.

Структурно-функціональні зміни товстої кишки при токсичному ураженні та за умов корекції олігопептидними препаратами (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2808
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ІМ. І.Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО

РИБІЦЬКА ЛЮДМИЛА НЕОНІВНА

УДК 616.348-002-099-06:616.345-091.8]-092.9

Структурно-функціональні зміни товстої кишки при токсичному ураженні та
за умов корекції олігопептидними препаратами

14.03.01 – нормальна анатомія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Тернопіль – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Тернопільській державній медичній академії

ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Гнатюк Михайло Степанович,

Тернопільська державна медична академія ім. І.Я. Горбачевського МОЗ
України, завідувач кафедри оперативної хірургії та топографічної
анатомії.

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, професор Піскун Раїса Петрівна, Вінницький
національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України,
завідувач кафедри медичної біології, паразитології і генетики;

доктор медичних наук, професор Волошин Микола Анатолійович, Запорізький
медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри анатомії людини.

Провідна установа:

Івано-Франківська державна медична академія МОЗ України, кафедра
анатомії людини.

Захист відбудеться 22 червня 2004 р. о 14 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 58.601.01 у Тернопільській державній
медичній академії ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України (46001, м.
Тернопіль, майдан Волі, 1).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільської державної
медичної академії ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України (46001, м.
Тернопіль, вул. Руська, 12).

Автореферат розісланий 20 травня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор
Боднар Я.Я.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В останні роки ураження товстої кишки мають
тенденцію до зростання. Пошкодження даного органа за розповсюдженістю
можуть бути віднесені до хвороб цивілізації (Пасіешвілі Л.М., 2001 ).
Роботи багатьох сучасних авторів свідчать про патоморфоз хронічних
уражень товстої кишки, тобто зміни патологоанатомічних та клінічних
проявів колітів.

Вказаний ріст захворюваності пов’язаний із складною екологічною
ситуацією в цілому, хімізацією всіх галузей життєдіяльності людини,
зокрема, забрудненням продуктів харчування і води солями важких металів
(Златкіна А.Р., 1999, Baron T. H. et al., 1993), які мають здатність
кумулюватися в організмі (Зербіно Д.Д. 1997, Янчук В.В., 2001), що
призводить до виникнення складних патологічних процесів в товстій кишці
(Бондаренко В.М., 1998, Гнатюк М.С., 2000). Існує проблема носійства
важких металів та його впливу на травну систему, що викликає
занепокоєння вчених світу (Шендеров В.А., 1999; Бажора Ю.І., 2001;
Бекельман Н., Пфистер Э., 2001).

В результаті такої складної екологічної ситуації у значної кількості
жителів України виявлено хронічні захворювання товстої кишки. На даний
час не всі питання патоморфогенезу ураженого органа до кінця висвітлені
(Сирцов В.К., 1996; Шевченко Ю.Л., 2002). В зв’язку з цим все більше
дослідників цікавляться даною проблемою (Жученко С.П., 1997; Нікуліна
І.В., 1997; Слабкий Г.О., 2002).

Свинець – розповсюджена сполука, яка використовується в промисловості,
де нерідко зустрічаються хронічні свинцеві отруєння (Зербіно Д.Д.,
1997). Дія свинцю на організм відбувається на свинцевих виробництвах і
при значній концентрації його у довкіллі, що виникає внаслідок
забруднення останнього промисловими відходами, які містять вказану
речовину. При цьому в першу чергу страждає шлунково-кишковий тракт
(Мамбєєва А.А., 1975).

Не дивлячись на успіхи медицини, досягнуті втіленням в клінічну практику
нових методів дослідження та лікування шлунково-кишкового тракту, до
цього часу в патогенезі токсичних колітів залишається ще багато
суперечливих і навіть не вивчених питань, а профілактика та корекція цих
захворювань є одним із важливих завдань клінічної гастроентерології.
Медикаментозні препарати, які застосовуються в сучасній терапії
хронічних запальних захворювань товстої кишки не завжди ефективні. При
їх застосуванні виникає цілий ряд негативних супутніх ефектів (Нейко
В.С., 2001; Андрейчин С.М., 2001; Бережна Є.В., 2002). Все це визначає
актуальність та важливість вивчення хронічних захворювань кишок
токсичного генезу й вдосконалення методів їхньої корекції.

