МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМЕНІ П.Л. ШУПИКА

КОШОВИЙ ОЛЕГ МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 615.32:582.883.4:581.45

Створення нового лікарського засобу на основі комплексної переробки
листя евкаліпту прутовидного

15.00.02 – фармацевтична хімія та фармакогнозія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата фармацевтичних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі хімії природних сполук Національного
фармацевтичного університету Міністерства охорони здоров’я України.

Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук, професор

Комісаренко Андрій Миколайович,

Національний фармацевтичний університет,

професор кафедри хімії природних сполук

Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, старший науковий
співробітник

КОНОВАЛОВА ОЛЕНА ЮРІЇВНА

Медичний інститут Української асоціації народної медицини, завідуюча
кафедрою фармацевтичної хімії та фармакогнозії

доктор фармацевтичних наук, старший науковий співробітник

МАРТИНОВ АРТУР ВІКТОРОВИЧ

Інститут мікробіології та імунології

ім. І.І.Мечникова АМН України, вчений секретар

Захист відбудеться „__21__”__грудня__ 2007 р. о _11.00___ годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.04 при Національній
медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика за адресою:
04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної
академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (04112, м. Київ, вул.
Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланий „__15__”_листопада_ 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Л.Б. Пилипчук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Підвищення ефективності та якості фармацевтичного
забезпечення населення є актуальною задачею фармації. В умовах
обмеженості природних ресурсів спостерігається тенденція створення нових
лікарських препаратів шляхом комплексної переробки рослинної сировини.
Такий підхід дозволяє розширити номенклатуру вітчизняних препаратів,
раціонально використовувати природні ресурси, підвищити рентабельність
виробництва та зменшити його негативний вплив на навколишнє середовище.

В Україні та Російській Федерації зареєстровано більше 50 препаратів на
основі біологічно активних речовин (БАР) листя евкаліпту, з них 10 –
вітчизняного виробництва, але в промисловості використовують лише
речовини терпенової природи. Так, щорічно після виробництва густого
екстракту хлорофіліпту в Україні близько 25 тон шроту листя евкаліпту
прутовидного (Eucalyptus viminalis Labill.) стають відходами, не
зважаючи на те, що він ще містить значну кількість БАР з гідрофільними
властивостями. Тому виникає необхідність дослідження БАР листя
Eucalyptus viminalis Labill. з метою визначення можливості створення
нових лікарських засобів з антимікробною, протизапальною та анаболічною
активністю шляхом комплексної переробки.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана у відповідності з планом проблемної комісії «Фармація»
МОЗ та АМН України і є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи
Національного фармацевтичного університету „Фармакогностичне вивчення
біологічно активних речовин, створення лікарських засобів рослинного
походження” (номер державної реєстрації 0103U000476).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи було системне вивчення
біологічно активних речовин листя евкаліпту прутовидного (Eucalyptus
viminalis Labill.) та визначення можливості створення на їх основі
нового лікарського засобу шляхом комплексної переробки. Для досягнення
цієї мети були поставлені такі завдання:

проаналізувати та узагальнити дані первинних джерел з ботанічної
характеристики, ареалів розповсюдження, вивчення хімічного складу та
застосуванню в медицині роду Eucalyptus L’Hеr;

провести попереднє дослідження хімічного складу листя, шроту листя
Eucalyptus viminalis Labill. та сухого екстракту „Евкабол”, отриманого
комплексною переробкою;

виділити та ідентифікувати ряд БАР з листя, шроту листя Eucalyptus
viminalis Labill. та субстанції „Евкабол”, встановити і довести їх
структуру;

визначити кількісний вміст основних груп БАР в листі, шроті листя
Eucalyptus viminalis Labill. та субстанції „Евкабол”;

розробити комплексну технологію отримання субстанції „Евкабол”;

провести дослідження показників якості листя Eucalyptus viminalis
Labill. з метою розробки національної монографії;

провести стандартизацію та розробити проекти аналітичної нормативної
документації (АНД) на листя, шрот листя Eucalyptus viminalis Labill. та
сухий екстракт „Евкабол”;

підтвердити можливість створення нового лікарського засобу „Евкабол”
шляхом вивчення його фармакологічної активності.

Об’єкти дослідження: листя Eucalyptus viminalis Labill., імпортоване з
Грузії, шрот листя Eucalyptus viminalis Labill. після виробництва
густого екстракту хлорофіліпту та сухий екстракт „Евкабол”, отриманий
комплексною переробкою.

Предмет дослідження: Показники якості листя, шроту листя Eucalyptus
viminalis Labill. та сухого екстракту „Евкабол”; БАР в листі, шроті
листя Eucalyptus viminalis Labill. та сухому екстракті „Евкабол”,
технологія створення на їх основі нового лікарського засобу та вивчення
його біологічної активності.

Методи дослідження: якісний склад і кількісний вміст БАР визначали за
фармакопейними методами: тонкошаровою хроматографією (ТШХ), паперовою
хроматографією (ПХ) та газорідинною хроматографією (ГРХ), специфічними
якісними реакціями, титриметричними, гравіметричними та
спектрофотометричними методами. Для розділення БАР використовували
адсорбційну хроматографію на поліаміді, целюлозі, силікагелі,
рехроматографію, препаративну хроматографію та дробну кристалізацію.
Хімічну будову виділених сполук встановлювали на основі їх хімічних
перетворень, даних УФ-, ІЧ-спектрів. Елементний склад вивчали
атомно-емісійною спектроскопією, амінокислотний склад – за допомогою
амінокислотного аналізатора Т 339. Фармакологічні дослідження проводили
in vivo та in vitro: антибактеріальну активність вивчали методами
дифузії в агар та серійних розведень, протизапальну активність – на
моделі формалінового набряку. Для виявлення анаболічної активності
визначали кількісний вміст у м’язах щурів ДНК, РНК за методом
Трудолюбової М.Г. та загального білку за методом Miller G.I.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено порівняльне
вивчення якісного складу та кількісного вмісту гідрофільних БАР
(гідроксикоричних кислот, флавоноїдів, дубильних речовин, полісахаридів
та амінокислот) листя та шроту листя Eucalyptus viminalis Labill. після
виробництва густого екстракту хлорофіліпту та показано, що основна їх
частина залишається в шроті, що свідчить про можливість комплексного
використання даної сировини.

