.

Удосконалення методики оцінки плідників крупних м’ясних порід на прикладі створюваної симентальської м’ясної: Автореф. дис… канд. с.-г. наук / І.М.

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2345
Скачать документ

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМIЯ АГРАРНИХ НАУК
IНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА

ГУРСЬКИЙ IГОР МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 636.2.033.082.432

УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИКИ ОЦIНКИ ПЛIДНИКIВ КРУПНИХ М’ЯСНИХ ПОРIД НА ПРИКЛАДI СТВОРЮВАНОЇ СИМЕНТАЛЬСЬКОЇ М’ЯСНОЇ

06.02.01 – розведення та селекцiя тварин

Автореферат
дисертацiї на здобуття наукового ступеня
кандидата сiльськогосподарських наук

Харкiв – 1999

Дисертацiєю є рукопис.
Робота виконана в Iнститутi тваринництва УААН.

Науковий керiвник – доктор сiльськогосподарських наук, професор Доротюк Едуард Миколайович, Iнститут тваринництва УААН, завiдуючий лабораторiєю селекцiї i вiдтворення м’ясної худоби.
Офiцiйнi опоненти: доктор сiльськогосподарських наук, професор, академiк УААН Козир Володимир Семенович, Днiпропетровський держагроунiверситет, професор кафедри розведення i генетики сільськогосподарських тварин;
кандидат сiльськогосподарських наук, Вдовиченко Юрiй Васильович, Iнститут розведення i генетики тварин УААН, старший науковий спiвробiтник вiддiлу скотарства

Провiдна установа: Білоцерківський державний аграрний університет, кафедра розведення i генетики тварин, м. Біла Церква

Захист вiдбудеться “2” березня 1999 р. о_10_годинi на засiданнi спецiалiзованої вченої ради Д.65.356.01 Iнституту тваринництва УААН за адресою: 312120, м.Харкiв, п/в Кулиничi
З дисертацiєю можна ознайомитись у бiблiотецi Iнституту тваринництва УААН (312120, м.Харкiв, п/в Кулиничi)

