.

Токсиколого-гігієнічна оцінка гумату амонію як забруднювача атмосферного повітря населених місць (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
170 2895
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИИ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. М. ГОРЬКОГО

САДЕКОВ ДМИТРО РИФАТОВИЧ

УДК 614.712:546.171.1/4

Токсиколого-гігієнічна оцінка гумату амонію як забруднювача
атмосферного повітря населених місць

14.02.01 – гігієна

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Донецьк – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті ім. М.
Горького

МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Єрмаченко Олександр Борисович,

Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України,

завідувач кафедри гігієни факультету післядипломної освіти.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Волощенко Олег Ігнатович, Інститут
гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України, завідувач
лабораторії гігієни нових хімічних матеріалів, препаратів та
біомоніторингу;

доктор медичних наук, професор Талакін Юрій Миколайович, Донецький
державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, професор
кафедри гігієни та екології.

Провідна установа:

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика,
кафедра

гігієни та екології людини МОЗ України, м. Київ.

Захист відбудеться “21” червня 2006 р. об 11 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 11.600.01 в Донецькому державному
медичному університеті ім. М. Горького за адресою: 83003, Україна, м.
Донецьк, пр. Ілліча, 16.

3 дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Донецького державного
медичного університету ім. М. Горького за адресою: 83003, Україна, м.
Донецьк, пр. Ілліча,16.

Автореферат розісланий “19” травня 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради д.мед.н. професор
Солдак І.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Технічні досягнення останнього сторіччя обумовили
розширення кола природних речовин і сировини, що використовуються у
виробничій і господарській діяльності. Перелік таких матеріалів
продовжує збільшуватись, однак відсутність надійних методик
прогнозування їх впливу на людину й навколишнє середовище унеможливлює
попередження багатьох гострих і хронічних захворювань як серед
робітників промисловості, так і серед населення в цілому. Необхідність
вивчення хімічних чинників і їх впливу на організм людини неодноразово
підкреслювалась у доповідях, публікаціях, рішеннях наукових конференцій
тощо (Оніщенко Г.Г., 2003, Сердюк А.М.,1998, 2001).

гумінові кислоти належать до кола природних матеріалів, що вже знайшли
виробниче застосування і перспективні в плані збільшення їх
використання. Це речовини, які містяться в ґрунтах, торфах, бурому і
кам’яному вугіллі (Апраксіна С.М., та співавт., 1988).

В природних покладах України є значні запаси бурого вугілля, цінність
якого як енергетичної сировини не є високою, проте вміст гумінових
кислот в ньому сягає 80% (Думбай І.М., та співавт., 1996), чим і
обумовлена його сировинна цінність для технологічного використання в
різних виробництвах.

Поліфункціональність гумінових кислот дозволила сьогодні
використовувати їх у різних галузях народного господарства:
електрохімічному виробництві, деревообробній, нафтовій промисловості,
при виготовленні керамічних виробів, як зв(язуючих при окусковуванні
вугільного дріб’язку й агломерації руд, у якості розріджувачів цементних
сировинних шламів та сповільнювачів процесу твердіння бетону й ряді
інших галузей. Найбільш широко використовуються вони у вигляді
багатотоннажної продукції у сільському господарстві, буровій техніці і
цементній промисловості (Забрамний Д.Т. та співавт., 1980).

Широке використання гуматів у різних галузях господарства і зростання
попиту на них сприяє збільшенню обсягу їх виробництва. Технологічні
процеси одержання, наприклад, гумату амонію (ГА) пов’язані з інтенсивним
газо- та пилоутворенням, чим обумовлена різноманітність шляхів
надходження його в навколишнє середовище і вплив на здоров’я населення
(Воліков А.Н. та співавт., 1982).

Через брак інформації про кількість викидів ГА промисловими об’єктами на
сьогодні маємо недостатню кількість розробок і застосування оздоровчих
заходів на стадії запобіжного і поточного санітарного нагляду.

