.

Створення та діяльність природних заповідників (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
160 3378
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

імені П.Л. ШУПИКА

Коленко Оксана Іванівна

УДК 616.831-005.1-036.22(477.52)

Епідеміологія мозкового інсульту за даними регістру у місті сумах

(епідеміологічне і клініко-морфологічне дослідження)

14.01.15. – нервові хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2005Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті неврології, психіатрії та наркології АМН
України та Сумському державному університеті Міністерства освіти і науки
України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Міщенко Тамара
Сергіївна, Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН
України, керівник відділу судинної патології головного мозку

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Зозуля Іван Савович, Київська медична
академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, завідувач
кафедри медицини невідкладних станів

доктор медичних наук, професор Грицай НаталіяМиколаївна, Українська
медична стоматологічна академія МОЗ України, завідувач кафедри нервових
хвороб та нейрохірургії

Провідна установа: Інститут геронтології АМН України

Захист відбудеться “26” січня 2006р. о 11 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.613.01 Київської медичної академії
післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м.
Київ, вул. Дорогожицька, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київської медичної
академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України за адресою:
04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий “18” грудня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Каліщук-Слободін Т.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Судинні захворювання головного мозку є однією з
найбільш важливих і складних проблем клінічної медицини, що обумовлено
їх значною поширеністю, високою інвалідністю і смертністю. Особливе
місце займають мозкові інсульти (МІ), які щорічно вражають до 10 млн.
чоловік і забирають життя приблизно у 6 – 7 млн. Значна частина хворих,
що вижили, стають інвалідами (Головченко Ю.І. і співавт., 2001; Ткаченко
Е.В., 2001; Григорова И.А. и соавт., 2002; Шкробот С.І. і співавт.,
2002; Крыжановский Г.Н., Карабань И.Н. и др., 2002; Віничук С.М, 2003;
Руденко А.Ю. і співавт., 2003; Козьолкін О.А. та співавт., 2003;
Западнюк Б.В., 2003; Кушнир Г.М. и соавт., 2004; Поліщук М.Є., 2004;
Зозуля І.С., Боброва В.І. та ін., 2005; Мищенко Т.С., 2005; Carolei et
al., 2002; Bogousslavsky J., 2004).

Особливо актуальна ця проблема в Україні, де показники захворюваності
як цереброваскулярними захворюваннями (ЦВЗ), так і МІ перевищують
показники розвинутих країн, а смертність від них у структурі загальної
смертності займає друге місце (Волошин П.В., Мищенко Т.С., 2002;
Кузнецова С.М., Ена Л.М. и др., 2004).

Масова профілактика порушень мозкового кровообігу може істотно зменшити
захворюваність, інвалідність і смертність від цієї важкої патології, для
цього необхідна наукова обґрунтованість профілактичних заходів, що
базується на даних епідеміологічних досліджень, аналізі факторів, що
сприяють їхньому виникненню (Скворцова В.И., 2001; Грицай Н.Н. и соавт.,
2002; Смоланка В.І., 2002; Гусев Е.И. и соавт., 2003; Евтушенко С.К. и
соавт., 2003).

Практично в усіх розвинутих країнах проводилися і проводяться
поглиблені епідеміологічні дослідження за програмою регістру під егідою
Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), дослідження в рамках
міжнародної програми “МОНІКА” та “СІНДІ”. Їх ефективність доведена на
прикладі зниження захворюваності і смертності від МІ за рахунок контролю
над провідними модифікованими факторами ризику (Верещагин Н.В., Варакин
Ю.Я, 2001; Фейгин В.Л., Никитин Ю.П., Виберс Д.О., 2001; Дзяк Л.А. и
соавт.,2004; Григорова И.А., 2005; Thorvaldsen P. et. al., 1997; Ingall
T. et al., 2000).

Результати проведених у даний час регістрів дають інформативну картину
основних епідеміологічних характеристик МІ, їх динаміку у досліджуваному
регіоні з урахуванням віку, статі, термінів госпіталізації та якості
медичної допомоги, інших факторів, що впливають на кінець захворювання.