Останнім часом при патології органів травної системи різного походження
з великим успіхом застосовуються біологічно активні харчові домішки
(БАД), зокрема олігопептидні препарати (Луговий Б.Л., 2002, Юкало В.Г.,
2002). Однак маловивченим залишається вплив олігопептидних препаратів на
адаптаційно-компенсаторні процеси в товстій кишці при її токсичних
ураженнях.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження є фрагментом планової наукової роботи ЦНДЛ,
кафедри топографічної анатомії та оперативної хірургії Тернопільської
державної медичної академії ім. І.Я. Горбачевського
“Структурно-функціональне обґрунтування магніто-лазерного впливу для
профілактики і корекції уражень товстої кишки”, № державної реєстрації
0101U 001312, у виконанні якої автором проведено вивчення структурних
змін товстої кишки при токсичній дії на організм ацетату свинцю. Тема
роботи затверджена проблемною комісією “Морфологія людини”, протокол №
37 від 23 березня 2001 року.

Мета дослідження. З’ясувати закономірності структурних змін товстої
кишки при токсичній дії на організм ацетату свинцю та встановити
ефективність корекції патологічних процесів за допомогою
фізіологічно-активних продуктів протеолізу ?-казеїну.

Задачі дослідження:

За допомогою методів кількісної морфології вивчити особливості
структурних змін стінки товстої кишки при її токсичному ураженні.

З’ясувати роль судинного русла в патоморфогенезі токсичного пошкодження
досліджуваного органа.

Встановити особливості компенсаторно-адаптаційних процесів м’язової
оболонки товстої кишки при токсичному ураженні ацетатом свинцю.

Вивчити дію низькомолекулярних ?-казеїнових пептидних препаратів на
функціонально-структурний стан товстої кишки при токсичному ураженні.

Об’єкт дослідження – реактивність та морфогенез товстої кишки.

Предмет дослідження – слизова та м’язова оболонки, судинне русло товстої
кишки при токсичному ураженні, вплив на них ?-казеїнових пептидних
препаратів.

Методи дослідження – комплекс морфологічних (гістологічних,
гістохімічних, електронномікроскопічних, морфометричних, лужної
дисоціації гладких міоцитів, ін’єкції судинного русла з наступним
просвітленням), статистична обробка цифрових даних. Використання
названих методів дало змогу простежити та об’єктивно оцінити структурні
зміни в товстій кишці при дії на організм ацетату свинцю та особливості
коригуючих впливів на патологічні процеси в ураженому органі
низькомолекулярних ?-казеїнових пептидних препаратів.

Наукова новизна одержаних результатів. В результаті всестороннього
наукового аналізу досліджуваного матеріалу вперше встановлені
закономірності структурних змін стінки товстої кишки при токсичній дії
на організм ацетату свинцю. Простежено особливості перебудови
просторових характеристик оболонок досліджуваного органа при
змодельованому його токсичному ураженні. Кількісними морфологічними
методами встановлено, що при тривалому токсичному коліті істотно
зменшується товщина слизової оболонки, нерівномірно змінюються
аналогічні параметри підслизової основи та м’язової оболонки товстої
кишки, що призводить до порушення співвідношень між їхніми
морфометричними характеристиками та змін основ структурного гомеостазу
на органному рівні структурної організації. Виявлено істотні порушення
структурного гомеостазу на тканинному та клітинному рівнях. Вперше
проведено морфометрію ізольованих гладких міоцитів м’язової оболонки
товстої кишки, виявлено виражену гетероморфність їхніх просторових
параметрів. Встановлена інтегрованість, динамічність змін субпопуляцій
великих, середніх та малих лейоміоцитів досліджуваної структури в умовах
змодельованої патології та при її корекції забезпечують високу
пластичність даної системи, тривалість і стабільність
адаптаційно-компенсаторних процесів, направлених на збереження
моторно-евакуаторної функції даного органа. Досліджено також дію
низькомолекулярних ?-казеїнових пептидних препаратів на структуру
ураженої товстої кишки.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження
представляють науково-теоретичний інтерес і мають певне практичне
значення, оскільки розширюють сучасне уявлення про патогенез та
особливості перебігу токсичних уражень товстої кишки. Виявлення
позитивного впливу низькомолекулярних пептидних фракцій ?-казеїну на
перебіг токсичного коліту може служити основою для розробки нових
методів корекції структурних змін товстої кишки за зазначеної патології.