Як відомо, пріоритет у рішенні цієї проблеми належить медико-біологічним
дослідженням з профілактики можливих несприятливих впливів умов
життєдіяльності людини як найважливішому системоутворюючому фактору у
здійсненні загальнодержавних заходів щодо охорони навколишнього
середовища (Курлядський Б.А., 2002, Присяжнюк В.Є., 2004, Качинський
А.Б., 2001).

З метою попередження наслідків забруднення повітряного басейну населених

пунктів потрібне проведення досліджень, спрямованих на вивчення
фактичного забруднення атмосферного повітря, оцінку біологічної дії й
обґрунтування гігієнічних нормативів, регламентів, розробку санітарних
правил, що є науковою основою проведення оздоровчих і профілактичних
заходів щодо санітарної охорони атмосферного повітря. (Проданчук М.Г.,
Спину Е.І., 2000, Гринь М.В. та співав., 2004 ).

Існуючі можливості гігієнічного регламентування ГА в атмосферному
повітрі відстають від запитів практики, тому що на сьогоднішній день
бракує будь-яких даних про токсичну дію ГА на організм людини і тварин.

Особливої уваги вимагає вивчення закономірностей просторово-часового
поширення аміаковмісних сполук в умовах населених місць. Поза полем
вивчення залишається дія гумату амонію на здоров’я населення, отже не
розроблено і гігієнічні критерії оцінки ступеня його небезпеки. У
рішенні проблем санітарної охорони атмосферного повітря населених місць
дедалі актуальнішим стає питання про кількісну залежність між рівнями
забруднення повітряного басейну і неспецифічною захворюваністю міського
населення (Звіняцьковський Я.Й., Бердник О.В., 1996, Пінігін М.А., 1993,
Кіреєва І.С., 1996, Буштуєва К. А., Случанко І. С., 1986)

З огляду на вищевикладене і на перспективи розширення використання
гуматів у господарській діяльності, очевидно, що назріла необхідність
проведення комплексного токсиколого-гігієнічного дослідження ГА,
гігієнічної оцінки впливу гумату амонію на захворюваність населення та
розробки санітарно-гігієнічних заходів для профілактики забруднення
повітряного басейну в районах розміщення підприємств по їх виробництву.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри гігієни
ФПО Донецького державного медичного університету ім. М. Горького,
„Експериментальне обґрунтування сполук, що містять аміак в атмосферному
повітрі населених місць”, номер державної реєстрації теми № 0102U006778.
Автор був співвиконавцем НДР і безпосередньо вивчав стан здоров’я
населення, що мешкає в зоні впливу атмосферних викидів підприємства по
виробництву ГА.

Мета дослідження: Дати гігієнічну оцінку ГА як забруднювача атмосферного
повітря і розробити заходи профілактики з попередження його негативного
впливу на здоров’я населення.

Для досягнення зазначеної мети необхідно було вирішити такі задачі:

1. Провести гігієнічну оцінку технологічного процесу одержання ГА,
визначити умови утворення, надходження та встановити закономірності
поширення його в повітряному басейні населених місць;

2. Вивчити характер біологічної дії ГА при гострому й
хронічному інгаляційному впливі на організм тварин та науково
обґрунтувати гігієнічні регламенти ГА в атмосферному повітрі населених
місць;

3. Дати оцінку здоров’я населення, що мешкає в зоні впливу атмосферних
викидів підприємства по виробництву ГА;

4. Розробити основні напрямки профілактичних заходів щодо оздоровлення

виробничого середовища та повітряного басейну.

Об’єкт дослідження – ГА як забруднювач атмосферного повітря, здоров’я
населення в районах розташування підприємств з виробництва даної
речовини.

Предмет дослідження – експериментальні тварини (дія ГА на організм
теплокровних тварин); стан якості атмосферного повітря в районах
розміщення підприємств по виробництву даної речовини; здоров’я населення
в зоні впливу атмосферних викидів підприємства по виробництву ГА.

