.

Удосконалення діагностики та профілактики ринопневмонії коней (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 2866
Скачать документ

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КУНСЬКА КАТЕРИНА МИКОЛАЇВНА

УДК 636.2.053+619:616-053.31

Антенатальна етіологія, патогенетичні ланки токсичної диспепсії
новонароджених телят і їх корекція

16.00.01 – діагностика і терапія тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата ветеринарних наук

Біла Церква – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Південному філіалі “Кримський агротехнологічний
університет” Національного аграрного університету

Науковий керівник – доктор ветеринарних наук, професор

Кондрахін Іван Петрович,

Південний філіал “Кримський агротехнологічний

університет” Національного аграрного університету,

завідувач кафедри терапії і клінічної діагностики

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор,

член-кореспондент УААН,

Влізло Василь Васильович

Інститут біології тварин УААН, директор

доктор ветеринарних наук, професор

Павлов Михайло Єфремович

Харківська державна зооветеринарна академія

завідувач кафедри внутрішніх хвороб тварин

Провідна установа – Інститут експериментальної і клінічної

ветеринарної медицини УААН, лабораторії біохімії та вивчення хвороб
молодняку, м. Харків

Захист дисертації відбудеться “_7_”липня 2005р. о 1100 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.821.02 у Білоцерківському
державному аграрному університеті за адресою: 09111, м. Біла Церква,
вул. Ставищанська, 126; навчальний корпус №8, ауд.№1.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Білоцерківського
державного аграрного університету за адресою: м. Біла Церква, Соборна
площа, 8/1.

Автореферат розісланий___4.06._______________2005р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради_____________________ Стадник П.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Успішне ведення тваринництва можливе при одержанні
життєздатного, стійкого до захворювань молодняку і високого його
збереження. Разом з тим, важливою проблемою тваринництва залишаються
шлунково-кишкові хвороби новонародженого молодняку, зокрема диспепсія,
загибель від яких у стійловий період досягає 20% і більше від кількості
народжених (Фукс П.П., 1995; Левченко В.І., 1997; Достоєвський П.П.,
2000; Чумаченко В.Ю, 2001; Кондрахин И.П., 2002).

Єдиної думки щодо етіології захворювання не існує. Вчені-інтерністи
(Немченко М.И., 1984; Анохин Б.М., 1985; Шарабрин И.Г., 1985; Карпуть
И.М., 1993; Slanіna L., 1991 та ін.) диспепсію новонароджених телят
вважають неінфекційною хворобою, основною причиною якої є порушення
правил годівлі тільних сухостійних корів, народження неповноцінного
приплоду. Інші вчені (Урбан В.П., 1970; Зароза В.Г., 1995; Головко А.М.,
1996; Фукс П.П., 1997; Скибицький В.Г., 2002; Сидоров М.А., 2003; Шахов
А.Г., 2003; Головко А., Ушкалов В., 2004) вважають, що причиною
шлунково-кишкових хвороб є різні інфекційні агенти ( віруси, бактерії та
їхні асоціації). Наукові дискусії з цього приводу ведуться донині.

Визначаючи головною причиною токсичної диспепсії неповноцінну годівлю
корів, учені-інтерністи не приділяють належної уваги впливу її на плід
протягом усього періоду тільності, а не тільки в сухостійний період, і
також відповідній структурі раціонів.

Завдяки численним зусиллям учених розроблені різні методи лікування
шлунково-кишкових хвороб новонароджених телят, які дозволяють досягти
високої збереженості, хоча домогтися 100 %-ної лікувальної ефективності
практично не вдається. Основними методами лікування є дієто- і
етіотропна терапія. У той же час корекції ферментопатії, порушенням
водно-електролітного обміну і зняттю токсикозу належна увага не
приділяється. Тому бажаного лікувального ефекту у багатьох випадках
досягти не вдається.

Актуальність теми визначається значним поширенням неонатальної диспепсії
телят, необхідністю розробки надійних методів профілактики і лікування.

Зв’язок роботи з науковими програмами. Робота є фрагментом
загальнофакультетської теми “Наукове забезпечення ветеринарного
благополуччя тваринництва Криму” (номер державної реєстрації
0102U000128) Південного філіалу “Кримський агротехнологічний
університет” НАУ.

Мета роботи – вивчити вплив годівлі тільних корів на фізіологічну
повноцінність приплоду і біологічну якість молозива; розробити ефективні
методи корекції основних патогенетичних ланок токсичної диспепсії телят.

