.

Технологічні прийоми підвищення продуктивності свиноматок уельської породи: Автореф. дис… канд. с.-г. наук / В.А. Федяєв, Сум. держ. аграр. ун-т. —

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2998
Скачать документ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ

Федяєв Валерій Анатолійович

УДК:636.4.082.033.055

ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРИЙОМИ ПІДВИЩЕННЯ
ПРОДУКТИВНОСТІ СВИНОМАТОК УЕЛЬСЬКОЇ ПОРОДИ

06.02.04-технологія виробництва продуктів тваринництва

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук

Cуми – 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Харківському зооветеринарному інституті

Наукові керівники: доктор сільськогосподарських наук, професор
Любецький Марк Дмитрович
Харківський зооветеринарний інститут,
завідувач кафедри розведення та генетики с.-г. тварин;
доктор сільськогосподарських наук, професор
Патров Володимир Сергійович
Дніпропетровський державний аграрний університет,
професор кафедри розведення і генетики с.-г. тварин
Офіційні опоненти: 1. Доктор сільськогосподарських наук, професор
Ноздрін Микола Терентійович, Полтавський державний
сільськогосподарський інститут, професор кафедри
спеціального тваринництва.
2. Доктор сільськогосподарських наук, професор
Леткевич Ігор Федорович, Сумський державний
аграрний університет, професор кафедри скотарства та
зоогігієни.
Провідна установа: Інститут тваринництва УААН, відділ свинарства м. Харків

Захист відбудеться «16» червня 1999 року о «900 » годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.55.815.02 у Сумському державному аграрному університеті (244000. м. Суми, вул. Кірова, 160)

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Сумського державного аграрного університету

Автореферат розісланий «14» травня 1999 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,
професор
Ладика В.І.

Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Сучасна промислова технологія свинарства охоплює практично весь процес виробництва свинини, який включає організацію повноцінної годівлі, оптимальні умови утримання, відтворення поголів’я, ритмічність процесу при високому рівні інтенсивності використання маточного стада і методи розведення при розробці систем гібридизації та породної технології.
За останні роки у нашій країні проведено велику кількість досліджень з вивчення сполучності різних порід, типів, ліній при міжпородному промисловому схрещуванні та гібридизації свиней (Роюк М.П., 1988; Крятов О.В.,1989, Россоха Л.В.,1989; Барановський Д.І., 1991; Опришко Н.М., 1993; Мурза Л.А., 1993; Яловега Н.П., 1993; Мазур В.Е., 1994; Акімов С.В., Перетятько Л.Г., 1995; Ткачов А.Ф., Хватов А.І., 1996).
Наукою встановлено, що перевага помісних і гібридних свиней забезпечується ефектом гетерозису, який виникає при цьму технологічному прийомі (Медведєв В.А., 1972,1982; Рибалко В.П., 1982; Березовський М.Д., 1983; Коваленко Б.П., 1987; Любецький М.Д., 1987; Коваленко В.П., 1989; Баньковський Б.В., 1991; Соловйов І.В., 1994).
При цьому вивчалась технологія вирощування гібридного молодняка при різних строках відлучення від маток (Герасимов В.І., 1983; Походня Г.С., 1988; Патров В.С., 1994).
Але постійне удосконалення породного складу свиней за рахунок створення нових генотипів, у тому числі зі свинями уельської породи, які практично не використовувалися як материнська форма, визиває необхідність і в подальшому вивчати їх комбінативну здатність при гібридизації. Тому пошук більш ефективних поєднань вихідних материнських форм свиней з високим генетичним потенціалом при гібридизації є вельми актуальною задачею. У той же час для інтенсифікації галузі , збільшення виробництва свинини та покращення її якості необхідне постійне вдосконалення не тільки методів міжпородного схрещування, але і технології одержання і утримання високопродуктивних товарних гібридів. Все це означає актуальність вибраної теми.
Зв”язок теми з науковими програмами. Дисертаційна робота являється фрагментом наукових досліджень Харківського зооветеринарного інституту з 1992 року, а з 1997 року є одним з підрозділів держбюджетної теми “Розробка методів підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин на основі удосконалення системи розведення, годівлі і утримання” , УДК: 636.4.082.033.055 за номером державної реєстрації 0193U041903
Мета і завдання досліджень. Метою роботи ставилось порівняльне вивчення продуктивних та деяких біологічних особливостей маток уельської породи при схрещуванні з кнурами великої білої породи і гібридизації з кнурами нових полтавської та української харківського типу м’ясних порід при звичайному і ранньому строках відлучення поросят.
Для досягнення цієї мети було поставлено ряд взаємозв’язаних між собою завдань:
-при технології відлучення поросят у різні строки провести порівняльну оцінку продуктивних якостей свиноматок уельської породи при спаруванні їх з кнурами великої білої, нових полтавської і української харківського типу м’ясних порід;
 вивчити особливості росту і розвитку піддослідного молодняка, одержаного при чистопородному розведенні, схрещуванні та породно-лінійній гібридизації;
 оцінити відгодівельні і м’ясо-сальні якості при забої в 100 кг та фізико-хімічні особливості м’яса молодняка різних поєднань при різних технологіях вирощування;
 визначити морфологічні і біохімічні показники крові та порівняти рівень клітинних і гуморальних факторів захисту організму молодняка свиней різних генотипів;
 виявити анатомічну та гістологічну різницю у будові деяких внутрішніх органів піддослідного молодняка різних генотипів;
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше проведено комплексні порівняльні дослідження господарсько-корисних ознак і окремих біологічних особливостей помісних і гібридних свиней, одержаних при схрещуванні свиноматок уельської породи з кнурами нових спеціалізованих м’ясних генотипів у звичайних виробничих умовах Лісостепової та Центральної зони України при різних технологіях вирощування; вперше проведено детальне вивчення нових поєднань, які практично раніше не вивчались, де за материнську основу були взяті свиноматки уельської породи; визначена можливість підвищення рівня неспецифічного захисту організму поросят за допомогою гібридизації; встановлена анатомічна та гістологічна різниця в будові деяких внутрішніх органів помісного і гібридного молодняка цих поєднань.
Практичне значення і реалізація результатів досліджень. Експериментально доведена можливість покращення продуктивності свиноматок уельської породи шляхом схрещування їх з кнурами нової української м’ясної породи; ефективного використання вивчених поєднань генотипів (матки уельської породи х кнури полтавської і української м’ясних порід) у системах розведення і гібридизації господарств Харківської та Кіровоградської областей України; визначення напрямку роботи з породою на перспективу. Показана наявність ефективних варіантів схрещування маток уельської породи з кнурами спеціалізованих генотипів, що сприяє збільшенню виробництва свинини при зниженні її собівартості.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана автором самостійно з методичною допомогою наукових керівників. Організація, проведення дослідів, їх аналіз, обгрунтування і висновки належать особисто здобувачу.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, що включені до дисертації, доповідались та одержували позитивну оцінку на звітних науково-практичних конференціях ХЗВІ (1993-1997 роки); на Міжнародній науково-практичній конференції «Совершенствование существующих, создание и использование новых генотипов и технологий в свиноводстве» (Полтава, інститут свинарства УААН, грудень,1993 рік); на Міжнародній конференції «Шляхи підвищення виробництва та поліпшення якості свинини» (Харків, інститут твариництва УААН, червень, 1994 рік); на Міжнародній науково-практичній конференції ХЗВІ, присвяченій 110-річчю з дня народження М.Д. Потьомкіна «Генофонд пород животных и методы его использования» (Харків,1995 рік); на науково-практичній конференції «Ветеринарні та зоотехнічні проблеми у Придніпровському регіоні» (Дніпропетровськ, березень, 1996 рік), та на об’єднаному засіданні кафедр зооінженерного факультету ХЗВІ (листопад, 1998 рік).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 робіт.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, загальної методики і основних методів, результатів власних досліджень і узагальнення висновків та рекомендацій виробництву, списку літератури, додатку. Дисертація викладена на 139 сторінках машинописного тексту, містить 20 таблиць, 6 рисунків. У списку літератури наведено 281 джерел, з них 32 іноземними мовами.
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Експериментальна частина роботи проводилась у період 1992-1996 рр. в умовах учбово-дослідного господарства «Прогрес» Дергачівського району Харківської області (дослід ?1) та ксп «Дружба» Маловисківського району Кіровоградської області (дослід ?2). Лабораторні дослідження проводились у лабораторіях кафедр Харківського зооветеринарного і Харківського медичного інститутів. Контрольні забої свиней проведені в учгоспі «Прогрес» та на Кіровоградському м’ясокомбінаті.
Науково-господарські досліди проводились за розробленою та затвердженою методичною радою зооінженерного факультету ХЗВІ схемою. Матеріалом для досліджень були взяті чистопородні свиноматки і кнури уельської, а також кнури великої білої, полтавської та української м’ясних порід.
У першому досліді за принципом аналогів (походженню, живій масі та віку) були сформовані 4 групи свиноматок уельської породи по 6 голів в кожній, яких спарували з кнурами уельської породи (контрольна), великої білої (1 дослідна), полтавської м’ясної (2 дослідна) та української м’ясної харківського заводського типу (3 дослідна група). У період супоросності та лактації тварин утримували групами та індивідуально у відповідності із технологією, яка була прийнята в учгоспі. Підсисний період маток і поросят продовжувався 60 днів. Молодняк всіх груп після відлучення у двохмісячному віці був поставлений на контрольне вирощування та інтенсивну відгодівлю до 100 кг живої маси. Утримання підсисного молодняку було груповим. При складанні раціонів для свиней користувались нормами годівлі інституту свинарства УААН і ВІТу.
Відтворні якості свиноматок визначали за багатоплідністю, великоплідністю поросят, молочністю (маса гнізда у 21-денному віці), масі гнізда у 60 днів, середньою живою масою однієї голови при відлученні, збереженістю поросят, а також розраховувати комплексний показник відтворних якостей (КПВЯ) за формулою В. Коваленка.
Схема експериментальних дослідів
Дослідна група Строк відлучення, днів Порода Кількість у групах голів Метод розведення На контрольному вирощуванні, голів На контрольній відгодівлі, голів Контрольний забій, голів
маток кнурів маток кнурів
Дослід №1
Контрольна 60 уельська уельська 6 2 ч/п розведення 51 48 3
1 – дослідна 60 уельська велика біла 6 2 двохпорідне схрещування 54 51 3
2 – дослідна 60 уельська полтавська м’ясна 6 2 породно-лінійна гібридизація 58 52 3
3 – дослідна 60 уельська українська м’ясна 6 2 породно-лінійна гібридизація 58 54 3
Дослід №2

1- контрольна 35 уельська уельська 7 2 ч/п розведення 21 14 3
2- контрольна 60 уельська уельська 7 2 ч/п розведення 21 14 3
3-дослідна 35 уельська велика біла 7 2 двохпорідне схрещування 21 14 3
4-дослідна 60 уельська велика біла 7 2 двопорідне схрещування 21 14 3
5-дослідна 35 уельська полтавська м’ясна 7 2 гібридизація 21 14 3
6-дослідна 60 уельська полтавська м’ясна 7 2 гібридизація 21 14 3
7-дослідна 35 уельська українська м’ясна 7 2 гібридизація 21 14 3
8-дослідна 60 уельська українська м’ясна 7 2 гібридизація 21 14 3

