МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Афанасьєва Наталя Євгенівна

УДК 159:922.1:73

Установки статевої взаємодії у кримінальному та нормативному середовищі
неповнолітніх

Спеціальність 19.00.06 — юридична психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Харків — 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному університеті внутрішніх справ,

Міністерство внутрішніх справ України.

Науковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент Попова Галина
Вікторівна, Національний університет внутрішніх справ, кафедра
прикладної психології, доцент кафедри

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор( член-кореспондент АПН України Балл
Георгій Олексійович, Інститут психології ім. Г.С.Костюка, лабораторія
теорії та методології психології, завідувач лабораторії.

кандидат психологічних наук, доцент Кузнєцов Марат Амірович,
Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С.Сковороди,
кафедра практичної психології, професор кафедри.

Провідна установа: Київський юридичний інститут МВС України, кафедра
юридичної психології, м. Київ.

Захист відбудеться “___” ___________ 2004 року о _____ годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.700.04 при Національному
університеті внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, пр-т
50-річчя СРСР, 27.

С дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного
університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, пр-т
50-річчя СРСР, 27.

Автореферат розісланий “____” ________________ 2004 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Г.В. Попова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В умовах соціально-політичної та
економічної нестабільності, які склалися у сучасній Україні, важливою
складовою державної політики є боротьба зі злочинністю неповнолітніх,
формування правосвідомості. За даними статистичного відділу МВС України,
останніми роками спостерігається зростання кількості насильницьких
злочинів, які скоюють неповнолітні, порушення гендерної рівності в
багатьох галузях суспільного життя, високі показники розлучень у молодих
сім’ях, високий рівень абортів та зростання захворювань, що передаються
статевим шляхом, СНІДу. Сучасна психологія приділяє увагу проблемі
пізнання соціально-психологічних чинників, які зумовлюють диференціацію
гендерної самосвідомості, визначають засвоєння певного типу гендерних
ролей, особливості формування установок у статевих відносинах.

Деякі аспекти цієї проблеми досліджували Д.Н.Ісаєв, В.Є.Каган, І.С.Кон,
В.В.Кришталь, Г.С.Васильченко, І.Ф.Юнда, О.П.Главник, В.Д.Менделевич,
Ю.М.Антонян, О.Р.Ратінов, В.Т.Кондратенко, А.Ф.Зелинський, В.М.Кудрявцев
та інші вчені. Але, слід відзначити, що сьогодні відбувається
глобальний процес змін та ломки традиційної системи взаємовідношень
статей та гендерної стратифікації. Тому результати багатьох теоретичних
та експериментальних досліджень минулого не можуть задовольнити
теперішнім суспільним вимогам. Ми вважаємо необхідним дослідити проблему
в аспекті нормативності установок у взаємовідносинах статей,
особливості чинників, які впливають на формування нормативних соціальних
установок молоді стосовно статевих взаємовідношень у сучасному
суспільстві України.

Методологічною основою дослідження є положення про соціальну установку
(М.Сміт, К.Ховланд, Р.Лапьєр, А.Г.Асмолов, В.А.Ядов, Г.М.Андрєєва та
ін.); про закономірності психосексуального розвитку особистості
(К.Імелинський, Д.Н.Ісаєв, В.Є.Каган, І.С.Кон, Д.В.Колесов, Ю.М.Орлов та
ін.); положення сучасної психологічної науки про особливості юнацького
віку (С.М.Зелинський, М.Клє, В.Т.Кондрашенко, І.С.Кон, І.Ю.Кулагіна та
ін.).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота здійснена в межах галузевого дослідження і є складовою частиною
виконання „Комплексної програми профілактики злочинності на 2001 – 2005
рр.”, затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 р., №
1376/2000; „Комплексного плану поліпшення роботи та подальшого розвитку
служби психологічного забезпечення МВС України на 2000 – 2003 рр.”;
планів науково-дослідницьких робіт Національного університету
внутрішніх справ.

Мета дослідження: визначити особливості соціальних установок молоді
стосовно статевих взаємовідносин та чинники, які впливають на формування
нормативних установок у сучасному суспільстві України.

На основі мети були поставлені наступні завдання експериментального
дослідження і теоретичного аналізу:

1. Проаналізувати теоретичні та експериментальні аспекти проблеми
формування соціальних установок у взаємовідносинах між представниками
різних статей і узагальнити основні підходи.

2. Виявити основні соціальні умови, взаємопов’язані з формуванням
нормативних установок молоді в сучасному суспільстві України.

3. Виявити особливості досвіду в області взаємин із протилежною статтю в
правопорушників, які скоїли злочин проти статевої свободи та
недоторканості особистості і правослухняних неповнолітніх.

4. Проаналізувати особливості емоційного відношення до соціальних
понять, значущих для статевої взаємодії, у молоді різних соціальних
шарів.

5. Проаналізувати диференційованість важливих соціальних понять в
області статевої взаємодії у правопорушників, які скоїли злочин проти
статевої свободи та недоторканості особистості і правослухняних
неповнолітніх.