Для досягнення мети потрібно було вирішити наступні завдання:

– вивчити вплив годівлі корів протягом усього періоду тільності на стан
обміну речовин, біологічну цінність молозива і стійкість новонароджених
телят до захворювання на диспепсію;

– вивчити вплив структури раціонів тільних сухостійних корів на стан
обміну речовин, якісні показники молозива та імунний статус
новонароджених телят;

– розробити склад комплексного препарату для корекції основних
патогенетичних ланок токсичної диспепсії телят і провести його клінічну
апробацію;

– експериментально обґрунтувати отримані результати дослідження.

Об’єкт дослідження – токсична диспепсія новонароджених телят.

Предмет дослідження – вивчення впливу годівлі тільних корів на якість
молозива та імунний статус новонароджених телят, розробка ефективного
методу корекції основних патогенетичних ланок і методів профілактики
постнатальної диспепсії.

Методи дослідження – клінічні, зоотехнічні (аналіз раціонів корів),
морфологічний склад крові (еритроцити, лейкоцити), біохімічні
(визначення гемоглобіну, загального білка, білкових фракцій, загального
кальцію і неорганічного фосфору, резервної лужності, каротину,
креатиніну і сечовини, імунних глобулінів, калію і натрію), визначення
величини гематокриту і диспротеїнемії за результатами сулемової проби;
дослідження молозива (загальний білок, імуноглобуліни, титрована
кислотність).

Наукова новизна отриманих результатів. Теоретично обґрунтована й
експериментально доведена можливість надійної профілактики неонатальної
диспепсії телят за рахунок утримання тільних корів на повноцінних
раціонах протягом усього періоду вагітності, а не тільки в сухостійний
період. Встановлений біологічний ланцюг: корм ? стан обміну речовин у
корів-матерів ? якість молозива ? стійкість телят до захворювання на
диспепсію.

Для корекції основних ланок патогенезу токсичної диспепсії
новонароджених телят розроблений і клінічно випробуваний комплексний
електролітно-антитоксичний препарат “КЕТ”, підібрані оптимальні дози
його компонентів, зокрема калію хлориду.

Практичне значення виконаної роботи полягає в тому, що її
експериментальні результати є надійною основою для проведення заходів,
що забезпечують одержання фізіологічно повноцінного приплоду, стійкого
до захворювання на постнатальну диспепсію.

Для лікування токсичної форми диспепсії новонароджених телят розроблений
і запропонований для впровадження у виробництво комплексний
електролітно-антитоксичний препарат “КЕТ”.

Для лікарів ветеринарної медицини розроблені “Методичні рекомендації з
діагностики, профілактики і лікування диспепсії новонароджених телят”,
затверджені начальником Управління ветеринарної медицини АР Крим
14.06.2004 р. Наукові положення дисертації використовуються при
підготовці лікарів ветеринарної медицини і магістрів та в
післядипломному навчанні фахівців ветеринарного і зоотехнічного профілю
в Південному філіалі “Кримський агротехнологічний університет” НАУ.

Особистий внесок здобувача полягає в тому, що вона самостійно виконала
увесь обсяг експериментальних, клінічних і лабораторних досліджень,
узагальнила й проаналізувала отримані результати.

Апробація результатів дисертації проводилася на науково-практичних
конференціях: “Проблеми неінфекційної патології тварин” (м. Біла Церква,
4–5 червня 2003р.); “Проблеми ветеринарної медицини АР Крим” (м.
Сімферополь, 28 січня 2004р.); викладачів і наукових співробітників
факультету ветеринарної медицини, присвяченій 80-річчю Кримського
державного аграрного університету (м. Сімферополь, 6 лист. 2002 р.);
конференції молодих учених факультету ветеринарної медицини Кримського
державного агротехнологічного університету (м. Сімферополь, 21.05.2003
р.).

Публікації. Результати експериментальних досліджень опубліковані в 5
статтях, що вийшли у фахових виданнях – збірниках наукових праць:
“Вісник Білоцерківського державного аграрного університету”(1), “Наукові
праці Кримського державного аграрного університету” (3), “Науковий
вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім.
С.З.Гжицького” (1).

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із
введення, огляду літератури, трьох розділів результатів власних
досліджень, їхнього узагальнення й аналізу, висновків і пропозицій
виробництву, списку використаної літератури, що містить 150 джерел, у
тому числі 28 – з далекого зарубіжжя. Робота викладена на 109 сторінках
комп’ютерного тексту, ілюстрована 43 таблицями, 4 рисунками, містить 4
додатки.

