.

Технологічні прийоми поліпшення якості молозива і молока та їх вплив на ріст і збереження телят: Автореф. дис… канд. с.-г. наук / О.А. Пацеля, Білоц

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2441
Скачать документ

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Пацеля Олег Андрійович

УДК 636.2.084.11:637.1/123.05

ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРИЙОМИ ПОЛІПШЕННЯ ЯКОСТІ МОЛОЗИВА І МОЛОКА ТА ЇХ ВПЛИВ НА РІСТ І ЗБЕРЕЖЕННЯ ТЕЛЯТ

03.00.20 – біотехнологія

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук

Біла Церква – 1999

Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Білоцерківському державному аграрному університеті
Міністерства АПК України

Науковий керівник:

доктор сільськогосподарських наук, професор,
заслужений діяч науки і техніки України
Адмін Євген Іванович, Білоцерківський державний
аграрний університет, завідувач кафедри крупного
тваринництва.
Офіційні опоненти:

доктор ветеринарних наук, професор, академік Академії ветеринарних наук РФ,
Нікітенко Анатолій Мефодійович, Білоцерківський
державний аграрний університет, завідувач кафедри зоогігієни та основ ветеринарії;

кандидат сільськогосподарських наук, доцент
Черненко Раїса Михайлівна, Уманська сільськогосподарська академія, доцент кафедри тваринництва.

Провідна установа: Вінницький державний сільськогосподарський інститут, Міністерство АПК України, м.Вінниця.

Захист відбудеться “ 30 ” червня 1999р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.821.01 в Білоцерківському державному аграрному університеті: 256400, м.Біла Церква Київської області, Соборна площа 8/1, аудиторія _22

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Білоцерківського державного аграрного університету за адресою:256400, м.Біла Церква Київської області, Соборна площа, 8/1.

Автореферат розісланий “ 25 ” травня 1999 р.

