.

Удосконалення терапії гестаційної анемії напередодні пологів щодо профілактики післяпологових ускладнень (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2615
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М. ГОРЬКОГО

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИЧНИХ ПРОБЛЕМ СІМ’Ї

ПЕРЕТЯТЬКО ГАННА АНДРІЇВНА

УДК 616.155.194.8-08+618.7

Удосконалення терапії гестаційної анемії напередодні пологів щодо
профілактики післяпологових ускладнень

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Донецьк – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана

в Донецькому державному медичному університеті ім. М. Горького МОЗ
України

Науковий керівник:

член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор

ЧАЙКА ВОЛОДИМИР КИРИЛОВИЧ,

завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФПО

Донецького державного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

КОЛОМІЙЦЕВА АНТОНІНА ГЕОРГІЇВНА,

Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (м. Київ),

завідуюча відділом патології вагітності та пологів

доктор медичних наук, професор

СІМРОК ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ,

Луганський державний медичний університет

професор кафедри акушерства та гінекології № 2

Провідна установа:

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України,
кафедра акушерства та гінекології № 1, м. Київ

Захист дисертації відбудеться “ 06 ” квітня 2005 р. о12 годині на
засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 11.600.03 при Науково-дослідному інституті
медичних проблем сім’ї Донецького державного медичного університету
ім. М. Горького МОЗ України (83114, м. Донецьк, пр. Панфілова, 3).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного
медичного університету ім. М. Горького МОЗ України (83003, м. Донецьк,
пр. Ілліча, 16).

Автореферат розісланий “ 04 ” березня 2005 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент __________________ О.М. Рогова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Широка розповсюдженість анемій вагітних, стрімке
зростання їх частоти та велика кількість ускладнень, пов’язаних з цією
патологією, примушують вважати проблему анемій вагітних однією з
найактуальніших в акушерстві. Актуальність проблеми пов’язана, по-перше,
зі зростанням частоти цієї патології за останні 10 років у 8-15 разів
[Туманова Л.Е. и соавт., 1999], та, по-друге, з паралельним збільшенням
кількості ускладнень, пов’язаних з гестаційною анемією [Яковлева Э.Б.,
2004]. В Україні анемія вагітних посіла одне з провідних місць серед
ускладнень гестаційного періоду [Венцковский Б.М. и соавт., 2004].
Відмічається зростання частоти гестаційної анемії в Україні у 4,5 рази
за останні роки (з 8,7% у 1990 році до 39,29% у 2001 році) [Медведь
В.И., 2002]. В Донецькому регіоні, як одному з несприятливих за
екологічними умовами, за даними щорічних статистичних звітів, частота
анемії вагітних зросла з 4 випадків на 100 вагітних жінок у 1986 році до
44,7 у 2002 році, а по місту Донецьку – до 58,4 випадків на 100 вагітних
жінок у 2002 році. Залізодефіцитні анемії є найбільш розповсюдженою
формою анемій, які складають до 95% всіх анемій [Шехтман М.М., 2000].

Відомий негативний вплив анемії вагітних на перебіг пологів та
післяпологового періоду [Сімрок В.В. та співавт., 1992]. Наявність
анемії напередодні пологів веде до порушень скоротливої діяльності матки
[Джаббарова Ю.К., 1990], підвищення крововтрати під час пологів [Каюкова
Н.А., 1990], що в подальшому потребує гемотрансфузійної терапії. Крім
того, анемія вагітних негативно впливає на стан внутрішньоутробного
плода та новонародженого [Вахрамеева С.Н. и соавт., 1996; Коломійцева
А.Г. та співавт., 1999; Хлібовська І.О., 2003]. З анемією вагітних
пов’язана ціла низка ускладнень післяпологового періоду, таких як
післяпологові анемії [Чайка В.К. и соавт., 1992; Могілевкіна І.О. та
співавт., 1999], гнійно-септичні ускладнення [Тимошенко Л.В., 1993;
Романчук Л.І., 1998], порушення лактаційної функції [Омаров Н.С.-М.,
2000; Щербаков. А.Ю., 2003].