Фрагментарні дослідження, що мали місце, показали поліморфізм ситуації
в Україні та не завжди відповідали міжнародним стандартам. Вітчизняна
статистика не аналізує тип інсульту, фактори ризику (ФР) його
виникнення, у тому числі стать і вік, безпосередні причини смерті, що
створює певні труднощі у плануванні адекватної лікувально –
профілактичної допомоги населенню, робить неможливим зіставлення
показників різних регіонів країни, а також з показниками інших держав.
Спостерігаються певні регіональні особливості поширеності
цереброваскулярної патології, які характеризуються загальною тенденцією
до підвищення смертності від ЦВЗ із Північно-Західного регіону на
північний схід країни. Існують області, де протягом тривалого часу
реєструються найвищі показники смертності від усіх причин, у тому числі
й від серцево-судинних захворювань (Пашковський В.М., 1997; Сіренко Ю.М.
і співавт., 2004). До цього списку внесена і Сумська область, що
визначило необхідність проведення саме тут епідеміологічних досліджень з
урахуванням регіональних особливостей ФР, особливостей клінічного
перебігу гострого періоду МІ. В останні роки в деяких областях стали
проводитися регістри, які є єдиним стандартизованим методом вивчення
епідеміології МІ (Чмир Г.С., 2002; Міщенко Т.С., Здесенко І.В., Коленко
О.І. та інш., 2005), що допоможе виявити закономірності виникнення і
розвитку захворювання і внести вклад у розв’язання проблеми боротьби з
МІ в масштабах країни.

Таким чином, вивчення епідеміології порушень мозкового кровообігу і
розроблення стратегії їх профілактики – першочергова національна задача
системи охорони здоров’я. Для отримання точних показників захворюваності
і смертності, визначення ФР його розвитку, що дозволить визначитись з
необхідним обсягом лікувальних і профілактичних заходів у певному
контингенті хворих. Це можливе лише з використанням методу регістру.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію
виконано у відповідності до теми науково-дослідної роботи Інституту
неврології, психіатрії та наркології АМН України „Вивчити епідеміологію
поширеності, захворюваності та смертності від мозкового інсульту в
Україні” (№ держреєстрації 0102 U 005142, шифр АМН 9.02.П).

Мета дослідження. Підвищити ефективність профілактики, діагностики,
лікування мозкових інсультів шляхом вивчення істинних показників
захворюваності, смертності та летальності від цієї патології, типів
інсультів, структури факторів ризику їх виникнення, а також особливостей
клінічного перебігу і структурно-морфологічних змін речовини мозку у
хворих з фатальним і нефатальним МІ у Північному регіоні України на
моделі м. Сум.

Задачі дослідження.

1.Вивчити захворюваність на різні типи МІ у м. Сумах з використанням
методу регістру.

2.Вивчити смертність і летальність від МІ у м. Сумах в залежності від
його типу з використанням методу регістру.

3.Вивчити структуру ФР МІ у обстежених хворих залежно від його типу.

4.Вивчити особливості клінічного перебігу, структурні зміни головного
мозку і дані лабораторних досліджень у хворих з фатальним і нефатальним
МІ.

5.На підставі отриманих результатів розробити рекомендації щодо
профілактичних заходів, спрямованих на зниження захворюваності і
смертності від МІ в цьому регіоні.

Об’єкт дослідження. Мозковий інсульт.

Предмет дослідження. Захворюваність, смертність, летальність, фактори
ризику МІ, клінічні прояви, особливості перебігу і структурні зміни
головного мозку при МІ.

Методи дослідження. 1. Епідеміологічний. 2. Загально-клінічне і
клініко-неврологічне обстеження хворих. 3. Нейровізуалізаційний метод
дослідження (комп’ютерна томографія головного мозку). 4.
Клініко-лабораторне дослідження. 5. Патоморфологічний. 6. Статистичний
аналіз.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше в Україні проведене
поглиблене, строго стандартизоване епідеміологічне дослідження – регістр
мозкового інсульту. За єдиною програмою проведене вивчення
захворюваності, смертності та летальності від МІ в залежності від його
типу, а також віку і статі хворих в обстеженій популяції (Північний
регіон України – м. Суми), яке дало можливість отримати точні
епідеміологічні дані, що необхідно для планування адекватної
лікувально-профілактичної допомоги населенню.

Визначено розповсюдженість основних ФР МІ та їх поєднання, які
впливають на виникнення і перебіг цього захворювання в залежності від
його типу в дослідженої популяції. Регістр дозволив оцінити якість
надання медичної допомоги: визначити відсоток хворих, що отримали
невідкладну допомогу протягом перших шести годин від початку
захворювання, а також причини пізньої госпіталізації в профільні
стаціонари.

