.

Судово-медична ідентифікація особи за спаленими кістками передпліччя (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
160 2936
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ім. П.Л. ШУПИКА

ГОЛУБОВИЧ Андрій Леонідович

УДК 340.628:611.717.5/.6:57.082.13

Судово-медична ідентифікація особи за спаленими кістками
передпліччя

(комплексне медико-криміналістичне дослідження)

14.01.25 – судова медицина

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Запорізькому державному медичному університеті МОЗ
України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Семенніков Віталій
Семенович, Запорізький державний медичний університет, професор кафедри
патологічної анатомії та судової медицини з основами права

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук Филипчук Олег Володимирович( Головне бюро
судово-медичної експертизи МОЗ України, завідувач відділення
судово-медичної криміналістики

доктор медичних наук, професор Ольховський Василь Олексійович
Харківський державний медичний університет, завідувач кафедри судової
медицини та основ права ім. Заслуженого професора М.С.Бокаріуса.

Провідна установа: Донецький державний медичний університет
ім. М. Горького МОЗ України, кафедра судової медицини та основ права
(м.Донецьк)

Захист відбудеться “_09”__червня__ 2006 року о _14_ годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д.26.613.03 при Національній медичній
академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (04112, м. Київ,
вул. Оранжерейна,9).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національної медичної
академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика (04112, м. Київ,
вул. Дорогожицька,9).

Автореферат розісланий “_05_”___травня___ 2006 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент Бурчинський В.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Світове значення досягнень судово-медичної остеології
досить вагоме. На передових позиціях у цій галузі науки знаходяться і
українські судово-медичні остеологи. Але все більш витонченими стають
прийоми злочинців у їх намаганні позбутися доказів свого злочину. Серед
цих способів за останні роки почастішали випадки кримінальних спалень
трупів. І хоча перші спроби вирішити окремі питання кримінального
спалення почалися півтора сторіччя тому( ще й сьогодні( проблема не може
вважатися вирішеною(

Звичайно ототожнення за кістками не сягає далі визначення групових ознак
(видова диференціація( встановлення статі( обчислення довжини тіла та
біологічного віку). І лише зрідка( при наявності виражених змін кісток
відомої локалізації( мова може йти про ідентифікацію конкретної особи(

У вивченій літературі зустрічаються роботи лише окремих авторів( які
намагались вирішувати питання ототожнення за цілими скелетами
[Fully G.,1956]. Але при виконанні практичних судово-медичних експертиз
досить проблематично зібрати всі кістки скелета однієї людини( а навіть
коли це вдається – важко точно розрахувати відстань між хребцями і
іншими кістками позбавленими хрящової тканини, що скажімо потрібно для
визначення зросту. Тому більшість дослідників намагались розробити
методики і отримати результати для встановлення довжини тіла( статі( а
інколи і віку за окремими кістками скелета.

З окремих цілих кісткових утворень краще за всі інші вивчені череп
[Звягин В(Н.,1981]( а з окремих кісток найважливішими об’єктами
вважаються довгі трубчасті кістки [Добряк В(И(,1960,
Найнис Й(-В(Й(, 1972]( ребра [Туровцев А(И(1970]( Далі йдуть( груднина
[Лаптев З(Л(,1969-1972, Незнакомцева Є.П.,1995,1996]( кістки таза
[Гармус А(К(,1990, Незнакомцева Є.П., 1995-1998]( і інші(

Що ж стосується спалених кісток( то досить повно вивченими на цей час
слід вважати плечову( стегнову [Голубович Л.Л.,1991] та кістки гомілки
[Голубович П.Л.,1999](Відомості про інші кістки скелета не можуть
вважатися достатніми( так як не задовольняють потреб правоохоронних
органів і через те потребують подальшого доповнення( уточнення і
деталізації( Крім того тільки вказані автори вели дослідження на
матеріалі жителів України( що дуже важливо при застосуванні на практиці
отриманих результатів(

Практика багаторічного виконання судово-медичних експертиз свідчить про
нагальну необхідність вивчення всіх груп кісток скелета( Ця потреба
ґрунтується на тому( що судово-медичному експертові чи то у разі
нещасних випадків (загибель на пожежах( при вибухах( транспортних
катастрофах( аваріях на виробництві( коли такі супроводжуються
пожежами)( або при умисному спаленні трупа з метою приховання скоєного
злочину доводиться мати справу з сумішшю фрагментів різних кісток
скелета(

Інколи в роботі експерта трапляються випадки окремого спалювання голови
та рук або їх частин (кисті( кисті з фрагментованими або цілими кістками
передпліччя)( що за задумом злочинця повинно звести нанівець спроби
ідентифікації особи(

Усе викладене вище говорить на користь невідкладного дослідження інших
кісток скелета і в першу чергу кісток передпліччя як таких( що поряд з
іншими довгими трубчастими кістками є найбільш інформативними(

Зв’язок роботи з науковими програмами( планами( темами( Представлена
наукова робота є частиною загальнодержавної судово-медичної і
криміналістичної проблеми( “Ідентифікація особи за кістковими
залишками”( фрагмент якої, присвячений ототожненню за спаленими кістками
скелета( виконується на кафедрі патологічної анатомії та судової
медицини з основами права Запорізького державного медичного
університету. № державної реєстрації 0104U004099. Автором досліджувались
спалені кістки передпліччя.

Мета і задачі дослідження( Одержати достовірні, науково обґрунтовані
критерії ідентифікації загиблої людини за груповими ознаками комплексним
медико-криміналістичним дослідженням кісток передпліччя( спалених до
чорного( сірого і білого розжарювання.