В наш час існують різні підходи до терапії анемій, в основу яких
покладено принцип замісної терапії препаратами заліза. Основні напрямки
терапії анемії були сформульовані Л.І. Ідельсоном (1981) та О.Я.
Мандельбаумом (1987). Крім того, в комплексі з препаратами заліза
використовують фізичні чинники (магніто-лазерне опромінювання,
ультрафіолетове опромінювання крові) [Далбаева Б.Ж., 1990; Пак С.О.,
1994; Чайка В.К. и соавт., 1996; Романчук Л.І., 1998],
голкорефлексотерапію [Шпатусько М.І., 1999], озонотерапію [Чайка В.К. и
соавт., 2004], фітопрепарати [Нізова Н.М. та співавт., 2000; Лещинський
Т.П., 2004], вітаміни, стимулятори імунітету.

Всі перелічені засоби мають певні недоліки. При використанні препаратів
заліза вміст гемоглобіну починає підвищуватись тільки через 2 – 3 тижня
від початку лікування, а для відновлення запасів заліза в організмі
необхідно ще 2 – 3 місяці лікування після нормалізації рівня заліза в
сироватці крові та кількості еритроцитів, тобто курс терапії досить
тривалий [Шехтман М.М., 1997; Дворецкий Л.И., 1998]. Найбільш швидким
засобом лікування є, безумовно, переливання крові. Якщо прийняти до
уваги ті побічні ефекти, котрі можуть бути пов’язані з гемотрансфузіями
(алосенсибілізація, післятрансфузійна імуносупресія, зараження
гемотрансмісивними інфекціями – ВІЛ, гепатитами, цитомегаловірусом),
стає зрозумілим, чому переливання крові може бути виконане тільки за
життєвими показниками [Воробьев А.И., 2000; Новак В.Л., 2000].
Застосування фітопрепаратів не дає швидкого ефекту, який буває потрібен,
особливо при наявності анемії напередодні пологів.

Дуже часто, не дивлячись на тривалу, а іноді і неодноразову терапію
анемії на протязі вагітності, на момент пологів вагітна жінка має всі
прояви анемії, як клінічні, так і підтверджені лабораторно. При цьому в
95-98% випадків спостерігається анемія легкого ступеня [Шехтман М.М.,
1997], якій в практичній медицині приділяється мало уваги.

В останні роки для лікування анемій вагітних почали використовувати
препарати рекомбінантного людського еритропоетину (р-л-ЕПО), який є
аналогом ендогенного гормону. Всі запропоновані схеми терапії з
використанням р-л-ЕПО спрямовані на лікування анемій помірного та
тяжкого ступенів і припускають використання великих доз рекомбінантного
гормону [Бурлев В.А. и соавт., 2001; Айламазян Э.К. и соавт., 2003].

З огляду на високу частоту анемії вагітних саме легкого ступеня та
необхідність швидкого досягнення ефекту терапії у вагітних жінок при
доношеній вагітності ми вирішили розробити науково обґрунтовану схему
терапії гестаційної анемії з використанням р-л-ЕПО для профілактики
післяпологових ускладнень у жінок з гестаційним терміном більше 37
тижнів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами та темами. Дисертаційна
робота виконана згідно з планом науково-дослідної роботи НДІ медичних
проблем сім’ї Донецького державного медичного університету ім. М.
Горького і є фрагментом комплексної теми “Розробити науково
обґрунтований комплекс лікувально-профілактичних заходів по зниженню
перинатальної захворюваності та смертності при гіпоксичних станах в
акушерстві” (№ держ. реєстрації 0100U000031, шифр теми МК 00.06.04).
Автор є співвиконавцем теми.

Мета дослідження. Знизити частоту післяпологових ускладнень у вагітних з
анемією шляхом вивчення деяких показників гомеостазу та удосконалення
методів терапії гестаційної анемії.

Задачі дослідження:

Вивчити частоту гестаційної анемії у пацієнток з доношеною вагітністю та
її вплив на розвиток післяпологових ускладнень (післяпологової анемії,
гнійно-запальних ускладнень) шляхом аналізу архівного матеріалу.

Дослідити показники загального клінічного аналізу крові, біохімічного
аналізу крові (загальний білок та білкові фракції), показники
метаболізму заліза (сироваткове залізо, трансферин, феритин) та системи
згортання крові (протромбіновий індекс, рівень фібриногену, кількість
тромбоцитів) у жінок з гестаційною анемією напередодні пологів.