З листя Eucalyptus viminalis Labill. вперше були виділені та
ідентифіковані: фенолкарбонові кислоти – галова та елагова;
гідроксикоричні кислоти – n-кумарова, кавова, ферулова, хлорогенова та
неохлорогенова; кумарини – кумарин, умбеліферон, скополетин, дафноретин
та їх глікозиди – скимін і скополін; флавон – лютеолін; флавоноли –
мірицетин, ізорамнетин і глікозиди – астрагалін і ізорамнетина
3-О-?-D-глюкопіранозид; тритерпеноїд – олеанолова кислота і похідне
сечовини – алантоїн. Всього в листі Eucalyptus viminalis Labill.
ідентифіковано 65 речовин. Зі шроту Eucalyptus viminalis Labill. після
виробництва густого екстракту хлорофіліпту та екстракту „Евкабол”,
отриманого комплексною переробкою, вперше були виділено: 2
фенолкарбонові кислоти — галова та елагова; 5 похідних гідроксикоричної
кислоти — n-кумарова, кавова, ферулова, хлорогенова та неохлорогенова; 6
кумаринів — кумарин, умбеліферон, скополетин, дафноретин, скимін і
скополін; 8 флавоноїдів і їх глікозидів – лютеолін, мірицетин,
кверцетин, кемпферол, ізорамнетин, ізокверцитрин, астрагалін і
ізорамнетина 3-О-?-D-глюкопіранозид; 2 тритерпеноїди – урсолова і
олеанолова кислоти; 2 органічні кислоти – винна і яблучна, похідне
сечовини – алантоїн, ідентифіковані 4 цукри та 22 амінокислоти.
Ідентифіковані групи БАР та індивідуальні речовини, виділені з екстракту
„Евкабол”, дозволяють припустити, що він має антимікробну, протизапальну
та анаболічну активності. Вперше проведено визначення титру натрію
едетату за дубильними речовинами листя Eucalyptus viminalis Labill., що
дозволяє контролювати кількісний вміст дубильних речовин
комплексонометричним методом при стандартизації листя, шроту листя
Eucalyptus viminalis Labill. та екстракту „Евкабол”.

Розроблено спосіб одержання сухого екстракту „Евкабол”, для якого
визначені параметри стандартизації, гостра токсичність, антимікробна,
протизапальна та анаболічна активність. Новизна досліджень підтверджена
та захищена патентом України на винахід № 79383 та патентом України на
корисну модель № 14493.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено комплексну
технологію отримання з листя Eucalyptus viminalis Labill. екстракту
„Евкабол” і густого екстракту хлорофіліпту. Розроблено проекти АНД
„Листя евкаліпту”, „Сухий екстракт „Евкабол”, проект ТУ „Шрот листя
евкаліпту прутовидного”. Отриманий екстракт буде використаний для
виготовлення лікарських форм з антимікробною, протизапальною та
анаболічною активністю.

Результати досліджень впроваджено в навчальний процес та
науково-дослідну роботу кафедри хімії природних сполук Національного
фармацевтичного університету, кафедри якості, стандартизації та
сертифікації ліків Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів
фармації Національного фармацевтичного університету, кафедри
фармакогнозії і ботаніки Львівського національного медичного
університету ім. Данила Галицького, кафедри фармакогнозії з медичною
ботанікою Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я.
Горбачевського та кафедри фармації Івано-Франківського державного
медичного університету. Технологію отримання екстракту „Евкабол”
апробовано на обладнанні ДП “ДЗ ДНЦЛЗ” ДАК “Укрмедпром” та ВАТ
„Лубнифарм”.

Особистий внесок здобувача. Безпосередньо автором здійснено:

інформаційний пошук та аналіз літературних джерел за темою дисертації;

визначення якісного складу та кількісного вмісту основних груп БАР
(амінокислот, гідроксикоричних та фенолкарбонових кислот, флавоноїдів,
дубильних речовин та полісахаридів) в листі, шроті листя Eucalyptus
viminalis та екстракті „Евкабол”;

виділення, ідентифікацію та встановлення будови 65 речовин;

розробку комплексної технології отримання екстракту „Евкабол”;

розробку проектів АНД „Листя евкаліпту прутовидного”, „Сухий екстракт
„Евкабол”, проекту ТУ „Шрот листя евкаліпту прутовидного”;

визначення кількісного вмісту ДНК, РНК та загального білку в тканинах
м’язів щурів при вивченні анаболічної активності екстракту „Евкабол”.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи викладено та
обговорено на науково-практичних конференціях різного рівня: ІІІ
Міжнародній науково-практичній конференції “Наука та соціальні проблеми
суспільства: медицина, фармація, біотехнологія” (21 – 23 травня 2003 р.,
м. Харків, НФаУ); науково-практичній конференції “Фітотерапія в
реабілітації хворих” (14 жовтня 2003 р., м. Київ); науково-практичному
семінарі “Перспективи створення в Україні лікарських препаратів різної
спрямованості дії” (26 листопада 2004 р., м. Харків); VIII Міжнародній
науково-практичній конференції “Наука і освіта 2005” (7 – 21 лютого 2005
р., м. Дніпропетровськ); Міжнародній конференції “Дні науки, 2005” (15 –
27 квітня 2005 р., м. Дніпропетровськ), VI Національному з’їзді
фармацевтів України „Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної
галузі України”( 28 – 30 вересня 2005 р., м. Харків) та на 7th
International Congress of Young Medical Scientists (20 – 22 травня 2007
р., м. Познань, Польща).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 18 наукових праць, у
тому числі 6 статей у наукових фахових виданнях, 2 патенти і 10 тез
доповідей.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, 5
розділів, загальних висновків, списку літературних джерел та 9 додатків.
Загальний обсяг дисертації складає 193 сторінки машинописного тексту.
Робота ілюстрована 16 рисунками і 23 таблицями. Обсяг основного тексту
дисертації складає 120 сторінок. Список використаних літературних джерел
містить 174 найменування, з них 113 кирилицею та 61 латиною.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Ботанічна характеристика, хімічний склад і застосування в медицині та
народному господарстві представників роду Еucalyptus (Огляд літератури)

В розділі проаналізовано та узагальнено дані первинних джерел з
ботанічної характеристики, ареалів розповсюдження, сучасного стану
вивчення хімічного складу роду евкаліпт Eucalyptus L’Hеr, його
застосуванню в медицині та галузях народного господарства. Види цього
роду містять терпенові, поліфенольні сполуки, флавоноїди, стильбени,
полісахариди, смоли і воски. В фармацевтичній промисловості
використовують лише ізопреноїдні сполуки, що свідчить про
перспективність вивчення БАР листя Eucalyptus viminalis Labill. з метою
створення на їх основі нових лікарських засобів.

Дослідження хімічного складу та ідентифікація біологічно активних
речовин листя, шроту листя евкаліпту прутовидного та екстракту „Евкабол”

Об’єктами досліджень були листя Eucalyptus viminalis Labill.,
імпортоване з Грузії, його шрот, який залишається при виробництві
густого екстракту хлорофіліпту і сухий водний екстракт „Евкабол”,
отриманий комплексною переробкою. Сировина була надана та отримана на
базі ДП “ДЗ ДНЦЛЗ” ДАК “Укрмедпром” та ВАТ „Лубнифарм”.

В результаті хімічного скринінгу листя, шроту листя Eucalyptus viminalis
Labill. та екстракту „Евкабол”, який проводився загальноприйнятими
методами (якісні реакції, ПХ, ТШХ), встановлено наявність таких груп
БАР, як фенолкарбонові та гідроксикоричні кислоти, флавоноїди, кумарини,
дубильні речовини, тритерпеноїди, полісахариди і вільні цукри, органічні
кислоти, амінокислоти, похідні сечовини та в листі Eucalyptus viminalis
Labill. – хлорофіли, стероїди і фосфоліпіди. На основі попередніх
досліджень проведено виділення БАР з листя, шроту листя Eucalyptus
viminalis Labill. і екстракту „Евкабол” за допомогою рідинно-рідинного
фракціонування, хроматографії на силікагелі, поліаміді, целюлозі,
рехроматографії, препаративної хроматографії та дробної кристалізації
(рис. 1).