6. Проаналізувати установки в області взаємин статей з погляду
самоідентифікації з нормативними і ненормативними зразками поведінки у
правопорушників і правослухняних неповнолітніх.

Об’єкт дослідження — соціальні установки.

Предмет дослідження — особливості установок статевої взаємодії
неповнолітніх, що скоїли злочин проти статевої свободи і недоторканості
особистості, і правослухняних громадян.

Методи дослідження: тестування (репертуарний тест особистісних
конструктів — РТОК, колірний тест відношень – КТВ);
контент-аналіз; анкетування; методи математичного та статистичного
аналізу (метод кутового перетворення — ?-критерій Фішера).

Наукова новизна одержаних результатів:

Вперше одержано дані про зміст і ступень нормативності установок у
взаємодії статей неповнолітніх злочинців, що скоїли злочини на
сексуальному ґрунті, у порівнянні із правослухняними юнаками та
дівчатами.

Удосконалено підходи до психологічного супроводження формування
нормативних установок статевої взаємодії у підлітковому та юнацькому
віці.

Дістали подальший розвиток уявлення про психологічні основи статевого
виховання в сучасних умовах.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що нами
запропоновані практичні рекомендації з корекції існуючих ненормативних
установок молоді у взаємодії між статями, програма тренінгу для
старшокласників, що спрямована на формування нормативних установок
статевої взаємодії.

Особистий внесок здобувача. Нами розроблені методичні рекомендації щодо
програм СПТ, спрямованих на підвищення ефективності комунікативного
процесу між представниками різних статей в юнацькому віці, а також
запропоновано програму тренінгу для старшокласників, основною метою
якого є формування нормативності установок статевої взаємодії. Програма
тренінгу була апробована в загальноосвітньому навчально-виховному
комплексі „Карітас-Харків” у 2003 – 2004 навчальному році.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та
результати дослідження розглядались і обговорювались на засіданнях та
наукових семінарах кафедри прикладної психології Національного
університету внутрішніх справ у період з 1999 по 2003 рр., розкрити в
доповідях на 5-их Костюківських читаннях „Психологія на перетині
тисячоліть” (Київ; 1998), Науково-практичній конференції „Організація
виховної роботи у вищих навчальних закладах МВС України„ (Харків; 2002),
Всеукраїнської науково-практичній конференції „Гендер: реалії та
перспективи в українському суспільстві” (Київ; 2003). Матеріали
дослідження використовуються при читанні лекцій та проведені практичних
занять з курсів „Проблеми мотивації людини”, „Соціальна психологія”,
„Психологія особистості”, „Основи психогігієни та психопрофілактики”.

Публікації. Зміст й основні результати проведеного дослідження
відображені у 8 публікаціях, з них 5 статей у фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертаційне дослідження викладено на 186
сторінках машинописного тексту і складається зі вступу, чотирьох
розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 169
найменувань (у тому числі 13 — іноземних авторів), додатку. Робота
включає 24 таблиці та 7 малюнків. Додаток містить 18 таблиць, анкету.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми,
сформульовано мета та задачі роботи, визначено об’єкт, предмет
дослідження, наукова новизна та практичне значення роботи, наведено
структуру дисертації.

У першому розділі „Умови і фактори формування установок статевої
взаємодії” проведено теоретичний аналіз вітчизняних та закордонних
досліджень проблеми психосексуального розвитку особистості, чинників, що
впливають на формування нормативних установок статевої взаємодії.
Установки статевої взаємодії розглядалися на базі основних підходів до
вивчення психосексуального розвитку особистості як зарубіжними (З.Фрейд,
К.Хорні, Б.Ф.Скіннер, Л.Колберг, А.Бандура, К.Роджерс, Дж.Мані, А.Ерхард
та ін.), так і вітчизняними авторами (В.Є.Каган, Ю.М.Орлов, Д.Н.Ісаєв,
І.С.Кон, В.В.Кришталь, І.Ф.Юнда та ін.).

Розглянуті теоретичні концепції розвитку сексуальної сфери особистості
дозволяють констатувати, що найбільше значення у розвитку сексуальності
людини має характер відношень з іншими людьми та суспільством у цілому.
Психосексуальний розвиток відбувається протягом всього життя людини та
має фазовий характер. Порушення психосексуального розвитку на будь-якому
з етапів може привести до розвитку девіацій та перверзій.