Виявлено особливості клінічного перебігу найгострішого і гострого
періодів фатального і нефатального МІ, структура летальних кінців, роль
інтра- та екстрацеребральних ускладнень.

Практичне значення отриманих результатів. Виявлені особливості
епідеміології й основні ФР розвитку порушень мозкового кровообігу в м.
Сумах, які покладено в основу розроблення заходів щодо профілактики МІ в
регіоні.

Проаналізовано якість надання медичної допомоги хворим МІ. Встановлені
причини летальних випадків.

Вивчено клінічні особливості фатального і нефатального МІ, доведено
необхідність ранньої профілактики соматичних ускладнень.

У результаті проведеного регістру МІ у 2001-2002 рр. у м. Сумах і на
підставі отриманих даних розроблено і впроваджено профілактичні заходи,
спрямовані на зниження захворюваності та смертності від МІ, підвищення
якості діагностики і лікування хворих з урахуванням його типу.

Результати дослідження впроваджені в практику неврологічних відділень
лікувальних закладів у м. Сумах і Сумській області, лікарень міст
Івано-Франківська, Черкас, Луцька, у педагогічному процесі кафедри
нейрохірургії та неврології, кафедри терапії медичного факультету
Сумського державного університету, у т.ч. у підготовці інтернів
спеціальності “Сімейна медицина”, що підтверджено відповідними актами.
Отримані результати можуть використовуватись у подальших поглиблених
наукових дослідженнях.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим
дослідженням автора. На підставі проведеного патентно-інформаційного
пошуку та вивчення матеріалів літератури, автором визначено актуальність
теми роботи, сформульовані мета та завдання дослідження.

Особисто проведені епідеміологічні дослідження з детальним аналізом
отриманих даних, клініко-неврологічне обстеження хворих, що перебували
на стаціонарному лікуванні в лікарнях міста. Дисертант брала участь у
проведенні лабораторных, комп’ютерно-томографічних, морфологічних
досліджень. Самостійно проведений детальний статистичний аналіз і
узагальнення клінічних, інструментальних і лабораторних даних. Написані
всі розділи, сформульовано основні висновки і положення роботи, що
виносяться на захист. Самостійно оформлена дисертаційна робота та
автореферат, підготовлені до друку наукові статті.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати
досліджень обговорені на наукових засіданнях кафедри нейрохірургії та
неврології медичного факультету Сумського державного університету,
науково-практичних конференціях неврологів Сумської області і м. Сум
(2001-2004 рр.), ІІ Національному конгресі неврологів, психіатрів і
наркологів України (Харків, 2002 р.), VI і VII Міжнародних конгресах
студентів і молодих учених (Тернопіль, 2002 р., 2003 р.), І
Всеукраїнській науково – практичній конференції студентів і молодих
учених „Актуальні питання сучасної неврології” (Луганськ, 2003 р.), IV
Міжнародній конференції студентів і молодих учених „Медицина-здоров’я
ХХІ сторіччя” (Дніпропетровськ, 2003 р.), Всеукраїнській
науково-практичній конференції „Актуальні питання теоретичної та
практичної медицини” (Суми, 2002 р.), ІІ Республіканській
науково-практичній конференції студентів і молодих учених „Сучасні
проблеми клінічної та теоретичної медицини” (Суми, 2003 р.),
ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції
викладачів, студентів і молодих учених „Сучасні проблеми клінічної та
теоретичної медицини” (Суми, 2004 р.), науково-практичній конференції з
міжнародною участю „Діагностика, лікування, профілактика гострих та
хронічних порушень мозкового кровообігу” (Харків, 2005 р.), Пленумах і
конференціях науково-практичного товариства неврологів, психіатрів та
наркологів України (Донецьк – Харків, 2005 р.; Луганськ, 2005 р.),
Міжнародній науково-практичній конференції студентів, молодих вчених,
лікарів та викладачів „Сучасні проблеми клінічної та теоретичної
медицини” (Суми, 2005 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 20 наукових праць, з них
15 одноосібно. Із них 9 статей у виданнях, ліцензованих ВАК України, 11
– у матеріалах наукових конференцій і конгресів.