Методи дослідження: гігієнічні – для оцінки екологічних факторів;
біохімічні – для вивчення дії ГА на організм експериментальних тварин;
соціологічні – для оцінки самопочуття людей і санітарно-гігієнічних умов
їх життя; медико-статистичні – для обробки результатів дослідження і
оцінки рівня захворюваності.

Наукова новизна одержаних результатів. На основі проведених досліджень
вперше: виявлено умови утворення і поширення ГА як забруднювача
атмосферного повітря; надано гігієнічну оцінку технології виробництва
кінцевого продукту; надана санітарно-гігієнічна оцінка досліджуваної
речовини як забруднювача атмосферного повітря.

Вивчено особливості просторово – часового розподілу атмосферних
забруднень в районі розташування заводу по виробництву ГА.

З’ясовано якісні та кількісні залежності формування рівня, динаміки і
структури захворюваності населення, яке мешкає в умовах впливу
атмосферних викидів, що містять аерозоль ГА.

Вперше отримано нові дані про токсикометричні параметри ГА за різних
шляхів надходження в організм експериментальних тварин. При
внутрішньошлунковому введені встановлено його ЛД50. Дана речовина при
пероральному введенні чинить загальнотоксичну дію, виражену
місцево-подразливу і шкірно-резорбтивну дію, ступінь якої зростає зі
збільшенням дози речовини. Досліджувана речовина позбавлена кумулятивної
здатності.

Хронічний інгаляційний вплив ГА викликає зміни показників
функціонального стану, активності ферментативних систем, порушення
показників репродуктивної функції тварин.

Науково обґрунтовано гранично допустиму концентрацію ГА в атмосферному
повітрі населених місць.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено основні напрямки
профілактичних заходів щодо оздоровлення виробничого середовища і
повітряного басейну.

Результати дослідження покладено в основу наукового розрахунку
орієнтовно безпечних рівнів впливу ГА та обґрунтування гранично
допустимих концентрацій даної сполуки в атмосферному повітрі населених
місць.

Органам практичної охорони здоров’я, проектним і природоохоронним
організаціям рекомендовано науково обґрунтований регламент ГА в
атмосферному повітрі населених місць. На підставі отриманих результатів
дослідження розроблено комплекс санітарно-гігієнічних і профілактичних
заходів, спрямованих на поліпшення стану навколишнього середовища та
здоров’я населення в районах розміщення підприємств по виробництву ГА.

ці рекомендації впроваджено: в ТОВ Агрофірма „Гермес” м. Краматорськ, в
Краматорській міській санітарно-епідеміологічній станції, в проектній
організації ТОВ “Проект-Маркет” м. Донецьк, в Донецькій обласній
санітарно-епідеміологічній станції, що підтверджується актами
впровадження від 19.12.03, 19.12.03, 15.12.04, 22.12.04.

Особистий внесок здобувача. Автором здійснено аналітичний огляд даних
літератури, патентно-інформаційний пошук, сформульовані мета та задачі
роботи, зібрано й оброблено первинний матеріал, проведено дослідження та
аналіз даних забруднення атмосферного повітря, а також – вивчення
захворюваності населення в районі виробництва ГА. Вибір і обґрунтування
методів математично-статистичної обробки первинних матеріалів,
статистична обробка, аналіз і оформлення результатів роботи виконано
автором особисто.