„Сексуальна девіація” – це будь-яке кількісне або якісне
відхилення від сексуальної норми. До поняття „сексуальної норми”
включають поведінку, яка відповідає віковим та полорольовим
онтогенетичним закономірностям даної популяції, здійснюється в
результаті вільного вибору та не обмежує у вільному виборі партнера.
Аналіз підходів до вивчення нормативної та девіантної поведінки у
статевих взаємовідносинах (Б.Л.Гульман, Ю.М.Орлов, Д.Н.Ісаєв, В.Є.Каган,
М.Клє, Д.В.Колесов, І.С.Кон, В.Д.Менделевич, В.Т.Кондрашенко та ін.)
дозволяє констатувати, що статеві відносини у своїй основі є соціальними
відносинами, вони завжди пов’язані з іншою людиною (реальною чи
уявляємою). Виникнення деяких умовно-рефлекторних зв’язків у період
статевого дозрівання може сприяти розвитку девіантних форм сексуальної
поведінки. Відношення суспільства до сексуальності впливає як на
кількість, так і на характер сексуальних девіацій, які виникають у
даному суспільстві. Однією з причин виникнення сексуальних девіацій є
утруднення, пов’язані з міжособистісною взаємодією, тому формування
комунікативної компетентності особистості може сприяти розвитку
нормативних установок статевої взаємодії. Крім того, сексуальна освіта
дітей та підлітків також сприяє формуванню нормативності установок у
відношеннях між представниками різних статей.

Особлива увага приділяється роботам, які досліджують особливості
поведінки неповнолітніх у статевій взаємодії (І.С.Кон, С.М.Зелинський,
І.Ю.Кулагіна, Ю.А.Миславський, А.М.Пріхожан, Н.М.Толстих, Х.Ремшмідт та
ін.). Аналіз викладеного в них матеріалу дозволяє зробити наступні
висновки: головної тенденцією перехідного віку є переорієнтація
спілкування з дорослих на однолітків, при цьому комунікативні риси та
стиль спілкування починають кардинально розрізнятися у юнаків та дівчат.
Стиль спілкування у цьому віці залежить від нормативних канонів
маскулінності та фемінінності, які прийняті у суспільстві. Головною
особливістю підліткової та юнацької сексуальності є її експериментальний
характер, відбувається остаточне формування сексуальної орієнтації.

У другому розділі „Програма та методи дослідження” описані
характеристики груп досліджуваних, методичні принципи проведення
дослідження, обробки результатів, методи дослідження та статистичного
аналізу. Дослідження проводилося протягом 1997 — 2003 років. Досліджено
574 особи, з них — 251 дівчина і 323 юнаки( середній вік – 15-17 років.
Це: засуджені за статтями № 152 — 156 Кримінального кодексу України, що
утримуються в Куряжській колонії (статті приведені відповідно до діючого
КК України). Учні середніх шкіл №№ 124, 162 м. Харкова; середньої школи
№ 1 сел. Рибальське, Сумської області, середньої школи № 1 СМТ Опошня,
Полтавської області; учні ПТУ № 47 м. Харкова, ПТУ № 16 м. Суми;
вихованці Ізюмського інтернату для дітей-сиріт і дітей, позбавлених
батьківської опіки, школи-інтернату № 4 м. Харкова.

Для досягнення мети, яка ставилася нами в роботі, ми звернулися до
дослідження випробуваних з різним рівнем нормативності поведінки, з
різних регіонів України, різних місць проживання (місто і сільська
місцевість). Основними методами дослідження були: анкета, спеціально
розроблена нами у відповідності до мети та завдань дослідження;
„Колірний тест відношень”; „Репертуарний тест особистісних конструктів”;
контент-аналіз. Математична обробка була стандартною з використанням
статистичного критерію: „метод кутового перетворення — ? критерій
Фішера”.

У третьому розділі „Особливості установок і досвіду неповнолітніх з
нормативною і девіантною поведінкою у взаємодії з протилежною статтю”
представлено результати дослідження особливостей сімейних умов життя;
джерел інформації про сексуальні відносини; взаємовідносин з
представниками протилежної статі; досвіду у сфері сексуальних взаємин у
неповнолітніх злочинців, які засуджені за сексуальні злочини, та
правослухняних юнаків.

Більшість юнаків, засуджених за сексуальні злочини, на відміну від
більшості школярів та учнів ПТУ, мають неповну родину, з відносно
низьким матеріальним достатком, що само по себе є благодатним ґрунтом
для виникнення різних переживань власної неповноцінності. Інформацію про
сексуальні відносини правопорушники отримали від однолітків своєї статі,
тому що батьки практично ніколи не розмовляли з ними на сексуальні теми.
Інформація, яка отримується з подібного джерела, має багато перекручень,
ми вважаємо, що в першу чергу вони пов’язані з ціннісною, моральною
основою взаємин між чоловіком та жінкою. Негативний досвід відносин у
батьківський родині, відсутність довірливості у спілкуванні з батьками,
використання порнофільмів та розмов з приятелями для отримання знань та
вмінь у сфері статевих відносин може привести й приводить до вчинення
злочинів, які пов’язані з сексуальним насильством.

У відповідях правопорушників, на відміну від відповідей досліджуваних
інших груп, простежується недовіра до жінок, прагнення уникати теплих,
психологічно інтимних взаємин, таких як любов та дружба. Це може
свідчити як про наявність негативного досвіду спілкування з дівчатами,
так і про те, що юнаки цієї категорії вважають сексуальне насильство
різновидом взаємин між чоловіком та жінкою.

