Міністерство охорони здоров‘я україни

львівський національний медичний університет

ім. Данила галицького

ЗаЛІська Ольга Миколаївна

УДК 615.035/.06:33

Теоретичні основи та практичне використання фармакоекономіки в Україні

15.00.01 – Технологія ліків та організація фармацевтичної справи

автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора фармацевтичних наук

Львів – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі організації та економіки фармації з курсом
технології ліків Львівського національного медичного університету імені
Данила Галицького Міністерства охорони здоров‘я України.

Науковий консультант: доктор фармацевтичних наук, професор

ПАРНОВСЬКИЙ Борис Людомирович

Львівський національний медичний університет

ім.Данила Галицького

завідувач кафедри організації та економіки фармації

з курсом технології ліків

Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, професор

Грошовий Тарас Андрійович,

Тернопільська державна медична академія ім.І.Я.Горбачевського,

завідувач кафедри фармацевтичних дисциплін

доктор фармацевтичних наук, професор

ВОЛОХ Дмитро Степанович

Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця, завідувач кафедри
організації та економіки фармації

доктор фармацевтичних наук, професор

ТРОХИМЧУК Віктор Васильович,

Одеський державний медичний університет,

завідувач кафедри організації та економіки фармації

Провідна установа: Національний фармацевтичний університет МОЗ України,

кафедра менеджменту і маркетингу у фармації (м.Харків)

Захист відбудеться 23.01.2004 року о 1000 год. на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 35.600.02 у Львівському національному
медичному університеті імені Данила Галицького за адресою: 79010, м.
Львів, вул. Пекарська, 69.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Львівського
національного медичного університету імені Данила Галицького (79000, м.
Львів, вул. Січових Стрільців, 6).

Автореферат розісланий 22.12.2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради ГАСЮК Г.Д.

загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Затвердження Постановою Кабінету Міністрів України
від 25 липня 2003 р. № 1162 “Державної програми забезпечення населення
лікарськими засобами на 2004-2010 роки”, впровадження стандартів
лікування, стрімкий розвиток фармацевтичного ринку зумовлюють потребу у
формуванні фармакоекономічної складової в охороні здоров’я.
Обґрунтування та розробка методів фармакоекономічного аналізу лікарських
засобів з освітньою підготовкою провізорів, адекватних потребам
фармацевтичної галузі, є актуальною.

Фармакоекономіка – сучасна фармацевтична наука, що розвивається у
закордонних державах з 70-80-х років ХХ ст. Вона оцінює співвідношення
між ефективністю, безпечністю та вартістю лікарських засобів при різних
схемах лікування з метою обґрунтованого вибору оптимальної
фармакотерапії для хворого, системи охорони здоров’я та суспільства
залежно від реальних фінансових можливостей держави. Особливістю
методології фармакоекономіки є необхідність розробки і перевірки
фармакоекономічних методик у конкретній країні, враховуючи
епідеміологічні показники, наявність стандартизованих схем лікування,
маркетингові характеристики фармацевтичного ринку, джерела фінансування
забезпечення лікарськими засобами тощо.

Нами започатковані дослідження з фармакоекономіки, коли були розкриті
можливості цієї науки при створенні формулярів (О.М.Заліська,
Б.Л.Парновський, Т.Г.Калинюк, 1998), опрацьована методика
фармакоекономічного аналізу забезпечення лікарськими засобами
урологічних хворих, систематизовано предмет та об’єкти її досліджень,
методи аналізу, видано навчальний посібник.

Окремі теоретичні та практичні аспекти фармакоекономічного аналізу
лікарських засобів різних фармакотерапевтичних груп досліджуються в
Україні у роботах вчених Д.І.Дмитрієвського, Б.П.Громовика, І.А.Зупанця,
З.М.Мнушко, А.С.Немченко, В.М.Толочка, О.В.Посилкіної, В.В.Трохимчука
та ін.

Проте недостатньо окресленими були предмет та об’єкти досліджень нової
науки, які вимагають чіткого теоретичного обґрунтування, проблемно було
визначити взаємозв’язки фармакоекономіки з іншими дисциплінами, а також
диференціювати використання методів фармакоекономічного аналізу
лікарських засобів в Україні, особливо при розробці формулярів.

Питання визначення потреби в лікарських засобах актуальне, як при
функціонуванні централізованої, так і ринкової економіки, бо для
державного (страхового) забезпечення необхідно мати прогнозовані дані
про потребу в лікарських засобах, враховуючи вартісні аспекти. Доцільно
було опрацювати фармакоекономічні підходи при розробці бази даних про
лікарські засоби. Не була вирішена проблема підготовки провізорів з
фармакоекономіки, викладання якої у вищих навчальних закладах в Україні
не проводилось.

Об’єктивна необхідність розвитку та впровадження методів
фармакоекономіки у лікарське забезпечення, потреба у підготовці
провізорів, що володіють методами фармакоекономічної оцінки лікарських
засобів, з подальшою інтеграцією наукових розробок у систему
“Міжнародного товариства фармакоекономічних досліджень” обумовили вибір
теми дисертаційної роботи, її структуру та кінцеве спрямування.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана у відповідності з планом проблемної комісії “Фармація”
МОЗ та АМН України і є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи
Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького
“Обґрунтування нових напрямків концепції розвитку лікарського
забезпечення та розробка моніторингових механізмів їх впровадження”
(номер державної реєстрації 0101U009228).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є
систематизація теоретичних основ фармакоекономіки для Україні, наукове
обґрунтування методів фармакоекономічного аналізу на прикладі лікарських
засобів для лікування цукрового діабету ІІ типу, туберкульозу,
ревматоїдного артриту, захворювань сечостатевої системи, розробка
методичних і практичних рекомендацій щодо використання фармакоекономіки
при визначенні потреби у лікарських засобах, освітній підготовці
провізорів та інтеграції у міжнародну систему фармакоекономічних
досліджень.

Для досягнення вказаної мети необхідно було вирішити наступні завдання:

провести вивчення теоретичних основ науки фармакоекономіка: предмету та
об’єктів, методів фармакоекономічного аналізу, їх використання;

стандартизувати англомовні терміни на основі міжнародного глосарію з
фармакоекономіки з адаптацією для вітчизняних фахівців системи охорони
здоров’я;

опрацювати алгоритми методів фармакоекономічного аналізу
“вартість-ефективність”, “мінімізація вартості” лікарських засобів з
врахуванням економічних, епідеміологічних особливостей України;

розробити методики фармакоекономічного аналізу лікарських засобів для
лікування цукрового діабету ІІ типу, туберкульозу, ревматоїдного
артриту, захворювань сечостатевої системи з підготовкою відповідних
методичних рекомендацій;

обґрунтувати концепцію, розробити і впровадити систему підготовки на до-
і післядипломному етапах навчання провізорів і клінічних провізорів з
нової навчальної дисципліни фармакоекономіки;

створити навчально-методичне забезпечення з фармакоекономіки для
викладачів, студентів і практичних провізорів;

обґрунтувати структуру бази даних про лікарські засоби з
фармакоекономічними параметрами для її використання при страховому
забезпеченні лікарськими засобами;

проаналізувати стан споживання лікарських засобів для лікування
цукрового діабету ІІ типу, туберкульозу, використовуючи метод
“встановлених добових доз”, що рекомендований ВООЗ, та адаптувати його
до вітчизняних умов;

обґрунтувати використання у системі визначення потреби в лікарських
засобах фармакоекономічне моделювання для обчислень вартісних аспектів
лікарського забезпечення;

окреслити напрями інтеграції України у світові та європейські товариства
фармакоекономічних досліджень.

Об’єкт дослідження. Теоретичні основи науки фармакоекономіки, методи
фармакоекономічного аналізу, підготовка провізорів з фармакоекономіки.

Предмет дослідження. Показники ефективності, безпечності лікарських
засобів за даними доказової медицини, вартість схем фармакотерапії,
показники споживання препаратів для лікування цукрового діабету ІІ типу,
туберкульозу, навчально-освітні технології з фармакоекономіки, бази
даних про лікарські засоби.

Методи дослідження. У дисертаційній роботі використані методи
системного аналізу, експертних оцінок, математико-статистичний,
семантичний, мета-аналіз, регресійного аналізу, описового моделювання.

Метод системного аналізу використаний для дослідження ролі,
взаємозв’язків науки фармакоекономіки серед інших дисциплін та її ролі і
значення в охороні здоров’я та суспільстві, експертних оцінок – для
оцінки ефективності, безпечності лікарських засобів, обґрунтування
факторів, що впливають на фармакоекономічні дослідження, описового
моделювання – для аналізу витрат на фармакотерапію,
математико-статистичний – для аналізу споживання лікарських засобів у
“встановлених добових дозах” на рівні регіону (держави), регресійний
аналіз — для визначення динаміки захворюваності, семантичний – при
стандартизації термінів у фармакоекономіці, мета-аналіз – для оцінки
ефективності лікарських засобів за даними вітчизняних
фармакоепідеміологічних досліджень, математичне моделювання – для
аналізу витрат на фармакотерапію, враховуючи залежність між ефективністю
препаратів та їх вартістю. Обчислення проводились на персональному
комп’ютері з використанням програмного пакету Statgraphics Plus.

Інформаційну базу дослідження становили законодавчі, нормативні акти, що
регламентують лікарське забезпечення хворих, статистичні матеріали
Міністерства охорони здоров’я. Використані дані закордонних рекомендацій
(стандартів) лікування захворювань, бази даних доказової медицини,
публікації міжнародних організацій з фармакоекономічного аналізу
лікарських засобів.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше систематизовано теоретичні
основи науки фармакоекономіки в Україні й проведено їх адаптацію для
використання у вітчизняній охороні здоров’я.

Уперше програмно-цільовим методом створена “Програма фармакоекономічної
оцінки лікарських засобів”, що стандартизує методи фармакоекономічного
аналізу “вартість-ефективність”, “вартість-користь”, їх використання і
включена у Реєстр галузевих нововведень МОЗ України № 195/17/02 за 2002
рік;

Опрацьовано і науково обґрунтовано алгоритми методів фармакоекономічного
аналізу, з врахуванням даних доказової медицини (фармації),
маркетингових характеристик фармацевтичного ринку, показників
захворюваності в Україні для визначення більш ефективних та економічних
схем фармакотерапії;

Уперше підготовлено науковий проект “Фармакоекономічні дослідження в
Україні”, який включено у базу даних з міжнародного науково-технічного
співробітництва вищих навчальних закладів України за підтримки
Міністерства освіти і науки України та Міжнародного фонду “Відродження”
щодо започаткування і реалізації спільних з зарубіжними партнерами VI
Рамкової програми наукового співробітництва Європейського Союзу (червень
2002р.) для оптимізації інформаційного забезпечення з фармакоекономіки.

Уперше проведено фармакоекономічне обґрунтування переліків лікарських
засобів для лікування цукрового діабету ІІ типу, туберкульозу, які можна
рекомендувати для внесення у Формуляр згідно з Національними програмами
“Цукровий діабет”, “Боротьба з туберкульозом”.

Обґрунтовано та опрацьовано методику аналізу споживання лікарських
засобів на основі їх “встановлених добових доз”, рекомендованих ВООЗ,
для уточненого визначення потреби в них.

Уперше обґрунтовано концепцію навчання з нової дисципліни
фармакоекономіки на до- і післядипломному етапах підготовки провізорів в
Україні.

Уперше теоретично обґрунтовано доцільність міжнародної співпраці у
галузі фармакоекономічних досліджень з “Міжнародним товариством
фармакоекономічних досліджень – ISPOR” для розвитку наукових підходів у
фармакоекономіці та інтеграції України у світові та європейські програми
фармакоекономічної оцінки лікарського забезпечення.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційної роботи полягає у
розробці пропозицій щодо фармакоекономічної оцінки лікарських засобів з
метою оптимізації забезпечення хворих ефективними, безпечними та
економічно вигідними препаратами.

Науково обґрунтована автором “Програма фармакоекономічної оцінки
лікарських засобів” дозволила визначити напрямки реалізації
фармакоекономіки – це підготовка фахівців, що володіють методами
фармакоекономіки та практичне використання методик для поліпшення
лікарського забезпечення населення. За результатами досліджень
розроблені:

методичні рекомендації “Використання методів фармакоекономічної оцінки
лікарських засобів в Україні”, ухвалені Проблемною комісією “Фармація”
МОЗ України і АМН України (протокол № 21 від 19.03.2002 р.) та узгоджені
у МОЗ України, знайшли застосування у практичній діяльності:

Інституту терапії АМН України (м. Харків), Українського НДІ урології і
нефрології АМН України (м. Київ) (акти впровадження відповідно від
24.06.2003 р., 08.04.2003 р.);

в інших державах, зокрема, у Державному Медичному і Фармацевтичному
Університеті ім.Н.Тестеміцану Республіки Молдова (акт впровадження від
20.03.2003 р.), Батумському медико-екологічному інституті Республіка
Грузія (акт впровадження від 30.05.2003 р.);

аптечних об’єднань (товариств), фармацевтичних відділів управлінь
охорони здоров’я обласних держадміністрацій у семи регіонах України,
зокрема, у ВАТ “Рівнефармація”, фармацевтичному відділі управління
охорони здоров’я Чернівецької обласної держадміністрації,
Тернопільському обласному виробничо-торговому аптечному об’єднанні,
Львівській обласній аптечній корпорації, відділі фармацевтичного
контролю управління охорони здоров’я Івано-Франківської
облдержадміністрації, Закарпатському ОВО “Фармація”, Державному
виробничо-торговому підприємстві “Волиньфармпостач” у Волинській області
(акти впровадження відповідно від 12.11.2002 р., 23.01.2003 р.,
13.03.2003 р., 04.04.2003 р., 24.04.2003 р., 07.05.2003 р., 08.09.2003
р.);

інформаційний лист “Методика фармакоекономічного аналізу
“вартість-ефективність” лікарських засобів для уточненого визначення
потреби в них” за № 78-2003, ухвалений Проблемною комісією “Фармація”
МОЗ України і АМН України (протокол № 27 від 19.02.2003р.)
використовується у Державному виробничо-торговому підприємстві
“Волиньфармпостач” у Волинській області, Львівській обласній аптечній
корпорації (акти впровадження відповідно від 08.09.2003 р., 11.09.2003
р., ).