Визначена мета потребувала послідовного вирішення таких задач(

1( Вивчити закономірності та особливості руйнування, деформації й усадки
кісток передпліччя під дією високої температури( залежно від терміну
спалювання( температурних режимів( характеристик вогнищ та
індивідуальних особливостей кісткової тканини(

2( Встановити критерії видової диференціації кісток різного ступеня
фрагментації (великі фрагменти з анатомо-морфологічними ознаками( уламки
без вказаних ознак( власне зола)( спалених до чорного( сірого та білого
розжарювання(

3( Визначити достовірні критерії статевої належності фрагментів
ліктьової та променевої кісток різного ступеня розжарювання(

4( Вивести математичні моделі( скласти рівняння парної регресії та
отримати коефіцієнти для обчислювання довжини тіла загиблої людини за
фрагментами кісток чорного( сірого чи білого розжарювання при відомій і
невизначеній статевій належності(

5( Дослідити можливість ідентифікації конкретної людини за особистими
прижиттєвими хворобливими змінами або ушкодженнями кісток передпліччя(

6( Скласти алгоритм дослідження спалених фрагментованих кісток
передпліччя для застосування у судово-медико-криміналістичній експертній
практиці(

Об’єкт дослідження – спалені при різних умовах кістки скелета людини і
тварин та процеси, що супроводжують різні ступені розжарювання.

Предмет дослідження – визначення ступеня збереження придатних до
ідентифікації макроскопічних ознак і мікроструктурних характеристик
спалених ліктьової та променевої кісток.

Методи дослідження: антропометричний, остеоскопічний, остеометричний,
мікроскопічний у відбитому чи проникаючому світлі, мікроморфометричний,
мікрорентгенографічний та метод математичного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів( Одержані результати в сукупності
розв’язують завдання ідентифікації особи за спаленими кістками
передпліччя, що має істотне значення для ідентифікації за кістковими
залишками взагалі. Уперше в судовій медицині( завдяки застосуванню
комплексного дослідження спалених кісток передпліччя( виявлені
достовірні критерії( що можуть використовуватись у практичній роботі
судово-медичних експертів-криміналістів для ідентифікації особи( Цінним
є те( що матеріалом дослідження слугували кісткові залишки мешканців
України – європеоїдів шістнадцяти національностей і народностей, що
припускає можливість використання отриманих результатів, як в нашій
країні, так і на території інших європейських держав(

Шляхом спалювання в окремих вогнищах (багаття( побутові печі( топки
котелень, плити( муфельні печі) при різних температурних режимах (від
3000 С до 10000 С)( з м’якими тканинами та без них( вивчені
закономірності руйнування( деформації та усадки окремих відділів кісток
передпліччя(

Одержана низка достовірних критеріїв видового походження кісток(
незалежно від ступеня розжарювання (чорне( сіре( біле) і руйнування
(великі фрагменти з анатомо-морфологічними прикметами( уламки без
вказаних ознак( дрібні частки золи)( Вперше запропонована методика і
одержані результати видової диференціації кісткової золи за кількістю
лакунарних канальців.

Відібрані окремі характеристики кісток передпліччя і доведена можливість
їх використання для визначення статевого походження фрагментів,
незалежно від ступеня розжарювання(

Виведена математична формула і одержані відповідні коефіцієнти для
обчислення довжини тіла людини за фрагментами ліктьової і променевої
кісток чорного (сірого) чи білого розжарювання( при визначеній та
невідомій статевій належності(

Доведена можливість розпізнавання окремих уроджених вад( хворобливих(
вікових або травматичних прижиттєвих змін ліктьової і променевої кісток(
що може сприяти індивідуальному ототожненню загиблої людини(

Складені рекомендації до практичного використання застосованих методик
та одержаних результатів дослідження на всій території України( Таким
чином, у виконаній роботі проблема ідентифікації особи за спаленими
кістковими залишками набула подальшого розвитку.

Практичне значення одержаних результатів( Одержані результати та
складений алгоритм дослідження призначені для застосування при виконанні
судово-медичних експертиз у відділеннях судово-медичної криміналістики
обласних( Київського і Севастопольського міських( Головного бюро
судово-медичної експертизи МОЗ України та республіканського бюро МОЗ
Кримської автономної республіки.

Дотримування рекомендованого алгоритму дослідження забезпечує досягнення
максимально повного вирішення поставлених слідством питань( Одержані
результати вперше дали змогу проводити цілеспрямоване дослідження
спалених кісткових залишків з використанням уламків кісток передпліччя(

Судові медико-криміналістичні дослідження з використанням одержаних нами
результатів проводились у Запорізькому( Дніпропетровському обласних та у
відділенні судово-медичної криміналістики Головного бюро МОЗ України(
Матеріали дисертаційної роботи втілені в навчальну програму Запорізького
державного медичного університету та Київської медичної академії
післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика.

Застосування результатів експериментальних досліджень кісток передпліччя
на практиці сприяло ототожненню загиблих людей, а вирішення поставлених
питань мало позитивні наслідки у розкритті злочинів( що підтверджено
слідчими діями(

Дослідження кісткових залишків за запропонованим нами алгоритмом
скорочувало термін і здешевлювало виконання експертиз( а отже і строки
та вартість розкриття злочину(

Особистий внесок здобувача. Особисто автором вперше набрані, всебічно
вивчені спалені в експериментах кістки передпліччя людини та однойменні
кістки найбільш поширених в Україні свійських тварин. На основі вивчення
автором знайдені достовірні ознаки видової диференціації незалежно від
ступеня фрагментації та розжарювання( певні і вірогідні критерії
статевої належності( виведена формула( одержані коефіцієнти і складені
рівняння парної регресії для обчислювання довжини тіла за фрагментами
вказаних кісток( Доведено, що при збереженні на кістках наслідків
прижиттєвих травм останні, в окремих випадках, можуть розцінюватись як
ідентифікуючі ознаки( а отже, застосовуватись для доведення загибелі
конкретної людини(