Здобувачем не були використані наукові результати та ідеї, що належать
співавторам опублікованих праць.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
оприлюднено й обговорено на міжнародній науково-практичній конференції,
присвяченій 75-річчю НДІ медико-екологічних проблем Донбасу і вугільної
промисловості “Актуальні проблеми медицини праці й екології Донбасу”
(Донецьк, 2000); на регіональній науково-практичній конференції
“Екологія і безпека життєдіяльності: інноваційні процеси в науці,
технологіях і освіті” (м. Макіївка, 2001); на міжнародній
науково-практичній конференції “Бізнес, екологія, здоров’я” (Донецьк,
2001); на VIII науково-методичній конференції “Людина та навколишнє
середовище–проблеми безперервної екологічної освіти у вузах” (Одеса,
2002); на науковій конференції Донецького національного університету за
підсумками науково-дослідної роботи за період 2002-2003 р. (Донецьк,
2003); на XIV з’їзді гігієністів України “Гігієнічна наука та практика
на рубежі століть” (Дніпропетровськ, 2004); на Х Конгресі світової
федерації українських лікарських товариств (Чернівці, 2004); на
науково-практичній конференції “Актуальні питання гігієни та екологічної
безпеки України” (Київ, 2005).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 наукових праць, з
яких 4 статті в наукових журналах (з них 3 статті у наукових фахових
виданнях), 5 статей ? у збірках наукових праць і 5 тез конференцій.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, 5
розділів, заключення, висновків, списку використаних джерел, додатків,
викладена на 175 сторінках комп’ютерного тексту. Робота містить 48
таблиці на 42 сторінках, 32 рисунка на 24 сторінках, 2 додатки на 10
сторінках. Список використаних джерел включає 189 джерел вітчизняної та
іноземної літератури на 18 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали та основні методи дослідження. Гумат амонію (ГА) – тверда
речовина бурого кольору з молекулярною масою 300-100000 а.о.м., є
продуктом взаємодії аміаку і гумінових кислот. Вибір об’єкта дослідження
в даній роботі значною мірою обумовлений необхідністю одержання
комплексної токсиколого-гігієнічної характеристики досліджуваної
речовини, обґрунтування ГДК гумату амонію в атмосферному повітрі та
розробки заходів профілактики щодо попередження його негативного впливу
на здоров’я населення (табл. 1).

Таблиця 1

Види та обсяг проведених досліджень

п.п. Види досліджень обсяг

проведених досліджень

1.

1.1 Натурні дослідження

Метеорологічні фактори (температура, відносна вологість, швидкість руху
повітря, атмосферний тиск) 1200

1.2 Визначення концентрації хімічних речовин в атмосферному повітрі:

– пил

NH3, SO2, NO2, CO

600

620

2.

2.1 Експериментальні дослідження

Показники функціонального стану тварин 4800

2.2 Визначення показників периферичної крові 9900

2.3 Визначення показників лейкоцитарної формули 24800

2.4 Вимір показників ЕКГ, СПП 6800

2.5 Визначення біохімічних показників у сироватці крові 31740

2.6 Визначення показників реактивності морських свинок при
шкірно-резорбтивній дії 16960

2.7 Визначення показників репродуктивної функції 18100

3. Патоморфологічні дослідження органів тварин 1384

4. Вивчення захворюваності населення (за медичною документацією) 33452

Оцінка стану повітряного середовища в районі розміщення заводу по
виробництву гумату амонію проводилася за кількісним вмістом компонентів
викидів. З метою вивчення ступеня й дальності поширення промислових
забруднень відбиралися максимальні разові проби з підвітряного боку від
підприємства на відстані 1000 й 2000 м. При нестійкому напрямку вітру
місця відбору проб мінялися. Відбір проб проводився за допомогою
електроаспіратора „Тайфун – Мс”. Проби на вміст газів та пилу в
атмосферному повітрі досліджувалися відповідно до “Руководства по
контролю загрязнения атмосферы”, РД 52.04.186-89 (М., 1991). Дослідження
проб повітря виконано лабораторіями кафедри гігієни ДонДМУ, Донецької
обласної санітарно-епідеміологічної станції, Краматорської та
Краснолиманської СЕС. Паралельно з вивченням забруднення атмосферного
повітря проводилися спостереження за ме-теорологічними умовами:
температурою, вологістю, барометричним тиском. Дані дослідження
забруднення повітряного басейну населених пунктів у роботі наведені у
вигляді: максимальних і мінімальних концентрацій забруднювача повітря;
середніх величин (з похибками); кількості проб, що перевищують разові
ГДК у відсотках; кратність перевищення позитивних проб разових ГДК.