Дидактичне значення одержаних результатів полягає у розробці
навчально-методичного забезпечення викладання фармакоекономіки:

— навчальна програма з професійно орієнтованої дисципліни
“Фармакоекономіка” затверджено Центральним методичним кабінетом з вищої
медичної освіти МОЗ України для підготовки студентів вищих навчальних
фармацевтичних закладів і фармацевтичних факультетів вищих навчальних
медичних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації;

навчальні посібники “Фармакоекономіка. В 2 ч.” (2000), “Основи
фармакоекономіки” (2002) рекомендовано Центральним методичним кабінетом
з вищої медичної освіти МОЗ України;

— програма розділу “Фармакоекономіка” включена за рішенням
Координаційної ради з післядипломної освіти МОЗ України в навчальні
плани та уніфіковані програми передатестаційних циклів провізорів зі
спеціальностей “Організація і управління фармацією” та “Загальна
фармація”.

Комплекс навчально-методичного забезпечення з фармакоекономіки
впроваджено у навчальний процес 10 вищих навчальних медичних
(фармацевтичних) закладів України: Львівського національного медичного
університету ім.Данила Галицького, факультету післядипломної освіти та
фармацевтичного факультету, Національного фармацевтичного університету
(м.Харків), Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації НФаУ
(м.Харків), Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця
(м.Київ), фармацевтичного факультету, Київської медичної академії
післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, кафедри організації та управління
фармації, Вінницького національного медичного університету
ім.М.І.Пирогова, кафедри клінічної фармакології, Тернопільської
державної медичної академії ім.І.Я.Горбачевського, фармацевтичного
факультету, Буковинської державної медичної академії, фармацевтичного
факультету, Української Академії державного управління при Президентові
України, кафедри управління охороною здоров’я, Івано-Франківської
державної медичної академії, фармацевтичного факультету (акти
впровадження відповідно від 25.09.2002 р., 17.10.2002 р., 19.11.2002 р.,
20.11.2002 р., 26.11.2002 р., 27.11.2002 р., 23.12.2002 р., 13.03.2003
р., 19.03.2003 р., 14.04.2003 р., 23.04.2003 р.), а також
використовується у країнах СНД — Державному Медичному і Фармацевтичному
Університеті ім. Н.Тестеміцану Республіки Молдова, кафедри соціальної
фармації (акт впровадження від 20.03.2003 р.), Батумському
медико-екологічному інституті Республіки Грузія, кафедри соціальної
фармації (акт впровадження від 30.05.2003 р.).

Уперше системно представлено результати фармакоекономічних досліджень в
Україні на європейських та світових конгресах “Міжнародного товариства
фармакоекономічних досліджень – ISPOR” для розвитку методів
фармакоекономіки у вітчизняному лікарському забезпеченні населення.

Уперше опубліковано систематизовані лекторії з фармакоекономіки для
практичних провізорів і спеціалістів охорони здоров’я на сторінках
журналів “Аптека Галицька” (2000) та “Фармацевтъ-практикъ” (2003).

Подальше впровадження результатів дисертаційного дослідження у вигляді
основних пропозицій та рекомендацій, складених автором, у практику
роботи аптечних об’єднань, фондів медичного страхування, формулярних
комісій дозволить оптимізувати відбір лікарських засобів для
забезпечення хворих, особливо стаціонарного лікування, сприятиме
удосконаленню фармакотерапії та раціональному використанню бюджетних
(страхових) коштів.

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, подані у дисертації,
отримані автором особисто:

проведено вивчення теоретичних основ нової інтегральної науки
фармакоекономіки, систематизовано предмет та об’єкти її досліджень,
обґрунтовано взаємозв’язки з медичними, фармацевтичними та економічними
науками, методи фармакоекономічного аналізу;

розроблено оригінальну навчальну програму з професійно-орієнтованої
дисципліни “фармакоекономіка” для студентів вищих навчальних
фармацевтичних закладів і фармацевтичних факультетів вищих навчальних
медичних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації;

уперше в Україні видано навчальні посібники “Фармакоекономіка. В 2 ч.”
(2000), “Основи фармакоекономіки” (2002) для підготовки студентів,
курсантів;

опрацьовано методи фармакоекономічного аналізу “вартість-ефективність”,
“мінімізація вартості” лікарських засобів з врахуванням даних про
доведену ефективність, безпечність лікарських засобів, епідеміологічних
особливостей, маркетингових характеристик фармацевтичного ринку України;

розроблено методики фармакоекономічного аналізу лікарських засобів на
прикладі препаратів для лікування цукрового діабету ІІ типу,
туберкульозу, захворювань сечостатевої системи, ревматоїдного артриту;

обґрунтовано структуру бази даних про лікарські засоби з
фармакоекономічними параметрами;

проведено аналіз споживання у “встановлених добових дозах” лікарських
засобів на прикладі пероральних гіпоглікемічних засобів,
протитуберкульозних препаратів. Опрацьовано модель потреби у
протитуберкульозних препаратах, враховуючи залежність між ефективністю
схем лікування та витратами на них.

З окремих питань здобувач співпрацювала з вченими Львівського
національного медичного університету ім. Данила Галицького та
Національного фармацевтичного університету (м. Харків).

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення,
практичні результати дисертаційного дослідження висвітлювались автором
на міжнародних, всеукраїнських наукових та науково-практичних конгресах,
з’їздах, конференціях: науково-практичній українсько-канадській
конференції “Партнери в охороні здоров’я” (Київ, УАДУ при Президентові
України, 1997 р.), V Національному з’їзді фармацевтів України (Харків,
НФАУ, 1999 р.), Першому українсько-польському симпозіумі урологів “У ХХІ
сторіччя – з новітньою медициною” (Львів, ЛДМУ ім.Данила Галицького,
2000 р.), науково-практичній конференції з міжнародною участю “Клінічна
фармація: стан та перспективи в Україні” (Харків, НФАУ, 2000 р.), ІІ-ІV
Конгресах “Фармакоекономіка на рубежі третього тисячоліття” (Москва, ММА
ім.І.П.Сеченова, 2000-2002 рр.), науково-практичній конференції
“Проблеми стандартизації в охороні здоров’я” (Москва, ММА
ім.І.П.Сеченова, 2001р.), науково-практичній конференції “Впровадження
фармацевтичної опіки у медичну і фармацевтичну практику” (Харків, НФАУ,
2001 р.), науково-практичній конференції “Сучасні проблеми
фармацевтичної науки і практики” (Харків, НФАУ, 2001 р.), 4-му
Європейському конгресі “Міжнародного товариства фармакоекономічних
досліджень” (Франція, Канни, 2001 р.), науково-практичній конференції
“Клінічна фармація в Україні” (Харків, НФаУ, 2002 р.),
науково-методичній конференції “Актуальні проблеми підготовки фахівців у
вищих медичних та фармацевтичному навчальних закладах України”
(Чернівці, БДМА, 2002р.), 5-му Європейському конгресі “Міжнародного
товариства фармакоекономічних досліджень” (Голландія, Роттердам,
2002р.), міжнародній науково-практичній конференції
“Соціально-економічна ефективність державного управління: теорія,
методологія і практика” (Львів, ЛРІДУ УАДУ, 2003 р.), 8-й Світовій
зустрічі “Міжнародного товариства фармакоекономічних досліджень” (США,
Арлінгтон, 2003р.), міжнародній науково-практичній конференції “Наука і
соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія”
(Харків, НФаУ, 2003 р.), 6-му Європейському конгресі “Міжнародного
товариства фармакоекономічних досліджень” (Іспанія, Барселона, 2003 р.).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано у 83 працях,
зокрема, у наукових фахових виданнях — 23 статті, в інших журналах – 33
статті, навчальні посібники — 2, навчальні програми — 3, методичні
рекомендації -1, інформаційний лист -1, узгоджені у МОЗ України, та 20
тез доповідей.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 6
розділів власних досліджень, висновків, списку використаних джерел,
додатків. Дисертація викладена на 263 сторінках машинопису, містить 30
таблиць (12 с.), 35 рисунків (17 с.), 12 додатків (25 с.). Список
літератури містить 307 джерел, серед них — 115 іноземних.

основний зміст роботи

Систематизація теоретичних основ фармакоекономіки для України

Фармакоекономіка займається організаційними, фармакотерапевтичними,
економічними розробками, спрямованими на більш ефективне забезпечення
фармакотерапії хворих при обмеженому фінансуванні охорони здоров’я.

Проведений пошук даних у мережі Інтернет, Медлайн за 1966-2002 рр. з
використанням ключових слів “фармакоекономіка”, “фармакоекономічні
дослідження”, показав, що предмет досліджень з фармакоекономіки є більш
широким. До основного слова ”фармакоекономіка” додавали для створення
пошукового образу запиту ключові слова ”страхова медицина і фармація”,
“фармацевтичний постмаркетинг”, “формуляр”. Пошуковому запиту
відповідала сукупність з 3487 публікацій. Далі аналізу підлягали лише ті
повідомлення, що вміщували розширене резюме про результати
фармакоекономічних досліджень, які складали 74 % від загальної
сукупності.

Встановлено, що предмет досліджень фармакоекономіки становлять
ефективність, безпечність, вартість лікарських засобів, їх споживання
та потреба у кількісних та фінансових показниках. Об’єкти досліджень
науки становлять: показники ефективності й вартості нового лікарського
засобу у порівнянні з існуючим у ринку аналогічним (альтернативним)
препаратом; показники зміни якості життя пацієнта, збільшення років
якісного життя при використанні сучасних препаратів; рекомендації
(стандарти) фармакотерапії захворювань, враховуючи дані доказової
медицини; переліки препаратів (формуляри), витрати на які
відшкодовуються бюджетом (страховими фондами) на рівні держави, регіону
(лікувального закладу), інтерпретація і використання фармакоекономічних
результатів для прийняття рішень органами управління охорони здоров’я
про фінансування нових лікарських засобів (медичних технологій);
економічна ефективність фармацевтичної опіки при різних захворюваннях;
показники споживання лікарських засобів у “встановлених добових дозах”;
визначення потреби в лікарських засобах та розмірів відшкодування
витрат з бюджетних (страхових) коштів та співучасті хворого в оплаті;
економічна ефективність розробки оригінального лікарського засобу.

Отже, предмет та об’єкти досліджень з фармакоекономіки є специфічними,
близькими до предмету досліджень медичних, економічних дисциплін і
спорідненими з організацією та економікою фармації у плані вивчення
рецептів, споживання ліків. Досліджено та визначено взаємозв’язки
фармакоекономіки з фармацевтичними, медичними, економічними дисциплінами
та її місце в охороні здоров’я. Економічну базу фармакоекономіки
становить “економіка добробуту”, головна мета якої встановити розумну
межу державного втручання в економіку при створенні суспільних благ. Цей
напрям економіки за даними західних авторів перебуває у стадії розвитку
і становлення.

Одержані нами результати систематизації теоретичних основ
фармакоекономіки дозволили сформулювати, що вона займається порівняльним
дослідженням схем фармакотерапії щодо їх терапевтичної ефективності,
безпечності, результатів лікування та економічних витрат для досягнення
оптимальної вигоди для хворого і суспільства з метою прийняття державних
рішень щодо фінансування нових лікарських засобів (медичних технологій),
і дозволяє визначати обсяги потреби у препаратах, відповідних коштах та
належній фармацевтичній опіці.

За даними закордонних дослідників упровадження методів
фармакоекономічного аналізу в систему охорони здоров’я дозволяє зменшити
витрати на лікарське забезпечення на 10-20% за рахунок застосування
більш ефективних, безпечних ліків.