Рис. 1. Розділення на фракції екстрактів з листя, шроту листя Eucalyptus
viminalis і екстракту „Евкабол”: А – лист Eucalyptus viminalis Labill.;
Б – шрот листя Eucalyptus viminalis Labill.; В – екстракт „Евкабол”

-ситостерин; з етилацетатних фракцій 2а, 2б, 2в виділено 2
фенолкарбонові кислоти: галову та елагову, 5 гідроксикоричних кислот:
кавову, п-кумарову, ферулову, хлорогенову, неохлорогенову; 2 глікозиди
кумаринів: скополін, скимін; 8 флавоноїдів: лютеолін, кемпферол,
кверцетин, мірицетин, ізорамнетин, ізокверцитрин, астрагалін та
ізорамнетин-3-О-?-D-глюкопіранозид; з водних залишків а, б, в – 2
органічні кислоти: яблучну та винну; похідне сечовини – алантоїн. В
листі, шроті листя Eucalyptus viminalis Labill. і екстракті „Евкабол”
ідентифіковано 65 речовин, з яких 24 було виділено в індивідуальному
стані (табл. 1). На основі фізико-хімічних властивостей речовин та
продуктів їх хімічних перетворень, даних УФ-, ІЧ-спектроскопії,
порівняння з вірогідними зразками встановлено їх структури.

Таблиця 1

Основні фізико-хімічні властивості речовин, виділених і ідентифікованих
в листі, шроті листя Eucalyptus viminalis Labill. і екстракті „Евкабол”

№ п/п Речовина, її структурна характеристика Джерело отримання

, град УФ-спектр,

лmax нм Rf у системах розчинників

1 2 3 4 5 6 7 8

Фенолкарбонові кислоти

1. 2.1 Галова кислота (3,4,5-тригідроксибензойна кислота) Л, ШЛ,
„Евкабол” 226-228 — 272 1 0,65

2. 2.3 Елагова кислота

(дилактон гексагідроксидифенової кислоти) Л, ШЛ, „Евкабол” 360 розкл. —
366 1

15 0,12

0,06

Гідроксикоричні кислоти

3. 2.4 Кавова кислота

(3,4-дигідроксикорична кислота) Л, ШЛ, „Евкабол” 194-195 — 325

300

235 1

3 0,8

0,5

4. 2.5 п-Кумарова кислота

(4-гідроксикорична кислота) Л, ШЛ, „Евкабол” 212-214 — 310

228

217 1

3 0,9

0,6

5. 2.6 Ферулова кислота

(4-гідрокси-5-метокси-корична кислота) Л, ШЛ, „Евкабол” 168-170 — 320

290

234 1

3 0,88

0,55

6. 2.7 Хлорогенова кислота

(5-О-кофеїл-D-хінна кислота) Л, ШЛ, „Евкабол” 203-205 -32 (метанол) 325

300

245 1

3 0,62

0,7

7. 2.8 Неохлорогенова кислота

(3-О-кофеїл-D-хінна кислота) Л, ШЛ, „Евкабол” Аморф. +2,6 (етанол) 325

300

243 1

3 0,64

0,75

Похідні кумарину

8. 2.2 Кумарин Л, ШЛ, „Евкабол” 67-69 — — 14 0,2

9. 2.9 Умбеліферон

(7-гідроксикумарин) Л, ШЛ, „Евкабол” 228-230 — 231

258

327 4 0,36

10. 2.10 Скополетин

(6-метоки-7-гідроксикумарин) Л, ШЛ, „Евкабол” 202-204 — 230

255

296

346 4 0,58

Продовж. табл. 1

1 2 3 4 5 6 7 8

11. 2.11 Дафноретин

(2-метокси-6-окси-3,7’-дикумариновий ефір) Л, ШЛ, „Евкабол” 254-256 — —
4 0,85

12. 2.12 Скополін

(6-метокси-7-(0-(-D-глюкопіранозил)-кумарин) Л, ШЛ, „Евкабол” 218-220
–8,5 ДМФА 231

330 18 0,24

13. 2.13 Скимін (7-(0-(-D-глюкопіранозил)-кумарин)) Л, ШЛ, „Евкабол”
218-220 -80 (метанол) 220

252

325 4 0,38

Флавони

14. 2.15 Лютеолін (5,7,3’,4’-тетрагідроксифлавон) Л, ШЛ, „Евкабол”
232-241 — 255

318

350

410 1

3 0,82

0,11

Флавоноли

15. 2.16 Кемпферол (3,5,7,4′-тетрагідроксифлавон) Л, ШЛ, „Евкабол”
273-274 — 366

266 1

5 0,83

0,55

16. 2.17 Кверцетин

(3,5,7,3′,4′-пентагідроксифлавон) Л, ШЛ, „Евкабол” 310-312 — 375

268

256 1

5 0,69

0,32

17. 2.18 Мірицетин

(3,5,7,3’,4’,5’-гексагідроксифлавон) Л, ШЛ, „Евкабол” 350-354

розкл. — 374

272

254 5 0,18

18. 2.19 Ізорамнетин

(3,5,7,4′-тетрагідрокси-3′-метоксифлавон) Л, ШЛ, „Евкабол” 167-170 — 370

265

254 1

5 0,85

0,73

Глікозиди флавонолів

19. 2.20 Ізокверцитрин

(кверцетин-3-О-?-D-глюкопіранозид) Л, ШЛ, „Евкабол” 227-229 -12,5

(метанол) 355

267

256 1

3 0,52

0,36

20. 2.21 Астрагалін (кемпферол-3-О-?-D-глюкопіранозид) Л, ШЛ, „Евкабол”
196-198 -6,8

(етанол) 375

270 1

3 0,69

0,37

21. 2.22 Ізорамнетину 3-О-?-D-глюкопіранозид Л, ШЛ, „Евкабол” 317-319
-30 (ДМФА) 357

302

255 1

3 0,46

0,59

Фосфоліпіди

22. 2.14 Лецитин Л Воскопод. — — 13 0,28

Терпеноїди

23. 1,8-Цинеол** Л

24. (+)-Лімонен** Л

25. п-Цимол** Л

26. Геранілацетат** Л

Тритерпеноїди

27. 2.23 Урсолова кислота Л, ШЛ, „Евкабол” 280-283 +62,5

(хлороф.) — 1 0,89

28. 2.24 Олеанолова кислота Л, ШЛ, „Евкабол” 300-303 +79,0 (хлороф.) — 1

19 0,9

-ситостерин Л 134-136 +37,5 (хлороф.) — 1

19 0,95

0,54

Хлорофіли

30. 2.26 Хлорофіл А Л 117-120 — — 10

11 0,55

0,85

31. 2.27 Хлорофіл В Л 120-130 — — 10

11 0,6

0,95

Органічні кислоти

32. 2.28 Яблучна кислота Л, ШЛ, Евкабол”” 100-101

Продовж. табл. 1

— аланін* Л

59. Етаноламін* Л, ШЛ, „Евкабол”

60. Орнітин* Л, ШЛ, „Евкабол”

61. Лізин* Л

1 0,05

62. 1-метилгістидин* Л

63. 3-метилгістидин* Л

64. Аргінін* Л, ШЛ, „Евкабол”

1 0,18

Похідні сечовини

65. 2.30 Алантоїн Л, ШЛ, „Евкабол” 234-235 — — 1 0,35

Примітки:

1. Л – лист евкаліпту прутовидного;

2. ШЛ – шрот листя евкаліпту прутовидного після виробництва густого
екстракту хлорофіліпт;

3. „Евкабол” – екстракт „Евкабол”;

4. Л, ШЛ, „Евкабол” – речовина з сировини виділена вперше;

5. * — речовина ідентифіковано за допомогою амінокислотного аналізатора
Т 339 (Мікротехніка, Прага, ЧРСР);

6. ** — речовина ідентифікована методом ГРХ.