Для дослідження емоційного відношення до важливих соціальних понять у
сфері статевої взаємодії ми використовували „Колірний тест відношень”
(КТО). Досліджуваним пропонувалося оцінити наступні поняття: „мати”,
„батько”, „родина”, „Я сам”, „друзі”, „дівчата”, „юнаки”, „моє життя” за
допомогою кольорів з класичного набору методики М.Люшера. Результати
представлені у таблицях 1, 2.

Таблиця 1

Вибір основних кольорів для оцінки понять ув’язненими колонії,

учнями ПТУ, вихованцями інтернату і школярами

Досліджувані 1

Мати 2

Батько 3

Я — сам 4

Друзі 5

Дівчата 6

Юнаки 7

Моє життя 8

Родина

1.Колонія 70,1% 45,9% 45,9%** 54% 51,3% 48,6% 43,2% 72,9%**

2. ПТУ 77,5% 45,2% 82%** 36,2%** 40,6%** 59,2%** 27%* 54,5%

3.Інтернат 75,8% 52,3% 60,1%* 64,3%** 68%** 52,3%* 47,7%* 63,6%

4.Школа 71,8% 53,8% 59,9%* 50,2% 60,4% 32%** 60,5%** 42,6%**

Примітка: ** Р ? 0,01, * Р ? 0,05 за критерієм кутового перетворення
Фішера.

Стовпчик № 3: 1 — 2 Р ? 0,01; 1 – 3 Р ? 0,05; 2 – 3 Р ? 0,05; 2 – 4 Р ?
0,05. Стовпчик № 6: 2 – 4 Р ? 0,01; 3 – 4 Р ? 0,05. Стовпчик № 7: 2 – 3
Р ? 0,05; 2 – 4 Р ? 0,01.

Таблиця 2

Позитивні та негативні типи колірних асоціацій до понять
досліджуваних (%)

Поняття Типи асоціацій

+ + — —

1

Кол. 2

ПТУ 3

Инт. 4

Шк. 1

Кол. 2

ПТУ 3

Инт. 4

Шк.

1. Мати 48,6 63,8 67,9 53,6 8,1 22,7 8,1 14,2

2. Батько 35,13 31,8 35,7 39,2 43,27 45,6 31,5 32,1

3. Я – сам 29,7** 63,8** 52 ** 42,9 29,7 22,7 20 17,9

4. Друзі 27 ** 27,2 ** 52 ** 32,1 27** 54,8** 24** 25**

5. Дівчата 37,8** 27,2 ** 63,7 ** 50 16,2** 41,2**
15,9** 25

6. Юнаки 18,9 13,6 28 14,2 43,27 59,2** 28** 60,8**

7. Моє життя 27 13,6 ** 35,7 ** 42,9 ** 35,2 50,1** 44,2 25**

8. Родина 64,9 ** 45,6 44,2 * 21,4 ** 8,1** 18** 31,8**
42,9**

Примітка: ** Р ? 0,01, * Р ? 0,05 за критерієм кутового
перетворення Фішера.

Рядок № 3: 1 — 2 Р ? 0,01; 1 – 3 Р ? 0,01 (++). Рядок № 4: 1 – 3 Р ?
0,01; 2 – 3 Р ? 0,01 (++). Рядок № 5: 1 – 3 Р ? 0,01; 2 – 3 Р ? 0,01
(++). Рядок № 7: 2 – 3 Р ? 0,01; 2 – 4 Р ? 0,01 (++). Рядок № 8: 1 – 3 Р
? 0,05; 1 – 4 Р ? 0,01 (++).

Тип асоціації „+ +” означає, що поняття оцінене основним кольором і цей
колір у розкладці посідає одне з перших чотирьох місць. Тип асоціації „-
-” — поняття оцінене додатковим кольором, і цей колір у розкладці
кольорів за перевагою знаходиться на одному з останніх чотирьох місць.

Суперечливе та негативне ставлення до важливих соціальних понять у
сфері статевої взаємодії, яке ми знайшли у досліджуваних всіх груп,
вказує на виникнення соціально-несприятливих установок даної сфери.

Для дослідження семантичного значення сприйняття норм у взаємодії між
представниками різних статей, ми запропонували досліджуваним заповнити
таблицю, в якій нами були задані об’єкти згідно тематики роботи.
Отримані результати наведені у таблицях 3, 4.

Таблиця 3

Рівні ідентифікації понять юнаками, ув’язненими колонії,

учнями ПТУ, вихованцями інтернату і школярами (%)

Дослід-жувані Порядна жінка – непорядна жінка

Порядна жінка — мати

Непорядна жінка — мати Порядний чоловік — непорядний чоловік

Порядний чоловік — батько

Колонія.