Аналіз даних щодо характеру біологічної дії гумату амонію при гострому і
хронічному інгаляційному впливі на організм тварин і наукове
обґрунтування гігієнічних регламентів даної речовини в атмосферному
повітрі населених місць проведено відповідно з методичними вказівками
“Временные методические указания по обоснованию предельно допустимых
концентраций (ПДК) загрязняющих веществ в атмосферном воздухе населенных
мест“, № 4681 – 88 (М., 1989); “Обґрунтування гігієнічних нормативів
шкідливих хімічних речовин у різних середовищах на основі системного
підходу”, МВ 1.1.5 – 088-02 (К., 2002).

Гостру токсичність ГА вивчено на білих безпорідних щурах з масою тіла
200-220 г, мишах – 20-24 г, при дрібному, внутрішньошлунковому введенні
даної речовини (Гадаскіна І.Д., 1971). Розрахунок середньої смертельної
дози (ЛД50) здійснено за методом В.Б. Прозоровського (1962). Вивчено
кумулятивні властивості ГА (Трахтенберг І.М., 2001), обчислено індекс
кумуляції (Штабський Б.М., 1975).

Шкірно-подразливу та шкірно-резорбтивну дію ГА вивчено відповідно
„Методичні вказівки до постановки досліджень по вивчанню подразливих
властивостей та обґрунтуванню ГДК вибірково діючих подразливих речовин
у повітрі робочої зони”, № 2196-80 (М., 1980), а також „Методичні
вказівки до оцінки впливу шкідливих хімічних сполук на шкіряні покриви
та обґрунтування гранично допустимих рівнів забруднень”, №2102-79 ( М.,
1979).

Обґрунтування орієнтувальних безпечних рівнів дії ГА здійснено
відповідно до рекомендацій “Методические указания по установлению
ориентировочно безопасных уровней воздействия (ОБУВ)” (М., 1982).

Вивчення загальнотоксичної дії ГА при хронічному інгаляційному впливі
проведено на білих безпорідних щурах вагою 140 г. Цілодобове затруєння
тварин здійснювалось в 200-літрових камерах, встановленими в
ізольованому приміщенні, протягом 4-х місяців аерозолем ГА в
концентраціях: 1,50 мг/м3 (I група), 0,45 мг/м3 (II група), 0,055 (III
група) та IV група ? контрольна. Обстеження тварин (3 групи по 8 особин
у кожній) здійснювалося щомісяця через 1, 2, 3 і 4 місяці від початку
досліду, а також по завершенні 30 – денного відновного періоду. Для
створення заданих концентрацій гумату амонію використовували
мікродозатор пилу (Гільденскіольд та співавт., 1970). Реєструюча
апаратура була складовою системи затруюючого комплексу.

-гліцерофосфату по Колб В.Г., 1982), кислої фосфатази (Сидоренко
Г.І.,1986).*

Паралельно із загальнотоксичною вивчено гонадотропну дію ГА, відповідно
до методичних вказівок „Методы изучения отдаленных последствий действия
химических загрязнений атмосферного воздуха”(В.,1978).