7. Системи розчинників:

№ 1 – н-бутанол- кислота оцтова -вода БОВ (4:1:2); № 11 –
гексан-ацетон (8:4);

№ 3 – 15 % кислота оцтова;
№ 13 – хлороформ-метанол (9:1);

№ 4 – хлороформ (формамід 25 %); № 14 –
гексан (формамід 25 %);

№ 5 – хлороформ — кислота оцтова — вода (13:6:2); № 15 – 30%
кислота оцтова;

№ 7 – етилацетат-кислота мурашина-вода (3:1:1); № 18 толуол –
н-бутанол (3:1)/вода (35 %);

№ 10 – гексан-ацетон (8:2);
№ 19 толуол-етилацетат- кислота оцтова (12:4:0,5).

Фенолкарбонові кислоти. Речовини 2.1, 2.3 утворювали з 1 % розчином
заліза (ІІІ) хлориду синє і сіре забарвлення відповідно, що свідчило про
їх фенольну природу. Крім того, при обробці речовини 2.1 лугом
утворювалося червоно-фіолетове забарвлення, яке переходило в буре, що
свідчить про наявність галоїльного угрупування. Речовина 2.3 давала
позитивну реакцію на вільну елагову кислоту – червоно-фіолетове
забарвлення з нітритом натрію в оцтовому середовищі. На підставі
проведених досліджень і порівняння з вірогідними зразками речовини 2.1 і
2.3 ідентифіковані відповідно як галова та елагова кислоти (див. табл.
1).

Гідроксикоричні кислоти. Речовини 2.4 – 2.8 на хроматографічному папері
давали позитивні реакції на фенольний гідроксил (з заліза (III)
хлоридом, діазотованою сульфаніловою кислотою). Кислотні властивості
виявлені на підставі утворення синіх плям на ПХ з бромтимоловим синім.
При обробці хроматограм реактивом барбітурової кислоти плями речовин
2.7, 2.8 давали блакитне забарвлення, що свідчило про наявність у їх
складі хінної кислоти. На підставі проведених досліджень і порівняння з
вірогідними зразками речовини 2.4 – 2.8 відповідно ідентифіковані як
кавова, п-кумарова, ферулова, хлорогенова та неохлорогенова кислоти
(див. табл. 1).

Похідні кумарину. Речовини 2.9 – 2.13 на підставі якісних реакцій,
флуоресценції в УФ-світлі були віднесені до гідроксикумаринів (рис. 2).

НJ,
фенол, оцтовий ангідрид
Кумарин

NaOH

HCl

Н 2.11 Дафноретин

OGlu ОСН3 2.12 Скополін

ОGlu H 2.13 Скимін

Диметилсульфат, калію
карбонат

Безводний ацетон

Умбеліферон (р. 2.9)
7-метоксикумарин(герніарин)

Диметилсульфат, калію карбонат

Безводний ацетон

Скополетин (р.2.10)
6,7-диметоксикумарин (скопарон)

Термічне розкладання
+

Дафноретин (р. 2.11)
Умбеліферон Скополетин

Кислотний, ферментний
гідроліз +

Скополін (р. 2.12)
Скополетин Глюкоза

Кислотний, ферментний гідроліз
+

Скимін (р. 2.13)
Умбеліферон Глюкоза

Рис. 2. Схема ідентифікації похідних кумарину

Присутність в УФ-спектрі інтенсивного максимуму поглинання в області
320 – 340 нм та наявність в ІЧ-спектрі смуги поглинання при 1710-1730
см-1 характерно для валентних коливань карбонільної групи ?-пірону.
Порівняння фізико-хімічних властивостей речовин 2.2, 2.9 – 2.13 з
вірогідними зразками дозволило ідентифікувати їх як кумарин,
умбеліферон, скополетин, дафноретин, скополін та скимін відповідно.

Флавоноїди. З флавоноїдних сполук нами було виділено 8 речовин, які
представлені агліконами та монозидами. Речовина 2.15 є флавоновим
агліконом – лютеолін; речовини 2.16-2.19 є флавоноловими агліконами –
кемпферол, кверцетин, мірицетин та ізорамнетин; речовина 2.21 є
глікозидом кемпферолу – астрагалін; речовина 2.20 є глікозидом
кверцетину – ізокверцитрин; речовина 2.22 є глюкозидом ізорамнетину, про
що свідчать результати якісних реакцій, хімічних перетворень,
хроматографічна поведінка в різних системах розчинників, дані УФ-,
ІЧ-спектроскопії (рис. 3).

Оцтовий ангідрид, Н2SO4

R1 R2 R3

OAc H H

H H OAc

OAc H OAc

OAc OAc OAc

OCH3 H OAc

OAc H OGlu

H H OGlu

OCH3 H OGlu

НJ, фенол, оцтовий ангідрид

Ізорамнетин
Кверцетин

Кверцетин

Кислотний,

ферментний гідроліз

R Виділена

речовина Назва

OH 2.20 Ізокверцитрин

H 2.21 Астрагалін

OCH3 2.22 Ізорамнетин-3-О-?-D-глюкопіранозид

Кемпферол

+

Глюкоза

Ізорамнетин

Рис. 3. Схема ідентифікації флавоноїдів

Органічні кислоти. На підставі фізико-хімічних властивостей та
хроматографічного аналізу з вірогідними зразками речовини 2.28 і 2.29
ідентифіковано як яблучну та винну кислоти (див. табл. 1).

З листя Eucalyptus viminalis Labill. вперше були виділені та
ідентифіковані похідні бензойної кислоти – галова та елагова кислоти;
гідроксикоричні кислоти – n-кумарова, кавова, ферулова, хлорогенова та
неохлорогенова; кумарини – кумарин, умбеліферон, скополетин, дафноретин
і їх глікозиди – скимін і скополін; флавон – лютеолін; флавоноли –
мірицетин, ізорамнетин і глікозиди – астрагалін і ізорамнетина
3-О-?-D-глюкопіранозид; тритерпеноїд – олеанолова кислота і похідне
сечовини – алантоїн.

(

4

l n † ¬ oe 2

4

6

Oe

O

U

a

a

(

*

,

.

.

0

2

4

L

N

|

„ † ¬ oe 6

?

O

U

Ue

TH

a

??????a

?????????

??&?

???????

?????

??&?

??&?

???????

???????

?????

???

???

?????

???

?????

akd?

akde

”yz”

akd

akd

p ?

p ?

p ?

?$

?????????

???

???

?????

:?-D-глюкопіранозид; 2 тритерпеноїди – урсолова і олеанолова кислота; 2
органічні кислоти – винна і яблучна кислота, похідне сечовини –
алантоїн, ідентифіковані 4 цукри та 22 амінокислоти.

Отримані результати дозволяють підібрати та адаптувати методики для
кількісного визначення полісахаридів, амінокислот, флавоноїдів та
дубильних речовин в листі, шроті листя Eucalyptus viminalis Labill. та
екстракті „Евкабол”, вибрати стандарти для перерахунку.