Автореферат розiсланий “_2_”_лютого_1999 року

Вчений секретар спецiалiзованої
вченої ради А.I.Хватов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Вступ. Одним iз важливих факторiв науково-технiчного прогресу в м’ясному скотарствi є широке впровадження у виробництво сучасних досягнень науки в областi генетики i селекції, якi сприяють пiдвищенню генетичного потенцiалу продуктивностi тварин. В цьому зв’язку вирiшальне значення має оцiнка спадкових якостей бугаїв, добiр кращих генотипiв i їх підбiр з метою одержання бiльш продуктивних тварин в наступних поколiннях. Вважається, що полiпшення м’ясної продуктивностi худоби на 80-90% залежить вiд iнтенсивної селекцiї бугаїв. Тому оцiнка їх генотипу має вирiшальне значення.
Актуальнiсть теми. В останнi роки в Українi переважно розводять свої вiтчизнянi та iмпортнi крупнi м’яснi породи французької селекцiї, тому iснуюча методика оцiнки бугаїв мало ефективна. По вiдношенню до української м’ясної породи В.П.Лукаш i спiвав. (1983), А.М.Угнiвенко (1988, 1995) рекомендують проводити оцiнку бугаїв вiд 8 до 18-21-мiс вiку.
В м’ясному скотарствi України i в багатьох країнах свiту все бiльшу зацiкавленiсть викликають тварини симентальської породи, яких широко використовують для схрещування з м’ясними породами.
Для прискорення селекцiйного процесу створення симентальської м’ясної породи, виявлення родоначальникiв заводських лiнiй i формування генеалогiчної структури необхiдно удосконалити iснуючу методику оцiнки бугаїв.
В зв’язку з цим зазначена проблема є актуальною, її вирiшення має велике теоретичне i практичне значення. Це зумовило науковий пошук i вибiр напрямку даної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась згiдно з планом науково-дослiдних робiт Iнституту тваринництва УААН за темою 2 “Удосконалити iснуючi, створити новi м’яснi породи i типи худоби на основi сучасних досягнень науки в напрямку пiдвищення конкурентноздатностi в умовах ринкової економiки”, розділу IV “Створити суперiнтенсивну симентальську м’ясну породу, яка характеризується високою молочнiстю i м’ясною продуктивнiстю” за науково-технiчною програмою “Продовольство-95”, проект “Яловичина” (номер державної реєстрацiї АО1001315Р).
Мета i задачi дослiдження. Мета роботи – удосконалення методики оцiнки бугаїв-плiдникiв крупних порiд за власною продуктивністю і якістю нащадків на прикладi створюваної симентальської м’ясної породи з метою виявлен¬ня родоначальників заводських ліній, закладки генеалогічної структури стада.
Відповідно до цього були визначені такі завдання:
– вивчіти рiст, розвиток, живу масу, екстер’єрнi особливостi, м’ясну продуктивнiсть i якiсть м’яса нащадкiв оцiнюваних бугаїв-плiдникiв, використаних на першому етапi створення симентальської м’ясної породи;
– визначити ефективнiсть використання поживних речовин корму для виробництва харчового бiлку нащадками оцiнюваних бугаїв та економiчну ефективнiсть оцiнки;
– виявити родоначальникiв заводських лiнiй створюваної симентальської породи;
– розробити технологiчну схему i пропозицiї по удосконаленню методики оцiнки бугаїв-плiдникiв створюваної симентальської м’ясної породи.
Наукова новизна одержаних результатiв. Теоретично i експеримен¬таль¬но обгрунтовано необхiднiсть проведення триетапної оцiнки плiдникiв за власною продуктивнiстю і якiстю нащадкiв (м’ясною продуктивністю бичків, відтворною функцією дочок і материнськими якостями дочок-первісток) на прикладi симентальської.
Вперше в зоотехнiчнiй практицi встановлена доцільність оцінки м’ясної продуктивності за результатами контрольного забою і значна варіабельність коефіцієнта конверсії протеїну корму в харчовий білок м’яса нащадками бугаїв, що є основою для внесення цього показника в число селекцiйних ознак при оцiнцi та доборi бугаїв-плiдникiв м’ясних порiд. Враховуючи вищевикладені доповнення при оцінці бугаїв-плідникїв за якістю нащадків, виявлені родоначальники перших заводських ліній Спартан і Фант, які за племінними і продуктивними якостями перевершують цільовий стандарт.
Розроблена, впроваджена та перевiрена технологiчна модель триетапної оцiнки бугаїв-плiдникiв за власною продуктивнiстю та якiстю нащадкiв.
Практичне значення одержаних результатiв. Найбiльш повно можна оцiнити плiдникiв лише з урахуванням статi нащадкiв, що має особливо важливе значення при селекцiї тварин крупних м’ясних порiд, якою i є створювана симентальська м’ясна. На прикладi цiєї породи розроблена комплексна триетапна оцiнка бугаїв-плiдникiв крупних м’ясних порiд за власною продуктивнiстю, якiстю нащадкiв, вiдтворною функцiєю (легкоотельнiстю) i материнськими (молочнiстю) якостями дочок пiсля першого отелення. Встановлено доцiльнiсть i високу ефективнiсть використання бугаїв-плiдникiв симентальської м’ясної породи селекцiї Канади i ФРН при створеннi вiтчизняної симентальської м’ясної породи. Виявленi родоначальники заводських лiнiй i їх продовжувачi створюваної симен¬таль¬сь¬кої м’ясної породи, якi за своїми якостями перевершують вимоги цiльового стандарту.
Реалiзацiя результатiв дослiджень. Результати науково-господарських дослiджень впровадженi в агрофiрмi iм.Островського i КСП “Дружба” Манькiвського району Черкаської, КСП “Перемога” Валкiвського, радгоспi “Ананьєвський” Краснокутського району Харкiвської, КСП “Степове” Новомосковського району Днiпропетровської областей. Одержанi результати роботи використанi при розробцi “Нацiональної програми розвитку галузi м’ясного скотарства України на 1997-2005 роки” (Київ, 1997) i “Програми створення української симентальської м’ясної породи до 2005 року”.