Вивчення ембріональної дії ГА здійснювалось за комплексною схемою,
запропонованою В.О. Гофмеклером (1973). Дослідження виконано на трьох
групах вагітних щурів по 15 особин у кожній, котрі піддавалися
цілодобовому інгаляційному впливу гумату амонію в концентраціях 1,51
мг/м3, 0,48 мг/м3, 0,052 мг/м3. Четверта група тварин була контрольною.
Вплив на тварин чинився протягом усього терміну вагітності (21 день).
морфологічне дослідження внутрішніх органів тварин виконували на
парафінових зрізах, виготовлених за загальноприйнятими методами
(Елисеева В.Г., 1967). Гістологічні зрізи фарбували гематоксилін-еозином
за Ван-Гізоном. Для морфометричного аналізу виявлених структур у
гістологічних зрізах методом прямих вимірів вимірювали на бінокулярному
мікроскопі “Биолам” за допомогою окуляра мікрометра і спеціальних
планіметричних решіток**.

* Дослідження біологічної дії гумату амонію виконано в Центральній
науково-дослідній лабораторії ДонДМУ під керівництвом с.н.с. О.Д.
Якубенко.

** Морфологічні та морфометричні дослідження проведено на кафедрі
гістології ДонДМУ під керівництвом професора Е.Ф. Баринова.

Вивчення стану здоров’я населення проводилося відповідно до
“Методических указаний по вопросам сбора, обработки и порядка
представления данных об изменениях в состоянии здоровья населения,
связанных с загрязнением окружающей среды” №3861-85 (М., 1985) и
“Инструкции по проведению сбора, обработки и порядка представления
данных об изменениях в состоянии здоровья населения, связанных с
загрязнением окружающей природной среды” (М., 1985).

Були проаналізовані матеріали, що характеризують рівень і характер
захворюваності населення, яке мешкає в районі розміщення підприємства з
виробництва гуматів у населеному пункті Ясногорівка („Я”).

Як контрольний пункт було взято місто Красний Лиман („К”), що належить
до курортної зони Донбасу, і розташоване у тій самій
природно-кліматичній зоні та має подібні особливості водопостачання,
каналізації, культурно-побутового й медичного обслуговування тощо,
однак, практично позбавлене джерел забруднення атмосферного повітря.

У даній роботі підлягали оцінці матеріали про поширеність і первинну
захворюваність населення за даними звернення по медичну допомогу.
Обліковим документом для одержання вихідних відомостей став
“Статистичний талон для реєстрації заключного (уточненого) діагнозу
(ф.025-2/о). Період вивчення склав три роки, що дозволило одержати так
звану “накопичену захворюваність”. Шифровка, угруповання й кодування
лікарських діагнозів здійснювались відповідно до МКБ – десятого
перегляду (1995).

Вивчення можливого впливу атмосферних викидів підприємства по
виробництву ГА на стан здоров’я населення навколишньої території
здійснювалось у двох зонах: І – в безпосередній близькості до заводу –
на відстані до 1000 м, ІІ – у діапазоні від 1000 до 2000 м. Для
порівняння вивчено захворюваність контрольного населення міста „К”.

Паралельно з вивченням захворюваності в населеному пункті „Я” проведено
анкетне опитування дорослого населення з метою виявлення несприятливого
впливу викидів підприємства по випуску ГА на самопочуття людей і
санітарно-гігієнічні умови їх життя. Опитуванням були охоплені жителі,
починаючи з 18-літнього віку, котрі мешкали на різних відстанях від
заводу, який випускає ГА (до 1000 м – І зона й до 2000 м – ІІ зона). У
кожній зоні опитано не менше 500 людей, усього 1204 мешканця населеного
пункту.

Обробку результатів проведено з використанням ліцензійного пакету
“Medstat”, що забезпечує накопичення первинного масиву даних з подальшим
розрахунком середніх і відносних величин, їх похибок.

Результати дослідження та їх обговорення.

Гігієнічна характеристика стану повітря робочої зони й атмосферного
повітря.

Як основна сировина для промислового отримання гуматів використовується
буре вугілля із змістом вільного діоксиду кремнію від 5% до 10 %,
гуматів 89,5 %.

Одержання гуматів з вихідної сировини ? багатоетапний процес, який
передбачає ланцюг технологічних операцій, що включають попередню фізичну
підготовку сировини й ряд фізико-хімічних процесів з метою одержання
солей гумінових кислот.