Енергію росту молодняка визначали шляхом індивідуальних зважувань при народженні, у 2, 4, 6 та 7,5 місяців, розраховувати абсолютний, середньодобовий і відносний приріст живої маси. Ефективність гетерозису розраховували за формулою М. Дубініна.
Відгодівельні якості тварин оцінювали за скоростиглістю (віком досягнення живої маси 100 кг), середньодобовим приростом живої маси, а також за витратою кормів у період вирощування та відгодівлі. Формування м’ясо-сальних якостей вивчали шляхом забою трьох підсвинків з кожної групи при досягненні ними живої маси 100 кг. Праві напівтуші забитих тварин кожної піддослідної групи піддавали обвалці для визначення морфологічного складу туш. Оцінка туш проводилась після 24-годинного охолодження при температурі -2 +4° С.
За загальноприйнятою методикою визначали м’ясо-сальні якості: вимірювали довжину півтуш, товщину сала на рівні 6-7 грудних хребців, обчислювали площу ”м’язевого вічка”. Вивчали відносну масу внутрішніх органів молодняка (серце, легені, печінка, селезінка, шлунок, кишечник).
З метою вивчення метаболічних процесів, які протікають в організмі тварин різних генотипів, проводили гематологічні дослідження. Кров брали у 5 підсвинків з кожної групи в 6-місячному віці через 4 години після ранкової годівлі. Для біохімічних досліджень використовували сироватку крові, для морфологічних – цільну кров, стабілізовану розчином трилону Б (3-4 краплі на 10 мл крові). Дослідження крові включало у себе аналіз морфологічних і біохімічних показників, які визначали за загальноприйнятими методиками. Лізоцимну активність визначали нефелометричним методом, фагоцитарну активність – шляхом постановки опсонофагоцитарної реакції лейкоцитів.
На кафедрі гістології Харківського медінституту під керівництвом професора Панкова Є.Я. вивчали гістологічну будову залоз внутрішньої секреції (гіпофіз, підшлункова залоза), тканин органів травлення (шлунок , селезінка) та м’язової тканини (найдовший м’яз спини). Приготування препаратів та їх дослідження проводили за методикою Н.А. Діамідової, О.П. Панфілової та ін. (1960).
У досліді №2 були сформовані 8 груп свиноматок по 7 голів у кожній, яких спарували з кнурами за аналогічною схемою. Відлучення поросят від маток у 1, 3, 5, 7 групах проводили у 35 днів при дорощуванні поросят до 2-місячного віку в цих же станках, а від маток у 2, 4, 6, 8 групах – у 60 днів.
Продуктивність маток оцінювали за тими ж показниками, що і в досліді ?1. Раціони годівлі молодняка складали згідно з вимогами деталізованих норм ВІТа. Годували тварин кормами, які вироблялись у господарстві та спецкомбікормами. Умови утримання були для всіх груп однаковими.
Фізико-хімічний склад м’язової тканини (найдовшого м’яза спини) визначали за загально прийнятими методиками зоохіманалізу та методичними рекомендаціями ВАСГНІЛ (1987).
Економічну ефективність селекційної роботи обчислювали за формулою Самохвала І.О. (1996).
Для встановлення ступеня вірогідності отримані результати обробляли статистичними методами з використанням персонального комп’ютера РС-ХТ-ІВМ-486.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослід № 1. Технологічний прийом підвищення продуктивності свиноматок уельської породи методом схрещування та гібридизації з кнурами уельської, великої білої, полтавської та української м’ясних порід при відлученні поросят у 60 днів
Показники продуктивності маток. Свиноматки-першоопороски уельської породи використовувались як материнська форма і характеризувались високими відтворювальними якостями, як при чистопородному розведенні, так і при схрещуванні, особливо при гібридизації (табл. 1).
Таблиця 1
Продуктивність маток (М±m)
Група Багато-
плідність маток, гол Жива маса при народ-
женні,
кг Млоч-
ність,
кг У 2 місяці КПВЯ,
балів
кільк.по
росят , гол жива маса 1 гол, кг жива
маса
гнізда ,
кг %
збережен
ня
Конт-
рольна 9,3± 0,23 1,15±0,09 46,5±
1,7 8,5±0,18 16,3±
0,20 138,6±
3,6 91,4 100,7
1 дос-
лідна 9,8±0,19 1,18±0,04 51,5±
1,1* 9,0±0,27 16,8±
0,23 151,2±
4,3 91,8 108,8
2 дос-
лідна 10,3±0,22
** 1,27±0,05
52,4±
1,4* 9,7±0,25
*** 18,2±
0,15*** 176,5±
7,8*** 94,2 120,8
3 дос-
лідна 10,3±0,16
** 1,260,04
49,3±
1,9 9,7±0,25*** 17,9
0,19*** 173,6
5,8*** 94,2 118,9
*Р>0,95 **P>0,99 ***P>0,999
Як бачимо з таблиці 1, найвищий показник багатоплідності (Р>0,99) мали матки уельської породи, спаровані з кнурами нових м’ясних порід – полтавської та української, тобто при гібридизації (2 і 3 дослідні групи – по 10,3 поросят). У порівнянні з ними багатоплідність маток, спарованих з кнурами великої білої породи (1 дослідна група), була нижчою на 5,1 %, а при чистопородному розведенні (контрольна група) – меншою на 10,7 %.
Нами встановлено, що схрещування і гібридизація позитивно впливають на великоплідність. У порівнянні з контрольною групою у дослідних групах середня маса поросят при народженні була більшою на 2,6-10,4 %..
Найбільш висока молочність була у свиноматок, спарованих з кнурами полтавської м’ясної породи – 52,4 кг (P>0,95). Найгірші показники були у свиноматок контрольної групи – 46,5 кг.
Уельські свиноматки, спаровані з кнурами полтавської та української м’ясних порід, характеризуються і найвищою масою гнізда у 60-денному віці – 173,6-176,5 кг , тобто на 27,3-25,2 % більше (P>0,999), ніж при чистопородному розведенні. У той же час при схрещуванні цей показник був більшим тільки на 9,1 % (P>0,95).
Кращою життєздатністю у підсисний період поросята у порівнянні з чистопородними і помісними ровесниками -відхід в 2-й та 3-й дослідних групах не перебільшував 5,8 %, у той же час в контрольній групі він складав 8,9 %. Рівень комплексного показника відтворних якостей свиноматок при схрещуванні складав 108,8 балів, а при гібридизації -118,9-120,8 балів проти 100,7 балів при чистопородному розведенні.