Фармакоекономіка як самостійна наука використовує специфічні методи
аналізу, класифікація яких залежить від способів визначення ефективності
лікарських засобів. Нами узагальнено основні методи фармакоекономічного
аналізу: “вартість–ефективність”, коли порівнюють ефективність різних
схем фармакотерапії та відповідні витрати на їх проведення; “мінімізація
вартості”, коли є доведена аналогічна (еквівалентна) ефективність різних
схем лікування, тоді порівнюють лише витрати на них; “вартість-користь”,
коли ефективність лікування визначають через показник – кількість років
життя, стандартизованих за якістю, та необхідні для цього витрати;
“вартість-вигода”, коли визначають ефективність в економічних показниках
при проведенні ранньої профілактики (діагностики) захворювання та
відповідні витрати; “вартість захворювання”, коли визначають лише
загальні витрати на основі середньої вартості лікування захворювання,
враховуючи статистичні показники кількості хворих на рівні держави (
регіону).

Узагальнено підходи до ідентифікації та класифікації прямих медичних і
немедичних витрат на лікування, які враховуються при фармакоекономічних
обчисленнях.

Обґрунтовано, що при фармакоекономічному аналізі лікарських засобів в
Україні необхідно враховувати такі особливості: значний ріст показників
захворюваності поширених патологій, обмежене фінансування забезпечення
лікарськими засобами та маркетингові характеристики фармацевтичного
ринку. Зокрема, номенклатура лікарських засобів налічує 7964 найменувань
(на 01.01.2003 р.), серед них значна кількість препаратів-синонімів,
питома вага вітчизняних препаратів становить до 46 %. Також у
вітчизняному ринку на одного оптового постачальника припадає 16 тис.
населення, коли у закордонних державах значно більше. У зв’язку з цим
різниця в оптових цінах на лікарські засоби становить: до 12 % для
антибіотиків, 22 % — протитуберкульозних засобів, 23 % — пероральних
гіпоглікемічних препаратів, 36 % — препаратів для лікування аденоми
передміхурової залози.

У зв’язку з вищевказаними факторами нами обґрунтовано, що при проведенні
фармакоекономічних обчислень необхідно використовувати мінімальну оптову
ціну лікарського засобу в ринку, з врахуванням рівня торгової націнки 35
% для амбулаторного та 10 % для стаціонарного забезпечення хворих
відповідно до затверджених законодавством вимог.

Методологічні основи дисертації та основні методи досліджень

Методологічну основу фармакоекономіки складають інтегральні методи
оцінювання лікарських засобів за показниками їх ефективності,
безпечності, а також методи економічної оцінки витрат на різні схеми
фармакотерапії. Ця наука застосовує власні методи фармакоекономічного
аналізу, причому найбільш використовуваним є “вартість–ефективність”,
який включений у Рекомендації (стандарти) з оцінки фармацевтичних
продуктів у країнах Заходу.

Нами обґрунтовано, що фармакоекономічна складова системи охорони
здоров’я — це проведення порівняльних досліджень ефективності,
безпечності лікарських засобів, враховуючи дані доказової медицини, з
одночасним обчисленням витрат на альтернативні схеми фармакотерапії
захворювань в Україні. За результатами фармакоекономічних досліджень
визначають препарати з оптимальним показником “витрати-ефективність” для
включення їх у формуляр з метою раціонального використання бюджетних
(страхових) коштів на лікарське забезпечення населення.

Відповідно до положень „Державної програми забезпечення населення
лікарськими засобами на 2004-2010 рр.” необхідно провести
фармакоекономічний аналіз для препаратів, що включені у затверджені в
Україні Переліки лікарських засобів. Основу фармакоекономічних
досліджень можуть складати затверджені наказом МОЗ України від
27.07.1998 р. № 226 “Тимчасові галузеві уніфіковані стандарти медичних
технологій діагностично-лікувального процесу стаціонарної допомоги
дорослому населенню у лікувально-профілактичних закладах України”.

Сучасне лікарське забезпечення вимагає відповідних знань та вмінь у
провізорів, тому у дисертації значний акцент проведено на розробці
концепції, створенні системи підготовки, дидактики викладання нової
дисципліни фармакоекономіки у вищих навчальних закладах.

Обґрунтовано використання фармакоекономічних підходів при створенні
бази даних про лікарські засоби, а також для аналізу споживання
лікарських засобів у “встановлених добових дозах”, рекомендованих ВООЗ,
розробки фармакоекономічних моделей потреби в препаратах для визначення
обсягів фінансування.

Обґрунтування та розробка методик фармакоекономічного аналізу

лікарських засобів в Україні

Фармакоекономічний аналіз за даними західних вчених полягає в
ідентифікації, визначенні ефективності та витрат при різних схемах
лікування для обґрунтованого вибору більш оптимального лікарського
засобу для забезпечення хворих у державі. Вивчення даних літератури
свідчить, що докази ефективності лікарських засобів, їх безпечності
можна одержати з клінічних досліджень препаратів, спостережних
досліджень, мета-аналізу даних літератури, баз даних, управлінських
звітів та повідомлень про спонтанні випадки дії препаратів. Проте такі
докази ефективності фармакотерапії та економічних витрат не
представлені в одному джерелі, тому необхідні математичні моделі, які
синтезують дані про економічні витрати на вигоди терапевтичного
лікування за альтернативними схемами. У фармакоекономіці при моделюванні
використовується інформація з джерел літератури і може доповнюватись
даними з експерименту чи спостереження. Така інформація є базовою
конструкцією моделі, на основі якої можливо оцінити ефективність
досліджуваних лікарських засобів (медичних технологій).

В Україні невелика кількість опублікованих результатів про порівняльну
ефективність препаратів, тому ми опрацювали алгоритм аналізу показників
доведеної ефективності лікарських засобів. Він включає такі етапи:
вивчення даних з бази Кокрейна, доказової медицини; аналіз закордонних
рекомендацій з фармакотерапії захворювань; даних літератури з країн СНД
і Східноєвропейських держав про ефективність (безпечність) лікарських
засобів; вивчення опублікованих даних щодо ефективності та безпечності
за даними вітчизняної практики (фармакоепідеміологічні результати),
експертна оцінка (верифікація) переліку лікарських засобів працівниками
охорони здоров’я – лікарями, провізорами; розробка науково
обґрунтованого переліку лікарських засобів з доведеною ефективністю та
безпечністю.

Узагальнення даних про терапевтичну ефективність лікарських засобів та
їх екстраполяція дозволяє проводити фармакоекономічний аналіз
лікарського забезпечення в Україні Для цього необхідно визначати середні
витрати на альтернативні схеми лікування, з врахуванням прямих медичних
і немедичних витрат. Нами розроблено алгоритм методу фармакоекономічного
аналізу “вартість-ефективність” для застосування в Україні, який
представлений на рис. 1.

І

+

Рис. 1. Алгоритм проведення фармакоекономічного аналізу
“вартість-ефективність” в Україні.

Вказаний алгоритм методу фармакоекономічного аналізу
“вартість-ефективність” включає збір даних про ефективність лікарських
засобів та визначення витрат на альтернативні схеми фармакотерапії при
певному захворюванні для обчислення показників “витрати-ефективність”.
Опрацьовано алгоритм методу фармакоекономічного аналізу “мінімізація
вартості” та його використання для оцінки генеричних лікарських засобів
в Україні. Опрацьовано методи моделювання “дерево рішень” та по Маркову,
які використовуються при аналізі “вартість-ефективність”.

Методи фармакоекономічного аналізу “вартість-ефективність”, “мінімізація
вартості” апробовано на прикладі лікарських засобів різних
фармакологічних груп. Зокрема, для лікарських засобів специфічної дії,
що використовуються при лікуванні цукрового діабету ІІ типу,
туберкульозу, бо лікарське забезпечення згідно з Національними
програмами вимагає розробки фармакоекономічно обґрунтованого переліку
препаратів. Також ми розглядали препарати, що застосовуються при
вузькопрофільних, зокрема, урологічних захворюваннях: інфекції нирок,
аденомі передміхурової залози, що вимагає специфічних фармакоекономічних
методик.

В Україні налічується близько 800 тис. хворих на цукровий діабет ІІ
типу, дослідження показало, що забезпечення за державні кошти
пероральними гіпоглікемічними засобами проводиться обмежено. Витрати на
ці препарати в економічно розвинутих країнах фінансуються державою
(страховими фондами). До “Переліку лікарських засобів вітчизняного та
іноземного виробництва, які можуть закуповувати заклади й установи
охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та
місцевих бюджетів” (Наказ МОЗ України від 14.04.2003 р. № 169) включено
11 гіпоглікемічних засобів, тому проводити відшкодування їх вартості є
складно при обмежених коштах. Маркетинговий аналіз показав, що в
арсеналі пероральних гіпоглікемічних засобів 76 % становлять імпортні
препарати, причому з них 32 % — німецького виробництва, які є досить
високої вартості.

Нами проаналізовано показники ефективності, безпечності гіпоглікемічних
засобів за даними доказової медицини. Результати свідчать, що в ринку
України наявні препарати з доведеною ефективністю, безпечністю, які
покращують якість життя і попереджають ускладнення цукрового діабету —
це глібенкламід, гліклазид, гліквідон, метформін. Проведені обчислення
витрат на річний курс фармакотерапії свідчать, що для включення у
Формуляр можна рекомендувати: вітчизняні — глібенкламід (ТОВ ФК
„Здоров’я”), діанормет (ВАТ „Фармак”) та імпортні глюренорм, манініл,
метформін, які забезпечують нижчі витрати. Нами досліджено, за реальною
моделлю споживання гіпоглікемічних засобів (за бюджетні кошти), витрати
становлять 16256 грн. на 100 хворих

Опрацьована модель диференційованої потреби у гіпоглікемічних
препаратах, коли використовуються препарати для хворих з супутньою
нирковою, серцевою недостатністю (глюренорм, гліклазид) і вища питома
вага вітчизняних препаратів – глібенкламіду, діанормету. Промодельовано,
що витрати для забезпечення 100 хворих в рік становлять 11335 грн. Це
дозволяє оптимізувати витрати на пероральні гіпоглікемічні засоби у
порівнянні з реальною моделлю на 30 %. Згідно з опрацьованою моделлю
витрати на гіпоглікемічні засоби для хворих на цукровий діабет ІІ типу
становлять 54,4 млн. грн. на рік в Україні.

Проведено фармакоекономічний аналіз протитуберкульозних засобів, які
застосовуються для стаціонарних хворих. Методом „мінімізація вартості”
обґрунтовано, що витрати на протитуберкульозні препарати в залежності
від дози препарату, кількості таблеток в упаковці, оптової ціни при
використанні ліків вітчизняного виробництва можна зменшити на 15-54% у
порівнянні з препаратами індійського виробництва, що дозволяє значну
економію бюджетних коштів. Обчислено витрати на стандартні схеми
фармакотерапії протитуберкульозними засобами, рекомендованими ВООЗ, які
є на 23-27 % нижчі у порівнянні з вітчизняними схемами лікування. Проте
витрати на усунення побічної реакції протитуберкульозних препаратів у
стандартних схемах є вищими. Результати фармакоекономічного аналізу
лікування туберкульозу включені у програму 6-го Європейського конгресу
“Міжнародного товариства фармакоекономічних досліджень”.

Нами опрацьовано модель фармакоекономічного аналізу
”вартість-ефективність” для препаратів широкого спектру дії –
нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ), що використовуються при
лікуванні ревматоїдного артриту в Україні. Методом „дерево рішень”
проведено моделювання витрат при фармакотерапії хворих НПЗЗ
(диклофенаком натрію) та сучасним препаратом з групи інгібіторів
циклооксигенази-2 (целебрекс) з врахуванням статистично доведених
показників їх безпечності. Графічно моделювання представляли у вигляді
“гілок” дерева, які зумовлені результатами за різними схемами лікування
(диклофенак натрію та целебрекс), також враховували побічні реакції на
ці препарати. На такі “гілки” накладався показник ймовірності частоти
побічних реакцій за даними літератури, далі проводились обчислення
вартості альтернативних схем лікування, враховуючи прямі медичні
витрати. Перша “гілка” – це застосування НПЗЗ (диклофенаку натрію), при
прийомі якого у 23,43% хворих розвиваються розлади шлунково-кишкового
тракту, з них у 5,89% хворих діагностується виразка, яка вимагає
стаціонарного лікування. Друга “гілка”– це прийом препарату целебрекс,
коли частота шлунково-кишкових реакцій становить 11,25 %, а виразка
спостерігається у 1,64 % хворих (рис. 2):

амбулаторно

23,43% шлунково стаціонарно

диклофенак кишкові розлади амбулаторно

натрію 5,89% виразка стаціонарно

Ревматоїдний 11,25% шлунково-
амбулаторно

артрит кишкові розлади стаціонарно

целебрекс 1,64% виразка амбулаторно
стаціонарно

Рис. 2. Модель “дерева рішень” фармакотерапії ревматоїдного артриту,

враховуючи побічні реакції на НПЗЗ.

При обчисленні витрат на лікування препаратом целебрекс у порівнянні з
диклофенаком натрію та їх комбінаціями з противиразковими засобами
враховували витрати на 6-ти місячний курс фармакотерапії. У схеми
включали оригінальний препарат (диклофенак натрію), щоб було можливим
екстраполювати дані про частоту шлунково-кишкових розладів за даними
рандомізованих клінічних досліджень. Обчислено, що витрати на 100
хворих, які лікуються диклофенаком натрію, якщо 23,43 % з них приймають
противиразкові засоби, становлять 97215 грн. При використанні целебрексу
відповідні витрати на противиразкові препарати нижчі на 2931 грн.
Промодельовано, що потенційна економія внаслідок використання целебрексу
при лікуванні хворих на ревматоїдний артрит може становити 264 тис.
грн. в Україні.