Вибір напрямів досліджень, матеріал і методи виконання роботи

Робота виконувалася протягом 2002–2004 рр. на кафедрі терапії і
клінічної діагностики Кримського державного агротехнологічного
університету (нині Південний філіал “Кримський агротехнологічний
університет” Національного аграрного університету), на молочно-товарних
фермах Навчального науково-виробничого тваринницького комплексу (ННВТК)
Кримського ДАТУ, ТОВ агрофірми “Приміське” і ВАТ “Південна”
Сімферопольського району АР Крим.

Дослідження проводилися за наступним планом:

а) вивчення впливу повноцінної годівлі корів упродовж перших семи
місяців тільності на стан обміну речовин і якість молозива корів,
стійкість новонароджених телят до диспепсії (перший етап);

б) вивчення впливу структури раціону тільних корів у період сухостою на
стан обміну речовин, біологічну цінність молозива і стійкість
новонароджених телят до захворювання на диспепсію (другий етап);

в) розробка і клінічне випробування комплексного
електролітно-антитоксичного препарату (КЕТ) для корекції основних
патогенетичних ланок токсичної диспепсії новонароджених телят (третій
етап).

Підбір груп експериментальних тварин проводився за принципом парних
аналогів (порода, вік, терміни запліднення й отелення, клінічний стан
новонароджених телят та ін.).

При виконанні перших двох етапів роботи було досліджено 63 корови і 63-х
народжених від них телят. За час виконання третього етапу роботи досліди
проведені на 17 клінічно здорових і 40 хворих на диспепсію
новонароджених телятах. Усього було досліджено 183 тварини. Проведено
зоотехнічний аналіз 10-ти раціонів корів.

Матеріалом для досліджень були кров тільних корів і новонароджених
телят, молозиво, раціони тварин.

У крові тільних лактуючих і сухостійних корів визначали кількість
еритроцитів та лейкоцитів – у камері з сіткою Горяєва; гемоглобін –
геміглобінціанідним методом; загальний білок сироватки – біуретовою
реакцією; резервну лужність – дифузійним методом за І.П. Кондрахіним
(1985), загальний кальцій – титрометричним методом з індикатором
мурексидом (1981), неорганічний фосфор за Пулсом у модифікації
В.Ф.Коромислова і Л.А.Кудрявцевої (1985), уміст каротину – за
Карр-Прайсом; виконували колоїдно-осадову пробу з 0,1 %-ним розчином
сулеми.

У крові новонароджених телят досліджували аналогічні показники, окрім
каротину і колоїдно-осадової проби, визначали також гематокритну
величину мікрометодом у модифікації Й.Тодорова, імунні глобуліни –
осадженням натрієм сульфітом, білкові фракції – турбідиметричним
методом, сечовину – за кольоровою реакцією з діацетилмонооксимом,
креатинін – за кольоровою реакцією Яффе (метод Поппера), калій і натрій
– методом полуменевої фотометрії (Меньшиков В.В. та ін., 1987; Кондрахин
И.П. и др., 1985). У молозиві першого і другого удою визначали
кислотність за Тернером (1985), уміст загального білка – методом
формольного титрування (П.В.Житенко, 1998), імунних глобулінів –
осадженням натрієм сульфітом.

Раціони корів аналізували за прийнятими в зоотехнії методами.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Вплив повноцінної годівлі тільних корів на стан обміну речовин,

якісні показники молозива і стійкість телят до диспепсії

Дослідження корів і народжених від них телят через 48 год після родів
проводили в ННВТК у два періоди: одну групу дворазово (у вересні і
грудні), другу ? одноразово у листопаді 2002 р.; у ВАТ “Південна”
дворазово ? у серпні і листопаді 2002 р.; у ТОВ агрофірмі “Приміське” ?
у листопаді 2003 р. У цих господарствах запліднення корів проведено в
лютому ? березні, отелення проходило відповідно у листопаді ? грудні
2002 і 2003 рр.

У Криму для годівлі і утримання корів найбільш сприятливим є період з
травня по жовтень, коли в раціонах тварин переважають зелена маса і
трава пасовищ. Цей період є сприятливим для росту і розвитку плода. У
весняно-літній і літньо-осінній періоди в раціонах корів переважали
зелені корми (25–50кг), раціони були збалансовані за основними
елементами живлення, макро- і мікроелементами, каротином. Так, у серпні
2002 р. раціон тільних лактуючих корів ННВТК складав (кг): зелена маса
злаково-бобової суміші ? 50, дерть ячмінна ? 3, солома ячмінна ? 2.
Раціон задовольняв потребу тварин в енергії, сухій речовині,
перетравному протеїні, кальції, фосфорі, магнії, сірці, міді, кобальті,
каротині. Відмічена незначна нестача цинку і йоду. На 100 кг маси тіла
припадало 2,9 кг сухої речовини (норма 2,8 – 3,2), на 1кг сухої речовини
? 9,4 МДж енергії (норма 9,0), 0,97 кормових одиниць (норма 0,75–0,80);
на 1 кормову одиницю – 97,8 г перетравного протеїну (норма 100 г),
цукро-протеїнове співвідношення становило 0,94 (норма 0,9?1,0),
цукор+крохмаль-протеїнове співвідношення ? 2,15 (норма 2,2). Подібна
характеристика була й стосовно літніх раціонів корів ВАТ “Південна” і
ТОВ агрофірми “Приміське”.

