55°С. Використовували метод
пошарового нанесення зі зростаючою температурою аплікацій його на ясна
(перший слой – t- 50-55°, другий слой – t- 60-66°C, третій слой – t-
70-75°C) .

Хворим на генералізований пародонтит із змінами регіонарного й
системного кровообігу (2В, 3-я група) в основних підгрупах вазокоригуючі
препарати призначали місцево і загально. Так, соматично здоровим
пацієнтам (2В група) крім указаного місцевого лікування, препарат
„Капіляр” призначали внутрішньо у профілактичній дозі: по 1 табл. (0,25
г) 3 рази на добу; а хворим з гіпертонічною хворобою (3-я група) – у
лікувальній дозі: по 2 табл. (0,5 г) 4 рази на добу перед їжею, курсом –
1 місяць, 2 рази на рік. Дози вазокоригуючого препарату „Капіляр” для
загального прийому обрані згідно з загальноприйнятими схемами до
застосування цього препарату.

Хворим з патологією серцево-судинної системи (гіпертонічною хворобою) та
клінічно здоровим пародонтом (4-а група) для профілактики захворювань
пародонта призначали препарат „Капіляр” по 2 табл. (0,5 г) 4 рази на
добу перед їжею, курсом – 1 місяць, 2 рази на рік.

Хворим на гіпертонічну хворобу I та II стадії лікування генералізованого
пародонтиту проводили в міжрецидивний період основного захворювання,
коли вони отримували підтримуючу медикаментозну терапію за схемами у
відповідності до прийнятих стандартів. І основні підгрупи, і підгрупи
порівняння за медикаментозним лікуванням, яке отримували пацієнти з
гіпертонічною хворобою, були рондомізовані.

Огляд проводили кожні 3 місяці. При цьому всім виконували санацію
ротової порожнини, професійну гігієнічну обробку зубів, при необхідності
– комплексне лікування. Оцінку функціонального стану регіонарного
кровообігу пародонта проводили також кожні 3 місяці. Оцінку
функціонального стану системного кровообігу – після закінчення
лікування, потім через 6, 12 та 24 місяці. У віддалені терміни (2 роки)
оцінювали стан тканин пародонта на підставі клінічного огляду і даних
панорамної та прицільної рентгенографії.

Отримані результати оброблялиcя методами математичної статистики з
використанням критерію Ст’юдента на комп’ютері IBM PС.

Результати дослідження та їх обговорення. На першому етапі досліджень
була проведена оцінка стоматологічного статусу у 206 осіб (108 соматично
здорових пацієнтів та 98 хворих з гіпертонічною хворобою I, II стадії).
Аналіз результатів, отриманих у ході даного дослідження, дозволив
встановити, що стоматологічна патологія в обох групах складає 100%.
Результати вивчення стану твердих тканин зубів показали, що всі
обстежені, як з супутньою патологією, так і без неї, мають каріозні
ураження. При цьому інтенсивність карієсу вірогідно вища у хворих з
серцево-судинними захворюваннями в 2,3 рази ([email protected] f 1/4 e x ? ¦@ f ???????$????? E?FaaaaaIA«–??ww AE o O AE o O AE o O AE O & F AE O ?????????????????? ???????????? o [email protected]$ ¤x`„Aa$ o @ @ h/2PB* ????????дження регіонарного кровообігу пародонта показали, що генералізований пародонтит супроводжується змінами стану кровопостачання пародонта і у соматично здорових пацієнтів, і у хворих серцево-судинними захворюваннями. При цьому показники мікроциркуляції (вакуумна проба за Кулаженком, індекс периферичного кровообігу) у пацієнтів із гіпертонічною хворобою гірше, ніж у соматично здорових пацієнтів. Індивідуальний аналіз значень індексу периферичного кровообігу показав, що можна виділити кілька варіантів його порушення. В осіб, які не страждають на серцево-судинні захворювання, ступінь важкості пародонтиту знаходиться в прямій залежності від індексу периферичного кровообігу: з прогресуванням пародонтиту функціональний стан периферичного кровообігу погіршується. При пародонтиті, що протікає на тлі серцево-судинних змін, незалежно від ступеня його тяжкості виявлені грубі зміни судин пародонта. Крім того, серед хворих серцево-судинними захворюваннями з клінічно здоровим пародонтом 33,3 % обстежених мають незадовільний, тобто порушений, стан регіонарного кровообігу. Результати дослідження магістральних судин щелепно-лицьової ділянки показали, що: - у соматично здорових пацієнтів з генералізованим пародонтитом при індивідуальному аналізі кровообігу у 50 % показники системного кровообігу були схожими з такими у практично здорових пацієнтів (1-а група), а у 50 % пацієнтів цієї групи виявлено погіршення кровообігу по зовнішнім сонним артеріям, що потребує відповідної корекції; - у пацієнтів з генералізованим пародонтитом на тлі серцево-судинних захворювань (3-я група) показники системного кровообігу по загальним та зовнішнім сонним артеріям вірогідно відрізняються від таких у практично здорових людей (p0,05). Результати безпосередніх клінічних
спостережень показали скорочення терміну лікування в підгрупах, де
призначали запропоновані схеми вазокорекції, в середньому на 1-2 доби.
За даними клінічної оцінки зареєстровано100-відсоткове зникнення ознак
запалення, тобто слизова оболонка мала блідо-рожевий колір, без набряку,
щільно охоплювала шийки зубів, зуби не рухливі, зубних нашарувань не
визначалось. Отриманий безпосередньо ефект підтверджений динамікою
відповідних параклінічних параметрів, а саме визначалось вірогідне
покращення гігієнічного індексу, проби Шиллера-Писарева, індексу РМА, ПІ
Рассела, індексу кровотечі (p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020