Застосовані кількісні морфологічні методи аналізу і отримані з їхньою
допомогою результати морфометричних характеристик структур товстої кишки
можуть використовуватися для оцінки ступеня патологічних змін
досліджуваного органа в морфологічних лабораторіях, а також
патогістологічних відділеннях лікувальних закладів.

Розроблене автором дисертації кількісне морфологічне вивчення стінки
товстої кишки суттєво розширює діагностичні можливості морфолога і
дозволяє логічно пояснити механізми пато- і морфогенезу токсичних
уражень досліджуваного органа.

Результати досліджень впроваджено в наукову роботу центральної
науково-дослідної лабораторії Тернопільської державної медичної академії
ім. І.Я. Горбачевського, науково-дослідного центру Вінницького
національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, практичну роботу
прозекторів Тернопільського обласного патологоанатомічного бюро, в
навчальний процес кафедр анатомії людини, топографічної анатомії та
оперативної хірургії Вінницького національного медичного університету
ім. М.І. Пирогова, Запорізького державного медичного університету,
Буковинської державної медичної академії, Кримського державного
медичного університету ім. С.І. Георгієвського.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим
дослідженням. Здобувачем особисто проаналізована наукова література,
обгрунтована і визначена тема, складені план та програма дослідження,
проведено експерименти. Зроблено гістологічні, гістохімічні та
морфометричні дослідження товстої кишки контрольних і експериментальних
тварин. Здійснено статистичну обробку, аналіз і узагальнення отриманих
результатів. Сформульовано висновки, оформлено та відредаговано
дисертацію. У наукових працях опублікованих у співавторстві і в актах
впровадження, що стосується науково-практичної новизни використано
фактичний матеріал автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення оприлюднені на
всеукраїнській науковій конференції “Актуальні питання морфогенезу”
(Чернівці, 2001), на 5-му міжнародному медичному конгресі студентів та
молодих учених (Тернопіль, 2001), на підсумкових наукових конференціях
“Здобутки клінічної та експериментальної медицини” (Тернопіль, 2001,
2002, 2003), на 6-му міжнародному медичному конгресі студентів та
молодих учених (Тернопіль, 2002), на міжнародній науковій конференції
“Сучасні аспекти оздоровчого харчування” (Дніпропетровськ, 2002), на
міжнародній науковій конференції студентів і молодих вчених “Екологічні
проблеми міст і промислових зон: шляхи їх вирішення” (Львів, 2003).
Апробація дисертації проводилась на спільному засіданні кафедр загальної
гігієни та екології, гістології та ембріології, оперативної хірургії та
топографічної анатомії, патологічної анатомії з курсом судової медицини,
медицини катастроф і військової медицини, медичної хімії, анатомії
людини, медичної біології, хірургії факультету вдосконалення лікарів,
шпитальної терапії № 2, центральної науково-дослідної лабораторії
Тернопільської державної медичної академії ім. І.Я. Горбачевського
(протокол № 7 від 28 листопада 2003 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 20 наукових праць,
серед них 6 робіт у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України; 13
публікацій у матеріалах конференцій, конгресів, з’їздів; 1 деклараційний
патент на винахід.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 155 сторінках
машинописного тексту і складається зі вступу, 6 розділів, висновків,
списку використаних джерел, який містить 285 найменувань, додатків.
Робота ілюстрована 17 таблицями, 35 рисунками. Ілюстрації, таблиці,
бібліографічний опис літературних джерел та додатки викладені на 45
сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження.