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
доповідались у студентському науковому гуртку на методичних нарадах та
засіданнях товариства судово-медичних експертів і криміналістів
Запорізької області (2002-2004)( на міжобласній науково-практичній
конференції, присвяченій 60-річчю Запорізького обласного бюро
судово-медичної експертизи (Запоріжжя, 2004); на Всеукраїнській
науково-практичній конференції студентів та молодих вчених „Сучасні
аспекти медицини і фармації” (Запоріжжя, 2005); на 74-й міжвузівській
студентській науковій конференції з міжнародною участю
(Івано-Франківськ, 2005); на ювілейній 67-й підсумковій науковій
конференції студентів, інтернів, магістрів і клінічних ординаторів,
присвяченій 75-річчю ДДМУ (Донецьк, 2005)(

Публікації. За результатами дисертації опубліковано 7 робіт, з них 6
одноосібно, в журналі „Український судово-медичний вісник”,
затвердженому ВАК України як фаховий, та двоє тез доповідей на
конференціях.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 154 сторінках
комп’ютерного набору. Робота складається з вступу, огляду літератури,
розділу матеріалу й методів дослідження, чотирьох розділів власних
досліджень, аналізу та узагальнення результатів, висновків, практичних
рекомендацій, списку використаних джерел. Список літератури включає 200
джерела, з яких 132 – українською та російською мовами та 68 –
іноземними мовами. Робота ілюстрована 24 рисунками та 31 таблицею.
Таблиць і рисунків, що займають окремі сторінки – 31.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Перший розділ присвячений аналізу світової літератури, яка стосувалась
дослідження різних кісток скелета людини з метою її ідентифікації.
Переважна більшість робіт зосереджувалася на вивченні не спалених
кісток. При цьому відбувалось дослідження або окремих цілих кісток, або
ж навіть значних комплектів (череп, таз). Лише поодинокі публікації
стосувались частково зруйнованих кісток. Ще менше робіт присвячено
дослідженню спалених кісткових залишків. Переконливо доведено, що
спалювання кісток призводить до втрати багатьох характерних ознак і
якостей тканини, і це робить неприйнятним застосування більшості
доказових методів. Тому в роботах авторів, які займались дослідженням
спалених кісток, застосовувались методи макро- і мікроскопії, морфо- та
мікроморфометрії в поєднанні з математично-статистичними. Це, враховуючи
нові відомості про закономірності та особливості змін кісткової тканини
під дією високої температури, робить вивчення окремих спалених кісток
перспективним. Зважаючи ж на те, що вивчення кісток передпліччя до цього
часу залишалось поза увагою дослідників, вибір об’єкта дослідження є
своєчасним і необхідним.

У другому розділі викладені відомості про досліджуваний матеріал та
застосовані методи дослідження, а також подана характеристика вогнищ, у
яких спалювались кістки. Керуючись метою дослідження і поставленими для
вирішення завданнями, ми дослідили 1382 об’єкти. З них 500 кісток
передпліч людей у віці від 20 до 94 років (100 жіночих і 100 чоловічих
скелетів, серія 1). Після визначення за допомогою стандартного
зростоміра, довжини тіла загиблої людини і пропорційності будови тулуба
і кінцівок забирались праві ліктьові і променеві кістки. Але від 25
жіночих і 25 чоловічих трупів забирались і праві, і ліві кістки. На
цьому матеріалі було встановлено, що ліві кістки коротші за праві на
2,1-2,3 мм, тобто наявна так звана латеральна асиметрія. Довжина кісток
передпліччя дозволяла спалювати їх у муфельній печі цілком. Ліві ж
кістки розпилювались посередині упоперек, що давало можливість
вимірювати товщину стінок діафізів. Але від оцінювання цього критерію
довелося відмовитись через те, що при білому розжарюванні кісток кінцеві
частини розпилів усаджувались більшою мірою, ніж стінки на деякій
відстані від кінців розпилів. Кістки для остеометрії забирались від
мешканців України 16 національностей і народностей. Причини смерті були
різними, переважно травматичними, але без видимої патології кісткової
системи. Частина кісткового матеріалу (30 випадків) набирались, а
рентгенографія мікрошліфів проводилась нами (усього 5,06% досліджених
об’єктів) під час роботи у студентському науковому гуртку, тому цю
частину ми вважаємо запозиченою з архіву кафедри. Поряд з кістками
людини для видової диференціації досліджувались по 20 комплектів кісток
передпліччя найбільш поширених в Україні свійських тварин (корови,
свині, вівці, кози, собаки – серія 2). До третьої серії увійшли
фрагменти діафізів, позбавлені характерних анатомо-морфологічних ознак,
200 об’єктів кісток людей серії 1 і 100 об’єктів кісток тварин серії 2.
Ці об’єкти використовувались для видової диференціації шліфів-блоків і
мікрошліфів мікроскопічними методами. Четверта серія включала в себе
дрібні уламки і частки власне золи кісткової тканини сірого розжарювання
(370 об’єктів серій 1, 2, 3). Нарешті п’ята серія складалась з невеликої
кількості кісток (12), які мали прижиттєві переломи відомої незвичайної
локалізації, не справжні суглоби і хворобливі зміни кісток. Кістковий
матеріал спалювався, як і дослідниками інших довгих трубчастих кісток, у
типах вогнищ, в яких частіше за все здійснювались кримінальні спалювання
(побутові печі, плити, котельні, багаття). Температура горіння у
вогнищах вимірювалась за допомогою логометра ПРЩ з хромель-капелевими
термопарами і відхиленням температури ±20?С. Для вивчення дії різних
температурних режимів застосовувалось поетапне спалювання у муфельних
печах ПІ-2УМ та SNOL 7.2/110 при температурі від 300?С до 1000?С.
Спалювання здійснювалося протягом 1 години від моменту досягнення
заданої температури, яка підтримувалась автоматично. В муфельних же
печах допалювались і кістки після згоряння в інших вогнищах: при
змішаному чорно-сірому розжарюванні – до сірого при температурі 450?С, а
при сіро-білому – до білого при температурі 950?С. Частина кісток
(23,5%) спалювалась з м’якими тканинами, а інші – без м’яких тканин.
Звільнені від м’яких тканин кістки, а потім спалені до сірого і білого
(з повною усадкою кісткової тканини), послідовно вимірювались для
виявлення ступеня усадки кісткової тканини, отримання числових
характеристик з метою статевої диференціації та обчислення довжини тіла
загиблої людини. Вимірювання лінійних розмірів відбувалось за допомогою
дошки Брока і штангенциркуля, викривлені кістки та їх фрагменти
вимірювались гнучкою металевою стрічкою та штангенциркулем (точність
вимірювання ±0,1 мм). Для мікроскопічного дослідження застосовувались
стереомікроскоп МБС-9 та біологічний мікроскоп Біолам Р-15. Для
мікроморфометрії замість окуляра прилаштовувався окулярний мікрометр
МОВ-1-15х. Рентгенографія шліфів виконувалась на рентгенапараті РУТ
60-20-1М.