На наступному етапі ми обчислили прямі медичні витрати на лікування
виразки, індукованої прийомом НПЗЗ у хворих на ревматоїдний артрит. При
цьому ми враховували вартість фармакотерапії виразки та вартість
медичних послуг у стаціонарі. Згідно моделі витрати на усунення виразки
у хворих на ревматоїдний артрит, індукованої диклофенаком натрію,
становлять 4280 грн., якщо використовувати целебрекс — 1192 грн. Отже,
прийом більш вартісного нового препарату, але безпечного, дозволяє
знизити загальні витрати для хворих на ревматоїдний артрит в середньому
на 72 %. Результати дослідження представлені на 5-му Європейському
конгресі “Міжнародного товариства фармакоекономічних досліджень”.

Об’єктами фармакоекономічного дослідження були лікарські засоби для
діагностики захворювань сечостатевої системи та лікування:
інфекційно-запальних процесів сечостатевої системи, аденоми
передміхурової залози у чоловіків, а також профілактики сечокам’яної
хвороби.

Результати фармакоекономічного аналізу йодовмісних рентгенконтрастних
препаратів для діагностики урологічних захворювань, особливо при
забезпеченні стаціонарних хворих, показали, що економічно доцільно
використовувати вітчизняний препарат тріомбраст, який дозволяє на 47%
зменшити середні витрати на 100 хворих у порівнянні з урографіном. Для
урографії найбільш економічно вигідними є рентгенівські плівки № 100
(виробник “Свема”), витрати на які до 55 % нижчі у порівнянні з плівками
інших виробників.

Аналіз закордонних рекомендацій з лікування інфекцій сечостатевої
системи показав, що перелік уроантибактеріальних препаратів з доведеною
ефективністю налічує 17 найменувань. Верифікація переліку за допомогою
лікарів-урологів свідчить, що окремі препарати не можуть широко
застосовуватись у вітчизняній практиці через високу резистентність
хворих, зокрема, до ампіциліну та бісептолу. Слід відзначити, що
нефторовані хіноліни (налідиксова, піпемидинова кислота), які
використовуються у вітчизняній практиці, мають вищі в 1,5-2 рази витрати
на курс лікування, ніж норфлоксацин та ципрофлоксацин. Результати
фармакоекономічного аналізу препаратів для лікування
інфекційно-запальних процесів сечостатевої системи дозволяють
обґрунтувати Перелік лікарських засобів, які можна рекомендувати для
внесення у Формуляр: ципрофлоксацин, норфлоксацин, гентаміцин,
цефалексин, цефтріаксон. Показано, що витрати на курс лікування
цефазоліном, який широко використовується у практиці, є в 3-6 разів вищі
у порівнянні з вищевказаними препаратами. Досліджено, що економічно
вигідним для профілактики сечокам’яної хвороби є цистон.

Маркетинговий аналіз арсеналу препаратів для лікування аденоми
передміхурової залози свідчить, що 91% номенклатури становлять імпортні
препарати. Результати фармакоекономічного аналізу показали, що серед
препаратів з доведеною ефективністю рослинного походження, які містять
Серонеа репенс, найбільш економічно вигідним на курс лікування (6
місяців) є простаплант та простамол уно. Їх використання дозволяє
зменшити витрати в 2,4 рази у порівнянні з препаратом перміксон та в 1,9
разів — з гентосом. Серед антагоністів адренорецепторів з доведеною
ефективністю найбільш економічним є дальфаз, витрати на який нижчі в 1,7
разів у порівнянні з кардурою та в 2,7 разів — з омніком на 6-и місячний
курс лікування.

Проведено фармакоекономічний аналіз препаратів доксазозину, який
представлений оригінальним лікарським засобом (кардура) та генеричним
препаратом — доксазозин-ратіофарм. За даними рандомізованих подвійних
досліджень фармакокінетичні параметри цих препаратів відповідають
90-110% інтервалу. Методом „мінімізація вартості” показано, що витрати
при використанні генеричного препарату для 188 хворих є аналогічними, як
для 100 хворих, які застосовували би оригінальний препарат. Результати
фармакоекономічного аналізу препаратів для лікування аденоми
передміхурової залози представлялись на 8-й Світовій зустрічі
“Міжнародного товариства фармакоекономічних досліджень”.

Для систематизації фармакоекономічних підходів у лікарському
забезпеченні нами створена з використанням програмно-цільового методу
“Програма фармакоекономічної оцінки лікарських засобів”. Головна її мета
– обґрунтувати доцільність і необхідність впровадження методів
фармакоекономіки в охорону здоров’я України в умовах переходу до
“сталого розвитку”. Розроблена “Програма фармакоекономічної оцінки
лікарських засобів” включена у Реєстр галузевих нововведень МОЗ України
за 2002 рік за № 195/17/02.

З метою впровадження методів фармакоекономіки у діяльність закладів
охорони здоров’я підготовлені на замовлення МОЗ України методичні
рекомендації “Використання методів фармакоекономічної оцінки лікарських
засобів в Україні” та інформаційний лист „Методика фармакоекономічного
аналізу „вартість-ефективність” лікарських засобів для уточненого
визначення потреби в них”. Блок-схема впровадження „Програми
фармакоекономічної оцінки лікарських засобів” у систему охорони
здоров’я України представлена на рис.3.

Таким чином, інноваційну наукову розробку впроваджено у діяльність
кількох науково-дослідних інститутів АМН України, фармацевтичних
відділів управлінь охорони здоров’я, аптечних об’єднань семи областей
України.

Рис. 3. Система впровадження фармакоекономіки у практику охорони
здоров’я в Україні.

Створення системи підготовки спеціалістів з фармакоекономіки

Згідно з “Концепцією розвитку охорони здоров’я населення України”
передбачена підготовка фахівців за новою спеціальністю – клінічний
провізор. Враховуючи сучасні вимоги Закону України “Про вищу освіту”,
необхідно було створити систему навчально-методичного забезпечення,
дидактики викладання нової дисципліни фармакоекономіки, як для клінічних
провізорів, так і для студентів за спеціальністю “Фармація”, а також для
післядипломного навчання практичних працівників аптек, які раніше не
вивчали цієї дисципліни. У навчальний план за спеціальністю “Клінічна
фармація” фармакоекономіка включена принципово нова
професійно-орієнтована дисципліна, викладання якої в Україні не
проводилось. Отже, з позицій системного підходу і концепції
“безперервного навчання” необхідно було розробити диференційоване,
проблемно орієнтоване забезпечення підготовки провізорів з
фармакоекономіки на до- і післядипломному етапах навчання. Нами
проаналізовано навчальні плани підготовки студентів за фахом “Клінічна
фармація”, а також дипломованих спеціалістів фармації з фармакоекономіки
у закордонних країнах.

При опрацюванні тематики лекцій і семінарських занять ми обрали модульну
систему навчальних питань з фармакоекономіки, яка включає максимальну
кількість модулів (20) для клінічних провізорів, для студентів
фармацевтичного факультету за спеціальністю “Фармація” – 3 модулі та для
дисципліни вільного вибору – 6 модулів, для післядипломної підготовки
провізорів, що мають відповідний рівень знань, умінь та досвід роботи –
9 модулів.

Нами опрацьовано навчальну програму з фармакоекономіки у співавторстві з
проф.Б.Л.Парновським, яка затверджена Центральним методичним кабінетом з
вищої медичної освіти МОЗ України (від 05.11.2001 р. протокол № 5) для
студентів вищих фармацевтичних навчальних закладів і фармацевтичних
факультетів вищих медичних навчальних закладів освіти ІІІ-ІV рівнів
акредитації.

Уперше в Україні для дидактичного забезпечення були підготовлені
експериментальні навчальні посібники “Фармакоекономіка. Ч.1. Теоретичні
основи” та “Фармакоекономіка.Ч.2. Фармакоекономічний аналіз”,
затверджені Центральною методичною комісією Львівського державного
медичного університету ім.Данила Галицького (від 27.04.2000 р. протокол
№ 2), оскільки аналогічні навчальні матеріали з фармакоекономіки в
Україні повністю були відсутні

Враховуючи результати апробації вказаних посібників та відповідно до
навчальної програми з фармакоекономіки, видано навчальний посібник
“Основи фармакоекономіки” за редакцією проф.Б.Л.Парновського, який
рекомендований Центральним методичним кабінетом з вищої медичної освіти
МОЗ України для студентів вищих фармацевтичних навчальних закладів і
фармацевтичних факультетів вищих медичних навчальних закладів освіти
ІІІ-ІV рівнів акредитації (від 03.04.2002 протокол № 2). Посібник
містить систематизовані теоретичні основи науки, історію розвитку,
взаємозв’язки з іншими медичними й фармацевтичними дисциплінами, основні
терміни. Розглянуто класифікацію, види та приклади економічних витрат на
фармакотерапію. Подано методологію фармакоепідеміологічних досліджень,
підходи до збору інформації про побічні й небажані ефекти лікарських
засобів за вимогами ВООЗ та вітчизняного законодавства. Наведені підходи
до аналізу споживання лікарських засобів у встановлених добових дозах на
основі АТС–класифікації ліків. Розглянуто основні методи
фармакоекономічного аналізу, що використовуються у світовій практиці.

З врахуванням особливостей системи охорони здоров’я, економіки,
фармацевтичного ринку України наведено методики фармакоекономічного
аналізу лікарських засобів для фармакотерапії цукрового діабету,
туберкульозу, захворювань, ревматоїдного артриту та при
антибіотикотерапії. Показано роль і значення формулярної системи для
стандартизації лікарського забезпечення хворих. Подана структура
формулярів у Великобританії, Канаді, Австралії. Висвітлено методичні
підходи до створення бази даних із фармакоінформатики, системи
інформації про лікарські засоби у різних країнах. Розглядаються
структура бази даних доказової медицини, бази даних Кокрейна та наведені
адреси їх сторінок в Інтернеті.

Фундамент для доступності освіти створюється за рахунок сучасної мережі
потужних електронних засобів збереження і передачі інформації. Спосіб
викладення матеріалу у посібнику дозволяє провізорам проводити
самостійне навчання з фармакоекономічної оцінки лікарських засобів з
метою пошуку достовірної інформації про їх ефективність та безпечність.
На перспективу, навчальний посібник можливо використовувати і для
дистанційного навчання, оскільки у посібнику подані сторінки світових
баз даних доказової медицини.

Для підготовки фахівців на додипломному етапі за спеціальністю
“Фармація” розроблена програма дисципліни вільного вибору “Основи
фармакоекономіки” для студентів 5-го курсу фармацевтичного факультету,
яка затверджена на засіданні ЦМК ЛДМУ ім.Данила Галицького (протокол № 2
від 25.04.2001р.).

З 2000 року на факультеті післядипломної освіти ЛДМУ ім.Данила
Галицького за рішенням циклової методичної комісії факультету
післядипломної освіти у навчальну програму передатестаційного циклу
“провізор-організатор” були включені лекції “Основи фармакоекономіки”,
“Фармакоекономічний аналіз” та відповідні семінарські заняття (протокол
№2 від 17.05.2001 р.). Опрацювано оригінальні навчально-методичні
підходи до семінарських занять з фармакоекономічної оцінки лікарських
засобів.

За рішенням Координаційної науково-методичної ради з післядипломної
освіти МОЗ України (від 11 квітня 2003 року протокол № 2) програму
розділу “Фармакоекономіка” внесено у навчальні плани та уніфіковані
програми передатестаційних циклів провізорів “Організація і управління
фармацією” та “Загальна фармація”. При створенні та апробації
навчально-методичного забезпечення з фармакоекономіки проводилась тісна
співпраця з науковцями Національного фармацевтичного університету (м.
Харків).

(

*

X

ae \

c

&

gd?A¬

d¬th`„7

&

d¬th`„7

dOth

?????th????? що навчались на очній частині інтернатури на кафедрі
організації та економіки фармації з курсом технології ліків Львівського
національного медичного університету ім.Данила Галицького.

Система впровадження фармакоекономіки у викладання у вищих навчальних
закладах України та її результати представлено на рис. 4.

Рис.4. Інтегральна система впровадження фармакоекономіки у навчальний
процес

до- і післядипломної освіти провізорів.

Отже, створено концепцію викладання фармакоекономіки,
навчально-методичні матеріали використовуються у навчальному процес 10
вищих навчальних медичних (фармацевтичних) закладів України, а також
країн СНД, про що свідчать відповідні акти впровадження.

Використання фармакоекономіки для розвитку баз даних про лікарські
засоби в Україні

Проведено аналіз інформаційних джерел та баз даних про лікарські засоби,
що використовуються у закордонних країнах зі страховою медицини. Сучасна
система інформаційних джерел про лікарські засоби у світі представлена
на рис. 5.