Вивчити стан внутрішньоутробного плода за даними кардіотокографії (КТГ)
та ультразвукового дослідження (УЗД) у вагітних жінок з анемією
напередодні пологів.

Розробити комплексну науково-обґрунтовану схему терапії гестаційної
анемії легкого ступеня у жінок з доношеною вагітністю та оцінити її
ефективність в профілактиці післяпологових ускладнень.

Вивчити вплив запропонованої терапії гестаційної анемії легкого ступеня
на стан фетоплацентарного комплексу на підставі даних УЗД, КТГ та
гістологічного і морфометричного дослідження плаценти.

Об’єкт дослідження: анемія вагітних, післяпологові ускладнення.

Предмет дослідження: перебіг вагітності, пологів, післяпологового
періоду, стан гомеостазу, стан внутрішньоутробного плода та
новонародженого, морфологічна структура плаценти.

Методи дослідження: клінічні, біохімічні, імунохімічні,
імунорадіометричні, гістологічні, морфометричні, біофізичні,
статистично-математичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше розроблена, патогенетично
обґрунтована та випробувана принципово нова комплексна схема терапії
гестаційної анемії напередодні пологів із застосуванням препарату заліза
та рекомбінантного людського еритропоетину щодо профілактики
післяпологових ускладнень.

Вперше визначена група пацієнток, у яких одноразове використання
рекомбінантного еритропоетину напередодні пологів призводить до
позитивного ефекту завдяки мобілізації внутрішніх резервів організму, а
саме таке спостерігається при легкому ступені анемії.

Оцінено вплив запропонованої терапії на стан фетоплацентарного комплексу
на підставі ультразвукових, кардіотокографічних досліджень та
гістологічного і морфометричного вивчення плаценти та доказана
безпечність останньої для плода та матері.

Показана клінічна ефективність та переваги запропонованої схеми перед
традиційною терапією щодо профілактики післяпологових ускладнень.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено метод терапії
гестаційної анемії легкого ступеня у жінок з доношеною вагітністю, котрі
неодноразово на протязі вагітності отримували лікування анемії, який
дозволяє знизити частоту післяпологових анемій, гнійно-запальних
ускладнень та кількість гіпогалактій в ранньому післяпологовому періоді,
дозволяє скоротити термін перебування в стаціонарі після пологів,
покращити стан матері та немовляти в цій групі пацієнток. Доведено
безпечність використання р-л-ЕПО в комплексі з препаратами заліза з
точки зору впливу на стан фетоплацентарного комплексу. Досліджувані
загальноклінічні, біохімічні та показники метаболізму заліза можуть бути
діагностичними критеріями забезпечення організму залізом та виразності
метаболічних порушень при залізодефіцитній анемії вагітних легкого
ступеня, визначають необхідність патогенетичної терапії та дозволяють
оцінити її ефективність.

Результати дисертаційної роботи впроваджено в лікарську практику
пологових відділень Донецького регіонального центру охорони материнства
та дитинства (ДРЦОМД), центральної міської лікарні № 24 міста Донецька,
центральної міської лікарні міста Селідове, міської лікарні № 1 міста
Краматорська, міської лікарні № 2 міста Єнакієве. Результати дослідження
впроваджено в навчальний процес кафедри акушерства, гінекології та
перинатології ФПО Донецького державного медичного університету ім. М.
Горького, та включено в календарно-тематичні плани практичних занять з
акушерства кафедри акушерства та гінекології № 2 Луганського державного
медичного університету.

Видано: Інформаційний лист № 88-2004 “Застосування препарату
еритропоетину для лікування анемій вагітних напередодні пологів та
профілактики післяпологових ускладнень”. – К., Укрмедпатентінформ. – 3
с. Опубл. 20.05.2004 (Співавтори: В.К. Чайка, І.О. Могілевкина, В.П.
Квашенко).