Вивчена товста кишка 102 білих щурів-самців масою тіла 190-210 г.
Тварини знаходились у звичайних умовах віварію на стандартному раціоні в
приміщенні із сталою температурою 20-22?С. Дослідних щурів розділили на
3 групи. До 1-ї групи увійшли 32 інтактні тварини, що знаходилися у
звичайних умовах віварію і яким внутрішньошлунково вводили фізіологічний
розчин. 2-а група включала 37 білих щурів, у яких викликали токсичний
коліт внутрішньошлунковим введенням свинцю ацетату у дозі 0,3 г*кг-1
маси тіла з додатковим внутрішньоочеревинним введенням 1 % розчину
мезатону у дозі 0,05 мг*г-1. Мезатон вводили у нижні відділи очеревинної
порожнини через день упродовж першого тижня, а свинцю ацетат – упродовж
трьох тижнів від початку експерименту (Деклараційний патент на винахід
(11) 45593 А (51) 7 G 09 B 23/28). До 3-ої групи входило 33 тварини із
змодельованою патологією товстої кишки, яку коригували олігопептидними
препаратами, останні вводили внутрішньошлунково в дозі 10 мг/кг на
протязі 2-х тижнів. Їх введення розпочинали через 2 тижні від початку
досліду. Низькомолекулярні пептидні фракції отримували шляхом протеолізу
?-казеїну, використовуючи електрофоретично та хроматографічно чисті
субстрати, отримані з препаратів загального казеїну (Луговий Б.Л.,
2002).

Після закінчення експерименту здійснювали евтаназію тварин шляхом
швидкої декапітацї в умовах тіопентал-натрієвого наркозу. При цьому
проводився забір матеріалу для дослідження.

Всі експериментальні дослідження та евтаназію тварин проводили з
дотриманням міжнародних принципів Європейської конвенції про захист
хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та інших
наукових цілей (Страсбург, 1985), а також у відповідності з „Правилами
проведення робіт з експериментальними тваринами”.

При виконанні даних досліджень застосовано комплекс гістологічних,
гістохімічних, електронномікроскопічних, морфометричних, математичних та
статистичних методів.

Вирізані шматочки товстої кишки фіксували в 10,0% нейтральному та
забуференому розчині формаліну, рідинах: Карнуа, Ценкера, в 96?
етиловому спирті. Мікротомні зрізи товщиною 5-7 мкм фарбували
гематоксилін-еозином, за ван-Гізон, азур-ІІ-еозином, за Вейгертом,
Маллорі, толуїдиновим синім, проводили ШІК-реакцію, імпрегнацію сріблом
за Гоморі. Мікропрепарати вивчали в мікроскопах МБІ-15 та “Люмам Р-8”.
Частину забраного матеріалу з кожної групи використовували для отримання
ізольованих гладких міоцитів м’язової оболонки.

Матеріал для електронномікроскопічного дослідження проводили за
загальноприйнятою методикою. Виготовлялися напівтонкі зрізи, що істотно
доповнювало гістологічне вивчення матеріалу. Ультратонкі зрізи,
виготовлені на ультрамікротомі УМТП-2, контрастували 2,0 % розчином
ураніл-ацетату на 70? етиловому спирті та сумішшю Рейнольдса і
досліджували в електронних мікроскопах ЕВМ-100 ЛМ та ПЕМ-100.