У період сухостою (жовтень ? листопад) дослідні групи корів утримувалися
на раціонах, у яких були деяка нестача енергії, перетравного протеїну,
макро- і мікроелементів, виражений дефіцит цукру, каротину і вітаміну D.

Сприятливі умови годівлі і утримання тільних корів протягом 7 місяців
“пасовищного” періоду забезпечували оптимальний стан обміну речовин,
отримання фізіологічно повноцінного приплоду і молозива високої
біологічної якості. Від 43 корів було отримано 43 телят, жодне з який не
захворіло на диспепсію чи інші шлунково-кишкові хвороби.

Про стан обміну речовин у корів, що отелилися, і народжених від них
телят свідчать дані таблиці 1. З них видно, що досліджувані показники
крові корів і телят відповідали нормативним. Уміст імунних глобулінів у
телят через 48 год після народження складав 20,1?0,30 ? 24,6?1,12 мг/мл.

Молозиво дослідних корів характеризувалося високими біологічними
показниками (табл. 2).

Молозиво першого надою містило 20,85?0,27 ? 23,3?0,59 % білка, 49,5?1,49
? 64,5?4,8 мг/мл імунних глобулінів, кислотність складала 44,3?0,52 ?
45,5?0,19?Т. У молозиві другого надою показники були нижчими на 10 ?
15%.

Таблиця 1 – Результати дослідження крові корів, що отелилися, і
новонароджених

телят

Показник ННВТК, n=23

ТОВ агрофірма “Приміське”, n=15

ВАТ “Південна”, n=5

корови

телята

корови

телята

корови

телята

Еритроцити, Т/л 5,6?0,19 6,6?0,14 6,9?0,16 7,8?0,10 5,5?0,16 5,9?0,29

Лейкоцити, Г/л 8,2?0,32 8,5?0,26 9,5?0,29 9,2?0,23 8,5?0,37 7,4?0,03

Гематокрит, у проц. – 31,8?1,34 – 30,3?0,23 – 39,2?1,56

Гемоглобін, г/л 105,2?2,2 102,4?2,50 116,3?1,50 107,0?0,34 110,8?4,64
119,1?4,50

Загальний білок, г/л 76,1?1,59 62,3?1,78 78,6?0,57 58,6?0,32 77,4?3,36
62,6?2,36

Імуноглобуліни, мг/мл – 24,6?1,12 – 20,1?0,30 – 23,4?3,9

Кальцій, ммоль/л 2,6?0,05 2,81?0,24 2,8?0,04 2,84?0,05 2,5?0,18 2,4?0,07

Фосфор, ммоль/л 1,95?0,05 2,03?0,04 1,9?0,04 1,82?0,05 1,7?0,09
1,93?0,09

Резервна лужність, об%СО2 53,6?0,73 54,3?0,51 55,1?0,82 54,7?0,34
52,2?2,43 55,0?0,61

Сечовина, ммоль/л – 3,13?0,07 – 2,82?0,06 – 3,19?0,06

Креатинін, ммоль/л – 0,1?0,002 – 0,1?0,001 – 0,2?0,03

Каротин, мг/100мл 0,8?0,07 – 1,0?0,01 – 1,0?0,03 –

Таблиця 2 – Уміст білка, імунних глобулінів та кислотність молозива
корів

Показник ННВТК, n=23

ТОВ агрофірма “Приміське”, n=15

ВАТ “Південна”, n=5

I надій

II надій

I надій

II надій

I надій

II надій

Білок, у проц. 20,85?0,27 18,3?0,37 23,3?0,59 19,7?0,34 20,7?0,23
19,3?0,17

Імуноглобуліни, мг/мл 49,5?1,49 34,9?2,13 56,0?2,8 39,6?2,5 64,5±4,8
45,2?4,04

Титрована кислотність, град. Тернера 44,3?0,52 35,1?0,38 45,5?0,19
41,9?0,23 44,6?0,24 36,0?0,63

Аналіз раціонів для корів у період сухостою у ННВТК КДАУ, ВАТ
“Південна”, ТОВ агрофірма “Приміське”, дослідної групи корів ННВТК КДАУ
показав, що вони не були збалансовані за цукром (дефіцит від 59,4 до
81,8%), цукро-протеїнове співвідношення низьке (0,18?0,21:1), що може
сприяти розвитку кетозу та негативно впливати на плід (табл. 3).