Особистий внесок здобувача. Дисертантом узагальнено результати трьох особистих науково-господарських дослiдiв. Схему та методику дослiджень вiдпрацьовано спiльно з науковим керiвником. Проведено аналiз одержаних результатiв та формування рукопису дисертацiї на основi власних дослiджень i публiкацiй, економiчного аналiзу результатiв дослiджень, розробки технологiчної моделi триетапної оцiнки бугаїв-плiдникiв, формування висновкiв по роботi та пропозицiй виробництву.
Апробацiя результатiв дослiджень. Матерiали дисертацiї докладенi i одержали схвалення на: щорiчних звiтних методичних радах Iнституту тваринництва УААН (1991-1997); Всеукраїнськiй ювiлейнiй науково-практичнiй конференцiї, присвяченiй 90-рiччю з дня народження професора М.М.Колесника, Київ, 1994; науково-виробничiй конференцiї “Теоретичнi та практичнi аспекти породоутворювального процесу в молочному та м’ясному скотарствi”, Київ, 1995; Мiжнароднiй науково-практичнiй конференцiї, присвяченiй 110-рiччю з дня народження Потьомкiна М.Д., Харкiв, 1995; Мiжнароднiй науково-практичнiй конференцiї, присвяченiй 125-рiччю з дня народження академiка М.Ф.Iванова, Харкiв, 1996; Мiжнароднiй науково-практичнiй конференцiї, присвяченiй 80-рiччю з дня народження члена-кореспондента ВАСГНIЛ Ф.Ф.Ейснера, Харкiв, 1996; науково-практичнiй конференцiї “Ефективнiсть методiв iнтенсифiкацiї виробництва продуктiв тваринництва”, Харкiв, 1996; республiканському семiнарi-навчаннi з питань розвитку м’ясного скотарства, переробки i реалiзацiї м’яса та м’ясних продуктiв, Ковель, 1997; на Мiжнароднiй науково-практичнiй конференцiї, присвяченiй 100-рiччю вiд дня народження лауреата державної премiї СРСР, заслуженого дiяча науки України, доктора сiльськогосподарських наук, професора Яценка О.Ю., Харкiв, 1998; Радi з проблем збiльшення виробництва яловичини i розгляду програм створення м’ясних порiд великої рогатої худоби, Київ, 1998; координацiйних нарадах в iнститутi тваринництва УААН, Харкiв, 1993-1997.
Публiкацiї. За темою дисертацiї опублiковано 11 наукових робiт, 4 з них – у наукових виданнях, перелiк яких затверджений ВАК України.
Структура дисертацiї. Дисертацiя складається з вступу, 4 роздiлiв, висновкiв та пропозицiй виробництву. Обсяг дисертацiї складає 122 сторiнок, у тому числi 14 iлюстрацiй, 38 таблиць та 8 додаткiв. Список використаної лiтератури налiчує 256 джерел, з яких 12 iноземними мовами.
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА
Матерiали та методика дослiджень
Дослiдження виконанi шляхом проведення трьох науково-виробничих дослiдiв в агрофiрмi iм.Островського Манькiвського району Черкаської областi. Об’єктом дослiджень були тварини симентальської породи молочно-м’ясного напрямку продуктивностi, волинської, створюваної знам’янської, симентальсь¬кої м’ясної канадської, нiмецької, української селекцiї (табл.1).
Для оцiнки бугаїв за якiстю нащадкiв було вiдiбрано 150 телиць симентальської породи молочно-м’ясного напрямку продуктивностi i роздiлено на 5 груп, кожну з яких штучно осiменяли спермою бугаїв згiдно схеми дослiдiв. Iз одержаного приплоду сформовано дослiднi та контрольнi групи за принципом пар-аналогiв.
В основу оцiнки взято iснуючу методику “Оцiнка бугаїв м’ясних порiд за якiстю нащадкiв та випробування бугайцiв за iнтенсивнiстю росту” ( М. 1972, 1990).
Молодняк оцiнювали за чотирма основними показниками: iнтенсивнiстю росту та затратами корму на 1 кг приросту за перiод вирощування (8-18 мiс), живою масою та м’ясними формами у 15-мiсячному вiцi. Крiм цього, нами оцiнювалась жива маса при народженнi, м’ясна продуктивнiсть i якiсть м’яса за результатами контрольного забою в 18-мiс вiцi.
Одержаний приплiд до 8-мiсячного вiку вирощували на пiдсосi, годiвлю пiд¬дослiдних тварин проводили за деталiзованими нормами ВIТ з розрахунку одержання середньодобового приросту на бичках 1000-1200, телицях – 700 – 900 г.
Оцiнку бичкiв за власною продуктивнiстю та бугаїв за якiстю нащадкiв проводили методом порiвняння з ровесниками та розрахування селекцiйних iндексiв.
Крiм iндивiдуальних iндексiв, обчислювали комплексний селекцiйний iндекс за всiма ознаками. Ставили його пiсля букви “А”, якщо бугая оцiнено за власною продуктивнiстю, i пiсля букви “Б” при оцiнцi за якiстю нащадкiв. Бугая з комплексним iндексом “Б” бiльше 100 вважали полiпшувачем, з iндексом 99-100 – нейтральним, менше 99 – погiршувачем.
1. Схема науково-виробничих дослiдiв
Група Нащадки бугая Порода Кiлькiсть тварин у групi
Бички Телицi
Дослiд 1. Оцiнка бугаїв за якiстю нащадкiв
I контрольна Рубiн 32 симентальська* 10 13
II дослiдна Воїн 224 волинська 10 13
III дослiдна Зонд 122 знам’янська 10 13
IV дослiдна Спартан 10V симентальська** 10 13
V дослiдна Фант 39032 симентальська*** 10 13
Дослiд 2. Оцiнка бугаїв за якiстю нащадкiв (дочки-первiстки)
I контрольна Рубiн 32 симентальська* – 13
II дослiдна Воїн 224 волинська – 13
III дослiдна Зонд 122 знам’янська – 13
IV дослiдна Спартан 10V симентальська** – 13
V дослiдна Фант 39032 симентальська*** – 13
Дослiд 3. Виробнича перевiрка оцiнки кращих бугаїв-плiдникiв за якiстю нащадкiв
I контрольна Рубiн 32 симентальська* 10 –
II дослiдна Лютий 211 симентальська**** 10 –
III дослiдна Фазан 832 симентальська**** 10 –
Примiтки:
1.* – симентальська комбiнована української селекцiї