Ідентифіковані групи БАР та індивідуальні речовини, виділені з екстракту
„Евкабол”, дозволяють припустити, що він має антимікробну, протизапальну
та анаболічну активність.

Визначення кількісного вмісту біологічно активних речовин в листі та
шроті листя евкаліпту прутовидного, розробка комплексної технології
отримання екстракту „Евкабол”

З метою стандартизації сировини та визначення можливості її комплексної
переробки проведено визначення кількісного вмісту мікроелементів,
амінокислот, полісахаридів, гідроксикоричних кислот, флавоноїдів і
поліфенольних сполук в листі та шроті листя Eucalyptus viminalis Labill.
(табл. 2).

Методом атомно-абсорбційної спектроскопії визначено вміст 18 елементів.
В значній кількості листя Eucalyptus viminalis Labill. накопичує калій,
кальцій, фосфор, магній, марганець, мідь та нікель. В листі та шроті
листя Eucalyptus viminalis Labill. в межах можливостей виявлення цим
методом були відсутні арсен, ртуть, кобальт, сурма, ванадій та германій,
що актуально при розробці проектів АНД на лист Eucalyptus viminalis і
субстанцію „Евкабол”.

Таблиця 2

Кількісний вміст БАР в листі та шроті листя Eucalyptus viminalis Labill.

0,02

Фенольні сполуки:

Похідні гідроксикоричної кислоти в перерахунку на хлорогенову кислоту

0,022

0,01

Проведено визначення якісного складу та кількісного вмісту амінокислот в
листі та шроті листя Eucalyptus viminalis Labill. В листі Eucalyptus
viminalis Labill. визначено 28 вільних амінокислот, а в шроті — 25,
п’ять з яких є незамінними (треонін, валін, ізолейцин, фенілаланін і
аргінін).

0,00002).

З табл. 2 видно, що основна частина гідрофільних БАР, які містяться в
листі Eucalyptus viminalis Labill., залишається в його шроті після
виробництва густого екстракту хлорофіліпту, що свідчить про можливість
комплексного використання даної сировини та дозволило розробити
технологію отримання сухого екстракту „Евкабол”. Новизна розробки
підтверджена патентом України на корисну модель № 14493 та патентом
України на винахід № 79383. Для отримання екстракту „Евкабол” попередньо
подрібнене листя Eucalyptus viminalis Labill. екстрагують 96% спиртом,
отримують спиртовий екстракт, з якого виробляють густий екстракт
хлорофіліпт. З шроту, що залишився, регенерують спирт та проводять
екстракцію водою очищеною, упарювання, відстоювання, стерилізацію, сушку
і фасування екстракту.

Стандартизація сировини та субстанції на її основі

Проведено порівняльний аналіз монографій EuPh „Eucalyptus leaf”, статі
ГФ ХІ „Листя евкаліпту прутовидного”, ДФУ та дослідження листя
Eucalyptus viminalis Labill. на відповідність вимогам цих документів.
Проаналізовані зразки листя Eucalyptus viminalis Labill. відповідають
вимогам EuPh., тому при введенні в ДФУ монографії EuPh „Eucalyptus leaf”
рекомендовано в національній частині дозволити використання листя
Eucalyptus viminalis Labill. та контролювати в листі Eucalyptus
viminalis Labill. вміст флавоноїдів (>0,4%) та поліфенольних сполук
(>2%). Розроблено проект АНД „Листя евкаліпту”.

Розроблено проект ТУ на шрот листя Eucalyptus viminalis Labill., який
регламентує макроскопічні ознаки, параметри ідентифікації, вологу,
загальну золу, кількісний вміст флавоноїдів (>0,3%) та поліфенольних
сполук (>1,8%).

Розроблено проект АНД „Сухий екстракт „Евкабол”, який регламентує
органолептичні параметри, параметри ідентифікації, залишковий вміст
органічних розчинників, втрату маси при висушувані, мікробіологічну
чистоту, кількісний вміст флавоноїдів (>4%), поліфенольних сполук
(>20%), полісахаридів (>11%) та анаболічну, протизапальну та
антибактеріальну активність.

Дослідження антимікробної, протизапальної та анаболічної активності
сухого екстракту „Евкабол”

Дослідження антимікробної активності екстракту „Евкабол” проводили в
Інституті мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова в лабораторії
біохімії мікроорганізмів та живильних середовищ під керівництвом к.б.н.
Осолодченко Т.П. В аналізі використовували 13 музейних і 8 клінічних
штамів мікроорганізмів. Встановлено, що екстракт „Евкабол” має
антимікробну активність по відношенню до S.aureus, P.aeruginosa,
B.subtilis, C.albicans, C. d. gravis та C.d. mitis.

Оцінка протизапальної активності екстракту „Евкабол” проводилась на
кафедрі фізіології НФаУ під керівництвом професора Малоштан Л.М. на
моделі формалінового набряку у мишей за ступенем антиексудативного
ефекту. Отримані результати свідчать про виражену протизапальну
активність екстракту „Евкабол”. Його максимальний антиексудативний ефект
61,51 % спостерігався у дозі 20 мг/кг. Ступінь протизапальної активності
досліджуваного засобу та препарату порівняння вольтарену у вивчених
дозах однакова.

Дослідження гострої токсичності та анаболічної активності екстракту
„Евкабол” проводили в лабораторії загальної фармакології ДП ДНЦЛЗ під
керівництвом к.м.н. Чайки Л.О. Встановлено, що екстракт відноситься до
четвертого класу токсичності – практично нетоксичних речовин.