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведений аналіз
літератури з проблеми залізодефіцитної анемії вагітних, формування
дослідних груп та клінічне обстеження. Дисертант здійснив розробку
основних теоретичних і практичних положень роботи. Самостійно
обґрунтовано використання розробленої схеми терапії анемії вагітних
легкого ступеня та проведено лікування вагітних з гестаційною анемією,
здійснено статистичну обробку результатів, проаналізовано і узагальнено
одержані результати, сформульовано висновки. В публікаціях, виданих у
співавторстві, основні ідеї і матеріал належать дисертанту.
Запропоновано практичні рекомендації, забезпечено їх впровадження в
медичну практику, що знайшло відображення в інформаційному листі та в
опублікованих працях.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати
дисертації викладені та обговорені на Всеукраїнському симпозіумі з
міжнародною участю “Безкровна хірургія. Сучасна концепція
гемотрансфузійної терапії” (Львів, 2000); Всеукраїнській
науково-практичній конференції “Безкровна хірургія. Сучасна концепція
гемотрансфузійної терапії” (Житомир, 2001); Всеукраїнській
науково-практичній конференції “Актуальні питання перинатології”
(Чернівці, 2001); міжобласній науково-практичній конференції з
міжнародною участю “Бескровная медицина. Современные принципы
трансфузионной терапии в акушерстве, гинекологии и перинатологии”
(Донецьк, 2002); ІІІ Національному конгресі анатомів, гістологів,
ембріологів і топографоанатомів (Київ, 2002); представлені на ХІ з’їзді
акушерів-гінекологів України “Репродуктивне здоров’я населення України:
проблеми та шляхи їх вирішення” (Київ, 2001); науково-практичній
конференції Асоціації акушерів-гінекологів України (Миколаїв, 2002);
засіданнях обласної спілки акушерів-гінекологів (2002-2004 р.р.).

Дисертаційна робота апробована на об’єднаному засіданні вченої ради НДІ
медичних проблем сім’ї та кафедри акушерства, гінекології та
перинатології ФПО Донецького державного медичного університету ім. М.
Горького.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 робіт, з яких 8 статей у
фахових виданнях, затверджених ВАК України, 3 статті у збірниках
наукових праць. За темою дисертації одержано деклараційний патент
України на корисну модель “Спосіб профілактики післяпологових ускладнень
у вагітних з гестаційною анемією” за № 3968.

Об’єм та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 150
сторінках друкованого тексту, ілюстрована 24 таблицями, 20 рисунками, 14
сторінок якими зайнято повністю. Використано 275 найменувань
літературних джерел, з яких 82 іноземних та 193 вітчизняних, які
займають 23 сторінки. Робота складається зі вступу, огляду літератури,
викладення організації та методів дослідження, чотирьох розділів власних
досліджень, аналізу та узагальнення результатів, висновків, практичних
рекомендацій, списку використаних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Робота виконувалась на базі відділень
патології вагітності Донецького регіонального центру охорони материнства
та дитинства (ДРЦОМД) та центральної міської лікарні № 24 Кіровського
району міста Донецька.

Для досягнення поставлених задач дослідження було проведене в декілька
етапів. На першому етапі для вирішення питання про резерви зниження
частоти післяпологових ускладнень у вагітних з анемією ми провели
ретроспективний клініко-статистичний аналіз 9298 історій пологів жінок,
що народжували у пологових відділеннях ДРЦОМД з 1996 до 2000 року.

На другому етапі нами організоване подвійне сліпе плацебо контрольоване
дослідження. Під нашим спостереженням знаходилося 126 вагітних жінок з
доношеною вагітністю. Гестаційні строки у них становили від 37 до 39
тижнів. На момент включення в дослідження 96 пацієнток мали гестаційну
анемію легкого ступеня (гемоглобін 90-109 г/л) [Шехтман М.М., 1997;
Венцківський Б.М., 2004] та у 30 пацієнток анемія була відсутня.
Заохочення до дослідження проводилось шляхом дотримування принципу
інформованої згоди, тобто всі жінки, які відповідали критеріям включення
до протоколу, отримували інформацію щодо дослідження, яке буде
проводитися, та давали письмову згоду на участь в дослідженні.

