.

Цитотоксична дія лімфоцитів на пухлинні клітини хворих на колоректальний рак (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2765
Скачать документ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ПАТОЛОГІЇ, ОНКОЛОГІЇ І РАДІОБІОЛОГІЇ ІМ. Р.Є.
КАВЕЦЬКОГО

ПАХОЛЮК ТЕТЯНА ДМИТРІВНА

УДК 616-006.04.345:612.112.94

Цитотоксична дія лімфоцитів на пухлинні клітини хворих на колоректальний
рак

14.01.07 – онкологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті експериментальної патології, онкології і
радіобіології ім. Р.Є Кавецького НАН України

Науковий

керівник – доктор медичних наук, професор

Бережна Нінель Михайлівна, пров. наук. співр. відділу біології
пухлинної клітини Інституту експериментальної патології, онкології і
радіобіології ім. Р.Є Кавецького НАН України

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Глузман Данило Фішелевич, завідувач відділу імуноцитохімії Інституту
експериментальної патології, онкології і радіобіології ім.Р.Є.
Кавецького НАН України;

доктор медичних наук, професор

Гриневич Юрій Якимович, заступник директора по науковій роботі, керівник
відділу клінічної імунології Інституту онкології АМН України.

Провідна установа Київська медична академія післядипломної освіти ім.
П.Л.Шупика МОЗ України, кафедра онкології, м. Київ

Захист дисертації відбудється “26“ жовтня 2005 р. о 1330 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.155.01 в Інституті
експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є
Кавецького НАН України за адресою: 03022, Київ, вул. Васильківська, 45

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ІЕПОР ім. Р.Є. Кавецького
НАН України

Автореферат розісланий “23” вересня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук Н.В. Бородай

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальность проблемы. Рак ободової і прямої кишки (колоректальний рак,
КРР) відноситься до найпоширених онкологічних захворювань. Його частота
в країнах Європейського Союзу досягає 53 випадків, а рівень смертності –
30 на 100.000 населення. В Україні ці показники складають 33,4 і 28
випадків на 100.000 населения відповідно. Результати епідеміологічних
досліджень свідчать, що захворюваність на КРР неухильно зростає
(Bleiberg H. et al., 1998; Федоренко З.П. и др., 2000). Незважаючи на
постійне удосконалення хірургічних і хіміотерапевтичних методів
лікування, смертність хворих залишається достатньо високою, а загальна
5-річна виживаність не перевищує 60% (Аксель Е.М., Бармина А.В., 1999;
Бондарь Г.В. и др., 2001; Кикоть В.О. та співавт., 2002; Шалимов С.А. и
др., 2003).

В останній час збільшилась кількість робіт, пов’язаних з дослідженням
стану системи імунітету хворих на КРР (Midgley R.S., Kerr D.J., 2003;
Koesters R. et al., 2004). Загальна оцінка отриманих результатів
свідчить про їх неоднозначність, що може бути обумовлено обстеженням
хворих на різних стадіях пухлинного процесу і використанням різних
методів імунологічного дослідження. В переважній більшості випадків
представлена інформація про кількісний вміст тих чи інших популяцій
лімфоцитів (Oliver R.T., Nouri A.M., 1992; Rosenberg S.A., 1997;
Vermorken J.B., 2000). Поряд з цим значно менше робіт, які б
характеризували функціональну активність цитотоксичних клітин, наприклад
натуральних кілерів (НК). Як відомо в теперішній час, ці клітини
представлені окремими субпопуляціями, що мають різний фенотип. Основна
кількість робіт присвячена дослідженню НК-клітин, що експресують CD16+
або CD56+ антигени (Akagi J. et al., 2002; Bonehill A. et al., 2003;
Cabrera C.M. et al., 2003). Між тим, згідно інших даних, саме клітинам з
подвійним фенотипом CD16+56+ притаманна найбільша цитотоксичність
(Chakraborty A. et al., 1995; Koda K. et al., 2003; Kondo E. et al.,
2003). Практично відсутні роботи по вивченню функціональної активності
натуральнх кілерних Т-лімфоцитів (НКТ) (Sasatomi T. et al., 2002).

Разом з тим НК-клітини і НКТ розглядаються як важливі компоненти
протипухлинного захисту, і деталізація ролі окремих субпопуляцій
цитотоксичних клітин у пухлинному процесі, насамперед при КРР,
вважається обгрунтованою за багатьма міркуваннями, в тому числі і з
метою визначення можливості використання для оцінки перебігу
захворювання (Tartter P.I. et al., 1987; Rigg K.M. et al., 1991;
Liljefors M. et al., 2003).