2.** – симентальська м’ясна канадської селекцiї
3.*** – симентальська м’ясна нiмецької селекцiї
4. **** – створювана симентальська м’ясна
У телиць та корiв-первiсток вивчали вiдтворну здатнiсть за такими показниками: вiк досягнення статевої фiзiологiчної зрiлостi та першого отелення, iндекс заплiднення, характер перебiгу отелення, крупноплiднiсть, молочнiсть корiв (шляхом контрольного зважування телят до та пiсля ссання) протягом кожного мiсяця лактацiї, а також за живою масою при вiдлученнi. Збереженiсть телят встановлювали за показником життєздатностi в пiстнаталь-ний перiод (на протязi першого мiсяця життя).
Економiчну ефективнiсть визначали на основi фактичного облiку всiх витрат на вирощування тварин, прибутку вiд реалiзацiї, одержаного чистого прибутку з визначенням рiвня рентабельностi. Результати дослiдiв обробленi бiометрично за методикою М.О.Плохiнського з використанням ПЕОМ.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛIДЖЕНЬ
Оцінка бугаїв за якістю нащадків (дослід 1)
Оцiнка бугаїв-плiдникiв за живою масою та iнтенсивнiстю росту нащадкiв. В усi вiковi перiоди нащадки бугаїв Спартана i Фанта мали бiльш високу живу масу. Найбiльшою вона була у нащадкiв Спартана, якi в 17-мiсячному вiцi переважали ровесникiв контрольної групи на 120,2 кг (24,9%). При цьому слiд вiдзначити ту закономiрнiсть, що, починаючи з 15-мiс вiку, нарощування живої маси у нащадкiв Спартана ї Фанта було iнтенсивнiшим в порiвняннi з ровесниками перших трьох груп. Вони як у 15, так i в 17-мiс вiцi мали селекцiйний iндекс бiльше 100, а коефiцiєнт рiвномiрностi росту кращим.
Починаючи з 15- мiс вiку, нащадки цих бугаїв за живою масою вiрогiдно перевершували ровесникiв перших трьох груп (Р>0,95). Це дало пiдставу визначення їх родоначальниками заводських лiнiй, а бугаїв Воїна i Зонда виключити з подальшого використання у селекцiйному процесi створен¬ня симентальської м’ясної породи.
Оцiнка бугаїв-плiдникiв за екстер’єром та м’ясними формами. За iснуючою методикою оцiнка екстер’єру i м’ясних форм бугаїв проводилася у 15-мiсячному вiцi за 60-бальною шкалою, а також супроводжувалась визначенням промiрiв та iндексiв будови тiла. Встановлено, що генотип тварин вплинув не тiльки на змiну живої маси i iнтенсивнiсть росту в окремi перiоди життя, але й на характер формування їх екстер’єру. Нащадки бугаїв Спартана i Фанта були ваговитiшi, мали бiльш широкий тулуб порiвняно з ровесниками вiд Рубiна.
Оцiнка бугаїв-плiдникiв за м’ясною продуктивнiстю i якiстю нащадкiв. Нами було проведено контрольний забiй бичкiв, на основi якого подається порiвняльна характеристика м’ясної продуктивностi оцiнюваних тварин (табл.2).
Встановлено, що сини бугая Спартана за масою тушi переважали ровесникiв Рубiна на 84,7 кг (35,9%), Воїна – на 51,0 кг (18,9%), Зонда – 56,4 кг (21,3%); сини Фанта вiдповiдно: 74,2 кг (31,4%), 40,5 кг (15,0%), 45,9 кг (17,4%). Рiзниця на їх користь була вiрогiдною (Р>0,999). Тому вони оцiненi iндексом бiльше 100 i вiднесенi до розряду полiпшувачiв.
Рiзниця за масою м’якотi була на користь бичкiв вiд Спартана i в порiвнян¬нi з ровесниками Рубiна склала 77,1 кг (41,4%), Воїна – 42,7 кг (19,3%) i Зон¬да – 46,7 кг (21,5%). Виявлена також досить суттєва перевага нащадкiв плiд¬ни¬ка Фанта. Встановлено, що найвищий вихiд кiсток мали ровесники вiд Рубiна, i найменший – вiд Фанта. За коефiцiєнтом м’ясностi i селекцiйними iндек¬са¬ми найкраще характеризувалися нащадки Спартана i Фанта.
2. Забiйнi показники нащадкiв оцiнюваних бугаїв
Показник Нащадки бугаїв
Рубiна Воїна Зонда Спартана Фанта
Передзабiйна жива
маса, кг
415,0±12,2
470±8,3
468±5,6
515±6,17
489,7±5,5
Маса парної тушi, кг
236,0±6,1
269,7±5,0
264,3±10,6
320,7±5,2
310,2±9,3
Селекцiйний iндекс 84,9 97,0 95,1 115,4 107,6
Вихiд тушi,% 56,9 57,4 56,4 62,3 63,3
Маса внутрiшнього жиру-сирцю, кг
1,9
3,4
5,8
2,3
2,2
Вихiд жиру-сирцю, %
0,5
0,7
1,2
0,4
0,4
Забiйна маса,кг 237,9±0,7 273,1±4,9 270,1±10,6 323,0±5,3 312,4±9,2
Забiйний вихiд,% 57,4 58,0 57,7 62,7 63,8
Селекцiйний iндекс 96,6 97,1 96,7 105,5 103,7
Суттєвої рiзницi мiж групами за хiмiчним складом м’яса не виявлено. М’ясо бичкiв усiх генотипiв за спiввiдношенням бiлку до жиру вiдповiдало вимо¬гам щодо високоякiсного. З сучасної точки зору кращим спiввiдношенням бiлку до жиру характеризувалося м’ясо нащадкiв Спартана (2,0:1) проти 1,6:1 i 1,7:1 у ровесникiв Рубiна i Воїна.
Економiчна ефективнiсть оцiнки бугаїв-плiдникiв за якiстю нащадкiв. Слiд зазначити, що при iнтенсивному вирощуваннi бички i телицi всiх груп ефек¬тив¬но використовували корма. Так, бички на 1 кг приросту з урахуванням корiв вит¬рачали 11,22-13,94 к.од., а без них – 5,92-7,30 к.од., телицi – вiдповiдно 13,41-15,05, 6,68-7,50 к.од. Однак найкраще оплачували корм нащадки Спартана i Фанта. Селекцiйний iндекс за оплатою корму у них був вiдповiдно 109,7 i 108,3, проти 87-101 у бичків других груп.
Уперше в зоотехнiчнiй практицi встановлена значна варiабельнiсть кое¬фiцi¬єнту конверсiї протеїну корму в харчовий бiлок м’яса нащадками бугаїв рiз¬них м’ясних порiд, що є основою для внесення цього показника в число селек¬цiй¬них ознак при оцiнцi бугаїв.
Встановлено, що вирощування на плем’я нащадкiв вiд усiх бугаїв було еко¬но¬мiч¬но вигiдним. Однак вартiсть додаткової продукцiї вiд реалiзацiї нащад¬кiв бугаїв Спартана i Фанта була значно вища (на 26,1 i 22%) в порiв¬нян¬нi з ро¬вес¬никами контрольної групи.