Рис. 5. Система інформаційних джерел про лікарські засоби у світі.

Пошук даних про доведену ефективність (безпечність) лікарських засобів
необхідно проводити у вищевказаних інформаційних джерелах.

Нами проаналізовано динаміку інформації за фармакоекономічими критеріями
у вітчизняних фармацевтичних журналах. Встановлено, що найбільша питома
вага припадає на публікації про ефективність лікарських засобів (36 %)
та інформаційні повідомлення фармацевтичних виробників про ефект
препаратів (21 %). У 2000 році кількість статтей з проблематики
фармакоекономіки становила лише 6 % у дослідженій сукупності публікацій.
Слід відзначити, що наявна мала кількість публікацій про вартісні
аспекти фармакотерапії (4 %) та про вплив препаратів на якість життя
хворих (2 %).

Для виділення ядерної сукупності профільних фармацевтичних та медичних
періодичних видань, які концентрують основну наукову інформацію з
проблематики фармакоекономіки, ми застосували метод аналізу Товариства
Кокрейна, який включає пошук у мережі Інтернет, використовуючи слово
”фармакоекономіка”, що представлене в резюме (абстракті), назві чи
ключових словах статей. При цьому для повноти пошуку ми комбінували
його з словами “фармакоекономічний аналіз”, “формуляр”, які подавали і
російською мовою, оскільки у багатьох українських виданнях роботи
подаються мовою оригіналу. Пошук на сервері APORT проводили в регіоні
Україна. Результати пошуку свідчать про 19 статей у тих виданнях, що
мають Веб-сторінки – це журнали: “Український пульмонологічний журнал”
(кількість статей — 2), “Провізор” (4), “Медицина світу” (2), а
також газети: “Еженедельник Аптека” (9), “Здоров’я України” (2).

На наступному етапі ми провели ручний пошук публікацій з
фармакоекономіки у фармацевтичних виданнях, при цьому фіксували назву
оригінальних статей, резюме, ключові слова, які містять терміни:
“фармакоекономічний аналіз” та “якість життя”, “формулярна система” та
“фармакоекономіка” за п’ятирічний період (1998-2002 р.). Результати
аналізу динаміки статей з фармакоекономіки у журналах представлено на
рис. 6.

Рис.6. Динаміка публікацій з фармакоекономіки

у фармацевтичних виданнях за 1998-2002 рр.

Як свідчать дані з рис.6, найбільшу кількість статей з питань
фармакоекономіки містить “Фармацевтичний журнал”, в якому з 1998 р.
публікуються роботи з цієї тематики, а з 2001 р. діє постійна рубрика
“Фармакоекономіка”. Для газети “Еженедельник “Аптека” характерна найвища
динаміка кількості публікацій з фармакоекономіки. Також стабільну
динаміку публікацій з фармакоекономіки мають журнали “Аптека Галицька”,
“Клінічна фармація”, “Провизор”, “Ліки України”, “Фармацевтъ-практикъ”.
Слід відзначити, що окремі публікації з фармакоекономіки подаються також
у медичних журналах: “Український медичний часопис”, “Український
ревматологічний журнал”, “Український пульмонологічний журнал”, газеті
”Здоров’я України”.

Таким чином, “ядерну сукупність” періодичних видань, які постійно
публікують дані про фармакоекономічні дослідження в Україні складають
фармацевтичні видання: ”Фармацевтичний журнал”, “Клінічна фармація”,
“Еженедельник “Аптека”, “Провизор”, “Ліки України”. Слід відзначити, що
кількість статей з фармакоекономіки у цих виданнях за 1998-2002 р.
зросла в 7,3 рази, що свідчить про активний розвиток пошукових
досліджень з фармакоекономіки.

“Ядерну сукупність” закордонних видань з фармакоекономіки становлять три
журнали: “PharmacoEconomics”, “Journal of Research in Pharmaceutical
Economics”, “Value in Health”, які концентрують результати
фармакоекономічних досліджень, що проводяться у світі. Проте тексти
статей надаються за певну оплату, тому ці публікації є обмежено
доступними для українських науковців. Вивчення даних з цих джерел
літератури є необхідним для одержання фармакоекономічних параметрів
лікарських засобів та використання у базах даних.

Фармакоекономічні підходи до аналізу споживання

і визначення потреби в лікарських засобах

Проблематика аналізу споживання лікарських засобів є актуальною, як для
країн з розвинутою страховою медициною, так і для держав, що створюють
бюджетно-страхові основи лікарського забезпечення хворих. Класичні
дослідження з визначення потреби у лікарських засобах при
централізованому постачанні проведені вченими Д.С.Волохом, Л.В.Кобзарем,
В.М.Толочком, З.М. Мнушко, при цьому не враховувалась витрати на
проведення фармакотерапії альтернативними (аналогічними) препаратами.

Нами обґрунтовано, що в ринкових умовах потреба — це кількість
лікарських засобів з доведеною ефективністю, безпечністю, доступністю та
оптимальним співвідношенням між витратами й ефективністю для сукупності
хворих на визначений період часу. Для аналізу споживання лікарських
засобів у фармакоекономіці використовується метод “встановлених добових
доз” лікарських засобів — ВДД. Показник 1 ВДД/1000 населення за добу
ілюструє, що 0,1% населення в середньому отримує щоденно певний
препарат. Оскільки такий метод рекомендується ВООЗ для країн з ринковою
економікою, ми вивчили можливості його використання в Україні.

На першому етапі об’єктом дослідження обрана група пероральних
гіпоглікемічних засобів, оскільки прийнята Національна програма
“Цукровий діабет” і проводиться частково забезпечення хворих на діабет
ІІ типу. У зв’язку з цим запропонували методику аналізу споживання
лікарських засобів у ВДД для препаратів специфічної дії у розрахунку на
1000 хворих з певною патологією за формулою:

= ВДД/1000 хворих

Методику аналізу споживання гіпоглікемічних засобів промодельовано на
основі показників у Львівській області. Аналіз у ВДД дозволив виявити
точну структуру споживання у регіоні. Встановлено, що 83 % хворих
приймають лікарські засоби з групи сульфонілсечовини, серед них основну
питому вагу займає імпортний препарат манініл у двох лікарських формах:
таблетки по 3,5 мг та 5 мг; 17 % припадає на препарати з групи
бігуанідів, зокрема, метформін імпортного виробництва.

Аналіз у ВДД показав, що споживання глібенкламіду вітчизняного
виробництва становить 41,8 ВДД/1000 хворих; імпортного глібенкламіду
(манінілу) — 105,6 ВДД. Можна констатувати, що споживання глібенкламіду
вітчизняного виробництва є у 2,5 рази нижчим, ніж імпортного. Показник
споживання гіпоглікемічних засобів ІІІ покоління, вартість яких є
високою на курс, є досить низьким, зокрема, для глюренорму становить 4,4
ВДД/1000 хворих, амарилу – 1,7 ВДД. Для групи бігуанідів споживання
метформіну (німецького виробника) становить 14,4 ВДД/1000 хворих,
польського виробника – 4,3 ВДД, а препарату діанормет (ВАТ “Фармак”) —
1,0 ВДД. Отже, споживання вітчизняного метформіну є у 18 разів нижче,
ніж імпортного, однією з причин є те, що препарат діанормет нещодавно
впроваджений у ринок.

Таким чином, аналіз у ВДД лікарських засобів дозволяє порівняти
споживання препаратів з однієї фармакотерапевтичної групи різних
виробників, виявити відмінності та шляхи оптимізації, зокрема,
збільшення питомої ваги вітчизняних препаратів у структурі споживання. У
перспективі з використанням методики ВДД можна проводити порівняльні
дослідження споживання препаратів з іншими країнами.

Нами опрацьовано метод ВДД для аналізу споживання ліків у стаціонарі на
прикладі протитуберкульозних препаратів, оскільки на час дослідження
забезпечення проводиться за бюджетні кошти. Нами запропоновано методику
аналізу на 100 ліжко-днів, враховуючи показник кількості виконаних
ліжко-днів у рік для стаціонару за формулою:

Наші дослідження з використанням регресійного аналізу показників
захворюваності за 1992-2002 рр. в Україні виявили тісний кореляційний
зв’язок (r=0,986) між кількістю хворих (у) та роками (х). Одержано
рівняння регресії:

у= 16449,92х – 3,2692Е6

За цим рівнянням можна з ймовірністю 0,95 прогнозувати кількість хворих
на туберкульоз в Україні. Аналогічно досліджено показники захворюваності
на туберкульоз у Львівській області. Одержано рівняння регресіїї: у=
82,44 х – 163197, де у – прогнозована кількість хворих на туберкульоз
у Львівській області, коефіцієнт кореляції 0,975.

У зв’язку з вищевказаним методику аналізу споживання протитуберкульозних
засобів промодельовано на основі показників Львівського регіонального
фтизіопульмонологічного центру. Аналіз споживання протитуберкульозних
засобів у ВДД проведено за 2002 рік, коли стаціонарні хворі
централізовано забезпечувались препаратами. Показники споживання
ізоніазиду (Елегант, Індія) становили 383,7 ВДД/100 ліжко-днів,
ізоніазиду (ВАТ “Київмедпрепарат”) — 127,9 ВДД, рифампіцину (ІПКА,
Індія) – 102,4 ВДД, рифабутину – 142,5 ВДД, стрептоміцину (ВАТ
“Київмедпрепарат”) – 69,6 ВДД. Таким чином, результати аналізу свідчать,
що споживання протитуберкульозних засобів індійського виробництва є в 3
рази більшими, ніж вітчизняних препаратів, що вимагає вищих витрат на
забезпечення.

У ринкових умовах доцільно визначати потребу в таких лікарських
засобах, які мають оптимальний показник “витрати-ефективність”, при
цьому у фармакоекономічних дослідженннях проводять моделювання вартісних
показників. При розробці моделі у методологічному плані ми базувались на
принципах доказової медицини, використовуючи показник ефективності схем
хіміотерапії туберкульозу за даними вітчизняних фармакоепідеміологічних
досліджень. Як інтегральний показник доведеної ефективності обрали
бактеріостатичну активність крові (БАК), оскільки за даними літератури —
це об’єктивний метод лабораторного контролю ефективності лікування
протитуберкульозними засобами. Згідно з дослідженнями у Інституті
фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г.Яневського АМН України при щоденному
використанні схеми № 1 (ізоніазид + рифампіцин + стрептоміцин)
максимальна БАК була у 91,5 % хворих, схеми № 2 (ізоніазид + рифампіцин
+ стрептоміцин + піразинамід) — 91,8 % хворих, схеми № 3 (ізоніазид +
рифампіцин + піразинамід + стрептоміцин + етамбутол) – 100 %.

Нами проведено визначення витрат на вказані схеми лікування туберкульозу
на 100 хворих.