(n=50) 1 2 3 1 2 3 1 2 3 1 2 3 1 2 3

72,8

**

27,2

0

20,5

42,3

37,2

**

6,6

**

32,6

60,8

**

76,1

23,9

0**

37,2

30,2

32,6

**

ПТУ (n=61)

82,4

**

17,6

0

0

11,8

88,2

**

82,4

**

11,8

5,8

**

94,2

**

5,8

0**

23,5

11,8

64,7

**

Інтернат (n=62)

88,9

**

11,1

0

11,2

44,4

44,4

**

44,4

**

44,4

11,2

**

66,7

**

11,1

22,2

**

33,3

44,4

22,3

**

Школа (n=70) 39,2

** 50 10,8 10,8 39,2 50

** 46,4

** 50

3,6

F

P

\

b

d

¬

°

3/4

I

O

»

\

^

`

b

d

°

2 ? ‚ O

U

i»ooeeoeoooeeeoeoeooooaeUI

»

&

x

?

?

?

 

?

O

U

th

??‹‚‹

1/4 o

&?(?

1/4 o

6

f

h

uuuuuuuuuuuuuoicciUuuuuuu

3

** 42,9 35,8

** 21,4 42,9 35,7

**

Примітка: ** Р ( 0,01, * Р ( 0,05 за критерієм кутового
перетворення Фішера.

1 – низький рівень ідентифікації, 2 – середній рівень
ідентифікації, 3 – високий рівень ідентифікації.

Юнаки, ув’язнені колонії, учні ПТУ та вихованці інтернату
достатньо чітко розрізняють поняття „порядна жінка – непорядна жінка”,
„порядний чоловік — непорядний чоловік”; для школярів критерії
розрізняння декілька розмиті. Для переважаючої більшості ув’язнених
колонії мати асоціюється з непорядною жінкою. Ми вважаємо, що у
досліджуваних першої, другої та третьої груп є специфічний досвід у
спілкуванні з чоловіками та жінками різних категорій, а у школярів цього
досвіду або немає, або він недостатньо усвідомлений. Це також є
слідством відсутності цілеспрямованої освіти у даній сфері.

Таблиця 4

Рівні ідентифікації понять досліджуваними (%)

Досліджувані Порядний чоловік – Я Непорядний чоловік — батько
Непорядний чоловік — Я

Батько — Я

Колон. (n=50) 1 2 3 1 2 3 1 2 3 1 2 3

13,2 37,2 49,6 0** 20,6 79,4

** 6,6

** 56,2

37,2

** 60,8

** 32,6

** 6,6

**

ПТУ (n=61) 17,6 17,6 64,7 76,5

** 17,6 5,8

** 88,2

** 11,8 0** 23,5

** 29,4

** 47,1

**

Інтернат (n=62) 11,1 44,4 44,5 55,6

** 33,3 11,1

** 55,6

** 33,3 11,1

** 33,3

** 66,7

** 0**

Школа (n=70) 17,9 39,2 42,9 60,8

** 35,8 3,6

** 67,9

** 32,1 0** 3,6

** 46,4 50**

Примітка: ** Р ( 0,01, * Р ( 0,05 за критерієм кутового
перетворення Фішера.

1 – низький рівень ідентифікації, 2 – середній рівень
ідентифікації, 3 – високий рівень ідентифікації.

Нами виявлено, що ув’язнені колонії значно частіше, ніж досліджувані
інших груп, ідентифікують батько, мати й себе з непорядними людьми, при
цьому відносно рідко ідентифікують себе з батьком. Більшість
досліджуваних інших груп частіше ідентифікують себе з порядним
чоловіком, та достатньо часто – з батьком. Тобто у неповнолітніх, які
скоїли злочин на сексуальному ґрунті, порушена полорольова
ідентифікація.

Всім досліджуваним були запропоновані поняття „порядна жінка” –
„непорядна жінка”, „порядний чоловік” – „непорядний чоловік” і вони були
повинні дати визначення цим поняттям, тобто пояснити, як вони їх
розуміють. Обробка визначень здійснювалася за допомогою методу
контент-аналіз. Нами були виділені наступні категорії аналізу: функція
забезпечення сім’ї, сексуальна функція, якості характеру, зовнішні дані;
та одиниці рахунку, за допомогою яких підраховувалася кількість проявів.

Нами виявлені значущі розходження у виборі найбільш важливих
характеристик поняття „порядна жінка” у досліджуваних різних груп.
Ув’язнені колонії найважливішою характеристикою порядної жінки вважають
виконання функцій забезпечення родини. На нашу думку це пов’язано з
особливостями життя у батьківський родині (алкоголізацією та
наркотизацією матерів), а також зі специфікою соціального оточення за
родиною. Простежується бажання досліджуваних цієї групи мати
функціонально спроможну родину, в котрій жінка піклувалася б про своїх
близьких, була вірною, чесною, доброю. Для учнів ПТУ найважливішими
характеристиками порядної жінки є зовнішність та якості характеру; для
вихованців інтернату – якості характеру; для школярів всі виділені
категорії мають приблизно однакове значення.