Таким чином, при схрещуванні маток уельської породи з кнурами полтавської та української м’ясних порід при звичайних строках лактації виявляється ефект гетерозису за продуктивними якостями.
Ріст, розвиток, відгодівельні та м’ясні якості молодняка При однакових паратипічних факторах помісний (1 дослідна група) і особливо гібридний (2 та 3 дослідні групи) молодняк характеризувався кращими показниками росту і розвитку (табл.2).
Таблиця 2
Динаміка живої маси підсвинків
Група Маса 1 голови, кг
у 2 місяці у 4 місяці у 6 місяців після відгодівлі в 7,5 місяців
n M ± m n M ± m n M ± m
Контрольна 51 16,3±0,20 48 44,7±2,78 40 73,8±1,88 98,5
1 дослідна 54 16,8±0,23 51 49,4±2,88 44 82,9±3,60* 107,1
2 дослідна 58 18,2±0,15*** 52 52,5±1,35* 50 86,4±2,71** 111,9
3 дослідна 58 17,9±0,19*** 54 51,6±1,84* 51 85,2±1,43*** 110,4
Як видно з таблиці 2, у помісних підсвинків в 4-місячному віці жива маса була більшою на 4,7 кг (10,5 %), а у гібридних – на 6,9-7,8 кг, або на 15,4-17,4 % , ніж у чистопородних. Така ж закономірність встановлена і у 6-місячному віці.
Результати досліду вказують на факт виявлення ефекту гетерозису у рості тварин при промисловому схрещуванні і гібридизації, а також на те, що величина цієї ознаки залежить від поєднання порід (табл. 3).
Таблиця 3
Ефективність гетерозису , %
Метод розведення Вік тварин
від народження до 2 місяців 2-4 міс 4-6 міс 6-7,5 міс від народження до 7,5 міс
Схрещування 103,1 114,8 115,1 97,9 108,8
Гібридизація 110,8 119,7 116,0 102,6 112,8
Вищий ефект гетерозису за живою масою було отримано у молодняка при гібридизації (2 і 3 дослідні групи) і схрещуванні (1 дослідна група) в порівнянні з чистопородним розведенням (контрольна група).
Швидкість та напруженість росту молодняка у періоди дорощування та відгодівлі наведені у таблиці 4.
У середньому, за період від 2 до 6 місяців середньодобовий приріст у помісей був вищим на 71,6 г, або на 14,9 % (Р>0,99) у порівнянні з чистопородними однолітками, а у гібридів – на 81,6-88,7 г (17,0-18,6 % при Р>0,999). Ця ж закономірність встановлена і в подальшому до 7,5 місяців.
Таблиця 4
Швидкість та напруженість росту молодняку у період дорощування та відгодівлі
Група Середньодобовий приріст, г Відносний приріст, %
2-4 міс 4-6 міс 2-6 міс 6-7,5 міс 2-4 міс 4-6 міс 2-6 міс
Контрольна 473,3 485,0 479,2±14,6 574,4 93,1 49,1 127,6
1 дослідна 543,3 558,3 550,8±16,3
** 636,8 98,5 50,6 132,6
2 дослідна 571,7 565,0 568,3±19,4
*** 796,8 97,0 48,8 130,4
3 дослідна 561,7 560,0 560,8±17,3
*** 741,1 97,0 49,1 130,6
Відгодівельні якості свиней залежать в основному від генетичних факторів і умов зовнішнього середовища.
Найвищу скоростиглість мали гібридні підсвинки, одержані від схрещування маток уельської з кнурами нових м’ясних порід. Скоростиглість їх перевищувала показники контрольної групи на 9-11 (P>0,95), а помісей – на 5 днів (P0,95).
Морфологічний склад туш також залежить від генотипу підсвинків. Встановлено, що для гібридів характерний більш високий вміст м’язової тканини, а для помісей – жирової тканини.
Гематологічні дослідження. Дані вивчення морфологічного та біохімічного складу крові тварин різних генотипів дозволили порівняти їх кількісний та якісний склад.
Отримані результати свідчать, що найбільш високим вмістом резервної лужності та гемоглобіну , еритроцитів і лейкоцитів характеризувались гібридні свині (У х ПМ і У х УМ), які мали у цей період і більшу енергію росту у порівнянні з чистопородними ровесниками уельської породи (P>0,95). Це свідчить, що у них має місце підвищення метаболічних процесів, пов’язаних з ростом м’язової тканини і початком відкладення жиру у депо і тканинах організму.
Аналізуючи дані вмісту загального білку у сироватці крові, слід зазначити, що у помісного молодняка (У х ВБ) його рівень був на 4,3 г/л, або на 6,0 % при P>0,95 вищим, ніж у чистопородних свиней, а більш високим рівнем білка характеризувався гібридний молодняк генотипу У х ПМ (77,0 г/л при P>0,95), Це також вказує на зв’язок між кількістю загального білку в крові та показниками інтенсивності росту свиней.
Встановлено деякі генотипічні відмінності у співвідношенні альбумінової та глобулінової фракцій у піддослідних тварин. У крові молодняка частка глобулінів коливається від 67,2-72,3 %, значну частину яких складають гама-глобуліни (31,4-44,5%). Помісні і гібридні тварини мали у крові вищу кількість альбумінової фракції, альфа та гама-глобулінів відповідно на 3,1; 1,2 і 4,2 г/л або на 2,5; 0,7 і 3,7 %, а вміст бета-глобулінів у помісей (У х ВБ) був на 4,2 г/л, або на 6,9 % нижчим в порівнянні з чистопородними ровесниками (P>0,99).
У гібридних тварин рівень глобулінів у крові, в т.ч альфа- та бета- фракцій був вірогідно нижчим у порівнянні з чистопородним (P>0,999) і помісним молодняком, а рівень гама-глобулінової фракції білку – в 1,5 рази вищим (P>0,999). Це свідчить про більш високу адаптаційну здатність та великі захисні можливості гібридних свиней за рахунок більш інтенсивного процесу вироблення антитіл. У тварин генотипів 1/2У + 1/2ПМ та 1/2У + 1/2УМ відмічена менша мінливість показників білкового спектру крові. У гібридних свиней співвідношення гама-глобулінів до альбумінів було більш оптимальним.