Гігієнічна оцінка всього технологічного циклу – від первинної переробки
сировини до одержання готового продукту в рідкому чи порошкоподібному
стані свідчить про те, що на кожну тонну сировини втрата у вигляді
проміжних, побічних продуктів сягає 5-7% на тонну сировини, в основному
вони представлені пилом та аміаком. Процес добування гуматів
здійснюється за єдиною технологічною схемою як при великотоннажному
промисловому виробництві, так і при випуску продукту малими партіями
(рис.1).

Аналіз підфакельних досліджень забруднення повітряного басейну показав,
що на відстані 1000 м від підприємства кількість проб з перевищенням ГДК
м.р. складала для аміаку та завислих речовин, відповідно, 33,3% та
29,8%, на відстані 2000 м – 11,5% та 8,8%. Максимум забруднення повітря
припадає на першу зону (1000 м), причому, на такій відстані межі
коливань разових концентрацій перебували в інтервалі для аміаку 0,3-1,0
мг/м3 та для завислих речовин 0,3-1,3 мг/м3. Кратність перевищення ГДК
максимальної з разових концентрацій склала 5,0 (аміак) та 2,6 (пил), в
той час як у другій зоні (2000 м) вона дорівнювала 3,0 та 1,8.

Рис.1. Технологічна схема одержання гумату амонію та шляхи забруднення
повітря робочої зони й повітряного басейну

Максимальні середньодобові, середньомісячні і середньорічні концентрації
зазначених речовин також знижувалися, залежно від відстані до
підприємства по виробництву ГА.

При розподілі аміаку і завислих речовин у часі і по території можна
відзначити те, що максимальні разові концентрації визначалися в I зоні,
причому, на такій відстані від підприємства кратність перевищення
максимально разової концентрації зменшувалася при віддаленні від заводу
по виробництву ГА і зі збільшенням періоду усереднювань концентрацій.

Ступень забруднення атмосферного повітря в зонах спостереження за
ступенем небезпечності в першій зоні характезується як небезпечний
(кратність перевищення ?ГДЗ – 5,1), а у другій – як помірно небезпечний
(кратність перевищення ?ГДЗ – 3,2).

Оцінка біологічної дії гумату амонію. В умовах гострого експерименту
встановлено, що ГА є малотоксичною сполукою (4-й клас небезпеки), його
ЛД50 становить 7580,0(102,0 мг/кг. Дія ГА на рівні ЛД50 при пероральному
введенні чинить загальнотоксичну дію, ступінь якої зростає зі
збільшенням дози речовини. Проявом цього є розвиток токсичного
міокардиту, гострої токсичної дистрофії печінки, токсичної
тубулоінтерстиціальної нефропатії, дистрофії вегетативних інтрамуральних
гангліїв, ушкодження стінок судин з підвищенням їх проникності,
периваскулярний набряк і плазморагія, дезорганізація сполучної тканини.
Досліджувана речовина позбавлена кумулятивної здатності, індекс
кумуляції дорівнює нулю.

Встановлено виражену місцево-подразливу і шкірно-резорбтивну дію ГА. Про
шкірно-резорбтивну дію ГА свідчать гематологічні та біохімічні зміни.
Токсичний вплив ГА на периферичну кров виявилася в підвищенні кількості
еозинофілів, що свідчить про можливе сенсибілізування в організмі
піддослідних щурів. Виявлено збільшення вмісту молодих форм нейтрофілів,
що вказує на пригнічення лейкопоезу.

Вміст SН-груп, що відіграють важливу роль у регуляції активності
структурних білків, ферментів, гормонів, вірогідно знижувався (р - 0 2 @ D X h r t e o ue th .ic c ?????? $a$ dh`„7a$ 9сумаційно порогового показника до кінця експерименту (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020