Дослідження анаболічної активності екстракту „Евкабол” проводили на
моделі ізольованого перенавантаження м’яза в порівнянні з препаратом
Флаванобол (таблетки, ДП ДЗ ДНЦЛЗ ДАК “Укрмедпром”, сер. 11002). В дозі
500 мг/кг екстракт „Евкабол” викликає сталу тенденцію (0,05<Р<0,1) до збільшення маси та масового коефіцієнту камбаловидного м’яза в порівнянні з контрольною групою, що свідчить про прояв анаболічної активності екстракту. Для підтвердження анаболічної активності екстракту було проведено визначення кількісного вмісту ДНК, РНК за методом Трудолюбової М. Г. і білка за методом Miller G.I. в камбаловидному м’язі при лікуванні екстрактом. Дванадцятиденне введення екстракту „Евкабол” в дозі 500 мг/кг приводить до статистично значимого підвищення рівня РНК на 30,7 % та ДНК на 43,6 % відносно псевдооперованих тварин. Зростання вмісту білка в усьому м’язі на 24,9 % має характер сталої тенденції (0,05<Р<0,1). При аналізі впливу лікування екстрактом „Евкабол” на масу і масові коефіцієнти печінки та серця встановлено, що він не викликає гіпертрофії або гіпотрофії цих органів, не змінює їх масовий коефіцієнт. ВИСНОВКИ 1. Проведено системне вивчення біологічно активних речовин листя евкаліпту прутовидного (Eucalyptus viminalis Labill.). На основі порівняльного вивчення якісного складу та кількісного вмісту біологічно активних речовин (гідроксикоричних кислот, флавоноїдів, дубильних речовин, полісахаридів та амінокислот) листя та шроту листя Eucalyptus viminalis Labill. після виробництва густого екстракту хлорофіліпту науково обґрунтовано можливість створення та комплексну технологію отримання нового лікарського засобу „Евкабол” з антимікробною, протизапальною та анаболічною активністю. Для листя, шроту листя евкаліпту прутовидного та екстракту „Евкабол” розроблені параметри стандартизації та проекти нормативних документів. 2. В листі, шроті листя Eucalyptus viminalis Labill., екстракті „Евкабол” виявлено фенолкарбонові та гідроксикоричні кислоти, кумарини, флавоноїди, дубильні речовини, тритерпеноїди, полісахариди, органічні кислоти, вільні цукри та амінокислоти. 3. Вперше з листя Eucalyptus viminalis Labill. виділено та ідентифіковано: фенолкарбонові кислоти – галову та елагову; гідроксикоричні кислоти – n-кумарова, кавова, ферулова, хлорогенова та неохлорогенова; кумарини – кумарин, умбеліферон, скополетин, дафноретин і їх глікозиди – скимін і скополін; флавон – лютеолін; флавоноли – мірицетин, ізорамнетин та їх глікозиди – астрагалін, ізорамнетина 3-О-?-D-глюкопіранозид; тритерпеноїд – олеанолову кислоту і похідне сечовини – алантоїн. В листі Eucalyptus viminalis Labill. ідентифіковано 65 речовин. 4. Вперше зі шроту листя Eucalyptus viminalis Labill. і екстракту „Евкабол” виділено: 2 фенолкарбонові кислоти - галову та елагову; 5 похідних гідроксикоричної кислоти - n-кумарову, кавову, ферулову, хлорогенову та неохлорогенову; 6 кумаринів - кумарин, умбеліферон, скополетин, дафноретин, скимін і скополін; 8 флавоноїдів і їх глікозидів – лютеолін, мірицетин, кверцетин, кемпферол, ізорамнетин, ізокверцитрин, астрагалін і ізорамнетина 3-О-?-D-глюкопіранозид; 2 тритерпеноїди – урсолову і олеанолову кислоти; 2 органічні кислоти – винну і яблучну, похідне сечовини – алантоїн; ідентифіковано 4 цукри, 22 амінокислоти. 5. Проведено та підібрано оптимальні параметри кількісного визначення полісахаридів, амінокислот, гідроксикоричних кислот, флавоноїдів та дубильних речовин в листі, шроті листя Eucalyptus viminalis Labill. та екстракті „Евкабол”. Встановлено, що основна частина гідрофільних БАР, які містяться в листі Eucalyptus viminalis Labill., залишається в шроті після виробництва густого екстракту хлорофіліпту, що свідчить про можливість комплексного використання даної сировини. 6. Проведено визначення якісного складу та кількісного вмісту макро- та мікроелементів в листі та шроті листя Eucalyptus viminalis Labill. Визначено вміст 18 елементів. Спостерігається високий вміст калію, кальцію, фосфору, магнію, марганцю, міді та нікелю. 7. Розроблено спосіб отримання з листя Eucalyptus viminalis Labill. шляхом комплексної переробки сухого екстракту „Евкабол”, який захищено патентом України на корисну модель № 14493 та патентом України на винахід № 79383. 8. Проведено порівняльний аналіз монографій EuPh „Eucalyptus leaf”, статті ГФ ХІ „Листя евкаліпту прутовидного” та ДФУ. Рекомендовано при розробці монографії ДФУ в національній частині ввести листя Eucalyptus viminalis Labill. 9. Розроблено проекти АНД „Листя евкаліпту прутовидного”, „Сухий екстракт „Евкабол” та проект ТУ „Шрот листя евкаліпту прутовидного”. 10. Встановлено, що за параметрами гострої токсичності екстракт „Евкабол” відноситься до четвертого класу токсичності – практично нетоксичних речовин та виявляє антибактеріальну, протизапальну та анаболічну активність. Список опублікованих праць за темою дисертації Кошевой О. Н., Комиссаренко А. Н., Ковалева А. М. Разработка методов стандартизации экстрактов из листа эвкалипта // Запорожский медицинский журнал. – 2004. –– Т. 2, Вып. 1. –– С. 103 – 106. (Особистий внесок – проведення експериментальних досліджень якісного складу основних груп БАР та кількісного вмісту поліфенольних сполук, узагальнення результатів, участь у написанні статті). Кошовий О. М., Комісаренко А.М. Амінокислотний та мінеральний склад екстрактів із листя евкаліпту // Фармаком. – 2004. – № 4. – С. 57 – 61. (Особистий внесок – участь у проведенні експериментальних досліджень якісного складу та кількісного вмісту амінокислот, мікроелементів, узагальнення результатів, написання статті). Дослідження фенольних сполук листя евкаліпта / О.М. Кошовий, А.М. Комісаренко, А.М. Ковальова, Л.М. Малоштан, І.М. Мудрик // Фармаком. – 2005. – № 2/3. – С. 151 – 161. (Особистий внесок – проведення аналізу літературних джерел та експериментальних досліджень якісного складу та кількісного вмісту фенольних сполук, виділення ряду з них, узагальнення результатів, написання статті). Мікроелементний, амінокислотний та полісахаридний склад листя евкаліпта / О.М. Кошовий, А.М. Комісаренко, А.М. Ковальова, І.М. Мудрик // Фітотерапія. Часопис. – 2005. – № 3.– С. 59 – 62. (Особистий внесок – проведення експериментальних досліджень якісного складу та кількісного вмісту амінокислот, мікроелементів та полісахаридів, узагальнення результатів, написання статті). Перспективи створення нового лікарського засобу шляхом комплексної переробки листя евкаліпта / О.М. Кошовий, Т.П. Осолодченко, І.М. Мудрик, А.М. Ковальова, А.М. Комісаренко // Фармаком. – 2006. – № 3.– С. 32 – 36. (Особистий внесок – проведення експериментальних досліджень та порівняльного аналізу якісного складу та кількісного вмісту основних груп БАР в листі та шроті листя евкаліпту прутовидного, виділення речовин, узагальнення результатів, написання статті). Антиексудативна та антимікробна активність рослинного комплексу на основі евкаліпту / І.М. Мудрик, Л.М. Малоштан, Л.Ф. Сілаєва, О.М. Кошовий // Ліки України. – 2005. – № 9. – С. 66 – 70. (Особистий внесок – участь у проведенні експериментальних досліджень, узагальненні результатів і написанні статті). Пат. на винахід № 79383 Україна, МПК А61К 36/61, А61P 29/00. Спосіб одержання засобу з протизапальною та анаболічною активністю / О.М. Кошовий, О.М. Гомон, І.М. Мудрик, Л.М. Малоштан, Л.І. Білостоцька, А.М. Комісаренко, Л.О. Чайка, А.М. Ковальова, С.М. Комісаренко, Н.І. Ковальчук (Україна). – № а 2005 11279; Заявл. 28.11.2005; Опубл. 11.06.2007, Бюл. № 8. – 5 с. (Особистий внесок – участь у розробці комплексної технології отримання сухого екстракту „Евкабол”, проведенні експериментальних досліджень і визначенні кількісного вмісту ДНК, РНК та загального білка в тканинах м’язів щурів при вивченні анаболічної активності, узагальнення результатів, участь у оформленні патенту). Пат. на корисну модель № 14493 Україна, МПК А61К 36/61, А61К 9/14, А61К 127/00. Спосіб одержання засобу з протизапальною та анаболічною активністю / О.М. Кошовий, О.М. Гомон, І.М. Мудрик, Л.М. Малоштан, Л.І. Білостоцька, А.М. Комісаренко, Л.О. Чайка, А.М. Ковальова, С.М. Комісаренко, Н.І. Ковальчук (Україна). - № u 2005 11277; Заявл. 28.11.2005; Опубл. 15.05.2006, Бюл. № 5. – 5 с. (Особистий внесок – участь у розробці комплексної технології отримання сухого екстракту „Евкабол”, проведенні експериментальних досліджень і визначенні кількісного вмісту ДНК, РНК та загального білка в тканинах м’язів щурів при вивченні анаболічної активності, узагальнення результатів, участь у оформленні патенту). Кошовий О.М., Комісаренко А.М. Комплексна переробка листа евкаліпту // Зб. тез міжвузівської наук. конф. НФаУ, 17 – 18 квітня, 2003 р. - Харків: Видавництво НфаУ, 2003. – С. 68. (Особистий внесок – проведення експериментальних досліджень якісного складу та кількісного вмісту основних груп БАР, узагальнення результатів, написання тез). Кошовий О.М., Комісаренко А.М. Комплексна переробка листа евкаліпту // Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія: Зб. тез III Міжнар. наук.-практ. конф., 21 – 23 травня, 2003 р. – Харків: Вид-во НфаУ, 2003. – Ч. 1. – С. 169. (Особистий внесок – проведення експериментальних досліджень, узагальнення результатів, написання тез). Кошовий О. М., Комісаренко А.