Оцінка бугаїв за якістю нащадків (дослід 2)
Оцiнка бугаїв-плiдникiв за материнськими якостями та вiдтворними функцiями дочок-первiсток. Результати дослiджень свiдчать про те, що пер¬вiст¬ки усiх груп мають високу молочнiсть (266,4-313,5 кг) (табл.3). Однак дочки вiд бугаїв Спартана i Фанта в середньому перевершують ровесниць вiд Ру¬бiна вiдповiдно на 47,1 i 41,0 кг (7,7 i 15,4%), Зонда – 28,5 i 22,4 кг (10,0 i 7,9%).
Встановлено, що за заплiдненiстю i iндексом осiменiння є значна рiзниця на користь дочок-первiсток вiд бугаїв Зонда, Спартана i Фанта i становить 9 –13% та 0,2-0,4, вiдповiдно. Дочки цих бугаїв мали високий вiдсоток легких отелень (95-100%), тому вони швидше вiдновлювали вiдтворну функцiю пiсля отелення.
3. Характеристика материнських якостей первiсток
Показник Нащадки бугаїв
Рубiна Воїна Зонда Спартана Фанта
Жива маса, кг: первiсток
приплоду
540,0±12,3
32,0±0,8
550,0±9,2
32,2±0,6
542,0±10,3
30,9±0,6
579,0±7,8
35,2±2,0
575,0±0,2
35,0±0,9
Коефiцiєнт крупноплідностi
5,9
5,8
5,7
6,0
6,0
Молочнiсть, кг 266,4±7,3 275,4±6,9 285,0±9,2 313,5±6,8 307,4±6,5
Селекцiйний iндекс
98,9
95,1
91,5
108,2
106,2
Ранг 3 4 5 1 2
Збереженiсть телят на першому мiсяцi життя,%