Третій розділ присвячений аналізу результатів спалювання кісток
передпліччя у різних вогнищах, які мали відмінну одне від одного систему
нагрівання, а отже, в них досягались різні температурні режими при
приблизно однакових термінах спалювання. Незважаючи на те, що в цілому
умови спалювання повторювали раніше використані Л.Л.Голубовичем (1991)
та П.Л.Голубовичем (1999), поряд з деякими закономірностями змін
кісткової тканини ми спостерігали і певні відмінності. До
закономірностей треба зарахувати руйнацію кісток, яка починається вже
при прогріванні їх до температури +300?С і продовжується весь період
спалювання. Руйнація спостерігається у вигляді відщеплення поверхневих
шарів кісткової тканини, як діафізів, так і епіфізів, фрагментування
кісток на межі більше і менше нагрітих ділянок та в утворенні розколин.
При чорному і сірому розжарюванні утворюється більше подовжніх
наскрізних розколин. А при білому розжарюванні переважає поява
поперечних і навскісних як поверхневих, так і наскрізних розколин.
Другою характерною ознакою дії високої температури є деформація кісток,
що спостерігається лише при білому розжарюванні (температура спалювання
900-950?С і вище). Це явище зумовлене розм’якшенням кісткової тканини та
вигинанням кісток у різних напрямках з набуванням „С”- та „S”-подібної
форми. При нагріванні кісток до 1000єС спостерігалось також зближення
протилежних стінок діафізів. Третьою закономірною ознакою є зменшення
розмірів кісток (усадка), що спостерігається незначною мірою при
нагріванні понад 450?С, а потім збільшується у міру зростання
температури спалювання. Як видно з табл. 1, відсоток усадки до 500?С і
після 950?С незначний і практичного значення, на наш погляд, мати не
може.

Таблиця 1

Відсоток усадки кісток під дією окремих температурних режимів

з(п Температура

спалювання Найменування кістки

Ліктьова Променева

1 450(С 0,68 0,61

2 500(С 1,27 1,33

3 600(С 1,72 1,84

4 700(С 6,92 7,15

5 800(С 12,59 12,67

6 900(С 15,32 15,08

7 950(С 17,29 17,38

8 1000(С 17,31 17,45

Поряд з відзначеними закономірностями, нами спостерігались і певні
відмінності. Так, спалювання променевої і ліктьової кісток на дровах
потребувало значно більшої маси палива на одиницю маси кісток (у 15-20
разів), ніж за даними інших авторів. Це, за нашими спостереженнями,
зумовлено відносно малою масою м’яких тканин цієї анатомічної області,
та особливо жирової клітковини, і тому лише велика маса дров здатна
забезпечити досить високу температуру на тривалий час. Усадка як
епіфізів, так і діафізів кісток передпліччя виражена дещо більшим
відсотком, ніж відповідні відділи інших довгих трубчастих кісток,
досліджених іншими авторами. Це, на нашу думку, обумовлене меншою
товщиною кісток передпліччя.

У четвертому розділі викладені результати видової диференціації
променевих та ліктьових кісток з однойменними кістками найбільш
поширених в Україні свійських тварин. Дослідження показало, що
анатомо-морфологічний метод видової диференціації може застосовуватися
при порівнянні фрагментів кісток дорослих людей з кістками передпліччя
молодих телят, свиней, овець, кіз і великих собак незалежно від їх віку.
При цьому труднощі виникають, наприклад, при порівнянні ізольованих
нижніх епіфізів променевих кісток людей з верхніми епіфізами однойменних
кісток тварин, особливо, якщо спостерігається хоча б часткове руйнування
країв. На поперечних і подовжніх шліфах-блоках, незалежно від ступеня їх
розжарювання й усадки, нами виявлена характерна мікроскопічна будова
кісток і підтверджено, що диференціальними ознаками, як і в інших довгих
трубчастих кістках, залишаються різноманітність вторинних форм остеонів
і численні їх перебудови у людини та великі ділянки первинних
сіткоподібних остеонів у тварин. Допоміжного, але важливого значення
набуває рентгенографія або фарбування поперечних і подовжніх шліфів, які
дозволяють не тільки візуалізувати остеони при білому розжарюванні, коли
вони стають невидимими, але й визначати окремі їх форми. За
інтенсивністю рентгенографічних тіней можна розпізнавати „молоді” і
„старі” остеони. За рахунок швидкої перебудови кісток у людей
рентгенограми мають строкатий вигляд, а у тварин майже всі остеони на
мікрорентгенограмах однакової інтенсивності, що вказує на повільність
перебудови кісткової тканини. Зола кісткової тканини сірого розжарювання
диференціюється за видовою належністю, тільки в пластинчастій кістковій
тканині. Шляхом підрахунку кількості лакунарних канальців у частках золи
кісткової тканини передпліччя людей і тварин встановлено, що кількість
канальців, які відходять від лакун кісток людини коливається від16 до 29
і в середньому складає – 22,76, а у тварин – від 10 до23 і в середньому
дорівнює 16,34 у свині та 16,90 у корови. П’ятиінтервальне оцінювання
результатів дослідження за цими характеристиками дало можливість
встановити видову належність золи кісткової тканини з великою долею
певності. Важливе значення цього розділу для експертної судово-медичної
практики, на наше переконання, має те, що одержані нами дані за
розмірами кісткових лакун і їх кількістю на одиниці площі в
пластинчастій кістковій тканині майже збігаються з даними, одержаними
при дослідженні інших довгих трубчастих кісток: Л.Л.Голубович (1991),
П.Л.Голубович (1999). Це дозволяє застосовувати методику і результати
при дослідженні дрібних часток золи, коли встановлення їх походження від
конкретних довгих трубчастих кісток неможливе.