Вчений секретар
спеціалізованої
вченої ради Розпутній О.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Існуючі способи утримання і годівлі новонароджених телят молозивом і молоком поки що не дозволяють істотно знизити серед них кількість захворювань і падіж, значною мірою через те, що при годівлі не враховується якість молозива, котре випоюється телятам. Крім того, окремі елементи технології утримання новонароджених телят, а також ряд питань поліпшення якості молозива, поки що залишаются суперечливими і потребують додаткових досліджень. Недосконалою є і технологія утримання сухостійних корів на вигульно-кормових майданчиках у літню пору. В зоотехнічній літературі майже повністю відсутні відомості щодо впливу методів утримання сухостійних корів на якість їх молозива і молока після отелення, а також на показники росту і розвитку телят. Дискусійними є питання поліпшення якості молока і молозива шляхом внесення в них різних добавок та їх впливу на ріст, здоров’я, фізіологічний стан і стійкість телят до захворювань.
Відсутність наукового обгрунтування методів поліпшення якості молозива і молока, а також думка, про те, що натуральне молозиво і молоко не можна зробити кращим, стримує нові можливості підвищення збереженості та інтенсивності росту молодняку.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дослідження за темою дисертації проводилися протягом 1989-1998 рр. відповідно до розділів наступних планових тем:
№08211-11 МСГіП України -“Розробка та впровадження ефективних технологій годівлі, утримання і доїння високопродуктивних корів у зимовий та літній періоди року для кооперативних та фермерських господарств.” 1992-1995рр., № держреєстрації 019U042481;
№2/841-97 Міністерства АПК України -“Наукове обгрунтування та розробка проекту енергозберігаючої технології виробництва високоякісного рентабельного молока при переоснащенні ферм”.1998 р., № держреєстрації 0197U018183.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи стало вивчення складу і розробка наукових методів поліпшення натурального молозива і молока за рахунок внесення в них різних добавок, а також за рахунок удосконалення методів утримання сухостійних корів.
Виходячи з мети роботи, були поставлені такі завдання:
– вивчити якість молозива і молока отриманого від корів, котрі утримувалися на прив’язі у приміщенні і безприв’язно на вигульно-кормовому майданчику з зонами годівлі, відпочинку і кормовим столом;
– вивчити вплив на постнатальний ріст, розвиток і здоров’я телят молозива і молока різної якості;
– розробити способи оптимізації рівнів густини і кислотності молозива для покращення росту і здоров’я приплоду;
– розробити методи, котрі зменшують бактеріальну забрудненість молозива та підвищують в ньому вміст вітамінів.
Наукова новизна одержаних результатів. Експериментально встановлено, що на якість і склад молозива істотно впливають умови утримання корів у сухостійний період. У свою чергу доведено, що домінуючий вплив на здоров’я та збереженість новонароджених телят у подальші вікові періоди справляє якість молозива, особливо видоєного у перший день після отелення.
Також встановлено і науково обгрунтовано, що несприятливі умови утримання сухостійних корів-матерів менше впливають на здоров’я і ріст майбутнього приплоду в ембріональний період, ніж якість молозива.
У дослідах на телятах з’ясовані оптимальні параметри густини і кислотності молозива, одержаного у перший і наступні дні після отелення. Обгрунтовані і розроблені методи нормалізації натурального молозива за вказаними показниками, а також поліпшення якості молозива за D-вітамінною недостатністю та бактеріальним обсіменінням.
Практичне значення одержаних результатів. Практичну цінність роботи визначає економічна ефективність, яка досягається через впровадження окремих результатів досліджень у виробництво.
Так, безприв’язне утримання сухостійних корів на удосконалених і пропонованих вигульно-кормових майданчиках після отелення тварин поліпшує якість молозива, що в свою чергу сприяє збереженню телят, підвищує їх ріст і розвиток.
Обгрунтована в дослідах методика внесення в неякісне молозиво соди, імуноглобулінів, а також його опромінювання УФ променями, сприяє покращенню здоров’я, росту і розвитку телят.
Особистий внесок здобувача. Поданий в дисертації матеріал є результатом власних досліджень автора. У наведених результатах досліджень особистий внесок дисертанта становить близько 90%. Здобувач самостійно формував дослідні і контрольні групи тварин, проводив експериментальні дослідження спрямовані на підвищення якості молозива і молока, аналізував та узагальнював результати експериментальних досліджень. Наукова гіпотеза напрямку теми досліджень належить науковому керівнику професору Є.І.Адміну.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались:
на Всесоюзній науковій конференції, присвяченій 140-річниці Харківського зооветеринарного інституту “Підвищення продуктивності та удосконалення заходів боротьби з хворобами тварин в умовах промислового тваринництва та дрібнотваринних господарств’’ (Харків, 1991 р);
на науково-виробничій конференції “Проблеми інтенсифікації виробництва молока” (Мінськ, 1991 р);
на науково-практичній республіканській конференції “Вчені Білоцерківського державного сільськогосподарського інституту – виробництву” (Біла Церква, 1994 р);
на науково-практичній конференції, присвяченій 75-річчю Білоцерківського державного сільськогосподарського інституту (Біла Церква, 1995 р);
на науково-практичній республіканській конференції “Відродження тваринництва в Україні” (Біла Церква, 1998 р);
Публікації результатів досліджень. Основні положення дисертації викладені в 5 опублікованих статтях, 4 з яких – одноосібні.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація включає такі розділи: вступ, огляд літератури, загальна методика і основні методи досліджень, результати власних досліджень, обговорення результатів досліджень, висновки, список використаних джерел, додотки. Робота виконана на 130 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 51 таблицею та 7 рисунками. Список літературних джерел включає 328 робіт, з них 50 – іноземних авторів.

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Робота виконана на молочній фермі чорно-рябої худоби у період 1989-1998 років у ПСГТ “Устимівське” Васильківського району Київської області.
Для розв’язання поставлених у дисертаційній роботі завдань було проведено п’ять науково-господарських дослідів, схема яких наведена в таблиці 1.
Для добору корів і телят в аналогічні групи і виконання кожного досліду був використаний загальноприйнятий зоотехнічний метод груп.
Тварин кожної групи досліду годували за раціонами, однаковими за рівнем і поживністю, відповідно до існуючих науково обгрунтованих норм.
У період отелення корів проводили хронометражні спостереження за перебігом родів, а після отелення визначали кількісні і якісні показники молозива і молока.
При цьому молозиво для аналізу відбирали, враховуючи величину разових та добових удоїв щоденно протягом 3-х днів, а також включаючи 10-й і 19-й удої.
Тривалість й інтенсивність видоювання молозива і молока визначали, використовуючи ковшовий лічильник та УЗМ – 1.
Визначали такі якісні показники молозива і молока:
-процент молочного жиру – кислотним методом за Гербером;
-густину – пікнометром, ареометром і лактоденсиметром;
-процент СЗМЗ – на приладі АМ-2;
-процент сухої речовини – за П.В.Кугеневим, Н.В.Барабанщиковим;
-кислотність – на приладі рН 222,2 і за Тернером;
Таблиця 1 – Схема проведення дослідів