90

95

100

100

100
Комплексна оцiнка бугаїв-плiдникiв. На основi оцiнки окремих показ¬ни¬кiв по синам i дочкам дана комплексна оцiнка бугаям-плiдникам.
При сумарнiй комплекснiй оцiнцi бугаїв по синам i дочкам виявлена знач¬на перевага плiдникiв Спартана i Фанта в порiвняннi з ровесниками iнших груп, що дозволило вiднести їх до класу елiта-рекорд. Бугаї Рубiн, Воїн, Зонд одер¬жа¬ли меншу кiлькiсть балiв i вiднесенi до першого класу. Їх селекцiйний iндекс був мен¬ше 100, тому вони були виключенi з селекцiйного процесу.
Пiдсумовуючи викладене, при формуваннi генеалогiчної структури симен¬таль¬ської м’ясної породи стає очевидною доцiльнiсть визнання бугаїв Спартана i Фанта родоначальниками майбутнiх заводських лiнiй.
Виробнича перевірка оцінки кращих бугаїв-плідників
за якістю нащадків (дослід 3)
Оцiнка бугаїв за живою масою i iнтенсивнiстю росту синiв. Нами iз 50 бичкiв, оцiнених в першому дослiдi за власною продуктивнiстю, видiлено двох найкращих – Лютого 211 (сина Спартана 10), та Фазана 832 (сина Фанта 39032) для оцiнки за якiстю нащадкiв. Бичкiв вирощували не до 15-мiсячного вiку, як передбачено традицiйною методикою, а до 18 мiсяцiв.
Сини Лютого i Фазана вiдрiзнялися бiльшою живою масою не тiльки при народженнi, а й в усi вiковi перiоди. Характерно, що з вiком рiзниця за цим показником зростала. У 18-мiсячному вiцi цi бички переважали нелiнiйних ровесникiв на 93,5 i 67 кг (17,5 i 12,6%) при статистично вiрогiднiй рiзницi (Р>0,999). Як i в першому дослiдi, одержанi данi свiдчать про те, що оцiнка у 15-мiсячному вiцi не може бути заключною для бичкiв створюваної симентальської м’ясної породи. Їх селекцiйний iндекс у 18-мiсячному вiцi, порiвняно з 15-мiсячним, дещо пiдвищився (на 3,7-4,4%). Тому доцiльно термiн вирощування бичкiв подовжити до 18-мiсячного вiку, який наближений до реального при реалiзацiї молодняка на м’ясо.
Дослiдження показали, що бички симентальської м’ясної породи здатнi пiдтримувати високий середньодобовий прирiст до 18- мiсячного вiку (957 – 991 г).
В усi вiковi перiоди нащадки вiд Лютого 211 i Фазана 832 переважали нелiнiйних ровесникiв за оцiнкою м’ясних форм i селекцiйним iндексом на 17-27,8%.
Оцiнка бугаїв-плiдникiв за м’ясною продуктивнiстю нащадкiв. Оскiльки прижиттєва оцiнка м’ясної продуктивностi за м’ясними формами суб’єктивна, ми провели контрольний забiй нащадкiв оцiнюваних бугаїв. Встановлено, що за всiма показниками м’ясної продуктивностi є значна перевага на користь нащадкiв вiд бугаїв Лютого i Фазана. За цими показниками нащадки Лютого одержали бiльш високий селекцiйний iндекс (110,5), а вiд Фазана, навпаки, менший (105,5).
Встановлено, що нащадки бугаїв Лютого i Фазана мали в тушi значно бiльше бiлку – вiдповiдно на 10,2 i 6,4 кг (24,0 i 15,2%), нiж у нелiнiйних ровесникiв. Нащадки цих бугаїв переважали аналогiв контрольної групи за коефiцiєнтом конверсiї протеїну корму в білок туші на 3,2 i 2,1%.
Комплексна оцінка бугаїв-плідників. Результати оцiнки бугаїв-плiдникiв наведенi в таблицi 4. Одержанi данi свiдчать, що оцiнка у 15-мiсячному вiцi за традицiйною схемою не може бути заключною для бугаїв крупних порід, в т. ч. і створюваної симентальської м’ясної породи. В цьому вiцi бугаї Лютий i Фант вiднесенi до класу елiта; за модернiзованою триетапною схемою (рис 1) – до класу елiта-рекорд. Виходячи з цього, термiн випробування необхiдно подовжити до 18-мiсячного вiку.