М. Перспективи вивчення шроту листя евкаліпту після отримання препарату “Хлорофіліпт” // Фітотерапія в реабілітації хворих: Зб. тез наук.-практ. конф., 14 жовтня, 2003 р. – К., 2003. – С. 88 – 89. (Особистий внесок – проведення експериментальних досліджень та порівняльного аналізу якісного складу та кількісного вмісту основних груп БАР в листі та шроті листя евкаліпту прутовидного, узагальнення результатів, написання тез). Кошовий О. М., Комісаренко А.М. Дослідження флавоноїдних сполук в листі евкаліпта та його шроті після отримання густого екстракту хлорофіліпту // Перспективи створення в Україні лікарських препаратів різної спрямованості дії: Матеріали наук.-практ. семінару, м. Харків, 26 листопада, 2004 р. – Х.: Вид-во НФаУ, 2004. – С. 274 – 277. (Особистий внесок – проведення експериментальних досліджень якісного складу та кількісного вмісту флавоноїдів, узагальнення результатів, написання тез). Дослідження водорозчинних полісахаридів листа евкаліпту та перспектива його комплексної переробки / О.М. Кошовий, А.М. Комісаренко, І.М. Мудрик, Л.М. Малоштан // Наука і освіта 2005: Матеріали VIII Міжнар. наук.-практ. конф., 7 – 21 лютого, 2005 р. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – Т. 69. – С. 42 – 43. (Особистий внесок – проведення експериментальних досліджень якісного складу та кількісного вмісту полісахаридів, узагальнення результатів, написання тез). Спектрофотометричне визначення вільних амінокислот в листі евкаліпта / О.М. Кошовий, А.М. Комісаренко, А.М. Ковальова, Л.М. Малоштан, І.М. Мудрик // Дні науки, 2005: Матеріали Міжнар. конф., 15 – 27 квітня, 2005 р. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – Т. 1. – С. 74 – 75. (Особистий внесок – проведення експериментальних досліджень, узагальнення результатів, написання тез). Исследование связанных аминокислот листа эвкалипта / О.Н. Кошевой, А.Н. Комиссаренко, А.М. Ковалева, И.М. Мудрик // Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України: Матеріали VI Нац. з’їзду фармацевтів України , м. Харків, 28-30 вересня, 2005 р. – Х.: Вид-во НФаУ, 2005. – С. 735 – 737. (Особистий внесок – проведення експериментальних досліджень якісного складу та кількісного вмісту амінокислот, узагальнення результатів, написання тез). Мудрик І.М., Малоштан Л.М., Кошовий О.М. Новий засіб рослинного походження на основі листа евкаліпту для лікування запальних інфекційних захворювань // Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України: Матеріали VI Нац. з’їзду фармацевтів України , м. Харків, 28-30 вересня, 2005 р. – Х.: Вид-во НФаУ, 2005. – С. 571. (Особистий внесок – участь у проведенні експериментальних досліджень, узагальненні результатів і написанні тез). Мудрик І.М. Кошовий О.М., Должикова О.В. Вивчення фармакологічних властивостей гідрофільного екстракту листа евкаліпту // Научные исследования и их практическое применение. Современное состояние и пути развития: Материалы науч.-практ. конф., г. Одесса, 1-15 октября, 2005 г. – Одеса, 2005. – Т. 1. – С. 44 – 45. (Особистий внесок – участь у проведенні експериментальних досліджень, узагальненні результатів і написанні тез). Koshevoy Oleg N. A new complex of biological active substances from Eucalyptus viminalis leaves with anabolic activity // 7th International Congress of Young Medical Students. Poznan, may 20-22, 2007. – Poznan, 2007. – P. 193. (Особистий внесок –участь у проведенні експериментальних досліджень, визначенні кількісного вмісту ДНК, РНК та загального білка в тканинах м’язів щурів при вивченні анаболічної активності, виділення речовин, узагальнення результатів, написання тез). Кошовий О.М. Створення нового лікарського засобу на основі комплексної переробки листя евкаліпту прутовидного. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.02 – фармацевтична хімія та фармакогнозія. Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Київ, 2007. Дисертація присвячена вивченню БАР листя Eucalyptus viminalis Labill. та створенню на їх основі шляхом комплексної переробки нового лікарського засобу „Евкабол”. Досліджено якісний склад та кількісний вміст основних груп БАР у листі, шроті листя Eucalyptus viminalis Labill. після виробництва густого екстракту хлорофіліпту та екстракті „Евкабол”. З листя, шроту листя Eucalyptus viminalis Labill. та екстракту „Евкабол” виділено: 2 фенолкарбонові кислоти, 5 похідних гідроксикоричної кислоти, 6 кумаринів, 8 флавоноїдів, 2 тритерпеноїди, 2 органічні кислоти, похідне сечовини, ідентифіковано 4 цукри і 22 амінокислоти. В листі Eucalyptus viminalis Labill. ідентифіковано 65, а в шроті та екстракті „Евкабол” – по 52 речовини. Розроблено спосіб отримання з листя Eucalyptus viminalis Labill. шляхом комплексної переробки сухого екстракту „Евкабол”, який захищено патентами України № 14493 та № 79383. Розроблено проекти АНД „Листя евкаліпту”, „Сухий екстракт „Евкабол” та проект ТУ „Шрот листя евкаліпту прутовидного”. Встановлено, що за параметрами гострої токсичності екстракт „Евкабол” відноситься до практично нетоксичних речовин та виявляє антибактеріальну, протизапальну та анаболічну активність. Ключові слова: листя евкаліпту прутовидного, шрот, комплексна переробка, сухий екстракт, антибактеріальна активність, протизапальна активність, анаболічна активність. Кошевой О.Н. Создание нового лекарственного средства на основе комплексной переработки листьев эвкалипта прутовидного. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата фармацевтических наук по специальности 15.00.02 - фармацевтическая химия и фармакогнозия. Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, Киев, 2007. Диссертация посвящена изучению биологически активных веществ листьев Eucalyptus viminalis Labill. и созданию на их основе путем комплексной переработки нового лекарственного средства. В результате химического скрининга листьев, шрота листьев Eucalyptus viminalis Labill. после производства густого экстракта хлорофиллипта и экстракта “Эвкабол”, полученного комплексной переработкой, которая проводилась общепринятыми методами (качественными реакциями, бумажной и тонкослойной хроматографией), обнаружены фенолкарбоновые и гидроксикоричные кислоты, флавоноиды, дубильные вещества, сапонины, полисахариды и свободные сахара, органические кислоты, свободные аминокислоты, производные мочевины, и в листе Eucalyptus viminalis Labill. – хлорофиллы, стероиды и фосфолипиды. Из листьев, шрота листьев Eucalyptus viminalis Labill. и экстракта „Эвкабол” выделено: 2 фенолкарбоновые кислоты – галловую и эллаговую; 5 гидроксикоричных кислот - n-кумаровую, кофейную, феруловую, хлорогеновую та неохлорогеновую; 6 кумаринов - кумарин, умбеллиферон, скополетин, дафноретин, скимин и скополин; 8 флавоноидов – лютеолин, мирицетин, кверцетин, кемпферол, изорамнетин, изокверцитрин, астрагалин и изорамнетина 3-О-?-D-глюкопиранозид; 2 тритерпеноиды – урсоловую и олеаноловую кислоты; 2 органические кислоты – винную и яблочную, аллантоин; идентифицировано 4 сахара и 22 аминокислоты. В листьях Eucalyptus viminalis Labill. идентифицировано 65, а в шроте и экстракте „Эвкабол” – по 52 вещества. С целью стандартизации сырья и определения возможности его комплексной переработки в листьях и шроте листьев Eucalyptus viminalis Labill. проведено количественное определение микроэлементов (атомно-абсорбционная спектроскопия), аминокислот (аминокислотный анализатор Т 339 (Микротехника, Прага, ЧССР) и спектрофотометрический метод в пересчете на лейцин), полисахаридов (спектрофотометрическим методом в пересчете на глюкозу), гидроксикоричных кислот (спектрофотометрическим методом в пересчете на хлорогеновую кислоту), флавоноидов (спектрофотометрическим методом в пересчете на рутин и кверцетин), полифенольных соединений (комплексонометрическим и спектрофотометрическим методом в пересчете на галловую кислоту). Установлено, что основная часть гидрофильных БАВ, которые содержатся а листьях Eucalyptus viminalis Labill., остаются в шроте, что указывает на возможность комплексной переработки данного сырья. Разработан способ получения из листьев Eucalyptus viminalis Labill. путем комплексной переработки сухого экстракта “Эвкабол”, который защищен патентами Украины № 14493 и № 79383. Методом атомно-абсорбционной спектроскопии определено 18 элементов. В большом количестве листья Eucalyptus viminalis Labill. накапливают калий, кальций, фосфор, магний, марганец, медь и никель. В пределах возможности определения этим методом отсутствовали мышьяк, ртуть, кобальт, сурьма, ванадий и германий, что актуально при разработке проекта АНД на листья Eucalyptus viminalis Labill. и субстанцию “Эвкабол”. Проведен сравнительный анализ монографии Европейской фармакопеи „Eucalyptus leaf” и статьи Государственной фармакопеи СССР ХІ „Листья эвкалипта прутовидного”. Предложено при разработке монографии Государственной фармакопеи Украины в национальной части ввести листья Eucalyptus viminalis Labill. Дополнительно предложено контролировать в листьях Eucalyptus viminalis Labill. содержание флавоноидов (>0,4%) и
суммы полифенольных соединений (>2%). Разработано проект АНД „Лист
эвкалипта”.