Обстеження жінок проводили на момент включення в протокол, на 5 добу
післяпологового періоду, а також через 2 та 6 місяців після пологів

Вміст гемоглобіну визначали геміглобінціанідним методом (1974),
кількість еритроцитів та лейкоцитів – уніфікованим методом підрахунку в
рахунковій камері Горяєва (1972) з використанням мікроскопу.
Диференціальний підрахунок лейкоцитарної формули виконували методом
морфологічного дослідження формених елементів крові з виготовленням
гематологічного мазку (1979), ретикулоцити – уніфікованим методом
підрахунку під мікроскопом після забарвлення їх спеціальним фарбником,
який дозволяє виявити зернисто-нитчасту субстанцію ретикулоцитів (1972),
гематокрит визначали уніфікованим методом (Тодоров Й., 1979). Кількість
тромбоцитів підраховували уніфікованим методом в пофарбованих мазках
крові за Фоніо (1972) під мікроскопом [Меньшиков В.В., 1987].

Біохімічні дослідження: загальний білок – біуретовим методом (1972),
альбумін – за допомогою 5,5-дібромкрезолсульфофталеіну за методом
Лукичевої Т.І. (1977), глюкоза – глюкозооксидазним методом (1972),
протромбіновий час – уніфікованим методом за Квіком (1974), фібриноген –
сухоповітряним гравіметричним методом (1974) [Меньшиков В.В., 1987].

Окрім загальних клініко-лабораторних методів дослідження проводили
вивчення процесів метаболізму заліза в організмі пацієнток. Рівень
сироваткового заліза (СЗ) вимірювався після вивільнення заліза із
залізозв’язуючих білків сироватки крові та утворення комплексу [Stookey
L.L., 1970], оптична щільність якого оцінювалась за допомогою фотометру
КФК-3. Використовувався стандартний набір фірми ООО НПП “Філісіт
діагностика” м. Дніпропетровськ (Україна). Діагностика рівня ТФ в
сироватці крові виконувалась за допомогою стандартного набору
Transferrin optimized на аналізаторі KONE Specific Plus фірми KONE
(Франція). Метод базується на імунохімічному аналізі – імунопреципітації
[Rajamaki A., 1979]. Рівень феритину в сироватці крові вагітних жінок
визначали за допомогою стандартного набору Ferritin Irma виробництва
фірми Immunotech (Франція). Метод є імунорадіометричним аналізом.

Після обстеження пацієнтки з гестаційною анемією методом випадкової
вибірки були розподілені на дві групи. 1 групу склали 48 вагітних жінок,
які отримували лікування за розробленою нами комплексною схемою, 2 групу
склали 48 пацієнток, які отримували лікування за традиційною схемою.
Контрольну групу склали 30 вагітних жінок без анемії напередодні
пологів. На момент першого обстеження всі пацієнтки з гестаційною
анемією отримували препарати заліза. Всі пацієнтки 1 та 2 групи мали
легкий ступінь анемії та отримували сульфат заліза [WHO, 2002] у вигляді
драже. Одне драже містить 0,325 г сульфату заліза. Режим дозування – по
1 драже 3 рази на добу, що в перерахуванні на двовалентне залізо складає
195 мг на добу (одне драже містить 65 мг двовалентного заліза Fe2+).
Прийом препаратів заліза продовжувався в допологовому та післяпологовому
періоді. Жінки 1 групи крім сульфату заліза одноразово отримували
препарат рекомбінантного людського еритропоетину Епрекс (виробництва
“Сілаг”, Швейцарія) в дозі 50 ОД/кг маси тіла. Епрекс вводили підшкірно,
для точного дозування використовували інсулінові шприци. Підшкірний шлях
введення обрано як такий, що дає змогу уникнути грипоподібного синдрому,
який може виникати при внутрішньовенному введенні препарату [Zimmermann
R. et al., 1994; Синюхин В.Н. и соавт., 1994]. Реакцій на введення
препарату та побічних дій відмічено не було. Пацієнтки 2 групи
отримували одноразово підшкірно фізіологічний розчин в об’ємі Епрекса,
тобто 0,75-1 мл. Ні пацієнтка, ні лікар не знали, до якої групи належить
пацієнтка. Розкодування та аналіз результатів проведено по закінченню
дослідження.