Виявлено, що тваринам різних порідних поєднань властивий різний рівень активності ферментів АСТ і АЛТ, що впливає на господарчо-корисні ознаки. Встановлено, що у гібридів активність сироваточних амінотрансфераз є високою і вірогідно вища (P>0,99), ніж у тварин контрольного генотипу (У х У), на 1,34-1,56 ммоль/г/л. Більш високі показники активності амінотрансфераз свідчать про вищу швидкість протікання процесів обміну речовин та кращу здатність до асиміляції білку міжпородними гібридами.
Концентрація загальних ліпідів у крові помісних тварин була вищою на 24,9 мг % в порівнянні з чистопородними ровесниками(P>0,95) , що, очевидно, пояснюється підвищеною мобілізацією внутрішніх резервів на покриття дефіциту енергії за рахунок депонованого жиру. У гібридних свиней цей показник мав тенденцію до підвищення, що викликано більш високими витратами енергії на метаболічні процеси та формування м’язової тканини. Концентрація холестерину у крові свиней всіх груп була стабільною.
Встановлено, що бактерицидна активність сироватки крові, як інтегральний фактор природної резистентності у тварин генотипу (1/2У + 1/2ПМ) була вищою на 9,5 % (P>0,95), а генотипу 1/2У + 1/2УМ – на 12,9 % (P>0,99) у порівнянні з чистопородними тваринами (табл.6).
Таблиця 6
Рівень гуморальних та клітинних факторів природної резистентності піддослідних тварин
Показники Групи
контрольна 1 дослідна 2 дослідна 3 дослідна
Бактерицидна активність сироватки крові, % 57,3±2,2 57,0±3,4 66,8±2,4* 70,2±1,8*
Опсоно-фагоцитарна реакція:
фагоцитарна активність, % 65,0±4,6 76,2±5,8 80,3±3,4* 72,8±3,7
фагоцитарний індекс 5,7±0,5 7,2±0,4* 7,5±0,5* 7,4±0,4*
фагоцитарна ємкість, 10 9л мікробних тіл, 28,0±3,3 31,7±1,9 41,0±2,4* 43,5±3,3**
Лізоцимна активність, % лізису 37,2±2,5 46,5±2,2* 47,3±3,6* 47,9±3,3*
Вірогідна різниця (P>0,95) отримана за фагоцитарним індексом (неспецифічного фактору кліматичного захисту організму) між чистопородними тваринами, помісями і гібридами. У останніх фагоцитоз протікав більш активно. У підсвинків дослідних груп виявлені також вищі гуморальні захисні сили, про що свідчить підвищення лізоцимної активності крові (Р>0,95).
Таким чином, гібридні свині характеризувались високим рівнем оксидаційно-відновлюваних процесів, пов’язаних з посиленим білковим, вуглеводним та енергетичним обмінами речовин. Для помісей характерний більш виражений ліпідний обмін.
Анатомічні особливості розвитку внутрішніх органів підсвинків. Встановлена деяка міжгрупова різниця у відносній масі внутрішніх органів піддослідного молодняка(табл. 7).
Таблиця 7
Відносна маса внутрішніх органів піддослідного молодняку, М±m
Показники Групи
контрольна 1 дослідна 2 дослідна 3 дослідна
Відносна маса, % :серце 0,277±0,02 0,282±0,02 0,334±0,04 0,335±0,05
печінка 1,592±0,16 1,427±0,06 1,697±0,05 1,659±0,08
нирки 0,286±0,04 0,263±0,02 0,297±0,03 0,290±0,02
легені з трахеєю 0,940±0,11 0,873±0,10 1,137±0,09 1,197±0,15
селезінка 0,128±0,01 0,141±0,01 0,144±0,01 0,136±0,01
шлунок 0,653±0,03 0,657±0,02 0,758±0,04 0,771±0,03
тонкий відділ кишечника 1,444±0,25 1,606±0,22 1,480±0,30 1,505±0,20
товстий відділ кишечника 2,127±0,13 2,000±0,18 1,624±0,10 1,786±0,12
У гібридних тварин 2 і 3 дослідних груп відмічена тенденція до збільшення відносної маси серця, печінки, нирок, легень, селезінки, шлунка. Це пояснюється тим, що у свиней з високими м’ясними якостями обмін речовин протікає більш інтенсивно і органи систем кровообігу, дихання та травлення, які регулюють цей процес, розвинуті краще, ніж у чистопородних підсвинків. Гібридні тварини переважали останніх по розвитку серця на 20,6 %, печінки – на 4,2-6,6 %, селезінки – на 6,2-11,2 %, легень – на 20,9-27,3 %, шлунку – на 16,1-18,0 %. У той же час помісі мали у порівнянні з чистопородними тваринами розвиток печінки на 10,4 % і легень на 7,1 % гірший, а серце, селезінка і тонкий відділ кишечника у них були розвинені краще. У чистопородних тварин краще розвинутий товстий відділ кишечника. Вірогідної різниці за відносною масою нирок у тварин всіх груп не встановлено.
Особливості гістоструктури внутрішніх органів молодняка. Гістологічні дослідження найдовшого м’яза спини виявили у помісей У х ВБ зниження кількості м’язової тканини до 89,05 % проти 91,82 % у чистопородних уельських тварин (P0,95) кількості жирової тканини, у т.ч. у 1,8 рази внутрішньопучкового жиру, що призводить до одержання більш соковитого м’яса. Кращим за цим показником було м’ясо гібридних тварин (38,0-40,1 % від всієї жирової тканини проти 34,9 % у помісей та 23 % у чистопородних свиней). Тобто, м’ясо гібридів відрізняється кращою ніжністю і високою біологічною цінністю. У них виявлено найтонший середній діаметр м’язових волокон, як важливий показник для оцінки ніжності м’яса (відповідно у групах: 10,4; 9,2; 8,0; 7,6 мк).
Порівняльний мікроскопічний аналіз аденогіпофізу показав його більш високе функціональне напруження у гібридних тварин. Це пов’язано з більш інтенсивним виробленням у них тиреотропного гормону та інтенсифікацією тиреотропної функції організму. Аналіз мікроструктури залоз слизової шлунку показав, що у гібридних тварин переважали клітини білоксинтезуючої функції.
У результаті морфометричного аналізу підшлункової залози виявлено більші розміри панкреатоцитів у складі ацинусів у гібридних тварин у порівнянні з чистопородними та помісними ровесниками (5,6; 5,8; 6,6 і 10,3 мм), що дозволяє зробити висновок про більш напружену біосинтетичну активність цього організму. Яких-небудь патологічних гістозмін структури внутрішніх органів помісних і гібридних тварин не виявлено.
Дослід № 2. Технологічний прийом підвищення продуктивності маток уельської породи раннього строку відлучення поросят