Слід відзначити, що для ув’язнених колонії виділені категорії мають
приблизно однакове значення при визначенні поняття „непорядна жінка”.
Для учнів ПТУ найбільш характерними ознаками непорядних жінок є
наявність негативних рис характеру; для вихованців інтернату –
ігнорування функцій забезпечення сім’ї та негативні риси характеру; для
школярів – порушення у сексуальній поведінці та неприваблива
зовнішність.

Для ув’язнених колонії основною характеристикою „порядного чоловіка” є
виконання функцій забезпечення родини. Для учнів ПТУ – виконання функцій
забезпечення родини та наявність позитивних рис характеру; для
вихованців інтернату та школярів – наявність позитивних рис характеру.
Але, слід відзначити, що досліджувані всіх груп використовували
поверхневі, несуттєві ознаки, визначаючи дане поняття. Це свідчить про
слабку диференціацію уявлень про таке соціальне явище, як „порядний
чоловік”.

Ми виявили значущі відмінності у віддані переваги тим чи іншим
категоріям, які характеризують поняття „непорядний чоловік”. Для
ув’язнених колонії основними показниками непорядності чоловіка є
наявність негативних рис характеру та порушення у сексуальній поведінці.
Для учнів ПТУ основними характеристиками непорядного чоловіка є
порушення сексуальної поведінки та наявність негативних рис характеру;
для вихованців інтернату – наявність негативних рис характеру та
ігнорування функцій забезпечення родини; для школярів – приблизно
однакове значення мають наявність негативних рис характеру та порушення
в сфері сексуальних відносин.

Юнакам досліджуваних груп також було запропоновано перелічити варіанти
поведінки, яку вони вважають девіантною сексуальною поведінкою. Отримані
результати оброблялися за допомогою контент-аналізу і представлені в
таблиці 5.

Таблиця 5

Визначення девіантної сексуальної поведінки досліджуваними

Категорія аналізу 1. Колонія 2. ПТУ 3. Інтернат 4. Школа

Кількість проявів (% ) (n = 50) Кількість проявів (%)

(n = 61) Кількість проявів (%)

(n = 62) Кількість проявів (%) (n = 70)

1. Згвалтування 14,3 16,2 3,3 33,3

2.Стурбованість (мастурбація) 25 _ 3,3 7,1

3. Проституція 10,7 22,8 23,1 13,3

4. Гомосексуалізм 46,4 10,1 — 20

5.Нехтування контрацепцією 9,9 25 6,6 3,6

6. Садомазохізм 16,7 _ 17,5 14,2

7. Інцест _ 10,1 _ 6,7

8.Займатися сексом у присутності сторонніх

6,7

22,8

23,1

3,3

9. Садізм 23,3 20,5 16,5 3,3

Отримані розходження у визначенні девіантної сексуальної поведінки
випробуваними досліджуваних груп відбивають, на нашу думку, особливості
особистого досвіду і переживань, пов’язаних з цим досвідом. Наприклад, в
умовах ув’язнення гомосексуалістів нехтують, принижують, не вважають
повноцінними людьми. Наслідком цього є виділення гомосексуалізму в
розряд девіантної сексуальної поведінки більшістю ув’язнених колонії, на
відміну від випробуваних інших груп, для яких гомосексуалізм не є
переважною девіацією. Для більшості учнів ПТУ девіантною сексуальною
поведінкою є нехтування засобами контрацепції, проституція та вступ у
сексуальні відносини в присутності сторонніх осіб. Для більшості
вихованців інтернату – проституція, секс в присутності сторонніх. Для
більшості школярів – зґвалтування та гомосексуалізм.

У четвертому розділі „Психопрофілактична робота в сфері
психосексуального виховання особистості” описані теоретичні та емпіричні
підходи до проблеми психопрофілактики девіантної поведінки у статевій
взаємодії. Запропоновані методичні рекомендації для створення програм
СПТ, спрямованих на формування компетентності у спілкуванні
представників різних статей в підлітковому та юнацькому віці. Також
викладена програма тренінгу для старшокласників, спрямованого на
формування нормативних соціальних установок статевої взаємодії.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової
проблеми, що виявляється в розкритті змісту та ступеня нормативності
установок у взаємодії статей неповнолітніх злочинців, які скоїли
злочини на сексуальному ґрунті, у порівнянні з правослухняними юнаками і
дівчатами, запропоновано нові підходи до психологічного супроводження
формування нормативних установок статевої взаємодії у підлітковому та
юнацькому віці.