4. Комплексна оцiнка бугаїв
Нащадки Загальна кiлькiсть балiв Клас Ранг Селекцiйний iндекс
А* Б**
В 15 мiс (за традицiйною схемою)
Нелiнiйнi 38 І 2 – 88,2
Лютого 41 ел. 1 105,4 115,5
Фазана 41 ел. 1 104,9 110,9
В 18 мiс (за модернiзованою схемою)
Нелiнiйнi 38 І 3 – 86,5
Лютого 45 ел.р. 1 105,4 117,7
Фазана 45 ел.р. 2 104,9 112,8
Примiтки:
1. * – за власною продуктивнiстю
2.** – за якiстю нащадкiв
ВИСНОВКИ
1.Застосування розробленої нами комплексної триетапної оцiнки бугаїв-плiдникiв за власною продуктивнiстю, якiстю нащадкiв, вiдтворною функ¬цiєю (легкiстю отелень) i материнськими якостями (молочнiстю) дочок пiсля першого отелення дає змогу підвищіти точність визначення їх племінної цінності, бiльш надiйно виявити їх продуктивнi i племiннi якостi i препотентнiсть, вiдiбрати полiпшувачiв з урахуванням статi нащадкiв, що має особливо важливе значення при селекцiї тварин крупних м’ясних порiд.
2. В зв’язку з довгорослiстю i пiзньостиглiстю тварин крупних м’ясних порiд двоетапна оцiнка їх в перiод вiд 8- до 15-мiсячного вiку є недостатня, так як вони здатнi давати високi прирости протягом наступного перiоду вирощування. Це свiдчить про необхiднiсть продовження перiоду випробування за власною продуктивнiстю i якiстю нащадкiв до 17-18-мiсячного вiку.
3. На пiдставi комплексного порiвняльного вивчення продуктивних i племiнних якостей виявленi iстотнi вiдмiнностi мiж нащадками оцi-нюваних бугаїв-плiдникiв за енергiєю росту, живою масою, будовою тiла, м’ясною продуктивнiстю, оплатою корму та економiчними показниками. Найвищої живої маси в 17-мiсячному вiцi досягли сини бугаїв Спартана i Фанта (602,2 i 597,5), що на 24,9 i 24,0% бiльше, нiж у ровесникiв вiд Рубiна, на 13,6 i 12,7%, нiж вiд Воїна i на 11,1 i 10,2%, нiж вiд Зонда. Така ж тенденцiя спостерiгалася i в показниках живої маси бичкiв i телиць. Цi плiдники перевершували цiльовий стандарт симентальської м’ясної породи на 5,6 i 4,8% та мали селекцiйний iндекс вiдповiдно по бичкам 107,7 i 104,8 i телицям – 107,1 i 102,7, що дає змогу визнати їх родоначальниками i закласти першi заводськi лiнiї створюваної симентальської м’ясної породи.
4. За даними оцiнки встановлено, що бички i телицi – потомки бугаїв Спартана i Фанта характеризувалися бiльш широким, глибоким та вiдносно довгим тулубом з кращими м’ясними формами. Вони мали бiльш високi показники iндексiв масивностi i розтягнутостi та менший комплексний, що характеризує їх як тварин добре вираженого м’ясного типу.
5. Встановлено, що потомки бугаїв Спартана i Фанта при забої в 17-мiсячному вiцi мали масу тушi в порiвняннi з однолiтками контрольної групи бiльше на 84,1 i 74 кг (35,8 i 31,3%), та з Воїном i Зондом – на 51 та 56,4 кг (18,9 та 21,3%). Вiд них одержана найбiльша кiлькiсть їстiвних частин тушi -вiдповiдно 82,8; 83,1 проти 79,7% у аналогiв контрольної групи. Цi бички характеризувалися високим виходом у тушi найбiльш цiнних у харчовому вiдношеннi частин (поперекова та стегнова).
6. Бiлково-якiсний показник найдовшого м’яза спини у бичкiв-нащадкiв бугаїв усiх м’ясних порiд був високим (5,64-5,76 проти 5,0 у аналогiв контрольної групи). За коефiцiєнтом якостi значна перевага була у синiв Спартана та Фанта – на 1,2-1,1% проти контрольної групи. М’ясо цих бичкiв характеризувалось бiльшою вологоємкiстю, меншою уварюванiстю та вищими кулiнарно-технологiчними показниками.
7.Вирощування бичкiв усiх генотипiв на м’ясо i плем’я було економiчно вигiдне. Потомки Спартана i Фанта, даючи бiльш високi прирости, витрачали менше кормiв на 1 кг приросту (5,95 к.од. проти 7,3). У результатi собiвартiсть 1 ц приросту в них була нижча в порiвняннi з аналогами контрольної групи, а чистий прибуток i рентабельнiсть були вищими.
8. Значна варiабельнiсть виходу харчового бiлку, коефiцiєнта конверсiї протеїну корму в бiлок м’яса, є основою для внесення цього показника в число селекцiйних ознак при оцiнцi та доборi бугаїв м’ясних порiд. На сучасному етапi як оптимальну величину конверсiї протеїну корму для бугаїв м’ясних порiд слiд прийняти 12-16%.
9. Використання показника конверсiї протеїну корму сприятиме швидкому удосконаленню стад, лiнiй i порiд не тiльки за iнтенсивнiстю росту, але й за ефективнiстю трансформування тваринами поживних речовин корму, особливо протеїну, в харчовий бiлок м’яса.
10. Виробнича перевiрка оцiнки за власною продуктивнiстю кращих плiдникiв – Лютого та Фазана – повнiстю пiдтверджується оцiнкою за якiстю нащадкiв щодо їх племiнної цiнностi i закономiрностей, характерних для динамiки показникiв живої маси i м’ясної продуктивностi, виявлених у першому дослiдi, а також i те, що з кожним новим поколiнням тварини за показниками продуктивностi i екстер’єру якомога бiльше вiдповiдають цiльовому стандарту симентальської м’ясної породи.
11. Застосування триетапної оцiнки бугаїв дозволяє пiдвищити ефективнiсть селекцiйно-племiнної роботи з тваринами крупних м’ясних порiд, особливо при виявленнi родоначальникiв i продовжувачiв заводських лiнiй. В порiвняннi з двоетапною оцiнкою ранг плiдникiв за рiвнем їх племiнної цiнностi пiдви¬щується.
ПРОПОЗИЦII ВИРОБНИЦТВУ
1. З метою пiдвищення ефективностi селекцiйно-племiнної роботи при удосконаленнi iснуючих i створюваних нових крупних м’ясних порiд, в тому числi симентальської м’ясної, рекомендувати випробовувати бугаїв-плiдникiв комплексно за триетапною оцiнкою з врахуванням забiйних показникiв, конверсiї протеїну корму в харчовий бiлок тушi, вiдтворної функцiї i материнських якостей корiв-первiсток.
2. При iндивiдуальнiй оцiнцi бугайцiв за власною продуктивнiстю для бiльш повного виявлення племiнної цiнностi та пiдвищення м’ясної продуктивностi їх доцiльно вирощувати до 17-18-мiсячного вiку. Для формування генеалогiчної структури стад залишати бугаїв-плiдникiв з комплексним селекцiйним iндексом “Б” понад 101.
3. При формуваннi генеалогiчної структури створюваної симентальської м’ясної породи необхiдно використовувати плiдникiв Спартана i Фанта як родоначальникiв перших заводських лiнiй, а їх синiв Лютого i Фазана – як продовжувачiв цих лiнiй.
СПИСОК ПУБЛIКАЦIЙ ПО ТЕМI ДИСЕРТАЦII
1. Доротюк Е.М., Шкурiн Г.Т., Гуменний В.Д., Гурський I.М. Створення симентальської м’ясної породи// Тваринництво України.- 1995. – №1., – С.8-10.
2. Доротюк Э.Н., Иванущенко В.П., Гурский И.Н., Гурский Н.В. Двухэтап¬ная оценка быков создаваемой симментальской мясной породы по собственной продуктивности и качеству потомства// Научно-технический бюллетень. – Х., – 1995. № 17. – С.34-39.
3. Програма створення української симентальської м’ясної породи до 2005 року / Карасик Ю.М., Зубець М.В., Буркат В.П., Шкурiн Г.Т., Доротюк Е.М., Гурський I.М. та iн. – К., 1997. – 53 с.