Разработано проект ТУ на шрот листьев Eucalyptus viminalis Labill.,
который регламентирует макроскопические признаки, параметры
идентификации, влагу, общую золу, количественное содержание флавоноидов
(>0,3%) и суммы полифенольных соединений (>1,8%).

Разработано проект АНД „Сухой экстракт „Эвкабол”, который регламентирует
органолептические признаки, параметры идентификации, остаточное
содержание органических растворителей, потерю в массе при высушивании,
микробиологическую чистоту, количественное содержание гидроксикоричных
кислот (>3%), флавоноидов (>4%), суммы полифенольных соединений (>20%),
полисахаридов (>11%), аминокислот (> 0,15%).

Установлено, что по параметрам острой токсичности экстракт “Эвкабол”
относится к четвертому классу токсичности и проявляет антибактериальную,
противовоспалительную и анаболическую активность.

Ключевые слова: листья эвкалипта прутовидного, шрот, сухой экстракт,
комплексная переработка, антибактериальная активность,
противовоспалительная активность, анаболическая активность.

Koshevoy O.N. А creation of а new medicine by complex processing of
Eucalyptus viminalis leaves. – А manuscript.

The dissertation for the candidate scientific degree in pharmacy
15.00.02 – pharmaceutical chemistry and pharmacognosy. – National
Medical Academy of Postgraduate Education named by P.L. Shupik, Kyiv,
2007.

This dissertation is devoted to the study of biological active
substances (BAS) in Eucalyptus viminalis Labill. leaves and to the
creation on their basis by complex processing a new herbal drug
”Eucabol”. The qualitative composition and quantitative contents of the
basic groups BAS in Eucalyptus viminalis Labill. leaves, it’s waste
product remaining after manufacture of dense extract Chlorophylliptus
and extract? ”Eucabol” were investigated. From Eucalyptus viminalis
Labill. leaves, it’s waste product and extract? ”Eucabol” 2
phenolcarbonic acids, 5 derivatives hydrocinnamic acids, 6 coumarins, 8
flavonoids, 2 organic acids and allantoin were isolated and their
structures were determined; 4 sugars and 22 aminoacids were identified.
In Eucalyptus viminalis Labill. leaves 65 substances were identified,
and in it’s waste product and extract? „Eucabol” – 52 substances. The
complex method of obtaining the dry extract „Eucabol” from Eucalyptus
viminalis Labill. leaves was developed and protected by the patents of
Ukraine № 14493 and № 79383. Projects of the ANDs for medical raw
materials „Eucalyptus leaves”, „Dry extract ”Eucabol” and the project of
specifications „ Eucalyptus viminalis leaves’ waste product” were
developed. It was established, that the extract ”Eucabol” concerns to
practically nontoxical substances and has antibacterial,
anti-inflammatory and anabolic activities.

Key words: Eucalyptus viminalis leaves, waste product, complex
processing, a dry extract, antibacterial activity, anti-inflammatory
activity, anabolic activity.

PAGE 11

Сировина А, Б, В

Вибовтування хлороформом

Залишок 1а, 1б, 1в

Хлороформна фракція

(Фракція 1а, 1б, 1в)

Вибовтування етилацетатом

Залишок 2а, 2б, 2в

Етилацетатна фракція

(Фракція 2а, 2б, 2в)

Вибовтування н-бутанолом

Бутанольна фракція

(Фракція 3а, 3б, 3в)

Водний залишок

а, б, в

Похожие записи