1. Представники різних наукових напрямків: психодинамічного,
поведінкового, гуманістичного, системного виділяли різні фази
психосексуального розвитку, фактори формування свідомості та поведінки у
статевих відносинах. Узагальнення теоретичних концепцій дозволило
зробити загальні теоретичні висновки: вирішальну роль у
психосексуальному розвитку людини відіграють соціальні фактори, хоча
сексуальність людини є наслідком взаємодії біологічних та соціальних
факторів; психосексуальний розвиток здійснюється протягом усього життя
людини і має фазовий характер; порушення психосексуального розвитку на
будь-якому з етапів може привести до розвитку девіацій та перверзій у
даній сфері. Проаналізувавши експериментальні аспекти проблеми
формування нормативних соціальних установок у статевій взаємодії, ми
прийшли до висновку, що дані установки складаються під впливом
наступних факторів: особливостей спілкування та взаємин у родині,
спілкування з однолітками, ЗМІ, власного досвіду взаємодії з
представниками іншої статі. На частину з них можна здійснювати
цілеспрямований соціально-психологічний вплив. Для цього необхідно
створення державної програми статевого виховання і навчання дітей, у
якій враховувалися б вікові, статеві, соціально-побутові, культурні й
інші особливості дітей та батьків.

2. Результати проведеного нами дослідження дозволяють констатувати, що
важливими соціальними умовами, взаємопов’язаними з формуванням
нормативних установок молоді в сучасній Україні, є:

а) виконання родиною своїх соціалізаційних функцій, що частіше
спостерігається у повній родині. У більшості засуджених за сексуальні
злочини неповнолітніх один з батьків не живе в родині, на відміну від
представників інших досліджуваних груп, де відсоток тих, хто живе у
неповних родинах, у середньому нижче. Відсутність одного з батьків
обмежує досвід дитини в сфері спостереження полорольової поведінки.

б) довірчі стосунки між членами родини, що дозволяють їм обговорювати
будь-які теми, ділитися своїми проблемами і т.д. Більшість ув’язнених
колонії констатують, що в їхній родині таких стосунків немає, на відміну
від представників інших досліджуваних груп, де відсоток неповнолітніх,
що констатують відсутність довірчих стосунків з батьками, у середньому
значно нижче;

3. У неповнолітніх, по відношенню до яких родина та інші соціальні
інститути не якісно виконують соціалізаційні функції у сфері взаємодії
статей, частіше фіксуються проблеми різного характеру у взаємовідносинах
з представниками протилежної статі. У неповнолітніх, що мають більшу
самостійність та дистантні відношення з родиною (учні ПТУ та вихованці
інтернату), відмічається відносно ранній початок статевих відносин,
наявність негативних переживань, пов’язаних з сексуальним дебютом.
Відсоток школярів, що вступали в статеві відносини, значно менший, та
вони також мають суперечливе відношення до першої статевої близькості,
пов’язане з дискомфортними переживаннями цього досвіду. Засуджені за
сексуальні злочини мають досвід статевої взаємодії, який за характером
схожий на досвід учнів ПТУ та вихованців інтернату, але відрізняється
поведінковими проявами.

4. У всіх досліджуваних виявлено суперечливе емоційне ставлення до тих
чи інших соціальних понять, пов’язаних зі статевими взаєминами. Це
вказує на виникнення соціально-несприятливих установок даної сфери у
всіх піддослідних. Але, виявлена наступна тенденція: чим більш
вираженим є „соціальне сирітство”, тим більш негативним стає ставлення
до важливих соціальних понять в сфері статевої взаємодії.

5. Результати дослідження показують, що школяри виявляють низьку
диференціацію понять „порядність-непорядність”. На нашу думку це є
слідством специфічного батьківського піклування, яке не спрямовано на
формування реалістичних уявлень в сфері статевої взаємодії.

6. Нами виявлені деякі особливості ідентифікаційних процесів у
правопорушників, які скоїли злочин проти статевої свободи та
недоторканості особистості: юнаки частіше ідентифікують себе з матір’ю,
ніж з батьком, що свідчить про інфантильність особистісного розвитку.
Також вони частіше ідентифікують себе та членів родини з ненормативними
зразками поведінки у сфері статевої взаємодії. Оскільки зміст
ідентифікацій завжди пов’язаний з засобами реагування, його
нереалістичність приводить до того, що особистість задовольняє потреби
неадекватними засобами. Виявлені дані вказують на необхідність
цілеспрямованої психологічної роботи з неповнолітніми, які скоїли злочин
на сексуальному ґрунті.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Афанасьева Н.Е. Особенности направления и типов эмоционального
реагирования старшеклассников в сложных ситуациях взаимодействия //
Психологія на перетині тисячоліть. Збірник наукових праць учасників
П(ятих Костюківських читань: В 3-х т. – К.: Гнозис, 1998. — Т. 1. – С.
70 – 74.

2. Афанасьєва Н.Є. Особливості взаємодії та індивідуальної поведінки в
ситуації організованого спілкування // Вісник ХДПУ, № 6, Психологія,
вип. 2, 1999. – С. 82 – 86.

3. Афанасьєва Н.Є. Особливості розвитку комунікативної компетентності
особистості // Вісник ХДПУ, № 9, Психологія, вип. 3, 1999. – С. 132 –
137.

4. Афанасьєва Н.Є. Проблема соціалізації в галузі полорольової поведінки
неповнолітніх // Організація виховної роботи у вищих навчальних закладах
МВС України: Матеріали науково-практичної конференції. – Харків, НУВС,
2002. – С. 120 – 123.