До теперішнього часу практично відсутні роботи, присвячені динаміці
цитотоксичної активності НК-клітин і НКТ; мало відомо про характер їх
дії на аутологічні і алогенні пухлинні клітини. Також відсутні відомості
про залежність цитотоксичної активності НК-клітин і НКТ від
проліферативної активності, ступеня диференціювання пухлинних клітин,
експресії білка р53.

Все вищезазначене і зумовило інтерес до вивчення НК-клітин і НКТ, а саме
вмісту у периферичній крові, функціональної активності клітин по
відношенню до аутологічних і алогенних пухлинних клітин; виявлення
можливої залежності між цитотоксичною активністю кілерних клітин і
загальних показників, що характеризують стан імунної системи хворих на
КРР. Це визначає актуальність даної роботи і її відповідність вимогам
сучасної онкології.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана згідно плану науково-дослідних робіт Інституту
експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є.
Кавецького НАН України “Вивчення протипухлинної активності лімфоцитів по
відношенню до хіміорезистентних пухлинних клітин” (№ держ.реєстрації –
0100U000705; 2001-2002 рр.) та державної програми “Онкологія”.

Мета дослідження – на основі вивчення кількості і функціональної
активності НК-клітин і НКТ хворих на КРР в динаміці (до операції і через
6 міс. після оперативного втручання) визначити закономірності змін
цитотоксичності вказаних клітин з урахуванням впливу таких властивостей
пухлинних клітин, як їх проліферативна активність та ступень
диференціювання, і обгрунтувати можливість використання цих показників
для прогнозу перебігу захворювання.

Задачі дослідження:

1. Дослідити цитотоксичну активність лімфоцитів периферичної крові
хворих на КРР по відношенню до алогенних, а також аутологічних пухлинних
клітин в динамиці захворювання при різних клінічних особливостях
перебігу хвороби.

2. Визначити вплив аутологічної сироватки на активність кілерних клітин,
які досліджуються.

3. Провести порівняльну оцінку рівня цитотоксичності НК-клітин і НКТ
залежно від проліферативної активності пухлинних клітин, ступеня їх
диференціювання і експресії білка р53.

4. Вивчити деякі особливості клітинного і гуморального імунітету хворих
на КРР, вміст раково-ембріонального антигену (РЕА) у сироватці крові.

5. Дослідити можливе прогностичне значення рівня цитотоксичності
НК-клітин і НКТ периферичної крові хворих на КРР.

Об’єкт дослідження – хворі на КРР, здорові донори і хворі з хронічними
непухлинними захворюваннями органів шлунково-кишкового тракту.

Предмет дослідження – цитотоксична активність лімфоцитів периферичної
крові по відношенню до клітин лінії К562 і клітин аутологічної пухлини;
субпопуляційний склад лімфоцитів периферичної крові; концентрація
імуноглобулінів у сироватці крові; експресія антигену проліферації Ki-67
і білка р53; тривалість життя хворих на КРР протягом двох років після
операції.

Методи дослідження – загальноклінічні, імунологічні, морфологічні,
імуногістохімічні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше досліджені НК-клітини з
фенотипом CD3-CD56+CD16+ і НКТ з фенотипом CD3+CD56+CD16+ в периферичній
крові хворих на КРР по відношенню до алогенних та аутологічних пухлинних
клітин і виявлені зміни в кількості і функціональній активності вказаних
клітин в залежності від особливостей клінічного перебігу процесу.
Показано, що збільшення кількості клітин кілерів в периферичній крові
хворих на КРР може асоціюватись зі зниженням їх цитотоксичної
активності, а сироватка крові цих хворих гальмує кілерну активність
лімфоцитів периферичної крові в системі in vitro.

Вперше виявлено, що рівень цитотоксичної активності лімфоцитів
периферичної крові залежить від ступеня проліферації і диференціювання
пухлинних клітин, об`єму первинної пухлини і концентрації РЕА у
сироватці крові. Зміни функціональної активності НК-клітин і НКТ в
більшості випадків відбуваються на тлі збільшення кількості CD8+,
зниження CD4+ клітин і підвищення концентрації IgA у сироватці крові.
Встановлено, що відновлення функціональної активності клітин кілерів
після закінчення комплексного лікування корелює з поліпшенням стану
хворих, тривалістюю безрецидивного перебігу захворювання (r = 0,46;
p0,05), статі (r = -0,137; p>0,05), характеру росту пухлини – екзо- чи
ендофітний (r = 0,055; p>0,05) не знайдено, але тенденція між рівнем
цитотоксичності і метастатичним ураженням регіонарних лімфатичних вузлів
(r = 0,226; p>0,05) та ступенем диференціювання пухлини (r = 0,250;
p>0,05) спостерігалась. ЦА також не розрізнялась у хворих на рак
ободової та прямої кишки (p>0,05) (табл. 1).