Вивчення стану плода проводили за допомогою ультразвукового дослідження
на діагностичних ультразвукових установках. Для оцінки впливу нашої
терапії на стан внутрішньоутробного плода ми використовували такий метод
дослідження, як непряма КТГ за допомогою фетального монітору фірми
“Kranzbuehler medizische systeme” (Німеччина).

На третьому етапі нашого дослідження ми оцінювали ефективність
запропонованої терапії щодо профілактики післяпологових ускладнень. Для
цього вивчали стан породіль за клінічним перебігом пологів та
післяпологового періоду та результати лабораторних досліджень. Стан
новонародженого відразу після пологів оцінювали за шкалою Апгар, згідно
рекомендаціям ВООЗ для повсюдного застосування (1965) та на підставі
об’єктивного огляду та динамічного нагляду [Шабалов Н.П., 1996].

Для об’єктивізації впливу розробленої схеми терапії на стан
внутрішньоутробного плода проведене описове гістологічне та порівняльне
морфометричне кількісне вивчення морфо-функціонального стану плацент
породіль 1 та 2 групи на стандартних гістологічних зрізах [Автандилов
Г.Г., 1990]. Віддалені наслідки проведеної терапії досліджували за
допомогою анкетування та активних викликів пацієнток. Математичну
обробку одержаних результатів здійснювали в статистичних пакетах STADIA
6.0 (A.P. Kulaichev) та STATISTICA 5.5 (StatSoft Inc.).

Отримані результати та їх обговорення. Аналіз архівного матеріалу
показав, що напередодні пологів, тобто за 1-10 діб до пологів, серед
жінок, які народжували в ДРЦОМД, анемія мала місце у 23% вагітних жінок
(у 16,2% пацієнток при фізіологічному перебігу вагітності та у 26,1%
пацієнток при обтяженому перебігу вагітності), з яких у 63,6% пацієнток
анемія зберігалася в післяпологовому періоді, при чому при
фізіологічному перебігу вагітності післяпологова анемія спостерігалася у
40% пацієнток, при обтяженні вагітності інфекційною патологією
післяпологова анемія визначалася у 64,3%, а в післяопераційному періоді
– у 77,8% пацієнток. Крім того, у пацієнток з гестаційною анемією в 3,3
рази частіше (21,2% проти 6,4%) в післяпологовому періоді зустрічалися
гнійно-запальні ускладнення, до яких згідно з міжнародною класифікацією
хвороб відносять ендометрити, інфекції хірургічної акушерської рани,
цистити, мастити, тромбофлебіти, гіпертермію неясного ґенезу. Серед усіх
анемій у 95,7% випадків зустрічалась анемія легкого ступеня до пологів
та у 93,8% – після пологів. Отримані дані підкреслюють необхідність
пошуку способів адекватної та своєчасної терапії анемії саме легкого
ступеня, як самого розповсюдженого напередодні пологів стану, що
потребує швидкої корекції з метою профілактики ускладнень в
післяпологовому періоді.

Обстеження, які були проведені на початку дослідження (табл. 1),
показали, що пацієнтки з анемією вірогідно відрізнялись від контрольної
групи пацієнток за показниками, на підставі яких встановлюють діагноз
анемії, тобто рівнем гемоглобіну (p0,05).

При гістологічному дослідженні плацент жінок 1 та 2 груп, які мали
гестаційну анемію, в структурі ворсин знайдені як склеротичні,
дегенеративні, так і компенсаторно-пристосувальні зміни, що збігається з
даними літератури [Милованов А.П., 1999; Яковцова А.Ф. и соавт., 2000;
Ященко Л.М, 2001]. Морфометричне вивчення морфо-функціонального стану
плацент пацієнток з анемією дозволило встановити, що у жінок, які
отримували комплексну терапію з використанням р-л-ЕПО, не зважаючи на
виявлену тенденцію до створення структурних передумов для зростання
функціональної повноцінності плаценти (про що свідчить зменшення питомої
частки ворсин з площею перетину менше 1000 мкм2 (відображують атрофічні
процеси) на 7,9%, а також зростання питомої частки ворсин з площею
перетину від 1001 до 10000 мкм2 (виконують трофічну функцію) на 5,4%;
зменшення числа судин в одній ворсині в середньому на 0,87, їх питомого
об’єму в 1,32 рази в поєднання зі зменшенням питомої частки судин з
площею перетину менше 50 мкм2 на 5,16% та зростанням на 3,45% такої
судин з площею перетину від 51 до 100 мкм2, а також зменшенням відсотку
запустілих судин на 8,91%), такі показники, як середня площа перетину
ворсин (4471,40±130,14 мкм2 та 4417,49±201,55 мкм2), середня площа
перетину судин (238,47±8,10 мкм2 та 240,15±9,99 мкм2) та середня питома
вага судин в одній ворсині (0,1447±0,0035 та 0,1913±0,0407) не мали
вірогідної різниці між групами (p>0,05).