Показники продуктивності свиноматок. В умовах товарного господарства КСП «Дружба» аналогічно у методичному плані першому досліду проводили порівняльне вивчення ефективності тих самих варіантів чистопородного розведення, схрещування та гібридизації при різних строках відлучення поросят.
Аналізуючи результати продуктивних якостей піддослідних свиноматок в залежності від строку лактації, слід відмітити, що більш висока збереженість була при відлученні молодняку від маток у 60-денному віці в порівнянні з раннім – у 35 днів. Наприклад, у період з 35 до 60 днів різниця при чистопородному розведенні складала 8,2 %, при схрещуванні – 11,5 % і при гібридизації – 7,8-8,6 %.
Таблиця 8
Продуктивність свиноматок при різних строках лактації
Показники Контрольні Дослідні
1 2 3 4 5 6 7 8
Строки лактації маток, дн. 35 60 35 60 35 60 35 60
Багатоплідність, гол 9,57 9,71 10,14 10,00 11,28 11,14 10,57 10,85
Молочність, кг 51,6 49,8 53,1 56,7 57,3 60,5 56,2 54,2
У2 місяці: кількість поросят на 1 матку, гол
7,3
7,9
7,4
8,4
8,7
9,6
8,8
9,3
жива маса 1 гол., кг 17,7 17,4 17,8 17,7 18,2 18,9 18,1 18,6
жива маса гнізда, кг 129,2 137,3 131,7 148,7 158,3 181,4 155,7 173,0
% збереження: від народження до 35 днів
89,5
86,8
85,9
87,1
88,6
89,7
87,8
85,5
від народження до 60 днів 76,3 80,9 73,2 84,3 77,2 85,9 81,4 85,6
з 35 до 60 днів 85,0 93,2 85,2 96,7 87,2 95,7 92,3 100,0
КПВЯ, балів 95,3 99,7 97,6 107,8 113,7 125,6 111,4 119,4
У той же час схрещування і гібридизація уельських маток сприяла підвищенню збереженості поросят до 60-денного віку.
Незначне збільшення середньої живої маси 1 голови при відлученні у 60-денному віці проти 35 днів на 0,5-0,7 кг, а, головне, підвищення процента збереження молодняку в 6 і 8 групах проти 5 і 7 груп забезпечило підвищення живої маси гнізда при гібридизації. Дещо нижчим цей показник був у 3 і 4 групах при схрещуванні , т а 1 і 2 групах при чистопородному розведенні.
Рівень КПВЯ маток у групах, при гібридизації, перевищував показники контрольних аналогів при відлученні у 35- та 60-денному віці. Тобто більш високий ефект гетерозису за репродуктивними якостями був одержаний при гібридизації уельських маток з кнурами полтавської та харківського типу української м’ясної порід. Цей висновок підтверджується розрахунком ефективності гетерозису за енергією росту молодняку.
М`ясо-сальні якості та фізико-хімічна характеристика продуктів забою.
Живої маси 100 кг гібридний молодняк 5-8 груп досягав на 10-16 днів раніше, ніж чистопородні аналоги. Забійний вихід чистопородних тварин уельської породи складав 75,1%, а у помісних підсвинків 1/2У + 1/2ВБ при забої в 100 кг був вищим на 3,5-3,8%. При забої гібридного молодняка 5 групи цей показник складав 80,6%. Раннє відлучення у 35-денному віці практично не впливало на забійний вихід тварин усіх груп.
Товщина шпику над 6-7 грудними хребцями у помісних і гібридних підсвинків була нижчою на 0,4-2,3мм в порівнянні з чистопородним молодняком при відлученні у 60-денному віці, а у підсвинків, віднятих у 35-денному віці ця різниця була більш значною (до 3,5 мм). За масою задньої третини незначна перевага на користь гібридних підсвинків (0,20-0,54 кг). Раннє відлучення поросят незначно вплинуло на зниження маси окосту в порівнянні з відлученням молодняка у 60-денному віці.
Порівняльний аналіз фізико-хімічних властивостей найдовшого м’язу спини піддослідного молодняка (табл.9) показав, що статистично вірогідної різниці за протеїном, вмістом жиру у ньому між тваринами контрольних та дослідних груп не було (Р0,99), великоплідності поросят на 0,11-0,14 кг (10,4-12,1 % при P>0,999), молочності маток на 2,8-8,2 кг (8,8-16,2 % при P>0,999), а також маси гнізда у 60 днів на 23,4-27,5 % (P>0,999).
3. Поєднання маток уельської породи при гібридизації з кнурами нових м’ясних порід у порівнянні із схрещуванням вплинуло на збільшення багатоплідності маток на 0,5-1,1 голови (5,1-11,1 %), великоплідності поросят на 0,08-0,10 кг (6,8-8,3 %), молочності маток на 0,3-0,4 кг (до 10,7 %), живої маси гнізда на 22,4-29,7 кг (14,8-21,2 %). За збереженням у 60-денному віці гібридні поросята перебільшували своїх помісних одноліток на 2,4-4,7 %.
4. Рівень комплексного показника відтворних якостей свиноматок (КПВЯ)ув групах, де здійснювали породну технологію – схрещування, перевищував показник контрольних аналогів при відлученніув 35-денному віці на 2,3 і в 60 днів – на 8,1 бала. Більш високий ефект гетерозису за репродуктивними якостями був одержаний при гібридизації. З кнурами української м’ясної породи різницяув порівнянні з контролем складала при відлученні поросятув 35 днів 16,1 , а в 60 днів 18,2 бала в першому досліді та 19,7 балів у другому. При гібридизації уельських маток з кнурами полтавської м’ясної породи різниця у порівнянні з контролем була більшою та складала відповідно: 18,4; 21,1 та 25,9 балів.
5. Збереженість помісного та гібридного молодняка значною мірою залежала від технології утримання маток при різних строках лактації. Встановлено, що більш висока збереженість молодняка від маток була при відлученні у 60-денному віці в порівнянні з раннім – у 35 днів. Збереженість поросят від народження до 60 днів була на користь 2,4,6 та 8 груп упорівнянні з відлучкою у 35 днів у1,3,5 та 7 групах відповідно на 4,6; 11,1; 8,7 та 4,2 %.
6. Використання для гібридизації кнурів нових м’ясних порід України (полтавська та українська) є прогресивним технологічним прийомом розведення, який дає змогу одержати стійкий ефект гетерозису за основними господарсько-корисними ознаками. При однакових умовах годівлі та утримання помісний і, особливо, гібридний молодняк характеризувався кращими показниками росту і розвитку.