Рис. 1. Цитотоксична активність лімфоцитів периферичної крові хворих на
КРР і практично здорових донорів (контроль) по відношенню до клітин
лінії К562 залежно від співвідношення лімфоцит/клітина-мішень.

Таблиця 1

Цитотоксична активність лімфоцитів периферичної крові хворих на КРР і
практично здорових донорів

Обстежені групи Лімфоцит/клітини лінії К562

Лімфоцит/аутологічні пухлинні клітини

40:1

20:1

10:1

40:1

20:1

10:1

Всі хворі на КРР, n = 53 47,84 + 2,46* 32,83 + 2,22* 21,12 +
1,71* 27,75 + 2,07# 13,02 + 1,09# 7,05 +

1,56#

Рак ободочної кишки, n = 42 46,96 + 2,31* 32,78 + 1,88* 17,15 + 1,48*
27,71 + 1,41# 13,42 + 0,72# 7,23 + 1,34#

Рак прямої кишки, n = 11 49,46 + 2,28* 31,48 + 1,99* 14,74 + 1,96*
27,81 + 2,28# 12,46 + 1,21# 6,89 + 1,42#

Здорові донори, n = 10 77,91 + 2,49 55,43 + 1,74 37,24 + 1,16 – – –

Примітка: * p4 нг/мл)
вмістом РЕА достовірно розрізнялись: 52,06 + 1,67 и 42,26 + 1,78%,
відповідно; p0,05.

Ці дані дають підставу вважати, що у хворих на КРР у сироватці крові
з’являються фактори, що можуть блокувати функцію клітин з цитотоксичною
активністю. Питання про їх походження остаточно не з’ясовано, але
існують дані, що більшість з них є продуктами життєдіяльності пухлинних
клітин: це низькомолекулярні сполуки, гліколіпіди та їх розчинні форми,
онкофетальні білки, в тому числі і РЕА, спермін, гіалуронідаза, муцини
та інші (Rivoltini I. et al., 1992; Inoue M. et al., 2003; Duff M. et
al., 2003).

Визначення цитотоксичності лімфоцитів по відношенню до клітин
аутологічної пухлини показало, що середні показники ЦА при всіх
співвідношеннях лімфоцит/клітина-мішень були нижче в порівнянні з
показниками при використанні в якості мішеней клітин лінії К562 (табл.
1). Таким чином, ЦА по відношенню до аллогенних та аутологічних
пухлинних клітин була знижена. Однією з важливих причин цього може бути
зниження щільності на їх поверхні молекул адгезії, які забезпечують
зв’язування цитотоксичних лімфоцитів. Було також проведено дослідження
субпопуляційного складу лімфоцитів ПК, що дало змогу охарактеризувати
співвідношення між окремими лімфоїдними клітинами з урахуванням їх
цитотоксичності (табл. 2).

Таблиця 2

.

Z

$

&

(

*

,

.

Z

O

O

d?

O

OJPJQJ

EHuy

?
?uoeuoeuoeuoeuoeuoeuoeuoeuoeuoe?oeuoee?ssUIAssoe?oe?oe1/2oe1/2oe1/2oe?¶?
¶?¶?oe1/2oe1/2oe1/2oe?¶?¶?¶?oe1/2oe1/2oe1/2oe?¶

a

\

1/2??

Oe0¬

¬

$

O

?? ???????%?

hZq

???? ???????%?

$

O

$

O

O

?????х на непухлинні захворювання органів шлунково-кишкового тракту (III
група), %