досліду № групи і кількість тварин
Особливості утримання і годівлі тварин
Залежність росту і розвитку теличок від способу утримання корів
у сухостійний період
1 (n=15) Сухостійні корови в умовах прив’язного утримання
у приміщенні
Новонароджених теличок годували молозивом і молоком:
1.1 (n=10) від своїх корів-матерів 1 групи
1 1.2 (n=5) від корів-годувальниць 2 групи
2 (n=15) Сухостійні корови в умовах безприв’язного утримання на вигульно-кормовому майданчику
Новонароджених теличок годували молозивом і молоком:
2.2 (n=5) від корів-годувальниць 1 групи
2.1 (n=10) від своїх корів-матерів 2 групи
Вплив кислотності і густини першого молозива, згодованого
телятам, на їх ріст і збереження
1 (n=15) Кислотність в межах 45-50°Т, густина в межах 52-58°А
2 (n=15) Кислотність понад 50°Т, густина понад 58°А
2 3 (n=15) Кислотніть понад 50°Т, густина понад 58°А+додавали в молозиво соду до кислотності 45-50°Т
4 (n=15) Кислотність понад 50°Т, густина понад 58°А+додавали в молозиво Н2О до кислотності 45-50°Т
Ріст телят-близнят і двійнят при їх годівлі
опроміненим УФ променями молозивом
3 1 (n=5) Молозиво опроміненню не піддавали
2 (n=5) Молозиво опроміненню піддавали 3 рази на день протягом 5 діб
Ріст телят-близнят і двійнят при їх годівлі
молозивом з додаванням імуноглобулінів
4 1 (n=3) Молозиво натуральне
2 (n=3) Молозиво з додаванням імуноглобулінів
Вплив пастеризованого молока на ріст
телят-близнят і двійнят
5 1 (n=3) Телята споживали натуральне молоко
2 (n=3) Телята споживали пастеризоване молоко

-процент білка – на приладі АМ-2, перевіряючи методами формольним і Маттіопуло;
-процент імуноглобулінів – за методикою, запропонованою В.І.Левченком, В.П.Заярнюком;
-розмір міцел казеїну молозива і молока – за допомогою електронного мікроскопа;
-кількість соматичних клітин у молоці – приладом СОМАТАС.
Протягом профілакторного періоду у телят щоденно реєстрували випадки захворювань шлунково-кишкового тракту і клінічні показники.
Живу масу визначали зважуванням, а середньодобовий приріст – за зазначеними періодами.
Біометрична обробка матеріалів досліджень проводилася за допомогою персонального комп’ютера за програмою “Мікроста”.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Залежність росту і розвитку теличок від способу утримання корів у сухостійний період (дослід 1)

У приміщенні, де утримували сухостійних корів 1-ї групи, в окремі дні температура повітря досягала 29°С при відносній вологості 84%, а вміст NH4 становив 9,7 мг/м3.
На вигульно-кормових майданчиках, де утримували корів 2 групи, ці параметри були значно кращими. Тварини цієї групи на майданчику за добу проходили шлях близько 2,5 км.
Дані аналізу крові свідчать про те, що у корів обох груп були істотні розбіжності показників, але сухостійні корови другої групи характеризувалися біохімічними показниками крові, які були ближче до норми.
Отелення корів обох груп відбувалися у пологовому приміщенні у стійлі на прив’язі. Найбільш енергійні, нетривалі пологи були у корів 2-ї групи. Встановлено, що слабкі перейми частіше спостерігалися у корів 1-ї групи (33%) і рідше – 2-ї групи (6%), а сильні – відмічалися більше у корів 2-ї групи (26%) і менше – 1-ї групи(6%). Вихід посліду після отелення у корів 1-ї групи відбувався через 4,5  0,2, а у 2-ї – 3,4 0,2 години.
Доїння корів у родильному відділенні було триразове: перше – о 6 год ранку, друге – о 13 год, третє – о 18 год. Отже інтервали між доїннями відповідно становили 12-7-5 годин.
На першому етапі роботи було вивчено, як різні способи утримання корів в сухостійний період впливали на якісні показники молозива (табл. 2, 3).
З таблиць 2 та 3 видно, що густина молозива в обох групах корів неухильно знижувалася по мірі того, як збільшувався час, який минув від дня отелення. У першому після отелення разовому удої густина молозива в обох групах корів була практично однаковою. Починаючи з 3-го удою, густина молозива корів 2-ї групи почала різко падати і на 7-е доїння наближалася до рівня молока.