Методом порівняльного аналізу визначали достовірність різниці
ефективності вказаних БАК за критерієм Ст’юдента. Різниця ефективностей
схем №1 та № 2 становить d1=0,3 %, обчислений критерій Ст’юдента — 0,05
при p>0,90, тобто різниця недостовірна, то доцільно обгрунтувати
застосування схеми № 3. Для схем № 1 та № 3 різниця ефективності d2=8,5
%, обчислений критерій Ст’юдента становить 2,12 при p<0,05, тобто різниця достовірна. Використанння схеми №1 забезпечує достатній рівень ефективності і вимагає 12048 грн. на 100 хворих, що на 36 % менше у порівнянні зі схемою № 2, яка має аналогічну ефективність. Тому в умовах обмеженого фінансування з точки зору співвдношення “витрати-ефективність” оптимальною є схема № 1. Схема № 3 забезпечує 100% рівень БАК, проте вимагає вищих на 61% витрат у порівнянні зі схемою № 1. Отже, запропонована методика фармакоекономічного аналізу схем лікування дозволяє об’єктивно визначати та планувати кількості протитуберкульозних засобів та відповідні витрати на них. Аналогічний підхід може бути застосований при аналізі інших схем фармакотерапії з позиції їх ефективності і вартості для обґрунтованого планування потреби у препаратах. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ У дисертації наведено узагальнення теоретичних основ фармакоекономіки і нове вирішення наукової проблеми з розробки методів та методик фармакоекономічного аналізу лікарських засобів на прикладі препаратів для лікування цукрового діабету ІІ типу, туберкульозу, ревматоїдного артриту, захворювань сечостатевої системи, враховуючи епідеміологічні показники, маркетингові характеристики фармацевтичного ринку України, що актуально при виконанні “Державної програми забезпечення лікарськими засобами на 2004-2010 рр.”, зокрема, для створення формулярів. Обґрунтовано напрями впровадження фармакоекономічної складової в охороні здоров’я, розроблено відповідні методичні рекомендації. Показано, що інтегральна структура бази даних про лікарські засоби повинна включати їх фармакоекономічні параметри Опрацьовано фармакоекономічні підходи до аналізу споживання та визначення потреби в лікарських засобах для раціонального використання коштів на фармакотерапію. Обґрунтовано концепцію навчання студентів з нової дисципліни на до – і післядипломному етапах та вперше розроблено необхідне навчально-методичне забезпечення підготовки з фармакоекономіки в Україні. Аналіз закордонних джерел показав, що предмет досліджень фармакоекономіки становлять доведена ефективність, безпечність лікарських засобів та їх вартість при альтернативних схемах фармакотерапії (профілактики, діагностики) захворювань з метою раціонального використання коштів системи охорони здоров’я, хворого та суспільства в цілому. Об’єктами досліджень є лікарські засоби різних фармакотерапевтичних груп, показники їх споживання, зокрема, у вартісних величинах, для цього застосовують специфічні методи фармакоекономічного аналізу “вартість-ефективність”, “мінімізація вартості”, “вартість захворювання”, “вартість-вигода”, “вартість-користь”. Систематизовано напрями їх використання, уніфіковано основні терміни з фармакоекономіки для українських фахівців на основі міжнародного глосарію. Методологія фармакоекономіки включає положення про необхідність проведення фармакоекономічного аналізу лікарських засобів, з врахуванням рівня стандартизації схем лікування захворювань, епідеміологічних, економічних показників, стану фармацевтичного ринку конкретної держави. Обґрунтовано, що при фармакоекономічному аналізі в Україні необхідно брати до уваги специфічні маркетингові характеристики ринку: номенклатура лікарських засобів практично сформована, проте суттєво більша кількість оптових постачальників, ніж за кордоном, при цьому різниця в оптових цінах становить до 36 %, препарати вітчизняного виробництва складають меншу половину арсеналу, серед них переважають генеричні препарати. Для уніфікації фармакоекономічних обчислень запропоновано методичний підхід визначення вартості схем фармакотерапії з використанням мінімальної оптової ціни препарату в ринку, з встановленим державою рівня націнки 10 % для стаціонарного та 35 % - амбулаторного забезпечення хворих. Опрацьовано алгоритми методів фармакоекономічного аналізу “вартість-ефективність”, “мінімізація вартості” в умовах України, що грунтуються на положенні про визначення показників доведеної ефективності лікарських засобів за даними доказової медицини (фармації), фармакоепідеміологічних досліджень. Вказані підходи промодельовано на гіпоглікемічних засобах для терапії цукрового діабету ІІ типу; протитуберкульозних засобах (для стаціонарних хворих); препаратах специфічної дії для лікування захворювань сечостатевої системи; нестероїдних протизапальних засобах – для ревматоїдного артриту. За результатами фармакоекономічного аналізу пероральних гіпоглікемічних засобів обгрунтовано перелік ефективних, безпечних препаратів, зокрема, глібенкламід (ТОВ ФК “Здоров’я”), діанормет (ВАТ “Фармак”), що мають нижчі витрати на річний курс лікування у порівнянні з аналогами, тому їх можна рекомендувати для включення у Формуляр, а також імпортні препарати глюренорм, гліклазид, манініл, сіофор. Опрацьовано модель витрат для забезпечення диференційованої потреби в гіпоглікемічних препаратах, вартість якої нижча на 30% у порівнянні з реальною моделлю споживання, що актуально при забезпеченні з бюджетних коштів. Методом “мінімізація вартості” проведено фармакоекономічний аналіз проти-туберкульозних лікарських засобів залежно від їх дози, форми випуску, оптової ціни упаковки. Встановлено, що найбільш економічно вигідні на курс лікування препарати: ізоніазид (ВАТ “Луганський ХФЗ”), піразинамід, етамбутол (ОПХРІ “Біостимулятор”), рифампіцин (“Белмедпрепарат”, ЗАТ ФФ “Дарниця”), які можна рекомендувати для включення у Формуляр. Виявлено, що витрати на вітчизняні препарати є на 15-54 % нижчі у порівнянні з ліками індійського виробництва, якими на час дослідження забезпечуються стаціонарні хворі. Запропоновано методику аналізу “вартість-ефективність”, враховуючи показник безпечності лікарського засобу, яку реалізовано на прикладі сучасних нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗЗ) для лікування ревматоїдного артриту. Встановлено, що для збільшення на 1 % безпечності лікування при застосуванні нового препарату (целебрексу) необхідні додаткові витрати 1,9 грн., а при прийомі диклофенаку натрію з гастропротективними засобами 61,8-80,6 грн. Промодельовано витрати на лікування виразки, індукованої прийомом цими НПЗЗ. Встановлено, що загальні витрати на фармакотерапію ревматоїдного артриту при використанні більш безпечного целебрексу знижуються на 72 %. Проведено фармакоекономічний аналіз лікарських засобів, що використовуються при захворюваннях сечостатевої системи: зокрема, для діагностики (урографії) доцільно використовувати вітчизняний препарат тріомбраст, що вимагає на 47 % менше витрат, та рентгенівські плівки № 100, які знижують витрати на 55 % витрати у розрахунку на100 стаціонарних хворих. Встановлено економічні переваги препарату цистон для профілактики сечокам’яної хвороби. Показано, що для лікування аденоми передміхурової залози серед препаратів з доведеною ефективністю найбільш економічно вигідні дальфаз, простаплант, простамол уно. Методом „мінімізація вартості” обгрунтовано економічну доцільність генеричного препарату “доксазозин-ратіофарм”, яким можна пролікувати 188 хворих у порівнянні зі 100 хворими, що приймають оригінальний засіб кардура при однакових витратах на річний курс фармакотерапії. Для системної реалізації наукових досліджень з фармакоекономіки в Україні розроблена “Програма фармакоекономічної оцінки лікарських засобів”, що узагальнює напрями використання фармакоекономіки та стандартизує методи фармакоекономічного аналізу (включена у Реєстр галузевих нововведень МОЗ України за № 195/17/02 за 2002 рік). З метою впровадження в практику результатів фармакоекономічних досліджень видано: методичні рекомендації “Використання методів фармакоекономічної оцінки лікарських засобів в Україні” та інформаційний лист “Методика фармакоекономічного аналізу “вартість-ефективність” лікарських засобів для уточненого визначення потреби в них”. Вперше в Україні створена науково обґрунтована концепція системи підготовки спеціалістів фармації з нової дисципліни - фармакоекономіки залежно від базового рівня освіти (студенти, курсанти) та вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики спеціаліста за спеціальністю “клінічна фармація” та “фармація” на до- та післядипломному етапах навчання. Втілено у практику та відповідно узгоджено: - навчальна програма з фармакоекономіки для студентів вищих фармацевтичних навчальних закладів і фармацевтичних факультетів вищих медичних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації; робоча програма дисципліни вільного вибору “Основи фармакоекономіки”, навчальний посібник “Основи фармакоекономіки”, програма розділу “Фармакоекономіка” уніфікованої програми та навчальних планів передатестаційних циклів провізорів за спеціальностями “Організація та управління фармацією” та “Загальна фармація”. У результаті лекції та семінарські заняття з фармакоекономіки проведено для слухачів передатестаційних циклів за спеціальностями „Організація і управління фармацією”, „Загальна фармація” у Волинській, Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській, Рівненській, Тернопільській, Чернівецькій областях за 2000-2003 навчальні роки, а також для провізорів-інтернів. Проаналізовано основні періодичні джерела літератури, що містять результати фармакоекономічних досліджень в Україні та за кордоном. Виділена “ядерна сукупність” включає серед вітчизняних: “Еженедельник Аптека”, “Клінічна фармація”, “Провизор”, “Фармацевтичний журнал”, серед іноземних: “PharmacoEconomics”, “Journal of Research in Pharmaceutical Economics”, “Value in Health” . Розроблена концептуальна модель бази даних про лікарські засоби з фармакоекономічними параметрами. Опрацьована структура бази даних включає показники про терапевтичну ефективність лікарського засобу за даними літератури, фармакоепідеміологічних досліджень, величину витрат на основі мінімальної оптової ціни в ринку відповідно до стандартної схеми на один день та курс фармакотерапії. Обґрунтовано, що система фармакоекономічної інформації про лікарські засоби має ієрархічну структуру, показана доцільність діяльності центру інформації про лікарські засоби, яка спрямована на вивчення, збір, зберігання, оцінки та надання фармакотерапевтичної інформації лікарям, провізорам, хворим. Доцільно ставити питання про створення при Міністерстві охорони здоров’я України органу з фармакоекономічної оцінки лікарських засобів, який координуватиме науково-дослідну роботу з фармакоекономічних досліджень лікарських засобів з метою використання їх результатів при розробці формулярів. Уперше обгрунтовано необхідність використання фармакоекономічного аналізу у системі досліджень з визначення потреби у лікарських засобах. Опрацьовано метод аналізу споживання у “встановлених добових дозах” лікарських засобів на прикладі гіпоглікемічних засобів для амбулаторних хворих, протитуберкульозних препаратів – для стаціонару. Розроблено фармакоекономічну модель потреби, яка враховує залежність між вартістю та ефективністю схем фармакотерапії туберкульозу для оптимізації витрат на їх забезпечення. Уперше окреслено напрями та втілено різні форми міжнародної співпраці з фармакоекономіки з „Міжнародним товариством фармакоекономічних досліджень” для розвитку теоретичних, наукових підходів та інтеграції України у світову та європейську систему фармакоекономічних досліджень. Соціально-економічна значущість наукових досліджень полягає у тому, що за їх результатами розроблені методичні рекомендації, інформаційний лист та навчальна програма,, які затверджені ПК “Фармація” МОЗ та АМН України та узгоджені у МОЗ України, їх впроваджено у діяльність Інституту терапії АМН України, Українського НДІ урології і нефрології АМН України, аптечних об’єднань, фармацевтичних відділів управлінь охорони здоров’я обласних держадміністрацій, у навчальний процес вищих медичних (фармацевтичних) закладів України, Грузії, Молдови. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Статті у наукових фахових виданнях Парновський Б.Л., Заліська О.М., Слабий М.В. Проблематика фармацевтичного маркетингу в Україні // Фармац. журн.–1998.–№ 4.– С.15-18. Особистий внесок: обґрунтовано сукупність маркетингових факторів, які впливають на фармакоекономічні дослідження в Україні, написано статтю. Заліська О.М., Парновський Б.Л., Калинюк Т.Г. Досвід канадської системи страхування щодо фармацевтичного забезпечення хворих // Фармац. журн.–1998.–№ 6.– С.16-18. Особистий внесок: опрацьовано фармакоекономічні підходи до створення формуляра, забезпечення лікарськими засобами у Канаді, написано статтю. Інформаційні аспекти фармакоекономіки /Б.Л.Парновський, Г.Ю.Яцкова, О.М.Заліська, М.В.Слабий // Клінічна фармація.–1999.–Т.3, № 2.– С.50-52. Особистий внесок: обґрунтовано необхідність інформаційного забезпечення про результати фармакоекономічних досліджень. Заліська О.М. Методика маркетингового аналізу ринку урологічних лікарських засобів // Фармац.журн.– 2000.– № 1.– С. 45-50. Заліська О.М. Фармакоекономіка: теорія і практика // Фармац. журн.–2000.–№ 2.– С.10-16. Заліська О.