f ® ° o u x

DFj–??aaeFOe O th l викладені результати статевої диференціації кісток передпліччя за фрагментами. Статева належність визначалась за лінійними числовими характеристиками ліктьової і променевої кісток при чорному (сірому) і білому розжарюванні. У процесі дослідження вивчено 26 характеристик ліктьової та 25 – променевої кісток, а за результатами парної кореляції відібрано і рекомендовано для застосування всього шість ознак ліктьової та п’ять – променевої кісток. Для ліктьової кістки це: довжина верхнього кінця до дистального краю ліктьової горбистості; ширина ліктьового відростка; передньо-задній розмір нижнього епіфіза; висота і глибина ліктьової вирізки; окружність середини діафіза. Для променевої кістки: найбільша ширина нижнього епіфіза і його ширина до ліктьової вирізки; найбільший діаметр та окружність головки; окружність середини діафіза. Одержані числові значення кожної ознаки вносилися в порівняльно-діагностичні таблиці, де вони розміщувалися в обраних інтервалах. На основі числових характеристик кожної ознаки кісток жіночої і чоловічої статі будувались графіки функції розподілу, а вже виходячи з цих графіків проводився одномірний дискримінантний аналіз. Дослідження показало, що з великою часткою певності та імовірності статева належність встановлюється за найбільшою шириною нижнього епіфіза променевої кістки: 80,6% при чорному (сірому) розжарюванні та 78,0% при білому розжарюванні цього самого фрагмента( З найменшим відсотком певності й імовірності (з рекомендованих нами для використання ознак) стать визначається при дослідженні передньо-заднього розміру нижнього епіфіза ліктьової кістки: 64,0% при чорному (сірому) розжарюванні та 53,8% при білому. Достовірність статевої диференціації зростає при використанні одночасно кількох ознак( Шостий розділ стосується вивчення можливостей обчислення довжини тіла за окремими числовими характеристиками кісток передпліччя та їх фрагментів, спалених до різного ступеня розжарювання. Матеріалом дослідження були 400 кісток обох статей. Вивчено 22 характеристики променевої та 18 характеристик ліктьової кісток. Кореляційний зв’язок між довжиною тіла і довжиною окремих фрагментів чи їх сукупностей не за всіма числовими характеристиками однаковий, тому для застосування відбиралися лише ознаки, які мали дуже сильний або сильний кореляційний зв’язок (понад 0,78). Таких характеристик на кожній кістці виявилось по сім. Це найбільші довжини обох кісток; довжини без шилоподібних відростків; довжини без головок. Крім того для ліктьової кістки це: довжина без шилоподібного та ліктьового відростків; довжина верхнього кінця до дистального краю ліктьової горбистості; довжина без верхнього метаепіфіза та шилоподібного відростка; довжина без шилоподібного відростка і верхнього кінця з ліктьовою горбистістю. Для променевої кістки: довжина без нижнього епіфіза; довжина без головки і нижнього епіфіза; довжина без нижнього епіфіза та верхнього кінця з променевою горбистістю. При вирішенні питання окремо визначалась довжина тіла за фрагментами кісток жіночої, чоловічої статі, а також за сукупністю середніх показників жіночої і чоловічої статі. Це вкрай необхідне для випадків, коли стать особи невідома. На основі отриманих числових даних математичним шляхом виведено формулу для обчислення довжини тіла за окремими фрагментами кісток передпліччя чорного (сірого) і білого розжарювання при відомій та невстановленій статевій належності: Д = а + вх + Д ( де Д – довжина тіла( а( в – математичні коефіцієнти робочої формули( х – числова характеристика фрагмента кістки( Д – максимальне відхилення від обчисленої довжини тіла( Оскільки числовий матеріал оброблявся за уніфікованою комп’ютерною програмою, то і формулу отримано уніфіковану для обчислення довжини тіла як за фрагментами кісток гомілки, так і за фрагментами кісток передпліччя. Аналіз обчислення довжини тіла виявив найменше відхилення від отриманого значення за числовими характеристиками найбільшої довжини ліктьової кістки чоловічої статі сірого і чорного розжарювання, а також фрагментів без шилоподібного відростка, без нижнього епіфіза та фрагментів без верхнього кінця до рівня проксимальної і дистальної точок променевої вирізки. Це відхилення становить ± 6,97 см. Найбільше ж відхилення відзначається при обчисленні довжини тіла за довжиною верхнього кінця (до дистального краю ліктьової горбистості) ліктьової кістки чоловічої статі при сірому та білому розжарюванні, яке дорівнює, відповідно ± 11,69 см та ±11,98 см. При невизначеній статі обчислення довжини тіла виявило найменше відхилення за найбільшою довжиною ліктьової кістки сірого розжарювання, променевих кісток як сірого, так і білого розжарювання, ліктьових кісток без шилоподібного відростка сірого і білого розжарювання, що становило ±8,00 см. Найбільше відхилення спостерігалось при обчисленні довжини тіла за довжиною фрагментів променевих кісток без головки з шийкою та без нижнього епіфіза білого розжарювання, яке дорівнювало ±12,13 см. Проведене дослідження показало, що найкраще з довжиною тіла корелюють окремі кістки передпліччя чи їх фрагменти, які наближаються до середніх показників. У разі ж значного відхилення від середніх значень спостерігається і відхилення від дійсного зросту в той чи інший бік. Крім того, при спалюванні кісток до білого розжарювання відзначається різний ступінь усадки окремих відділів кісток, що теж повинно враховуватися при визначенні довжини тіла. Сьомий розділ завершує основну частину дисертаційної роботи. У ньому проводиться обговорення виконаного дослідження кісток передпліччя та узагальнюються одержані результати. Дослідження, проведене комплексним методом, відрізняється багатоплановістю підходів. Обсяг досліджень достатній для обґрунтування та достовірності результатів. Попередній аналіз архіву виконаних судово-медичних експертиз спалених кісткових залишків дав нам можливість окреслити коло питань, необхідних для вивчення та визначити об’єкти