Таблиця 2 – Зміни показників молозива за перші 2 дні після отелення залежно від способу утримання
сухостійних корів (дослід 1)

Показник Група Номер разового удою після отелення
корів 1 2 3 4 5 6

Густина,
1

58,7
+0,72
47,3
+1,38
42,3
+1,01
39,66
+0,87
32,3
+0,54
32,1
+0,46
оА
2

57,8
+0,5
46,7
+0,2
37,1
+0,14
32,19
+0,2
31,49
+0,28
31,42
+0,24

Кислот-
1

50,6
+0,5
39,2
+0,6
34,2
+0,8
30,6
+1,1
19,8
+1,05
19,6
+0,6
ність,
оТ
2

49,8
+0,3
38,2
+0,3
28,1
+0,1
23,7
+0,1
21,2
+0,1
19,7
+0,05

Білок,
1

15,3
+0,3
10,1
+0,2
8,15
+0,33
7,28
+0,3
4,51
+0,2
4,42
+0,2
%
2

15,32
+0,1
11,05
+0,1
6,7
+0,02
5,22
+0,02
4,57
+0,02
4,17
+0,1

Імуногло-буліни,
1

7,04
+0,2
5,05
+0,2
3,67
+0,2
2,94
+0,2
1,35
+0,17
1,31
+0,16
%
2

7,94
+0,06
5,56
+0,07
2,98
+0,02
1,98
+0,02
1,52
+0,02
1,29
+0,001
Таблиця 3 – Зміни показників молока за 3 добу та ранок 4-го, 10-го дня після отелення залежно від способу утримання сухостійних корів (дослід 1)

Показник Група Номер разового удою після отелення
корів 7 8 9 Ранок 4-го дня 10-го дня

Густина,
1

32,2
+0,4
32,3
+0,3
31,8
+0,27
31,57

+0,37
30,1
+0,27
оА
2

30,3
+0,14
29,4
+0,19
29,4
+0,17
31,18
+0,12
30,7
+0,12

Кислот-
1

18,1
+0,6
18,8

+0,5
18,7
+0,5
18,1
+0,4
16,1
+0,2
ність,
оТ
2

18,5
+0,03
17,0
+0,2
16,7
+0,1
17,6
+0,1
17,2
+0,1

Білок,
1

4,28
+0,16
4,25
+0,17
4,31
+0,16
3,86
+0,14
3,63
+0,04
%
2

3,88
+0,01
3,83
+0,07
3,85
+0,02
3,69
+0,003
3,56
+0,03

Імуногло-буліни,
1

1,2
+0,16
1,2
+0,12
1,17
+1,1
0,88
+0,11
0,78
+0,08
%
2

0,93
+0,006
0,92
+0,003
0,75
+0,003
0,71
+0,005
0,48
+0,005

Кислотність молозива хоч і незначно (td=1,4), але менша у 2-й групі корів, які утримувалися безприв’язно, порівняно з молозивом корів, що знаходилися на прив’язі. Вірогідна різниця між групами корів спостерігається (Р0,001), що в молозиві першого удою у корів 2-ї групи, котрі утримувалися в сухостійний період на вигульно-кормовому майданчику і отримували моціон, містилося імуноглобулінів більше, ніж у молоці корів 1-ї групи, що знаходились в цей період на прив’язі у приміщенні. Проте, в четвертому і в подальших разових удоях вміст імуноглобулінів був вірогідно (Р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020