Таблиця 3 – Аналіз раціонів за легкоферментованими вуглеводами та
протеїном

Показник Господарство

ННВТК КДАУ (листопад 2002г.)

ВАТ “Південна””

ННВТК КДАУ (дослідна група, 2003г.)

ТОВ агрофірма“Приміське”

Крохмаль, г +743 +752 +1090 +65

Цукор, г -634 -604 -598 -460

Цукор/протеїн 0,18 0,21 0,21 0,22

Цукор+крохмаль/протеїн 2,23 2,19 2,23 0,87

Проте дефіцит цукру компенсувався за рахунок надлишку крохмалю (від +65
до +1090 г), тому й співвідношення суми легкоферментованих вуглеводів і
протеїну було оптимальним (за винятком агрофірми “Приміське”). З цього
видно, що при аналізі раціону у період сухостою потрібно звертати увагу
не лише на цукро-протеїнове співвідношення, а й на
цукор+крохмаль-протеїнове.

Узагальнюючи дані першого етапу досліджень, можна зробити висновок, що
сприятливі умови годівлі та утримання тільних корів упродовж перших 6
міс. вагітності і менш сприятливі протягом останніх двох місяців
забезпечували оптимальний рівень обміну речовин, одержання якісного
молозива та молодняку, стійкого до захворювання на диспепсію.

Вплив структури раціону сухостійних корів на стан обміну речовин,
якість молозива і стійкість телят до захворювання на диспепсію

Для виконання цього етапу роботи нами в ННВТК КДАТУ у січні ? квітні
2003 р. був проведений експеримент на 20 сухостійних коровах і
народжених від них телятах. Корови були сформовані у дві групи по 10
голів. У сухостійний період вони утримувалися в ізольованому приміщенні,
корми зважувались та роздавались особисто дисертантом.

Раціон корів контрольної групи містив (кг): силос кукурудзяний ? 15,
сіно пирійно-різнотравне ? 3, солома ячмінна ? 5, дерть ячмінна ? 4;
дослідної групи (кг): сіно пирійно-різнотравне – 13, дерть ячмінна ? 4.
Отже на 100 кг маси тіла в раціоні корів контрольної групи припадало
2,53 кг сухої речовини, на 1 кг сухої речовини ? 0,76 кормових одиниць,
на одну кормову одиницю ? 71,6 г перетравного протеїну, цукро-протеїнове
співвідношення ? 0,19, цукор+крохмаль-протеїнове ? 2,9. У раціоні тварин
дослідної групи ці показники були подібними: на 100 кг маси тіла ? 2,66
кг сухої речовини, на 1кг сухої речовини ? 0,7 кормових одиниць, на одну
кормову одиницю ? 94,5 г перетравного протеїну, цукро-протеїнове
співвідношення ? 0,21, цукор+крохмаль-протеїнове ? 2,23. За вмістом
основних елементів живлення і мінеральних речовин раціони двох груп
тварин істотно не відрізнялися, однак структура їх була різною: у
раціоні корів контрольної групи частка сіна складала лише 11,9,
дослідної ? 54,3 %. Уміст дерті ячмінної в раціонах був приблизно
однаковим 43,6 і 45,7 % відповідно. У раціоні корів дослідної групи був
відсутній силос, тоді як у раціоні корів контрольної групи його частка
становила 28,4%.

Клінічний стан у корів обох груп упродовж усього періоду експерименту
істотно не відрізнявся, але показники крові і молозива мали значну
міжгрупову різницю (табл. 4).

Таблиця 4 – Результати дослідження крові корів ННВТК через 48 год після
отелення (n=10)

Показник Контрольна група Дослідна група

Еритроцити, Т/л 5,24±0,02 6,66±0,18***

Лейкоцити, Г/л 8,2±0,44 9,13±0,12*

Гемоглобін, г/л 108,6±2,57 116,7±2,54*

Загальний білок, г/л 70,6±2,0 76,0±0,84*

Кальцій, ммоль/л 2,4±0,07 2,6±0,05*

Фосфор, ммоль/л 1,67±0,04 1,74±0,04

Резервна лужність, об%CO2 52,0±0,74 54,2±1,27

Каротин, мг/100 мл 0,26±0,04 0,42±0,01***

Примітка. * р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020