У частини тварин вивчали гемомікроциркуляторне русло за допомогою
ін’єкції судин туш-желатиновою сумішшю (Н. А. Джовахишвили и соавт.,
1992) а також після імпрегнації заморожених зрізів азотнокислим сріблом
(В.В. Куприянов и соавт. 1985). Морфометричні виміри гістологічних
зрізів товстої кишки проводили за допомогою окуляр-мікрометра МОВ-1-15 x
ГОСТ 7865-56. При морфометрії визначали товщину слизової оболонки
товстої кишки, підслизової основи, м’язової та серозної оболонок,
слизово-підслизовий, підслизово-м’язовий, слизово-м’язовий індекси,
відносні об’єми епітеліоцитів, капілярів, капілярно-епітеліальні
відношення, висоту покривних епітеліоцитів, діаметр ядер епітеліоцитів,
ядерно-цитоплазматичні відношення в епітеліоцитах, глибину та ширину
крипт, відносний об’єм залозистих тканин та пошкоджених епітеліоцитів,
клітинну щільність інфільтрату в глибоких та поверхневих шарах слизової
оболонки. В клітинному складі інфільтрату визначали кількість малих та
великих лімфоцитів, плазматичних зрілих та незрілих клітин, моноцитів,
молодих і зрілих фібробластів, еозинофілів, нейтрофілів, тканинних
макрофагів.

Морфометрію дрібних артерій товстої кишки проводили за С.В. Шормановим
(1982), враховували зовнішній та внутрішній діаметри артерій, товщину
медії, індекс Вогенворта. Визначали також діаметр артеріол прекапілярів,
капілярів, посткапілярів, венул і щільність судинного русла на 1мм2
тканини.

При морфометрії ізольованих міоцитів слизової оболонки товстої кишки
вимірювали їх товщину та довжину, об’єми лейоміоцитів та їхніх ядер,
ядерно-цитоплазматичні відношення. Будувалися гістограми розподілу
товщини та довжини міоцитів, їхніх об’ємів. Вираховувався також відсоток
малих, середніх та великих досліджуваних клітин в усій популяції
лейоміоцитів м’язової оболонки товстої кишки, проводився інформаційний
аналіз.

Кількісні показники обробляли статистично. Достовірність різниці між
порівнювальними величинами визначали з допомогою критерія Стьюдента.
Результати досліджень нагромаджені в базі даних і оброблені статистично
в “Excel-2000”; текстовий набір – в “Word – 2000” (операційна система
Windows-2000).

Дослідження проведені на базі кафедр анатомії людини, оперативної
хірургії і топографічної анатомії та ЦНДЛ Тернопільської державної
академії ім. І. Я. Горбачевського.

Результати досліджень та їх обговорення. Проведене комплексне
морфологічне дослідження (гістологічними, гістохімічними,
електронномікроскопічними, морфометричними, математичними методами)
великої кількості експериментального матеріалу дозволило отримати
об’єктивну всесторонню інформацію про особливості морфогенезу товстої
кишки при токсичному коліті та нові дані про механізми патологічних
процесів при цьому. Результати виконаної наукової роботи також дозволили
оцінити вплив на адаптаційні та компенсаторні процеси в стінці ураженої
товстої кишки казеїнових пептидів.

При змодельованому токсичному коліті у стінці товстої кишки були
знайдені явища хронічного запалення. В цих експериментальних умовах
спостерігалися чисельні дефекти слизової оболонки досліджуваного органа
у вигляді ерозивних та виразкових уражень. Світлооптично виявлялася
вогнищева десквамація покривних епітеліоцитів, розширення та повнокров’я
судин, явища периваскулярного та слизового набряків, атрофія залозистого
апарату. Дифузна інфільтрація слизової оболонки, підслизової основи і
навіть м’язової оболонки лімфоїдними, плазматичними клітинами,
еозинофілами. Зустрічалася також гіперплазія лімфоїдної тканини. Місцями
спостерігалися периваскуліти та збільшення келихоподібних клітин у
криптах слизової оболонки товстої кишки.

Кількісними морфометричними методами встановлено, що в змодельованих
патологічних умовах товщина слизової оболонки досліджуваного органа
зменшувалася на 17,0 %. Аналогічна просторова величина підслизової
основи збільшувалася на 15,7 %. Товщина м’язової оболонки в цих
експериментальних умовах також зростала у 1,2 рази.