4. Доротюк Е.М., Шкурiн Г.Т., Гурський I.М. Створення симентальської м’ясної породи великої рогатої худоби в Українi //Проблеми зооiнженерiї та ветеринарної медицини: Наук.-теоретичний журнал /ХЗВІ. – Х., 1998., вип.3. – С. 75-78.
5. Гурський I.М. М’ясна продуктивнiсть нащадкiв, одержаних вiд м’ясних бугаїв рiзних генотипiв при створеннi симентальської м’ясної породи // Проблеми зооiнженерiї та ветеринарної медицини: Наук.-теоретичний журнал /ХЗВІ. Вип.3. – Х., 1998. – С. 58-61.
Анотацiя
Гурський I.М. Удосконалення методики оцiнки плiдникiв крупних м’ясних порід на прикладі симентальської м’ясної. – Рукопис.
Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата сiльськогосподар-ських наук за спецiальнiстю 06.02.01 – розведення та селекцiя тварин. Iнститут тваринництва УААН, Харкiв, 1999.
Викладено результати дослiджень по удосконаленню iснуючої методики оцiнки плiдникiв при створеннi симентальської м’ясної породи за власною продуктивнiстю i якiстю нащадкiв з урахуванням їх м’ясної продуктивностi та вiдтворної функцiї та материнських якостей маток.
Теоретично i експериментально обгрунтовано необхiднiсть проведення триетапної оцiнки плiдникiв. Доведена необхiднiсть оцiнювати м’ясну продуктивнiсть не тiльки за показниками екстер’єру, а й за результатами контрольного забою, а також конверсiєю протеїну корму в харчовий бiлок м’яса i вiдтворними якостями дочок.
Виявлено iстотнi вiдмiнностi мiж нащадками оцiнюваних бугаїв за енергiєю росту, живою масою, м’ясною продуктивнiстю i селекцiйними iндексами. Найвищими показниками характеризувались нащадки бугаїв Спартана 10V i Фанта 390, що дозволило визнати їх родоначальниками, а їх синiв Лютого 211 i Фазана 832 – продовжувачами перших заводських лiнiй створюваної симентальської м’ясної породи.
Ключовi слова: генотип, порода, молодняк, жива маса, прирости, екстер’єр, м’ясна продуктивнiсть.
Аннотация
Гурский И.Н. Совершенствование методики оценки производителей крупных мясных пород на примере симментальской мясной. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01. – разведение и селекция животных. Институт животноводства УААН, Харьков, 1999.
Изложены результаты исследований по совершенствованию существующей методики оценки производителей крупных пород на примере симментальской мясной по собственной продуктивности и качеству потомства с учетом их мясных показателей, воспроизводительных функций и материнских качеств маток.
Теоретически и экспериментально обоснована необходимость проведения трехэтапной оценки быков. Доказана целесообразность оценки мясной продуктивности не только по экстерьеру, но и по результатам контрольного убоя и конверсии протеина корма в пищевой белок мяса. Выявлены существенные отличия между потомками оцениваемых быков по энергии роста, живой массе, мясной продуктивности и селекционным индексам. Во все возрастные периоды потомки Спартана 10V и Фанта 390 имели более высокую живую массу. При этом следует отметить ту закономерность, что, начиная с 15-мес возраста эти животные более интенсивно наращивали живую массу по сравнению со сверстниками от Рубина 32, Воина 224 и Зонда 122. Они как в 15-, так и в 17-18- мес возрасте имели селекционный индекс более 100. По результатам убоя также установлено превосходство потомков Спартана и Фанта. Так по массе туши разница в их пользу составила 84,7 и 74,2 кг, массе мякоти 77,1 и 69,7 кг (Р>0,999).
Впервые в зоотехнической практике установлена значительная вариабельность коэффициента конверсии корма в пищевой белок туши всех исследуемых групп животных, что явилось основанием для внесения этого показателя в число селекционных признаков при оценке быков.
Оценивая быков-производителей по материнским качествам и воспроизводительным функциям выявлено, что первотелки всех групп имели высокую молочностъ (266-313 кг), однако, потомки Спартана и Фанта превосходили сверстниц от Рубина на 47,0 и 41,0 кг, Воина – 38,0 и 32,0 кг. Дочери этих быков имели более высокий процент легких отелов (95-100%), поэтому они быстрее восстанавливали воспроизводительные функции после отела.
В связи с долгорослостью и позднеспелостью животных крупных мясных пород, в том числе создаваемой симментальской мясной, двухэтапная оценка в период от 8 до 15-мес возраста является недостаточной. Нашими исследованиями установлено, что эти животные способны давать высокие приросты на протяжении последующего периода выращивания, то есть до 17-18- мес возраста.
Применение трехэтапной оценки быков позволяет повысить эффективность селекционно-племенной работы с животными крупных мясных пород и по сравнению с двухэтапной повышается ранг производителей по уровню их племенной ценности.
При проведении производственной проверки по собственной продуктивности лучших быков (Лютый и Фазан) полностью потвердилась оценка по качеству потомков касательно их племенной ценности и закономерностей по динамике живой массы, мясной продуктивности.
При суммарной комплексной оценке быков по сыновьям и дочерям нами выявлено значительное превосходство потомков Спартана и Фанта по сравнению со сверстниками других груп, что и позволило отнести их к классу элита-рекорд. Потомки быков Рубина, Воина и Зонда получили меньшее количество баллов и отнесены к первому классу. Их селекционый индекс был менее 100, что явилось предпосылкой для исключения их из дальнейшего селекционного процесса. Потомки быков Спартана 10V и Фанта 390 (сыновья Лютый 211 и Фазан 832) определены как продолжатели первых заводских линий создаваемой симментальской мясной породы.
Ключевые слова: генотип, порода, молодняк, живая масса, приросты, экстерьер, мясная продуктивность.
Annotation
Gursky I.M. Sire evaluation improvement for Simmental Beef Cattle develop¬ment. – Manuscript.
Dissertation for candidate degree of animal science by speciality 06.02.01. – breeding and selektionaf farm animal. Instityte of Animal Science, of the UAAS, Kharkov, 1999.
The results of research for sire evaluation improvement for Simmental Beef Cattle development to their performance and progeny test accounting their production, reproduction and matternal quality of dams are presented.There was a necessity of three-staged sire evuation has been grounded. It is proved useful to estimate beef pro¬duction after control slaughter and protein conversion of food into digestable beef protein. An essential differences among progeny of sire for growth energy, live weight, beef production and selection indexes has been brought to light. The highest parame¬ters have had sons of Spartan10V and Fant 390, that’s why they where testified as an¬cestors, and their sons Luty 211 and Fazan 832 as successors of developing Simmental Beef Breed.
Key words: genotype, breed, young animal, live weight, increase of weight, con¬formation, beef production.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019