дослідження. Обрані методики легкі в засвоєнні й доступні для використання у відділеннях судово- медичної криміналістики міських, обласних та Головного бюро судово-медичної експертизи. Початковий етап дослідження виявив як закономірності, так і особливості руйнування, деформації та усадки кісток передпліччя. Виявлені відсотки повної усадки різних відділів ліктьової і променевої кісток. Для визначення видової належності запропоновані методики, використання яких залежить від розмірів об’єктів дослідження, та збереження диференціюючих ознак. Вперше запропонована методика видової диференціації за кількістю канальців кісткових лакун. Виділені окремі характеристики променевої і ліктьової кісток, що дають можливість проводити статеву диференціацію незалежно від ступеня розжарювання об’єктів. Виведена формула і одержані коефіцієнти для математичного обчислення довжини тіла загиблої людини за окремими фрагментами кісток чорного (сірого) і білого розжарювання при відомій чи не визначеній статевій належності. Нарешті, на практичному судово-медичному матеріалі доведена можливість ідентифікації конкретної людини за прижиттєвими травматичними змінами незвичайної локалізації, захворюваннями кісток, які рідко зустрічаються, тощо. У цілому вперше виявлено й отримано низку чинників, які дають можливість ідентифікувати загиблу особу на рівні групових ознак за спаленими залишками променевих та ліктьових кісток і можуть застосовуватись у судово-медичній експертній практиці. ВИСНОВКИ 1. Проблема ідентифікації особи за спаленими кістковими залишками досить складна й на цей час певною мірою вирішена лише за плечовою, стегновою та кістками гомілки. Враховуючи відсутність відомостей щодо ступеня цінності більшості кісток скелета при ототожненні особи – вказана тематика потребує подальшої наукової розробки. В першу чергу це стосується спалених кісток передпліччя як одних з найбільш інформативних. У дисертації наводяться теоретичні узагальнення і практичне вирішення наукової задачі, що проявляється у поетапному розв’язанні питань ототожнення особи за спаленими кістками передпліччя, починаючи з видової диференціації і завершуючи встановленням конкретної загиблої людини. 2. Експериментальне спалювання кісток передпліччя при різних умовах підтвердило закономірності руйнування, деформації й усадки кісткової тканини. Ступінь розжарювання залежить від терміну спалювання (не менше години) та температури: 1 ступінь – чорне (300-350(С); 2 ступінь – темно- та світло-сіре (350-600(С); 3 ступінь – біле без усадки тканини (600-700(С); 4 ступінь – біле з частковою усадкою (700-900(С); 5 ступінь – біле з цілковитою усадкою (900-950(С і вище). Усадка кісткової тканини нероздільно пов’язана з білим розжарюванням і деформацією кісток. Руйнування починається при обвуглюванні поверхневих шарів кісток. 3. Видова диференціація кісток передпліччя здійснюється незалежно від ступеня розжарювання, деформації й усадки. При наявності значних за розмірами фрагментів, що зберегли характерні для людини чи тварин анатомо-морфологічні особливості, такі як відсутність вінцеподібного відростка ліктьових кісток тварин чи майже кругла форма поперечного перетину головок променевих кісток людей, застосовується порівняльно-анатомічний метод. Уламки діафізів без характерних видових ознак диференціюються стереомікроскопічно на поперечних і поздовжніх шліфах-блоках за особливостями розташування зон загальних зовнішніх і внутрішніх кісткових пластинок, за характером видів і форм остеонних конструкцій, таких як численні перебудови (4 і більше разів) вторинних циліндричних остеонів у кістках людини та великі ділянки первинних сіткоподібних остеонів у кістках тварин. 4. Видова належність поодиноких дрібних часток золи сірого розжарювання встановлюється за кількістю канальців, що відходять від лакун. Про походження золи від кісток людини свідчить кількість канальців понад 23,0, а від тварин - менше ніж 14,0. 5. Встановлення статевого походження здійснюється шляхом п’ятиінтервального оцінювання числового значення будь-якої з п’яти рекомендованих для застосування характеристик променевої та будь-якої з шести характеристик ліктьової кісток, незалежно від ступеня розжарювання. Достовірність та імовірність статевої диференціації становить: 64,0-74,0% для окремих характеристик ліктьової кістки і 71,5-80,5% – для променевої кістки сірого розжарювання та 54,0-70,5% – для ліктьової і 69,0-78,0% – для променевої кістки білого розжарювання. Точність вирішення питання зростає при використанні кількох диференціальних чинників. 6. Довжина тіла загиблої людини обчислюється за рекомендованою формулою та рівняннями парної регресії, складеними для кожної з 7 числових лінійних характеристик ліктьової і 7 – променевої кісток на основі виведеної формули. Усього одержано 84 рівняння парної регресії. При обчисленні використовуються коефіцієнти, одержані математичним шляхом, окремо для чорного (сірого) та білого розжарювання кісток при визначеному чи невідомому статевому походженні. Практично відхилення обчисленої довжини тіла від дійсної коливається від ± 6,97 см для найбільшої довжини ліктьової кістки чоловічої статі сірого розжарювання до ± 12,13 см для діафіза променевої кістки білого розжарювання при невизначеній статі. 7. Запропоновані графіки й інтервали видової диференціації, графіки й таблиці диференціальних інтервалів визначення статі та виведена формула і складені рівняння парної регресії для обчислення довжини тіла, перевірені на практичному матеріалі, визнані придатними й рекомендуються для застосування у судово-медичній експертній, антропологічній та археологічній практиці з метою ідентифікації особи за спаленими залишками кісток передпліччя. Результати одержані по кістках чорного і сірого розжарювання можуть використовуватись при дослідженні не спалених, сухих кісток. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Робота виконана на експериментальному матеріалі й перевірена в процесі виконання практичних досліджень у відділеннях судово-медичної криміналістики Запорізького, Дніпропетровського обласних та Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України з позитивними результатами. Ураховуючи велику ламкість спалених кісток, доцільно, щоб у огляді місця події та відборі матеріалу для подальшого дослідження приймав участь фахівець - судово-медичний експерт-криміналіст. Уже на місці огляду кісткові уламки слід вкрити плівкою клею “ПВА”, вдвічі розведеного водою, для зміцнення кісткової тканини і запобігання її подальшому руйнуванню. Це робиться за допомогою пензля. Якщо такої можливості немає, кістковий матеріал для транспортування вкладається у картонні коробки на шар вати, марлі чи м’якого паперу. Отримавши матеріал на експертизу, його піддають сортуванню, відбираючи фрагменти, уламки та частки кісток, придатні для вирішення поставлених перед експертом питань. Візуально оцінюється ступінь розжарювання, і фрагменти змішаного (чорного та сірого, сірого та білого) кольору допалюють у муфельній печі відповідно до сірого (1 година при 450(С) чи до білого розжарювання (1 година при 950(С). Підготовлені таким чином фрагменти зміцнюють шляхом просякнення рідким розчином полістиролу в толуолі і після висихання піддають дослідженню. 1. Питання видової диференціації вирішується різними способами: 1.1. Анатомо-морфологічним методом, переважно порівнянням верхніх та нижніх епіфізів кісток передпліччя. Про походження фрагмента від ліктьової кістки людини свідчать, наприклад, наявність ліктьового і вінцевого відростків, а у тварин останній відсутній; поперечний зріз головки променевої кістки людини має майже круглу форму, а у тварин - неправильного прямокутника і інші. 1.2. За уламками діафізів, видова диференціація проводиться з урахуванням таких видів і форм остеонних конструкцій, як численні перебудови (4 і більше разів) вторинних циліндричних остеонів у кістках людини та великих ділянок первинних сіткоподібних остеонів у кістках тварин. При можливості виготовляють поперечні шліфи товщиною не більше ніж 150 мкм. Цінні результати дає їх мікрорентгенографія, яка дозволяє розпізнавати вищеназвані остеонні конструкції. 1.3. Нарешті, якщо досліджуються поодинокі дрібні частки золи сірого розжарювання, то про походження золи від кісток людини свідчить кількість лакунарних канальців в кістках людини більша ніж 23,0, а у тварин – менша ніж 14,0. 2. Щоб визначити статеву належність кісткових фрагментів вимірюють лише ознаки, рекомендовані для застосування. Числові характеристики оцінюють за п’ятиінтервальною системою, користуючись запропонованими нами таблицями. 3. Довжина тіла загиблої людини обчислюється за допомогою отриманої нами формули з використанням коефіцієнтів, які враховують ступінь розжарювання та стать людини. У випадках невідомої статі треба користуватися тією самою формулою, але коефіцієнтами для визначення довжини тіла людини невизначеної статі. 4. Виявлені в процесі дослідження кісток особливості та хворобливі зміни кісток бажано фотографувати та піддавати рентгенографічному дослідженню. У подальшому фотоілюстрації і рентгенограми можуть використовуватись для індивідуального ототожнення шляхом порівняння з рентгенограмами однойменних кісток розшукуваних людей. Висновки повинні базуватись на ретельно досліджених об’єктах та бути переконливо обґрунтованими. Ураховуючи складність виявлення і відбору матеріалу для досліджень, необхідність специфічного обладнання для проведення експертиз і унікальний досвід, набутий судово-медичними експертами відділення судово-медичної криміналістики Запорізького обласного бюро судово-медичної експертизи та кафедри патологічної анатомії та судової медицини з основами права ЗДМУ, останні можуть стати базою для підготовки фахівців вказаного профілю. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗДОБУВАЧА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ 1. Голубович А.Л. Кістки передпліччя як об’єкт медико-криміналістичного дослідження (сучасний стан питання) // Український судово-медичний вісник. – К., 2000. - №1. – С.25-27. 2. Голубович А.Л. Характер змін кісток передпліччя під дією високої температури // Український судово-медичний вісник .– К., 2001.– № 1. – С.34-36( 3. Голубович А.Л. Визначення походження спалених кісток передпліччя від людей чи тварин // Український судово-медичний вісник. К., 2002.- № 1. – С.12-16. 4. Голубович А.Л. Визначення статевого походження спалених кісток передпліччя // Український судово-медичний вісник. – К., 2003. - № 2. – С.21-24. 5. Голубович А.Л. Визначення довжини тіла за спаленими кістками передпліччя // Український судово-медичний вісник. – К., 2003. - № 1. – С.21-26. 6. Голубович А.Л. Сучасні можливості ідентифікації особи за спаленими кістками передпліччя (експериментальне комплексне медико-криміналістичне дослідження) // Український судово-медичний вісник. – К., 2004. - № 1. – С.29-33. 7. Голубович А.Л., Голубович П.Л., Голубович Л.Л. Видова диференціація кісткової золи за малою її кількістю // Український судово-медичний вісник. – К., 2005. – № 2. – С. 29-32. (здобувачем самостійно проведено вивчення об’єктів, написані результати дослідження і висновки). 8. Голубович А.Л. Идентификация личности по сожженным костям предплечья // Тези 67-ї ітогової конференції СНТ ім М.Д. Довгялло присвяченої 75-й річниці з дня заснування Донецького державного медичного університету ім. М. Горького. – Донецьк., 2005. – С.191. 9. Голубович А.Л. Встановлення статевого походження за фрагментами спалених кісток передпліччя // Тези 74-ї міжвузівської студентської наукової конференції з міжнародною участю – Ів.-Франківськ, 2005. – С.13. АНОТАЦІЯ Голубович А.Л. Судово-медична ідентифікація особи за спаленими кістками передпліччя. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.25 – судова медицина. – Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, Київ, 2006. Дисертацію присвячено питанням ототожнення особи за спаленими кістками передпліччя. В роботі застосовано комплексне медико-криміналістичне дослідження променевої і ліктьової кісток різного ступеня розжарювання (чорне, сіре, біле) і руйнування (великі фрагменти, дрібні уламки, власне зола). Вивчені закономірності та деякі особливості зміни кісткової тканини при спалюванні їх у різних умовах і температурних режимах. Сукупність остеометричного, мікроморфометричного, мікрорентгенографічного та інших методів дозволила вирішувати питання на рівні групових ознак: встановлювати видову належність, статеве походження та обчислювати довжину тіла загиблої особи незалежно від ступеня розжарювання і руйнування. Результати дослідження успішно впроваджуються в судово-медичну експертну практику. Ключові слова: спалені кістки передпліччя, групові ознаки, ідентифікація особи. АННОТАЦИЯ Голубович А.Л. Судебно-медицинская идентификация личности по сожженным костям предплечья. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.25 – судебная медицина. Киевская медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика, Киев, 2006. Диссертация посвящена вопросам отождествления личности по сожженным останкам костей предплечья. Необходимость изучения именно этих костей убедительно доказана анализом мировой литературы по решаемой проблеме. Предварительный анализ судебно-медицинских экспертиз направлявшихся со всего пространства СНГ позволил определить круг изучаемых вопросов и наметить задачи, решение которых необходимо для расширения возможностей этого виде экспертизы. Исследование проведено комплексным методом и отличается многоплановостью подходов. Сжигание костей проводилось с мягкими тканями и без них в очагах разной конструкции, при различных температурных режимах. Применялись соматометрический, остеометрический, сравнительно-анатомический, микроскопический (стерео- и в проходящем свете), микрорентгенографический, микроморфометрический и математический методы исследования. Установлено, что степень каления костей предплечья зависит от длительности сжигания и температурного режима черное (300-350(С), темно-серое (350-450(С), светло-серое (450-600(С), белое без усадки костной ткани (600-700(С), белое с частичной усадкой костной ткани (700-900(С), белое с полной усадкой (900-1000(С) при сжигании в течение 1 часа после достижения заданной температуры. Независимо от очагов (печи, плиты, топки, костры, муфельные печи) и температурных режимов (от 300(С до 1000(С с мягким тканями или без, всегда сохраняются костные останки, пригодные для судебно-медицинского исследования с целью идентификации личности. Идентификация личности по сожженным костям предплечья возможна на уровне групповых идентификационных признаков. Видовая принадлежность при наличии крупных фрагментов лучевой и локтевой костей независимо от степени каления устанавливается сравнительно-анатомическим методом. По отломкам диафизов – на поперечных и продольных шлифах черного (серого), белого каления стереомикроскопическим и микрорентгенографическим методами используя особенности видов и форм остеонных конструкций. При наличии лишь частиц золы пластинчатой костной ткани серого каления – по длине, ширине костных лакун, их количеству на единице площади (10000мкм2)и количеству канальцев костных лакун. Половая дифференциация осуществляется путем пятиинтервальной оценки цифровых значений любой из пяти рекомендованных характеристик лучевой или одной из шести характеристик локтевой кости, попадающих в интервал достоверных показателей, независимо от степени каления (черное, серое, белое). Наличие лишь вероятных мужских либо женских показателей предусматривает одновременное использование не менее четырех характеристик. Длина тела погибшего человека вычисляется математическим путем с помощью полученной формулы, коэффициентов к ней и регрессионных уравнений составленных для семи линейных числовых характеристик лучевой и локтевой костей, независимо от степени каления при известной и не установленной половой принадлежности. Известная половая принадлежность и черное (серое) каление повышают точность вычисления длины тела. Индивидуальная идентификация погибшего человека возможна при обнаружении на сожженных костях предплечья выраженной прижизненной патологии в виде ложных суставов, опухолей, врожденных пороков развития и др. Для практического использования предложены диагностические таблицы по определению видовой принадлежности по золе, таблицы пятиинтервальной оценки для установления пола по фрагментам, формула, математические коэффициенты и 84 уравнения парной регрессии для вычисления длины тела. Методики исследования и полученные результаты нашли применение в судебно-медицинской экспертной практике и археологии на территории Украины. Ключевые слова: сожженные кости предплечья, групповые признаки, идентификация личности. ANNOTATION Golubovich A.L. Forensic identification of subject by the burnt bones of a forearm. – Manuscript. Thesis for a Candidates Degree of Medicine. Speciality 14.01.25 – Forensic medicine. – Kiеv Academy of postgraduate medical studies named after P.L. Shupik, Kіеv, 2006. The thesis deals with the problem of identification of a subject by the burnt bones of a forearm. The complex medical and criminal studies of radial and ulnar bones with different degree of incandescence (black, grey, white) and destruction (large fragments, small pieces and ashes of bones) were used in this research. The regularities and some peculiarities of modifications in osseous tissue were studied in different conditions and temperature. Combinations of osteometric, micromorphometric, microroentgenographic, etc. methods permitted to establish group signs: species of bones, sex origin, to calculate the length of a subject independently of incandescence and destruction degree. The results of this research are successfully applied in forensic expert practice. Key words: burnt bones of forearm, group signs, identification of a subject.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020