Вказані зміни морфометричних характеристик слизової оболонки товстої
кишки, її підслизової основи та м’язової оболонки призводили до порушень
співвідношень між ними, що підтверджувалося динамікою слизово-м’язового,
підслизово-слизового, підслизово-м’язового індексів. В умовах
змодельованої патології слизово-підслизовий індекс зріс на 40,0 %,
слизово-м’язовий на 49,2%, а підслизово-м’язовий зменшився на 5,9 %.
Приведені дані свідчать, що при досліджуваному експериментальному
ураженні товстої кишки підслизова основа порівняно з слизовою оболонкою
виявилася збільшеною, а по відношенню до м’язової оболонки – зменшеною.
В той же час просторова характеристика м’язової оболонки порівняно з
слизовою суттєво переважала останню.

Описана та морфометрично доведена незбалансована просторова перебудова
оболонок ураженої товстої кишки може призвести до порушень
кровопостачання, інервації досліджуваних структур, змінювати клітинну
полярність. Остання істотно впливає на окислювальні процеси, електричні
потенціали, перепади кальцію, зв’язаного з плазматичними мембранами, pH
в цитоплазмі клітин (Преснов Е.В. и соавт., 1997).

Слід зазначити що знайдені зміни морфометричних характеристик оболонок
ураженої товстої кишки та зміни співвідношень між ними свідчили про
суттєве порушення основ структурного гомеостазу на органному рівні
(Саркисов Д. С., 1997; Непомнящих Л.М.,2004).

При експериментальному коліті на 22,7 % зменшувалися
капілярно-епітеліальні відношення в досліджуваному органі. Висота
покривних епітеліоцитів слизової оболонки товстої кишки в змодельованих
патологічних умовах знижувалася на 27,5 %, а діаметр їхніх ядер у 1,45
рази. Нерівномірні зміни морфометричних показників епітеліоцитів та їх
ядер призводили до істотних порушень ядерно-цитоплазматичних відношень,
які також зменшувалися з (0,0710±0,0012) до (0,0560±0,0012, Р

>

@

B

d

??????

-?-2ooccccYYOO?EE1/41/41/41/41/41/41/41/4

`„A

oooooooooooooooooooooooooooo

нь. Останні виявилися найбільшими у малих міоцитах і складали
(0,112±0,012), ще меншими вони були у середніх гладких м’язових клітинах
(0,038±0,003) і найменшими у великих міоцитах (0,022±0,001).

Морфометричне вивчення ізольованих гладких міоцитів показало, що при
хронічному токсичному ураженні товстої кишки істотно змінювалося
представництво в популяції розмірних груп досліджуваних клітин. Так, в
названих експериментальних умовах кількість малих міоцитів зменшувалася
з 25,6 до 9,7 %, середніх – з 65,3 до 61,5 %. Слід зазначити, що
відсоток великих гладких міоцитів зростав з 9,1 до 28,5 %. Збільшувалися
також просторові характеристики вказаних субпопуляцій лейоміоцитів.
Найбільш зміненими в описаних патологічних умовах виявилися великі
міоцити м’язової оболонки пошкодженої товстої кишки. Їхні об’єми зросли
при цьому на 10,2 %.

Зростання об’ємних характеристик гладких міоцитів можна пояснити тим, що
при свинцевому ураженні стінки товстої кишки частина названих клітин
пошкоджується або гине. Функцію цих міоцитів виконують непошкоджені
м’язові клітини. При цьому виникає гіперфункція останніх і вони
збільшуються в розмірах, тобто – гіпертрофуються (Саркисов Д.С., 1997).

В змодельованих патологічних умовах виявлені неоднакові зміни
просторових характеристик ядер міоцитів, що призводило до порушень
ядерно-цитоплазматичних відношень. Так, в малих міоцитах вони
зменшувалися з (0,112±0,012) до (0,081±0,009). Різниця між цими
величинами була статистично достовірною (Р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020