7. Встановлено, що поєднання маток уельської породи з кнурами великої білої породи сприяло зниженню віку досягнення живої маси 100 кг на 5 днів (P0,99), а від полтавської м’ясної породи – на 47 г (10,5 % при P>0,999). Перевага за віком досягнення живої маси 100 кг складала відповідно 9 і 11 днів (P>0,95), а за витратою корму на 1 кг приросту 0,68-0,72 кормових одиниць (P>0,95). Отримано приросту на 100 кг кормових одиниць у гібридів на 3,5-3,7 кг більше в порівнянні з контролем.
8. М’ясні якості свиней різних генотипів були неоднаковими і коливалися в залежності від порідних поєднань. Кнури полтавської і української м’ясних порід, що створені на багатопорідній основі, дають молодняк, який характеризується високими забійними якостями і м’ясністю туш. При забої в 100 кг вихід м’яса у нього становив 56,0-56,7 %.
9. М’ясо свиней різних генотипів за комплексом основних фізико-хімічних показників по якості відповідало технологічним вимогам. У помісних тварин відмічена тенденція до підвищення у найдовшому м’язі спини кількості жиру, рН та зниженню протеїну. Гібриди мали у сухій речовині м’яса більше протеїну, вищі інтенсивність забарвлення та вологоутримуючу здатність. Технологічний прийом раннього строку відлучення поросят погіршував фізичні особливості м’яса. За хімічним складом між тваринами різних поєднань та вирощених при різних строках відлучення вірогідної різниці не встановлено.
10. Морфологічний і біохімічний склад крові залежав від порідних поєднань тварин. Підвищена швидкість росту, більш ефективне використання поживних речовин раціону і краще відкладання м’язової тканини у помісей і, особливо, гібридів підтвердилось більшим вмістом в їх крові еритроцитів, загального білку, підвищеною активністю амінотрансфераз, що вказує на більш високі окислювально-відновні процеси в організмі. Гібридні тварини характеризувалися високою природною резистентністю організму. За показниками фагоцитарної, лізоцимної та бактерицидної активності крові чистопородний і помісний молодняк поступався гібридним тваринам.
11. Проведені анатомічні та гістологічні дослідження внутрішніх органів (шлунок, кишечник, печінка, серце, легені) виявили деякі генотипічні і топографічні відмінності.
12. Схрещування свиноматок уельської породи з кнурами великої білої породи в умовах товарних господарств дало можливість додатково отримати у цінах 1997 року 11,9 грн прибутку на кожному помісному підсвинку. Використання міжпорідної гібридизації забезпечує приріст виручки від реалізації продукції у розрахунку на 1 голову у розмірі 16,6-18,7 грн. Найкращим виявилося породне поєднання уельських маток з кнурами полтавської м’ясної породи при звичайному строку лактації в 60 днів. Технологічний прийом відлучення поросят від маток уельської породи в умовах промислової технології у 60-денному віці у порівнянні з раннім в 35 днів при варіанті схрещування дав кращій результат на 16,5 грн, а при варіанті гібридизації – на 27,9-17,1 грн.
Пропозиції виробництву
1. Враховуючи те, що гетерозисні тварини, особливо гібриди, характеризувались більш високою інтенсивністю росту, економією кормів за загальною поживністю на 1 кг приросту і отриманням туш з бажаним співвідношенням м’яса та сала при забої тварин з 100 кг, з метою підвищення рентабельності галузі доцільно використовувати у господарствах Лісостепової та Центральної зони України технологічний прийом поєднання маток уельської породи з кнурами нових м’ясних порід – полтавської та харківського заводського типу української м’ясної.
2. У товарних господарствах на кормах власного виробництва без пре- та стартерних комбікормів краще використовувати технологію відлучення поросят у 60-денному віці, яка більш ефективна, ніж раннє відлучення у 35 днів.
СПИСОК НАУКОВИХ РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Любецкий М., Федяев В. Скрещивание маток уэльской породы с хряками других пород //Свиноводство. М. -1993. №5. –С.8-10.
2. Федяев В. Продуктивные качества молодняка свиней разных генотипов //
Свиноводство. М.-1999.-№1. –С.35-36.
1. Федяєв В.А. Використання кнурів м’ясних порід у гібридизації //Придніпровський науковий вісник /Біологія, сільське господарство та ветеринарія. –1998. -№113 (180). –С.36-40.
2. Федяев В.А., Мазур В.Е., Коваленко Б.П. Рост и откормочные качества чистопородного и гибридного молодняка свиней в зависимости от сроков отъема в условиях товарных хозяйств //Повышение продуктивности свиней: Сб.науч.тр. /Харьковский госагроуниверситет. –Харьков. –1995. –С.50-54.
3. Коваленко Б.П., Федяев В.А. Откормочные и убойные качества свиней разных генотипов //Повышение продуктивности свиней: Сб.науч.тр./ХГАУ. –Харьков. –1995. –С.46-49.
4. Патров В.С., Барановский Д.И., Федяев В.А. Генетический потенциал свиней Украины и перспективы его использования //Генофонд пород животных и методы его использования /Междунар. науч.-практ.конф. посвященная 110-летию со дня рождения Потемкина Н.Д. –Харьков. –1995. –С.85-86.
5. Федяев В.А. Эффективность использования свиноматок уэльской породы в скрещивании /Научное обеспечение интенсификации животноводства в Центральной зоне Украины. Днепропетровск. Ч.2.,-1996. –С.61-62.
6. Федяєв В.А., Патров В.С., Іванов Л.М. Генетичні підсумки схрещування маток уельської породи з кнурами великої білої, полтавської та української м’ясних порід //Генетика продуктивності тварин /Тез.доп. Всеукр. ювіл. наук.-практ. конф., Київ. –1994. –С.65.
7. Федяев В.А., Мазур В.Е. Продуктивность и откормочные качества свиней уельской породы в скрещивании и гибридизации //Шляхи підвищення виробництва та поліпшення якості свинини /Тез. доп. міжнарод. наук.-практ. конф., -Харків, 1995. –С.68.