Структура та обсяг дисертації. Основний зміст дисертації викладено на
146 сторінках машинопису, складається із вступу, огляду літератури, 5-ти
розділів особистих досліджень, аналізу та узагальнення отриманих
результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури, що
містить 324 джерела (з них 185 – кирилицею, 139 – латиницею), додатка.
Дисертація проілюстрована 23 таблицями, 18 малюнками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Для вивчення основних тенденцій МІ в
2001-2002 рр. у м. Сумах було проведено стандартизоване епідеміологічне
дослідження – регістр мозкового інсульту. Відповідно до рекомендацій
ВООЗ був розроблений уніфікований протокол дослідження. За єдиною
програмою проведене вивчення захворюваності, смертності, летальності,
структури мозкового інсульту, ФР його розвитку залежно від віку, статі
хворих – постійних жителів м. Сум.

Використано базову схему проведення регістру, яка затверджена
центральним відділом регістру і яка включала реєстрацію усіх випадків
мозкового інсульту в місті. Основні епідеміологічні характеристики
інсульту – захворюваність, смертність, летальність розраховували з
використанням формул відповідно до рекомендацій для проведення регістрів
(Верещагин Н.В., Варакин Ю.Я., 2001; Thorvaldsen et al., 1997). Для
порівняльної оцінки проаналізовані офіційні статистичні дані міського
відділу “МЕДСТАТ”.

Діагноз МІ базувався на стандартних критеріях, рекомендованих
Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Класифікували МІ залежно від
типу: інфаркт мозку (ІМ), геморагічний інсульт (ГІ), неуточнений
інсульт.

Можливі ФР розвитку мозкової катастрофи досліджували суцільним методом
в осіб, що перебували на стаціонарному лікуванні в
лікувально-профілактичних установах міста з приводу даної патології з 1
січня 2001 р. по 31 грудня 2002 р. і внесених до регістру. З 886 хворих
у гострому періоді МІ були 444 (50,1%) чоловіки і 442 (49,8%) жінки.
Особи молодші 60 років склали 36,9% (середній вік 50,8±0,3), 63,1% –
старші 60 років (середній вік 68,7±0,3). Хворим цієї групи було
проведено максимально можливе комплексне клініко-неврологічне обстеження
з подальшим детальним аналізом медичної документації (історій хвороби,
амбулаторних карт, протоколів комп’ютерної томографії головного мозку,
патологоанатомічного розтину). Програма обстеження передбачала
визначення таких показників, як стать, вік, наявність артеріальної
гіпертензії (АГ), гіперхолестеринемії (ГХС), захворювань серця,
цукрового діабету (ЦД), перенесених транзиторних ішемічних нападів,
перенесеного раніше інсульту, психоемоційної напруги (гострої або
хронічної), обтяжливого спадково-сімейного анамнезу, шкідливих звичок та
ін.

З метою виявлення основних факторів, що впливають на перебіг і кінець
МІ, ступеня їх значущості проведене обстеження 232 хворих у
найгострішому і гострому періодах МІ, що перебували в неврологічному
відділенні 4-й міської клінічної лікарні м. Сум. Серед них було 176
померлих протягом 28 діб з моменту початку захворювання (група
фатального ішемічного і геморагічного інсультів) і 56 хворих з успішним
кінцем гострого періоду ішемічного і геморагічного процесів. Групи були
порівнянні за основними параметрами – віком, статтю, ФР, супутньою
патологією.

Комплексне клініко-неврологічне обстеження проводили з використанням
традиційних тестів, застосуванням шкали ком Глазго, Скандинавської шкали
інсультів, критеріїв, рекомендованих А.М. Коноваловим. Стан вітальних
функцій контролювався шляхом їх моніторування з обов’язковою
консультацією терапевта, за наявності показань – кардіолога,
нейрохірурга, судинного хірурга. Досліджувалося очне дно. За показаннями
проводилася люмбальна пункція. Загальноклінічні і біохімічні лабораторні
дослідження проводилися за загальноприйнятими методиками.

Структурні зміни головного мозку вивчали за допомогою мультислайдового
комп’ютерного томографа SOMATOM Emotion 6 фірми Siemens і Synerview 600
S фірми Picker International. Оцінювали густину речовини головного
мозку, розміри, локалізацію патологічного вогнища. Визначали зсув
серединних структур, зміни шлуночкової системи, наявність атрофічного
процесу, характеру зовнішньої і внутрішньої гідроцефалії. Виразність
набряку мозку оцінювали за методикою С.Б. Вавилова (1985). Для
визначення обсягу вогнищевих змін використовували геометричну формулу
еліпсоїда:

, де A,B,C – діаметри еліпсоїда. (1)

При фатальному інсульті морфологічна верифікація проводилася
стандартним методом (Колтовер А.Н. и соавт., 1975).