Ефективність проведеної терапії оцінювали на підставі клінічних та
лабораторних даних. Аналіз перебігу пологів показав відсутність різниці
в характері, ускладненнях, тривалості пологів та характері оперативних
втручань, стані новонароджених у жінок досліджуваних груп (p>0,05).
Середня крововтрата під час пологів в усіх групах була фізіологічною (не
перевищувала 0,5% від маси тіла) та складала в 1 групі 266,67±25,58 мл,
в 2 групі – 222,92±20,08 мл та в контрольній групі – 230,00±26,22
(p>0,05)

Для оцінки ефективності проведеної терапії виконані лабораторні
дослідження на 5 добу післяпологового періоду. Основними критеріями
наявності анемії є показники червоної крові. Аналіз їх показав (табл. 1)
статистично значуще підвищення рівня гемоглобіну на 9,4%, еритроцитів –
на 7,3%, гематокриту – на 6,9% у пацієнток 1 групи (p0,05). В контрольній групі відбулося достовірне
зниження рівня гемоглобіну на 6,6%, еритроцитів – на 5,6% та гематокриту
– на 6,1% (p0,05) та робила їх такими, що відрізнялися від 2 групи
(5,65±0,21*109/л) (p0,05), а також в стані плаценти за даними морфометрії
(середня площа перетину ворсин 4471,40±130,14, в порівнянні з
4417,49±201,55 мкм2, p>0,05; середня площа перетину судин 238,47±8,10, в
порівнянні з 240,15±9,99 мкм2, p>0,05; середня питома вага судин в одній
ворсині 0,1447±0,0035, в порівнянні з 0,1913±0,0407, p>0,05).

Встановлено, що проведена терапія гестаційної анемії легкого ступеня
напередодні пологів супроводжувалась підвищенням рівня гемоглобіну на 5
добу післяпологового періоду (111,50±0,95 в порівнянні з 104,21±1,46
г/л, p0,05), что
свидетельствовало о безопасности предложенной терапии для матери и
плода.

Сравнительная оценка эффективности традиционной и комплексной схем
терапии гестационной анемии легкой степени накануне родов проведена на
основании клинико-лабораторного анализа течения послеродового периода.
Анализ течения родов показал отсутствие разницы в характере,
осложнениях, длительности родов и характере оперативных вмешательств,
состоянии новорожденных у женщин изучаемых групп (p>0,05). Средняя
кровопотеря в родах была физиологической и не превышала 0,5% от массы
тела (p>0,05) у пациенток всех групп.

На 5 сутки послеродового периода у пациенток 1 группы отмечалось
достоверное повышение уровня гемоглобина на 9,4%, эритроцитов — на 7,3%,
гематокрита — на 6,9% (p0,05). При
этом уровень гемоглобина у пациенток, получавших р-ч-ЭПО в комплексной
терапии анемии накануне родов, не отличался от такового у пациенток
контрольной группы и равнялся нормальным величинам. Анализ динамики
показателей метаболизма железа свидетельствовал о более интенсивном
использовании железа на процессы кроветворения у пациенток, которые
получали комплексную терапию, что привело к более высоким показателям
гемоглобина в послеродовом периоде у данной группы женщин.

Применение усовершенствованного комплексного метода терапии гестационной
анемии легкой степени накануне родов способствовало уменьшению
количества послеродовых анемий с 62,5 до 29,2%, частоты
гнойно-воспалительных осложнений с 27,1 до 10,5%, частоты гипогалактий в
раннем послеродовом периоде с 39,5 до 20,8%, длительности пребывания в
стационаре с 7,46±0,33 до 6,21±0,25 суток (p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020