Группа обсте-

жених Субпопуляції лімфоцитів

CD22+

CD3+

CD4+

CD8+

CD4+/

CD8+

CD3-CD56+

CD16+

CD3+

CD56+

CD16+

I 14,11 + 1,72 63,41 + 2,56 32,36 + 2,07 33,11 + 2,47 1,18 + 0,17 15,58
+ 1,95 8,49 + 2,17

II 8,25 + 1,25 64,55 + 5,66 37,35 + 2,03 33,54 + 3,14 1,79 + 0,14 9,71 +
1,32 11,12 + 1,76

III 9,2 + 3,71 63,24 + 3,41 40,65 + 3,10 29,57 + 2,78 1,46 + 0,10 11,56
+ 2,01 10,78 + 1,89

PI-II 0,05 >0,05 >0,05 0,05

PI-III 0,05 0,05 >0,05 >0,05 >0,05

PII-III >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05

Найбільш характерним для хворих на КРР виявилось підвищення вмісту
НК-клітин (CD3-CD56+CD16+), виявлене у 44% обстежених хворих; кількості
В-лімфоцитів (44% хворих) та зменшення імунорегуляторного індексу
CD4+/CD8+ (80% хворих). На відміну від НК-клітин, підвищення кількості
НКТ (CD3+CD56+CD16+) було виявлено тільки у 4 хворих.

ЦА лімфоцитів хворих на КРР по відношенню до клітин лінії К562 залежала
від вмісту НК-клітин (r = 0,3657; p0,05 >0,05 >0,05

PI-III 0,05 >0,05

PII-III >0,05 >0,05 >0,05

Пухлинні клітини хворих на КРР істотно розрізнялись за інтенсивністю
проліферації, рівень якої визначали за експресією антигену Ki-67.
Кількість Ki-67+ клітин, що знаходились у різних фазах клітинного циклу
(за виключенням фази G0), варіювала від 1-2% до 60%.

Проліферативна активність пухлини корелювала з метастатичним ураженням
регіонарних лімфатичних вузлів (r = 0,769; p0,05). Аналогічні дані спостерігались і у
хворих з прогресією пухлинного процесу (50,66 + 4,35% і 52,87 + 3,93%,
відповідно; p>0,05). Водночас, при відсутності ознак рецидива
захворювання відмічено зростання показників ЦА порівняно з доопераційним
рівнем (42,26 + 4,85% і 58,44 + 2,38%, відповідно; p 0,05) и с рецидивом заболевания (50,66 +
4,35% и 52,87 + 3,93%, соответственно; p>0,05) уровень цитотоксической
активности не изменился. Эти предварительные данные свидетельствуют, что
восстановление уровня цитотоксической активности в послеоперационный
период можно отнести к числу факторов прогноза течения КРР.

Ключевые слова: колоректальный рак, цитотоксическая активность,
аутологичные опухолевые клетки, естественные киллеры, естественные
киллерные Т-лимфоциты, пролиферативная активность, белок р53, антиген
Ki-67.

SUMMARY

Pacholyuk T.D. Cytotoxic activity of peripheral blood lymphocytes on
colorectal cancer patients’ tumor cells. – Manuscript.

Dissertation for degree of candidate of medical science in speciality
14.01.07 – oncology. R.E. Kavetsky Institute for Experimental Pathology,
Oncology and Radiobiology, National Academy of Sciences, Ukraine. Kyiv,
2005.

Thesis is devoted to evaluation of significance the quantity and
functional activity of NK and NKT cells from colorectal cancer patients
for antitumor protection; some features of tumor cells (proliferative
activity, differentiation, p53 expression) and the possibility of their
using for prognosis of disease.

On the basis of observation of 53 colorectal cancer patients
(T2-3N0-1M0G1-3) it was established that cytotoxic activity of
peripheral blood lymphocytes in cancer patients before operation was
lower than in donors, lower against autologic cancer cells than K562
cell line, and inhibited by autologic serum. Inhibited action of
autologic serum was depended on tumor size, differentiation of tumor
cells and CEA concentration.

Cytotoxic activity of peripheral blood lymphocytes against K562 cell
line was associated with quantity of NK cells with phenotype
CD3-CD56+CD16+, аnd against autologic cancer cells – with quantity of
NKT cells with phenotype CD3+CD56+CD16+. Negative correlation between
cytotoxic activity and proliferative activity of tumor cells was
revealed. The expression of p53 more than 30% of tumor cells was found
in 53,4% cancer patients, but the correlation of this parameter with
cytotoxic activity of peripheral blood lymphocytes was insufficient.

The cytotoxic activity of peripheral blood lymphocytes of 35 colorectal
cancer patients in six months after operation was raised in comparison
with initial level that associated with unrelapsed two-years course of
disease. The cytotoxic activity of relapsed patients didn’t change or
diminished. These preliminary data suggest that the recovery of
cytotoxic activity of peripheral blood lymphocytes after operation may
be used as prognostic factor for colon cancer patients.

Key words: colorectal cancer, cytotoxic activity, autologic tumor cells,
natural killers, natural killer T cells, proliferative activity, p53,
Ki-67 antigen.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020