Федяєв В.А. Технологічні прийоми підвищення продуктивності свиноматок уельської породи. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.04 – технологія виробництва продуктів тваринництва. – Сумський державний аграрний університет. –Суми,1999.
Дисертацію присвячено дослідженням у порівняльному аспекті вивчення продуктивності та деяких біологічних особливостей маток уельської породи при схрещуванні з кнурами великої білої породи і гібридизації з кнурами нових полтавської та української харківського заводського типу м’ясних порід при звичайному у 60 днів і ранньому у 35-денному віці відлученні поросят. Наведені дані продуктивності маток, росту і розвитку, відгодівельних і м’ясних якостей, морфологічних і біохімічних показників крові, рівня клітинних і гуморальних факторів захисту організму помісного і гібридного молодняку. У роботі показана анатомічна та гістологічна різниця деяких внутрішніх органів молодняку різних генотипів. Фізико-хімічний склад м’яса.
Ключові слова: матки уельської породи, кнури полтавської і української м’ясних порід, прирости, продуктивність, відгодівельні та м’ясні якості, гематологічні показники, хімічний склад м`яса, строки відлучення поросят.

Федяев В.А. Технологические приемы повышения продуктивности свиноматок уэльской породы. –Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук. Сумы, 1999.
Диссертация посвящена исследованиям по изучению технологии получения молодняка от маток уэльской породы путем скрещивания, гибридизации и различных сроков лактации. В работе приведены технологические приемы продуктивности уэльских маток как материнской формы, и некоторых биологических особенностей потомства при скрещивании с хряками крупной белой породы и гибридизации с хряками новых полтавской и украинской харьковского заводского типа мясных пород при обычном в 60 дней и раннем – 35–дневном возрасте отъема поросят. Установлено, что повышение продуктивности уэльских маток зависит от метода разведения и вариантов сочетаемости генотипов.
Скрещивание маток уельской породы с хряками крупной белой породы в сравнении с чистопородным разведением положительно влияет на продуктивные качества маток, но незначительно: многоплодие увеличивается на 0,5 головы (5,2% при Р0,95), масса гнезда в 60 дней – на 7,0-12,6 кг (5,3-9,1% при Р>0,95), сохранность молодняка увеличилась всего на 0,2-0,7%. Более высокими продуктивными качествами среди изученных сочетаний характеризуются варианты межпородной гибридизации, которая дает возможность получить стойкий эффект гетерозиса по основным хозяйственно-полезным признакам.
При одинаковых условиях кормления и содержания помеси и, особенно, гибриды имели лучшие показатели роста и развития (среднесуточные и относительные приросты). Помесные животные в возрасте 6 месяцев имели живую массу на 9,1 кг (Р>0,95) выше, чем чистопородный молодняк, а гибридные свиньи от полтавской мясной породы превышали чистопородных сверстников на 12,6 кг (Р>0,99) и от украинской мясной породы – на 11,4 кг (Р>0,999). В опытных группах отмечалась на 3-5% выше относительная скорость роста. Благодаря более высокой энергии роста помеси достигали живой массы 100 кг в возрасте 218 дней, а гибридные животные – в 212-214 дней, то есть на 4-11 дней раньше, чем их чистопородные аналоги.
При исследовании физико-химических показателей длиннейшей мышцы спины отмечены некоторые различия в зависимости от генотипа и срока отъема от маток. Мясо помесных подсвинков имело меньшее соотношение протеин:жир, характеризующее связь между мышечной и жировой тканями (4,3-5,0), а у гибридов оно составляло 5,8-7,0. У гибридных свиней было более высокое содержание протеина в сухом веществе мяса (0,83-0,84), наблюдалась тенденция к снижению величины активной кислотности, что характерно для животных с повышенной мясностью, а так же отмечена высокая интенсивность окраски мяса. Более ранний отъем поросят способствовал снижению в мясе рН, влагоудерживающей способности и интенсивности окраски, то есть приводил к ухудшению физических свойств мяса, но не влиял на изменение химического состава мяса.
Отмечена достоверная взаимосвязь между интенсивностью роста свиней и морфологическими и биохимическими показателями крови. Соотношение альбуминов и глобулина у межпородных гибридов было оптимальным, что говорит о более высоком уровне потребления ими протеина кормов, а высокая активность аминотрансфераз свидетельствует о большей скорости течения процессов обмена веществ и лучшей способности к ассимиляции белка. Гибридные свиньи характеризовались высоким уровнем окислительно-восстановительных процессов, связанных с усиленным белковым и энергетическим обменом веществ, а для помесей характерен более выраженный липидный обмен. По ряду гуморальных и клеточных факторов защиты гибридные подсвинки превосходили чистопородных и помесных животных.
В работе показаны анатомические и гистологические различия некоторых внутренних органов молодняка различных генотипов.
В условиях промышленной технологии без скармливания поросятам пре- и стартерных комбикормов применение технологического приема отъема поросят от маток уэльской породы в 60 дней в сравнении с 35-дневным отъемом при скрещивании обеспечивает экономический эффект на 1 голову 16,5 грн, а при гибридизации – 17,1-27,9 грн.
Ключевые слова: матки уельской породы, хряки полтавской и украинской мясных пород, продуктивность, откормочные и мясные качества, гематологические показатели, химический состав мяса, сроки отъема поросят.

Feduaev V.A. Technological methods to increase productivity of Wales sows. – Manuscript.
The dissertation for the competition of the academic degree of Candidate of Agricultural Science. –Sumy. 1999.
The dissertation is devoted to the investigation in the comparative aspect of the study productivity and some biological peculiarities of Wales of Big White breed and by hybridization with pigs of new meat breeds: Poltavskaya and Ukrainian Kharkov plant type at the usual age of 60 days and at an early age of 35 days after weaning. Data on sow productivity, their growth and development, fattening and meat-and-fat qualities, morphological and biochemical indices of blood, level of cellular and humoral factors of body protection in cross-bred and hybrid young pigs are given in the dissertation. Anatomical and histological differences of some internal organs of young pigs of different genotypes, pfysical and chemical composition of pork are shown in the paper.
Key words: sows of Wales breed, pigs of Poltavskaya and Ukrainian meat breed, productivity, weight gain, and meat gualities, hemotological index, chemical composition, date of weaning of young pigs.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020