5. Афанасьєва Н.Є. Особливості емоційного сприйняття протилежної статі у
представників різних соціальних груп у юнацькому віці // Вісник ХНУ,№
576, серія Психологія, 2002. – С. 16 – 19.

6. Афанасьєва Н.Є. Особливості психосексуального розвитку особистості в
умовах міста і сільської місцевості // Проблеми загальної та
педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім.
Г.С.Костюка АПН України. / За ред. Максименка С.Д. – К.: 2003, т.5, ч.4
– С. 5 – 11.

7. Афанасьєва Н.Є. Статеве виховання як частина навчально — виховного
процесу в вузі // Гендер: реалії та перспективи в українському
суспільстві: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції
(м.Киів, 11-13 грудня 2003р.). – К.: ПЦ „Фоліант”, 2003. – С. 208–211.

8. Афанасьева Н.Е. Нормативность установок во взаимоотношениях полов у
несовершеннолетних правонарушителей // Право і безпека. – 2004. – т.3. —
№1. – С. 197 – 199.

АНОТАЦІЯ

Афанасьєва Н.Є. – Установки статевої взаємодії у кримінальному та
нормативному середовищі неповнолітніх. Рукопис. Дисертація на здобуття
наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.06
– юридична психологія. – Національний університет внутрішніх справ МВС
України. – Харків, 2004.

У дисертації розглянуті особливості формування установок статевої
взаємодії у неповнолітніх, що скоїли злочин проти статевої свободи та
недоторканості особистості, та у правослухняних неповнолітніх. Отримані
дані свідчать про необхідність цілеспрямованого формування установок
статевої взаємодії, створенні державної програми статевого виховання
дітей та підлітків. Запропоновані методичні рекомендації щодо створення
програм СПТ, спрямованих на розвиток нормативних установок статевої
взаємодії.

Ключові слова: психосексуальний розвиток, сексуальна
девіація, нормативна установка в сфері взаємодії статей, статева
взаємодія, статева ідентифікація.

АННОТАЦИЯ

Афанасьева Н.Е. – Установки полового взаимодействия в криминальной и
нормативной среде несовершеннолетних. Рукопись. Диссертация на соискание
научной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.06
– юридическая психология. – Национальный университет внутренних дел МВД
Украины. — Харьков, 2004.

В диссертационной работе проведен анализ теоретических и
экспериментальных подходов к рассмотрению психосексуального развития
личности и формированию установок полового взаимодействия. В
исследовательской части работы проанализированы особенности формирования
установок полового взаимодействия у несовершеннолетних с разной степенью
нормативности поведения в условиях современной Украины.

Анализ условий воспитания и общения в родительской семье у
несовершеннолетних, осужденных за преступления против половой свободы и
неприкосновенности личности, и правопослушных юношей позволяет сделать
вывод о том, что неполная семья или отсутствие семьи, нарушение
детско-родительских отношений, низкий материальный уровень жизни
связаны с формированием ненормативных установок полового взаимодействия.

Противоречивые и негативные отношения к важным социальным понятиям
полового взаимодействия, которые обнаружены у испытуемых исследуемых
категорий, указывают на формирование социально-неблагоприятных установок
данной сферы, как у правонарушителей, так и у правопослушных
несовершеннолетних.

Исследование семантического значения восприятия норм во взаимодействии
полов показало, что большинство испытуемых всех категорий испытывают те
или иные трудности в различении нормативного и ненормативного поведения
окружающих. Часто мера нормативности определяется через поведение
родителей, которое принимается за норму.

Полученные данные свидетельствуют о необходимости целенаправленного
формирования установок полового взаимодействия, создания
государственных программ сексуального воспитания и просвещения детей и
подростков. В работе изложена программа тренинговых занятий для
старшеклассников, направленных на формирование нормативных социальных
установок в сфере половых отношений.

Ключевые слова: психосексуальное развитие, сексуальная девиация,
нормативная установка в сфере взаимодействия полов, половое
взаимодействие, половая идентификация.

SUMMARY

Afanasyeva N. J. – Dispositions of intimate interaction in criminal and
normative surrounding of juveniles. Manuscript. Thesis on getting a
Ph.D. in psychology, specialty 19.00.06 – law psychology. – National
university of internal affairs, Kharkov, 2004.

An analysis of theoretical and experimental approaches to a personality
psychosexual development and sexual interaction dispositions is made.
The experimental part of the dissertation contains an analysis of sexual
interaction dispositions features regarding on teenagers behavior with
different level of normativity in conditions of now-a-days Ukraine.

Obtained data allows to speak about necessity of goal oriented formation
of dispositions of intimate interaction, development of state program of
children sexual raising. The dissertation contains a program of
training for students of upper grades that are directed to development
of normative social dispositions in the sphere of sexual interaction.

Key words: psychosexual development, sexual deviation, normative
disposition in the sphere of sexual interaction, sexual interaction,
sexual idintification.

PAGE 1

Похожие записи