М. Страховий перелік специфічних препаратів для урологічних хворих з урахуванням досвіду медичної системи Канади // Фармац. журн.–2000.–№ 3.– С.19-21. Заліська О.М., Парновський Б.Л., Слабий М.В. Уніфіковані стандарти медичних технологій як база фармакоекономічних досліджень в Україні // Ліки України.– 2000.– № 9.– С.13-14. Особистий внесок: опрацьовано методику фармакоекономічного аналізу стандартів медичних технологій в Україні на прикладі лікування урологічних захворювань, проведено обчислення, написано статтю. Заліська О.М. Напрямки досліджень з фармакоекономіки // Фармац. журн.–2000.–№ 4.–С.20-23. Заліська О.М., Парновський Б.Л. Теоретичні основи фармакоекономіки та їх використання в урологічній практиці // Клінічна фармація.–2000.–Т.4, № 4.–С.40-44. Особистий внесок: систематизовано теоретичні основи науки фармакоекономіки, її взаємозв’язки з іншими дисциплінами, обґрунтовано напрями використання при урологічних захворюваннях. Заліська О.М. Теоретичні розробки методичних підходів фармакоекономічного аналізу в Україні // Фармац. журн.–2000.–№ 5.– С.15-19. Заліська О.М. Апробація методики фармакоекономічного аналізу на прикладі урологічних захворювань // Фармац. журн.–2000.–№ 6.– С.17-22. Заліська О.М. Фармакоекономіка та її практичне використання для підготовки спеціалістів // Фармац. журн.–2001.–№ 1.– С.27-32. Заліська О.М., Парновський Б.Л., Герболка Н.Л. До проблеми створення бази даних з фармакоінформатики // Фармац. журн.–2001.–№ 2.– С.36-41. Особистий внесок: обгрунтовано структуру бази даних про лікарські засоби з фармакоекономічними параметрами в сучасних умовах, написано статтю. Заліська О.М. Розробка Програми фармакоекономічної оцінки лікарського забезпечення – складова частина процесу стандартизації в охороні здоров’я Україні // Фармац. журн. – 2001. – № 3. – С.3-10. Заліська О.М., Парновський Б.Л. Розробка методології фармакоекономічного аналізу, особливості його використання в Україні // Фармац. журн.–2001.–№ 6.– С.7-12. Особистий внесок: обгрунтовано сукупність специфічних факторів, які враховуються для розробки методів фармакоекономічного аналізу лікарських засобів Україні, написано статтю. Заліська О.М., Парновський Б.Л. Досвід викладання фармакоекономіки в Україні для післядипломної підготовки провізорів // Фармац. журн.–2002.–№ 2.– С.12-15. Особистий внесок: узагальнено світовий досвід викладання фармакоекономіки за кордоном та висвітлено результати впровадження фармакоекономіки у навчальний процес передатестаційних циклів провізорів. Заліська О.М. Фармакоекономічна оцінка пероральних гіпоглікемічних засобів в Україні на основі доказової фармації // Фармац. журн.–2002.– № 3.– С.11-19. Заліська О.М. Фармакоекономічний аналіз використання целебрексу та інших нестероїдних протизапальних засобів для лікування ревматоїдного артриту в Україні // Фармац. журн.–2002.–№ 6.– С.7-12. Заліська О.М., Величко А.Я. Використання фармакоекономічної оцінки при створенні формуляра на прикладі пероральних гіпоглікемічних засобів // Клінічна фармація.–2002.–Т.6, №2.– С.16-21. Особистий внесок: опрацьовано базу даних доказової медицини, закордонні реко-мендації про ефективність гіпоглікемічних засобів, проведено фармакоекономічні обчислення курсу лікування препаратами, написано статтю. Заліська О.М. Створення системи підготовки провізорів з фармакоекономіки // Фармац. журн.–2003.–№ 1.– С.33-36. Заліська О.М., Парновський Б.Л. Фармакоекономічні підходи до розвитку теорії та практики визначення потреби в лікарських засобах // Фармац. журн.–2003.–№ 3.– С.25-31. Особис-тий внесок: опрацьовано теоретичні підходи фармакоекономіки до аналізу споживання лікарських засобів Заліська О.М., Парновський Б.Л. Система визначення потреби в лікарських засобах на основі фармакоекономічних підходів (на прикладі протитуберкульозних засобів) // Ліки України. –2003.– № 7-8.– С.53-56. Особистий внесок: опрацьована методика аналізу споживання у “встанов-лених добових дозах” на прикладі протитуберкульозних препаратів. Заліська О.М. Розробка фармакоекономічних моделей потреби в лікарських засобах (на прикладі протитуберкульозних препаратів) // Фармац. журн. – 2003. – № 4. – С.28-32. Публікації в інших виданнях Шляхи інтеграції фармацевтичної системи України у світову фармацію / Б.Л.Парновський, Т.Г.Калинюк, В.С.Комар, О.М.Заліська // Українські медичні вісті: Матеріали українсько-канадської конф. “Партнери в охороні здоров’я”.– К., 1997.– С.168. Парновський Б.Л., Калинюк Т.Г., Заліська О.М. Національна політика Молдови у сфері фармацевтичного забезпечення // Фармац.журн.–1998. – № 6. – С.19-20. Заліська О.М. Фармакоекономічні аспекти лікарського забезпечення урологічних хворих // Досягнення сучасної фармації та перспективи її розвитку у новому тисячолітті: Матеріали V Національного з’їзду фармацевтів України.– Х.: Вид-во УкрФА, 1999.– С.80-81. Заліська О.М., Парновський Б.Л. Фармакоекономічні методи аналізу антибіотикотерапії в урологічній практиці // Матеріали наукових праць Першого українсько-польського симпозіуму урологів “У ХХІ сторіччя – з новітньою медициною”.– Львів, 2000.– С.242-247. Залиская О.Н., Парновский Б.Л. Фармакоэкономика: теоретические и практические направления исследований // Провизор.–2000.–№ 13.– С.32-34. Заліська О.М. Фармакоекономіка, її термінологія // Аптека Галицька.–2000.– № 5.– С.22. Заліська О.М. Основи фармакоекономіки: класифікація фармакоекономічних витрат // Аптека Галицька. –2000.–№ 6.– С.10 Заліська О.М. Основи фармакоекономіки: фармакоепідеміологія – базова частина фармакоекономіки, її термінологія // Аптека Галицька.–2000.–№ 8.– С.9. Заліська О.М. Фармакоекономічний підхід до аналізу споживання лікарських засобів // Аптека Галицька.–2000.–№ 19.– С.9-11. Заліська О.М., Парновський Б.Л. Фармакоекономічні аспекти лікування хронічної ниркової недостатності // Клінічна фармація.–2000.–Т.4, № 4.– С.76 (Тези наук.-практ. конф. “Клінічна фармація в Україні”). Заліська О.М. Фармакоекономічний аналіз, його значення для охорони здоров’я // Аптека Галицька.–2000.–№ 24.–С.18-19. Залиская О.Н., Парновский Б.Л. Разработка фармакоэкономических методик, их апробация в урологической практике // Проблемы стандартизации в здравоохранении.–2000.–№ 4.– С.88 (Тезисы докл. ІІ Конгресса “Фармакоэкономика на рубеже третьего тысячелетия”). Заліська О.М. Фармакоекономічний аналіз “вартість-ефективність”// Аптека Галицька.–2001.–№ 1.–С.16-17. Заліська О.М. Основи фармакоекономіки. Фармакоекономічний аналіз “вартість-користь”// Аптека Галицька.–2001.–№ 5. – С.15. Залиская О.Н., Парновский Б.Л. Система стандартизации при обучении специалистов фармакоэкономике // Проблемы стандартизации в здравоохранении.–2001.–№ 1.– С.141 (Тезисы докл. научн.-практ. конф. “Проблемы стандартизации в здравоохранении”). Парновский Б.Л., Залиская О.Н. Состояние и перспективы государственной программы внедрения фармакоэкономических исследований в Украине // Проблемы стандартизации в здравоохранении.–2001.–№ 1.– С.157 (Тезисы докл. научн.-практ. конф. “Проблемы стандартиза-ции в здравоохранении”). Заліська О. Системні дослідження з фармакоекономіки в Україні: реальність і перспективи // Еженедельник Аптека. – 2001. – № 28 (299). –С.8. Парновський Б.Л., Заліська О.М. Сучасні аспекти впровадження фармакоекономіки у навчальні програми підготовки провізорів // Вісник фармації.–2001.–№ 3.– С.107 (Матеріали наук.-практ. конф. “Сучасні проблеми фармацевтичної науки і практики”). Zaliska O.N. The First Steps of Pharmacoeconomics in Ukraine // ISPOR 4th Annual European Congress: Program. – Сannes, France. –2001.–P.21. Залиская О.Н., Парновский Б.Л. Разработка методологии фармакоэкономического анализа в Украине //Проблемы стандартизации в здравоохранении.– 2001.–№ 4.–С.119 (Тезисы ІІІ Конгресса “Фармакоэкономика на рубеже третьего тысячелетия”). Залиская О.Н. Система стандартизация в сфере лекарственного обеспечения. Опыт Российской Федерации // Провизор. – 2001. – № 9.- С.15-16. Заліська О.М. Фармакоекономічний аналіз нестероїдних протизапальних препаратів для лікування хворих на ревматоїдний артрит в Україні // Український ревматологічний журнал.–2002.–№ 3.– С.27-31. Заліська О.М. Використання методів фармакоекономічної оцінки лікарських засобів в Україні: Метод. рек. / Міністерство охорони здоров’я України, Український центр науково-медичної інформації і патентно-ліцензійної роботи. –Львів, 2002. – 23 с. Zaliska O. N. The cost-effectiveness analysis of celecoxib and NSAIDs with gastroprotective agents for treatment of rheumatoid arthritis in Ukraine // ISPOR 5th Annual European Congress: Program. – Rotterdam, Netherlands. –2002. – P.17. Заліська О.М., Парновський Б.Л. Актуальні методи фармакоекономічної оцінки лікарських засобів в Україні // Клінічна фармація.–2002.–Т.6, № 3.– С.66 (Тези наук.-практ. конф. “Клінічна фармація в Україні”). Заліська О.М. Упровадження системи підготовки провізорів з фармакоекономіки у ВМ(Ф)НЗ МОЗ України // Матеріали наук.-метод. конф. “Актуальні проблеми підготовки фахівців у вищих медичних та фармацевтичному навчальних закладах України”.–Чернівці, 2002.– С.204-205. Залиская О.Н., Парновский Б.Л. Состояние и перспективы фармакоэкономических исследований в Украине // Проблемы стандартизации в здравоохранении.–2002.–№ 5.– С.77-78 (Тезисы IV Всероссийского Конгресса “Фармакоэкономика”). Залиская О.Н. Фармакоэкономическая оценка целебрекса и других НПВС для лечения ревматоидного артрита в Украине // Проблемы стандартизации в здравоохранении.–2002.–№ 5.–С.78 (Тезисы IV Всероссийского Конгресса “Фармакоэкономика”). Zaliska O., Zchuravchak A. Costs and clinical consequences of alfuzosin and doxazozin in benigh prostatic hyperplasia in Ukraine // ISPOR 8th International Meeting.–Programm: Arlington,USA.–2003.–P.22. Заліська О.М. Фармакоекономічні підходи до реформування визначення потреби в лікарських засобах в Україні // Матеріали щорічної наук.-практ. конф. ”Соціально-економічна ефективність державного управління: теорія, методологія та практика” / За заг.ред.А.Чемериса. – Львів: ЛРІДУ УАДУ, 2003. – Ч.1. – С.351-353. Заліська О.М. Фармакоекономіка. // Фармацевтъ-практикъ.–2003.–№ 3.– С.50-51. Заліська О.М. Фармакоекономіка. Фармакоекономічний аналіз “вартість-ефективність” //Фармацевтъ-практикъ.–2003.–№ 4.– С.38-39. Заліська О.М. Фармакоекономіка. Доказова фармація та доказова медицина // Фармацевтъ-практикъ.–2003.–№ 5.– С.46-47. Заліська О.М. Фармакоекономіка. База даних Кокрейна // Фармацевтъ-практикъ.–2003.–№6.– С.28-29. Заліська О.М. Фармакоекономіка. Формулярна система лікарського забезпечення //Фармацевтъ-практикъ.–2003.–№ 9.– С.38-39. Заліська О.М., Парновський Б.Л. Використання фармакоекономічного аналізу лікарських засобів для визначення потреби в них // Тези доповідей ІІІ Міжнародної наук.-практ. конф. “Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація і біотехнологія”.–Харків, 2003.– С.125. Zaliska O., Yanishyn U. Costs of pulmonary tuberculosis in Ukraine // ISPOR 6th Annual European Congress.–Program: Barselona, Spain. –2003– P.21. Парновский Б.Л., Яцкова Г.Ю., Залиская О.Н. Клиническая фармация и ее роль в профессиональном обучении провизоров аптек // Провизор. –2003. – № 6. – С.34-37. Заліська О.М. Інтеграція України в міжнародну систему фармакоекономічних досліджень // Провизор.–2003. –№ 9.– С.15-17. Заліська О.М. Методика фармакоекономічного аналізу “вартість-ефективність” лікарських засобів для уточненого визначення потреби в них: Інформ. лист / Міністерство охорони здоров’я України, Український центр науково-медичної інформації і патентно-ліцензійної роботи:. – К., 2003.- 3 с. Навчальні посібники 1. Заліська О.М. Фармакоекономіка: Навчальний посібник / За ред. Б.Л.Парновського.–Львів: Простір-М, 2000. – Ч.1.Теоретичні основи фармакоекономіки.– 64 с.; Ч.2. Фармакоекономічний аналіз.– 71 с., 2. Заліська О.М. Основи фармакоекономіки: Навчальний посібник / За ред. Б.Л. Парновського / МОЗ України. – Львів, ВФ “Афіша”, 2002. – 360 с. Навчальні програми 1. Заліська О.М., Парновський Б.Л. Програма з фармакоекономіки для студентів вищих фармацевтичних навчальних закладів і фармацевтичних факультетів вищих медичних навчальних закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації / Міністерство охорони здоров’я України. – Київ, 2001.- 26 с. 2. Навчальний план та уніфікована програма передатестаційного циклу зі спеціальності “Організація і управління фармацією” / О.Ф.Пімінов, В.М.Толочко, М.С.Пономаренко, Б.Л.Парновський, С.О.Тихонова, Р.С.Коритнюк, І.П.Банний, О.М.Гриценко, В.А.Загорій, Д.Л.Великий, І.В.Міщенко, М.В.Чешева, О.М.Должнікова, О.В.Ахмад, І.О.Солдатова, О.М.Заліська, Н.Б.Вовк, М.Л.Сятиня, В.В.Огороднік, В.О.Борищук, Л.О.Печенізька, Г.І.Квітчата. – Харків: НФаУ, 2003. – 47 с. 3. Навчальний план та уніфікована програма передатестаційного циклу зі спеціальності “Загальна фармація” / О.Ф.Пімінов, С.О.Тихонова, Р.С.Коритнюк, І.М.Перцев, В.М.Толочко, І.П.Банний, Б.Л.Парновський, М.С.Пономаренко, О.М.Гриценко, Л.О.Печенізька, Г.Л.Квітчата, З.Р.Сафіуліна, О.М.Заліська, О.Л.Халєєва, Л.Л.Давтян, Т.В.Торхова, Т.В.Шумило, Л.О.Шишкова, В.В.Руденко. – Харків: НФаУ, 2003. – 27 с. Окрім вказаних вище друкованих праць дослідження за темою дисертації знайшли відображення ще у 15 статтях, тезах конференцій. АННОТАЦІЯ Заліська О.М. Теоретичні основи та практичне використання фармакоекономіки в Україні. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.01 – технологія ліків та організація фармацевтичної справи. – Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Міністерство охорони здоров‘я України, Львів, 2003. Дисертаційна робота присвячена обґрунтуванню теоретичних основ та практичного використання методів фармакоекономічної оцінки лікарських засобів для оптимізації лікарського забезпечення населення та відповідної освітньої підготовки спеціалістів фармації з фармакоекономіки. Вперше проведено системне вивчення предмету, об’єктів досліджень, методів аналізу нової науки фармакоекономіки. Теоретично обґрунтовані, розроблені методи фармакоекономічного аналізу “вартість-ефективність”, “мінімізація вартості” лікарських засобів для використання в Україні. Науково обгрунтована і реалізована “Програма фармакоекономічної оцінки лікарських засобів”, яка включена у Реєстр галузевих нововвоведень МОЗ України. Опрацьовані методики фармакоекономічного аналізу на прикладі лікарських засобів для лікування цукрового діабету ІІ типу, туберкульозу, захворювань сечостатевої системи, ревматоїдного артриту дозволяють розробляти формуляри відповідно до “Державної програми забезпечення населення лікарськими засобами”. Науково обгрунтована структура бази даних про лікарські засоби з фармакоекономічними параметрами для забезпечення раціонального використання державних, страхових фондів. Опрацьовано метод аналізу споживання у “встановлених добових дозах” лікарських засобів, апробовано на прикладі пероральних гіпоглікемічних засобів, протитуберкульозних препаратів. Розроблено фармакоекономічну модель витрат на протитуберкульозні засоби залежно від їх ефективності при забезпеченні стаціонарних хворих. Обґрунтовано концепцію безперервного навчання з фармакоекономіки фармацевтичних фахівців. Уперше в Україні створено навчальні програми, навчальні посібники з фармакоекономіки, узгоджені у МОЗ України для підготовки студентів, курсантів. Комплекс навчально-методичних матеріалів з фармакоекономіки впроваджено у навчальний процес 12 вищих навчальних медичних (фармацевтичних) закладів України та країн СНД. Ключові слова: фармакоекономіка, фармакоекономічний аналіз “вартість-ефективність”, “мінізація вартості”, навчально-методичне забезпечення з фармакоекономіки, база даних про лікарські засоби з фармакоекономічними параметрами, аналіз споживання лікарських засобів у „встановлених добових дозах”, фармакоекономічні моделі потреби в лікарських засобах. АННОТАЦИЯ Залиская О.Н. Теоретические основы и практическое использование фармакоэкономики в Украине. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени доктора фармацевтических наук по специальности 15.00.01 - технология лекарства и организация фармацевтического дела. - Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, Министерство здравоохранения Украины, Львов, 2004. Диссертация посвящена теоретическому обоснованию основ науки фармакоэкономики для Украины, научного обоснования методов фармакоэкономического анализа, разработки и апробации фармакоэкономических методик при лечении сахарного диабета ІІ типа, туберкулеза, заболеваний мочеполовой системы, ревматоидного артрита с созданием системы подготовки провизоров по фармакоэкономике на до- и последипломном этапах обучения, а также международного сотрудничества в направлении фармакоэкономических исследований. Впервые проведено системное изучение предмета, объектов исследований, методов анализа новой науки фармакоэкономики, ее связей с другими фармацевтическими, медицинскими, экономическими дисциплинами. Теоретически обоснованы, разработаны алгоритмы методов фармакоэкономического анализа "стоимость-эффективность", "минимизация стоимости" лекарственных средств для использования в Украине, с учетом данных доказательной медицины (фармации), динамики заболеваемости, маркетинговых характеристик фармацевтического рынка, состояния финансирования. Научно обоснована и реализована "Программа фармакоэкономической оценки лекарственных средств", включенная в Регистр отраслевых внедрений Минздрава Украины (2002). Разработана методика фармакоэкономического анализа лекарственных средств для лечения сахарного диабета ІІ типа, ее результаты позволяют рекомендовать усовершенствовать перечень препаратов для бюджетного обеспечения. Проведен фармакоэкономический анализ схем противотуберкулезной терапии, рекомендованных ВОЗ и используемых в Украине, с учетом затрат на лечение побочных реакций. Методом “минимизация стоимости” обосновано целесообразность обеспечения стационарных больных противотуберкулезными препаратами отечественного производства. Разработаны методики фармакоэкономического анализа препаратов для диагностики, профилактики и лечения заболеваний мочеполовой системы. Создана оригинальная методика фармакоэкономического анализа нестероидных противовоспалительных препаратов для лечения ревматоидного артрита, учитывая частоту и прямые медицинские затраты на лечение желудочно-кишечных осложнений и язвы. Результаты фармакоэкономических исследований целесосообразно использовать при создании формуляра соответственно утвержденной "Государственной программы обеспечения населения лекарственными средствами на 2004-2010 гг.". Разработаны методические рекомендации по внедрении фармакоэкономической оценки лекарственных средств в Украине. Научно обоснована структура базы данных о лекарственных средствах с фармакоэкономическими параметрами для обеспечения рациональной фармакотерапии и использования государственных (страховых) фондов. Предложена и апробирована методика анализа потребления лекарственных средств в “установленных суточных дозах” на амбулаторном и стационарном этапах использования , подготовлено соответствующее информационное письмо. Теоретически обоснована и разработана фармакоэкономическая модель затрат на противотуберкулезные средства в зависимости от эффективности. Значительное внимание уделено теоретическому обоснованию концепции подготовки специалистов фармации по фармакоэкономике на до- и последипломном этапах обучения. Впервые Украине подготовлены учебные пособия, учебные программы для преподавания новой профессионально-ориентированной дисциплины “фармакоэкономика” для студентов по специальности “Клиническая фармация”, а также на предатестационных циклах провизоров по специальностях “организация и управление фармацией”, “общая фармация”. Комплекс учебно-методических материалов внедрен в процесс обучения 12 высших медицинских (фармацевтических) заведений Украины и стран СНГ. Обосновано необходимость международного сотрудничества по фармакоэкономических исследованиях, впервые результаты методик фармакоэкономического анализа лекарственных средств в Украине представлены на Конгрессах Международного общества фармакоэкономических исследований. Ключевые слова: фармакоэкономика, фармакоэкономический анализ "стоимость-эффективность", “минимизация стоимости”, учебно-методическое обеспечение по фармакоэкономике, база данных о лекарственных средствах с фармакоэкономическими параметрами, анализ потребления лекарств в “установленных суточных дозах”, фармакоэкономические модели потребности в лекарственных средствах. Zaliska O.I. The theoretical basis and practical use of pharmacoeconomics in Ukraine. – Manuscript. The thesis of the Doctor Degree of Pharmacy in speciality 15.00.01 – technology of drugs and organization of pharmaceutical business. – Lviv National Medical University named by Danylo Halytsky, Ministry of Healthcare of Ukraine. – Lviv, 2004. For the first time ordering of a subject, objects of researches, methods of the analysis of a new science pharmacoeconomics is carried out. Methods of the pharmacoeconomic analysis "cost - effectiveness", "cost -minimization" medical products for use in Ukraine are theoretically proved, developed. Scientifically grounded and realized "Тhe Program of pharmacoeconomic estimations medical means ", which included in the Register branch innovations of Ministry Healthcare of Ukraine. Processed the pharmacoeconomical analysis by the example of medical means for treatment of diabetes mellitus, a tuberculosis, urological diseases, an rheumatologic arthritis allow to develop the Formular of drugs accordingly to the “State program of maintenance the population medical means". Scientifically the structure of a database about medical means with pharmacoeconomical parameters for maintenance of rational use of the state, insurance funds was developed. The technique of the analysis consumption in “defined daily doses” medical means is processed and approved. It is developed pharmacoeconomical model of need for antitubercular drugs. The concept of continuous training on pharmacoeconomics pharmaceutical experts is proved. For the first time in Ukraine curriculums, textbooks on pharmacoeconomics, coordinated in МОЗ Ukraine for preparation of students, post graduated are created. The complex of methodical materials on pharmacoeconomics is entered into educational process of 12 higher educational medical (pharmaceutical) establishments of Ukraine and the other countries . Key words: pharmacoeconomics, the pharmacoeconomical analysis "cost - effectiveness",”cost-minimization”, methodical maintenance with pharmacoeconomics, a database about medical means with pharmacoeconomic parameters, the analysis of use of medical means in “defined daily doses”, pharmacoeconomics models of need in medicines. PAGE 5 Фармакоекономічний аналіз “вартість-ефективність” в Україні Витрати Ефективність Вартість фармакотерапії: - вартість лікар-ських засобів на курс лікування; -вартість діагностичних засобів; - витрати на усунення побіч-ної дії ліків; Вартість ліжко-дня (стаціонар); Вартість медичних послуг лікарів, медперсоналу; Вартість консультацій лікарів-спеціалістів; Витрати на візити до лікаря; Аналіз даних закор-донної літератури про результати фармако-економічних дослід-жень препарату, бази Кокрейна, доказової медицини Вивчення ефективності ліків за даними: - клінічної практики -ретроспективного аналізу історій хвороб Оцінка частоти побічних реакцій на лікарський засіб - безпечності (дані Відділу Фармакологіч-ного нагляду в Україні Експертна оцінка ефективності ліків Показник “витрати-ефективність” лікарського засобу Інкрементальний показник “витрати-ефективність” лікарського засобу Доведена ефективність ліків Формуляр лікарських засобів, визначення потреби в них Раціональне використання коштів в охороні здоров’я Розроблено, затверджено і впроваджено з фармакоекономіки у систему охорони здоров’я (лікарського забезпечення) Програма фармакоекономічної оцінки лікарських засобів в Україні Інститут терапії АМН України (м. Харків); Український НДІ урології і нефрології АМН України (м. Київ); - ВАТ “Рівнефармація”; фармацевтичний відділ управління охорони здоров’я Чернівецької обласної держадміністрації ; Тернопільське обласне вироб-ничо-торгове аптечне об’єднання ; - Львівська обласна аптечна корпорація; Закарпатське ОВО “Фармація”; фармацевтичний відділ управління охорони здоров’я Івано-Франківської області; Державне виробничо-торгове підприємство “Волиньфармпостач” МОЗ України: Реєстр галузевих нововедень за 2002 р. № 195/17/02 Методичні рекомен-дації “Використання методів фармакоеконо-мічної оцінки лікар-ських засобів в Україні” МОЗ України Укрмедпатент-інформ України Інформаційний лист “Методика фармако-економічного аналізу “вартість-ефективність” лікарських засобах для уточненого визна-чення потреби в них Розроблено, затверджено і впроваджено з фармакоекономіки в Україні Контингент студентів, курсантів ВПРОВАДЖЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО РОЗРОБЛЕНО -Львівський національний медичний університет ім.Данила Галицького; - Національний фармацевт-тичний університет м.Харків; - ІПКСФ НФаУ м.Харків -НМУ ім.О.О.Богомольця м.Київ; -КМАПО ім. П.Л.Шупика м.Київ; -Вінницький ДМУ ім.М.І.Пирогова; -Тернопільська ДМА ім.І.Я. Горбачевського; -Буковинська ДМА; -Івано-Франківська ДМА; -Українська Академія державного управління при Президентові України м.Київ; -Державний Медичний і Фармацевтичний університет ім.Н.Тесте-міцану (Республіка Молдова); -Батумський медико-екологічний інститут (Республіка Грузія) Навчальна програма з фармакоеконо-міки; Навчальний посібник “Основи фармакоекономіки” Центральний методичний кабінет з вищої медичної освіти МОЗ України Студенти за спеціальністю “Клінічна фармація” Програма розділу “Фармакоекономіка” у навчальних планах та уніфікованих програ-мах передатестацій-них циклів: - Організація і упра-вління фармацією - Загальна фармація Провізори за спеціальностями “Організація та управління фармацією “Загальна фармація” Координаційна науково-методична рада з після дипломної освіти МОЗ України ЦМК ЛДМУ ім. Данила Галицького Програма дисципліни вільного вибору “Основи фармакоекономіки” Студенти за фахом “Фармація” Інформаційні джерела Типи баз даних про лікарські засоби Державні Інші Загальні електронні бази про лікарські засоби, які є в Інтернеті Електронні бази даних, орієнтовані за захворюванням -Державний реєстр -Національний формуляр -Компендіум -Регіональний Формуляр -Формуляр лікарні - СНІД - рак - антибіотики - гіпертонія - дерматологія -База даних доказової медицини -База Кокрейна Рекомендації з лікування захворювання Періодичні видання: - спеціалізовані фармако-економічні; - фармацевтичні; - медичні Центр інформації про лікарські засоби

Похожие записи