Результати дослідження оброблені методами математичної статистики з
використанням пакета “Microsoft Excel’02” з обчисленням відсотків їхніх
помилок, довірчого інтервалу. Вірогідність розходження визначали за
допомогою критерію Стьюдента t і критерію відповідності ч2.

Результати дослідження та їх обговорення. За час проведення регістру
зареєстровано 1293 випадки мозкового інсульту: 645 – у 2001 р. і 648 – у
2002 р., у тому числі повторних у тих самих хворих. Серед них було 677
жінок і 616 чоловіків у віці 64,4±0,4 року у 2001 р. і 64,5±0,4 року у
2002 р. 68,8% склали хворі у віці 60 років і старші. Ішемічний характер
процесу констатували в 57,7% випадків, внутрішньомозковий крововилив
(ВК) – у 15,2%, субарахноідальний крововилив (САК) – у 2,8%. У 24,6%
випадків характер інсульту не був встановлений.

Загальна захворюваність МІ в 2001 р. складала 2,21, у 2002 р. – 2,22 на
1000 населення (р>0,05). У цілому показник захворюваності в чоловіків
був вищий, ніж у жінок, але без достовірної різниці, за винятком вікових
груп 40-49 і 60-69 років у 2001 р. і 30-39, 50-59,60-69 років у 2002 р.
Максимальних значень показник захворюваності досягав у людей старших 70
років, що відзначено й в інших раніше проведених у світі дослідженнях
(Marti-Vialta J.L. et al., 1999; Marini C. et al., 2001 та ін.).
Захворюваність осіб працездатного віку в 2001 р. складала 0,92 на 1000
населення, у 2002 р. – 1,01 на 1000 населення, причому в чоловіків вона
була вища, ніж у жінок у 1,7 разу в 2001 р. і в 2,1 разу в 2002 р.
Критичним для обох типів інсульту був віковий проміжок 40-49 років. У
порівнянні з віковою групою 30-39 років саме в цьому віці захворюваність
була вищою в 9,7 разу в 2001 р. і в 24,3 разу в 2002 р., причому
переважно в осіб чоловічої статі у вікових групах 60-69 років у 2001 р.
і 50-59 років у 2002 р. Геморагічний інсульт виявився вагомим для
чоловіків у віковій групі 20-59 років. В осіб 70 років і більше
відзначено зниження захворюваності МІ.

Співвідношення геморагічного та ішемічного інсультів склало 1:3,1 у
2001 р. і 1:3,3 у 2002 р., у той час як у більшості європейських країн
співвідношення було 1:4; 1:4,3; 1:5,6; 1:6 (Evenson K.R. et al., 1999;
Hassan A. et al., 2002 та ін.).

У профільних стаціонарах міста в гострому періоді проліковано 68,5%
хворих. Більш ніж 60% хворих почали одержувати адекватну терапію в перші
6 годин з моменту розвитку захворювання, однак рівень ранньої
госпіталізації найчастіше визначався тяжкістю стану, типом МІ і віком
хворих. Тобто у першу чергу було госпіталізовано хворих більш молодого
віку й у більш важкому стані. 375 чоловік (186 чоловіків і 189 жінок)
померли протягом 28 діб з моменту розвитку захворювання, інфаркт мозку
діагностовано у 126 (33,6%), внутрішньомозковий крововилив – у 160
(42,7%), субарахноідальний крововилив – у 14 (3,7%) хворих. У 75
померлих характер інсульту не встановлений.

Смертність від МІ в м. Сумах на 1000 населення в 2001 р. складала 0,70,
у 2002 р. – 0,57 (р>0,05), від інфаркту мозку – 0,22 і 0,21, від
геморагічного інсульту – 0,28 і 0,28 на 1000 населення відповідно в 2001
і 2002 рр. і також була вищою серед чоловіків (р>0,05), особливо у
віковій групі 40-59 років (у 2-3 рази), 60-69 років у 2001 р. і 20-59
років – у 2002 р. (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020